Історія створення музею екологічного плакату в Харківській державній академії дизайну і мистецтв

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ

Історія створення музею екологічного плакату в Харківській державній академії дизайну і мистецтв

Олена Мудаліге



У статті здійснено спробу проаналізувати в хронологічному вимірі (1991-2021 рр.) історію створення й функціонування Міжнародної трієнале екологічного плакату «4-й Блок», найбільшої в Україні художньо-екологічної акції, спрямованої на привернення уваги до екологічних проблем у світі та духовно-етичних основ буття. Висвітлено особливості кожної трієнале, простежено зміни в часі образотворчої складової сучасного плакату в міру віддалення від трагедії Чорнобиля, виявлено художньо-комунікативні особливості та інновації плакату, що застосовуються дизайнерами для пропагування важливих загальнолюдських прагнень. Основою дослідження послужили матеріали альбомів-каталогів одинадцяти проведених трієнале, колекція графіки та плакатів, книга спогадів засновника трієнале. Акцентовано увагу на закономірному процесі перетворення зібраної колекції плакатів і графіки на музей, здатний стати центром сучасної дизайнерської культури. Наголошено на особливій ролі Харківської державної академії дизайну і мистецтв в організації та підтримці Музею екологічного плакату «4-й Блок - музей, архів, лабораторія». Заклад вищої освіти з потужним творчим і науковим потенціалом, власними традиціями та авторськими методиками викладання, ХДАДМ повсякчас організовував навчальний процес так, щоби знайомити студентів з історією та новими напрямами в сучасному мистецтві, в тому числі у графічному дизайні. Такий підхід залучає нові покоління мистецької еліти України до участі в діалозі між представниками різних культурних регіонів і до транслювання власного художнього досвіду у світовий мистецький простір з метою поширення найкращих ідей людства. У статті представлені висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі.

Ключові слова: Міжнародна трієнале екологічного плакату «4-й Блок», Чорнобиль, екологія, Харківська державна академія дизайну і мистецтв, графічний дизайн, шрифтовий плакат, плакат, музей



Kharkiv State Academy of design and Arts, Kharkiv, Ukraine. [In Ukrainian]

Olena Mudalige

THE HISTORY OF THE ECOLOGICAL POSTER MUSEUM CREATION AT THE KHARKIV STATE ACADEMY OF DESIGN AND ARTS

The article attempts to analyze in a chronological dimension (1991-2021) the history of creation and functioning of the International Triennial of Ecological Poster “4 th Block”, the largest artistic and environmental action in Ukraine, aimed at drawing attention to environmental problems in the world and the spiritual and moral foundations of life. The features of each triennial are consistently reflected, the changes in time of the pictorial component of the modern poster as they move away from Chernobyl tragedy are traced, its artistic and communicative features and innovations used by designers to promote important universal human aspirations are identified. The basis of the study was the materials of albums-catalogs of eleven triennials held, the collection of graphics and posters itself, the book of memoirs of the founder of the triennial. Attention is focused on the natural process of transforming the collection of posters and graphics into a museum that can become the center of modern design culture. A special role of the Kharkiv State Academy of Design and Arts in the organization and support of the “4th Block - Museum, Archive, Laboratory” was noted. An institution of higher education with a powerful creative and scientific potential, its own traditions and original teaching methods, KSADA constantly organizes the educational process in such a way as to acquaint students with history and new trends in contemporary art, including graphic design. This approach attracts new generations of the artistic elite of Ukraine to participate in a dialogue between representatives of different cultural regions and broadcast their own artistic experience to the world space in order to spread the best ideas of mankind. The article presents the conclusions from this study and the prospects for further research in this direction.

KEYWORDS: International Triennial of Ecological Poster “4th Block”, Chernobyl, ecology, Kharkiv State Academy of Design and Arts, graphic design, font poster, poster, museum



ВСТУП

Екологічні катастрофи попередніх 36 років, їх вплив на життя людей, зміна ставлення суспільства до майбутнього стали поштовхом для активного висловлювання власної позиції щодо зазначених подій з боку всесвітньої художньої спільноти. Ініціативу об'єднати творчі зусилля дизайнерів усього світу в пошуках шляхів збереження життя на планеті взяла на себе з 1991 р. Міжнародна трієнале екологічного плакату «4-й Блок», організована в пам'ять трагедії на Чорнобильській АЕС. Що три роки трієнале поновлювалося найкращими творами плакатів і графіки на екологічну, соціальну та культурну тематику і стала центром осмислення й тривоги за спільне майбутнє людства.

З часом стало актуальним питанням створення музею-галереї, сутність цього закладу полягатиме у збереженні, подальшому формуванні та демонстрації унікальної колекції; у проведенні художніх і наукових міжнародних форумів з метою формування екологічної обізнаності й відповідальності суспільства за допомогою засобів мистецтва і новітніх досягнень у медіадизайні.

Вибух атомного реактора 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції 1986 р. змінив ставлення людей у всьому світі до техногенної небезпеки, яку може створити людина власноруч. За п'ять років по тому в пам'ять про трагедію учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, художник-графік, на той момент викладач художньо-промислового інституту в Харкові Олег Векленко з колегами й однодумцями організував виставку плакату і графіки, давши заходу назву «4-й Блок».

З прагненням ушанувати пам'ять загиблих і віддати належне всім, хто ризикував життям і здоров'ям в Чорнобилі, організатори звернулись до видатних майстрів графіки і плакату різних країн світу з запрошенням взяти участь у благодійній акції. Дизайнери і художники з 21 країни світу відгукнулись на заклик і надіслали сотні плакатів і графічних аркушів на чорнобильську й екологічну тему, висловлюючи тривогу про майбутнє людства художніми засобами.

Зацікавленість і участь творчої спільноти стала прагненням візуалізувати тему трагедії, перевести її в царину мистецтва, врятувати критичну ситуацію засобами творчих зусиль. Чорнобиль став символом солідарності, як назавжди трагічним знаком уселюдської єдності стала Хіросіма. Художники різних країн створили велику колекцію, твори якої осмислюють Чорнобиль - українські Помпеї, всесвітній центр тривоги про спільне життя і спільне майбутнє [3, с. 9].

Відтоді минуло вже 35 років, і щотретій рік у Харкові проводиться Міжнародна трієнале екологічного плакату «4-й Блок» за участі всесвітньо- відомих дизайнерів-графіків і студентів художніх навчальних закладів з різних країн світу, чиї плакати піднімають гострі екологічні, соціальні та культурні питання суспільства. Міжнародна трієнале та прагнення провідних дизайнерів виявити активну соціальну позицію, тема екології привернули увагу громадськості в колишньому СРСР та на пострадянському просторі.

