Оцінка стану міської системи м. Хмельницький

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

міська екосистема

Вступ

1. Просторово-морфологічні характеристики міста

1.1 Територія

1.2 Населення

1.3 Озеленення

1.4 Щільність забудови

1.5 Інженерна інфраструктура

2. Оцінка системи міста

2.1 Оцінка розвитку міста у просторі

2.2 Стійкість міських ландшафтів до антропогенної трансформації

2.3 Загальна оцінка людського потенціалу

3. Оцінка впливу антропогенних чинників на місто

3.1 Оцінка кількості автотранспорту

3.2 Визначення потенціалу самоочищення атмосфери

3.3 Районування території міста за ступенем забруднення

3.4 Оцінка шумового забруднення

4. Формування якості міської води

4.1 Умови прийому промислових стічних вод у міську систему водовідведення

4.2 Кількісне та якісне виснаження поверхневих та підземних вод

5. Оцінка комфортності міської екосистеми

5.1 Відеоекологічні особливості міст в контексті комфортності міських систем

5.2 Комфортність міського середовища

Висновок

Список використаної літератури.

Вступ

Стрімкий розвиток міст у всьому світі та ріст їх впливу на природу та цивілізацію обумовили активний розвиток в останній час науки екології міських систем. Вона утворилася з окремої наукової гілки біології в наукову дисципліну дуже важливого прикладного характеру. Об'єктом її вивчення є міські біогеоценози, зокрема їх екотопи (ґрунти і клімат), тобто абіотичні компоненти геосистеми. Вона розглядає урбанізованість як об'єктивний історичний процес підвищення ролі міст у розвитку цивілізації з трансформацією природного довкілля.

Сьогодні екологія міських систем розвивається з урахуванням внеску до її розвитку не тільки біології, ґрунтознавства, інженерної геології, геоморфології, гідрології, а й таких наук як економіка, соціологія, демографія, психологія.

Місто - це територія компактного поселення людей, яка відгороджена умовною межею від зовнішньо по відношенню до неї простору. На початку існування міст ознакою міста було наявність кріпосної стіни.

Сучасне місто - це достатньо крупний населений пункт, жителі якого в загальному зайняті у сферах промисловості, послуг, управління, науки, культури.

В даній курсовій роботі описано екологію міських систем міста Хмельницький. Хмельнимцький (до 1954 року - Проскурів) - місто обласного значення в Україні, центр Хмельницької області, центр Хмельницького району. Місто розташоване у східному Поділлі, на берегах Південного Бугу, за 376 км (автомобільний шлях) від Києва. Залізничний вузол (станції Хмельницький, Гречани і Ракове). Через місто проходять автошляхи Чернівці - Старокостянтинів і Львів - Кіровоград - Донецьк (E50). Відоме з 1431. Місто обласного значення з 1937. В iсторичних документах воно вперше згадується в 1493 p. як невелике селище Плоскирiв. Ця назва пов'язана з географiчним розташуванням його в низовинi, утворенiй р. Плоскою (притокою Пiвденного Бугу). В кiнцi XVIII ст. мiсто Плоскирiв було перейменовано на Проскурiв, а в 1954 p. - на Хмельницький. Хмельницький - важливий промисловий центр. Тут функцiонує понад 40 промислових пiдприємств; найбiльшi з них - «Укрелектроапарат», по виробництву ковальсько-пресового устаткування, «Катiон», заводи тракторних агрегатiв; взуттєва, трикотажна, шкiряно-галантерейна, меблева фабрики; заводи: асфальтобетонний, залiзобетонних конструкцiй та iн. У Хмельницькому є технологiчний університет, декiлька технiкумiв та училищ. Тут дiють музично-драматичний та ляльковий театри, краєзнавчий i художнiй музеї, фiлармонiя. В мiстi народилися видатний майстер пейзажу, графiк Г. С. Верейський, фiзик, член-кор. АН України М. Ф. Дейген, всесвiтньовiдомий хiрург-офтальмолог, член-кор. АН Росiї С. М. Федоров, народився i нинi проживає поет П. М. Гiрник. Недалеко вiд Хмельницького знаходиться селище Чорний Острiв, поблизу якого розмiщений Грузевицький заказник. У селищi є лiтературно-меморiальний музей поета-байкаря Л. Глiбова, який викладав тут у повiтовому училищi в 1855-1858 pp.

1. Просторово - морфологічні характеристики міста

1.1 Територія

Таблиця 1.

Структура земельного фонду міста Хмельницький

Власники землі, землекористувачі та землі державної власності, які не надані у власність або користування	Кількість власників землі та землекористувачів	Загальна площа земель, всього (га)
Сільськогосподарські підприємства (всього земель у власності і користуванні)	3	400
Громадяни, яким надані землі у власність і користування	34281	3021, 9449
Заклади, установи, організації	487	1754, 7991
Промислові та інші підприємства	487	933, 675
Підприємства та організації транспорту, зв' язку	73	300, 2024
Частини, підприємства, організації, установи, навчальні заклади оборони	26	785
Організації, підприємства і установи природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення	1	55, 27
Лісогосподарські підприємства	1	1, 0
Водогосподарські підприємства	1	41, 297
Землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування в межах населених пунктів (які не надані у тимчасове користування)		1322, 8655
Всього земель, які входять до адміністративно-територіальної одиниці	35273	8624, 0039

1.2 Населення

Станом на 1 травня 2008 року чисельність наявного населення міста становить 259, 3 тисяч жителів, густота населення ? 2950 чол/км, динаміка чисельності населення має доволі стійку тенденцію до зростання всупереч загальному зниженню абсолютної більшості регіонів та України в цілому.



