Садиба з Верховини як типовий приклад втілення народномистецьких традицій українськиї Карпат в туристичну сферу початку ХХІ ст.
Роль ознайомлення з особливостями горянського побуту та виробами народних майстрів в культурному супроводі туризму. Використання в інтер’єрі етнотуристичних об’єктів творів декоративно-ужиткового мистецтва. Розробка питань екстер'єру карпатських осель.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.08.2024 |
| Размер файла | 1,5 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Все це елементи, які люди використовували за межами будівлі, тому й виставлені на звичному для них місці за межами внутрішнього середовища споруди. В цьому власниця і авторка творчого проекту садиби притримується чіткої логіки.
Щодо інтер'єру цієї споруди, то тут слід зазначити, що будинок має дворівневу структуру з чітким поділом на функціональні зони. Перший поверх, так званий, «гостьовий простір». У ньому є поділ на кухню (зону приготування) та їдальню з великим фігурно вирізаним столом та лавами навколо нього. Тому предметне наповнення цих двох рівнів теж має свій поділ за функціональним призначенням. На першому рівні бачимо багато зразків глиняного посуду: глеки, тарелі, кухлі, серед яких багато зразків пістинської кераміки і які в цьому середовищі є єдиним кольоровим акцентом (мал. 3, 4), полив'яні глечики бежевого та коричневого кольору із розписом рослинними мотивами, що нагадують розписи традиційних гуцульських кахлів. Підвішені на поперечній жердці вони доповнюють центр композиції простору першого рівня. Водночас слугують оздобленням завершення барної стійки, яка відділяє зону кухні від зони їдальні.
Мал. 2
Найяскравішим елементом інтер'єру першого рівня є оздоблення двох стін узорами, викладеними річковою галькою різних відтінків, в які вписані деталі із кольорового скла, а також білі мальовані керамічні тарелі із розписом квіткових мотивів, де домінують червоно-багряні кольори з доповненням волошковим, зеленим та жовтим кольорами. Ці тарелі становлять центральну деталь композиції настінного панно і навіть центральну декоративну точку усього інтер'єру.
І з посуду тут багато глиняних та дерев'яних кухлів, діжок та ін. кухонного приладдя. Дерев'яні посудини оздоблені геометричними орнаментами: ромбами, зигзагами, прямими лініями - найхарактернішими графічними взорами гуцулів. Що ж до глиняного посуду, то тут домінує полив'яний багряного відтінку, оздоблений розписом із рослинними мотивами, а також прямими і звивистими лініями. Трапляються й посудини з поливою бежевого відтінку, розписані традиційними гуцульськими узорами, одні на основі рослинних мотивів, інші - рослинно-геометричних. Функціонально це спарені кухлі-близнята, тарелі, глечики.
Колористично в інтер'єрі першого поверху домінують світлокоричневий відтінок дерева та сірий колір річкового каменю і штукатурки. Деревом обшальована поверхня стелі, зовнішніх стін, барної стійки, стола, лав, полиць. Подібний відтінок в певних градаціях повторюється на глиняному й дерев'яному посуді, на віконних жалюзях зі стебел кукурудзи, які до того ж створюють хороший мікроклімат в приміщенні, де вікна розміщені по периметру з трьох сторін. В жарку сонячну погоду вони дають приємний затінок, але при цьому пропускають всередину багато світла. Це авторський винахід господині садиби.
На другому поверсі розміщені приміщення індивідуального призначення (спальня, відпочинкова кімната, ванна кімната, та кімната-музей). Вони удекоровані веретами та ліжниками на ліжках, в кімнаті-музеї висять вишиті сорочки та рушники власної колекції господині (мал. 5, 6).
