Еколого-економічні основи формування інституту обмежень та обтяжень при використанні земель

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

ДОРОШ ЙОСИП МИРОСЛАВОВИЧ

УДК 332.33:332.5;502.33

Еколого-економічні основи формування інституту обмежень та обтяжень при використанні земель

Спеціальність 08. 00. 06 - Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ - 2007

Дисертація є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник: доктор економічних наук,

професор, член-кореспондент УААН

Третяк Антон Миколайович

Академік-секретар відділення аграрної економіки і

земельних відносин Української академії аграрних

наук, завідувач кафедри землевпорядного

проектування НАУ

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Ступень Михайло Григорович, Львівський державний аграрний університет,

завідувач кафедри земельного кадастру;

кандидат економічних наук, доцент

Леонець Володимир Олександрович, Комунальне підприємство “Київський

інститут земельних відносин”, завідувач відділу проблем землекористування.

Захист відбудеться “28” листопада 2007 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “2” листопада 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор Коваль Я.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Україна знаходиться в процесі становлення ринкової економіки, однією із складових якої є трансформація земельних відносин. З часу проведення земельної реформи (1991 р.) в Україні практично сформовано новий земельний лад. Зокрема, ліквідовано державну монополію на землю, здійснено перехід до різних форм власності на неї, запроваджено платне землекористування, закладено об'єктивні умови для економічного обороту земельних ділянок.

Разом з тим, на думку багатьох вчених і практиків, впровадження і реалізація правового і економічного регулювання відносин між власником землі і власником мереж нафто-, газо-, енергопостачання та інших інженерних мереж в Україні викликає досить багато проблем. Країна все ще знаходиться на етапі перехідного періоду від державної власності на землю до приватної, є ще досить багато проблем щодо реалізації правової системи і, зокрема, регулювання земельних відносин, що пов'язані з обмеженнями та обтяженнями у використанні земель.

Теоретико-методологічні, методичні та прикладні еколого-економічні проблеми організації використання та охорони земель досліджено як вітчизняними так зарубіжними вченими. Певний внесок у її вирішення внесли І.К. Бистряков, П.П. Борщевський, С.М. Волков, В.Г. В'юн, В.В. Горлачук, Б.М. Данилишин, С.І. Дорогунцов, В.М. Трегобчук, М.А. Хвесик та ін. Питання щодо реформування земельних відносин та формування інституту обмежень при використанні земель в останні роки, також висвітлено у працях таких провідних вчених як Д.І. Бабміндри, Д.С. Добряка, М.І. Лавейкіна, Л.Я. Новаковського, О.Я. Сохнича, А.М. Третяка, С.О. Осипчука, А.Г. Мартина, А.Д. Юрченка, В.П. Янчука та інших.

Разом з тим багато аспектів досліджуваної проблеми, особливо економічної оцінки недоодержаних доходів від землекористування, обтяженого обмеженнями, землевпорядного обґрунтування формування обмежень, залишаються невирішеними як в методичному, так і практичному відношенні. Ряд з них є дискусійними і потребують більш фундаментальних наукових досліджень та обґрунтувань. Все це і зумовило вибір теми роботи та визначення її основних завдань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри землевпорядного проектування Національного аграрного університету в рамках науково-технічної програми “Розробка наукових основ економіки землекористування та землевпорядкування” (номер державної реєстрації 0104U003801), в межах якої автором проаналізовано сучасний стан та удосконалено класифікацію обмежень при використанні земель і методичні підходи щодо оцінки недоодержаних доходів при використанні земель приватної власності обтяжених у використанні; науково-дослідної роботи “Розробка методів еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств” (номер державної реєстрації 0103U008807), особистим внеском є проектування обмежень у використанні земель.

Окремі положення дисертації, опрацьовані з науково-дослідними розробками ДП “Київський інститут землеустрою”: “Розробити експериментальну схему землеустрою із техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель (на прикладі сільської ради)” (номер державної реєстрації 0106U010702), де автором поглиблено наукові основи формування обмежень та обтяжень у використанні земель в процесі землеустрою.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у розробці теоретико-методологічних основ та удосконаленні науково-методичних засад інституціонального забезпечення формування природоохоронних обмежень при використанні земель та оцінки недоодержаних доходів власниками земельних ділянок, обтяжених обмеженнями.

Для досягнення цієї мети в дисертації передбачалося вирішення таких завдань:

- удосконалити теоретичні і методологічні основи та методичні положення щодо інституціонального забезпечення еколого-економічних основ формування природоохоронних обмежень при використанні земель;

- здійснити науковий аналіз особливостей земельних відносин, пов'язаних з обмеженнями прав власників землі і землекористувачів та їх вплив на еколого-економічну ефективність землекористування;

- оцінити відповідність сучасного обліку еколого-економічних, правових і нормативних обмежень при використанні земель в складі державного земельного кадастру;

- розкрити сутність землевпорядно-правових, організаційно-економічних і екологічних методів формування обмежень при використанні земель та їх регулювання;

- удосконалити методичні підходи землевпорядних дій щодо формування обмежень та обтяжень при використанні земель сільськогосподарського призначення в схемах землеустрою;

- розробити методичні підходи до оцінки недоодержаних доходів власниками земельних ділянок, обтяжених обмеженнями.