Рис. 1. Прогноз чисельності населення міста Хмельницький

За оптимістичним варіантом прогнозу населення м. Хмельницького буде стабільно збільшуватися, щорічний загальний приріст становитиме 1, 7 тис. осіб на початку прогнозного періоду і 2, 3 тис. осіб у 2011-2020 рр.

Кількість мешканців Хмельницького зросте на 20, 1% і складе на початок 2031 року 305, 7 тис. осіб. Це відбуватиметься головним чином за рахунок значного міграційного приросту населення, частково - внаслідок збільшення кількості народжених, яке в свою чергу теж обумовлюватиметься прибуттям мігрантів.

Реалістичний варіант прогнозу передбачає повільне збільшення чисельності населення з 254, 5 тис. осіб на початок 2006 р. до 277, 1 тис. осіб на початок 2031 р. Природний приріст залишатиметься додатнім лише протягом 2007-2015 рр., після чого набуде від'ємних значень.

1.3 Озеленення

Парк культури і відпочинку ім. Михайла Чекмана - 55, 2745 га; Дендропарк “Поділля” - 30, 50 га; Сквер ім. Т. Шевченка - 4, 7 га; Парк “Заріччя” - 4, 2 га.

У Хмельницькому квітники та клумби прикрашають площі, вулиці, особливо багато їх в центрі міста, зокрема біля філармонії, кінотеатру ім. Т. Шевченка, поблизу колишнього “Дитячого світу”, музично-драматичного театру. Є вони і в більш віддалених куточках: біля дендропарку, на “кругах” біля “ТЕМПу” і “Катіону” та в багатьох інших місцях. Є у нашому місті і ботанічний сад при Хмельницькому національному університеті, де ростуть рідкісні види рослин. Невеличкі клумби часто можна побачити біля крамниць та кав'ярень, а у приватному секторі практично на кожному подвір'ї так і майорять полум'яні піони, стрункі тюльпани, розкішні троянди, крихітні фіалки, мальви найрізноманітніших кольорів та безліч інших квітів. Причому рослини прикрашають місто від ранньої весни до пізньої осені.

1.4 Щільність забудови

Рис. 2Сучасний стан забудови міста Хмельницький

Місто формується на чотирьох вододілах вздовж долини Південного Бугу з північного заходу на південний схід.

Основними водотоками та широкими долинами є р. Південний Буг, р. Кудрянка та менша долина р. Плоскої.

Штучними факторами розділу території міста є магістральні залізниці Жмеринка - Львів, Київ - Кам'янець-Подільський та транзитні автошляхи схід-захід та північ-південь.

Природні та штучні фактори ділять місто на чотири великі планувальні частини: центральну, північну, південну-1, південну-2, які мають виражений лінійний напрямок.

Центральна частина ділиться вулицями на шість великих масивів, чотири із них із збереженою історичною мережею вулиць (генплан XVII ст.). З півночі на південь через центральну частину (вул. Старокостянтинівське шосе, Пушкіна, Кам'янецька) проходить національний автошлях Старокостянтинів - Кам'янець-Подільський.

Центральна частина є найбільш щільною та капітально забудованою житловими будинками та спорудами адміністративно-господарського, торгового і культурно-побутового призначення. Більша частина центру забудована 3-9-16-поверховими будинками, але є ще досить багато індивідуальної забудови 1-3 поверхів.

Центральна частина забезпечена новим інженерним обладнанням і зовнішнім благоустроєм. В центральній частині розташовані основні парки та сквери міста.

Північна частина займає територію на північ від р. Південний Буг і формується масивами історичного поселення заріччя багатоповерховим житловим районом Заріччя, кварталом №4, с. Лезневе та Північним житловим районом.

Інженерним обладнанням масиви індивідуальної забудови охоплені частково. Значну частина території виділено під розміщення об'єктів виробництва.

Південна частина-І відділена від центральної смугою відводу магістральної залізниці Жмеринка-Львів, р. Плоска та обмежена з півдня р. Курдянка.

Територія формується трьома житловими масивами (Південно-Західний житловий район, район Дубове, район аеропорту), південною частиною східної промислової зони та великим включенням промислово-складських об'єктів в житлових масивах.

Житлова забудова в основному багатоповерхова (5-ть поверхів) із повним інженерним обладнанням та транспортними зв'язками. В районі діє кілька наукових, дослідних, медичних закладів, велика кількість виробничих об'єктів та торгівлі.

У районі є два масиви індивідуальної забудови із невеликим вкрапленням 2-5-9-поверховими будівлями по вул. Чорновола. Поміж житлових масивів індивідуальної забудови розташовані великі промислові об'єкти та комунально-виробничі території.

Житлова забудова інженерним обладнанням забезпечена частково.

Південна частина II - відокремлена від південної частини-І річкою Кудрянка. Територія із досить складним рельєфом, порізана ярами, водотоками. Південна частина її формується житловими масивами Ружична, Книжківці, житловим масивом Ракове та територією військового полігону.

