Антропогенна трансформацiя орнiтокомплексiв Сколiвських Бескидiв

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича

Башта Андрiй-Тарас Вiкторович

УДК 598.2: 504.05 (477.8:23.0)

АНТРОПОГЕННА ТРАНСФОРМАЦIЯ ОРНIТОКОМПЛЕКСIВ СКОЛIВСЬКИХ БЕСКИДIВ

03.00.16. - Екологiя

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата бiологiчних наук

Чернівці - 2000



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у вiддiлi екосистемологiї Iнституту екологiї Карпат НАН України, м. Львів.

Науковий керівник - академік НАН України, доктор біологічних наук, професор Голубець Михайло Андрійович, Інститут екології Карпат НАН України, директор Інституту.

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Стефурак Василь Петрович, Івано-Франківська державна медична академія, професор кафедри медичної біології та генетики,

доктор біологічних наук, професор КРОЧКО Юлій Іванович, Ужгородський державний університет, завідувач кафедри зоології.

Провідна установа - Львівський національний університет ім. І. Франка, кафедра зоології.

Захист дисертації відбудеться “14” червня 2000 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.05 при Чернівецькому державному університеті ім. Ю. Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича (58012, м,Чернівці, вул. Л. Українки, 23).

Автореферат розісланий "11" травня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук, доцент Г.П. Копильчук



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Внаслiдок неухильного зростання антропогенного впливу на природнi екосистеми, в сучасних умовах особливої актуальностi набувають питання збереження біотичної різноманітності, раціонального використання природних ресурсів. Передовсім, це стосується гірських регіонів, де поряд з окультуреними територіями збереглися на значних площах природні ценози. Це характерно для Сколiвських Бескидів, яким властиве поєднання рiзних ступенiв антропогенної трансформацiї екосистем.

Для пiзнання процесiв i явищ, якi вiдбуваються в природi регiону на сучасному етапi, їх прогнозування, а також призупинення негативних наслідків впливу антропогенних чинників, виникає необхiднiсть поглибленого вивчення екосистем та їх окремих компонентiв, зокрема орнiтофауни. Важливе значення має дослiдження процесiв, причиною яких є вплив господарської діяльності на орнiтофауну в усiх його формах i проявах. Таких комплексних досліджень в окремих регіонах Карпат ще не проводилося. Значення їх зростає в аспекті положень міжнародних конвенцій (Бонн, 1979; Ріо-де-Жанейро, 1992; Берн, 1994).

На цiй основi можливе здiйснення прогнозу загальних тенденцiй антропогенної трансформацiї орнiтокомплексiв, розробка перспективних заходiв щодо збереження біотичної рiзноманiтностi.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у вiддiлi екосистемологiї Iнституту екологiї Карпат НАН України протягом 1993-1997 рр. у рамках науково-дослідної тематики відділу "Базова оцінка екологiчної ситуацiї на пiвнiчно-схiдному макросхилi Українських Карпат" (№ держреєстрації О193 U 018313).

Мета i завдання дослiджень. Метою роботи було: встановити динамiчні тенденцiї орнiтокомплексiв у конкретних умовах антропогенного навантаження, шляхи їх формування, запропонувати можливі заходи для збереження їх біорізноманітності.

Для виконання запланованої роботи були поставлені такi завдання:

Встановити видовий склад, чисельнiсть, iншi кiлькiснi та якiснi параметри орнiтофауни й на основі цього виділити орнітокомплекси типових екосистем регiону.

Дослiдити вплив рiзних форм антропогенного навантаження на орнiтокомплекси досліджуваної території.

Виявити й проаналізувати структурнi та функцiональнi змiни орнітокомплексів, зумовленi антропогенним впливом на бiогеоценотичний покрив.

Виявити адаптацiї птахiв до змiнених умов iснування.

Запропонувати практичнi заходи щодо збереження бiотичної рiзноманiтностi орнiтофауни Сколiвських Бескидiв.

Наукова новизна отриманих результатів. Орнiтофауна Сколiвських Бескидiв уперше розглянута як динамiчна система орнiтокомплексiв, отриманi повнi данi про її таксономiчний склад, екологiчну структуру. Комплексно вивчена трансформація орнiтофауни на фонi антропогенних змiн у бiогеоценотичному покривi з усiма їх екологiчними наслiдками. Дана оцiнка структурних i функцiональних змiн орнiтокомпонента екосистем Бескидів у результаті антропогенного впливу. Проаналiзованi основнi шляхи та особливості формування вторинних орнітокомплексів регiону. Запропоновані рекомендації щодо збереження орнітоугруповань під час проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства в умовах Бескидів. Виявлені основні риси і закономірності процесу формування орнітофауни початкових стадій утворення урбосистеми. Поглиблені дані щодо адаптивних процесів птахів до існування в урбосистемах.

Отриманi результати є пiдставою для глибшої наукової iнтерпретацiї взаємовiдносин мiж природними та урбанiстичними системами, структурно-функцiональної органiзацiї та динамiки орнiтокомплексiв. Встановлена iндикацiйна здатнiсть окремих видiв i груп птахiв для визначення глибини дигресивних змiн в окремих екосистемах.

Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень орнітокомплексів Сколівських Бескидів будуть використані під час зонування території та формування плану охорони природи Національного природного парку "Сколівські Бескиди". Вони мають цінність для складання програм, спрямованих на збереження біорізноманітності орнітофауни Українських Карпат, і використанi для створення карт поширення видів до Атласу гнiздових птахiв захiдних областей України.

