Впровадження системи екологічного моніторингу в Одеській області

Таблиця 10 Оцінка якості природних вод річки

Назва забруднюючої речовини	Фонова концентрація, мг/л	Клас якості
Завислі речовини	17	І
Хлориди	48	ІІ
Сульфати	143	ІІ
Азот амонійний	0,7	ІІ
Нітрити	0,003	І
Нітрати	0,3	І
БСК5	4,2	ІІ
Ртуть	0,0001	І
Свинець	0,014	ІІ

3.2 Характеристика основних учасників водогосподарського комплексу

Водогосподарський комплекс (ВГК) є сукупністю різних галузей народного господарства, які разом використовують водні ресурси одного водного басейну. Такі галузі господарства називають учасниками ВГК. Серед них уваги потребують водоспоживачі, що забирають воду, частина якої втрачається безповоротно, а залишки повертаються із зміненою якістю.

Слід проаналізувати склад стічних вод, що повертаються у річку, встановити кількість забруднюючих речовин промислових підприємств. Результати розрахунків зводять у табл. 11.

Кількість забруднюючих речовин розраховується за формулами:

Nз.р. = Сз.р. х Q, (г/с); (30)

Nз.р. = Сз.р. х Q х 86400/106, (т/добу), (31)

де Сз.р - концентрація забруднюючої речовини, мг/л;

Q - витрата стічних вод промисловості, м3/с.

Розраховуємо кількість забруднюючих речовин в г/с:

Nзавис.р =17 * 0,018 = 0,306

Аналогічно для інших забруднюючих речовин.

Розраховуємо кількість забруднюючих речовин в т/доб.:

Nзавис.р = 17 * 0,018 * 86400/106 = 0,0264

Аналогічно для інших забруднюючих речовин.



Таблиця 11 Склад і кількість забруднюючих речовин, що надходять до річки

Назва підприємства	Назва забруднюючої речовини	Концентрація забруднюючої речовини, мг/л	Витрата стічних вод, м3/с	Кількість забруднюючих речовин
				г/с	т/добу
Машинобудівний завод	Завислі речовини	17	0,018	0,306	0,026
	Хлориди	48		0,864	0,074
	Сульфати	143		2,574	0,22
	Азот амонійний	0,7		0,012	0,001
	Нітрити	0,003		0,00005	0,000004
	Нітрати	0,3		0,0054	0,0004
	БСК	4,2		0,0756	0,006
	Ртуть	0,0001		0,000002	0,0000001
	Свинець	0,014		0,0002	0,00002

Стічні води комунального господарства міст і сіл представлені стоками: після побутового використання води, підприємств, побутового обслуговування, міського транспорту, будівельних організацій, поливу зелених насаджень і т.д. У стічних водах комунального господарства міста і села (КГМ, КГС) містяться речовини, наведені в табл. 12

Таблиця 12 Кількість забруднюючих речовин у стічних водах комунального господарства міста і села

№ п/п	Назва забруднюючих речовин	Кількість забруднюючих речовин, г/добу на 1 мешканця
		КГМ	КГС
1.	Завислі речовини	65	21,45
2.	БСКповне	75	13,2
3.	Азот амонійний	8,0	2,64
4.	Фосфати (Р2О5)	3,3	1,09
5.	Хлориди	9,0	2,97
6.	СПАР	2,5	0,83

1. Кількість забруднень розраховують за формулою:



Nз.р. = А * n, (т/добу), (32)

де А - кількість забруднюючих речовин на 1 мешканця, г/добу;

n - кількість мешканців, тис.осіб

2. Концентрацію забруднюючих речовин розраховують за формулою:

Сз.р. = , (мг/л) (33)

де Q - витрата побутових вод, м3/с.

Загальна кількість населення Одеської області становить 2396000 тис. осіб з них 65,3% міського і 34,7% сільського населення. Звідси випливає, що в області проживає 1 млн. 605 тис. осіб міського населення і 851 тис. осіб сільського.

