Размещено на http://allbest.ru

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 630*903.003:630*284

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЕКОНОМІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ СТИМУЛЮВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ НЕДЕРЕВИННИХ РЕСУРСІВ ЛІСУ (НА ПРИКЛАДІ БЕРЕЗОВОГО СОКУ)

Спеціальність 08.08.01 - Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

ДУДЮК ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ

Львів - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українському державному лісотехнічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор

Синякевич Ігор Макарович, Український державний лісотехнічний університет, завідувач кафедри економіки та менеджменту лісових підприємств

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор Коваль Ярослав Васильович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН

України, завідувач відділу проблем використання і охорони лісових ресурсів

кандидат економічних наук, доцент Стадницький Юрій Іванович, Національний університет “Львівська політехніка”, доцент кафедри економіки та менеджменту інвестицій та нерухомості

Провідна установаТернопільська академія народного господарства Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки природокористування і управління, м. Тернопіль

Захист відбудеться “_24 ” __квітня 2002 р. о _14_ ³⁰ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.072.01 в Українському державному лісотехнічному університеті за адресою: 79057, Львів-57, вул. Ген. Чупринки, 103, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Українського державного лісотехнічного університету (79057, Львів-57, вул. Ген. Чупринки, 101)

Автореферат розісланий “22”березня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Р.Я.Кіндрат

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми: Актуальною проблемою людства сьогодні є ведення лісового господарства відповідно до принципів сталого розвитку, проголошених на конференції ООН в Ріо-де-Жанейро (1992). Важлива роль у забезпеченні сталого та збалансованого лісокористування у „Порядку денному на ХХІ століття” відводиться використанню недеревинних ресурсів лісу. Практика ведення лісового господарства у багатьох країнах світу підтверджує, що недеревинні ресурси є вагомим джерелом: доходів лісовласників, харчових продуктів, сировини для переробки тощо.

В Україні за останнє десятиріччя зменшилися об'єми заготівлі деревини та інших лісових ресурсів, що призвело до значних втрат у лісовому господарстві. Тому важливо розробити новий механізм лісокористування, який нерозривно пов'язаний з економічними інструментами стимулювання раціонального використання окремих компонентів лісових ресурсів.

У складі лісових ресурсів березовий сік займає скромне місце. Проблеми вдосконалення економічного механізму лісокористування, що висвітлені в роботах вітчизняних і зарубіжних учених, таких як М.Анучін, А.Бобко, С.Генсірук, А.Грейсон, Я.Дяченко, Я.Коваль, М.Кожухов, Є.Мішенін, М.Мойсеєв, О.Нєвєров, А.Петров, П.Пірс, К.Прайс, І.Синякевич, Ю.Туниця, І.Фергюсон та інших, пов'язані головним чином з комплексними проблемами лісового господарства, з використанням деревини, живиці, корисних функцій лісу. Вагомий внесок у дослідження використання ресурсів березового соку зробили такі вчені: В.Деременда, С.Козьяков, І.Короляк, І.Орлов, В.Рябчук, Д.Телішевський, Г.Тутигін та інші. Однак, незважаючи на накопичений досвід та отримані результати, проблема економічного стимулювання раціонального використання недеревинних ресурсів лісу, зокрема березового соку, в умовах реформування лісового господарства України набуває актуальності та потребує подальших досліджень, що зумовило вибір теми дисертаційної роботи, її мету та основні завдання.

Березовий сік розглядається нами як ресурс, на прикладі якого можна змоделювати основні економічні інструменти лісової політики щодо покращання економічного стимулювання раціонального використання всіх компонентів недеревинних лісових ресурсів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Дисертаційна робота є частиною наукових досліджень кафедри економіки та менеджменту лісових підприємств Українського державного лісотехнічного університету у рамках тем: "Концептуальні основи розвитку лісотехнічної освіти і науки в контексті вирішення глобальних екологічних проблем на рубежі ХХІ століття" (№ держ. реєстрації 0197U017650) та “Концепція формування інструментів екополітики”(№ держ. реєстрації 0100U000952).

Мета та завдання дослідження: Метою дослідження є розроблення науково-методичних положень щодо формування економічних інструментів стимулювання раціонального використання недеревинних ресурсів лісу (на прикладі березового соку). Досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі вирішується через розв'язання таких наукових завдань:

дослідити економічні, екологічні та соціальні передумови використання ресурсів березового соку;

удосконалити еколого-економічну класифікацію ресурсів березового соку;

розробити методику розрахунку нормативів плати за спеціальне використання ресурсів березового соку;

проаналізувати основні чинники, що забезпечують диференціацію платежів за використання ресурсів березового соку;

розробити методику визначення економічно доступних ресурсів березового соку;

розробити методику розрахунку нормативів плати за екологічну шкоду в процесі підсочування березових насаджень;

обґрунтувати екологічні вимоги щодо підсочування березових насаджень та економічні санкції у випадку їх порушення.

