Функції митних органів доходів і зборів України

Размещено на http://allbest. ru

Міністерство освіти і науки України

УНІВЕРСИТЕТ МИТНОЇ СПРАВИ ТА ФІНАНСІВ

Кафедра адміністративного та митного права

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Функції митних органів доходів і зборів України»

з дисципліни: Митное право

Вступ

Зростання ролі і значення митної справи і в цілому митної діяльності як інструменту зовнішньоекономічної діяльності тісно пов'язаних з внутрішньою і зовнішньою політикою України об'єктивно зумовлюють підвищення активної ролі митних органів, її системи в здійсненні завдань та функцій у сфері митної справи.

Сукупність митних органів, установ і організацій - це складний і розгалужений механізм, що забезпечує рішення різноманітних, часом різнорідних, але в кінцевому рахунку об'єднаних функціональної спільністю, єдиних і цілісних завдань.

Система митних органів та її окремі складові частини грають видну і одночасно свою специфічну роль в процесі митної діяльності.

Таким чином, поза активною, цілеспрямованою і ефективною безпосередньої діяльності митних органів, організацій, установ, їх посадових осіб немислимі, по-перше, успішне здійснення зовнішньоекономічної діяльності в державі [1].

По-друге, власне митна справа, це завдання, цілі та функції-економічні, правоохоронних, фіскальні, статистичні, в сфері міжнародного співробітництва в митній справі та ін.

Сказане підкреслює актуальність і життєву необхідність наукового аналізу та вироблення науково-дослідних і прикладних рекомендацій як щодо вдосконалення системи митних органів доходів і зборів в цілому, враховуючи множинність, різновид і різноманітність митних органів і структур, складових частин, елементів системи митних органів, в зв'язку з чим в даний час зростає увага до системи і принципам діяльності митних органів. Крім того, ці питання стали тим більш важливими, що в нових ринкових умовах, коли економіка нашої держави стала відкритою, а державні кордони транспарентними або в багатьох місцях "розмитими", набагато складнішим і масштабної, ніж раніше, стала проблема економічної безпеки України.

Значення митних органів в зв'язку з цим важко переоцінити, оскільки очевидною стає їх все більш зростаюча роль у справі забезпечення належного функціонування товарообігу і зовнішньополітичних устремлінь в цілому. Крім значення системи митних органів з точки зору забезпечення діяльності держави як суб'єкта зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності, митні органи так само виконують ряд функцій, які є значущими з точки зору забезпечення законності і правопорядку всередині країни, так як вони наділені повноваженнями і в сфері правоохоронної діяльності. Все вищевикладене свідчить про досить суттєве значення митних органів доходів і зборів у системі органів виконавчої влади України, і заслуговує більш детального розгляду.

Метою даної роботи є розкриття особливостей функцій митних органів доходів і зборів України, аналіз законодавства з даної тематики та виявлення в ньому прогалин.

Задля досягнення мети було поставлено такі завдання, як:

· дослідження структуримитних органів та виявлення головних факторів у чинному законодавстві із зазначеного питання;

· аналіз чинної нормативної бази, якою регулюється функції митних органів доходів і зборівта порівняння її попередніми актами;

Основними методами, які були використані під час виконання роботи є порівняльний метод, метод узагальнення та метод аналізу.

Для виконання зазначених завдань і досягнення мети у роботі виокремлено три розділи: Розділ 1. Інтерпретація митної системи та митних органів доходів і зборів України; Розділ 2. Функції митних органів доходів і зборів України; Розділ 3. Митні служби та митні органи в зарубіжних країнах

Розділ 1. Інтерпретація митної системи та митних органів України

1.1 Загальна характеристика митних органів доходів і зборів України

Митні органи України у своїй сукупності складають єдину систему митних органів, в основі якої лежать системоутворюючі чинники, які надають сукупності митних органів України риси певної цілісності, єдності елементів. Всі ці системоутворюючі чинники в сукупності обумовлюють існування взаємних зв'язків між усіма елементами, що входять до складу митних органів України. При наявності цих факторів система проявляє свою цілісність, саме вони забезпечують дану сукупність органів визначальною ознакою - системи органів, хоча їх роль і значення для кожного різні. У числі такого роду системоутворюючих чинників називають такі [2]:

1. Функціональна спільність митних органів полягає в тому, що всі вони здійснюють митну справу, проводять в життя єдину митну політики. Цей найважливіший фактор відображений і юридично закріплений в

Митному Кодексі про те, що митна справа безпосередньо здійснюють митні органи, а так само, в кодексі закріплені основні функції митних органів. Те, що всі вони здійснюють митну справу, не означає, що обсяг функцій і конкретна компетенція, зокрема, характер повноважень всіх ланок митної системи, - однакові. Між митними органами різних рівнів є істотні відмінності, що природно, враховуючи характер і місце, займане відповідним митним органом у єдиній системі. Однак функціональна спільність всіх митних органів - один з найбільш характерних ознак всієї митної системи.