Об'єктом дослідження є еколого-економічні та землевпорядні процеси формування та оцінки обмежень і обтяжень при використанні земель.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні положення інституціонального забезпечення формування еколого-економічних основ обмежень при використанні земель в процесі землеустрою та оцінка недоодержаних доходів власниками земельних ділянок, обтяжених обмеженнями.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, економіки природокористування, а також праці провідних українських і зарубіжних вчених. Для реалізації поставленої у роботі мети використовувалися такі методи та прийоми: причинно-наслідкових зв'язків (при дослідженні еколого-економічних основ формування обтяжень при використанні земель); монографічний (при опрацюванні наукових праць з питань формування обмежень у використанні земель в умовах нових земельних відносин в системі природокористування); економіко-статистичний та експериментальний, табличні і графічні прийоми метод (при дослідженні тенденцій і закономірностей розвитку землекористування в умовах трансформації земельних відносин та обґрунтуванні напрямів удосконалення системи землеустрою в частині формування обмежень при використанні земель); економічного аналізу, розрахунково-аналітичний (при дослідженні еколого-економічного та організаційно-правового стану використання земель); монографічний (при розробці теоретичних положень формування обмежень у використанні земель в процесі землеустрою); експериментального проектування (при розробці схеми землеустрою території сільської ради).

При проведенні досліджень використовувалися чинні законодавчі та нормативно-правові акти України, програмні документи державних органів влади, методичні та статистичні матеріали Державного комітету України по земельних ресурсах і Державного комітету статистики України, Київського обласного головного управління земельних ресурсів та Київського обласного управління статистики, експериментальних та проектних матеріалів ДП “Київський інститут землеустрою”, спеціальні наукові видання, матеріали конференцій, семінарів.

Наукова новизна одержаних результатів. Найважливіші результати дослідження, що одержані здобувачем і які характеризуються науковою новизною, полягають в наступному:

вперше:

- сформовано принципи еколого-економічного обґрунтування формування обмежень при використанні земель, основними з яких є пріоритети забезпечення безпеки держави, поєднання державних і місцевих інтересів, досягнення збалансованого співвідношення економічних і екологічних інтересів суспільства, забезпечення раціонального використання та охорони земель;

- розроблено методичні підходи щодо оцінки недодержаних доходів при використанні сільськогосподарських угідь, наданих у приватну власність і обтяжених обмеженнями при їх використанні, основним критерієм яких є чистий дохід визначений за методом зернового еквіваленту;

- розроблена структура землевпорядних дій щодо формування територіальних обмежень та обтяжень, що представляє собою принципові підходи щодо послідовності використання земель, економіко-правові аспекти, нормативи землекористування;

поглиблено:

- сутність обмежень та обтяжень з точки зору використання земель за відповідними напрямками (лінії електропередач, нафто- та газопроводи, лінії зв'язку тощо), що на відміну від наявної, у сфері земельних відносин враховують форми реалізації спільних земельних інтересів держави, територіальних громад, громадян та юридичних осіб;

удосконалено:

- класифікацію обмежень при використанні земель, в якій на відміну від існуючої, обмеження структуризуються за такими ознаками: правовими, екологічними, агротехнічними, спеціальними;

- методичні підходи до нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь обтяжених радіоактивним забрудненням, в основу критерію яких покладено рентний дохід, залежно від додаткових витрат на поліпшення якості ґрунтів та ступеня їх забруднення радіонуклідами;

отримали подальший розвиток:

- методологічні підходи формування обмежень при використанні земель в основу регулювання яких, на відміну від наявних, покладено землевпорядно-правові, організаційно-економічні та екологічні аспекти;

- окремі розділи схем землеустрою адміністративно-територіальних утворень, що порівняно з існуючими, враховують інститут формування територіальних, у тому числі природоохоронних обмежень і обтяжень при використання земель;

- інформаційне забезпечення стану використання земельного фонду за рахунок введення до облікової підсистеми державного земельного кадастру окремого розділу “Землі з обмеженнями та обтяженнями у використанні”, як важливої складової правового режиму та природоохоронного землекористування.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень використані ДП “Київський інститут землеустрою” при розробці експериментальної схеми землеустрою Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (довідка ДП “Київський інститут землеустрою” № 886/04 від 03.11.2006 р.) та Київським обласним головним управлінням земельних ресурсів Держкомзему України при розробці Регіональної програми удосконалення земельних відносин у Київській області (довідка Київського обласного головного управління земельних ресурсів № 237/34 від 03.03.2007 р.), районними відділами земельних ресурсів Київської області і кафедрами управління земельними ресурсами та земельного кадастру ННІ земельних ресурсів та правознавства Національного аграрного університету (довідка № 74 від 10.10.2006 р.).

Результати досліджень використані при розробці “Тимчасових методичних рекомендацій щодо зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб”.

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору та є його науковим доробком. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій розв'язано важливе наукове завдання - розроблено еколого-економічні підходи до формування інституту обмежень та обтяжень при використанні земель в процесі складання схем землеустрою адміністративно-територіальних утворень, обґрунтовано перерозподіл земель по цільовому призначенню, запропоновано методичний підхід до оцінки недоодержаних доходів власниками земельних ділянок, що мають обтяження у використанні земель.

Наукові результати дисертаційного дослідження є внеском у розвиток економічної науки з економіки природокористування і охорони навколишнього середовища. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались та обговорювались на: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Стан земельних ресурсів в Україні: проблеми та шляхи вирішення” (м. Харків, 29-30 вересня 2001 р.); Міжнародній науково-теоретичній конференції “Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні” (м. Київ, 13-14 квітня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток земельних відносин в Україні: здобутки, стан та перспективи” (м. Київ, 28-30 вересня 2006 р.); на засіданнях науково-технічної ради Держкомзему України (м. Київ, 31 січня 2007 р.) та Київського обласного головного управління земельних ресурсів; засіданні круглих столів Держкомзему України “Землеустрій - основа державної земельної політики України” (6 березня 2006 р.) та “Концептуальні засади ведення державного земельного кадастру в Україні” (8 вересня 2006 р.); засіданнях кафедри управління земельними ресурсами і земельного кадастру ННІ земельних ресурсів та правознавства Національного аграрного університету.