Таким чином, можна зробити висновок, що житлова забудова у місті продовжує формуватись. Вона недостатньо забезпечена інженерно-транспортною інфраструктурою для оптимального функціонування.

Аналіз введення структури житлового будівництва протягом останніх років свідчить, що обсяги житлового будівництва мали тенденцію до зростання (Генеральний план міста, розроблений Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «ДІПРОМІСТО»).

Частка садибного будівництва складає 18%, відповідно частка багатоквартирного будівництва становить 82% загальної площі.

Відповідно до прогнозів, до кінця 2031 року житловий фонд м. Хмельницького складатиме 7732, 2 га загальної площі і по типах забудови буде наступним:

- багатоквартирна забудова - 6391, 0 тис. м2 загальної площі або 82, 7% від загальної площі;

- садибна забудова - 1341, 2 тис. м2 загальної площі або 17, 3% від загальної площі.

Очікується, що щорічне введення житлового фонду по місту в середньому складе 138 тис. м2 загальної площі (багатоквартирного і садибного)

1.5 Інженерна інфраструктура

Транспорт - галузь господарства, яка має значний вплив на розвиток всiх галузей виробництва, невиробничої сфери, на умови життя i дiяльностi людей. На територiї Хмельницької областi розвинутi майже всi (крiм морського) види сучасного транспорту. Вони пов'язанi мiж собою i утворюють транспортну систему, яка є складовою частиною транспортної системи України. Провiдне мiсце серед видiв транспорту за величиною перевезень займає автомобiльний. Ним тiльки за 1991 p. перевезено 34 млн. т вантажiв та здiйснено перевезень пасажирiв на суму понад 42, 7 млн. крб. Довжина автомобiльних шляхiв - 7, 0 тис. км, причому 6, 7 тис. км - це дороги з твердим покриттям.. В середньому на 1 тис. км2 територiї припадає 326, 4 км автомобiльних шляхiв (по Українi - 270 км). Отже, можна стверджувати, що область має досить густу мережу автомобiльних шляхiв. Найважливiшi магiстралi перетинають область з заходу на схiд (Тернопiль-Пiдволочиськ-Хмельницький-Летичiв-Вiнниця) i з пiвночi на пiвдень (Шепетiвка-Хмельницький-Кам'янець-Подiльський-Чернiвцi). Вони забезпечують мiжобласнi i внутрiшньобласнi зв'язки. Крiм того, перевезення в межах областi здiйснюються по автомобiльних Дорогах обласного значення. Серед них найважливiшими є: Кам'янець-Подiльський-Чемерiвцi-Сатанiв-Хмельницький; Скала-Подiльська-Дунаївцi-Нова Ушиця; Острог-Славута-Попонне та iн. Залiзничний транспорт займає важливе мiсце у вантажо- i пасажироперевезеннях, як у внутрiшньобласних, так i транзитних. Довжина залiзниць в областi - 740 км, а щiльнiсть залiзничної мережi становить 35 км на 1 тис. км2 територiї (по Українi - 37, 6 км). Найбiльша щiльнiсть залiзниць - в центральнiй i пiвнiчнiй частинах областi, найменша - в пiвденнiй. Найважливiшi залiзницi Київ-Хмельницький-Львiв i Київ-Козятин-Шепетiвка-Здолбунiв (електрифiкована) перетинають область зi сходу на захiд, а Шепетiвка-Хмельницький-Кам'янець-Подiльський-Чернiвцi - iз пiвночi на пiвдень. По них перевозять рiзноманiтну продукцiю за межi областi, надходить паливо i сировина з iнших регiонiв. Перевезення в межах областi здiйснюється по залiзницях Хмельницький-Волочиськ, Хмельницький-Шепетiвка, Шепетiвка-Ямпiль, Хмельницький-Вовковинцi-Жмеринка, Шепетiвка-Полонне та iн. Водний транспорт розвинутий на Днiстрi. Ним перевозять переважно будiвельнi матерiали (гравiй, галька), якi добувають з дна цiєї рiчки. Авiацiйний транспорт використовується для перевезень пасажирiв. Хмельницький має сполучення з Києвом, Львовом, Вiнницею, Одесою, Сiмферополем та iншими мiстами. Трубопровiдний транспорт представлений газопроводами, якi перетинають територiю областi: «Союз» (Оренбург-захiдний кордон України), Уренгой-Ужгород, Дашава-Київ. Транспорт є значним забруднювачем повiтря. Найбiльше викидiв дає автотранспорт. Вони мiстять понад 200 отруйних компонентiв, серед яких особливо шю'дливими є свинець i окис вуглецю. Найбiльша забрудненiсть повiтря вiд автотранспортних засобiв - у Хмельницькому та Кам'янець-Подiльському. Набувають подальшого розвитку в області засоби телекомунікацій. На території області прокладено волоконно-оптичний кабель Київ-Захід, активно розширює зону діяльності система міжнародного зв'язку “УТЕЛ”, розвивається мережа мобільного та пейджингового зв'язку, система Інтернет.