Об'єктом дослідження є процес використання недеревинних ресурсів лісу, зокрема березового соку, підприємствами Державного комітету лісового господарства України.

Предметом дослідження є економічні інструменти лісової політики щодо використання ресурсів березового соку.

Методи дослідження. В дисертаційній роботі використано методи індукції та дедукції щодо узагальнення методологічних та теоретичних положень дослідження, а також - формування висновків та рекомендацій. Як спеціальні методи дослідження використані: прийоми та засоби математичної статистики для опрацювання результатів дослідження, соціологічне опитування для визначення попиту та оптимальної ціни на березовий сік.

Інформаційну базу дослідження складають закони України, нормативно-правові документи Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, статистичні дані Державного комітету лісового господарства України, доповіді, монографії та науково-аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних авторів, інформаційні матеріали, опубліковані в періодичних виданнях.

Наукова новизна одержаних результатів: Результати виконаного дослідження у своїй сукупності вирішують проблему економічного стимулювання раціонального використання ресурсів березового соку. Наукова новизна результатів виконаного дослідження полягає в наступному:

вдосконалено еколого-економічну класифікацію ресурсів березового соку, яка враховує економічну доступність ресурсів за умовами споживання;

запропоновано методичні підходи до визначення нормативів плати за спеціальне використання ресурсів березового соку, що базуються на визначенні оптимальних цін та граничних витрат на його заготівлю;

вперше розроблено систему диференціації платежів з урахуванням економічних, екологічних та соціальних умов використання ресурсів березового соку;

проведено обґрунтування та визначення екологічної шкоди, що завдається насадженням в процесі заготівлі березового соку;

дістало подальший розвиток формування екологічних вимог щодо підсочування березових насаджень та запропоновані економічні санкції у випадку їх порушення.

Практичне значення одержаних результатів. У роботі запропоновано нові підходи щодо формування економічних інструментів стимулювання раціонального використання ресурсів березового соку. Науково-методичні положення щодо визначення нормативів плати за спеціальне використання ресурсів березового соку з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та технологічних факторів, застосовуються з метою підвищення ефективності використання лісових ресурсів підприємствами ДЛГО „Львівліс” (довідка №720/10 від 23.05.2001р.) та Івано-Франківського обласного управління лісового господарства (довідка №4-2/48 від 06.06.2001р.).

Результати дисертаційної роботи використовуються для читання теоретичних курсів та проведення практичних занять з дисциплін “Економіка природокористування”, “Політика (галузева)” та “Економіка лісокористування” (акт №3 від 01.06.2001р.).

Особистий внесок автора: Наукові результати дослідження, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача. Особистий внесок здобувача в ці праці вказаний в авторефераті у переліку основних публікацій за темою дисертації.

Апробація роботи: Основні положення та результати досліджень були представлені на науково-технічних конференціях УкрДЛТУ (1995-2001 рр.), на науковій конференції "Економічна криза перехідного періоду та напрямки її подолання" (Інститут регіональних досліджень НАН України, Львівський технічний коледж, 1996 р.), на міжнародному науковому семінарі “Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства” (Львів, 1999 р.) та міжнародній науковій конференції “Духовне відродження - основа стратегії сталого розвитку України” ( Міністерство освіти і науки України, Український державний лісотехнічний університет, Інститут народознавства НАН України, Львів, 1999 р.).

Публікації: За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано 7 наукових праць, загальним обсягом - 2,3 д.а., з них 4 одноосібних публікації у фахових виданнях, загальним обсягом - 0,7 д.а.

Структура і обсяг роботи: Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 219 найменувань, семи додатків, має 10 таблиць та 11 рисунків. Повний обсяг роботи 205 сторінок комп'ютерного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету та завдання, конкретизовано об'єкт, предмет, методи дослідження, сформульовано практичне і теоретичне значення основних положень дисертації, її новизну та форми апробації.

У першому розділі дисертаційної роботи „Еколого-економічні особливості використання ресурсів березового соку” розкрито основні теоретичні підходи до використання економічних інструментів у природокористуванні, розглянуто економічні, екологічні, соціальні й технологічні аспекти використання ресурсів березового соку, зроблено аналіз їх використання за останнє десятиріччя.

