Визначення сутності та змісту основних митно-правових понять: "митні формальності"
Розгляд історичного та теоретичного підходів до визначення поняття "митні формальності". Передумови подальшого розвитку правового забезпечення реалізації прав громадян у галузі митної справи. Визначення характерних рис поняття "митні формальності".
| Рубрика | Таможенная система |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.01.2019 |
| Размер файла | 168,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ТА ЗМІСТУ ОСНОВНИХ МИТНО-ПРАВОВИХ ПОНЯТЬ: “МИТНІ ФОРМАЛЬНОСТІ”
Ю.Д. Кунєв, доктор юридичних наук,
завідувач кафедри адміністративного та митного права
Академії митної служби України
Л. Р. Баязітов, консультант ТОВ “ППЛ 33-35”
Анотація
Присвячено проблемам і визначенню сутності та змісту такого митно-правового поняття, як “митні формальності”. Запропоновано історичний та теоретичний підхід до його визначення. Закладено передумови подальшого розвитку правового забезпечення реалізації прав громадян у галузі митної справи.
Ключові слова: митні формальності; митна справа; митне законодавство; захист права; приватне право; публічне право; митна діяльність; митні бар'єри.
Аннотация
Статья посвящена рассмотрению проблем и определению сущности и содержания такого таможенно-правового понятия, как “таможенные формальности”. Предложено исторический и теоретический подход к его определению. Заложены предпосылки дальнейшего развития правового обеспечения реализации прав граждан в сфере таможенного дела.
Ключевые слова: таможенные формальности; таможенное дело; таможенное законодательство; защита прав; частное право; публичное право; таможенная деятельность; таможенные барьеры.
Annotation
The article is devoted to research the problem and determining the essence and content such as customs-law determining as: “customs formalities”. It was proposed historical and theoretical approaches before their determination and development on base of realization of strategy of law providing of realization rights of citizens in branch of customs business.
Key words: customs formalities; customs business; customs legislation; enforcement of law; private law; public law; customs barriers.
Постановка проблеми
Актуальність питання пов'язана з необхідністю розвитку понятійного апарату митного права й діяльності, зокрема визначення сутності та змісту основних митно-правових понять, які б сприяли подальшому теоретичному дослідженню та практичному вдосконаленню нормативно-правових основ діяльності органів публічної влади України. Це обумовлено насамперед тим, що відбуваються зміни в характері відносин між публічною владою та громадянами, а втілення цих змін у реальні правові механізми не відбувається. Системний підхід передбачає розгляд основних категорій та понять, що визначають сутність і зміст публічного права, зокрема його митної сфери, через наукові методи, властиві не лише правовим наукам. Дослідження таких понять важливо для визначення зв'язків, логіки та правової конструкції митної діяльності в державі.
На нашу думку, одним із фундаментальних митно-правових понять є поняття “митні формальності”, яке визначає логічний і змістовний зв'язок процесів формування та реалізації митного законодавства в державі, спрямованого, у першу чергу, на захист прав та законних інтересів громадян в митній сфері діяльності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Питанням розкриття сутності та змісту основних митно-правових понять присвячували свої праці багато науковців, переважно з країн пострадянського простору.
Утім наявні моделі організаційних та правових норм митної діяльності мають систему суперечностей за різними взаємозалежними аспектами: соціальними, правовими, організаційними тощо. Основна причина проблем практичного плану - відсутність системної моделі норм митної діяльності на організаційно -діяльнісному та законодавчому рівнях. Необхідність системного усунення комплексу причин і проблем практичного плану переходить у площину розв'язання проблем теоретичного характеру й тому потребує подальшого дослідження та розвитку.
У науковій літературі визначенню сутності та змісту поняття “митні формальності” приділено дуже мало уваги, оскільки в українському законодавстві воно з'явилося нещодавно, тому це можна вважати основною причиною його малодослідженості. Хоча, на думку авторів, це основоположне поняття, яке визначає відносини людини й держави в митній сфері діяльності.
Мета статті полягає у визначенні сутності та змісту такого митно-правового поняття, як “митні формальності”. Результати дослідження можуть стати важливою складовою в розвитку адміністративно-правової науки.
Виклад основного матеріалу
Щоб розібратися у змісті досить неоднозначного поняття “митні формальності”, нам доведеться використати методологічний підхід до дослідження об'єкта на шляху від конкретного до абстрактного, а потім навпаки.