Таблиця 2

Опис транспорту м. Хмельницький

Наявність підприємств
Залізничних станцій	2	один.
Авіаційний транспорт
Наявність аеропортів	1	один.
Автомобільний транспорт
Підприємств (АТП)	11	один.
Виконують перевезення
пасажирські	1
вантажні	8
Наявність автомобільних доріг	396, 5	км
Загальнодержавного значення	-	км
Республіканського значення	-	км
Місцевого значення	-	км

Зв'язок загального користування

	2007 р.	2008 р.
Мережа телефонного зв'язку (абонентів)	94, 3	96741
Телефонних станцій (один.)	40	58
Наявність вишок мобільного зв'язку (один.)	26	26
Кількість основних телефонів на 100 жителів (один.)	35, 9	-

2. Оцінка системи міста

2.1 Оцінка розвитку міста у просторі

Урбанізовані ландшафти визначають основні риси обличчя міста. Вони складаються з зон: парки, водойми, об'єкти КЗЗ, житлова забудова міста, загальноміський центр, промислово- складські зони, промислові зони зони.

Таблиця 2. 1

Зонування міста Хмельницький

№	Назва зони	Площа зони, (га)
1	Комплексна зелена зона	70
2	Селітебна	95
3	Промислово-складська	17
4	Загальноміський центр	18
5	Промислова	17
Загальна площа міста	217

2.2 Стійкість міських ландшафтів до антропогенної трансформації

Розглядаючи ландшафт, варто зупинитися на використанні цього терміна в минулому і в теперішній час, оскільки часто він несе неоднакове смислове на вантаження.

Одним із критеріїв, що визначають регіонально - екологічну стійкість території площею S, служить показник геодинамічного потенціалу Gг, що характеризує ступінь схильності освоюваної території до деградаційних процесів і визначається відношенням Sу/S (де Sу - площа території ураженої несприятливими екологічними процесами).

Визначаємо за допомогою вихідних даних геопотенціальну стійкість території міста за формулою:

 (2. 1)

де ka - адитивні коефіцієнти, які визначені методом нормуючої функції.

За отриманим результатом та при допомозі таблиці 2. 2, можемо провести класифікацію стійкості урбоекосистеми міста.

Таблиця 2. 2

Оцінка стійкості урбоекосистеми м. Хмельницький

№ з/п	Тип використання території	ka	Sу	Sу/S	W	Клас	Градації стійкості
1	Парки, водойми, об'єкти КЗЗ	1	70	0, 322	1. 47	Керований - замкну зам	Стійка в цілому
2	Житлова забудова міста	0, 5	95	0, 438	1, 28	Керований - замкну зам	Стійка в цілому
3	Загальноміський центр	0, 25	17	0. 078	1, 01	Керований - замкну зам	Стійка вцілому
4	Промислово - складська забудова	0, 125	18	0, 083	1, 01	Керований - замкну зам	Стійка в цілому
5	Промислові зони	0, 0625	17	0. 078	1, 00	Керований - замкну зам	Стійка в цілому

2.3 Загальна оцінка людського потенціалу

Для ефективної просторової організації регіональних систем важливо систематизувати інформацію про наявний потенціал регіону. Постає вимога опрацювати теоретичні і методичні засади оцінки потенціалу простору. Дослідження окремих складових ресурсного потенціалу та його оцінки ведуть Л. Гринів, Г. Гуцуляк, І. Горленко, М. Ігнатенко, О. Літовка, Е, Новиков, А. Маринич, В. Руденко.

Дослідження моделі ПРОГРЕС передбачає: заповнення простору інформацією, структуризацію містобудівних задач у просторі, виявлення внутрішніх та зовнішніх диспропорцій і суперечностей у просторі, виявлення кількісних залежностей між характеристиками простору, окреслення просторових значень, тобто незмінних значень, які суттєво впливають на ефективність системи.

Людський вимір є узагальненою змінною містобудівного (регіонального) простору. Населення може бути структуризованим за різними ознаками, щодо: статі, віку, кваліфікації, інших параметрів. Для будь - якої категорії людей характерні кількісні показники. Це, зокрема, кількість людей, що проживає на території, якісні характеристики-духовність, освіченість, використання - зайнятість, професійна структура.

У даному підрозділі курсової роботи пропонується користуючись вихідними даними, проаналізувати основні складові потенціалу міста та області (регіону).

Людський потенціал L кількісно можна охарактеризувати чисельністю населення в місті (області, регіоні) Nн, кількістю працездатних людей Nпр.

Якісний склад населення можна оцінювати освітнім рівнем, тобто відношенням людей з різним рівнем освіти до загальної кількості людей:

(2. 2)

де Р - освітній рівень населення, ai - коефіцієнт вагомості певного освітнього рівня, Niн - кількість людей, що мають певний освітній рівень, Nн - загальна кількість населення.

Р = 0, 5*70/822, 4 = 0. 04

Далі пропонується розглянути найбільш важливе для оцінки просторового потенціалу поєднання характеристик. В абсолютних одиницях це буде кількість людей Nфі, зайнятих у певній складовій певної галузі міста (області, регіону). Сума ? Nфі / Nпр означає кількість працюючих людей. У відносному вираженні маємо структуру зайнятості населення:

(2. 2)

(2. 3)

Nн = 822, 4-323, 7 = 498, 7

Де: Nн - кількість непрацюючих людей.

Дані, що наведені вище становлять методологічну основу для створення моделі розвитку потенціалу міста (області, регіону). Наступним кроком у розрахунках по даному підрозділу пропонується користуючись вихідними даними провести аналіз розвитку людського виміру у Вашому місті.

