Принципи та інструменти економічного стимулювання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Принципи та інструменти економічного стимулювання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Реформування економічного механізму природокористування та охорони навколишнього середовища передбачає проведення досліджень в таких основних напрямах: розв'язання екологічних проблем природокористування, визначення економічної ефективності використання природних ресурсів, вдосконалення методів їх економічної оцінки та механізмів економічного регулювання охороною, відтворенням і використанням ресурсів довкілля. Дослідженню екологічних проблем природокористування присвячені праці А.М. Бронштейна, Б.В. Буркинського, С.А. Генсірука, М.І. Долішнього, В.С. Кравціва, М.С. Нижник, С.М. Стойка, А.І. Тарасова, К.К. Ткаченка, S.J. Callan, W.S. Gates, D.W. Pearce, T.H. Tietenberg та ін. Соціально-економічні аспекти природокористування висвітлювались в роботах М.М. Амірханова, А.Е. Бабинець, О.Ф. Балацького, О.В. Врублевської, Т.П. Галушкіної, В.Н. Герасимовича, А.В. Гідбута, Е.В. Гірусова, А.А. Голуба, К.Г. Гофмана, Л.С. Гринів, М.І. Долішнього, О.В. Живицького, В.М. Кислого, В.М. Кривошеєва, Н.С. Мироненка, М.С. Нудельмана, В.С. Преображенського, І.М. Синякевича, І.Т. Твердохлєбова, Ю.Ю. Туниці, M.S. Common, G. Garrod, N. Hanley, J.R. Kahn та ін. Проте значна частина досліджень з вдосконалення економічного механізму регулювання використання та охорони природних ресурсів не враховує специфіки рекреаційного природокористування. Особливо гостро стоїть проблема економічного стимулювання загального рекреаційного природокористування, яка пов'язана з проблемами власності, користування, економічною та правовою системами України. Це зумовлює актуальність розробки і впровадження ефективної системи економічних інструментів для регулювання використання та охорони природних рекреаційних ресурсів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках комплексних планових держбюджетних тем кафедри економіки та менеджменту лісових підприємств Національного лісотехнічного університету України:

· «Концепція лісової політики України» (ДБ 08.25-10-30, №0103U000080), де дисертант обґрунтувала інструменти економічного стимулювання ефективного використання лісових рекреаційних ресурсів;

· «Концепція екологізації розвитку та зміцнення екологічної безпеки України» (ДБ 08.27-02.06 №0105U009091), де дисертант обґрунтувала основні постулати концепції екологізації суспільного розвитку;

· «Розробка проекту рекомендацій щодо визначення критеріїв та показників економічної оцінки еколого-соціальних функцій лісових екосистем» (ГД 08.27-08-07, №0701U006038), де дисертант обґрунтувала та узагальнила методи визначення економічної оцінки лісових рекреаційних ресурсів і за методом умовних оцінок визначила економічну оцінку природного рекреаційного потенціалу регіонального ландшафтного парку «Знесіння» м. Львова.

Мета та завдання дослідження. Мета роботи полягає в удосконаленні системи економічних інструментів, спрямованої на ефективне використання природних рекреаційних ресурсів і розвиток прогресивних організаційних форм їх відтворення. Для досягнення поставленої мети передбачалось виконати такі завдання:

· дослідити економічні, екологічні та соціальні проблеми використання та охорони природних рекреаційних ресурсів;

· вивчити вітчизняний та зарубіжний досвід застосування економічних інструментів для стимулювання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів;

· удосконалити класифікацію природних рекреаційних ресурсів;

· обґрунтувати систему показників для оцінки використання природних рекреаційних ресурсів, виходячи з їх особливостей та різновидів;

· дослідити стан використання мінеральних і рослинних рекреаційних ресурсів Львівської області;

· обґрунтувати принципи економічного регулювання використання природних рекреаційних ресурсів;

· обґрунтувати систему економічних інструментів для стимулювання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів;

· обґрунтувати порядок справляння платежів за природні рекреаційні ресурси в Україні.

Об'єктом дослідження є економічна діяльність, що пов'язана з використанням, охороною та відтворенням природних рекреаційних ресурсів.

Предметом дослідження є теоретичні засади вдосконалення системи економічних інструментів для регулювання процесів відтворення і використання природних рекреаційних ресурсів.

Методи дослідження. У процесі роботи над дисертацією використовувалися такі методи та прийоми: індукційно-дедукційні, системного аналізу, порівняльних оцінок, графічні, статистичні, соціологічних досліджень.

