Організаційно-економічний механізм управління радіочастотним ресурсом в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна Академія наук України

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.07.04 - Економіка транспорту і зв'язку

Організаційно-економічний механізм управління радіочастотним ресурсом в Україні

Кудряшова Надія Вікторівна

Одеса 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеській Державній Морській Академії Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Вінніков Володимир Васильович, Одеська Державна Морська Академія Міністерства освіти і науки України завідувач кафедрою

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Загорулько Валентин Миронович Київський міжнародний університет цивільної авіації Міністерства освіти і науки України, професор кафедри

кандидат економічних наук, доцент Стрій Любов Олексіївна, Українська державна академія зв'язку ім. О.С. Попова Державного комітету зв'язку та інформатизації України доцент кафедри

Провідна установа: Харківська державна академія залізничного транспорту Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки (м. Харків)

Захист відбудеться "22" червня 2001 р. о 14 на засіданні спеціалізованої вченої ради К41. 177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий "19" травня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук М.Л. Тараканов

1. Загальна характеристика роботи

радіочастотний ресурс ліцензування управління

Актуальність теми дослідження. Створення сучасної інфраструктури інформатизації є однією з найважливіших умов побудови інформаційного співтовариства в Україні, що дозволить нашій країні приймати активну участь в підготовці і реалізації міжнародних проектів в галузі зв'язку, створить умови для входження України в глобальні інформаційні системи, буде сприяти доступу фізичних і юридичних осіб до світових інформаційних ресурсів.

Невід'ємним елементом інформаційної інфраструктури є управління радіочастотним ресурсом. Використання радіочастотного ресурсу складає основу функціонування радіоелектронних засобів та систем наземного і космічного радіозв'язку, звукового і телевізійного мовлення, радіолокації, радіонавігації, дослідження природних ресурсів та інших застосувань, необхідних для задоволення потреб населення, органів державної влади, забезпечення оборони, безпеки й правопорядку.

В останнє десятиріччя відбувається прискорений розвиток нових телекомунікаційних технологій, що базуються на використанні радіочастотного ресурсу: GSМ, NМТ, DСS, DЕСТ, стандарти транкінгового, супутникового зв'язку і т. ін. Це призводить до збільшення попиту на радіочастоти, вимагає розширення доступу до радіочастотного спектру. Радіочастотний спектр є обмеженим ресурсом, і проблема його ефективного розподілу і використання стає все більш актуальною Однак в Україні економічним аспектам ефективного використання радіочастотного спектру не приділяється належної уваги. Розподіл радіочастотного ресурсу здійснюється в основному шляхом регламентування. Організаційно-економічний механізм управління радіочастотним ресурсом надто недосконалий, що гальмує як розвиток галузі зв'язку, так і знижує прибутки держави.

При цьому як вольове встановлення високих цін на радіочастотний ресурс, так і необгрунтоване низьких призводить до того, що всі три суб'єкти економіки: виробники послуг зв'язку (сервіс-провайдери, що використовують спектр), споживачі послуг зв'язку (абоненти) і держава зазнають економічні втрати. Занадто високі ціни (що мають місце в Україні) "лякають" потенційних операторів і затримують розгортання мереж. У цій ситуації держава втрачає значні грошові кошти (від недоотриманих митних зборів, ПДВ, акцизу, податків на прибуток підприємств-операторів і продавців терміналів). При занадто низьких цінах у операторів немає стимулів до ефективного використання цього обмеженого ресурсу, до впровадження сучасних технологій з меншими потребами в частотному ресурсі.

У той же час в економічній науці в країнах з розвиненою ринковою економікою є перевірені практикою засоби економічного управління радіочастотним ресурсом. Однак простий перенос зарубіжних підходів у вітчизняну практику недоцільний в зв'язку зі специфікою національної економіки, а також рівнем підготовки і особливостями мислення керуючого персоналу.

Таким чином, актуальність проблеми і недостатня її розробленість у вітчизняній економічній теорії і практиці зумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційній роботі були використані матеріали, зібрані автором в процесі виконання НДР "Розробка пропозицій щодо розміру тарифів щорічної плати за використання радіочастот та диференційної плати за видачу ліцензій на використання радіочастот" (шифр "Тариф") в Українському науково-дослідному інституті радіо та телебачення (УНДІРТ) у відповідності з програмами Регіональної Співдружності Зв'язку.

