Правова організація діяльності митної служби україни: теоретичні та методологічні основи

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

КУНЄВ Юрій Дем'янович

УДК 342.951:351.713

ПРАВОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора юридичних наук

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий консультант:	доктор юридичних наук, професор Пєтков Валерій Петрович, Харківський національний університет внутрішніх справ, проректор-начальник Кіровоградського юридичного інституту.
Офіційні опоненти:	доктор юридичних наук, професор Стеценко Семен Григорович, Національна академія прокуратури України, завідуючий кафедрою теорії держави і права;
	доктор юридичних наук, доцент Бандурка Олександр Олександрович, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, професор кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності;
	доктор юридичних наук, професор Левченко Катерина Борисівна, Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда - Україна», президент.

Захист відбудеться 23 грудня 2010 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 у Харківському національному університеті внутрішніх справ (61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

Автореферат розісланий 23 листопада 2010 р.

В.о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради О.П. Гетманець



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми пояснюється важливістю змін у розвитку держави, її інститутів, відповідних напрямів політики, нормативно-правового, програмно-цільового та організаційного забезпечення як одного з найвагоміших питань сучасного суспільства.

Виконавча влада реалізується через діяльність органів виконавчої влади. Тому успішна реалізація норм права в державному управлінні зумовлюється якістю моделей діяльності органів виконавчої влади, а успішне державне управління, у свою чергу, визначається якістю норм права, що свідчить про їх взаємозалежність.

В Україні досі не вдалося побудувати ефективну систему адміністративно-правових норм і моделей діяльності органів виконавчої влади та забезпечити їх ефективну взаємодію.

Аналізуючи стан розвитку вітчизняної адміністративно-правової науки, вчені цілком слушно вказують на потребу вжити більш активних зусиль щодо розвитку методологічної та прикладної основи наукових досліджень. Так, В. Б. Авер'янов виділяє малодослідженість основних державно-управлінських явищ та інститутів, які потребують уваги з боку адміністративно-правової науки.

Тривалий час у вітчизняній науці проблеми та питання, пов'язані з теорією та методологією адміністративно-правового дослідження, не розглядалися, а здійснювані наукові дослідження спиралися на теоретичні та методологічні основи класичної наукової раціональності, які в повному обсязі не задовольняють сучасних вимог суспільства до рівня розвитку державно-правових наук та державних інституцій.

Подолання проблем та недоліків у сфері діяльності виконавчої влади від адміністративно-правової науки насамперед вимагає: створення сучасної теоретико-методологічної основи пізнання державно-правових явищ; побудови наукових моделей реформування адміністративної сфери, зокрема у реалізації правотворчої, правозастосовчої і правозабезпечуючої діяльностей. Вирішення цих проблем забезпечить демократичність і законність діяльності органів державної влади та надасть додаткового поштовху процесам адміністративного реформування, спрямованого на посилення дієздатності держави, ефективної організації її діяльності.

Проблематика ефективної організації діяльності та системи митної служби в останнє десятиріччя привернула до себе пильну увагу. Це обумовлено насамперед тим, що зараз відбуваються зміни в характері й масштабах зовнішньоекономічної діяльності. Зростання її соціально-економічного значення для кожної країни світового співтовариства потребує внесення суттєвих коректив практично в усі сфери митної діяльності, у зміст цілей, завдань і функцій митної служби, організацію діяльності й управління, взаємодію з іншими органами всередині держави й на міжнародному рівні, відповідно підвищується роль теоретичних та методологічних основ розвитку митного законодавства.

Існуючі моделі організаційних та правових норм митної діяльності містять систему суперечностей за різними взаємозалежними аспектами: соціальними, правовими, організаційними тощо. Основна причина проблем практичного плану - відсутність системної моделі норм митної діяльності на організаційно-діяльнісному та законодавчому рівнях. Необхідність системного усунення комплексу причин і проблем практичного плану переходить у площину розв'язання проблем теоретичного та методологічного характеру.

Таким чином, прогалини у розробках основ теорії та методології дослідження правових аспектів організації діяльності митної служби потребують комплексного дослідження і вироблення нових концептуальних підходів до формування основ моделі організації правової діяльності в митній службі України та обґрунтування концептуальної адміністративно-правової моделі митної діяльності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в межах реалізації тем науково-дослідних робіт: «Адміністративно-правові проблеми організації та діяльності митних органів в умовах побудови правової держави», зареєстрованої в УкрІНТЕІ, державний реєстраційний номер НДР 0104U003696; «Розроблення організаційно-правових засад управління в митній службі України», включеної до тематики робіт багатогалузевої науково-технічної програми розвитку Державної митної служби України на 2006-2010 рр., затвердженої наказами Голови Державної митної служби України від 25 квітня 2006 р. № 399 і від 5 червня 2007 р. № 458 та зареєстрованої в УкрІНТЕІ, державний реєстраційний номер НДР 0107U012491.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретико-правових основ та пошук шляхів створення результативної організації систем моделей норм діяльності й норм права з питань митної справи і творчого вирішення проблем їх розвитку. Відповідно в роботі вирішено такі дослідницькі завдання:

- визначення вихідних теоретичних положень щодо поняття, ознак, сутності й особливостей діяльності митної служби як публічного інституту держави та об'єкта дослідження;

- визначення змісту, основних характеристик, цілей, завдань та функцій діяльності митної служби, їх співвідношення;

- узагальнення проблем дослідження правових аспектів організації діяльності митної служби;

- теоретичне узагальнення проблем та основ методології дослідження правових аспектів організації діяльності;

