Глобальні проблеми людства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

глобальна проблема людство

Вступ

1. Понятття глобальних проблем

2. Класифікація глобальних проблем і шляхи їх вирішення

2.1 Проблема війни і миру

2.2 Демографічна проблема

2.3 Проблема подолання бідності і відсталості

2.4 Продовольча проблема

2.5 Екологічна проблема

2.6 Енергетична і сировинна проблеми

2.7 Проблема освоєння ресурсів Світового океану

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Починаючи з останньої чверті XX ст., світова економіка розвивається під зростаючим впливом глобальних або загальносвітових проблем. Виникнення цих проблем - свідчення глобалізації світового господарства. Термін «глобальний» (від фр. global - загальний, всесвітній; лат. globus - куля) ввів у науковий обіг американський учений Т. Левітт. [2]

Процес взаємодії суспільства і природи дійшов такої кількісної і якісної межі коли виник феномен взаємодії всього людського суспільства з усією природою планети. Науково-технічна революція привела, з одного боку, до формування у людства всеохоплюючої системи знань і технологій, з другого - до збільшення антропогенного впливу на природу. Сформувалися складні господарські системи, вплив яких поширюється на весь світ. Як результат - зростає взаємозв'язок і взаємозалежність господарського та політичного життя країн і народів світу. Сутність цих процесів і явищ породжує глобальні проблеми, тобто проблеми, що стосуються всього людства. Вони охоплюють усі аспекти відносин між державами світового співтовариства, між суспільством і природою, формування умов життєдіяльності людства. Глобальні проблеми вимагають і глобальних рішень. Для цього необхідне широке міжнародне співробітництво і координація зусиль усього людства в різних сферax: політичній, економічній, науковій, освітянській тощо. [3]

На жаль, протягом тисячоліть людина посилено втручалася в природу, не турбуючись про підтримку в ній рівноваги. Особливо ускладнилися відносини суспільств і природи в XX ст., коли в процесі науково-технічної революції різко зріс антропогенний вплив на навколишнє середовище. Через різке збільшення кількості введення, інтенсивну індустріалізацію та урбанізацію на планеті господарські навантаження стали перевищувати здатність екологічних систем до самоочищення відновлення. У відносинах людини і природи настала криза, яка викликала аналогічні проблеми глобального характеру. [11]

В ході написання даної роботи, була поставлена мета - дослідити глобальні проблеми та їх географічні аспекти, для з'ясування залежності розміщення тих чи інших проблем на планеті, від їх територіального поширення.

Були поставлені такі задачі - дослідити важливість глобальних проблем людства для сьогодення, та для наступних поколінь; показати важливість розв'язання цих проблем саме зараз, а не відкладати їх вирішення на майбутні покоління, ці проблеми є нагальними і потребують негайного розв'язання.

Таким чином, об'єктом досліджень є планета Земля, а предметом досліджень - зв'язок різних чинників формування глобальних проблем людства на різні території або на всю планету та їх прояв на тій чи іншій території і в залежності від положення цієї території на планеті.

Тема з урахуванням висловленого раніше досить актуальна, оскільки установлення чинників формування проблем характерних для всієї планети, що стосуються всього людства, зачіпаючи інтереси і долю всіх країн, народів і соціальних прошарків, призводять до значних економічних і соціальних втрат, а в разі загострення можуть загрожувати існуванню людської цивілізації, дасть можливість розв'язувати ці проблеми зараз та не дасть наступним поколінням призвести до утворення глобальних проблем тобто проблем, що не є характерними для певної території або однієї людини - ці проблеми відносяться до всього людства і потребують першочергового вирішення.

Глобальні проблеми сучасності - це результат всього попереднього розвитку людства, життєдіяльності людської цивілізації, зумовленої нерівномірністю екологічних, демографічних, економічних, політичних, науково-технічних і культурних процесів в умовах своєрідної історичної ситуації.

