Вестерн. Історія і міф
Становлення вестерну як цілісного мистецького твору відображаючого художні процеси, які проходили в кінематографі. Аналіз вкорінення в цій жанр міфологічних образів і уявлень, що стало причиною його популярності. Еволюція героя та його екранного втілення.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.10.2024 |
| Размер файла | 51,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Не здобув собі слави і згаданий Пет Гаррет, після того як застрелив Біллі Кіда. У фільмах про Біллі Кіда він також трактується як холоднокровний убивця.
Цікаво, що у фільмі «Зірка шерифа» є такий епізод. Герой Генрі Фонда привозить у містечко застреленого ним бандита. Але, передаючи тіло шерифу, встигає сказати: «Куля увійшла йому в груди, це був чесний двобій». Тобто знімає з себе підозру, що вбив супротивника нечесним, підступним засобом.
До кінця 1950-х років вестерн остаточно оформився як жанр з усіма притаманними йому класичними параметрами. Саме в цей період вестерн, виходячи за суто кінематографічні межі, набирає ознак національного міфу. «.. .ідеальний вестерн, побудований із постійних елементів, спільних для тієї чи іншої історії, складається з самих міфів, взятих у чистому вигляді». (Базен А., с. 236).
Те, що стрічки про Дикий Захід повертають нас до міфологічних форм, що вони занурені у глибини колективного позасвідомого, підтверджено численними дослідниками. Однією з фундаментальних праць, що звертається до цієї проблематики, є книга американського автора Кристофера Воглера «Подорож письменника», що має красномовний підзаголовок «Міфологічна структура для письменника».
Сам Воглер зазначає, що для нього дороговказом стало дослідження американського вченого Джозефа Кемпбелла «Тисячоликий герой», в якій і були сформульовані основні концепти автора щодо постаті міфологічного героя, що з'являється у культурах різних народів світу. До речі, впливи на свою творчість концепції Кемпбелла не раз зазначав і Джорж Лукас, особливо щодо створення космічної саги «Зоряні війни».
Воглер інтерпретував цікаві і плідні ідеї Кемпбелла на кінематографічному матеріалі, оскільки багато років пропрацював як сценарист, редактор і рецензент на одній з найбільших студій Голлівуда - Walt Disney. У своїх розвідках він аналізує величезний масив фільмів, вирізняючи з них принципові й визначальні закономірності.
На нашу думку, інструментарій, запропонований Воглером, продуктивно працює щодо кінематографічних творів і вестернів зокрема. До речі, фільмам цього жанру американський дослідник приділяє на сторінках своєї праці значну увагу. В поле зору Воглера потрапили такі вестерни, як «Рівно опівдні», «Буч Кессіді і Санденс Кід», «Не- прощений», «Форт-Апачі» та інші, що вже стали класикою. Особливу увагу автора привертає саме стрічка Г Хоукса «Червона річка», що дає Воглеру «вдячний» матеріал для розвитку його концепції.
Справді, у вестерні ми знайдемо всі етапи подорожі героя, що пропонує Крістофер Воглер у своєму дослідженні. У вестерні герой з'являється у світі, що є звичним для мешканців. Це найчастіше загублене в преріях дерев'яне містечко, «амеба цивілізації» (А. Базен) і разом з тим «місто безправ'я», якими показано у вестернах Додж-сіті або Томбстаун, де встановлює свої порядки ватажок банди. Він найчастіше хазяїн салуну або пов'язаний з бандитами шериф, що має темне минуле.
Саме салун і є тим місцем, де герой дізнається про суть конфлікту в місті, про сторони, що протистоять одна одній. У багатьох вестернах герой відмовляється стати на той чи інший бік, не бажає бути учасником протистояння. Як приклад можна навести фільм Н. Джурана «Закон і порядок» (1953 р.) з Рональдом Рейганом у ролі шерифа Фрейма Джонса. Його герой далеко не відразу зважується вступити у боротьбу з бандитами, що тероризують місто.
Інша моральна дилема у героя фільму Г Кін- га «Стрілець» 1950 р.). Ганфайтер Джиммі Рінго (Г. Пек) - одна зі знаменитостей Дикого Заходу, мріє покінчити зі своїм кримінальним минулим. Та неначе сама невмолима доля раз по раз примушує його хапатися за пістолет, лишаючи за собою криваві сліди.
