Агроекологічне дослідження забруднення Білої Церкви

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Агроекологічне дослідження забруднення Білої Церкви

ВСТУП

У третє тисячоліття людина має увійти з новою філософією життя, згідно з якою вона є часткою єдиної людської сім'ї, планетарного братства з високою екологічною культурою, в основі якої лежать знання і дотримання законів розвитку біосфери. Ми маємо усвідомити, що цивілізація виникла в біосфері, є її частиною і ізольовано існувати не зможе. Подальший розвиток можливий лише як результат етико-культурного оновлення людства, формування нової моралі й системи цінностей. Необхідні радикальні зрушення у ставленні людини до природи і до захисту своїх нащадків від наслідків власної діяльності. Екологічна культура передбачає розуміння законів розвитку і стійкості біосфери, знання законів і принципів біотичної регуляції довкілля, підтримання стійкості навколишнього природного середовища природними біологічними угрупованнями біосфери. Вона передбачає реалізацію екологічного імперативу, який визначає необхідність розв'язання наступних основних проблем: збереження вцілілих і відновлення до рівня природної продуктивності низки здеформованих екосистем, раціоналізації споживання, екологізації виробництва, стабілізації чисельності населення. Головним чинником, який має допомогти розв'язанню зазначених проблем, має стати конверсія свідомості людей, її екологізація, формування екологічного мислення.

Екологічна культура покликана протистояти віковому імперативу підкорення природи, щоб виправити згубний перебіг історії цивілізації і зберегти біосферу для майбутніх поколінь.Одним з найважливіших завдань екології є оптимізація взаємин між людиною, з одного боку, окремими видами та популяціями, екосистемами - з другого. Господарська діяльність людини зумовила пошкодження і вичерпування природних ресурсів, що призводить до деформації сформованих протягом мільйонів років природного кругообігу речовин та енергетичних потоків на планеті. Внаслідок цього почалося прогресуюче руйнування біосфери Землі, що може набути характеру незворотних процесів і навколишнє середовище може стати непридатним для існування.

Розвиток техносфери, що супроводжувався необмеженим використанням природних ресурсів і вільним викидом всіх типів відходів людської діяльності в навколишнє середовище, став причиною виникнення таких глобальних проблем: енергетичної кризи, надмірного забруднення довкілля, скорочення площ орних земель і лісів, появи негативних кліматичних змін, соціально-економічної кризи. Різко скорочується кількість видів флори і фауни. Засобом збереження придатного для життя людини довкілля є відновлення угрупувань природної біоти не в межах мізерних площ заповідників, а на великих територіях земної поверхні. Це вимагає остаточного припинення подальшого освоєння дикої природи і рекультивації значної частини освоєних земель, скорочення загального енергоспоживання, поступового припинення економічного зростання у його фізичних обсягах (перш за все за рахунок скорочення виробництва непотрібної або шкідливої для довкілля і людини продукції). Відновлення природних екосистем в обсязі, який потрібен для повноцінного регулювання навколишнього середовища і збереження цих екосистем на рівні, не нижче критичного, - головна мета перехідного періоду до збалансованого екологічно безпечного розвитку.

Останнім часом з'являються енергозберігаючі розробки (наприклад використання енергії вітру, сонця та води; отримання дешевої енергії за рахунок утилізації відходів), розробляються проекти безвідходного виробництва, зменшуються об'єми використання в промисловості чистої води за рахунок впровадження замкнутого циклу водокористування та використання дощової води, створюються організації, фонди та окремі об'єднання людей, які ставлять собі за мету відновлення та збереження навколишнього середовища.

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Джерела забруднення атмосфери. Нормування вмісту забруднюючих речовин

Під атмосферним забрудненням розуміють присутність у повітрі різних газів, парів, часток твердих або рідких речовин (в тому числі радіоактивних), які несприятливо впливають на живі організми, погіршують умови їхнього життя або завдають матеріальних збитків, прямо або опосередковано змінюють розподіл сонячної радіації, яка надходить до земної поверхні.

За впливом на організм людини джерела забруднення атмосфери можна поділити на хімічні та фізичні. До фізичних належать: 1) радіоактивні елементи, які є джерелом іонізуючої радіації; 2) теплове забруднення (штучне підвищення температури); 3) шуми і низькочастотні коливання, вібрації (інфразвук). До хімічних належать: 1) газоподібні похідні вуглецю і рідкі вуглеводні сполуки; 2) миючі засоби; 3) пластмаси; 4) пестициди та інші синтетичні речовини; 5) похідні сірки; 6) похідні азоту; 7) важкі метали; 8) сполуки фтору; 9) тверді домішки; 10) органічні речовини.

Джерела забруднення за умовами утворення можуть бути природні (виверження вулканів, лісові пожежі, пил з ерозійних ґрунтів, вивітрювання гірських порід, піщані бурі та ін.) та штучні (антропогенні, техногенні), створені господарською діяльністю людини. Останні включають шкідливі викиди промислових, енергетичних і транспортних джерел. Загальна маса світових промислових та побутових відходів становить близько 600 Гт, тобто 6 1011 тонн. За останні 100 років в атмосферу потрапило 1,35 Мт, тобто 1,35 106 т кремнію, 1,5 Мт миш'яку, більш як по 1 Мт нікелю і кобальту, по 0,6 Мт цинку та сурми. Уяву про кількість і співвідношення домішок природного і штучного походження, які надходять до атмосфери, можна скласти за даними табл. 1.1.

За складом домішки, які надходять до атмосфери, поділяються на рідкі, газоподібні та тверді. На долю газоподібних речовин (оксид вуглецю, двооксид та інші сполуки сірки, вуглеводні сполуки, оксиди азоту, органічні сполуки) припадає близько 90 %; частка твердих речовин (пил, важкі метали, мінеральні і органічні сполуки, радіоактивні речовини) - близько 10 %; маса рідких домішок (сірчана кислота) невелика в порівнянні з масою газоподібних і твердих речовин. У складі твердих домішок у наявності є вода, вміст якої тим більший, чим більша відносна вологість повітря.

Таблиця 1.1 Маса забруднюючих речовин, які надходять до атмосфери (т/рік)

Речовина	Природні джерела	Антропогенні викиди
Оксид вуглецю (СO)	-	3,5108
Двооксид сірки (SO2)	1,4108	1,45108
Двооксид азоту (NO2)	1,4108	(1,5-2,0)107
Аерозоль (тверді частки)	(7,7-22,0)1010	(9,6-26,0)1010
Поліхлорвінілові речовини, фреони	-	2,0106
Озон (O3)	2,0109	-
Вуглеводні сполуки (CnHm)	1,0109	1,0106
Cвинець (Pb)	-	2,0105
Ртуть (Hg)	-	5,0103

Основними джерелами забруднення атмосфери вважаються природні, виробничі і побутові процеси. Забруднювачі можна об'єднати в такі групи:

1) що утворюються при згорянні палива для потреб промисловості, опалюванні житла, при роботі всіх видів транспорту;

2) які виникли в результаті промислових викидів;

3) що обумовлені спалюванням і переробкою побутових і промислових відходів;

4) природного походження (мінеральні, рослинні, тваринні, мікробіологічні).