Економічні інструменти екологічної політики - це будь-які інструменти, які можуть впливати на витрати та доходи суб'єктів економічної діяльності таким чином, що це призводить до покращення використання природних ресурсів, стану довкілля та екологічної безпеки. Економічні інструменти екологічної політики повинні забезпечувати:

- перерозподіл природних ресурсів на користь екологічно прийнятних та ефективних видів діяльності;

- трансформацію зовнішніх негативних екологічних ефектів (екологічної шкоди) у внутрішні (екологічні витрати);

- стимулювання раціонального використання довкілля, природних ресурсів;

- нагромадження фінансових ресурсів для охорони, відтворення довкілля та природних ресурсів;

- стимулювання позитивних зовнішніх екологічних, економічних і соціальних ефектів, що утворюються в процесі відтворення і використання довкілля і природних ресурсів.

Формування економічного механізму стимулювання використання природних ресурсів залежить від політичної, економічної та соціальної ситуації, що складається в державі. Аналіз системи економічного стимулювання природокористування в Україні дозволяє зробити висновки про наявність таких основних економічних інструментів, що передбачені чинним законодавством:

плата за спеціальне використання природних ресурсів;

податок на землю;

плата за погіршення стану природних об'єктів;

відшкодування витрат на відтворення окремих видів природних ресурсів;

екологічний податок за забруднення довкілля;

штрафи за понадлімітне використання природних ресурсів і порушення природоохоронного законодавства;

відшкодування втрат лісового і сільського господарства в результаті вилучення земель лісогосподарського і сільськогосподарського призначення.

Економічні інструменти необхідні для стимулювання процесу промислового виробництва та використання природних ресурсів, щоб під засобом збереження довкілля не стримувався економічний розвиток.

Проблема раціонального використання ресурсів березового соку, як показано на рис.1, тісно пов'язана з проблемою раціонального використання лісових ресурсів і вирішуються вони на однакових теоретичних засадах. Успішне вирішення цих проблем призведе до покращання охорони, відтворення і раціонального використання ресурсів березового соку. Разом з тим слід підкреслити і те, що комплексні економічні дослідження щодо ефективного використання ресурсів березового соку будуть сприяти входженню лісового господарства України в ринкову економічну систему, більш глибокому розумінню проблем, пов'язаних з реформуванням економіки лісового господарства.

В науковій літературі березовий сік досить часто доводиться зустрічати в групі недеревної продукції лісу, що з урахуванням традицій вживання цього терміну не викликає дискусій. Разом з тим лісові ресурси, що заготовляються з дерев, не відносяться до недеревних. Досліджувані ресурси потрібно об'єднувати в окремі групи за ознаками, що для них є більш вагомими, ніж для інших класифікаційних груп до яких їх також можна віднести. Процес заготівлі березового соку розглядається як прижиттєве використання дерев, за виключенням добування соку з пнів. На зразок того, як в світовій практиці ведення лісового господарства використовують поняття “non-wood forest products” та ”non-timber forest products”, потрібно вживати термін недеревинні ресурси, який дозволяє охопити такі види лісової продукції: деревна зелень, луб, кора, деревні соки, живиця, листя, насіння, плоди тощо.

До недеревинних слід відносити усі сировинні ресурси лісу деревного походження, незалежно від способів їх використання, за виключенням деревини. Під природними ресурсами березового соку ми розуміємо продукти життєдіяльності березових насаджень або поодиноких дерев, що складаються з води і корисних природних сполук та хімічних елементів, які можна отримати протягом одного вегетаційного періоду. Разом з тим акцентується увага на тому, що ресурси березового соку розглядаються як ресурси довкілля, незважаючи на те, чи є вони продукцією підсочування та сировиною для переробки або потенційними ресурсами заготівлі в майбутньому.

Заготівля березового соку в Україні має давню історію. Ще у княжі часи добували цей корисний напій. Повернення до давніх традицій відбулося наприкінці 60-х років минулого століття. Перші тонни березового соку заготовили лісівники Рівненської та Волинської областей у 1967 р. як виробничий експеримент. У 1968 р. в Україні було заготовлено 158,4 т березового соку, а в 1969 р. вже 2466,6 т. Лісокомбінати Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей, а також лісові підприємства Львівської області почали заготовляти березовий сік з 1969 року. В середині вісімдесятих заготівлею березового соку займалися лісові підприємства дванадцяти областей України. Як свідчать дані табл. 1, об'єми заготівлі березового соку за період з 1990 до 1995 рр. зменшилися в 16,8 рази, а за період з 1995 до 1999 рр. - в 2,7 рази. В 1999 р. заготовлено березового соку на 336,1 т або на 22,3 % більше, ніж в 1997р. і на 1155,8 т або в 1,7 рази більше, ніж 1998 році. Подібні тенденції мають місце в окремих лісогосподарських об'єднання та держлісгоспах. Об'єми заготівлі березового соку лісовими підприємствами західних областей України за період з 1992 до 1995 рр. скоротилися від 45,9 рази в ДЛГО “Тернопільліс” до 6,2 рази в ДЛГО “Волиньліс”, а за період з 1995 до 1999 рр. відповідно з 7 до 3,4 рази. Рівень використання потенційних можливостей заготівлі березового соку на підприємствах державних лісогосподарських обєднань такий: “Волиньліс” - 4,4%, “Львівліс”- 1,2%, “Рівнеліс” - 3,4% та “Тернопільліс” - 0,5%.