Публікації результатів досліджень. Результати досліджень достатньо повно відображені у монографії та 13 друкованих працях загальним обсягом 18,92 друк. арк., із них 10 у наукових фахових виданнях загальним обсягом 5 друк. арк.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаної літератури (176 найменувань) і 15 додатків. Основна частина викладена на 221 сторінках машинописного тексту, містить 35 таблиць, 1 рисунок. Повний обсяг роботи становить 261 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи формування інституту обмежень та обтяжень при використанні земель” здійснено науковий аналіз особливостей земельних відносин, пов'язаних з обмеженнями прав власників землі і землекористувачів та їх вплив на еколого-економічну ефективність землекористування, розкрито теоретичні, методологічні основи та методичні положення інституціонального забезпечення еколого-економічних основ формування природоохоронних обмежень при використанні земель, розкрито сутність землевпорядно-правових, організаційно-економічних і екологічних методів формування обмежень при використанні земель та їх регулювання.

Встановлено, що формування інституту обмежень та обтяжень при використанні земель необхідно розглядати в контексті соціального, економічного та екологічного регулювання земельних відносин. Разом з тим, земельні ресурси мають ряд властивостей і особливостей, які не залежать від системи суспільних відносин і які не притаманні іншим засобам виробництва. Це, зокрема, те, що земля є продуктом природи і виникла та існує незалежно від волі і свідомості людини. По-друге, земля на відміну від інших засобів виробництва, в процесі використання не зношується, не зменшує свої корисні властивості. По-третє, використання землі пов'язане з просторовою постійністю місця та обмеженістю території, в той час як інші засоби виробництва в міру розвитку продуктивних сил кількісно збільшуються і якісно видозмінюються.

Проведені дослідження показали, що земельні інтереси є різновидом екологічних інтересів. Останні як родовий об'єкт, визначається щодо об'єктивного існування особливого роду ставлення соціальних суб'єктів до екологічних потреб та інших екологічних умов життя, які дозволять забезпечити їм нормальну життєдіяльність і екологічну рівновагу в навколишньому природному середовищі. Оскільки правові форми реалізації земельних інтересів є динамічними і повинні постійно вдосконалюватися в напрямку найбільш оптимального відображення земельних інтересів відповідних суб'єктів то ці положення формують сутність обмежень та обтяжень у використанні земель і мають враховуватися при їх формуванні.

Основна мета встановлення обмежень та обтяжень у використанні земель - це реалізація права людини на сприятливе для її здоров'я і добробуту довкілля через забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку, збереження якості довкілля і невиснажливе використання земельних ресурсів. При цьому йде мова про процес формування напрямів забезпечення сталого землекористування. Теоретичне осмислення функціональних властивостей обмежень землекористування і суспільної ролі землі як поліфункціонального соціоприродного ресурсу має вирішальне значення для методологічних і методичних основ сталого розвитку у контексті сталого землекористування.

Досвід земельної реформи в зарубіжних країнах показує, що сучасний законодавець поряд з заходами економічного впливу для регулювання підприємницької діяльності відповідно до економічних вимог широко використовує також адміністративно-правові обмеження приватної земельної власності. Необхідність обмежень права земельної власності конституційним і спеціальним законодавством у зарубіжних країнах обґрунтовується, як правило, з позиції поняття тих функцій, що виконує земельна власність у сучасних умовах. Тенденція обмеження волі власників з урахуванням вимог соціальної функції земельної власності, спроби втручання держави в сферу земельних відносин характеризує також конституційне, цивільне, аграрне законодавство країн з розвиненою ринковою економікою, що вже давно відмовилося від поняття земельної власності як необмеженого нічим права власника розпоряджатися майном по своїй волі (ius utendi et abutendi)

Разом з тим, сутність обмежень та обтяжень у використанні земель полягає в узгодженні земельних інтересів та земельних потреб, які виникають в процесі регулювання земельних відносин на різних ієрархічних рівнях. Тому при формуванні обмежень та обтяжень у використанні земель слід дотримуватися сформульованих нами принципів: забезпечення безпеки держави; поєднання державних і місцевих інтересів; обґрунтованості; досягнення збалансованого співвідношення економічних та екологічних інтересів суспільства, забезпечення раціонального використання та охорони земель. Об'єктивність земельних інтересів зумовлена загальною взаємодією людини або колективного утворення з природним середовищем. Наявність обмежень прав на землю призводить до обмеження прав власників земельних ділянок, землекористувачів і орендарів при їх використанні в господарській діяльності, а також може передбачати надання права обмеженого користування цією земельною ділянкою або його частиною для визначених дозволених цілей іншим громадянам і юридичним особам у порядку встановлення сервітуту. Обмеження прав власників землі, землевласників, землекористувачів і орендарів при використанні земельних ділянок у господарській діяльності й обтяження їхніми правами інших осіб виникають, як правило, внаслідок того, що землі знаходяться всередині або примикають до особливо охоронних територій і об'єктів чи знаходяться поблизу шкідливих виробництв або в зонах перспективної забудови, розвіданих корисних копалин, торфу і підземних вод, наявності різних комунікацій, тобто так званих режимоутворюючих об'єктів, які визначають відповідний правовий режим використання цих ділянок.

Обмеження прав встановлюються на підставі землевпорядної документації з організації та планування використання земель або розміщення режимоутворюючих об'єктів. Склад і зміст обмежень у використанні земель встановлюються поза залежністю від виду прав на земельну ділянку. Склад обмежень у використанні земель та їх межі (зони територій, на яких вони встановлюються), знаходяться в прямій залежності від категорії земель, цільового призначення і дозволеного використання земельної ділянки, призначення режимоутворюючого об'єкта, його параметрів, конструкції і ступеня впливу на навколишнє середовище перспективного використання території та інших факторів. Особливий режим використання земель у зонах режимоутворюючих об'єктів задається системою заборон та обмежень тих видів діяльності, які несумісні з цілями встановлення зон. Широкий спектр видів обмежень у використанні земель, їх пріоритетність при формуванні в процесі землеустрою вимагає розробки відповідної методології. Базуючись на нормах чинного земельного, природоохоронного та містобудівного законодавства, принципах формування обмежень у використанні земель нами удосконалена класифікація обмежень у використанні земель та розроблена структура методологічного процесу землевпорядних дій щодо формування територіальних природоохоронних обмежень та обтяжень у використанні земель (рис. 1).

