Економіка природокористування

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра прикладної екології

Економіка природокористування

Методичні вказівки до виконання лабораторно-практичних робіт

для студентів за кредитно-модульною системою організації навчального процесу

Напрям підготовки 0708 - екологія

Спеціальність 6.070800 - екологія, охорона навколишнього природного середовища та збалансоване природокористування

Освітньо-кваліфікаційного рівня - бакалавр

Біла Церква 2008

УДК 504.062:330.15

Рекомендовано до друку радою екологічного факультету

(Протокол №9 від 20.03.2008 р.)

Укладачі: Барановський : М.М., д-р с.-г. наук

Грабовська Т.О., асистент

Слободенюк О.І., канд. біол. Наук

Грабовський М,Б., канд. с.-г. наук

Економіка природокористування: Методичні вказівки щодо виконання лабораторно-практичних робіт для студентів екологічного факультету/ М.М.Барановський, Т.О. Грабовська, О.І. Слободенюк, М.Б. Грабовський. - Біла Церква, 2008. - 80 с.

Методичні вказівки спрямовані на опанування студентами теоретичного матеріалу з питань вивчення раціонального природокористування, а також оволодіння практичними навичками щодо оцінювання еколого-економічного стану природних ресурсів. Розв'язання задач дозволить вирішувати конкретні ситуації на окремих підприємствах та їх інтеграційних утвореннях, обчислювати розмір шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних, водних, лісових ресурсів і атмосфери.

Рецензент: В.Г. Герасименко, д-р біол. наук, академік УААН, зав. кафедри екології і біотехнології БНАУ

© БНАУ, 2008

Зміст

Вступ

Лабораторно-практична робота №1. Методи розрахунків, що використовуються при оцінці збитків

Лабораторно-практична робота №2. Визначення чистого економічного ефекту природоохоронних заходів

Лабораторно-практична робота №3. Визначення розмірів шкоди внаслідок забруднення земельних ресурсів

Лабораторно-практична робота №4. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів

Лабораторно-практична робота №5. Порядок обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту

Лабораторно-практична робота №6. Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Лабораторно-практична №7. Методика обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища

Лабораторно-практична робота №8. Методика розрахунку наднормативних викидів та розмірів збитку, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Лабораторно-практична робота №9. Економічна оцінка лісових насаджень

Лабораторно-практична робота №10. Економічна оцінка лісових земель

Лабораторно-практична №11. Економічна оцінка водних ресурсів

Лабораторно-практична робота №12. Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення

Лабораторно-практична робота №13. Грошова оцінка земель населених пунктів

Словник термінів

Список використаної літератури

Вступ

Оцінка та аналіз природних ресурсів території як важливої передумови економічного, соціального, екологічного розвитку лежить в основі формування єдиної цінової і податкової політики держави та уряду і має стати одним із важелів нового економічного механізму, який буде забезпечувати раціональне, комплексне, збалансоване використання, в подальшому - відтворення природних ресурсів, їх охорону та захист від можливих несприятливих наслідків господарювання. Саме тому стратегія і тактика вирішення поставлених завдань пов'язана з підготовкою кадрів, які володіють світоглядом і спеціальними знаннями в галузі економіки природокористування та промислової екології.

Основною метою дисципліни є вивчення нової галузі науки, що вивчає методи найефективнішого впливу людини на природу для підтримання динамічної рівноваги, колообігу речовин у природі, а також у формуванні знань та вмінь студентів у галузі управління раціональним використанням природних ресурсів і охорони довкілля, соціально-економічних аспектів природокористування і природоохоронного законодавства, а також: еколого-економічного світогляду.

Для досягнення мети необхідно вивчати інтеграцію економіки та природи, що представляє собою взаємопов'язане та взаємообумовлене функціонування суспільного виробництва і натуральних процесів у природі.

Студенти повинні опанувати знаннями щодо головних об'єктів забруднення земельних та лісових ресурсів, водного та повітряного басейнів, мінерально-сировинних ресурсів та їх впливу на навколишнє середовище.

Основними задачами дисципліни є одержання знань та навичок, які потрібні у практичній діяльності при проведенні економічного обґрунтування природоохоронних заходів та їх варіантів, пов'язаних з раціональним використанням природних ресурсів і охорони навколишнього середовища.

Після вивчення курсу “Економіка природокористування” студент повинен знати і вміти:

· Визначати економічну оцінку окремих видів природних ресурсів.

· Застосовувати показники економічної оцінки природних ресурсів при розрахунках ефективності природоохоронних заходів і формуванні платежів за їх використання.

· Розкривати основні підходи до економічної оцінки збитку.

· Користуватися існуючими методиками та рекомендаціями по розрахунках економічних збитків. Виконувати розрахунки з оцінки економічного збитку у відповідності з методиками.

· Вибирати оптимальний варіант розрахунку ефективності проведення природоохоронних заходів, обґрунтовувати альтернативність здійснення різних видів природоохоронної діяльності.

· Розраховувати економічний ефект від проведення природоохоронного заходу і окремі його складові (економічний результат, витрати, збитки).

Лабораторно-практична робота №1. Методи розрахунків, що використовуються при оцінці збитків

Мета: ознайомитися з методикою розрахунків, що використовуються при оцінці збитків.

Теоретичні відомості. Методи розрахунків що використовуються при оцінці збитків, зводяться до трьох основних типів:

1. прямого розрахунку (базується на порівнянні показників, що характеризують збитки з умовно чистим контрольним, або еталонним, районом);

аналітичні (на основі математичних залежностей, наприклад багатофакторного аналізу, кореляційних залежностей і т. п.);

емпіричні (залежність величини збитків від рівня забруднення, отриманої із застосуванням попередніх методів, поширюється на подібні ситуації та об'єкти).