Для формування теоретичних i методологічних положень дослідження, висновків та рекомендацій використано методи індукції та дедукції. Системний аналіз використовувався для побудови алгоритму наукового дослідження, удосконалення класифікації та системи показників для оцінки використання природних рекреаційних ресурсів, розробки принципів економічного регулювання рекреаційного природокористування. За допомогою порівняльного методу проаналізовано напрями використання природних рекреаційних об'єктів, визначено тенденції рекреаційного лісокористування, закономірності динаміки розвитку санаторно-курортної та рекреаційної сфери. Методи ділової графіки використані для наочного зображення якісних і кількісних параметрів лісових рекреаційних ресурсів, обсягів використання санаторно-курортних та оздоровчих закладів Львівської області, тенденцій платного використання природних рекреаційних об'єктів фізичними особами. Для дослідження факторів, що впливають на готовність споживачів платити за використання природних рекреаційних об'єктів, застосовано методи кореляційного та регресійного аналізу. Для опитування користувачів (рекреантів) використовувались методи соціологічного дослідження (опитування, ранжування).

Інформаційну базу дослідження становлять: законодавчі та нормативно-правові акти України; статистична інформація Державного комітету статистики України, підприємств Львівського обласного управління лісового господарства, управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин м. Львова, наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів, інформація з електронних інтернет-ресурсів.

Наукова новизна одержаних результатів. Науковою новизною відзначаються такі теоретичні та методологічні результати дисертаційного дослідження:

вперше:

· теоретично обґрунтовано систему платежів за спеціальне використання природних рекреаційних ресурсів, яка враховує якісні характеристики і вичерпність їх потенціалу та спрямована на посилення стимулюючої функції запропонованих економічних інструментів;

· систематизовано методи економічної оцінки природних рекреаційних ресурсів, які враховують їх класифікаційні та функціональні ознаки, зокрема дають змогу визначати економічну оцінку і неринкову екологічну цінність природних об'єктів загального рекреаційного використання.

Удосконалено:

· еколого-економічну класифікацію природних рекреаційних ресурсів, яка враховує екологічні, економічні і соціальні особливості використання природно-рекреаційного потенціалу та розкриває властивості окремих компонентів природного середовища і взаємозв'язки між ними;

· систему показників для оцінки природних рекреаційних ресурсів, яка дає змогу враховувати інтенсивність, ефективність, потужність, якість та екологічність їх використання;

· систему економічних інструментів для стимулювання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів, що базується на критеріях екологічності, економічності та функціональності їх застосування в галузях оподаткування, фінансування, ціноутворення, обліку.

Отримали подальшого розвитку:

· принципи екологічної політики щодо формування системи економічних інструментів для стимулювання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів;

· методологічні основи дослідження критеріїв для оцінки використання природних рекреаційних ресурсів, зокрема показників рекреаційної активності населення та рекреаційного попиту залежно від видів природних рекреаційних ресурсів, сезонності та тривалості їх використання.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації положення щодо еколого-економічної класифікації природних рекреаційних ресурсів, системи платежів за їх спеціальне використання та критеріїв їх економічної оцінки, принципів формування системи економічних інструментів, спрямованих на підвищення ефективності використання, охорони та відтворення природного рекреаційного потенціалу відповідно до засад збалансованого розвитку можуть бути використані для розробки та реалізації ефективної національної екологічної політики у сфері використання природних рекреаційних ресурсів. Викладена в роботі концепція формування системи економічних інструментів для стимулювання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів сприятиме розвитку санаторно-курортної та рекреаційної галузей в системі екологічно збалансованого розвитку ринкової економіки.

Практична цінність роботи полягає також у визначенні економічної оцінки природного рекреаційного потенціалу регіонального ландшафтного парку «Знесіння» м. Львова, який є об'єктом загального користування.

Окремі теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження використовуються в процесі викладання дисциплін «Економіка природокористування» та «Економіка лісокористування», які читаються студентам на бакалаврському і магістерському курсах Національного лісотехнічного університету України.