Значну роль у сюжетних структурах вестерну відіграють постаті союзників героя, які у найвідповідальніший момент приходять йому на допомогу. Іноді це в чомусь парадоксальна постать, іноді просто комічна. Так у фільмі «Ріо-Браво» (1959 р., реж. Г. Хоукс) помічником шерифа у критичній ситуації зголошується стати п'яничка Дьюд. Це була настільки блискуча акторська робота Діна Мартіна, що критика писала: Мартін буквально «вкрав» фільм у Джона Вейна, що відтворив центральну постать фільму, шерифа Ченса. Не менш колоритні постаті помічників шерифа Кейна у вестерні Ф. Ціннемана «Рівно опівдні». Шериф залишається сам на сам з бандою злочинців. Всі, на кого він міг більш-менш розраховувати, залишають його. Поруч лише старий п'яничка Чарлі та хлопчик-підліток, що будуть з Кейном до кінця.
Постать помічника-союзника набирає відверто комедійного звучання і у напівпародійному вестерні «Сіско-Кід і Леді» - героєві допомагає товстенький мексиканець Панчо, що своєю поведінкою робить смішними навіть епізоди кривавих перестрілок.
Не менш важливою є, на думку Воглера, постать ментора, радника головного героя, який і спонукає його прийняти рішення і зважитись на рішучий крок. У фільмі «Стрілець» головний герой зустрічає свого колишнього спільника, з яким він разом грабував банки і потяги. Та його товариш порвав з минулим і став шерифом у тому містечку, куди прибув герой Грегорі Пека. Він щиро намагається дати можливість другу вирватись із пастки. Та марно. Фатальною для Джиммі Рінго стає саме його слава влучного стрільця.
Воглер зауважує, що постать ментора може бути досить «пластичною» і той, хто підтримував порадами, може перетворитися на небезпечного ворога. Таку ситуацію автор «Подорожі письменника» вбачає у фільмі Г. Хоукса «Червона ріка».
На початку фільму ми бачимо ранчера Томаса Дансона (Джон Вейн), сповненого сміливих планів стати власником найбільших стад у Техасі. Попри всі незгоди і небезпеку, він іде до своєї мети. Його життєвий шлях перетинається з хлопчиком Меттом, який стає його названим сином. У фільмі простежуються непрості стосунки цих людей. І якщо спочатку Дансон для юнака був взірцем для наслідування, то поступово Метт усвідомлює, що його названий батько далекий від того ідеалу, який він собі уявляв. Так наставник, ментор перетворюється у «темного ментора», що заважає героєві обрати правильний напрямок у житті.
Цікаве ще одне трактування цього архетипу. Це так званий «внутрішній ментор». На думку Воглера, «етичний кодекс може бути безтілесним проявом архетипу Ментора, який керує діями героя». (Воглер, с. 52). Вестерн дає тут багатий матеріал, бо часто перед його героєм постає болісна моральна дилема, яку він інколи не може розв'язати. Недарма дослідники вестерну звертали увагу на те, що конфлікти в цих фільмах за своєю напруженістю й фатальністю нагадують античні трагедії. Базен застерігав критиків, які висміювали вестерн «за корнелівську простоту його сценарієв». Французький кінознавець твердить, що «насміхатися над вестерном, посилаючись на Корнеля, означає визнавати його велич настільки близьку, може бути, до наївності, як дитинство близьке до поезії». (Базен, с. 240).
Прикладом такого конфлікту може прислужитися не тільки історія боротьби почуття кохання та обов'язку. Так, у фільмі «Професіонали» йдеться про інше. Що переможе в серці героїв фільму, людей сильних, незалежних і жорстоких: чи візьме гору почуття професійної честі та морального обов'язку за взяте зобов'язання, які ще підкріплюються чималою сумою у разі виконання завдання. Чи вони діятимуть за велінням серця, коли дізнаються, що жінка, яку їм доручили визволити, зовсім не жертва викрадення. Дружина мільйонера сама втекла до революціонера-мексиканця, з яким її пов'язують сильні і глибокі почуття. До того ж цей мексиканський революціонер - їх товариш по зброї. Вони разом воювали в армії Панчо Вільї проти мексиканського диктатора.