Економічні збитки розраховують у п'яти видах:

фактичні збитки, тобто втрати або негативні зміни, що виникають від забруднення навколишнього природного середовища і можуть бути оцінені у вартісній формі у звітному періоді:

можливі, які спостерігатимуться в перспективі через можливе забруднення навколишнього середовища, тобто мають умовно-теоретичний характер;

відвернені, що становлять різницю між фактичними і можливими збитками;

ліквідовані - та частина збитків, на яку їх було зменшено завдяки здійсненню природозахисних заходів;

потенційні - збитки, що можуть бути завдані суспільств) в майбутньому через нинішнє забруднення навколишнього природного середовища.

Економічні збитки від забруднення атмосфери нині розраховуються емпіричним методом. Якщо вихідними даними забруднення атмосфери є концентрація шкідливих речовин, то обсяг економічних збитків визначають за формулою 1:

Зб = У З_d^зн * R + У З_d^кг * R + У З_d^сг * S + У З_d^пр *Ф (1)

де: З_d^зн - питомі збитки, завданні здоров'ю населення, грн. на 1 особу (Таблиця 1);

R - чисельність населення в зоні впливу підприємства;

З_d^кг - питомі збитки комунальному; господарству, грн. (Таблиця 1):

З_d^сг - питомі збитки сільському господарству і лісовому господарству, грн. (Таблиця 2);

S - площа сільськогосподарських і лісових угідь, га;

Ф - вартість основних промислово-виробничих фондів, млн. грн.;

З_d^пр - питомі збитки промисловості, грн. на 1 млн. грн. фондів наведено в Таблиці 2;

Таблиця 1

Питомі збитки, завдані здоров'ю населення (на 1 особу), залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери, грн.

Середньорічна концентрація пилу, мг/м3	Питомі збитки	Середньорічна концентрація сірчаного ангідриду мг/м3	Питомі збитки
	здоров'ю населення	комунальному господарству		здоров'ю населення	комунальному господарству
0,30	35	10	0,10	20	5
0,45	55	30	0,25	30	15
0,60	70	50	0,20	37	24
0,75	85	60	0,25	44	32
0,90	100	87	0,30	47	39
1,05	110	100	0,35	50	44
1,20	114	102	0,40	52	49
1,35	119	106	0,45	53	51
1,50	121	110	0,50	54	52
1,65	124	115	0,55	55	53

Таблиця 2

Питомі збитки сільському і лісовому господарству (на 1 га) та промисловості (на 1 млн. грн. фондів) залежно від концентрації пилу й сірчистого ангідриду

Середньорічна концентрація пилу, мг/м3	Питомі збитки	Середньорічна концентрація сірчаного ангідриду, мг/м3	Питомі збитки
	с/г і ліс. господарству, грн	промисловості, грн		с/г і ліс. господарству грн	промисловості, грн
0,1	10	100	0,05	10	-
0,2	16	200	0,1	20	100
0,3	25	300	0,2	50	200
0,5	40	400	0,3	90	300
0,6	55	1200	0,4	105	450
0,9	70	2000	0,5	120	600
1,2	90	2900	0,6	135	700
1,5	120	3700	0,7	145	850
1,8	150	4500	0,8	160	1000

Якщо параметри забруднення атмосфери виражено в тоннах, економічні збитки визначаються за формулою 2:

3а = У f₁ * f₂ * 3_d^а * М_в, (2)

де f₁ - коефіцієнт, що враховує розташування джерела викиду і кількість населення, якому завдано збитків (табл. 3);

f₂ - коефіцієнт, який враховує наведену висоту викиду (табл. 4);

3_d^а - питомі збитки від 1 т шкідливої речовини, що надійшла в атмосферу, грн./т (табл. 5);

М_в - маса викиду в атмосферу, т/рік.

Таблиця 3

Величина коефіцієнта f₁, що враховує розташування джерела викиду і кількість населення

Значення коефіцієнта	Характеристика пункту, де розташовано об'єкт забруднення
0,1	Для об'єкта, віддаленого від людських поселень, розміщеного на незручних для сільськогосподарського освоєння землях, які не мають цінності для збереження їх як ландшафтних і заповідних зон.
0,3	Для об'єкта, розташованого віддалік від людських поселень на сільськогосподарських землях, які не вимагають спеціальних меліоративних робіт.
0,5	Для об'єкта, розміщеного на території сільських населених пунктів.
0,7	Для об'єкта, розташованого на території міста з населенням до 100 тис. осіб.
1,0	Для об'єкта, розташованого на території міста з населенням від 100 тис. осіб до 500 тис. осіб.
2,0	Для об'єкта, розташованого на території міста з населенням понад 500 тис. осіб.
2,5	Для об'єкта, розміщеного поблизу ландшафтних водоохоронних зон, санітарних, заповідних, паркових і лісопаркових зон у містах та інших населених пунктах.
3,0	Для об'єкта, розташованого поблизу території курортних місць, історико-архітектурних пам'яток, які охороняються державою, місць масового відпочинку людей.

Таблиця 4

Величина коефіцієнта f₂, який враховує висоту викиду

Висота викиду, м	Коефіцієнт
0-15	1,5
16-40	1,3
41-80	1,0
81-150	0,7
151-220	0,3
221-300	0,15

Таблиця 5

Питомі збитки від викиду 1 т токсичної речовини в атмосферу, грн/т

Токсичні речовини	Питомі збитки
Пил	120
Сірчаний ангідрид	150
Оксид азоту	250
Фтористичний водень та інші фтористичні сполуки	1100
Оксид вуглецю	70
Вуглеводневі сполуки	80

Економічні збитки від забруднення води визначаються за формулою 3:

Зв = У L * З^в_d * Мс, (3)

де: L - коефіцієнт, який враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону (табл. 6);

З^в_d - питомі збитки від викиду 1 т забруднювальної речовини у воду (табл. 7);

Мс - маса викиду у воду, т/рік.

