Історичнадовідка про створення КиївськогоАкадемічного Молодого театру

Професійний і досвідчений адміністративний апарат театру відіграє важливу роль у формуванні глядачевої аудиторії. Глядач, який сьогодні іде до театру дуже вимогливий. «Нагадаємо, що глядачева аудиторія не така вже й велика. За результатами праці відомих та авторитетних дослідників, театри відвідують лише близько семи відсотків так званого глядачеспроможного населення. Зауважимо також, що інтерес до театру визначається багатьма факторами загального порядку, а також ступенем розвиненості художньої свідомості й типом сприйняття, притаманним певній особі. Найпоширенішим типом є особа, яка чекає і шукає удраматичній, наприклад, виставі, передусім, життєподібність, важко сприймаючи або не сприймаючи зовсім мову образів, метафор, умовностей, підтексту, складних філософських побудов».Безгін І.Д. Мистецтво і ринок: Нариси. - К.: ВВП «Компас», 2005. -70с Тому, цей глядач потребує кропіткої і ледь помітної, з його боку, організації.

Сім відсотків глядачеспроможного населення можна розбити на три групи:

1. «Постійний глядач» - відвідує мінімум кожні 2 місяці театр - усі прем'єри, бенефіси та ін. Його частка становить 7 - 10 %.

2. «Періодичний глядач» - відвідує театр близько 3 - 4 разів на рік - 15 - 20 %.

3. «Відвідувач» - це пересічний громадянин, що опиняється в театрі з різних причин. З його складу до театру потрапляє найбільше - близько 70 %.

Для більш плідної організації глядача адміністративний персонал театру, який безпосередньо працює із глядачевою аудиторією, повинен аналізувати її, задаватися питаннями:

- Що спонукає глядачів відвідувати театр?

- Як вони сприймають ту чи іншу виставу?

- Що потрібно для того, щоб той самий глядач приходив до театру неодноразово?

- Зараз глядача спонукають відвідувати театр різноманітні причини:

- це стає модним явищем;

- у глядачевій залі збирається та формується своєрідний театральний «бомонд»;

- багато хто приходить з міркувань, щоб «не відставати від життя»;

- завдяки «піару», що утворюється природнім шляхом у середовищі спілкування публіки;

- театр використовують як місце для проведення вечорів;

- до театру йдуть за духовним вихованням, розвагою…

- Таких причин безліч, і тому театрові потрібно вивчити їх для того, аби втримати свою публіку.Алексеев А., Божков О., Дмитриевский В., Докторов Б., Кесельман Л. Зритель в театре: Социологическиеисследованиятеатральнойжизни. - М., 1981;

Для організації пересічного глядача потрібно визначити методи і форми залучення його до театрального мистецтва, привабити до глядачевої зали, буде це постійний глядач чи «випадковий» громадянин з вулиці, якого потрібно зацікавити стати глядачем.

Необхідно звертати особливу увагу на зовнішнє оформлення фасаду театру - освітлення, афіші, плакати, вікна з рекламою, касова зала мають бути в належному стані, завжди прибраними та охайними. Глядач має іти до театру, як на свято. До культури обслуговування входять і оформлення театрального під'їзду, і зручність гардеробу, і оформлення глядачевої частини та ін. Тобто потрібно створити всі необхідні умови для того, аби глядач почував себе комфортно і йому захотілося прийти до театру знову. Однією з необхідних умов при обслуговувані глядача має бути розуміння його образу життя, задоволення його очікувань та інтересів.

«[…] театральний процес, як і раніше, складається з чотирьох частин:

1. Творчий задум (ідея, п'єса, сценарій);

2. Особа для втілення задуму (актор, танцюрист, співак, священик, медик);

3. Сценічний майданчик для реалізації задуму (театр, церква, комора, вулиця, лісова галявина);

4. Аудиторія (глядач) - органічна складова театрального дійства».Ленглі С. Театральний менеджмент і продюсерство. Американський досвід / Переклад з англійської за редакцією І.Д.Безгіна. - К., 2000. - 47с.