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору і є його науковим доробком. Дисертаційна робота є самостійно виконаною працею, в якій розв'язано важливе наукове завдання - вдосконалено методичні і практичні підходи щодо принципів та інструментів економічного стимулювання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів. Наукові результати дисертаційного дослідження є внеском у розвиток економічної науки з питань рекреаційного природокористування та охорони навколишнього середовища.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та були розглянуті на міжнародній науковій конференції «Духовне відродження - основа стратегії сталого розвитку України» (13-14 грудня 1999 р., м. Львів), на міжнародній науково-технічній конференції «Економіка і ефективна організація виробництва» (8-10 листопада 2001 р., Російська Федерація, м. Брянськ), на ІІ-ій Всеукраїнській науковій конференції, присвяченій розвитку ідей В.І. Вернадського «Пріоритети еколого-економічного розвитку України» (18-19 жовтня 2004 р., м. Миколаїв), на міжнародній науково-практичній конференції «Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища» (21-23 вересня 2005 р., м. Львів), на міжнародній науково-практичній конференції «Лісівництво України в контексті світових тенденцій розвитку лісового господарства» (20-23 вересня 2006 р., м. Львів), науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу і науковців Національного лісотехнічного університету України (19 квітня 2007 р., м. Львів).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць, з них 7 одноосібних публікацій у фахових виданнях, загальним обсягом 2,2 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних інформаційних джерел із 296 найменувань і восьми додатків. Повний обсяг роботи - 242 сторінки комп'ютерного тексту, в тому числі 13 таблиць і 14 рисунків. У загальному обсязі дисертації основний текст становить 171 сторінка, список використаних інформаційних джерел - 25 сторінок, додатки - 46 сторінки. Всю площу сторінки займають шість таблиць і чотири рисунки, які загалом розміщені на 18 сторінках.

Основний зміст дисертації

рекреаційний економічний ресурс платіж

У вступі викладено актуальність теми, сформульовано мету і завдання досліджень, конкретизовано об'єкт, предмет та методи дослідження, обґрунтовано наукову новизну і практичне значення отриманих наукових результатів.

У першому розділі «Природні рекреаційні ресурси в системі еколого-економічних досліджень» розглянуто екологічні, економічні і соціальні проблеми використання природних рекреаційних ресурсів. Зроблено аналіз наукових досліджень щодо покращання використання природних рекреаційних ресурсів. Сформульовано основні теоретичні положення, на яких ґрунтується дисертаційне дослідження.

Аналіз проблем рекреаційного природокористування виявив, що природні рекреаційні ресурси України використовуються недостатньо ефективно в зв'язку з недоліками системи управління природокористуванням та охороною навколишнього середовища. Деструктивна антропогенна діяльність призводить до порушення природних функцій екологічних систем та зменшення біорізноманіття, що негативно впливає на якість природного рекреаційного потенціалу.

Екологічні проблеми рекреаційного природокористування зумовлені, головним чином, забрудненням навколишнього природного середовища та зниженням якісних і кількісних параметрів природних рекреаційних ресурсів, що відбуваються у процесі надмірного рекреаційного навантаження на локальні природні об'єкти, недотриманням суб'єктами рекреаційної діяльності екологічних норм господарювання, а також недостатньою ефективністю системи екологічної освіти та виховання. Проблеми охорони навколишнього природного середовища в Україні пов'язані з екологічною безпекою господарської діяльності, охороною атмосферного повітря, водних та лісових ресурсів. Недостатньо здійснюються заходи щодо зміцнення екологічної безпеки об'єктів промисловості, зокрема гірничо-хімічних підприємств та полігонів технічних відходів, які зосереджені в районах рекреаційних зон.

Загострення проблем охорони навколишнього природного середовища в Україні пов'язане з відсутністю ефективної системи екологічного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання, незадовільним стимулюванням природоохоронної діяльності та залишковим принципом фінансування охорони довкілля.

Незадовільне бюджетне фінансування використання, охорони і відтворення природних ресурсів, на які поширюється право загального рекреаційного користування та проблеми неприбутковості робіт з відтворення природного рекреаційного потенціалу є причинами економічних та соціальних перешкод до сталого розвитку рекреаційного природокористування в Україні. Економічні проблеми вдосконалення використання природних рекреаційних ресурсів зумовлені недостатністю інвестицій в розвиток рекреаційно-туристичної сфери, незадовільним станом транспортної інфраструктури, недоліками ціноутворення на туристично-рекреаційні послуги, значною зношеністю капітальних фондів туристичної інфраструктури.

Аналіз методів регулювання природокористування і охорони природного середовища в країнах з ринковою економікою вказує, що ефективному використанню природних рекреаційних ресурсів істотно сприяє екологічна політика, яка базується на національних традиціях рекреаційного природокористування зі застосуванням розгалуженої системи цінових, фіскальних та фінансових економічних інструментів.

