Історія створення музею екологічного плакату в Харківській державній академії дизайну і мистецтв

Другою подією стала виставка-проєкт кафедри мультимедійного дизайну майстерні Наталії Надьон під назвою «Неначе Future», в якому студенти через найпростіші графічні образи спробували висловити психологічні процеси, що відбулись із суспільством під час ізоляції, а саме руйнування звичного способу життя, невизначеність, соціальна ізоляція, пронизлива самотність. Роботи студентів виявили великий творчий потенціал у прагненні осмислити ситуацію і винести з неї перспективні ідеї. Зміни, викликані пандемією COVID-19, змусили визнати, що повернення бути не може і лише нові форми існування дозволені у новому світі. Необхідно прийняти нову дійсність як частину процесу творчості та винаходів.

Плакати друкованого формату були представлені в технології доповненої реальності, що надало можливість глядачам, слідуючи інструкціям, побачити додаткові ефекти і розвиток композиційних ідей плакату у віртуальному просторі на екрані планшета чи смартфона. Новий спосіб креативного проєктування у створенні плаката за допомогою сучасних технологій підтверджує, що трансформація плакату робить його мегапопулярним

1 здатним дивувати глядача, бо виходить за власні рамки й активно взаємодіє з середовищем.

Найбільшу допомогу в організації та проведенні всіх трієнале привносили саме студенти ХДАДМ, одночасно отримуючи потужний творчий заряд від зірок світового дизайну, які приїжджали на трієнале, ділилися досвідом і проводили майстер-класи. Останніми роками все більше українських дизайнерів ставали учасниками трієнале та отримували визнання. Так, у 2021 р. київський дизайнер Дмитро Шевченко отримав почесну відзнаку журі в номінації «Худпром 100/ Навчитись змінювати» (іл. 27), а дебютант, студент

2 курсу ХДАДМ з Харкова Давид Наніашвілі переміг у номінації «Анімаційний плакат/ Зміни у часі і просторі».

Іл. 27. Дмитро Шевченко. До 100-літнього ювілею ХДАДМ.

Україна. 2021

«4-Й БЛОК»: НАУКОВЕ ОСМИСЛЕННЯ ДОСВІДУ ТРІЄНАЛЕ

Відкритість і доступність колекції, безперешкодна можливість працювати з її фондами (плакатами, графічними роботами, каталогами виставок, документами) привертають увагу студентів і науковців. Ідея створення і втілення в життя Міжнародної трієнале екологічного плакату «4-й Блок» викликала інтерес у дослідників. Прикладом плідної роботи з колекцією в рамках трієнале є дисертаційне дослідження мистецтвознавиці О. Северіної, яка виступала куратором Міжнародних трієнале екологічного плакату «4-й Блок» протягом 2009, 2012 й 2015 рр. та в чиї обов'язки входило розроблення концепцій трієнале, співпраця з авторами плакатів, організація архітектури виставкового простору, участь у розробленні каталогу та просуванні ідей виставки.

У 2010 р. О. Северіна захистила дисертацію «Екологічний плакат: становлення та розвиток (за матеріалами Міжнародних трієнале “4-й Блок”)», в якій позначено екологічний плакат як новий самостійний жанр плакатного мистецтва та виявлено універсальну систему знаків плакату - екосе- міотику: різноманітну візуалізацію знаку Землі, «злиття» знаків природи та людини шляхом перенесення характеристик і якостей одного зображуваного предмету на інший, формування своєрідної плакатної екологічної мови (знаків-силуетів) шляхом силуетно-графічних рішень упізнаваних природних об'єктів [19, с. 178].

У дослідженні О. Северіної приділено увагу принципу серійності в екологічному плакаті, який сприймається наративним відеорядом та спрямовує глядача до аналізу й узагальнення; простежено вплив сучасних технологій на реалізацію нових художньо-пластичних і композиційних рішень у плакаті; визначено появу ідеї «олюднення» навколишнього світу в плакаті, перехід до емоційно-асоціативного рішення образу; виявлено вихід плакатного образу за межі аркуша і перехід у динамічний засіб відтворення образу - відео кліп; систематизовано колекцію, виділено три тематичні групи плакатів, простежено основні тенденції розвитку плакату вказаних груп за останні 20 років [19, с. 136, 142, 144, 161].