Представництво, склад і художній рівень вивели харківську трієнале на рівнозначні позиції з виставкою плакату і графічного дизайну в Колорадо (США), Міжнародною бієнале графічного дизайну в Брно (Чехія), трієнале плакату в Тоямі (Японія), Інтернаціональною бієнале плакату в Тегерані (Іран), Міжнародною бієнале плакату в Мехіко (Мексика), Міжнародним фестивалем плакату і графічного дизайну в Шомоні (Франція), Міжнародним бієнале плакату в Лахті (Фінляндія) та Варшаві (Польща).

З кожним новим проведенням харківської трієнале зростала кількість авторів і представлених плакатів, що підтверджувало значущість події та інтерес до проблем екології у світі. Настала потреба створити якісний музейний проєкт, науково-просвітницький комплекс, прозорий інтерактивний простір для виставок та освітніх програм, спрямованих на розвиток художніх навичок, на виховання соціальної відповідальності.

На сьогодні у світі працює кілька значущих інституцій для архівування та демонстрації мистецтва плакату. Польща стала першою країною, яка відкрила Музей плакату (м. Вілянув, 1968). З часом музей перетворився в культове місце перегляду та переосмислення традицій і досягнень польської школи плакату [24]. Колекцію Данського музею плакатів (Ден-Гамл-Бай, м. Орхус) було започатковано приватним колекціонером, художником Пе- дером Стоугаардом ще 1973 р. Метою музею стали збір, реєстрація та збереження плакатів з Данії та решти світу, дослідження плакатів і поширення їх через виставки та публікації, створення міжнародної мережі для зміцнення позиції плакату [22]. Колекція Музею плакату у фінському місті Лахті (близько 80 000 екз.) базується на виставкових плакатах, зібраних до 1975 р. для Художнього музею Лахті, та на матеріалах, подарованих музею від Лахтської міжнародної бієнале плакатів (засн. 1975). Колекція включає плакати та інші друковані роботи видатних фінських дизайне- рів-графіків, іноземних авторів [23]. З прагненням відкрити світу царину візуальної передачі ідей політичного, культурного та загального характеру, створити доступну для всіх комп'ютеризовану базу даних світового мистецтва плакатів, було створено перший у Японії Музей міжнародного плакатного мистецтва (м. Огакі, 1996) [21]. У 2015 р. в Нью-Йорку (США) відкрився Poster House, задумом якого стала презентація впливу на суспільство культури та дизайну плакатів як унікальних історичних свідоцтв [25].

Олег Векленко.

Емблема першої виставки екологічного плакату «4-й Блок». Україна. 1991

Важливим джерелознавчим матеріалом для вивчення й дослідження історії виникнення і розвитку Міжнародної трієнале екологічного плакату «4-й Блок» стали видані до кожної трієнале каталоги, котрі: відображають етапи становлення і розвитку процесу; містять документальні репортажі про події, статті організаторів, членів журі, мистецтвознавців, дизайнерів; знайомлять з ілюстративно-інформаційним матеріалом про виставки і авторів робіт; демонструють актуальні напрями проєктного дизайну екологічного спрямування [1; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10].

Історію організації та проведення унікального міжнародного мистецького проєкту, що триває вже 30 років на теренах України, висвітив у книзі-розповіді засновник і неодноразовий президент Міжнародної трієнале екологічного плакату «4-й Блок», професор Харківської державної академії дизайну і мистецтв Олег Векленко [11].



МІЖНАРОДНІ ТРІЄНАЛЕ ЕКОЛОГІЧНОГО ПЛАКАТУ «4-Й БЛОК»: ВІД ВИСТАВОК ДО МУЗЕЮ

1991 рік (I виставка). Перша виставка графіки та плакату, присвячена трагічним подіям на Чернобильській АЕС, відбулась у Харківському художньому музеї 1991 р. Її емблемою (іл. 1)1 стало «символічне зображення рук, що міцно стискають атомне ядро. Ці руки витримали нелюдське напруження і, опалені руйнівною радіацією, врятували нас. Руки простих людей - пожежних, військових, робітників, вчених...» [3, с. 7]. На виставку надійшло більше 300 робіт з 21 країни світу. Образи катастрофи, створені засобами різних видів графіки: офорту, шовкографії, деревориту, кольорової ліногравюри, змішаної техніки та комп'ютерного друку, були розраховані на вдумливого глядача та об'єднані почуттям безпосередньої причетності до пережитого. Крізь призму графічного і плакатного мистецтва митці відображали внутрішній стан суспільства: гіркоту та катастрофічне сприйняття світу, страх перед майбутнім, жахливі пророцтва про незакінчений процес розпаду і тривалу загрозу прихованої смерті. Дизайнери уникали шаблонних зображень, зводили образотворчі засоби до мінімуму, звертаючись до стилізованих символів для візуалізації характерних образів. Знаковість сприймалась глядачем набагато швидше, тому вербальна складова плаката стала вже другорядною (іл. 2). Багато творів, схожих на «об'єктивний історичний документ, що відбиває аспекти катастрофи, шокують песимістичною направленістю, втілюючи свої переживання в стилі “чорного гумору”» (іл. 3) [3, с. 9]. З самого початку проведення виставки прийшло розуміння: надіслані роботи складуть основу художньої колекції майбутнього музею, настільки якісно вони були виконані, настільки потужною була випромінювана ними енергетика.

Перші місця вибороли японські дизайнери, в чиїх гармонійних і врівноважених творах застигла сумна та чуттєва мить життя (іл. 4a, 4b, 4с). «Якщо порівняти плакати, які прийшли від наших художників - і “звідти”... Ми весь час викриваємо, вимагаємо: “Під заборону!”, “Не дамо!”. У них же - художні твори. Більш абстрактно, а зачіпає людину гостріше, сильніше. Вони шукають причину глибше. І вона справді глибше», - таку влучну характеристику роботам японських дизайнерів надав О. Векленко [11, с. 33].

1994 рік (II трієнале). Зростаючий інтерес до теми екології було підтверджено участю у виставці майстрів з чотирьох континентів світу, мистці демонстрували віртуозне володіння як традиційними засобами вираження, так і новітніми графічними техніками, такими як інталіо, мецо-тинто, різцева гравюра, акватинта, монотипія. Концептуальність та емоційно-виразна мова графічних пошуків свідчила про глибоке осмислення авторами причин і наслідків трагедії. Головною думкою графічних робіт було питання про сенс існування людини, жага пізнання світобудови та самопізнання. Єдиний голос Всесвіту, що складався з безлічі фізичних і духовних явищ, являв собою згуртоване ціле і знаходив відгук у душі кожної людини, пробуджуючи роботу думки та уяви (іл. 5).

