Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 502:338:622.3

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ ВИКОРИСТАННЯ ШАХТНИХ ВОД

Спеціальність 08.08.01 - Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища

ГЛУХОВА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

Дніпропетровськ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана Інституті економіки промисловості НАН України (м. Донецьк).

Науковий керівник:

Петренко Ірина Валентинівна, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри управління персоналом і економіки праці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України.

Офіційні опоненти:

В'юн Валентин Георгійович, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки Миколаївського державного університету ім. Сухомлинського Міністерства освіти і науки України;

Дєєва Наталія Едуардівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту і господарського права Донецького Національного технічного університету Міністерства освіти і науки України.

Провідна установа - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (м. Одеса).

Захист відбудеться "8" липня 2005 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.080.01 із захисту дисертацій при Національному гірничому університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ-27, просп. К. Маркса, 19.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ-27, просп. К. Маркса, 19.

Автореферат розісланий "5" червня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к. е. н, доцент О.П. Грідін.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Глобальна екологічна криза в сучасних умовах придбала не тільки важливе практичне, але і актуальне теоретичне значення для майбутнього людства і самої цивілізації. Виникнення і загострення протиріч між суспільством і природою стає небезпечним внаслідок все зростаючого залучення до промислового виробництва природних ресурсів, високих темпів урбанізації населення і все зростаючих вимог людства до рівня комфортності. Екологічна проблема носить вічний характер і в принципі нерозв'язна. Можна лише знизити поріг екологічного напруження системними і ефективними діями як кожної людини, так і співтовариства загалом. Використання водних ресурсів є одним з показників екологічного і соціального клімату в будь-якій країні. З часу початку індустріалізації проблема водопостачання в Донбас залишається найгострішою. Водозабезпечення природним місцевим річковим стоком, що доводиться на одного жителя Донецької області (180 куб. м), в 5 раз менше, ніж в середньому по Україні. Об'єм стічних вод перевищує 1,7 млрд. м ³ в рік, половина якого не відповідає встановленим санітарно-екологічним вимогам. Величезний потенціал щодо можливості доповнювання водних ресурсів мають шахтні води. Проте через відсутність інноваційної стратегії, яка відповідає вимогам формування ринкових відносин і потребам водозабезпечення промислових регіонів значні ресурси шахтних, кар'єрних вод застосування не знаходять.

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю наукового обґрунтування доцільності використання виробничого стоку вугільних шахт як додаткового природного ресурсу.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Робота виконувалася відповідно до тематичних планів науково-дослідних робіт ІЕП НАН України в період 2000-2005 рр., які увійшли до складу цільових комплексних програм, затверджених Мінтопенерго України, Донецькою облдержадміністрацією. Зокрема, за темою "Фінансовій механізм запобігання та ліквідації екологічних наслідків використання виробничого потенціалу" (номер ДР 0104U003429, 2004р.), "Напрями реформування податкової системи України"(номер ДР 0101U001182, 2003р.). Автор брав участь у розробці теоретичних, методологічних положень щодо еколого-економічної оцінки і удосконалення механізму державного управління природокористуванням.

Мета дослідження - розвиток теоретичних положень і методичних підходів, розробка науково - практичних рекомендацій з формування інноваційної стратегії щодо використання природно-ресурсного потенціалу шахтних вод.

Для реалізації цієї мети в дисертаційній роботі вирішено наступні задачі:

- надано еколого-економічну оцінку сучасних систем, технологічних засобів очищення, кондиціонування і обеззараження скидань;

- здійснено систематизацію і аналіз виробничих витрат на відкачку, очищення і знезараження води і розроблено пропозиції щодо удосконалення механізму ціноутворення на воду і продукти її комплексної переробки з урахуванням збалансованості інтересів держави, виробників і споживачів;

- визначено стратегічні напрямки сталого розвитку водних об'єктів на основі використання потенціалу шахтних вод;

- виконано оцінку еколого-економічних перспектив використання скидів шахтної води як додаткового природного ресурсу;

- сформульовано економіко-правові аспекти створення умов для розширення сфери і об'ємів використання шахтної води;

- розроблено методику визначення земельного податку під очисними спорудами;

- удосконалено методику визначення платежу за шкідливі речовини, що містяться у скиданнях.

Об'єктом дослідження є еколого-економічна система водокористування у вугільній промисловості в умовах ринкових відносин в Україні.

Предметом дослідження є еколого-економічні механізми і методичні підходи до комплексного ефективного використання шахтної води.

Ідея роботи. Повертання у господарчий обіг шахтної води і її солепродуктів, як додаткового природного ресурсу і засобу зниження техногенного навантаження на довкілля.

Наукові положення, які захищаються в дисертації:

Інноваційна стратегія використання шахтних вод передбачає трансформування на макро-, мікрорівні підходу до економічної сутності водних ресурсів, які в умовах конкурентної ринкової середи слід розуміти як товар.

Формування інноваційної стратегії передбачає удосконалення методів обчислювання екологічних податків, принципу ціноутворення, системи управління водними ресурсами, еколого-правового законодавства а також розробки маркетингового підходу до споживання шахтної води.

Комплексна переробка скидань шахтної води забезпечує можливість отримання кондиційної води і солепродуктів, які відповідають вимогам споживачів різних напрямків їх використання.