Незважаючи на позитивні зрушення в процесах вдосконалення національного економічного механізму регулювання природокористування та охорони навколишнього природного середовища, в Україні залишаються актуальними питання вдосконалення системи інструментів економічного стимулювання ефективного використання та охорони природних рекреаційних ресурсів в напрямку екологізації господарської діяльності, зокрема забезпечення пріоритетності виконання екологічних норм та досягнення критеріїв соціальної ефективності.

Особливо актуальними є питання щодо підвищення ефективності державної підтримки та стимулювання розвитку загального рекреаційного природокористування. Дослідження та вирішення цих питань в дисертаційній роботі здійснювалося за схемою, представленою на рис. 1.

У другому розділі «Еколого-економічний аналіз ефективності використання природних рекреаційних ресурсів» вдосконалено еколого-економічну класифікацію природних рекреаційних ресурсів та систему показників для оцінки їх використання. Досліджено стан використання мінеральних та лісових рекреаційних ресурсів Львівської області. Проаналізовано окремі показники господарської діяльності суб'єктів рекреаційного природокористування та санаторно-курортної сфери. Розглянуто адміністративні та економічні інструменти регулювання використання природних рекреаційних ресурсів та виявлено основні недоліки їх застосування.

З метою зміцнення екологічної безпеки та удосконалення планування і економічного стимулювання ефективного використання природного рекреаційного потенціалу в роботі запропонована вдосконалена автором класифікація природних рекреаційних ресурсів. Природні рекреаційні ресурси поділені на групи за видовими ознаками, критеріями вичерпності, особливостями екологічного і економічного призначення та територіального розташування.

Для оцінки рекреаційного природокористування здійснено систематизацію показників, які характеризують кількісні та якісні параметри природних рекреаційних ресурсів і дають змогу оцінити їх запаси, якість, екологічність, інтенсивність та ефективність використання.

Якісні параметри використання природних рекреаційних ресурсів пропонуємо оцінювати за показниками, що враховують фізико-географічні та кліматичні умови природного середовища, а також за показниками, які характеризують організацію і облаштування рекреаційного природокористування.

Екологічність використання природних рекреаційних ресурсів характеризують показники, які визначають рівень впливу рекреаційної діяльності на природне середовище.

Основні показники інтенсивності рекреаційного природокористування дають змогу оцінити перспективні можливості розширення рекреаційної діяльності за умови забезпечення екологічно збалансованого використання, відновлення і охорони компонентів природного середовища.

В рамках дисертаційного дослідження визначено також рекреаційну активність населення м. Львова. Методами соціологічного дослідження зібрано та опрацьовано інформацію на основі вибірки з трьохсот осіб. Групові та індивідуальні вибірки рекреантів характеризувалися за їх статевими, віковими та соціальними ознаками.

Рекреаційна активність населення визначалася за сезонністю та компонентами природних рекреаційних ресурсів залежно від тривалості відпочинку.

Ефективність використання природних рекреаційних ресурсів характеризується показниками, які визначаються відношенням екологічного, економічного, соціального ефектів від користування окремими компонентами природно-рекреаційного потенціалу до його потенційних обсягів.

Класифікація природних рекреаційних ресурсів

Класифікаційна ознака, за якою виділена група природних рекреаційних ресурсів	Група природних рекреаційних ресурсів
1. Компоненти природних рекреаційних ресурсів	Мінеральні Рослинні Земельні Ландшафтні Водні Кліматичні Тваринні
2. Доступність використання природних рекреаційних ресурсів	Потенційні Екологічно доступні Немобільні Мобільні Економічно доступні
3. Напрямок використання природних рекреаційних ресурсів	Санаторно-курортного призначення Розвитку рекреації Розвитку туризму
4. Форма використання природних рекреаційних ресурсів	Однокомпонентні Багатокомпонентні
5. Специфіка використання природних рекреаційних ресурсів	Одноразового використання Багаторазового використання Безперервного користування
6. Тривалість користування природними рекреаційними ресурсами	Довготривалого використання Короткотермінового використання
7. Вичерпність природних рекреаційних ресурсів	Вичерпні Невичерпні
8. Особливість відновлення природних рекреаційних ресурсів	Відновлювальні Не відновлювальні Не потребують відновлення
9. Територіальна віддаленість природних рекреаційних ресурсів	Приміські Середньовіддалені Віддалені
10. Особливість інфраструктурного забезпечення	Розташовані в місцях з розвиненою інфраструктурою Розташовані в місцях, де відсутня необхідна інфраструктура

В дисертації розрахований природний рекреаційний потенціал лісових територій Львівської області за основними напрямками туризму і рекреації з врахуванням екологічних обмежень.

