Природні та антропогенні ландшафти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Природні та антропогенні ландшафти

Виконала:

учениця 11-Бкласу

Проніна Єлизавета

План

1. Антропогенний ландшафт

1.1 Класифікація

1.2 Причини виникнення антропогенного ландшафту

2. Природні ландшафти

Список використаної літератури

1. Антропогенний ландшафт

Антропогенний ландшафт - географічний ландшафт, що утворюється внаслідок спрямованої діяльності людини або опосередкованого (непрямого) її впливу на природний ландшафт. Складається з природних і змінених людиною компонентів, що взаємодіють між собою.

Антропогенні ландшафти сформувалися за деякий час під впливом господарської діяльності людини. Характерними компонентами антропогенного ландшафту є сільськогосподарські угіддя,меліоративні системи, населені пункти, лісонасадження, штучні водосховища, кар'єри, дороги тощо.

1.1 Класифікація

Залежно від ступеня і характеру впливу людини розрізняють:

· змінений,

· порушений,

· перетворений.

За видом господарської діяльності, під впливом якої змінений природний ландшафт, серед антропогенних ландшафтів виділяють:

· сільськогосподарські,

· лісогосподарські,

· водогосподарські,

· промислові,

· урбанізовані (ландшафти поселень),

· рекреаційні,

· природоохоронні,

· ландшафти, що не використовуються (наприклад дика територія).

За стійкістю до антропогенних впливів ландшафти класифікуються на:

· високостійкі,

· середньостійкі,

· слабостійкі,

· нестійкі.

1.2 Причини виникнення антропогенного ландшафту

Сонячна радіація, гравітаційна енергія, тектонічні сили, відцентрова сила обертання Землі, космічні промені, хімічна і біогенна енергія - ось фактори, які, діючи сумісно, формують природне середовище, географічну оболонку. Від того, як людство в найближчому майбутньому організовує виробництво, залежить, чи збережеться або порушиться рухлива рівновага в середовищі, що склалося за мільярди років її саморозвитку. Неконтрольована в загально планетарному масштабі експлуатація природного середовища може переступити пори її "самозахисту" і привести до виникнення екологічної кризи.

Антропогенні ландшафти багато в чому відрізняються від первинних, природних. Для них характерна перебудова біологічного кругообігу, водно-теплового режиму, напрямку ґрунтових процесів, зміна чисельності і видів живих організмів. І, нарешті, головні особливості антропогенних ландшафтів полягають у тому, що всі перетворення в них відбуваються набагато швидше, ніж в незайманої природи, і що вони не володіють, як природні - властивістю саморозвитку. Якщо вироблені в них людиною цілеспрямовані зміни не підтримувати, то антропогенні ландшафти самі по собі, як правило, не зберігаються.

Протягом століть або тисячоліть сліди антропогенного впливу можуть зникнути, і тоді первинний природний ландшафт відновлюється. Але часто зміни, внесені людиною в природу, бувають практично незворотні. Розвиток того чи іншого антропогенного ландшафту строго "контролюється" місцевими особливостями природи. Таким чином, антропогенними ландшафтами слід вважати як заново створені людиною ландшафти, так і всі ті природні комплекси, в яких корінної зміни під впливом людини зазнав будь-який з їх компонентів, в тому числі рослинність з тваринним світом.

За ступенем зміни природних ландшафтів господарською діяльністю їх можна поділити на такі шість основних груп:

· практично незмінені: льодовики, полярні, високогірні і дуже сухі пустелі, не експлуатовані ліси і луки (в тому числі заповідники), тобто неосвоєні або свідомо зберігаються людиною ландшафти.

· слабо змінені, в яких основні природні зв'язки не порушені. Такі раціонально експлуатовані лісу, природні луки, пасовища, водойми та національні парки.

· порушені - що виникли в результаті тривалого нераціонального використання природних ресурсів.

· сильно порушені, що виникли з тих же причин, що і ландшафти третьої групи і найчастіше в умовах нестійкої рівноваги природних процесів (вторинне засолення і заболочування, рухливі піски, покинуті гірські вироблення).

· перетворені, або культурні - поля, сади, плантації багаторічних культур, сіяні луки, лісонасадження, природні лісопарки. У цих ландшафтах природні зв'язки в тій чи іншій мірі цілеспрямовано змінені. Вони постійно підтримуються шляхом культивації, меліорації, хімізації грунту, розведення корисних людині рослин і тварин, створення полезахисних лісочагарникових смуг.

· штучні ландшафти, створені людиною на природній основі. Це міста і села, промислово - енергетичні і транспортні вузли, гірські розробки, сюди ж відносяться греблі, водосховища.