Методі дослідження. Методологічною основою являються державна нормативно-правова база, концептуальні положення в галузі управління системами водокористування, загально наукові принципи проведення досліджень. Теоретичною основою досліджень стали наукові фундаментальні праці вітчизняних і закордонних учених з економічної науки і гірничого виробництва, сучасної економічної теорії ринкового господарювання.

У дисертації використано загально наукові і спеціальні методи дослідження процесів і явищ в їх взаємозв'язку і розвитку. Зокрема, при вивченні та узагальненні теоретично-методичних основ управління природокористуванням використано такі методи, як формальна та діалектична логіка, комплексного системного аналізу; при дослідженні тенденцій скидання шахтної води, її хімічного складу - методи економіко-економічного аналізу; при дослідженні розвитку еколого-економічних систем - економіко-математичного моделювання, синтезу.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі й нормативні документи, що регулюють питання управління системою водокористування, статистичні дані вугільних шахт Донецького регіону.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні інноваційної стратегії щодо механізму управління системою водокористування у вугільній галузі. Найбільш важливими науковими результатами дисертаційної роботи є такі:

вперше:

- розроблено класифікацію водоприймачів Донецької області за рівнем шахтних скидань, речовинному та фізико-хімічному складу;

- проведено еколого-економічну оцінку техніко-технологічних засобів очищення, обеззаражування скидань шахтної води;

- розроблено методичні підходи до визначення земельного податку під очисними спорудами;

удосконалено:

- методологію визначення розміру платежу за вміст шкідливих речовин у скиданнях шахтних вод в основу якої покладено принцип кількісної і якісної оцінки;

- методичні підходи до інноваційної стратегії використання природно-ресурсного потенціалу шахтної води з урахуванням перспективних можливостей їх ефективного використання;

- стратегія і принципи еколого-економічної політики водокористування на основі удосконалення економіко-правових основ;

дістали подальшого розвитку:

- принципи і методи ціноутворення на шахтну воду та продукти її утилізації на основі удосконалення статей калькулювання витрат;

- система управління водокористуванням, що сприяє реалізації стратегії сталого розвитку системи водокористування на основі інноваційного підходу до використання шахтної води.

Практичне значення одержаних результатів пов'язано з вирішенням важливої науково-практичної задачі підвищення економіко - екологічної ефективності використання природно-ресурсного потенціалу шахтних вод на основі інноваційного підходу, який базується на комплексній якісній і кількісній оцінці водних ресурсів. До числа результатів, які мають найбільше практичне значення, належать такі:

- пропозиції щодо удосконалення системи управління водокористуванням;

- методики розрахунку податку на землю під очисними спорудами і платежів за вміст шкідливих речовин у скиданнях шахтних водах;

- програма впровадження стратегії сталого розвитку системи водокористування.

Наукові положення, висновки і рекомендації, які викладено в дисертаційній роботі використано дослідження використано: при розробці програми "Донецька область - 2010" і Програми науково-технічного розвитку Донецької області до 2020 р. (довідка від 25.02.2005 № 1-6-53); Державним управлінням екології і природних ресурсів Донецької області - при розробці програми "Водні ресурси - 2010" (довідка від 06/14-0287 від 06.02.2004).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених досліджень автора в галузі формування напрямків інноваційної стратегії підвищення економіко - екологічної ефективності використання природно-ресурсного потенціалу шахтних вод. Ідеї співавторів наукових праць здобувача в роботі використані не були. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні результати проведених досліджень, висновки і рекомендації, що викладено в дисертаційній роботі, доповідалися і були схвалені на таких науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція "Наука і освіта-2003" (20-24 січня 2003 р., м. Дніпропетровськ), ІІ Всеукраїнське наукове зібрання "Пріоритети еколого-економічного розвитку України" (19-20 жовтня 2004 р. м. Миколаїв), науково-практична конференція "Проблеми та шляхи оптимізації економічних та екологічних взаємовідносин у сталому розвитку Причорноморському регіоні" (17-18 жовтня 2003 р. м. Миколаїв), V Міжнародна науково-практична конференція "Вода забезпечення, водовідведення і охорона водних ресурсів" (20-21 березня 2005 р., м. Донецьк), Х науково-практична конференція професорсько-викладацького складу за результатами науково-дослідної роботи ДонДУУ (23 березня 2005 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 5,0 д.а., у тому числі особисто автору належить 4,25д.а.

Структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків і додатків, викладених на 192 сторінках комп'ютерного тексту, у тому числі 35 таблиць, 22 рисунки і списку використаних джерел (129 найменування), які наведені на 39 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Розділ 1. Еколого-економічні і правові основи інноваційної стратегії формування якості, очищення і використання промислових стоків вугільних шахт як додаткового природного ресурсу. Аналіз проектів свідчить, що в переважному числі випадків а ні прямо, ні посередньо фактичний збиток, нанесений навколишньому середовищу при оцінці ефективності водокористування не враховується. Загальним недоліком для методик розрахунку економічної ефективності природоохоронних заходів є також їх вузька технічна спрямованість. Нарівні з цим, розширенню сфери і об'єму використання шахтної води як додаткового природного ресурсу перешкоджає несистематизованність інформації про скиди, недоліки в державній системі фінансування природоохоронних заходів, недосконалість економіко-правових умов. Запропонований механізм еколого-економічної оцінки використання промислових стоків вугільних шахт як додаткового природного ресурсу наведений на рис. 1.