Місткість лісових територій рекреаційно-оздоровчого призначення на території Львівської області становить:

· для неорганізованого довготривалого відпочинку - 2,7 млн. осіб/рік;

· для неорганізованого короткотривалого відпочинку - 40,2 млн. осіб/рік;

· для організованого короткотривалого відпочинку - 0, 032 млн. осіб/рік.

Місткість мисливських угідь Львівщини - 17,5 тис. осіб/рік.

Встановлено, що економічне регулювання рекреаційного природокористування в Україні здійснюється неефективно. Зокрема, платежі за спеціальне використання мінерально-сировинних, лісових та земельних рекреаційних ресурсів виконують функцію податків, що не сприяє їх ефективному відтворенню і використанню. Кошти, вилучені в результаті справляння екологічних податків, не покривають витрати на відновлення ресурсів довкілля і відшкодування втрат населення, пов'язаних із забрудненням навколишнього середовища.

Інструменти економічного стимулювання розвитку загального рекреаційного природокористування на практиці використовуються недостатньо. Зокрема, дослідження механізму регулювання діяльності основних лісокористувачів вказує на відсутність в його структурі інструментів, які б стимулювали розвиток рекреаційного природокористування, охорони і відтворення лісових рекреаційних ресурсів. Недостатність бюджетних надходжень стала причиною того, що основна частина витрат на охорону і відтворення лісових рекреаційних ресурсів загального користування здійснюється за рахунок основних лісокористувачів, а не власника, який гарантує таке право. Неспроможність державних органів влади належно виконувати функції з охорони і відтворення природного потенціалу стала причиною часткової деградації та втрати природного рекреаційного потенціалу.

У третьому розділі «Концептуальні підходи до удосконалення системи економічних інструментів для стимулювання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів» сформульовано основні принципи та концепція удосконалення системи економічних інструментів для стимулювання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів. Запропоновано методику розрахунку платежів за спеціальне використання природних рекреаційних ресурсів та побудовано концептуальну схему їх нарахування з використанням диференційованих підходів при встановленні економічних оцінок природного рекреаційного потенціалу. Виконано економічну оцінку природного рекреаційного об'єкту за методом умовних оцінок на прикладі регіонального ландшафтного парку «Знесіння» м. Львова. Побудовано економетричні моделі для встановлення залежності між показниками досліджуваної функції запропонованої ціни. Визначені основні напрями удосконалення національної та регіональної політики в галузі регулювання рекреаційного природокористування.

На основі аналізу наукових праць з економіки природокористування та результатів провадження міжнародної і національної екополітики у дисертації визначено принципи стимулювання ефективного використання та охорони природних рекреаційних ресурсів, зокрема: попередження негативних екологічних наслідків рекреаційного природокористування; зменшення несприятливого впливу на довкілля рекреаційного природокористування; підтримки наявних запасів поновлювальних природних рекреаційних ресурсів; ефективності застосування економічних інструментів регулювання використання і охорони природних рекреаційних ресурсів; платності рекреаційного природокористування; трансформації негативних зовнішніх ефектів рекреаційного природокористування у внутрішні; посилення стимулюючої функції економічних інструментів регулювання використання і охорони природних рекреаційних ресурсів; компенсування витрат на утримання природних об'єктів загального рекреаційного користування; регіональної диференціації стимулюючого впливу економічних інструментів регулювання рекреаційного природокористування та їх інституційної відповідності інструментам екополітики; трансформації економічних інструментів в інструменти рекреаційної політики; гнучкості економічних інструментів стимулювання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів.

Для стимулювання ефективного використання, охорони і відтворення природних рекреаційних ресурсів у роботі запропонована система економічних інструментів.

Формування системи інструментів економічного стимулювання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів здійснено на основі сукупності критеріїв (екологічних, економічних, функціональних).

Економічні інструменти розподілені на групи, що враховують особливості їх функціонального застосування. Крім того, в процесі формування системи інструментів економічного стимулювання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів враховувалися національні і регіональні особливості екологічної політики.

Запропонована та теоретично обґрунтована система платежів за спеціальне використання природних рекреаційних ресурсів, яка включає платежі за право користування природним ресурсом, платежі на відшкодування затрат на їх охорону і відтворення та рентні платежі на особливо дефіцитні природні ресурси, що користуються підвищеним попитом на національному і міжнародному ринках.

