Екологічний стан Хмельницької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1.1 Географічне розташування та кліматичні особливості Хмельницької області

Хмельницька область займає вигідне географічне положення, характеризується сприятливими природними і кліматичними умовами, різноманітністю ландшафтних територій, багатством рослинного і тваринного світу, мінеральних вод, родючих чорноземів, широкою мережею річок.

По фізико-географічному розташуванню область знаходиться в межах лісостепової зони, географічно займаючи центральну та західну частини Волино-Подільської височини, а також західний схил Українського кристалічного щита.

Сільськогосподарські угіддя області займають 76, 0% її території. Решту території - ліси, ріки, болота, населені пункти, промислові об'єкти та шляхи сполучення.

Землі високопродуктивні. Їх основу складають чорноземи глибокі, темно-сірі, опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені, лучно-чорноземні та чорноземно-лучні, під якими зайнято 1254, 3 тис. га, або 60, 8% угідь області.

Гідрографічна мережа області представлена басейнами трьох великих річок: Дніпра, Південного Бугу та Дністра з їх притоками-Горинню, Случем, Хоморою, Бужком, Вовком, Іквою, Збручем, Смотричем, Ушицею та іншими.

Ліси вкривають близько 13% території області. Основна частина лісових масивів зосереджена у її поліській частині, де вони займають близько 40% лісовкритої площі області. У межах інших географічних районів площа під лісами набагато менша і приблизно становить: у Придністров'ї - 17%, Хмельницькому Побужжі - 15%, північному Поділлі - 12% від загальної лісовкритої площі.

Клімат помірно-континентальний. За результатами проведених спостережень встановлено, що концентрації амонію сольового та нітритів у більшій частині річок області були нижчими або в межах допустимих норм, проте в річках Косецька, Південний Буг, Тернавка, Ушиця, Дністер, Жванчик та Калюс вони перевищували нормативи ГДК для водойм рибогосподарського користування. Так, концентрація амонію сольового у р. Південний Буг сягала 2, 8 - 6, 3 ГДК. Порівняно з минулим роком вміст амонію сольового значно зменшився в річках басейну річок Дністер (Збруч, Смотрич, Жванчик), Південний Буг та Дніпро (Горинь, Косецька) в 1, 1 - 2, 2 рази, в іншихзалишивсяна рівні минулого року.

За даними обласної санітарно - епідеміологічної станції, відхилення від санітарних норм у відібраних пробах води з водойм першої категорії (питного призначення) за санітарно - хімічними показниками становили 2, 2% (2010 р. -5, 2%), за бактеріологічними показниками - 5, 8% (2010 р. - 4, 4%). У пробах води з водойм другої категорії (господарського призначення) відхилення за санітарно - хімічними нормативами складали 15, 2% (2010 р. - 11, 5%), за санітарно - бактеріологічними -10, 4% (2010 р. - 10, 1%).

Більш стабільним був хімічний склад проб питної води з підземнихводоносних горизонтів. В проведених хімічних аналізах забруднення підземнихвод не виявлено.

В атмосфері обласного центру, порівнюючи з попереднім роком, зменшились концентрації формальдегіду, хлороводню та двоокису сірки.

Дослідження органами санітарії проб атмосферного повітря в місцях житлової забудови та відпочинку міст виявили перевищення норм ГДК забруднюючих речовин у 1, 6% (2010- 1, 4%), у сільських населених пунктах -у 3, 1% (2010 р. - 2, 8%) цих проб.

Природно-географічні фактори, рівень використання природних ресурсів та охорони довкілля у значній мірі визначають стан навколишнього середовища усього Подільського регіону та за його межами.

Екологічна ситуація, рівень екологічної безпеки області залежали, передусім, від обсягів впливу на навколишнє середовище підприємств промислової і комунальної сфер, сільського господарства, транспортних засобів, а також рівня дотримання природоохоронного законодавства мешканцями області.

2. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

2.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

В цілому по області стан атмосферного повітря у 2011 році залишався стабільним і в порівнянні з минулим роком значно не погіршився. Щоправда спостереження якості атмосферного повітря ведуться лише в м. Хмельницькому на двох стаціонарних постах лабораторією гідрометеоцентра. За минулий рік не було виявлено екстремальних рівнів забруднення з причин аварій техногенного походження та несприятливих природних явищ. Не було, також, встановлено наднормативних викидів стаціонарними джерелами підприємств, які б суттєво вплинули на стан атмосферного повітря.