Конкретне
Основними джерелами знань про об'єкт “митні формальності” є нормативно-правові акти, міжнародні конвенції та нечисленні публікації дослідників з митної тематики переважно з країн пострадянського простору. Виходячи з того, що поняття “митні формальності” має перш за все прикладне юридичне значення, побудову образу об'єкта доцільно почати саме зі знань, що відображаються в нормах законодавства України.
Згідно з чинним визначенням (пп. 28 п. 1 ст. 4 Митного кодексу України (далі - МКУ) “митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами й органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи” [1].
У цьому визначенні можна виявити лише чотири характеристики об'єкта “митні формальності”. Перша: митні формальності є юридичними обов'язками, друга: суб'єктами юридичних обов'язків є дві протилежні сторони публічно-правових відносин, третя: способом виконання обов'язків є здійснення дій, четверта: метою дій є дотримання вимог законодавства у визначеній сфері. Але цих характеристик недостатньо для повного розуміння змісту митних формальностей, тому що із законодавчого визначення складно відтворити образ митних формальностей як публічно-правової категорії.
Потреба в уточненні характеристик об'єкта “митні формальності” спричиняє необхідність звернення до більш ранніх джерел, у яких описується цей об'єкт. Одним із таких джерел є Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур (далі - Кіотська конвенція), до якої Україна приєдналася в 2006 р. [2].
Однак під час детального розгляду особливостей трансформації терміна “митні формальності” виявлено деякі обставини, які не дозволяють стверджувати, що національний зміст повністю відповідає змісту, закладеному в цей термін Всесвітньою митною організацією.
Обставина перша. Офіційними мовами, якими складено текст Кіотської конвенції, є англійська та французька. Мовою, якою викладено текст Кіотської конвенції в Законі України “Про приєднання України до Міжнародної конвенції зі спрощення та гармонізації митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур” (далі - ЗУ про приєднання України до Кіотської конвенції), є українська. Проте за певними ознаками в ролі першоджерела для перекладу українською мовою було прийнято не оригінальний текст конвенції, а одну з ранніх, якої нині вже немає на сайті ВМО, версій перекладу цього тексту російською мовою. Наявність же в такій версії перекладу подекуди суттєвих, у тому числі й не технічного походження, відхилень від оригінального тексту спричинила як мінімум копіювання цих відхилень у зафіксованому законом українському тексті конвенції.
Досить цікавий коментар, пов'язаний з особливостями не стільки перекладу, як трактування терміна “митні формальності”, міститься в нещодавно (2012 р.) виданому англоросійському глосарії термінів зі спрощення процедур торгівлі: “В советские времена, заботясь об имидже своей службы, некоторые руководители таможни настояли на том, чтобы термин “Customs formalities” [3] переводился на русский язык как “таможенное оформление”, а не как “таможенные формальности”, что искажает реальное значение английского термина” [4, с. vxiii]. Про усвідомлення потреби усунення наслідків такого “перекладу” свідчать деякі факти: по-перше, в Митному кодексі Митного союзу (2009 р.) законодавець уже відмовився від терміна “митне оформлення”, по-друге, питання введення в цей кодекс терміна “митне очищення” (точний переклад терміна “Customs clearance”, який в українському тексті перекладу досі відповідає терміну “митне оформлення”) зі стадії наукового обґрунтування [5] перейшло в стадію втілення у відповідний законопроект [6].
Приклад розбіжностей між тлумаченнями терміна “митні формальності” в різних джерелах подано в табл. 1.
Таблиця 1
Розбіжності між тлумаченням терміна “митні формальності”
|
Кіотська конвенція (джерело - сайт ВМО) |
ЗУ “Про приєднання України до Кіотської конвенції” |
Митний кодекс України (2012) |
||
|
(англійська версія) |
(переклад російською) |
|||
|
“Customs formalities” means all the operations, which must be carried out by the persons concerned and by the Customs in order to comply with the Customs law |
“Таможенные формальности” означают все операции, которые должны совершаться лицами, которых это касается, и таможенной службой в целях соблюдения таможенного законодательства |
“Митні формальності” - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митною службою з метою дотримання вимог митного законодавства |
“Митні формальності” - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи |
Найпринциповіші такі розбіжності:
1. у поданні загальної моделі (образу) об'єкта “митні формальності”: за Кіотською конвенцією це - “операції” (“усі операції”), за українським законодавством - “дії” (“сукупність дій”);
2. у цільовому призначенні явища “митні формальності”: за МКУ, таким призначенням є дотримання “законодавства України з питань державної митної справи”, за іншими джерелами - дотримання “митного законодавства”;
3. у суб'єктному складі моделі: за Кіотською конвенцією поняття “митні формальнормальності” співвіднесено з категорією суб'єкта - “особи, яких це стосується”; за ЗУ “Про приєднання України до Кіотської конвенції” та МКУ - “відповідні особи”.