Рис. 1. Блок-схема формування інноваційної стратегії використання шахтних вод

Екологічний стан забруднення рік, що склався в області, який характеризується як надто високий (табл. 1), зумовлено наступними основними причинами: високе антропогенне навантаження на водні об'єкти внаслідок екстенсивного розвитку економіки; неефективна робота більшості водоочисних споруд і систем водовідводу; відсутність ефективного захисту водних об'єктів від поверхневого і дренажного стоку з територій міст, промплощадок, сільгоспугідь і ін. Результатом цього є відсутність позитивних тенденцій в системі водокористування, що зумовлені природоохоронними заходами. Вищеперелічені чинники є лише слідством недосконалості всієї загальнодержавної природоохоронної системи водокористування, що зумовлює неефективність її дії на всіх рівнях управління. Для обґрунтування цього проведено оцінку економіко-правової бази і практики екологічного нормування, ліцензування і оподаткування.

Таблиця 1.

Скидання оборотних вод в Донецькій області, млн. куб. м.

Роки	Всі споживачі	Промисловість
	всього	з них без очищення і недоочищені	всього	з них без очищення і недоочищені
1996	1969	958	1459	847
1997	1912	987	1452	847
1998	1799	966	1380	858
1999	1771	967	1381	849
2000	1751	943	1393	831
2001	1720	935	1402	836
2002	1620	740	1301	800
2003	1670	740	1368	780

У роботі проаналізована ефективність системи управління і механізму плати за користування ресурсами за рубежем і в Україні. Виділені два головних періоди розвитку системи управління природоохоронною діяльністю: регулятивний з 60-х до початку 90-х років ХХ століття; еколого-економічний - з 1991 року, що встановив основи формування економічних механізмів природокористування і природоохоронної діяльності. Стан механізму екологічного регулювання в Україні характеризується наявністю еколого-економічних протиріч і недосконалістю або відсутністю результативної системи забезпечення небезпечної якості навколишнього середовища і раціонального природокористування, що оцінюється, як втрата системної здатності контролювати рівні забруднень. Аналіз використання коштів, що поступають до бюджету України у вигляді платежів, штрафів і зборів, свідчить, що за своєю формою і характером вони є нічим іншим, як податковими внесками, які служать для накопичення прибуткової частини бюджету і не несуть необхідних цільових функцій, а саме - обмеження або скорочення шкідливих викидів і скидів. Так, з 148 млн. грн. зборів за використання природних ресурсів, направлених в держбюджет за період з 1999 по 2003 рік, на заходи Донецької області по відтворюванню і підтримці природних ресурсів повернене лише 2,1 млн. грн., або 1,4 %.

У цей час платежі за забруднення водного середовища шахтними скидами як в межах встановлених лімітів, так і зверх них, включаються в собівартість вугілля. Такий підхід є принципово невірним, оскільки спотворює економічну сутність екологічних платежів. Більш того в цьому випадку вони стають складовою ціноутворення, що зрештою зв'язано з обкладенням цієї частини витрат податком на додану вартість, який сплачує покупець як непрямий податок. Все це спотворює фінансові результати, штучно знижує прибуток підприємства і, отже, вимагає виключення всіх екологічних платежів з сум, на які нараховується податок на додану вартість.

Дослідження динаміки водоспоживання підприємствами вугільної промисловості Донецької області в 1995-2003 рр. дозволяє свідчити, що науково-обґрунтовані норми не були встановлені; споживання шахтної води збільшилося, і саме ця вода стала джерелом заміни частини технічної і питної води; в структурі водоспоживання, що склалася, також відсутній належний контроль за витратою і споживанням шахтної води.

З достатньою мірою імовірності можна прогнозувати (при умові зростання цін на спецводокористування і питну воду) збереження на найближчий час тенденції зростання споживання шахтної води. У вугільній галузі вода (водоприток), що відкачується з шахт вважається "відходом" виробничої діяльності. Витрати на акумулювання вода притоку, відкачку з шахти, очищення, скидання, автоматично відносяться на собівартість видобутку однієї тонни вугілля. Облік витрат на шахтну воду, що використовується, не ведеться, а уловлені в системах очищення зважені речовини, як самостійна продукція, не реалізовуються. Запропоновані методики не визначають взаємозв'язок між сумарними витратами на запобігання забрудненню шахтної води і зниженням збитку, що наноситься у вартісному вираженні. інноваційний очищення шахтна вода

Законодавча база всієї природоохоронної системи потребує удосконалення яке торкається фонових забруднень води (рельєф, грунт, підстилаючі її породи, атмосферні викиди суміжних виробництв і ін.), які ні в якому випадку не зумовлені виробничою діяльністю конкретної юридичної особи, але є складовою в гранично допустимих скидах, що повинно враховуватися при розрахунку платежів за скиди.