Аналіз основних економічних показників свідчить, що заготівля свіжого та виробництво консервованого березового соку є додатковим джерелом прибутків лісових підприємств. Середня відпускна ціна натурального березового соку - 35 коп./л, рентабельність - 20-25 %. Середня відпускна ціна на консервований березовий сік близько 1,5 грн. за літр.

Аналіз динаміки виробництва і споживання березового соку в Україні вказує на зменшення об'ємів використання цього корисного для населення продукту. Як відомо, значні об'єми заготівлі березового соку в Україні мали місце в умовах командно-адміністративної системи господарювання. На той час вони досягалися не стільки за рахунок економічних стимулів, скільки за рахунок адміністративного тиску. Підприємствам лісового господарства доводилися планові обсяги заготівлі березового соку, які необхідно було виконувати. У ті часи понаднормативні запаси березового соку накопичувалися на складах торгових організацій, що призводило до затоварення та значних втрат суспільної праці. На початку 90-х років березовий сік вважали чи не єдиним харчовим продуктом лісу, який повністю задовольняв попит населення. У зв'язку з переходом до ринкових економічних відносин об'єм заготівлі березового соку різко знизився. Основною причиною такого становища, на нашу думку, є затяжна криза в економіці, зменшення попиту на березовий сік у зв'язку з різким падінням життєвого рівня населення, недосконала технологія переробки березового соку та інші чинники.

У другому розділі дисертаційної роботи „Науково-методичні підходи щодо формування економічних інструментів стимулювання раціонального використання ресурсів березового соку” викладено методичні підходи до формування економічних інструментів стимулювання раціонального використання ресурсів березового соку, а саме:

методика визначення платежів за використання ресурсів березового соку;

методика визначення платежів за екологічну шкоду в процесі підсочування березових насаджень;

методика визначення економічних санкцій за деструктивне використання ресурсів березового соку.

Основою для напрацювання науково-методичних підходів встановлення платежів за використання ресурсів березового соку є аналіз системи платежів та оподаткування лісового господарства, що діють у багатьох країнах світу. За своїм економічним змістом збори та платежі мають ряд відмінностей від податків. У першу чергу платежі сплачують користувачі, а податки - власники. Плата за користування лісовими ресурсами виконує функцію ціни, яку сплачує користувач власнику за куплений товар - деревину, живицю, соки тощо.

Для розрахунку нормативів плати за спеціальне використання ресурсів березового соку пропонується така формула:

де М - норматив плати за спеціальне використання ресурсів березового соку, грн./т;

Ц - оптова ціна однієї тонни березового соку франко-двір споживача, грн. (без податку на додану вартість, акцизного збору та торгової націнки);

C - повна собівартість заготівлі і транспортування однієї тонни березового соку, грн.;

k - капітал, який потрібно вкласти в заготівлю і транспортування однієї тонни березового соку, грн;

p - банківський відсоток за використання капіталу протягом одного місяця з урахування ризику інвестування в підсочувальне виробництво, %;

n - число місяців, протягом яких використовується капітал, авансований в заготівлю березового соку.

Фактори, що можуть впливати на величину нормативів плати за використання ресурсів березового соку, згруповані нами у чотири блоки, а саме: екологічні й лісівничі, економічні, соціальні та технологічні.

Екологічні й лісівничі фактори:

- середня температура та вологість повітря;

- кількість опадів;

- внутрішньовидова різноманітність берези;

- середній діаметр дерев;

- склад, бонітет та повнота насадження;

- тип лісорослинних умов;

- густота підліску та підросту.

Економічні фактори:

- попит на березовий сік;

- ціни на продукцію;

- система оподаткування;

- амортизаційна політика;

- методика визначення витрат на заготівлю.

Соціальні фактори:

- частка міського та сільського населення;

- національні традиції споживання лісових продуктів.

Технологічні фактори:

- технологія заготівлі та транспортування соку;

- технологія переробки соку.