Таблиця 6

Величина коефіцієнта L, який враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону.

Величина коефіцієнта	Характеристика району за водозабезпеченням
0,5	Для районів, які не відчувають дефіциту у водних ресурсах.
1,0	Для районів, де баланс споживання і відведення води зводиться без дефіциту.
1,5	Для районів, де баланс споживання і відведення води зводиться з незначним дефіцитом.
2,0	Для районів, де водозабезпечення здійснюється з великих водосховищ.
3,0	Для районів, де скид стічних вод передбачено в малі річки за великого дефіциту води.

Таблиця 7

Питомі збитки від 1 т забруднювальних речовин, грн/т

Забруднювальні речовини	Питомі збитки
Завислі частки	80
Важкі метали	400
Органічні сполуки	700
Кислоти і луги	950

Навчальні завдання:

1. Підготуйте реферати на теми:

§ Оподаткування і навколишнє середовище.

§ Соціальні та економічні збитки.

§ Наукові основи та історичні етапи раціонального природокористування в Україні.

§ Принципи раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища.

2. Розв'язати задачі:

Задача 1. Користуючись даними таблиць 1, 2, знайдіть економічні збитки для промислового підприємства, вартість основних промислово-виробничих фондів якого становить 300 млн. грн. і діяльність якого супроводжується концентрацією пилу в приземному шарі атмосфери: над промисловим майданчиком - 0,9 мг/м³ повітря, над населеним пунктом із населенням 300 тис. осіб - 0,45 мг/м³ повітря, а над полем і лісом загальною площею 100 га - 0,2 мг/м³ повітря.

Задача 2. Користуючись даними таблиць 3-5, визначте обсяг штрафних платежів для металургійного комбінату, розташованого в населеному пункті людністю 380 тис. душ, який викидає в атмосферу на висоту 90 м 10 тис. т пилу, 7 тис. т сірчаного ангідриду і 18 тис. т оксиду азоту.

Задача 3. Користуючись даними таблиць 6, 7, визначте економічні збитки для підприємства, яке скидає в р. Півд. Буг 40 тис. т завислих часток. 10 тис. т важких металів на рік, якщо в регіоні, де розташоване підприємство, баланс споживання і відведення води зводиться з незначним дефіцитом.

Лабораторно-практична робота №2. Визначення чистого економічного ефекту природоохоронних заходів

Мета: ознайомитися з економічними результатами від впровадження природозахисних заходів.

Теоретичні відомості: У відповідності з діючими методиками визначення економічної ефективності здійснення природоохоронних заходів і оцінки економічної шкоди, яка спричинена забрудненням навколишнього середовища до природоохоронних заходів належать усі види господарської діяльності, спрямовані на зниження й ліквідацію негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище, збереження, поліпшення і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу країни, регіонів.

Досягнення вказаних цілей оцінюється з допомогою екологічних і соціально-економічних результатів.

Екологічна результативність середовищезахисних заходів полягає у зниженні негативного впливу на навколишнє середовище і покращення його стану. Вона проявляється в зниженні об'ємів забруднюючих речовин, збільшенні кількості і покращенні якості сприятливих до використання земельних, лісових і водних ресурсів.

Соціально-економічна результативність полягає в підвищенні рівня життя населення, ефективності суспільного виробництва і збільшенні національного багатства країни.

Соціальні результати заходів - це покращення фізичного розвитку населення, зменшення захворюваності, збільшення життя і періоду активної діяльності, покращення умов праці і відпочинку, підтримка екологічної рівноваги (включаючи збереження генетичного фонду), збереження естетичної цінності природних і антропогенних ландшафтів, пам'ятників природи, заповідних зон і інших природоохоронних територій.

Екологічні та соціальні результати і відповідні показники ефективності використовуються як допоміжні до економічних показників ефективності.

Економічні результати заходів - це економія або попередження втрат природних ресурсів, живої і уречевленої праці у виробничій і невиробничій сфері, а також у сфері особистого споживання.

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів здійснюється через зіставлення їхніх економічних результатів із необхідними для їх упровадження витратами з допомогою показників загального і чистого економічного ефекту від цих заходів.

Показник загальної (абсолютної) економічної ефективності природоохоронних затрат обчислюється як відношення річного обсягу повного економічного ефекту від природоохоронних заходів до затрат, що його зумовили.

Повний економічний ефект природозахисних витрат обчислюється як різниця показників чистої продукції або прибутку в матеріальному виробництві і витрат у невиробничій сфері, витрат із державного бюджету та особистих коштів населення за існуючого стану навколишнього середовища (або стану, який може виникнути без проведення природозахисних заходів) і прогнозованого стану.

Загальна ефективність природозахисних витрат визначається на всіх стадіях, планування заходів з охорони природи та раціонального використання природних ресурсів у народному господарстві в цілому, економічних районах та областях, галузях і господарських об'єктів, а також оцінювання результатів виконання планів охорони природи і раціонального використання природних ресурсів.

Оцінка ефективності - це порівняння результатів з видатками. До неї ставляться дві вимоги:

· по можливості повніше охоплювати всі соціально-економічні результати у різних сферах господарства як в найбільшій, так і у віддаленій перспективі;

· найповніше охоплювати усі видатки, пов'язані із здійсненними заходами.

Економічне обґрунтування природозахисних заходів здійснюється через порівняння їхніх економічних результатів (Р) з необхідними для їх впровадження витратами (В) з допомогою показників повного і чистого економічного ефекту (Е) від цих заходів, тобто:

Е = Р - В > max, (1)

Однак пошуки результатів здійснюються через пошуки відвернених економічних збитків, які є різницею між фактичними (З_ф) та можливими (З_м) економічними збитками від забруднення, тобто між збитками, які завдаються до впровадження пристрою, та збитками, яких завдаватиме підприємство після його впровадження:

Р = З_ф - З_м, (2)

Приведені до річної розмірності витрати визначаються за такою формулою:

В = С + Ен * К, (3)

де С - сукупні експлуатаційні витрати за рік;

Ен - норматив річної ефективності капіталовкладень, величина обернено пропорційна строку окупності:

Е_Н =, (4)

де Т_н - строки окупності;

К - капітальні вкладення в будівництво природозахисних пристроїв.