1. Понятття глобальних проблем

Глобальними називають найважливіші загальнопланетарні проблеми сучасної епохи, що стосуються інтересів усіх країн і народів, людства загалом. Виникли вони внаслідок протиріч суспільного розвитку, різко зростаючих масштабів впливу людської діяльності на навколишнє природне середовище, пов'язані з нерівномірністю соціально-економічного та науково-технічного розвитку країн і регіонів.

Нині відомо багато визначень глобальних проблем, наукових підходів до їх класифікації, які істотно відрізняються між собою. Наведемо кілька тлумачень цього поняття з енциклопедій і словників.

«Глобальні проблеми (фр. global - загальний, всесвітній, від лат. globul - земна куля) - сукупність життєво важливих проблем, від вирішення яких залежить подальша доля людства, його соціальний прогрес».

Дещо розширює видозмінений варіант попереднього визначення «Философский знциклонедический словарь».

“Глобальні проблеми - сукупність проблем людства, від вирішення яких залежить соціальний прогрес і збереження цивілізації, - відвернення світової термоядерної війни і забезпечення мирних умов для розвитку всіх народів; знищення зростаючого розриву в економічному рівні і доходах на душу населення між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються, шляхом ліквідації їх відсталості, а також відвернення голоду, злиднів і неграмотності на земній кулі; припинення стрімкого зростання населення (“демографічного вибуху”) в країнах, що розвиваються, і відвернення небезпеки “депопуляції” в розвинутих капіталістичних країнах; відвернення катастрофічного забруднення навколишнього середовища, у тому числі атмосфери, Світового океану тощо; забезпечення подальшого економічного розвитку людства необхідними природними ресурсами, включаючи продовольство, промислову сировину і джерела енергії; запобігання безпосереднім і віддаленим наслідкам науково-технічної революції. Деякі дослідники до числа глобальних проблем включають також проблеми охорони здоров'я, освіти, соціальної цінності, відносини між поколіннями та ін. ”. [17]

“Глобальні проблеми сучасності - актуальні міжнародні проблеми суспільного розвитку, які особливо загострилися вкінці XX ст. і є життєво важливими для всього людства”.

В інших словниках подано ще деякі визначення глобальних проблем людства, але найвдаліше з них наведено в “Кратком политическом словаре”2:

“Глобальні проблеми сучасності - комплекс проблем, які зачіпають життєві інтереси всіх народів, всього людства і вимагають для свого розв'язання колективних зусиль різних держав, всієї світової співдружності”. [9]

Тому надалі, говорячи про глобальні проблеми людства, ми матимемо на увазі проблеми світового значення, для розв'язання яких недостатньо зусиль якоїсь окремої країни, а потрібні об'єднані зусилля всіх країн, всієї світової спільноти.

Глобальні проблеми вимагають міждисциплінарного осмислення, аналізуються різними галузями наукового знання. Політична географія вивчає:

-світ загалом, а це виникнення і локалізація глобальних проблем;

-стосунки між державами та їх блоками - без цього не можливе повне розуміння більшості глобальних проблем людства;

-політичне становище всередині країн, без чого не мож-на зрозуміти їх ставлення до тієї чи іншої проблеми.

Визначення переліку глобальних проблем належить до функцій ООН. Після визнання цієї проблеми глобальною у структурі ООН створюються окремі організації, які займаються її розв'язанням. Так, для вирішення продовольчої проблеми була створена FАО (Food Agricultural Огgаnіzаtіon), демографічної - UNFPA (United Nations Family Р1аnning Аssосіаtіоn) та ін.

ООН офіційно визнала такі 13 глобальних проблем, як:

Відвернення ядерного конфлікту;

Роззброєння;

Демографічна;

Продовольча;

Ресурсна;

Енергетична;

Екологічна;

Піднесення економіки відсталих країн;

Ліквідація небезпечних хвороб;

Освоєння Світового океану;

Освоєння космосу;

Боротьба зі злочинністю і тероризмом;

Боротьба з наркоманією і наркобізнесом.

Дві останні визнані глобальними у 1990 р.