Найбільше джерело антропогенного забруднення повітря - згоряння палива для забезпечення енергетичних потреб суспільства.

Найпоширенішими видами палива є вугілля і вуглеводні сполуки.

При повному згорянні палива в атмосферу надходить двооксид вуглецю (С02) і пари води, які самі по собі не є шкідливими домішками, а також невеликі кількості оксидів азоту і сірки. При неповному згорянні палива утворюються зола і шкідливі гази.

Основні шкідливі гази, які утворюються при неповному згорянні палива такі.

Сполуки вуглецю: а) вуглекислий газ С02 - нешкідливий при малих концентраціях; б) оксид вуглецю (чадний газ) CO - дуже токсичний, але швидко дифундуючий в атмосфері; в) неспалені вуглеводні або оксидовані речовини (альдегіди та кислоти).

Сполуки сірки: сірчистий ангідрит S02, який може переходити в сірчаний ангідрит S03 і при наявності води або водяної пари утворювати сірчану кислоту H2S04. Сполуки азоту: NO, N02, сприятливі умови для їх утворення виникають при високих температурах. Сажі - неспалені частки вугілля або інших видів палива. Вони мають розміри близько 1 мкм і дуже легкі, але можуть об'єднуватися між собою, створюючи крупні конгломерати.

Дими - аеродисперсні системи, до яких входять найдрібніші тверді частинки. При спіканні створюються більш великі конгломерації і гази. Пил складається з часток вугілля, кількість яких іноді досягає 50 % складу, а також часток золи і породи. Численні види палива поділяються на тверді - вугілля різних марок і дрова; рідкі - мазути, різні нафти і похідні від них; газоподібні - природний, коксовий, кам'яновугільний гази, а також гази, які виділяються з нафтоносних пластів. Основними джерелами забруднення атмосферного повітря в індустріальних державах є автомобілі та інші види транспорту, промислові підприємства, теплові електростанції. Щорічно в атмосферу викидається 120- 150 млн т золи, до 150 млн т S02.

В Україні головні забруднювачі повітря - підприємства металургії (у загальному об'ємі викидів їх частка становить 33 %), енергетика - 30 %, вугільна промисловість - 10 %, хімічна та нафтохімічна - 7 %.

Найбільшу кількість сірчистого газу викидають підприємства енергетики, чорної металургії та вугільної промисловості (80 % викидів). Оксиди азоту надходять в атмосферу від підприємств енергетики та металургії (72 %), а виробництва хімічної, нафтопереробної і газової промисловості вносять найбільший вклад (43 %) у викиди вуглеводнів.

У військах існують наступні джерела хімічного забруднення атмосферного повітря: котельні установки, транспортні засоби загального і спеціального призначення, склади паливно-мастильних матеріалів (ПММ) і спецпалива, бази нафтопродуктів, пункти обслуговування і зарядки акумуляторів, газо - і пиловиділяючі, лакофарбові, асфальтобетонні та інші установки. Одними із головних джерел хімічного забруднення повітря є котельні установки. Вони виділяють дим, що утворюється в процесі спалювання твердого чи рідкого палива. Ступінь забруднення атмосфери продуктами згоряння палива залежить від виду та якості палива, а також від технічних характеристик поливного устаткування. Основними викидами при цьому є продукти повного (окиси сірки та азоту) та неповного згоряння (головним чином, окис вуглецю, сажа, вуглеводні). Спостерігаються значні викиди оксид азоту, які утворюються в основному з азоту повітря при високих температурах горіння. Теплові електростанції, які спалюють нафту, майже не викидають золи, зате викидають в 3 рази більше сірчаного ангідриду. Найчистішим із всіх видів палива вважається природний газ.

Автотранспорт робить значні викиди в атмосферу (понад 200 різних хімічних сполук). В них містяться вуглеводні компоненти палива, яке не повністю згоріло. їх частка різко зростає при роботі двигуна на малих обертах; в момент натискання на акселератор спостерігається в 10 разів більше викидів, ніж при роботі двигуна у нормальному режимі. У вихлопних газах автотранспорту міститься значна кількість окису вуглецю, альдегідів, окисів азоту, вуглеводнів етиленового ряду. В результаті неповного згоряння в двигуні частина вуглеводнів перетворюється в сажу, яка містить смолисті речовини, в тому числі канцерогенний бенз(а)пірен. Надзвичайно шкідливими у вихлопах є сполуки неорганічного свинцю. Так, в1л бензину міститься 1 г тетраетилсвинцю, який після згоряння викидається в атмосферу. У викидах дизельного транспорту свинець відсутній.

В Україні більшість автотранспорту працює на бензиновому пальному (карбюраторні машини), значно менше у нас дизельних машин (близько 4 %) і ще менше - газобалонних. Слід відзначити, що перспектива збільшення числа дизельних (не бензинових) машин в Україні існує. Є суттєва різниця у вмісті токсичних компонентів у вихлопних газах карбюраторних і дизельних машин.

Таблиця 1.2 Порівняльний склад вихлопних газів бензинових і дизельних машин

Компонент, вміст	Бензинові машини	Дизельні машини
Оксид вуглецю, %	0,2	до 10
Вуглеводні, %	0,01	до 3
Оксиди азоту, %	0,3	до 0,8
Альдегіди, %	0,002	до 0,03
Сажа, г/м	0,01-2,0	до 0,04
Бенз(а)пірен, мг/м	до 10	до 20
Двооксид сірки, %	0,03	до 0,008

Порівняльні дослідження однакових за технічною характеристикою машин, які працюють на бензині та на газі, показали значні переваги останніх щодо вмісту токсичних компонентів у вихлопних газах. Це підтверджують дані наведені у таблиці.

Авіатранспорт. Сумарні викиди забруднюючих речовин двигунами літаків порівняно з автотранспортом невеликі, але в районі аеропорту ці відходи роблять значний внесок у забруднення навколишнього середовища. Турбореактивні двигуни при зльоті та посадці викидають візуально добре помітний шлейф диму, що вміщує у собі окис вуглецю, вуглеводні, оксид та двооксид азоту. Суттєву кількість домішок вносять і наземні пересувні засоби.

