Порушення процесів мікроспорогенезу у деревних рослин в умовах забруднення середовища викидами цементного виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Запорізьке обласне відділення

Малої академії наук України

Наукове відділення: Хімія та біологія

Секція: Зоологія та ботаніка

ПРОЕКТ

ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕСІВ МІКРОСПОРОГЕНЕЗУ У ДЕРЕВНИХ РОСЛИН В УМОВАХ ЗАБРУДНЕННЯ СЕРЕДОВИЩА ВИКИДАМИ ЦЕМЕНТНОГО ВИРОБНИЦТВА

Виконала: Кручиніна Д.А.

учениця 9-Г класу

Запорізького багатопрофільного ліцею № 99

Науковий керівник:

доктор біологічних наук,

професор,

завідувач кафедри фізіології з курсом цивільної оборони

Бовт В.Д.

Запоріжжя

2013

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1.Огляд Літератури

1.1 Цементний пил як інгредієнт аеротехногенного забруднення довкілля:склад на біотоксичність

1.2 Порушення процесів мікроспорогенезу як критерій мутагенності промислових полютантів

Розділ 2. Матеріали та методи дослідження

2.1 Загальна характеристика території, матеріалів та методів дослідження

2.2 Аналіз стерильності та життєздатності чоловічого гаметофіту,морфометрія пилкових зерен деревних рослин

2.3 Статистична обробка результатів дослідження

Розділ 3.Результати досліджень та їх обговорення

3.1 Стерильність пилку деревних рослин на дослідженій території

3.2 Морфологічна різноокість пилку деревних рослин в умовах забруднення екотопів викидами цементного виробництва

3.3 Життєздатність пилкових зерен деревних рослин на досліджуваній території

3.4 Інтегральна оцінка гаметоцидного впливу викидів ВАТ «Івано-Франківськцемент» на деревні рослини

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Актуальність.

Техногенний пресинг на екосистеми проявляється не лише у вираженому загально токсичному впливі на біоту, а й у віддалених ефектах, зокрема гаметоцидному [6, 10, 13, 15, 16, 24, 25, 29]. Мало висвітленою залишається проблема впливу окремих інгредієнтів промислового забруднення на репродуктивну сферу рослин, вивчення якої дозволить краще з'ясувати особливості функціонування рослинних організмів в умовах техногенного забруднення довкілля та перспективу використання показників стану пилку для біоіндикаційних досліджень

Одним з найпотужніших забруднювачів навколишнього природного середовища на ВАТ «Запоріжжцемент» ,яке є джерелом надходження у довкілля кальцієвмісного пилу [5,22]. Це дає підстави віднести територію, прилеглу до підприємства до локальної техногенної аномалії, яка потребує ґрунтовного вивчення [12].

Мета: дослідити вплив викидів цементного виробництва на стан пилку деревних рослин. Для досягнення поставленої мети виконували наступні завдання:

1. визначити рівень забруднення довкілля пилом за його накопиченням на листкових пластинках дерев;

2. оцінити рівень стерильності пилку за часткою без крохмальних пилкових зерен;

3. охарактеризувати вплив викидів цементного виробництва на життєздатність і морфологічні особливості пилку деревних рослин;

4. встановити напрям та ступінь кореляційних залежностей між параметрами стану пилку рослин І віддалю до джерела емісії;

5. оцінити перспективність застосування показників порушення процесів мікроспорогенезу у практиці біоіндикаційних досліджень. Об'єкт дослідження: стан чоловічого гаметофіту деревних рослин за дії аеротехногенного забруднення; матеріал дослідження - пилок деревних рослин.

Розділ 1.ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Цементний пил як інгредієнт аеротехногенного забруднення довкілля: склад та біотоксичність

Виробництво цементу й інших будівельних матеріалів є одним із основних джерел забруднення атмосфери пилом. Викиди цементних заводів це різні тверді частки, які мають значний біотоксичний ефект [5, 26]. Пил - це поняття, яке визначає фізичний стан речовини, а саме: подрібненість її на найдрібніші частки, які, будучи зваженими у повітрі, являють собою дисперсну систему (аерозоль). Шкідлива дій впливу залежить від ряду фізичних та хімічних властивостей, форми та розміру. Головне значення має концентрація пилу у повітрі [26].

Діяльність підприємств з виробництва цементу зумовлює надходження в атмосферу неорганічного пилу, до складу якою поряд з інертними частинками входять токсичні сполуки та важкі метали. В цементному пилові присутні значні концентрації Mn,Zn,Pb,Ni,Cu,Cr. Експериментально встановлено, що при середній виробничій потужності щорічне надходження важких металів на територію я зоні впливу підприємства становить 25,5 тонн, зокрема Mn - 9223, 2п 1025, Pb - 112, Cd - 11, Ni- 1116, Co - 85, Cu - 2152, Cr - 11784 кг відповідно [5, 22] (табл. 1.1).

цементний пил довкілля росина

Вміст важких металів у цементному пилові,M±m,мг/кг

Компонент пилу	Елементи
	Mn	Zn	Pb	Cd	Ni	Co	Cu	Cr
Нелокалізований неорганічний пил	1736±89	193±15	21±3	2±0,2	241±12	16±2	405±19	2218±112
Локалізований неорганічний пил	464±26	59±8	76±5	2±0,1	71±9	20±2	72±8	128±14

Понад 60% річних викидів підприємств,які спеціалізуються на виготовленні цементу припадає на період активної вегетації рослин (квітень вересень) [26].

Особливістю пилу є те, що він може бути нетоксичним, але адсорбуючи на своїй поверхні газоподібні і рідкі сполуки, набуває зовсім інших властивостей і збільшує цим небезпеку для біоти [26]. Внаслідок тривалого функціонування підприємств цементного виробництва на території їх впливу формуються біогеохімічні аномалії зумовлені техногенною концентрацією в ґрунтах та біоті Zn і Cd з величинами, що перевищують фонові значення в 2-3 рази па відстані до 25 км. Здатність забруднювачів до аеротехногенного перенесення визначається тим, до якої фракції пилу вони належать [26].

Літературні дані щодо фітотоксичності цементного пилу є фрагментарними і часто мають суперечливий характер, оскільки фітотоксичність мікроелементів сильно варіює й залежить під ектопічних умов конкретної території і хімічних властивостей забруднювача; валентності, радіуса та здатності до комплексоутворення. Більшість наукових публікацій присвячені кумулятивній здатності окремих видів стосовно інгредієнтів цементною пилу або ж їх виливу на вегетативну сферу рослин. Так, дрібні частки пилу можуть осідати на листках, знижуючи світло поглинання і. відповідно, фотосинтез, впливати на розміри і санітарний стан листя, а також завдавати механічних пошкоджень гострими краями часток, спричинювати опіки та отруєння [5,26].