Дослідниця К. Шауліс в дисертації «Японська графіка кінця XVIII - початку ХХІ ст.: художня репрезентація образів природи» визначила особливості та художню цінність японської частини колекції музею «4-й Блок» та з'ясувала можливість скласти об'ємне уявлення про екологічний жанр у японському плакаті: у фондах музею є роботи як корифеїв жанру, так і наступної генерації митців. Понад 60 японських авторів екологічного плакату репрезентують його розвиток протягом майже трьох десятиліть. Взірці плакатного жанру з колекції музею «4-й Блок» демонструють тематичне та художньо-стилістичне розмаїття при збереженні загальних ознак японської школи [20, с. 6].

Студентка 3 курсу ХДАДМ спеціалізації «Мистецтвознавство» І. Пітюкова виконала курсову роботу на тему: «Міжнародне трієнале екологічного плакату “4-й Блок”: диптих Сергія Каменного “Ковчег”», де зробила спробу визначити особливості виникнення та розвитку трієнале екологічного плакату «4-й Блок», участі в ньому Сергія Каменного та здійснити образно-стилістичний аналіз твору «Ковчег». Студентка дійшла висновку, що цитуючи західноєвропейських майстрів, С. Каменной сформував власне бачення наслідків техногенної катастрофи, використовуючи для зображення лінію як головний формувальний елемент твору. У курсовій роботі було зазначено, що завдяки дослідженню екологічного плакату збільшується увага до екології та філософії збереження довкілля; що екологічний плакат і графіка, представлені на трієнале «4-й Блок», потребують вивчення як вид мистецтва, котрий бере початок саме в ХХ ст.

Наявність вагомого плакатного матеріалу зі зразками сучасного шрифтового мистецтва в колекції проєкту «4-й Блок - музей, архів, лабораторія», зумовлена потребою світової дизайнерської спільноти вивчати і розширювати межі виражальних можливостей шрифтової графіки, привернула увагу авторки даної статті, аспірантки ХДАДМ О. Мудаліге, яка працює над дослідженням «Сучасна візуальна мова шрифтового плакату (на матеріалах колекції “4-й Блок - музей, архів, лабораторія”)».

Першим кроком у процесі роботи над дисертацією стала стаття у співавторстві з доц. Т. Іваненко «Шрифтовий плакат: творчий метод дизайнерів різних культурних регіонів алфавітної системи писемності (за матеріалами колекції “4-й Блок - музей, архів, лабораторія”)». У статті приділено увагу менталітету кожної нації, який знаходить своє відображення у специфіці дизайну шрифту, а саме зумовлює вибір та застосування шрифту для рішення певної проблематики; зроблено припущення уявити шрифт виразником культурної спадщини народу, засобом естетичного та художнього оформлення певної інформації [15].

На сторінках каталогів, присвячених кожній проведеній трієнале, з боку культурної та наукової спільноти дана оцінка подіям, авторам плакатів, а також представленим роботам (автори: Л. Са- вицька, В. Немцова, В. Коротич, В. Косів, О. Гладун). Ці статті та есе мають більше філософський та емоційно-публіцистичний, ніж науковий стиль.

Для повної характеристики трієнале як соціального явища і колекції як дизайнерського продукту, з урахуванням особливостей сьогодення, необхідно зіставити весь комплекс джерел, застосувати системний, цілісний, міждисциплінарний підхід до дослідження.

Має бути виконана велика робота з багатим плакатним матеріалом музею, результатом якої стануть нові знання:

* технічні, стилістичні та ідеологічні особливості сучасного плакату;

* найбільш значущі українські та зарубіжні твори плакатного жанру;

* аналіз виразних якостей та образних рішень у плакаті сьогодення;

* сучасний досвід і технологічні галузі проєкту- вання та виробництва плакату;

* моделі сприйняття та основи психології плакатних звернень;

* методики пошуку ідей для креативної плакатної концепції.

Наступним етапом є дослідження ефективного включення музейного простору «4-й Блок» у сферу вищої освіти, пошук нових форм участі в навчальному процесі, пошук формування академічної ідентичності шляхом залучення до процесу музейної комунікації максимальної кількості представників вузівської спільноти.