Розрахуємо кількості і концентрації забруднюючих речовин для міста і села відповідно:

Для міста:

Nзав.р. = 65 * 1605000 = 104325000 г/доб. = 104,325 т/доб.

мг/л

Аналогічно для всіх інших забруднюючих речовин.

Для села:

Nзав.р. = 21,45 * 851000 = 18253950 г/доб. = 18,25 т/доб.

мг/л

Аналогічно для всіх інших забруднюючих речовин.

Розраховані дані заносимо до таблиці 13.



Таблиця 13 Кількість забруднюючих речовин та їх концентрації у стічних водах комунального господарства міста і села

№ п/п	Назва забруднюючих речовин	Кількість забр.речовин, г/добу на 1 мешканця	Кількість забруднень, т/добу	Витрата побутових вод, м3/с	Концентрація забр.речовин, мг/л
		КГМ	КГС	КГМ	КГС	КГМ	КГС	КГМ	КГС
1.	Завислі речовини	65	21,45	104,325	18,25	0,14	0,032	8693,75	9125
2.	БСКповне	75	13,2	120,375	63,825			10031,25	31912,5
3.	Азот амонійний	8,0	2,64	12,84	6,808			1070	3404
4.	Фосфати	3,3	1,09	5,29	2,808			440,83	1404
5.	Хлориди	9,0	2,97	14,445	7,659			1203,75	3829,5
6.	СПАР	2,5	0,83	4,0125	2,127			334,375	1063,5

Визначають концентрацію забруднюючих речовин у стічних водах тваринницького комплексу, користуючись табл.14.

Таблиця 14 Кількість забруднюючих речовин на одну тварину в стічних водах тваринницького комплексу

Назва забруднюючої речовини	Кількість забр. речовин на 1 тварину, г/добу
БСК5	0,3
Калій	0,2
Азот	0,246
Фосфати	0,15
Завислі речовини	46

Обчислення проводять за формулами (32 - 33). Результати кількості забруднюючих речовин у стічних водах тваринницького комплексу подають у табличній формі (табл. 15). У Одеській області налічується близько 140 тис. особин в тваринному комплексі.

Nзав.р. = 46 * 140000 = 6440000 г/доб. = 6,44 т/доб.

мг/л



Аналогічно для всіх інших забруднюючих речовин.

Таблиця 15 Концентрація забруднюючих речовин у стічних водах тваринницького комплексу

Назва забр. речовини	Кількість забр.реч., г/добу на 1тв.	Кількість поголів'я	Кількість забр.реч., т/добу	Витрата стічних вод, м3/с	Концентр. забр.реч., мг/л
БСК5	0,3	140000	0,042	0,072	7
К	0,2		0,028		4,66
Nзаг	0,246		0,034		5,66
Фосфати	0,15		0,021		3,5
Завислі речовини	46		6,44		1073,33

Систематизовані дані про забруднюючі речовини, які надходять у річку із стічними водами, необхідно подати в табл. 16.

Таблиця 16 Забруднюючі речовини стічних вод учасників ВГК

Назва забруднюючої речовини	ГДК, мг/л	Концентрації забруднюючих речовин у стічних водах учасників ВГК, мг/л
		П	КГМ	КГС	ТК
Завислі речовини	20	17	8693,75	9125	1073,33
Хлориди	50	48	1203,75	3829,5
Сульфати	50	143
Азот амонійний	0,1	0,7	1070	3404
Нітрити	0,002	0,003
Нітрати	1	0,3
БСК5	2	4,2			7
Ртуть	0,1	0,0001
Свинець	10	0,014
Фосфати	0,025		440,83	1404	3,5
СПАР	0,1		334,375	1063,5
Калій	0,5				4,66
Азот	0,5				5,66
БСКповне	3,0		10031,25	31912,5



3.3 Визначення категорій пунктів спостереження та розміщення контрольних створів

Відповідно до характеристики досліджуваного водного об'єкта обирають пункти спостереження певної категорії. У кожному пункті призначають таку кількість створів, щоб можна було охарактеризувати якість води вище від джерела забруднення, в межах скиду стічних вод та в зоні достатнього змішування стічної води з річковою.