2.2 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Починаючи з 2005 по 2008 рік в області спостерігалось постійне зростання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, як стаціонарними так і пересувними джерелами. У 2009 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря скоротились на 10, 7 тис. тонн, в тому числі від стаціонарних джерел на 6, 7 тис. тонн, від рухомих джерел на 4 тис. тонн, а у 2010 році викиди поступово зросли на 2, 4 тис. тонн і становили 83, 8 тис. тонн, в тому числі від стаціонарних джерел 19, 1 тис. тонн, від рухомих джерел 64, 7 тис. тонн. У 2011 році викиди забруднюючих речовин зменшились на 0, 288 тис. тонн, в тому числі від стаціонарних джерел викиди зменшились на 0, 43 тис. тонн. Скорочення відбулось по містах Хмельницький (-0, 024 тис. тонн), Шепетівка (-0, 116 тис. тонн), м. Старокостянтинів (-0, 060 тис. тонн) та районах області: Красилівський (-0, 483 тис. тонн), Дунаєвецький (-0, 084 тис. тонн), Славутський (-0, 061 тис. тонн), Шепетівський (-0, 068 тис. тонн). Крім того незначне скорочення відбулось у Деражнянському, Новоушицькому, Полонському та Чемеровецькому районах. Збільшились викиди в м. Славута (+0, 086 тис. тонн) та м. Кам'янець-Подільський (+0, 042 тис. тонн). Найбільше збільшення відбулось у Летичівському районі (+0, 140 тис. тонн), а також Волочиському (+0, 089 тис. тонн), Хмельницькому (+0, 035 тис. тонн), Кам'янець-Подільському (+0, 026 тис. тонн), Теофіпольському (+0, 030 тис. тонн) районах. Також збільшили свої викиди Городоцький, Старокостянтинівський, Білогірський, Ярмолинецький райони.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис. т

2.3 Вплив забруднюючих речовин на здоров'я людини та біорізноманіття

Речовини, що забруднюють навколишнє природне середовище, залежно від свого походження, концентрації та часу дії на організм можуть викликати різні несприятливі наслідки. Короткочасна дія незначних концентрацій забруднюючих речовин може викликати нудоту, кашель, запаморочення.

Потрапляння великих концентрацій забруднюючих речовин до організму людини призводить до втрати свідомості, гострого отруєння і навіть до летальних випадків.

Реакція організму на забруднення залежить від індивідуальних особливостей таких як вік, стать, попередні перенесені захворювання, температура та вологість повітря та ін.

Шкідливі речовини, що містяться в атмосферному повітрі, потрапляють в організм людини через шкіру або дихальні шляхи. Разом з органами дихання забруднюючі речовини вражають органи зору і нюху.

На протязі 2011 року санепідемслужбою досліджено 2428 проб атмосферного повітря, з яких перевищення ГДК забруднюючих речовин виявлено у 24 пробах, що становить 0, 99%. Найбільший відсоток від загальної кількості проб з перевищенням ГДК становить: оксид азоту - 1, 47%, пил - 2, 1%, формальдегід - 7, 97%, фенол - 11, 2%.

Антисанітарний стан населених пунктів, сільськогосподарські роботи, порушення правил утилізації твердих та рідких відходів життєдіяльності можуть призвести до забруднення ґрунтів.

Біологічні чинники, які містяться у ґрунті, можуть його забруднювати та викликати захворювання у людей та тварин. Культури, які на ньому вирощують, можуть бути забруднені мінеральними добривами, стимуляторами росту, пестицидами, що є джерелом захворювання на сальмонельоз, дизентерію, грибкові захворювання та ін.

До захворювань шлунково-кишкового тракту та нервової системи може призвести наявність у ґрунті токсичних та хімічних речовин.