Людський вимір характеризується кількістю населення Nн та його якісними властивостями, (Таблиця 2. 4).

Таблиця 2. 4

Основні характеристики людського виміру в м. Хмельницьк

Показники	Значення
Чисельність населення, тис. Осіб	822, 4 тис. осіб
Віковий склад населення: молодше від працездатного працездатне старше від працездатного	172, 0 тис. оміб 517, 2тис. осіб 129, 3тис. Осіб
Зайнятість по галузям: сільське господарство нефункціональна сфера промисловість	33, 9 тис. осіб 46, 5 тис. сіб 243, 3 тис. Осіб

До якісних характеристик віднесемо якість демографічної ситуації, освіченість і приріст населення. Освіченість можна виразити формулою:

(2. 4)

Де: Ио - рівень освіченості, Ni - кількість населення певного освітнього рівня (ВНЗ, ЗОШ, ПТУ), лi - коефіцієнт вагомості освітнього рівня (ВНЗ - лi - 0, 5, ЗОШ - лi - 0, 5, ПТУ - лi - 1).

Якість демографічної структури населення можна охарактеризувати за віковими групами (0 - 18 років, 18 - 60 років, 60 і більше) за формулою:

(2. 5)

Де: Ид. с. - якість демографічної структури, Ni, лi - кількість населення певної вікової групи та її вагомий коефіцієнт. Вагомий коефіцієнт певної вікової групи становить: 0 - 18 років - лi - 0, 3, 18 - 60 років - лi - 0, 5 та 60 і більше - лi - 0, 2. Значення приросту населення задано у вихідних даних до курсової роботи, згідно варіанту. Звідси узагальнений середній показник якості людського виміру міста (області, регіону) можна виразити формулою:

(2. 6)

Як результат, оптимальні умови розвитку людського виміру будуть спостерігатися при ИL = 1. При значенні ИL < 1 (область негативних результатів), у місті чи регіоні, для певних якісних характеристик людського виміру необхідно вжити відповідних заходів.

При оцінці використання наявного людського потенціалу в області, першим показником, який пропонується визначити у курсовій роботі є показник зайнятості населення у різних сферах господарства (у нашому випадку це сільське господарство та нефункціональна сфера). Показник якості зайнятого населення визначаємо по формулі:

(2. 7)

де: N1 - кількість населення що зайнята у сільському господарстві, для якого лi - 0, 4. N2 - кількість населення що зайнята у не функціональній сфері (робота яка не передбачає випуску готової продукції), для якої лi - 0, 6. Nпр. н. - кількість працездатного населення (згідно варіанту).

Після цього, визначаємо використання наявного людського потенціалу за формулою:

(2. 8)

де: зL - коефіцієнт використання населення, Nпр. та Nпр. н. - відповідно, кількість зайнятого у відповідній сфері населення та кількість працездатного населення. Nпр. = N2. За наявними даними та результатами оцінки, пропонується заповнити узагальнену карту використання потенціалу міста, таблиця 2. 5.

Таблиця 2. 5

Використання потенціалу міста Хмельницький

Показник	Значення	Ранг проблеми
Чисельність населення, тис. Осіб	822, 4	1
Людський вимір: Ио Ид. с. Ипр.	0, 1 0, 4 0, 19	3 1 2
Зайнятість в основних галузях: Сільське господарство Нефункціональна сфера Промисловість	33, 9 46, 5 243, 3	1 2 3

Розрахунок щільності населення м. Хмельницьк

10км. - 500чол.

20км. - 400км.

30км. -200чол.

D = S/чисельність.

S = ПR2;

S1 - 3, 14*32 = 28, 26

S2 - 3, 14*5, 32 = 88, 2

S3 - 3, 14*15, 22 = 725, 5

D1 = 28, 26/500 = 0, 05 чол/км2

D 2 = 88, 2/400 =0, 2 чол/км2

D3 = 725, 5/200 = 3, 6 чол/км2

3. Оцінка впливу антропогенних чинників на місто

3.1 Оцінка кількості автотранспорту

Метою запропонованої методики є отримання інформації про викиди шкідливих речовин автотранспортом у територіальному розрізі. В основу методики розрахунку викидів шкідливих речовин автотранспортом закладено середній питомий викид по автомобілях окремих груп з урахуванням використаного палива.

В загальному обсязі шкідливих викидів в даній курсовій роботі враховується окис вуглецю.

Для кожної підгрупи автомобілів маса викинутої шкідливої речовини визначається по формулі:

(3. 1)

де: М - маса шкідливої речовини викинутої за розрахунковий період (розрахунковий період становить один рік), m - питомий викид шкідливої речовини автомобілем даної групи з певним двигуном (Додаток 2), Z - пробіг автомобіля даної груп з певним двигуном, Пк = Кв *Кт, де Кв - коефіцієнт впливу певного типу автомобіля (Додаток 3), Кт - коефіцієнт впливу технічного стану (Додаток 4).

Розрахунок пробігу автомобілями проводиться за формулою:

(3. 2)

де: В - витрати палива автомобілів за розрахунковий період тис. т. (Додаток 5). Питомі викиди шкідливих речовин в атмосферу на 1 км пробігу для всіх груп автомобілів (Додаток 2). Дані розрахунку заносяться до таблиці 3. 6.