У другому розділі „Аналіз та оцінка особливостей формування інституту обмежень при використанні земель (на прикладі Київської області)” здійснена оцінка змін в землекористуванні Київської області в умовах нових земельних відносин та відповідності сучасного обліку еколого-економічних, правових і нормативних обмежень при використанні земель в складі державного земельного кадастру. Зокрема, як показує аналіз та оцінка рівня використання земель сільськогосподарського призначення, із введенням приватної власності на землю і різних форм господарювання на ній не відбулось суттєвих змін у їх використанні.

Рис. 1. Логічна структура методологічного процесу землевпорядних дій щодо формування територіальних обмежень та обтяжень у використанні земель

Земельні перетворення проводились і проводяться без кардинальної зміни економічних і виробничих відносин, без детального обґрунтування в правовому, економічному і екологічному відношеннях рішень, які приймаються з перерозподілу земель та визначення їх науково обґрунтованого правового режиму. В досліджуваному регіоні склалась тривожна ситуація щодо формування стабільності сільськогосподарського землекористування. Не дивлячись на те, що відсутнє законодавство з ринку земель сільськогосподарського призначення рух земельних ділянок власників земельних часток відбувається. Особливо він активний в приміській зоні м. Києва. Це потребує прискорення робіт з формування сталого землекористування шляхом встановлення обмежень у використанні земель.

Встановлено, що існуюча система обліку земель в складі державного земельного кадастру не відображає встановлені обмеження у використанні земель Як показують наші дослідження, землі з особливим режимом використання займають значні площі (табл. 1).

Таблиця 1

Кількісна характеристика землекористування режимоутворюючих об'єктів та територій і їх охоронних зон в Київській області 1)

Назва режимоутворюючих об'єктів та територій і їх охоронних зон	Площа режимоутворюючих об'єктів та територій	Площа охоронних зон
		га	% від загальної площі
	га	% від загальної площі
Природно заповідні	32269,1	1,1	30978,3	1,1
Водоохоронні смуги і прибережні смуги	499300	17,8	32359,0	1,2
Історичної і культурної спадщини	6783, 0	0,2	15193,9	0,5
Водні джерела та водопровідного транспорту	-	-	1311,3	0,0
Промислові об'єкти	9406,1	0,3	28218,3	1,0
Комунікації автомобільного і залізничного транспорту	23078,2	0,8	230782,0	8,2
ЛЕП (330 і 750 кВ)	-	-	7159,3	0,3
Магістральні газопроводи	-	-	50036,0	1,8
Місцеві газопроводи	-	-	1692,3	0,1
Лінії зв'язку	-	-	18805,4	0,7
Каналізаційні мережі та споруди	1563,2	0,1	192,6	0,0
Полігони побутових відходів	264,5	0,0	529,0	0,0
Кладовища	3105,2	0,1	6210,4	0,2

1) Складено автором

Майже 35 % від загальної площі регіону, а у відомостях державного земельного кадастру вони не відображенні. Інформація про обмеження прав на землю і обтяження земельних ділянок повинна в державному земельному кадастрі повинна включати: 1) графічне відображення режимоутворюючих об'єктів і зон з особливим режимом використання земель; 2) реєстр (перелік) режимоутворюючих об'єктів і зон з особливим режимом використання земель; 3) склад угідь, включених в зони з особливим режимом використання земель, в їх розрізі; 4) режими використання земель з кожного виду режимоутворюючих об'єктів; 5) зміст прав по обмеженому використанню земель.

У зв'язку з викладеним доцільно виділити такі типи режиму використання: абсолютно заповідний, напівзаповідний, бережливого використання (з додержанням певних екологічних вимог), звичайного (ґрунтозахисного) використання та тимчасового інтенсивного використання, за умов якого необхідне проведення обов'язкового екологічного контролю. Тому нами пропонується в складі облікової підсистеми державного земельного кадастру ввести розділ “Землі з обмеженнями та обтяженнями у використанні”.

Одночасно дослідження показали, що еколого-економічна оцінка забруднених радіонуклідами земель залежить від ступеня їхньої забрудненості радіоактивними речовинами та типів ґрунтів, на яких вирощуються сільськогосподарські культури. Враховуючи додаткові витрати на вапнування кислих ґрунтів та внесення мінеральних добрив в оптимальних дозах, запропоновано методичні підходи коригування нормативної грошової оцінки радіоактивно забрудненої ріллі. Земельні ділянки, які обтяженні забрудненням, мають нижчу вартість на 24-60 %, ніж ті ділянки, які не зазнають такого впливу. Відповідно ділянки, обтяжені обмеженнями у використанні, мають бути диференційовані в оподаткуванні і мати відповідне стимулювання при потребі їх використання

У третьому розділі „Шляхи удосконалення системи землеустрою в частині формування природоохоронних обмежень” досліджено напрями методичні основи землевпорядних дій щодо формування обмежень і обтяжень при використанні земель сільськогосподарського призначення в схемах землеустрою та методичні підходи до оцінки недоодержаних доходів власниками земельних ділянок, обтяжених обмеженнями.

