Транзит товарів, транспортних засобів та вантажів є об'єктом транзиту. Транзитні послуги є об'єктивною стороною транзиту, тобто це діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод, тощо.

Згідно з ст.200 МК України особливості цього митного режиму наступні [1, 354]:

-товари та транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або межах зони діяльності одного митного органу;

-переміщення товарів та транспортних засобів у режимі транзиту здійснюється без стягнення мита та податків, к транзитним товарам та транспортним засобам не застосовуються заходи економічної політики.

-товари та транспортні засоби не можуть бути використані на митній території України.

Товари та транспортні засоби переміщується під митним контролем тобто товари можуть переміщуватися на підставі відповідних документів та згідно з правилами та умовами, встановленими законодавством України та контролюються митними органами України. Особи винні у порушенні законодавства про транзит вантажів, несуть адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Транзит товарів та транспортних засобів може бути між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу. В залежності від цього розділяють наступні види транзиту: прохідний та внутрішній, умови яких визначені у ст.155 МК України [1, 342].

Згідно з загальним правилом, транзитні товари та транспортні засоби не можуть бути використані на митній території України, тобто вони залишаються у незмінному стані, крім природних втрат, і не використовуються з іншою метою, крім транзиту.

Обмеження сфери застосування режиму транзиту засновано на загальному правилі, встановленому у ст. 96 МК України [1, 326]. Згідно з вказаною статтею транзит через територію товарів окремих видів можуть заборонятися окремими законами України (транспортні засобі в цій статті включені в поняття ”товарів”). Учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності, які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги. Учасниками транзиту можуть бути резиденти та нерезиденти.

Режим транзиту здійснюється при наявності умов, які можливо розподілити умовно на дві групи:

1) зобов'язання, які приймає беніфіціар або які накладаються на нього як умови надання йому дозволу на використання режиму;

2) засоби здійснення контролю, які використовуються митними органами для забезпечення дотримання регламентації митного режиму.

Згідно з загальним правилом, при переміщенні товарів в режимі транзиту:

-товари повинні перебувати в незмінному стані, крім природних втрат та нормальних умов транспортування. Такі втрати контролює митний орган на підставі підзаконних нормативних актів;

-товари не можуть бути використані на митній території України з іншою метою, крім транзиту. Тобто товар переміщується під єдиним режимом, не може міняти власника або свої властивості, характеристики.

Але під час транзиту товарів на митній території України з дозволу та під контролем митного органу можуть здійснюватися окремі операції (перевантаження, вивантаження, навантаження, перепакування) з такими товарами без зміни їхніх властивостей та товарного вигляду. В залежності від того перевантажується транзитний товар або ні транзит може бути прямий або змішаний [18, 310].

Такі операції з транзитним товаром здійснюються в зонах митного контролю виключно за вибором вантажовласника (уповноваженої ним особою) та згодою митних органів.

Згідно з загальним правилом товари в режимі транзиту переміщуються без спеціального дозволу митного органу при наявності належним чином оформлених митних та транспортних документів та накладенням митного забезпечення. Але у випадках, зазначених в законодавстві товари можуть переміщуватися за наявності дозволу на транзит через територію України. Наприклад це такі товари як: небезпечні та шкідливі відходи.

В залежності від безпеки товарів для населення України, природного становища держави дозвіл може видаватися КМУ, митними органами або іншим уповноваженим органом.

Митний транзит товарів через територію України здійснюється за маршрутами, які визначаються перевізниками на власний розсуд, виходячи з міркувань економічної доцільності за умови додержання вимог, що визначаються відповідно до цього Кодексу. КМУ можуть встановлюватися обмеження щодо використання окремих шляхів та напрямків транзиту на території України, визначатися шляхи чи напрямки руху для певних видів транспорту чи товарів, що переміщуються транзитом через територію України, пункти пропуску для ввезення та вивезення окремих видів товарів, наприклад для підакцизних товарів [12, 931].

Граничні строки прохідного митного транзиту залежно від виду транспорту встановлюється КМУ [9, 2322]. Строк доставки товарів до митного органу призначення визначається митним органом відправлення відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення. До цього строку не включається час зберігання товарів на складах у разі перевантаження з одного виду транспорту на інший, а також час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами з дозволу та під контролем митних органів.