Мал. 3
Мал. 4
Мал. 5
Мал. 6
У тій же кімнаті по центральній осі приміщення на простінку між вікнами висить вишитий рушник, вікна, що по обидва боки від нього, оздоблені вишитими шторами. І рушник, і фіранки вишиті «ромбом», де переважають чорний колір нитки на білому фоні тканого полотна, а в самих ромбах - вкраплення яскравіших відтінків. Але якщо узори вишивки на шторах вважаються характерними взорами Карпат (Курилич, 2001), не зважаючи на те, що вони часто трапляються в орнаментиці інших регіонів, то в збірці вишитих творів мистецтва трапляються й не характерні цьому регіону зразки. Так, наприклад, на передньому плані кімнати привертає увагу кролевецький рушник (мал. 6). А це, як відомо, належить до характерної орнаментики Слобожанщини. Попід вікнами стоїть ліжко, накрите світло-сірим ліжником із темно-сірими ромбами. Тому хоч більшість зразків відповідають традиційним зразкам оздоблення народномистецьких творів Гуцульщини, в інтер'єрі, як і в екстер'єрі трапляються й випадкові речі, не характерні для традиційного середовища помешкань Карпат. Можливо, для ідентифікації з українським середовищем, щоб не було підозри на румунський чи мадярський.
Стіни у цьому приміщенні обшиті деревом. Віконні рами, також дерев'яні, різьблені лиштви на вікнах - все це створює характерний фон для інших декоративних елементів цього регіону. По центральній осі приміщення на підлозі лежить тканий хідник також із узором з горизонтальних смужок та ромбоподібних елементів. Основні кольори - чорний, багряний, білий, а доповнюють цю колористику вкраплення жовтого, оранжевого, рожевого, зеленого та фіолетового кольорів. Всі ці компоненти - питома частина гуцульської автентики - «типові контрастні зіставлення теплих і холодних барв» (Никорак, 2004: 223). Не характерне для загального стилю покривало, зшите вручну із різних за кольором ромбічних шматків тканини - типовий зразок пострадянського кічу 90-х. У цій же кімнаті зберігається й ціла колекція вишитих рушників та сорочок.
Велику площу другого поверху займає спальнявідпочинкова кімната (мал. 7, 8).
Вона, як і простір першого поверху, засклена із трьох сторін. Вікна тут від стелі і до самої підлоги і деякі секції навіть мають розсувний механізм, що створює додатковий комфорт і мікроклімат. Автентичні вкраплення в цьому приміщенні - тканий килимок на дерев'яній підлозі, аналогічна тій, що й у кімнаті-музеї, тільки значно коротша. Також тут демонструються традиційні зразки чоловічого вбрання (мал. 9).
Мал. 7
Мал. 8
Це традиційний гуцульський капелюх (кресаня) темно-сірого кольору з полями і вишитою стрічкою по периметру, кожух коричневого кольору із хутряними вставками чорного кольору на манжетах. А з обох боків від хутряних вставок ще й додатково оздоблений вишивкою з квітковими мотивоми малинових, жовтих, сірих і білих кольорів.
Також тут є деякі дерев'яні бондарні побутові вироби (діжки, глеки, колеса від прядки та ін.). Загалом це приміщення має дуже мінімалістичне оформлення і тут достатньо вільного простору. Колористично середовище цієї відпочинкової кімнати світлокоричневого відтінку, оскільки майже повністю оздоблене деревом, за винятком хіба що засклених віконних пройм. Функціонально воно має поділ на дві зони: зону сну з матрацом на підлозі, та зону відпочинку з плетеним кріслом-качалкою, та набором плетених меблів: крісло, диванчик, стіл та підставка під квіти. Всі ці вироби виконані в техніці лозоплетіння і відображають специфіку художніх промислів цього регіону, що збереглися до сьогодення і зараз активно втілюються сучасними майстрами. Центром цього промислу на даний момент у регіоні Карпат і прилеглих до нього територій можна вважати с. Іза Закарпатської області.
Народномистецьке навантаження притаманне і холлу між кімнатою-музеєм та кімнатою відпочинку, де розміщена ванна. Із декоративних елементів натрапляємо тут на фігурне вирізне оздоблення вузенького вікна над ванною, тканий рушник, що разом із полив'яним глеком зі світлобежевою поливою і розписаним рослинним мотивом зеленого, жовтого і коричневого відтінків, типовим зразком пістинської кераміки - єдине автентичне вкрапленням у цьому приміщенні.