Ми розглядаємо платежі за використання ресурсів березового соку в системі цін на природні ресурси. Вони повинні формувати валові доходи підприємств лісового господарства.

У процесі використання ресурсів березового соку постійні і тимчасові лісокористувачі не вносять плати за екологічну шкоду. Разом з тим, різні форми негативного впливу на довкілля у процесі добування березового соку є очевидними (рис. 2).

Оцінку зміни якості природного довкілля можна зробити на підставі порівняння ділянок лісу, що зазнали різного господарського впливу. Визначення екологічної шкоди заподіяної березовим насадженням у процесі підсочування проводиться за такою методикою

Е_ш = Е₀ - Е'₀ , (2)

де Е_ш - екологічна шкода, заподіяна у процесі підсочування березових насаджень, грн.;

Е₀ - економічна оцінка насадження, в якому не проводилася заготівля березового соку, грн.;

Е'₀ - економічна оцінка насадження, в якому проводилася заготівля березового соку, грн.

Розглядаючи заходи щодо поліпшення і вдосконалення економічних інструментів стимулювання раціонального використання ресурсів березового соку, потрібно звернути увагу на економічні санкції. Економічні санкції за недозволене підсочування березових насаджень потрібно встановлювати з урахуванням компенсації екологічних збитків та відшкодування за добутий сік. Пропонується визначати нормативи штрафів за самовільне підсочування березових насаджень за формулою:

ЕС = k₁ х Н_н х Ц_р + k ₂ х Е_ш , (3)

де ЕС - штрафні санкції за самовільне підсочування березових насаджень, грн;

k₁ - коефіцієнт кратності плати за заготовлений сік;

Н_н - нормативний вихід березового соку, т;

Ц_р - ринкова ціна березового соку, грн / т;

k₂ - коефіцієнт кратності відшкодування екологічної шкоди, завданої у процесі заготівлі березового соку;

Е_ш- екологічна шкода, яка завдається у процесі заготівлі березового соку, грн.

Еколого-економічне обґрунтування розміру штрафних санкцій неможливе без погодження з системою екологічних стандартів навколишнього середовища та виготовленої продукції.

У третьому розділі „Шляхи вдосконалення економічного стимулювання раціонального використання ресурсів березового соку” представлена класифікація ресурсів березового соку, визначено вплив різних чинників на диференціацію платежів за спеціальне використання та екологічну шкоду в процесі заготівлі березового соку, запропоновано порядок справляння платежів за підсочування березових насаджень і застосування інших економічних інструментів для стимулювання раціонального використання ресурсів березового соку.

Природні ресурси березового соку пропонується класифікувати за такими ознаками: еколого-економічною доступністю, районами розміщення, тривалістю підсочування, способом заготівлі та сокопродуктивністю. В умовах ринкової економіки обсяги використання природного ресурсу залежать від попиту на продукцію, що виготовляється з даного ресурсу. Тому нами пропонується виділити у складі економічно доступних ресурсів березового соку недоступні за умовами споживання.

Основна функція, що покладається на платежі за спеціальне використання ресурсів березового соку, - це відшкодування витрат на ведення лісового господарства та вирівнювання економічних умов діяльності лісовиробників у процесі заготівлі березового соку. Також потрібно враховувати сукупність основних рентоутворюючих факторів, що впливають на розмір плати за спеціальне використання ресурсів березового соку. На прикладі справляння плати за екологічну шкоду та спеціальне використання ресурсів березового соку можна показати, як одночасно нараховується рентна плата за природні ресурси та вилучається екологічний податок за погіршення якості довкілля. Беручи до уваги поставлене завдання, нами розроблена економічна модель для визначення нормативів плати за підсочування березових насаджень

П = Н х (П₁ х k₁ х k₂ + П₂ х k₃ х k₄х k₅ + М х k₆ х k₇ х k₈ х k₉) (4)

де П - плата за підсочування березових насаджень, грн.;

Н - вихід березового соку, т;

П₁ - норматив плати за пошкодження дерев берези, грн./т;

k₁ - коефіцієнт виходу ділової деревини в насадженні;

k₂ - коефіцієнт, що враховує тривалість підсочування насадження;

П₂ - норматив плати за відшкодування втрат поточного приросту насадження, грн./т;

k₃ - коефіцієнт впливу віку насадження на його поточний приріст;

k₄ - коефіцієнт впливу бонітету насадження на його поточний приріст;

k₅ - коефіцієнт впливу повноти насадження на його поточний приріст;

M - норматив плати за заготівлю березового соку, грн./т;

k₆ - коефіцієнт впливу повноти насадження на його сокопродуктивність;

k₇ - коефіцієнт впливу бонітету насадження на його сокопродуктивність;

k₈ - коефіцієнт впливу лісорослинних умов на сокопродуктивність насадження;

k₉ - коефіцієнт, що враховує відстань транспортування березового соку до пунктів споживання.

