Радіоактивне забруднення середовища і його результати

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет державної податкової служби України

Київський фінансово-економічний коледж

Реферат

Радіоактивне забруднення середовища і його результати

Виконав:

студент групи Ф-25

Рябець Артем

Ірпінь, 2014

Зміст

Вступ

1. Радіоактивне забруднення повітряного середовища

2. Радіоактивне забруднення водного середовища

3. Радіоактивне забруднення грунту

4. Радіоактивне забруднення рослинного і тваринного світу

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Радіоактивне забруднення біосфери це перевищення природного рівня вмісту в навколишньому середовищі радіоактивних речовин. Воно може бути викликано ядерними вибухами і витоком радіоактивних компонентів в результаті аварій на АЕС або інших підприємствах, при розробці радіоактивних руд і т.п. При аваріях на АЕС особливо різко збільшується забруднення середовища радіонуклідами (стронцій-90, цезій-137, церій-141, йод-131, рутеній-106 і ін.). В даний час, за даними Міжнародного агентства по атомній енергетиці. (МАГАТЕ), число діючих в світі реакторів досягло 426 при їх сумарній електричній потужності близько 320 ГВт (17% світового виробництва електроенергії).

Ядерна енергетика, за умови найстрогішого виконання необхідних вимог, більш менш екологічно чистіше по порівнянню з теплоенергетикою, оскільки виключає шкідливі викиди в атмосферу (зола, діоксиди, вуглецю і сірки, оксиди азоту і ін.). Так, у Франції швидке нарощування потужностей АЕС дозволило останніми роками значно зменшити викиди діоксиду сірки і оксидів азоту в секторі енергетики відповідно на 71 і 60%. В Японії для стабілізації енергозабезпечення країни намічається в найближчі два десятиріччя побудувати близько 40 нових АЕС, що задовольнить 43% енергопотреб. Проте в цілому в світі наголошена на тенденції скорочення будівництва нових АЕС.

Використовування атомної енергії в широких масштабах приводить до накопичення радіоактивних відходів.

Виникає проблема їх поховання.

1. Радіоактивне забруднення повітряного середовища

Радіоактивні речовини, що потрапляють в атмосферу при їх здобичі, і експлуатації атомних установок і двигунів, можуть представляти небезпеку. Проте при сучасному рівні захисної техніки це Джерело радіоактивності незначне.

Найбільше забруднення атмосфери радіоактивними речовинами відбувається в результаті вибухів атомних і водневих бомб. Кожний такий вибух супроводжується утворенням грандіозної хмари радіоактивного пилу. Вибухова хвиля величезної сили поширює її частинки на всіх напрямках, піднімаючи їх більш ніж на 30 км. В перший годинник після вибуху осідають найкрупніші частинки, декілька меншого розміру -- ваблення 5 діб, а мілкодисперсний пил потоками повітря переноситься на тисячі кілометрів і осідає на поверхні земної кулі протягом багатьох років.

2. Радіоактивне забруднення водного середовища

Основними джерелами радіоактивного забруднення Світового океану є:

забруднення від випробувань ядерної зброї (в атмосфері до 1963 р.);

забруднення радіоактивними відходами, які безпосередньо скидаються в морі;

великомасштабні аварії (ЧАЕС, аварії судів з атомними реакторами);

поховання радіоактивних відходів на дні і ін. (Ізраїль і ін., 1994).

Під час випробування ядерної зброї, особливий до 1963 р., коли проводилися масові ядерні вибухи, в атмосферу була викинута величезна кількість радіонуклідів. Так, тільки на арктичному архіпелазі Нова Земля було проведено більше 130 ядерних вибухів (тільки в 1958 р. -46 вибухів), з них 87- в атмосфері.