Розділ 2. Еколого-економічна оцінка технічних засобів, призначених для очищення і комплексної переробки виробничих скидань вугільних шахт. В умовах радикальних економічних, політичних і соціальних змін і за іншими причинами відбулося зниження видобутку вугілля в Україні майже утроє що призвело до істотних змін в структурі виробничих витрат на видобуток вугілля, оскільки в його собівартості витрати на водовідлив збільшилися прямо пропорціонально. Нарівні з цим, масове закриття шахт і постановка частини з них на суху консервацію призвели до додаткової міграції води в гірські вироблення сусідніх діючих шахт, що призвело в ряді випадків до збільшення навантаження на водовідлив і, отже, до зростання виробничих витрат. Це викликало необхідність пошуку резервів зниження витрат на водовідлив. Аналіз засобів, що використовуються для очищення шахтної води показав, що вони не забезпечують вимог, що пред'являються до її якості, а також свідчить про наявність тенденції зростання об'єму недостатньо обчищених і забруднених скидів. У роботі класифіковано основні водоприймача Донецької області за розподілом потоків шахтних скидів.

Проведений аналіз структури екологічних витрат (витрати на капітальний ремонт споруд, установок, обладнання і механічних засобів; поточні витрати, екологічні платежі, спецводокористування, платні за землю) свідчить, що, незважаючи на зниження об'ємів видобутку вугілля (в тому числі і в зв'язку з ліквідацією підприємств) ростуть платежі за скиди шкідливих речовин зверх встановлених лімітів (табл. 2). Це є прямим слідством зниження ефективності природоохоронних заходів, оскільки об'єм шахтної води, що відкачується знижується, і, отже, випереджальними темпами росте концентрація речовин, що лімітуються в скидах.

Таблиця 2.

Екологічні платежі за скиди шахтної води в Донецькій області

Роки	Нараховано за скидання, тис. грн.	Добуток вугілля, млн. т/рік	Дол. платежів, коп/т
	всього	в межах лімітів	зверх лімітів
1999 2000 2001 2002	3321,2 3867,9 3735,5 3290,0	973,9 1037,4 846,7 577,1	2257,3 2830,5 2888,8 2713,0	45,1 43,6 42,3 41,0	7,36 8,89 8,88 8,80

Фактичні дані про ставку на землю, зайняту водним об'єктом, в статозвітності відсутні. Тому запропонований метод оцінки розміру платежів за земельні дільниці, зайняті ставками-освітлювачами. При цьому особливу увагу приділено обґрунтуванню оптимального розміру ширини прибережних захисних зон, розраховані розміри нормативної площі земельного відведення під ставки-відстійники, для водоймищ різної площі. На основі цього розрахований земельний податок по середній річній ставці для шахтних ставків-відстійників, розташованих на території Донецької області.

Аналіз ефективності роботи горизонтальних відстійників свідчить, що осадження зависей в ставках-відстійниках приводить до зниження гранично допустимих концентрацій в середньому з 74 % до 12 % їх загального об'єму. У роботі запропонований експрес-метод визначення розміру платежів за зважені речовини, що містяться в скидах, і розраховано, що платежі за скиди внаслідок зниження концентрації зависей поменшали на 83,9 тис. грн. в 2003 р.

Дослідження техніко-економічних передумов використання технологій комплексної переробки шахтних вод полягало в оцінці економічної ефективності способів демінералізації шахтних вод. Це пов'язано з оцінкою можливості їх комплексної переробки і, передусім, з розділенням отриманого концентрату (твердої або згущеної фази) на солепродукти, які утилізуються. Такий спосіб дозволяє уникнути необхідності поховання расолів в земних надрах або в морі і підвищує рентабельність процесу внаслідок реалізації як товару не тільки самої води, але і вилучених з неї хімічних продуктів. Розгляд технологій комплексної переробки у вітчизняній і зарубіжній практиці показав, що є позитивні технічні і комерційні умови для широкого промислового використання комплексної переробки шахтної води. Так освітленню в горизонтальних відстійниках зазнали 46 % загальних кількості скидів. Таким чином, потенційно при дотриманні технологічних вимог експлуатації за рік можна отримати 11,3 тис. т. низькосортного палива, що орієнтовно еквівалентне 450 тис. грн. У разі використання цього палива на власні потреби або для реалізації іншим споживачам загальні витрати на охорону і раціональне використання водних ресурсів можуть бути знижені до 69 млн. грн.

З метою використання шахтних скидів в іригаційних цілях розроблена класифікація по найважливіших критеріях, до яких відносяться: водневий показник - рН, вміст розчинених солей і співвідношення одне- і двовалентних катіонів, лужність, вміст хлоридів і сульфатів.

Використавши виведені коефіцієнти результатів хімічного аналізу складу скидів шахт Донецької області (1218 спостережень), зроблена оцінка впливу і наслідків використання шахтної води для зрошування. Відповідно до розрахунків встановлено, що 43 % шахт скидають воду не небезпечну для осолонювання ґрунту, 20,1 % небезпечну і 36,8 % вельми небезпечну для ґрунту. Що стосується небезпеки засолення ґрунту, то 46 % шахт скидають у водоймища воду, що відноситься до категорії дуже малої і малої небезпеки, 8 % - високу міру небезпеки. Велика частина води, віднесеної до категорії середньої небезпеки, може бути використана після її розбавлення менш жорсткою водою, або шляхом хімічної меліорації.

Аналіз свідчить, що шахтами не використані хоч і не радикальні, але досить ефективні засоби очищення виробничих стоків від зависей. Доведена висока міра замулення відстійників, недостатня періодичність очищення від донних осадків і т.д. Звертає на себе увагу і високий рівень варіювання результатів хімічних аналізів, що є як результатом порушення методик, що використовуються, так і слідством недотримання технологічних режимів експлуатації у всіх ланцюжках водоочищення.