2. Організаційне взаємодія і взаємозв'язку митних органів означає, що кожен орган взаємопов'язаний з іншими вище-і нижчестоящими митними органами та ланками, що жоден з них не функціонує сам по собі; тільки в тісній взаємодії з іншими ланками він виявляється здатним виконувати свої функції і надані законом повноваження.

3. Єдність системи митних органів забезпечується їх завданнями і цілями, а так само єдиними організаційними принципами побудови їх діяльності. Кожен митний орган частинка досить централізованої системи, функціональним і організаційним центром якої є митний кодекс України.

4. Цілісність митних органів полягає в тому, що кожен з митних органів - це не автономна одиниця, а нерозривний складова частина цілісного організму, яким є система митних органів. Цілісність в зв'язку з цим означає не щось штучне, нав'язане, а властивість, обумовлене власне характером митної справи.

При цьому важливо взяти до уваги, що митний діяльність характеризує надзвичайна динамічність, що надає важливе значення на формування і функціонування даної системи і її складових частин.

Особливо це зауваження стосується розвитку нормативно-правової бази митної справи, його окремих блоків: наприклад, розвитку функцій митних органів, порядку переміщення через митний кордон РФ товарів і транспортних засобів, державної служби в митних органах, митного оформлення і контролю, митних платежів та інших напрямів митної справи.

Динамізм нормативно-правового регулювання треба всебічно враховувати, забезпечити стеження за корективами митного законодавства в ході формування та функціонування системи митних органів і її структурних одиниць.

Взаємовідносини в системі митних органів грунтуються на принципі поєднання централізації і децентралізації кожен нижчий митний орган підпорядкований вищестоящому. Крім того, структура кожного митного органу характерна в цілому для органу виконавчої влади.

Митні органи України у своїй сукупності складають єдину систему митних органів, в основі якої лежать системоутворюючі чинники, які надають сукупності митних органів держави риси певної цілісності, єдності елементів.

Всі ці чинники в сукупності обумовлюють існування взаємних зв'язків між усіма елементами, що входять до складу митних органів. При наявності цих факторів система проявляє свою цілісність, саме вони забезпечують дану сукупність органів визначальною ознакою - системи органів, хоча їх роль і значення для кожного різні. У числі такого роду системоутворюючих чинників називають такі [2]:

1. Функціональна спільність митних органів полягає в тому, що всі вони здійснюють митну справу, проводять в життя єдину митну політики. Цей найважливіший фактор відображений і юридично закріплений в ст.

8 Митного Кодексу про те, що митна справа безпосередньо здійснюють митні органи, в якій закріплені основні функції митних органів. Те, що всі вони здійснюють митну справу, не означає, що обсяг функцій і конкретна компетенція, зокрема, характер повноважень всіх ланок митної системи, - однакові. Між митними органами різних рівнів є істотні відмінності, що природно, враховуючи характер і місце, займане відповідним митним органом у єдиній системі. Однак функціональна спільність всіх митних органів - один з найбільш характерних ознак всієї митної системи.

2. Організаційне взаємодія і взаємозв'язку митних органів означає, що кожен орган взаємопов'язаний з іншими вище-і нижчестоящими митними органами та ланками, що жоден з них не функціонує сам по собі; тільки в тісній взаємодії з іншими ланками він виявляється здатним виконувати свої функції і надані законом повноваження.

3. Єдність системи митних органів забезпечується їх завданнями і цілями, а так само єдиними організаційними принципами побудови їх діяльності. Кожен митний орган частинка досить централізованої системи, функціональним і організаційним центром якої є митний кодекс України.

4. Цілісність митних органів полягає в тому, що кожен з митних органів - це не автономна одиниця, а нерозривний складова частина цілісного організму, яким є система митних органів. Цілісність в зв'язку з цим означає не щось штучне, нав'язане, а властивість, обумовлене власне характером митної справи.

При цьому важливо взяти до уваги, що митний діяльність характеризує надзвичайна динамічність, що надає важливе значення на формування і функціонування даної системи і її складових частин.

Особливо це зауваження стосується розвитку нормативно-правової бази митної справи, його окремих блоків: наприклад, розвитку функцій митних органів, порядку переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів, державної служби в митних органах, митного оформлення і контролю, митних платежів та інших напрямів митної справи.

Динамізм нормативно-правового регулювання треба всебічно враховувати, забезпечити стеження за корективами митного законодавства в ході формування та функціонування системи митних органів і її структурних одиниць.

1.2 Організаційна структура митної системи України

Ефективність існування будь-якої організаційної системи залежить від якості виконання функціональних завдань, що стоять перед ним, тобто як система ефективно працює в регулюванні певних процесів.

Орієнтація на ринкову економічну модель необхідно радикальна зміна всієї економічної системи. Таким чином, одна з головних засад нової економічної політики є інтеграція в світовий економічний простір. Cancellation основні принципи зовнішньої політики на плановій систематику державної монополії на зовнішньоекономічну діяльність - призвело до необхідності створення нової системи регулювання відносин у сфері міжнародних економічних відносин, яке повинно ґрунтуватися на адекватних ринкових інструментів економіки модель.