Санепідемслужбою у 2011 році проведено дослідження ґрунту на відповідність санітарно-гігієнічним нормам, а саме:

- на хімічні показники - з 408 відібраних проб не відповідало нормативам 14 проб (3, 4%) ;

- на пестициди - досліджено 351 пробу, з них всі відповідали нормативам;

- на солі важких металів - досліджено 57 проб, з них не відповідають нормативам 14 проб (24, 5%) ;

- на бактеріологічні показники - досліджено 763 проби, з них не відповідають нормативам 1 проба (0, 13%) ;

- на гельмінти - досліджено 10469 проб, з них не відповідають нормативам 157 проб (1, 5%).

Хмельницьким обласним Державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції в 2011 році в рамках агроекологічного моніторингу земель сільськогосподарського призначення було проведено еколого-агрохімічне обстеження на території 5 районів області: Новоушицького, Полонского, Славутського, Старокостянтинівського та Шепетівського районів. Всього обстежено 214, 2 тис. га, відібрано 15, 8 тис. зразків, з яких проведено 81, 94 тис. аналізів, в т. ч. на вміст важких металів (кадмій, свинець, ртуть) - 9, 6 тис. аналізів, залишкових кількостей пестицидів (ДДТ, ГХЦГ, 2, 4 - Д) - 1, 5 тис. аналізів, радіонуклідів - 0, 44 тис. аналізів.

Результати досліджень показали, що у відібраних зразках ґрунту вміст солей важких металів у жодному випадку не перевищував гранично допустимих концентрацій. Так вміст свинцю в обстежуваних районах коливався в межах 0, 15-2, 24 мг/кг ґрунту (ГДК - 6, 0 мг/кг), кадмію - 0, 01-0, 26 мг/кг (ГДК - 0, 6 мг/кг), ртуті у жодному зразку не виявлено. Із 500 зразків ґрунту проаналізованих на вміст залишкових кількостей пестицидів забрудненими виявились 26 зразків по вмісту ДДТ та ГХЦГ без перевищення ГДК. Вміст ДДТ коливався в межах 0, 001 - 0, 007 мг/кг ґрунту (ГДК - 0, 1 мг/кг), ГХЦГ - 0, 001 - 0, 004 мг/кг (ГДК - 0, 1 мг/кг).

Радіонуклідами ґрунти обстежуваних районів не забруднені, тобто значення показників по вмісту цезію-137 та стронцію-90 не перевищували 1 Кі/км² і в середньому становили Сs-137 - 0, 04 - 0, 08 Кі/км², Sr-90 - 0, 01 - 0, 02 Кі/км².

2.4 Заходи, спрямовані на покращення стану атмосферного повітря

З метою зменшення впливу викидів забруднюючих речовин на якість атмосферного повітря підприємствами області у 2011 році було заплановано виконання 14-ти заходів кошторисною вартістю 6, 546 млн. грн. Фактично виконано 12 заходів і затрачено на їх виконання 6, 553 млн. грн. Зменшення викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря після впровадження заходів становило 28, 152 тонн.

3. ВОДНІ РЕСУРСИ

3.1 Водні ресурси та їх використання

Екологічний стан поверхневих вод області відстежується спільно з іншими природоохоронними установами на 20 великих річках по 62 постах постійного спостереження на водоймах 1-2 категорії в 68 створах. Стан якості води у поверхневих об'єктах прирівнюється до нормативів гранично допустимих концентрацій (ГДК) рибогосподарського водокористування. За даними спостережень рівень забруднення басейну трьох великих річок Дністер, Дніпро, Південний Буг в порівнянні з минулим роком суттєво не змінився. Результати досліджень свідчать, що гідрохімічний стан цих річок стабілізувався на рівні минулого року за виключенням річок басейну Дністра, вміст забруднюючих речовин в яких дещо підвищився. Всі річки басейнів трьох великих річок є слабко забрудненими, за виключенням р. Косецька, яка помірно забруднена.

3.1.1 Загальна характеристика

Річкова сітка Хмельницької області представлена басейнами Дністра (займає 7, 74 т. км² або 37, 6% території), Південного Бугу (4, 61 т. км² або 22, 4%) і Дніпра (8, 27 т. км² або 40% території області).