У роботі дана характеристика трапляння в регіоні рідкісних видів птахів, запропонованi заходи для збереження в Бескидах популяції глухаря.

Результати досліджень використані в навчальному процесі Прикарпатського державного університету та Івано-Франківської державної медичної академії, а також на заняттях екологiчного гуртка Малої Академiї Наук у Львовi.

Особистий внесок автора. Польові дослідження, аналіз отриманих результатів, їх статистичне опрацювання виконані особисто дисертантом або шляхом консультацій з науковцями Львівського національного університету ім. І. Франка та Інституту охорони природи Польської академії наук (м. Краків). Обговорення матеріалу, викладеного в дисертаційній роботі, проведено спільно з науковим керівником.

Апробацiя роботи. Матерiали дисертацiї представленi на засіданнях відділу екосистемології та Вченої ради Інституту екології Карпат НАН України, а також на 14 мiжнародних, всеукраїнських i регiональних конференцiях: "Орнiтофауна захiдних областей України та проблеми її охорони" (Луцьк, 1990), XXI Орнiтологiчний конгрес (Вiдень, Австрiя, 1994), "Урбанiзацiя як фактор змiн бiогеоценотичного покриву" (Львiв, 1994), "Рiдкiснi та зникаючi види рослин i тварин МБЗ "Схiднi Карпати" (Устшики Дольнi, Польща, 1994), "Облiки птахiв '95" (Пярну, Естонiя, 1995), II i III конф. молодих орнiтологiв України (Канiв, 1996, Київ, 1998), "Мiжнароднi аспекти вивчення та охорони бiорiзноманiття Карпат" (Рахiв, 1997), "Облiки птахiв: пiдходи, методики, результати" (заповiдник "Розточчя", 1997), "Значення та перспективи стацiонарних дослiджень для збереження бiорiзноманiтностi" (Львiв, 1998), Конференція молодих науковцiв-бiологiв Львова (Львiв, 1998), "Екологiчнi аспекти охорони птахiв" (Iвано-Франкiвськ, 1999), ІІ-а Конференцiї Європейської орнiтологiчної спiлки (Гданськ, Польща, 1999), "Еколого-географiчнi дослiдження в сучаснiй географiчнiй науцi" (Тернопiль, 1999).

Публiкацiя роботи. За темою дисертацiї опублiковано 23 друковані праці (у т.ч. в монографії - 1, наукових журналах - 7, матеріалах конференцій - 11, тезах - 4).

Структура та обсяг роботи. Загальний обсяг дисертацiї становить 241 сторінки, з яких основного тексту - 152 сторінки машинопису. Вона iлюстрована рисунками i таблицями. Складається зi вступу, 7 роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел (293 найменування, з них - 84 латиницею), 4 додатків.

ЗМІСТ РОБОТИ

Iсторія вивчення орнітофауни Сколівських Бескидів та її антропогенних змін. В iсторiї дослiджень орнiтофауни Бескидiв виділено три періоди: описовий (кінець ХІХ - початок ХХ ст.), фауністичний (середина ХХ ст.) та еколого-фауністичний (кінець ХХ ст.). Аналiз наукових праць свiдчить, що до останнього часу дослiдження в Бескидах мали, переважно, фрагментарний характер, не відображали всієї різноманітності орнітологічного компонента екосистем і недостатньо висвітлили питання його антропогенної трансформації. У зв'язку з цим, набуває актуальності вивчення угруповань птахів регіону в конкретних умовах антропогенного пресу, оцiнка їх структурних і функцiональних змiн.

Природні умови Сколівських Бескидів і загальні риси антропогенного освоєння регіону. Сколiвськi Бескиди є тiєю орографiчною структурою Українських Карпат, для якої властиве поєднання рiзних ступенiв антропогенної трансформацiї екосистем. Розвиток господарства протягом останнiх сторіч призвiв до промислового вирубування лiсiв, появи нових населених пунктiв, iнтенсивного розвитку скотарства i рiльництва. Споживацьке використання природних ресурсiв, iнтенсифiкацiя сiльськогосподарського виробництва пiдвищили ступiнь деградованостi бiогеоценотичного покриву Бескидiв.

Програмою досліджень передбачено: встановити видовий склад, чисельність, інші структурні та функцiональні показники орнітоугруповань у рiзних типах екосистем, дослідити змiни в орнiтокомпоненті екосистем пiд впливом факторiв антропогенного навантаження (лісо- і сільськогосподарська діяльність тощо), встановити типові форми антропогенної елiмiнацiї птахiв, адаптацiї птахів до змінених умов iснування.

Для проведення досліджень на території Сколівських Бескидів було закладено 32 стацiонарні дослiдні площі. Крім того, пiд час експедицiй систематично обстежувались iншi дiлянки району з метою повнiшого виявлення видового складу орнiтофауни, встановлення мiсць концентрацiї рiдкiсних видiв птахiв.

Динамiку угруповань, зумовлену вирубуванням лiсу, досліджували на дiлянках букових, смерекових i смереково-буково-ялицевих лiсостанiв, якi репрезентували їх послiдовнi вiковi стадiї: свiжий зруб, молодняк, жердняк, середньовiковий, пристигаючий, стиглий, перестійний лісостани. Вплив сiльськогосподарського освоєння на орнiтофауну регiону вивчали на дослiдних площах, закладених на луках рiзного способу використання, орних полях i присадибних ділянках, вплив урбанізації - в населених пунктах, що характеризуються рiзним ступенем урбонавантаження на їх територiю.