Джерела глобальних проблем сучасності можна поділити на дві групи: поглиблення суперечностей між людиною і природою (екологічні, продовольчі, енергетичні та ін.) та у відносинах між людьми (проблеми відвернення ядерного конфлікту, демографічна, боротьба зі злочинністю і тероризмом тощо). [3]

Провідні вчені світу (серед них були політологи, соціологи, економісти, біологи, географи, математики та ін.) зацікавилися глобальними проблемами та почали їх вивчати у другій половині XIX ст. їхні концепції слугували формуванню на межі 60 - 70-х років XX ст. нової міждисциплінарної науки - глобалістики. Хоча перші наукові передбачення виникнення глобальних проблем були зроблені ще раніше - наприкінці XVIII - початку XIX ст. “Батьком” глобалістики можна вважати англійського священика та вченого Т. Мальтуса, який, вивчаючи динаміку зростання населення європейських міст, першим намагався привернути увагу людей до загрози перенаселення. У другій половині XIX ст. уже було опубліковано низку наукових праць, присвячених проблемам взаємовідносин між людиною і природою, серед них книга американського вченого Д. Марша “Людина і природа” (1864).

Теоретичні основи глобалістики були закладені на початку XX ст. їх авторами були французький біолог, мислитель-гуманіст П. Тейяр де Шарден (1881 - 1955) та український учений В. Вернадський (1963 - 1945), які розробили вчення про ноосферу - сферу розуму. [19]

Значну роль у становленні глобалістики як самостійної науки відіграв Римський клуб - міжнародна неурядова організація, створена у квітні 1968 р. групою вчених, педагогів, гуманістів, представників національних і міжнародних організацій. Його мета полягає у формуванні нового розуміння глобальної системи, в якій живуть люди, як системи, що складається з різноманітних, але взаємозв'язаних складових частин - економічної, соціальної, політичної та природної; у поширенні означеного нового мислення серед людей, суспільства загалом, осіб, які відповідають за прийняття рішень, а також серед світової громадськості; у сприянні новим ініціативам щодо розв'язання глобальних проблем і діяльності з приводу їхньої реалізації. Першим президентом і засновником цієї організації був А. Печчеї (1908-1984) - італійський економіст, громадський діяч і гуманіст.

На замовлення Римського клубу групами вчених було підготовлено близько тридцяти доповідей, в яких пропонувалися моделі глобального розвитку світу, серед них: “Межі росту” (Дж. Форрестер, Д. Медоуз, 1972), “Людство на роздоріжжі” (М. Месарович, Е. Пестель, 1974), “Дороговкази в майбутнє” (Б. Гаврилишин, 1979) та ін. У 1991 р. була опублікована доповідь під назвою “Перша глобальна революція”, написана президентом Клубу А. Кінгом і його генеральним секретарем Б. Шнайдером.

Сучасний етап розвитку глобалістики пов'язують із початком нового століття, з прийняттям світовими лідерами «Декларації тисячоліття» та з конкретизацією на Всесвітньому саміті ООН у 2002 р. у Йоганнесбурзі (ПАР) стратегії сталого розвитку. [17]

Існують різні підходи до класифікації глобальних проблем. Умовно їх поділяють на політичні, екологічні, економічні, соціальні та демографічні. Або виділяють проблеми війни та миру, демографічну, ресурсну, енергетичну, екологічну, продовольчу, подолання відсталості країн, що розвиваються, міжнародного тероризму, освоєння космосу, використання ресурсів Світового океану тощо. Однак, головним залишається не упорядкування їхнього списку, а виявлення основних причин виникнення, характеру та особливостей і, насамперед - пошук науково обґрунтованих і реалістичних у практичному відношенні шляхів їх розв'язання.