Вирішення питання нормування атмосферних забруднень базується на існуванні порогових концентрацій шкідливих речовин - гранично допустимих концентрацій (ГДК). ГДК домішок в атмосфері - це максимальна концентрація речовин в повітрі, яка при періодичній дії за певний час або протягом усього життя людини не має шкідливого впливу на неї. Для кожної речовини-забрудника встановлено два нормативи: максимальна разова і середньодобова ГДК. ГДКмр встановлюється для попередження рефлекторних реакцій в організмі людині при короткочасній дії атмосферного забруднювача (до 20 хвилин); ГДКсд - з метою попередження загальнотоксичної чи канцерогенної дії, тобто така концентрація, яка б не мала будь-якого впливу на фізичний стан людини. Концентрація речовин в атмосфері вимірюється в мг/м. Міністерство охорони здоров'я України встановило ГДК для 200 шкідливих інгредієнтів атмосфери населених пунктів (табл. 1.3).

В залежності від дії на організм людини забруднюючі речовини поділяють чотири категорії небезпечності:

1 категорія - надзвичайно небезпечні речовини (канцерогени, мутагени);

2 категорія - дуже небезпечні речовини;

3 категорія - небезпечні речовини;

4 категорія - помірно небезпечні речовини.

Оскільки в повітрі знаходиться одночасно цілий ряд домішок, то при нормуванні враховують їх сумарний шкідливий вплив. Сумарна гранично допустима концентрація повинна бути меншою одиниці, де n - кількість речовин-забруднювачів;

Сі - концентрація кожної речовини-забруднювача в повітрі;

ГДКі - гранично допустима концентрація кожної речовини-забруднювача.

Гранично допустимий викид (ГДВ) в атмосферу - це норма викиду шкідливої речовини на певній території з певною кількістю підприємств, що в сумі з їх викидами не перевищує ГДК. Суть введення ГДВ полягає у нормуванні викидів і обумовлена тим, що при існуючих методах очищення викидів неможливо повністю уникнути їх попадання в атмосферу. Кожне підприємство, що забруднює атмосферу має встановлені норми викидів, перевищення яких не допускається. Такі нормативи існують і для моделей транспортних засобів та устаткування.

Таблиця 1.3 Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів

Речовина	ГДК
	максимально разова, мг/м	середньодобова, мг/м
Нітробензол	0,008	0,008
Сірчистий газ	0,5	0,5
Окис вуглецю	3,0	1,5
Оксиди азоту	-	0,04
Сажа	0,15	0,05
Пари сірчаної кислоти	0,3	0,1
Пари ртуті	-	0,0003

Також у питанні нормування забруднюючих речовин в атмосфері існує поняття фонової концентрації Сф речовини в атмосфері, тобто її природної концентрації, яка склалася віками і відповідає даній природній зоні. При нормуванні ГДВ враховують фонову і сумарні ГДК всіх наявних забруднювачів атмосфери нового виду, які в сумі не повинні перевищувати ГДК.

Введення норм ГДК і ГДВ, обов'язкове дотримання яких передбачає Закон України "Про охорону атмосферного повітря", визначає конкретну відповідальність посадових осіб і їх зацікавленість у безперервній роботі очисного устаткування, впровадження нових маловідходних і безвідходних технологій.

1.2 Забруднення гідросфери

Гідросфера, або водяна оболонка Землі, - це її моря й океани, крижані шапки приполярних районів, річки, озера й підземні води. Запаси води на Землі величезні -- 1,46 109 км (0,025 % її маси). Але це переважно гірко- солона морська вода, непридатна для пиття й технологічного використання. Прісна вода становить усього 2 % її загальної кількості на планеті, причому 85 % її зосереджено в льодовикових щитах Гренландії та Антарктиди, айсбергах і гірських льодовиках. І лише 1 % прісної води містять річки, озера й підземні води; саме ці джерела й використовує людство для своїх потреб.

Вода, як елемент глобальної екосистеми, виконує дуже важливі функції:

- вода - це основна складова частина всіх живих організмів (тіло людини, наприклад, на 70 % складається з води, а деякі організми, такі як медуза або огірок, на 98-99 %);

- з участю води здійснюються численні процеси в екосистемах (наприклад, обмін речовин, тепла);

- води Світового океану - основний кліматоутворюючий фактор, головний акумулятор сонячної енергії й «кухня» погоди для всієї планети;

- вода - один із найважливіших видів мінеральної сировини, основний природний ресурс, що споживається людством (сьогодні води використовується в тисячі разів більше, ніж нафти чи вугілля).

Величезну роль відіграє гідросфера у формуванні поверхні Землі, її ландшафтів, у розвитку екзогенних процесів (вивітрювання гірських порід, ерозія, карст тощо), в перенесенні хімічних речовин, у тому числі й забруднювачів довкілля.

Забруднення вод - це зміна їх фізичних, хімічних, біологічних властивостей, які можуть стати причиною шкідливої дії на людину або природне середовище.

В результаті діяльності людей гідросфера змінюється: кількісно (зменшення кількості води, придатної для використання) та якісно (забруднення). Серед забруднень розрізняють фізичне, хімічне, біологічне й теплове.

Фізичне забруднення води відбувається внаслідок: накопичення в ній нерозчинних домішок - піску, глини, мулу в результаті змивання дощовими водами з розораних ділянок (полів); надходження суспензій з підприємств гірничорудної промисловості; потрапляння пилу, що переноситься вітром за сухої погоди, тощо. Тверді частинки знижують прозорість води, пригнічують розвиток водяних рослин, забивають зябра риб та інших водяних тварин, погіршують смакові якості води, а іноді роблять її взагалі непридатною для споживання.

Хімічне забруднення відбувається через надходження у водойми зі стічними водами різних шкідливих домішок неорганічного (кислоти, луги, мінеральні солі) та органічного (нафта й нафтопродукти, мийні засоби, пестициди тощо) складу. Так, у фітопланктоні концентрація шкідливої сполуки часто виявляється в десятки разів вищою, ніж у воді, у зоопланктоні (личинки, дрібні рачки тощо) -- в десятки разів вищою, ніж у фітопланктоні, в рибі, яка харчується зоопланктоном, -- ще в десятки разів вищою. А в організмі хижих риб (таких, як щука чи судак) концентрація отрути збільшується ще в десять разів і, отже, буде в десять тисяч разів вищою, ніж у воді.