ВИСНОВКИ І ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Міжнародна трієнале екологічного плакату «4-й Блок» знайшла відгук далеко за межами України, і створений на її основі в Харківській державній академії дизайну і мистецтв «4-й Блок - музей, архів, лабораторія» став центром пропаганди екологічної культури, засобом комунікації між людьми, акумулятором творчого потенціалу світового дизайнерського співтовариства, мета якого - служіння найкращим прагненням людства. Тридцятирічне існування трієнале доводить, що трагедії, які трапляються з людством, не роблять людей нещасними жертвами, а дають їм шанс виявити свій творчий потенціал у прагненні вижити в будь-яких умовах, усупереч будь-яким труднощам і перешкодам.

Аналіз плакатів екологічної спрямованості, надісланих на трієнале з 1991 по 2021 р., показав, що з часом відбувся якісний і кількісний перехід від розпачу, руйнування та радикалізму до творчої, конструктивної позиції на основі об'єднання людей у вирішенні важливих екологічних, соціальних питань. Досліджуючи хронологію та еволюцію візуально-графічної мови плакатів, що формували образи й відображали дизайнерські ідеї, можна простежити, як змінювалася ця мова з кожною трієнале, насичуючись новими змістами, філософією і технічними можливостями.

Візуальна складова плакатів 1991, 1994, 1997 рр. відрізнялась композиційною рівновагою, дотриманням принципів ретельно розрахованої модульної сітки, відсутністю зайвих деталей, надзвичайно стриманим ставленням до використання палітри кольорів, простотою і функціональністю. Більшість дизайнерів використовували принцип мінімалізму, де важливим був кожен елемент, де елементом композиції міг стати вільний простір взагалі. Це дозволяло глядачеві поринути у порожній простір, побачити раніше недоступне погляду. Дизайнери шукали прості засоби вираження, які справляли б сильну дію водночас. Окремі літери і символи могли красномовно виступати інструментами графічних прийомів.

У плакатах 2000, 2003 рр. простежувалася відмова від утилітарної геометрії на користь сміливих експериментів завдяки можливостям цифрових технологій. Для миттєвого привернення уваги дизайнери використовували природні форми, яскраве несподіване поєднання кольорів, строкаті патерни. Спостерігалися новаторські експерименти в типографіці: комбінувалися різні шрифти та кеглі, використовувалася виворотка, слова розтягувались, балансуючи з легкочитанням «на межі».

У 2006, 2009 рр. насичений дослідницькими елементами (багатошаровими текстами та фотографіями, грою з фактурою для створення просторово-дотикального середовища, сміливими експерименти з фотомонтажем, ілюстраціями, комп'ютерними ефектами) візуальний простір плакату справляв враження рухливого колажу. Як ілюстративний матеріал дизайнери використовували не лише чорно-білу, а й кольорову фотографію. На перший план вийшла емоційна виразність графічної форми. Ставало очевидним, що плакат для дизайнерів є не просто комунікацією з глядачем, а явною сферою творчого самовираження.

Кризовий стан світової економіки, що розпочався ще в 2008 р. і наклав відбиток на наступні роки, поступово привів до згасання надмірностей та вишукувань у дизайні, наблизивши епоху переважання мінімалізму та зручності над стилем. Тому основним вектором розвитку в плакаті трієнале 2012 р. став дуже поширений у молодого покоління авторів т. з. плоский дизайн (flat design), для якого характерна відмова від надлишкової натуралізації та відсутність показників об'єму - фактури, відображень, відблисків, тривимірності. Але як виняток - присутність потужних графічних зображень тіней від об'єктів. Зображення на плакаті поставали спрощеними до схематичності. Багато вільного простору в плакатах створювало відчуття легкості. Дизайнери обирали колірну гаму з максимальним контрастом, без плавних переходів. Типографіка в плоскому дизайні вийшла на перший план, виступила як навігатор. Характер шрифтів найчастіше лаконічний, легко читаний, без скрабів. Зустрічалося багато рукописних шрифтів.

У плакатах трієнале 2015 та 2018 рр., завдяки комп'ютерним можливостям, дизайнери створювали нові образи, не обмежені ані художніми принципами, ані будь-чим іще. Новим кроком у плакатному дизайні став ефект «пікселізації» як ностальгійне посилання до ранніх відеоігор, завдяки якому митці досягали цікавих виразних ефектів. Автори вдавалися до ефекту розмитих фотографій, до руйнування цілісного зображення з використанням розривів та подряпин. Даний спосіб дозволяв створити контраст та виділити окремі деталі в композиції з метою якомога ефективніше підкреслити ідею плакатного меседжу.