Гідрографічна сітка області нараховує 3733 водотоків загальною довжиною 12880 км, в тому числі великі річки: Дністер (в межах області 152 км) і Південний Буг (140 км) ; середні річки: Случ (119 км), Горинь (150 км), Збруч (247 км), а також 3728 малих річок і водотоків, загальною довжиною 12072 км. Річок довжиною більше 10 км виявилося 211 (в т. ч. малих 206) загальною довжиною 4872 км (в т. ч. малих 4064 км).

3.2 Забруднення поверхневих вод

Екологічний стан поверхневих вод області відстежувався Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області, Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області, Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології, лабораторією Хмельницького обласного управління водних ресурсів по 20 водних об'єктах на 62 створах та облСЕС на водоймах 1-ї категорії - в 4 створах та 2-ї категорії - в 63 створах.

Спостереження за рівнем забруднення водних об'єктів на території Національного природного парку “Подільські Товтри” здійснювалось лабораторією парку.

За результатами розрахунку коефіцієнту забрудненості поверхневих вод, відповідно до КНД 211. 1. 1. 106 - 2002 «Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод» р. Косецька - помірно забруднена, а решта усіх річок області відносяться до категорії слабко забруднених.

Оцінка якості поверхневих вод Хмельницької області здійснювалась на основі аналізу гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично - допустимих концентрацій (далі ГДК). За результатами проведених спостережень встановлено, що рівень забруднення басейну трьох великих річок Південний Буг (Іква, Вовк), Дністер (Збруч), Дніпро (Горинь, Хомора, Случ, Гуска, Цвітоха, Косецька) в порівнянні з відповідним періодом минулого року суттєво не змінився.

Так, концентрація амонію сольового у р. Південний Буг сягала 2, 3 - 6, 2 ГДК. Порівняно з минулим роком вміст амонію сольового значно зменшився в річках басейну річок Дністер (Збруч, Смотрич, Жванчик), Південний Буг та Дніпро (Горинь, Косецька) в 1, 1 - 2, 3 рази, в річках Горинь, Цвітоха, Случ збільшився в 1, 3 - 2, 1 рази, в інших залишився на рівні минулого року.

Забруднення річок фосфатами зменшилось, проте спостерігались перевищення концентрації в річках Південний Буг (1, 4 ГДК- 4, 3 ГДК), Збруч (1, 9 ГДК- 2, 4 ГДК), Гуска (1, 3 ГДК), Ушиця (2, 1 ГДК), Дністер (1, 2 ГДК), Калюс (1, 5 ГДК).

Наявність у поверхневих водах солей важких металів, зокрема заліза, міді, нікелю та цинку порівняно з 2010 роком значно не змінилась. Найвищі концентрації солей заліза 2, 3 - 5, 9 ГДК спостерігались у річках Південний Буг, Бужок, Случ. В інших річках області вони перевищували норми ГДК в 1, 1- 2, 0 рази, або були нижче встановлених норм. Солі міді реєстрували в річках: Збруч- 2, 5 ГДК, Південний Буг - 3, 1 ГДК, Случ - 2, 9 ГДК, Хомора -3, 8 ГДК, Гуска - 2, 7 ГДК, Косецька - 2, 6 ГДК. В інших річках їх концентрації не перевищували граничних норм.

Солі нікелю і цинку, концентрації яких перевищували нормативи, зафіксовані в річках Дністер, Жванчик, Случ, Південний Буг. Рівень концентрації цих металів коливався від 1, 2 ГДК до 3, 9 ГДК. Перевищень допустимих норм вмісту нафтопродуктів у річках області протягом року не зареєстровано. Кисневий режим річок був в межах норми.

3.3 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення

У 2011 році на санітарно-бактеріологічні показники досліджено 9704 проби питної води джерел централізованого водопостачання (2010 р. - 9222), відхилення виявлені у 339 пробах (2010 р. - 381), що становить 3, 4% (2010 р. - 4, 1%).

Із комунальних водопроводів досліджено 4951 пробу питної води (2010 р. - 4540), в тому числі із відкритих водойм 410 проб (2010 р. - 329), виявлені відхилення у 119 пробах, в тому числі із відкритих водойм - 4, що становить 2, 4%, (2010 р. - 2, 7%), в тому числі із відкритих водойм - 3, 3% (2010 р. - 2, 8%).