Проведені дослідження показали, що специфіка природокористування та його еколого-економічна ефективність зараз майже не враховується при організації використання земель новими організаційно-правовими сільськогосподарськими формуваннями. Враховуючи, що землеустрій, у процесі якого вирішуються правові, соціально-економічні, організаційно-територіальні та екологічні завдання, є реальним механізмом наведення порядку у використанні землі, регулюванні земельних відносин та перевлаштуванню території в дисертаційному дослідженні пропонується для формування територіальних обмежень розробляти схеми землеустрою адміністративно-територіальних утворень. При складанні схеми землеустрою адміністративного району повинні бути виявлені всі існуючі територіальні зони з особливим правовим режимом використання земель і особливо цінні землі, визначено їх місце розташування, межі і площі, встановлені відповідні режими використання цих земель. Межі територіальних зон в натурі (на місцевості) встановлюються на основі проектної землевпорядної документації відповідних об'єктів (далі режимоутворюючі об'єкти) або відповідно до затвердженого встановленому порядку державними стандартами. При цьому рекомендується використовувати наявні картографічні матеріали про режимоутворюючі об'єкти і зони з особливим правовим режимом використання земель. Для встановлення меж територіальних зон з особливим правовим режимом використання земель на основі нормативів спочатку визначається місце розташування режимоутворюючих об'єктів, їх конструкції, параметри (потужності), способи прокладки, схеми розташування і т.д. і з урахуванням цих факторів робиться розрахунок параметрів зон і встановлення їх меж. Наприклад, в результаті розробки проектних рішень щодо визначення доцільного використання земель на території Білогородської сільської ради встановлено: 1) значні площі сільськогосподарських угідь, зокрема ріллі 757,2 га (23,7 %), яка відноситься до малопродуктивних земель (ІІІ-й клас придатності), доцільно використовувати під забудову чи консервацію; 2) 959,82 га сільськогосподарських земель, які за генпланом забудови с. Білогородка включені в межі населеного пункту мають обмеження у використанні (особливо цінні землі, меліоративні землі, охоронні зони природно-заповідного фонду тощо), не доцільно відводити під забудову; 3) екологічна стабільність землекористування на території сільської ради змінилося із екологічно не стабільної (Кек.ст. - 0,30) на екологічно стабільно не стійку (Кек.ст. - 0,36); 4) рекомендований перерозподіл цільового і функціонального використання земель дозволить збільшити вартість земель на території експериментального об'єкту дослідження (Білогородської сільської ради) з 1,70 грн. до 5,65 грн. на 1 га (на 70%) або в загальній сумі на 19627,51 грн. Отже, формування територіальних обмежень у використанні земель при розробці схем землеустрою адміністративно-територіальних утворень дозволить підвищити ефективність їх використання і відповідно збільшити доходи від земельних платежів в бюджети різних рівнів.

Відповідно до пункту ж статті 111 Земельного кодексу України обмеження на земельну ділянку включають умови природоохоронних вимог або виконання визначених робіт. До таких умов і робіт відноситься консервація деградованих, малопродуктивних та техногено-забруднених земель шляхом припинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення. В дисертаційному дослідженні розроблений методичний підхід до оцінки недоодержаних доходів при обмеженні використання орних земель приватної власності, який базується на так званому методі зернового еквіваленту. Він складається з таких етапів розрахунку: визначення відмінності в якості земель господарства в цілому і земельних ділянок, які обтяжені обмеженням; розрахунок показників нормальної (середньої за останні 5 років) урожайності зернових культур (Ун) у сільськогосподарському підприємстві і земельній ділянці з обмеженнями; визначення показників зернового еквіваленту (Уе) в ц/га з врахуванням чистого доходу, який одержаний від зернових та інших вирощуваних сільськогосподарських культур в даному господарстві (зоні); розрахунок чистого доходу з 1 га від вирощування зернових культур з врахуванням показника зернового еквіваленту (ЧД) по сільськогосподарському підприємству і земельній ділянці з обмеженнями; визначення чистого доходу з 1 га від вирощування зернових культур з врахуванням місця розміщення земельної ділянки (ЧДу).

Визначення чистого доходу (ЧД) від вирощування зернових культур з 1 га посівів здійснюється за формулою:

ЧД = ВП - Зр,

де ЧД - чистий доход, грн/га; ВП - вартість валової продукції, грн/га; Зн - нормативні витрати, грн/га.

Вартість валової продукції (ВП) складає:

ВП=Уе*Ц

ВПгосп. = 19,8 * 43,34 = 858,1 грн/га

ВПз.д. = 14,8 * 43,34 = 641,4 грн/га

З метою приведення чистого доходу (ЧД) у відповідність до ринкового місцеположення оцінюваної ділянки розраховуються нормативні затрати. Визначення нормативних затрат (Зн) на 1 га оцінюваної ділянки проводиться із розрахунку на об'єм виробленої продукції (Зн).

Враховуються три види витрат: 1) витрати у відповідності до технології обробітку зернових культур (Зт) і величини врожайності в зерновому еквіваленті (Уе); 2) витрати, пов'язані з технологічними умовами ділянки для виконання польових робіт (Зту); 3) витрати, обумовлені технологічним місцеположенням ділянки (Зтм). Всі витрати базуються на порівняльних цінах. До першої статті витрат (Зт) входять витрати у відповідності до технології обробітку зернових культур (зарплата, паливо-мастильні матеріали, добрива й інші матеріали).