Закладення пробних площ, встановлення показників чисельності, біомаси, подібності угруповань, індексів різноманітності, розрахунки потоку енергії здійснювали за відомими, уніфікованими методиками (Гаврилов, 1977; Одум, 1986; Hutcheson, 1970; Magurran, 1988). Для стацiонарних дослiджень використано маршрутний метод з шириною смуги за середньою максимальною вiдстанню виявлення птахiв за голосами (Кузякин, 1962; Гузий, 1997). Структурні та функціональні зв'язки птахів вивчали на основі польових спостережень, а також аналізу спеціальної літератури. Опрацювання та статистичний аналіз кількісних показників зроблено з допомогою програми "Statistica".

У роботі використано три основні поняття для характеристики місця і ролі птахів у межах певної однорідної ділянки земної поверхні: орнітокомплекс, орнітоугруповання, орнітонаселення.

Орнітокомплекс - сукупність видів птахів з властивими для неї складом і співвідношенням домінантних та індикаторних видів, структурою екологічних груп, функціональною роллю в екосистемі та закономірностями сезонної динаміки, в екологічно та генетично споріднених біотопах.

Орнітоугруповання - взаємопов'язана сукупність видів птахів певного конкретного біотопу, з певною внутрішньою структурою, співвідношенням екологічних груп, в сезонному аспекті.

Орнітонаселення - сукупна чисельність фонових видів орнітоугруповання.

Орнітофауна основних типів екосистем Сколівських Бескидів у гніздовий період. Кiлькiснi облiки птахiв в основних типах екосистем Сколiвських Бескидiв, результати яких висвiтленi в цьому роздiлi, стали базою для наступного опрацювання, аналiзу та iнтерпретацiї даних з метою встановлення впливу антропогенних факторiв на орнiтокомпонент екосистем регiону (табл.1).

Структурні та функціональні зміни орнітокомплексів, зумовлені антропогенним впливом на біогеоценотичний покрив. У цьому розділі основна увага приділена встановленню та аналізу змін структурних і функціональних показників, що відбуваються в орнітокомплексах регіону під впливом окремих форм антропогенного навантаження (лісогосподарська і сільськогосподарська діяльність, урбанізація, рекреація).

Лісогосподарська діяльність є одним з головних факторiв, що визначають сучасну структуру лiсових бiогеоценозiв. Вирубування зумовлює: зникнення на вирубаних ділянках абсолютної бiльшостi птахiв - корiнних мешканцiв лiсових бiогеоценозiв; iнтенсивне внутрiшньоареальне поширення птахiв лучно-польових i чагарникових бiогеоценозiв.

Показники чисельностi та кiлькостi видiв в угрупованнях птахiв вiд свiжого зрубу до перестійного лiсостану в Сколiвських Бескидах змiнюються майже на порядок величини (7-60 видiв, 60-903 оскм-2) і залежать також вiд ярусної та мозаїчної структури рослинного угруповання, про що свiдчить їх переважання в складноструктурованих мiшаних лiсостанах.

Масштабна заміна масивів мішаних лісостанів з ялиці, смереки і бука смерековими культурами призвела до зменшення загальної чисельності орнітофауни регіону. В мiшаному лiсостанi показники видового багатства, щільності орнітонаселення, його біомаси, величини трансформованої енергії на третину більші, ніж у смерековому (табл.2). У смеречнику відзначена понад удвічі менша частка дуплогніздних і приземно-чагарникових видів, що свідчить про зменшення об'єму екологічних ніш.

Характер впливу рубок, пов'язаних з веденням лiсового господарства, на орнітоугруповання залежить вiд iнтенсивностi вибiрки дерев. За умови вибiрки в межах 15-25% відзначений мінімальний негативний вплив на склад і структуру орнітоугруповань. Деструктивна роль цих заходів у Бескидах буде значно слабшою за умови їх проведення протягом позагнiздового перiоду.

Таблиця 1 - Гніздова орнітофауна пробних ділянок, закладених в основних екосистемах Сколівських Бескидів

Назва пробної ділянки	Кількість видів в орнітонаселенні	Чисельність, оскм-2	Біомаса, кгкм-2
Лiсовi екосистеми
Свiжі зруби мішаного, букового та смерекового лісостанів	7	60,5	1,48
Мішані лісостани
8-10-річний зруб	15	296,1	8,48
жердняк	19	295,8	8,71
середньовiковий	20	409,3	10,78
пристигаючий i стиглий	27	690,5	17,49
перестійний	31	974,5	23,08
Букові лісостани
7-9-річний зруб	15	274,8	6,09
жердняк	14	193,5	5,87
середньовiковий	19	328,7	9,03
пристигаючий i стиглий	23	524,6	15,95
перестійний	29	726,7	19,51
Смерекові культури
7-9-річний зруб	15	253,6	5,33
жердняк	13	196,4	5,38
середньовiковий	17	329,5	7,52
пристигаючий i стиглий	20	513,1	12,86
Сіровільховий лісостан	23	322,9	8,25
Лучнi екосистеми
луки з чагарниками	24	318,9	6,66
сіножать до викошування	14	137,5	12,25
сіножать після викошування	13	239,7	25,19
пасовище	11	225,9	19,87
Аграрнi екосистеми
поле	15	105,5	6,56
присадибна ділянка	10	72,7	2,73
Урбанiстичнi екосистеми
місто	25	680,9	23,83
велике село	27	860,1	30,90
мале село	30	483,2	16,55
дачна ділянка	26	229,1	8,25