- визначення й розвиток інструментарію «системології організації» як підходу до дослідження організації діяльності: формулювання та уточнення основних категорій, понять і термінів, без яких ускладнюється подальший розвиток у сфері правових досліджень;

- розроблення методологічних основ діяльності з розвитку митної діяльності;

- формулювання сутності, змісту основних категорій правової організації діяльності;

- визначення загальнотеоретичних основ правової організації діяльності митної служби України як предмета дослідження;

- теоретичне формулювання сутності й змісту механізму правової організації діяльності;

- розроблення основних понять і напрямків організації правової діяльності в митній службі України, зокрема дослідження системно-правових аспектів організації нормотворчої та правозастосовчої діяльності;

- визначення стратегічних цілей розвитку діяльності митної служби України;

- розроблення адміністративно-правових основ розвитку митної служби України;

- формування основних понять та категорій адміністративно-правової моделі митної діяльності на основі системодіяльнісного підходу;

- розроблення теоретичної адміністративно-правової моделі митної діяльності.

Об'єкт дослідження - теорія й практика організації діяльності митної служби України.

Предметом дослідження є правова організація діяльності митної служби України, а саме її теоретичні та методологічні основи.

Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження стали найбільш перспективні сучасні методології шляхом застосування яких і було визначено зміст та структуру роботи. Методологічною проблемою дослідження є його міждисциплінарність.

Методологічну основу дослідження можна описати шляхом виділення таких її рівнів:

1. Рівень філософської методології, що включає в себе визначення загальних принципів пізнання й категоріальний лад науки в цілому.

У дослідженні розглянуто існуючі завдання й проблеми, які впливають на демократизацію діяльності інститутів держави в цілому та процесів внутрішньої й зовнішньої організації діяльності митної служби України зокрема. Значну увагу приділено проблемам визначення об'єкта правознавства (підрозділи 1.1, 3.1), від якого залежить подальше застосування методологічних підходів до формування теоретичних основ правової організації діяльності (підрозділ 3.2) та використання правових засобів організації системи й діяльності митної служби.

2. Рівень методології науки загалом. Через застосування дослідницьких засобів, властивих цьому рівню методології, юриспруденція співвідносить себе із сучасним станом наукового мислення.

Під визначений об'єкт дослідження було обрано методологію системомиследіяльнісну (СМД- методологію). Основу СМД-методології становить системодіяльнісний підхід. Для дослідження об'єктів - державно-правових явищ і систем - методологію було уточнено, зокрема отримала подальшого розвитку системологія організації як методологічна теорія дослідження організації соціальних процесів і систем (підрозділ 2.3). Шляхом використання теорії організації, теорії діяльності, теорії систем та їх підходів, запропоновано технологію та процедури розвитку діяльності митної служби й діяльності з розвитку діяльності (підрозділи 2.4, 5.1, 5.2), механізми правотворчої та правозастосовчої діяльності (підрозділи 4.1, 4.2).

За допомогою способів моделювання було розроблено теоретичні моделі механізму правової організації діяльності (підрозділи 3.3, 4.1, 4.2) та моделі основної митної діяльності, зокрема з митного контролю та митного оформлення (підрозділ 5.4) та розроблення адміністративно-правової моделі митної діяльності (підрозділи 5.2-5.4).

Цільовий і структурно-функціональний підходи дозволили визначити систему цілей і функцій митної служби України, виявити її недоліки й запропонувати шляхи розвитку (підрозділи 1.1, 1.2, 5.1, 5.2).

Використання методів діалектичної та формальної логіки дозволило сформулювати та уточнити основні поняття й категорії, що становлять наукову новизну дослідження. За допомогою логіко-семантичного методу сформульовано й поглиблено понятійний апарат, використаний у дослідженні.

Застосування історичного методу дало можливість установити генетичні зв'язки розвитку митної діяльності та митного законодавства (підрозділи 3.2, 5.1, 5.2, 5.3).

3. Рівень конкретно-наукової методології, що включає сукупність методів дослідження, які застосовуються в тій або іншій спеціальній науковій дисципліні, зокрема в юриспруденції.

Порівняльно-правовий метод використовувався для аналізу законодавства різних країн, для найкращої інтеграції їх законодавств, визначення та уточнення основних понять і категорій митної діяльності (підрозділи 5.3, 5.4). Метод інтерпретацій використовувався для тлумачення та розкриття змісту норм митного законодавства.

4. Рівень методики і процедури дослідження, що забезпечують емпіричне підтвердження концепції, теорії.

Для дослідження такими було обрано методики узагальнення правозастосовчої практики під час аналізу нормотворчої та правозастосовчої діяльності митної служби (підрозділи 4.1, 4.2), процедури юридичного опису чинного законодавства України, Європейського Союзу, Російської Федерації (підрозділ 5.3).

Базове підґрунтя для дослідження основ державно-правової організації соціальних процесів і систем та механізму правової організації діяльності органу виконавчої влади створили роботи таких відомих учених, як В. Б. Авер'янов, С. С. Алексєєв, Г. В. Атаманчук, О. М. Бандурка, О. О. Бандурка, Ю. П. Битяк, В. В. Глазирін, В. М. Горшеньов, Є. В. Додін, І. Я. Дюрягін, Г. Кельзен, Д. А. Керимов, С. В. Ківалов, Л. В. Коваль, В. А. Козлов, А. М. Колодій, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, Є. Б. Кубко, Б. З. Мільнер, В. С. Нерсесянц, Н. Р. Нижник, В. І. Нікітинський, Н. М. Онищенко, В. П. Пєтков, В. М. Плішкін, А. О. Селіванов, В. М. Селіванов, В. М. Сирих, В. Ф. Сіренко, Ю. О. Тихомиров, М. М. Тищенко, Р. О. Халфіна, В. В. Цвєтков, П. Чекленд, В. А. Шабалін, В. А. Юсупов, Л. С. Явич та ін.

