Місце міжнародного митного права в системі міжнародного права

c) порушувати судове переслідування.

З цих питань Генеральний секретар діє від імені Ради.

Рада, її власність і активи, де б і в кого вони не знаходилися, володіють імунітетом:

- від правового переслідування, за винятком випадків прямо висловленої відмови від імунітету. При цьому, однак, відмова від імунітету не поширюється на будь-які заходи виконання

- від обшуку, реквізиції, конфіскації, експропріації і від будь-якої іншої форми втручання виконавчої, адміністративної, судової або законодавчої влади

- архіви Ради й у цілому всі документи, що належать їй або знаходяться в її розпорядженні, недоторканні, де б вони не знаходилися.

23. Розкрийте систему внутрішніх органів Всесвітньої митної організації, та зазначте їх повноваження

Організаційна структура ВМО сформована відповідно до статей 5 і 6 Конвенції і має такий вигляд: Генеральний секретаріат; Фінансовий комітет; Політичний комітет; Комітет з номенклатури; Комітет щодо системи гармонізації; Комітет з цін; Комітет з оцінки товарів з митними цілями; Комітет з навчання і оцінки; Постійні технічні комітети.

Основна функція роботи Генерального секретаріату -- це координація дій Ради митного співробітництва. Генеральний секретаріат складається із 100 осіб. Держави-учасниці забезпечують секретаріатові необхідний штат для виконання проектів.

Вироблення Брюссельської номенклатури, а отже, і Гармонізованої системи опису і кодування товарів безпосередньо здійснювалося двома спеціалізованими органами -- Комітетом з номенклатури і Комітетом з оцінки товарів з митними цілями (з 1973 р. Комітетом з Гармонізованої системи), а також Постійним технічним комітетом.

Основне завдання Комітету з номенклатури, що розпочав свою діяльність з 1960 p., -- це розробка загальних принципів класифікації товарів у національних митних тарифах, спрощення зіставлення мита, ведення переговорів щодо тарифів, забезпечення однозначності класифікації товарів у національних митних тарифах. Комітет виробляє рішення з питань, що виникають унаслідок суперечностей між національними органами і міжнародними організаціями, узгоджує позиції митних органів, прагне забезпечити однозначність у тлумаченні та використанні номенклатури.

Комітет з оцінки товарів з митними цілями також почав свою роботу в 1960 p., і основна його діяльність спрямована на досягнення максимальної однозначності при оцінці товарів, спрощення ведення переговорів шодо митних тарифів і спрощення зіставлення зовнішньоторговельної статистики шляхом уніфікації бази для оцінки товарів. Комітет видає інформаційні збірники, в яких дає рекомендації з митної оцінки товарів.

Постійний технічний комітет вирішує в основному питання, які стосуються безпосередньо митних процедур.

24. Діяльність Комітету внутрішнього транспорту ЄЕК ООН у розвитку міжнародного митного права. Україна та Комітет внутрішнього транспорту

КВТ ЄЕКООН був заснований у 1947 році як допоміжний орган ЄЕКООН для сприяння співробітництву - насамперед європейських держав - у сфері внутрішнього транспорту. Як зазначено в Плані дій ЄЕКООН, стратегічна важливість цієї сфери діяльності випливає з того, що економічний розвиток та інтеграція в країнах регіону вимагає міжнародних перевезень, а, таким чином, і міжурядового співробітництва, першочерговою метою якого є сприяння та розвиток міжнародного транспорту, водночас зміцнюючи його безпеку та зменшуючи шкідливий вплив на навкол. середов.

Основними цілями діяльності Комітету є:

- вивчення та узагальнення пропозицій міжнар. транспортних організацій та встановлення співпраці з цими організ. на узгоджених з ними умовах;

- розробка рекомендацій для усунення дискримінаційних заходів та зайвих обмежень для руху внутрішнього транспорту країн Європи;

- забезпечення міжурядового обміну інформацією з усіх питань, які є в компетенції Комітету; збір існуючої документації та сприяння уніфікації, розвитку статистики і документації;

- визначення проблем внутрішнього транспорту європейських країн - учасниць міжнародних перевезень, розробка конкретних заходів, спрямованих на їх вирішення;

- розробка рекомендацій щодо перегляду існуючих у Європі конвенцій та угод у сфері внутрішнього транспорту та укладання нових конвенцій та угод;

- інформування ЄЕК щодо питань, пов'язаних з проблемами внутрішнього транспорту, які можуть мати прямий вплив на економіку Європи;

- розробка висновків з питань внутрішнього транспорту європейських країн та виконання роботи за дорученням ЄЕК

Членами Комітету є всі європейські країни-члени ЄЕК, а також США. Інші країни можуть бути запрошеними ЄЕК для участі в роботі Комітету згідно з умовами, встановленими ЄЕК. Крім того в роботі Комітету беруть участь Всесвітня митна організація (ВМО) та Всесвітня організація автомобільного транспорту (IRU МСАТ). Серед органів, які мають принципово важливе знач. для діял. КВТ можна виділити такі:

