Вплив добрив і меліорантів на продуктивність, якість і нагромадження радіоцезію в урожаї зеленої маси кукурудзи на торфово-болотних ґрунтах Полісся України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив добрив і меліорантів на продуктивність, якість і нагромадження радіоцезію в урожаї зеленої маси кукурудзи на торфово-болотних ґрунтах Полісся України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Загальна характеристика роботи

Вступ. Багаторічний досвід, результати наукових досліджень з питань осушуваного меліоративного землеробства розв'язали ряд важливих проблем інтенсивного сільськогосподарського використання осушених ґрунтів. Встановлено, що умови росту й розвитку рослин на меліорованих землях відрізняються від умов на богарних торфових без проведення меліорації. Ці відмінності значною мірою визначаються особливостями кліматичних умов, агрохімічними, екологічними властивостями органогенних ґрунтів. Торфоболотні ґрунти вивчені недостатньо, зокрема, параметри їх родючості, основні елементи технологій вирощування, блокування та зниження коефіцієнтів нагромадження радіонуклідів сільськогосподарськими культурами. Випадання радіоактивних речовин після аварії на Чорнобильській атомній станції сприяло не тільки великій щільності, а також призвело до забруднення значних територій. Разом з короткоживучими радіонуклідами в навколишнє середовище потрапила велика кількість довгоживучих. У зв'язку з цим виникла важлива, державного значення проблема забезпечення екологічної безпеки населення, яке проживає на забруднених територіях, та розробки заходів зниження рівня накопичення їх у продукції рослинництва.

Актуальність теми. Особливу увагу слід приділяти раціональному використанню найбільш родючих (в умовах Полісся) торфових ґрунтів. Як свідчать небагаточисленні наукові дані ця проблема значно загострюється на торфо-болотних ґрунтах, що здатні активно поглинати радіонукліди, а також не менш активно віддавати рослинам. Навіть при невисоких щільностях забруднення ґрунту їх перехід у рослини набагато активніший, ніж на інших типах ґрунтів.

Постає питання вивчення і впровадження таких заходів, що не спричинили б докорінних змін у технологіях вирощування сільськогосподарських культур, сприяли зменшенню нагромадження радіоактивних елементів у рослинах та забезпечували їх потребу в мікроелементах, на які торфо-болотні ґрунти бідні.

Вивчення міграції радіонуклідів по профілю ґрунту та в системі ґрунт-рослина показали, що перспективним у вирішенні проблеми переходу їх у малодоступні форми є посилення вбирної здатності ґрунту шляхом внесення природних сорбентів з підвищеною ємкістю катіонного обміну.

В зв'язку з цим практичну важливість мають питання удосконалення прийомів обробітку ґрунту, внесення добрив і меліорантів, впровадження енергозберігаючих технологій, що забезпечують одержання врожаїв запланованого рівня й зниження надходження радіонуклідів у рослини та інтенсивності розкладання органічних речовин ґрунту. Вищеназванні питання, щодо вивчення впливу доз фосфорних, калійних добрив та сапонітів, цеолітів, глини, а також їх співвідношень на торфово-болотних ґрунтах, забруднених радіонуклідами, вивчалися недостатньо, що обумовлює необхідність їх всебічного дослідження. Вони можуть як зменшувати надходження радіонуклідів з ґрунту в рослину, так і поліпшувати хіміко-фізичні властивості торфово-болотних ґрунтів.

Таким чином, відсутність розробок економічно доступних і ефективних прийомів дезактивації і окультурення ґрунтів та одержання екологічно «чистих» кормів і тваринницької продукції визначає актуальність даної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з тематикою досліджень Інституту сільського господарства Полісся. (1992-1997 р.р. № держреєстрації 0198V003641)

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень полягає у вивченні міграції радіоцезію в торфово-болотному ґрунті, впливу добрив і меліорантів на продуктивність і нагромадження радіоактивного цезію кукурудзою.

Завданням досліджень було виявлення впливу доз фосфорних і калійних добрив, сапонітів, цеолітів і глини, їх співвідношень на:

- міграцію радіоцезію по профілю ґрунту;

- умови росту, розвитку і формування продуктивності кукурудзи, її врожайність і якість;

- нагромадження радіоцезію кукурудзою, прогнозування забруднення продукції радіоцезієм викорисовуючи агрохімічні показники ґрунту;

- економічну оцінку та біоенергетичну ефективність.

