"Зелені" технології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Чернігівський державний технологічний університет

Кафедра менеджменту та державного управління

Реферат

З дисципліни «Екологічний менеджмент»

На тему: «Зелені» технології

Виконала

Ст. гр. ПМ-131

Адаменко О.В.

Керівник

Доцент Іванова Н.В.

Чернігів 2013

Зміст:

Вступ

1. Що таке «зелені» технології?

2. Структура і географія

3. Переваги та недоліки «зелених» технологій

4. «Зелені технології»: альтернатива існує

Висновки

Використана література

Вступ

Головні надії у вирішенні найгостріших екологічних проблем (до них належать і ресурсні) покладаються сьогодні на технологічні прориви. В останні роки розвинені країни переорієнтують свій розвиток на реалізацію стратегії екологічно орієнтованого зростання, однією з головних складових якої стають «зелені «технології. У цей процес все більше залучаються і економіки, що розвиваються.

Росії слід значно посилити увагу до цих аспектів розвитку, щоб не упустити чергову кардинальну трансформацію глобальної економіки.

1. Що таке «зелені» технології?

В останні роки в умовах реалізації стратегії екологічно орієнтованого зростання розвинені країни прискореними темпами розвивають «зелені» технології. Найважливішими стимулами зростання служать різні заходи державної політики, а також нові можливості, що відкриваються перед бізнесом на екологічний ринок, який швидко зростає під впливом попиту з боку споживачів (так звані «батіг «і «пряник »).

Як і у випадку з екологічним ринком та іншими подібними визначеннями, не існує єдиного визначення поняття «зелених», або екологічно чистих (екологічних) технологій. Загальний підхід передбачає досягнення їх головної мети - зниження негативного впливу на навколишнє середовище, наприклад, за рахунок зменшення кількості відходів, підвищення енергоефективності, поліпшення дизайну для скорочення обсягу споживаних ресурсів.

Відповідно до класифікації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), «зелені «технології охоплюють такі сфери:

загальне екологічне управління (управління відходами, боротьба з забрудненням води, повітря, відновлення земель і пр.);

виробництво енергії з відновлюваних джерел (сонячна енергія, біопаливо і пр.), пом'якшення наслідків зміни клімату, зниження шкідливих викидів в атмосферу, підвищення ефективності використання палива, а також енергоефективності в будівлях та освітлювальних приладах.

Фактично «зелені «технології охоплюють всі сфери економіки : енергетику, промисловість, транспорт, будівництво, сільське господарство тощо В даний час вони впроваджуються у всю ланцюжок діяльності компаній, включаючи, крім виробництва, споживання, менеджмент і методи організації виробництва.

Екологічні технології, як правило, дозволяють значно знизити споживання ресурсів, розширити використання побічних продуктів. Так, сучасні холодильники споживають на 75 % менше електрики, ніж їх аналоги в 1975 р. при 20%-ве підвищення потужності, зокрема, завдяки покращеній ізоляції і більш ефективним системам охолодження. Повітряний транспорт в розвинених країнах використовує на 50-60 % менше енергії в розрахунку на одного пасажира в порівнянні з початком 1970-х років, а вантажний транспорт - на 10-25 % менше палива на тонну - кілометр. Більш ефективною стає видобуток нафти і газу: якщо раніше попутний газ спалювався в факелах, то сьогодні він активно використовується, передові технології дозволяють протягом тривалого часу експлуатувати навіть старі нафтові родовища. У «зеленому «будівництві не тільки повторно використовуються будівельні матеріали, але утилізується сміття, застосовуються нові ізолюючі матеріали та альтернативні джерела енергії, відпрацьований тепле повітря йде на опалення та ін..

Серед головних сфер розробки «зелених «технологій ключовою є енергетика. Основні напрямки її «екологізації» - підвищення енергоефективності та розвиток нових джерел енергії, в першу чергу поновлюваних.