Іл. 2. Лех Древінський. Екологія і забруднення.

Німеччина. 1991



Іл. 3. Лех Древінський. Екологія і забруднення.

Німеччина. 1991

Іл. 4a. Асаї Йошітеру. Передамо поколінням прекрасне довкілля і життя. Японія. 1991



Іл. 4b. Асаї Йошітеру. Радіоактивне молоко нам ніколи не буде потрібне. Японія. 1991

Іл. 4c. Асаї Йошітеру. Ми сподіваємось подарувати прекрасну природу наступним поколінням. Японія. 1991



Іл. 5. Канесато Андо. Врятуйте Землю. 1994. Японія

Іл. 6. Kail Тай-Кеунг. Охорона природи. Китай. 1994



Іл. 7a. Казумаса Нагаї. Збережи мене, будь ласка.

Іл. 7b. Казумаса Нагаї. Я тут. Японія. 1994

Іл. 7c. Казумаса Нагаї. Збережи мене, будь ласка.

Я тут. Японія. 1994

Іл. 8. Джанні Борта. Під сонцем. Італія.

Серіграфія. 1994

Через три роки після першої виставки і через вісім років після Чорнобиля трагізм і скорбота пережитого перейшли у філософську площину прийняття, розуміння і подолання емоцій. Гострота художнього задуму, високий професійний рівень, гуманізм і моральність об'єднали країни і культури (іл. 6).

Специфічна художня образність, об'єднана однаковими прийомами та набором обмежень, знайшла прояв у низці серійних плакатів японського дизайнера Казумаси Нагаї, де закладено особливу витонченість у презентації бачення, «пластичність лінії, потаємність, тонке, особистісне, емоційне сприйняття» [18, с. 88]. Експериментуючи з декоративними властивостями контурів та силуетних форм, зіставленнями чорного фону та білої плями, дизайнер досягав пронизливого звучання образів. З плакатів Нагаї людськими очима дивились різні тварини з мовчазним благанням про допомогу (іл. 7a, 7b, 7c).

Професор філософії Надія Корабльова надала оцінку експозиції: «...саме ця, неодержавлена творчість ентузіастів здатна ступати в діалог, що є ознакою нового національного мистецтва. Вже сьогодні Харків може претендувати на володіння духовними цінностями, внутрішня необхідність в яких виявилась вчасною» [11, с. 53].

1997 рік (III трієнале). До трієнале надійшли роботи з 34 країн світу, у тому числі з Англії, Франції, Німеччини, Канади, США, Японії та ін., - понад 700 аркушів. Активність учасників показала не- згасаючу зацікавленість митців різних куточків планети проблемами екології, співчуття і щире бажання своєю творчістю допомогти постраждалим у Чорнобилі. Результати ретельного відбору міжнародного журі було продемонстровано у Будинку художника (200 аркушів графіки) та Харківському художньому музеї (150 плакатів).

У графічних роботах, створених у різноманітних техніках, відбивався образний погляд митців на конфліктність і гостроту взаємовідносин людини та природи. Розуміння екологічних проблем мало метафоричний підхід і було позначено глибоким усвідомленням, переживанням неповторної краси природи (іл. 8).

Більшість дизайнерів супроводжували емоційними листами-роздумами власні графічні твори: «Мистецтво - це інший спосіб відображення життя, відмінний від політики та економіки. Завдяки мистецтву люди по-новому можуть побачити і усвідомити навколишній світ, і це розуміння може сприяти виправленню заподіяного лиха» (Г B. Бот з Австралії), «Художник концентрує в собі совість і реальні цінності людства, в руках митця - величезна сила, він володіє здібністю бачити те, що може допомогти змінити відношення до екологічних проблем» (Марія Бономі з Бразилії), «Людству у майбутньому доведеться вирішувати проблеми навколишнього середовища, тому митці сьогодні зобов'язані передати наступному поколінню вісті про найважливіші загрози» (Нагашіма Міцуру з Японії) [4, с. 160, 158, 170]. Образність художньої мови японської графіки взагалі вирізнялась винятковою драматичністю, що пояснюється відгомонами пережитої трагедії атомної катастрофи Хіросіми й Нагасакі, назавжди закарбованої в серцях японців. Роботи несли в собі попередження для нових поколінь людей про жах атомної катастрофи і загрозу ядерної зброї для людства.

Найновітніші досягнення дизайнерської думки та комп'ютерних технологій були продемонстровані мистецтвом плакату. Справжнім відкриттям для професіоналів і молодих митців стала велика колекція японського плакату. «Приголомшуючою стала для нас глибина задуму, величавість та спокій японських плакатів. “Увійди в мій світ”, “Я тут”, “Подорож до японського серця”, “Не забудь урок Чорнобиля”, “Земля - наша матір назавжди” - це тексти на плакатах. Навіть не тексти, теплі дружні посилання особисто мені, тобі, кожному. Не пронизливий викрик - молитва, закликання, вічні питання буття представлені в бездоганній графічній формі і звернені до нас.» - ділились своїми враженнями організатори трієнале [4, с. 126]. «Поява на виставці оригінальних робіт з Зімбабве [іл. 9], Бахрейну, Єгипту свідчить не тільки про те, що постійно розширюється географія учасників трієнале, а й про зростаюче розуміння спільності проблем життєдіяльності людства і ролі мистецтва в їх вирішенні», - зазначала мистецтвознавиця Л. Са- вицька [4, с. 124]. Через біль народжувалися нові візуальні образи, здатні передати та викликати чуттєво-емоційні враження, осмислити те, що відбувається, оцінити події з позицій простої людини. Плакат поступово втратив гасло-агітаційний стиль соціалістичного минулого. Характерна тенденція «переходу від моделі модернізму до моделі постмодернізму з її еклектикою, стилізацією, прагненням до невизначеності» [18, с. 41] простежувалась у більшості дизайнерських творів (іл. 10a, 10b).

За час проведення перших трьох трієнале зібралася унікальна колекція української, японської, німецької та американської графіки, яка потребує досконалого мистецтвознавчого аналізу, визначення різновидів форм і засобів утілення творчого задуму, дослідження художньо-стильового забарвлення.