Відходи від англійських і французьких атомних заводів забруднили радіоактивними елементами практично всю Північну Атлантику, особливе Північне, Норвезьке, Гренландське, Баренцево і Біле морити. В забруднення радіонуклідами акваторії Північного Льодовитого океану деякий внесок зроблений і нашою країною. Робота трьох підземних атомних реакторів і радіохімічного заводу (виробництво плутонію), а також решти виробництв в Красноярську-26 привела до забруднення однієї з найкрупніших річок миру - Єнісею (уздовж 1 500 км). Очевидно, що ці, радіоактивні продукти вже потрапили в Північний Льодовитий океан.

Води Світового океану забруднені самими небезпечними радіонуклідами цезію-137, стронцію-90, церію-144, ітрію-91, ніобія, які, володіючи високою біоакумулюючою здатністю переходять по харчових ланцюгах, і концентруються в морських організмах вищих трофічних рівнів, створюючи небезпеку, як для гідробіонтів, так і для людини. Різними джерелами надходження радіонуклідів забруднені акваторії арктичних морів, так в 1982 р. максимальні забруднення цезієм-137 фіксувалися в західній частині Баренцевого моря, які в 6 разів перевищували глобальне забруднення вод Північної Атлантики. За 29-річний період наглядів (1963-1992 рр.) концентрація стронцію-90 в Білому і Баренцевому морях зменшилася лише в 3-5 разів. Значну небезпеку викликають затоплені в Карському морі (біля архіпелагу Нова Земля) 11 тис. контейнерів з радіоактивними відходами, а також 15 аварійних реакторів з атомних підводних човнів. Роботами 3-й радянсько-американській експедиції 1988 р. встановлено, що у водах Берінгова і Чукотського моря, концентрація цезію-137 близька до фонової для районів океану і обумовлена глобальним надходженням даного радіонукліда з атмосфери за тривалий проміжок часу.

Проте ці концентрації (0,1,Ки/л) були в 10-50 разів нижче, ніж в Чорному, Баренцевому, Балтійським і Гренландському, морях, схильних до дії локальних джерел радіоактивного забруднення.

Все вищеперелічене показує, що людина, ймовірно, забула: океан - це могутня комора мінеральних і біологічних ресурсів; зокрема, він дає 90% нафти і газу, 90% світової здобичі брому, 60% магнію і величезна кількість, морепродуктів, що важливе при населенні нашої планети, що збільшується. Із цього приводу знаменитий дослідник Жак-верб Кусто нагадує: «.Море - продовження нашого миру, частина нашого Всесвіту, володіння, які ми зобов'язані, охороняти, якщо хочемо вижити».

3. Радіоактивне забруднення грунту

У зв'язку з широким використовуванням в народному господарстві радіоактивних речовин з'явилася небезпека забруднення грунтів радіонуклідами. Джерела радіації -- ядерні установки, випробування ядерної зброї, відходи уранових шахт. Потенційними джерелами, радіоактивного забруднення можуть стати аварії на ядерних установках, АЕС (як в Чорнобилі, Єкатеринбургу, а також в США, Англії).

У верхньому шарі грунту концентруються радіоактивні стронцій і цезій, звідки вони потрапляють в організм тварин і людини. Лишайники північних зон володіють підвищеною здібністю до акумуляції радіоактивного цезію. Олені, що харчуються ними, накопичують ізотопи, а біля населення, що використовує в їжу оленину, в організмі в 10 разів більше цезію, ніж біля, інших північних народів.

Радіоактивне забруднення ґрунту особливо небезпечно, тому що ґрунт є найважливішим депо радіонуклідів у природному середовищі. Закріплення радіонуклідів твердою фазою ґрунту призводить до тривалого їх утримання у верхньому шарі ґрунту, я якому містяться коріння рослин. Поступово радіонукліди що містяться в ґрунтах, пересуваються вниз по ґрунтовому профілю; з фільтраційними водами, за допомогою дифузії вони мігрують і в горизонтальному напрямку.

Таким чином, ґрунт тривалий час накопичує радіонукліди, в результаті чого вони потрапляють в продукти харчування, а потім накопичуються в організмі людини. 3 млн. 700 тисяч га земель в Україну розташоване в зоні радіоактивного забруднення.