У рамках теми автором дисертації виконано дослідження підходів та методів, що застосовуються ведучими країнами Заходу при розподіленні, виділенні і присвоєнні частотного ресурсу, а також розробку теоретичних і методичних основ ліцензування радіочастот в Україні.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних, методичних положень та практичних рекомендацій стосовно удосконалення організаційно-економічного механізму управління радіочастотним ресурсом в Україні.

У відповідності з поставленою метою в дисертаційній роботі вирішуються такі задачі:

- дослідження і проведення порівняльного аналізу засобів і методик економічно ефективного управління радіочастотним ресурсом і ліцензування використання радіочастот у країнах з розвиненою ринковою економікою (США, Великобританія, Австралія та ін.);

- аналіз існуючої в Україні системи розподілу радіочастотного ресурсу і ліцензування радіочастот, визначення значення впровадження економічних засобів управління цим ресурсом для економіки країни, обгрунтування необхідності вдосконалення організаційно-економічного механізму управління радіочастотним ресурсом;

- дослідження можливостей застосування передових методів управління радіочастотним ресурсом у національних умовах України і виявлення найбільш ефективних засобів управління;

розробка рекомендацій по впровадженню ринкових механізмів в практику управління радіочастотним ресурсом в Україні (аукціонування ліцензій на використання радіочастот як найбільш економічно ефективного методу).

виявлення найбільш ефективної форми аукціону для продажу лицензій на використання радіочастот відповідно до національних умов України і побудова економіко-математичної моделі такого аукціону.

аналіз можливостей виділення конкретних частотних полос для різних служб зв'язку.

Об'єктом дослідження є процес управління радіочастотним ресурсом.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні проблеми управління радіочастотним ресурсом, фактори, що визначають його економічну ефективність, шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму управління радіочастотним ресурсом в Україні в умовах ринкових відношень, що розвиваються.

Методи дослідження. Для рішення задач дослідження був використаний комплекс методів: графічні методи порівняльного аналізу були використані при дослідженні досвіду проведення аукціонів в країнах Заходу, теоретичні положення теорії ігор, а також методи економіко-математичного аналізу і методи теорії множин використовувались при побудові економіко-математичної моделі одночасного прогресивного багатораундового аукціону і при виборі методики оцінки економічної ефективності реформування національної системи управління радіочастотним ресурсом.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

вперше проведене дослідження і теоретичне узагальнення методів управління радіочастотним ресурсом в країнах з розвиненою ринковою економікою;

сформульоване комплексне визначення поняття економічно ефективного використання радіочастотного ресурсу;

вперше проведений комплексний аналіз системи управління радіочастотним ресурсом в Україні, її відповідність рекомендаціям Міжнародного Союзу Електрозв'язку і інших міжнародних організацій;

досліджені можливості і способи застосування досвіду зарубіжних країн в реформуванні системи розподілу радіочастотного ресурсу і ліцензування радіочастот в Україні;

отримало подальший розвиток економіко-математичне моделювання поведінки покупців на багатораундних аукціонах;

розроблені методичні процедури по застосуванню найбільш ефективної форми аукціону для розподілу ліцензій на використання радіочастот в Україні;

запропоновані критерії і підходи до оцінки економічної ефективності вдосконалення організаційно-економічного механізму управління радіочастотним ресурсом.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані в ході дисертаційного дослідження результати та запропоновані практичні рекомендації дадуть можливість:

- розробити комплексну програму реформування системи розподілу радіочастотного ресурсу України з урахуванням інтересів держави і користувачів радіоспектра;

- впровадити в практику управління радіочастотним спектром ринкові механізми (аукціонування ліцензій);

- здійснювати сприяння розробці і впровадженню нових, більш ефективних з точки зору використання спектру, телекомунікаційних технологій, а також залученню іноземних інвесторів.