Детально розглядаючи функції персонажів, можна переконатися, що і в художньому творі, й у вестерні зокрема, ми знайдемо найрізноманітніші модифікації таких архетипів, як Вартовий Порога, Вісник, Перевертень, Союзник, Ошуканець та інш. Не менш важливим є безпосередній аналіз подорожі героя, всі етапи, які потрібно здолати для досягнення мети. Вестерн дає вдячний матеріал для розгляду ще й тому, що в його сюжетах наявна подорож у прямому сенсі цього слова. Знов-таки, класичний вестерн, яким є фордівський «Диліжанс», дає можливість глядачеві з напруженням і хвилюванням відстежувати всі етапи подорожі, аж поки його герої не опиняться у безпеці. Герої розлучаються зі своїм звичним повсякденним існуванням, але у кожного з них є привід зробити свій вибір - їхати чи не їхати у небезпечну подорож. Нагородою для подорожніх стає не лише щасливий порятунок, а й можливість розібратися в людях, оцінити тих, хто тебе оточує, відчути власний потенціал, особистісну здатність протистояти небезпеці, гідно пройти через випробування.
У класичних вестернах герої дуже часто отримують конкретну нагороду у вигляді золота, грошей, несподіваного прибутку. Та, як правило, вона слугувала своєрідним додатком до моральної «сатисфакції» героя фільму. Це відчуття встановлення справедливості у загубленому серед прерій містечку, це кохання прекрасної білявки, дочки судді чи пастора, це примирення і взаєморозуміння з близькою людиною. Так, фінал «Червоної ріки» - це перемога сильної людини над собою. Герой Джона Вейна визнає, що заблукав манівцями на життєвому шляху і знаходить у собі сили примиритися з названим сином. Навіть трагічний фінал засвідчує найчастіше моральну перемогу героя, як це, скажімо, у фільмі «Стрілець».
Якщо небезпечні подорожі героїв прерій примушують пригадати лицарів, що мандрують у пошуках святого Грааля, то є ще один мотив, який наближує класичний вестерн до лицарських романів. Це ставлення до жінки і взагалі міф жінки у фільмах про Дикий Захід.
На думку А. Базена у класичному вестерні взагалі не могло бути негативних жіночих образів. Дослідники готові були пояснити таку ситуацію на екрані поза мистецькими причинами, а саме - демографічною ситуацією. Чимдалі на захід, тим меншим був шанс зустріти жінку на ранчо чи в поселенні. На лінії фронтиру були місцевості, де на 100 чоловіків припадало 8 жінок.
Образ жінки у вестерні змінювався разом з трансформаціями самого жанру. Вже в перших фільмах про Дикий Захід з'являється жінка-бере- гиня, яка охороняє домашнє вогнище. Вона завжди поруч з чоловіком у всіх випробуваннях і негараздах. І все ж постать ця залишалась на маргінесах сюжету з однієї важливої причини. Ця жінка не потребувала захисту і підтримки, вона цілком могла сама вистояти в найнебезпечніших ситуаціях.
В історії вестерну не раз були спроби вивести на екран «коугерл», таку собі дівчину-відчайдуха, яка майстерно володіла стрілецькою зброєю і вільно мчала преріями у пошуках пригод. У реальності Дикого Заходу були непоодинокі приклади таких жінок-авантюристок, як Каламіті Джейн або Енні Оаклей. Вони в різні періоди свого життя або виступали в кінних цирках, або разом з шерифом полювали на бандитів, або брали участь у нападах на банки і потяги, або, як Каламіті Джейн, навіть очолювали банди.
У кіно в ролях коугерл стала з'являтися Руф Ролланд, красуня і прекрасна спортсменка. В 1909 році її запросив на студію «Калем фільм» режисер С. Олкотт. Там вона і почала грати в численних короткометражках, серед яких були і вестерни. Але образ коугерл так і не знайшов свого розвитку, з'являючись лише спорадично у 20-х і 30-х роках. Справді, мужньому лицарю-ковбою не випадало би виконати свою місію і вершити заради неї подвиги. Тому однією з важливих жіночих постатей вестерну стає ніжна тендітна білявка, якій загрожує серйозна небезпека. Підступний власник сусіднього ранчо може мати намір захопити її землі або іншу власність. Але найчастіше негідник хоче схилити її проти її волі до одруження або, ще гірше, збезчестити, зробити своєю коханкою. І саме тут вступав у дію її захисник, лицар без страху і докору. В цій ситуації він повною мірою міг проявити всі свої прекрасні якості - від зовнішньої привабливості до безсумнівної мужності, підкріпленої майстерним володінням зброєю.