1. Робоча група з автомобільного транспорту

2. Робоча група з безпеки дорожнього руху

3. Світовий форум з гармонізації норм, що регулюють перевезення

4. Робоча група із залізничного транспорту

5. Робота група із внутрішніх водних шляхів

6. Робоча група з комбінованих перевезень

7. Робоча група з митних питань

8. Робоча група з перевезення небезпечних вантажів

9. Робоча група з перевезення продуктів, що швидко псуються

10. Робоча група з економічних питань та тенденцій розвитку

11.Робоча група із транспортної статистики

Діяльність КВТ у нормотворчій сфері здійснюється в 3 основних напрямках: - перегляд та вдосконалення існуючих актів; - розробка нових; - тлумачення норм га сприяння їх дотриманню. Не менш важливим напрямком діяльності КВТ ЄЕКООН є співпраця з ін. міжнародними організаціями та установами. Особливого успіху досягнуто у співробітництві із Європейською Комісією. Комітет також плідно співпрацює із Європейського Конференцією Міністрів Транспорту.

25. Митно-правові аспекти економічної інтеграції держав (поняття та форми)

Інтеграція держав - складання цілого з різних елементів або об'єднання в ціле певних частин елементів. Процес економічної інтеграції відбувається тоді, коли дві (або більше) країни об'єднуються разом для створення ширшого економічного простору з метою:

· забезпечення кращих умов торгівлі;

· збільшення розмірів ринку, використання ефекту масштабу виробництва;

· розширення торгівлі паралельно з поліпшенням інфраструктури;

· поширення передових технологій;

· стимулювання конкуренції.

Етапи(форми) інтеграції:

-секторна інтеграція (коли країни роблять лише перші кроки до взаємного зближення, між ними полягають преференційні торгівельні угоди. Вони можуть підписуватися або на двосторонній основі між двома державами, або між вже існуючим інтеграційним угрупуванням і окремою країною або групою країн)

-створення зони вільної торгівлі (країни переходять до створення зони вільної торгівлі, що передбачає вже повну відміну митних тарифів у взаємній торгівлі товарами і послугами при збереженні національних митних тарифів в стосунках з третіми країнами)

-митний союз (передбачає безмитну внутрішньоінтеграційну торгівлю товарами і послугами і повну свободу їх переміщення усередині регіону)

-єдиний внутрішній ринок (країни, що інтегруються, домовляються про свободу руху не лише товарів і послуг, але і чинників виробництва -- капіталів, робочої сили і технологій)

-створення економічного союзу

-повний політичний союз

26. Митно-правові аспекти зон вільної торгівлі - поняття, сутність та юридичні основи. Роль у розвитку міжнародного митного співробітництва

Зона митної торгівлі - сутність,утворена митними територіямиасоціації держав,яка має в свої останній базі наступні характеристики:

-звільнення від мита товаріввироблених у будь-якій країні цієї зони

-кожна держава зберігає власний митний тариф і власне митне законодавство

-кожна держава зберігає власну автономію в митній справі та у сфері економічної політики

-торгівля грунтується на застосуванні правил походження для врахування різних митних тарифів та виникнення відхилень у торгівлі

-усунення сукупності розпоряджень,постанов,що обмежуюють торгівлю всередині такої зони.

Основні зони вільної торгівлі:

Угода про свободу торгівлі країн Південно-східної Азії (АСЕАН) -- одна з найбільших регіональних організацій, об'єднує всі країни Південно-східної Азії (1967 р.). Проголосила своєю метою сприяння економічному, соціальному і культурному розвитку країн-учасниць, забезпечення безпеки від втручання ззовні.

Північноамериканська зона вільної торгівлі -- НАФТА (NAFTA). - угода між США, Канадою і Мексикою, що набрало чинності з 1994 р. Угода передбачає поетапну ліквідацію митних тарифів і нетарифних бар'єрів як для промислових, так і для сільськогосподарських товарів, захист прав інтелектуальної власності, вироблення загальних правил для інвестицій, лібералізацію торгівлі слугами і створення ефективного механізму для вирішення торгівельних суперечок між країнами-учасницями.

Європейська асоціація вільної торгівлі - в 1960 р. підписана угода між Ісландією, Ліхтенштейном, Норвегією, Швейцарією; Балтійська зона вільної торгівлі - угода між Латвією, Литвою і Естонією, підписане в 1993р.

Центрально-європейська угода про вільну торгівлю - угода між Угорщиною, Польщею, Румунією, Словаччиною, Словенією і Чехією, підписане в 1992р.

27. Митні союзи держав - поняття, сутність та юридичні основи

Митний союз - сукупність,заснована митною територією,що замінює 2 або декілька митних територій і має такі характеристики:

-загальний митний тариф і загальне або погоджене митне законодавство для застосування цього тарифу

-відсутність стягування митних і прирівняних до них зборів під час обмінів між країнами, що утворюють митний союз, товарами,які повністю походять з цих країн або товарами з третіх країн,стосовно яких були виконанні формальності,пов'язані з імпортом і стягненні чи гарантовані мита і прирівняні до них збори,які не було повністю або частково повернуто

-усунення сукупності розпоряджень, постанов,що обмежують торгівлю всередині митного союзу.

