Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Рада по вивченню продуктивних сил України

УДК 639.2.052.2:504.03

Спеціальність 08.00.06 - Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Еколого-економічні проблеми розвитку рибогосподарського комплексу України

Рижова Катерина Іванівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН, заслужений діяч науки і техніки України Хвесик Михайло Артемович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, виконуючий обов'язки голови Ради, завідувач відділу економічних проблем водокористування та рекреації

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Олійник Ярослав Богданович, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, декан географічного факультету;

- кандидат економічних наук, доцент Стасишен Микола Савович, Державний економіко-технологічний університет транспорту Міністерства транспорту і зв'язку України, професор кафедри "Облік та аудит".

Захист відбудеться "16" вересня 2008 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий "14" серпня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В. Левковська

Анотації

Рижова К.І. "Еколого-економічні проблеми розвитку рибогосподарського комплексу України" - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. - Київ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена визначенню науково-методологічних і практичних еколого-економічних проблем розвитку рибогосподарського комплексу України та шляхам їх вирішення. У роботі поглиблено науково-методичні підходи до визначення стратегії стійкого розвитку рибогосподарського комплексу в сучасних умовах, систематизовані фактори, що впливають на стійкий розвиток рибного господарства в умовах ринку, виявлені причини кризи у рибогосподарському комплексі, пов'язані з недосконалістю законодавчої бази, різким спадом виробництва, зниженням рівня споживання населенням риби та рибопродуктів, погіршенням економіки підприємств та об'єднань у цій галузі.

На основі комплексного еколого-економічного аналізу обґрунтовано основні напрями реалізації державної політики у сфері раціонального використання, охорони та відтворення водних живих ресурсів; удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання рибодобування; шляхи підвищення раціонального використання біологічних ресурсів внутрішніх водойм для ведення рибництва та рибальства.

Ключові слова: рибогосподарський комплекс, рибні ресурси, рибництво, рибальство, еколого-економічна оцінка, еколого-правові аспекти, охорона рибних ресурсів.

Рыжова Е.И. "Эколого-экономические проблемы рыбохозяйственного комплекса Украины". - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - Экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины. - Киев, 2008.

Диссертационная работа посвящена определению научно-методологических и практических эколого-экономических проблем развития рыбохозяйственного комплекса Украины и путей их решения.

В ней углублены научно-методологические подходы к определению стратегии устойчивого развития рыбного хозяйства в современных условиях, согласно которым рыбохозяйственный комплекс - это целостная система, которая объединяет предприятия, занимающиеся добычей, выращиванием, воспроизводством, охраной рыбных и других водных живых ресурсов, обеспечивают переработку и сбыт рыбопродукции, принимают участие в научных разработках, удовлетворяют потребности в орудиях лова, рыбопромышленном флоте, судостроительстве и прочее.

Определены факторы, влияющие на развитие рыбохозяйственного комплекса, которые объединены в следующие группы: ресурсные, социально-экономические, организационные и правовые, а также причины кризиса в рыбохозяйственном комплексе, которые связаны с недостатками в законодательной базе, резким спадом производства, снижением уровня потребления населением рыбы и рыбопродуктов, ухудшением экономики предприятий и объединений в этой области.

В работе дана детальная экономико-экологическая оценка рыбных ресурсов, уровня их освоения, экологического состояния водных ресурсов и их влияние на ихтиофауну, оценены возможности развития рыбного хозяйства внутренних водоемов и выявлены резервы его повышения.

Установлено, что важным условием в стратегии развития рыбохозяйственного комплекса внутренних водоемов является формирование сырьевой базы, направленной, с одной стороны, на оптимизацию уловов рыбы непосредственно регулированием рыбодобычи, основаном на экосистемном подходе, и усилением контроля по предотвращению браконьерства, с другой - на развитие аквакультуры во внутренних водоемах с государственной поддержкой этих направлений через систему экономических рычагов, а также стратегическое планирование и прогнозирование рыбохозяйственного потенциала, привлечение инвестиций и финансирование мероприятий по воспроизводству и охране рыбных ресурсов.