Інколи перед героєм вестерну ставала ще гостріша проблема. Негідником, шахраєм, убивцею міг виявитись брат або навіть батько дівчини. І він насправді опинявся в ситуації персонажа класичної трагедії, коли в його душі точилася напружена боротьба між обов'язком і почуттям. Треба сказати, що оця відданість прекрасній дамі, служіння їй, незважаючи на жодні перешкоди, лишалося найважливішою рисою героя вестерну.
В одному з вестернів є епізод, який свого часу обурив і глядачів, і критику і, здається, входив у повну суперечність із етикою вестерну. Двоє приятелів, сідаючи грати в карти, роздумують, яку зробити ставку - чи свого коня, чи свою дівчину. І доходять висновку, що, мабуть, саме її. Бо кінь для ковбоя в прерії - то засіб для виживання. А от красива дівчина - то просто приємна розвага. Справді, міф коня посідає у вестерні значне місце. Якось Лі Марвін, один із знаменитих виконавців ролей у вестернах, отримуючи «Оскар», пожартував: «Половина нагороди належить моєму коню».
Знов-таки згадаємо такий важливий і для міфу, і для чарівної казки архетип помічника героя. І такими помічниками, які надавали йому підтримку у найкритичніші моменти, виступали тварини. Так і кінь у вестерні вже не трактувався просто як щось потрібне у хазяйстві поруч з іншою худобою. Він є створінням, близьким емоційно до людини, і наділяється інколи надприродними, мало не магічними якостями.
Знамениті зірки ранніх вестернів і, найперше, В. Харт всіляко наголошував своє глибоко емоційне, прихильне ставлення до коня, який з'являвся з ними на екрані. І це зовсім не було даниною рекламі. Адже від вправності тварини, її точного відчуття ситуації, в якій кінь опинявся з вершником, залежало не лише майстерне виконання трюку, а й життя людини. І тому глядачі знали на ім'я коней, які були інколи не менш відомі та знамениті, ніж ті кінозірки, яким вони належали.
Першим здобув славу разом зі своїм хазяїном Хартом його нестримний скакун Фріц, який, здавалось, реагував не лише на рухи і жести, а й на вираз обличчя свого господаря. Мабуть, Томас Мікс не зміг би виконувати знаменитий трюк-стрибок з вагона, що рухається, в сідло свого коня Тоні, якби не чудесний емоційний зв'язок вершника з цим красенем-конем.
Свого роду кентаврами здавались такі знамениті екранні ковбої, як Кен Меінгард зі своїм вірним Тарзаном, Тім Голд з Діком, Білл Елліот з Сонні. Вони могли розмовляти зі своїми кіньми, як з добрими друзями, довіряти їм свої таємниці. Одним із найзнаменитіших чотириногих зірок був кінь «Срібний король», що належав популярному в 1920-х роках екранному ковбою Фредові Томпсону. Часто сюжет будувався на героїчних вчинках саме коня, а не його господаря. В 1926 році в рейтингах, що вже тоді складалися в пресі, «Срібний король» випередив знаменитих кінозірок.
Особливе ставлення до цієї чудової тварини знайшло своє відображення не в одному фільмі. Ось молодик на ранчо, намагаючись вгамувати коня, жорстоко б'є тварину, за що отримує нокаутуючий удар від хазяїна. Піднімаючись із землі, хлопець ображено каже, що виконував його наказ об'їздити коня. Та чує відповідь - я не наказував його мучити. В «Професіоналах» група ковбоїв, розправившись з бандитами, відпускає їхніх коней, хоч цим наражає себе на смертельну небезпеку. Адже коні повернуться додому, а їх хазяїв почнуть шукати і вийдуть на слід убивць. Та все одно у друзів рука не піднімається знищити тварин. Один з них каже: «Людина може бути злою, а кінь - ніколи».
У фільмі Д. Х'юстона «Неприкаяні» два приятелі (блискучі акторські роботи Кларка Гейбла і Монтгомері Кліфта) теж вважають себе ковбоями. Але їхня діяльність демонструє деградацією цієї професії у часи технічного прогресу. Ці двоє полюють у прерії на диких коней-мустангів і продають їх на консерви для собак. Вони теж говорять, що не можуть і не хочуть жити в містах, що їм імпонує вільне життя. Але вони разом з тим знищують тих, хто став символом цього вільного існування в безкраїх преріях. Епізодом, в якому розкривається оце приниження героїв, їхні марні претензії вважати себе вільними людьми, стає кузов вантажівки, куди вони загнали мустангів, яких везуть на забій. Парадоксальне зіставлення руху машини і нерухомості «ув'язнених» коней, які щойно мчали степом, набуває сумного символічного звучання.