Він створюється державами-учасницями з метою проведення спільної політики в галузі зовнішньоекономічних відносин і митного законодавства та усунення перешкод на шляху товарообміну між відповідними країнами-учасницями. Митний союз як економічне об'єднання держав, заснований на відповідних принципах. Одним із таких принципів є наявність єдиної митної території держав -- учасниць Митного союзу. Його здійснення досягається скасуванням у торгівлі між державами товарами, які походять з їх території, митного обкладання податків і зборів, що мають еквівалентну дію, а також кількісних обмежень. В основі другого принципу лежить наявність однотипного механізму регулювання економіки, який базується на ринкових принципах господарювання й уніфікованому законодавстві.

28. Охарактеризуйте процес формування Митного союзу Росії, Білорусії, Казахстану, Киргизії та Таджикистану.

26 лютого 1999 р. Білорусь, Казахстан, Киргизія, Росія і Таджикистан підписали Договір про Митний союз і Єдиний економічний простір, у якому без конкретизації термінів визначили етапи інтеграції:

-перший етап -- забезпечення реалізації в повному обсязі режиму вільної торгівлі, зокрема незастосування тарифних і кількісних обмежень у взаємній торгівлі, уведення єдиної системи стягування непрямих податків, усунення адміністративних, фіскальних та інших перешкод, що устладнюють вільне пересування товарів;

-другий -- створення митного союзу, що передбачає єдину митну територію, спільний митний тариф, скасування митного контролю в межах структури, уніфікацію механізмів регулювання економіки і торгівлі;

-третій -- формування єдиного економічного простору, що передбачає здійснення спільної економічної політики і формування загального ринку послуг, праці й капіталу, уніфікацію національного законодавства, проведення узгодженої соціальної й науково-технологічної політики. 31 травня 2001 р. у Мінську керівники Білорусі, Казахстану, Киргизії, Росії і Таджикистану оголосили про початок практичної діяльності нової міжнародної організації -- Євразійського економічного співтовариства(ЄврАзЕС).

У процесі становлення ЄврАзЕС виявилися його лідери, своєрідний центр -- Росія і Казахстан, навколо якого об'єднуються інші країни. Це зумовлено і економічними, і політичними причинами. Слід зазначити, що частка Росії становить 95% обсягу товарообігу між Казахстаном і країнами ЄврАзЕС. У структурі експорту й імпорту переважають товари сировинного призначення: мінеральне паливо, неблагородні метали, зерно. ЄврАзЕС поступово набував рис конституційного утворення на зразок Євро-союзу, на досвід якого спираються. У перспективі ЄврАзЕС за умов участі в ньому України, яка є спостерігачем об'єднання, мав шанси перетворитися на субрегіональну наддержавну міжнародну організацію. Про це свідчить розробка правового механізму його функціонування, зокрема Договору про основи законодавства ЄврАзЕС та Положення про правові акти МПА ЄврАзЕС.

29. Поняття та джерела митного права Європейського Союзу

Поняття «Митне право» в традиційному розумінні (тобто в розумінні національного митного права) є сукупністю норм, регулюючих правовідносини, пов'язаних з:

- проходженням товару через митний кордон

- інституційною організацією митного механізму;

- відповідальністю за правопорушення в митній сфері і порядком розгляду митних суперечок.

Термін «митне право Європейського Союзу» охоплює ширший круг правових норм: як норми права Європейського Співтовариства (Співтовариств), так і норми, прийняті в рамках 2-ої і 3-ої опор Європейського Союзу.

Джерела права ЄС:

1) акти первинного права (засновницькі договори Європейських співтовариств і Європейського Союзу - Паризький договір 1951 р. про установу Європейського економічного співтовариства (ЄЕС)

2) акти вторинного права (нормативно-правові акти інститутів ЄС - регламенти -акти, що мають загальний характер, обов'язкові в повному об'ємі і такі, що безпосередньо діють в державах-членах. Стаття 249 Договорів про ЄС закріплює пряма дія регламентів.

3) рішення Суду Європейських співтовариств (вирішення Суду ЄС в області митного регулювання).

30. Основи Митного союзу ЄС. Єдиний митний тариф ЄС. Митна територія ЄС

Митний союз - важливий складник спільного ринку. Його створення стало першочерговим завданням після підписання Римського договору і завершилось 1968 року. Найголовнішими були такі заходи:

· скасування всіх митних зборів та обмежень між країнами-членами;

· запровадження єдиного зовнішнього тарифу щодо товарів третіх країн, однакового для всієї Європейської Спільноти (прибуток від його стягнення став одним із джерел формування власних ресурсів Спільноти);

· спільна торговельна політика як зовнішній аспект митного союзу (на міжнародному рівні Спільнота виражає спільну позицію всіх держав-членів).

Стаття 23 Договору про ЄС свідчить, що основою Співтовариства служить митний союз, що охоплює всю торгівлю товарами і що передбачає заборону імпортних і експортних митних зборів і будь-яких рівнозначних зборів в торгівельних стосунках між державами-членамиі, а також встановлення загального митного тарифу в їх стосунках з третіми країнами. Умови митного союзу поширюються на товари, що походять з країн Співтовариства, а також на товари, ввезені з третіх країн і випущені у вільне використання в країнах Співтовариства.