При використанні самодостатнім моделі зовнішньої політики, яка була заснована на державній монополії на зовнішньоекономічну діяльність, у владі адміністративних заходів, що регулюють світові економічні відносини. При плануванні політики та визначено обсяги та номенклатура експорту або імпорту.

Кількість суб'єктів господарювання, які могли б виконання цих операцій була зведена до мінімуму, тільки право працювати державні структури, як правило, - зовнішньої торгівлі. Ця модель відносин з іншими країнами митної системи грали зазвичай контролюють і функції правоохоронних органів.

Орієнтація на модель ринкової економіки, з поступовою інтеграцією у світовий економічний простір, збільшення числа економічних операторів від підвищення їх активності на зовнішніх ринках не тільки значно ширший спектр функціональних завдань митних систем, але це був потрібен радикальний перегляд.

Після прийняття Декларації про державний суверенітет України почав визначати митну політику, створює власну митну систему і звичаї, які реалізують регулювання зовнішньоекономічної діяльності на своїй території.

Вибір оптимальної структури митної служби і можливістю розміщення митних органів в країні - один з основних елементів митних систем. Цей базовий принцип формування і функціонування системи є принцип єдиної системи митних органів, яка нерозривно пов'язана з єдиними принципами функціонування митної системи - єдина митна політика, єдина митна територія, тільки митні правила, єдина тарифне регулювання і поєднуючи його з політикою економічних заходів. Як інструмент економічної політики, митної системи України в першу чергу на такі цілі:

* захист економічних інтересів України за сприяння зовнішніх економічних зв'язків;

* контроль за дотриманням митного законодавства в Україні та зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів України щодо митної справи;

* використання митно-тарифного регулювання торгово-економічних відносин з пріоритетами економічного розвитку країни;

* створення сприятливих умов для участі України в міжнародному співробітництві;

* вдосконалення митного контролю, митного оформлення та митного оподаткування товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України;

* здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів;

* контроль за дотриманням зовнішньоекономічної діяльності громадських інтересів на зовнішньому ринку;

* сприяти захисту учасників прав інтелектуальної власності зовнішньоекономічної діяльності;

* створення сприятливих умов для прискорення зростання пасажирських перевезень і торгівлі через митний кордон;

* здійснює комплексне управління спільно з Національним банком України за валютними операціями;

* боротьба з контрабандою з метою запобігання порушень митних правил;

* Ведення інформаційно-аналітичної роботи та митної статистики.

Відповідно до нормативних документів, що регулюють митні здійснювані до вищих органів влади України (Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України) і регулюючими органами виконавчої влади: Міністерство економіки та європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державний експортно служба контролю, Державна служба контролю над культурними цінностями, митно-тарифної ради України, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі і т. д. (рис. 1. 2).

В процесі еволюції митної системи України зазнала значних змін управління діяльністю митних органів. На ранніх стадіях еволюції митної системи було дано прерогативою законодавчої і виконавчої влади, stupnyh- безпосереднє керівництво Державної митної служби України Президентом України.

Відповідно до ст. 106 Конституції України Президент представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України, в тому числі на митниці; призначити на прем'єр-міністра України, голови Державної митної служби України-центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом; має право встановлювати,

Управління також здійснює митну справу Кабінет Міністрів України - вищий орган у виконавчій владі (. Ст 113 Конституції України). Цей орган повинен гарантувати, що Конституція і закони України, актами Президента України з питань митної справи; організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України та митної справи; спрямовує і координує роботу Державної митної служби України, співпраця з міністерствами та іншими органами виконавчої влади та інших.

Контроль митних органів України в здійсненні митної справи здійснювати уповноважені органами державної влади, Служба безпеки України (Закон України "Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 року), Рахункова палата України (Закон України "про Рахункову палату" від 11 липня 1996 року), державної служби аудиту України (Закон України «про державну ревізійної служби в Україні" від 26 січня 1993 року).

Використання такого ефективного інструменту регулювання міжнародних економічних відносин, як митна системи вимагає формування досить сильної та ефективної вертикалі управління для реалізації перших національних інтересів. Наявність протиріч в регулюванні митної системи між різними гілками влади викликає деякі конфлікти не тільки в теорії, а й на практиці.

Подання митним органам окремих державних установ залежить від домінування певних функціональних завдань, що вирішуються справжнім органом в системі зовнішньої політики. Є країни, в яких митні органи підпорядковуються безпосередньо міністерствам зовнішньої торгівлі, зовнішньоекономічних зв'язків, економіки, але велика частина світу представила митним органам Міністерства фінансів. Основним аргументом цього подання є необхідність контролювати фінансові потоки в деяких урядових установ. Те, що податкові органи підлеглих йому органів фінансового контролю.

З метою розробки пропозицій щодо митно-тарифного регулювання, беручи до уваги як інтереси зовнішньої торгівлі, і держава в цілому, Кабінет Міністрів України митно-тарифної ради, який функціонує з 1994 року, самоопределяющимися процедури і правила роботи. Мета цього органу в системі митного регулювання зовнішнь-оекономічної діяльності є розробка послідовної та ефективної митно-тарифної політики.