І ще одну міфологему не можна проігнорувати, коли йдеться про вестерн. Це міфологізація зброї. Тут виникають паралелі із середньовічними уявленнями, коли всі знамениті лицарі мали мечі, які наділялися своєю індивідуальністю, потрапляли до їх власників чудесним, інколи чарівним шляхом і мали якості, які ставали запорукою непереможності героя. Таким був меч короля Артура, який він видобув із каменя, меч його лицаря Ланселота, подарований йому дівою з озера, або меч Зігфріда, який він сам викував у підземеллі гномів. Знамениті ганфайтери Дикого Заходу теж мали свою улюблену зброю. І це був револьвер «кольт», без якого неможливо уявити собі екранного ковбоя.
У кінематографі «кольт» наділяли такими чарівними якостями, якими він не був наділений у реальності. На екрані вправні стрільці палили з «кольта» зі швидкістю кулемета. Або могли поцілити суперника, який знаходився на стометровій відстані.
Конструктор револьвера Сем Кольт був теж легендарною людиною на Дикому Заході. Існувало таке прислів'я: «Бог створив людину, а Кольт зробив людей рівними». Справді, механізм цієї зброї був настільки нескладним, що нею дуже скоро міг оволодіти новачок. І разом з тим настільки надійним, що його власник почувався добре захищеним. «Colt Company» стала великим підприємством під час воєнних подій на терені США - війни з Мексикою і особливо Громадянської війни між Півднем і Північчю.
«Кольтом» охоче користувалися і в армії. Є свідчення, що нині мати «кольт» вважається серед офіцерів за привілей. Зокрема, генерал Джордж Паттон дуже пишався своїм «кольтом» моделі «Frontier Six Shooter», який йому дістався у спадок від його батька.
Мабуть, ще з часів фронтиру зберігся у американців той культ зброї, який спостерігаємо і сьогодні.
Висновки
Історія жанру, його численні модифікації при збереженні основних структур. своєрідна естетична «гнучкість» повертають нас до усталених архетипів, як запоруки життєвої сили вестерну.
Змінюючись і трансформуючись, цей жанр продовжує залишатися одним з найбільш кінематографічних. Вестерн укорінений в глибинні архетипи позасвідомого, що дає можливість знаходити емоційний відгук у найрізноманітнішої аудиторії. У вестерні часто відбувається у «чистій формі» зіткнення Добра і Зла. І разом з тим, це ніяк не заперечує існування багатогранних характерів, часто неоднозначних, сповнених суперечностей.
Фільми про Дикий Захід ще в епоху Великого Німого значно розширили арсенал виражальних засобів кіно як мистецтва. Вестерни вивели кінематографістів із закритих павільйонів, дали можливість відтворити безмежні простори, відкрити далекі горизонти, розширити рамки екрана. Внутрішньокадрова динаміка стимулювала появу рухомої камери, тревеллінгу, панорамування. Це надавало твору епічного звучання, і люди, які населяли ці простори, сприймались як легендарні герої. Саме на цьому ґрунті виростала і складалася поетика міфу вестерну, який заволодіває уявою глядача. Екранна подорож героя крізь випробування і небезпеку накладається на подорож його життям. І ці життєві ситуації відсилали до міфологем, укорінених в глибині віків.
Ті форми, які навіть заперечують класичні структури жанру, зокрема неовестерн, лише підтверджують його здатність, як і будь-якого живого організму, до природного розвитку.
Сьогодні на екранах маємо чимало стрічок, де глядачеві пропонується спостерігати шалені перегони на мотоциклах, автівках, квадрокоптерах. Та все ж слушною залишається думка знаного кіномитця Роберта Флаерті: нам ніколи не набридне спостерігати, як коні мчать безкраїм степом.
Джерела та література
1. Базен А. (1972). Что такое кино? М.: Искусство. 381 с.
2. Брюховецька Л. (2011). Кіномистецтво. К.: Логос. 391 с.