Ткана верета висить на стіні попід широким вікном. Він своїми багряно-білими кольорами гарно доповнює білу ванну та колір дерева. Невеличкий столик навпроти ванни застелений скатертиною темно-синього кольору із білим вишитим узором. Це вже витвір сучасних майстрів, проте синя пляма в інтер'єрі гарно доповнює і освіжає колористику приміщення. Випадає з загального народного декору шторка на ваннну. Але вона своїм квітковим рапортом і світлобежевими кольорами не вносить дисгармонії в це приміщення і навіть делікатно доповнює інтер'єр.
У хаті господині, обставленій не на показ, а суто для себе, знаходяться колоритні гуцульські вовняні ліжники на лаві у вітальні, та на ліжку у спальні (мал. 10). Виткані вони з сірої вовни з характерними ромбоподібними вставками оранжевого, зеленого, білого та коричневого кольорів. Як правило, такий узір складається із трьох приблизно рівних за розміром ромбів, обведених з обох боків зигзагом. За основним елементом узору на Гуцульщині Їх ще називають «очкатими» (Никорак, 2004: 269). Також у спальні господині на стіні при ліжку та за лавою висять два «писані» верета. Вони орнаментовані суцільними смугами. Домінуюче тло білого кольору, перебивки жовтого, оранжевого, зеленого кольорів у чорній окантовці (Никорак, 2004: 223). В пропорційному співвідношенні біла смужка фонового кольору льону становить третину від наступної смужки вишивки. В оформленні інтер'єру ці верети створюють своєрідне обрамлення всієї кімнати по периметру.
Мал. 9
Мал. 10
Етнографічного колориту приміщенню надають і гуцульський сардак та кептар, які висять в передпокої на вішаках із кручених гілок (мал. 11).
Сардак традиційно із чорного сукна з яскравим вишитими вставками на манжетах рукавів та на передніх пілках і з великими китицями біля коміра. Кептар із чорної вовни ззовні повністю вишитий яскравими нитками та оздоблений сплетеним у вигляді кісочки, шнурочком «скірком». Як вважають автори книги «Український стрій», «гуцульські кептарі прикрашали дуже вигадливо, барвисто і багато, оздоблюючи кольоровим сап'яном, вовняними кульками, китчками, металевими кільцями, капслями». І тут же відзначають локальні різновиди. «В традиційних кептарях Верховини, Косова, Космача, Кутів візерунок виконували із фарбованої вовни і компонували його вздовж країв піл і спинки» (Білан, Стельмащук, 2000: 227). За спостереженням К. Мтейко та О. Полянської, в оздобленні верховинських кептарів переважав зелений колір (Матейко, Полянська, 1987: 199). Усім цим критеріям відповідає кептар, вивішений в хаті господині. А ось розміщений поруч чорний сардак більше відповідає рахівській традиції. Верховинці, на думку М. Білан і Г. Стельмащук, носили червоні та темновишневі (Матейко, Полянська, 1987: 227).
Мал. 11
Щодо авторських інтерпретацій, то в хаті господині помітні оригінальні настінні бра (мал. 12), виконані із автентичних гуцульських горщиків, вкритих білою поливою та рослинними орнаментальними мотивами зелених, жовтих та коричневих відтінків. Ці декоративні елементи виконують функцію плафонів для лампочок, з них і виходять спрямовані світлові потоки. Самі глеки розміщені на двох точених дерев'яних елементах із декоративним різьбленням, що в свою чергу кріпляться до ще однієї різьбленої дошки, яка кріпить цю конструкцію до стіни. Дошка завтовшки 3 см і має форму прямокутника із заокругленими кутами та з кругами по обидва боки. До прямокутної дошки прикріплено дві вертикальні основи, тому сама вона не має багатого декоративного оздоблення, лише врізні смужки зверху і знизу. Естетичний акцент випадає на різьблений узор, що концентричними колами звужується до центру. Вертикальні елементи світильника мають по три різьблені декоративні смужки із дуже простим геометричним орнаментом. Перший рівень становить різьблені кола, вміщені в смужку по колу стійки, другий - зигзаги, а третій - ромби.