Структура Ради митного і тарифного входять представники майже всіх установ, які активно беруть участь у зовнішньоекономічних зв'язках - Міністерство економіки, Державної митної служби, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Міністерства промисловості, Міністерства сільського господарства, Кабінет міністрів України. Рішення митно-тарифного Ради приймаються більшістю голосів членів, присутніх на засіданні Ради і протокол. Логістична підтримка Ради здійснюється Державною митною служби України. Особливості робочої машини митно-тарифне рада приймає центрального апарату Державної митної служби України:

* розробка пропозицій щодо основних напрямів митно-тарифної політики України, в тому числі пропозицій, прийняття і використання відміну від митних зборів, надання тарифних пільг і преференцій, а також зміни в номенклатурі Єдиного митного тарифу України;

* Підготовка та огляд законодавчих актів України і міжнародних договорів України з митно-тарифного регулювання;

* розробка заходів, спрямованих на захист на українському ринку імпорт в Україну і вивезення товарів за кордон.

Основна мета митно-тарифної Ради має бути науковим та аналітичним обгрунтуванням для застосування конкретних видів діяльності в сфері митного регулювання, що дозволило б не тільки зняти певну лобістську спрямованість окремих рішень, а й для створення ефективної митно-тарифної політики.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань митної справи Державної митної служби України (у 1996 році він був Державний митний комітет України). Державна митна служба України спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів щодо здійснення національного законодавства з питань митної справи, в межах своїх повноважень видає накази і розпорядження, організовує і контролює їх виконання.

Розділ 2. Функції митних органівдоходів і зборів України

2.1 Функції митних органів

Функції митних органів являють собою основні напрямки діяльності митних органів. З цієї точки зору особливу роль відіграє значення митних органів з позицій економічного розвитку України і зростанням товарообігу між Україною і зарубіжними країнами.

Роль митних органів у зовнішньополітичній діяльності України обумовлює особливий набір "функцій митних органів, але в той же час взаємозв'язок з виконання найважливіших соціально-економічних і зовнішньополітичних програм не обмежує різноманіття функцій митних органів.

Функції митних органів:

1) беруть участь у розробці митної політики України і реалізують цю політику;

2) забезпечують дотримання законодавства, контроль за виконанням якого покладено на митні Органи України; вживають заходів щодо захисту прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій при здійсненні митної справи;

3) забезпечують у межах своєї компетенції економічну безпеку України, що є економічною основою суверенітету держави;

4) захищають економічні інтереси;

5) застосовують засоби митного регулювання торгово-економічних відносин;

6) стягують митні збори, податки та інші митні платежі;

7) беруть участь в розробці заходів економічної політики щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України, реалізують ці заходи;

8) забезпечують дотримання дозвільного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

9) ведуть боротьбу з контрабандою, порушеннями митних правил і податкового законодавства, що відноситься до товарів, що переміщуються через митний кордон, припиняють незаконний обіг через митний кордон України наркотичних засобів, зброї, предметів художнього, історичного та археологічного надбання народів України і зарубіжних країн, об'єктів інтелектуальної власності, видів тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, їх частин і дериватів, інших товарів, а також сприяють в боротьбі з міжнародним тероризмом і припиненні незаконного втручання в аеропортах України в діяльність міжнародної цивільної авіації;

10) здійснюють і удосконалюють митний контроль і митне оформлення, створюють умови, що сприяють прискоренню товарообігу через митний кордон;

11) ведуть митну статистику зовнішньої торгівлі і спеціальну митну статистику;

12) ведуть Товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності;

13) сприяють розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, областей, міст, а також підприємств, установ, організацій та громадян;

14) сприяють здійсненню заходів щодо захисту державної безпеки, громадського порядку, моральності населення, життя і здоров'я людини, захисту тварин і рослин, охорони навколишнього природного середовища, захисту інтересів російських споживачів ввезених товарів;

15) здійснюють контроль за вивезенням стратегічних та інших життєво важливих для інтересів Російської Федерації матеріалів;

16) здійснюють валютний контроль в межах своєї компетенції;

17) забезпечують виконання міжнародних зобов'язань Російської Федерації в частині, що стосується митної справи; беруть участь у розробці міжнародних договорів Російської Федерації, які зачіпають митна справа; здійснюють співробітництво з митними та іншими компетентними органами іноземних держав, міжнародними організаціями, що займаються питаннями митної справи;

18) проводять науково-дослідні роботи і консультування в галузі митної справи; здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців у цій галузі для державних органів, підприємств, установ і організацій;

19) забезпечують в установленому порядку Верховна Рада України, Президента України і Уряд України, інші державні органи, підприємства, установи, організації та громадян інформацією з митних питань;

20) реалізують єдину фінансово-господарську політику, розвивають матеріально-технічну та соціальну базу митних органів, створюють необхідні умови праці для працівників цих органів.