На основе комплексного эколого-экономического анализа обоснованы основные направления реализации государственной политики в сфере рационального использования, охраны и воспроизводства водных живых ресурсов; усовершенствование организационно-экономического механизма регулирования рыболовства; направления повышения рационального использования биологических ресурсов внутренних водоемов для ведения рыбоводства и рыболовства.

Ключевые слова: рыбохозяйственный комплекс, рыбные ресурсы, рыбоводство, рыболовство, эколого-экономическая оценка, эколого-правовые аспекты, охрана рыбных ресурсов.

Ryrhova K. I. Ecologo-economic issues of a fishery complex development in Ukraine.- Manuscript.

Thesis for scientific degree on candidate of economy sciences at specialty 08.00.06 - Economics of Natural Resources and Environmental Protection. - The Council for studying productive forces of Ukraine, NAS of Ukraine. - Kyiv, 2008.

Thesis is devoted to the decision of theory-methodological and practical ecologo-economic issues of fishery complex development in Ukraine, their definition and ways of the decision. It is developed theory-methodological approaches of strategy of sustainable development for fishery complex in modern conditions, synthesized factors which influence sustainable development of fishery economy in conditions of the market, given the reasons of crisis in fishery complex which are connected with lack of legislative base, slump in production, decrease in a consumption of fish production by the population, deterioration of business economics and associations in this area.

On the basis of the complex ecologo-economic analysis the basic directions of realization of a state policy in sphere of rational use, protection and reproduction of water live resources are proved; improvement of the organizational-economic mechanism of fishery regulation is presented; directions of increase for rational use of biological resources of internal reservoirs for conducting fish culture and fishery are defined.

Keywords: fishery complex, fish resources, fish culture, fishery, a ecologo-economic estimation, ecologo-legal aspects, protection of fish resources.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Перехід України до ринкової економіки супроводжувався тривалою невизначеністю та нестійкістю умов функціонування реального сектору економіки. Екстенсивний шлях розвитку народного господарства, споживче відношення до природних ресурсів, декларативний характер природоохоронних заходів на фоні складного перехідного періоду до ринкової економіки призвели до зменшення запасів промислових водних живих ресурсів та значного погіршення якості води. Деструктивний вплив, експансія ринкових відношень відобразились і на рибному господарстві країни.

У період становлення незалежності держави та переходу до ринкової економіки відбувся занепад рибного господарства України. Але зважаючи на те, що рибогосподарський комплекс відіграє значну роль у продовольчому комплексі країни та забезпечує населення фізіологічно цінними продуктами харчування і сировиною для одержання кормів та виробництва фармакологічних і профілактичних препаратів, дослідження вказаних проблем має істотне економічне, екологічне та соціальне значення для подальшого його розвитку.

Сучасний стан ведення рибного господарства, оцінка еколого-економічних заходів, які вживаються і повинні бути реалізовані в перспективі, та вибір шляхів поліпшення складного становища у рибному господарстві мають знайти відображення у науково обґрунтованих положеннях та рекомендаціях, а також практичних діях.

Науковому дослідженню з питань економіки рибного господарства внутрішніх водойм у період переходу до ринкової економіки присвячені публікації М. Гринжевського, М. Гробокопателя, Л. Зубрицького, М. Стасишена, В. Яковлєва та інших.

Розробкою наукових основ вирішення еколого-економічних проблем природокористування займалося багато вітчизняних та зарубіжних учених, серед яких: Л.І. Абалкін О.М. Алимов, І.К. Бистряков, П.П. Борщевський, О.Б. Бутнік-Сіверський, О.О. Веклич, Б.М. Данилишин, С.І. Дорогунцов, А.О. Заїнчковський, Я.В. Коваль, С.І. Курдюков, А.С. Лисецький, Л.Г. Мельник, Т.П. Міхелєс, В.С. Міщенко, Я.Б. Олійник, П.Т. Саблук, В.Г. Сахаєв, А.В. Степаненко, В.М. Трегобчук, М.А. Хвесик, Є.В. Хлобистов, Л.Г. Чернюк, В.Я. Шевчук, А.В. Яцик та інші.