До другої (Зту) - витрати Зт з коригуванням останніх на технологічні умови ділянки, відповідно до матеріалів внутрішньогосподарської оцінки земель (на контурність, кам'янистість, ухил, конфігурацію, контурність й інші властивості) в розрахунку прийнято 1,14 (1,097 х 1,02 х 1,03) для господарства в цілому і 1,16 (1,045 х 1,03 х 1,02 х 1,052) для земельних ділянок в зонах особливої охорони. До третьої (Зтм) - транспортні витрати всередині господарства, пов'язані з обробітком зернових культур; втрати робочого часу при пересуванні робочих до місця роботи й назад; витрати на ПММ при холостих переїздах агрегатів до робочих ділянок і назад, а також витрати, пов'язані з амортизацією техніки при цьому. При середній віддалі по землекористуванню 4 км коефіцієнт складає 0,85 для господарства в цілому та земельних ділянок. Нормативи витрат по кожному з перерахованих факторів, які визначають місцеположення земельних ділянок, а також середньо зональна віддаленість від поселень і виробничих центрів за кожним із чотирьох факторів, а отримані результати підсумовують.

В результаті розрахунків визначені нормативи витрат, пов'язаних з технологічним місцеположенням земельних ділянок в розрізі окремих культур і в цілому по ріллі за структурою посівів в розрахунку на 1 га площі. Показники витрат на технологічне місцеположення 1 га конкретної оцінюваної ділянки визначається шляхом множення зонального нормативу місцеположення на фактичну віддаленість ділянки.

Підсумковий норматив витрат (Зн) визначається як сума трьох видів витрат, тобто:

Зн = Зт + Зту + Зтм

Нормативні затрати на вирощування зернових культур (Зн) складають по ділянках: Зн=Зт+Зту+3тм; 1) Зн= 632,6 + 88,6 - 94,3 = 626,9 грн/га; 2) Зн= 472,9 + 75,6 - 70,9 = 477,6 грн/га

Показник Зт по зональних технологічних картах складає по ділянках: 1) Згосп.= 31,95 х 19,8 = 632,6 грн/га; 2) Зз.д.= 31,95 х 14,8 = 472,9 грн/га

Показник Зту по матеріалах внутрігосподарської оцінки складає: 1) (632,6 х 1,14) - 632,6 = 88,6 грн/га; 2) (472,9 х 1,16) - 472,9 = 75,6 грн/га

Показник Зтм складає: 1) (632,6 х 0,85) - 632,6 = - 94,3 грн./га; 2) (559,1 х 0,85) - 559,1 = -83,8 грн./га

Чистий дохід від вирощування зернових культур з урахуванням місцеположення господарства і ділянки (ЧДу), визначається за формулою:

ЧДу = ЧД + Зм

Показник витрат, пов'язаний з нормативними транспортними витратами на зовнішньогосподарські перевезення на 1 га ріллі господарства (Зрм) розраховують за формулою:

Зм = Зн * Кз,

де Зм - витрати з врахуванням місцеположення оцінюваної ділянки від ринків збуту продукції, грн.; Кз - коефіцієнт зміни витрат в залежності від відстані зовнішньогосподарських перевезень.

Чистий дохід (ЧД) складає по господарству і ділянках:

1) ЧД = ВП - Зн= 858,1 - 626,9 = 231,2 грн/га;

2) ЧД = ВП - Зн= \641,4 - 477,6 = 163,8 грн/га

Чистий дохід з врахування місця розміщення землекористування земельних ділянок складає: ЧДу = ЧД * 3зб; де 3зб - затрати пов'язані з нормативними транспортними (Зм) та погрузочними (Зп) витратами на зовнішньогосподарські перевезення на 1 га ріллі.

Вони розраховуються по формулі: 3зб = Зм + З п ; 3зб = 0,5* Зз * Уе * Км, Зп = 1,8 грн/цнт%, де Зз - нормативні витрати на збут продукції, грн/цнт.; Км - коефіцієнт місця розміщення землекористування від ринків збуту; 0.5 - постійна величина, яка вказує на питому вагу затрат пов'язаних з перевезенням продукції в затратах на збут.

При середній відстані перевезень на 30 км коефіцієнт зміни затрат складає 1,175:

1) Зм = 0,5 х 3,6 х 19,8 х 1,175 = 41,8 грн/га

2) Зм = 0,5 х 3,6 х 14,8 х 1,175 = 31,3 грн/га

1) 3зб = 3м + Зп = 41,8 + 1,8 = 43,6 грн./га

2) 3зб = 3м + Зп = 31,3 + 1,8 = 33,1 грн./га

1) ЧДу1= 231,2 - 43,6 = 187,6 грн/га.

2) ЧДу1 = 163,8 - 33,1 = 130,7 грн/га.

ВИСНОВКИ

Дисертація є самостійною роботою в якій на основі проведеного теоретичного узагальнення розв'язано важливе наукове завдання - розроблено теоретико-методологічні та методичні основи інституціонального забезпечення формування обмежень і обтяжень при використанні земель в умовах нових земельних відносин та обґрунтовано підходи до еколого-економічної їх оцінки. За результатами дослідження сформульовані наступні висновки.

1. Концепція інституціональної системи формування обмежень та обтяжень при використанні земель перебуває на теоретико-методологічних засадах та класичних принципах неоінституціоналізму, з одного боку, та закономірностях, притаманних суспільним відносинам, з другого боку. Дана концепція включає в себе багаторівневу, ієрархічну, субординовану сукупність інституцій в яких формуються процеси земельних відносин у контексті загальнодержавних, регіональних та місцевих норм, стандартів, звичаїв та з урахуванням особливостей і характеру трансформаційних процесів у ході земельної реформи.

Об'єктивність земельних інтересів зумовлена загальною взаємодією людини або колективного утворення з природним середовищем. Будь-яка свідома діяльність людей як соціальних суб'єктів, що володіють землею, в усіх випадках має за свою мету задоволення певних земельних та інших інтересів у суспільному житті. Саме цілеспрямована діяльність будь-якого індивіда стимулюється реалізацією його конкретних інтересів. Об'єктивно функціонуючою формою реалізації земельних інтересів таких соціальних суб'єктів фактично виступають існуючі суспільні земельні відносини, без яких неможливо реалізувати земельні інтереси. За загальним правилом, за межами суспільних відносин соціальні суб'єкти не зможуть спілкуватися між собою. Тому суспільні земельні відносини, як форму реалізації земельних інтересів необхідно розуміти в аспекті відносин, які забезпечують реалізацію земельних інтересів у процесі спілкування соціальних суб'єктів між собою. Ці положення формують сутність обмежень та обтяжень у використанні земель і мають враховуватися при їх формуванні.