Наведений перелік показує, наскільки різноманітною є діяльність російських митних органів.

При цьому слід звернути увагу на один істотний момент. Митні органи покликані забезпечити дотримання дозвільного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон, виступаючи при цьому як виконавчо-адміністративні органи, до митних органів час як виконавчий характер, діючий в тих чи ін

2.2 Функції центрального органувиконавчоївлади, що забезпечуєреалізаціюдержавноїполітикиу сферідержавноїмитноїсправи

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, спрямовує, координує та контролює діяльність митниць, митних постів, спеціалізованих органів доходів і зборів та митних організацій спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України, в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, здійснює свої повноваження на всій митній території України.

Йому підпорядковані митниці, митні пости, спеціалізовані митні органи та митні організації, спеціалізовані навчальні заклади та науково-дослідна установа митної служби України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, МК України, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується Президентом України.

Створення, реорганізація та ліквідація центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, здійснюються Президентом України.

Керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та його заступники призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Як вже було з'ясовано, систему органів доходів і зборів очолює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Це визначено у статті 545 Митного кодексу України.

Але МК не містить тієї реальної назви цього органу виконавчої влади, яка застосовується у всіх нормативно-правових актах. Таким спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи до останнього часу була Державна митна служба України.

Указом Президента України від 29 листопада 1996 року “Про Державну митну службу України“ утворили на базі Державного митного комітету України, який було ліквідовано, Державну митну службу України (далі - Держмитслужба) як центральний орган виконавчої влади. Митну справу також почали здійснювати регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації. Було установлено, що Держмитслужба є правонаступником ліквідованого Державного митного комітету України стосовно його зобов'язань, прав та обов'язків. Регіональні митниці були створені замість територіальних митних управлінь.

Указом Президента України від 24 серпня 2000 року “Питання Державної митної служби України“, було затверджено положення про Держмитслужбу, в якому зазначалось, що Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері митної справи. Діяльність Держмитслужби України спрямовувалась і координувалась Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 24 грудня 2012 року № 726/2012 було утворено Міністерство доходів і зборів України, реорганізована Державна митна служба України та Державна податкова служба України.

Указом Президента України від 18 березня 2013 року №141/2013 було затверджено Положення про Міністерство доходів і зборів України.

Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються.

Міністерство доходів і зборів України (Міндоходів України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міндоходів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань:

забезпечення формування єдиної державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізації єдиної державної митної політики;

забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні митного законодавства.

Міндоходів України відповідно до покладених на нього завдань:

ь здійснює адміністрування податків і зборів, митних платежів; здійснює контроль за додержанням митного законодавства;

ь вирішує відповідно до Митного кодексу України питання щодо реалізації компромісу;

ь організовує ведення митної статистики та Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

ь організовує та контролює дотримання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України;

ь здійснює контроль за застосуванням відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання під час переміщення товарів через митний кордон України, зокрема після завершення операцій митного контролю та митного оформлення;

ь організовує контроль за правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до закону та загальноприйнятої міжнародної практики, а також за правильністю визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України;

ь забезпечує застосування митних режимів, здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, поміщених у відповідні митні режими;

ь вживає заходів щодо захисту прав інтелектуальної власності у процесі зовнішньоекономічної діяльності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів;

ь проводить верифікацію (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України та здійснює у випадках, установлених міжнародними договорами, видачу сертифікатів походження;

ь надає повноваження на провадження діяльності з надання митним органам фінансових гарантій забезпечення сплати митних платежів;

ь організовує та забезпечує ведення обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем;

ь здійснює кінологічне забезпечення;

ь організовує дослідження і експертну діяльність у митній сфері;

ь здійснює разом із митними органами інших держав заходи щодо вдосконалення процедури пропуску через державний кордон України товарів і транспортних засобів, їх митного контролю та митного оформлення;

ь впроваджує спрощені митні процедури відповідно до законодавства та сприяє створенню відповідних умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

ь проводить аналіз та здійснює управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю;

ь організовує контроль за доставкою товарів, які перебувають під митним контролем, до органів доходів і зборів призначення;

ь організовує застосування та контроль за процедурами використання гарантій забезпечення сплати митних платежів, взаємодіє з об'єднаннями експедиторів, незалежними фінансовими посередниками, страховими організаціями та фінансово-кредитними установами;

ь організовує стягнення коштів у разі невиконання забезпечених фінансовою гарантією зобов'язань зі сплати митних платежів; надає консультації відповідно до Митного кодексу України;

ь забезпечує розвиток, упровадження та технічне супроводження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій, автоматизацію процедур, зокрема контроль за повнотою та правильністю виконання митних формальностей, організовує впровадження електронних сервісів для суб'єктів господарювання;

ь організовує взаємодію та обмін інформацією з державними органами інших держав згідно із законодавством України, міжнародними договорами України;