Пил, що осідає на рослини, здійснює на листки фізичну і хімічну дію. У запилених листках на 5-14% зменшується інтенсивність поглинання підвищується інтенсивність транспірації, знижується асиміляція і посилюється дисиміляція. Встановлено, що у листках на 10-15% знижується вміст хлорофілу, скорочується площа асиміляційної поверхні. Окремі інгредієнти, зокрема важкі метали, утворюють хелатоподібні комплекси зі звичайними метаболітами й заважають їх подальшій участі в обміні речовин. Проникаючи в ядро та зв'язуючись із ДНК, вони проявляють генотоксичну дію [5,6,22,26].

1.2 Порушення процесів мікроспорогенезу як критерій мутагенності промислових полютантів

Найбільш чутливими процесами, на які впливають несприятливі стресові умови навколишнього середовища є репродуктивна сфера рослинних організмів (насамперед чоловічий гаметофіт). Тому порушення мікроспорогенезу можна вважати інформативним біоіндикаційних показником рівня екогенетичної напруженості територій, маркером зміни генетичного статусу популяцій у цілому [3, 8. 9, 16]. За дії промислових полютантів відбуваються порушення морфогенезу пилку, зміни його окремих фізіолого-біохімічних характеристик, підвищення абортивності та зниження життєздатності, що виявляється у зменшенні інтенсивності проростання та пригніченні росту пилкових трубок [З, ІЗ, 15 - 17, 28. 29].

Більшість індукованих полютантами мутацій є рецесивними й проявляються у гаплоїдних пилкових клітинах чи зародках при ембріональному розвитку насіння. Мейоз виконує роль своєрідного бар'єра в передачі потомству деяких типів таких мутацій, у результаті чого утворюється стерильний пилок і нежиттєздатне насіння [1,2, 27]. Тому найбільш значимими критеріями в оцінці дії техногенних забруднювачів є кількість аномальних мейотичних клітин і стерильність пилкових зерен [і]. Основні типи патології мейотичного поділу -- десинапсис. порушення в розходженні унівалентів, аномалії утворення веретена подіту. Наслідком цього є хромосомні мости, нерівномірний розподіл хромосом та їх лізис [1, 27]. При цьому всі види стерильності слід розглядати як генетичну елімінацію, що призводить до зниження генетичної різноманітності популяцій і порушення внутрішньо - і міжпопуляційних відносин [1,28]. Особливо цінними е дослідження гаметоцидних властивостей полютантів, виконані в умовах in situ, оскільки фактичний мутагенний потенціал полютантів у довкіллі може істотно відрізнятися від виявленого за допомогою лабораторного скринінгу [4,7, 11]

В.П. Бессонова як додатковий критерій гаметоцидності хімічних агентів розглядає зміну активності окремих ферментів пилкових зерен [3]. Ферментативна діагностика дозволяє з'ясувати механізми впливу забруднювачів на репродуктивні структури рослинних організмів, проте є складною й трудомісткою. Ятя здійснення біомоніторингових досліджень великих територій С.С. Руденко рекомендує дотримуватися принципу простоти досліджень та оцінювати ступінь гаметоцидності середовища посередництвом визначення вмісту не ферментативних сполук, зокрема, крохмалю [23]. За твердженням Т.В Морозової [17] наявність крохмалю не є гарантом життєздатності пилкових зерен, оскільки процес інгібіції проростання пилкової трубки може бути зумовлений порушенням синтезу будь-якої іншої біологічно активної речовини. З.В. Паушева також відзначає [20], що пилкові зерна, які несуть спермії, не завжди фертильні, навіть якщо вони містять крохмаль. Тому найбільш інформативною ознакою порушення процесів мікроспорогенезу є інгібїція процесів проростання пилку та росту пилкової трубки.

Експериментальними дослідженнями виявлена пряма залежність між дозою ряду хімічних агентів і рівнем порушень у мейозі й ембріогенезі, а також зворотна між дозою та фертильністю й життєздатністю пилку [29]. У натурних, умовах установлено зв'язок між акумуляцією важких металів у квіткових бруньках, кількістю аберацій у мейозі та стерильністю й діаметром пилку [24].

Найбільш перспективними індикаторами гаметоцидності факторів середовища можна вважати деревні рослини, у силу їх тривалої експозиції в антропогенно зміненому середовищі. Ступінь чутливості рослин до гаметоцидної дії факторів урбанізованого середовища є ознакою видовою [16].

Дослідження репродуктивного розвитку деревних рослин в умовах забруднення природного середовища на Україні є фрагментарними й представлені в основному працями В.П. Безсонової [2, 3], А.І. Горової [8], І.Й. Случик [24] та М.М. Миленької [16, 29]. Ряд досліджень проведено російськими вченими на шпилькових деревних породах [25].

Складною є проблема прогнозування сумісної дії полютантів на генетичний апарат живих організмів. Різні типи взаємодії мутагенів можуть суттєво вплинути на кінцевий мутагенний ефект при одночасній чи послідовній дії кількох хімічних чинників. Тому оцінка генотоксичності промислових стоків і викидів повинна ґрунтуватися на визначенні генетичної активності сумішей, а не окремих їх компонентів [6].

З літературних даних відомо про генотоксичні властивості багатьох інгредієнтів, що надходять у довкілля урбоекосистем разом із промисловими емісіями та викидами автотранспорту. Найчисленнішими є повідомлення щодо мутагенних властивостей газоподібних сумішей і аерозолів [6, 26].

Для просторової характеристики сукупного впливу мутагенів різної етіології використовується поняття «мутагенний фон». Мутагенний фон встановлюється за значенням інтегрального показника ушкодженості біоіндикаторів, який враховує часткові показники генних, хромосомних і функціональних порушень [7]. Виходячи із цього параметра за спеціальною шкалою можна оцінити мутагенний фон і стан генофонду як сприятливий, насторожуючий, конфлітний, загрозливий, критичний чи небезпечний. Запропонований метод покладений в основу уніфікованої оціночної шкали, що характеризує стан об'єктів довкілля за токсико-мутагенним фоном [18].

Проаналізовані нами літературні джерела засвідчують, що на сьогоднішній день існує об'єктивна необхідність створення системи біоіндикаторів і біомаркерів для визначення інтенсивності мутагенного фону на у реалізованих територіях. Особливо цікавою с дія проблема для урбопромислових комплесів і малих міст Прикарпаття, у межах яких екогенетичний моніторинг, за винятком окремих фрагментарних досліджень, не проводився й став предметом наших досліджень.