У сучасних умовах особливої актуальності набуває проблема раціонального використання водних живих ресурсів, коли потреби населення і галузей економіки повинні задовольнятися з урахуванням збереження належного стану рибних ресурсів. Проте, виходячи із особливостей розвитку рибогосподарського комплексу в сучасних умовах, низка стратегічних аспектів його розвитку, зокрема щодо еколого-економічних відносин, розроблені недостатньо повно. Деякі з них є дискусійними і потребують більш фундаментальних наукових досліджень та обґрунтувань. Отже, актуальність дисертаційної роботи визначається спрямуванням на вирішення еколого-економічних проблем розвитку рибогосподарського комплексу, удосконалення господарського механізму, активізації інвестиційних процесів та інновації, раціонального використання природних водних живих ресурсів задля виходу цього сектору економіки із кризи, забезпечення сталого розвитку галузі, зміцнення продовольчої незалежності країни.

Розв'язання зазначених проблем, зрештою, й зумовило актуальність і вибір теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, проведені автором, безпосередньо пов'язані з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема з плановими темами: 3.1.5.63 "Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів на тривалу перспективу" (номер держреєстрації 010U000657), у межах якої нами викладені пропозиції щодо оцінки стану водних живих ресурсів, запропоновані напрями раціонального використання рибних ресурсів України; 3.1.5.64 "Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних трансформацій в економіці України" (номер держреєстрації 0101U007882), де дисертанткою розглянуто кризові явища у рибогосподарському комплексі України та її регіонів, визначено напрями розвитку й методичні підходи до практичного застосування системи економічного регулювання використання рибних ресурсів в умовах структурних трансформацій у даному секторі; 3.1.5.76 "Методологічні основи регіональної оцінки господарської освоєності водоресурсного потенціалу" (номер держреєстрації 0101U007870), у якій внеском автора є методологічні засади раціонального використання водних живих ресурсів; ІІІ-7-06(90) "Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України" (номер держреєстрації 0106U005191(39), 0106U005264(48)) - автором визначені та узагальнені методологічні засади оцінки ефективності розвитку рибництва у внутрішніх водоймах; ІІІ-3-05(87) "Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку" (номер держреєстрації 0106U005193(39), 0106U005261(48) - особистим внеском є вирішення проблем інноваційного шляху економічного розвитку рибного господарства.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробці наукових засад та механізмів раціонального розвитку рибного господарства, обґрунтуванні напрямів підвищення еколого-економічної ефективності відтворення рибних ресурсів та вилову риби.

Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішувалися наступні завдання:

- удосконалити науково-методологічні підходи до визначення змісту поняття рибогосподарський комплекс;

- поглибити теоретичні та методологічні підходи до соціально-економічної сутності стратегії сталого розвитку рибогосподарського комплексу в сучасних умовах;

- систематизувати фактори, що впливають на стійкий розвиток рибного господарства в умовах ринку;

- дати оцінку рівня раціонального використання ресурсного потенціалу галузі в ринкових умовах господарювання;

- удосконалити нормативно-правову базу у сфері розвитку рибогосподарського комплексу;

- розробити стратегічні напрями підвищення еколого-ефективного використання біологічних ресурсів внутрішніх водойм.

Об'єктом дослідження є процес формування еколого-економічних засад забезпечення ефективного розвитку рибогосподарського комплексу в умовах ринку.

Предметом дослідження є науково-методологічні та прикладні еколого-економічні проблеми підвищення ефективності розвитку рибного господарства на внутрішніх водоймах України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, екології, новітні досягнення економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, які представлені в працях вітчизняних й зарубіжних вчених з оцінки та розвитку економіки народного господарства, продовольчого й рибогосподарського комплексу, визначення ролі держави, організацій та об'єднань у виборі стратегії стійкого розвитку економіки галузі.