Таблиця 2 - Параметри орнiтоугруповань 80-рiчних смереково-букової яличини i смеречника у Сколiвських Бескидах

Критерій	Стигла смереково-букова яличина	Стиглий смеречник
Кількість видів на дослідній площі	27	20
Загальна щільність, оскм-2	690,5	513,1
Кількість домінантних видів	4	2
Частка домінантних видів, %	61,9	52,2
Щільність зяблика, оскм-2	175,4	513,1
Частка зяблика, %	25,4	33,2
Кількість видів-дуплогніздників	12	5
Щільність дуплогніздників, оскм-2	160,4	73,1
Частка дуплогніздників, %	23,2	14,2
Індекс Шеннона	2,548	2,152
Індекс Сімпсона	0,112	0,211
Індекс Пієлу	0,773	0,719
Біомаса, кгкм-2	17,50	12,86
Величина трансформованої енергії, тис.кДждобу-1км-2	73,68	54,52
Коефіцієнт Соренсона, %	80

бескид орнітофауна антропогенний птах

Вплив на орнітокомплекси, зумовлений сільськогосподарським використанням території регіону, займає друге за масштабністю місце після лісогосподарського. Землеробство зумовило формування специфічного комплексу птахів орних полів з домінуванням лучно-польових видів (Alauda arvensis L., Motacilla alba L., Emberiza citrinella L. та ін.).

Найбільшу деградацію орнiтофауни лучних ценозiв у Бескидах спричиняє випасання худоби. Співвідношення чисельності факультативних та облігатних видів на пасовищі становить 2:1, що свідчить про потужний господарський вплив на біотоп. Цей показник може бути індикатором ступеня антропогенного навантаження на лучні ценози.

На урбанізованих ділянках структурні та функціональні показники орнітоугруповань (частка чисельностi домiнантiв, кiлькiсть i частка чисельностi синантропiв, спiввiдношення цих показників в iнших топiчних i трофiчних групах) свідчать про зменшення ступеня трансформованості території вздовж урборяду мiсто - велике село - дачне поселення - мале село.

Характер динаміки орнітофауни у процесі формування дачного поселення показує, що зі збільшенням ступеня урбонавантаження на територію спостерігаються помітні структурні зміни орнітоугруповання: зміна виду-супердомінанта (Phoenicurus ochruros Gm. на Passer domesticus), збільшення кількості і чисельності синантропних (P.domesticus L., Ph.ochruros Gm., Corvus monedula L. та ін.) і зникнення - менш антропотолерантних видів (Lanius collurio L., Saxicola rubetra L., Oenanthe oenanthe L. та ін.). Відзначене збільшення частки чисельностi видів, що гніздяться на будинках (вiд 35,9 до 44%), натомість, зменшення - наземногнiздних видiв (вiд 21,8 до 16,2%). Перебудова структури населення птахів зумовлена зміною природних біотопів, збідненням кормової бази для видів-спеціалістів і зменшенням кількості гніздопридатних місць, насамперед для стенобіонтних видів. Динаміка екологічних індексів ілюструє спрощення структурно-функціональної організації орнітоугруповання (рис.1).

В результаті аналізу результатів досліджень виявлено, що в Сколівських Бескидах найбiльший вплив на орнiтофауну має вирубування лiсостанiв, освоєння природних i напiвприродних бiотопiв пiд рiллю, пасовища, сiножаті та забудову.

Загальні закономірності структурно-функціональної організації орнітокомплексів у Сколівських Бескидах. Для оцінки ролі птахів в екосистемах оптимальним є поєднання як енергетичного, так і функцiонального підходів. Активна i стимуляційна роль птахiв у функцiонуваннi екосистеми виходить поза трофiчну та енергетичну сфери. Птахи беруть участь у модифiкацiї потоку енергiї та перенесенні речовини в бiогеоценозi, а також розселеннi рослин, впливають на продукцiю автотрофiв, сприяють формуванню середовища, функціонуванню бiогеоценозу загалом.

Основним чинником антропогенних змiн лiсового покриву Сколівських Бескидiв на сьогоднi є вирубування лiсостанiв. Зумовленi ним змiни орнiтофауни вiдбуваються за схемою, властивою для лiсових областей помiрного поясу. В нiй видiляються двi фази: заростання зрубiв (якісні зміни) i "лiсову" (кількісні зміни). Загальна спрямованiсть змiн полягає в трансформацiї специфiчних угруповань птахiв лучно-чагарникових бiотопiв та екотонiв у дендрофiльнi. За їх природного перебiгу в умовах Бескидiв "лiсова" фаза настає у вiцi лiсостану близько 40 рокiв.

Рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, негативно впливають на орнітофауну пристигаючих і старіших лісостанів, зменшуючи кількість гніздопридатних місць для дуплогніздних видів. Позитивний вплив на орнітоугруповання жердняка і середньовікового лісостану ці заходи мають, якщо після їх проведення зімкнутість крон становить 0,7-0,8, що збігається з екологічними вимогами багатьох видів птахів.