Митні режими:

* випуск товару у вільний обіг

* транзит товару;

* розміщення на митний склад;

* переробка товару усередині митної території;

* переробка під митним контролем;

* тимчасове ввезення;

* переробка товару за межами митної території;

* експорт товару

* приміщення товарів у вільну зону або на вільний склад

* реекспорт товарів з митної території Співтовариства

* знищення товару

* відмова від товару

31. Охарактеризуйте положення Програми ЄС “Митниця 2013”

Місія - Сприяння розвитку загальноєвропейського електронного митного середовища, яке забезпечить відповідність митниці потребам Внутрішнього ринку ЄС, гарантуватиме захист фінансових інтересів Спільноти та сприятиме підвищенню безпеки

Мета - Допомога митницям держав - членів ЄС у діях зі сприяння торгівлі та спрощення та прискорення митних процедур .

Основні види діяльності:

1.Системи зв'язку й обміну інформацією для національних митниць. Європейська Комісія і країни-учасниці забезпечують функціонування систем зв'язку й обміну інформацією.

2.Бенчмаркінг. Дії з бенчмаркінгу для порівняння методів роботи, порядків або процедур з використанням узгоджених показників для визначення кращих практик, можуть проводитися між двома або більшою кількістю країн-учасниць Програми

3.Семінари. Єврокомісія спільно з країнами-учасницями може формувати проектні групи, які відповідатимуть за виконання певних завдань, і спеціальні групи, які виконуватимуть функції координаційного характеру.

4.Робочі візити. Усі країни-учасниці організовують робочі візити для представників митниць інших країн-учасниць. Їх тривалість не може перевищувати місяць. Робочі візити можуть мати операційний характер або зосереджуватися на певному пріоритетному напрямі діяльності митниць. Країни-учасниці надають запрошеним експертам можливість зробити внесок у діяльність митниці країни, яка їх приймає. Відповідальність запрошеного експерта за виконання обов'язків упродовж робочого візиту дорівнює відповідальності експерта країни, яка його приймає

5.Навчальні заходи. Країни-учасниці спільно з Єврокомісією сприяють співпраці між національними навчальними закладами, зокрема через:

* визначення навчальних стандартів, розвиток уже створених навчальних програм; за можливості, удосконалення наявних навчальних модулів і підготовку нових модулів з використанням електронної системи навчання, аби забезпечити спільну освітню базу для працівників митної сфери щодо повного набору митних правил і порядків

* де потрібно, сприяння доступу до навчальних курсів посадовців усіх країн - учасниць Програми, якщо такі курси проводяться однією країною-учасницею для її власних експертів

* де потрібно, забезпечення необхідної інфраструктури і інструментів для спільного електронного навчання у сфері митної діяльності .

32. Охарактеризуйте діяльність Місії Європейської Комісії (підстави, завдання, повноваження та очікуванні результати)

Європейська комісія -- найвищий орган виконавчої влади Європейського союзу. Складається з 27 членів, поодинці від кожного держави-члена. Єврокомісія формується кожні 5 років.

Місія ЄК діяла відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України, Урядом Республіки Молдова та Європейською комісією щодо Місії Європейської комісії з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова від 7 жовтня 2005 р. і повинна була перебувати на українсько-молдовській ділянці кордону протягом 2 років. За підсумками роботи Місії ЄК у 2007 р. було прийнято рішення продовжити її діяльність ще на два роки.

Підхід Місії ЄК до покращання прикордонного менеджменту передбачає роботу на трьох різних рівнях: внутрішньовідомчому, міжвідомчому та міжнародного співробітництва.

Експерти Місії ЄК мають право без попереджень відвідувати митні органи, перетинати кордон між Україною та Республікою Молдова в міжнародних та міждержавних пунктах пропуску, бути присутніми під час здійснення митного контролю та митного оформлення, звертатися до митних органів із запитами щодо проведення переогляду та перевірки правильності нарахування митних платежів, копіювати документи, мати доступ до комп'ютерного обладнання.

З метою координації взаємодії митних, прикордонних та інших заінтересованих органів з Місією ЄК на національному та міжнародному рівні за її ініціативою запроваджено проведення щомісяця координаційних засідань, а щокварталу - консультативних нарад з питань взаємодії.

33. Міжнародне митне співробітництво держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав. (Правові підстави та форми)

Правові засади митного співробітництва держав-учасниць СНД містяться в Угоді про створення Співдружності Незалежних Держав від 8 грудня 1991 року та в Статуті СНД 22 січня 1993р.

Згідно Положень останнього, держави СНД як одну із сфер спільної діяльності визначили співробітництво у формуванні й розвитку спільного економічного простору загальноєвропейського і євразійського ринків митної політики.

В рамках СНД таким чином митне співробітництво можно розмежувати на 2 види:

1. Загальне митне співробітництво

2. Інтеграційне митне співробітництво

Загальне здійснюється на основі дво- або багатосторонніх угод, здійснених державами-членами, а також в рамках спеціально створеного галузевого органу, а також Ради керівників служб держав-учасниць СНД.