Особливої уваги в хаті господині заслуговує піч. Оздоблена дрібною річковою галькою, яка внаслідок підбору різних відтінків і в поєднанні із битим склом утворює своєрідні узори, вона становить самодостатній витвір мистецтва і центральний в'яжучий елемент усього інтер'єру (мал. 13). Працюючи над нею авторка намагалася передати
Мал. 12
Мал. 13
свої власні відчуття і бачення, проте серед того і помітні асоціативні елементи із традиційними гуцульськими узорами. Адже в орнаменті впізнаємо уже згадувані тут ромби та кола, стилізовані кривульки, сонечка, соняхи, млинки. Щоправда, на відміну від традиційних орнаментальних композицій, тут вони переходять у звивисті лінії. І, як пояснила сама авторка, хвилястими лініями вона хотіла символічно передати течію гірської річки, яка прокладає собі шлях, оминаючи кам'яні брили. Такі ж звивисті лінії авторка відтворила з того ж річкового каміння у панно в передпокої свого будинку, а також на стіні в кухні-їдальні у гостьовому будинку. Тут навіть використано симетричні хвилясті лінії, які можна вважати трансформованою зигзагоподібною лінією, і концентричні кола з яскравим заповненням всередині із синього та зеленого скла.
Мистецького колориту надають інтер'єру авторські світильники, виконані з традиційних дерев'яних кухлів. Їм тут відведено роль плафонів. Електричні проводи всюди замасковані у стебла кукурудзи.
Туристичний будиночок літнього типу повністю обшитий дошками і позбавлений будь-якого декору, окрім, як зазначалося вище, автентичних знарядь праці. Вікна тут теж винятково з дерев'яними рамами, тому відповідають стилю та функції споруди.
Висновок
Отже, туристична садиба Оксани Сусяк крім того, що відповідає вимогам екотуризму, становить удекоровану оселю, в якій переплелись (на рівні автентичних вкраплень, стилізацій, інтерпретацій та асоціацій) давні мистецькі традиції з фантазією господині.
Список використаних джерел
1. Білан М., Стельмащук Г Український стрій. Львів: Фенікс, 2000. 328 с.
2. Клапчук В.М. Гуцульщина та гуцули: економіка і народні промисли (друга половина ХІХ - перша третина ХХ ст.). Львів-Івано-Франківськ: Фоліант. 2009. 295 с.
3. Курилич М. Гуцульський орнамент. Київ. ЛК Мейкер, УВЦ, 2001. 127 с.
4. Матейко К., Полянська О. Одяг Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження. Київ.: Наукова думка, 1987. С. 180-199.
5. Никорак О. Українська народна тканина ХІХ-ХХ ст.: Типологія, локалізація, художні особливості. Ч. 1. Інтер'єрні тканини (за матеріалами західних областей України). Львів: Інститут народознавства НАН України, 576 с.: іл.
6. Парахин В. Народне мистецтво завтра: відродження чи імітація? / Українська народна творчість у поняттях міжнародної термінології. Київ: Музей Івана Гончара, 1996. С. 172-174.
7. Тимків Б. Роль етнодизайну в підготовці художників декоративно-прикладного мистецтва. Наукові записки. Серія: педагогіка. 2011. № 3. C. 170-175.
8. Шикеринець В. Деякі аспекти розвитку етнотуризму в Україні (на місцевому рівні). Розвиток етнотуризму: проблеми та перспективи: Зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених (Львів, 2-3 березня 2011 р.). Львів: ЛІЕТ, 2001. C. 22-27.
References
1. Bilan M., Stelmashchuk H. (2000). Ukrainskyi strii. [Ukrainian national costume]. Fenix. 328. [in Ukrainian].
2. Klapchuk V.M. (2009) Hutsulshchyna ta hutsuly: ekonomika i narodni promysly (druha polovyna ХІХ - persha tretyna ХХ st.). [Hutsulshchyna and Hutsuls: Economy and Folk Crafts (Second Half of the ХІХ - First Third of the Хх Century)]. Folio, 295 [in Ukrainian].
3. Kurylych M. (2001). Hutsulskyi ornament. [Hutsul ornament] Kyiv LK Meiker, UVTs,. 127. [in Ukrainian].
4. Mateiko K., Polianska O. (1987). Odiah. Hutsulshchyna. Istoryko-etnohrafichne doslidzhennia. [Clothes]. - Hutsulshchyna. Historical and Ethnographic Research. Kyiv: Naukova Dumka, 1987. 180-199. [in Ukrainian].