Переважання молодняків у віковій структурі лісостанів, збільшення площ смерекових монокультур призвели до загальної збідненості орнітофауни регіону, зменшення її чисельності, біомаси, величини енергетичного потоку.

Процес трансформації земель пiд лучні та аграрні ценози, провадження екстенсивного способу ведення господарства в минулому сприяли формуванню лучного і рільного орнітокомплексів, збiльшенню чисельностi птахів. Пізніша iнтенсифiкацiя господарського виробництва, вдосконалення агротехнiки, спричинили зменшення чисельностi видiв, властивих цим ценозам. Формування лучного і рільного орнiтокомплексів відбувалося переважно за рахунок "приведених" видiв, поширення яких на території Сколівських Бескидiв пов'язане з утворенням властивих їм місцеперебувань.

Урбанiзований ландшафт сприяє переважанню в фаунi екологiчно пластичних видiв птахів, якi, володiючи високими адаптацiйними здатностями, перебувають у виграшному становищi порiвняно зi стенобiонтами.

У процесi урбанiзованого освоєння на територiї Бескидiв вiдбулася перебудова населення птахiв, зумовлена певними причинами, з яких найiстотнiшими є:

а) трансформацiя природних бiотопiв на урбанiзованi;

б) зменшення кормової бази для багатьох вузькоспецiалiзованих видiв;

в) зменшення кiлькостi гнiздопридатних мiсць для стенобiонтних форм.

Формування сучасних орнiтокомплексiв населених пунктiв у Сколiвських Бескидах могло відбуватися за такими основними напрямами:

а) проникнення видiв долинами рiчок i вирубаними дiлянками разом з людьми;

б) осідання мігруючих особин;

в) проникнення видiв в окремi бiотопи населених пунктiв з навколишніх територій у випадку подiбностi бiотопiв.

Характер формування орнiтокомплексів населених пунктiв залежить вiд ряду чинників, серед яких найiстотнiше значення мають:

а) географiчне положення населеного пункту;

б) просторова диференцiацiя внутрiшньої структури i, зокрема, багатство зелених насаджень у ньому;

в) структура навколишнього ландшафту.

Велика щiльнiсть багатьох синантропних видiв зумовлена достатньою кормовою базою антропогенного походження i великою кiлькiстю гнiздопридатних мiсць у господарських i житлових будiвлях. У градiєнтi вiд слабо змiнених лiсових до урбанiзованих угруповань видове рiзноманiття зменшується, тодi як щiльнiсть орнiтонаселення - збiльшується. Частка комахоїдних видiв зменшується на фонi збiльшення частки зерноїдних форм.

Формування тiсних трофiчних зв'язкiв багатьох птахiв з аграрними та лучними ценозами пiдвищує загальну екологiчну ємнiсть середовища їх iснування. Сучаснi варiанти комплексiв птахiв гiрських населених пунктiв сформувалися лише з появою бiля них площ орних полiв i лучних дiлянок, як необхiдного трофiчного бiотопу для багатьох синантропних видiв.

На вiдмiну вiд орнiтофауни населених пунктiв рiвнинних територiй, майже всi напiвсинантропнi види в Сколівських Бескидах є "приведеними", а "ввiбраними" - лише урбонейтральнi.

У процесі пристосування до зміненого ландшафту птахи набувають поведiнкових, трофiчних, топiчних та інших адаптацій. Заселення птахами антропогенних ценозiв зумовлене кращими трофiчними умовами, багатшими кормовими ресурсами антропогенного походження, а також меншим ступенем пресу хижакiв, нiж у природних ценозах.

Основними факторами елiмiнацiї птахiв у регiонi є полювання, загибель на автошляхах, суцільні вирубування, рубки, пов'язані з веденням лiсового господарства, також отруєння, випасання худоби. Вони впливають як безпосередньо на особини, так i на параметри їх популяцiй.

Рідкісні та зникаючі види птахів Сколівських Бескидів і проблеми їх охорони. На територiї Сколiвських Бескидiв виявлено 18 рiдкiсних i зникаючих видiв птахів, занесених до Червоної книги України. Це становить 13% загальної кiлькостi видiв, виявлених у регiонi i 24% вiд числа всiх червонокнижних видiв птахiв. Три види, занесенi до європейського Червоного списку тварин i рослин, перебувають пiд загрозою зникнення у свiтовому масштабi: могильник (Aquila heliaca Sav.), деркач (Crex crex L.), очеретянка прудка (Acrocephalus paludicola Vieill.).

З рідкісних видів лише для лелеки чорного та підорлика малого відзначена стабілізація чисельності протягом останніх років і помітна тенденція до її зростання. Сучасний стан інших рідкісних видів у регіоні є незадовільним. Для денних хижих і сов основними факторами негативного впливу є безконтрольне застосування отрутохiмiкатiв у 60-80-i роки, вирубування стиглих і перестійних лісостанів. Для тетерукових істотним негативним чинником є браконь'єрство, для багатьох лучних видів - деградація лучних ценозів унаслідок випасання, розорювання і забудови заплавних лук.

Збереження різноманіття орнітофауни регіону значною мірою залежить від знань про структурну та функціональну організацію його орнітокомплексів. Збереження рідкісних видів неможливе без збереження зв'язків, які створилися між ними і середовищем їх існування, що слід враховувати під час планування території та зонування заповідних об'єктів. Важливим завданням Національного природного парку "Сколівські Бескиди" є охорона та відтворення популяції глухаря (Tetrao urogallus L.). Для цього доцiльними є такі заходи:

- створення мережi особливих зон суворої охорони з метою збереження токовищ i мiсць гнiздування;

- активна охорона та пiдтримання оптимального стану бiотопiв, важливих для життєдiяльностi виду;

- повна заборона використання глухаря в будь-якiй формi;

- органiзацiя постiйного монiторингу динамiки чисельностi глухаря.