Будучи наслідком усього історичного розвитку людства глобальні проблеми виступають як специфічне породження саме сучасної епохи, як наслідок неприпустимої нерівномірності соціально-економічного, політичного, науково-технічного, екологічного та культурного розвитку в умовах якісно нової ситуації. Усі глобальні проблеми сучасності взаємозалежні та взаємозумовлені, тому ізольоване розв'язання однієї з них є неможливим. До того ж для подолання цих проблем необхідно об'єднати зусилля всіх держав і народів, чітко координувати міжнародне співробітництво. Проте існує низка перешкод у цьому процесі, зокрема протистояння та поглиблення розриву між багатими та бідними країнами, відсутність коштів в останніх для застосування нових, економічно вигідних та екологічно безпечних технологій тощо. Нині необхідна докорінна зміна парадигми світової політики, а саме: відхід від конфліктної, конфронтаційної орієнтації та перехід до глобальної конструктивної співпраці на засадах визнання пріоритету загальнолюдських цінностей, спільний пошук ефективних шляхів виходу із кризи, в яку світова спільнота потрапила внаслідок своєї життєдіяльності. [12]

2. Класифікація глобальних проблем і коротка їх характеристика

У принципі всі сучасні глобальні проблеми мають одну причину - час - як еволюцію, як розвиток. Єдиним винятком (та й то, можливо, не зовсім) є ліквідація небезпечних хвороб.

В основі всіх інших глобальних проблем лежать різні аспекти діяльності людини. Еволюція політики - основа вирішення ядерного конфлікту та роззброєння; розвиток промисловості та зростання населення спричиняють демографічну, екологічну та інші проблеми; законодавство і мораль нерозривно пов'язані з наркоманією і наркобізнесом, злочинністю і тероризмом. [3]

Усі глобальні проблеми людства умовно можна об'єднати у дві групи. До першої групи належать ті, що стосуються взаємовідносин усередині людської спільноти. Передусім, це проблема збереження миру й відвернення загрози світової війни, подолання економічної відсталості бідних країн, ліквідація небезпечних хвороб, боротьба проти наркоманії, тероризму, злочинності, демографічна. До другої належать проблеми, які є результатом кризи взаємовідносин між суспільством і природою. Сюди входять екологічна, сировинна, енергетична, продовольча, освоєння Світового океану, космосу. [8]

Проблему ліквідації небезпечних хвороб і збереження здоров'я населення планети виділяють окремо. Вона відображає невдачі сучасної цивілізації у вирішенні глобальних проблем. Адже на здоров'я людини істотно впливають різні чинники (політичні, економічні, соціальні, екологічні, психологічні), які взаємодіють між собою, посилюючи дію один одного. Це за певних умов може стати загрозою для національного генофонду. [17]

2.1 Проблема війни і миру

Проблема необхідності збереження миру на Землі і відвернення загрози ядерної війни ще залишається глобальною проблемою номер один, хоч дещо втратила колишню гостроту. (див. додаток 1 та 2)

Глобальне протистояння змінилося збільшенням різного роду конфліктів локального характеру з приводу територіальних, етнічних, релігійних суперечностей, що можуть перетворитися на регіональні чи глобальні конфлікти (конфлікти в кавказькому регіоні Росії, в Африці, на Близькому Сході, у Південно-Східній Азії, Афганістані, колишній Югославії та ін.).

Дуже велику небезпеку в наші дні становить проблема міжнародного тероризму, яка може спровокувати різні конфлікти (терористичний акт в США у вересні 2001 р. і військові дії проти терористичної організації «Аль-Каїда» в Афганістані, війну США проти диктаторського режиму в Іраку). Тому, деякі дослідники відносять міжнародний тероризм до розряду нових глобальних проблем. [3]

2.2 Демографічна проблема

Демографічна проблема загалом полягає у несприятливій для економічного розвитку динаміці змін кількості населення у його віковій структурі. Ця проблема проявляється по різному в країнах, що розвиваються, у розвинутих, а також постсоціалістичних країнах.

Особлива гострота глобальної демографічної проблеми зумовлена тим, що понад 80% приросту світового населення припадає на країни, що розвиваються. У країнах, що розвиваються, намітилося значне зниження народжуваності. Майже удвічі скоротилися темпи приросту в розвинутих країнах, у країнах з перехідною економікою намітилась тенденція звуженого відтворення населення, а в країнах Центральної і Східної Європи, Росії, Грузії воно залишилося практично на колишньому рівні.