Театр намагається дати глядачу зразки високого мистецтва. А глядач потребує від театру за свої гроші не лише переживань, сміху, сліз, а й цілого комплексу задоволень. Обмеження будь-якого компоненту із переліку послуг, які потребує глядач від театру, може призвести до зниження ефекту від спілкування із театральним мистецтвом в цілому.

Які б не були спонукальні причини і мотиви, що перетворюють пересічну людину на театрального глядача, ті, хто професійно пов'язаний із формуванням глядачевої аудиторії, мають відноситись до них із належною увагою і розумінням.

«XX століття стало добою зародження, формування та бурхливого розвитку нової науки - науки управління, представники якої розробляють теоретичні засади, методи, формулюють функції та принципи менеджменту».Театральний менеджмент: Зб. навч.-метод. та наук. праць / Київ. держ. ін-т театрального мистецтва ім. І.К.Карпенка-Карого; Каф. організації та управління театр. справою. - К.: ВВП «КОМПАС», 1996 Функціональний театральний менеджмент потребує налагодженої поліфункціональної роботи адміністративного персоналу театру.

У Київському академічному Молодому театрі адміністративний апарат служби організації глядача представлений:

- заступник директора театру з організації глядача, який очолює всі служби, що належать до адміністративного персоналу;

- служба організації та обслуговування глядача,

- служба квиткового господарства.

На сьогоднішній день у складі служби організації та обслуговування глядача працюють:

Таблиця 1

Таблиця 2

Служба квиткового господарства:

Головна відповідальність за організацію глядача та роботу вищевказаних служб припадає на заступника директора з організації глядача. На даний момент цю посаду обіймає Грицуляк Ірина Анатоліївна. Вона повністю відповідає професійним та кваліфікаційним вимогам даної посади. До її обов'язків, завдань та функції входить:

- відповідальність за виконання планових показників із кількості вистав, кількості глядачів, прибутки від реалізації квитків, інших прибутків;

- безпосередня участь у складанні перспективного та щомісячного плану показу вистав. Пропозиції щодо розцінок на театральні квитки;

- забезпечення своєчасного і якісного випуску реклами;

- забезпечення реалізацію квитків на вистави театру разом із уповноваженими з організації глядача, касиром театру;

- за узгодженням із художнім керівником здійснення підбору та формування організації всієї служби з організації та обслуговування глядачів;

- представлення театру в інших організаціях та закладах у межах своєї компетенції;

- укладання угод на оренду приміщення театру;

- виконання окремих доручень та розпоряджень художнього керівника;

- відповідає за високу культуру обслуговування глядачів;

- забезпечення трудової і виробничої дисципліни працівників служби;

- контроль за дотриманням правил техніки безпеки, охорони праці, виробничої санітарії та протипожежної безпеки.

Безумовно це не повний перелік всього обсягу роботи, яку виконує заступник директора з організації глядача.

Безпосередня робота з глядачем проводиться адміністраторами, які відповідають і слідкують за всіма подіями, що відбуваються під час їхніх чергувань на виставах, гастролях, виїздах та ін. До їхніх обов'язків, завдань та функцій входять:

- організація роботи з підготовки приміщення глядачевої зали до прийому та обслуговування глядачів;

- забезпечення чистоти і порядку в приміщенні театру;

- контроль за станом фасаду, входів до глядацької залу і службових входів;

- організація роботи каси з продажу квитків;

- своєчасне повідомлення глядачів про розпорядок роботи каси і кількості квитків, які надійшли до продажу;

- адміністратор подає команду черговому помічнику режисера розпочати виставу;

- чергування на виставах;

- розгляд і виконання прохань й вимог глядачів у межах своєї компетенції;

- контроль за реалізацію програмок, буклетів перед початком вистави і в антракті;

- перевірка справності запасних виходів і чергового освітлення;

- у випадку необхідності забезпечення медичного обслуговування глядачів та працівників театру під час вистави та інших заходів;

- проведення за дорученням керівництва театру виїзних вистав;

- контроль за продажем квитків під час виїздів, видача друкованих програмок;

- участь у підготуванні та проведенні гастролей;

- замовлення, придбання проїзних документів працівникам театру;

- підготування та контроль транспорту для перевезення працівників та майна;

- зустріч працівників, які прибули на гастролі, та розміщування їх у готелі на період гастролей;