Норматив плати за пошкодження дерев берези визначається за формулою:

П₁ = (Ц₁ - Ц₂ ) х Q / Н , (5)

де Ц₁ - середня ціна деревини, що заготовлена в насадженнях, в яких проводилася заготівля березового соку, грн./м³;

Ц₂ - середня ціна деревини, якість якої знижується в результаті підсочування, грн./м³;

Q - об'єм деревини, якість якої знижується в результаті підсочування, м³.

Норматив плати за відшкодування втрат поточного приросту насадження в результаті його підсочування розраховується за формулою:

П₂ = Д х q / Н , (6)

де q - зменшення приросту деревини внаслідок підсочування, м³;

Д - чистий прибуток від реалізації деревини берези, грн./м^з.

Ключовим моментом для визначення рентного доходу від використання ресурсів березового соку є ціна на березовий сік та витрати на його заготівлю. Соціально-економічні дослідження з метою встановлення оптимальної ціни на березовий сік проводились нами за методом опитування споживачів березового соку. Соціологічне опитування складалося з двох етапів.

Перший - проведений на рівні експертної оцінки (тобто опитування спеціалістів). У такий спосіб було опитано 50 респондентів (працівників Держкомлісгоспу України, державних лісогосподарських об'єднань “Тернопільліс”, “Волиньліс”, “Рівнеліс”, “Львівліс” та “Київліс”). Опитування носило характер спеціалізованого, оскільки респондентами були фахівці лісової галузі. лісокористування березовий екологічний

Це відповідає основним підходам до проведення економіко-соціологічних досліджень за методом умовного оцінювання (Contingent Valuation Method), який широко використовується науковцями в різних країнах світу. Отримані результати дозволили розрахувати нормативи плати за спеціальне використання ресурсів березового соку, але не дали можливості вирішити багато інших питань, пов'язаних з плануванням раціонального використання ресурсів березового соку. Для того, щоб соціологічне дослідження дістало вищу ступінь достовірності, проведений другий етап дослідження. Адже коло осіб - потенційних споживачів березового соку, складається з людей різного віку, професії, вподобань, з різними доходами тощо. В соціологічно-статистичній моделі репрезентативної вибірки враховувалося:

- представництво усіх регіонів України;

- частка міських та сільських жителів;

- рівень доходу респондентів та їх вік.

Аналіз та узагальнення відповідей респондентів дозволяє зробити такі висновки:

позитивно відповіли на запитання „Чи вживаєте Ви березовий сік?” - 90% осіб. Перевагу натуральному березовому соку і напоям, приготованим на його основі віддали 63% респондентів (серед жителів села цей показник склав 78%);

максимальна ціна, яку готові платити споживачі за один літр натурального березового соку, складає 0,65 грн.;

частка жителів села, які взяли участь в опитуванні, склала 21 %;

один респондент у середньому споживає 8 літрів березового соку в рік;

виявлено, що понад 30% респондентів віком від 20 до 25 років не інформовані про корисні властивості березового соку;

виявлено, що готовність респондентів платити за один літр консервованого березового соку, складає 1,9 грн.;

серед факторів, що зменшують споживання березового соку, найчастіше згадується недосконала технологія переробки та незручна тара.

Маркетингові дослідження підтверджують обєктивну необхідність рекламування березового соку та натуральних екологічно чистих продуктів, що виготовляються з нього.

Платежі за використання ресурсів березового соку визначені на основі оптимальних цін та граничних витрат на його заготівлю. Плата за спеціальне використання - 6 грн./т, нормативи плати за екологічну шкоду від зниження якості деревини та від зменшення поточного приросту насадження відповідно 13 та 1 грн./т. Базові нормативи плати розглядаються як максимальні. В ході дисертаційного дослідження визначені нормативи плати за підсочування поодиноких дерев берези:

Діаметр, см	Норматив плати, грн./дерево
20 24 28 32 36 40 44 48	0,8 1,3 1,6 2,2 2,8 3,2 3,6 4,0

Удосконалення порядку справляння плати за спеціальне використання ресурсів березового соку полягає в наступному:

- визначення об'єкту обчислення плати;

- джерела та строків сплати;

- механізму зарахування на рахунки постійних лісокористувачів;

- контролю за обсягами використання ресурсів березового соку і правильністю обчислення та внесення платежів.