Інший аспект демографічної проблеми проявився у постіндустріальних країнах, які перейшли у фазу простого і навіть звуженого відтворення населення.

У цілому середньорічні темпи приросту світового населення постійно сповільнюються: від 2% у 1960-1965 рр. до 1, 3% у 2000-2005 рр.

Однак уповільнення темпів практично не означає зниження гостроти світової демографічної ситуації в перші десятиліття XXI ст.

Одним із проявів демографічних проблеми є нерівномірність розміщення населення по території планети Земля. (див. додаток 3)

Головним завданням світової демографічної політики у наш час стає сприяння поліпшенню економічних і соціальних умов життя в країнах, Що розвиваються та з перехідною економікою. [17]

2.3 Проблема подолання бідності і відсталості

У сучасному світі бідність і відсталість характерні передусім для країн, що розвиваються, де проживає майже 2/3 населення Землі. Тому цю глобальну проблему часто називають проблемою подолання відсталості країн, що розвиваються.

Відстають ці країни за рівнем їхнього соціально-економічного розвитку, що характеризується жахливими масштабами бідності.

Головний шлях розв'язання проблеми подолання відсталості країн, що розвиваються, - проведення корінних перетворень у всіх сферах їхнього життя і діяльності (індустріалізація, удосконалення аграрних відносин, реформа освіти, поліпшення системи охорони здоров'я, проведення раціональної демографічної політики, вирішування проблем зайнятості). Багато країн, що розвиваються, не можуть цілком змінити своє становище без міжнародного сприяння. Воно здійснюється, насамперед, за лінією офіційної допомоги в розвитку з боку розвинутих країн. [2]

2.4 Продовольча проблема

Найскладніша продовольча ситуація склалася в країнах, що розвиваються (до них за статистикою ООН належать і деякі постсоціалістичні держави). Зокрема, до найзнедоленіших країн, де середній показник споживання продовольства на одну особу за енергетичною цінністю становить менше 2000 ккал на день і продовжує знижуватися, належать Того і Монголія, а також інші бідні країни Тропічної Африки, Південної і Південно-Східної Азії. Водночас у ряді країн, що розвиваються, показник споживання їжі у теперішній час перевищує 3000 ккал/добу, тобто знаходиться на цілком прийнятному рівні. До цієї групи країн належать, зокрема, Аргентина, Бразилія, Індонезія, Марокко, Мексика, Сирія, Туреччина.

Іншим найважливішим аспектом продовольчої проблеми є незбалансованість харчування, тобто у значно більшій групі країн середній показник споживання найважливіших видів продовольства на одну особу перебуває значно нижче медичних норм, які рекомендуються для повноцінного харчування. (див. додаток 4)

Щоб відвернути загрозу голоду, понад 70 країн змушені ввозити продовольство, насамперед із розвинутих держав. Для розв'язання глобальної продовольчої проблеми можна використовувати тільки інтенсивний шлях, оскільки екстенсивний вимагає дуже великих витрат. [18]

2.5 Екологічна проблема

Глобальною проблемою номер два вважають екологічну кризу.

Умовно проблему погіршення стану природного довкілля можна розділити на дві складові частини: деградація природного середовища в результаті нераціонального природокористування і забруднення її відходами людської діяльності.

Забруднення географічного середовища - це небажана зміна його властивостей у результаті антропогенного надходження різних речовин і сполук. Техногенне забруднення в більшому чи меншому ступені впливає на усі компоненти природного середовища, а через них позначається на здоров'ї людини.

Забруднення літосфери (ґрунтового покриву) пов'язано з надходженням до неї металів, радіоактивних речовин, добрив, отрутохімікатів, із розробкою родовищ корисних копалин.

Забруднення атмосфери відбувається насамперед у результаті згоряння мінерального палива. Головні забруднювачі атмосфери - оксид вуглецю (175 млн т), оксиди сірки (100 млн т), азоту (70 млн т), радіоактивні сполуки.