Для контролю якості води приток створи розміщують на початку притоки (нижче 1 км від витоку), в місці впадання притоки в основну річку (за 0,5 км до впаду) та нижче 0,5 км ( на основній річці) від впадання притоки в головну річку.

Пункти стаціонарної мережі спостереження поділяють на чотири категорії. Пункти спостережень першої категорії розміщують на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе народногосподарське значення, коли існує ймовірність перевищення концентрації певних речовин. Пункти спостереження другої категорії розташовують на водних об'єктах, які знаходяться в промислових містах, селищах з централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод з сільськогосподарських полів, на граничних і кінцевих створах рік. Пункти спостереження третьої категорії розміщують на водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (у невеликих населених пунктах та біля промислових підприємств). Пункти спостереження четвертої категорії формують на незабруднених водних об'єктах (фонових ділянках).

Пункти спостереження розташовують з урахуванням стану та перспектив використання водних об'єктів на підставі попередніх досліджень.

На пунктах спостереження досліджують один або кілька створів. Створ пункту спостереження - умовний поперечний переріз водоймища або водотоку, де проводиться комплекс робіт для одержання інформації про якість води.

Створи спостережень розміщують з урахуванням гідрометричних умов і морфологічних особливостей водоймища або водотоку, наявності джерел забруднення, об'єму та складу стічних вод.

При спостереженнях за водоймою загалом встановлюють не менше трьох створів, по можливості рівномірно розподілених її акваторією з урахуванням конфігурації берегової лінії. У разі спостережень за окремими ділянками водойми створи розташовують у такий спосіб:

- на водоймах з інтенсивним водообміном один створ вище джерела забруднення і решта створів (не менше двох) нижче джерела забруднення на відстані 0,5 км від місця скиду зворотних вод та безпосередньо за межею зони забруднення;

- на водоймах з помірним та уповільненим водообміном один створ поза зоною впливу джерела, другий створ суміщають зі створом скиду зворотних вод, решту створів (не менше двох) розташовують по обидва боки від останнього на відстані 0,5 км від місця скиду та безпосередньо за межею зони забруднення.

Кожний створ має кілька вертикалей та горизонталей, їх розташування в кожному створі визначається характером скидів, особливостями течії водоймища або водотоку, рельєфом дна.

Вертикаль створу - умовна вертикальна лінія від поверхні води до дна водоймища або водотоку, на якій здійснюють дослідження для отримання інформації про якість води.

Горизонт створу - зона на вертикалі (в глибину), де виконують комплекс досліджень для отримання інформації про якість води.

Раціональне розміщення пунктів спостережень, систематичність, комплексність і точність при здійсненні моніторингу поверхневих вод дають змогу отримати достовірну інформацію, яка може бути використана як з практичною, так і з теоретичною метою.

Обираємо ІІІ категорію пункту спостереження тому, що дана річка протікає через невелике місто біля промислового підприємства.

3.4 Визначення програми спостережень. Вибір методів та приладів для контролю за якістю води

Спостереження за якістю води здійснюють за програмами, які вибирають залежно від категорії пункту спостереження, враховуючи цільове використання водойми або водотоку, склад зворотних вод, що скидаються,вимоги користувачів інформації.

Параметри, визначення яких передбачено програмами спостереження за якістю поверхневих вод за гідрологічними та гідрохімічними показниками, наведені в таблиці 17. При з'ясуванні гідрохімічних показників якість води оцінюють шляхом порівняння цих показників, визначених у пунктах контролю, із встановленими нормами якості води.

Періодичність проведення спостережень за гідрологічними і гідрохімічними показниками встановлюють відповідно до категорії пункту спостереження (табл. 18).

При наявності нижче від джерела забруднення кількох створів концентрацію головних іонів вимірюють тільки в першому створі після скиду зворотних вод.