Навчальні завдання:

1. Підготуйте реферати на теми:

§ Природозахисні заходи та їхні види.

§ Соціально-економічна ефективність здійснення середовище захисних заходів.

§ Система екологічного страхування.

§ Еколого-економічна оцінка проектних рішень.

2. Розв'язати задачі:

Для розв'язання задач використовувати також формули та таблиці ЛПР №1.

Задача 1. Хімічне підприємство з вартістю основних промислово-виробничих фондів 500 млн. грн. є причиною концентрації сірчаного ангідриду в повітрі над промисловим майданчиком - 1,0 мг/м³, над населеним пунктом із 400 тис. жителів та над 300 га с/г угідь - 0,6 мг/м³ (Ен прийняти 0,12).

Зниження викидів можна досягти:

А) спорудженням сірко поглинального пристрою, вартість будівництва якого - 2 млн. грн., експлуатаційні витрати - 5 млн. грн. - до 0,5 мг/м³ над промисловим майданчиком, 0,3 мг/м³ над с/г угіддями та 0,1 мг/м³ над населеним пунктом;

Б) впровадження нового процесу одержання сірчаної кислоти вартістю 50 млн. грн., експлуатаційні витрати - 10 млн. грн. на рік - до 0,2 мг/м³ над промисловим майданчиком, 0,1 мг/м³ над с/г угіддями та над населеним пунктом.

Обґрунтуйте економічну ефективність впровадження на підприємстві природозахисних заходів.

Задача 2. Промислове підприємство з обсягом основних промислово-виробничих фондів 200 млн. грн. є причиною концентрації сірчаного ангідриду в повітрі над промисловим майданчиком - 0,8 мг/м³ над населеним пунктом з кількістю жителів 350 тис. осіб - 0,5 мг/м³ та над 300 га сільськогосподарських угідь - 0,5 мг/м³. Зниження викидів можна досягти спорудженням сіркопоглинаючої установки (вартість будівництва 20 млн. грн., експлуатаційні витрати - 5 млн. грн.) - до 0,5 мг/м³ над промисловим майданчиком, 0,3 мг/м³ - над сільськогосподарськими угіддями та 0,1 мг/м³ - над населеним пунктом; строк окупності - 7 років.

Обґрунтуйте економічну ефективність впровадження на підприємстві природозахисних заходів.

Задача 3. Завод з виробництва хімічного волокна, який знаходиться в обласному центрі з кількістю населення 300 тис. осіб, викидає в атмосферу на висоту 300 м щороку 7 тис. т аміаку, 5 тис. т фенолу та 8 тис. т формальдегіду. Зниження викидів можна досягти спорудженням очисних пристроїв: до 2 тис. т аміаку, 1 тис. т фенолу та 3 тис. т формальдегіду. Обрахувати економічну ефективність впровадження очисних пристроїв, якщо вартість впровадження очисного пристрою - 1,5 млн. грн., а експлуатаційні витрати - 0,5 млн. грн., строки окупності пристрою - 7 років (для обчислення збитків використовувати табл. 1 ЛПР №7).

Лабораторно-практична робота №3. Визначення розмірів шкоди внаслідок забруднення земельних ресурсів

Мета: ознайомитися з методикою визначення розмірів шкоди внаслідок забруднення земельних ресурсів.

Теоретичні відомості. Розмір шкоди обчислюється на основі протоколу та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земельних ресурсів, у 10-денний термін із дня виявлення забруднення.

Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земельних ресурсів є грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення (конкретної земельної ділянки). Вона є нормативною базою для визначення розміру шкоди від забруднення земель іншого призначення (незалежно від форм власності) до визначення грошової оцінки земель всіх категорій. Грошова оцінка 1 га несільськогосподарських угідь (яри, піски, кам'янисті місця тощо), приймається рівною половині грошової оцінки 1 га пасовищ у зоні розташування конкретної земельної ділянки.

Розмірною одиницею для розрахунків величини шкоди приймається товща землі в 0,2 м (орний шар), тобто обсяг орного шару ґрунту 2000 м3 на 1 га поверхні землі. Здійснення природоохоронних заходів економічно доцільне за умови, коли витрати не перевищують половини грошової оцінки земельних ресурсів; в протилежних випадках - їх доцільно консервувати.

Витрати для здійснення заходів щодо зниження чи ліквідації забруднення земельних ресурсів збільшуються залежно від глибини просочування забруднюючої речовини у співвідношенні 10 : 3 (тобто при збільшенні глибини в 10 разів витрати для ліквідації забруднення збільшуються в 3 рази).

Забруднюючі речовини поділені на чотири групи небезпечності, основою для яких є показники гранично допустимих рівнів (ГДР) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин у ґрунті (мг/кг).

При обчисленні розміру шкоди, завданої земельним ресурсам в результаті організації несанкціонованих звалищ побутових, промислових та інших відходів, вводиться коефіцієнт 10, а токсичних відходів - 100.

Розмір відшкодування шкоди Рвв визначається за формулою:

Рвв = А * Гд * Кз * Кн * Шегз, (1)

де: А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, які визначаються як 0,5 Гд;

Гд - грошова оцінка земельної ділянки до забруднення (засмічення), у.о.;

Кз - коефіцієнт, що характеризує вміст забруднюючої речовини (м3) в об'ємі забрудненої землі (м3) залежно від глибини просочування;

Кн - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини (табл. 1);

Шегз - показник шкали еколого-господарського значення земель (табл. 2).