Залежно від поставленого завдання у роботі використовувались наступні основні методи дослідження: абстрактно-логічний, монографічний, економіко-статистичний, порівняльного аналізу, графічний. При обґрунтуванні теоретичних, методологічних та методичних положень стратегії розвитку економіки рибогосподарського комплексу використовувався абстрактно-логічний та монографічний методи; при оцінці факторів, що впливають на стійкий розвиток галузі, - економіко-статистичний; для зіставлення фактичних даних еколого-економічного розвитку галузі за звітний період та попередні роки - порівняльний аналіз; для наочного зображення динаміки економічних показників розвитку рибного господарства та динаміки показників впливу на навколишнє природне середовище - графічний.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі і нормативні акти з охорони навколишнього середовища та раціонального природокористування України. В роботі використані статистичні матеріали Державного комітету статистики, Державного комітету України по водному господарству, Державного комітету рибного господарства України, Інституту рибного господарства УААН.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації сформульовано та обґрунтовано низку наукових положень, висновків і рекомендацій, які розкривають зміст дослідження. Їх наукова новизна полягає у виявленні сутності еколого-економічних проблем розвитку рибогосподарського комплексу.

Вперше:

- розроблено методологічні засади раціонального рибодобування у внутрішніх водоймах, які базуються на еколого-економічному підході до їх оцінки, що задовольняє екологічні вимоги (забезпечення охорони рибних ресурсів, підтримку їх рівноваги) та реалізує економічний принцип - досягнення високої економічної ефективності;

- систематизовано та розкрито зміст основних системоутворюючих факторів - ресурсних, соціально-економічних, організаційних та правових, спрямованих на забезпечення сталого розвитку рибогосподарського комплексу.

Удосконалено:

- науково-методологічні підходи до визначення сутності поняття рибогосподарський комплекс, який, на відміну від існуючого, розглядається як цілісна система, що об'єднує підприємства, які займаються видобутком, вирощуванням, відтворенням, охороною рибних й інших водних живих ресурсів, забезпечують переробку й збут рибопродукції;

- головні напрями забезпечення сфери обслуговування рибогосподарського комплексу, основними складовими якого, зокрема, є: рибопромисловий флот, судноремонт, знаряддя лову, наукові структури;

- методичні підходи до оцінки ефективності функціонування рибогосподарського комплексу, які враховують фактори, що впливають на кінцевий результат його діяльності.

Набули подальшого розвитку:

- організаційно-економічні механізми розвитку рибогосподарського комплексу, в основу якого покладено економічні важелі: нормативно-правове, методичне, інформаційне забезпечення та інші інструменти, спрямовані на підвищення ефективності функціонування комплексу в нових умовах господарювання;

- комплексна оцінка сучасного стану рибогосподарського комплексу, результати якої дозволяють більш обґрунтовано визначити пріоритетні напрями розвитку галузі та інтенсивність впливу господарської діяльності на стан рибних ресурсів внутрішніх водойм;

- пріоритетні напрями відродження і подальшого розвитку рибогосподарської галузі національного господарського комплексу України в період формування ринкових умов господарювання, які ґрунтуються на доцільності зариблення внутрішніх водойм аборигенними видами риб, зниженні шкідливого антропогенного впливу на водні об'єкти та охороні рибних і водних ресурсів.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання відповідними органами законодавчої та виконавчої влади при розробці регіональної економічної політики та рекомендацій з охорони навколишнього середовища в районному плануванні, у вищих навчальних закладах при викладанні дисциплін екологічного напряму, зокрема "Економіка природокористування" та інші. державний природокористування рибальство водойма

Впровадження в практику обґрунтованих напрямів розвитку рибогосподарського комплексу дає можливість вирішити проблеми підвищення рівня збалансованого харчування населення.