Наукова новизна одержаних результатів. На базі стаціонарно польових досліджень, вперше в умовах Полісся на радіоактивно забруднених торфо-болотних ґрунтах проведено дослідження з мінеральними добривами і меліорантами в різних співвідношеннях для підвищення продуктивності зеленої маси кукурудзи та обмеження переходу радіоцезію з ґрунту в рослини.

Встановлено залежність між дозами добрив і меліорантів на міграцію радіоцезію по профілю ґрунту.

Науково-практичне значення роботи та реалізація її результатів.

Для зон радіоактивного забруднення значних територій в Україні, Білорусії, Росії, та інших країнах внесення фосфорних, калійних добрив і меліорантів, дозволить вирощувати кукурудзу та інші культури з високою продуктивністю, якістю та низькою концентрацією радіоцезію. Розробка і впровадження високоефективного агрогеохімічного методу окультурення торфо-болотних ґрунтів за рахунок природних мінералів-сорбентів переслідує мету підвищення їх родючості, охорони навколишнього середовища та одержання екологічно чистих кормів для тваринництва в зоні радіоактивного забруднення. Вагомий інтерес для справи окультурення торфових ґрунтів являє собою і той факт, що природні мінерали є високопористими сорбентами, вони акумулюють сонячне тепло, оскільки містять багато іонізованої вологи, мають велику теплоємність і понижену температуру замерзання, що свідчить про перспективність їх використання. Дані дослідження основних факторів родючості можуть бути використані агрохімічними службами господарств при визначенні норм добрив і меліорантів, для одержання оптимальної врожайності сільськогосподарських культур та прогнозування радіоекологічного стану радіоактивно забруднених територій та вчасного вжиття контрзаходів.

Декларація конкретного особистого внеску дисертанта. Проведення польових дослідів, аналіз і статистична обробка наукової інформації, їх подальше узагальнення за шість років та теоретичне обґрунтування, опрацювання тексту виконано дисертантом особисто.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались і одержали схвалення:

- на міжнародній науково-технічній конференції (Київ, 1995, 1998);

- на засіданнях науково-методичних комісій і Вченої Ради Інстутуту сільського господарства Полісся УААН (1992-1998);

- на науково-практичних конференціях за підсумками досліджень;

- на засіданні відділів рослинництва та землеробства ІСГП, Житомирського радіологічного центру (грудень, 1997).

В повному обсязі дисертацію розглянуто і схвалено на розширеному засіданні вченої ради Інституту сільського господарства Полісся УААН (січень, 1999).

Реалізація результатів досліджень. За висновками і пропозиціями виробництву проведена виробнича перевірка і впровадження наукових розробок по темі дисертації на площі 40 га в дослідному господарстві «Грозинське».

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в восьми опублікованих наукових працях. Питома вага автора в опублікованих працях 80%.

Структура та зміст дисертації

калійний добриво радіоцезій кукурудза

Загальний обсяг роботи - 148 сторінки машинописного тексту, що включають 26 табл., додатки - 30 табл., 6 малюнків. Дисертація має такі розділи: вступ, огляд літератури, матеріал і методики досліджень, результати власних досліджень, висновки, пропозиції виробництву. Бібліографія - 176 найменувань.