Еколого-економічна оцінка ефективності засобів і методів, що застосовуються для раціонального використання і захисту водних ресурсів, методично утруднена як через відсутність в світовій практиці єдиних біологічних критеріїв, що визначають небезпеку впливу шкідливих речовин на людину і навколишнє природне середовище, так і через відсутність показників прогнозу можливого екологічного сценарію і фінансову оцінку наслідків збитку, який наступив. Для економічної оцінки використаний принцип зіставлення понесених витрат і нарахованих екологічних платежів при скидах умовно, без використання очисних споруд, так і в порівнянні з екологічними платежами при фактичному використанні коштів, що є на шахтах. При цьому через відсутність необхідної інформації були використані розроблені методи непрямого визначення показників. Внаслідок виконаних розрахунків обґрунтовано, що платежі за раціональне природокористування і захист водних ресурсів несумірні з понесеними витратами на утримання, ремонт очисних споруд, спецводокористування, земельний податок і екологічні платежі.

Вивчення техніко-економічних передумов використання комплексної переробки шахтної води і забезпечення принципів стратегії стійкого розвитку, дозволило встановити наступне:

для комплексної переробки шахтної води розроблено техніко-технологічні засоби. Вони пройшли необхідну промислову перевірку; виробнича потужність опріснювальних установок досягає 6 млн. і більше за м. куб. в рік, що відповідає об'єму скидів шахти з річною потужністю 1 млн. т. вугілля;

при тарифах, що склалися в Україні на воду різного призначення і якості, виробничі витрати на комплексну переробку шахтних виробничих скидів можуть бути не тільки компенсовані у разі реалізації опрісненої води і мінеральних солей, як продуктів споживання, але і забезпечувати прибуток;

в залежності від використаних методик оцінки придатності шахтної води для іригаційних цілей, від 19,5 до 43,1 % шахт, розташованих на території Донецької області, скидають воду, придатну і не небезпечну для засолення ґрунту. За змістом хлоридів і сульфатів до 80,4 % і 89,7 % скидів відповідно без обмежень можуть бути використані для зрошування;

Розділ 3. Формування умов щодо інноваційної стратегії використання шахтних вод як додаткового природного ресурсу. Дослідження основних принципів економіко-екологічної політики України відносно раціонального водокористування дозволили сформулювати наступне:

для істотного зниження антропогенного і техногенного навантаження на довкілля необхідно корінним образом змінити сталу практику господарювання, відмовившись від "нульової" вартості природних ресурсів, що створить фінансові передумови для збалансованого соціально-економічного розвитку. Критерієм стійкого розвитку суспільства повинен стати потенціал його зростання в умовах переходу до прискореного поліпшення якісних показників навколишнього природного середовища;

необхідне радикальне вдосконалення комплексного екологічного моніторингу водних об'єктів, лісів, біологічної і ландшафтної різноманітності, надр, відходів паливно-енергетичного комплексу, сільського господарства і ін.

Стратегічні напрями вдосконалення в сфері водних об'єктів, передбачають: удосконалення системи гідрометеорологічних спостережень і прогнозування; розвиток споруд і матеріальної бази водопостачання і гідро- метеостанцій; розробку і впровадження систем відновлення водних ресурсів на територіях, які зазнали значного техногенного навантаження; удосконалення нормативно-правової бази управління водними ресурсами; впровадження на Україні басейнового принципу управління водними ресурсами; впровадження прогресивних технологій водозабезпечення, водокористування, водовідведення; впровадження сучасних систем підготовки питної води із застосуванням екологічно ефективних фільтруючих і адсорбуючих матеріалів і реагентів; забезпечення очищення стічних вод, які утворилися внаслідок випадання атмосферних осадків на території промислових підприємств; вдосконалення систем протиерозійного захисту і охорони водних об'єктів від забруднення стічними водами сільськогосподарських угідь; вдосконалення системи державної охорони стратегічно важливих водоносних горизонтів і комплексів підземних вод.

Запропоновано приділити увагу стратегічним напрямам екологічного збалансування виробництва, до яких відносяться такі як: розробка і впровадження механізму узгодження рівня допустимих викидів з темпами модернізації технологій і структурної перебудови в промисловості; розробка екологічно безпечних засобів консервування промислових об'єктів, які потребують закриття і створюють загрозу підтоплення території і засолення ґрунтів; розробка і впровадження технологічних схем очищення і використання мінералізованих стічних і шахтних вод.

Для вирішення цієї проблеми проаналізована ефективність структури управління водними ресурсами Міністерства охорони навколишнього середовища. Визначено, що питання використання шахтної води як додаткового природного ресурсу знаходиться поза компетенцією управління. Для вдосконалення структури управління водними об'єктами запропоновано на базі всіх структур, що беруть участь в системі державного моніторингу водних об'єктів, утворити єдину регіональну організацію, яка була б здатна забезпечити єдиний методологічний підхід в загальній системі вивчення і систематизації інформації, прогнозування і оцінки водних ресурсів в процесі впливу на них техногенного і антропогенного навантаження.

Аналіз нормативно-правових документів і програм свідчить про те, що проблема відновлення водних ресурсів знаходиться поза рамками державних програм.

Державна статистична звітність не має в своєму розпорядженні вичерпні дані по галузевому розподілу, по фонових забрудненнях, по всьому спектру забруднюючих речовин і т.д. Це результат відсутності єдиного методологічного підходу в системі глобального моніторингу, неузгодженості дій і відсутність комунікаційних інформативних зв'язків між розрізненими службами та ін.