Наступним кроком було б розведення цих птахiв у неволi й реінтродукція в природу.



ВИСНОВКИ

1. На територiї Сколiвських Бескидiв видiлено такi типи орнiтологiчних комплексiв:

- корiнні, що iснували тут до освоєння регiону людиною - лiсовий, водно-прибережний і частково лучний;

- вторинні - лучний, рiльний і орнітокомплекс населених пунктiв.

2. Основними причинами антропогенної трансформації первинних i формування якiсно нових для Сколівських Бескидів польового та урбанiзованого орнітокомплексів є вирубування лiсостанiв та масштабна заміна корінних мішаних угруповань смерековими, освоєння природних i напiвприродних бiотопiв пiд рiллю, пасовища, сiножаті та забудову.

3. Руйнування та деградація природних бiотопiв зумовили зникнення на трансформованих дiлянках бiльшостi аборигенних лiсових птахів та iнтенсивне внутрiшньоареальне поширення лучних, лучно-чагарникових i синантропних видiв (роди Passer, Corvus, Alauda arvensis, Emberiza citrinella, Motacilla alba та ін.).

4. Масштабна заміна корiнних та умовно-корiнних мішаних лісостанів смерековими культурами призвела до зменшення загальної чисельності птахів у регіоні. В мiшаному лiсостанi, порівняно зі смерековим, показники видового багатства, щільності орнітонаселення, його біомаси, величини трансформованої енергії в середньому на третину більші.

Вплив рубок, пов'язаних з веденням лiсового господарства, залежить вiд iнтенсивностi вибiрки деревостану і сезону їх проведення. Iнтенсивнiсть у межах 15-25% і проведення їх в позагніздовий період може мати мінімальний негативний вплив на параметри і стан орнiтоугруповань.

5. Орнiтоугруповання лучних ценозiв найбільшого впливу зазнають від постiйного випасу худоби, про що свідчить співвідношення в них факультативних та облігатних видів. Цей показник може бути індикатором ступеня антропогенного навантаження на лучні біотопи.

Розвиток землеробства і ведення екстенсивного способу господарювання в минулому зумовили формування специфiчного комплексу птахiв орних полiв і збільшення чисельності його видів; натомість інтенсифiкацiя сiльськогосподарського виробництва протягом ХХ столiття спричинила певну деградацію цього орнітокомплексу.

6. Створення населених пунктiв призвело до появи в регiонi синантропних видiв i зростання їх чисельностi пропорційно до збiльшення площ забудованих дiлянок. На орнiтофауну урбосистем має iстотний вплив вiк, структура і вид забудови та відсоток зелених насаджень. Процес пристосування птахiв до заселення урбосистем зумовлений кращими трофiчними умовами, багатшими кормовими ресурсами антропогенного походження, а також меншим ступенем пресу хижакiв, нiж у природних ценозах.

7. Встановлено, що орнiтофауна регiону зазнає впливу прямих та опосередкованих чинників елiмiнацiї, найпотужнiшими з яких є полювання, загибель на автошляхах, пiд час проведення лiсогосподарських заходiв, випасання худоби, отруєння. Вони впливають безпосередньо на чисельнiсть птахiв, на їх репродуктивну здатнiсть, параметри популяцiй та iн. Для багатьох видів відзначені поведінкові, топічні, трофічні адаптації до змінених умов.

8. На територiї Сколiвських Бескидiв виявлено 18 видiв птахів, занесених до Червоної книги України, а також 3 види, занесенi до європейського Червоного списку тварин i рослин, що перебувають пiд загрозою зникнення у свiтовому масштабi (Aquila heliaca Sav., Crex crex L., Acrocephalus paludicola Vieill.).

Сучасний стан майже всiх рiдкiсних видiв (зокрема, Tetrao urogallus L., Aegolius funereus L., Strix uralensis Pall., Glaucidium passerinum L. та ін.) у Бескидах залишається незадовiльним. Лише чисельнiсть лелеки чорного і підорлика малого протягом останнiх рокiв стабiлiзувалася, i навiть помiтнi тенденцiї до її зростання.

Одним з головних природоохоронних завдань у регіоні є збереження i вiдтворення чисельності популяцiй рідкісних видів птахів, зокрема денних хижих, сов, глухаря шляхом впровадження комплексу созологічно зорієнтованих природоохоронних заходів.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Екологiчна ситуацiя на пiвнiчно-схiдному макросхилi Українських Карпат / М.А. Голубець, І.І. Козак, О.Г. Марискевич, М.П. Козловський, Б.О. Крок, В.І. Яворницький, Б.Г. Проць, А.І.Шевчук, І.М.Шпаківська, А.-Т.В. Башта, В.І.Козловський. - Київ, 1998.- 208 с.- Укр.- Деп. в ГНТБ 14.12.98 р., № 482-Ук 98.

2. Башта А.-Т.В. Орнитофауна некоторых горных населенных пунктов Сколевских Бескид (Украинские Карпаты) // Вестник зоологии.- 1999.- Т.33, № 3.- С. 101-102.