Тваринництво і галузі, що переробляють сільськогосподарську сировину також створюють проблему утилізації відходів, які займають значні земельні площі і є потужним джерелом забруднення. Присутність в таких відходах хвороботворних організмів може викликати у людей бактеріальні, паразитарні та вірусні захворювання. А самоочищення ґрунтів практично не відбувається або відбувається дуже повільно.

Таким чином, ґрунт є основним середовищем збереження та кумуляції в природі стійких токсичних сполук. Ці сполуки можуть брати участь у кругообігу речовин, вступаючи з ґрунтів в рослини, підземні води, відкриті водойми, а по харчових ланцюгах - з рибою, водою і рослинами - в організм людини.

4. Радіоактивне забруднення рослинного і тваринного світу

Біологічне накопичення властиве і зеленим рослинам, які, акумулюючи певні хімічні елементи, змінюють забарвлення хвої, листя, квіток і плодів. Це іноді служить, індикаторним, ознакою, при пошуках корисних копалин. Наприклад, береза і осика в Східному Сибіру накопичує в своїй деревині значні, зміст стронцію-90, що приводить до появи незвичайного забарвлення - неприродно зеленого кольору. Сон-трава на південному Уралі акумулює нікель тому її цвітник замість фіолетового кольору стає білим, що указує на високі концентрації нікелю в грунті. В ареалі розсіяння уранових родовищ пелюстки іван-чая замість рожевих стають білими і яскраво-пурпуровими, біля голубики плоди замість темно-синіх стають білими і т.д. (Артамонов, 1989).

Радіонукліди, потрапляючи, в оточуючу середовище, часто розсіваються і розбавляються у водах, але вони можуть різними способами нагромаджуватися в живих організмах при русі по харчових ланцюгах ("біологічне накопичення. Показаний процес накопичення стронцію-90 по харчових ланцюгах в невеликому канадському озері Перч-Лейк, що приймають низькоактивні відходи.

Оскільки вміст радіонукліда у вигляді приймається за 1, то його концентрація поступово зростає по харчових ланцюгах. В кістках окуня і ондатри його зміст зростає в 3000-4000 разів в порівнянні з концентрацією у воді. Це має істотні негативні наслідки для живих організмів, включаючи і людини, і біосфери в цілому. Встановлено, що коефіцієнт накопичення стронцію-90 в раковинах молюсків дніпровських водосховищ щодо води досягає 4800 (Францевіч і ін., 1995). Тому при оцінці дії радіонуклідів на середовище необхідно враховувати ефект біологічного накопичення їх живими, організмами і наслідки для природних екосистем.

Висновок

Катастрофа на Чорнобильській АЕС, в результаті якої значна територія Білорусі, України і Росії виявилася ураженою радіоактивними, викидами, примушує серйозно задуматися про технологічну дисципліну на атомних електростанціях, частина яких потребує реконструкції і модернізації.

Здійснюється комплекс додаткових заходів по посиленню безпеки експлуатованих атомних реакторів. Проведені екологічні експертизи проектів АЕС і ТЕС, що будуються, і інших об'єктів з атомними енергетичними установками. Реалізується програма використовування нетрадиційних, екологічно безпечних джерел енергії, і будівництва дослідно-експериментальних АЕС з різними типами і схемами розташування атомних реакторів.

Список використаної літератури

радіоактивний забруднення токсичний

1. Васюкова Т.Г., Ярошева О.I. Екологія. Підручник. К.: Конкорд, 2009. - 524 с.

2. Грицик, В. Екологія довкілля. Охорона природи: навчальний посібник / - К.: Кондор, 2009. - 292 с.

3. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища/ Навч. посібник. - 3-є вид. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2004. - 309 с.

4. Юрченко Л.І. Екологія: навч. посіб. / Л.І. Юрченко; МОН. - Київ: Професіонал: Центр учбової літератури, 2009. - 304 c.

Размещено на Allbest.ru