Крім показника екологічної ціни шахтної води як товару, запропонований показник, який дає можливість зіставляти продукцію єдиного призначення, але різну по екологічних витратах і ступеня економічної корисності. Це відносна екологічна ефективність або співвідношення корисної вартості і збитків, які нанесені природному середовищу в процесі виробництва, споживання і утилізації, що являють собою рівняння:

(1)

де Е - екологічна ефективність шахтної води; ц - собівартість кінцевого продукту; Э_ц- екологічна ціна продукції.

Для природних ресурсів (кондиціонована вода), що відновляються оцінка економічної ефективності процесу комплексної переробки шахтних скидів проводиться по формулі:

(2)

де ДЕ_ц зміна в екологічній ціні внаслідок здійснення природоохоронного заходу; N_{B -} обсяг виробництва продукції; З_{п -} виробничі витрати.

У "освоєнні" шахтної води важливе місце належить водовідливному комплексу. Облік виробничих витрат на його експлуатацію не передбачений, тому їх розмір може бути визначена непрямим розрахунковим шляхом, запропонованим в роботі. Виробничі витрати на експлуатацію водовідливних комплексів в 2002 р. по шахтах Донецької області склали в 2002 р. 749,698 млн. грн., а віднесені до куб. м води, що відкачується і до тонни вугілля, що добувається - 2,64 і 19,50 грн. відповідно (табл. 3).

Таблиця 3.

Витрати діючих шахт Донецької області на "освоєння" шахтної води	Сума, грн.	Частка у загальних витратах, %
Експлуатація водовідливного комплексу; Платня за спеціальне водокористування; Експлуатація й ремонт очисних споруд; Платня за землю під очисними спорудами; Екологічні платежі. ВСЬОГО	749698 29429 12054 4987 3290 799458	93,77 3,68 1,52 0,62 0,41 100

При оцінці екологічного ефекту від опріснення шахтної води запропоновано оперувати сумарними витратами на здійснення природоохоронних заходів - експлуатація і ремонт очисних споруд, земельний податок, екологічні платежі за скиди і збиток, заподіяний природному середовищу. Витрати по цій статті складають по Донецькій області 20,3 млн. грн. на рік, або 0,067 коп./м ³.

Оцінюючи збиток від забруднення на основі критерію відносної небезпеки кожного з інгредієнтів, що містяться в скидах, обчислена приведена маса річного скидання забруднюючих речовин, а також зроблена укрупнена економічна оцінка збитку від забруднення водоймищам Донецької області.

Загальна сума від зниження збитку, що наноситься навколишньому природному середовищу, оцінюється в 259,4 млн. грн. на рік, в тому числі від зменшення платежів за спецводокористування і екологічних зборів - 29,4 млн. грн. і 3,3 млн. грн. відповідно. Разом з надходженнями від реалізації опрісненої води і солепродуктів вони порівнянні з витратами на експлуатацію водовідливних комплексів шахт Донецької області.

Державне субсидування повинно носити цільовий і адресний характер, спрямований на поліпшення стандартів якості навколишнього природного середовища, розробку і впровадження максимально ефективних, з точки зору функціонування виробництва, засобів очищення викидів і скидів, моніторинг якості об'єктів. У зв'язку з цим, держава, як гарант життєдіяльності населення, зобов'язана брати на себе субсидування перспективних природоохоронних програм, здатних на ділі забезпечити стратегію стійкого розвитку і, передусім, збереження і відновлення водних ресурсів за рахунок бюджету.

Запропоновані напрями удосконалення механізму еколого-економічного регулювання зводяться до встановлення пільг за результатами конструктивного природокористування; всі платежі повинні мати виключно цільове призначення, які повинні бути спрямовані на зниження техногенного і антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище; природні ресурси повинні мати адекватну ціну; законодавча база повинна бути перебудована таким чином, щоб суб'єкт господарської діяльності платив за фактичні скиди, а не за фонові забруднення, зумовлені поверхневим рельєфом місцевості, мінералогічним складом ґрунту і бракуючих її порід, атмосферними викидами суміжних виробництв. Держава, витрачаючи природні ресурси по "неадекватній" ціні, через ціни на енергоносії повинна фінансувати з бюджету виконання природоохоронних проектів, спрямованих на відтворення природних, в т.ч. і водних ресурсів України; нормативи гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин (особливо важких металів) вимагають підвищення їх рівня, рівно як і нормативи збору за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, з метою підвищення відповідальності суб'єктів господарської і іншої діяльності; для гарантування вибору соціально оптимального рівня ресурсокористування потрібно застосовувати більш жорсткий механізм - "зелене оподаткування", при якому збільшується ціна продажу ресурсу, що стимулює прагнення до створення і використання ресурсозберігаючих і екологічно "чистих", або безпечних виробництв; для підприємств, які не забезпечують встановлений ліміт скидів по нормативах діючих технологій, нараховуються додаткові збори і видаються розпорядження про негайну реконструкцію або по перепрофілювання; для підвищення ефективності економіко-екологічного моніторингу потрібно відновити для підприємств екологічні паспорти.