Із відомчих водопроводів досліджено 2421 пробу питної води (2010 р. -2013), відхилення виявлені у 112 пробах, що становить 4, 6% (2010 р. - 5, 7%).

Із сільських водопроводів досліджено 2313 проб води (2010 р. - 2352), відхилення виявлені у 108 пробах (2010 р. - 135), що становить 4, 6% (2010 р. - 5, 7%).

- Із джерел децентралізованого водопостачання досліджено 5337 проб питної води (2010 р. - 6839), відхилення виявлені у 582 пробах (2010 р. -1232), що становить 10, 9% (2010 р. - 18, 8%).

3.4 Заходи щодо покращення стану водних об'єктів

В 2011 році в області виконувались заходи спрямовані на покращення стану водних об'єктів в рамках виконання Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області на 2011-2015 роки; Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії; Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки Хмельницької області. Це наступні заходи:

- реконструкція каналізаційної насосної станції з заміною обладнання по вул. Панфілова в смт. Ярмолинці, Хмельницької області;

- реконструкція каналізаційної насосної станції з заміною обладнання по вул. І. Франка в смт. Ярмолинці, Хмельницької області;

- будівництво каналізаційних очисних споруд потужністю 250 мі/добу смт. Сатанів Хмельницької області;

- реконструкція очисних споруд та напірного колектора (І черга реконструкції аеротенків у складі каналізаційних очисних споруд) м. Дунаївці;

- захист від підтоплення повеневими водами р. Тернава с. Ганівка Дунаєвецького району;

- поліпшення санітарного стану верхів'я р. Лядова Віньковецького району;

- розчистка русла р. Вовк та захист від підтоплення с. Нижнє, с. Черешенька та східної частини м. Деражня Деражнянського району Хмельницької області.

4. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ

Область розташована в західній частині України. На сході межує з Вінницькою, на північному сході - Житомирською, на північному заході -Рівненською, на заході - Тернопільською і на півдні - Чернівецькою областями.

Площа території області становить 2062, 9 тис. га і за звітний період не змінилася; за адміністративним поділом складається з 20-ти районів, 6-ти міст обласного значення і 7-ми міст районного значення, 24-ох селищ міського типу, 562 сільських рад, 1414 сільських населених пунктів.

Область розташована в двох кліматичних зонах: лісостепу - 82, 6% і 17, 4% - зона полісся.

За звітний період площа земель населених пунктів не змінилась, і на 1 січня 2012 року становить 295, 9 тис. га.

Грунтовий покрив Хмельницької області досить різноманітний. Навіть в межах землекористувань окремих сільськогосподарських підприємств зустрічаються ділянки з різноманітними грунтами, які різняться між собою за агровиробничими властивостями і природною родючістю.

В залежності від родючості грунтів і агрокліматичних умов територія області поділена на сім земельно-оціночних (агрогрунтових) районів.

Найбільш поширеними і родючими грунтами в області є чорноземи типові на різних рунтоутворюючих /карбонатний лес/ та підстилаючих породах, різного ступеня еродованості. Вони займають 496, 6 тис. га, або 31, 6% обслідуваних земель. Чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені грунти в межах області займають 514, 4 тис. га, що становить 32, 8%, ясно-сірі та сірі опідзолені грунти займають 274, 7 тис. га, або 17, 5%.

4.1 Структура та використання земельних ресурсів

Земельний фонд області складає 2062, 9 тис. га, в структурі земельного фонду майже ѕ території зайнято сільськогосподарськими землями (77, 8), з них сільськогосподарських угідь 76, 0%, в тому числі ріллі 60, 8%, 2, 0% багаторічних насаджень, 13, 1% сіножатей і пасовищ. Під лісами та лісовкритими площами зайнято 13, 9% території, забудовані землі займають 4, 1%, болота 1%, інші землі (піски, яри, зсуви і т. д.) - 1, 2%, під водою 2, 0% (Рис 4.1.).

Малюнок 4.1

У користуванні сільськогосподарських підприємств знаходяться 34, 7% земельвід загальної площі. З розподілу земель і розрізі землекористувачів і власників землі очевидно, що найбільша питома вага земель знаходиться у власності і користуванні громадян - 38, 21% від загальної площі земель.