З метою стимулювання раціонального використання ресурсів березового соку доцільно застосовувати ще й такі інструменти екологічної політики:

- сертифікацію продукції та процесів заготівлі соку;

- ліцензування процесів заготівлі березового соку;

- екологічне мито та податки на екологічно шкідливу продукцію;

- екологічне страхування.

У висновках узагальнено результати теоретичних і практичних досліджень.

Додатки включають документи про впровадження результатів дослідження і додаткові розрахункові та статистичні матеріали.

ВИСНОВКИ

У дисертації викладено теоретичні узагальнення і науково обґрунтовані практичні рекомендації щодо удосконалення економічних інструментів стимулювання раціонального використання недеревинних ресурсів лісу, зокрема березового соку. Основні висновки, що випливають з проведеного дослідження, такі:

1. Україна володіє великими потенційними ресурсами березового соку, що мають вагоме економічне, екологічне та соціальне значення. У процесі використання ресурсів березового соку важливо враховувати досвід таких країн як Канада, США, Китай, де індустрія виробництва соків листяних деревних порід є високорентабельною сферою економіки.

2. Ефективне споживання ресурсів березового соку в Україні пов'язане з удосконаленням їх обліку і прогнозування, економічного механізму лісокористування та реклами вітчизняних екологічно чистих й корисних для здоров'я людини напоїв.

3. Березовий сік можна розглядати як привабливий об'єкт для дослідження еколого-економічної ефективності використання маловживаних компонентів лісових ресурсів і відпрацювання ефективної лісової політики, спрямованої на багатоцільове використання лісових ресурсів та удосконалення економічного механізму лісокористування в умовах ринкової економіки.

4. Система платежів за спеціальне використання природних ресурсів та економічних санкцій за нераціональне природокористування, що застосовується в Україні, є недосконалою. Вона не забезпечує трансформацію негативних зовнішніх екологічних ефектів в екологічні витрати, не стимулює розвиток раціонального природокористування.

5. Розроблена в дисертаційній роботі методика розрахунку нормативів плати за екологічну шкоду та спеціальне використання ресурсів березового соку буде сприяти раціональному використанню екологічно доступних ресурсів цього важливого компоненту лісу. Вона може бути використана для розроблення нормативів плати за спеціальне використання недеревинних ресурсів лісу.

6. Запропонована в дисертації методика справляння платежів за спеціальне використання лісових ресурсів березового соку дозволяє розробити такі нормативи плати, які враховують як еколого-економічні умови відтворення і використання лісових ресурсів, так і кон'юнктуру ринку.

7. Економічні санкції за нераціональне використання ресурсів березового соку повинні застосовуватися у випадках, коли є порушення норм природокористування, які встановлюються екологічними стандартами і забезпечувати компенсацію екологічних витрат та відшкодування за заготовлений сік.

8. Платежі за використання ресурсів березового соку та екологічну шкоду заподіяну у процесі його заготівлі пропонується встановлювати в грошових одиницях за одну тонну.

9. Економічні інструменти лісової політики повинні стимулювати отримання позитивних зовнішніх екологічних, економічних та соціальних ефектів, що утворюються в процесі відтворення і використання ресурсів березового соку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

Дудюк В.С. Економічний механізм сталого використання ресурсів березового соку // Науковий вісник: Зб. наук.-техн. праць. - Львів: УкрДЛТУ, 1999. Вип. 9.8. - С. 204-207.

Дудюк В.С. Плата за екологічну шкоду при заготівлі берез. соку // Наук. вісник: Зб. наук.-техн. праць. - Львів: УкрДЛТУ, 1998. Вип. 8. - С. 224-228.

Дудюк В.С. Методика визначення оптимальних нормативів плати за спеціальне використання ресурсів березового соку // Науковий вісник: Зб. наук.-техн. праць. - Львів: УкрДЛТУ, - 1997. Вип. 7. - С. 204-208.

Дудюк В.С. Плата за спеціальне використання лісових ресурсів // Науковий вісник: Зб. наук.-техн. праць. - Львів: УкрДЛТУ, 1996. Вип. 6. - С. 196-199.

Синякевич И., Малык Л., Дудюк В. Нормативы платы за использование лесосырьевых ресурсов // Лесной журнал. - 1998. - № 2-3. - С. 178-182. (Здобувачу належить: 0,1 д.а.). Особистий внесок здобувача: розрахунок нормативів плати за заготівлю березового соку та живиці.

Депоновані роботи та тези наукових конференцій

Методика визначення плати за спеціальне використання лісових ресурсів України / І.М.Синякевич, П.К.Динька, Є.І.Сенько, О.І.Шинкарук, М.М.Огородник, І.Я.Олійник, Я.М.Дідик, Н.М.Дмитерко, О.В.Врублевська, В.С.Дудюк, Л.В.Іщук; УкрДЛТУ. - Львів, 1995. - 33 с. - Укр. - Деп. в ДНТБ України. 18.12.95, № 4 -Ук96. (Здобувачу належить: 0,04 д.а.). Особистий внесок здобувача: розроблення методики визначення максимальних та мінімальних нормативів плати за заготівлю березового соку.

