Мета, завдання та концепція екологічного менеджменту. Механізми і основні інструменти реалізації екологічного менеджменту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Харківська державна зооветеринарна академія

Факультет менеджменту

Кафедра екології

Звіт

З предмету «екологічний менеджмент»

Мета, завдання та концепція екологічного менеджменту. Механізми і основні інструменти реалізації екологічного менеджменту

Виконала: студентка 6 курсу

факультету менеджменту

Єгорова Ольга Вікторівна

Перевірив: Портянник С.В.

Харків 2012

Вступ

антропогенний утилізація екологічний менеджмент

Вашій увазі представлено звіт з предмету «екологічний менеджмент» на теми: «Мета, завдання та концепція екологічного менеджменту» та «Механізми і основні інструменти реалізації екологічного менеджменту».

Актуальність даних тем полягає у тому, що процеси світової глобалізації та суспільних трансформацій у сучасну епоху посилили пріоритетність екологічної проблематики. В багатьох випадках на етапі становлення індустріального та постіндустріального суспільства турбота про навколишнє природне середовище з утилітарної точки зору виявляється нерентабельною. Але різні форми життя, стан здоров'я та працездатність людей - це найвища цінність суспільства, котре керується широкими соціальними критеріями в інтересах майбутнього.

Мета даної роботи - одержання нових знань і практичних навичок з впровадження ефективних управлінських рішень, формування усвідомленого екологічного світогляду як необхідного атрибуту якісно нової ідеології управління природоохоронною діяльністю.

Задача даного звіту - надання інформації розв'язання проблеми поліпшення якості навколишнього середовища передусім пов'язане з розвитком системної структури й розширенням функцій екологічного менеджменту.

Об'єкт - вивчення питання протиріччя між зростаючими потребами людей і обмеженими можливостями біосфери, природних ресурсів.

1. Мета, завдання та концепція екологічного менеджменту

В концепцію екологічного менеджменту входить комплекс ключових положень, що визначають організацію природоохоронної діяльності на підприємстві, основні з них це:

1. Без досягнення екологічної стійкості не може бути довгострокового економічного росту. Природоохоронна робота пов'язана не тільки з витратами підприємницької діяльності, але й з одержанням переваг у конкурентній боротьбі.

2. Необхідна чітка організаційна спрямованість для того,щоб включати екологічні аспекти в усі види діяльності, починаючи з наукових розробок і закінчуючи виробництвом і поширенням продукції.

3. Необхідний постійний діалог та довірчі відносини з громадськістю,без яких успішна підприємницька діяльність неможлива.

Підвищення почуття відповідальності працівників за стан природоохоронної діяльності та заохочення за будь-які досягнення на перший погляд не дуже значні, але пов'язані з позитивними результатами, що залежить від них.

Найголовнішим завданням екологічного менеджменту є поліпшення технології виробництва. При цьому в першу чергу перевага надається:

- енерго- та ресурсо-збереженню,

- скороченню відходів.

Більше того, до основних завдань екологічного менеджменту можна віднести:

1. налагодження екологічно безпечних виробничих процесів (таких, що передбачають відсутність забруднюючих речовин, ефективність ресурсо-споживання, низькі показники енергоємності тощо);

2. забезпечення екологічного сумісництва всіх підрозділів підприємства.

3. досягнення оптимальних еколого-економічних співвідношень (мінімальна собівартість чи максимальний обсяг випуску продукції за найменших фінансових збитків та найменшого заподіяння шкоди НПС);

4. попередження негативної антропогенної дії на природу у процесі виробництва чи утилізації продукції, що виготовляється;

5. перетворення екологічних обмежень на нові можливості зростання виробництва діяльності (утилізація відходів, впровадження маловідходних технологій);

6. оновлення продукції відповідно до соціальної відповідальності перед споживачами та створення привабливого іміджу;

7. створення “зеленого” іміджу в очах громадськості (вибір постачальників з урахуванням їхнього ставлення до НПС, передбачуваність щодо ресурсів, котрі постачаються та інше);

8. стимулювання природоохоронних ініціатив, що вивільняють додаткові фінансові засоби внаслідок зниження витрат (за рахунок зменшення обсягів споживання енергії, природних ресурсів, ліквідації відходів) та зростання доходів (за рахунок продажу поліпшених чи дорожчих “зелених” товарів та створення принципово нової продукції).

В екологічному менеджменті основна мета і відповідні критерії оцінки її досягнення пов'язані з процесами постійного поліпшення і удосконалення.

Щорічне послідовне поліпшення повинно досягатися за всіма екологічно зазначеними аспектами діяльності економічних суб'єктів, де це дійсно можливо. Подібне удосконалення практично неможливо імітувати і фальсифікувати, що, у свою чергу, створює необхідну основу для оцінки екологічної «заможності» економічних суб'єктів, тобто підприємств. В такий спосіб ефективний екологічний менеджмент, що здійснюється спеціалістом-менеджером, забезпечує підприємству кредит довіри у відносинах з усіма сторонами, зацікавленими в його діяльності.

В цьому і полягає основна мета екологічного менеджменту, його значення для практики та перевага порівняно з традиційним, формальним екологічним управлінням.

2. Механізми і основні інструменти реалізації екологічного менеджменту

Необхідною складовою екологічного менеджменту є економічне обґрунтування його процедур і та керованих процесів. В Україні відбувається інтеграція природоохоронних економічних інструментів і механізмів управління розвитком держави. На практиці такі інструменти та механізми повинні стимулювати РВПР, стабілізувати якість НПС, сприяти зменшенню витрат на штрафні санкції тощо.