Землі державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, резервного фонду, загального користування) займають 11, 44%.

На 01. 01. 2012 р., в результаті перерозподілу земель, в державній власності залишилось 811, 10 тис. га (39, 32%) земель, решта знаходиться у приватній - 1251, 6 тис. га (60, 67%) та колективній 0, 2 тис. га (0, 01%) власності.

Динаміка структури земельного фонду області

4.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси

Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси високий ступінь розораності сільськогосподарських угідь, складний рельєф, порушення агротехніки вирощування сільськогосподарських культур, відходи промислового виробництва, забудова.

Порушення та рекультивація земель (Табл. 4.2.)

4.3 Стан і якість грунтів

За даними Хмельницької обласної санітарно-епідеміологічної станції на санітарно-хімічні показники досліджено 208 проб грунтів, в тому числі 188 проб на пестициди, відхилення виявлені у 5-х випадках, що становить 2, 4%. На бактеріологічні показники досліджено 560 проб грунтів, відхилення від санітарних норм встановлено у 2 пробах, що становить 0, 36%. На гельмінтологічні показники досліджено 8102 проб грунтів, відхилення виявлені у 145 пробах, що становить 1, 8%.

4.4 Оптимізація використання та охорона земель

Згідно укладеного договору між Головним управлінням Держкомзему в Хмельницькій області та ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» були розроблені проекти землеустрою щодо консервації (шляхом заліснення) деградованих та малопродуктивних земель державної власності на суму 1676, 239 тис. грн. на території Волочиського, Городоцького, Деражнянського, Дунаєвецького, Ізяславського, Кам'янець-Подільського, Красилівського, Летичівського, Новоушицького, Старосинявського, Полонського, Теофіпольського, Хмельницького, Чемеровецького, Шепетівського та Ярмолинецького районів Хмельницької області загальною площею 4629, 52 гектарів.

5. ЗБАЛАНСОВАНЕ ВИРОБНИЦТВО ТА СПОЖИВАННЯ

5.1 Тенденції та характеристика споживання

хмельницька область водні земельні ресурси

На сьогодні людство досягло нового рівня своєї споживчої активності. Цей рівень полягає в тому, що 20-25% всієї органіки, що виробляється рослинністю Землі протягом року, використовується в процесі господарської діяльності людини.

Властиво, що в Україні зростає зацікавленість споживачів екологічно чистою та безпечною продукцією. Цю тенденцію швидко підхопили працівники реклами які часто не заглиблюються у зміст поняття і видають бажане за дійсне, чим вводять в оману покупця, подаючи на товарі недостовірну інформацію. Використання екологічних мотивацій потребує професіонального підходу фахівців. Перспектива виходу на нові ринки потребуватиме від місцевих виробників адаптації до міжнародного законодавства, орієнтації на кращі зразки екологічного менеджменту.

5.2 Структурна перебудова та екологізація економіки

Обґрунтування екологічності є невід'ємною частиною системи управління, що впливає на вибір пріоритетів у забезпеченні народного господарства природними ресурсами та послугами в межах намічуваних обсягів споживання.

Орієнтація народного господарства на інтенсивні методи ведення господарства вимагає того, щоб природоохоронна діяльність, як і будь-яка інша, була б підпорядкована кінцевим результатам, а саме: підвищенню добробуту і всебічному розвитку особистості. Однак показники якості навколишнього середовища в сучасних умовах поки ще не стали мірилом добробуту населення.

Іншими словами, чітка система управління якістю навколишнього середовища, соціальні нормативи якої мають керуватися не тільки технічними, а й економічними можливостями, поки що не вибудувана.

5.3 Впровадження елементів „ більш чистого виробництва”

У країнах Західної Європи екологічно чиста продукція представлена достатньо широко, кількість каналів розподілу велика: діє прямий збут, всі без винятку крамниці, окрім дешевих, пропонують біопродукти, існують спеціалізовані пункти продажу дієтичних і екологічно чистих продуктів.