2. Природні ландшафти

антропогенний ландшафт культивація меліорація

Природний ландшафт - територія, яка не зазнала зміни в результаті господарської та іншої діяльності і характеризується поєднанням певних типів рельєфу місцевості, ґрунтів, рослинності, сформованих в єдиних кліматичних умовах.

Назви природних ландшафтів відбивають їх приналежність до теплових поясів, фізико-географічних зон, рівнин чи гір. За цими ознаками виділяють арктичні, тайгові, мішано-лісові, лісостепові, степові, пустельні, субтропічні, тропічні, екваторіальні, рівнинні та гірські ландшафти.

В Україні поширені різноманітні ландшафти: закономірні поєднання гірських порід, рельєфу, клімату, вод, ґрунтів, рослинності, тваринного світу, які сформувалися в процесі історичного розвитку її території. Ландшафти виникли в результаті взаємодії природних чинників і природних компонентів. Ця взаємодія здійснюється через природні і під впливом господарської діяльності. Розрізняють природні комплекси суходолу і водні.

Людина нині освоїв і різною мірою змінив незаймані ландшафти на 56% площі суші, а на 20% перетворив їх корінним чином. На великих площах природні ландшафти настільки змінені людиною, що часом важко впізнати їх первісний вигляд.

Основні природні умови розвитку ландшафтів - поясний-широтний приплив тепла, загальна циркуляція атмосфери, розподіл суші і моря, геологічний фундамент - поки не порушуються в процесі антропогенних змін, вони ще не підвладні людині.

У наш час не змінених господарською діяльністю людини ландшафтів в Україні не залишилось. Мало змінені ландшафти становлять 15-20% території. Це, головним чином, вторинні лісові насадження, заболочені ділянки, території заповідників. За оцінками фахівців, для компенсації антропогенного впливу таких ландшафтів має бути 40%.

Лише 8% земель території України перебуває нині в природному стані (болота, озера, гірські масиви, вкриті та не вкриті лісом). Змінилося екологічно допустиме співвідношення між площами ріллі, природних угідь, лісових і водних ресурсів. Це негативно вплинуло на стійкість агроландшафту, посилилися ерозійні процеси.

Список використаної літератури

1. Житин Ю.Є. Ландшафтознавство: Навчальний посібник / Ю.Є. Житин, Т.М. Парахневіч. - Воронеж: ВДАУ, 2003. - 218 с.

2. В.Д. Василега Навчальний посібник "Ландшафтна екологія" Вид-во СумДУ 2010

3. Мильков Ф.Н. Человек и ландшафты. - М.: Мысль, 1973. - 224 с.

4. Тютюнник Ю.Г. Идентификация, структура и классификация ландшафтов урбанизированных территорий // Геогр. и природ. ресурсы. - 1991. - № 3.

5. Константинов В.М., Челидзе Ю.Б. Екологічні основи природокористування. - М.: Академія, 2001, с. 58-76.

6. Проблеми охорони навколишнього природного середовища й природокористування/Під ред. Буркова Н.А., Ширяева В.В.- Кіров, 1998, с. 98-118.

7. Родзевич Н.Н., Пашканг К.В. Охорона й перетворення природи. - М.: Освіта, 1986, с. 117-144.

8. Білявський Г.О. Основи екології Навчальний посібник / К.: Либідь, 2006.- 408 c.

9. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України. - Вінниця: Арбат, 1998. - 292 с.

10. Казаков В.Л. Антропогенні ландшафти Кривбасу // Різноманіття ландшафтних комплексів України та шляхи їх раціонального використання і збереження: методологічні і прикладні аспекти. Зб. наук. праць наук. конф. - Київ, 2000.

11. Преображенський В.С. Ландшафти в науці і практиці. М.: Знание. 1981.

12. Арманд Д.Л. Наука про ландшафт. М.: Думка, 1975.

13. Н.П. Соболева, Е.Г. Язиков "Ланшафтоведение" Томск: Томского политехнического университета,2010. - 184с.

14. Реймерс Н.Ф. Экология (теории, законы, правила принципы и гипотезы) - М.: Журнал "Россия Молодая", 1994 - 367 с.

15. Солнцев Н.А. Учение о ландшафте (избранные труды). - М.: Изд-во Моск. ун-та, 2001. - 384 с

16. Географічна енциклопедія України в трьох томах. - К.: Українська енциклопедія, 1993. - 1-3т.

17. Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико - географическое районирование. - М.: Высшая школа, 1991,

Размещено на Allbest.ru