3. Башта А.-Т.В. Замiна мiшаних лiсостанiв смерековими монокультурами - вплив на орнiтофауну Карпат // Вiсник УкрДЛТУ.- 1999.- Т.9, вип.7.- С.12-17.

4. Baszta A.-T., Pogranycznyj W., Gorba I. Rzadkie i zagroone gatunki ptakw Bieszczadw Wschodnich // Roczniki Bieszczadskie.- 1994.- № 3.- S. 89-97.

5. Bashta A.-T.V. White Stork taking domestic ducklings // British Birds.- 1995.- V.88, № 10.- S. 485.

6. Башта А.-Т.В. Змiни в орнiтофаунi Львiвської областi протягом останнiх 150 рокiв // Праці Українського орнiтологiчного товариства.- 1996.- Вип.1.- С.19-29.

7. Башта А.-Т.В. Змiни структури населення птахiв у процесi формування дачного поселення // Науковi записки Державного природознавчого музею.- 1998.- Т.14.- С.36-40.

8. Bashta A.-T. Bird communities of monocultural spruce plantation in the Skolivski Beskydy, Ukrainian Carpathians // Беркут.- 1999.- Т.8, вип.1.- С.9-14.

9. Башта А.-Т.В. Методи виявлення та облiку сов // Облiки птахiв: пiдходи, методики результати.- Львiв-Київ.- 1997.- С.63-72.

10. Башта А.-Т.В. Могильник (Aquila heliaca Sav.) у Схiдних Карпатах // Зеличок. Iнформацiйнi матерiали ЗВ УОТ.- 1998.- Вип. 9.- С.54.

11. Башта А.-Т.В. Вплив антропогенних факторiв на орнiтофауну лiсiв Сколiвських Бескид (Українськi Карпати) // Збiрник праць молодих вчених Iвано-Франкiвської держ.мед.академiї.- Iвано-Франкiвськ.- 1997.- С.12-13.

12. Башта А.-Т.В. Процес урбанiзацiї як фактор формування мiської орнiтофауни // Урбанiзацiя як фактор змiн бiогеоценотичного покриву: Матер. наук. конф.- Львiв.- 1994.- С.18-19.

13. Башта А.-Т.В. Cукцесiя орнiтоугруповань букових лiсiв Бескид (Українськi Карпати) // Матер. 2-ї конференцiї молодих орнiтологiв України.- Чернiвцi.- 1996.- С.5-8.

14. Башта А.-Т.В. Альпiйська тинiвка в Українських Карпатах // Мiжнароднi аспекти вивчення та охорони бiорiзноманiття Карпат: Матер. міжнар. наук.-практ. конференції.- Рахiв.-1997.- С.4-7.

15. Башта А.-Т.В. Вплив прорiджування на гнiздову орнiтофауну темнохвойно-букового лiсу // Матер. III-ї конференцiї молодих орнiтологiв України.- Чернiвцi.- 1998.- С.13-16.

16. Башта А.-Т.В. До поширення та екологiї крука (Corvus corax L,1758) в Бескидах (Українськi Карпати) // Значення та перспективи стацiонарних дослiджень для збереження бiорiзноманiтностi: Матер. конф., присвяченої 40-річчю функціонування високогірного біол. стаціонару на г.Пожижевська.- Львiв.- 1998.- С.13-15.

17. Башта А.-Т.В. Автотранспорт як фактор антропогенної елiмiнацiї птахiв // Екологiчнi аспекти охорони птахiв: Матер. конф. орнітологів ЗВУОТ.- Львiв.-1999.- С.11-12.

18. Башта А.-Т.В. Гнiздова орнiтофауна смерекових монокультур НПП "Українськi Бескиди" // Проблеми екологiчної стабiльностi Схiдних Карпат: Матер. мiжн. наук.-практ.конф.- Синевир.- 1999.- С.11-12.

19. Башта А.-Т.В. Загальнi риси та особливостi антропогенної трансформацiї орнiтокомплексiв регiону Бескидiв (Українськi Карпати) // Еколого-географiчнi дослiдження в сучаснiй географiчнiй науцi: Матер. міжн. наук. конф.- Тернопiль.- 1999.- С.47-50.

20. Bashta A.-T. About the Quality Change of Lviv Region for the Last 100 Years // The Ornithological Notebook of the XXI IOC.- 1994.- P.664.

21. Bashta A.-T. A comparison of bird communities in a mixed forest and monocultural spruce plantation on the North-eastern slopes of the Ukrainian Carpathians // Proceedings of the First Meeting of the Europaean Ornithological Union.- Bologna.- 1997.- P.157.

22. Bashta A.-T. Pastoral press and its stopping: influence upon the breeding bird community // The Ring.- 1999.- V.21, № 1.- P.135.

23. Bashta A.-T. Avifauna of the small mountain towns in the Beskids (Ukrainian Carpathians) // The Ring.- 1999.- V.21, № 1.- P.188.



АНОТАЦІЯ

Башта А.-Т.В. Антропогенна трансформацiя орнiтокомплексiв Сколiвських Бескидiв.- Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата бiологiчних наук за спецiальнiстю 03.00.16 - екологiя - Чернiвецький державний унiверситет ім. Ю.Федьковича, Чернiвцi, 2000.