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Загальна характеристика території, матеріалів та метолів дослідження

Дослідження проводились у весняний період 2011-2012 рр. у 10 кілометровій зоні впливу ВАГ «Івано-Франківськцемент», що неподалік уід обласного центру . Тисменицький район розташований у центрі Івано-Франківщини навколо обласного центру (рис. А 1, додаток А). Район локалізований в межах Східноєвропейської платформи на Волино- Подільському плато. Рельєф місцевості - горбистий, порізаний глибокими долинами річок. Найвища точка району знаходиться на рівні 435 м. н р.м. Переважаючий тип ґрунту - дерново-підзолистий. Клімат району помірно континентальний. Середня температура липня - +18°С, січня - 5°С.Середня річна кількість опадів 600-800 мм. Сніговий покрив - нестійкий (40-78 днів). На території району чергуються луги і широколистяні ліси [21]. Поля високого і низького тисків визначають вітровий режим території, а відповідно, розподіл аерополютантів від джерела емісії [53] (Рис. А. 2. додаток А). За оцінками фахівців ВАТ «Івано-Франківськцемент» (Рис. Б.1 і Б.2. додаток Б) с одним з найпотужніших забруднювачів навколишнього природного середовища на Прикарпатті [30]. Це потужне багатогалузеве підприємство, що виготовляє понад 300 найменувань продукції і займає площу близько 200 га. Підприємство працює круглорічно з безперервним циклом виробництва і є найбільшим на Україні виробником азбоцементних труб та шиферу [30]. Основними забруднювачами, що містяться у викидах підприємства, є речовини у вигляді суспендованих твердих часток (пил) (57,1% від сумарного викиду), оксиди нітрогену (NO) (9%). діоксидсульфуру (SO) (10,8%), диоксид та монооксид карбону (CO2 та СО) (21,4%). Крім тою, у викидах присутні сірководень (0,03%), формальдегід (0,02%), толуол (0,02%), бензол (0,01%), п'ятиоксид ванадію (0,01%), ксилол (0,01%). Зазначені сполуки володіють значним біотоксичним і мутагенним ефектом. Для здійснення оцінки гаметоцидного впливу викидів ВАГ «Івано-Франківськцемент» на деревні рослини обрано мережу моніторингових ділянок, різновіддалених від джерела емісії (Рис. В.1, додаток В). Аналізували вплив комплексу факторів на чоловічий гаметофіт деревних рослин зелених насаджень сіл Ямниця (віддаль до ІІД1К -1,36 км), Угринів (1,5 км), Павлівка (2,87), Вікторів (8,85 км) і Підлужжя (6,63 км), та на території промислової площадки (ПП) ВАТ <ІваноФранківськцемент>. В якості фонової обрано умовно чисту теріторію, близьку за природо кліматичним умовами, але таку, що знаходиться поза зоною впливу підприємства - селище Рожнятів [27]. Гаметоцидний вплив оцінювали за реакцією пилку деревних рослин, представлених у достатній кількості насадженнями близькими за віком та санітарним станом: верба козяча ,тополя пірамідальна ,липа дрібнолиста та береза повисла . Визначали стерильність, життєздатність та морфологічну різноякісність пилку. Всі дослідження виконані в умовах in situ синхронно на досліджуваній території. Пилок деревних рослин відбирати з квіткових суцвіть у період цвітіння з підвітряного боку дерева з нижньою ярусу крони за стандартною методикою [23].

2.2 Аналіз стерильності та життєздатності чоловічого гаметофіту, морфометрія пилкових зерен деревних рослин

Квіткові суцвіття фіксували у суміші Кларка (етиловий спирт : оцтова кислота = 3:1) при температурі 0 - 4°С протягом 24 годин і переносили у 80% етанол для зберігання. Кількість фертильних і стерильних пилкових зерен визначали на тимчасових давлених препаратах за йодним методом [20], що ґрунтується на визначенні крохмалю в складі пилкових зерен за допомогою йодної реакції, оскільки стерильні і фертильні пилкові зерна відрізняються за його вмістом. Йодний розчин готували за рецептом Грама [20]. Переглядали по 600 - 1000 терен віл однієї особини кожного виду або 3000 - 5000 на досліджувану ділянку.

Життєздатність пилку оцінювали шляхом пророщення па сторгованому середовищі методом Д.А. Транкопського [20]. В цьому методі в якості вологих камер використовували чашки Петрі і мокрим фільтрувальним папером. Штучне середовище, яке готували з 1%-ого агар агару і цукру, наносили на предметне скло. На це середовище висівали пилок і помішали у термостат при температурі 30° С. Для кожного виду визначачи час від початку інкубації до моменту проростання пилку (t 0), і також відсоток непророслих пилкових зерен щодо їх загальної кількості та середні значення довжин пилкових трубок через часові інтервали рівні 2 t , 3t і через добу від початку проростання. Переглядали не менше 100 пилкових зерен від однієї особини кожного виду на досліджувану ділянку Для зручності аналізу в кожному варіанті обчислювали коефіцієнт стерильності (Ксп,) та формулою (1) [13]:

Ксп =Сзд/Nф

де (Ксп), - коефіцієнт стерильності пилку; С- стерильність пилку у зоні дослідження, %; (N, - стерильність пилку на фоновій території, %.

Морфологічну різноякісність оцінювали за частотою зустріваності гігантських та карликових пилкових зерен, що відповідно були в 1,3-1,5 рази більші чи менші середньої норми. Вимірювання розмірів пилку проводили, як за значено на рисунку Г.І (додаток Г)

Аналіз пилкових культур проводили під мікроскопом Olympus СХ-300 (збільшення 400х); мікрофотографування здійснювали за допомогою інтегрованої в мікроскоп фотонасадки Olympus SР - 500 UZ при збільшенні мікроскопа 400х і 1000х .

За результатами досліджень обчислювали умовні показники ушкодження (УПУ) та проводили подальшу інтегральну оцінку екологічного дослідженої території, використовуючи формули 2-3 [18]:

УПУi=(Пкомф-Пn)/(Пкомф-Пкрит) (2)

де УПУ і умовний показник ушкодженості гаметофіту за аналізованим показником; Пкомф - комфортне (контрольне) значення аналізованого параметру біоіндикатора; Пкрит - критичне значення параметру; Пn - значення параметру у кожному дослідному варіанті.

ІУПУ=1\n ? УПУі

Де ІУПУ - інтегральний умовний показник пошкодження.