Обставина друга. За своїм змістом термін “митні формальності” близький до змісту введеного в обіг попередньою редакцією МКУ [7] й донедавна широко вживаного терміна “митні процедури” (табл. 2) та споріднених з ним термінів “процедури митного контролю”, “процедури митного оформлення”, які використовувалися як означення елементарної частки (одиниці) діяльності та, відповідно, для змістовного наповнення понять “митний контроль” та “митне оформлення”.
Таблиця 2
Визначення понять
|
Митний кодекс України (2002) |
Митний кодекс України (2012) |
|
|
Митні процедури - операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі справлянням передбачених законом податків і зборів |
Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи |
У зв'язку з цим у новому МКУ та значній кількості підзаконних актів, виданих з його прийняттям, збереглося асоціювання терміна “митні формальності” з означеною елементарною часткою та ієрархічна підпорядкованість поняттям “митний контроль”, “митне оформлення” як їх складової. При цьому привертає увагу факт, що за ознакою загальної моделі (образу) об'єкта термін “митні процедури” (образ - “операції”) ближчий до “митних формальностей” з Кіотської конвенції, ніж з нового МКУ (образ - “дії”). Розгляд зворотної хронології перетворень, які в підсумку обумовили появу терміна “митні процедури”, дає певні підстави вважати цей факт не випадковим. Зокрема, виявлено, що одним із перших прообразів цього терміна був термін “митні формальності”, який застосовувався ще в законодавстві Російської імперії.
Не будучи окремо розтлумаченим, словосполучення “митні формальності” використовувалося законодавцем у декількох статтях Митного статуту Російської імперії (Звід законів, 1910) [8] у вигляді відсильної норми до змісту конкретних розділів, глав, відділень статуту.
Одна з таких відсильних норм міститься у ст. 227 статуту: “227. Относительно таможенных формальностей при приході въ порты и отход і изъ нихъ судовъ яхтъ-клубовъ, а также отвітственности за невьтолненіе этихъ формальностей, должны быть соблюдаемы правила, опреділенньїя въ Высочайше утвержденныхъ уставахъ сихъ клубовъ " [8].
Ця норма відсилає до змісту першого відділення статуту “О приході судовъ изъ-за границы и пріемі ихъ таможеннымъ надзором" гл. 2 “О привозі иностранныхъ товаровъ моремъ ". Виконання приписів, які містяться у 27 статтях цього відділення, дає можливість побачити логіку, за якої виконання кожного наступного припису:
1. є кроком, що наближує кожну з позначених осіб (як особу, що переміщує судно, так і посадову особу митного органу, яка приймає судно під нагляд) до досягнення двох різних цілей - “прихід суден з-за кордону” та “прийняття суден митним наглядом”, що випливають зі сформульованої особливим чином назви відділення;
2. не є достатньою умовою для переходу до виконання наступного за черговістю припису, не виключаючи можливих додаткових дій та рішень від сторони, якій належить виконувати такий черговий припис.
Така логіка (а за нею побудовано зміст інших подібних відділень статуту) дозволяє побачити подібність властивостей об'єкта, визначеного дореволюційним законодавцем як “митні формальності”, до властивостей, що випливають із наведених у Кіотській конвенції не тільки тлумачень, але й контекстного застосування терміна “митні формальності” Групування правил різного змісту, іменованих у заголовках та підзаголовках як “митні формальності” в Кіотській конвенції, так само як і в Митному статуті, здійснено переважно за ознаками ділянок усталених процесів поводження з вантажами під час їх переміщення та зберігання..