ВИСНОВКИ

У дисертації, яка є завершеною науковою роботою, отримані нові результати, що полягають у теоретичному обґрунтуванні й практичному вирішенні актуальної проблеми - формування стратегії водокористування, яка передбачає інноваційний підхід до використання шахтної води, як додаткового природного ресурсу. Результати дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1. Екологічна оцінка якості скидів шахтної води свідчить про те, що існуюча природоохоронна система виявилася нездібною знизити техногенне і антропогенне навантаження на водні об'єкти Донбасу. Шахтами не використані хоч і не радикальні, але досить ефективні способи очищення виробничих стоків від зависей. Запропонована класифікація водоприймачів по рівню шахтних скидів і вмісту солей.

2. У загальній сумі поточних витрат на охорону і раціональне використання водних ресурсів 82,5 % складають платежі за скиди зверх встановлених лімітів. Обґрунтовано необхідність удосконалення методики визначення цих платежів на засадах урахування фонових забруднень. Визначені напрямки, які стимулюють суб'єкти господарчої діяльності щодо скорочення концентрації шкідливих речовин в скидах.

3. Об'єктивність визначення податку на землю під очисними спорудами спонукала удосконалення методології розрахунку, що враховує оптимальний за чинниками потужності і економічної доцільності розмір водних об'єктів. Згідно цього розраховано суму податку за використання землі під очисними спорудами на шахтах Донецької області.

4. Шахти Донецької області, витрачаючи власні кошти на очищення води, за її використання з своїх очисних споруд на власні потреби, для передачі її іншим споживачам, а також за скидання в природні водні об'єкти після очищення, вносять до бюджету додаткову плату. Відсутня методика розрахунку собівартості опріснення шахтної води. Для розв'язання цього питання запропонований новий методологічний підхід, який передбачає оцінку ефективності її подальшого використання з урахуванням хімічного складу скидів. На основі запропонованої методики дана економічна оцінка придатності шахтної води для різних цілей. В роботі запропоновано методологію й розрахована сума неодержаних коштів за безплатне використання шахтної води в інших галузях.

5. У основу нормативно-правової бази для встановлення ГДК повинен бути покладений кадастр водних об'єктів. Методичні рекомендації щодо оцінки їх ефективності розроблено в роботі.

6. Компенсаційні за сутністю платежі за забруднення довкілля на практиці заміщені екологічним податком, тобто є засобом поповнення державного бюджету, тому система екологічного оподаткування потребує удосконалення що наведено в роботі.

СПИСОК ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шолда Е.А., Петенко И.В. Диагностика состояния и концепция использования шахтных вод // Зб.наук. пр. ДонДАУ: Економічна ефективність ЗЕД регіону в нових умовах господарювання. Сер."Економіка". Вип. 23. Т.4 -Донецьк: ДонДАУ. - 2003. - С. 379-389.

Особистий внесок: Проведено обстеження шахт Донецької області з питань формування і використання скидів.

2. Шолда Е.А., Недодаева Н.Л. Методические подходы к оценке экономико-экологической целесообразности деминерализации шахтных вод // Зб. наук. пр. ДонДАУ: Управління економікою регіону та підприємства. Сер."Економіка". Вип. 29. Т.4. - Донецьк: ДонДАУ. - 2003. - С. 193-199.

Особистий внесок: Проведений аналіз існуючих методичних підходів й визначено область їх застосування щодо демінералізації шахтної води.

3. Шолда Е.А. Оценка эколого-экономической эффективности технологических схем и средств, используемых для очистки шахтных вод // Зб.наук. пр. ДонДАУ: Державне регулювання економічного розвитку. Вип.29. Т. V. -Донецк: ДонДАУ. - 2003. - С. 181-190.

4. Шолда Е.А., Недодаева Н.Л. Формування механізму плати за забруднення довкілля в Україні // Економічний вісник ДНГУ- 2004. - № 3. - С. 64-72.

Особистий внесок: Запропонований механізм удосконалення механізму плати за водокористування на шахтах.

5. Шолда Е.А., Петенко И.В. Правовые детерминанты экологического налогообложения в Украине // Региональный сб. научн. тр. по экономике "Прометей" -2004. - Донецк: ДЭГИ. - С. 96-100.

Особистий внесок: Проаналізовано ефективність використання екологічного податку на природоохоронні цілі.

6. Шолда Е.А. Технико-экономические предпосылки использования технологий комплексной переработки шахтных вод // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины - Донецк: ИЭП НАН Украины- 2004. - С. 154-163.

7. Шолда Е.А. Исследование экономической целесообразности технологий деминерализации шахтных сбросов // Зб. наук. пр.: Економіка: проблеми теорії та практики. Вип. 196. Т.5. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2004. - С. 194-201.

8. Шолда Е.А. Эколого-экономические предпосылки использования шахтной воды как дополнительного природного ресурса // Экономика промышленности. - № 2(21). - 2004. - С. 156-159.

9. Шолда Е.А. Совершенствование управления эколого-экономической политикой в Украине // Зб. наук. пр.: Економіка: проблеми теорії та практики. Вип. 200. Т.3- Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. -С. 535-541.

10. Шолда Е.А., Недодаева Н.Л. Трансформация и перспективы основных принципов экономико-экологической политики Украины // Проблеми науки. Вип.4. - Киев: Президія НАНУ. - 2005. - С. 28-32.

Особистий внесок: Обґрунтовано основні напрямки удосконалення еколого-економічної політики в Україні.