2.3 Статистична обробка результатів дослідження

Камеральна обробка результатів дослідження полягала в статистично математичній інтерпретації й узагальненні одержаних даних.

Усі розрахунки проводили за допомогою редактора MS Excel 2003 та програмного пакета Statistica 6.0.

Математичну обробку результатів проводили варіаційно-статистичним методом із наступними кореляційно-регресійним і кластерним аналізами

Базові статистичні величини (середнє арифметичне значення (М), і похибку середнього арифметичного (m)) обчислювали загальноприйнятими методами [14]. Достовірність відмінності одержаних експериментальних даних із фоновими оцінювали за допомогою (t-критерію Стьюдента при 5% рівні значимості a, Нульову гіпотезу відкидали при Р?0,05.

У рамках проведення кореляційного аналізу встановлювали напрям і форму кореляційного зв'язку, його тісноту та достовірність. Значення коефіцієнту парної (rxy) кореляції обчислювали за стандартними методиками. Коефіцієнт вважали достовірним при Р?0,05. Тісноту кореляційних зв'язків між параметрами встановлювали, виходячи з градації коефіцієнта детермінації; форму - за критерієм Блекмана. Функціональні залежності між аналізованими показниками визначали методами регресійного аналізу.

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

3.1 Стерильність пилку деревних рослин на дослідженій території

Результати тесту на стерильність пилку деревних рослин вказують на інтенсифікацію гаметоцидного впливу у ряді населених пунктів:

с. Ямниця --» с. Угринів --» С. Павлівка --» с. Вікторів --» с. Підлужжя, що проявляється зростанням у пилковій культурі частки без крохмального пилку (табл. 4.1). Максимальне перевищення фонового значення відмічено у рослин промислової площадки (ПП) цементно-шиферного комбінату (І ЩІК).

Таблиця 3.1

Рівень стерильності пилку деревних рослин-індикаторів у зоні впливу ВАТ «Івано-Франківськцемент»

Територія дослідження	Рівень без крохмальних пилкових зерен, % M±m
	P.pyramidalis	T.cordata	B. pendula	S. caprea
Промислова площадка ІЩІК	77,3±7,66*	26,6±2,02*	19,6±1,83*	8,4±0,59*
с. Ямниця	63,2±3,40*	21,8±1,53*	15,3±1,24*	7,3±0,42*
с. Угринів	58,7±1,33*	15,6±0,97*	10,2±0,74*	6,2±0,26*
с. Павлівка	55,8*1,57*	18,8*0,75*	12,4±0,64*	7,0±0,21 *
с. Вікторів	35,4±0,98*	10,6±0,48*	7,4±0,45 *	4,3±0,15*
с. Підлужжя	18,0±0,62*	8,3±0,30*	6,2±0,29 *	3,6±0,11
Фонова територія	7,1*0,31	5,9±0,18	4,9±0,15	3,0±0,09

*- вірогідні зміни досліджуваних показників порівняно із фоновими

Збільшення кількості стерильного пилку деревних рослин у зоні впливу ВАТ «Івано-Франківськцемент» супроводжується і зростанням гетерогенності групової реакції (Су, %), що є додатковим свідченням напруги адаптаційного процесу. Так, якщо на фоновій території коефіцієнт варіації

для різних видів коливаються у діапазоні 6,21 - 9,90%. то на території ПП ЦШК його значення сягають 15,72 - 22,11%.

Відмічено видову специфічність реакції чоловічою гаметофіту на вплив урботехногенних чинників, про ЩО свідчить характер зміни коефіцієнта стерильності пилку (Ксп.) (рис. 4.2).

	ПП ЦКШ	С.Ямниця	С.Угринів	С.Павлівка	С.Вікторів	С.Підлужжя	Фон
S.caprea	2,8	2,43	2,1	2,33	1,43	1,2	1
B.pendula	4	3,12	2,1	2,53	1,51	1,27	1
T.cordata	4,51	3,7	2,64	3,19	1,8	1,41	1
P.pyramidalis	10,89	8,9	8,27	7,86	4,99	2,54	1

Рівень стерильності пилку деревних рослин досліджених населених пунктів. Максимальний рівень без крохмальних пилкових зерен констатовано для P.pyramidalis Зокрема, у рослин, що зростають в умовах ПП ВАТ рівень стерильності пилку перевищує фоновий показник (7,1*0,3%) у 10,89 разі сягаючи значення 77,3+7,66%. Найнижчі значення Тополі пірамідальної відмічено на території села ІІідлужжя-2,54.

Чоловічий гаметофіт T.cordata проявляє меншу чутливість до впливу ксенобіотиків у порівнянні з P.pyramidalis. Максимальна стерильність пилку

в липи відмічена н особин із промислової площадки підприємства і складає.
26,6±2.0%, що відповідає значенню Ксп - 4.51. Високі значення Ксп T.cordata встановлені для особин із зелених насаджень сіл Ямниця, Угринів та Павлівка: 3,70, 2,64 та 3,13 відповідно. Комплексний вплив факторів С.Вікторів зумовлює зростання стерильності пилку в 1,8 раз, порівняно з фоновим значенням (5,9±0,2). Мінімальний гаметоцидний вплив, ще спостерігається на території с. Підлужжя, спричинює зростання кількості стерильних пилкових зерен в 1,4 рази порівняно з фоном

Коефіцієнт стерильності пилку для B.pendula флуктує в діапазоні від 19,6 % на території ЦШК до 6,2 % у с. Підлужжя при фоновому значенні - 4,9%

Найвищу толерантність до дії урботехногенних факторів, виходячи і: значень Ксп має S.caprea. Статистично значима відмінність коефіцієнта відносно фонової о значення виявлена в усіх досліджених населених пунктах окрім с. Підлужжя,де відзначена тенденція до зниження кількості фертильних пилкових зерен. У рослин санітарно-захисної зони підприємства стерильність пилку є максимальною й складає 8,4±0,6%

У цілому за значеннями рівня стерильності пилку пропонується такий ряд чутливості чоловічого гаметофіту до впливу викидів цементного виробництва: P.pyramidalis (11,0>Ксп <7,34 - високочутливий вид) - T. cordata > B.pendula (7,33 >Ксп < 3,67 - види середньої чутливості) > S. caprea (Км < 3,66 - малочутливий вид).

Дослідження показали, що стерильні пилкові зерна відрізняються від фертильних не лише інтенсивністю забарвлення, але й лінійними розмірами та характером екзини (Мал. 3.2) Таким чином, частка без крохмальних пилкових зерен у пилковій культурі є універсальною ознакою стосовно різних біообектів і може слугувати інформативним показником ранніх змін природних екосистем під впливом урботехногенного пресингу.