Особливої шкоди водоймам завдають нафта й нафтопродукти, які утворюють на поверхні води плівку, що перешкоджає газообмінові між водою та атмосферою й знижує вміст у воді кисню. В результаті розливу 1 т нафти плівкою покриється 12 км² води. Згустки мазуту, осідаючи на дно, вбивають донні мікроорганізми, які беруть участь у процесі самоочищення води. Внаслідок гниття донних осадів, забруднених органічними речовинами, виділяються шкідливі сполуки, зокрема сірководень, що отруюють усю воду в річці чи в озері.

До основних забруднювачів води належать хімічні, нафтопереробні й целюлозно-паперові комбінати, великі тваринницькі комплекси, гірничорудна промисловість. Серед забруднювачів води особливе місце посідають синтетичні мийні засоби. Ці речовини надзвичайно стійкі, зберігаються у воді роками.

Забруднення води речовинами, що містять фосфор, сприяє бурхливому розмноженню синьо-зелених водоростей і «цвітінню» водойм, яке супроводжується різким зниженням у воді вмісту кисню, «заморами» риби, загибеллю інших водяних тварин. Під час «цвітіння» Каховського та інших «рукотворних» морів на Дніпрі стоїть сморід, а хвилі викидають на берег трупи риби, що задихнулася.

Біологічне забруднення водойм полягає в надходженні до них зі стічними водами різних мікроорганізмів (бактерій, вірусів), спор грибів, яєць гельмінтів і т. д., багато з яких є хвороботворними для людей, тварин і рослин. Серед біологічних забруднювачів перше місце посідають комунально-побутові стоки (особливо, якщо вони не очищені або очищені недостатньо), а також стоки цукрових заводів, м'ясокомбінатів, підприємств з обробки шкір, деревообробних комбінатів. Особливо небезпечне біологічне забруднення водойм у місцях масового відпочинку людей (курортні зони на узбережжях морів). Через поганий стан каналізаційних систем та очисних споруд останніми роками нерідко закривалися пляжі в Одесі, Маріуполі та інших містах на узбережжях Чорного й Азовського морів, оскільки в морській воді було виявлено збудників таких небезпечних захворювань, як холера, дизентерія, вірусний гепатит та інші.

Теплове забруднення води відбувається внаслідок спускання у водойми підігрітих вод від ТЕС, АЕС та інших енергетичних об'єктів. Тепла вода змінює термічний і біологічний режими водойм і шкідливо впливає на їхніх мешканців. Як показали дослідження гідробіологів, вода, нагріта до температури 26-30 °С, діє на риб та інших мешканців водойм пригнічувало, а якщо температура води піднімається до 36° С, риба гине. Найбільшу кількість теплої води скидають у водойми атомні електростанції.

2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Загальний екологічний стан міста Біла Церква

Місто Біла Церква знаходиться в лісостеповій зоні правої сторони басейну р. Дніпро, південно-західної частини Київської області. Територія міста має слабо - хвильовий рельєф із неглибокими долинами р. Рось та Протока.

Екологічний стан регіону залишається складним, але контрольованим. Це пояснюється тим, що протягом багатьох років не було комплексного підходу у вирішенні питань охорони природи.

Довгий час не вирішується питання будівництва очисних споруд дощових стоків у м. Біла Церква, де мається 7 випусків у р. Рось, через які поступає більше 4,2 млн. м.куб./рік забруднених стоків. Не повністю закінчено роботу по винесенню в натуру і належно не оформлено прибережні водоохоронні смуги малих річок і водойм на польових масивах і в населених пунктах регіону.

У підземних водах д/п "Олександрія", виявлено нафтопродукти, шестивалентний хром, аміак. В артсвердловинах і криницях м.Узина та в 22 селах цієї зони виявлено нафтопродукти. Площа забруднень складає біля 100 км². Причиною забруднень гасом ґрунтів, ґрунтових і підземних вод є безгосподарська діяльність в/ч А-3898 в питанні експлуатації складських ємкостей для зберігання нафтопродуктів та паливопроводів між ними. Усе це привело до створення техногенного родовища авіагасу біля м. Узин, яке складає біля 150 тис. м². В зв'язку з складною екологічною ситуацією було прийнято Розпорядження KM України від 30.03.1993 року №191-Р. Цим розпорядженням визначені конкретні виконавці та строки виконання комплексу робіт для ліквідації забруднень нафтопродуктами природного середовища і термінового забезпечення м. Узин і прилеглих пунктів якісною питною водою.

Потребують оздоровлення водного режиму малі річки регіону. В кожному з районів інститутом "Укрземпроект" виготовлена проектна документація "По установленню водоохоронних зон і прибережних водоохоронних смуг малих річок і водойм", але в натуру вона не винесена. Ця робота частково виконана лише в Володарському районі.

Найбільшим складним питанням впливу на стан атмосферного повітря є місто Біла Церква, де сконцентрована основна кількість промислових підприємств. Серйозною проблемою є оснащення технологічного обладнання системи пилогазоочистки. В даний час на жодному з підприємств не встановлено споруд по уловленню газоподібних викидів.

На більшості підприємств термін проведення інвентаризації стаціонарних джерел викидів закінчився в 2002 - 2005 роках. А тому керівникам промислових підприємств потрібно прикласти зусиль для розробки нових звітів по інвентаризації та заходів по зменшенню викидів в атмосферу, проведенню паспортизації та реєстрації пилогазоочисних установок, згідно Розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 247 від 06.05.2005р. "Про затвердження Київської обласної програми "Здоровя нації" на 2003-2011 р. р."

Спостереження за станом забруднення атмосферного повітря в місті Біла Церква проводяться на двох стаціонарних постах по 4-х основних показниках: пилу, двоокису сірки, окису вуглецю, двоокису азоту.

Не вирішеною залишається в регіоні проблема зберігання та захоронення біля 200 т. непридатних для використання та заборонених отрутохімікатів, умови зберігання яких не завжди відповідають санітарним та екологічним вимогам. Розроблена програма щодо покращення умов зберігання, утилізації заборонених та непридатних до використання пестицидів по Білоцерківському району.

Не відповідає санітарним і природоохоронним вимогам сміттєзвалище в м. Біла Церква. Воно переповнене й експлуатується за рахунок нарощення висоти.

Не вирішується в м. Біла Церква проблема утилізації промислових відходів. На весь регіон існує лише один полігон ВАТ "Росава" по захоронению відходів гумотехнічних виробів. Залишається невирішеної проблема утилізації відпрацьованих мастил, замазученого ганчір'я, шин. В місті залишається невирішеною проблема утилізації відходів шкіри АТ "Бівзут", відходів фенопласту УВП "УТОС".