Дисертацiя присвячена питанням вивчення динамічних тенденцій орнітокомплексів Сколiвських Бескидiв (Українські Карпати) під впливом антропогенних змін у їх біогеоценотичному покриві. Проаналiзованi особливостi антропогенної трансформацiї первинних i формування вторинних орнiтокомплексiв регіону. Дана оцінка структурних і функціональних змін орнітокомпонента екосистем Сколівських Бескидів у результаті впливу діяльності людини. Досліджені основні риси і закономірності процесу формування орнітофауни початкових стадій створення урбосистем. Виявлені адаптацiї птахiв трофічного, гніздового, поведінкового характеру до змiнених умов iснування. Встановлені основні фактори антропогенної елiмiнацiї птахів у регіоні. З метою збереження біотичної різноманітності рекомендовано впровадження комплексу созологічно зорієнтованих природоохоронних заходів, зокрема відтворення чисельності популяцій денних хижих, сов, глухаря та інших рідкісних видів птахів.

Ключовi слова: птахи, орнiтокомплекс, антропогенна трансформацiя, структура, трансформованi екосистеми, Сколiвськi Бескиди, Українськi Карпати.



АННОТАЦИЯ

Башта А.-Т.В. Антропогенная трансформация орнитокомплексов Сколевских Бескид.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.16 - Экология - Черновицкий государственнй университет им. Ю.Федьковича, Черновц, 2000.

Диссертация посвящена вопросам изучения динамических тенденций орнитокомплексов Сколевских Бескид (Украинские Карпат) под влиянием антропогеннх факторов.

Вследствие активной деятельности человека, естественнй биогеоценотический покров региона в значительной степени трансформирован. Влияние антропогеннх факторов (прежде всего - врубка леса, создание лугов, агроценозов и урбосистем, замена смешаннх леснх сообществ еловми) привело к трансформации первичнх и формированию качественно новх для Бескид полевого и урбанизованного комплексов птиц. Изменение и деградация природнх ценозов обусловили исчезновение на трансформированнх участках большинства аборигеннх леснх птиц и интенсивное внутриареальное распространение луговх, лугово-кустарниковх и синантропнх видов.

В работе значительное внимание посвящено изучению и анализу изменений структурнх и функциональнх показателей сообществ птиц под влиянием антропогенной нагрузки (сельско- и лесохозяйственная деятельность, урбанизация, рекреация и др.). Лесохозяйственная деятельность является одним из основнх факторов, определяющих современную структуру леснх биогеоценозов Бескид. Исследована динамика орнитосообществ, обусловленная врубкой, в буковх, еловх и смешаннх (пихта, ель, бук) леснх сообществах.

Установлено, что на сообщества птиц луговх ценозов наибольшее влияние оказвает постояннй впас скота, о чем свидетельствует соотношение в них численности факультативнх и облигатнх видов. Этот показатель может служить индикатором степени антропогенной нагрузки на лугове биотоп.

Развитие земледелия и ведение экстенсивного способа хозяйствования в прошлом обусловили формирование специфического комплекса птиц пахотнх полей и увеличение численности его видов; интенсификация сельскохозяйственного производства на протяжении ХХ столетия повлекла за собой некоторую деградацию этого орнитокомплекса.

Создание населеннх пунктов привело к появлению в регионе синантропнх видов и увеличению их численности пропорционально к увеличению площадей застроеннх участков. Исследован основне черт и закономерности процесса формирования орнитофаун начальнх стадий урбосистем. Вявлен адаптации птиц трофического, гнездового, поведенческого характера к измененнм условиям существования.

Установлено, что орнитофауна региона исптвает влияния прямих и косвеннх факторов антропогенной элиминации, самми мощнми из которх являются охота, гибель на дорогах, во время проведения лесохозяйственнх мероприятий и впаса скота, отравление.

На территории Сколевских Бескид отмечено 18 видов птиц, занесеннх в Красную книгу Украин и 3 вида, занесенне в европейский Краснй список животнх и растений, котре находятся под угрозой исчезновения в мировом масштабе. Обращено внимание на значение исследований орнитофаун отдельнх регионов для сохранения их биотического разнообразия.

Ключеве слова: птиц, орнитокомплекс, антропогенная трансформация, структура, трансформированне экосистем, Сколевские Бескид, Украинские Карпат.



SUMMARY

Bashta A.-T.V. Anthropogenical transformation of ornithocomplexes of Skolivski Beskydy.- Manuskript.

Thesis of competition of a scientific degree of the candide of biological sciences on a speciality 03.00.16 - ecology - Chernivtsi State University named after Yu.Fedkovichi, Chernivtsi, 2000.

The thesis is devoted to a problem on dinamic tedention of ornithocomplexes of Skolivski Beskydy (Ukrainian Carpathians) under the influence of anthropogenical changes in the biogeocenotical cover. The special feature of anthropical transformation of primeval ornithocomplexes and the forming of secondary ornithocomplexes of region are analised. The valuation of structural and functional changes of ornithocomponent of ecosystems is given in a results of human activity. The main features and characteristics of process of forming of ornithofauna of initial stages of urbosystem creation is investigated. The birds adaptation of trophic, breeding, behavioral characters to the changed life condition are noted. The main factors of anthropogenical elimination of birds are determined. The value of ornithofauna of separate regions in motivation of methods of biotic variety and rare species (birds of prey, owls, capercaillie etc.) is noted.

Key words: birds, ornithocomplex, anthropogenical transformation, structura, transformed ecosystems, Skolivski Beskydy, Ukrainian Carpathians.

Размещено на Allbest.ru

...