Ступінь забрудненості повітря автотранспортом залежить не тільки від інтенсивності руху, кількості та характеру викидів, а й від типу забудови, рельєфу місцевості, напряму вітру, вологості і температури повітря. Ступінь впливу автотранспорту на навколишнє середовище розраховуємо за формулою:

де: А - фонове забруднення атмосферного повітря (0, 5 мг/м3), N - сумарна інтенсивність руху автомобілів за одну годину, Кв, - коефіцієнт впливу певного типу автотранспорту (Додаток 3), КА, - коефіцієнт, що враховує аерацію місцевості (Таблиця 3. 1).

Таблиця 3. 1

Значення коефіцієнту КА

№	Тип місцевості	Значення КА
1	Транспортні тоннелі	2, 7

КН, - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру (Таблиця 3. 2).

Таблиця 3. 2

Значення коефіцієнту КН

№	Швидкість вітру, м/с	Значення КН
1	6	1, 00

КУ - коефіцієнт, що враховує ухил місцевості (Таблиця 3. 3).

Таблиця 3. 3

Значення коефіцієнта КУ

№	Повздовжній ухил, град.	Значення КУ
1	8	1, 55

Квл. - коефіцієнт, що враховує вологість повітря (Таблиця 3. 4).

Таблиця 3. 4

Значення коефіцієнта КВл.

№	Відносна вологість, %	Значення КВл.
1	40	0, 60

Кn - коефіцієнт, що залежить від типу перехресть (Таблиця 3. 5

Таблиця 3. 5

Значення коефіцієнту Кn

№	Тип перехрестя	Значення коефіцієнту Кn
1	Регульоване світлофорами	1, 8

Таблиця 3. 6.

Викид шкідливих речовин автотранспортом (викид оксиду вуглецю)

Тип автомобілю	Пробіг автомобілів	Питомий викид на 1 км.	Пв	Річний викид
1	2	3	4	5
Вантажні, не легкові	67, 6	277, 8	5, 6	18776, 6
Вантажні, не легкові спеціальні	40, 5	4, 18	0, 39	169, 2
Автобуси	54, 0	323, 8	7, 1	17483, 0
Легкові, службові спеціальні	94, 6	38, 23	2, 57	3615, 5
легкові індивідуального користування	94, 6	24, 11	1, 71	2280, 9

3.2 Визначення потенціалу самоочищення атмосфери

Оскільки природна незмінена рослинність у межах урбоекосистеми відсутня, то доцільно визначати потенціал самоочищення для компонентів ПТК.

Основним критерієм самоочищення атмосфери є числове значення метеорологічного потенціалу самоочищення атмосфери (МПСОА). Цей показник розраховується за формулою:

(3. 4)

де: К - числове значення МПСОА, Т - кількість днів з туманами (Додаток 6), О - кількість днів з опадами (Додаток 6), В1 - кількість днів з швидкістю вітру 0 - 1 м/с (Додаток 6), В2 - кількість днів з швидкістю вітру > 6 м/с (Додаток 6). Згідно варіанту, з таблиці додатку 6 необхідно вибрати значення показників підставити у формулу та розрахувати числове значення МПСОА. Дані розрахунків заносяться до таблиці 3. 7.

Таблиця 3. 7

Розрахунок значення метеорологічного потенціалу самоочищення атмосфери

№	Показники	Значення
1	Кількість днів з туманами	50
2	Швидкість вітру 0 - 1 м/c	20
3	Швидкість вітру > 6 м/с	5
4	Кількість днів з опадами	10
5	МПСОА	4, 6

3.3 Районування території міста за ступенем забруднення

Як в урбоекології так і в екології міських систем не існує єдиного підходу до визначення масштабів забруднення міського середовища. Для умов міста найбільш прийнятною методикою є запропонований В. Г. Гмошинським (1977) комплексний коефіцієнт забруднення. Його і необхідно розрахувати в даній роботі. Порядок виконання роботи наступний:

Користуючись планшетом на якому зображене місто, розбити його на квадрати (1, 0 см 1, 0 см).

2. Визначити основні фактори - забруднювачі у кожному квадраті (підприємства, заводи, фабрики).

Користуючись залежністю , визначити відношення площі забруднення до площі квадрату.

Згідно рівняння:

(3. 5)

де G2 (f) = , де в свою чергу S1 - площа, яка потрапила під вплив забруднення, S - площа території (площа квадрату) підрахувати ступінь забруднення.

Користуючись градацією рівня забруднення (Додаток 7) визначити рівень забруднення урбоекосистеми по кожному квадрату, та занести дані до таблиці 3. 8.

Таблиця 3. 8

Визначення комплексного коефіцієнту забруднення

№	Площа S1	Значення Gзаг	Рівень забруднення
1	25	0, 11	Середній
2	20	0, 09	Середній
3	16	0, 07	Середній

3.4 Оцінка шумового забруднення

Згідно з діючим в Україні законодавством, рівень шуму, що створюється автотранспортом (акустична характеристика) визначається шумометром на відстані 7 м від першої (ближньої) розрахункової точки до смуги транспортного потоку. Дані по розрахунку заносимо до таблиці 3. 9.