Підприємствами, установами міста виконані в 2003-2005 роках слідуючі природоохоронні заходи:

- проведений еколого-гідрологічний моніторинг на територіях заводів Східного промвузла міста (ВАТ "Білоцерківська ТЕЦ", ЗАТ СП "Росава", ВАТ "Трібо");

- виконаний ремонт гідротехнічних споруд на р. Рось та проведені роботи по укріпленню берегів р. Рось в районі нижньої греблі (ЗАТ СП "Росава"); проведена дефектоскопія 92 надземних та підземних ємкостей (ЗАТ СП "Росава");

- виконані роботи по санітарній розчистці берегу р.Рось від мулу, сміття, рослинності, протяжністю 1 км (Білоцерківське управління меліоративних систем і водного господарства);

- закінчено будівництво напірного каналізаційного колектора сі 300 мм від ГНС-2 до ГНС -1 протяжністі 197 м (КОКП ВКГ "Київоблводоканал"); виконана реконструкція аспіраційних систем 1 стадії гумозмішування (ЗАТ СП "Росава");

- виконаний комплекс заходів по раціональному використанню промислових відходів (ЗАТ СП "Росава", ВАТ "Інтер-ГТВ", ВАТ "Трібо").

Відповідно до комплексної програми в місті проводились природоохоронні заходи та акції із залученням шкільної та студентської молоді "Чистий берег", "До чистих джерел", "Зустріч птахів", "День довкілля", "Свято квітів" та ін.

2.2 Земельні ресурси регіону

Територія дії відділу екологічного контролю в м. Біла Церква знаходиться в лісостеповій зоні правої сторони басейну річки Дніпро, південно-західної частини Київської області. Рельєф регіону відноситься до ерозійно-акумулятивного типу. Північна частина його має слабо-хвильовий рельєф із неглибокими річковими долинами. Південна частина більш рівнинна. Такий рельєф сприяє розвитку водної ерозії. Всього сільськогосподарських земель піддається ерозії до 18 %, з них у районах: Білоцерківському - 7,7 тис. га (17 %), Володарському - 8,5 тис. га (17 %). Ерозії грунтів також сприяє велика розорюваність земель, яка складає: Білоцерківський район- 94,5 %, Володарський- 92 %.

Інститутом "Укрземпроект" розроблена для кожного с/г підприємства контурно-меліоративна система землеробства, але при незадовільному фінансовому стані вона не впроваджена в повному об'ємі. Протягом 1991- 2005р.р. більшість ерозійних земель залужено і щорічно проводиться їх заліснення. Але потребують догляду раніше проведені насадження з боку Білоцерківського держлісгоспу. В 2005 р. в Білоцерківському районі міжгосподарські лісові насадження передані державному лісгоспу.

Найбільш поширеними грунтами регіону являються чорноземи типові малогумусні біля 85 %, темно-сірі опідзолені 5 %, лугові чорноземи 3,5 %, супіщані й піщані 2,5 %, болотні та інші 3 %. В зв'язку з різким зменшенням внесення органічних добрив відбувається зменшення гумусу в грунтах, що становить в 1963 році - 3,9 %, в 2003 році -2,9 %, це є однією з причин зменшення родючості ґрунтів.

В районах 159 га. порушених земель: Білоцерківському 92 га., Володарському 67 га. Проте, рекультивація проведена лише на площі 6,6 га в Білоцерківському районі.

2.3 Стан водойм району та їх охорона

Білоцерківський район багатоводний, бо має густу мережу річок, озер і ставків. По територіі району протікають: р. Рось - 54.8 км., р. Протока - 23,2 км., р. Красна - 8,9 км., р. Сквирка - 7,8 км., р. Кам'янка - 20,2 км., р. Узинка - 16,5 км., р. Насташка - 9,3 км., джерела мають протяжність 9,6 км. Притоки річок складають 71 км., ставки займають 175га., рибкомбінатовські водойми 871 га.

На територіі району є 5 водосховищ: Глибочанське - 757,7 га., Середнє - 165 га., Шкарівське - 71 га., Блощинське - 90 га., Матюшанське - 78 га. Глибочанське водосховище служить основним водопостачальником питної води для м. Біла Церква.

З метою зниження негативного впливу на стан поверхневих та підземних вод щороку проводиться еколого-гідрологічний моніторинг на території заводів Східного промвузла міста (ВАТ "Білоцерківська ТЕЦ", ЗАТ "СП "Росава", ВАТ "Трібо", ТОВ "Інтер ГТВ"), виконаний ремонт гідротехнічних споруд на р. Рось та проведені роботи по укріпленню берегів р.Рось в районі нижньої греблі (ЗАТ "СП "Росава", проведена дефектоскопія 92 надземних та підземних ємкостей (ЗАТ "СП "Росава", виконані роботи по санітарній розчистці берегу р. Рось від мулу, сміття, рослинності протяжністю 1 км, виконаний проект ТЕО-інвестицій "Покращення гідрологічного режиму р. Протоки з метою захисту від підтоплення території м. Біла Церква, закінчено будівництво напірного каналізаційного колектора діаметром 300мм від ГНС-2 до ГНС-1 протяжністю 197 метрів.

Головним водокористувачем р. Рось в Білоцерківському районі являється КОКП ВКГ "Київоблводоканал", який забирає воду для господарсько-виробничих потреб м. Біла Церква, м. Узин, с. Іванівка, м. Умань в загальній кількості 23700,8 тис. м.: м Біла Церква - 19308,7 тис. м³., м. Умань - 3599,6 тис. м³, м. Узин з с. Іванівка - 792,5 тис. м³.

Встановлений ліміт на 2005 рік для КОКП ВКГ "Київоблводоканал" 42105,91 тис. м³ води. ВАТ "РОСABА" забрано для виробничих потреб з р. Рось 1150,6 тис. м³ води, яка передається ЗЗАТ "БЦ ТЕЦ" - 516,4 тис. м³.

В Білоцерківському районі та м. Біла Церква 67 водокористувачів, в тому числі із поверхневих водойм 8 підприємств, з підземних горизонтів 59 підприємств. Водозабір з підземних горизонтів здійснюють в основному господарства району в кількості 18010,8 тис. м². Дозволи на спецводокористування оформили 29 господарств, на стадії оформлення 12, не оформлено 30, що становить 51 % від загальної кількості водокористувачів.

Велику економію води дають системи зворотнього і повторного водоспоживання. Білоцерківська ТЕЦ має в системах зворотнього водопостачання 48500 тис. м³ води, ЗАТ СП "РОСАВА"-50500 тис. м³, ВАТ "Завод ГТВ" - 2805 тис. м³, ВАТ "Узинський цукрозавод" - 4850 тис. м³ води та інші.

