Стратегія більш чистого виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Більш чисте виробництво (БЧВ) - це постійне використання інтегральної превентивної стратегії збереження природних ресурсів у процесах, продукції та послугах з метою підвищення їх ефективності та зменшення ступеню ризику не тільки по відношенню до людини, а й по відношенню до довкілля.

У виробничих процесах стратегія БЧВ спрямована на більш ефективне використання сировини і енергії, на виключення токсичних та шкідливих матеріалів, профілактику виникнення відходів та забруднень в їх джерелі.

У продуктах та послугах стратегія БЧВ спрямована на зменшення їх впливу на довкілля в рамках всього життєвого циклу - від розробки до використання.

БЧВ ґрунтується на систематичній оцінці виробничих процесів та ідентифікації причин неефективного використання ресурсів і включає:

· Аналіз життєвого циклу продукції, що випускається підприємством, від її створення до завершення терміну служби (див. рис.1);

· Виявлення причин неефективного використання ресурсів шляхом розроблення детальних матеріальних та енергетичних балансів, які забезпечують кількісне співставлення здійснених витрат, отриманих вихідних результатів (продукції) та викидів, відходів і втрат тепла, тощо;

· Надання рекомендацій з покращання виробничих процесів та управління матеріальними ресурсами, модифікації параметрів операційної діяльності, заміни застарілих технологій на більш енерго- та екоефективні з метою зменшення негативного впливу на довкілля.

Стратегію екологічно чистого виробництва першими почали реалізовувати країни Центральної та Східної Європи. Ця стратегія здатна формувати систему принципів та механізмів екологізації виробництва і комплексно вирішувати екологічні та економічні проблеми. Департаментом «Технологія, індустріалізація й економіка» Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) у 1989 р. було розроблено стратегію екологічно чистого виробництва та одночасно ухвалено Міжнародну декларацію з чистого виробництва [1].

Реалізовувати стратегії чистого виробництва стали такі країни, як: Норвегія, Голландія, Австрія, Данія, Франція, США, Польща, пізніше Словаччина, Чехія, Литва, Росія, Китай.

Екологічно чисте виробництво широко пропагується на багатьох міжнародних форумах наприклад, OSPAR (Осло-Паризька) конвенція з Північно-Східної Атлантики, Декларація Північного моря та ін. Більш широкому розповсюдженню моделі екологічно чистого виробництва сприяло підтвердження значення її принципів на Конвенції міністрів з охорони навколишнього середовища Європи (1995р., Софія). З 1995 р. завдяки зусиллям спеціально створеної робочої групи в рамках Програми екологічних дій модель екологічно чистого виробництва стала активно впроваджуватись у багатьох країнах Центральної та Східної Європи з метою безупинного поліпшення екологічної й економічної діяльності підприємств та переходу до превентивних заходів щодо охорони довкілля. Однією з перших країн, що почала реалізовувати програми екологічно чистого виробництва була Польща, де заходи здійснювалися з 1991 р. у межах спільної угоди з урядом Норвегії [2]. Наприкінці 1999 р. 210 польських компаній мали спеціальний сертифікат експертів чистого виробництва. Більш розвинуті країни світу в межах спільних проектів почали реалізовувати цілу низку програм та заходів щодо впровадження екологічно чистого виробництва і передачі нових технологій у країни з перехідною економікою, в тому числі у Росію, Україну, Молдову та країни, що розвиваються, - Азію та Африку.

Щорічний приріст екологічно чистих продуктів на світовому ринку становить 25 % [3]. Сьогодні частка органічної продукції на світовому ринку продуктів харчування становить 2%, а на ринку в межах Євросоюзу - 15 %. При цьому найбільший попит на таку продукцію простежується у Німеччині, Італії та Франції. А Швейцарія посідає перше місце в Європі за споживанням екологічно чистої продукції на душу населення. За прогнозами експертів, у 2020 р. обсяги світового ринку екологічно чистих продуктів харчування можуть становити 200-250 млрд доларів США [3].

Впровадження моделі екологічно чистого виробництва дозволить підвищити конкурентоспроможність підприємств шляхом отримання економічного та екологічного ефекту, підвищити їх прибутковість, сприятиме створенню передумов реалізації стратегії індустріального розвитку національної економіки на інноваційних принципах та її модернізації [4].