Основні положення дисертаційної роботи застосовувалися в наукових дослідженнях Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України відповідно до планів науково-дослідних робіт (довідка 01-11/318 від 25.04.2008 р.).

Викладені в роботі наукові результати щодо підвищення еколого-економічної ефективності водокористування в рибному господарстві були впроваджені при розробці Загальнодержавної програми розвитку водного господарства України (довідка 1711/4/11-08 від 22.04.2008 р.).

Загальні підходи й обґрунтування щодо обсягів штучного відтворення рибних запасів і рибницько-меліоративних робіт для каскаду дніпровських водосховищ використовувались при підготовці проекту закону України "Про рибне господарство" (довідка 3-11-5/2099 від 19.05.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки, рекомендації та пропозиції належать особисто автору та є її науковим доробком.

Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій вирішено важливе наукове завдання - розроблено теоретичні положення, методологічні і методичні підходи, здійснено комплексну еколого-економічну оцінку рибного господарства в контексті створення умов для екологічно збалансованого розвитку рибогосподарського комплексу України.

Наукові результати дисертаційного дослідження є внеском у розвиток економічної науки з питань природокористування та охорони навколишнього природного середовища.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались на: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України" (м. Київ, 15-16 травня 2001 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан і перспективи вирішення" (м. Київ, 18-19 березня 2002 р.); науково-практичній конференції "Сучасні проблеми охорони і раціонального використання водних ресурсів та очистки природних і стічних вод" (м. Миргород, 22-25 квітня 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Внесок академіка В.І.Вернадського в дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил" (м. Київ, 12-13 березня 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасний стан та проблеми інноваційного розвитку держави" (м. Луцьк, 6-7 жовтня 2006 р.); Другій Міжнародній науково-технічній конференції "Навколишнє природне середовище - 2007: актуальні проблеми екології та гідрометеорології" (м. Одеса, 26-28 вересня 2007 р.); ІІ Міжнародній науково-технічній конференції "Актуальні проблеми водного господарства та природокористування" (м. Рівне, 21-22 листопада 2007 р.); ІІ Міжнародному водному форумі "АКВА Україна - 2004" (м. Київ, 21-23 вересня 2004 р.); ІІІ Міжнародному водному форумі "АКВА Україна - 2005" (м. Київ, 4-7 жовтня 2005 р.); науково-практичній конференції "АКВА Україна - 2006" (м. Київ, 19-21 вересня 2006 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 22 наукові праці, з них 2 монографії і 1 брошура у співавторстві, та 11 статей у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 65,4 др. арк., з них 11,9 др. арк. є особистим доробком автора.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 218 сторінок комп'ютерного тексту, у тому числі 25 таблиць і 14 рисунків, з яких 3 займають всю площу сторінки, список використаних джерел з 186 найменувань на 17 сторінках та 11 додатків на 20 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі "Науково-методологічні основи еколого-економічного обґрунтування ефективного розвитку рибогосподарського комплексу" викладено науково-методологічні основи економічної оцінки функціонування рибогосподарського комплексу, визначені основні фактори, що впливають на стійкий розвиток галузі та інтенсифікацію рибогосподарського комплексу.

Рибогосподарський комплекс є багатогранною складовою національного господарського комплексу України та має свої специфічні характеристики й особливості. Дослідження свідчать, що погляди учених стосовно визначення сутності поняття рибогосподарський комплекс суттєво різняться. В даній роботі зміст терміна рибогосподарський комплекс розглядається як цілісна система, що об'єднує підприємства, які займаються видобутком, вирощуванням, відтворенням, охороною рибних й інших водних живих ресурсів, забезпечують переробку та збут рибопродукції, беруть участь у наукових розробках, задовольняють потреби у знаряддях лову, рибопромисловому флоті, суднобудуванні тощо.