Іл. 9. Мавіяне-Девіс Чаз. Календар прав людини. Зімбабве. 1997



Іл. 10a. Сергій Ільїн. Alter ego. Україна. 1997

Іл. 10b. Петка Овідіу. Четвертий блок. Румунія. 1997

Іл. 11. Валерій Дадико. Марні зусилля. 2000

Іл. 12a. Казумаса Нагаї. Життя (серія «Яйце»). Японія. 2000

Іл. 12b. Казумаса Нагаї. Життя (серія «Яйце»). Японія. 2000

2000 рік (IV трієнале). Трієнале пройшла під девізом «XXI століття. Екологія без меж». Було представлено більше 300 робіт 104 авторів з 36 країн світу, «художньою якістю робіт вирізнялись майстри Японії, Китаю, Гонконгу. Європейському художнику, який з часів Ренесансу змагається з природою, протистояв майстер, котрий не мислить життя поза природою» і є в гармонії з нею як умовою гармонізації власного «я» [11, с. 98]. Образ трагедії зайняв своє постійне місце в триваючому потоці життя і закріпився у ціннісному вимірі буття. Сповнені усвідомлення рівня власної зрілості, роботи дизайнерів допомагали усвідомити глядачу проблему радіаційної небезпеки не лише на емоційному та психологічному, а й на інтелектуальному рівні. Дизайнери використовували знак радіаційної небезпеки, який став уособленням Чорнобильської катастрофи, але вже вільно інтерпретували його, трансформуючи в несподівані за трактуванням образи, предмети та ситуації, перетворюючи його на алегорію та чітку інформаційну метафору (іл. 11).

Іл. 13. Aрia ^сат Попереду Чорнобиль. Іран. 2003

Іл. 14a. Юан Юмін. Злиття 1. Китай. 2006

Іл. 14b. Юан Юмін. Злиття 2. Китай. 2006

трієнале екологічний плакат

Гран-прі трієнале отримав класик японського дизайну Казумаса Нагаї за серію плакатів Life (іл. 12a, 12b). Таємний розвиток, який відбувається всередині закритої шкаралупи яйця, уособлює Всесвіт і нескінченну таємницю та різноманітність потенційних можливостей, захоплення перед таїнством нового життя. Усупереч безвиході, жаху та болю. Любов до життя дає нам можливість увійти до духовного зв'язку зі світом, стати його невід'ємною частиною. Магія мистецтва допомагає забути про апокаліпсис, про невідворотність буття.

2003 рік (V трієнале). V Міжнародний фестиваль екологічного плакату і графіки «4-й Блок» приймав роботи за чотирма номінаціями: «Плакат», «Графіка», «Друкована ілюстрація», «Комп'ютерна графіка». Експозицію графіки було розміщено в Будинку художника, а плакати (більше 800 екз. від 250 авторів з 28 країн-учасниць) - у ХДАДМ та в галереї «АВЕК». Дизайн експозиції та монтаж утілювали з ентузіазмом студенти ХДАДМ, для яких це був своєрідний формат безпосереднього навчання, радість спілкування з однодумцями та цінний досвід. У складі міжнародного журі трієнале виступили зірки світового дизайну: Карі Пііппо (Фінляндія), Ян Райліх (Чехія), Яцек Мровчик (Польща), Акіяма Такаші (Японія), Сяо Йонг (Китай), Павло Маков та Віталій Шостя (Україна).

Настали суттєві зміни: з численних творів до глядача випромінювалося вітання до життя і захоплення перед ним, похмурість і приреченість поступилися місцем надії. За ці роки в графічному дизайні сформувалась і вдосконалилася загальнодоступна, образна мова, ґрунтована на знаках та образах природи і навколишнього середовища. Комп'ютеризація графічного дизайну та спеціалізовані графічні редактори дозволили авторам плакатів застосовувати різні способи створення та обробки графічних зображень, вільно оперувати ідеями й образами, змінювати шаблонну форму взаємодії з простором плакатного аркуша (іл. 13). У попередні роки плакатам атомної тематики було властиве певне загальновідоме, чорно-жовте колірне співвідношення, що стало в результаті алегорією та стійким символом, присутність у плакаті чорного і жовтого кольорів «є сенсоутворюючим повідомленням, що часто не вимагає присутності самого “знаку”» [18, с. 48].

2006 рік (VI трієнале). Минуло 20 років після Чорнобильської трагедії, за 15 років існування трієнале його популярність досягла світового масштабу завдяки суспільній спрямованості, висловлювання проти «бездумної, вбивчої людської діяльності, повної відсутності екологічної свідомості, екологічної етики, екологічної моралі» [11, с. 132] було близьким і зрозумілим кожній людині.

Надіслані від дизайнерської спільноти п'яти континентів плакати відображали актуальні шляхи проєктного дизайну екологічного спрямування. Більшості творів була властива смислова та образотворча єдність, виразні засоби візуаліза- ції та метафоричність. Ідея спільності та співіснування людини й природи залишалась актуальною, як і раніше. Підкреслюючи їх нерозривну єдність, автори передавали образ природи через образ людини та інші природні знаки. Досягти емоційності та художньої виразності в плакатах авторам удавалося завдяки використанню силуетно-графічних рішень відомих природних об'єктів, чиї контури могли бути як умовними, так і незавершеними (іл. 14a, 14b).

Шрифтові композиції із застосуванням зображення, де рисунок підпорядковується руху рядків на площині, підкреслювали змістову частину плаката, активно взаємодіючи з глядачем. Дизайнери із задоволенням експериментували з акцидентними шрифтами, доводили їх до рівня знаку за стилістикою, надавали здатність нести певні асоціації (іл. 15).

Традиційно виставки надісланих плакатів були представлені на майданчиках та в галереях Харкова. Нововведенням на трієнале стала номінація «Молодіжний екопроєкт», у якій взяли участь молоді дизайнери з Ірану, Китаю, Литви, Німеччини, Польщі, Сербії й України, запропонувавши інше бачення проблеми та нову вимірність з боку тих, хто народився після Чорнобильських подій. Різноманітні засоби візуалізації питань, важливих для молоді, постали в інсталяціях, що проводили паралель між тілом людини та природою (проєкт«Зв'язок»), в інтерактивних та ілюстрованих книгах, тематичних фотосесіях, flash-анімаціях, перформансах, медіапроєктах, екоакціях у міському середовищі. Останнього дня роботи трієнале відбулась артакція «Look Closer», де кожен член журі особисто посадив іменне дерево в невеличкому скверику на вулиці Конторській навпроти нинішньої Харківської школи архітектури.