У цілому поняття “митні формальності” збереглося в радянському законодавстві до 1928 р., коли відбулося його заміщення новим поняттям “митні операції”. Поняття ж “митні операції”, так і не ставши спеціально розтлумаченим радянським законодавцем та проіснувавши до моменту розпаду СРСР, поступово набуло властивостей простого ідентифікатора належності дій будь-якої особи до сфери відповідальності митних органів. Етапи та відмітні ознак цієї трансформації подано в табл. 3.
Таблиця 3
Трансформація понять за законодавством
|
Митний статут Російської імперії (1910) |
Митний статут Союзу РСР (1924) |
Митний кодекс Союзу РСР (1928) |
Митний кодекс Союзу РСР (1964) |
|
|
Термін “митні формальності” застосовується для позначення тих дій, опис яких, по-перше, наводиться в певних фрагментах митного закону у вигляді норм-приписів, по-друге, фактичне виконання яких поіменованими особами забезпечує досягнення мети, сформульованої у назві відповідного фрагмента митного закону |
У значенні, близькому до терміна “митні формальності”, застосовується термін “митні операції” |
Продовжує застосовуватися термін “митні операції”, але близькість його значення до терміна “митні формальності” втрачено |
||
|
Уведено термін “митні дії”, який у дечому схожий на термін “митні формальності”. У ст. 4 зміст частково конкретизовано шляхом перерахування різновидів дій |
Внесено суперечливу норму, що митними установами здійснюються “всі митні операції” |
Установлено ієрархічну підпорядкованість поняття “митний контроль” головному поняттю “митні операції” |
Слід підкреслити, що ці трансформації відбувалися у період (20-ті рр. ХХ ст. - 1991 р.), особливості якого автори вже зазначали: “Другий період характеризується початком існування СРСР як абсолютно нової моделі держави та пов'язаною з цим потребою, з одного боку, в напрацюванні нових системних знань у різних галузях діяльності, та, з іншого боку, в адаптації існуючих знань до нових умов” [9, 10].
З огляду на це можна припустити, що трансформація змісту поняття “митні операції” (як і деяких інших митно-правових понять) відбувалася в руслі побудови організаційно-правових засад системи монополії зовнішньої торгівлі. Відповідно, кінцевий зміст цього поняття став логічним результатом адаптації двох понять з дореволюційного Митного статуту - “митні формальності” та “обов'язки Митних Контролерів” [8, 115-116] - до умов монополії зовнішньої торгівлі.
З цього послідовно випливає висновок, що процес демонополізації зовнішньої торгівлі (розпочався наприкінці 80-х рр.), пов'язаний з одночасним відновленням торгового права у складі приватного права та адаптацією національних торговельних правил до міжнародної практики, стимулював потребу у зворотному виділенні та розмежуванні різних змістів, поєднаних в одному понятті “митні операції”. Як виявляє новітня, пострадянська практика, просте відновлення в законодавстві поняття “митні операції” (зокрема, в російському законодавстві та законодавстві Митного союзу) або введення рівноцінних понять “митні процедури” (в українському законодавстві 2002-2012 рр.) чи “митні формальності” (в українському законодавстві після 2012 р.) все одно не позбавляє зміст цих понять набутих за радянських часів ознак орієнтованості на функції митних органів. При цьому залишається поза увагою факт, що термін “митні формальності” вже має власну, досить тривалу й, на відміну від території пострадянського простору, безперервну історію Так, у 1924 р., незадовго до остаточного зникнення з радянського законодавства терміна “митні формальності”, Лігою Націй було прийнято Міжнародну конвенцію про спрощення митних формальностей, у 1954 р. митні формальності стали предметом окремої дипломатичної конференції ООН (вироблено та прийнято три міжнародних документи), у 1973 р. Радою митного співробітництва було прийнято Кіотську конвенцію в первинній редакції. застосування в міжнародному праві та практиці.
Отже, з наведених обставин упевнено можна визначити лише дві спільні риси, властиві об'єктові “митні формальності”.
Першою такою рисою є наявність прикметника “митний” За результатами попередніх досліджень авторів [10], прикметник “митний” у словосполученні “митне законодавство” асоціюється з “переміщенням чогось через кордон”.. Але значення цього прикметника різне. У дорадянський період це значення (за умовчанням) пов'язується з належністю до змісту однойменного закону - “митні формальності - це те, що міститься в Митному статуті”. У радянський та пострадянський період - з належністю як до змісту однойменного закону, так і до сфери відповідальності однойменного органу - “митні формальності (операції, процедури) - це те, що міститься в Митному кодексі, а також те, що підпорядковане митним органам”. За Кіотською конвенцією - з належністю до змісту однойменного, але досить абстрактного, закону - “митні формальності - це те, що дозволяє дотримуватися митного законодавства”.