3.2 Житєздатність пилкових зерен деревних рослин на досліджуваній території

Для адекватної оцінки гаметоцидного впливу, йодний експрес-метод доповнювали тестами на здатність пилкових зерен до проростання (мал. 3.3).

Дослідження показали депресивні зміни життєздатності пилку деревних рослин, які проявляються зростанням частки непророслих пилкових зерен і зменшенням довжин пилкових грубок табл. Д 1, додаток Д).

Найбільш уразливим до дії урботехногенних чинників с чоловічий гаметофіт P.pyramidalis. Зокрема, у модельних особин із ПП ЦШК здатність до проростання та формування пилової грубки після добової експозиції на агаризованому середовищі зберігається у 19% пилкових зерен, що с нижчим від фонового значення в 11,09 раза. Для даного виду, в умовах досліджуваної урбоекосистеми, відмічено також максимальну інгібіцію процесу формування пилкових трубок. Свідченням цього є достовірне(Р<0.05) зниження їх довжин пропорційне віддалі до джерела забруднення. Так, при добовій експозиції зазначений показник варіює в діапазоні від 281,8±2.07 мкм в особин зелених насаджень с. Підлужжя до 128,1 ±6,42 мкм на території ПП ВАТ «Івано-Франківськцемент» при фоновому значенні 320,3±2,07 мкм.

Максимальною толерантністю до дії гаметоцидних чинників володіє S.capera. Коефіцієнт стерильності пилку для даного пилку при добовому пророщеній варіює у діапазоні 1.47-3,30. Максимальна флуктуація довжини пилкових трубок складає 52,1 мкм при пророщенні пилку па агаризованому середовищі протягом 24 годин.

Для аналізованих видів простежується тенденція до відтермінування початку проростання пилкових зерен при інтенсифікації урботехногенного впливу. Установлену закономірність можна розглядати як додаткову біоіндикаціину ознаку при здійсненні оцінки екологічного стану територій.

Деревним рослинам із різних населених пунктів у зоні впливу ВАТ «Івано-Франківськцемент» характерна також значна відмінність в інтенсивності проростання пилкових зерен у різні часові інтервали. Максимальна частка пилку рослин із фонової території проростає за часовий інтервал 1-2. Відсоткова частка пилкових зерен, що проросли в часовому інтервалі 2 - 24 години, зростає в ряді досліджених ділянок: фонова територія > с. Підлужжя > с. Вікторів > с. Павлівка > с. Угринів > с.Ямниця > ПП ЦШК. Ця закономірність є на більш вираженою у P.pyramidalis і T.cordata, найменше S.capera.

Аналізовані параметри життєздатності пилку можуть слугувати інформативними високочутливими маркерами зміни екологічного стану екологічних систем у зоні техногенезу.

Порівняльний аналіз одержаних результатів показав диференційність інформативності застосованих тестів на визначення рівня абортивності:пилку. У всіх варіантах спостереження частка непророслих пилкових зерен на відмінність с найбільш виразною і складає у середньому 20 - 30%.

3.3 Морфологічна різноякісність пилку деревні рослин в умовах забруднення екотопів викидами цементного виробництва

Поряд зі зниженням фертильності пилку деревних рослин спостерігається також зростання його морфологічної різноякісності, (мал. 3.4). Зростання частоти появи пилкових зерен аномального розміру у всіх деревних видів відбувається у такій послідовності моніторингових ділянок:

фонова територія --» с. Підлужжя --»с. Вікторів --» с. Павлівка --» с. Угринів ---»с. Ямниця ПП ЦШК (рис. 3.5).

Зростання морфологічної різноякісності пилку рослин-індикаторів у різнофунаціональних зонах урбоекосистеми порівняно з фоновою територією
Збувається в основному за рахунок збільшення кількості карликових пилкових зерен. Зворотна закономірність видалена лише для S. capera. Максимальна кількість морфологічно аномального пияку характер на для P. Pyramidalis Зазначений показник варіює від 16.7% у рослин зелених насаджень с. Підлужжя до 437 на ПП підприємства при значенні фонового показника - 8.7 %, Основну його частку складають карликові пилкові зерна, кількість яких флуктує у діапазоні 8.7 - 33.7%.

Найвищий відсоток зустріваності гігантського пилку характерний для T.cordata. Так у зоні неорганізованих викидів і ЦШК частка аномально великих пилкових зерен лини склала 11%, що п 5 раз перевищує аналогічний показник на фоновій території. Кількість карликових пилкових зерен у модельних особин даного виду зростає обернено пропорційно віддалі досліджуваної ділянки від джерела впливу: від 3.7% па території с. Підлужжя до 22.69% на ПП «Івано-Франківськцемент».

Найменша варіативність розмірів пилкових зерен на дослідженій території властива для S.capera Максимальна кількість морфологічно аномального пилку для даного виду відмічена на ПП ЦШК і складає 11,0 %. Частка карликового й гігантського пилку співвідноситься як 6:1. Зміна лінійних розмірів пилку, їмо спостерігається, може бути зумовлена впливом екотоксикантів, здатних викликати порушення процесів росту й поділу при формуванні первинних клітин археоспорію та при утворенні тетрад мікроспор. Таким біосфектом володіє ряд інгредієнтів урбопромислових емісій, зокрема сполуки ВМ, оксиди сульфуру та нітрогену тощо [1, 27]. Тому частота появи морфологічно аномальних пилкових зерен може слугувати додатковою неспецифічною біоіндикаційною ознакою.

3.4 Інтегральна оцінка гаметоцидного впливу викидів ВАТ «Запоріжжцемент» на деревні рослини

Дія об'єктивної оцінки гаметоцидності середовища доцільним є поєднання різних методів із подальшим розрахунком інтегральних показників. При цьому, зручною с практика розрахунку умовних показників ушкодження (УПУ) біооб'єкта та інтегральних умовних показників ушкодження (таблиця Д.2, додаток Д)

Рівень стерильності пилку рослин-біоіндикаторів характеризує не лише загальну токсичність навколишнього середовища, а й опосередковано відображає інтенсивність мутагенної напруги [б]. Таким чином, можна дати оцінку ступеня екогенетичної трансформації дослідженої території. Відповідно до значень інтегрального умовного показника ушкодження (ІУПУ.) в межах досліджуваної території можна виділити відмінні за рівнем токсико-мутагенної н пруги зони (табл. 3.2).

До категорії безпечних можна віднести території сіл Підлужжя та Вікторів, ІУІІУ з межах яких не перевищує значення 0.25. Це Відповідає сприятливому стану біосистем за уніфікованою оціночною шкалою [180", а виявлені порушення чоловічого гаметофіту носять характер спонтанних. генетично обумовлених змія. Тут рекомендується проводити інформаційний періодичний регламентний контроль.