Таблиця 3. 9

Визначення рівня шуму

VN	X1	X2	X3	V7	Норматив
48, 89	3, 01	2, 7	3, 6	83, 2	55

Рівень шуму на нормативній відстані визначається за формулою:

(3. 6)

де: N - інтенсивність руху автотранспорту авто/год, ?n - сума поправок, яка враховує відхилення умов від типових. Поправки визначаються за формулою

(3. 7)

де: XN, - поправка на співвідношення громадського та вантажного транспорту (1 - 5 дБ), XV, - поправка на відхилення швидкості руху (2 - 8дБ), XI, - поправка на ухил автошляху (1, 2 - 3, 4), Xтр - поправка на рух трамваю вздовж вулиці (2 - 3 дБ). Наступним шляхом є розрахунок рівня шуму від автомагістралі, на відстані м. (8 - 14 м.) за формулою:

(3. 8)

де: VN - рівень шуму від джерела на відстані дБ, V7 - рівень шуму від джерела дБ, X1 - зниження шуму внаслідок поширення звукових хвиль в атмосфері, X2 - зниження шуму під впливом земної поверхні, X3 - зниження шуму під впливом зелених насаджень, X4 - поглинаючий ефект будівель (25 дБ).

(3. 9)

де: PI - відстань від джерела шуму.

(3. 10)

де: КN - коефіцієнт поглинання шуму, який дорівнює для асфальту - 0, 9, відкритого грунту - 1, газону - 1, 1.

(3. 11)

де: К3 - коефіцієнт зниження звукової енергії зеленими насадженнями, що становить - 1, 2 для смуги з двох рядів дерев з чагарником та шириною 6 м, 1, 5 - для тієї ж смуги але шириною 7 м. Після виконання розрахунків отриманий результат по рівню шуму необхідно порівняти з нормативними значеннями.

4. Формування якості міської води

4.1 Умови прийому промислових стічних вод у міську систему водовідведення

Для того щоб визначити кількість речовин, які надходять у водний об'єкт з поверхневим стоком, необхідно знати його склад та витрату. Частина води перехоплюється верхніми шарами рослинного покриву, частина стікає по ухилах поверхні у водний об'єкт, частина випаровується, частина уходить у грунтові води. Та частина води яка залишається являє собою загальний шар поверхневого стоку.

Для його врахування вводиться коефіцієнт стоку (ц). Цей коефіцієнт чисельно дорівнює відношенню кількості води яка стікає разом з поверхневим стоком у водний об'єкт з одиниці площі за одиницю часу, на одиницю площі в одиницю часу опадів. Величина цього коефіцієнту для стічних вод після поливу приймається рівною ц = 0, 3 - 0, 6 (Додаток 10).

Значення коефіцієнту стоку для водозбірного басейну розраховується як середньозважене для всієї площі по формулі:

(4. 1)

де: Ьі - вагові коефіцієнти, які дорівнюють по величині відношенню площі даного покриття до загальної площі водозбору, ші - коефіцієнти стоку для різних видів покриття. При орієнтовних розрахунках (0, 3 - 0, 7).

Об'єм дощових чи снігових вод за рік розраховується:

(4. 2)

де: ш - коефіцієнт стоку дощових (снігових) вод, F - площа водозбору, га H - шар опадів за теплий чи холодний період відповідно, мм.

м3

Об'єм поливомиєчних стічних вод розраховується:

(4. 3)

де: m - витрата води на мийку одиниці площі, л/ м2, k - кількість мийок для умов міста в рік, F - площа поверхонь, що обробляються, ш - коефіцієнт стоку стічних вод.

Значення всіх параметрів що входять до цієї формули, визначаються у відповідності до нормативів:

на мийку 1 м2 площі витрачається від 1, 2 до 1, 5 літрів води;

кількість мийок для умов міста складає 50 - 150 за рік;

площа покрить, які потребують мийки, складає 20% від площі міста;

коефіцієнт стоку приймається рівним 0, 3 - 0, 6.

м3

Якщо на площі міста розташовані великі парки, чи ділянки лісових масивів, проявляється ефект затримання частини атмосферних опадів листяним покривом. Розрахунок кількості затриманих атмосферних опадів проводиться по абсолютним нормам затримання (Додаток 9).

Шар випавших опадів коректується на величину затриманих опадів з врахуванням співвідношення площ, які зайняті різними видами дерев, та всій площі. Тоді об'єм дощових чи талих вод:

(4. 4)

де: ш - коефіцієнт стоку, F - площа водозбору га, Н та Нз - шари випавших та затриманих опадів відповідно мм.

м3

Загальний об'єм стоку з міської території:

(4. 5)

Де: WД, WС, WПМ - об'єми дощових, снігових та поливомиєчних стічних вод відповідно.

м3

Сумарне значення річного виносу речовин з поверхневим стоком розраховується як:

(4. 6)

Де: Сд, Сс, Спм - концентрації речовин у дощових, снігових та поливомиєчних стічних водах відповідно г/м3.

м3

Кількісне та якісне виснаження поверхневих та підземних вод

Найбільш високий рівень забруднення поверхневого стоку спостерігається на територіях великих торгівельних центрів, автомагістралях, територіях промислових підприємств.

Склад поверхневого стоку з території промислових підприємств визначається характером загальних технологічних процесів, ефективністю роботи установок по очищенню промислових стоків та пилогазоочисного обладнання. В залежності від складу накопичених на території промислових підприємств забруднюючих речовин, промислові підприємства поділяють на дві групи.