Таблиця 17 Програми спостережень за якістю поверхневих вод за гідрологічними та гідрохімічними показниками

Показники	Види програм
	Обов'язкова	Скорочені
		1	2	3
Гідрологічні:
Витрата води (на водотоках), м3/с або рівень (на водоймах), м	+	+	+	+
Швидкість течії (на водотоках), м/с	+	-	-	+
Гідрохімічні:
Візуальні спостереження	+	+	+	+
Температура, С	+	+	+	+
Колірність, град.; прозорість, см; запах, бали	+	-	-	+
Концентрації розчинених у воді газів, мг/л:
кисню	+	+	-	+
двоокису вуглецю	+	-	-	-
Концентрація завислих речовин, мг/л	+	-	+	+
Водневий показник, рН	+	+	+	+
Окисно-відновний потенціал (Eh), мВ	+	-	-	-
Питома електропровідність, См/см	-	+	+	-
Концентрації головних іонів, мг/л: хлоридних, сульфатних, гідрокарбонатних, кальцію, магнію, натрію, калію, сумиіонів	+	-	-	-
ХСК, мг/л	+	-	+	+
БСК5, мг/л	+	-	+	+
Концентрація біогенних елементів, мг/л: амонійних, нітритних, нітратних іонів, фосфатів, заліза загального, кремнію	+	-	-	-
Концентрації широко поширених забруднюючих речовин, мг/л: нафтопродуктів, СПАР, летких фенолів, пестицидів, сполук металів	+	-	-	-
Концентрації двох-трьох забруднюючих речовин, основних для води в даному пункті контролю, мг/л	-	-	+	-
Концентрації всіх речовин, що забруднюють воду в даному пункті контролю, мг/л	-	-	-	+

Таблиця 18 Періодичність проведення спостережень за гідрологічними та гідрохімічними показниками

Періодичність проведення спостережень	Програми для пунктів спостережень категорії
	I	II	III	IV
Щоденно	Скорочена 1	Візуальні спостереження	-	-
Щодекади	Скорочена 2	Скорочена 1	-	-
Щомісяця	Скорочена 3
В основні фази водного режиму	Обов'язкова

Залежно від категорії пунктів спостереження визначити програми спостережень та речовини, що контролюються (заповнити табл. 19).



Таблиця 19 Програми спостережень та перелік речовин, що контролюються

Номер пункту	Контрольні створи	Категорія пункту спостережень	Програма спостереження	Перелік спостережень	Речовини, що контролюються
1		ІІІ	Скорочена 3	Щомісяця	Кисень, завислі речовини, ХСК, БСК5,концентрації всіх речовин, що забруднюють воду в даному пункті контролю

Хімічний склад води контролюють за допомогою автоматизованої системи контролю якості води та автоматичних методів контролю. З метою складання програми спостережень і визначення речовин, що підлягають контролю, доцільно використовувати дані, які наведені у таблицях 20 - 22.

Таблиця 20 Характерні показники якості води, які можуть бути рекомендовані для автоматизованих визначень

Характерні показники	Інгредієнти, що вимірюються
Мінеральні речовини	Ca2+, Mg2+, Na+, Cl?, SO42?, HCO3?
Органічні речовини	БСК, розчинений кисень
Спеціальні забруднюючі речовини	важкі метали, пестициди, нафтопродукти, феноли, СПАР
Загальні показники	Т, рН, електрична провідність, завислі речовини, Eh

Таблиця 21 Показники якості поверхневих вод, які можна визначити автоматичним методом контролю

Характерні показники	Інгредієнти, що вимірюються
Органічні речовини	Сума органічних речовин
Показники евтрофікації	NO3?, NO2?, PO43?, NH4?
Спеціальні забруднюючі речовини	нафтопродукти
Загальні показники	Т, завислі речовини



3.5 Прогнозування показників якості води

Для прогнозування якості води водного об'єкта за одним або кількома заданими створами використовують методи, що базуються на розрахунку балансу хімічних речовин у конкретному створі.

У найпростішому випадку змішування річкових і стічних вод (одне джерело забруднення) рівняння балансу консервативної речовини в створі практично повного змішування має вигляд:

Cф x Q + Ccm x q = Cк x (Q + q) (34)

де Cф, Ccm, Cк - концентрація речовини, що розглядається у фоновому створі річки, у стічній воді та у контрольному створі річки відповідно, мг/дм3; Q, q - витрати річкової і стічної води відповідно, м3/с.