Програма, методика і умови проведення досліджень

З метою спостереження за змінами, що відбуваються в ґрунті і рослинах при використанні різних доз фосфорно-калійних добрив і меліорантів при вирощуванні кукурудзи на радіоактивно забруднених торфово-болотних ґрунтах закладено стаціонарний дослід. Територія, на якій проводяться дослідження, являє собою долинне болото, що не виходить за межі розливів (площа - понад 1,5 тис. га). Осушено болото Моствинською осушувальною системою, де сітка відкритих каналів поєднується із кротовим дренажем. Підстилаючі породи представлені воднольодовиковими відкладами. За механічним складом вони переважно супіщані й піщано - легкосуглинкові. Стаціонарний дослід розміщений біля села Зубівщини Коростенського району Житомирської області, на території дослідного господарства «Грозинське» Інституту сільського господарства Полісся. Робили фенологічні спостереження, біометричні заміри, аналіз структури врожаю, спектральний та хімічний аналіз ґрунтових і рослинних зразків. Польові дослідження проводились у 1992-1997 роках. Попередник - багаторічні трави. До і після 1986 року ніякі роботи пов'язані з обробітком ґрунту та внесенням добрив не проводилось. Розмір облікової ділянки - 28 кв. м., повторність чотириразова. Гібрид кукурудзи - Колективний 100 СВ. Норма висіву насіння - 110 тис./га. Дослід закладений монокультурою з внесенням меліорантів (сапонітів, цеолітів, глини в 1992 році перед дискуванням, фосфорні і калійні добрива вносили кожного року під передпосівну культивацію. Досліди закладені на найбільш поширених в зоні Полісся низинних торфово-болотних ґрунтах, що багаті на органічні речовини. Глибина залягання коливається від 1,0 до 1,5 м, за глибиною торфових горизонтів вони відносяться до середньоглибоких. За гранулометрією і літологією підстилаючої породи знаходяться на супісках і суглинках вони - середньозольні (12%). За ботанічним складом торф осоково-очеретяного походження і перед закладанням досліду мав такі фізичні агрохімічні властивості: об'ємна маса - 0,325-0,330 г./куб. см, рН - 5,6, валовий вміст азоту - 3,2%, рухомого фосфору - 2, калію 2,2 мг на 100 г. ґрунту. Щільність забруднення, ґрунту радіоцезієм 5,8 Кі/кв. км. Дослідна ділянка має задовільний культуро-технічний стан, за придатністю до використання належить до освоєння під польові культури. Гідромеліоративний стан - нормальний. Збирання кукурудзи проводилось у молочно-восковій стиглості. При цьому враховувався загальний врожай зеленої маси з качанами.

Програмою досліджень передбачено вивчення впливу фосфорних, калійних добрив, меліорантів (сапоніту, цеоліту, глини) на продуктивність, якість та нагромадження радіоцезію кукурудзою за схемами які викладені в таблицях 1-4.

Перед початком і в кінці досліджень відбирали зразки і визначали агрохімічні і фізичні показники ґрунту: такими методами:

- рН - потенціометрично на рН метри;

- гідролітичну кислотність - за Каппеном;

- азот - за Тюриним і Кононовою;

- фосфор - за А. Малюгиним і С. Хреновою;

- калій - у витяжці за Кірсановим з наступним визначенням на полум'яневому фотометрі;

- об'ємну масу за допомогою ріжучого кільця (Р.Р. Зайдельман);

- зольність торфу, за методом визначення зольності. (ДеСт 27784-88);

- потужність торфових горизонтів за Павченко Н. І.;

- пористість - розрахунковим методом;

- вологість ґрунту - ваговим методом у шарі ґрунту 0-100 см (через кожні 10 см);

- температуру ґрунту на глибині 5-10 см термометром ТМ-10:

- рівень залягання підґрунтових вод визначали в мірних колодязях.

В дослідах використовуються добрива в формі гранульованого суперфосфату, хлористого калію.

В дослідах вивчалися дози меліорантів, що встановлювалися з розрахунку на додаткове поглинання при внесенні мінерала в ґрунт за рахунок його ємкості поглинання, що є залежною частиною від її величини у вихідному ґрунті. Розрахунок цих доз здійснювався за формулою визначення ємкості поглинання методом Бобко-Аскиназі у модифікації, Альошина. В процесі проведення досліджень за існуючими методиками виконували фенологічні спостереження. Підрахунки густоти стояння рослин проводили в період масових сходів і перед збиранням. Рослинні зразки відбираються для аналізу за методикою - А.В. Петербургського. Також визначалися: загальний азот, фосфор, калій, кальцій, сира клітковина з однієї наважки за методом Гінзбурга і Штомана в двох окремих повтореннях, дані наведено в середньому з двох паралельних визначень. Суха речовина визначалася висушуванням зразків рослин при температурі 60-65 градусів за Цельсієм. Сирий жир - методом екстрагування зразка сірчаним ефіром в апаратах Сокслета, сирий протеїн - мікрометром за Кельдалем, цукор - за Х.М. Починком, кормові одиниці і обмінну енергію розрахунковим методом. Визначення активності радіонуклідів Сs 137, Сs 134, К 40 та інших гамавипромінюючих радіонуклідів у ґрунтових і рослинних зразках проводилось згідно з методикою Укргідромету на сцинтиляційному гама-електроаналізаторі з кристалом NaJ (ТІ) та багатоканальному амплітудному аналізаторі імпульсів Аі-1024-95; напівпровідникового гама-спектрометра з Бе - Li детектором типу ДГДК-100 та багатоканальним амплітудним аналізатором імпульсів АМ-А-02Ф1.