Фактичний норматив плати на відшкодування затрат на охорону і відтворення природних рекреаційних ресурсів (Z_f) пропонується встановлювати в межах, що описується нерівністю:

, (1)

де:  - мінімально-допустимий норматив плати на відшкодування затрат на охорону і відтворення природних рекреаційних ресурсів (в гривнях за одиницю використаного природного рекреаційного ресурсу);  - максимально-допустимий норматив плати на відшкодування затрат на охорону і відтворення природних рекреаційних ресурсів (в гривнях за одиницю використаного природного рекреаційного ресурсу).

У випадках, коли , природні рекреаційні ресурси є економічно недоступними для використання рекреантами.

Мінімально-допустимий норматив плати на відшкодування затрат на охорону і відтворення природних рекреаційних ресурсів визначаємо за формулою:

, (2)

де: C - затрати на охорону і відтворення природних рекреаційних ресурсів (в гривнях за одиницю використаного природного рекреаційного ресурсу); P_n - нормативний прибуток підприємств, що надають послуги з відтворення і охорони природних рекреаційних ресурсів (в гривнях за одиницю використаного природного рекреаційного ресурсу).

Максимально-допустимий норматив плати на відшкодування затрат на охорону і відтворення природних рекреаційних ресурсів пропонуємо визначати шляхом вивчення спроможності споживачів платити за користування рекреаційним ресурсом.

Платежі за право користування природним рекреаційним ресурсом пропонується формувати з відрахувань від вартості наданих рекреаційних послуг за фіксованою ставкою та з відрахувань, пов'язаних з оцінкою вартості природного ресурсу.

Диференційовану частину платежів за право використання територій з рослинними, тваринними та водними рекреаційними ресурсами необхідно розраховувати за формулою:

, (3)

де: N - платежі за право користування територіями з природними рекреаційними ресурсами грн./га; P - економічна оцінка території з природними рекреаційними ресурсами, грн./га; S - площа ділянки, орендованої для рекреаційного використання, га; n - норматив відрахувань.

Визначення економічної оцінки природних рекреаційних ресурсів пропонується проводити з врахуванням їх функціональності та класифікаційних ознак, використовуючи ринковий, рентний, умовний, затратний, гедоністичний, експертний методи, або за величиною економічного ефекту (табл. 3).

Вибір методів економічної оцінки природних рекреаційних ресурсів здійснюється залежно від соціально-економічної ефективності їх використання, специфіки рекреаційного природокористування та об'єктивних ринкових умов.

Для визначення за методом умовних оцінок цінності рекреаційного потенціалу регіонального ландшафтного парку «Знесіння» м. Львова проведено соціологічне дослідження готовності рекреантів платити за використання парку для відпочинку. Зібрано та опрацьовано інформацію на основі вибірки з чотирьохсот осіб, зацікавлених у предметі дослідження. Основними індикаторами, що впливають на рівень оцінки, визначено вік респондентів, рівень їх доходів та частоту відвідування парку.

Величина запропонованої респондентами ціни за рекреаційне використання парку «Знесіння» описана рівнянням:

, (4)

де: - готовність i-го респондента платити за рекреаційне використання парку «Знесіння», грн./міс.; D_i - середньомісячний дохід i-го респондента, грн./міс.; V_i - вік i-го респондента, років; S_i - стать i-го респондента; K_i - кількість відвідувань i-го респондента раз/міс.

Загальну умовну економічну оцінку природних рекреаційних ресурсів визначаємо за формулою:

, (5)

де:  - середнє значення максимальної готовності споживача платити за продукт на прогнозованому ринку, грн./міс.; S - обсяг прогнозованого ринку, осіб/міс.

Узагальнення методів визначення економічної оцінки природних
рекреаційних ресурсів за їх класифікаційними ознаками

Метод	Механізм розрахунку
Ринковий	Порівняння результатів обсягів ринкових продаж на основі: - даних аналітичної обробки; - аналізу експериментальних даних.
Рентний	Визначення ренти, що утворюється в процесі використання природних рекреаційних ресурсів.
За величиною економічного ефекту	Визначення ефективності: - медико-соціальної; - еколого-економічної.
Затратний	Встановлення вартості транспортних витрат на відвідування місць відпочинку як замінника ціни природних рекреаційних об'єктів.
Заміщення	Встановлення величини втрачених доходів користувачів (власників) природних ресурсів при передачі їх у рекреаційне використання.
Умовних оцінок	Базується на готовності споживачів платити за збереження рекреаційних властивостей природних ресурсів (готовності прийняти компенсацію за втрату можливості рекреаційного використання природного потенціалу).
Гедоністичний	Визначення вартості природних рекреаційних об'єктів на основі різниці параметрів рекреаційних характеристик природних об'єктів.
Експертних оцінок	Встановлення ймовірних ринкових цін на основі нормативної грошової оцінки з використанням витратного, доходного та порівняльного підходів.