Виходячи із формули (34), концентрацію речовини у контрольному створі можна розрахувати за таким рівнянням:

Cк = (35)

Якщо необхідно спрогнозувати концентрації хімічної речовини за наявності великого числа (N) джерел її надходження, то використовують модернізовану формулу:

Cпр = (36)

де Спр, Сi - концентрація у всіх джерелах забруднення, у водах бокової приточності, фонова концентрація речовини, мг/л;

Qi - об'єми надходження забруднень із різних джерел, витрати води - 95% забезпеченості головної річки та її бокових притоків, м3/с

rt - коефіцієнт редукції, що враховує самоочищення на ділянці між розрахунковими створами, який визначається за формулами:

rt = , (37)

де - коефіцієнт швидкості трансформації домішок у річковій воді при розрахунковій температурі, ТС;

t - час проходження води між створами, діб.

Коефіцієнт визначають за формулою:

= , (38)

де - коефіцієнт швидкості трансформації речовини при температурі 20С, діб.

Значення величини добирають відповідно до таблиці 23.

Таблиця 23 Значення коефіцієнта швидкості трансформації

Речовина
Органічні речовини	0,10
СПАР	0,17
Нафтопродукти	0,07
N(NH4+)	0,007 - 0,120
N(NO2?)	0,040 - 0,080
N(NO3?)	0,075 - 0,101
P(PO34?)	0,054 - 0,185

Щоб спрогнозувати якість води водного об'єкта на віддалену перспективу, необхідно мати прогноз надходження до нього забруднюючих речовин із різних джерел (підприємств різних галузей народного господарства).

Прогноз надходження будь-якої речовини у водні об'єкти формується із окремих прогнозів її потрапляння зі скидними водами різних галузей господарства.

3.6 Висновок до розділу

Поверхневі води є стратегічним відновлюваним природним ресурсом Волинської області. Вони являються основним джерелом питного і технічного водопостачання. Тому надзвичайно актуальною була, є і ще довго буде лишатися актуальною проблема реалізації їх ефективного моніторингу, оцінювання і прогнозу стану та якості з метою охорони і раціонального використання.

Найнебезпечнішим наслідком антропогенного впливу на навколишнє природне середовище, зокрема, поверхневі води є їх забруднення (погіршення якості). Тому, необхідним і доцільним є проведення систематичного моніторингу забруднення поверхневих вод - системи спостереження, оцінки і прогнозу їх стану з метою отримання інформації про їх якість. Організація моніторингу є важливим складовим елементом сучасної стратегії регулювання якості вод та управління водними ресурсами нашої держави.



Розділ 4. Організація спостережень і контролювання забруднення ґрунтового покриву

Забруднення ґрунтового покриву у басейні річки відбувається внаслідок внесення хімічних речовин безпосередньо в ґрунт (зрошувальні стічні води, мінеральні добрива, хімічні засоби захисту рослин тощо) або осадження з опадами чи під дією гравітаційних сил речовин, що містяться у викидах підприємств, транспорту та інших джерел забруднення. Забруднюючі речовини, потрапивши до ґрунту, мають здатність до накопичення в ньому, міграції до глибинних шарів ґрунту, переходу до рослин, що на ньому вирощуються. Для контролювання змін у хімічному і гранулометричному складі ґрунтів необхідно здійснювати моніторингові роботи з метою вчасного реагування на ці зміни.

4.1 Характеристика забруднювачів ґрунтового покриву, які потрапили до нього внаслідок діяльності промислового сектору

Забруднення ґрунтового покриву зумовлюється осіданням твердих частинок, а також попаданням забруднюючих речовин у результаті мокрого очищення атмосфери.

Необхідно встановити площу земель, забруднених викидами підприємств:

, (39)

де R - максимальна відстань формування найбільшої концентрації, м.

Результати обчислень записують у таблицю 24.