Щодо інтеграційного співробітництва, то в 1994 році підписується Угода про створення зони єдиної вільної торгівлі. Але 6 січня 1995 року РФ та РБеларусь підписують Угоду про створення митного союзу.

Два напрямки діяльності:

1. Створення на основі митного союзу єдиного економічного простору між державами-членами євразійського економічного співтовариства, до складу якого входять: Росія, Білорусь, Казахстан, Кіргізія, Таджикістан. Україна, Вірменія та Молдова мають статус спостерігачів.

2. Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова)

34. Рада керівників митних служб держав-учасниць СНД (функції, повноваження, основні напрямки діяльності)

РКМС засновано рішенням Ради глав урядів країн СНД від 23 грудня 1993 р., а перше її засідання відбулося 18 січня 1994 р. Цим рішенням затверджено Положення про РКМС, яке на даний час діє в новій редакції від ЗО травня 2002 р.

У своїй діяльності РКМС керується основними документами СНД, договорами і угодами, укладеними між державами-учасницями в рамках Співдружності, рішеннями Ради глав держав і Ради глав урядів,тощо

Рада при дотриманні внутрішньодержавних процедур виробляє і вносить пропозиції в області митної справи для розгляду на засіданнях Ради глав держав, Ради глав урядів і Координаційно-консультативного Комітету Співдружності Незалежних Держав:

а) по практичним крокам у справі створення Митного союзу;

б) з основних напрямів митної політики держав-учасниць Співдружності, включаючи розробку єдиного зовнішнього митного тарифу, порядок стягнення мита, застосування мита, визначення країни походження товарів, оцінки товарів у митних цілях;

в) щодо міждержавних програм розвитку митної справи

Рада має право:

- звертатися до митної служби та інших відомств держав-учасниць Співдружності, а також до органів

галузевого співробітництва Співдружності з проханням про надання необхідної інформації та про направлення їх представників для підготовки матеріалів з питань, що входять до компетенції Ради;

- створювати для підготовки проектів відповідних документів робочі групи;

- вносити на розгляд Ради глав держав, Ради глав урядів і Координаційно-консультативного комітету

Співдружності Незалежних Держав документи, підготовлені Радою;

- звертатися до керівників митних служб держав-учасниць Співдружності стосовно питань виконання

взятих на себе зобов'язань щодо рішень і угод, учасниками яких вони є;

- вживати оперативних заходів з питань, що входять до її компетенції.

35. Міжнародне митне співробітництво України з державами-учасницями Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ

ГУАМ -- регіональна організація, створена в жовтні 1997 республіками -- Грузією, Україною, Азербайджаном і Молдавією). Почало співпраці Грузії, України, Азербайджану і Молдавії в рамках ГУАМ належало на засновницькому форумі 10 жовтня 1997 в Страсбурзі. Був створений Консультативний форум ГУАМ. У квітні 1999 до них приєднався Узбекістан В 2001 ГУАМ отримав статус міжнародної регіональної організації. На саміті в Ялті 6-7 червня 2001 був підписаний статут ГУАМ.

На Київському саміті ГУАМ 23 травня 2006 р. було прийнято рішення про реформування організації. В ході саміту глави держав підписали Статут Організації за демократію і економічний розвиток - ГУАМ (ОДЕР-ГУАМ).

Основні завдання співпраці:

- забезпечення максимально відкритого взаємного доступу товарів і послуг на ринки один одного;

- представлення і захист інтересів господарюючих суб'єктів держав-членів в питаннях економічного співробітництва;

- сприяння залученню інвестицій

- забезпечення дотримання національного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Цілі співпраці:

-створення зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень

- усунення технічних бар'єрів в торгівлі;

-розвиток торгівлі і інвестицій

-інтеграція і нарощування економічних потенціалів держав-членів

- сприяння розвитку виробничої кооперації і науково-технічній співпраці на міжнародному рівні і на рівні господарюючих суб'єктів.

36. Міжнародне митне співробітництво держав - членів Євразійського економічного співтовариства. Україна та Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС)

Євразімйське економімчне співтоваримство (ЄврАзЕС) -- міжнародна економічна організація, наділена функціями, пов'язаними з формуванням загальних зовнішніх митних кордонів країн-засновників, виробленням єдиної зовнішньоекономічної політики, тарифів, цін та інших складових функціонування загального ринку. ЄврАзЕС було створено на основі створеного в 1995 р. Митного союзу Бєларусі, Казахстану, Киргизстана та Росії

Склад ЄврАзЕС: Республіка Білорусь (2001), Республіка Казахстан (2001), Республіка Киргизія (2001), Російська Федерація (2001), Республіка Таджикистан (2001), Республіка Узбекистан (2006-2008 -- припинено)

Держави-спостерігачі :Вірменія (2003), Молдавія (2002), Україна (2002)

ЄврАзЕС створено для ефективного просування процесу формування державами-учасниками Митного союзу Єдиного економічного простору, координації їхніх підходів до інтеграції у світову економіку і міжнародну торгівельну систему.