5. Nykorak O. (2004) Ukrainska narodna tkanyna KhlKh-KhKh st.: Typolohiia, lokalizatsiia, khudozhni osoblyvosti. Ch.1. Interierni tkanyny (za materialamy zakhidnykh oblastei Ukrainy). [Ukrainian Folk Fabric of the Nineteenth and Twentieth Centuries: Typology, Localization, Artistic Features. Part 1. Interior fabrics (based on the materials of the western regions of Ukraine)]. Lviv: Institute of Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine, 576. [in Ukrainian].
6. Parakhin V. (1996) Narodne mystetstvo zavtra: vidrodzhennia chy imitatsiia? [Folk Art of Tomorrow: Revival or Imitation?]. Ukrainska narodna tvorchist u poniattiakh mizhnarodnoi terminolohii. - Ukrainian Folk Art in the Concepts of International Terminology. 172-174. [in Ukrainian].
7. Tymkiv B. (2011). Rol etnodyzainu v pidhotovtsi khudozhnykiv dekoratyvno-prykladnoho mystetstva. [The Role of Ethnic Design in the Training of Artists of Decorative and Applied Arts]. Naukovi zapysky. Seriia: pedahohika - Scientific Notes. Series: Pedagogy. 2011. 3. 170-175. [in Ukrainian].
8. Shykerynets V. (2001). Deiaki aspekty rozvytku etnoturyzmu v Ukraini (na mistsevomu rivni). Rozvytok etnoturyzmu: problemy ta perspektyvy: Zb. mater. Vseukr. nauk. - prakt. konf. molodykh vchenykh (Lviv, 203 bereznia 2011 r.). [Some aspects of the development of ethnotourism in Ukraine (at the local level)]. Rozvytok etnoturyzmu: problemy ta perspektyvy: Zb. mater. Vseukr. nauk.-prakt. konf. molodykh vchenykh. - Development of Ethnotourism: Problems and Prospects. Mater. All-Ukrainian Sci.-Pract. Conf. (Lviv, March 2-3, 2011). LIET. 22-27. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Проблеми становлення творчого шляху майстрів народних промислів Богуславщини. Феномен їх творчого мистецтва, аналіз робіт. Індивідуальний підхід митців у зверненні до традицій народного мистецтва та відродженні давніх осередків народних промислів.
статья [397,8 K], добавлен 05.03.2010Основоположники декоративно-ужиткового мистецтва. Народні художні промисли. Історія виникнення петриківського розпису. Техніка виконання та прийоми нанесення окремих мазків. Створення барвистих декоративних композицій. Основні фарбувальні матеріали.
презентация [3,5 M], добавлен 13.05.2014Історія створення музею-садиби та мета його діяльності: збереження особливого культурного середовища, яке було за життя вченого. Комплекс М.І. Пирогова як взаємозв'язана система об'єктів культурної спадщини і пам'яток садово-паркового мистецтва.
презентация [7,7 M], добавлен 18.12.2015Значення народної творчості. Характеристика видів декоративно-прикладного мистецтва: ткацтво, килимарство, вишивка, в'язання, обробка дерева, плетіння, писанкарство. Народний одяг. Історія, семантичні засоби композиції творів прикладного мистецтва.
курсовая работа [464,6 K], добавлен 13.07.2009Відомості про виникнення досконалої техніки обробки металів, зокрема карбування, на Україні. Технологія художньої обробки металу. Внесок у розвиток мистецтва карбування металів скіфських майстрів. Карбування ювелірних виробів декоративного призначення.
реферат [332,9 K], добавлен 18.10.2010Декоративне мистецтво як широка галузь мистецтва, яка художньо-естетично формує матеріальне середовище, створене людиною. Подвійна природа мистецтва. Основні техніки ручного ткання. Килимарство, вишивка, в’язання, вибійка, розпис, мереживо, плетіння.
контрольная работа [28,1 K], добавлен 12.11.2014Зародження фольклорного танцю. Найдавніші сліди танцювального мистецтва в Україні. Зв’язок українських традицій з річним циклом. Весняні обряди та звичаї. Українське весілля і танець. Відношення запорожців до танцю. Бойові традиції Запорозької Січі.