SSO2 = 3,14 * 12002 = 4521600 м2 = 452,16 га

Аналогічно і для інших забруднюючих речовин.



Таблиця 24 Площа хімічного забруднення ґрунтів під дією промислових викидів

Назва підприємства	Забруднююча речовина	Відстань формування концентрації в межах ГДК, м	Площа забруднених ґрунтів, га
ВАТ «Одеський припортовий завод»	Сірчаний газ	1200	452,16
	Сірководень	600	113,04
	Оксид вуглецю	50	0,785
	Пил нетоксичний	400	50,24
	Сажа	40	0,502
	Діоксид азоту	200	12,56

Дані забруднюючі речовини є небезпечними для ґрунтового покриву, а саме забруднення сіркою та її сполуками спричиняє підкислення ґрунтів, надходження содових солей - засолює ґрунти, нетоксичний пил та сажа пригнічує ріст рослин. Необхідність дотримання основних принципів організації спостережень за рівнем забруднення ґрунтів зумовлена тим, що усі види забруднюючих речовин, потрапляючи в навколишнє середовище, включаються в природний кругообіг. І у наземних харчових ланцюгах зумовлюють надходження токсичних речовин в організм людини.

4.2 Організація спостережень і контролю за забрудненням ґрунтів важкими металами

Довжина зони забруднення важкими металами зумовлюється метеорологічними умовами: напрямок і швидкість вітру.

Населений пункт розміщують в центрі плану, з центру за допомогою циркуля наносять кола з радіусами 0,2; 0,5; 1,0; 1,5; 2; 3; 4; 5; 8; 10; 20;30; 50 км, тобто визначають зону можливого забруднення території. На підготовлений план місцевості наносять контури багаторічної "рози вітрів".

Найбільший вектор, який відповідає найбільшому повтору вітрів, відкладають в підвітряний бік, його довжина становить 25 - 30 см (25 - 30 км). У такий спосіб у контур, утворений розою вітрів, схематично включається територія найбільшої забрудненості важкими металами. У напрямі радіусів будують сектори шириною 200 - 300 м поблизу джерела забруднення з поступовим розширенням до 1 - 3 км. У місцях перетину вісі секторів з колами розміщують ключові ділянки, на них - сітку опорних розрізів, пункти і майданчики взяття проб.

4.3 Організація спостережень і контролю за забрудненням ґрунтів пестицидами

Необхідно визначити кількість необхідних проб для оцінки забруднення ґрунтів сільськогосподарських угідь пестицидами. Для цього слід проаналізувати склад земель басейну річки і оцінити ріллю, оскільки пестициди використовують при вирощуванні сільськогосподарських культур (табл. 25).

Таблиця 25 Склад земель та водних об'єктів басейну річки

Назва угідь	Площа, м2	% від загальної площі
Природоохоронні території	4713,5	2,34
Ліси	30718,1	15,25
Болота	24332,7	12,08
Луки	8057,2	4,0
Сади	51868,2	25,75
Рілля	74368,0	36,92
Водосховища, канали	7372,3	3,66
Загальна площа	201430	100

Для оцінки забруднення ґрунтів пестицидами грантові проби відбирають 2 рази на рік (весною після посіву і восени після збору врожаю). При встановленні багаторічної динаміки залишку пестицидів, спостереження проводять не менше 6 разів на рік (1 раз перед посівом, 2 - 4 рази під час вегетації культури, 1 - 2 рази в період збору врожаю).

Визначте кількість ґрунтових проб залежно від категорії місцевості та ґрунтових умов за формулою:

, (40)

де Sор.з. - загальна площа орних земель, га;

Sділ. - площа поля, що характеризується однією пробою, га;

n - скільки разів на рік відбирають проби (n = 2 для оцінки ґрунтів,

n = 6 для визначення динаміки зміни вмісту пестицидів).

На допомогу при вирішенні завдання доцільно користуватися даними, що наведені в табл. 26.