В Білоцерківському районі водоспоживання в порівнянні з 2004 р. зменшилось на 1780,7 тис. м² в основному за рахунок економії води, що пов'язано з установкою лічильників населенню міста (більше 57480 тис. лічильників за 2005 рік).

Білоцерківські очисні споруди каналізаційних стоків з повною

біологічною очисткою проектною потужністю 125 тис. м /добу (45625 тис. м/рік), за 2005р. прийняли 18155,3 тис. м стічних вод, що на 1392,1 тис менше, ніж в 2004 році. Тимчасові нормативи ГДС затверджені управлінням екобезпеки. Ліміт скиду стічних вод на 2005р. в р. Рось доведено 45625,0 тис. м. Дозвіл на спецводокористування отриманий 03.08.2005р. до 01.01.2007 р.№ 117/36.

Постійний контроль за якістю очищених стоків проводиться відомчою лабораторією очисних споруд, лабораторією екологічної інспекції та лабораторією міської CEC, значних перевищень ГДС не виявлено.

Лабораторією КОКП ВКГ "Київоблводоканал", згідно графіків, проводиться постійний контроль за якістю стоків, які скидаються абонентами в міську каналізаційну мережу. Розроблений і затверджжений в ДУЕБ новий проект ГДК для основних підприємств міста Біла Церква.

Узинські очисні споруди каналізаційних стоків з повною біологічною очисткою, потужністю 1387 тис. м³/р. фактично прийняли за 2005 р. 58,908 тис. м³.

Вода після Узинських очисних споруд вважається нормативно чистою, що підтверджується контрольними аналізами. Скид води здійснюється в болотисту місцевість балку Безіменну, що знаходиться на відстані 18 км. від р.Рось. Скиду з балки у поверхневі водні об'єкти немає.

Водовідведення по м. Біла Церква та району за 2005 р. у водні об'єкти склало 35012,4 тис. м, враховуючи 2,5 млн. м дощових стоків з міста Біла Церква, які потрапляють у водні об'єкти. У 2005 році збільшення стічних вод у водні об'єкти відбувалось за рахунок стічних вод від ВОС 1204,7 мі після промивки фільтрів та 3,7 тис мі скид стоків від гідрогасіння на насосній станції водозабору , які раніше не враховувались.

Водовідведення дощових стоків з міста Біла Церква здійснюється з 21 скидного колектора, з яких 5 відомчих. Ізольованих скидів дощових стоків з територій підприємств не включаючи доріг по вулицям міста немає. В 2005 році продовжувала працювати комісія в склад якої входила і екологічна служба міськвиконкому та управління комунального господарства для проведення перевірки технічного стану міського колектора зливової каналізації. На даний час матеріали опрацьовуються з подальшим визначенням господарів колектора зливової каналізації. Прийнято рішення міської ради щодо поліпшення експлуатації міської зливової каналізації. Згідно з рішенням від 02.12.2004 р. розроблено план заходів, направлених на поліпшення експлуатації міської зливової каналізації та визначений перелік колекторів вуличної зливової каналізації міста (16 колекторів).

2.4 Атмосферне повітря регіону

Білоцерківський регіон, який контролюється відділом екологічного контролю в м. Біла Церква - являється доволі складним в екологічному плані промисловим регіоном, що підтверджується кількістю забруднювачів атмосферного повітря, які розташовані в м. Б. Церква, Білоцерківському та Володарському районах.

Незважаючи, що зниження викидів шкідливих речовин по більшості підприємств відбувається в основному завдяки скороченню виробництва, стан атмосферного басейну залишається складним. Така картина обумовлена наступним:

- скрутним економічно-фінансовим становищем підприємств, що обумовлює затримку та своєчасність впровадження нових та модернізацію діючих систем пилогазоочистки;

- спад виробництва в цілому по регіону, скорочення асортименту випуску продукції не дає можливості одержання повної й збалансованої картини викидів;

- на підприємствах майже відсутні системи знешкодження газоподібних викидів;

- відсутність мережі постів автоматичного контролю за повітряним басейном регіону (за виключенням 2-х постів в м. Б. Церква), контроль за якими ведеться службою Держкомгідромету - дає уяву реальності фонових концентрацій лише по 4-х інгредієнтах: сірчаний ангідрид, діоксид азоту, окис вуглецю та зважені речовини;

Як видно з аналізів відбору проб повітря на постах автоматичного контролю, середньомісячні концентрації забруднюючих речовин за 2005р. не перевищували ГДК, за винятком діоксиду азоту (1,5 ГДК). Максимальна концентрація NO₂ становила 2,3-2,5 максимальної разової ГДК. В порівнянні з 2004 роком середньомісячні концентрації по м. Б. Церква суттєво не змінились, за винятком діоксиду сірки, які дещо знизились.

В атмосферне повітря викидається більш ніж 300 різних інгредієнтів, серед яких в основному: пили органічного та неорганічного походження, вуглеводневі сполуки, свинець, фенол, формальдегіди, оксиди азоту, хрому, сульфат барію, марганцю, цинку, нікелю, каптакс, амілформіат, тіурами і багато інших газоподібних сполук.

Для зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу та досягнення нормативів ГДВ, на підприємствах розроблені плани заходів, які спрямовані на покращення стану атмосферного басейну. В основному заходи, які не потребують матеріальних затрат - виконуються, але суттєві заходи, які б покращили екологічний стан довкілля підприємствами ВАТ "Росава", Узинський цукрокомбінат, КП "ДБК", TOB "Ізолятор", ТЕЦ - не виконуються, причина одна - відсутність коштів, адже підприємства працюють на 40 % від своїх проектних потужностей. Незадовільно працюють у цьому напрямку слідуючі підприємства регіону: цукрозаводи, Володарські - ЗАТ "Сільгосптехніка", РайШРБУ, TOB "Володарка-Комбікорм", TOB "Керамік".

Серед основних джерел забруднення атмосферного повітря залишається автотранспорт, до 70 % викидів. Викиди в повітря від пересувних транспортних засобів склали в 2005 році 15,9 тис. тон., в тому числі 2,1 тис. т. державним транспортом.

У травні 2005 року та у вересні місяці в 2 етапи спільно з органами ДАІ була проведена операція "Чисте повітря". Перевірялись основні автотранспортні підприємства, державний та приватний транспорт. Результати показали, що на великих підприємствах, АТЦ, гаражах діють пости контролю (КРП) токсичності та димності відпрацьованих газів, ведуться журнали обліку перевіреної техніки, водіям видаються талони токсичності, збільшена кількість опломбованих після регулювальних робіт паливних систем, проводиться робота по переоснащенню автотехніки для роботи на газоподібному паливі.