2. Запропоновані принципи формування обмежень та обтяжень у використанні земель, удосконалена їх класифікація. Зокрема, визначено, що основними принципами формування природоохоронних обмежень та обтяжень у використанні земель є: забезпечення безпеки держави; поєднання державних і місцевих інтересів; обґрунтовані; досягнення збалансованого співвідношення економічних та екологічних інтересів суспільства, забезпечення раціонального використання та охорони земель.

3. Базуючись на нормах чинного земельного, природоохоронного та містобудівного законодавства, сформованих принципах проектування обмежень у використанні земель та використовуючи запропоновану класифікацію обмежень у використанні земель нами розроблена логічна структура методологічного процесу землевпорядних дій щодо формування територіальних обмежень і обтяжень у використанні земель, яка визначає принципи підходів та послідовності їх формування.

4. Обґрунтовано, що найкращих результатів щодо реалізації земельних інтересів при формуванні обмежень у використанні земель можна досягти при розумному поєднанні економічної зацікавленості з достатньо жорстким контролем та позаекономічним примусом дотримання екології землекористування. З цією метою запропонована структура логічної моделі методологічного процесу поєднання землевпорядно-правових та організаційно-економічних методів формування обмежень у використанні земель та їх регулювання. До них віднесено землеустрій, територіальне планування використання і охорони земель, встановлення відповідальності за порушення земельного законодавства, матеріальне стимулювання дотримання норм землекористування, розвиток договірних відносин щодо обмежень та обтяжень, стандартизації і нормування землекористування, регулювання платежів за використання землі.

5. Реформування відносин власності, як центральна ланка інституціональних перетворень, на нашу думку, має передувати зміні конструкції управління у сфері землекористуванням, а відповідно і інформаційного його забезпечення. Проведення змін у сфері землекористування вимагає перебудови існуючої системи обліку земель в складі державного земельного кадастру яка на сьогодні не відображає обмеження та обтяження при використанні земель. Зокрема, в Київській області площа земель з обмеженнями складає близько 35 % від загальної території, а у відомостях державного земельного кадастру вони не відображені. Запропоновано в складі облікової підсистеми державного земельного кадастру ввести розділ “Землі з обмеженнями та обтяженнями у використанні”

6. Еколого-економічна оцінка забруднених радіонуклідами земель залежить від ступеня їхньої забрудненості радіоактивними речовинами та типів ґрунтів, на яких вирощуються сільськогосподарські культури. Враховуючи додаткові витрати на вапнування кислих ґрунтів та внесення мінеральних добрив в оптимальних дозах, запропоновано методичні підходи коригування нормативної грошової оцінки радіоактивно забрудненої ріллі. Земельні ділянки, які обтяженні забрудненням, мають нижчу вартість, ніж ті ділянки, які не зазнають такого впливу. Відповідно ділянки, обтяжені обмеженнями у використанні, мають бути диференційовані в оподаткуванні і мати відповідне стимулювання при потребі їх використання.

7. Екологічно збалансоване використання земель має здійснюватися на базі землевпорядної документації з врахуванням соціально-економічних аспектів, можливих напрямів формування доцільного використання земель, забезпечення життєвого середовища. Розробка і реалізація схем землеустрою дозволить визначити межі територіальних зон в натурі (на місцевості). Отже, екологічна регламентація землекористування повинна розглядатись в системі землеустрою як пріоритетною, відбуватися за відповідними напрямами і вирішуватись комплексно, в контексті запровадження інституції обмежень та обтяжень.

8. Обґрунтовано, що формування обмежень та обтяжень у використанні земель, як землевпорядний процес, потребує опрацювання методичних підходів до складання схем (чи проектів) землеустрою територій адміністративно-територіальних утворень. Територіальне формування обмежень та обтяжень у використанні земель різниться залежно від виду адміністративно-територіального утворення: район, сільська (селищна, міська) рада, населений пункт. Разом з тим, всі схеми землеустрою повинні містити розділ “Територіальні обмеження та обтяження у використанні земель”.

9. Важливою складовою інституціонального механізму формування обмежень та обтяжень при використанні земель є організаційно-землевпорядні заходи з консервації малопродуктивних та деградованих земель. Консервації підлягають найбільш деградовані орні землі, експлуатація яких викликає відчутні негативні екологічні і економічні наслідки або використання яких шкідливе для здоров'я людей (сильнозмиті і розмиті ґрунти, хімічно і радіаційно забруднені землі, заболочені і підтоплені землі тощо), а також малопродуктивні землі. В дисертаційній роботі на основі запропонованих науково обґрунтованих критеріїв визначення деградованих і малопродуктивних орних земель Київської області, розроблено напрямки їх подальшого використання (консервації). Загальна площа таких земель складає 127177 га, або 9,21 % від усієї площі ріллі області.

10. Розроблено методичний підхід до оцінки недоодержаних доходів при встановленні обмежень у використанні орних земель приватної власності, який базується на розрахунку чистого доходу методом зернового еквіваленту і складається з таких етапів: а) визначення відмінності в якості земель господарства в цілому і земельних ділянок, які обтяжені обмеженням; б) розрахунок показників нормальної (середньої за останні 5 років) урожайності зернових культур (Ун) сільськогосподарські підприємства і земельної ділянки з обмеженнями; в) визначення показників зернового еквіваленту (Уе) в ц/га з врахуванням чистого доходу, який одержаний від зернових й інших вирощуваних сільськогосподарських культур в даному господарстві (зоні); г) розрахунок чистого доходу з 1 га від вирощування зернових культур з врахуванням показника зернового еквіваленту (ЧД) по сільськогосподарському підприємству і земельній ділянці з обмеженнями; д) визначення чистого доходу з 1 га від вирощування зернових культур з врахуванням місця розміщення земельної ділянки (ЧДу).