Найбільш простими і ефективними методами зниження споживання енергії та вирішення інших екологічних проблем стають застосування технологій, орієнтованих на поліпшення теплоізоляції будівель, використання більш легких матеріалів в транспортних засобах, зниження витоків води в муніципальних системах, а також вдосконалення методів зберігання сільськогосподарської продукції. По суті, будь-які заходи щодо зниження ресурсоємності у використанні матеріалів і дизайні можуть зробити істотний вплив на навколишнє середовище. Наприклад, найбільша американська роздрібна компанія Wal -Mart поставила перед своїми постачальниками завдання скоротити упаковку на 5% в 2008-2012 рр.. Враховуючи, що річний дохід компанії становить 400 млрд. дол., це суттєвий показник, досягнення якого може досить відчутно вплинути на екологію. Буде потрібно менше ресурсів для виробництва упаковки, палива для перевезення полегшених вантажів та пр.

екологічний витрати державний

2. Структура і географія

«Розмитість» визначень не дозволяє оперувати точними статистичними даними по «зеленим» технологіям, скоріше мова йде про оцінки масштабів їх розвитку, що базуються на різних підходах. Так, за оцінкою ОЕСР, частка державних витрат на дослідження та розробки (ДіР) в області енергетики і захисту навколишнього середовища в загальному бюджеті на ДіР в 2008 р. в середньому в країнах - членах організації перевищила 5%, в ЄС була більше 7%. Найбільший показник відзначався у Новій Зеландії (майже 14%), Японії і Республіці Корея (12-13 % в 2010 р.). Менше 2 % державного бюджету припадає на екологічні технології в США, Росії, Швейцарії та Ізраїлі. Однак в абсолютних показниках США займають друге місце (3,7 млрд. дол.). Після Японії (4,2 млрд. дол.). Найшвидше зростають вкладення в ДіР у сфері виробництва біопалива другого покоління (серед найбільш перспективних розробок - целюлозне і біодизельне паливо на основі водоростей), в технології «інтелектуальних мереж », освітлювального устаткування, високотемпературних надпровідників і в області розвитку сонячної енергетики.

У цілому ряді розвинених країн діють масштабні державні плани і програми стимулювання розробки екологічних технологій та інновацій, створюються спеціальні дослідницькі центри і фонди. Значним стимулом розвитку «зелених «технологій служать стандарти, податки, субсидії та інші заходи державної політики. Так, сьома рамкова програма науково - технологічних заходів ЄС на 2007-2013 рр.. передбачає виділення 10 млрд. євро на розвиток екологічно чистих технологій. У США діє безліч програм, спрямованих на заохочення розвитку природоохоронних технологій.

Тенденцією останніх років стає підвищена увага до екологічних технологій швидко країн. Наприклад, значні суми на їх розробку виділяються в Китаї та Індії. В даний час в Китаї діють понад 1600 державних інкубаторів та наукових парків, більшість з яких залучені в проекти з розробки екологічно чистих технологій. Завдяки цьому Китай займає одну з лідируючих позицій у світі по патентах в шести основних областях, включаючи вітрову енергетику, виробництво біопалива та екологічно чисте використання вугілля.

Важливу роль у проведенні наукових досліджень і розробок грають приватні компанії (включаючи малий та середній бізнес), які розглядають їх як можливості підвищити ефективність виробництва і, як наслідок, свої конкурентні переваги. Так, переважна частина глобальних інвестицій в екологічно чисті технології, які в 2006-2008 рр.. зросли на 60 % до 148 400 000 000 дол, припадала на приватні компанії. Значну активність у цій області проявляють венчурні компанії. Фінансово -економічна криза, що зробив негативний вплив на венчурні інвестиції, в значно меншій мірі торкнувся «зелені «проекти. За даними компанії «Cleantech», венчурні та корпоративні інвестиції в екологічно чисті технології виросли в 2011 р. до 8990000000 дол.

Один з основних показників розвитку «зелених «технологій - патентна активність. У 2000-ті роки значне зростання демонстрували технології з пом'якшення наслідків зміни клімату. Найбільшими темпами збільшувалося число патентів у сфері відновлюваної енергетики та контролю над забрудненням повітря. Так, в порівнянні з 1997-1999 рр.. число патентів у сфері сонячної енергетики зросло в три рази. Набагато повільніше росте число патентних заявок в області зберігання енергії та переробки матеріалів. У винахідницької діяльності в галузі виробництва енергії з поновлюваних і невикопних джерел і раніше лідирують європейські країни : наприкінці 2000- х років на них припадало 37 % патентів у цій сфері, за ними слідували США і Японія. Китай у цьому виді патентів посів восьме місце. В окремих сферах основними розробниками виступають інші країни. Наприклад, США мають провідні позиції за кількістю патентів в області виробництва електричних і гібридних автомобілів, Нідерланди - з енергоефективності в будівлях та освітлювальних приладах.