Статистична обробка й аналіз отриманих результатів досліджень проводилися методом дисперсійного аналізу.

Економічно-енергетичну ефективність добрив і меліорантів розраховували на основі технологічних карт розроблених для наступного порівняння їх за основними енергетичними і економічними показниками. Перелік робіт у технологічних картах складено з урахуванням методичних порад по вирощуванню кукурудзи на торфово-болотних ґрунтах. Енергетична оцінка визначалась згідно методики (А.К. Медведовського і П. І. Іванченка 1988). Погодні умови в роки проведення досліджень майже не відрізнялися від середньої багаторічних показників.

Результати досліджень

Вплив фосфорних, калійних добрив та меліорантів на продуктивність кукурудзи. Однією з біологічних особливостей кукурудзи є здатність її інтенсивно використовувати поживні речовини із великого об'єму ґрунту і протягом всього вегетаційного періоду. При вирощуванні кукурудзи на торфово-болотних ґрунтах спостерігається тісна залежність між величиною врожаю і рівнем родючості ґрунту, який зумовлюється застосуванням добрив. Фенологічні спостереження показують, що добрива та меліоранти збільшують інтенсивність росту рослин кукурудзи вже на початку вегетації, це сприяє підвищенню продуктивності, більш швидкому розвитку та дозріванню. Аналізуючи шестирічні дані врожайності кукурудзи при застосуванні фосфорно-калійних добрив приходимо до висновку, що у всіх випадках (крім вар. 2 - Р90 К90) у 1992 та 1993 роках спостерігається приріст врожаю порівняно з контролем (табл. 1). В умовах 1994-1997 років було підвищення врожайності при внесенні як фосфорних, так і калійних добрив. Узагальнюючи багаторічні дані, можна зробити висновки, що внесення фосфорних і калійних добрив позитивно впливає на підвищення врожайності зеленої маси кукурудзи.

Збільшення внесення фосфорних добрив при сталій величині калійних (1995 та 1996 роки) не завжди приводить до підвищення врожайності.

Визначення впливу сапонітів, фосфорних і калійних добрив на врожай зеленої маси кукурудзи, враховуючи отримані дані, приводить до висновку, що їх внесення позитивно впливає на збільшення врожайності зеленої маси (табл. 2). Проте слід відмітити, що в перші два роки внесення меліорантів у чистому вигляді зменшує врожайність, але, починаючи вже з 3 року, спостерігається чіткий позитивний ефект. При внесенні меліоранту по фону Р120 К180 в перші два роки також спостерігається більш низька врожайність порівняно із вар. 4 (Р 120 К 180), але в наступні роки збір зеленої маси з 1 га перевищує врожай при внесенні лише Р 120 К 180.

Результати досліджень по впливу цеолітів, фосфорних і калійних добрив на врожайність кукурудзи свідчать про негативну дію меліоантів на приріст продукції у рік їх внесення (табл. 3). Так, при внесенні 15 та 25 т/га цеоліту отримали відповідно 254 та 247 проти 267 ц/га на контролі. Слід відмітити, що починаючи з 3 року, чітко простежується позитивний вплив цеоліту на підвищення врожайності, кукурудзи. Якщо застосувати цеоліт по фону Р120 К180, то приріст врожаю спостерігається уже з 2 року використання.