- контроль за роботою білетної каси, гардеробу для глядачів, білетних контролерів;

- ведення графіку виклику на роботу і табелю обліку роботи молодшого персоналу;

- виконання окремих доручень художнього керівника та заступника директора з організації глядача.Довідник кваліфікаційних характеристик професійних працівників. Випуск 84 «Діяльність у галузі драматичного мистецтва та інших розважальної діяльності» \\ Міністерство культури і туризму України. - К.,2000 - с.5

Загальнодоступність театрального мистецтва визначається Законом України «Про театр і театральну справу»: «Громадяни незалежно від раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак мають право доступу до театрального мистецтва як культурного надбання українського народу».Закон України «Про театри і театральну справу» від 31 травня 2005 р. // ВВР України. - 2005. - №46. - с. 350.

У Київському академічному Молодому театрі працюють 5 позаштатних уповноважених із розповсюдження квитків, які укладають з театром трудовий договір та договір про повну матеріальну відповідальність. Кожен із уповноважених отримує певну кількість квитків.

Уповноважений кожен день здає до каси театру всі кошти, отримані від реалізації квитків. Позаштатні уповноважені самостійно проводять пошук глядачів і зацікавлюють їх у придбанні театральних квитків. Вони здійснюють продаж квитків за безготівковим чи готівковим розрахунках. Уповноважені отримують відсотки за реалізовані квитки: 10-15 % від загальної суми, вирученої від продажу квитків за безготівковим розрахунком та 15-20 % від загальної суми, вирученої від продажу квитків за готівковим розрахунком.

Поряд із організацією глядачевої аудиторії, що складається із загальних 7 відсотків глядачеспроможнього населення, адміністратори і уповноважені із розповсюдження квитків Київського академічного Молодого театру, займаються пошуком та організацією цільової аудиторії, що в певні періоди приносить не менший прибуток ніж каса театру. Цільова аудиторія представлена різними організаціями, установами, інститутами та ін. Весь спектр питань з організації цільових вистав безпосередньо стосується адміністратора (підготовка договору та документації, проведення попередніх домовленостей, контроль оплати послуг, контроль за проведенням урочистої частини та всі інші посадові обов'язки адміністратора).

Сукупність роботи добре налагодженого механізму, складеного умовно із сектора глядача, роботи кас, адміністрації театру та добре підібраного репертуару, зробили Київський академічний Молодий театр одним із найбільш відвідуваних театрів в Києві.

Безумовно, окрім питань, що вирішуються позитивно, існує і ряд питань, що стосуються удосконалення методів та умов організації та обслуговування глядача:

- Організація автоматизації робочого місця касира;

- Реалізація квитків через глобальну мережу Інтернет;

- Бронювання квитків;

- Відсутність закордонного досвіду у питаннях «членських внесків»: «Членами», а скоріше, друзями театру, можуть бути абонементні глядачі, оптові замовники театральних квитків […]. Всі вони користуються певними привілеями: запрошуються на вечори, прийоми, репетиції, дискусії і симпозіуми, мають знижки у ресторанах, які орендують площу у театрах, безкоштовні паркування автомашин тощо».Ленглі С. Театральний менеджмент і продюсерство. Американський досвід / Переклад з англійської за редакцією І.Д.Безгіна. - К., 2000. - 487с.;

- Відсутність розвитку «фандрейзингу», а саме пропозицій, щодо зацікавлення адміністрації займатися цими питаннями, спираючись на досвід розвитку театральної справи у зарубіжних країнах…

Таких питань велика кількість і вирішити їх неможливо в силу різних причин, а саме - відсутності відповідних законів, нормативних актів, інструкцій тощо.

Театр сьогодні - це постійний рух, пошук нових форм, вдосконалення набутого. Для того, щоб бути цікавим глядачу, театр постійно має тримати руку на пульсі часу, знаходити теми, які хвилюють глядача, розуміти сьогоднішню соціальну ситуацію.