Дудюк В.С. Економічні, екологічні та соціальні передумови заготівлі березового соку в Україні // Матеріали міжнародної наукової конференції “Духовне відродження - основа стратегії сталого розвитку України”. -Львів: Інститут народознавства НАН України. - 2001. - С. 240-243.

АНОТАЦІЯ

Дудюк В.С. Економічні інструменти стимулювання раціонального використання недеревинних ресурсів лісу (на прикладі березового соку).

- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - економіка природних ресурсів та охорони навколишнього середовища. - Український державний лісотехнічний університет, Львів, 2001.

У дисертаційній роботі розглядаються теоретичні та практичні проблеми формування економічних інструментів раціонального використання ресурсів березового соку. Проаналізовано стан використання ресурсів березового соку підприємствами Державного комітету лісового господарства України.

Розроблено науково-методичні підходи щодо визначення платежів за спеціальне використання, екологічну шкоду та економічні санкції в процесі використання ресурсів березового соку.

Основні результати дослідження знайшли відображення в практичних рекомендаціях щодо економічного стимулювання раціонального використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних вимог.

Ключові слова: економічні інструменти, раціональне використання, недеревинні ресурси, березовий сік, платежі, економічні санкції.

АННОТАЦИЯ

Дудюк В.С. Экономические инструменты стимулирования рационального использования недревесных ресурсов леса (на примере березового сока).

- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук за специальностью 08.08.01 - экономика природных ресурсов и охраны окружающей среды. - Украинский государственный лесотехнический университет, Львов, 2001.

В диссертации рассматриваются теоретические и практические вопросы формирования экономических инструментов стимулирования рационального использования ресурсов березового сока.

Проблемы рационального использования ресурсов березового сока тесно взаимосвязаны с проблемой рационального использования лесных ресурсов и усовершенствования экономического механизма лесопользования вцелом.

Выполнен анализ наличия и состояния использования ресурсов березового сока предприятиями Государственного комитета лесного хозяйства Украины, выявлены новые тенденции в их использовании, в частности, сокращение объемов их заготовки, усовершенствование технологии переработки, наличие экспорта консервированного березового сока.

Разработаны научно-методические подходы к расчету платежей за специальное использование, экономический ущерб и экономические санкции в процессе подсочки березовых насаждений. Рассматриваются подходы дифференциации платежей за использование ресурсов березового сока с учетом экономических, экологических и социальных условий. Нормативы платежей за использование ресурсов березового сока базируются на расчете цен и предельных издержек производства. С целью определения оптимальной цены на березовый сок и спроса на него проведен социологический опрос населения.

Учитывая то, что заготовка березового сока имеет негативное влияние на все компоненты лесных ресурсов, проводится обоснование и оценка экологического ущерба с целью учета его в издержках производства.

Разработаны экологические ограничения и лесоводственные правила подсочки березовых насаждений, а также экономические санкции за их нарушение. Целесообразность применения экономических санкций определяется в случаях нарушения норм природопользования.

Усовершенствована эколого-экономическая классификация ресурсов березового сока, разработан порядок сбора платежей и применение других экономических инструментов стимулирования рационального использования ресурсов березового сока.

Результаты исследования отображены в практических рекомендациях относительно экономического стимулирования рационального использования лесных ресурсов с учетом экологических императивов.

Ключевые слова: экономические инструменты, рациональное использование, недревесные ресурсы, березовый сок, платежи, экономические санкции.

ANNOTATION

Dudyuk V.S. Economic instruments of non-timber forest resources rational use stimulation (case of birch sap resources). - Manuscript.

The thesis for scientific degree of Candidate of Economic Sciences by specialty of 08.08.01 - Economics of Natural Resources and Environment Protection. - Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology. Lviv. 2001.

The thesis examines theoretical and practical problems of the formation of economic instruments of birch sap resources rational use. At analyses the state of birch sap resources use by enterprises of State Forestry Committee of Ukraine.

This dissertation presents scientific-methodological approaches concerning the determination of payments for special usage, ecological damage and economic sanctions in the process of use of birch sap resources.

Results are important for practical recommendations for economic stimulation sustainable usage of forest resources.

Key words: economic instruments, rationally use, payments, non-timber forest products, birch sap (juice), payments, economic sanctions.

Размещено на Allbest.ru

...