Грошова оцінка земельної ділянки до забруднення (Гд) визначається за формулою:

Гд = У (П_агр*Г_агр), (2)

де: Пагр - площа агровиробничої групи ґрунтів, м²;

Гагр - грошова оцінка 1 м2 агровиробничої групи ґрунтів, у.о./м², яка визначається формулою:

Гагр = Гу*Б_агр, (3)

Бу

де: Гу - грошова оцінка 1 м² відповідних угідь сільськогосподарського підприємства, у.о./м²;

Багр - бал бонітету агровиробничої групи ґрунтів земельної ділянки;

Бу - бал бонітету 1 га відповідних угідь сільськогосподарського підприємства.

Коефіцієнт забруднення землі (Кз) визначається за формулою (при Кз < 1 він не враховується):

Кз = Озр, (4)

Тз*Пд*Іn

де: Озр - об'єм забруднюючої речовини, м³;

Тз - товща земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування і дорівнює 0,2 м (орний шар);

Пд - площа забрудненої земельної ділянки, м²;

Іn - індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднюючої речовини (табл. 3).

За відсутності даних про об'єм забруднюючої речовини його величина розраховується за формулою:

Озр = Взр, (5)

Щзр

де: Взр - вага забруднюючої речовини, т;

Щзр - відносна щільність забруднюючої речовини, т/м³ (табл. 4).

Таблиця 1

Коефіцієнти небезпечності забруднюючих речовин (Кн)

№П/П	Ступінь небезпеки	Речовина	Коефіцієнт
1.	Надзвичайно небезпечні (ГДР/ОДК< 0,2мг/кг)	Аміак	Нафта	3
		Бензапірен	Паливо котельне
		Бензин	Паливо дизельне
		Гексахлорбензол	Ртуть
		Гептахлор	Селен
		2,4-Д-дихлорфенол	Свинець
		Кадмій	Фтор
		Миш'як	Цинк
2.	Дуже небезпечні (ГДР/ОДК 0,2-0,5 мг/кг)	Атразин	Мідь	2
		Бензол	Молібден
		Бор	Нікель
		Бромофос	Стирол
		Бі-58	Толуол
		Каптан	Фундазол
		Карбофос	Хлорофос
		Кобальт	Хром
3.	Помірно небезпечні (ГДР/ОДК > 0,5 мг)	Ацетальдегід	Ізопропілбензол	1,5
		Ванадій	Кампозан
		Вольфрам	Марганець
		Гексахлорбутадієн	Раундап
		Діурон	Стронцій
4.	Малонебезпечні та інертні	Будівельні відходи	Комплексні рідкі добрива	1
		Відходи флотації вугілля	Металобрухт
		Ганчір'я	Папір
		Гума	Пилолісовідходи
		Гній та гноївка	Побутове сміття
		Комплексні гранульовані добрива	Сірка

Таблиця 2

Шкала еколого-господарського значення земель (Шегз)

№п/п	Землі та угіддя	Коефіцієнт
1.	Землі зон санітарної охорони водозаборів, прибережної захисної смуги вздовж річок та навколо водойм	5,0
2.	Землі оздоровчого та рекреаційного призначення	4,5
3.	Землі природоохоронного та історико-культурного призначення	4,0
4.	Прибережні захисні смуги вздовж морів	3,5
5.	Землі сільських населених пунктів та селищ міського типу	3,0
6.	Землі сільськогосподарського призначення та землі запасу	1,0
7.	Землі під житловою та громадською забудовою міст	0,8
8.	Болота	0,5
9.	Землі лісового фонду	0,3
10.	Землі промисловості, транспорту, зв'язку та оборони	0,2

Таблиця 3

Індекс поправки на глибину просочування (Іп)

Глибина просочування, м	Іп	Глибина просочування, м	Іп
0 - 0,2	0,100	0 - 1,2	0,049
0 - 0,4	0,082	0 - 1,4	0,044
0 - 0,6	0,070	0 - 1,6	0,040
0 - 0,8	0,060	0 - 1,8	0,037
0 - 1,0	0,054	0 - 2,0	0,033

Таблиця 4

Відносна щільність забруднюючих речовин при температурі +20єС (Щзр)

Речовина	Показники щільності, т/м3	Речовина	Показники щільності, т/м3
Ацетон	0,79	Нафта	0,73-1,04
Бензин	0,70-0,75	Нікель	8,90
Бензол	0,88	Паливо дизельне	0,79-0,88
Бор	2,30	Паливо котельне	0,90-0,93
Ванадій	5,96	Ртуть	14,19
Вольфрам	19,30	Свинець	11,30
Кадмій	8,65	Селен	4,80
Кобальт	8,70	Стирол	0,91
Марганець	7,40	Стронцій	2,60
Мідь	8,90	Толуол	0,87
Миш'як	5,73	Хром	7,19
Молібден	10,20	Цинк	7,10

Навчальні завдання:

1. Підготуйте реферати на теми:

§ Охорона та раціональне використання земельних ресурсів.

§ Правовий і нормативний механізм природокористування.

§ Організаційно-управлінська структура природокористування: державні органи регулювання природокористування.

§ Основні економічні підходи до регулювання природокористування.

2. Розв'язати задачі:

Задача 1. Розрахунок відшкодування шкоди від забруднення земель рідким аміаком

Показники	Позначення показника	Значення показника
Площа забрудненої ділянки	Пд	5250
Вид земельного угіддя		пасовища
Глибина просочування забруднюючої речовини, м	Гп	1,5
Забруднююча речовина		аміак рідкий
Об'єм забруднюючої речовини, м3	Озр	25
Площа виробничих груп ґрунтів земельної ділянки, м2 а) б) в)	Пагр	1000 1250 3000
Бали бонітету агровиробничих груп ґрунтів земельної ділянки а) б) в)	Багр	36 47 79
Бал бонітету 1 га с/г угідь підприємства	Бу	38
Грошова оцінка 1м2 с/г угідь, у.о.	Гу	0,34
Індекс поправки до витрат	Іп	0,042
Показник шкали еколого-господарського значення	Шегз	0,2
Показник доцільності ліквідації наслідків забруднення	А	0,5

Обчислити: 1) грошову оцінку 1 м² агровиробничих груп ґрунтів (Г_агр): а), б), в); 2) грошову оцінку земельної ділянки до забруднення (Г_д); 3) коефіцієнт забрудненості землі (Кз); 4) розмір відшкодування шкоди (Рвв).