Встановлено багатогранність інфраструктури рибного господарства, яка включає різнопрофільні підгалузі - добування риби (рибальство) та водних живих ресурсів, обробка та переробка водних живих ресурсів, рибництво, рибовідтворення, меліорація водоймищ та охорона водних живих ресурсів (рис. 1).

Рибальство (добування) - вид спеціального використання водних живих ресурсів, які перебувають у стані природної волі, шляхом їх вилучення (вилову, добування, збирання) із природного середовища з метою задоволення потреб населення і народного господарства. Рибництво - штучне розведення чи вирощування водних організмів, які перебувають у неволі в спеціально створених штучних або інших пристосованих для цього спорудах, ізольованих природних чи штучних водоймах. Відтворення рибних запасів - це комплекс заходів, спрямованих на підтримку й збільшення промислових запасів об'єктів видобутку й поліпшення їхнього видового складу шляхом штучного розведення й акліматизації водних організмів, поліпшення природних умов їхнього перебування й розмноження. Обробка та переробка водних живих ресурсів - виготовлення готової для споживання продукції шляхом посолу, консервування, холодильної обробки, копчення, сушіння, в'ялення, виробництва кормового борошна, рибного жиру, агару тощо.

Рис. 1. Схема структури рибогосподарського комплексу

В роботі здійснено класифікацію факторів, що впливають на розвиток рибогосподарського комплексу, за такими групами: ресурсні (сировинні, земельні і водні ресурси, матеріально-технічні, трудові, інвестиційні, інформаційні); соціально-економічні (фінансово-кредитні, соціального розвитку, економічного стимулювання і покарання тощо); організаційні (організація ефективної виробничої та функціональної структури, посилення професійно-фахової підготовки, покращення системи менеджменту і маркетингу) та правові (покращення національного права).

Рибне господарство внутрішніх водойм України розглядається нами через сукупність розвинених систем таких як: ставкові, індустріальні, водосховищ та лиманів, водойм-охолоджувачів, а також через об'єднання цих систем у вигляді комбінованих (наприклад, індустріально-ставкові) які різняться між собою рівнем інтенсифікації.

Критеріями визначення рівня інтенсифікації рибогосподарського комплексу внутрішніх водойм є: формування умов середовища (якість води, її прозорість, вміст у воді кисню, температура води, рівень антропогенного забруднення тощо) - вода повинна відповідати вимогам, що встановлюються для всіх рибоводних водойм та є основними нормованими показниками при вирощуванні риби; водообмін - притік свіжої води позитивно впливає на екосистему не стільки завдяки постачанню кисню, скільки завдяки видаленню зі ставів надлишків біогенів і продуктів метаболізму гідробіонтів, що при підвищених концентраціях стримують ріст риби; полікультура та впровадження нових об'єктів рибництва дають змогу підвищити рибопродуктивність водойм.

Велике значення для забезпечення природного відтворення риб має сприятливий рівневий режим водосховищ та стан природних нерестовищ. Тому в період розмноження риб доцільно підтримувати постійний рівень води, не допускаючи його зниження, яке згубно позначиться на розвиткові ікри, відкладеній у прибережній мілководній зоні, а також молоді, що знаходиться на цих ділянках; проводити меліоративні заходи та забезпечити охорону рибних ресурсів.

Виявлено основні причини кризових явищ у рибогосподарському комплексі України на сучасному етапі. Наслідками такої ситуації стали спад океанічного видобутку риби та морепродуктів, зменшення сировинних запасів Світового океану, введення 200-мильних економічних зон, зростаюча занепокоєність станом екології, яка веде до вірогідного прийняття в найближчому майбутньому обмежень на зони та об'єми промислу тощо. Тому зростаючі потреби нашої країни в рибних продуктах повинні бути задоволені за рахунок більш повного використання потенційних можливостей біологічних ресурсів внутрішніх водойм.