У 2021 р. дизайнери стурбовано та рішуче втілювали в життя ідею створення багатовимірних трансформаційних графічних просторів, ідею динаміки форми. Застосування інтеграції анімації, відео та аудіо дозволяло донести креативну ідею до користувача різноманітним спектром можливостей. Спостерігалась тенденція до використання в плакатах шрифтів з індивідуальним характером. Слова починали бути присутніми в дизайні фізично, підпорядковували собі решту композиції, ставали основним елементом естетики.

Спостерігаючи за хвилеподібною еволюцією графічної мови плакату в межах останніх тридцяти років, можна припустити, що як усе фізичне в життєвому існуванні має циклічну природу, так і графічний дизайн переходить з одного життєвого циклу в інший. Переосмислюючи досвід попередніх періодів, перебуваючи в безпосередньому зв'язку з соціумом, дизайн виявляє нові сенси та виробляє новий вектор напряму щоразу.

13 000 аркушів плакату і графічного мистецтва актуальної екологічної, соціальної та культурної проблематики від дизайнерів з 60 країн світу було зібрано з 1991 по 2021 р. під час проведення трієнале «4-й Блок» у Харкові, й нині вони зберігаються в Харківській державній академії дизайну і мистецтв. Академія з 1963 р. готує фахівців у галузі дизайну з урахуванням актуальності матеріалів та сучасних дизайнерських трендів, дотримуючись спрямування на те, щоби формувати покоління прогресивних творчих професіоналів, здатних змінити світ на краще засобами дизайну. Результати ретельного дослідження колекції «4-й Блок» можуть стати практичним підґрунтям для нової дисципліни в галузі сучасного графічного дизайну.

Особливої уваги потребує унікальна колекція української, японської, німецької та американської графіки, що надійшла за часи проведення перших трьох трієнале «4-й Блок» (1991, 1994, 1997 рр.). Включаючи найширший діапазон видів, жанрів і художніх засобів, графіка надає широкі можливості для зображення й образного тлумачення світу, для вираження почуттів і думок художника. Колекція є складовою осмислення й об'єктивної оцінки загальних процесів міжнародного графічного мистецтва та потребує ретельного мистецтвознавчого аналізу.

На трієнале екологічного плакату «4-й Блок» у 2021 р. було продемонстровано плакати з технологією доповненої реальності. Можливість активної взаємодії з плакатом за допомогою QR-коду - піднімає плакатне мистецтво на новий рівень розвитку та сприяє його актуальності. Подальші дослідження даного напряму мають з'ясувати, як інтегрувати технології доповненої реальності в освітній процес, розширити можливості для навчання студентів. ¦

ЛІТЕРАТУРА

1. 4-й Блок: Кращі плакати і графіка з екології визначних сучасних принтмейкерів: альбом / укл.: О. А. Векленко, В. І. Лесняк. Харків: Колорит, 2005. 172 с.

2. 75 років вищої художньої школи Харкова, 1921-1996 / упоряд.: В. Даниленко, Л. Бикова; голов. ред. В. Торкатюк. Харків: ХХПІ, 1996. 146 с.: іл.

3. I Міжнародна триєнале екологічного плаката «4-й Блок»: каталог-альбом / Асоціація дизайнерів-графіків «4-й Блок»; укл.: О. Векленко, О. Мадієвська, О. Северіна. Харків: Константа, 1991. 204 с.: іл.

4. I-III Міжнародні трієнале екоплакату «4-й Блок» (1991, 1994, 1997): каталог- збірник / Асоціація дизайнерів-графіків «4-й Блок»; укл.: О. Векленко та ін. Харків: A4plus, 1997. 182 с.: іл.

5. VI Міжнародна триєнале екологічного плаката «4-й Блок»: каталог-альбом / Асоціація дизайнерів-графіків «4-й Блок»; укл.: О. Векленко, О. Мадієвська, О. Северіна. Харків: Константа, 2006. 180 с.: іл.

6. VII Міжнародна триєнале екологічного плаката «4-й Блок»: каталог-альбом / Асоціація дизайнерів-графіків «4-й Блок»; укл.: О. Векленко, С. Серов, О. Северіна. Харків: A4plus, 2009. 227 с.: іл.

7. VIII Міжнародна триєнале екологічного плаката 4-й Блок: каталог-альбом / Асоціація дизайнерів-графіків

8. IX Міжнародна триєнале екологічного плаката «4-й Блок»: каталог-альбом / Асоціація дизайнерів-графіків «4-й Блок»; укл.: О. Векленко та ін. Харків: Перша експериментальна типографія, 2015. 192 с.: іл.