Задача 2. Розрахунок відшкодування шкоди від забруднення земель зони санітарної охорони водозабору будівельними відходами

Показники	Позначення показника	Значення показника
Площа забрудненої ділянки	Пд	120
Вид земельного угіддя		пасовища
Глибина просочування забруднюючої речовини, м	Гп	0,2
Забруднююча речовина		будівельні відходи
Об'єм забруднюючої речовини, м3	Озр	23
Площа виробничих груп ґрунтів земельної ділянки, м2	Пагр	120
Бали бонітету агровиробничих груп ґрунтів земельної ділянки	Багр	60
Бал бонітету 1 га с/г угідь підприємства	Бу	39
Грошова оцінка 1м2 с/г угідь, у.о.	Гу	0,40
Показник доцільності ліквідації наслідків забруднення	А	0,5

Обчислити: 1) грошову оцінку 1 м² агровиробничих груп ґрунтів (Гагр); 2) грошову оцінку земельної ділянки до забруднення (Г_д); 3) коефіцієнт забрудненості землі (К₃); 4) розмір відшкодування шкоди (Рвв).

Лабораторно-практична робота №4. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів

Мета: ознайомитися з методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Теоретичні відомості:

Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення поверхневих та морських вод

Збитки для наднормативних скидів визначаються за формулою:

Знад = V * Т * (Ссф - Сд) * У(0,003 * А_і * N) * & * 0,001, (1)

де: V - витрати зворотних вод, м³/год.;

Т - тривалість наднормативного скиду, годин:

Ссф - середня фактична концентрація забруднюючих речовин у зворотних водах, г/м³;

Сд - дозволена для скиду концентрація забруднюючих речовин г/м³. У разі скиду речовин, які відсутні в переліку допустимих для скиду, а фактична концентрація їх перевищує ГДК для водного об'єкта, що приймає зворотні води, в розрахунковій формулі Сд приймається рівнем ГДК.

У - сума при (і) від 1 до m;

0,003 - базова ставка відшкодування збитків, в частках неоподаткованого мінімуму доходів громадян, НМД/кг, (розрахована як середня вартість знешкодження різних забруднюючих речовин в долях неоподаткованого мінімуму доходів за одиницю маси речовини);

А_і - показник відносної небезпечності речовини, визначається з співвідношення 1/С_ГДК, де С_гдк - гранично допустима концентрація цієї речовини.

У разі скиду речовин, для яких не встановлені рівні ГДК або орієнтовнобезпечні рівні впливу (ОБРВ), показник відносної небезпечності приймається рівнем 100. Для завислих речовин показник відносної небезпечності приймається рівнем 0,3, а для підприємств, що експлуатують комунальні системи каналізації, - 0,1.

N - величина неоподаткованого мінімуму доходів громадян в одиницях національної валюти;

& - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта у відповідності з табл. 1;

0,001 - коефіцієнт, що враховує розмірність величин.

Збитки за наднормативні скиди комунальними каналізаціями відшкодовуються у разі порушення технологічних режимів роботи очисних споруд, передбачених проектом у розмірі, який не повинен перевищувати 5% прибутку за послуги каналізації за час порушення природоохоронного законодавства (крім аварійних скидів).

Таблиця 1

Значення коефіцієнтів, що враховують категорію водного об'єкта (&)

Категорія водного об'єкта	&
Морські та поверхневі водні об'єкти комунально-побутового водокористування	1,0
Поверхневі водні об'єкти господарсько-питного водокористування	1,4
Поверхневі та морські водні об'єкти рибогосподарського водокористування ІІ категорії	1,6
Поверхневі та морські водні об'єкти рибогосподарського водокористування І категорії	2,0

Збитки для самовільних, аварійних та санкціонованих вимушених скидів зворотних вод (крім скидів із водних транспортних засобів) визначаються за формулою:

Зс.а.в. = V * Т * Ссф * У(0,003 * А_і * N) х & х 0,001, (2)

Позначення показників аналогічні тим, що використані в формулі (1).

Збитки за аварійні скиди комунальними каналізаціями відшкодовуються у розмірі, що не повинні перевищувати 50% річного прибутку за послуги каналізації.

Збитки для скидів зворотних вод із водних транспортних засобів (за винятком скидів із суден кораблів та інших плавучих засобів, в територіальні та внутрішні морські води України) визначаються формулою:

Зв = У(W * Сф * 0,003 * А_і * N * & * 0,001), (3)

де: W - об'єм скинутих зворотних вод, м³;

Сф - фактична концентрація забруднюючих речовин в зворотних водах, г/м³. У разі відсутності даних про витрати скинутих із судна господарсько-фекальних вод та їх концентрацію об'єм накопичення їх - 350 мг/л і вмісті твердих завислих речовин 350 мг/л.

Позначення інших показників аналогічні тим, що використані в формулі (1).

Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення підземних вод

Фактом забруднення підземних вод вважається виявлення візуально або за допомогою хіміко-аналітичних методів наявності нафти чи інших забруднюючих речовин в пробах підземних вод чи в місцях їх виходів на поверхню землі.

Припущення про факт забруднення підземних вод можна зробити при виявленні забруднення поверхні землі на ділянках господарської діяльності, а також при виявленні втрат нафтопродуктів чи інших забруднюючих речовин з ємностей для зберігання або акумуляції, із продуктопроводів або інших об'єктів.