Друга риса - те, що об'єкт “митні формальності” належить до категорії юридичних обов'язків. У суттєвих деталях - відмінності. Одна з головних - різниця рівня, на якому продукуються ці юридичні обов'язки. У дорадянський період - це, за умовчанням, рівень закону. Зокрема, Митний статут Російської імперії не має відсильних норм, які б уповноважували будь-який орган установлювати митні формальності додатково до тих, що містяться у статуті. Радянські та пострадянські (в тому числі українські) митні закони вже містять такі норми. Відповідно, сукупність юридичних обов'язків, споріднених загальною назвою, неоднорідна за рівнем нормативно-правових актів, з яких випливають такі обов'язки. Кіотська конвенція за рівень для визначення митних формальностей установлює “національне законодавство” (формулювання з урахуванням розбіжностей перекладу подано в табл. 4).
Таблиця 4
Розбіжності перекладу
|
Кіотська конвенція (джерело - сайт ВМО) |
ЗУ “Про приєднання України до Кіотської конвенції” |
||
|
Англійська версія |
Переклад російською |
||
|
1.2. Standard The conditions to be fulfilled and Customs formalities to be accomplished for procedures and practices in this Annex and in the Specific Annexes shall be specified in national legislation and shall be as simple as possible |
1.2. Стандарт Условия, подлежащие исполнению, и таможенные формальности, подлежащие совершению, для применения процедур и практики настоящего Приложения и Специальных приложений определяются в национальном законодательстве и должны быть предельно простыми |
1.2. Стандартне правило Умови та порядок застосування митних правил і процедур цього Додатка, а також Спеціальних додатків визначаються національним законодавством та повинні бути гранично простими |
|
|
Article 1 (d) “National legislation” means laws, regulations and other measures imposed by a competent authority of a Contracting Party and applicable throughout the territory of the Contracting Party concerned, or treaties in force by which that Party is bound |
Статья 1 (d) “Национальное законодательство” означает законы, нормативные акты и иные меры, установленные компетентным органом Договаривающейся Стороны и подлежащие применению на всей территории этой Договаривающейся Стороны, или вступившие в силу международные договоры, по которым эта Сторона приняла на себя обязательства |
Стаття 1 d) “Національне законодавство” - законодавчі, нормативно-правові та інші акти компетентного органу Договірної Сторони, що застосовуються на всій території відповідної Договірної Сторони, або чинні договори, щодо яких ця Сторона прийняла зобов'язання |
митний формальність правовий забезпечення
Для визначення інших рис, які детальніше характеризують поняття “митні формальності”, необхідно звернутися до дослідження наявних знань про споріднені поняття та об'єкти.
Абстрактне
Слово “формальність” походить від прикметника “формальний”. Цей прикметник (від лат. “formalis - складений за формою”), у свою чергу, походить від лат. “forma - форма, вид, образ”.
...Подобные документы
Історія виникнення на українських землях митної справи. Торгівельні та митні взаємовідносини за часів формування давньоруської держави. Порівняльний аналіз митної справи в українських землях і Московському царстві XV-XVII ст. Охорона російських кордонів.
реферат [27,8 K], добавлен 17.02.2011Поняття та призначення, функціональні особливості та типи особистих митних забезпечень, порядок їх оформлення, нормативно-правове обґрунтування даного процесу. Методика визначення країни походження товару на сучасному етапі, оформлення документації.
контрольная работа [25,7 K], добавлен 17.10.2012Зародження митно-тарифних відносин в Україні. Митні двори, застави зі збору тамги або мита. Митно-тарифна система за Козацької держави. Митний податок у формі евекти, "мостове" мито з купців за перевіз через річки. Митна політика Російської імперії.
контрольная работа [30,1 K], добавлен 13.09.2009Поняття митних платежів як інструментів системи митного оподаткування. Заходи регулювання зовнішньоекономічних відносин альтернативні митному тарифу. Митні збори як різновид митних платежів. Механізм дії за імпортної квоти за умов вільної конкуренції.