Таблиця 26 Категорія місцевості і ґрунтових умов при виборі площі поля для спостереження за рівнем забруднення ґрунтів пестицидами

Категорія місцевості і ґрунтових умов	Площа поля, що характеризується однією пробою, га
Лісова зона, а також райони з хвилястим рельєфом	1 - 3
Лісостепові і степові райони з різноплановим рельєфом	3 - 6
Степові райони з рівнинним рельєфом	10 - 20
Гірські райони зі значною мікрокомплексністю ґрунтового покриву	0,5 - 3,0
Зрошувальна зона	2 - 3

Враховуючи, що загальна площа орних земель становить 7,4 га (табл.25), а площа поля в степовому районі з різноплановим рельєфом, що характеризується однією пробою - 4 га (табл.26), кількість ґрунтових проб становитиме: N = 7,4 / 4 * 2 = 4 проби.



Висновок

Мета даної курсової роботи полягає у організації моніторингу атмосферного повітря, поверхневих вод, ґрунтів, а також характеристика джерел забруднення ВАТ «Одеський припортовий завод» і відповідність їх граничнодопустимим концентраціям.

Розрахувавши категорію небезпечності підприємства, вияснили, що підприємство відноситься до ІІІ категорії небезпечності, а це значить, що санітарна зона має становити 300 м. Провівши розрахунки, можна сказати, що не всі шкідливі речовини, які викидаються ВАТ, відповідають граничнодопустимим концентраціям. Тому для них ми розраховували відстані на яких вони досягають цих значень. Так як санітарно-захисна зона становить 300 м, то концентрація оксиду азоту досягає допустимої в її межах (300м), концентрація сірководню досягає ГДК на 600 м, концентрація сірчистого газу досягають ГДК на відстані 1200 м, що значно перевищує межі СЗЗ, концентрація пилу досягла ГДК на відстані 400 м.

Речовини, які згуртувавшись несуть значно негативніший вплив разом, ніж поодинці, тобто володіють ефектом сумації (оксид вуглецю, сірчистий ангідрид і діоксид азоту та для сірчистий ангідрид і сірководень), тому з проведених розрахунків видно, що вони не задовольняють співвідношення.

У відповідності до напрямку вітру (західний) ми визначили розміщення постів спостереження. Маємо 42 пересувних постів спостережень. Стаціонарних постів у нас за кількістю населення 3. Маршрутних постів спостережень 24. Відповідно до виду посту спостережень відбори проб там беруться по-різному.

ВАТ «Одеський припортовий завод» несе значний негативний вплив на атмосферне повітря, тому потрібно вживати заходів для зниження такого впливу,а саме:

- Впровадження та випробування різних схем триступеневого спалювання палива з метою зменшення утворення та викидів в атмосферу оксидів азоту.

- Реконструкція золошлаковідвалу, що дасть змогу збільшити його ємність, не використовуючи додаткові орні землі.

- Використання пристрою автоматичного контролю хімічного недопалу палива, з метою контролю кількості кисню, що подається в зону горіння.

- Розробити спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок аварійних ситуацій і несприятливих метеорологічних умов та вживати заходів для ліквідації причин та наслідків забруднення атмосферного повітря та ін.



Список використаної літератури

1. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля: Підручник - К.: Видавничий центр "Академія", 2006. - 360 с.

2. Клименко М.О., Кнорр Н.В., Пилипенко Ю.В. Моніторинг довкілля: практикум. Навчальний посібник - К.: В-во "Кондор", 2010. - 286 с.

3. Палетаєва Л.М., Сафранов Т.А. Моніторинг навколишнього природного середовища: Навч. посібник. - К.: КНТ, 2007. - 172 с.

4. Кубланов С., Шпаківський Р. Моніторинг довкілля: Навч.- метод. посібник. - К., 1998. - 212с.

5. Величко О.М., Гало М., Дудич І.І., Шпеник Ю.О. Основи екології та моніторинг довкілля. Навчальний посібник. - Ужгород, 2001. - 285 с.

6. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. - К.: Знання, 2002. - 210с.

7. Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології. - К.: Лібра, 2006. - 367с.

Размещено на Allbest.ru

...