2009 рік (VII трієнале). VII Міжнародна трієнале екологічного плакату проводилась під егідою Міжнародної ради національних організацій з графічного дизайну (ICOGRADA) та Координаційного комітету міжнародних бієнале (IBCC). Уперше за 18 років експозиція трієнале була представлена в єдиному просторі ПВЦ «Радмір Експохол». Рекордна кількість робіт - 1000 плакатів з 45 країн світу - розподілялася за номінаціями «Екологічний плакат», «Екологія культури» (театральні плакати, афіші), «Екопроєкти» (анімація, відео, інсталяції) і привернула увагу численних відвідувачів.

Іл. 15. Miтсуо Ватанабе. День Землі. Японія. 2006

Виступаючи проти неконтрольованого технічного прогресу, піднімаючи теми глобального потепління, забруднення води й повітря, збереження зелених насаджень і життя тварин, «дизайнери різних країн незалежно одне від одного знаходять зрозумілі знаки-символи емоційно точніші, ніж публіцистичне слово. Із різних позицій авторів, що візуалізують своє бачення світу, поступово формується єдина знакова система, створюється нова візуальна мова - екосеміотика» [6, с. 22].

Додаткова номінація «Екологія культури» була впроваджена у зв'язку з великою кількістю надісланих на трієнале театральних, фестивальних, концертних, виставкових і кіноплакатів - та неможливості відмежувати культурний плакат від екологічного. Як підкреслював академік Д. Лиха- чов, «екологія найтісніше пов'язана з культурою, насичується від неї вищими цінностями і сама проростає, сходить у сферу культури, наповнюючи її новим змістом» (цит. за: [11, с. 147]).

Екологія культури сприяє збереженню традицій, запобігає втраті зв'язків між поколіннями, перешкоджає нівелюванню культурних укладів. Великий інтерес відвідувачів був прикутий до плакатної акції «Сфера дизайну», направленої на популяризацію мистецтва й дизайну, де засобами графічного мистецтва було зображено цілу плеяду видатних особистостей з українським корінням і відображено стилістичні особливості творчості кожного. Особистостей, які принесли славу Україні на весь світ (студентський проєкт «Народжені в Україні» під керівництвом автора ідеї і куратора, професора ХДАДМ В. Лесняка) (іл. 16a, 16b).

Окремо варто виділити шрифтові плакати, при створенні яких більшість дизайнерів не ставила завдання зробити текст таким, що зручно читається, натомість вони формували складні шрифтові композиції з метою зацікавити глядача, створювали пульсуючий і живий текст з душею.

Іл. 16a. Юлія Буракова. Михайло Бойчук. Україна. 2009

Іл. 16b. Ганна Трухан. Тарас Шевченко. Україна. 2009

Постмодерністське сприйняття світу відображалось у композиційно вільній формі шрифту та багатошаровості фактури, одночасній напруженості та гармонії типографічних рішень. «У роботах по- стчорнобильського періоду текстове повідомлення, шрифт і типографіка набувають особливого значення, стають симбіозом сенсу та образу», - зазначала дослідниця та співорганізаторка трієнале О. Северіна [18, с. 50].

2012 рік (VIII трієнале). Київ став головним місцем проведення трієнале, в рамках якої, з метою заохочення авторів плакатів з позиції наукового підходу застерегти людство від страшних екологічних похибок, було створено Раду експертів-е- кологів з числа відомих науковців і громадських діячів. Дизайнери з 37 країн узяли участь у номінаціях: «26 - світ після Чорнобиля та Фукусіми» (до 26-ї роковини Чорнобиля); «Екологічний плакат» (глобальне потепління, земля, забруднення води та повітря); «Екологія культури» (совість, свобода, творчість, етика, духовність, збереження культурного середовища - виставкові, музейні, фестивальні, театральні плакати).

«Кровоточиві рани» на тілі Японії від моральних та фізичних страждань людей після аварії на АЕС «Фукусіма-1» знайшли красномовне відображення у плакатній тематиці. Лаконічність кольорової гами, що втілює кольори японського прапора, та ілюстративна стриманість межують із почуттями смутку та розпачу (іл. 17).

Іл. 17. Ніл Кертіс. Проєкт «Японія зараз». Австрія. 2012

Виставка фотографій Зони руйнівної аварії в сьогоденні передавала відчуття неминучої реальності, замислення і перетворення трагедії на прийняття і пошуки подальших змістів. З фотографій дивились мовчазні об'єкти міської інфраструктури, які все дедалі більше руйнувались із кожним роком. Вулиці та площа міста Прип'ять, що густо заросли травою й деревами, крізь які видніють панельні багатоповерхівки з вибитими вікнами, в яких гуляє вітер. Фотографії графіті з загадковими чорними силуетами, що з'явилися після катастрофи на напівзруйнованих будинках.

Майстер-класи членів міжнародного журі - Радована Дженко (Словенія), Леха Древинського (Німеччина), Віталія Шості (Україна) - збирали численні студентські аудиторії у форматі безпосереднього навчання, радості спілкування з однодумцями та цінного дизайнерського досвіду.

Паралельний проєкт трієнале «Dark-Trashure» порушував тему естетичного ресайклінгу, коли старим речам надають новий естетичний сенс. Ідея проєкту стала чудовим ґрунтом для ексклюзивної колекції одягу та аксесуарів, у створенні якої не застосовувалися нові матеріали, що дозволило уникнути додаткового забруднення навколишнього середовища.

Настав час виявлення нових життєвих смислів, нового повернення у віру, «актуалізації досвіду минулого для художнього бачення майбутнього» [7, с. 11], все більше темою плакатів ставала любов, захоплення красою життя, турбота про оточуючий світ. Дизайнери все частіше використовували лаконічні та повторювані візуальні образи на захист екології, створюючи «словник з усталеним на сьогоднішній день “словарним запасом” (іл. 18). Як англійська мова набула статус міжнародної в комунікаційному середовищі, мова екосимволів стала інтернаціональною в середовищі сучасних дизайнерів» [7, с. 43].

Активно проявив себе шрифтовий плакат, призначення якого не тільки у його формі, а й у здібності та необхідності передати повідомлення глядачеві інтенсивніше і глибше, ніж це було раніше. Графічні дизайнери широко використовували рисовані написи (летеринг), образ яких вирізняється пластичністю, багатогранністю, кожна буква має свою власну унікальну цілісну форму, характер; зверталися до графічних засобів акцентування - контрасту, контрформи, трансформації площини.

2015 рік (IX трієнале). На цей час трієнале вже проіснувала майже чверть століття і перетворилась на мистецько-дослідницький простір для пошуку узгодженості людської діяльності та природи, для переосмислення впливу техногенних катастроф на навколишнє середовище. Суспільство все більше розуміло, що екологія - це не лише проблеми природи й довкілля, а й питання совісті та співіснування людей одне з одним.