3. Воглер К. (2023). Подорож письменника. Міфологічна структура для письменника. К.: ArtHass. 528 с.
4. Делез Ж. (2004). Кино. Кино 1: образ -движение; кино 2: образ - время. М.: AdMarginem. 622 с.
5. Кемпбелл Д. (2020). Тисячоликий герой. К.: Terra Incognita. 416 с.
6. Сахалтуєв О. (2002). Вестерн: історія в трьох «Оскарах». KINO-KOLO, літо (14). С. 56-61.
7. Станіславська К. (2020). Мистецькі форми сучасної видовищної культури. К.: Стилос. 272 с.
вестерн герой міфологічний кінематограф
References
1. Bazen A. (1972). Chto takoe kyno? [What is the cinema]. M.: Iskusstvo. 381 s. [in Russian]
2. Briukhovetska L. (2011). Kinomystetstvo [The cinema art]. K.: Lohos. 391 s. [in Ukrainian]
3. Vohler K. (2023). Podorozh pysmennyka. Mifolohichna struktura dlia pysmennyka [A writer's journey. Mythological structure for the writer]. K.: ArtHass. 528 s. [in Ukrainian]
4. Delez Zh. (2004). Kyno. Kyno 1 obraz - dvyzhenye; kyno 2 obraz - vremia [Cinema. Cinema 1: image - movement; movie 2: image - time]. M.: AdMarginem. 622 s. [in Ukrainian]
5. Kempbell D. (2020). Tysiacholykyi heroi [A hero with a thousand faces]. K.: Terra Incognita. 416 s. [in Ukrainian]
6. Sakhaltuiev O. (2002). Vestern: istoriia v trokh «Oskarakh» [Western: a story in three «Oscars»]. KINO KOLO, lito (14). S. 56-61. [in Ukrainian]
7. Stanislavska K. (2020). Mystetski formy suchasnoi vydovyshchnoi kultury [Artistic forms of modern spectacular culture]. K.: Stylos. 272 s. [in Ukrainian]
8. Agnew, Jeremy (2014). The Creation of the Cowboy Hero: Fiction, Film and Fact / McFarland & Company; Illustrated edition.
9. Dama Francesco (March 15, 2023). Inventing America: Spaghetti Westerns and Sergio Leone. Italy Segreta.
10. Delluc L. (1986). Ecrits cinematographiques. Cinema i Cie. P. 447 p.
11. Gittell Noah (2014). Superheroes Replaced Cowboys at the Movies. But It's Time to Go Back to Cowboys. The Atlantic.
12. Michalski Cz. (1972). Western i jego bogaterowie.W. 277 s.
13. Simmon Scott (2003). The Invention of the Western Film: A Cultural History of the Genre's First Half Century. Cambridge University Press.
14. Terry Josh (2022). Why Westerns Will Always Win. Netflix. Nov 3.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Виявлення витоки космологічних уявлень трипільців, дослідження культа родючості та його відображення у мистецтві. Аналіз поховального обряду як частини ритуально-обрядової практики трипільців. Системи міфологічних вірувань, уявлень, культових споруд.
реферат [34,6 K], добавлен 08.09.2016Історія створення Стоунхенджу, його опис та дослідницькі відомості. Три етапи зведення, глибокий зміст композиції. Формули та припущення математика Злобіна. Історія розвитку та становлення Лондонського національного музею, опис картин його колекції.
контрольная работа [47,3 K], добавлен 15.09.2009Умови формування та розвитку українського кіномистецтва. Найвизначніші діячі та їх внесок до культурної спадщини. Розмаїтість жанрів і тем, реалізованих в кінематографі 1900-1930 рр. Національні риси, мистецька та історична цінність створених кінокартин.
курсовая работа [65,2 K], добавлен 11.03.2011Характеристика стилю модерна. Особливість його в дизайні інтер'єру, художньо-прикладом мистецтві. Неповторний стиль втілення жіночих образів у рекламній творчості Альфонса Мухи. Творчість видатного художника як зразок плакатного живопису ХIХ століття.
реферат [30,2 K], добавлен 17.12.2013Становище українського мистецтва в ХVІІ-ХVІІІ століттях. Класифікація основних портретних типів в мистецькій практиці. Портретний живопис Західної та Східної України, його загальна характеристика, художні особливості та традиції в образотворенні.