Значно вплинули на результати формування теорії та методології дослідження праці таких відомих учених, як В. Б. Авер'янов, Н. Г. Алексєєв, Г. С. Альтшуллер, О. С. Анісімов, О. О. Бєляєв, О. О. Богданов, В. А. Буров, А. П. Буряк, О. І. Генісаретський, Ю. В. Громико, В. Л. Данилова, А. П. Зінченко, Дж. Клір, Е. М. Коротков, Г. Р. Латфуллін, К. Б. Левченко, В. Є. Лепський, В. А. Лефевр, В. В. Мацкевич, Г. П. Мельников, В. Д. Могилевський, М. С. Норбеков, С. В. Пєтков, С. В. Попов, О. І. Пригожин, О. В. Райченко, В. М. Розін, Б. В. Сазонов, В. М. Селіванов, С. Г. Стеценко, В. С. Стьопін, М. М. Тарасов, О. О. Тюков, В. В. Цвєтков, Г. П. Щедровицький, П. Г. Щедровицький, Е. Г. Юдін та ін.

Науково-теоретичною базою для формування основ правової організації діяльності митної служби України стали праці таких вітчизняних і зарубіжних учених, як С. В. Барамзін, І. Г. Бережнюк, М. М. Блінов, Б. М. Габричидзе, О. П. Гребельник, А. А. Демченко, Є. В. Додін, Ю. М. Дьомін, С. В. Ківалов, Т. О. Коломоєць, Б. А. Кормич, Т. В. Корнєва, Є. В. Курінний, В. Б. Кухаренко, А. В. Мазур, В. Я. Настюк, В. П. Науменко, В. А. Онишкевич, П. П. Падун, П. В. Пашко, Д. В. Приймаченко, Т. О. Проценко, В. В. Ченцов, В. К. Шкарупа, М. Г. Шульга та ін.

Роботи вітчизняних і зарубіжних фахівців створили теоретичну базу для пошуку нових шляхів дослідження державно-правової організації соціальних процесів і систем, розроблення теоретико-методологічних і практичних основ розвитку діяльності органу виконавчої влади.

В основу емпірико-юридичної бази дослідження покладено Конституцію України, чинні законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти, що визначають правові основи діяльності митної служби України, норми міжнародного права, що стосуються діяльності митних адміністрацій деяких зарубіжних країн.

Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнені відомості, статистичні матеріали, політико-правові публікації з питань діяльності митної служби та довідкові видання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше за напрямком досліджень теоретичних і методологічних основ науки адміністративного права на рівні докторської дисертації розроблено теоретико-методологічну й методичну основи аналізу й синтезу основ правової організації систем моделей норм діяльності й норм права з питань митної справи. Запропоновані теоретичні та методологічні основи дослідження, організації і розвитку діяльності митної служби України та її адміністративно-правових засад дозволяють визначити нові зв'язки між ними, а також організувати інтеграцію між рівнями правотворчої, правозастосовчої та правозабезпечуючої діяльності. Такий підхід забезпечує їх двосторонній організаційний зв'язок під час проектування та побудови систем права й діяльності, що дає можливість підвищити якість діяльності органу виконавчої влади, ефективність дії адміністративно-правових норм, та стабілізує державно-правові системи.

Наукову новизну дослідження відображають такі основні положення:

уперше:

- системологію організації розглянуто як теоретико-методологічну основу досліджень складних систем діяльності, на основі котрої можна успішно створювати сучасні й ефективні моделі діяльності як об'єкти правового нормування, так і моделі діяльності з реалізації права;

- запропоновано зарахувати правознавство до групи наук, які стосуються діяльності, що визначає форму організації знань, і, як правило, саму сукупність знань, що становлять зміст правознавства; такий підхід розширює об'єкт правознавства та дослідження видів діяльності, які регулюються правом, правову діяльність, норми права, які регулюють різні види діяльності, та видів діяльності, які визначають реалізацію права, що робить можливим проектування організованостей норм діяльності та права;

- сформульовано висновок, що визначення об'єктом правознавства діяльності як первісної універсальної цілісності поглиблює його, вносячи певні зміни щодо об'єкта «нормування діяльності (як системи) за допомогою нормативно-правових актів», дозволяє більш системно підходити до дослідження державно-правових явищ і процесів, виявляти якості систем діяльності, відповідність їх реальних моделей моделям норм діяльності у формі нормативно-правового акта та відповідність цих систем за якістю праву як ціннісної категорії, мірилу якості й організованості (рівності, справедливості) суспільного життя;

- визначено, що категорія «правова організація діяльності» означає упорядкування, узгодження взаємопов'язаних систем норм діяльності й норм права, необхідних для набуття якостей та закріплення закономірностей, які забезпечать результативність і розвиток певної діяльності й відповідної соціальної системи і полягає в організації систем діяльності з реалізації норм права та організації системи норм, що визначають діяльність;

- для дослідження митної служби як складної соціальної системи обрано комплексний предмет - правову організацію її адміністративної діяльності, що може бути розглянута шляхом аналізу адміністративної і правової діяльностей та їх проектування на структуру органу виконавчої влади;

- запропоновано розглядати правову організацію адміністративної діяльності через категорію механізму; механізм адміністративно-правової діяльності подано у вигляді системи з такими складовими: суб'єкт; вхідний матеріал; продукт; цільова частина; функціональна частина; технологічна (методична) частина; нормативна частина; сукупність принципів; інструментальна частина, - на основі цього підходу розроблено теоретичні моделі механізмів правотворчої і правозастосовчої діяльностей;