Аналізуючи дані впливу глини, фосфорних і калійних добрив на врожай кукурудзи, слід відмітити, що вже в 1 рік при внесенні 250 т/га глини разом Р120 К180 мали позитивні результати (табл. 4). Найбільший урожай отримали, як і в попередньому році, на варіантах, де обидва прийоми суміщалися (врожайність 673 та 702 ц/га на варіантах 5-6). Саме глинування дало приріст в межах 10-32%. Узагальнюючи багаторічні дані (1992-1997 р.р.) спостерігаємо, що внесення фосфорних, калійних добрив та меліорантів в умовах радіоактивного забруднення торфово-болотних ґрунтів Житомирської області дає позитивні результати і дозволяє значно підвищити урожайність кукурудзи.

Вплив добрив та меліорантів на якість зеленої маси кукурудзи. Добрива і меліоранти значно впливали не тільки на підвищення врожайності, але й на якість одержаної продукції, її кормову цінність. Відомо, що легше впливати на величину врожаю сільськогосподарських культур, ніж на його якість. При правильній системі удобрення кормових культур підвищується вміст не тільки протеїну, але й вітамінів, в першу чергу каротину. Таким чином, наукові дослідження свідчать, що при внесенні добрив змінюється хімічний склад і поживність кормів. Отже, їх можна вирощувати повноцінними, особливо за вмістом протеїну.

Внесення добрив та меліорантів на торфово-болотних ґрунтах позитивно впливає і на якісний склад зеленої маси. Для з'ясування цього питання вивчали вплив співвідношення доз фосфорних, калійних добрив і меліорантів на структуру врожаю зеленої маси кукурудзи у фазі молочно-воскової стиглості, вміст сухої речовини, білка і сирого протеїну. У кукурудзи молочно-воскової стиглості відмічено збільшення відсотку сухої речовини на всіх варіантах порівняно з контролем. Збільшився відсоток качанів у структурі. Якщо, наприклад, на контролі качанів по відношенню до всієї маси було 24,7%, то на варіантах 5 і 8 їх було - на 3,7, а на варіантах 9, 10 - на 4,4 і на варіанті 12 - на 6% більше. Фосфорні, калійні добрива і меліоранти збільшують кількість качанів на кожній рослині, сприятливо позначаються на вмісті білка і цукру, що має важливе значення при силосуванні зеленої маси кукурудзи. Застосування мінеральних добрив і меліорантів сприяло значному збільшенню збору кормових одиниць.

Отже, при внесенні добрив і меліорантів на торфово-болотних ґрунтах можна підвищити врожайність силосної маси, і її кормову цінність.

Вплив фосфорних і калійних добрив та меліорантів на накопичення радіоцезію рослинами кукурудзи.

Внесення фосфорних і калійних добрив і меліорантів значно впливає не тільки на величину врожайності, якість продукції, але й на нагромадження радіоцезію рослинами кукурудзи. Багаторічні дослідження доводять високу ефективність калійних добрив на радіаційно забруднених землях, причому їх ефективність підвищується із збільшенням дози (рис. 1). В той же час дододаткове внесення фосфору при високих дозах калію не завжди дає очікуваний результат (за даними досліджень 1994 та 1996 рр.). Що стосується внесення сапоніту, цеоліту та глини, то всі без винятку меліоранти позитивно впливають на якість продукції з точки зору радіаційної безпеки. При цьому із збільшенням дози активність радіоцезію в зразках зменшувалася, особливо на варіантах, де вносилися фосфорні та калійні добрива. Водночас необхідно зазначити, що внесення Р120 К180 на варіанті без меліорантів дало вищі результати порівняно із варіантами, де вносили лише меліоранти в дозах 15 т/га сапоніту або цеоліту та 150 т/га глини. Отже, виходячи з цього, необхідно вносити меліоранти з фосфорними та калійними добривами (Р120 К180) або збільшувати норми сапоніту і цеоліту до 25 т/га, а глини до 250 т/га, щоб отримати найбільший ефект.

Агроенергетична ефективність вирощування кукурудзи на радіоактивно забруднених торфово-болотних ґрунтах.

Важливим критерієм оцінки ефективності сільськогосподарського виробництва є співвідношення між кількістю валової енергії, нагромадженої у вирощеній продукції, і суми енергії, затраченої на її одержання. Це співвідношення виражається кофіцієнтом енергетичної ефективності. В першому досліді цей показник на варіантах з внесенням фосфорних і калійних добрив становить 9,7-11,5, що свідчить про їх високу енерговіддачу. В дослідах де вносяться сапоніт і цеоліт, коефіцієнт енергетичної ефективності одержали в межах 5,1-6,5, а при внесенні 150 і 250 т/га глини він досить низький і становить 0,8-1,2. В структурі витрат сукупної енергії найбільшу питому вагу має пальне - 45,7-57,4% - в першому досліді та 34-53% - в дослідах 2,3, а в досліді 4 81-89% займають меліоранти.