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії

1. Дорош Й.М. Еколого-економічні основи формування інституту обмежень та обтяжень при використанні земель. - К.: ТОВ “ЦЗРУ”, 2007. - 236 с.

Статті у наукових фахових виданнях

2. Гарбуз М.Ю., Дорош Й.М., Осипчук С.О. Ерозія ґрунтів Київської області та заходи боротьби з нею // Землевпорядний вісник. - 2001. - № 4. - С. 73-78. Особистий внесок - обґрунтовано основні передумови протидії проявам ерозійних процесів в умовах Лісостепу Київщини.

3. Схема землеустрою адміністративного району - основа для управління земельними ресурсами / Третяк А.М., Стецюк М.П., Дорош Й.М., Дорош О.С. // Землевпорядкування. - 2002. - № 1. - С. 13-18. Особистий внесок - обґрунтовано склад та зміст основних складових схеми землеустрою адміністративного району у частині забезпечення реалізації заходів щодо охорони земель та формування обмежень у землекористуванні.

4. Губарєв В.С., Дорош Й.М., Червоний В.О. Перспективи лісомеліоративних насаджень в агроландшафтах Київщини // Землевпорядний вісник. - 2004. - № 2. - С. 14-19. Особистий внесок - обґрунтовано екологічну необхідність та орієнтовні обсяги залісення частини деградованих та малопродуктивних орних земель в умовах Київської області.

5. Дорош Й.М., Стецюк М.П., Осипчук С.О. Пілотний проект моделі сталого розвитку землекористування території Розважівської сільської ради Іванківського району Київської області // Землевпорядний вісник. - 2005. - № 1. - С. 14-18. Особистий внесок - обґрунтовано методичні засади формування сталого землекористування в умовах Полісся Київщини.

6. Третяк А.М., Дорош Й.М. Ринок землі: обмеження прав власності на землю в зарубіжних країнах та Україні // Вісник аграрної науки. - 2005. - № 10. - С. 56-60. Особистий внесок - досліджено основні правові та еколого-економічні передумови обмеження прав власності на землю у країнах Європи.

7. Дорош Й.М. Формування та облік обмежень у використанні земельних ділянок // Землевпорядний вісник. - 2006. - № 2. - С. 61-63.

8. Дорош Й.М. Формування та оцінка обмежень у використанні земель в умовах Київської області // Землеустрій і кадастр. - 2006. - № 2. - С. 43-49.

9. Дорош Й.М. Регламентація інтенсивності землекористування формуванням обмежень (на прикладі території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області) // Землеустрій і кадастр. - 2006. - № 3. - С. 52-60.

10. Дорош Й.М. Грошова оцінка орних земель обтяжених радіаційним забрудненням: методичні аспекти // Науковий вісник НАУ. - 2006. - № 104. - С. 224-228.

11. Дорош Й.М. Структурно-логічна модель формування обмежень у використання земель // Землевпорядний вісник. - 2007. - № 1. - С. 44-47.

Статті в інших наукових виданнях

12. Дорош Й.М., Осипчук С.О. Сучасний стан сільськогосподарських угідь України та заходи його поліпшення. - К.: Вид-во Всеукраїнської екологічної ліги, 2001. - С. 78-80. Особистий внесок - запропонована наукова концепція заходів щодо поліпшення стану сільськогосподарських угідь.

13. Проблеми вдосконалення земельних відносин у Київській області / Дорош Й.М., Стецюк М.П., Процевська С.В., Кустовська О.В. // Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні. - К.: РВПС України НАН України, 2006. - Ч. ІІ. - С. 239-242. Особистий внесок - обґрунтовані методичні засади вдосконалення земельних відносин.

Методичні рекомендації

14. Тимчасові методичні рекомендації щодо зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб / Дорош Й.М., Стецюк М.П., Губарєв В.С. та ін. // Землеустрій і кадастр. - 2006. - № 4. - С. 91-104. Особистий внесок - обґрунтовані особливості зміни цільового призначення окремих категорій земель.

АНОТАЦІЯ

обмеження земля київський природоохоронний

Дорош Й.М. Еколого-економічні основи формування інституту обмежень та обтяжень при використанні земель. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, м. Київ, 2007.

Дисертація присвячена розробці методологічних, методичних та практичних підходів до еколого-економічного формування інституту обмежень та обтяжень при використанні земель Київської області. Сформульовані принципи щодо здійснення формування обмежень та обтяжень при використанні земель. Базуючись на нормах чинного земельного, природоохоронного та містобудівного законодавства, принципах формування обмежень та обтяжень при використанні земель удосконалено класифікацію обмежень при використанні земель та запропонована логічна структура методологічного підходу до формування обмежень при використанні земель. Розроблені напрями землевпорядних дій щодо формування обмежень та обтяжень при використанні земель сільськогосподарського призначення в схемах землеустрою та методичні підходи до оцінки недоодержаних доходів власниками земельних ділянок, обтяжених обмеженнями. Оскільки існуюча система обліку земель не відображає встановлені обмеження та обтяження при використанні земель запропоновано в складі облікової підсистеми державного земельного кадастру ввести розділ “Землі з обмеженнями та обтяженнями у використанні”.

Ключові слова: обмеження, обтяження, землеустрій, земельний кадастр, використання земель.

АННОТАЦИЯ

Дорош Й.М. Эколого-экономические основы формирования институту ограничений при использовании земель. - Рукопись.

...