дипломная работа [166,9 K], добавлен 25.06.2011Погляд на історію світового театру, становлення його форм, жанрів, театральних систем. Особливості системи містерійної основи курбасового театру. Історія становлення українського театру "Березіль". Театральне відлуння в Українському музеї Нью-Йорка.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 30.03.2011Специфічні риси художнього активізму, його визначення та кола художніх практик які йому належать. Соціально орієнтовані художні практики 1960-1980-х років, їх особливості та характерні риси. Сфера художнього активізму в сучасному медіа просторі.
курсовая работа [70,1 K], добавлен 18.07.2013Поняття флешмоба і характерні риси його проведення. Основні принципи цієї акції. Загальноприйняті правила флешмоба, його ідеальний сценарій, історія виникнення. Види флешмобу. Український флешмоб як рух, особливості його прояву у творах мистецтва.
презентация [995,4 K], добавлен 26.01.2014Техніка будівництва давньоруських споруд X-XI століть. Історія Софійського собору та основні принципи його побудови. Внутрішня архітектура. Художня цінність ансамблю монументального живопису. Вивчення особливої цінності фресок, мозаїки та графіті.
реферат [203,3 K], добавлен 23.11.2015Характерний для міського ремесла періоду феодалізму цеховий лад, його ознаки. Народне прикладне мистецтво в післяреформенний період, яке мало характер кустарних промислів. Українські гончарні вироби. Художні вироби з дерева, металу. Килимарство і вишивка.
презентация [3,5 M], добавлен 26.02.2014Біографічний метод у дослідженні універсальної природи митця: становлення Мухи як художника модерну. Мистецтво плакату та його семантика. Принципи формоутворення в стилі модерн. Естетична програма напряму: синтез способу життя та мистецьких парадигм.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 20.05.2015Формування у Франції на початку XX ст. нового напряму в мистецтві, що отримав назву "сюрреалізм". Поєднання сну та реальності в творах художників-сюрреалістів. Прояв сюрреалізму в українській культурі, його еволюція та місце у сучасному живописі.
презентация [4,6 M], добавлен 24.09.2011Історія написання п’єси "Наталка Полтавка", в центрі якої - драма кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя. Соціальна спрямованість сюжету твору, його ідейний зміст. Місце п’єси в національній українській драматургії.
презентация [1,8 M], добавлен 06.02.2014Основні риси романтизму, Франція - його батьківщина. Французький романтизм у живописі, історія його виникнення, його представники доби романтизму та їх світогляд. Принципи та ідеї художників-романтиків. Життя та творчість Ежена Делакруа та Теодора Жеріко.
курсовая работа [3,8 M], добавлен 28.04.2013Загальна характеристика та аналіз змісту п’єси, що обрана до постановки, її тематика та ідея, особливості відображення життя. Розробка та опис образів, режисерське трактування твору. Специфіка мови, головні епізоди, використовувані прийоми та акценти.
контрольная работа [29,8 K], добавлен 20.04.2016Розвиток декоративного мистецтва від часу його виникнення до кінця ХХ століття. Різновиди народного декоративного мистецтва, що переважають на Галичині, їх художні особливості, порівняльний аналіз в системі загальноукраїнського народного мистецтва.
дипломная работа [129,2 K], добавлен 23.07.2009Дослідження історії становлення та поширення карнавалу як свята, пов'язаного з переодяганнями, маскарадами і барвистими ходами, що відзначається перед Великим постом. Огляд особливостей його підготовки та проведення на прикладі різних країн світу.
презентация [2,2 M], добавлен 23.11.2017В'язання як один з найпоширеніших видів рукоділля, його головні етапи та розповсюдженість на сьогодні, історія становлення та розвитку. Технологічний етап в’язання, обґрунтування вибору необхідних матеріалів та інструментів. Економічні розрахунки.
творческая работа [564,5 K], добавлен 08.01.2014Історія становлення та розвитку українського друкарства, характеристика відомого у часи гетьманату Всесвито-Всеукраїнського учительського видавничого товариства. Видавнича справа як галузь книжкової справи. Поняття авторського права та його захист.
контрольная работа [38,5 K], добавлен 13.02.2011Життєвий шлях і творче становлення видатного українського художника та скульптора Олександра Архипенка, його перші виставки та популярність. Джерела новаторства та впливи Архипенка на модерну скульптуру, особливість і самобутність його відомих творів.
дипломная работа [58,2 K], добавлен 02.11.2009