В країнах Західної Європи ведеться значна робота з вирощування екологічно чистої продукції і просування її на ринок, що закономірно у зв'язку з зростаючим попитом на цю продукцію. Пріоритетні напрямки сталого екологічного розвитку України закріплено в багатьох правових документах. Зокрема статтею 50 Конституції України, згідно якої кожен громадянин України має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля. Основні засади державної політики в напрямі гарантування цього права сформульовані в „ Основних напрямах державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”. Міністерство аграрної політики за підтримки міжнародних донорів розпочинає роботу щодо створення національної системи сертифікації та узаконення виробництва органічної продукції, її переробки та продажу.

Прихильники індустріальних методів у сільському господарстві вважають, що органічне землеробство потребує більше витрат, є менш врожайним, а культури більш вразливими до різних шкідників.

Прибічники ж „органіки” кажуть, що такі господарства витрачають коштів менше, зокрема через те, що не купують пестицидів, мінеральних добрив та значно менше витрачають пального, а врожайність на „чистій” землі досить часто є вищою за ту, що отримують при застосуванні традиційних технологій.

На законодавчому рівні здійснено низку слухань та сформовано відповідні завдання щодо питань переходу до екологічно чистого виробництва. Про це свідчить Постанова Верховної Ради України „Про рекомендації парламентських слухань щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в Україні”. Результатом обговорення стала розробка проекту „Національної концепції впровадження та розвитку екологічно чистого й екологічно безпечного виробництва в Україні”. В Україні є всі умови для сталого розвитку екологічного виробництва.

Реалізація стратегії сталого розвитку - запорука швидкого економічного зростання, яка водночас забезпечує підтримання екологічного балансу та збереження комфортних умов існування людства в довкіллі.

5.4 Ефективність використання природних ресурсів

На сучасному етапі суспільного розвитку ефективність використання природних ресурсів є найважливішим показником рівня розвитку держави, а якість навколишнього природного середовища - відповідності життя, функціонування суспільства та охорони довкілля. Ефективне використання природних ресурсів - це створення системи гарантій щодо використання природних ресурсів на основі дотримання суспільних інтересів та їх збереження для наступних поколінь.

Раціональне й ефективне використання природних ресурсів визначається системою правових, організаційних, економічних та інших заходів, що мають природоохоронний, ресурсозберігаючий і відновлювальний характер. При раціональному та ефективному використанні природних ресурсів природна властивість її відновлення не зменшується, а збільшується (на відміну від інших засобів виробництва).

Планування раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля полягає у: встановленні нормативів плати і розмірів платежів за викиди і скиди забруднюючих речовин, розміщенні відходів, встановленні нормативів плати і розмірів платежів за використання природних ресурсів; впровадженні лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів; провадженні лімітів використання природних ресурсів; формування кадастрів природних ресурсів; проведенні моніторингів запасів природних ресурсів та елементів навколишнього середовища, облік природних ресурсів та природних умов.

5.5 Оцінка „життєвого циклу виробництва”

Оцінка життєвого циклу, як метод оцінювання екологічних аспектів продукції й потенційних впливів на навколишнє середовище, передбачає такі етапи:

- визначення цілей і змісту оцінки життєвого циклу;

- формування переліку вхідних і вихідних параметрів на стадіях життєвого циклу продукції, проведення необхідних розрахунків у рамках інвентаризаційного аналізу;

- оцінка потенційних впливів на навколишнє середовище, пов'язаних із вхідними й вихідними потоками речовини та енергії;

- інтерпретація результатів інвентаризаційного аналізу й аналізу впливів.

Ця оцінка також розглядає впливи на навколишнє середовище впродовж усього життєвого циклу продукції - одержання сировини, матеріалів, виробництво, експлуатація й утилізація в межах продукційної системи.

Оцінка характеристик життєвого циклу використовується:

- для оцінки можливостей поліпшення екологічних аспектів продукції на різних стадіях життєвого циклу;

- під час прийняття рішень у промислових, державних і недержавних організаціях, під час стратегічного планування, встановлення пріоритетів, проектування чи реконструкції продукції або процесів;

- для вибору характеристик екологічності, у тому числі методів вимірювань;

- під час проведення маркетингових досліджень;

- під час екологічного маркування чи для складання заяви-декларації екологічної чистоти продукції.