Викладені в роботі положення і рекомендації також сприяють науковому обґрунтуванню виділення частотного ресурсу для участі України в перспективних системах глобального рухомого персонального супутникового зв'язку, а також для введення в Україні в найближчий час послуг глобальної системи рухомого зв'язку третьої генерації ІМТ-2000 (FРLМТS).

ВАТ “Укртелеком” прийняв для впровадження запропоновані в дисертації практичні рекомендації, і включив їх в свої пропозиції, подані на розгляд в Державний комітет зв'язку та інформатізації України.

Особистий вклад здобувача. Автор запропонував комплексне визначення поняття ефективного використання радіочастотного ресурсу, провів дослідження і порівняльний аналіз економічних засобів розподілу радіоспектра в розвинених країнах Заходу (на прикладі Великобританії, США і Австралії), виявив найбільш ефективні з них і дослідив можливості їхнього застосування в Україні, розробив рекомендації по вдосконаленню системи розподілу радіочастотного ресурсу в Україні, запропонував критерії для оцінки економічної ефективності такого вдосконалення, використав математичний апарат теорії ігор для дослідження можливостей підвищення прибутку держави від проведення аукціонів по продажу ліцензій на використання радіочастот.

Апробація результатів роботи. Основні положення і результати дослідження доповідалися автором і обговорювалися на II Міжнародній науково-практичній конференції "Системи і засоби передачі і обробки інформації" (м. Одеса, 7-12 вересня 1998 р.), на IV Міжнародній науково-технічній конференції по телекомунікаціям Телеком-99 (м. Одеса, 1999), на науково-методичній конференції професорсько-викладацького складу і наукових працівників УДАЗ ім. О.С. Попова "Конвергенція телекомунікаційних технологій і проблеми підготовки фахівців", присвяченої 70-річчю УДАЗ ім. О. С. Попова (Одеса, 2000).

Публікації. По темі дисертації в збірках наукових праць і матеріалах конференцій опубліковано 10 наукових статей, з них 7 робіт опубліковано без співавторів.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (113 найменувань), двох додатків. Загальний обсяг дисертації 207 сторінок комп'ютерного тексту, у тому числі 12 таблиць на 21 сторінці і 13 рисунків на 12 сторінках.

2. Основний зміст роботи

У вступі розглянута доцільність розробки наукової проблеми, обґрунтована її актуальність, визначені положення наукової новини, представлене теоретичне і практичне значення отриманих результатів.

Розділ 1 дисертаційного дослідження "Дослідження вітчизняного та іноземного досвіду з організаційно-економічних механізмів управління радіочастотним спектром" присвячений аналізу організаційно-економічних механізмів управління радіочастотним спектром в розвинених країнах і в Україні.

Побудова в Україні сучасної ринкової економіки вимагає впровадження ринкових механізмів в усіх господарських структурах країни. З інтенсивним розвитком новітніх систем телекомунікацій (радіозв'язку, мобільного зв'язку, супутникового зв'язку і т. ін.) посилилася актуальність створення в країні економічного механізму раціонального використання радіочастотного ресурсу. Однак фундаментальних наукових досліджень в області економічних аспектів використання радіочастотного ресурсу в Україні не проводилося. Наукові співробітники Українського науково-дослідного інституту радіо та телебачення (УНДІРТ) Каторгін В. А., Лапін В. П. та ін. займалися дослідженням завантаження радіочастотного спектру (РЧС) в Україні, а також проблемами електромагнітної сумісності радіозасобів. В роботах Вахрушева В. П., Слободенюка П. В. та ін. були освітлені проблеми поліпшення використання РЧС з точки зору технічної ефективності. Доктор технічних наук, професор В. Л. Банкет присвятив ряд робіт технічним і регламентаційним проблемам, пов'язаних із системами глобального персонального рухомого супутникового зв'язку (ГПРСЗ). Українськими авторами (Апасов С. І., Нестеренко І. К. та ін.) був опублікований ряд статей, що містять певну критику існуючої на даний момент системи розподілу РЧР і ліцензування радіочастот, однак будь-яких серйозних рекомендацій по її реформуванню запропоноване не було. Це були лише перші кроки на шляху до усвідомлення необхідності докорінного перегляду державної політики в області управління таким суттєвим і важливим для економіки країни обмеженим ресурсом - радіочастотним спектром (РЧС). Серйозні наукові дослідження в цій області належать західним, в основному американським, ученим - Пітеру Кремтону, Полу Милгрому, Вільяму Викрі, Престону МакАфі, Джону Ледьярду, Полу Клемпереру та іншим.