У результаті економетричного аналізу даних оцінок споживачів отримано багатофакторну регресійну модель готовності рекреантів платити за відвідування парку «Знесіння»:

, (6)

За результатами регресійного аналізу визначено, що найвищим є зв'язок між показником готовності рекреантів платити за відвідування парку «Знесіння» та середньомісячним доходом. Залежність показника готовності платити від віку рекреантів є зворотною. Водночас залежність між показником готовності платити за відвідування парку «Знесіння» та кількістю відвідувань є незначущою. Таким чином, економетричну модель готовності рекреантів плаити за відвідування парку «Знесіння» представлено формулою:

, (7)

Для оцінки регресійної залежності визначено коефіцієнт множинної кореляції (R = 0,8), який вказує на високу тісноту зв'язку між показниками досліджуваної моделі. Коефіцієнт детермінації R², що характеризує кореляційну залежність впливу досліджуваних чинників на величину готовності платити дорівнює 0,64. Перевірку отриманої моделі здійснено за F - критерієм Фішера. Його значення дорівнює 48,33, що є більшим за F критичне (2,5) і свідчить про можливість використання цієї функції як теоретичної моделі цінової пропозиції рекреантів.

Визначено, що середнє теоретичне значення цінової пропозиції відвідувачів за користування парком «Знесіння» становить 2,85 грн./міс.

Умовна економічна оцінка одного гектара рекреаційних територій парку «Знесіння» становить 23,9 тис. грн./рік.

Економічна оцінка природного рекреаційного потенціалу, встановлена за методом умовних оцінок, базується на рекреаційних потребах населення і може бути вихідною базою для зміни управлінських рішень та досягнення цілей регіональної і національної політики в галузі рекреаційного природокористування.

Висновки та рекомендації

У дисертації наведено теоретичне узагальнення, обґрунтування та вирішення наукового завдання, що виявляється у розробці теоретичного та науково-методичного вдосконалення принципів та інструментів для стимулювання ефективного використання природних рекреаційних ресурсів, що в сукупності дозволило зробити такі висновки:

1. Екологічні, економічні та соціальні проблеми рекреаційного природокористування, що склалися в Україні в зв'язку з погіршенням стану природних рекреаційних ресурсів та нераціональним використанням коштів на їх охорону і відтворення, зумовлюють необхідність вдосконалення принципів та інструментів економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища, посилення їх стимулюючих функцій в напрямку сталого розвитку природокористування.

2. Для підвищення ефективності економічного регулювання використання природних рекреаційних ресурсів удосконалено їх класифікацію. Вона передбачає розподіл природних рекреаційних ресурсів за видовими ознаками, критеріями вичерпності, особливостями екологічного і економічного призначення та територіального розташування.

3. В процесі вдосконалення економічного механізму регулювання рекреаційного природокористування застосовано критеріальну оцінку вибору економічних інструментів, яка базується на екологічній та економічній ефективності та функціональності інструментів. Критерій екологічної ефективності обумовлюється економічними інструментами, що стимулюють скорочення негативних екологічних наслідків рекреаційного природокористування. Критерій економічної ефективності визначає здатність економічних інструментів забезпечувати економію природних рекреаційних ресурсів. Критерій функціональності передбачає можливості практичної реалізації завдань рекреаційної політики, що істотно залежить від узгодження та пристосування економічних інструментів.

4. Систему економічних інструментів для регулювання рекреаційного природокористування, необхідно формувати за такими типологічними групами: ціновою, фіскальною, фінансовою, ринковою, контрольною, економічних санкцій, авансових відшкодувань. Пріоритетним має бути застосування стимулюючих економічних інструментів, що спрямовані на забезпечення процесів збереження та відновлення природних рекреаційних ресурсів, посилення їх корисних функцій в оздоровленні населення.