У 2014 р. в Україні відбулися важливі події, що радикально змінили країну: Євромайдан, анексія Криму, війна на Донбасі. Український народ був змушений стати на захист своєї Батьківщини та зіткнувся з ворогом не лише на полі бою, а й в інформаційному просторі. Навесні 2015 р. Харків був внесений до чорного списку міст, що їх не рекомендували до відвідування міністерства закордонних справ багатьох країн світу. XI трієнале відбулося всупереч усім перешкодам, у складі міжнародного журі трієнале працювали митці з Німеччини, Японії, України, Чехії, Польщі.

Дизайнерам було запропоновано номінації:

> «Екологія Землі», де важливими меседжами стали турбота про основні елементи життя: чисте повітря і воду, небайдужість до зміни клімату під впливом промисловості, замислення над проблемою вимирання тварин від недбалого господарювання людини, необхідність збереження біологічного розмаїття планети, моральна відповідальність за всю планету перед загрозою техногенних катастроф і ядерної зброї, рішуче «НІ» воєнним діям.

> Найчастіше центральним об'єктом екологічного плакату ставав знак Землі, у творчому пошуку інтерпретації якого на зміну ілюстративності прийшли нові стилістичні рішення. Серед них часто зустрічалася ідея проєктувати графічне зображення земної карти світу на площинні зображення живих істот і предметів, від чого твір набував більш складного змісту (іл. 19). «Земля потребує не захисту, а культивування. Людина має наново відкрити забуте мистецтво розбиття садів, у якому поєднані всі види мистецтва, усі науки та ремесла, від архітектури й поезії до ботаніки і метеорології. Садівники, які не шукають свого, які розбивають сади у пустелях та на руїнах, полишених війнами, мають бути впізнані як нові миротворці», - зазначав куратор XI трієнале, філософ О. Філоненко [8, с. 14].

> Номінація «Екологія людини» закликала дизайнерів висловлюватись проти людського егоїзму, ксенофобії, расизму, булінгу й насильства; і навпаки - за турботу про близьких, за гуманність, оптимізм і надію на краще.

Номінація «Екологія культури» (до 700-ліття написання першої частини «Божественної комедії» Данте - «Пекло») передбачала необхідність усвідомлення себе частиною природи і частиною культури з метою виробити загальні правила людської моральності. «Екологія сучасної культури - не в пошуках безпеки, а у відкритті джерела та шляху надії, глибшої за тверезий відчай. Учителем саме такої надії є для нас Данте. З ним нам доведеться відшукати початки нової культури, де катастрофа, війна та смерть не можуть стати останніми словами про людину», - привертали увагу глибокі висловлювання О. Філоненка [8, с. 164].

Іл. 18. Лінг-Хунг Sophia. Серія «Природа». Тайвань. 2012

Іл. 19. Чен Хоу. Світ ченхоу. Китай. 2015

4000 робіт з 41 країни світу вражали сміливістю та емоційною пронизливістю. Вільна верстка та багата асоціативність образів у плакатах створювали відчуття пластичної невагомості. Дизайнери комбінували і пошарово наносили літери, рядки та зображення, вільно оперуючи набором відмінностей, розривів та кордонів. Кліпова постмодернова свідомість проявилась у використанні складної фотографіки та неординарних поєднань шрифтів, у суміщенні різних просторових планів, що формують багатовимірний простір. Майстрами було застосовано «прийоми гіперболізації образів за допомогою емоцій, які розширюють їх межі, звертаючись безпосередньо до почуттів і маніпулюючи ними для досягнення комунікативного ефекту» [8]. На багатьох плакатах простір набував дотиковості, ставав фактурним, створюючи додатковий візуальний ефект (іл. 20). Насичені змістами, алюзіями й ремінісценціями твори, безумовно, були розраховані на інтелектуальний потенціал глядача.

У порівнянні з трієнале попередніх років, змінилося ставлення дизайнерів до роботи з палітрою кольорів. Для надання плакату більш емоційного змісту дизайнери використовували колір як основний формоутворюючий елемент, експериментуючи з градаціями відтінків, згущенням кольорів і розрядженням, нерівномірністю заливання і нюансуванням (іл. 21).

Іл. 20. Хонг-Уинг Хуанг. Еволюція життя. Тайвань. 2015



Іл. 21. Фабіан Емануель Муньйос. Мексика. 2015

Іл. 22. Белла Логачова. ДНР Україна. Україна. 2015



У рамках трієнале відбулися паралельні проекти, майстер-класи, екологічні акції, а також серія виставок: театрального плакату Віталія Кулікова, чий самобутній почерк бере початок саме в плакаті; експозиції дитячих робіт студії Aza Nizi Maza на тему розуміння дитиною екологічної катастрофи.

Гран-прі було присуджено харківській мист- кині Беллі Логачовій за серію плакатів новаторської техніки, присвячених актуальним подіям на Донбасі. В українській вишивці, орнаментальній скарбниці колективного генія, неперервній супутниці життя народу, завжди було втілено геометризований метод зображення краси землі, природи і сонця. Магічні мотиви вишивки супроводжували людину в праці, відпочинку і святкуванні. Диза- йнерка Б. Логачова взяла на себе сміливість додати в список вишивальних тем сцени реальної війни та візуалізувала власну ідею в плакат. Лаконічна і художньо-виразна робота дизайнерки демонструвала бачення та відчуття війни автором-жінкою (іл. 22).

2017 рік (виставка японської графіки). У грудні 2017 р., напередодні Х Міжнародної трієнале екологічного плакату «4-й Блок», у рамках Року Японії в Україні та з нагоди 25-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між країнами громадська організація «Асоціація дизайнерів-графіків “4-й Блок”» представила великий проєкт «Японія - Україна: мистецькі та дизайнерські діалоги» в Центрі сучасного мистецтва Харкова «Єр- міловЦентр». Основою проєкту стали близько 100 графічних аркушів видатних японських принтмейкерів, що ці твори зберігались у колекції трієнале з перших трьох виставок. Vendome Kyoko, Ikushima Junri, Yoshisuke Funasaka, Kinoshita Taika, Koi Ikuta, Kondoh Noriaki, Koyama Mikio, Morioka Kansuke, Nagashima Mitsuru, Obata Etsuko, Oki Yasuhiro, Savada Yuitchi, Saito Takeshi, Fuse Nagi, Hamanishi Katsunori, Hara Takeshi, Hiratsuka Yuji, Hiroaki Miyayama, Hiroyasu Yoshiike, Enokido Maki - дизайнери зі світовим ім'ям, чиї твори неодноразово відзначалися вищими нагородами журі престижних міжнародних конкурсів та фестивалів графіки, чиї роботи зберігаються в колекціях музеїв Нью-Йорка, Лондона, Токіо. Тепер зразки їх творчості були доступні для перегляду харків'янам і гостям міста.