- запропоновано концепцію теоретичних моделей організації діяльності митної служби, що має владно-розпорядчий характер (зокрема з митного контролю і митного оформлення) і є основою системодіяльнісної моделі Митного кодексу України, яка полягає у створенні єдиної унормованої системи - технології (регламенти, митні процедури) та інструментів митної діяльності;

удосконалено:

- основні парадигми системології організації: провідний характер поняття «цілісність»; процесуальний підхід до вивчення соціальних систем; суб'єктний підхід до формування знань про систему; опис системи через опис зв'язків; динамічність опису системи; опис системи є певним варіантом наближення до побудови моделі системи; складність виділення системи із середовища;

- визначення механізму організації як сукупності (поєднання - випадкове або цілеспрямоване) окремих складових системи та їх взаємодій, які визначають процес і систему виявлення або створення закономірностей їх поєднання, необхідних чи достатніх для існування й руху (функціонування й розвитку) будь-якої системи;

- найважливіші категорії процесуальної складової митної діяльності: технологію, алгоритм або формалізовану процедуру, що виконується відповідно до встановленого порядку. Митна процедура передбачає встановлення послідовності дій суб'єктів митної діяльності: посадових осіб митної служби, власників або розпорядників товарів та предметів, що перетинають митний кордон;

- визначення технології митного контролю й митного оформлення як сукупності методів і способів дій посадових осіб митних органів (аналізу й оцінки, поводження, ідентифікації, перевірки, впливу, фіксації стану) щодо об'єктів переміщення й інформації, необхідної для підготовки, прийняття затвердженого законного рішення (службовий припис) щодо переміщення (розпорядження) та його реалізацію;

отримало подальшого розвитку:

- система причин зниження ефективності реалізації митного законодавства, що значно впливає на діяльність митної служби;

- визначення та характеристика основних категорій митної діяльності: цілі митної діяльності, митна справа, митне оформлення, митний контроль;

- підходи до програми розвитку інституту митної служби в Україні, що визначають її напрямки та структуризацію, спираючись на три рівні стратегій: міжнародної, національної, відомчої;

- визначення того, що предметом діяльності щодо розвитку митної служби є насамперед діяльність із розвитку моделі основної діяльності (функцій) митної служби та нормативне закріплення моделі цієї діяльності в законодавчих актах. Діяльність із розвитку полягає в побудові певної ідеальної моделі діяльності, а потім уже структури, яка її реалізовуватиме;

- основні напрямки ліквідації розривів у діяльності на підставі аналізу практики нормотворчої і правозастосовчої діяльностей в митній службі та їх теоретичних моделей.

Таким чином, у дисертаційному дослідженні сформульовано низку авторських положень стосовно теоретико-методологічних основ і підходів до розв'язання проблем правової організації діяльності митної служби України.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного дослідження мають теоретичне та прикладне значення, вирішують наукову проблему недосконалості теоретико-методологічних основ державно-правових досліджень, науки адміністративного права і процесу, митного права, правотворчої та правозастосовчої діяльності митних органів, вирішують завдання розроблення рекомендацій і пропозицій організаційно-правового характеру щодо розвитку законодавства з питань митної справи та діяльності митної служби України.

Викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть використовуватись у таких напрямах:

- у науково-дослідній роботі під час створення методик розроблення комплексних і цільових програм проведення науково-дослідних робіт з питань адміністративної реформи в Україні, для розроблення науково-методологічних основ модернізації митної служби України, продовження розробки комплексних і цільових програм проведення науково-дослідних робіт за темами, затвердженими Державною митною службою (довідка про запровадження результатів дисертаційного дослідження з Державного науково-дослідного інституту митної справи від 27 січня 2010 р.). Дисертант є керівником теми науково-дослідної роботи «Розроблення організаційно-правових засад управління в митній службі України», включеної до тематики робіт багатогалузевої науково-технічної програми розвитку Державної митної служби України на 2006-2010 рр., затвердженої наказами Голови Державної митної служби України від 25 квітня 2006 р. № 399 і від 5 червня 2007 р. № 458, та зареєстрованої в УкрІНТЕІ, державний реєстраційний номер НДР 0107U012491;

- у правотворчості - сформульовані в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані в діяльності органів виконавчої влади під час реформування адміністративного та митного законодавства, зокрема у підготовці змін і доповнень до Митного кодексу України, законопроекту «Про митну службу України», інших нормативно-правових актів. Дисертант брав участь у підготовці та рецензуванні Концепції модернізації діяльності митної служби України, затвердженої наказом Державної митної служби України від 17 жовтня 2006 р. № 895 та у проведенні функціонального обстеження митної служби України (акт про запровадження в практичну діяльність Державної митної служби України результатів дисертаційного дослідження від 10 грудня 2009 р.);

- у правозастосуванні - у вирішенні проблем застосування норм чинного митного законодавства, їх тлумаченні;

- у навчальному процесі - під час підготовки програм і змісту дисциплін адміністративно-правового та державно-управлінського характеру, підготовки науково-практичних рекомендацій, підручників, навчальних посібників. Деякі положення дисертації впроваджено в навчальний процес під час підготовки затвердженого Міністерством освіти і науки України підручника «Управління в митній службі», навчального посібника «Управління в митній службі: теорія і практика», матеріалів навчальних дисциплін адміністративно-правового та державно-управлінського характеру (акт про запровадження в навчальний процес Академії митної служби України результатів дисертаційного дослідження від 30 листопада 2009 р.)