На основі розглянутих принципів та механізмів переходу України на модель сталого розвитку, що становлять науково-методологічну базу обґрунтування будь-якої господарської діяльності, визначено напрями ефективного розвитку рибогосподарського комплексу. Встановлено, що перехід вітчизняного рибного господарства на інтенсивний шлях розвитку має супроводжуватись високим ступенем використання рибних ресурсів внутрішніх водойм. У зв'язку з цим пріоритетним напрямом розвитку цієї галузі в Україні повинно стати товарне рибництво та рибальство у внутрішніх водоймах, у першу чергу через використання водосховищ дніпровського каскаду. Доведено, що для подальшого зростання обсягів рибогосподарського виробництва у цих водоймах необхідно докласти менше зусиль, ніж на океанічний промисел.

У другому розділі "Економіко-екологічний аналіз і оцінка основних тенденцій формування та розвитку рибного господарства внутрішніх водойм" наведено економіко-екологічний аналіз розвитку природно-ресурсного потенціалу рибного господарства внутрішніх водойм, визначено ефективність використання матеріально-технічної бази, а також здійснено оцінку його розвитку.

Обґрунтовано значну роль рибогосподарського комплексу у продовольчому комплексі країни. Основне завдання галузі - забезпечення населення фізіологічно цінними продуктами харчування, сировиною для одержання кормів і виробництва технічних, фармакологічних і профілактичних препаратів, попит на які не може бути задоволений аналогічною продукцією інших галузей, раціональне використання біоресурсів. Проте потреба в такій продукції нині перевищує можливості її виробництва, що викликає необхідність вжиття заходів для відродження рибної галузі внутрішніх водойм та подальшого її розвитку.

Виявлені основні принципи реформування рибного господарства внутрішніх водойм, а саме: роздержавлення та приватизація рибогосподарських підприємств, їх розукрупнення; формування дрібнотоварного виробництва, лібералізація ринку; відхід держави від управління та регулювання розвитком галузі; зміни у фінансово-кредитній та податковій системах, що призвело до різкого спаду виробництва.

Динаміка вилову риби у внутрішніх водоймах України протягом 1995-2006 років свідчить, що він зменшився майже в 2 рази (з 67,8 до 36,7 тис. т). Питома вага риби, вирощеної і виловленої у ставах і водоймах рибницьких господарств, за цей період зменшилась на 38,2%, у водосховищах - на 28,3, у річках - на 44,6, а в озерах зросла на 28,9% відносно рівня вилову у 1995 р. (рис. 2). Така динаміка обумовлена виведенням з обігу частини площ ставкового фонду, зносом основних фондів, неможливістю дотримання рибоводно-біологічних норм при вирощуванні риби через диспаритет цін на рибну продукцію та продукцію промислового виробництва. Незбалансовані цінові відносини спричинили низьку ефективність рибного господарства внутрішніх водойм.

Глобальною проблемою економічного розвитку країни є забезпечення раціонального використання, охорони та відтворення рибного потенціалу внутрішніх водойм України, особливо водосховищ дніпровського каскаду.

Проведена оцінка свідчить про те, що в перший період їх створення вилов риби постійно збільшувався і до 1972 р. досягнув 23 тис. т, що перевищило вилов у річці (від кордонів Білорусі до дамби Каховської ГЕС) більш ніж у 4 рази. Провідними видами промислу були лящ та судак. Досить значну частку у виловах на Каховському та Кременчуцькому водосховищах становив сазан. Промислова рибопродуктивність у цей період сягала від 38 кг/га на Кременчуцькому водосховищі до 41 кг/га - на Каховському. Але з часом рибопродуктивність почала помітно знижуватись і замість запроектованих 61,7 кг риби з 1 га водного дзеркала водоймищ дніпровського каскаду в 1986-1990 рр. отримано лише 32,9 кг/га, в 1991-1995 рр. - 16,4, а 2001-2005 рр. - лише 12,2 кг/га (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка вилову риби з водосховищ Дніпра, тонн*

1. Рижова К.І. Рибне господарство України (еколого-економічний аспект) / К.І. Рижова, М.А. Хвесик- К.: РВПС України НАН України, 2004. - 53 с. - (Брошура / НАН України, РВПС України). Особистий внесок: визначені шляхи розвитку рибного господарства на дніпровських водосховищах.