Митний кодекс не визначає критерії належного обладнання транспортного засобу при транзиті товарів. Згідно зі змістом Митного законодавства України переміщення товарів в режимі транзиту через митний кордон України можуть здійснювати перевізники з урахуванням заходів гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем визначених ст. 161 МК України, чи митні перевізники з урахуванням положень ст. 182 МК України [1, 350].

Рішення про застосування заходів гарантування доставки товарів до митних органів призначення приймається у кожному конкретному випадку митними органами, розташованими у місцях, де розпочинається транзит таких товарів, за наявності підстав для застосування зазначених заходів. Заходи гарантування доставки застосовуються в обов'язковому порядку до підакцизних товарів (фінансові гарантії).

Вид заходу гарантування доставки товарів обирається власником чи уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Заходи гарантування застосовуються за рахунок власника (уповноваженою ним особою).

До товарів, що переміщуються транзитом може застосовуватися один із таких заходів гарантування доставки цих товарів до митного органу призначення:

· Надання власником товарів (уповноваженою ним особою) гарантій митним органам. Власники товарів (уповноважені ними особи) можуть надавати митним органам гарантії щодо обов'язкової доставки товарів до митного органу призначення. Види, умови та порядок застосування гарантій визначаються чинним законодавством [6, 387].

· Охорона та супроводження товарів митними органами. Охорона і супроводження товарів митними органами здійснюється як при внутрішньому, так і при прохідному митному транзиті. Форма та методи охорони і супроводження товарів до митного органу призначення, а також умови і порядок їх застосування визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Перевізники або власники товарів, переміщуваних транзитом через митну територію України на умовах Конвенції МДП, мають право на власний розсуд обирати охорону і супроводження, виходячи з міркувань безпеки та збереження товарів. Але у виняткових випадках митні органи вправі вимагати обов'язковості охорони супроводжуваного товару підрозділами митної варти в залежності від ступеня ризику. Це необхідно для отримання більшої гарантії дотримання умов транзиту.

Транзит товарів супроводжується документами за переліком визначеним ст. 6 Закону України “Про транзит вантажів” від 20.10.99 р [3,446]. При декларуванні транзитних вантажів відповідно до митного законодавства України до митних органів подається вантажна митна декларація. Службовим особам спеціально уповноважених органів виконавчої влади, які здійснюють контроль транзитів вантажів, забороняється вимагати від учасників транзиту іншої документації транзиту.

При прийнятті товарів для переміщення у режимі транзиту перевізник повинен укласти угоду, перевіряти оформлення митних транспортних документів, а також митне забезпечення накладене на транспортний засіб і упаковку товарів, при необхідності перевірити або надати гарантії доставки товару до митного органу призначення. За порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до відповідальності в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Висновки

Таким чином, митний контроль є провідним засобом забезпечення митної політики держави. Він реалізується шляхом здійснення комплексу заходів, які забезпечують своєчасне виявлення порушень митного законодавства України та взятих нею міжнародних зобов'язань, контроль за виконанням яких покладено на митні органи, а також чітке дотримання юридичними та фізичними особами митних процедур і правил. Основними принципами митного контролю є вибірковість і достатність форм. При проведенні митного контролю митні органи використовують ті його форми, що є достатніми для забезпечення дотримання чинного законодавства країни.

Формою вираження митного контролю є організація митних операцій на усіх видах транспорту, що перетинає митний кордон України. Митний контроль на транспорті має як загальні, так і спеціальні риси. Це пояснюється необхідністю перевірки самих транспортних засобів на відповідність їх установленим вимогам, іншими словами, перевірити їх «чистоту» на предмет можливості їх використання для контрабанди. При цьому на одних видах транспорту така можливість менша, на інших більша. Так, за чистоту вантажного автомобіля та причепу відповідальність несе власник і екіпаж. У разі використання транспортного засобу для перевезення контрабанди транспортний засіб може бути конфіскований. Потяг конфіскувати набагато складніше. Тому прикордонні митні органи контролюють транспортні засоби спільно з прикордонниками, що скорочує термін проведення контролю і перетинанні кордону. Крім цього, чинним законодавством встановлені особливості щодо митного контролю на пасажирському і вантажному транспорті. На порядок, форму та процедуру митного контролю впливає й вид транспорту.