На даний час необхідно дослідити всі аспекти зарубіжного досвіду ведення екологічно чистого виробництва для здійснення поступових виважених та обґрунтованих кроків у цьому напрямі в Україні, а також для уникнення труднощів і помилок, через які пройшли іноземні держави. На нашу думку, доцільно прийняти не лише закон "Про органічне виробництво", а одночасно розробити на основі світового досвіду та з врахуванням вітчизняних особливостей функціонування сільського господарства низку нормативно-правових актів, які визначатимуть та конкретизуватимуть правила ведення такого виробництва, структуру та повноваження контролюючих та сертифікаційних установ тощо. Вважаємо, що ефективне впровадження екологічно чистого виробництва потребує: розробки методичного інструментарію щодо реалізації такого виробництва на підприємствах відповідно до галузевої структури; формування економічного механізму стимулювання суб'єктів реалізації екологічно чистого виробництва, а також поширення інформації стосовно доцільності його впровадження.

Програма чистого виробництва навряд чи може вирішити всі екологічні проблеми підприємства, але при цьому вона сприяє розвитку виробничих процесів, поліпшення екологічної ефективності продукції протягом усього життєвого циклу шляхом максимально ефективного використання сировини, енергії і води та мінімізації викидів шкідливих речовин, зменшення потреби в обладнанні " на кінці труби "і зменшенню кількості відходів (в тому числі, токсичних), які необхідно прибирати й утилізувати. Завдяки реалізації програми зменшується контакт робітників з небезпечними речовинами що, як правило, веде до зниження кількості аварій і нещасних випадків, що представляють небезпеку для навколишнього середовища і людини. Продукція, вироблена з урахуванням принципів чистого виробництва, є, як правило, менш шкідливою для споживачів і утворює меншу кількість відходів.

Діяльність по чистому виробництву і випуск більш чистої продукції ведуть не тільки до поліпшення стану навколишнього середовища, але і дають підприємствам переваги в умовах ринкової конкуренції, а також сприяють розвитку торгівлі у всьому світі завдяки зростанню попиту на стійку продукцію на ринку, що, в свою чергу, створює виграшну ситуацію, вигідну як з екологічної, так і з економічної точки зору. Отже, надалі необхідно брати до уваги не тільки сферу пропозиції, тобто виробництво, але і сферу попиту, тобто споживання - хоча б з тієї причини, що попит на екологічно стійкі продукти та послуги сьогодні зростає. Екологія стала сьогодні рекламним аргументом і комерційна діяльність різного роду здійснюється в більшій мірі, ніж раніше, під впливом екологічних факторів. Ринкові сили діють не тільки на державному рівні, але і на світовій арені. Компанії здійснюють свою діяльність в умовах ринкової конкуренції, де одним з ефективних способів скорочення витрат є економія ресурсів.

Найбільш характерними ознаками екологічно чистого виробництва (ЕЧВ) є:

? інноваційний підхід до розв'язання екологічних проблем протягом життєвого циклу продукції, а також усіх параметрів, що входять до системи виробництва;

? покращення екологічних параметрів, які інтегруються в базових показниках продукції, технології та послуг;

? оптимізація виробництва з метою зменшення обсягів споживання сировини, матеріалів та енергоносіїв, рециркуляції та повнішого використання матеріалів;

? зменшення обсягів утворення відходів, їх переробки та використання;

? використання відходів одного виробництва як сировини для іншого.

Аналіз наявного закордонного досвіду ефективного впровадження ЕЧВ дає змогу виділити як головні, так і основні принципи, які позитивно відрізняють їх від інших підходів до вирішення екологічних проблем та мають інноваційну складову:

? принцип упереджувального підходу - впровадження інноваційних, ресурсоощадних, безвідходних технологій, екологічно чистішої сировини, виготовлення необхідних товарів та послуг. Це дає змогу підвищувати конкурентоспроможність та бути на "крок попереду";

? принцип превентивних заходів - попередження утворення і використання токсичних та небезпечних речовин; мінімізація утворення та рециклізація відходів, попередження екологічних збитків. Впровадження відновлювальних видів енергії та матеріалів, саме на цьому базуються ресурсо-, енерго- та матеріалозбереження;

? принцип презумпції обережності - широке сповіщення виробниками користувачів товарів та послуг про безпеку або можливу небезпеку щодо їх використання. Цей принцип наголошує, що не потенційні жертви мають доказувати наявність загроз, а прихильники тієї чи іншої виробничої діяльності доводять, що немає іншого більш безпечного способу;

? принцип цілісності - комплексний підхід до використання та споживання природних ресурсів, відкритість інформації стосовно матеріалів, що використовуються, та виробників, котрі їх створюють. Такі дії сприяють формуванню союзу між сталим виробництвом та раціональним споживанням;

? демократичний принцип - демократичне керування протягом усього життєвого циклу продукції, відкритість усіх видів діяльності для суспільства.