Таблиця 3.2

Умовні показники пошкодження (УПУ) дивних рослин і рівень
токсико-мутагенної напруги середовища в межах досліджуваної території

Деревний вид Досліджувана територія					ІУПУ*	Категорія екологічної безпеки території
Фон	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	безпечна
С. Підлужжя	0,18	0,11	0,1	0,18	0,14	безпечна
С.Вікторів	0,31	0,19	0,21	0,30	0,25	безпечна
С.Павлівка	0,48	0,36	0,44	0,55	0,45	Помірно безпечна
С.Угринів	0,60	0,41	0,46	0,66	0,53	небезпечна
С. Ямниця	0,81	0,75	0,74	0,80	0,78	небезпечна
ПП ЦШК	1,,00	1,00	1,00	1,00	1,00	Надзвичайно небезпечна

* - інтегральний умовний показник ушкодження біосистем

Помірно небезпечна екологічна ситуація, а відповідно загрозливий стан біосистем, встановлені для с Павлівка. Значення показника ІУПУ тут складає 0,45 у.о. На цій території рекомендовано проводити нормуючий періодичний регламентний контроль

Критичний стан репродуктивних структур деревної рослинності і (ІУПУ - 0,78 у.о), який відповідає небезпечному токсико-мутагенному фону території, має місце у с. Угринів. Такі території потребують планових тактично-стратегічних дій і постійного контролю, визначення джерел і компонентного складу забруднювач-в, а також впровадження реабілітаційних заходів, спрямованих па оптимізацію стану довкілля і всіх біологічних систем

Максимальне значення ІУПУ властиве деревним рослинам на ПП ЦШК, що дозволяє охарактеризувати токсико-мутагенний фон даної території як надзвичайно небезпечний. На територіях такого класу небезпеки потрібна радикальна зміна тактики і стратегії управлінських рішень, туї слід проводити особливий регламентний контроль. Необхідним є визначення меж територій із таким токсико-мутагенним статусом і розробка цілеспрямованих заходів щодо відновлення їх екологічного стану

Дня з'ясування характеру та тісноти статистичних залежностей між рівнем токсико-мутагенної напруги середовища та віддалю до джерела емісії проведено кореляційно-регресивний аналіз одержаних експериментальних даних (мал. 3.6)Проведений аналіз показав наявність тісних лінійних кореляційних залежностей між інтегральним показником ушкодження чоловічого гаметофіту та віддалю об'єкту до джерела забруднення. При цьому, фактор направленості вітрових потоків не має визначаючого впливу. Такий ефект зумовлений якісним складом викидів цементного виробництва Як вже зазначалось, цементний пил є переважно крутню дисперсним і в його розсіюванні гравітаційні сили відіграють більш вагому роль, ніж турбулентний переніс Аналогічна закономірність проявляється також при аналізі статистичних залежностей між віддаллю до джерела емісії та окремими показниками стану пилку досліджених деревних рослин. Встановлено наявність тісних кореляційних залежностей між більшістю аналізованими параметрами стану пилку і віддалю до джерела емісії (Мал. 3.7)

Найвищі значення коефіцієнта кореляції Пірсона встановлені за всіма аналізованими показниками для Р. pyramidalis

Групування досліджених видів методом повного зв'язку при допомозі методу Евкліда (мал. 3.8), дозволяє стверджувати про відсутність екогенетичної обумовленості у формуванні чутливості чоловічого гаметофіту деревних рослин, про що свідчить значна віддаленість за вказаним критерієм близькоспоріднених видів.

Таким чином, можна констатувати, що депресивні зміни репродуктивної сфери деревних рослин (зростання частки без крохмальних пилкових зерен. інгібування процесу формування пилкової трубки, зниження інтенсивності проростання пилку та зростання його морфологічної різноякісності) значною мірою зумовлені впливом техногенних чинників і можуть слугувати маркерами при діагностиці ранніх генетичних порушень, зокрема на території у зоні впливу цементних виробництв. Ступінь зміни показників стану пилку знаходиться в тісній статистичній залежності з віддалю до джерела забруднення викидами цементного виробництва.

Застосовані тести на визначення рівня абортивності пилку відзначаються диференційністю в інформативності. Тому для об'єктивної оцінки гаметоцидності середовища доцільним с поєднання розглянутих метолів із подальшим розрахунком інтегральних показників.

ВИСНОВКИ

У представленій науковій здійснено оцінку впливу викидів цементного виробництва на стан чоловічого гаметофіту деревних рослин; встановлено рівень корелятивних залежностей між зміною параметрів стану пилку і віддалю до джерела емісії; проаналізовано перспективність застосування
параметрів стану пилку (стерильності, життєздатності та морфологічної різноякісності) у практиці біоіндикаційних досліджень.

1. Вплив викидів цементного виробництва зумовлює зростання рівня без крохмального пилку деревних рослин За зазначеним критерієм максимальною резистентністю володіє чоловічий гаметофіт Salix caprea L.; мінімальною -Populus pyramidalis Roz.

2. У зоні впливу підприємства відбувається зростання морфологічної різноякісності пилку, яке проявляється збільшенням частки гігантських і карликових пилкових зерен. Максимальна кількість морфологічно аномального пилку виявлена для Р. Pyramidalis (до 43,7%). Найменша варіативність розмірів пилкових зерен на дослідженій території властива для S. caprea L..

3. Депресивні зміни життєздатності пилку деревних рослин проявляються зростанням частки непророслих пилкових зерен і зменшенням довжин пилкових трубок. Найбільш уразливим є чоловічий гаметофіт Р. pyramidalis, у якого здатність до проростання і формування пилкової трубки в умовах дослідженої території знижується на 2,97-11,09, а довжина пилкових трубок - до 2,5 разів.

4. Встановлено наявність тісних прямих лінійних кореляційних залежностей між показниками ушкодження чоловічого гаметофіту та віддалю до джерела емісії (г>0,75). Фактор направленості вітрових потоків немає визначаючого впливу. Найвищі значення коефіцієнта кореляції Пірсона встановлені за всіма аналізованими показниками для Р. pyramidalis

5. Чутливості деревних рослин до комплексу гаметоцидних факторів знижується у наступному послідовному ряді: Р. pyramidalis > T.cordata > C.vulgaris > B.pendula > A.negundo > M. Domestika > S. caprea. Тест на життєздатність пилку є найбільш інформативним маркером ранніх генетичних порушень.