АНОТАЦІЯ

Шолда О.О. Формування інноваційної стратегії використання шахтної води. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2005.

Розглянуто умови формування шахтних скидів води в водоприймачі річок і морів. Запропоновано класифікацію водоприймачів за рівнем, джерелами скидання, якістю скидів.

Розглянуто механізм стягнення платежів за забруднення водних ресурсів за кордоном і в Україні. Визначено тенденції споживання шахтної води в Донбасі. Розраховано економічний збиток вугільної промисловості від неудосконаленості системи споживання води.

Запропоновано методику визначення розміру податку на землю під очисними спорудами, за вміст шкідливих речовин у скидах шахтної води. Систематизовано й дано оцінку еколого-економічної ефективності існуючої й перспективної технології очищення, демінералізації шахтної води щодо різних напрямків її використання.

Обґрунтовані стратегічні напрямки сталого розвитку водних об'єктів на засадах використання запропонованого інноваційного підходу до удосконалення в області системи управління водоспоживанням, оподаткування, використання засобів демінералізації скидів, законодавства.

Ключові слова: інноваційна стратегія, водоспоживання, водокористування, водний ресурс, шахтна вода, еколого-економічна ефективність, інноваційний підхід, оподаткування, ціноутворення

АННОТАЦИЯ

Шолда Е.А. Формирование инновационной стратегии использования шахтной води. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 - Экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Национальный горный университет, Днепропетровск, 2005.

Проведен анализ методик расчета экономической эффективности природоохранной деятельности водных ресурсов. Установлено, что ущерб, нанесений окружающей среде при оценке эффективности водопользования не рассчитывается, методики имеют узкую техническую направленность. Рассмотрен механизм загрязнения водных ресурсов Донецкой области и предложена классификация водоприемников по уровню и источникам загрязнения, содержанию солей. Обобщены теоретические аспекты эволюции системы управления природопользованием.

Рассмотрены проблемы очистки шахтной воды - эффективность систем очистки (горизонтальных отстойников, прудов-отстойников); прогнозирование изменения объема воды, требующей очистки; стратегические направления устойчивого развития водных ресурсов в Украине и за рубежом.

Проведен анализ затрат на водопользование, водоочистку. Обоснованы оптимальные конфигурации прудов-отстойников и их нормативные площади. Разработаны методические подходы и проведен расчет размера платежей за земельные участки, занятые прудами-осветлителями.

Обоснованы методические основы определения размера платежей за содержание вредных веществ, содержащихся в сбросах шахтной воды.

Исследована возможность использования шахтной воды для получения низкосортного топлива из отстойников, для орошения, ирригационных целей. Для этого проведена эколого-экономическая оценка с точки зрения опасности осолонцевания, возможности бессоливания воды на примере шахт ГП "Макеевуголь".

Рассмотрены способы обеззараживания воды для рекреационных целей и приведена оценка шахтных вод Донецкой области.

Определена стратегия устойчивого развития водных объектов, которая предполагает инновационный подход к сущности водных ресурсов заключающийся в рассмотрении их в качестве товара, который востребован потребителем.

Исследована эффективность структуры управления водопользованием и доказано, что проблема восстановления водных ресурсов не находится в поле их деятельности. Предложены направления реорганизации системы управления водным хозяйством.

Проанализированы методы эколого-экономичной оценки шахтных вод и область их применения. Развита теория ценообразования в направлении совершенствования учитываемых статей затрат для оценки стоимости водопользования. Предложен способ расчета производственных издержек на эксплуатацию водоотливного комплекса и определен их размер по действующим шахтам Донецкой области.

Предложен экспресс-методы расчета ущерба от загрязнения водоемов шахтными водами в Донецкой области.

Рассчитаны затраты на "освоение шахтной воды" в Донецкой области.

На основе обобщения теоретических аспекты и практических разработок разработаны предложения по усовершенствованию экономико-правового регулированию природоохранной деятельности.

Сформулирована программа оздоровления и воссоздания водных ресурсов Донецкой области.

Ключевые слова: водопользование, водообеспчение, эколого-экономическая эффективность, налогообложение, ценообразование, инновация, стратегия, методика, водный ресурс, шахтная вода.

ANNOTATION

Sholda О.О. Forming of innovation strategy of mining water utilization. - Manuscript.

The thesis is submitted for the degree of a candidate of economic sciences on specialty 08.08.01 - Economy of natural resources use and environment protection. - National Mining University, Dnipropetrovs'k, 2005.

The conditions of creation of mining water faults in water receptacles of rivers and seas were considered. The classification of the water receptacles according to their levels, sources and qualities of water faults was suggested.

The mechanism of payment collections to cover water resources contamination in foreign countries and in Ukraine was considered. The tendencies of mining water utilization in Donbas were found out. The economic loss incurred in the result of imperfect system of water consumption in the mining industry was estimated.

The methods of determining the tax on land for purification installations and on the content of harmful substances in mining water were proposed.

Ecological and economic efficiency of existing and perspective purification technology, demineralization of mining water considering different trends of its utilization were systemized and assessed.

The strategic trends of constant development of water objects under the conditions of the proposed innovative approach to use perfection in the sphere of water consumption management, taxation, use of methods in water fault demineralization, legislation base.

Key words: water consumption, water utilization, water resource, mining water, ecological and economic efficiency, innovative approach, taxation.

Размещено на Allbest.ru

...