Основними забруднювачами атмосферного повітря в регіоні є слідуючи підприємства :

- ВАТ "Білоцерківська ТЕЦ"

- ЗАТ СП "Росава" - 610,328 т/рік

- ВАТ "Трібо" - 584,191 т/рік -TOB "Інтер ГТВ"

- НВФ "Ферокерам" - 13,854 т/рік

- ВАТ "Січневий цукрозавод", в т.ч. "Агроінвест" - 136,77 т/рік

- КП "Білоцерківхлібопродукт"

- ВАТ "Білоцерківський елеватор" - 72,088 т/рік

- TOB "Буоноліо" та АЗС - 122,047 т/рік

- ВАТ "Білоцерківтепломережа" - 128,036 т/рік

- КП "Домобудівельний комбінат" - 24,397 т/рік

- TOB "Завод "Ізолятор"

- ВАТ "Будматеріали" - 42,354 т/рік

- Білоцерківське ШРБУ, ШРБУ - 78, РайШРБУ - 1,402 т/рік

- Білоцерківський хлібзавод - 50,880 т/рік

На підприємствах фактично відсутні очисні споруди по знешкодженню газоподібних викидів, в ході перевірок підприємств по оснащенню джерел викидів ПГОУ, та ефективності їх роботи виявлено, що не на всіх підприємствах роботі ПГОУ та їх своєчасному обслуговуванню приділяється належна увага (ВАТ "ТРІБО", цукрозаводи регіону - журнали первинного обліку документації ПОД - 1, ПОД - 2, ПОД - 3 не ведуться належним чином, контроль ефективності роботи ПГОУ не ведеться).

2.5 Автозаправочні станції на території районів та їх негативний вплив на довкілля

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 13.12.2003 року № 79470 до листа Кабінету Верховної ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 05.12.2003 року № 06-115/11-5790 щодо ситуації, що склалася на об'єктах нафтогазового комплексу України (нафтотерміналах, нафтобазах, АЗС, АЗК та інших).

У забезпечення експлуатаційних характеристик цих об'єктів міжнародним нормам, та листа Мінекоресурсів України від 22.12.2003 року № 12157-К/29-3 зобов'язую вас в лютому 2005 року здійснити перевірку всіх діючих об'єктів нафтогазового комплексу розташованих на території району (нафтобаз, АЗС, АГИС, ГИС), щодо оснащення їх системами уловлювання і утилізації парів нафтопродуктів та дотримання затверджених нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

У разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства України вжити передбаченні чинним законодавством заходи впливу до винних осіб.

Вимоги до автозаправок:

Кожна стаціонарна АЗС повинна мати робочу документацію - “Робочий проект, який подався на державну екологічну експертизу і має відбуватися згідно договору з цим підприємством. Скид неочищених стоків з вмістом нафтопродуктів у водойми та на рельєф заборонено.

Стан експлуатації очисних споруд зливових стоків повинен відповідати вимогам Водного Кодексу і не менш як 2 рази на рік (весною та восени) проводити огляд діючого устаткування каналізаційної мережі та необхідний ремонт. Всі зміни фіксувати в паспорті, а також в експлуатаційному журналі. Наявність дозволу на викид та дотримання його умов (дихальні клапани). Згідно пункту 12.3 "Правил технічної експлуатації стаціонарних та пересувних автозаправних станцій", введених в дію 27.03.1986 року на території АЗС необхідно періодично перевіряти загазованість повітря. Наявність шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій.

Наявність паспортів на ємності з відміткою про термін придатності до експлуатації. Обстеження та дефектоскопію резервуарів виконують спеціалізовані організації.

2.6 Утилізація промислових і побутових відходів

Відділом екологічного контролю в м. Біла Церква держуправління екобезпеки в Київській області проводилась робота по виконанню розпоряджень Київської обласної Державної адміністрації від 29.09.1998 р. №536 "Про утворення постійно-діючої комісії з питань поводження з нелегальними відходами", від 19.11.1999 р. №620 "Про заходи щодо ліквідації в Київській області несанкціонованих сміттєзвалищ, впорядкування і належної охорони місць захоронення загиблих тварин(скотомогильників), виділення полігонів для видалення та належного зберігання небезпечних відходів", листів ОДА від 24.12.1998 р. "Про заходи щодо залучення відходів у господарський облік", від 12.10.1999 р. "Про заходи щодо покращення стану сміттєзвалищ". Підготовлено проекти відповідних розпоряджень Білоцерківської райдержадміністрації.

Працівниками відділу сумісно з представниками райСЕС та прокуратури проводилися перевірки щодо наявності несанкціонованих сміттєзвалищ в межах підконтрольної територій, які висвітлювались по місцевому телебаченню. Але проблема виникнення несанкціонованих звалищ залишається невирішеною.

Всіх голів сільських рад Білоцерківського району відповідним розпорядженням зобов'язано комісійно вибрати місця для складування відходів (перевести несанкціоноані сміттєзвалища до розряду санкціонованих, де це дозволяється) і забезпечити своєчасне вивезення сміття від будинків.

Для упорядкування утилізації господарсько-побутових відходів в сільських населених пунктах по ініціативі відділу екологічного контролю була створена комісія за участю спеціалістів Білоцерківської РДА, архітектури, відділу земельних ресурсів, райСЕС, якою обстежено 14 сільських рад, які знаходятья в басейні р. Рось і є найбільшими забруднювачами. Крім цього комісією було попередньо намічено земельні ділянки для будівництва сільських сміттєзвалищ. Але до цієї роботи приступили тільки 6 сільських рад (с. Сухоліси, с. Томилівка , с. Трушки, с. Яблунівка Білоцерківського району, с. Гор.-Пустоварівка Володарського району). В 1999 р. для розробки проекту сільського звалища було виділено 1268 грн., Томилівській сільській раді, 2000 Сухоліській сільській раді (Білоцерківський район). Кошторисом надходжень і витрат фонду охорони навколишнього природного середовища Білоцерківського району на 1999 р. також було передбачено виділення 2000 грн., на розроблення проектної документації сільського сміттєзвалища селам Пилипча і Дрозди Білоцерківського району. Але сільські голови і керівники зволікають будівництво цих важливих екологічних об'єктів.

По ініціативі відділу екологічного контролю кошторисом надходжень і витрат районного фонду охорони природи на 2000 р. передбачено виділення коштів для будівництва сільських сміттєзвалищ в с. Яблунівка, с. Пилипча, Трушки, Шкарівка, Коженики, Фастівка, Йосипівка Білоцерківського району по 3000 грн., с. Гор.-Пустоварівка, Рачки, Пархомівка Володарського району по 2300 грн.