Завдання ЄврАзЕС:

*завершення оформлення в повному об'ємі режиму вільної торгівлі, формування загального митного тарифу і єдиної системи заходів нетарифного регулювання;

*забезпечення свободи руху капіталу;

*формування спільного фінансового ринку;

*узгодження принципів і умов переходу на єдину валюту в рамках ЕврАзЕС;

*створення загальної уніфікованої системи митного регулювання;

*розробка і реалізація міждержавних цільових програм;

*формування спільного ринку транспортних послуг і єдиної транспортної системи;

*формування спільного енергетичного ринку та інші.

До органів управління ЄврАзЕС відносяться:

· Міждержавна Рада;

· Інтеграційний Комітет;

· Міжпарламентська Асамблея;

· Суд Співтовариства.

37. Місце Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ) в правовому регулюванні міжнародних митних відносин

Генеральна угода по тарифах і торгівлі (ГАТТ) -- є багатостороннім обов'язковим договором. ГАТТ було створено в 1946 р. на тимчасовій основі. Головною метою була підготовка проекту статуту Всесвітньої торговельної організації (ВТО), що мала стати спеціалізованим органом ООН. Статут повинен був містити положення, що регулюють питання світової торгівлі, зайнятості населення, обмежувальної ділової практики, міжнародних інвестицій, послуг тощо.

Основна ціль ГАТТ -- зниження бар'єрів в міжнародній торгівлі. Це було досягнуто зниженням тарифних бар'єрів, кількісними обмеженнями (імпортна квота) і субсидіями торгівлі через різні додаткові угоди.

ГАТТ виконує такі функції:

1) діє як комплекс узгоджених на багатосторонній основі "правил поведінки в торгівлі";

2) виконує роль форуму для торговельних переговорів

3) виконує роль міжнародного "суду", що дає змогу урядам тієї або іншої країни розв'язати суперечності з іншими країнами - членами ГАТТ.

Практична робота ГАТТ здійснюється з допомогою серії багатосторонніх торговельних переговорів, або торговельних раундів. В основі їх лежить пакетний метод, що має низку переваг:

1) учасники переговорів можуть досягати успіхів з широкого кола проблем.

2) поступки, на котрі важко було б піти окремо, набагато легше зробити в рамках пакета.

3) країни, що розвиваються, як менш потужна економічна сторона мають більше шансів впливати на багатосторонню систему в контексті раунду

4) зростає можливість проведення загальної реформи в деяких політичних сферах світової торгівлі.

38. Розкрийте особливості змісту та застосування Митного кодексу ЄС

28 лютого 1990 року Комісія ЄС запропонувала проект Митного кодексу Співтовариства. Кодекс був прийнятий 12 жовтня 1992 року Регламентом Ради 2913/92 і вступив в дію 1 січня 1994 року.

Правовою основою прийняття Кодекса є статті 26, 95, 133 Договора про ЄС.

У відповідності цілям свого створення Митний кодекс ЄС застосовується тільки в сфері торгівельних відносин Співтовариства з третіми країнами. Оборот товарів всередині країн-членів ЄС не входить до кола питань, які регулюються Кодексом.

Метою Кодексу є консолідація і систематизація загальних правил і процедур митного контролю для всіх товарів незалежно від їх природи, міри тарифної політики, що застосовуються для окремих категорій товарів знаходяться поза сферою застосування Кодексу.

Кодекс складається з 9 частин, що об'єднують 253 статті. Правові норми, які представлені в Кодексі можуть бути поділені на 3 групи:

1) Загальні умови (містять положення щодо сфери застосування Кодексу);

2) Методи нарахування мита;

3) Система формальностей та митного надзору.

Сфера застосування Кодексу Митний кодекс разом із правилами його застосування формує митні правила Співдружності. Митні правила ЄС застосовуються на митній території ЄС; в торгівлі між Співтовариством та третіми країнами; до товарів, що регулюються Договором про ЄС, про прийняття Європейського об'єднання вугілля та сталі, та Договором «Євратом».

39. Розкрийте особливості змісту та застосування Митного кодексу Митного союзу Білорусі, Російської Федерації та Казахстану

З 1 січня 2010 року в рамках Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС) діє Митний союз Росії, Білорусі і Казахстану. 6 липня 2010 року набрав чинності Митний кодекс Митного союзу. Він містить 8 розділів, 50 глав та 373 статті.

Митне регулювання в митному союзі- правове регулювання стосунків, пов'язаних з переміщенням товарів через митний кордон митного союзу, їх перевезенням по єдиній митній території митного союзу під митним контролем, тимчасовим зберіганням, митним декларуванням, випуском і використанням відповідно до митних процедур, проведенням митного контролю, сплатою митних платежів, а також владних стосунків між митними органами і особами, що реалізовують права володіння, користування і розпорядження вказаними товарами. Митне регулювання в митному союзі здійснюється відповідно до митного законодавства митного союзу, а в частині, не врегульованій таким законодавством, - відповідно до законодавства держав - членів митного союзу.