Сучасна держава потребує обґрунтованої екологічної політики, побудованої на основі дії економічних важелів за умов децентралізації всієї системи управління країною і переходу на ринкові механізми економіки з урахуванням принципів сталого економічного розвитку, реалізацію котрих забезпечує механізм ЕМ.

Механізм ЕМ - це сукупність засобів впливу на формування безпечних екологічних умов життєдіяльності людини та на екологічні наслідки діяльності суспільства.

Механізм реалізації управління екологічною безпекою діє на:

1. глобальному рівні (функції управління сконцентровані в межах міжнародних організацій і забезпечують збереження біосфери);

2. регіональному рівні (охоплює географічні та економічні зони, контроль і управління здійснюється на рівні керівництва держави);

3. локальному рівні (окремі райони, міста, підприємства, контроль скидів, викидів тощо).

На практиці механізм ЕМ реалізується за допомогою інструментів ЕМ.

Інструменти екологічного менеджменту - це засоби впливу на соціально-економічні процеси, котрі дають змогу не допустити або мінімізувати негативні наслідки в результаті використання ресурсів НПС.

До інструментів екологічного менеджменту зараховують:

- екологічний аудит;

- екологічну експертизу;

- екологічну сертифікацію;

- екологічну стандартизацію.

Як важелі впливу на збереження і формування безпечного довкілля використовують також:

- екологічний маркетинг;

- екологічний інжиніринг.

Екологічний аудит - це процедура, котра полягає у контролюванні фінансово-господарської діяльності підприємства. Екологічні суб'єкти потребують постійного фінансового контролю. У розвинутих країнах наприкінці 20 ст. виникло поняття «екологічний аудит». Він передбачає контролювання організації з точку зору екологічної безпеки.

Екологічна експертиза - це науково-практична діяльність спеціальних уповноважених органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян , що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні , аналізуванні, оцінюванні перед проектних , проектних та інших матеріалів та об'єктів, реалізація і діяльність котрих можуть негативно впливати або вже впливають на стан довкілля, і підготовці висновків про їх відповідність певним нормам і правилам.

НТП, розвиток промисловості супроводжується будівництвом і впровадженням в дію різноманітних виробничих об'єктів, функціонування котрих масштабно впливає на окремі території, а іноді - на НПС. Обсяги цього впливу необхідно визначати кількісно і якісно для подальшого його коригування. Для цього і необхідно проводити екологічну експертизу.

Екологічна сертифікація - це системна перевірка об'єкта сертифікації спеціально уповноваженим органом з метою підтвердження того, що виріб , послуга або процес відповідають певним вимогам чи технічним умовам. Сертифікацію можна пояснити як гарантію , що товар відповідає певним екологічними вимогам, та наділений визначеною якістю на стадіях його виробництва, експлуатації,переробки або знешкодження. Сертифікована продукція має переваги на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Екологічна стандартизація - це діяльність, спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній галузі через встановлення нормативів для обов'язкового загального і багатократного використання стосовно об'єктів, явищ, процесів тощо, реальних або перспективних завдань.

Специфікою екологічної стандартизації є напрацювання широкого спектра показників, з котрими потрібно порівнювати фактичний стан окремих об'єктів, процесів, екосистем, і територій.

Таке порівняння дає змогу приймати правильні управлінські рішення для стабілізації якості НПС, економічних, спеціальних факторів, процесів населених пунктів, регіонів,країн і стійкого розвитку загалом.

Екологічний маркетинг - це ринково орієнтована управлінська діяльність, складова загальної системи маркетингу підприємства, спрямована на визначення, прогнозування і задоволення споживчих потреб у такий спосіб, щоб не порушувати екологічної рівноваги НПС і не впливати на стан здоров'я суспільства.

Цей інноваційний інструмент спрямований на вивчення і удосконалення способів просування різноманітних товарів на ринок і збільшення обсягів їх продажу. Його неможна розглядати ізольовано. Він може бути результативним лише за ефективної дії цілісної системи маркетингу.

Екологічний інжиніринг - це складова еколого-економічного механізму, взаємопов'язана з інженерно-економічною діяльністю з обґрунтуванням рекомендацій екологічного аудиту, експертизи, еколого-економічних рішень та екологічних програм, проектів.

Комплексне використання інструментів ЕМ дає змогу раціонально використовувати природно-ресурсний потенціал, охороняти довкілля, забезпечуючи при цьому стійкий економічний розвиток та зростання рівня життя населення.

Список використаної літератури

1. Білявський Г.О. Основи екології : теорія та практикум: навчальний посібник/ Білявський Г.О., Бутченко Л.І - К.: Лібра, 2004 - 368 с.

2. Семенова В.Ф. Екологічний менеджмент: навчальний посібник / Семенова В.Ф., Михайлюк О.Л. - К.: Знання, 2006 - 366 с.

3. Кожушко Л.Ф. Екологічний менеджмент: підручник / Кожушко Л.Ф., Скрипчук П.М. - К.: ВЦ «Академія», 2007 - 432 с.

4. Літвак С.М. Екологічний менеджмент і аудит: навчальний посібник / Літвак С.М. - К.: ВД «Професіонал», 2006 - 200 с.

Размещено на Allbest.ru