курсовая работа [35,7 K], добавлен 15.04.2012Народне декоративно-прикладне мистецтво як органічна складова національної культури, що базується на етнічній специфіці та народності. Історія розвитку та традицій писанки, як атрибуту культових народних обрядів, пов'язаних із весняним пробудженням землі.
статья [14,9 K], добавлен 09.11.2010Тенденції розвитку українського образотворчого мистецтва на початку ХХ ст. Видатні живописці: жанру побуту - М. Пимоненко, пейзажисти - С. Васильківський, В. Орловський, П. Шевченко, І. Труш, К. Костанді. Творчість Олександра Богомазова, Михайла Бойчука.
презентация [1,1 M], добавлен 19.05.2016Елементи античного стилю. Оформлення кімнат в стилі класицизму. Використання аксесуарів в інтер'єрі, здійснення обробку дерев'яних елементів позолотою або різьбленням. Дизайн інтер'єру міні-готелю в класичному стилі. Створення елегантність приміщення.
презентация [3,0 M], добавлен 15.06.2017Народний костюм як символ духовної культури українського народу, стародавніх традицій, обрядів, звичаїв. Використання для оздоблення геометричного, рослинного, зооморфного, геральдичного орнаментів. Сучасний одяг, у якому використані народні мотиви.
контрольная работа [16,3 K], добавлен 12.06.2010Поширення вишивання у стародавньому Києві. Секрети народних традицій і свобода творчого експерименту. Характеристика видів мистецтва. Біла гладь, художня кольорова гладь, вишивка декоративної гладдю, полтавська гладь, декоративна гладь без настилу.
реферат [1,4 M], добавлен 13.05.2014Ар деко як один з наймолодших, популярніших у наш час, стилів декоративно-оформлювальної творчості і дизайну, широко поширений в Західній Європі і США 1920–30-х. рр. Етапи зародження та розвитку даного стилю, його прояви в інтер’єрі та архітектурі.
контрольная работа [23,9 K], добавлен 01.04.2012Розквіт авангардного мистецтва в Україні. Творча діяльність Олександри Екстер. Давид Бурлюк як український художник-футурист, поет, теоретик мистецтва, літературний критик, видавець. Роботи Казимира Малевича. Олександр Довженко та Майк Йогансен.
презентация [14,5 M], добавлен 07.09.2016Характеристика особливостей типової поліської вишивки, яка ілюструє архаїчний геометризований орнамент. Дослідження мистецтва гончарів. Ознайомлення зі специфікою поліського дерев'яного різьблення. Вивчення геометричних мотивів поліських писанок.
презентация [3,9 M], добавлен 28.08.2019Ознаки класицизму як мистецтва героїчної громадянськості. Ідеї порядку, закінченості та досконалості художніх творів, їх прояви в музиці, живописі, архітектурі, декоративно-ужитковому і театральному мистецтві, в хореографії, в скульптурі, графіці.
презентация [3,0 M], добавлен 25.04.2014Деякі загальні відомості про килимарство. Розгляд даного виду декоративно-прикладного мистецтва у мусульманському світі. Історія появи вишитих тематичних сюжетів на лляному полотні в Ірані. Ознайомлення із технікою виготовлення персидських килимів.
презентация [6,0 M], добавлен 30.09.2014Розвиток декоративного мистецтва від часу його виникнення до кінця ХХ століття. Різновиди народного декоративного мистецтва, що переважають на Галичині, їх художні особливості, порівняльний аналіз в системі загальноукраїнського народного мистецтва.
дипломная работа [129,2 K], добавлен 23.07.2009Сучасні модні тенденції, колекції стрижок та зачісок в перукарському мистецтві. Вплив африканських народних традицій укладання волосся на світову моду. Визначення даних моделі та процес створення зачіски. Вибір необхідних інструментів та обладнання.
курсовая работа [48,4 K], добавлен 16.05.2011Альбрехт Дюрер, німецький живописець, малювальник і гравер, один з найбільших майстрів західноєвропейського мистецтва - був проникливим дослідником природи й гарячим прихильником італійської (ренесансної) теорії мистецтва та середньовічного містицизму.
статья [24,2 K], добавлен 20.05.2008