Особистий внесок здобувача. Усі сформульовані в дисертації положення та висновки, які виносяться на захист, обґрунтовані на базі особистих теоретичних та практичних досліджень автора. Усі наукові праці, опубліковані у наукових фахових виданнях, виконані автором особисто й видані без співавторів.

У співавторстві видано підручник «Управління в митній службі» (дисертант написав підрозділи 1-10, 12, 14, 16-18, додатки), навчальний посібник «Управління в митній службі: теорія і практика» (дисертант написав підрозділи 1-7, 9, 12, 14, 16-18). Ідеї та розробки, що належать співавторам підручника і навчального посібника, у дисертації не використовувались.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження обговорювалися на вченій раді юридичного факультету Академії митної служби України.

Результати дослідження, що включені до дисертації, оприлюднювались її автором на наукових та науково-практичних конференціях: науково-практичній конференції «Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи їх вирішення» (м. Дніпропетровськ, 20-21 листопада 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції (м. Запоріжжя, 11-12 грудня 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції (м. Запоріжжя, 28-29 травня 2004 р.); науково-практичній конференції «Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства» (м. Дніпропетровськ, 24-25 листопада 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми вдосконалення професійної підготовки фахівців з митної справи» (м. Дніпропетровськ, 2006 р.,); Міжнародній науково-практичній конференції «Галузева менеджмент освіта в сучасних умовах» (м. Дніпропетровськ, 27-28 вересня 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичної конференції «Актуальні проблеми управління та службово-оперативної діяльності органів внутрішніх справ у сучасний період розвитку державності України» (м. Київ, 26 жовтня 2007 р.,); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми юридичної науки» (м. Харків, 30-31 жовтня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Митна політика та актуальні проблеми економічної та митної безпеки України на сучасному етапі» (м. Дніпропетровськ, 23 листопада 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економічної безпеки та митної політики України» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми протидії правопорушенням та злочинам у сфері громадської безпеки» (м. Дніпропетровськ, 23-24 жовтня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми правового регулювання організації та здійснення митної діяльності» (м. Дніпропетровськ, 27 листопада 2009 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в одній монографії, 25 наукових статтях, які надруковано у наукових фахових виданнях України, та 12 тезах доповідей на конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, що включають шістнадцять підрозділів, висновків (обсяг - 396 сторінок), 7 рисунків (обсяг - 6 сторінок), 2 таблиці (обсяг - 4 сторінки), додатку (обсяг - 2 сторінки) і списку використаних джерел (містить 442 найменування і має обсяг 44 сторінки). Загальний обсяг дисертації становить 442 сторінки. Назви і розташування розділів та підрозділів зумовлені логікою викладення та результатами виконаного дослідження.

митний служба україна ціль

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв'язок із науковими планами та програмами, мету й завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, надано інформацію про особистий внесок здобувача в їх отриманні, апробацію результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 «Діяльність митної служби як публічного інституту держави» містить три підрозділи, присвячені визначенню вихідних теоретичних положень щодо поняття, ознак, сутності й особливостей діяльності митної служби як публічного інституту держави та об'єкта дослідження, пов'язаних із розглядом її змісту, основних характеристик, цілей, завдань та функцій, їх співвідношення.

У підрозділі 1.1 «Сутність та особливості діяльності митної служби України» під час аналізу поглядів на сутність і зміст об'єкта дослідження як необхідного елемента формулювання нового знання визначено практичну діяльність - систему певних діяльностей, які окреслюють об'єкт, що має умовну назву «митна служба України».

Завдання опису системи полягає насамперед у виділенні об'єкта із середовища за допомогою встановлення меж середовища й системи з подальшим відображенням (тією або іншою мірою деталізованих і формалізованих) функціональних особливостей системи. Опис системи необхідний для побудови моделі, максимально наближеної до реальної, та подальшої побудови ідеальної моделі процесу й системи функціонування та структури. При цьому визначаються межі системи як об'єкта дослідження, тобто зазначається, які елементи й зв'язки належать до системи, а які - до середовища.

Митна служба як публічний інститут держави впорядковує економічні, політичні, правові, енергетичні, інформаційні й інші відносини та комунікації у сфері зовнішньоекономічної діяльності всередині країни і зі світовим торговим співтовариством, забезпечуючи стійкість і передбачуваність взаємодій між торговими партнерами. У світі існують митні служби різних інституціональних соціальних рівнів. За умови досягнення рівня розвитку та самодостатності відносин кожної держави з певною групою держав цей соціальний інститут теж досягає вищого рівня розвитку та взаємодії.

У підрозділі 1.2 «Цілі діяльності митної служби України» під час розгляду об'єкта дослідження значну увагу приділено аналізу категорії «мета» із застосуванням певного рівня абстрагування щодо конкретного предмета дослідження. При цьому смислова форма терміна індивідуальна і залежить від ситуації в аналізі явища. Так, цілі діяльності та управління митницею відповідають цілям митної служби України, а разом вони відповідають цілям державної політики країни. Митна діяльність знаходиться на стику впливу внутрішньої та зовнішньої політики країни і прямо пов'язана з виконанням її найважливіших соціально-економічних та зовнішньоекономічних програм і планів. Головна мета діяльності та управління в системі митної служби - забезпечення реалізації державної політики України, зокрема митної. Митна політика реалізує економічні й політичні цілі, що визначаються державним устроєм, чинним законодавством та соціально-економічним напрямом розвитку суспільства. Цілі митної політики трансформуються в цілі митної діяльності та, відповідно, митної служби України, тому аналізувати їх потрібно як єдине ціле.