Забруднення гідросфери відбувається насамперед у результаті скидання промислових, сільськогосподарських і побутових стічних вод, загальний обсяг яких у світі досяг 1800 млрд м3 на рік. Дуже велику шкоду завдає нафтове забруднення вод.

Особливе місце посідає проблема забруднення Світового океану, який збирає і концентрує відходи виробництва, що виносяться річками та випадають з атмосфери. Крім того, безпосередньо в океанічні води скидаються радіоактивні відходи і різні отруйні речовини.

Один із головних наслідків екологічної кризи на планеті - збідніння її генофонду, зменшення біологічного різноманіття на Землі, що оцінюється в 10-20 млн видів. Це відбувається через руйнування середовища проживання рослин і тварин, надмірної експлуатації сільськогосподарських ресурсів, забруднення природного довкілля.

До найнебезпечніших форм забруднення середовища належить радіоактивне забруднення.

Усі ці факти свідчать про деградацію глобальної екосистеми і наростання глобальної екологічної кризи. Соціальні наслідки їх уже виявляються в нестачі продовольства, зростанні захворюваності, розширенні екологічних міграцій. (див. додаток 5)

Розв'язання екологічних проблем можливе трьома шляхами: 1) створення різних очисних споруд, знищення і переробка сміття та ін. ; 2) створення і застосування природоохоронних технологій виробництва; 3) найефективніше розміщення “брудних” виробництв. Найважливішим серед них є другий шлях, оскільки він спрямований на попередження забруднення природного довкідля. [11]

2.6 Енергетична і сировинна проблеми

Це насамперед проблеми надійного забезпечення людства паливом і сировиною.

Енергетична і сировинна кризи 1970-х - початку 1980-х рр. завдали відчутний удар системі існуючих тоді міжнародних зв'язків і спричинили важкі наслідки в багатьох країнах.

Кризи дали імпульс розвитку енергозберігаючих і матеріалозберігаючих технологій, посиленню режиму економії сировини, прискоренню структурної перебудови економіки. Підвищена увага стала приділятися використанню альтернативних матеріалів і джерел енергії. Під впливом кризи інтенсифікувалися великомасштабні геологорозвідувальні роботи.

Одним із шляхів розв'язання проблеми є раціональне використання мінеральних ресурсів (переважна більшість з яких невідновні), яке передбачає комплексне освоєння викопної сировини.

Значно ширше починає використовуватися комплексна переробка мінеральної сировини, ресурсозберігаюча техніка, маловідходні та безвідходні технології. Створення безвідходного виробництва є складним процесом, що вимагає вирішення ряду взаємозалежних технологічних, економічних, організаційних, психологічних та інших завдань. [8]

2.7 Проблема освоєння ресурсів Світового океану

Світовий океан відігравав і відіграє важливу роль у житті та розвитку багатьох країн, зміцненні стосунків між державами і народами. У міру розвитку НТР всебічне освоєння Світового океану набрало значно більшого значення, стало глобальною проблемою.

Збідніння запасів деяких мінеральних ресурсів на суходолі призвело до інтенсивного розвитку морської гірничовидобувної та хімічної промисловості, електроенергетики. (див. додаток 6)

Під егідою декількох міжнародних організацій здійснюється ряд наукових програм з метою вивчення впливу Світового океану на погоду і клімат, дослідження його ресурсного потенціалу. Відповідно до розрахунків учених, світовий вилов риби і виробництво рибопродуктів можна збільшити від 100 до 120 млн т на рік. Але головний резерв тут - розвиток морської аквакультури (марикультури). Морські ферми і плантації вже тепер дають 1/10 усього вилову живих організмів у морських водах. Найбільшого розвитку вони набули в Японії. [16]

Висновки

Підсумовуючи результати даної роботи, розглянувши все вище написане, можна стверджувати, що на планеті Земля досить гостро стоять проблеми, що називаються глобальними тобто проблеми, які відносяться до всього світу. Ці проблеми є нагальними, потребують швидкого вирішення, є невідкладними тому, що господарство світу розвивається, а з його розвитком відбувається все більший вплив людської діяльності на навколишнє середовище, на всю географічну оболонку.