ь організовує надання дозволів на відкриття та експлуатацію митних складів, складів тимчасового зберігання, магазинів безмитної торгівлі, вантажних митних комплексів, вільних митних зон комерційного або сервісного типу, видачу сертифікатів уповноваженого економічного оператора;

ь виявляє кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, а також встановлює місцезнаходження платників податків, опитує їх засновників, посадових осіб;

ь здійснює розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах;

ь виявляє системні причини та умови, що сприяли вчиненню кримінальних та інших правопорушень у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, вживає заходів до їх усунення;

ь збирає, аналізує, узагальнює інформацію про порушення законодавства у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів у зазначених сферах;

ь проводить заходи щодо запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил на митній території України;

ь організовує контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

ь забезпечує здійснення санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного контролю щодо товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також контролю за переміщенням культурних цінностей у формі попереднього документального контролю в пунктах пропуску через державний кордон України;

Міндоходів України для виконання покладених на нього завдань має право: україна митний зовнішньоекономічний кордон

ь проводити відповідно до законодавства перевірки платників податків (крім Національного банку України) і звірки, у тому числі після проведення процедур митного контролю та митного оформлення;

ь здійснювати державний експортний контроль під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів;

ь проводити у взаємодії з іншими правоохоронними органами України спеціальні заходи, у тому числі контрольовані поставки щодо виявлення, попередження, припинення контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а також заходи з переміщення товарів під негласним контролем;

ь організовувати взаємодію і обмін інформацією з митними, правоохоронними органами та іншими органами іноземних держав з питань протидії незаконному переміщенню наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів;

ь брати участь у міжнародному співробітництві з питань протидії контрабанді та порушенням митних правил, у тому числі шляхом надання взаємної адміністративної допомоги у запобіганні, виявленні та розслідуванні порушень законодавства з питань державної митної справи, на підставі міжнародних угод;

ь контролювати дотримання вимог законодавства під час провадження у справах про порушення митних правил;

ь порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні податкового, митного, бюджетного законодавства та законодавства про єдиний внесок;

Міндоходів України здійснює повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Міндоходів України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Міндоходів України очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем'єр-міністра України і звільняється з посади Президентом України.

Міністр має першого заступника та заступника Міністра - керівника апарату, які призначаються на посаду за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра, і звільняються з посади Президентом України.

У разі необхідності для забезпечення здійснення Міндоходів України окремих завдань рішенням Президента України у Міндоходів України вводиться посада заступника Міністра, який призначається на посаду за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним відповідно до пропозицій Міністра, і звільняється з посади Президентом України.

2.3 Завдання повноваження митницьтамитних постів

Митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митну службу України.

Митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, МК України, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Митниця підпорядковується центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Митниця здійснює свою діяльність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим; область; міста Київ, Севастополь). Окремі митниці можуть здійснювати свою діяльність на територіях двох чи більше адміністративно-територіальних одиниць або на всій території України.

Створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в порядку, визначеному законом.

У населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських і річкових портах та інших об'єктах, розташованих у зоні діяльності митниці, в міру необхідності створюються її відокремлені структурні підрозділи (митні пости).

Керівник митниці призначається на посаду та звільняється з посади керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в порядку, встановленому законодавством. Необхідною умовою для призначення є наявність у кандидата стажу роботи на керівних посадах у митних органах України не менше п'яти років, у тому числі не менше одного року - в центральному органі виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Митний пост є митним органом, який входить до складу митниці як відокремлений структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митну службу України.

Положення про митні пости затверджуються керівниками відповідних митниць.

Створення, реорганізація та ліквідація митних постів здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, за поданням керівника відповідної митниці.

Керівник митного поста призначається на посаду і звільняється з посади керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи. Необхідною умовою для призначення є наявність у кандидата стажу роботи на керівних посадах у митних органах України не менше трьох років.

2.4 Призначення митної варти

Згідно зі ст. 19 МКУ - митна варта - спеціальні підрозділи митних органів, призначені для боротьби з порушеннями митних правил, охорони територій, будівель, споруд та приміщень митних органів, охорони та супроводження товарів і транспортних засобів, забезпечення охорони зон митного контролю.

Відповідно до ст. 20 МКУ, митна варта діє наоснові цього Кодексу та положення, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Керівництво підрозділами митної варти здійснює керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, а в регіональних митницях і митницях - відповідно керівники цих митних органів.

Особовий склад митної варти може забезпечуватися зброєю та спеціальними засобами, транспортом, радіо- і телефонним зв'язком, а також спорядженням відповідно МКУ законів України та інших нормативно-правових актів.

Завданнями митної охорони є:

- здійснення заходів, пов'язаних з виявленням, розкриттям, запобіганням, припиненням і профілактикою порушень вимог цього Кодексу;

- охорона будинків, споруд, приміщень митних органів та інших об'єктів митної інфраструктури, зон митного контролю від будь-яких протиправних посягань;

- фізичний захист співробітників митних органів, інших осіб, товарів, які перебувають у зоні митного контролю, від протиправних дій;

- локалізація разом з іншими органами конфліктних ситуацій у зоні діяльності митних органів;

- участь у ліквідації наслідків катастроф, аварій, стихійного лиха та екологічного забруднення в зоні діяльності митних органів.