контрольная работа [1,0 M], добавлен 13.09.2009Митна політика України, основні принципи митного регулювання. Загальна характеристика митної справи. Сертифікація як засіб реалізації нетарифного регулювання. Основні правила переміщення товарів через митний кордон України. Митні правила для громадян.
контрольная работа [43,0 K], добавлен 28.09.2009Митні формальності на автомобільному транспорті. Нормативно-правове регулювання переміщення товарів через митний кордон України автомобільним транспортом. Технологія контролю у пунктах пропуску через державний кордон. Митне оформлення даних товарів.
курсовая работа [34,0 K], добавлен 26.05.2015Вивчення теоретико-правових особливостей міжнародного митного права, визначення його місця в загальній системі права, співвідношення та порівняння з адміністративними нормами. Розгляд міжнародного та національного співробітництва в галузі митної справи.
курсовая работа [28,0 K], добавлен 06.10.2014Порядок проходження служби в митних органах України та його правове регулювання. Законодавство України з питань державної митної справи. Визначення термінів і понять, які використовуються в митній справи. Гарантування безпеки зовнішньої торгівлі.
реферат [22,9 K], добавлен 27.06.2013Митна логістика як наука. Аналіз понять "логістизація митної переробки вантажів". Логістична організація митної переробки вантажів, її особливості та досвід у США, Франції та Росії. Державне регулювання митної переробки вантажів та митної справи в РФ.
практическая работа [23,9 K], добавлен 11.01.2010Митна вартість, її роль у системі митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та методика її визначення. Формування митної вартості на адміністративно-фіксованій системі цін. Порушення, пов'язані з визначенням чи заявою митної вартості.
реферат [22,1 K], добавлен 13.09.2009Сутність митних формальностей. Правове регулювання митних формальностей, покладених на митні органи відповідно до законодавства України. Митне оформлення як митна формальність. Перспективи розвитку правового регулювання здійснення митних формальностей.
курсовая работа [140,7 K], добавлен 20.06.2014Методи непрямої оцінки вартості товару, визначення митної вартості на підставі додавання та віднімання. Чинники коригування базової (вихідної) ціни угоди з ідентичними або однорідними товарами. Порядок визначення митної вартості оцінюваних товарів.
реферат [27,6 K], добавлен 13.09.2009Ознайомлення із цілями та принципами побудови Електронної митниці; визначення її основних завдань та функцій. Характеристика системного та мережевого програмного забезпечення Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України.
контрольная работа [23,0 K], добавлен 05.12.2011Визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Додержання вимог щодо конфіденційності інформації. Права і обов'язки декларанта. Основні джерела міжнародного митного права. Переміщення валюти через митний кордон України.
контрольная работа [65,7 K], добавлен 28.09.2009Митна система України на початку XX століття. Структура митної системи. Основна направленість митно-тарифної політики СРСР: принцип промислового протекціонізму. Характеристика сучасного етапу розвитку та еволюції митно-тарифної політики України.
контрольная работа [24,0 K], добавлен 13.09.2009Законодавчо-нормативне регулювання митного оформлення прянощів. Визначення коду за УКТЗЕД. Розрахунок митної вартості, нарахування платежів при імпорті товару. Основні країни-постачальники прянощів. Вантажна митна декларація: поняття, порядок заповнення.
курсовая работа [62,6 K], добавлен 04.01.2014Історія становлення митної справи на території України. Поняття "культурні цінності" в міжнародних актах і законодавстві України. Співпраця митних органів з урядовими організаціями. Проблема повернення культурних цінностей в незалежній Україні.
дипломная работа [89,8 K], добавлен 10.11.2011Введення Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності країн СНД. Міжнародна практика системи класифікації товарів. Процес уніфікації форм митної документації та спрощення митних процедур. Основні правила інтерпретації для визначення коду товару.
реферат [55,2 K], добавлен 16.09.2009Фальсифікація чорного чаю та методи її визначення. Асортимент чорного чаю, що оформляється на Рівненській митниці. Визначення митної вартості чорного чаю та його класифікація згідно УКТНЗЕД. Його митне оформлення при перетині митного кордону України.
дипломная работа [93,6 K], добавлен 05.10.2008Структура, особливості діяльності митної служби в Україні та її функції, нормативно-правова основа. Взаємовідносини митних органів з іншими державними органами в галузі митної справи. Дослідження нормотворчої діяльності, що здійснюється митною службою.
дипломная работа [75,5 K], добавлен 03.12.2010