Метою проєкту було прагнення залучити громадськість до глибшого вивчення культури Японії як носія та зберігача найважливіших традицій людства: дбайливості до навколишнього середовища, толерантного ставлення до інших релігій та націй, знання та прийняття історії своєї країни, досягнення гармонії людини з природою і самою собою. Кожний автор графічних робіт набув гідне місце за самобутність і повчальність. У творах майстрів «простежувалася ескізна незакінченість (іл. 23), що підкреслювало смуток від швидкоплинного часу; гармонійність і врівноваженість колірної гами композиції та розташування її складових частин; здатність у звичайних формах бачити справжню красу; спроба поєднати протилежності в цілісну єдність - космогонічна ідея японського світогляду» (іл. 24) [16].

2018 рік (X трієнале). Через майже 30 років від старту першої трієнале організатори вирішили відійти від жахливої чорнобильської теми і дати несподіваний напрям висвітлення проблем екології. Під час дискусій членів оргкомітету народилась концепція «жіночого погляду на екологію». Сучасні жінки сповнені суперечностей: спроможні постояти за себе, відповідальні й вирішують чоловічі проблеми, але плачуть над серіалами, жаліють безпритульних собак і обожнюють солодощі. Попри все активний жіночий погляд завжди закликає до дій і змінює світ.



Іл. 23. Ікушима Тунрі. Оповідання про рослин. Японія

Уперше в історії трієнале міжнародне журі складалося лише з жінок. Ними стали дизайнерки Паріса Ташакорі (Іран/США), Майа Вольна (Польща), Паола Трокслер (Швейцарія), Тетяна Борзунова (Україна). Рішенням журі Гран-прі було присуджено аргентинській дизайнерській студії «Ель Фантазма» за плакат «Я - твоє дзеркало», на якому було зображено обличчя жінки зі слідами побиття. Гран-прі декларувало неприпустимість самоствердження через насильство над слабкими, неприпустимість насильства над жінкою лише тому, що вона жінка, неприпустимість насильства на очах у дітей, неприпустимість замовчування насильства. Вибір журі вимагав від спільноти визнання цінностей, які є нормою цивілізованого світу, які мають стати внутрішньою сутністю людей, бо жодне насильство не може бути виправдане.



Іл. 24. Нагашіма Міцуру. Метаморфози. Японія

Однією з прикладних частин трієнале став екохакатон з жартівливою назвою «Як вижити в Харкові», співорганізаторами якого стали ди- зайн-студія Grafprom, IT-компанія DataArt, Харківська школа архітектури та платформа Gwara Media. Захід зібрав фахівців у галузях ІТ, дизайну та комунікацій, щоби спробувати привернути увагу до забезпечення кращого, більш екологічного життя в урбаністичному просторі. Одинадцять команд презентували низку проєктів: мапа об'єктів з наявністю текстів та відкритістю для людей з особливими потребами, розробка гейміфікованого конкурсу для пошуку волонтерів, прототип мережі розпізнавання транспорту на світлофорах за допомогою штучного інтелекту та машинної освіти, виготовлення ресайклу аксесуарів із вживаного одягу.

Головним місцем проведення Х трієнале екологічного плакату «4-й Блок»» став Центр сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр». Значна локація була розміщена у величезному цеху артзаводу «Механіка», де раніше збиралися танки, а тепер розмістилися плакати з усіх континентів із закликами до життя й любові. Виставка-супутник у галереї «Come in», виставка молодого мексиканського дизайнера Адана Баррери в арткафе «Ampersand», виставка членів міжнародного журі у ХДАДМ, світ щирих екоплакатів дітей з дитячої художньої студії Aza Nizi Maza - усі заходи були інформаційно змістовними та популярними. Виставки перетинались з майстер-класами, воркшопами, лекціями, виступами дизайнерів, дискусіями.

2018 р. став прикладом того, наскільки збагатилася сутність трієнале з усією різноманітністю та набором впливу і взаємодії. Плакати, присвячені екології як запоруці миру, закликали до об'єднання суспільства для сталого розвитку. Плакати, що звертались до дітей з екоосвітньою проблематикою, спонукали замислитись про це і дорослих. Плакати, що закликали дбайливо ставитись до залишків живої природи в умовах урбанізованих просторів сучасного навколишнього середовища, пропонували нові ідеї збереження.

За роки проведення трієнале в команді журі працювали зірки світового графічного дизайну: Віталій Шостя (Україна), Павло Маков (Україна), Сергій Мішакін (Україна), Володимир Лесняк (Україна), Петро Банков (Чехія), Алан ле Кернек (Франція), Алекс Йордан (Франція), Люба Лукова (США), Лоуренс Мадрель (Франція), Ян Райліх (Чехія), Філ Рісбек (США), Аан Санг-Су (Південна Корея), Маджід Аббасі (Іран), Ніклаус Трокслер (Швейцарія), Рене Ваннер (Швейцарія), Лех Древінський (Німеччина), Радован Дженко (Словенія), Субрата Бхоумік (Індія), Руз Клотзел (Бразилія). Зазначені митці виступали з лекціями та майстер-класами, що сприяло передачі професійного досвіду українським студентам, надало їм стимул у навчанні, допомогло осмислити важливі проблеми людства. Виставки-супутники плакатів з колекції трієнале були організовані в Берліні, Великобританії, Данії, Канаді, США, Туреччини, Швейцарії.

Майже за тридцять років існування Міжнародної трієнале екологічного плакату «4-й Блок» було зібрано 13 000 аркушів плакатного і графічного мистецтва актуальної екологічної та соціальної проблематики від дизайнерів з 60 країн світу. До кожної трієнале було видано накладом від 500 до 1000 екземплярів та реалізовано альбоми-ката- логи, що містили ілюстративно-інформаційний матеріал про виставки й авторів робіт. Ці альбоми стали важливим джерелознавчим матеріалом для вивчення й дослідження сучасного плакатного мистецтва та творчості дизайнерів. Альбоми-ка- талоги відображали етапи становлення і розвитку Міжнародної трієнале екологічного плакату «4-й Блок» з розмаїттям авторських концепцій, художніх стилів і форм.