Виконаний аналіз функціонування організаційно-економічних механізмів управління радіочастотним ресурсом (РЧР) в розвинених країнах показав, що, незважаючи на національні відмінності, в усіх країнах світу при розподілі частотного ресурсу адміністрації зустрічаються з однаковими проблемами. Нові види послуг постійно вимагають розширення доступу до частотного спектру, що призводить до збільшення попиту на частоти, особливо в діапазонах, придатних для мобільного зв'язку. На думку автора, країнами, що мають найбільш економічно ефективну і науково обґрунтовану систему розподілу, виділення та присвоєння РЧР, є Великобританія, США, Канада, Австралія і Нова Зеландія. В означених країнах просліджується ясне розуміння того, що перевантаження частотних діапазонів та їхня нестача стримує розвиток і уповільнює впровадження нових технологій, що одного регламентування вже недостатньо.

Швидко розвиваються ринкові механізми, в яких регламентування служить тільки доповненням до ринкових методів розподілу радіочастотного ресурсу. В організаційно-економічних механізмах розвинених зарубіжних країн регламентування і ринковий підхід об'єднані, однак є тенденція підсилення переваги ринковим відношенням.

В розділі приводиться характеристика накопичених у минулому досвіду і практики на предмет пошуку положень, що добре себе зарекомендували і мають бути використані в сучасній практиці.

Як показує аналіз, найбільш ефективним і широко використовуваним методом розподілу радіочастотного ресурсу є аукціони. Аукціони є чисто ринковий механізм і тому мають такі достоїнства:

це прозорі, незалежні і дійсно демократичні механізми розподілу частот;

це суттєві джерела прибутків для держави;

дають операторам, що беруть участь в аукціоні, можливість обирати ефективні агрегації ліцензій для створення регіональної або національної присутності на ринку телекомунікацій;

сприяють швидкому і економічно вигідному розподілу ліцензій для фірм;

є зручним інструментом державної політики.

В даному розділі також приводиться огляд міжнародних структур управління радіочастотним ресурсом і проведений аналіз міжнародної правової бази в області використання радіочастот.

В Розділі 2 дисертаційного дослідження "Методологічні основи оцінки економічної ефективності системи управління радіочастотним ресурсом" представлені методологічні основи оцінки економічної ефективності системи управління радіочастотним ресурсом.

Дисертаційним дослідженням виявлені такі механізми, за якими відбувається розподіл радіочастот: адміністративно встановлені ціни (на основі граничної вартості спектру), пряме ліцензування, аукціони по продажу ліцензій на використання радіочастот, повторна торгівля (перепродажа). В таблиці 1 показані межі поширення приведених механізмів.

Як видно з таблиці, перевага в поширенні механізмів віддається аукціонам по продажу ліцензій на право використання радіочастот.

Аналізуючи досвід західних країн в проведенні аукціонів по продажу ліцензій на використання РЧР і різні форми аукціонів, автор вважає, що найбільш ефективним економічним механізмом для розподілу ліцензій на використання РЧР є одночасний прогресивний багатораундний аукціон. В розділі побудована економіко-математична модель даного аукціону, в якій за допомогою інструментів теорії множин описується поведінка операторів-покупців, можливості агрегірування ліцензій, досягнення конкурентної рівноваги і максимізації прибутку від проведення аукціону для організатора аукціону - держави.

Наведені порівняльні таблиці і діаграми прибутків від проведення аукціонів по продажу ліцензій на використання радіочастот розподілу і агрегірування ліцензій на таких аукціонах в різних країнах, які підтверджують ефективність методу аукціонування для розподілу ліцензій.

Результати проведення аукціонів в різних країнах наведені.