За даними дослідницької компанії «Планкетт досліджень», доходи компаній від продажів «зелених «технологій в 2010 р. склали більше 2 трлн дол. До 2020 р., за прогнозами, вони виростуть до 8,33 трлн дол.

Основна частина «зелених «технологій зосереджена у відносно невеликому числі країн, при цьому різні країни спеціалізуються на тих чи інших видах технологій. Технології по боротьбі з водним і повітряним забрудненням, з управління відходами активно розвиваються в країнах ОЕСР: в Австралії - по боротьбі із забрудненням води, в Данії - з відновлюваної (в першу чергу вітрової) енергетиці, в Німеччині - по боротьбі з забрудненням повітря, в Іспанії - по сонячній енергетиці. Значний прогрес у розробці «зелених «технологій зазначається також у країнах БРІІКС : Бразилія, Росія, Індія, Індонезія, Китай, ПАР розробляють технології з управління відходами, контролю над забрудненням води і відновлюваної енергетики.

У перспективі очікується подальше прискорений розвиток широкого спектру екологічно чистих технологій. За оцінками експертів стратегічної консалтингової компанії «Роланд Бергер », екологічні технології стануть лідируючими в розвитку світового господарства в XXI столітті. До найбільш гострим глобальним екологічним проблемам сьогодні відносять зміну клімату, доступ до якісної води та інших ресурсів, а також втрату біорізноманіття, тому можна припустити, що розвиток технологій буде спрямовано на їх вирішення.

На думку експертів, в першу чергу будуть розвиватися технології, спрямовані на підвищення ефективності транспортних засобів і будівельних матеріалів. Нові методи виробництва, цілком ймовірно, будуть об'єднувати ряд технологій, таких як нано-, біо- та інформаційні технології, буде як і раніше простежуватися тенденція до мініатюризації продукції. Прориви очікуються в області створення пристроїв зберігання енергії, що відіграє особливу роль у розвитку відновлюваної енергетики, тому що дозволяє запасати і використовувати ці види енергії через деякий час. Відсутність таких можливостей сьогодні серйозно обмежує прогрес у цій області. Великі надії покладаються на біотехнології (особливо в галузі відновлення навколишнього середовища, включаючи її очищення від важких металів і хімікатів), нанотехнології в сільському господарстві та енергетиці (наприклад, у виробництві світлодіодів, нанопокриття для зберігання та виробництва енергії, а також у будинках) і т. д. Прогнозується подальший розвиток технологій з використання природного газу в якості палива для транспорту, включаючи легкорельсового (трамвай, монорейка).

3. Переваги та недоліки «зелени «технологій

До переваг впровадження «зелених «технологій відносяться, в першу чергу, поліпшення навколишнього середовища та здоров'я людей, збереження ресурсів, підвищення ефективності виробництва, а значить, конкурентоспроможності продукції, що випускається. Для Росії це особливо актуально.

Разом з тим серйозним питанням є економічна ефективність розробки і застосування «зелених «технологій, що багато в чому залежить від конкретної сфери. На первинному етапі розвиток «зелених «технологій може бути вельми витратним, проте надалі, як показують дослідження, «озеленення «може забезпечити не тільки збільшення природного капіталу, але і більш високий рівень ВВП. Це багато в чому залежить від державою політики, покликаної згладжувати відмінності в цінах на «коричневі «(технології, що характеризуються високим рівнем забруднення навколишнього середовища) і «зелені «технології. Саме висока ціна на електромобілі досі служить одним з головних стримуючих факторів розвитку цього сектора. Незважаючи на значні дотації, частка електромобілів в загальних продажах автомобілів на ринку Західної Європи до цих пір не перевищує 1%

Серед інших важливих обмежень впровадження «зелених «технологій варто відзначити наступні:

недоліки регулювання цієї сфери (не тільки в Росії, але і в розвинених країнах);

тривалість процесу їх розробки та впровадження найчастіше при непередбачуваних результати (що впливає на рішення компаній) ;

складність перебудови громіздкою енергетичної та транспортної інфраструктури;

дефіцит кваліфікованих дослідників і управлінців ;

психологічна неготовність людей до серйозних змін у бізнесі та приватного життя.

Тим не менш розвинені (і деякі динамічні) країни переорієнтують свою політику на «зелене»розвиток, стимулюють розробку та впровадження екологічних технологій, націлюють освітні програми на формування екологічної свідомості, проводять широкі інформаційні кампанії.

4. «Зелені технології»: альтернатива існує

Сучасний світ абсолютно неможливо уявити без відходів цивілізації. Будь то відходи побутові, промислові, харчові, органічні чи неорганічні, але з кожним днем їхня кількість тільки зростає, і будь-яка адекватна людина розуміє, що так тривати довго не зможе.

Важко повірити, але ще кілька десятьоліть тому з'явилися перші ідеї щодо нешкідливої утилізації, або ж переробки промислових відходів та побутового сміття. Станом на сьогоднішній день у світі успішно функціонують підприємства, котрі займаються тим, що переробляють кінцеві компоненти промислової діяльності для повторного їх використання.

Деякі з таких заводів і зовсім переробляють відходи на… нові території для подальшого мешкання на них.

За оцінками експертів середня людина, що мешкає у місті, за рік виробляє близько 250 кг побутових відходів. З них 50% -- це різноманітні полімерні матеріали, 25% займають харчові відходи, 5-10% -- паперові вироби, інше сміття приходиться на вироби з текстилю, металу, гуми, скла тощо. Одними із найнебезпечніших видів побутового сміття є полімери та пластик, на повний природний розклад яких потрібні тисячоліття.

Сьогодні класичною схемою «переробки»відходів здебільше є процес так званої рекультивації, коли смітники з часом засипаються землею. Такий підхід є абсолютно неекологічним, та більш того - небезпечним. Адже засипаний ґрунтом смітник є джерелом «смітникового газу», котрий викликає парниковий ефект, що шкодить оточуючому середовищу. І в нашій державі досі немає альтернатив цьому «дідівському»методу. Ніхто з вітчизняних підприємців досі не наважився вкласти гроші у сміттєперероблюванне підприємство. А дарма… Ринок подібних послуг в Україні майже зовсім порожній. Подібні підприємства в нашій країні можна перерахувати на пальцях однієї руки, а ось самого сміття навпаки - скільки хочеш і майже задарма. Експерти цього ринку кажуть, що витраченні на встановлення таких потужностей ресурси можна відшкодувати буквально за декілька місяців, і при цьому рентабельність таких проектів на самому початку буде складати від 20 до 55% відсотків!

Окрім цього, перероблене сміття можна використовувати у видобутку альтернативних видів енергії. У деяких країнах вже зараз сміття переробляється на електроенергію або газ, яким згодом забезпечуються як окремі оселі так і цілі промислові комплекси. І хто після цього скаже, що такі проекти є невигідними, коли будівництво атомних станцій або придбання сучасного обладнання для видобутку корисних копалин коштує у десятки, а то й у сотні разів більше?! Але ж ці показники дуже вигідно комусь приховувати…

Вже давно відомі і методи здобутку енергії через вітряні млини або сонячні батареї, але ж знов таки, їх широкому запровадженню заважають нафтогазові магнати. Навколо альтернативної енергетики сьогодні поширюється велика кількість міфів про їх дороговизну. Інших аргументів «проти»у світових капіталістів просто не існує.

Але ідея шістьох студентів Гарвардського університету, котрі виграли грант розміром у 200 тис. доларів на перетворення в електроенергію звичайного ґрунту, в котре розвіяла усі чутки навколо екологічних видів енергетики. Сама технологія досить проста: в землю встановлюється анод і катод, які між собою з'єднуються монтажною платою, котра заряджає заздалегідь встановлену батарею. Генерованої таким чином енергії вистачає на декілька годин потужного освітлення. З розрахунків студентів один кубічний метр ґрунту на виході здатен дати енергії, достатньої для роботи однієї стандартної світодіодної лампи. А мінімальної напруги такого видобутку вистачить для роботи мобільного телефону або радіоприймача.

Окрім проблем енергетичних, перед усім людством сьогодні стоїть і проблема забезпечення планети прісною водою. Висновки вчених з цього приводу не дуже втішні: найближчими десятьоліттями деякі окремі регіони світу можуть залишитися зовсім без води. Зокрема це стосується і нашої країни. Але і цій проблемі є гідне вирішення.

Вже сьогодні у виробництво запущено новий прилад, котрий конвертує звичайне повітря у чисту воду! Назва цього приладу, дуже схожого на устрій ультрасучасного кондиціонера, - «WaterMill». Одна така штуковина здатна перетворювати повітря на 12 літрів чистої природної води. Тобто цей прилад не тільки конвертує, а ще й фільтрує вже здобуту воду. І хоча працює цей прилад від електронапруги, та цей момент ми вже з'ясували вище. Компанія-виробник цього приладу вже працює над проектом аналогічного пристрою, для значно більших об'ємів повітря, а отже і води на виході.

Ще одним винаходом, здатним допомогти людству не померти від спраги є знову ж таки повітряні млини, які перетворюють морську воду на прісну. Такі млини були винайдені та запроваджені в Національному університеті Нідерландів. Принцип роботи подібного млина полягає у використанні механічної сили вітру у процесі зворотного осмосу. І до речі, у порівнянні з системами класичного осмосу цей проект виявляється достатньо недорогим, чим викликає інтерес у багатьох країн Третього Світу, які мають морські кордони. Один такий млин здатен переробляти кількість води, котрої вистачить до 500 людей на день, а загальний резервуар одного такого млина вміщує об'єм води на 5 таких днів. Дійсно прагматичний проект.

Сучасне людство важко уявити і без промисловості текстилю, в якому задіяні величезні ресурси по всьому світові. Щодня для створення нового одягу використовуються мільйони тон різноманітної сировини, більшість з якої не є екологічною. Але і тут альтернатива знайдена. Подібно тому, як сміття отримує своє «друге життя», старий одяг так само можна перетворити на новий. У світі вже сьогодні існують невеликі підприємства, котрі займаються переробкою текстилю і звуться такі фірми - апциклінговими компаніями. Переваги такої діяльності для екології без перебільшень дуже вагомі. Замість того, щоб виробити нову синтетичну тканину, задіються вже існуюча тканина. Величезним плюсом апциклінгових компаній є їх доступність як для переробника, так і для замовника, адже перетворений одяг коштує значно менше за новий. У такому випадку задоволеними залишаються обидві сторони: виробники отримують постійних клієнтів та безкоштовну сировину для своєї діяльності, а споживачі - недорогий та переважно екологічний одяг. Таким чином старі светри, брюки, кофти тощо перетворюються на абсолютно нові шарфи, шапки, рукавиці…

Не менш актуальною за всі попередні є й тема екологічного будівництва. Нині сучасні мегаполіси переповнені важкими для екології спорудами, які вже зведені і продовжують будуватися кожен день. Ні для кого не є таємницею, що переважна більшість усіх сучасних будівельних матеріалів несуть у собі велику кількість небезпечних для людського здоров'я речовин. І знов таки, «зеленим технологіям»є що відповісти такій тенденції.

Так, наприклад, вже сьогодні користується не аби якою популярністю так зване солом'яне будівництво. Ця технологія не є новою або «висмоктаною з пальця», а прийшла до нас ще з давніх часів. Солом'яне будівництво - це технологія наших дідів, котра дійсно перевірена часом. Переваг цього виду будівництва безліч: від екологічності та дешевизни, і до простоти спорудження та мінімальних строків возведення. Щоправда, модернізована технологія солом'яного будівництва дещо відрізняється від традиційної технології будівництва з так званого саману (у народі - мазанки). Нині поширена технологія возведення споруд з так званих солом'яних блоків, за допомогою яких будуються житлові будинки до 5 поверхів! Технологія виробництва солом'яних блоків передбачає попередню заготовку житньої соломи під великим тиском. Сучасні дома с солом'яних блоків ні за якими показниками не поступаються традиційним будинкам з цегли або дерева. Усі якості таких споруд (міцність, теплоізоляція, шумоізоляція, герметизація, пожежна безпека та т.і.) не тільки не поступаються традиційним будівельним матеріалам, а й багато у чому перевищують їх.

Аналізуючи альтернативне екологічне будівництво слід додати, що сьогодні винайдено інноваційну цеглу, котра виробляється на 75% з коров'ячого перегною. При цьому подібна цегла на 20% легша і на 25% міцніша від традиційної глиняної цегли. Екологічна безпека подібних будівельних речовин - це головний пріоритет будівництва як з солом'яних блоків, так і з цегли з перегною. Адже по-перше, для видобутку таких будівельних матеріалів не потрібно рити глибокі котловани, а по-друге, цегла з перегною оброблюється не вуглекислим газом, а за допомогою біогазу.

Ще однією «цікавинкою»екологічного будівництва сміливо можна називати екологічний бетон. Він є не тільки безпечним для навколишнього середовища, але є й корисним для нього!В задумці виготовлення такого бетону полягає ідея очищення повітря від зайвого ультрафіолетового випромінювання. Принцип дії цього будівельного матеріалу полягає в тому, що він конвертує сонячне ультрафіолетове світло таким чином, що процес окислення на його поверхні прискорюється у багато разів та прискорює його на сусідніх спорудах. Схожий принцип дії використовується при роботі автомобільних каталічних конвекторах. Нині з такого бетону зведено 30-ти футові колони, які символізують міжнародний символ води і є частиною нового мосту через американську річку Міссісіпі.

Висновки

Отже, Сучасний великий бізнес має безліч власних скелетів у шафі, але при цьому жорстко диктує передумови існування середнього та малого бізнесу. А втім, саме малий та середній бізнес і кількісно, і якісно є вирішальними для більшості населення нашої країни. Тож карти у руки вітчизняним підприємцям, яких турбує не тільки матеріальна складова власної справи, а й естетичне задоволення своїх клієнтів! Адже головне правило будь-якого «зеленого бізнесу» - це задовольнити одних, не нашкодивши при цьому іншим.

На практиці здорові потреби сучасного суспільства вже сьогодні довели, що актуальність запровадження моделі екологічного бізнесу в Україні буде не тільки не зайвою, але й стратегічно необхідною галуззю традиційних ринкових відносин. Про необхідність альтернативної енергетики, чи то екологічного будівництва, чи то утилізації та переробки неорганічних відходів, або ж просто здорового харчування, останнім часом зайвий раз нагадувати не треба. Більш того, вже давно існують «зелені технології», за допомогою яких можна кардинально змінити людське уявлення про цивілізований світ. Існує велика кількість вже запатентованих ідей екологічного бізнесу, котрі щороку поширюються по земній кулі. При цьому альтернативність подібних проектів полягає не тільки в їх екологічній, але й в економічній складовій.

Дешевизна екологічно чистої продукції просто «б'є у вічі» на фоні технократичного товару. Але нажаль, подібним ініціативам у нашій країні у буквальному розумінні блокують усі можливі шляхи їхнього втілення та будь-якого широкого розповсюдження. Зазвичай альтернативні екологічні проекти залишаються осторонь від широких ринків, ніші на яких вже давно розподілені між певними компаніями-монополістами. Всі великі транснаціональні компанії криють в собі суто техногенний характер, який до того ж обумовлений лише комерційними цілями.

Самим людством неодноразово доведено, що проявив достатньо зацікавленості та певного ентузіазму, і до «зеленої справи»почнуть втручатись Вищі Сили, котрі найнесподіванішими шляхами допоможуть подолати усілякі бар'єри з боку державної влади. Як би цього комусь не хотілося, але здоровий інтерес суспільства до екологічного товару вже впевнено перемагає будь-які технократичні здобутки цивілізації. Тож, висновок одностайний: якщо у світового, та зокрема українського бізнесу і є перспективне майбутнє, то це майбутнє - за екологічним бізнесом.

Використана література

1. Пискулова Н. (МГИМО) "«Зеленые»технологии в глобальной экономике»- http://ecology-ru.livejournal.com/1070555.html

2. Nikonets ««Зелені технології»: альтернатива існує»- http://www.esz.org.ua/?p=5047

3. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. - К.: «Академвидав»- 2006. - 352

4. Йоахим Вілле "Зелені технології - шлях до сучасної і сталої кліматичної та енергетичної політики»- http://zeleni.biz/

Размещено на Allbest.ru