МК України чітко врегульовує правове становище митної варти. Для здійснення визначених завдань підрозділи митної охорони мають право:

- розташовувати тимчасові пости, пересуватися будь-якими ділянками місцевості і водного простору в межах митної території України, а в межах прикордонного, контрольованого району за погодженням з уповноваженим органом центральної виконавчої влади з питань охорони державного кордону України;

- затримувати та проводити в установленому цим МК порядку огляд транспортних засобів і речей громадян, які перетинають митний кордон України поза пунктами пропуску;

- проводити за рішенням через територію України;

- супроводжувати та охороняти вантажі, товари, в тому числі транзитні, що переміщуються через територію України і перебувають під митним контролем;

- запрошувати осіб до митних органів для з'ясування обставин порушення вимог митного законодавства. У невідкладних випадках з'ясування обставин і первинне документування такого порушення може здійснюватися в інших придатних для цього місцях

Розділ 3. Митні служби та митні органи в зарубіжних країнах

3.1 Аналіз організаційної структури та функцій митних органів зарубіжних країн

Митні служби та митні органи в зарубіжних країнах мають різний статус, структуру і повноваження. В переважній більшості країн митнасистема є складовою фінансових департаментів, яка забезпечує ефективний контроль за фіскальними завданнями митних органів, хоча частка надходжень до державного бюджету від митних платежів є значною в небагатьох країнах. Державні митні органи, що знаходяться в прикордонних контрольних пунктах, не підпорядковуються адміністративним місцевим органам. У Великій Британії, наприклад, діє акцизне та митне управління, в Аргентині митна служба входить до складу центральної податкової адміністрації. Митна служба може також входити до складу Міністерства іноземних справ.

Як уже зазначалося, для усунення так званих технічних та адміністративних бар'єрів здійснюються спроби уніфікації цих складових митної справи, які виявляються найбільш успішними у рамках інтеграційних угрупувань і блоків.

Мабуть, найстаріша державна митна служба створена у 1203 р. у Великій Британії. У 1973 р. вона приєдналася до ЄС - тарифи були , гармонізовані, ПДВ замінив митний податок. У країні функціонує система здійснення перевірки для гарантування достовірності декларацій, визначення партій товарів для подальшої експертизи, розрахунку необхідних надходжень, забезпечення бухгалтерської та статистичної інформації - CHIEF (Митне управління імпортом та експортом вантажів). CHIEF складається з трьох підсистем.

Перша -MSS (Система підтримки управління) - інформаційна система управління, що зберігає та забезпечує доступ до архівів даних про імпорт та експорт для управлінських і дослідних цілей (впроваджена в 1990 р. ) CHIEF-Експорт, яка почала діяти в 1992 p. , дає змогу експортерам використовувати електронні засоби для заповнення декларацій. Повної експортної декларації, спрощених процедур для нестатистичних декларацій і декларацій з малою вартістю, відвантажувальні декларації відповідно до спрощеної митної процедури. Скороченої декларації. Третя підсистема - CHIEF-Імпорт - введена в 1994 р.

Податки з імпортованої продукції, що надходять поза межі ЄС, спрямовуються не в національне казначейство, а в казначейство Європейського Союзу. Крім Об'єднаної товарної номенклатури ЄС, застосовується для обчислення митних платежів «Інтегрований тариф Європейського Союзу (TARIC). Усі товари, а також транспортні засоби, що прибувають з-за меж ЄС, підлягають декларуванню на митниці. Скасовані всі митні процедури прикордонного контролю в межах ЄС, контролюються перевезення окремих видів товарів, наприклад медикаментів, що містять наркотичні речовини.

У Великій Британії імпортеру дозволяється провести декларування товарів з третьої країни на її власній території, що прискорює товаропотік. Це стосується також експорту. Товари переміщаються до/від порту третьої країни під митним контролем.

В Індії питаннями митного законодавства займається спеціальний департамент. Місцеві експортери об'єднані в асоціації за товарною ознакою, які, своєю чергою, - у Федерацію індійських експортних організацій. За умов загальної лібералізації зовнішньоекономічної діяльності це дає змогу дрібним експортерам координувати зовнішню політику, уникати додаткових витрат тощо.

У Кореї митниця - юридично самостійна установа в складі Міністерства економіки та фінансів. Митна очистка здійснюється без розміщення товарів на склади тимчасового зберігання (СТЗ).

У Сінгапурі декларування відбувається протягом 24 годин через систему електронного декларування.

Митні органи Японії перебувають у складі Міністерства фінансів. Фінансування митниці з держбюджету, частина надходжень До держбюджету від митних платежів становить 2 %.

Діють такі способи митної очистки:

1) дозвіл на імпорт видає комп'ютер в момент подачі декларації;

2) на основі результатів перевірки документів, що подаються для митного оформлення (якщо необхідний Дозвіл відповідних відомств);

3) на підставі результатів інспекції вантажів (близько 2-3 % вантажів, якщо недостатньо перевірки Документів).