Сьогодні театр протистоїть всій маскультурі. Але при цьому театри знаходяться наодинці перед реальною, загостреною проблемою, далекою від справжнього мистецького покликання: як вижити? Театр тісно пов'язаний із державою і не лише в економічному відношенні, але і в соціальному, і культурному. Театр потребує досконалого управлінського апарату культури. Система оподаткування, відсутність пільг у галузі культури, відсутність законодавства у галузі меценатства та інші подібні проблеми, змушують репертуарні театри «гнатися» за глядачем, створювати розважальні вистави для того, щоб зали були повні і тоді театри втрачають свої мистецькі позиції, високотворчі досягнення Актуальні проблеми організації театральної справи: Тематичний збірник наукових праць.-К., - 1994.

На відміну від кіно, естради театральна публіка характеризується певною елітарністю, вищим рівнем освіти, більш широкими загальними потребами у мистецтві. Театр за своєю природою зацікавлений у наявності постійної публіки, яка складає ядро художньо-театральної публіки і впливає своїми реакціями на всю театральну аудиторію. Зміна складу публіки, її смаків і потреб пов'язані з новим рівнем розвитку театрального мистецтва і, разом з тим, вона дає нові імпульси, сигнали своєї потреби, які повинні бути усвідомлені театром для того, щоб відбулись певні театральні новації.

«Базовим і визначальним у функціонуванні та розвитку театру є його художньо-театральні відносини зі своїм партнером - театральною публікою, на задоволення потреб якої спрямована вся його діяльність. Тому пізнання публіки в усіх аспектах її буття важливіше завдання театру, особливо коли йдеться про завдання регулювання театральної діяльності»Безгін І.Д., Семашко О.М., Ковтуненко В.І. Театр і глядач в сучасній соціокультурній реальності / Київський державний інститут театрального мистецтва імені І.К.Карпенка-Карого. - К.: КФ НВК «Наука», 2002. - 136с.

Але слід пам'ятати, що поняття «публіка» і «глядач» мають різні значення. «Публіка» - це формально організована група людей, члени якої мають спільний інтерес, який їх об'єднує, і мають певну регулярність у відвідуванні театру. А «глядач» - це більш широке поняття, що охоплює всіх людей, які мають нерегулярний контакт з театром, і тому він потребує більш кропіткої організації. Саме адміністративний персонал театру існує для організації глядачеспроможного населення.

Театр, в свою чергу, зацікавлений в наявності постійної публіки - любителів і знавців театру, але на сьогоднішній день театральній адміністрації потрібно організувати і привести до театру пересічного глядача, за деякий проміжок часу виховати його в театральному напрямку і сформувати із нього ще одну частину своєї публіки, і з кожним разом кількість її збільшувати і збільшувати. Безгин И.Д., Орлов Ю.М. Театральноеискусство: организация и творчество. - К ., 1986.

Формування глядачевої аудиторії - це один з аспектів щоденного театрального життя, та один з найважливіших і найскладніших процесів театральної практики, який спеціалісти називають організацією глядача. Цей термін включає в себе цілу низку дій, які здійснюються, перш за все, адміністрацією театру. Власне через організацію глядача втілюється практична більшість ідей і принципів формування глядацької аудиторії.

В театральній практиці відомі випадки, коли значне зростання відвідувань, обумовлене в тому числі і залученням нових глядачів, тобто розширенням обсягу аудиторії, здійснювалося виключно за рахунок удосконалення роботи по реалізації квитків. І, навпаки, при достатньо сприятливих соціально-культурних умовах функціонування театру і стабільності його творчого стану непрофесійна організація глядача може звести нанівець всі намагання творчого колективу.Безгін О.І. Система управління театральною справою. - К., 2003.

Київський академічний Молодий театр - один із театрів Києва, що користується великим попитом глядача, середня завантаженість глядацької зали близько 85%, що вважається досить високим показником серед театрів Києва.

Тобто, організація і обслуговування глядача, не лише в Київському академічному Молодому театрі, а і по Україні в цілому, має свої, як позитивні, так і негативні аспекти, що потребують удосконалення на державному рівні.

3. МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ ДЛЯ ЗАЛУЧЕННЯ УВАГИ ДО ТЕАТРУ

3.1 Реклама: загальні положення

Згідно із Законом України "Про інформацію" під інформацією розуміють документовані або публічно проголошені відомості про події і явища, що відбуваються в суспільстві, державі і навколишньому природному середовищу.