Дисертантом указано, що забезпечення захисту прав і свобод громадян як основна мета діяльності митної служби потребує уточнення. Очевидно, що реальне забезпечення прав і свобод громадян значною мірою залежить від чинників, що відображають різні аспекти й сторони життя суспільства. Цілі митної діяльності на даному етапі визначаються рівнем розвитку суспільства і держави, державної та митної політики, митної діяльності. Ці складові є взаємопов'язаними та взаємозалежними. У роботі умовно виділено чотири рівні цілей, що постають перед державою у сфері захисту прав і свобод, залежно від ступеня їх важливості.

Визначення основних цілей діяльності митної служби передбачає дослідження системи митної діяльності, яка складається з окремих актів, видів діяльності та їх кооперації за різними напрямками, а особливо за правовим.

У підрозділі 1.3 «Функціональна модель діяльності митної служби України» визначено основні суспільні функції держави, які реалізує митна служба, розглянуто функціональну модель її діяльності, встановлено проблеми правового закріплення функціональної моделі та шляхи їх розв'язання.

Щодо функціональної моделі діяльності митної служби України автором визначено такі проблеми: 1) функціональна структура митної служби України у загальному вигляді відсутня; 2) не існує чіткого розподілу функцій та «власників» процесів основної діяльності між структурними та функціональними елементами системи митної служби України; 3) формулювання значної кількості функцій у положеннях окреслюють процеси без очевидного результату (продукту певних дій, діяльності); 4) документи технологічного характеру, що визначають послідовність необхідних дій та/або рішень, в митній службі існують, але визначити рівень охоплення ними всіх наявних процесів без чіткої функціональної структури проблематично.

На першій стадії опису системи та розгляду функціональної моделі митної служби окреслено основні перспективи та етапи її розвитку, які визначають подальший хід дослідження. Перший етап - побудова митної системи, орієнтованої на вимоги закону і запити та інтереси клієнтів. Другий етап - трансформація системи митної діяльності до рівня, який би гарантував гідність і вільний розвиток особи. Контроль за виробником здійснюється через споживачів. Митниця стає інформаційною системою з реєстрації руху товарів і людей. Стратегічним напрямом розвитку митної політики цього етапу стає забезпечення захисної та регулятивної функцій. Сформульована таким чином мета має розглядатися як стратегічна, тобто на її досягнення спрямовано державну політику й відповідно діяльність митної служби України.

Розділ 2 «Теоретико-методологічні проблеми та основи дослідження організаційно-правових аспектів діяльності митної служби» містить чотири підрозділи, в яких визначено та проаналізовано проблеми дослідження правових аспектів організації діяльності митної служби, досліджено загальну характеристику методології дослідження правових аспектів організації діяльності, системологію організації як теоретико-методологічну основу організації діяльності, методологічні основи діяльності з розвитку митної діяльності.

У підрозділі 2.1 «Проблеми дослідження правових аспектів організації діяльності митної служби» під час аналізу сучасного стану митного законодавства та діяльності митної служби України визначено систему суперечностей існуючих моделей організаційних і правових норм митної діяльності за різними взаємозалежними аспектами: соціальними, правовими та організаційними.

Основна причина проблем практичного плану - відсутність системної моделі норм митної діяльності на організаційно-діяльнісному та законодавчому рівнях. Необхідність системного усунення комплексу причин і проблем практичного плану переходить у площину вирішення проблем теоретичного та методологічного характеру. Варіантом вирішення таких проблем є поєднання на основі сучасних методологічних підходів переваг кожного з напрямків досліджень (права та управління) шляхом створення комплексних моделей правової організації соціальних процесів і систем.

У підрозділі 2.2 «Загальна характеристика методології дослідження правових аспектів організації діяльності» автором у ході аналізу сучасного стану теорії та методології правової науки визначено основні теоретико-методологічні проблеми дослідження правових аспектів організації діяльності. У загальному плані для дослідження складних систем діяльності, до яких належить і правова діяльність держави, розроблено основи сучасної теорії та методології: теорія організації та системомиследіяльнісна методологія, на основі яких можна успішно створювати сучасні й ефективні моделі діяльності як об'єкти правового нормування, так і моделі діяльності з реалізації права. На підставі аналізу основних методологічних підходів до досліджень у сфері суспільних наук окреслено основні напрямки створення сучасної концепції державно-правової організації соціальних процесів і систем.

Загальна методологія - це площина, на якій можна організувати взаємодію, координацію різних підходів та видів діяльностей. Останнім часом на цю роль претендує системологія організації, яка має інтегративний характер стосовно пізнання й дослідження складних соціальних систем. Її виникнення, на думку автора, - вдала спроба створення синтетичної теорії, необхідної для подальшого розвитку теорії й практики державно-правової організації соціальних процесів і систем, що органічно поєднує на підставах теорії організації сучасні методологічні підходи. Системологія організації має статус методологічної теорії або методологічного підходу для державно-правових досліджень, відповідно може і повинна використовуватися в процесі юридичного дослідження.

У підрозділі 2.3 «„Системологія організації” як теоретико-методологічна основа організації діяльності» на основі аналізу праць науковців і власних розробок визначено об'єкт і предмет системології організації та сформульовано її основні парадигми, які визначають сучасні підходи до вивчення діяльності соціальних систем.

На основі аналізу практики і теорії правових досліджень виявлено їх основні теоретико-методологічні проблеми, для вирішення яких запропоновано використовувати методологічні підходи системології організації. Також визначено структурні складові та основні парадигми системології організації: цілісність процесуальної та системної складових соціальної системи; процесуальний підхід до вивчення соціальних систем; суб'єктний підхід до формування знань про систему; опис системи через опис зв'язків; динамічність опису системи, - і вказано, що опис системи є лише певним варіантом наближення до побудови її моделі.