Цінність проведених трієнале полягала в заклику до екологічно відповідальної поведінки, задля цього міжнародна спільнота графічних дизайнерів мала можливість демонструвати плоди творчих зусиль з пошуку нових знакових систем і візуальної мови, тим самим даючи імпульс наступному поколінню дизайнерів. За роки свого існування трієнале «стала “лабораторією” екологічного плакату, що дає можливість розглядати її як прообраз створення нової форми “екологічної ідеології”» [18, с. 33].

2019 рік (створення музею екологічного плакату). Протягом довгих років планувалося і стало актуальним питанням створення музею-галереї як для традиційного експонування плакатів, так і в площині сучасних цифрових технологій. Сутністю музею є збереження, подальше формування і демонстрація унікальної колекції; проведення художніх та наукових міжнародних форумів з метою впливу на формування екологічної обізнаності й відповідальності сучасної молоді через мистецтво і новітні досягнення в медіадизайні.

У 2019 р. з ініціативи громадської організації «Асоціація дизайнерів-графіків “4-й Блок”» (рік засн. 2000), за підтримкою Українського культурного фонду та Харківської державної академії дизайну і мистецтв було реалізовано культурний проєкт «4-й Блок - музей, архів, лабораторія». Приміщення для цього проєкту було надано Харківською державною академією дизайну і мистецтв, яка є визнаним центром художньої культури України. За 100 років свого існування ХДАДМ (статус вищого навчального закладу художня школа набула в 1921 р.) підготувала понад 6000 висококваліфікованих фахівців у різних сферах художньої творчості - з дизайну, образотворчого та декоративного мистецтва. Це є той потенціал, який вища художня школа Харкова транслює в сучасне мистецтво України та світу [2]. Музей екологічного плакату «4-й Блок - музей, архів, лабораторія» став візитівкою міста Харків.

Розташування музею в стінах ХДАДМ є знаковим тому, що завдяки зібраній колекції нове покоління мистецької еліти України матиме можливість знайомитись з історією та новими стилями й напрямами в сучасному графічному дизайні, брати участь у діалозі між представниками різних культурних регіонів, та, як наслідок, збагачувати світовий мистецький простір культурним і художнім досвідом, наголошувати на найкращих ідеях для людства. Діяльність музею не вкладається у звичайний експозиційний показ, не виконує політико-пропагандистські функції за прикладом радянського періоду, коли музеї поширювали офіційну ідеологію держави, а спрямовується на комплектування фонду, облік, зберігання, науковий опис колекції, масову роботу, освітні заходи. Матеріал музею - плакат - виступає зберігачем соціальної інформації, документом явищ навколишнього світу, територією осмислення проблем суспільства, лакмусовим папірцем на події, що відбуваються. Сила емоційного й естетичного сприйняття плакату пояснює його довге існування в історії соціуму. Досвід проведення трієнале протягом тридцяти років та створення музею на основі зібраної колекції демонструє, як сучасне мистецтво плакату стає частиною історії людства.

Просвітницька функція проєкту «4-й Блок - музей, архів, лабораторія» полягає у сприянні історичному розумінню плакату з боку суспільства, особливо молоді. Для цього ведуться сторінки у фейсбуці та інстаграмі, де ілюструється історія виникнення та розвитку трієнале, наводяться висловлювання відомих людей з питань екології та дбайливого ставлення до навколишнього світу, демонструється колекція музею з поясненням до робіт авторів, піднімаються питання загальнолюдських цінностей, культури, моральної відповідальності, громадянськості.

2021 рік (XI трієнале). У 2020 р. людство зазнало впливу пандемії коронавірусу, від якої не врятували ані новітні технологічні досягнення, ані комп'ютеризація всіх сфер життя. Суспільство опинилось у двох парадигмах змін: позитивними та негативними наслідками розвитку та прогресу. XI трієнале запросила учасників осягнути та проаналізувати зміни, що стались із людьми протягом останніх десятиріч, з позиції особистої відповідальності кожного, поміркувати, як перетворити життя на розумну реальність та уникнути негативних змін (іл. 25, 26).

Запропоновані номінації відкривали широке поле для реалізації творчих здібностей:

1. ««Чорнобиль - Фукусіма: 35 - 10/ Правда історії заради змін!» - присвячена роковинам трагічних подій Чорнобиля і Фукусіми, номінація закликала до пропаганди без'ядерного світу майбутнього і розвитку відновлюваної енергетики;



Іл. 25. Фархан Хусейн. Ізоляція. Бангладеш. 2021



Іл. 26. Хавьєр Ж. Борболла. Ізоляція. Куба. 2021

2. «Екологічна свідомість/ Зміни себе» - завданням номінації стали теми розумного самообмеження, зміцнення ментального здоров'я, оптимального використання пластику, сортування відходів;

3. «Ізоляція. Життя серед змін» - у рамках номінації дизайнерам пропонувалось розглянути питання психології вимушеної ізоляції, впливу ін- тернету на життя людей різних поколінь та процеси їхньої соціалізації;

4. «Худпром 100/ Навчитись змінювати» - протягом усіх років існування Міжнародної трієнале «4-й Блок» Харківська академія дизайну і мистецтв була і залишається її рідною домівкою, трієнале проводиться і розвивається завдяки зусиллям викладачів і студентів ХДАДМ. Висловити свою любов і повагу до академії, яка ось уже понад 100 років плекає своїх вихованців і випускає у світ, було запропоновано учасникам трієнале.

У рамках програми трієнале було реалізовано два оригінальні проєкти за участі викладачів і студентів ХДАДМ. Для першого в стінах «4-го Блоку - музея, архіву, лабораторії» було розміщено інтерактивну інсталяцію «Hell'O'World», з якою глядач мав активно взаємодіяти і керувати зображеннями, що генерувались у реальному часі на трьох проєктних екранах. Розроблена кафедрою мультимедійного дизайну ХДАДМ унікальна система (датчики, контролери, мультимедійний сервер) у програмі TouchDesigner надала можливість сприймати великий обсяг представлених на трієнале плакатів в усіх типах медіа: ілюстраціях, тексті, анімації, об'ємному звуці та відео. Завдяки досягненням сучасного мультимедійного дизайну куратори проєкту М. Опалєв та О. Гук, студенти Е. Пупіна, Д. Лучнікова, Є. Кудінова, К. Падалка продемонстрували новий рівень візуальної комунікації і відобразили справжній дух новаторства та уяви в сучасному дизайні. Можливість зануритися в емоційну атмосферу дизайнерських ідей і керувати своїми діями завдяки інсталяції - викликала великий інтерес у молодіжної аудиторії, привернула увагу до екологічних і соціальних проблем сучасного суспільства.

...