Для товарів та транспортних засобів, шлях руху яких пролягає через митний кордон України, існує спеціальний режим митного контролю - транзит. Головною особливістю транзиту є спрощений режим контролю та особливий режим обкладення податком, що значно економить кошти перевізника та, водночас, дозволяє державі одержувати кошти за прохід власною територією.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

1. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. -2002. - № 38-39. - Ст. 288.

2. Про державний кордон України. Закон України від 04.11.1991p. № 1777-XII// Відомості Верховної Ради України. -- 1992. --№2 . -- Ст. 5.

3. Про транзит вантажів. Закон України від 20.10.99 p. № 1172-XIV // Відомості Верховної Ради України. -- 1999. --№51 . -- Ст. 446.

4. Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України. Закон України від 13.09.2001р. № 2681-III // Відомості Верховної Ради України. -- 2002. --№1 . -- Ст. 2.

5. Про Державну митну службу України. Указ Президента України від 29.11.1996 р. № 1145/96 // Урядовий кур'єр. -- 1996. --№12. -- Ст. 228 - 229.

6. Про Положення про надання митним органам України фінансових гарантій щодо обов'язкової доставки товарів до митниць призначення. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1996 №700// Зібрання постанов Уряду України. -- 1996. -- №14 . -- Ст. 387.

7. Про перелік відомостей, що оголошуються громадянами за встановленою формою у разі переміщення ними через митний кордон України предметів. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 №748// Урядовий кур'єр. -- 1997. -- №07 . -- Ст. 135-136.

8. Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України продуктів харчування для власного споживання та перелік предметів, що не можуть бути віднесені до особистих речей громадян. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 №1652// Офіційний вісник України. -- 2001. -- №51 . -- Ст. 2273.

9. Про встановлення граничних термінів прохідного митного транзиту товарів. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2002 №1908// Офіційний вісник України. -- 2002. -- №51 . -- Ст. 2322.

10. Про затвердження Порядку створення зон митного контролю та їх функціонування і Порядку надання дозволу на розміщення у зонах митного контролю споруд та об'єктів інфраструктури, що належать іншим, ніж митні, органам державної влади, які здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 №1947// Офіційний вісник України. -- 2002. -- №52 . -- Ст. 2370.

11. Про затвердження Положення про порядок контролю за ввезенням на митну територію України окремих видів товарів. Наказ Державної митної служби України від 28.02.2003 №129 // Офіційний вісник України. -- 2003. -- №23. -- Ст. 1103

12. Про порядок вивезення за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам'ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.05.2003 №700// Офіційний вісник України. -- 2003. -- №21 . -- Ст. 931.

13. Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України. Наказ Державної митної служби України від 17 листопада 2005 року № 1118 // Офіційний вісник України. -- 2005. -- №48. -- Ст. 3028

14. Про затвердження Правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметів, що переміщуються громадянами, які прямують авіаційним транспортом. Наказ Державної митної служби України від 18 лютого 2006 року № 137 // Офіційний вісник України. -- 2006. -- №9. -- Ст. 579

15. Про затвердження інструкцій про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури в міжнародному залізничному сполученні, і працівників залізниць України. Наказ Державної митної служби України, Міністерства транспорту та зв'язку України від 18 вересня 2008 року № 1019/1143 // Офіційний вісник України. -- 2008. -- №95. -- Ст. 3151

16. Каленський М.М. Митний Кодекс України: Науково-практичний коментар. - К: Алерта, 2007. - 757 с.

17. Жорін Ф.Л. Правові основи митної справи в Україні (конспект курсу лекцій з програмних тем): Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2001. -- 248 с.

18. Прусс В.М. Основи митної справи: Навч. посібник -- Одеса.: ОНМУ, 2009. -- 714 с.

Размещено на Allbest.ru