До першої відносять підприємства, стік з території яких не містить специфічних речовин токсичної дії (енергетика, чорна металургія, машинобудування, приладобудівельні заводи, легка, харчова, електротехнічна промисловість). Інші підприємства відносять до другої групи та характеризуються великою кількістю органічних домішок та специфічних речовин.

Для розрахунку приблизної величини впливу міського ВГК на загальний стік річки користуються методикою І. А. Шикломанова (1985).

Визначити сезонні зменшення стоку річки за рахунок водоспоживання промисловості, енергетики, комунального господарства за формулами:

(4. 7)

(4. 8)

(4. 9)

де: Кпр, Кте., Кком - емпіричні коефіцієнти, значення яких наведені в таблиці 4. 1,. Qпр, Qте., Qком -. сумарні водозабори (вихідні дані).

Користуючись вихідними даними, виписати, згідно варіанту значення: Qпр, Qте., Qком.

За наведеними нижче формулами провести розрахунок зміни об'єму стоку річки.

Таблиця 4. 1

Емпіричні коефіцієнти для розрахунку зменшення річкового стоку в результаті водоспоживання (в частках від водозабору) (за І. А. Шикломановим, 1985)

Рік	Кпр.	Кте.	Кком.	Рік	Кпр.	Кте.	Кком.
Північні райони	Південні райони
1985	0, 08 -0, 10	0, 01 - 0, 02	0, 10-0, 15	1985	0, 15- 0, 20	0, 03-0, 05	0, 25-0, 35
2000	0, 15- 0, 20	0, 02-0, 03	0, 08-0, 12	2000	0, 30-0, 40	0, 06-0, 09	0, 20-0, 30

Розрахунок проводимо за формулами:

(4. 10)

м3/рік

де Q - зміна об'єму стоку річки, Qсум. - сумарний об'єму річкового стоку і скиду очищених стічних вод нижче міста, Qприр. - об'єм річкового стоку вище міського водозабору.

(4. 12)

м3/рік

де:

(4. 13)

м3/рік

де: Qд, Qт., Qпм. - об'єми дощових, талих, поливо - миєчних вод.

Звідси:

(4. 14)

м3/рік

5. Оцінка комфортності міської екосистеми

5.1 Відеоекологічні особливості міст в контексті комфортності міських систем

Оцінка оточення жителями міст своєрідного “зорового середовища” набуває важливого значення. Кривоносов М. В., Подрігало Л. В., (2004) визначають “зорове оточення” як поєднання екзогенних факторів, що впливають на стан зорової системи, здоров'я й працездатності дітей і підлітків. На жаль, сучасне середовище міст не відповідає цим вимогам, у результаті чого в більшості випадків створюється протиприродне візуальне середовище, зокрема агресивні видимі поля. Приклади таких полів: глухі забори, гладкі двері, панелі великого розміру, монолітне скло, підземні переходи, асфальтове покриття й дахи будинків.

Окрім зниження комфортності середовища, останнім часом у всіх великих містах збільшується число психічних захворювань, навіть виник новий термін - “синдром великого міста”, який нерідко виявляється в агресивності людини. Існує методика, яка дозволяє практично оцінити рівень відеоекологічної сприятливості міського середовища. Суть її зводиться до розрахунку коефіцієнта відеоекологічної сприятливості Кve.

1. Користуючись вихідними даними та даними які зняті студентом з планшету (план міста), за формулою (5. 1), підрахувати коефіцієнт відеоекологічної комфортності.

(5. 1)

де - відношення площі зайнятої відповідними градаціями КЗЗ до площі розрахункових квадратів, - відношення площі, зайнятої відповідними типами поверхні забудови до площі розрахункових квадратів, - відношення площі, зайнятої відповідними архітектурними градаціями до площі розрахункових квадратів, kа - адитивні коефіцієнти

КаКЗЗ = 0, 5; КаПОВ = 1; КаАРХ =0, 5.

Sзабудови - 110 га.

Sархітектури - 90 га.

Порівняти отримані результати зі шкалою відеоекологічної комфортності: 0, 1 - 0, 2 - катастрофічна, 0, 2 - 0, 3 - дуже погана, 0, 3 - 0, 4 - погана, 0, 4 - 0, 5 - середня, 0, 5 - 0, 6 - нормальна, 0, 6 - 0, 7 - висока, 0, 7 > - дуже висока.

5.2 Комфортність міського середовища

В даному підрозділі курсової роботи необхідно за запропонованою методикою оцінки потенціалу екологічної комфортності території міста та результатами попередніх розділів і вихідних даних провести оцінку території міста, що зображена на планшеті. Оцінка проводиться за 29 показниками сучасного екологічного та соціально - екологічного стану міста. Ці показники об'єднані в 11 груп. Інтенсивність прояву кожного показника оцінюється за чотирибальною шкалою:

1 бал - найменший (комфортний) прояв несприятливих факторів, 2 бали - середній (сприятливий) прояв несприятливих

факторів, 3 бали - високий (несприятливий) прояв негативних факторів, 4 бали - найвищий (вкрай несприятливий) прояв негативних факторів. Результати оцінки подаються у вигляді таблиці 5. 1.

<...