Наприклад, зі збільшення населення на Землі відбуваються такі процеси, як збільшується кількості голодуючих людей у країнах, що розвиваються, а також відбувається перенаселення нашої планети, яке з часом може призвести до такої кількості населення, яке не зможе прогодувати або краще сказати розмістити на своїй території наша планета. Внаслідок нерівномірного розселення та перемішаності різних народів у одній країні відбувається постійні збройні конфлікти у країнах Африки, а особливо Азії. Внаслідок втручання в ці конфлікти розвинених країн першого та другого світу та невдоволення місцевого населення, з цих невдоволених формуються терористичні організації, що проводять різні теракти на території країн, що втрутились у конфлікт, а згодом внаслідок неспроможності жити мирним життям, по вичерпанню конфлікту, ці організації проголошують своїми ворогом країну, яка найактивніше втручалася у конфлікт і проводять різні терористичні акти на території цієї країни.

У ході написання цієї роботи чітко прослідковується характерність певних проблем для певної території, в той час як іншої території ця проблема не має ніякого відношення у даний час і в майбутньому також не матиме, але все одно ці проблеми відносяться до глобальних тому, що характерні не для однієї країни, а для великих території - цілого материка або навіть кількох материків чи частин світу. Також можна простежити такі проблеми, що характерні для всього світу цілком і повністю, для вирішення яких повинні докладати зусилля всі мешканці планети без виключення.

Таким чином, результати роботи дали змогу уточнити значення глобальних проблем людства для планети Земля, визначити найважливіші проблеми для планети, які стоять дуже гостро у даний час та ті що потребують вирішення у найближчий проміжок часу тому, що через 20 років вирішувати їх буде уже запізно - проблема зростання населення планети Земля. Також було досліджено географічні аспекти глобальних проблем і з'ясовано, що розглядати ці проблеми з точки зору географічних аспектів найзручніше тому, що можна схарактеризувати ті чи інші проблеми з точки зору їх поширення на планеті та характерності для тієї чи іншої території.

Список використаної літератури

1. Алаєв З. Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. - М. Мысль, 1983.

2. Алисов Н. В., Хорев Б. С. Экономическая й социальная география мира (общий обзор) - М. Гардарики, 2000 - 704с.

3. Гілецький Й. Р., Сливка Р. Р., Богович М. М. - Географія: Довідник. - Х. : Веста: Вид-во “Ранок”, 2008. - 480 с. : іл.

4. Голиков А. П., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Вступ до економічної і соціальної географії - К. : Либідь, 1996 - 320с.

5. Дзенис З. З. Методология й методика социально-экономико -географических иследований. - Рига; Зинатне, 1980 - 258с.

6. Доценко А. І. Регіональне розселення проблеми і перспективи. - К. 1994. - 195с.

7. Заставний Ф. Д. Географія України. - Львів 1994. - 472с.

8. Масляк П. О., Дахно І. І. - Економічна і соціальна географія світу: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. - К. : Вежа, 2003. - 280 с. : іл.

9. Масляк П. О., Олійник Я. 6., Степаненко А. В. Словник-довідник учня з економічної і соціальноїї географії світу. - К., Либра, 1996. - 328с.

10. Міграційні процеси в сучасному світі- К. 1998. - 911с.

11. Новиков Ю. В. Природа и человек. - М. : Мысль, 1991. - 39 с.

12. Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Вступ до соціальної географії. - К. Вища школа, 2000р.

13. Пістун М. Д. Основи теорії суспільної географії - К. : Вища школа, 1997. «232с.

14. Прибиткова І. М. Основи демографії. - АртЕк, 1997. - 254 с.

15. Соціально-економічна географія України. - Л., 1994. - 608с.

16. Топчієв О. Г. Основи суспільної геграфії. - Одеса: Асторопринт, 2001. -560с.

17. Трохимчук С. В., Федунь О. В. - Політична географія світу. Навч. посібн. - 2-ге видання переробл. і доповн. - К. : Знання, 2007 - 422с.

Размещено на Allbest.ru

...