Експортне декларування є можливим тільки у разі розміщення вантажу на митний склад. Декларувати експорт може тільки ліцензований митний брокер. При оформленні імпорту копію декларації також заповнює ліцензований митний брокер.

У США митна служба перебуває під юрисдикцією Міністерства фінансів. Діє національний режим стандартизації. Президент може вводити додаткові митні збори до 15 %, вживати заходів економічної політики. Існують спеціальні правові органи - Податковий суд і Суд міжнародної торгівлі. Цікавим інструментом стимулювання зовнішньої торгівлі є Зони зовнішньої торгівлі - ВЕЗ.

Якщо компоненти, з яких проводиться збірка чи виробництво кінцевого продукту, ввозяться в зону зовнішньої торгівлі в непривілейованому режимі, то під час ввезення кінцевого продукту на митну територію використовується більш низька ставка імпортного мита, ніж на готові вироби (за ставкою на комплектуючі). Не застосовується імпортне квотування для товарів із ЗВТ.

Механізм оподаткування експортних та імпортних операцій зарубіжними країнами із розвинутою економікою і багатим досвідом стягнення мита, митних зборів та інших непрямих податків відпрацьовано і в основному відповідає рекомендаціям міжнародних організацій.

У розвинутих країнах митом оподатковується тільки імпорт. У США експортне мито заборонено законодавчо, в інших країнах воно також не застосовується. Однак у провідних капіталістичних країнах широко використовується система внутрішніх податків, що стягуються з товарів, які є предметом експортно-імпортних операцій. Навіть у такому інтеграційному угрупуванні, як Європейський Союз, де вже відбулася значна уніфікація податкового законодавства між країнами-учасниками, ставки ПДВ, акцизу відрізняються між країнами, що створює різні торговельні умови при експорті в конкретну країну.

У багатьох перелічених країнах експортні операції оподатковуються за нульовою ставкою для сприяння припливу коштів до держави, а не з неї. Так, у Великій Британії за такою ставкою оподатковуються експортні операції. Всі митні платежі там стягуються Управлінням митних платежів та акцизів.

При розрахунку суми податку, що підлягає переводу в Управління митних платежів та акцизів, платнику дозволено відраховувати суму податку, стягнутого при закупівлі товарів, і виплачувати тільки різницю. Якщо ж у будь-якому періоді нарахована сума значна й перевищує податок, що підлягає переводу, то Управління виплачує різницю в 10-денний термін після отримання декларації.

У Німеччині ПДВ називається податком з обороту імпорту. Він являє собою акциз відповідно до Положення про податки, збори, мито та імпортний податок згідно з митним законодавством. Збір податків здійснює федеральне Митне управління.

Мета стягнення цього податку - адаптація товарів третіх країн (звільнених від податку на додану вартість країни-експортера) до оподаткування ПДВ, який застосовується щодо аналогічних вітчизняних товарів. Отже, між вітчизняними та імпортованими товарами встановлюються рівноправні конкурентні відносини.

Об'єктом оподаткування є товар, який увозиться з третіх країн у митну зону через митний кордон, у тому числі і той, що ввозиться безкоштовно. В основі бази оподаткування лежить митна вартість ввезеного товару (середня ціна), до якої додаються інші імпортні збори з цих товарів, а також транспортні витрати. Ставки податку такі самі, як і по оборотах усередині країни, - 15 і 7 %.

В Іспанії політика стягнення митних платежів подібна до української. Експорт товарів і послуг звільняється від ПДВ, імпорт обкладається ПДВ; при цьому вартістю, що оподатковується, вважається ціна, запропонована продавцем, плюс всі митні платежі, що мають бути сплачені. Юридично це оформлено як специфічний вид операцій, до яких застосовується нульова ставка податку. В результаті експортери не звільнені від документального оформлення своїх операцій для податкових органів.

У доходах бюджету центрального уряду Франції податкові надходження становлять понад 93 %. Непрямі податки надають близько 60 % податкових доходів загального бюджету. Основний непрямий податок у Франції - ПДВ - введений в 1954 р.

У податкових доходах загального бюджету надходження по цьому податку дорівнюють 45 %. Іншим непрямим податком, надходження по якому сягають 8,5 % у доходах загального бюджету, є внутрішній податок на нафтопродукти. На його частку припадає до 13,3 % надходжень по непрямих податках.

Отже, структура надходжень по непрямих податках залишалась стабільною, за винятком надходжень по внутрішньому податку на нафтопродукти, частка якого значно зросла. Цей податок необхідно відносити не до акцизів, а до митних платежів. Практично вся сировина для виробництва нафтопродуктів імпортується у країну, а виробництво для експорту і реекспорт нафтопродуктів не обкладаються цим податком. Враховуючи це, можна говорити про те, що Для Франції у 80-ті та 90-ті роки XX ст. значення митних платежів підвищилось.

...