Складне становище в регіоні по захоронению промислових і токсичних відходів.

Крім полігону ВАТ "Росава" питання утилізації промислових відходів з інших підприємств не вирішено.

Найбільш невпорядковані села в Білоцерківському районі - с. Фурси і с. Мала Вільшанка. В селі Фурси якнайменше 4 несанкціоновані звалища, в с. Мала Вільшанка очисні споруди потребують капітального ремонту, розподільні лотки зруйновані, перекриття відстійників також зруйновані. Стічні води без будь якої очистки скидаються по рельєфу місцевості, в канаву в напрямку біологічного ставка. Санітарна очистка селища здійснюється вкрай незадовільно. Територія захаращена гноєм, утворені стихійні звалища побутового сміття перемішані з гноєм. Директор Білоцерківської селекційної станції Галашевський В.Л. на неодноразові приписи керівництва відділу екологічного контрлю не реагує. Всю провину він скидає на голову сільської ради с. Мала Вільшанка. Але стихійні звалища утворені повсюди, як на землях відділку "Селекційний", так і Маловільшанської сільської ради. Керівництво скидає проблему один на одного, а страждає природа.

З міського бюджету постійну виділяються кошти на ліквідацію несанкціонованих звалищ, так в 2000 році по місту Біла Церква ліквідовано 32 стихійні звалища, але вони виникають знову. І знову витрачаються кошти на прибирання.

Інспекторами відділу екологічного контролю в 2003 р. накладено 14 штрафів за забруднення навколишнього природного середовища відходами. Також цими питаннями займається підрозділ екологічної міліції, який систематично проводить роботи з мешканцями приватного сектору міста. Ними в 2004 р. складено 6 адмінпротоколів, попереджено 39 власників приватних будинків тільки серед жителів району Заріччя на окраїні м. Біла Церква.

ВИСНОВКИ

Складний екологічний стан у регіоні вимагає покращення екологічної освіти й свідомості широких мас населення. З цією метою відділом екологічного контролю у м. Біла Церква використовуються засоби масової інформації, контакти з учбовими закладами, із товариствами охорони природи , а також приймається участь у проведенні навчань сільських голів, керівників, які проводяться Державними адміністраціями і радами міста й районів.

Для екологічної пропаганди в м. Біла Церква широко використовувались такі форми, як екологічні центри, екологічні клуби, лекції, доповіді, зустрічі за круглим столом, виставки, брейн-рінги, свята природи.

Екологічні центри при президії міської ради товариства охорони природи (голова Петрішин Л.П.);

- при краєзнавчому музеї,

- при дендропарку "Олександрія".

Активну участь громада міста взяла в акції "День довкілля", яка відбулася у квітні. Під час акції висаджено сотні дерев, кущів та квітів. Ці та інші акції допомагають звертати увагу громадськості на вирішення екологічних проблем.

Відділом охорони навколишнього природного середовища міськвиконкому проведена загальноміська акція "Чистий берег" за участю шкіл, технікумів, вищих навчальних закладів по наведенню належного санітарного стану в прибережній смузі р. Рось.

В 2005 році особливу увагу відділ приділяв питанню озеленення міста та збереженню зелених насаджень від вирубки. Для проведення заходів по озелененню до дня Довкілля були залучені школярі всіх шкіл міста, студенти університету, учні інших учбових закладів.

Особлива увага приділялась відділом охороні природно - заповідного фонду - дендропарку "Олександрія". Рішенням сесії міської ради від 9 грудня 2005 р. № 192 створена наглядова рада дендропарку "Олександрія" та виділено 2 тис. грн. на заліснення забруднених територій парку.

В 2005 році велику увагу було приділено екологічному вихованню дитячого та дорослого населення міста та залучення широкої громади міста до участі у природоохоронних акціях, так 11 вересня на Торговій площі міста було проведено свято квітів за участю 58 підприємств, організацій, установ, учбових та позаучбових закладів, громадських організацій, квітників - аматорів.

В 2005 році всі підприємства, установи, організації міста розробили природоохоронні. Заходи загальноміського значення ввійшли в Комплексну програму з охорони довкілля міста на період до 2006 року. Виконаний проект ТЕО - інвестицій "Покращення гідрологічного режиму р. Протока з метою захисту від підтоплення території м. Біла Церква. Протягом трьох років виконується комплекс робіт по озелененню мікрорайонів "Піщаний", "Таращанський", заходи по ліквідації стихійних сміттєзвалищ в прибережній смузі р. Рось та Протока, заходи по очистці та благоустрою джерел в водоохоронних зонах та прибережних смугах. З метою зниження техногенного впливу на навколишнє природне середовище промисловими підприємствами міста вжито 22 заходи з міської екологічної програми, а саме: збудована зливова станція, проведена реконструкція аспіраційних систем 1 стадії гумозмішувача (ЗАТ "Росава"), здійснений контроль гідросфери територій східного промвузла, збудований колектор зливової каналізації від цеху до очисних споруд (КП "Білоцерківхлібопродукт") та інші.

ПРОПОЗИЦІЇ

Екологічне становище Білоцерківського району досить складне. Це пояснюється тим, що протягом багатьох років не було комплексного підходу у вирішенні питань охорони природи.

Щоб діяльність відділу давала кращі результати потрібно збільшити, як штат службовців, так і штат працівників лабораторії.

В кожного службовця має бути транспортний засіб для виїзду на перевірки. Фахівці повинні мати вищу екологічну освіту та навики роботи.

Працівники інспекції повинні доповідати населенню про екологічну ситуацію в регіоні.

На підприємствах можна встановити повітроочисні та водоочисні споруди, а за надмірні викиди не погоджені з інспекцією накладати штрафи.

Можна також організовувати різні заходи щодо охорони навколишнього середовища з залученням школярів, студентів та бажаючого населення. Працівникам екологічного відділу доводити до свідомості населення про негативний вплив їхньої діяльності на навколишнє природне середовище (наприклад, спалювання листя, складування відходів у не відведених для цього місцях та інше) та подальшу негативну дію на організм людини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

забруднення атмосфера біла церква

1. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. У 3-х томах. Т.1 (випуск 2), - Чернівці: Зелена Буковина, 1997, - 344 с.

2. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. У 3-х томах. Т.2 (випуск 1), - Чернівці: Зелена Буковина, 1996, - 328 с.

3. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. У 3-х томах. Т.З (випуск 2), - Чернівці: Зелена Буковина, 1997, - 332 с.

4. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища (міжнародні конвенції та угоди, інші правові акти). Том 4 - Чернівці: Зелена Буковина, 1999, - 344 с.

...