Однак рекламою є не будь-яка інформація, а лише та, що має певні ознаки:

* інформація про осіб і продукцію. Слід враховувати, що поняття "особа" вживається в цьому Законі для позначення фізичної особи, в тому числі суб'єкта підприємницької діяльності, юридичної особи будь-якої форми власності, представництва нерезидента в Україні, а "товар" -- для позначення будь-якого предмета господарського обігу, в тому числі продукції, роботи, послуги, цінних паперів, об'єктів права інтелектуальної власності;

* інформація, що розповсюджується у будь-якій формі та будь-яким способом. Реклама може розповсюджуватися в будь-якій формі -- письмовій, усній, у вигляді будь-яких зображень тощо, незалежно від засобу розповсюдження (засобу, що використовується для доведення реклами до її споживача);

* розповсюдження інформації здійснюється з метою сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Розповсюджувачами реклами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, що розміщують і (або) розповсюджують рекламну інформацію шляхом надання та (або) використання майна, включаючи технічні засоби радіо-, телемовлення, каналів зв'язку, ефірного часу та іншими засобами.

Важливу роль у рекламній діяльності відіграють споживачі реклами - невизначене коло осіб, на яких спрямована реклама. Отже, споживачами реклами є юридичні або фізичні особи, до яких доводиться або може бути доведена реклама, внаслідок чого можливий відповідний вплив реклами на них.

Реклама має бути впізнаною. Дослідження показали, що реклама, яка має незвичайну графіку, дизайн, і шрифт, більше привертає увагу в порівнянні з невиразною стандартизованою рекламою. Треба зробити так, щоб зовнішній вигляд вашої реклами мав пізнавальність, витриманий стиль, що дозволяє глядачам виділяти саме вашу рекламу з поміж іншої.

Рекламне оголошення має бути простим. Не слід перетворювати його на кросворд. Глядач повинен з легкістю сприймати оголошення у логічній послідовності. Уникайте використання мішанини шрифтів, декоративних рамок і темних фонів. У рекламі має бути присутнім домінуючий елемент -- крупна фотографія або заголовок. Фотографії і хороші малюнки мають слугувати однаковій мірі залучення уваги. Не забудьте згадати адресу і назву театру. У кожному рекламному продукті, насамперед афіші має міститися стандартна інформація: назва театру, адреса, номери телефону і робочі години каси та адміністрації, назва вистави, кількість дій, тривалість вистави.Аренс Б. Современная реклама. - К., 1995. - С. 576.

«Практика театральної реклами завжди мала тісний взаємозв'язок із завданнями кожного етапу у розвитку театральної справи. Її головноюметою було інформування потенційних глядачів про театральні видовища, що мали відбутися».Театральний менеджмент: Зб. навч.-метод. та наук. праць / Київ. держ. ін-т театрального мистецтва ім. І.К.Карпенка-Карого; Каф. організації та управління театр. справою. - К.: ВВП «КОМПАС», 1996. - С. 261.

Зараз театр зацікавлений в якісній рекламі тому, що наповненість залу показує наскільки ефективно і доцільно працює той чи інший театр. А за організацію пересічного відвідувача з вулиці, частка якого найбільша серед аудиторії населення схильного 2 - 3 рази за сезон подивитись вистави, відповідає саме реклама. «Реклама - найбільш фінансово витратна складова частина маркетингу, бо просування товару на ринку (в нашому випадку - організація прокату вистав і реалізація товару-послуги) передбачає оплату за кожний крок рекламної підтримки, за кожну секунду, рядок тексту, поштову марку, що в решті решт виростає у велику суму видатків. З одного боку, театрові завжди бракує коштів на рекламу, з іншого - важко переоцінити важливість реклами для залучення глядача-покупця. Тому зрозуміло, що театрові потрібні, перш за все, досвідчені фахівці, які займатимуться рекламою».Ленглі С. Театральний менеджмент і продюсерство. Американський досвід / Переклад з англійської за редакцією І.Д.Безгіна. - К., 2000. - С. 545.Тому грамотно та якісно організована рекламна кампанія - буде запорукою попиту глядача на конкретний театр чи конкретну виставу.