В досліді 1 відмічено зростання питомої частки добрив у структурі енерговитрат при додатковому внесенні. Так частка мінеральних добрив у сукупних витратах енергії збільшується з 13,5 (варіант 2) до 24,2% (вар. 12). Економічний аналіз витрат пального на 1 ц кінцевої продукції при внесенні добрив свідчить про те, що витрати пального на виробництво 1 ц зеленої маси кукурудзи зменшуються. При внесенні 15-25 т/га меліорантів витрати пального на 1ц продукції становлять 0,38-0,37 кг. При застосуванні Р120 К180 як самостійно, так і разом з меліорантами витрати пального становлять0,34 кг на 1ц кінцевої продукції. При застосуванні глини витрати пального на 1ц продукції на варіантах, де вносились 150-250 т/га глини, становлять 0,50-0,54 кг/ц.

Висновки

Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, узагальнення викладених в дисертації результатів на основі проведених досліджень (1992-1997 рр.) при вирощуванні монокультурою кукурудзи дозволяє зробити такі основні висновки.

1. Ґрунтові та кліматичні умови зони Полісся, а також висока забрудненість сільськогосподарських угідь радіонуклідами вимагає удосконалення агротехніки вирощування кормових культур, з урахуванням їх біологічних особливостей для одержання високих врожаїв з мінімальним вмістом радіоцезію. Торфово-болотні ґрунти при раціональному використанні та правильному застосуванні мінеральних добрив і меліорантів забезпечує отримання врожаю 48-67 т/га з високою якістю кормів з кукурудзи.

2. Дослідження показали, що радіонукліди в умовах полицевого обробітку та достатнього зволоження ґрунту відзначаються значною рухомістю, ізотопи цезію були виявлені по профілю ґрунту до глубини 100 см. При цьому значна частка з них знаходиться в шарі (40-60 см.). Це свідчить про поступове насичення підорних шарів ґрунту рухомими формами радіоцезію.

3. На ріст, розвиток та врожайності зеленої маси кукурудзи при вирощуванні на торфово-болотних ґрунтах, агрокліматичні умови мають більший вплив ніж при вирощуванні на мінеральних ґрунтах, особливо на початку вегетації.

4. Застосування фосфорних і калійних добрив позитивно впливає на підвищення врожайності зеленої маси кукурудзи. Так при внесенні фосфорних добрив в дозі 120-180 кг та калійних 240-300 кг на га д.р. врожайність кукурудзи підвищилася на 73-89% порівняно з контролем.

5. Сумісне застосування сапонітів, та фосфорних і калійних добрив дозволяє підвищити продуктивність кукурудзи. Встановлено, що стійкий позитивний ефект при використанні меліоранта спостерігається починаючи з третього року після його внесення. Найвищий приріст 151 ц/га отримано при внесенні фосфорних і калійних добрив по фону меліоранта (25 т/га сапоніту+Р120 К180).

Аналогічні висновки, спираючись на результати досліджень, можна зробити стосовно цеолітів.

6. Ефект від глинування як з добривами, так і без нього виявився починаючи з другого року після застосування. Істотний приріст продукції - 46% отриманий при поєднанні глинування з Р120 К180.

7. Фосфорні і калійні добрива покращують якість врожаю кукурудзи за рахунок збільшення в структури врожаю частки качанів, тобто відбувалося насичення силосної маси найдільш цінним компонентом. Одночасно зростає і вміст сухої речовини на 0,5-3,2%.

8. Меліоранти збільшували частку качанів в структурі врожаю на 0,9-4,4% при застосуванні різних доз сапонітів (на контролі 23,4%) до 1,1-5,5% порівняно із 24,5% при застосуванні цеоліту на 1,4-5,9% при глинуванні. Слід відмітити, що найбільший приріст отримали при поєднанні внесення меліорантів і мінеральних добрив.