9. X міжнародна триєнале екологічного плаката «4-й Блок»: каталог-альбом / Асоціація дизайнерів-графіків «4-й Блок»; укл.: О. Векленко та ін. Харків: A4plus, 2018. 224 с.: іл.

10. XI міжнародна триєнале екологічного плаката «4-й Блок»: каталог-альбом / Асоціація дизайнерів-графіків «4-й Блок»; укл.: О. Векленко та ін. Харків: Точка, 2021. 231 с.: іл.

11. Векленко О. 4-й Блок 1-10. Харків: Промарт, 2020, 240 с.: іл.

12. Иваненко Т. А., Макарова А. Л. Гипербола как средство художественного выражения в логико-семиотической модели визуального языка. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2012. № 4. С. 15-18.

13. Іваненко Т. О. Міжнародний студентський конкурс зі шрифту і каліграфії Pangram: становлення, розвиток, перспективи. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2021. № 2. С. 218-235. DOI: 10.33625/ visnik2021.02.218

14. Іваненко Т. О. Прояви зооморфних мотивів у сучасному акцидентному шрифті. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2007. № 6. С. 59-65.

15. Іваненко Т., Мудаліге О. Шрифтовий плакат: творчий метод дизайнерів різних культурних регіонів алфавітної системи писемності (за матеріалами колекції «4-й БЛОК: музей, архів, лабораторія»). Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2021. № 1. С. 5-12. URL: https://visnik.org.ua/pdf/ v2021-01-01-Ivanenko-Mudalige.pdf (дата звернення: 11.01.2022).

16. Мудаліге О. Друкована графіка Японії кінця XX ст. (з колекції Асоціації дизайнерів-графіків «4-й Блок»). «Педагогічні аспекти підготовки викладачів з візуального мистецтва та дизайну: сучасність і перспективи» та «Актуальні питання мистецтвознавства: виклики XXI століття»: матеріали Міжнародних науково- методичних конференцій професорсько-викладацького складу і молодих учених в рамках IX Міжнародного форуму «Дизайн-освіта 2017», м. Харків, 9-12 жовтня 2017 року / Харківська державна академія дизайну і мистецтв. Харків: ХДАДМ, 2017. С. 243-245.

17. Питюкова І. Міжнародне трієнале екологічного плакату «4-й Блок»: диптих Сергія Камєнного «Ковчег»: курсова робота з дисципліни «Основи наукових досліджень» студентки 2 курсу групи М-19, спеціальності «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» / Харківська державна академія дизайну і мистецтв. Харків, 2021. [57 с.].

18. Северина О. Развитие экологического плаката. [Лондон]: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2018. 112 с.: ил.

19. Северіна О. Екологічний плакат: становлення та розвиток (за матеріалами Міжнародних трієнале «4-й Блок»): дис.... канд. мистецтв. / Харківська державна академія дизайну і мистецтв. Харків, 2010. 307 с.: іл.

20. Шауліс К. Японська графіка кінця ХУІІІ - початку ХХІ ст.: художня репрезентація образів природи: дис.... канд. мистецтв. / Харківська державна академія дизайну і мистецтв; Львівська національна академія мистецтв. Львів, 2020. 422 с.: іл.

21. Японський міжнародний музей плакату: вебсайт. 2022. URL: https://www.ogaki-postermuseum-japan.com (дата звернення: 15.11.2022).

22. Den Gamle By: офіційний вебсайт Датського музею плакату. 2022. URL: https://www.danskplakatmuseum.dk (дата звернення: 14.11.2022).

23. Lahden Historiallinen museo: офіційний вебсайт Музею плакату Лахті. 2022. URL: https://www. lahdenhistoriallinen.fi (дата звернення: 14.11.2022).

24. Muzeum Plakatu w Wilanowie: офіційний вебсайт Музею плакату у Вілянові. 2022. URL: https://postermuseum.pl (дата звернення: 12.11.2022)

25. Poster House: вебсайт. 2022. URL: https://posterhouse.org (дата звернення: 13.11.2022).

26. Actual issues of art history: challenges of the XXI century]. Proceedings of International scientific and methodological conferences of professors -teaching staff and young scientists within the framework of the IX International Forum "Design Education 2017" (pp. 243-245).

Размещено на Allbest.ru