Встановлення факту забруднення є обґрунтуванням для видання органами Мінекобезпеки припису на виконання інженерно-екологічних вишукувань з метою визначення масштабів забруднення підземних вод.

Для фінансування інженерно-екологічних вишукувань по визначенню масштабів забруднення підземних вод територіальному органу Мінекобезпеки України для прийняття рішень по захисту підземних вод від забруднення подаються відомості стосовно: гідрогеологічних умов (будови, параметрів, граничних умов водоносних горизонтів); масштабів забруднення підземних вод; природної захищеності підземних вод в зоні впливу господарських об'єктів; прогнозу розвитку забруднення водоносних горизонтів.

Масштаби забруднення підземних вод визначаються на час досягнення локалізації ореолу забруднення (згідно з прогнозним розрахунком або за фактичним станом), тобто зупинки його розвитку.

Визначення об'єму V забрудненої частини водоносного горизонту (комплексу) проводиться за формулою:

V = F * m * Na, (4)

де: F - площа забруднення, м²;

m - середня потужність забрудненої частини водоносного горизонту, м;

Na - активна пористість водонасиченої товщі, частки одиниці (табл. 2).

Таблиця 2

Орієнтовні значення активної пористості водонасичених порід

Назва породи	Активна пористість
Гравелисто-галечні відкладення	0,28-0,30
Крупнозернисті піски	0,24 - 0,26
Різнозернисті піски	0,20 - 0,24
Дрібнозернисті піски	0,18-0.22
Тонкозернисті піски	0,15-0,19
Пилуваті та глинисті піски	0,05-0,15
Супіски	0,08-0,10
Суглинки	0,05 - 0,08
Тріщинуваті породи (крейда, вапняк, пісковик)	0,04 - 0,08

Примітка. У разі відсутності характеристик конкретної водонасиченої породи для розрахунків беруть середні значення наведених інтервалів.

Гідроекологічні умови є визначальним фактором розвитку процесу забруднення підземних вод і формування ореолу забруднення в місцях розташування джерел забруднення. Різноманітність гідрогеологічних умов, обмеженість інформації про них на конкретних ділянках, складність процесів руху підземних потоків та забруднюючих речовин роблять кожний випадок самостійним дослідним завданням для оцінки масштабів забруднення підземних вод, яке можна вирішувати шляхом виконання інженерно-екологічних досліджень.

Інженерно-екологічні вишукування щодо оцінки масштабів забруднення підземних вод виконуються спеціалізованими організаціями. Технічне завдання на виконання вишукувальних робіт (видає організація, яка фінансує роботу), а також програма їх виконання (складається виконавцем робіт) підлягають узгодженню з Головекоінспецією Мінекобезпеки України.

За своїм характером збитки можуть бути прямі (виведення з ладу водозаборів та обладнання, зниження випуску продукції, погіршення її якості, зростання кількості захворювань населення та ін.) та непрямі, які можуть проявитися через тривалий час після встановлення факту забруднення підземних вод (генетичні зміни та зниження тривалості життя людини і тварин, зниження продуктивності сільськогосподарського виробництва та ін.).

Відшкодування збитків не звільняє винного в забрудненні від обов'язку проведення робіт, пов'язаних з відновленням якості підземних вод. Збитки визначаються на основі встановленого факту забруднення підземних вод нафтопродуктами чи іншими речовинами та його масштабів.

Величина збитків (Зп.в) внаслідок забруднення підземних вод нафтопродуктами визначається в розрахунку на 1 м³ забруднених підземних вод за формулою:

Зп.в = YN х N х Vз х L, (5)

де: YN - питома величина збитків, спричинених навколишньому середовищу, в частинах НМД;

N - розмір неоподатковуваного мінімуму доходів;

Vз - об'єм забруднених підземних вод, м³;

L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод: для ґрунтових - 0,1; для міжпластових безнапірних - 1,3; для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6.

Таблиця 3

Питомі величини збитків, заподіяних забрудненням підземних вод нафтопродуктами, з розрахунку на 1 м³ підземних вод

Області	Питомі величини екологічних збитків*	Області	Питомі величини екологічних збитків*
Вінницька	0,0024	Миколаївська	0,0043
Волинська	0,0009	Одеська	0,0047

Подобные документы

• Структура природоохоронних витрат та методи нарахування еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього середовища

  Поняття природоохоронних витрат, їх структура та основні елементи. Методи нарахування еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього середовища. Збитки в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферу та їх відшкодування.
  
  реферат [48,0 K], добавлен 17.08.2009
  

• Правова охорона навколишнього природного середовища в населених пунктах

  Завдання екологічного законодавства в галузі охорони навколишнього середовища. Шляхи планування та забудови територій, забезпечення в них санітарного режиму, охорони зелених насаджень, природоохоронних заходів. Концепція розвитку населених пунктів.
  
  реферат [19,5 K], добавлен 24.01.2009
  

• Оцінка економічних збитків від різних видів порушень земельних та водних ресурсів

  Види і причини забруднення земельних і водних ресурсів. Оцінка економічних збитків від їх порушень. Структура земельного кадастру і кодекса. Методи планування і економічного стимулювання раціонального природокористування, особливості фінансування.
  
  контрольная работа [115,5 K], добавлен 10.09.2010
  

• Оцінка забруднення та визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів

  Фізико-географічна характеристика та особливості дернових глинисто-піщаних ґрунтів на древньоалювіальних пісках. Рекультивація та сільськогосподарське використання ґрунтів. Джерела антропогенного забруднення земельних ресурсів, розрахунок розмірів шкоди.
  