6 Максимальне ушкодження чоловічого гаметофіту рослин індикаторів відмічено безпосередньо у зоні неорганізованих викидів. Зниження токсико мутагенного фону відбувається. в ряді: с. Ямниця < с. Угринів < с. Павлівка < с. Вікторів < с. Підлужжя

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алов И. А. Цитофизиология и патология митоза / И. А. Алов. - М. Медицина, 1972. - 264 с.

2.Бессонова В. П. Семенное возобновление древесных растений и промышленные полютанты (SO2 и NO2) / В. П. Бессонова. - Запорожье: Запорж. гос. ун-т, 2001. - 193 с.

3. Бессонова В. IX Состояние пыльцы как показатель загрязнения среды тяжелыми металлами / В. П. Бессонова// Экология. 1992. №4.-С. 45- 50.

4. Биоиндикация загрязнения наземных экосистем [пер. с нем ; ред. Р. Шуберт]. - М.: Мир, 1988. - 350 с.

5.Ворон В.П. Устойчивость лесных насаждений к воздействию загрязнения атмосфери выбросами цементного и калийного производства в условиях Прикарпатья: Авторсф. дне. канд. с.-г. наук / Харк. укр. науч.- исслед. ин-т. -X., 1983. - 19 с.

6. Генетические последствия загрязнения окружающей среды / [Бариляк И. Р., Бужеевская Т. И., Быкорез А. И. и др.]. - К.: Наук, думка. 1989.-232 с.

7. Гигиенические критерии состояния окружающей среды 51: руководство по краткосрочным тестам для виявленим мутагенных и канцерогенных химических веществ. - Женева: ВОЗ. 1989. - 212 с.

8. Горовая А. И. Методологические аспекты оценки мутагенного фона и генетического риска для человека и биоты от действия мутагенных экологических факторов / А. И. Горовая, Л. Ф. Бабырь, Т. В. Скворцова и др. Цитология и генетика. - 1996. - Т. 30, № 6. - С. 78 - 86.

9. Григоренко I. В. Життєздатність пилку деяких представників родини Magnoliaccae в умовах Південного Сходу України / І. В. Григоренко, В. П. Беконом/> Укр. бот. журн.-2001.-№ І.-С. 107 - 111.

10. Дуган А. М. Мутагенная активность взвешенных частиц атмосферного воздуха в индустриальных городах Украины / А. М. Дуган, И. Р. Бариляк // Цитология и генетика. - 1995. - Т. 29, № 5. - С. 28 - 33.

11. Егорова Г.. И. Биотестирование и Биоиндикация окружающей среды / К И. Егорова, В. И. Белолипецкая. - Обнинск : ИАТЭ, 2000. - 80 с.

12. Екологічна ситуація на північно-східному макросхилі Українських Карпат / [Голубець М. А., Марискевич О. Г.. Козловский М. П., Козак 1.1.1 ;за рсл. М. А. Голубця. - Львів : Поллі, 2001. - 162 с.

13 А.И Куринный А. И. Индикации загрязнения окружающей среды пестицидами-мутагенами по их гаметоцидному действию на растения / А. И. Куринный //Цитология V. генетика. 1983.-Т. 17, №4.-С. 32-15. М.Лакин Г. Ф. Биометрия : учебное пособие для биол. спей. ВУЗов. - 4-е изд. / Г. Ф. Лакин. - М.: Высш. школа. 1990. - 350 с

15. Лях В. А. Влияние тяжелых металлов на жизнеспособность пыльцы некоторых древесных / В. А. Лях, Т. Н. Пересыпкина, Е. В. Дубовая //Науковий вісник СумДУ. Серія: Технічні науки. - 2004. - №2 (61). - С 174
-177.

16. Миленька М. М. Життєздатність пилку деревних рослин як критерій якості навколишнього середовища / М. М. Миленька її Екологія та ноосферологія. - 2009. Т. 20.-С 181- 187.

17. Морозива Т. В Комплексна біоіндикаційна оцінка екологічного стану слобоурбанізованних селітебних територій Чернівецької області автореф. Дис. на здобуття наук, ступеня канд. біол, наук : спец. 03.00.16 - «Екологія» / Т. В. Морозова. - Чернівці, 2004. - 25 с.

18. Наказ МОІ України № 116 від 13.03.2007 р. «Про затвердження методичних рекомендацій "Обстеження та районування території за ступенем впливу антропогенних чинників на стан об'єктів довкілля з використанням цитогенетичних метолів" Iі Офіційний вісник України. - 2007.- №4,С. 186-209.

20. Паушева 3. П. Практикум по цитологии растении [4-е изд., перераб. И доп]-- М.: Агропромиздат, 1988. -272 с.

21. Природа Івано-Франківської області / [ред. К. І. Геренчук]. - К. : Вища шк. ла, 1973.- 160 с.

22. Пузенко Д.М. Вплив викидів цементного виробництва на стан агроекосистем Передкарпатгя: Автореф. дис. канд. с.-г. наук. / Дніпропетр. держ. аграр. ун-т. - Д., 2005. - 20 с.

23. Руденко С. С. Основи загальної екології : практичний курс. Ч. 1 /С С. Руденко, С. С. Костишин, Т. В. Морозова. - Чернівці: Рута, 2005. - 320 с.

24. Случик І. Й. Біоіндикація стану міського середовища за показниками генотоксичної та гаметоцидної дії полютантів на деревні рослини / І. Й. Случик, В. М Случик // Науковий вісник Львівського лісотехнічного університету. - 1999. Вил. 9.8.-С. 130-133.

25. Третьякова И. Н. Пыльца сосни обыкновенной в условиях экологического стресса / И. Н. Третьякова, Н. Е. Носкова // Экология. - 2004.-№ 1.-С. 26-33.

26. Фитотоксичность органических и неорганических загрязнителей (Проблеми промышленной ботаники) / [В. П. Тарабрин, Е. Н. Кондратюк. В. П. Башкатов и др.] - К.: Наук, думка, 1986. - 216 с.

27. Шамина Н. В. Диагностика аномалий растительного мейоза по его продуктам / Н. В. Шамина // Цитология. - 2006. - Т. 48, № 6. - С. 486 - 494.

28. Bertin R. I. Plant reproductive ecology: patterns and strategies / R. I. Bertin // Reproductive ecology. - Oxford: Oxford University Press, 1996. - 326 p.

29. Mylenka M., Parpan V. The Woody Plants Pollen Anomality under the Conditions of the urbotechnogenic Ecosystem // XII dni alergii pylkowej w Krakowie : Konferencija naukowo-szkoleniowa, 28-29. 05. 2010. - Krakow, 2010.
-S.