Зміст, межі та рівень деталізації оцінки життєвого циклу залежить від об'єкта дослідження й передбачуваного використання результатів. Глибина та широта оцінки життєвого циклу продукції можуть суттєво відрізнятися, що більшою мірою залежить від цілей такої оцінки. У будь-якому випадку слід дотримуватися принципів і структури робіт, встановлених міжнародним стандартом ISO 14040.

ВИСНОВКИ

Для Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області та Державної екологічної інспекції 2012 рік пройшов в напруженому ритмі, в ситуації недостатніх фінансових ресурсів для вирішення екологічних проблем, недосконалої нормативної і методичної природоохоронної бази.

Всі зусилля служб були спрямовані на виконання обласних екологічних програм, покращання інспекційної діяльності, поглиблення співпраці з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, підвищення фахового рівня працівників.

Стан навколишнього природного середовища області, у певній мірі, відображає її загальну соціально-економічну ситуацію. Зменшення, упродовж останніх років, обсягів викидів в атмосферне повітря та скидів у відкриті водойми забруднюючих речовин не призвели до суттєвого поліпшення цих сфер довкілля у зв'язку з відсутністю чи зношеністю системи їх очистки. Концентрації забруднюючих речовин у повітряному басейні і, особливо у поверхневих водах, у декілька разів перевищували їх допустимі рівні. Певного загострення в області набуває проблема накопичення побутових та окремих видів промислових відходів. За умов, що склалися, діяльність Держуправління та Держекоінспекція з посилення державного екологічного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, стала єдиною можливою і необхідною передумовою підтримання екологічної рівноваги на території області.

Недопущенню ускладнення екологічної ситуації сприяла, також, робота з розширення мережі особливо цінних охоронюваних територій, державна екологічна експертиза проектних матеріалів будівництва об'єктів підвищеної екологічної небезпеки, реагування на звернення громадян, екологічна поінформованість населення тощо.

Значне поліпшення екологічної ситуації в області, як і в Україні в цілому, стане можливим за умов наявності належного фінансування для впровадження природоохоронних заходів, посилення авторитету та утвердження на європейському рівні екологічного права, а також відповідальності органів місцевого самоврядування, кожного хмельничанина за прийняття екологічно виважених рішень в їх повсякденних практичних діях.

Враховуючи пріоритети діяльності Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та регіональні проблеми Хмельницької області Держуправління та Держекоінспекція буде спрямовувати свою діяльність на забезпечення виконання у 2012 році наступних завдань:

· забезпечення винесення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду області натуру (на місцевість).

· проведення робіт з інвентаризації територій та об'єктів природно заповідного фонду області.

· забезпечення підготовки матеріалів щодо створення національного природного парку „Верхнє Побужжя”.

· забезпечення продовження та координації робіт зі збирання та вивезення за межі України непридатних та заборонених ХЗЗР на території області.

· активізація робіт із забезпечення паспортизації сміттєзвалищ твердих побутових відходів області.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

· http://dovkillia.in.ua/ - «Довкілля для України»;

· http://moyagazeta.com - «Моя газета»;

· http://oub.com.ua - Хмельницька обласна бібліотека для юнацтва;

· http://dei.km.ua/ - Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області;

· http://file.menr.gov.ua/publ/regobl01/dpsir/Hmeln/KM.htm - Хмельницька область (Міністерство екології) ;

· http://www.menr.gov.ua/ - Міністерство екології та природних ресурсів України;

· http://uk.wikipedia.org/ - Вікіпедія - Вільна енциклопедія.

· Грицик В., Бедрій Я. Екологія довкілля. Охорона природи-К. : Кондор, 2009р. ; (http://pidruchniki. ws/1584072051684/ekologiya/ekologiya_dovkillya_ohorona_prirodi_-_gritsik_v)

· Васюкова Г., Грошева О. Екологія: підручник для студентів вищих начальних закладів-К. : Кондор, 2009р. ; (http://pidruchniki. ws/15840720/ekologiya/ekologiya_-_vasyukova_gt)

· http://www.tovtry.com/ru/info/project/proj6.html - «Подільські Товтри» Екологічний стан регіону;

· http://www.eol-ua.com/novosti/stan-vodnih-resursiv-hmelnichchini. html - Стан водних ресурсів Хмельниччини.

Размещено на Allbest.ru

...