2. Водні ресурси на рубежі ХХІ ст.: проблеми раціонального використання, охорони та відтворення / [К.І. Рижова, М.А. Хвесик, О.В. Яроцька, І.Л. Головинський, П.П. Пастушенко, М.В. Степчин, І.М. Кирпач, Ю.Г Чередніченко., Н.Е. Ковшун]; за ред. М.А. Хвесика. - К.: РВПС України НАН України, 2005. - 568 с. Особистий внесок: зроблено аналіз та визначено шляхи економічного розвитку рибного господарства внутрішніх водойм України.

3. Продуктивність водоресурсних джерел України: теорія і практика / [ К.І. Рижова, М.А. Хвесик, І.Л. Головинський, П.П. Пастушенко, О.В. Яроцька, Ю.Г. Чередніченко, В.М. Мандзик, О.М. Митрофанова]; за ред. Б.М. Данилишина. - К.,2007. - 412 с. Особистий внесок: висвітлені проблеми рибництва внутрішніх водойм та обґрунтовані шляхи вирішення.

Статті у наукових фахових виданнях:

4. Рижова К.І. Екологічні аспекти рибогосподарського комплексу внутрішніх водойм / К.І. Рижова, М.А. Хвесик //Економіка АПК.- 2002.- № 6. - С.15-21. Особистий внесок: висвітлені екологічні проблеми розвитку рибного господарства внутрішніх водойм.

5. Рижова К.І. Сутність і принципи екоресурсної оцінки розвитку рибогосподарського комплексу України / К.І. Рижова, М.А. Хвесик // Економіка природокористування і охорони довкілля. - К.: РВПС України НАН України, 2002. - С. 219-225. Особистий внесок: обґрунтовані шляхи вирішення проблем раціонального використання рибних ресурсів водосховищ.

6. Рижова К.І. Природно-економічні умови та особливості розвитку рибництва у внутрішніх водоймах / К.І. Рижова, М.А. Хвесик // Продуктивні сили і регіональна економіка: У 2 ч. - К.: РВПС України НАН України, 2002. - Ч. 2. - С. 18-26. Особистий внесок: визначено економіко-екологічні проблеми розвитку рибного господарствпа внутрішніх водойм.

7. Рижова К.І. Водний фактор у стратегії розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів у ХХІ ст. /К.І. Рижова, М.А. Хвесик, І.Л. Головинський, Н.М. Радкевич, І.М. Кирпач, О.В. Яроцька, С.П. Левицька, Ю.Г. Чередніченко, А.М. Вишнякова // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Серія: економічні науки. - Луцьк: Вежа, 2003.- № 7. - С. 35-41. Особистий внесок: оцінка антропогенного впливу на природні ресурси та шляхи їх вирішення.

8. Рижова К.І. Водне господарство України: проблеми і шляхи вирішення / К.І. Рижова // Продуктивні сили і регіональна економіка: У 2 ч. - К.: РВПС України НАН України, 2003. - Ч. 2. - С. 24-28.

9. Рижова К.І. Еколого-економічні проблеми водокористування та шляхи їх вирішення / К.І. Рижова // Продуктивні сили і регіональна економіка: У 2 ч. - К.: РВПС України НАН України, 2005. - Ч. 2. - С. 23-27.

10. Рижова К.І. Проблеми та перспективи розвитку рибного господарства України /К.І. Рижова // Економіка природокористування і охорони довкілля. - К.: РВПС України НАН України, 2006. - С. 288-294.

11. Рижова К.І. Екологічна безпека водних ресурсів України в контексті міждержавних відносин / К.І. Рижова // Економіка: Вісник Національного університету водного господарства та природокористування МОН України. - Вип. 4 (36). - Рівне: НУВГП, 2006. - С. 138-144.