Д о д а т к и

Додаток А

Мал.Г.1..Схема вимірювання розмірів пилкових зерен



Мал.3.2. Аномалії пилку деревних рослин-індикаторів в умовах забруднення середовища викидами цементною виробництва: І - стерильні пилкові зерна; 2 - фертильні пилкові зерна. Заб.: розчин йоду в йодистому калії (за Грамом). Мікрофото. 36.: А - Є - 400 х



Мал. 3.3. Проростання пилку модельних рослин S.caprea L із ПП «Івано-Франківськцемент» на агаризованому середовищі: І - фертильне зерно; 2 стерильне зерно.



Мал. 3.4 Варіювання розмірів пилкових зерен окремих деревних рослин (А-S. capera - P.pyramidalis Roz.) в умовах забруднення довкілля викидами цементного виробництва: 1 - гігантське пилкове зерно, 2- карликове пилкове зерно.

Заб.: розчин йоду в йодистому калії (за Грамом). Мікрофото 36.: А - Г - 1000x

Мал. 3.5. Частота появи гігантських та карликових пилкових зерен: (тут і Надалі)



Мал. 3 6. Графік лінійної кореляційної залежності між ІУПУ чоловічого гаметофіту деревних рослин і віддаленістю об'єкта від джерела емісії (В критерій Блекмана< 11,37 при статистично достовірному значенні коефіцієнта кореляції Пірсона (Р<0,05).



Мал.3.7 Кореляційні залежності між показниками стану пилку та віддалю до джерела емісії(Sкм):стерил.- стерильність пилку; життезд.- життєздатність пилку;Морф.р-я - морфологічна різноокість пилку; Інгібіція п.т. - інгібіцію проростання пилкових трубок



Мал. 3.8. Групування досліджених деревних рослин за чутливістю чоловічого гаметофіту

Додаток Б

Таблиця Д.1.

Життєздатність пилку деревних рослин на дослідженій території(час проростання - 24 години)

Моніторингова ділянка	Непророслі пилкові зерна	Довжина пилкових трубок мкм (l±m)	Коефіцієнт Варіації,%	Кс.п.
	P.	pyramidalis
Фон	7,3±0,19	320,3±2,07	12,80	1,00
С.Підлужжя	21±0,22*	281,8±2,17*	15,6	2,97
С.Вікторів	38,9±0,26*	205,0±2,81*	18,70	5,33
С.Павлівка	64,6±0,51*	179,3±4,06*	20,20	8,85
С.Угринів	67,6±0,39*	153,7±5,17*	22,4	9,26
С.Ямниця	74,3±0,46*	147,3±5,87*	26,1	10,18
ПП ЦШК	81,0±0,49*	128,1±6,42*	30,80	11,09
	T.	cordata
Фон	5,8±0,37	409,6±4,90	11,34	1
С.Підлужжя	9,6±0,55*	374,0±8,65*	16,05	1,66
С.Вікторів	12,8±0,71*	279,6±9,70*	18,05	2,21
С.Павлівка	19,0±0,71*	240,4±10,15*	19,73	3,28
С.Угринів	16,8±0,95*	213,7±11,17*	22,34	2,90
С.Ямниця	23,2±1,00*	204,8±12,84*	25,07	4,00
ПП ЦШК	29,0±1,14*	178,1±13,07*	28,08	5,00
	B.	pendula
Фон	4,60±0,40	260,1±7,65	13,40	1,00
С.Підлужжя	6,50±0,55*	228,5±7,07*	15,60	1,41
С.Вікторів	11,80±0,84*	179,2±7,81*	18,00	2,60
С.Павлівка	15,90±0,68*	161,2±7,96*	22,40	3,46
С.Угринів	12,00±0,93*	144,5±8,05*	28,6	2,61
С.Ямниця	16,00±0,71*	127,2±8,67*	31,15	3,48
ПП ЦШК	20,20±0,98*	115,6±8,10*	33,48	5,13
	S.	caprea
Фон	2,3±0,11	265,4±6,20	10,40	1,00
С.Підлужжя	3,4±0,25	260,1±8,17	11,20	1,47
С.Вікторів	4,0±0,23*	254,8±6,15	15,08	1,74
С.Павлівка	4,8±0,13*	243,5±9,08*	17,67	2,08
С.Угринів	6,0±0,11*	232,2±7,15*	19,40	2,61
С.Ямниця	6,3±0,16*	223,0±6,15*	20,17	2,74
ПП ЦШК	7,6±0,25*	212,3±8,17*	23,08	3,30

Таблиця Д.2.

Умовні показники пошкодження (УПУ) біоіндикаторів за показниками вразливості чоловічого гаметофіту

Теріторія	УПУ(за часткою без крохмального пилу)	УПУ(за часткою непророслого пилу)	УПУ(за часткою морфологічно аномальних пилкових зерен)	УПУ(за ступенем інгібіції росту пилкових трубок)
1	2	3	4	5
	Populus	pyramidalis	Roz.
Фон	0	0	0	0
С.Підлужжя	0,19	0,20	0,23	0,10
С.Вікторівка	0,40	0,43	0,29	0,13
С.Павлівка	0,56	0,65	0,35	0,27
С.Угринів	0,74	0,82	0,44	0,40
С.Ямниця	0,80	0,91	0,71	0,80
ПП ЦШК	1	1	1	1
	Tilia cordata	Mill.
Фон	0	0	0	0
С.Підлужжя	0,12	0,13	0,08	0,12
С.Вікторівка	0,23	0,21	0,16	0,15
С.Павлівка	0,62	0,30	0,24	0,27
С.Угринів	0,47	0,42	0,31	0,44
С.Ямниця	0,77	0,83	0,53	0,85
ПП ЦШК	1	1	1	1
	Betula	Pendula Roth.
Фон	0	0	0	0
С.Підлужжя	0,08	0,13	0,11	0,08
С.Вікторівка	0,17	0,23	0,24	0,20
С.Павлівка	0,51	0,36	0,56	0,32
С.Угринів	0,36	0,46	0,56	0,44
С.Ямниця	0,71	0,65	0,82	0,78
ПП ЦШК	1	1	1	1
	Salix	Caprea L.
Фон	0	0	0	0
С.Підлужжя	0,12	0,20	0,22	0,20
С.Вікторівка	0,24	0,25	0,33	0,37
С.Павлівка	0,74	0,45	0,41	0,59
С.Угринів	0,59	0,70	0,54	0,80
С.Ямниця	0,80	0,75	0,75	0,90
ПП ЦШК	1	1	1	1

Размещено на Allbest.ru

...