У підрозділі 2.4 «Методологічні основи діяльності з розвитку митної діяльності» зазначено, що предметом діяльності з розвитку митної діяльності є насамперед діяльність з розвитку моделі основної діяльності митної служби та нормативне закріплення моделі цієї діяльності в законодавчих актах. Визначено і розкрито базові методологічні схеми організації діяльності з розвитку. Діяльність з розвитку митної діяльності за змістом є переважно проектною - правотворчою.

До основних елементів організації соціальних процесів і систем належить система принципів, впровадження яких може поліпшити організацію структури і діяльності митної служби України та їх правове забезпечення. Надано практичні рекомендації щодо застосування запропонованої системи принципів в системі та діяльності митної служби.

Для відтворення й розвитку поліструктурної діяльності важливі два напрямки її реалізації: 1) інженерія діяльності на основі наукових підходів до пізнання реальності та її розвитку на основі СМД-методології; 2) використання інтуїтивних (позасвідомих каналів реальності) основ прийняття рішень щодо розроблення та реалізації розвитку поліструктурної діяльності. Публічна діяльність стає більш демократичною, якщо побудова та реалізація адміністративно-правової діяльності ґрунтується на інженерії. Інженерія є провідною, тому що наше суспільство за культурним розвитком не досягло того рівня, який робить можливим превалювання позасвідомого в державно-правовій організації соціальних процесів і систем.

Розділ 3 «Вихідні уявлення і категоріальні засоби правової організації діяльності митної служби» містить три підрозділи, в яких досліджено зміст основних категорій правової організації діяльності, загальнотеоретичні основи правової організації діяльності митної служби України як предмета дослідження, сутність і зміст механізму правової організації діяльності.

У підрозділі 3.1 «Зміст основних категорій правової організації діяльності» для визначення теоретичних основ правового дослідження, зокрема правової організації діяльності, застосовано критичний аналіз категорії «об'єкт правознавства». Питання щодо об'єкта правознавства є вихідним і має важливе теоретичне й методологічне значення для правової науки. Визначення об'єкта пізнання пов'язано із зарахуванням правознавства до групи наук, які стосуються діяльності, з декількох причин: 1) сучасна теорія права створює переважно моделі відносин, які потім необхідно реалізовувати в діяльності, при цьому виникають певні суперечності, для усунення яких слід нормувати моделі не відносин, а діяльності; 2) діяльність людей як суспільна категорія має системний характер, її можна розглядати насамперед як систему, тим більше що основи методології вже закладено розвитком людства та пізнання.

У роботі об'єктом вивчення, проекції, оперування або реальним об'єктом правознавства запропоновано вважати суспільну діяльність (практику); ідеальним об'єктом - модель або теоретичну модель реального об'єкта, знання про діяльність, пов'язану з правом (теорію).

У сфері діяльності митної служби за допомогою права організовуються а щодо діяльностей - забезпечуються такі об'єкти: діяльність митної служби щодо організації суспільної діяльності об'єктів сфери зовнішньої взаємодії або зовнішня адміністративна діяльність; діяльність митної служби щодо організації діяльності внутрішньосистемних об'єктів, або внутрішня адміністративна діяльність; діяльність з розвитку - проектна або інноваційна щодо перших двох діяльностей та формування нових знань (теорії) про неї; система і структура митної служби, її органів та підрозділів; діяльність інших суб'єктів, які взаємодіють з митною службою або діяльність яких регулюється адміністративно-правовими нормами; адміністративні відносини, від яких залишаються реальними суб'єктні права і обов'язки. Сюди також можна віднести повноваження відповідних суб'єктів державного управління, систему заходів юридичного примусу.

У підрозділі 3.2 «Правова організація діяльності митної служби як предмет дослідження» на підставі аналізу теоретичних і методологічних проблем, а також теоретичних основ дослідження правових аспектів організації діяльності запропоновано визначення понять «правова організація», «правова організація діяльності». У контексті правової організації діяльності перспективним є розгляд правової організації адміністративної діяльності, яка виокремлює напрямок, що стосується сфери організації діяльності публічної влади. Це виокремлення умовне, воно дозволяє охарактеризувати основні взаємодії між елементами системи - видами діяльностей, які превалюють у системі кооперації досліджуваних видів діяльності, та вказує на галузь права, нормами якої вони переважно регламентуються.

До видів адміністративно-правової діяльності (спираючись на пропозиції І. Я. Дюрягіна) дисертантом віднесено: 1) структуру, яка відображає діяльність щодо розроблення й прийняття правових норм, необхідних для управлінського впливу на відповідні об'єкти; 2) структуру, яка відображає діяльність щодо застосування норм права та прийняття рішення (правозастосовчого акта); 3) структуру, яка відображає реалізацію правових норм у діяльності об'єктів управління. За допомогою набору цих трьох структур можна відобразити систему правової діяльності в широкому розумінні, де право відіграє різну роль та може бути подано елементами різних підсистем діяльності правового механізму управління, механізму правової діяльності або механізму правового забезпечення діяльності.

Виходячи з того, що об'єкт державно-правового дослідження - теорія й практика правової організації діяльності соціальної системи, його предмет визначено як знакову форму частини знань про об'єкт, тобто як правову організацію діяльності соціальної системи, її механізм, організаційно-правові основи його функціонування та розвитку.

Правова організація діяльності - це та основа, яка дозволяє по-новому підійти до процесів модернізації норм права і діяльності, у котрій поєднуються основні підходи до «діяльнісного універсуму», «управління розвитком» та нормування діяльності різного роду в нормах адміністративного права.