40. Охарактеризуйте сутність та зміст Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 26 червня 1999 р., а також ситуацію стосовно приєднання України до даного договору

Протокол про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур Від 26 червня 1999 року м. Брюссель

Договірні Сторони Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (18 травня 1973 р. у Кіото), розробленої під егідою Ради митного співробітництва,

Вважаючи, що до Конвенції необхідно внести зміни для досягнення таких цілей:

- усунення розбіжностей між застосовуваними Договірними Сторонами митними правилами та процедурами, які можуть перешкоджати міжнародній торгівлі та іншим видам міжнародного обміну,

- задоволення потреб учасників міжнародної торгівлі та митних служб у полегшенні, спрощенні та гармонізації митних правил та процедур,

- забезпечення впровадження належних правил митного контролю, та можливості адекватного реагування митних служб на найважливіші зміни у комерційній практиці й адміністративних методах та засобах регулювання;

Змінена Конвенція:

- має забезпечувати обов'язковість дотримання Договірними Сторонами зміненої Конвенції основних принципів таких спрощення та гармонізації,

- має забезпечувати митні служби дієвими процедурами, що підтримуються належними та ефективними методами контролю, та уможливить досягнення високого ступеню спрощення та гармонізації митних правил та процедур, що є однією з основних цілей Ради, та у такий спосіб зробить істотний внесок у спрощення міжнародної торгівлі,

Договірні сторони домовилися про таке:

3 Цей Протокол та Додатки до нього відміняють дію Конвенції, у взаєминах між Сторонами цього Протоколу.

4 Депозитарієм цього Протоколу є Генеральний Секретар Ради, на якого покладаються функції, передбачені у Статті 19 Додатку I до цього Протоколу.

41. Розкрийте основні положення Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 р.

Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18 травня 1983р. (Конвенція Кіото) існує в двох редакціях: 1973р. та 1999р. Конвенція Кіото в оновленій редакції складається з преамбули і 20 статей основного тексту, загального додатку, і спеціальних додатків.

Загальний додаток - це система положень, що застосовується до усіх митних правил і процедур, згаданих в Конвенції.

Загальний додаток складається з 10 розділів:

1. Загальні положення,

2. Визначення понять,

3. Митне оформлення та інші митні формальності,

4. Мито і податки,

5. Гарантії,

6. Митний контроль,

7. Застосування інформаційних технологій,

8. Відносини між митною службою та третіми сторонами,

9. Інформація, рішення та розпорядження митної служби,

10. Оскарження з митних питань.

Конвенція не містить конкретних відомостей відносно форми та правил застосування митних декларацій, а носить декларативний характер відносно застосування митної декларації. Вона також визначає, що письмова форма декларації на товари повинна відповідати типовій формі ООН.

42. Розкрийте основні положення Спеціальних додатків Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 р.

Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18 травня 1983р. (Конвенція Кіото) існує в двох редакціях: 1973р. та 1999р. Конвенція Кіото в оновленій редакції складається з преамбули і 20 статей основного тексту, загального додатку, і спеціальних додатків.

Спеціальний додаток - це система положень, що застосовується до однієї чи декількох митних правил та процедур, згаданих у Конвенції.

Спеціальні додатки:

1. Надходження товарів на митну територію

2. Імпортування

3. Експортування

4. Митні склади та вільні зони

5. Транзит

6. Переробка

7. Тимчасове ввезення

8. Митні правопорушення

9. спеціальні процедури

10. правила визначення походження

Конвенція не містить конкретних відомостей відносно форми та правил застосування митних декларацій, а носить декларативний характер відносно застосування митної декларації. Вона також визначає, що письмова форма декларації на товари повинна відповідати типовій формі ООН.

43. Дайте правову характеристику Рамковим Стандартам безпеки та сприяння світовій торгівлі ВМО. Зазначте позицію України щодо цих Стандартів

Рамкові Стандарти забезпечення безпеки і спрощення процедур міжнародної торгівлі (Рамкові Стандарти) розроблені у квітні 2005р. Стратегічною групою високого рівня з забезпечення безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі, створеної з метою розробки практичних механізмів реалізації Резолюції Ради ВМО щодо заходів глобальної безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі. Вищезазначена резолюція прийнята у червні 2005р. з огляду на появу нових загроз та викликів системі міжнародної торгівлі, таких як міжнародний тероризм. Рамкові Стандарти були затверджені Резолюцію Ради ВМО під час її 105/106 сесії 23-25 червня 2005року у Брюсселі.

Рамкові Стандарти спрямовані на:

- запровадження стандартів, які забезпечують безпеку та спрощення міжнародного торговельного ланцюга постачання на глобальному рівні.

- зміцнення співробітництва між митними адміністраціями

- посилення співпраці між митними адміністраціями та бізнесом.

-сприяння у прискоренні переміщення товарів безпечними міжнародними торговельними ланцюгами постачання.

Рамкові Стандарти засновуються на двох взаємопов'язаних пілларах (базових опорах) - співробітництві між митними адміністраціями та партнерстві між митними адміністраціями і бізнесом. Кожен піллар передбачає наявність переліку консолідованих стандартів для забезпечення чіткості розуміння завдань та їх швидкої імплементації на міжнародному рівні. Рамкові Стандарти використовують положення окремих раніше затверджених заходів і програм ВМО та країн-членів організації у сфері забезпечення безпеки і спрощення процедур міжнародної торгівлі.