Європейською економічною комісією сформульовано визначення поняття «безвідходна технологія». Безвідходна технологія - це практичне застосування знань, методів і коштів для того, щоб забезпечити в межах людських потреб якнайраціональніше використання природних ресурсів і енергії та захист навколишнього середовища. Під маловідходною технологією розуміють спосіб виробництва продукції, за якого частина сировини і матеріалів переходить у відходи, однак шкідливий вплив на навколишнє середовище не перевищує санітарних норм. У широкому розумінні поняття «безвідходна технологія» охоплює й сферу споживання. Ця технологія передбачає, щоб виготовлені вироби служили довго, легко могли бути відновлені (відремонтовані), а після закінчення терміну служби поверталися в антропогенний ресурсний цикл після відповідної переробки або знешкоджувалися та захоронялися як неутилізовані відходи.

Зелена технологія все ще перебуває на ранніх стадіях розвитку, але вже було зроблено багато цікавих відкриттів в таких сферах, як поновлювана енергія, очищення води та утилізація відходів, а також в побутових споживчих товарах, як електроніка і засоби пересування. Зелена технологія вкрай різнобічна: вона може бути маленькою, як кишеньковий пристрій, або дорогою, як новий метод фільтрації парникових газів з атмосфери.

З недавнього часу до інновацій в сфері зеленої технології можна відносити високоефективне LED освітлення, за допомогою якого можна зробити велику кількість інших пристроїв екологічно дружніми, і, крім того, багатообіцяючий розвиток таких маловивчених джерел відновлюваної енергії, як біодизель з водоростей. Компанія під назвою Agilyx працює над технологією, яка перетворює пластикові відходи в синтетичну сиру нафту, а гнучкі тонкоплівкові сонячні елементи на крок наближують нас до широкого вибору можливих застосувань сонячної енергії.

До вересня 2011 року деякі пристрої стануть ще екологічно чистішими завдяки новим стандартам Energy Star. Телевізори, блоки прийому кабельного та супутникового телебачення повинні будуть стати на 40 відсотків енергоефективнішими, щоб отримати знак Energy Star.

Великі компанії, такі як Dell і Google, просувають екологічно дружні технології, які виражаються в проектах від упаковки з рослинних матеріалів до великих вітряних електростанцій.

Компанія Google оголосила, що планує вкласти 100 мільйонів доларів у проект будівництва вітроелектростанції в штаті Орегон, США, яка почне працювати в 2012 році і забезпечить у середньому 235 000 будинків електроенергією. Технологічно активна компанія особливо зацікавлена в проекті, оскільки в його рамках вперше будуть використовуватися прямоприводні турбіни, які постачаються компанією General Electric.

Але вітроенергетика - це не єдине поновлюване джерело енергії, на яке звернула увагу Google. У квітні 2011 року компанія оголосила, що інвестує 168 мільйонів доларів в електростанцію в каліфорнійській пустелі, а також купить 49 відсотків акцій фотоелектричної станції в Німеччині. Ці інвестиції допоможуть гігантському споживачеві енергії екологічно раціональніше забезпечувати власні зростаючі потреби. Відділення компанії в Каліфорнії в даний час має 1,6-мегаватну електростанцію на сонячній енергії.

Компанія Dell наближає свої останні екологічно дружні технології до будинку, а точніше, до будинків покупців комп'ютерів компанії. Dell оголосила про нову екологічно чисту стратегію упаковки, в якій використовуються гриби для виготовлення амортизуючих підкладок для транспортування. Упаковка з грибів виготовляється із спресованих сільськогосподарських відходів, які засіваються грибницею. Таким чином, вона швидше вирощується, ніж виробляється. Протягом 5-10 днів упаковка готова до використання. Вона біологічно розкладається, що робить її набагато більш екологічно дружньою, ніж звичайна з пінопласту або поліетилену.

Подібні зелені новації і надалі будуть мати величезний вплив на промисловість, особливо коли вони будуть впроваджуватися компаніями, які мають щільний контакт зі споживачами.

чистий виробництво екологічний безвідходний

Список використаної літератури:

1.URL: http://do.gendocs.ru/docs/index-10493.html. Дата обращения: 27.12.12

2.URL: http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/shcho-take-ekologichno-druzhnya-tekhnologiya. Дата обращения: 27.12.12

3.URL:http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/17_7

4.”Основи екології” Запольский А.К., Салюк А.І. 2001.

Размещено на Allbest.ru