Досягнення загальних цілей митної діяльності передбачає відповідність моделей реалізації загальної мети законодавчо визначеним моделям діяльності та реалізується через такі цілі (завдання): розроблення та нормування моделей правової діяльності; забезпечення моделей митної діяльності необхідними загальними нормами та принципами діяльності на стратегічному рівні; нормування моделей митної діяльності (системи елементів і технології дій), тому що цілі можна унормувати, але це не означає їх досягнення; ліквідація розривів у моделях митної діяльності та їх правовому забезпеченні; розвиток моделей митної діяльності.

У підрозділі 3.3 «Сутність і зміст механізму правової організації діяльності» на підставі аналізу наведених у роботі понять і категорій, зроблено висновок, що механізм організації складне та системне утворення, що органічно поєднує в собі різні складові елементи. Базовим визначено механізм діяльності, який поєднує всі інші в систему або є підставою (визначальною основою) для накладання проекцій інших механізмів. Це означає, що під час дослідження або проектування системи досліджується структурна складова актів діяльності як системи, а потім процесуальна (параметрична) складова діяльності.

Виходячи із системного зображення акту діяльності й сутності адміністративної та правової діяльностей, їх механізм організації можна подати у вигляді системи, яка має такі рівні: 1) рівень управління - прийняття і застосування правових норм (правотворчості, правозастосування); 2) рівень виконання - реалізації (дотримання) правових норм. За необхідності структура юридичного механізму може бути як спрощена, так і ускладнена, залежно від конкретного процесу, який треба організувати.

Для визначення механізму правової організації діяльності соціальних систем автором було обрано як основний системодіяльнісний підхід, що об'єднує в єдине ціле дослідника, досліджувану систему й процеси в ній (із певними рівнями абстрагування в описі об'єктів, суб'єктів, їх взаємодій), тобто дає можливість побудувати більш досконалу модель норм права і діяльності. Якщо ця модель вдала, то за її допомогою можна розробити ефективну політику модернізації соціальної системи, розглянути негативні наслідки існуючої практики адміністративної та правової діяльності.

Розкриття сутності, змісту та механізму правової організації діяльності дозволили сформувати підходи до створення концептуальних моделей організації систем діяльності з реалізації норм митного права та організації системи норм, що визначають митну діяльність.

Розділ 4 «Концептуальні основи моделі організації правової діяльності в митній службі України» містить два підрозділи, в яких досліджено системно-правові аспекти організації нормотворчої діяльності в митній службі України, системно-правові аспекти організації правозастосовчої діяльності в митній службі України.

У підрозділі 4.1 «Системно-правові аспекти організації нормотворчої діяльності в митній службі України» виходячи з системного подання акту та механізму правової діяльності розкрито сутність та особливості механізму правотворчої діяльності. Системне подання правотворчої діяльності стало визначальним для розуміння її сутності, завдань і ліквідації розривів під час нормотворчої діяльності в митній службі.

Як підсумок аналізу нормотворчої діяльності в митній службі визначено засади її розвитку: гармонізація митного законодавства України з нормами міжнародного права, законодавством ЄС; забезпечення законності, обґрунтованості, доцільності, справедливості, повноти, всебічності та об'єктивності рішень, які приймаються в митній службі шляхом підвищення ефективності нормотворчої діяльності; забезпечення суворої узгодженості нормативно-правових актів з питань митної справи між собою; чітке визначення компетенції, прав, обов'язків та відповідальність сторін, безпосередньо або опосередковано задіяних у виконанні та контролі за виконанням вимог законодавства з митної справи; а також визначено заходи щодо розвитку організації нормотворчої діяльності в митній службі України.

У підрозділі 4.2 «Системно-правові аспекти організації правозастосовчої діяльності в митній службі України» розкрито сутність та особливості механізму правозастосовчої діяльності.

На основі аналізу правозастосовчої практики та чинного законодавства зроблено висновок, що в системі норм митного права, які безпосередньо належать до адміністративного, існує багато неврегульованих аспектів, що призводить до виникнення великої кількості розривів у технологічному процесі діяльності митної служби України. Це спричиняє наслідки, які називають основними вадами вітчизняного законодавства у сфері регулювання та реалізації митної справи в Україні, зокрема такі: значна кількість неврегульованостей у забезпеченні механізму правової організації діяльності митної служби щодо дій власника або розпорядника товарів і предметів, що перетинають митний кордон, технологічних схем діяльності митних адміністрацій з реалізації митних процедур; невідповідність завдань, покладених на митну службу України, та законодавчо визначених механізмів ефективної реалізації цих завдань, зокрема щодо протидії порушенням митного законодавства за допомогою загальновизнаних інструментів: профілактичної, оперативно-розшукової діяльності та провадження досудового слідства у справах про контрабанду; значна кількість нормативно-правових актів (особливо підзаконних), що визначають правову організацію митної діяльності (справи), яка за своєю сутністю повинна регламентуватися виключно законодавчими актами; необхідність здійснення постійної роботи митної адміністрації України з ліквідації розривів у власній діяльності, закладених у нормативно-правових актах різного рівня, з використанням відомчої нормотворчості та постійної участі в розробленні законопроектів щодо усунення цих розривів; відсутність чіткої структуризації законодавства щодо організації митної діяльності, зокрема відсутність закону про Державну митну службу; несистемність подальших змін Митного кодексу України щодо реалізації положень Кіотської конвенції через накладання на чинний Митний кодекс України, який має багато вад, положень додатків Конвенції, що передбачувано створить додаткові невідповідності та суперечності у зв'язку з тим, що реалізація положень цієї Конвенції передбачає зміну цілей і пріоритетів як митної політики держави, так і діяльності митної служби України, а це потребує системних змін.

...