9. Що стосується зниження нагромадження радіоцезію, то багаторічні дослідження доводять високу ефективність фосфорних і калійних добрив (зниження нагромадження в 2-4 рази). При цьому з підвищенням дози підвищується ефектвність заходу.

10. Застосування меліорантів позитивно впливає на якість продукції з точки зору радіаційної безпеки. При цьому найбільш ефективним виявилося поєднання фосфорних і калійних добрив з меліорантами.

11. Отримані результати й оцінка по продуктивності і якості кукурудзи при вирощуванні монокультурою на торфово-болотних ґрунтах показали, що найбільший коефіцієнт енергетичної ефективності відмічено на варіантах Р120 К300, Р180 К300 відповідно при енерговитратах 20,6 і 22,4 г Дж/га. При застосуванні фосфорних і калійних добрив та меліорантів найкращий показник енергетичної ефективності відмічено на варіантах 15 т/га сапонітів+Р120 К180.

Пропозиції виробництву. Багаторічні дослідження дають можливість дати виробництву такі рекомендації.

На торфово-болотних ґрунтах, щільність забруднення яких радіоцезієм не перевищує 5 Кі/кв. км. для одержання високих врожаїв зеленої маси кукурузди 48-67 т/га, де вміст радіоцезію не перевищує ТДР-1998 року для ВРХ молочного і м'ясного напрямків слід застосовувати удосконалену технологію, яка передбачає оранку болотним плугом до 40 см з послідуючим внесенням меліорантів (сапонітів, цеолітів) 15-25 т/га та щорічно перед сівбою фосфорних і калійних добрив в дозі - P120-180, К 240-300).

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Фещенко В.П. Вплив меліорантів та мінеральних добрив на продуктивність і нагромадження радіоцезію рослинами кукурудзи на торфово-болотному ґрунті // Вісник Аграрної Науки. - 1998. - №6 с. 84, 86, 88.

2. Бистрицький В.С., Майстер А.А., Фещенко В.П., Азаренкова А.С., Салей П. І. Вплив добрив та меліорантів на накопичення цезію-137 рослинами кукурудзи // Методичний посібник з організації проведення науково-дослідних робіт в галузі сільськогосподарської радіології. - К., 1992. - С. 106-107.

3. Фещенко В.П., Мисловська О. І. Біоенергетична ефектвність використання добрив і сорбентів в умовах радіаційного забруднення. // Вісник аграрної науки. - 1998 №11 ст. 84-85.

4. Фещенко В.П. Радіологічний моніторинг лукопасовищних-угідь північних районів Житомирської області. Зб. наук. праць ДААУ. - Житомир, 1998. - №1 с. 51.

5. Фещенко В.П., Сорока Ю.В. Вертикальна міграція радіоцезію на торфо-болотних ґрунтах. // Збірник наукових робіт науково-методичної конференції. «Статутний розвиток агроекологічних систем в умовах обмеженого ресурсного забезпечення». Інститут агроекології та біотехнології УААН. Київ 1998 с. 222.

6. Фещенко В.П., Сорока Ю.В., Мисловська О. І. Радіологічний маніторинг кормових угідь радіаційно-забруднених районів Житомирської області. // Збірник наукових робіт науково-методичної конференції «Сталий розвиток агроекологічних систем в умовах обмеженого ресурсного забезпечення». Інститут агроекології та біотехнологій УААН Київ 1998. с. 223-224.

7. Смаглий А.Ф., Майстер А.А., Быстрицький В.С., Фещенко В.П. Накопление радиоцезия кукурузой в зависимости от удобрений и мелиорантов на торфяных почвах (Тезисы докладов второй международной конференции «Проблемы сельскохозяйственной радиоекологии Десять лет спустя после аварии на Чернобыльской АЕС». - Житомир, 1996. - с. 53-54.

8. Быстрицкий В.С., Демчук Л.Г., Налапко П.В., Фещенко В.П. Влияние комплекса агромелиоративных мероприятий на продуктивность лугов и пастбищ и снижения накопления радиоцезия в продукции // Тезисы докладов второй международной конференции «Проблемы сельскохозяйственной радиоекологии) Десять лет спустя после аварии на Чернобыльской АЕС». - Житомир, 1996. - с. 14-16.

Размещено на Allbest.ru