44. Розкрийте положення Рамкових Стандартів ВМО щодо співробітництва між митними адміністраціями держав

Одна з головних цілей Рамкових Стандартів - створення мережі домовленостей та угод між митними адміністраціями для прискорення цільного руху товарів у безпечному міжнародному ланцюзі постачання. Це забезпечить здійсненню обмінів своєчасною і точною інформацією, яка дозволить митним адміністраціям вдосконалити на практичній основі застосування методу аналізу та оцінки ризиків. Дозволить митним адміністраціям отримати ширше і цілісніше розуміння функціонування міжнародного торговельного ланцюга постачання і створить можливості для уникнення дублювання та запровадження невмотивованих вимог при митному контролі вантажів.

Стандарти співробітництва між митними адмністраціями:

1.Митні адміністрації повинні слідувати положенням документу ВМО щодо здійснення інтегрованих процедур митного контролю та ISCM.

2.М.а. повинні мати повноваження проводити контроль вантажів, щоб інспектувати імпортні, експортні, транзитні вантажі, а також вантажі при їх перевантаженні.

3. Непроникливе устаткування контролю (NII) та обладнання для виявлення радіації повинні бути у наявності і використовуватися для проведення контролю, при першій-ліпшій можливості.

4.М.а. повинні створити системи аналізу та управління ризиками для ідентифікації потенційно ризикових вантажів і автоматизувати цю систему.

5.М.а. повинні вимагати повного і точного подання завчасної електронної інформація щодо імпортних, експортних, транзитних вантажів і контейнерів у визначений термін

6.М.а. повинні вести статистичну звітність

7. М.а. і портові оператори повинні заохочуватися до проведення доскональних перевірок портів

8.М.а. повинні проводити перевірки вискоризикованих контейнерів та ін.

45. Розкрийте положення Рамкових стандартів ВМО щодо співробітництва між митними службами і підприємцями

Стандарти співробітництва між митними службами і підприємцями

1. Оператори міжнародної торгівлі, задіяні у міжнародному торговельному ланцюзі постачання, мають провести самооцінку відповідності вимогам митних адміністрацій з питань безпеки для забезпечення того, щоб їх внутрішня політика і процедури гарантували належний рівень захисту їх вантажів та контейнерів при переміщенні від пункту відправки до пункту призначення.

2. Представники ділових кіл впровадять у практику своєї роботи вимоги безпеки, визначені митними адміністраціями.

3. Митні адміністрації розроблять належну процедуру оцінки або акредитації, що стимулюватиме операторів міжнародної торгівлі до виконання вимог безпеки, зокрема, шляхом зменшення обсягів фізичних оглядів низькоризикованих вантажів та прискорення митного контролю.

4. Оператори міжнародної торгівлі використовуватимуть більш високотехнологічні, безпечніші контейнери.

5. Митні адміністрації регулярно оновлюватимуть торговельні програми для ділових кіл, з метою підвищення рівня мінімальних стандартів безпеки та висвітлення кращих зразків забезпечення безпеки міжнародного торговельного ланцюга постачання.

6. Митні адміністрації активно співпрацюватимуть з діловими колами для зміцнення безпеки та спрощення процедур міжнародного торговельного ланцюга постачання на своїй митній території.

46. Конвенція про спільну транзитну процедуру від 20 травня 1987 р. Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20 травня 1987 р.

Конвенція про спільну транзитну процедуру є базовим міжнародним договором між Європейським союзом та європейськими країнами, які є учасницями Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Вона містить певні специфічні механізми приєднання до неї третіх країн, тобто країн, що не є членами ЄС або ЄАВТ. Це детально прописана система правових норм, що регулює особливості транзитних перевезень товарів третіх країн, з одного боку, і товарів Європейського союзу та країн-учасниць Конвенції, з іншого боку. Конвенцією визначені принципи співробітництва й взаємодопомоги митних служб країн-учасниць Конвенції.

Як відомо, підписання конвенцій про спільну транзитну процедуру та про спрощення формальностей у торгівлі товарами (обидві укладені у Женеві (Швейцарія) в 1987 році) мало на меті уникнення перешкод з боку Швейцарії на шляху переміщення товарів з однієї країни-члена ЄС до іншої. Згадані конвенції були і на сьогодні залишаються інструментами регіонального співробітництва.

З метою приєднання до зазначених конвенцій Держмитслужбою здійснено такі кроки:

Розробленою Держмитслужбою постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.07 № 910 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574”, затверджено форми, наказом Держмитслужби від 18.09.07 № 768 - зразки бланків ВМД, що відповідають бланкам ЄАД, наведеним у Додатках 1-4 Доповнення І до Конвенції.

Згідно з наказом Держмитслужби від 07.11.07 № 933, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.11.07 за № 1329/14596, з урахуванням практики застосування ВМД, та в частині, що не суперечить національному законодавству, - положень Конвенції, викладено в новій редакції Інструкцію про порядок заповнення вантажної митної декларації.

Зазначені нормативно-правові акти набрали чинності з 01.01.08. Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами була укладена в 1987 році між Європейським економічним співтовариством, з одного боку, і, ЄАВТ (Європейська асоціація вільної торгівлі) з іншого боку. Ця група включає Австрію, Фінляндію, Ісландію, Норвегію, Швецію, Швейцарію.

Размещено на Allbest.ru

...