  дипломная работа [853,3 K], добавлен 28.11.2010
  

• Механізм підвищення економіко-екологічної ефективності природоохоронних інвестицій в екосистемні послуги

  Понятійно-категоріальний апарат системи інвестицій, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища. Методологічний базис економіко-екологічного моніторингу. Методи оцінки ефективності інвестиційної діяльності в сфері природокористування.
  
  автореферат [60,2 K], добавлен 13.04.2009
  

• Антропогенез і його чинники

  Антропогенез як забруднення навколишнього середовища внаслідок людської діяльності. Екологічна ситуація на планеті, основні джерела забруднення навколишнього середовища, гідросфери, атмосфери, літосфери, проблема радіоактивного забруднення біосфери.
  
  реферат [23,7 K], добавлен 04.09.2009
  

• Екологічний стан та охорона навколишнього середовища Полтавської області

  Географічне розташування, соціально-економічний розвиток Полтавської області. Огляд забруднення природного середовища. Джерела забруднення, напрями охорони навколишнього середовища. Екологічні програми забезпечення екологічної безпеки Полтавської області.
  
  курсовая работа [5,1 M], добавлен 17.03.2023
  

• Плата за природні ресурси

  Дослідження екологічної ситуації Одеської області: аналіз стану навколишнього середовища, водних, лісових та земельних ресурсів, скидів стічних вод в системи каналізації населених пунктів. Оцінка ефективності впровадження природоохоронних заходів.
  
  курсовая работа [459,8 K], добавлен 22.02.2015
  

• Забруднення навколишнього середовища

  Аспекти взаємодії в системі людина – природне середовище. Основні причини виникнення екологічної кризи. Наслідки забруднення навколишнього середовища токсичними речовинами. Фактори, методи та витоки забруднення гідросфери, літосфери та атмосфери.
  
  реферат [336,1 K], добавлен 13.12.2013
  

• Реалізація концепції платного природокористування

  Історія платного природокористування. Визначення розмірів зборів за використання природних ресурсів. Платежі за порушення природного середовища. Система накопичення і витрат фінансових коштів. Лісові ресурси державного значення та корисні копалини.
  
  презентация [242,0 K], добавлен 12.02.2014
  

• Еколого-економічні аспекти раціонального природокористування

  Екологічний збиток та склад його основних витрат. Причини наднормованого викиду полютантів в атмосферне повітря. Плата за забруднення навколишнього середовища. Обчислення плати за викиди стаціонарними джерелами енергії. Нормативи збору за забруднення.
  
  лекция [25,4 K], добавлен 29.09.2012
  

• Природокористування і економічна оцінка природних ресурсів

  Методичні підходи до економічної оцінки природних ресурсів. Критерії екологічного оцінювання стану навколишнього природного середовища. Система екологічного законодавства України. Використання ринкових механізмів в природокористуванні та охороні довкілля.
  
  реферат [34,6 K], добавлен 17.08.2009
  

• Економічний механізм природокористування та природоохоронної діяльності

  Критерії ефективності економічного механізму екологічного регулювання. Аналіз результативності та конструктивності економічного механізму екологічного регулювання в Україні. Пропозиції щодо збору (платежів) за забруднення природного середовища.
  
  реферат [38,5 K], добавлен 17.05.2010
  

• Механізм охорони навколишнього природного середовища Російської Федерації

  Методи адміністративно-правового механізму охорони навколишнього середовища. Джерела екологічного права і державні органи охорони навколишнього середовища. Екологічний контроль в Росії. Економічний механізм охорони навколишнього природного середовища.
  
  курсовая работа [24,5 K], добавлен 21.04.2011
  

• Екологія та проблеми забруднення середовища

  Основні екологічні закони, принципи та правила. Забруднення атмосфери нафтопродуктами та шкідливими викидами автотранспорту. Охорона навколишнього природного середовища від забруднення відходами тваринництва. Технологічні втрати грунтів та водна ерозія.
  
  отчет по практике [1,3 M], добавлен 20.12.2011
  

• Сучасні напрямки екологічних досліджень: проблеми альтернативних джерел енергії

  Енергетична проблема в Україні. Особливості альтернативних джерел: енергія води, вітру, сонця та біопаливо. Інноваційний розвиток цієї галузі в Україні. Оцінка збитку від забруднення навколишнього середовища та ефективності природоохоронних заходів.
  
  курсовая работа [44,1 K], добавлен 10.12.2011
  

• Вплив теплових двигунів на навколишнє середовище

  Автотранспорт як джерело забруднення атмосфери. Вплив теплових двигунів на навколишнє середовище, причини шкідливості відпрацьованих газів. Суть соціально-економічного аспекту шкоди від забруднення навколишнього середовища, заходи екологічного захисту.
  
  реферат [17,3 K], добавлен 03.04.2011
  

• Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища

  Сутність економічного механізму природокористування, основні компоненти економічного механізму, еколого-економічні інструменти. Принципи впливу на ключові групи економічних суб’єктів. Платежі за різні групи ресурсів, їх види і нормативи нарахування.
  
  реферат [55,8 K], добавлен 17.08.2009
  

• Оцінка впливу СП ЗАТ "ХЕМЗ-IРЕС" на стан навколишнього середовища

  Географічна і адміністративна характеристика району розміщення підприємства. Виявлення джерел забруднення. Оцінка впливу підприємства СП ЗАТ "ХЕМЗ-ІРЕС" на компоненти навколишнього середовища: воду, повітря, грунти, рослинний і тваринний світ.
  
  дипломная работа [1,7 M], добавлен 01.06.2012
  

• Біоіндикація стану навколишнього природного середовища в зонах розташування тваринницьких господарств

  Дослідження стану забруднення атмосферного повітря за відсотком зрілого насіння робінії звичайної. Методика оцінки токсичності атмосферного повітря. Методика інтегральної оцінки якості навколишнього природного середовища за токсико-мутагенним фоном.
  
  методичка [119,8 K], добавлен 28.12.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам