Екологічна оптимізація системи скидання шахтних вод до річкової мережі (на прикладі басейну р. Самари)
Дослідження умов мінімізації екологічно небезпечного впливу мінералізованих шахтних стоків. Математичний опис процесу змішання вод різної мінералізації, що скидаються, у відповідності до асимілюючої здатності водотоків басейну різні періоди року.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.11.2013 |
| Размер файла | 59,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДЕРЖАВНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ
МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ
УДК 622.539:574
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
ЕКОЛОГІЧНА ОПТИМІЗАЦІЯ СИСТЕМИ СКИДАННЯ ШАХТНИХ ВОД ДО РІЧКОВОЇ МЕРЕЖІ (НА ПРИКЛАДІ БАСЕЙНУ Р. САМАРИ)
21.06.01 - екологічна безпека
ОХОТНИК КАТЕРИНА КОСТЯНТИНІВНА
Київ - 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі геоекології на раціонального природокористування Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ).
Науковий керівник:
Шматков Григорій Григорович, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, Придніпровська державна академія будівництва і архітектури, професор, завідувач кафедри екології та охорони навколишнього природного середовища.
Офіційні опоненти:
Соколов Юрій Миколайович, доктор технічних наук, професор, Одеський державний екологічний університет, професор кафедри прикладної екології;
Бахарєв Володимир Сергійович, кандидат технічних наук, доцент, Кременчуцький державний політехнічний університет, доцент кафедри екології.
Захист відбудеться 10 червня 2008 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.880.01 Державного екологічного інституту Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за адресою: 03035, м. Київ, вул. Урицького, 35, корп. 2.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державного екологічного інституту Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35, корп. 2).
Автореферат розісланий 18 березня 2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради К 26.880.01, кандидат технічних наук, доцент М.М. Тимошенко.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Важливим питанням екологічної безпеки Донецько-Придніпровського регіону є розробка заходів зі зниження негативного впливу вуглевидобувної промисловості на поверхневі води. Підвищення мінералізації води природних водотоків в результаті поповнення шахтними водами займає пріоритетне місце в ряду проблем екологічної безпеки регіону.
Історія досліджень, спрямованих на винахід нових методів знесолення води, нараховує не один десяток років, але більшість розроблених методів залишається капітало- та енергомісткими або малоефективними в умовах промислових обсягів стічних вод вуглевидобувних підприємств. Тому актуальним є розроблення такої системи координованих випусків мінералізованих шахтних вод з накопичувачів, яка була б найбільш екологічно безпечною за існуючих технологічних умов скидання кожного підприємства.
Відповідно до Закону України "Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства" одним з головних принципів розвитку водного господарства нашої держави є планування і впровадження методів водокористування, охорони вод, відтворення водних ресурсів, що базуються на басейнових принципах управління. Тому територіальний аспект дослідження є одним з принципових моментів: стабілізація рівня екологічної безпеки повинна відбуватись на всій території річкового басейну.
Система координування випусків шахтних вод до природних водотоків в межах річкового басейну забезпечить підвищення екологічної безпеки території через оптимізацію якості природних вод - системоутворюючого фактора водних екосистем.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота пов'язана з науковою тематикою кафедри геоекології та раціонального природокористування ДНУ та виконана в рамках Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води (затверджена постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року) та Програми поліпшення екологічного стану Дніпропетровської області за рахунок зменшення забруднення довкілля основними підприємствами-забруднювачами на 2005-2016 роки.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування найбільш екологічно прийнятної системи регульованого скидання шахтних вод в межах річкового басейну, яка б дозволила мінімізувати небезпеку, пов'язану з високим рівнем мінералізації поверхневих вод.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:
1) дослідити регіональні особливості закономірностей формування гідрологічного і гідрохімічного режиму річкового басейну в умовах впливу вуглевидобувної промисловості (на прикладі річок басейну р. Самари);
2) визначити регіональні значення фонових показників мінералізації природних вод та обґрунтувати екологічно безпечний рівень солевмісту;
3) обґрунтувати можливість оптимізації сольового складу поверхневих вод досліджуваної території на основі аналізу багаторічних гідрологічних та гідрохімічних даних;
4) розробити математичну модель динаміки мінералізації поверхневих вод досліджуваного басейну в часі і просторі;
5) запропонувати схему методу дослідження та оптимізації впливу мінералізованих шахтних вод на стан екологічної безпеки поверхневих водотоків.
6) на основі відповідних розрахунків довести доцільність впровадження розробленого методу підвищення екологічної безпеки території річкового басейну.
Об'єкт дослідження - скидання шахтних вод із ставків-накопичувачів у поверхневі водотоки в межах річкового басейну.
Предмет дослідження - регулювання впливу мінералізованих шахтних вод на якість поверхневих вод в межах річкового басейну р. Самари.
Методи дослідження. Методичну основу вирішення поставлених задач складають методичні та теоретичні положення в галузі теорії безпеки, оптимізації природних середовищ і математичного моделювання, зокрема використовувались такі методи обробки і інтерпретації даних: статистичного аналізу, гідрологічної аналогії, комп'ютерного і математичного моделювання.
Обробка даних та розробка математичних моделей для розрахунку результату різних варіантів скидання проводились також за допомогою методів математичної статистики та виконувались з використанням табличного редактора Microsoft Office Exсel, та за допомогою пакетів прикладних програм Statistica та Mathcad 12.
Наукова новизна одержаних результатів:
1. відповідно до аналізу регіональних особливостей складу річкових екологічних систем та гідрохімічних параметрів вперше обґрунтовано біологічні передумови формування граничного екологічно безпечного рівня мінералізації поверхневих вод для річкового басейну;
2. поглиблено вивчення характеру відносин основних частин природно-технічної системи "джерело небезпеки - водоприймач": досліджено параметри та закономірності взаємодії частин системи, виявлено, що можливе оптимізування навантаження джерела небезпеки шляхом його перерозподілу у відповідності до асимілюючої здатності водоприймача, як функції гідрологічних та гідрохімічних характеристик природного водтоку.
3. вперше запропоновано метод дослідження та екологічної оптимізації системи скидання шахтних вод в границях річкового басейну і доведено його ефективність в межах басейну р. Самари.
Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці методу зниження екологічної небезпеки поверхневих вод, що спричинена забрудненням мінеральними солями при функціонуванні системи ставків-накопичувачів шахтних вод.
Методичні та практичні результати дисертаційного дослідження з розробки загальних схем управління водними ресурсами річкових басейнів впроваджені у роботу Державного управління охорони навколишнього природного середовища Мінприроди України у Дніпропетровській області. Теоретичні положення дослідження застосовуються в навчальному процесі Дніпропетровського національного університету в курсах: "Загальна гідрологія", "Екологічні проблеми Придніпровського регіону", "Раціональне використання природних ресурсів".
Особистий внесок здобувача. Автором особисто сформульовані мета і завдання досліджень, практичне значення роботи, наукові положення і висновки; обґрунтовані методи теоретичних досліджень, розроблена математична модель і схема методу дослідження та екологічної оптимізації системи скидання шахтних вод в межах річкового басейну, доведено його ефективність.
У публікаціях у співавторстві дисертантові належить обробка фактичної інформації про мінералізацію і об'єми шахтних вод підприємств Центрального та Західного Донбасу [1,7]; розрахунок гідрометричних параметрів приймачів небезпеки і обґрунтування методів гідрологічних розрахунків [4-6]; розробка режиму оптимального функціонування природно-технічної системи скидання шахтних вод басейна р. Самари на підставі методу регулювання впливу випусків шахтних вод на якість природних вод [4], розрахунок площі водного дзеркала, на якій відчувається вплив аварійного забруднення шахтними водами з підвищеною мінералізацією [8].
В основу розрахунків покладені дані багаторічних гідрохімічних і гідрологічних спостережень, проведених в мережі Гідрометеослужби, Павлоградською ГСЕС, НДІ біології ДНУ та фактичні дані підприємств: ВАТ "Павлоградвугілля", ДП "Донецьквугілля", ДП "Добропіллявугілля", ДП "Селідоввугілля".
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень були представлені в доповідях на II Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми природокористування, стійкого розвитку і техногенної безпеки регіонів" (Дніпропетровськ, 2003), VII Міжнародній науково-практичній конференції "Наука і освіта-2004" (Дніпропетровськ, 2004), "Динамика наукових досліджень-2004" (Дніпропетровськ, 2004), IV Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми екології і екологічної освіти" (Кривий Ріг, 2005), Міжвузівській науковій конференції студентів і аспірантів "Географія, екологія, геологія: першій досвід наукових досліджень" (Дніпропетровськ, 2005), III Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми природокористування, стійкого розвитку і техногенної безпеки регіонів" (Дніпропетровськ, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції "Здоровий спосіб життя: проблеми та досвід" (Дніпропетровськ, 2007), IV Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми природокористування, стійкого розвитку і техногенної безпеки регіонів" (Дніпропетровськ, 2007).
Публікації. За темою дослідження опубліковано 15 наукових робіт: 7 - у наукових журналах і збірках наукових праць (4 ? в наукових виданнях, рекомендованих ВАК України за фахом 21.06.01 - екологічна безпека), 8 - матеріали конференцій.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків і переліку використаних джерел з 180 найменувань літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів. Основний зміст викладено на 144 сторінках, робота містить 56 таблиць та 50 рисунків, має 8 додатків.
Автор щиро вдячна першому науковому керівнику, доктору технічних наук, професору В.Г. Пасічному; науковому керівнику, доктору біологічних наук, професору Г.Г. Шматкову; доктору математичних наук, професору А.М. Пасічнику за вагомі поради та допомогу при виконанні дисертаційного дослідження.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтована актуальність теми дисертації і необхідність проведення досліджень, визначені об'єкт, предмет, мета та завдання, наукова новизна та практичне значення роботи.
Аналіз наукових джерел. Проаналізовано сучасний стан питання підвищення екологічної небезпеки водотоків, розташованих у промислово навантажених районах, дана характеристика існуючої інформації, яка стосується основних проблем екологічної небезпеки впливу вуглевидобування на стан природних вод, обґрунтовані предмет і об'єкт досліджень. Розглянуто нормативно-правове регулювання в області екологічної безпеки та охорони поверхневих вод в Україні. Серед основних напрямів державної політики з питань національної безпеки особливо зазначена необхідність поліпшення екологічного стану річок України, в першу чергу басейну р. Дніпро, а також стабілізація і поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах Донецько-Придніпровського регіону.
У загальному обсязі скидання забруднених стічних вод частка вугільних підприємств складає 7,3 %. В даний час в Україні шахтні і кар'єрні води вугільної промисловості відносять до основних джерел засолення природних водоймищ: так, гірничо-видобувними підприємствами вугільної промисловості скидається в гідрологічну мережу більше 700 млн. м 3/рік мінералізованих вод (С.І. Дорогунцов, О.М. Ральчук, 2002). З кар'єрними і шахтними водами в природні водоймища, що є джерелами водопостачання та зрошення, скидається близько 5 млн. тонн солей на рік. Це істотно впливає на показники якості води у водних джерелах, відбивається на стані екологічної безпеки водоймищ, величині витрат на водопідготовку і стані здоров'я населення.
Проблемам екологічної безпеки присвячений ряд робіт А.В. Яцика, Б.М. Данилишина, В.Я. Шевчука, А.Б. Качинського, В.О. Бокова, А.В. Лущика, С. І. Дорогунцова, Г.І. Рудька, А.А. Сергієнка, В.М. Шмандія, Є.В. Ковтуна та ін. Але питання безпеки водних об'єктів, які знаходяться під впливом шахтних вод вуглевидобувних підприємств, вивчене авторами недостатньо і потребує подальших досліджень.
Проблемам негативного впливу скидання шахтних вод, функціонування ставків-накопичувачів присвячено немало наукових робіт. Значний внесок у розвиток напрямку досліджень внесли такі вчені, як М.М. Лапшов, М.С. Черкінський (1977), В.І. Мухопад (1996), І.О. Садовенко, В.Г. Пасічний (1986, 1998). Питанням створення і обґрунтування схем управління водно-технічними системами присвячений ряд робіт В.Р. Пряжінської, І.Л. Храновича, Д.М. Ярошевського (2002). Згідно з роботами С. Я. Серьогіна (1980) та Л.М. Коритного (1986) основним принципом при розробці водозахисних заходів має бути басейновий підхід. На сьогодні розвиток цього підходу знаходить підтримку в роботах багатьох інших авторів, серед яких Р.А. Сухоруков (1988), А.В. Яцик (1990), І.П. Айдаров (2002) й інші, та відображений у законодавстві України як основний принцип водокористування. Виходячи з цього положення, стає очевидним, що доцільно розглянути зазначену вище проблему шахтних вод не в межах вуглевидобувних регіонів, а на рівні річкових басейнів.
В розвиток теорії і практики теоретико-методичних основ оптимізації значний внесок зробили В.І. Лаврик (1986), В.Г. Пряжинська, В.І. Галицький, Л.М. Горєв, С. І. Дорогунцов, М.А. Хвесик (1997) та ін.
Аналіз літературних джерел показав, що незважаючи на досить велику кількість досліджень окремих аспектів функціонування природно-технічних річкових систем, питання підвищення екологічної безпеки річкових басейнів, окремі регіони яких відчувають вплив техногенних вод з підвищеною мінералізацією, залишається освітленим лише частково. Ця частковість є підтвердженням актуальності та необхідності подальших розробок.
Аналіз параметрів екологічної небезпеки впливу вуглевидобування на якість водних ресурсів. В другому розділі детально проаналізовано генезис та складові мінералізації поверхневих вод, як фактора екологічної небезпеки: по-перше, умови та особливості формування складу шахтних вод підприємств вуглевидобування досліджуваної території, а по-друге, фізико-географічні умови формування гідрологічного та гідрохімічного режиму поверхневих вод, та закономірності просторової та часової динаміки гідрохімічного режиму річок.
У річкову мережу басейну р. Самари скидають свої води вуглевидобувні підприємства, шахтні поля яких відносяться до наступних вугленосних районів: Західнодонбаського, Червоноармійського, Донецько-Макіївського і Південнодонбаського.
Показники сольового складу шахтних вод підкоряються загальним закономірностям для даного регіону. У тих районах, що оточують найбільш відкриту частину басейну, де зростає потужність чверткових відкладень, спостерігається поступове збільшення мінералізації до 2-3 г/дм 3, води мають сульфатний або сульфатно-карбонатний склад. До західної периферії басейну, у міру збільшення потужності відкладень, що покривають карбон, відбувається перехід до хлоридно-натрієвого типу вод з мінералізацією до 40-50 г/дм 3. Водопритока і мінералізація шахтних вод знаходяться у зворотній залежності - зі зростанням притоки солевміст шахтних вод зменшується і стабілізується на значенні рівновісному з хімічним складом навколишнього геологічного середовища.
На сьогоднішній день відведення шахтних вод зі ставків-накопичувачів проводиться в більшості випадків по схемі транзитного і залпового скидань, є також досвід з поховання високомінералізованих шахтних вод в глибокі пласти-колектори. Систематизація результатів попередніх наукових досліджень та порівняльний аналіз існуючих способів очищення мінералізованих вод дозволяє зробити висновок, що ставки-накопичувачі є необхідними елементами системи відведення шахтних вод. Тому питання підвищення екологічної безпеки скидання шахтних вод до річкової мережі повинно вирішуватись на основі оптимізації функціонування цих елементів у часі та координації цього функціонування у просторі в межах річкового басейна.
Площа водозбору р. Самари - 22600 км2. Басейн має розгалужену систему приток, найкрупнішими серед яких є Вовча, Мокрі Яли, Гайчур, Бик, Терновка та ін. Основні гідрологічні та гідрохімічні характеристики річок контролюються мережею постів Гідрометеослужби. Середньорічна кількість опадів складає 450-480 мм (характерні значні коливання цього показника). За теплий період (IV-X місяці) випадає 60-70 % річної суми, відповідно річний хід рівней води річок басейна р. Самари характеризується весняною повінню і низькою літньою меженню. Стік річок формується в зимово-весняний період, на весняну повінь припадає більше 70 % річного стоку, підземний стік складає 5 %. Має місце внутрішньорічна диференціація джерел живлення, що дозволяє відслідкувати динаміку компонентів сольового складу в основні фази гідрологічного режиму річок.
Стік річок досліджуваного басейну має чітко виражену річну періодичність, що дозволяє дати характеристику багаторічних коливань витрат. Мінералізація поверхневих вод та середньомісячна витрата річкового потоку знаходяться у зворотно-пропорційній залежності, що зумовлює зміну асимілюючої здатності річкових вод протягом року. Приведення системи скидання мінералізованих вод у відповідність до асимілюючої здатності є основою оптимізації гідрохімічного складу поверхневих вод басейну як фактора екологічної небезпеки.
Обґрунтування екологічного підходу до оптимізації системи скидання шахтних вод до річкової мережі. В цьому розділі наводиться розрахунок фонових значень мінералізації, обґрунтування критичного значення сольового навантаження на водні екосистеми досліджуваної території та розробка математичної основи оптимізації системи скидання мінералізованих шахтних вод в межі басейну.
Специфіка розміщення джерел надходження шахтних вод даного регіону полягає в тому, що практично всі вони розташовані у витоках малих річок басейну р. Самари (рис. 1), де не ведуться (або ведуться в недостатніх обсягах) спостереження за гідрологічними і гидрохімічними показниками. Тому визначення фонової (без урахування скидання мінералізованих шахтних вод) складової мінералізації природних вод цих районів дещо ускладнена.
Дослідження різних авторів показують, що між витратою Q і мінералізацією M у багатьох випадках існує досить тісний кореляційний зв'язок. В ідеальному випадку цей зв'язок відображає процес розбавлення і виражається гіперболічною функцією. Відхилення від цього типу зв'язку зумовлені особливостями формування хімічного складу води річок, що знаходяться в різних природних умовах і визначаються головним чином хімічним складом і фізичними властивостями ґрунтів і порід річкових водостоків. Таким чином, визначивши параметри залежності M = f(Q) для річки-аналога можна використовувати її для знаходження фонової мінералізації досліджуваних водотоків і визначити мінералізацію на тих ділянках річок, де відсутні гідрометричні дані.
На підставі даних гідрологічного поста в х. Грушевський був побудований графік залежності мінералізації води р. Мокрі Яли від величини середньомісячної витрати (рис. 2). Найповніше ці дані апроксимуються показовою залежністю:
М=аQb,
де коефіцієнти а та b дорівнюють відповідно 1,56 и -0,15 (коефіцієнт кореляції 0,77)
Наведений вище аналіз дозволяє з достатньою мірою достовірності визначити параметри природного стоку з площ водозборів витоків і фонової мінералізації річкових вод, і отримати вихідні дані для математичної моделі процесу розподілу мінералізації вод по басейну р. Самари в цілому.
Обґрунтування граничного рівня мінералізації природних водотоков з позицій підвищення екологічної безпеки екосистем поверхневих вод спиралось на положення, що біота грає провідну роль у функціонуванні екосистеми, підтримці її якісних і кількісних характеристик, а зрештою і стабільності, біота здійснює круговорот речовини і рух потоків енергії, а процес функціонування дозволяє екосистемам формувати їх інерційні якості і резерви стійкості.
Мета оцінки впливу мінералізації на стан екологічної безпеки поверхневих вод - виявлення критичного значення цього чинника, перевищення якого спричиняє нездатність функціонування біотичної складової природно-технічної системи, а екосистема сягає порогу стійкості, що є передумовою виникнення спрощеної екосистеми з іншими структурно-функціональними особливостями.
Експертна оцінка факторів впливу на стан стійкості водних екосистем, проведена НДІ біології ДНУ (2002) показала, що в досліджуваному районі мінералізація є провідним фактором, який визначає структуру і функціонування всіх основних компонентів екосистеми. Ступінь мінералізації виявився інформативним показником для оцінки змін стану природних систем и рівня навантаження на неї.
На підставі даних звітів (Бобильов, Пахомов) і власних теоретичних досліджень, методом статистичної обробки інформації про біомасу, чисельність і видове різноманіття іхтіофауни, фіто- і зоопланктону та бентосу, побудовані залежності наведених показників від мінералізації води природних водотоків і виявлено критичне значення мінералізації: небезпечні якісні і кількісні зміни живої складової екосистеми природних вод починають відбуватись при збільшенні значень цього показника вище 3,0 г/дм3.
Розробка математичної основи оптимізації системи скидання мінералізованих шахтних вод в межах даного басейну в нашому дослідженні базується на наступних положеннях:
1. Об'єктом оптимізації першого порядку є система скидань мінералізованих шахтних вод вуглевидобувними підприємствами, розташованими в межах водозбірної площі, що вивчається, і формують еколого-гідрохімічний режим басейна.
2. Об'єктами, що входять до складу басейнової системи скидань шахтних вод є окремі джерела скидань (ставки-накопичувачі шахтних вод) і природні водотоки, що їх приймають, об'єднані в природно-технічні підсистеми "джерело небезпеки - приймач".
3. Результатом оптимізації системи скидань шахтних вод є інформація про оптимальний експлуатаційний режим всіх ставків в межах річкового басейну.
При розрахунку режиму функціонування одного ставка-накопичувача завдання зводиться до мінімізації значення мінералізації річкових вод з умовою дотримання сумарного річного скидання води із ставка.
Розрахунок параметрів системи скидань (витрати та мінералізації вод, що випускаються) потребує системи рівнянь:
, (1)
,
де k - розрахунковий період (місяць), i, j - параметри, які задають кількість ставків і значимих приток на території річкового басейну відповідно, S - площа водного дзеркала ставка, х - відстань до місця змішення техногенних та природних вод, 1 - коефіцієнт самоочищення води на ділянці одиничної довжини, який враховує седиментацію, поглинання солей вищою водною рослинністю та ін., 2 - коефіцієнт, який враховує фільтрацію води на ділянці одиничної довжини, r, s - рівень мінералізації води в річці і ставку, qr - витрата води в річці, qs - об'єм скидання води зі ставка, min - мінімально можливе значення мінералізації води в річці з урахуванням сумарного річного впливу шахтних вод.
Значення min визначається з умови технологічної величини загального річного впливу кожного окремого джерела небезпеки.
Сукупність наведених рівнянь (1) дозволяє визначити значення таких керуючих параметрів qsk, які забезпечать мінімально можливе значення параметра мінералізації min:
Реалізація запропонованого методу регулювання впливу джерел небезпеки передбачає перерозподіл скидання води між періодами року у відповідності до величини асимілюючої здатності річок басейну в кожний окремий період (місяць).
Алгоритм розрахунку величини показника мінералізації води в природних водотоках басейну при функціонуванні системи скидання шахтних вод і методи дослідження та оптимізації впливу таких вод на стан екологічної безпеки річкового басейну представлені у вигляді блок-схеми (рис. 3). Основу запропонованого методу складає щомісячна регламентація об'ємів шахтних вод, що випускаються кожним джерелом небезпеки, відповідно до асимілюючої здатності водоприймачів, як функціі гідрохімічних та гідрологічних показників розрахункового періоду.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 3. Блок-схема методу дослідження та оптимізації впливу мінералізованих шахтних вод на стан екологічної безпеки поверхневих водотоків
Визначення параметрів екологічно безпечної системи скидання шахтних вод до річкової мережі. В четвертому розділі наведено розрахунки величини мінералізації поверхневих вод басейну р. Самари у різні періоди року при різних схемах організації скидань шахтних вод до річкової мережі. Розрахунки проведені допомогою математичної моделі для років різної забезпеченості стоку (30 %, 50 %, 95 %) в різних контрольних створах басейну і дозволили оцінити величину оптимізації рівня мінералізації природних вод при впровадженні запропонованої системи організації скидань порівняно зі схемами, що використовуються наразі.
Впровадження системи дозволить підтримувати постійну мінімально можливу мінералізацію води природних водотоків протягом року при 95 % забезпеченості річкового стоку на рівні, що не перевищує 3,4 г/дм3 по р. Вовчій і 3,3 г/дм3 по р. Самарі. Зменшення рівня мінералізації води природних водотоків до значення 3,0 г/дм 3 можливе шляхом зменшення рівня мінералізації води ставка, що може бути реалізоване лише за умов впровадження фізико-хімічних методів демінералізації вод, що скидаються.
У випадку впровадження методів знесолення шахтних вод, запропонована система екологічної оптимізації скидання мінералізованих вод дозволить досягти рівня екологічної безпеки при менших енергетичних затратах за рахунок зменшення необхідного ступеню демінералізації.
В умовах дуже маловодного року (95 % забезпеченості) додержання мінералізації води р. Самари на рівні менше 3 г/дм3 можливо лише вище за течією місця скидання ставків в балках Таранова і Свідовок, вплив цих скидань спричиняє підвищення мінералізації водоприймача до 3,17-3,48 г/дм3.
Води р. Вовчої у верхній течії мають мінералізацію 3,4 г/дм 3, а на ділянці впадіння р. Мокрі Яли очищуються до рівнів показника мінералізації не вище за 3 г/дм 3. У порівнянні з традиційними варіантами вплив регульованого скидання зменшується, і складає в середньому для рівномірних випусків 0,25 г/дм3 в межінь, для залпових 0,18 г/дм3 протягом листопада-січня.
Ефективність оптимізації (зменшення максимальних показників мінералізації) на території басейну змінюється в межах 2,2-5,7 %.
Зі збільшенням водності року, зростає і асимілююча здатність природних водотоків, що в свою чергу відображається на збільшенні результата оптимізації. Так, в умовах року середньої водності (50 % забезпеченості), ефективність оптимізації збільшується до 5,5-16,4 % на тих же ділянках. Тенденція динаміки мінералізации вздовж течії річок зберігається, однак для р. Самари можливе підтримання екологічно безпечного рівня мінералізації річкових вод - 2,57-2,65 г/дм 3. Для р. Вовчої стає можливим підтримувати безпечний рівень мінералізації на більш високих ділянках - вже після впадіння р. Сухі Яли.
Розподілення мінералізації у просторі і часі зображено на прикладі р. Вовчої (рис. 4).
Незважаючи на те, що в результаті впровадження запропонованої оптимізаційної системи при 95 % і 50 % водозабезпеченості неможливо виконати умову підтримання рівня мінералізації 3 г/дм 3 на всій території басейну, підвищення екологічної безпеки регіону відбувається внаслідок збільшення довжини водних потоків, мінералізація води яких знаходиться на безпечному рівні. Зростання відстані, на якій спостерігається екологічно безпечний рівень мінералізації поверхневих вод на головних річках басейну показано на рис. 5.
Ефективність впровадження системи скидання, що пропонується, є перш за все функцією асимілюючої здатності природних водотоків (водоприймачів), тому вона суттєво змінюється по території річкового басейну в межах 2,2-20,2 % (рис. 6).
Критеріями доцільності впровадження системи, що пропонується, є наведена вище суттєва ефективність оптимізації та економічна ефективність запропонованого методу, розрахована на основі зіставлення витрат на впровадження проекту і вигод, які генеруються в ході його реалізації. У розрахунку враховувалась необхідність збільшення об'ємів ставків-накопичувачів для реалізації сценарію регульованого скидання на всій терироії басейну та відвернутий збиток.
Для розрахунку відвернутого збитку (екологічної ефективності) застосовувався найбільш поширений нормативний метод визначення екологічних збитків. Для проведення оцінки прогнозної загибелі риби в результаті залпового скидання води, що містить токсичні речовини в концентраціях, які перевищують ГДК для рибогосподарських водойм, застосовувалась базова діюча методика ? "Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища":
N = S • Р
де N - розмір збитку, кг; S - площа ураження, га; Р - рибопродуктивність водойми, кг/га.
Площа ураження розрахована за допомогою математичної моделі, з урахуванням хімічного складу шахтних вод ставків чи окремих шахт, вмісту відповідних речовин у воді природних водотоків, процесів розчинення та асиміляції, і складає 352,6 га.
Відповідно до інформації про хімічний склад шахтних вод, критичними є концентрації наступних речовин: завислі речовини, сульфати, хлориди, фосфати, магній, кальцій, мідь, залізо, нафтопродукти. Для розрахунку рибопродуктивності використовувались матеріали банку даних лабораторії біомоніторингу НДІ біологіі ДНУ: видовий склад і біомаса риби на різних ділянках річок басейну р. Самари. Загалом, в результаті аварійного скидання шахтних вод зі ставків-накопичувачів, розташованих в басейні р. Самари, економічний збиток рибному господарству складатиме близько 340 тис. грн/рік.
Аналіз отриманих результатів показав доцільність впровадження запропонованої екологічної оптимізації системи скидання шахтних до річкової мережі.
ВИСНОВКИ
Дисертація є закінченою науково-дослідною роботою. У ній представлено вирішення науково-практичної задачі підвищення екологічної безпеки території басейну р. Самари за рахунок часткового зниження впливу мінералізованих шахтних вод на природні водотоки. Розроблено теоретичне і математичне обґрунтування методу регулювання цього впливу, реалізація якого забезпечить оптимальне функціонування природних екосистем.
Основні результати дослідження:
1. Визначено, що в умовах різних за характером та інтенсивністю антропогенних впливів на стан екологічної безпеки поверхневих водотоків вуглевидобувних районів, одним з провідних факторів є скидання мінералізованих шахтних вод до річкової мережі.
2. На основі аналізу параметрів екологічної небезпеки впливу вуглевидобутку на якість водних ресурсів розроблено метод дослідження та оптимізації впливу вод з підвищеною мінералізацією на стан екологічної безпеки річкового басейну.
Загальні положення методу: створення спеціалізованої бази даних показників джерела небезпеки та водоприймача (як то витрата та мінералізація природних водотоків по періодам, рівень мінералізації шахтних вод підприємств вуглевидобутку та ін.), визначення коефіцієнтів природної нівеляції небезпеки, обґрунтування регіонального критичного рівня мінералізації.
Для реалізації запропонованого методу розроблено схему побудови математичної моделі зміни мінералізації поверхневих вод в межах річкового басейну з урахуванням техногенного впливу вуглевидобувних підприємств та величини асиміляції небезпечного фактора.
3. На підставі експериментальних даних розраховано регіональне критичне екологічно небезпечне значення мінералізації поверхневих вод (3,0 г/дм3), при перевищенні якого в водних екосистемах досліджуваного басейну відбуваються незворотні зміни живої складової.
4. Вирішено завдання мінімізації впливу мінералізованих вод ставків-накопичувачів на якість природних вод методом оптимізації функціонування системи "джерело небезпеки - водоприймач" шляхом екологічної оптимізації параметрів скидання мінералізованих вод у відповідності до гідролого-гідрохімічних особливостей її природної складової.
Виявлено, що основою регулювання системи скидання мінералізованих шахтних вод є зміна асимілюючої здатності водотоків басейну протягом року, як функція їх гідрохімічних та гідрологічних параметрів.
Математичною основою моделювання зміни значення показника мінералізації поверхневих вод у просторі в межах річкового басейну є математичний опис процесу перемішування вод з різними значеннями показника мінералізації.
Реалізація методу регулювання скидання шахтних вод на підставі балансової моделі передбачає перерозподіл об'ємів вод, що скидаються, в відповідності до величини асимілюючої здатності водостоку, при умові збереження загального річного об'єму шахтних вод, що підлягають скиданню. екологічний шахтний мінералізований асимілююча
Визначені граничні умови моделі стосовно даного регіону і запропонований варіант режиму випусків шахтних вод протягом одного гідрологічного року, який дозволить зменшити негативний вплив вуглевидобування на стан поверхневих вод малих річок басейну р. Самара, оптимізувати значення їх мінералізації. Запропонований метод може бути адаптований до умов будь-якого гірничодобувного регіону відповідно до особливостей господарської діяльності в його межах.
Впровадження розробленого методу регулювання дозволить на 20 % скоротити вплив на мінералізацію води - середовищеутворюючий компонент природного комплексу річки.
5. На підставі проведеного аналізу встановлено, що при використанні оптимізованої екологічно безпечної системи регулювання скидання шахтних вод, підтримка мінералізації вод річок басейну Самари при 95 % забезпеченості в межах припустимого діапазону значень (2,7-3,0 г/дм 3) не є можливою. За умов використання запропонованої системи скидання шахтних вод збільшується зона з екологічно безпечними показниками мінералізації для біотичної складової екосистем. На ділянках, де асимілююча здатність водотоків не дозволяє знизити ці значення до безпечних, тим не менш, відбувається стабілізація показників мінералізації поверхневих вод протягом року, що позитивно впливає на стан екосистем в цілому.
Зменшення рівня мінералізації води природних водотоков до прийнятних значень (3,0 г/дм3) можливо шляхом зменшення рівня мінералізації води ставка, що може бути реалізоване впровадженням фізико-хімічних методів демінералізації шахтних вод.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Охотник Е.К., Довгаль Л.И. О некоторых закономерностях формирования минерализованных водопритоков шахт Донбасса. Регулирование сброса шахтных вод в речную сеть // Збірник наукових праць НГУ. - 2006. - Вип. 25. - С. 23-30.
2. Охотник К.К. належить обробка фактичної інформації про мінерлізацію і об'єми шахтних вод підприємств Центрального та Західного Донбасу, формулювання узагальнень і висновків (75 %).
3. Охотник К.К. Некоторые закономерности формирования показателя природной составляющей минерализации речных вод при решении экологических задач // Новини науки Придніпров'я. Науково-практичний журнал. Сер. Інженерні дисципліни. - Вип.4. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 44-47.
4. Охотник К.К. К вопросу оптимизации режимов сбросов шахтных вод в речную сеть // Збірник наук. праць Інститута проблем природокористування та екології НАН України. - Дніпропетровськ, 2005 - Вип.8. - С. 202-207.
5. Пасечник А.Н., Охотник К.К., Пасечник В.А., Кондрус Л.Л. К вопросу разработки автоматизированной системы управления речными бассейнами // Актуальні проблеми автоматизації та інформаційних технологій. Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ, 2005. - Том 9. - С. 119-125.
6. Охотник К.К. належить постановка задачі дослідження, формулювання вихідних положень, обробка та узагальнення результатів дослідження (50 %).
7. А.Н. Пасечник, Е.К. Охотник. К вопросу моделирования природных систем, испытывающих промышленную нагрузку // Экология и здоровье человека. Охрана воздушного и водного бассейнов. Утилизация отходов. Сборник научн. статей XV международной научно-практической конференции. Харьков, 2007. - Том 1. - С. 299-302.
8. Охотник К.К. належить постановка оптимізаційної задачі, складання схеми річкового басейну, розрахунок залежності витрати та мінералізації для ріки-аналога (50 %).
9. А.Н. Пасечник, Е.К. Охотник, Л.Л. Кондрус. К вопросу разработки алгоритмов и моделей управления речными басейнами // Питання прикладної математики і математичного моделювання. Збірник наукових праць, Дніпропетровськ, ДНУ, 2005. - С. 219-226.
10. Охотник К.К. належить постановка оптимізаційної задачі, формулювання вихідних положень, обробка та узагальнення результатів дослідження (50 %).
11. Пасечный В.Г., Довгаль Л.И., Охотник Е.К. Пути снижения негативного влияния угледобычи на состояние поверхностных вод. - Вісник ДНУ. Сер. Геологія. Географія. - 2003. - Вип.5. - С. 97-102.
12. Охотник К.К. належить участь у обробці фактичних даних, формулюванні висновків (30 %).
13. Охотник Е.К., Кочет В.Н., Христов О.А. Оценка предотвращенного экологического ущерба от cброса загрязняющих веществ в поверхностные водотоки // Мат. IV Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів" (Дніпропетровськ, 2007).
14. Охотник К.К. належить постановка завдання дослідження, розрахунок території впливу забруднення (60 %).
15. Охотник Е.К. О причинах и последствиях высокой минерализации питьевой воды // Мат. міжнародної науково-практичної конференції "Здоровий спосіб життя: проблеми та досвід" (Дніпропетровськ, 2007).
16. Охотник Е.К. Оптимизация режимов сбросов шахтных вод в речную сеть // Мат. IІІ міжнар. наук-практ конф. "Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів" Частина ІІ. - Дніпропетровськ, 2005.
17. Охотник Е.К. О проблеме стабилизации экологической ситуации водотоков (на примере бассейна р. Самары) // Мат. IV міжнар. наук-практ конф. "Проблеми екології та екологічної освіти". - Кривий Ріг, 2005.
18. Охотник Е.К. Природные воды Украины как источник экологичской опасности // Міжвузівській наковій конференції студентів і аспірантів "Географія, екологія, геологія: першій досвід наукових досліджень", Дніпропетровськ, 2005.
19. Охотник Е.К. К вопросу внедрения бассейнового подхода к реализации водоохранных объектов (на примере р. Самара) // Мат. VII Міжнародної науково-практичній конференції "Наука і освіта-2004" (Дніпропетровськ, 2004).
20. Охотник К.К. Екологічна безпека держави як напрямок розвитку екологічної науки // Мат. Міжнародної конференції "Динаміка наукових досліджень-2004" (Дніпропетровськ, 2004).
21. Охотник Е.К. Про принципи басейнового підходу до водного господарства України // Мат. II Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів" (Дніпропетровськ, 2003).
АНОТАЦІЯ
Охотник К.К. "Екологічна оптимізація системи скидання шахтних вод до річкової мережі (на прикладі басейну р. Самари)". - Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук за фахом 21.06.01. - екологічна безпека. - Державний екологічний інститут Міністерства охорони навколишнього середовища, Київ, 2008.
Дисертація присвячена актуальним питанням екологічної безпеки скидання мінералізованих шахтних до річкової мережі басейну р. Самари.
Визначено, що мінімізація екологічно небезпечного впливу мінералізованих шахтних вод можлива завдяки наявності зміни середньомісячної асимілюючої здатності водотоків басейну.
Статистична обробка експериментальних даних динаміки стану біотичної складової водних екосистем дозволила визначити граничні значення небезпечної мінералізації природних вод досліджуваного річкового басейну (більше за 3 г/дм3).
Розроблено метод оптимізації системи скидання шахтних вод в межах річкового басейну на підставі математичного опису процесу змішання вод різної мінералізації, що передбачає перерозподіл об'ємів шахтних вод, що скидаються, у відповідності до асимілюючої здатності водотоків у різні періоди року. Впровадження методу дозволить знизити небезпечний вплив джерел небезпеки до 20,2 %.
Ключові слова: екологічна безпека, джерело небезпеки, мінералізація, шахтні води, оптимізація.
АННОТАЦИЯ
Охотник Е.К. "Экологическая оптимизация системы сбросов шахтных вод в речную сеть (на примере бассейна р. Самары)" - Рукопись.
Диссертации на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 21.06.01. - экологическая безопасность. - Государственный экологический институт Министерства охраны окружающей среды, Киев, 2008.
Диссертационное исследование посвящено решению актуальной проблемы экологической безопасности сброса минерализованных шахтных вод в природные водотоки в пределах речного бассейна.
На основании статистической информации определены предельные значения минерализации, при которых могут наблюдаться необратимые изменения живой составляющей экосистемы от (3 г/дм3).
Реализация системы регулирования сбросов шахтных вод в пределах речного бассейна основана на математическом описании процесса смешения вод различной минерализации и предполагает перераспределение объемов сбрасываемых вод каждым источником опасности в соответствии с ассимилирующей способностью принимающего водотока в каждый период года, и координирование такого регулируемого сброса в пространстве, при выполнении условий сохранения общих объемов выпускаемых вод.
Установлено, что при внедрении предлагаемой системы оптимизации сбросов шахтных вод в речную сеть увеличивается зона с экологически безопасными значениями минерализации для биотической составляющей экосистем. На участках, где ассимилирующая способность водотоков не позволяет снизить эти значения до безопасных, тем не менее, происходит стабилизация показателей минерализации поверхностных вод, что положительно сказывается на состоянии экосистем в целом.
Уменьшение уровня минерализации воды природных водотоков до экологически безопасных значений (3,0 г/дм3) на всех водотоках речного бассейна возможно только путем снижения уровня минерализации шахтных вод с внедрением физико-химических методов обессоливания.
Ключевые слова: экологическая безопасность, источник опасности, минерализация, шахтные воды, оптимизация.
ANNOTATION
Okhotnik К. "Ecological optimization of the system of mine waters releases in a river network (on the example of the Samara river basin)". - Manuscript.
Thesis for a scientific degree of the candidate of technical sciences degree in specialty 21.06.01. - ecological safety. State ecological institute of Ukraine Ministry of environment, Kyiv, 2008.
The thesis is devoted to new ecological system of optimization of mineralized mine waters influence on ecological safety of river basin territory. Generals of method: creation of the specialized base of the indexes of source of danger and natural waterflow (as an expense and mineralization of natural waterflow for to the periods, mine waters mineralization level of coal mining enterprises etc.), determination of coefficients of the natural leveling of danger, substation of regional mineralization critical level.
The critical values of mineralization are determined - 3.0 gpl - on the base of this parameter grounds further calculations of river water quality. The realization of this method of regulation of mine waters releases on the basis of balance model assumes redistribution of mine waters volumes according to the natural waterfalls assimilating ability.
Regulation will be more effective when deal with the whole river basin - it's improve decline of natural waters mineralization on 20,2 %.
Key words: ecological safety, source of danger, mineralization, mine waters, optimization.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Екологічна оцінка природних умов басейну річки Устя. Фізико-географічна характеристика басейну. Кліматичні умови. Характеристика грунтового покриву в басейні річки Устя. Гідрологічні характеристики річки. Рекомендації по покращенню екологічного стану.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 27.09.2008Оцінка природних умов басейну поверхневого водотоку, фізико-географічна характеристика басейну р. Луга, кліматичні й гідрологічні умови. Розрахунок впливу антропогенної діяльності учасників ВГК на стан річкового басейну. Умови скиду стічних вод у водойму.
курсовая работа [452,9 K], добавлен 08.06.2013Оцінка сучасного стану управління водними ресурсами басейну Західного Бугу в межах Львівської області. Визначення впливу антропогенних факторів на екологічний стан басейну. Рекомендації щодо оптимізації екологічного моніторингу в басейні р. Західний Буг.
дипломная работа [415,1 K], добавлен 13.05.2015Фізико-географічна характеристика басейну річки Рудка. Умови формування поверхневого стоку. Гідрологічний режим річки. Природно-заповідні території Волинської області. Аналіз техногенного навантаження в басейні річки. Основні джерела забруднення річки.
дипломная работа [192,7 K], добавлен 01.11.2010Фізико-географічні умови розташування басейну річки Інгул. Характеристика біотичної складової екосистеми: рослинного, тваринного світу. Екологічна структура популяцій. Оцінка стану поверхні водозбору і оптимізації її структурно-функціональної організації.
курсовая работа [5,7 M], добавлен 27.02.2014Характеристика р. Інгулець, вплив гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) на води її басейну, а також оцінка сучасного стану вод річки. Балка Свистунова як основний забруднювач. Рекомендації щодо зменшення негативного впливу ГЗК на води р. Інгулець.
курсовая работа [35,8 K], добавлен 08.05.2010Змінити ставлення до природи. Очистити навколишнє середовище й зберегти своє здоров'я. Це завдання місцевих Рад, любителів природи й кожною з нас. Огляд природоохоронних заходів щодо оздоровлення водного басейну Дніпропетровщини, зокрема р. Самари.
реферат [28,2 K], добавлен 20.09.2008Географічні, кліматичні та гідрологічні умови, рельєф, геологічна будова території. Використання земельних та водних ресурсів. Стан атмосферного повітря в басейні ріки. Екологічна оцінка стану гідрографічної мережі р. Турія. Оцінка якості річної води.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 23.05.2019Класифікація забруднювачів повітряного басейну. Суть абсорбційного, адсорбційного, термокаталітичного, озонного, біохімічного та плазмокаталітичного методів очистки промислових газових викидів. Опис апаратів для знешкодження промислових газових викидів.
курсовая работа [58,6 K], добавлен 14.12.2010Визначення впливу екологічних факторів на структуру та функціонування екосистеми України та її економіку. Екологічна характеристика басейну річки Дніпро, Чорного та Азовського морів, Карпат та Донбасу. Перспективи вирішення проблем у даній сфері.
курсовая работа [379,2 K], добавлен 30.03.2014Фізико-географічна, гідробіологічна та морфометрична характеристики басейну річки, водний, гідрохімічний, термічний, льодовий режими та режим наносів. Антропогенний вплив на стік Дністра, аналіз екологічних проблем річки, необхідні водоохоронні заходи.
практическая работа [37,4 K], добавлен 13.11.2010Характеристика сучасного хімічного складу природних вод з точки зору оцінки їх якості. Аналіз домішок і сполук важких металів у природних водах. Фактори формування якості води, оцінка шкідливих характеристик забруднювачів, екологічні критерії якості.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 04.11.2011Загальна характеристика річки, показники рибопродуктивності, гідробіологічний режим і стан річкової флори та фауни. Інтенсивність забруднення, санітарно-біологічний і мікробіологічний стан води, вплив антропогенних факторів на екологію річкового басейну.
реферат [26,6 K], добавлен 08.11.2010Екологічна оцінка якості сучасних поверхневих вод суші і естуаріїв України. Затвердження гранично допустимого скиду забруднюючих речовин у водотік з урахуванням лімітуючої спроможності водного об’єкта. Аналіз асимілюючої здатності водного об’єкта.
курсовая работа [156,0 K], добавлен 20.05.2014Аналіз природних умов басейну річки Замчисько: грунту рослинність, клімат, гідрогеологія. Оцінка впливу господарської діяльності на водозбір та хімічний склад вод річки. Антропогенне навантаження на басейн водойми, заходи реабілітації річкових екосистем.
курсовая работа [803,7 K], добавлен 23.05.2019Фізико-географічна характеристика басейну річки. Характеристика ґрунтового покриву в Сумській області. Гідрологічні характеристики річки. Розрахунок максимальних концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері. Визначення небезпечної швидкості вітру.
курсовая работа [182,3 K], добавлен 12.05.2011Характеристика природно-кліматичних умов басейну річки Луга, її географічне розташування, геологічна будова та ґрунтовий покрив, рослинний і тваринний світ. Меліорація, сільськогосподарська діяльність, розрахунок інтегрального індексу екологічного стану.
курсовая работа [7,6 M], добавлен 23.12.2015Теоретичні і методологічні основи охорони природи. Оцінка антропогенного впливу на довкілля та проблеми екологічної безпеки. Особливості забезпечення рівноваги в природі, шляхи поліпшення якості довкілля та оптимізація використання природних ресурсів.
контрольная работа [26,0 K], добавлен 19.10.2012Екологічна точка опри екологізації суспільного виробництва. Сутність екологізації розвитку продуктивних сил України. Природо-ресурсний потенціал продуктивних сил України: надрокористування, водоспоживання та використання повітряного басейну.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 15.11.2008Негативні наслідки інтенсифікації та глобалізації впливу людини на природне середовище. Сучасна екологічна ситуація. Екологічна проблема в сучасній енергетиці. Проблема екології, як негативна соціальна реальність. Екологічна свідомість й екологічна етика.
реферат [81,2 K], добавлен 19.07.2010