5. Необхідно розширити фінансове стимулювання суб'єктів рекреаційного природокористування, зокрема впровадити диференціацію податкових ставок на природні рекреаційні ресурси, що сприятиме підвищенню їх якості, розширенню бази використання та зменшення кількості екологічно-недоступних компонентів природного середовища.

6. Державне регулювання процесів використання дефіцитних природних лікувальних ресурсів необхідно здійснювати за допомогою рентних платежів (роялті), які повинні стимулювати природокористувачів до зменшення добування і витрати дефіцитних природних ресурсів. Для регулювання процесів передачі прав на використання особливо дефіцитних природних рекреаційних ресурсів, доцільно запровадити бонус.

7. Збереженню якісних і екологічних характеристик природних рекреаційних ресурсів повинна сприяти система екологічного ціноутворення. За допомогою інструментів екологічного ціноутворення в структурі ціни на природні рекреаційні ресурси відображаються якісні і кількісні характеристики природних компонентів, зокрема такі параметри як краса, комфортність природних об'єктів, їх екологічність та транспортна доступність.

8. Серед ринкових інструментів економічного стимулювання перспективним є екологічна сертифікація природних рекреаційних ресурсів. Впровадження її в практику рекреаційного природокористування сприятиме покращанню екологічної ситуації в рекреаційних районах та використанню природних рекреаційних ресурсів на засадах сталого розвитку.

У групі інструментів авансових відшкодувань пріоритетним є екологічна застава, оскільки крім фінансової вона виконує і стимулюючу функцію та сприяє створенню альтернативних джерел фінансування процесів відновлення деградованих компонентів довкілля.

9. Концепція справляння платежів сформована на основі ціни природних рекреаційних ресурсів. В основу системи платежів за використання природних рекреаційних ресурсів запропоновано закладати витрати на відтворення та охорону природних компонентів. Платежі за право використання природних рекреаційних ресурсів, необхідно пов'язувати з економічною оцінкою і її диференціацією залежно від методів оцінювання.

11. Запропоновані підходи до економічної оцінки природних рекреаційних ресурсів включають ринковий, рентний, економічної ефективності, умовний, затратний, гедоністичний, експертний методи. Це дає змогу оцінити неринкові екологічні властивості природних рекреаційних ресурсів та врахувати їх при виборі шляхів використання природного капіталу.

12. В процесі реформування прав власності на природні рекреаційні ресурси доцільно зберегти право загального користування. Формування механізмів реалізації права загального користування повинно здійснюватися в рамках державного управління. Витрати на забезпечення такого права повинні покладатися на власника природних ресурсів в особі держави. На суспільно-обмежені природні рекреаційні ресурси потрібно зберегти державну форму власності.

13. Кабінету Міністрів України варто розробити національну програму ефективного використання рекреаційного потенціалу Українських Карпат, на території яких зосереджені унікальні рекреаційні ресурси світового значення. Необхідно розробити ефективну довгострокову регіональну екологічну політику, яка б передбачала поступове скорочення в Карпатському регіоні екологічно шкідливого промислового виробництва, зменшення головного користування лісом, розширення рекреаційних послуг і перетворення Українських Карпат у зону інтенсивного туризму і відпочинку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Криницька Н.Г. Еколого-економічна класифікація природних рекреаційних ресурсів // Наук. вісник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.7. - С. 290-293.

2. Криницька Н.Г. Екологічні проблеми використання природних рекреаційних ресурсів у Львівській області // Наук. вісник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.10. - С. 137-139.

3. Криницкая Н.Г. Вопросы повышения эффективности применения экономических инструментов экологической политики в сфере рекреационного природопользования // Екология. Наука, образование, воспитание: Сб. науч. тр. - Брянск: БГИТА. - 2002, вып. 3. - С. 26-29.

4. Криницька Н.Г. Особливості лісових рекреаційних ресурсів Львівщини // Менеджмент природних ресурсів, екологічна і лісова політика: Наук. вісник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.2. - C.184-190.

5. Криницька Н.Г. Стратегія покращення рекреаційного використання природо-ресурсного потенціалу Львівщини // Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища: Наук. вісник НЛТУ України: Зб. наук.-техн. праць. - Львів: НЛТУ України. - 2005, вип. 15.7. - С. 285-288.

6. Луців Н.Г. Проблеми вдосконалення екологічної політики у сфері використання природних рекреаційних ресурсів // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість: Міжвідомчий наук.-техн. зб. - Львів: НЛТУ України, 2006, вип. 30. - С. 93-97.

Размещено на Allbest.ru

...