З таблиці видно, що Великобританія, провівши перший аукціон лише в 2000 р., отримала понад 33 млрд. дол., що на 9 млрд. дол. більш, ніж прибуток США від проведення аукціонів за період з 1994 по 2000 рр. В Великобританії на аукціоні пропонувалися ліцензії на використання смуг частот для надання послуг мобільного зв'язку 3-ї генерації. В цей час аукціонування таких ліцензій є найбільш прибутковим і перспективним.

Найбільш високі прибутки від проведення аукціонів ліцензій на використання РЧР були одержані в США, Австралії Великобританії.

В розділі 2 також запропоновані критерії оцінки ефективності організаційно-економічного механізму управління радіочастотним ресурсом, і дано комплексне визначення ефективності використання радіочастотного ресурсу:

Радіочастотний ресурс держави використовується ефективно при умові:

надання споживачам послуг зв'язку з використанням спектру радіочастот по цінам згідно з їх платоспроможністю і в обсязі, відповідному їх попиту;

забезпечення оператором передачі за добу в смузі 1 МГц в межах держави максимально можливого обсягу інформації за відсутністю перешкод іншім службам;

забезпечення економічної вигоди держави.

Розділ 3 "Прикладні задачі вдосконалення організаційно-економічного механізму управління радіочастотним ресурсом в Україні" присвячений рішенню прикладних задач вдосконалення організаційно-економічного механізму управління радіочастотним спектром в Україні. В ході проведеного в даному розділі дослідження було виявлене, що існуюча в цей час в Україні система управління радіочастотним ресурсом і ліцензування радіочастот є вкрай неефективною й недосконалою.

Проведений аналіз обсягів використання радіочастотного ресурсу засобами радіослужб цивільного призначення, що в основному визначають стан електромагнітної обстановки, показав. що в Україні в теперішній час відсутня науково обгрунтована концепція використання радіочастотного ресурсу. Відсутня єдина автоматизована система обліку завантаження радіочастотного ресурсу радіозасобами цивільного призначення. Встановлене, що “Тимчасова таблиця розподілу смуг частот між радіослужбами України в діапазоні 9 кГц -400 ГГц” суттєво відрізняється від міжнародної ТРЧ (Ст. 8 Регламенту Радіозв'язку) і не відповідає національним пріоритетам України.

Внаслідок обмеженості витрат на проведення науково-дослідних робіт з метою прийняття рішення про доцільність введення тих або інших систем зв'язку в Україні і підготовки для них радіочастотного ресурсу затримується розгортання мереж. Крім того, у операторів відсутні стимули для впровадження нових технологій, більш ефективних з точки зору використання РЧР. В Україні щорічний збір за використання радіочастотного спектру є фактично дублюванням плати за ліцензію на використання радіочастот. Існування збору за використання радіочастотного ресурсу в його нинішньому виді не тільки не дає розвиватися більшості дрібних операторів-користувачів радіочастотного ресурсу (наприклад, легально працюючим операторам транкінгового зв'язку і провайдерам Інтернету, що надають послуги безпроводового доступу до мережі Інтернет за допомогою технології Rаdіо Internet), але й ставить під загрозу можливість легальної діяльності. Наявність великої кількості платежів в сфері радіочастотного ресурсу зумовлює роботу на ринку транкінгового зв'язку і надання безпроводового доступу до Інтернету багатьох нелегалів, що не тільки не платять встановлені державою для цих видів діяльності платежі, але й, створюючи перешкоди, заважають працювати легальним компаніям, що сплатили державі як за право використати радіочастотний ресурс, так і за гарантію винятку перешкод. В ситуації, що склалася, держава втрачає мільйони гривень (від недоотриманих митних зборів, ПДВ, акцизу, податків на прибуток підприємств-операторів і продавців терміналів).

Безумовно, така ситуація вимагає прийняття негайних рішень, основою яких повинна стати ретельно розроблена з урахуванням національних пріоритетів науково обґрунтована концепція використання РЧР в Україні.

Згідно із запропонованою автором концепцією були сформульовані основні функції державного органу управління радіочастотним ресурсом і запропонована загальна схема національного управління радіочастотним ресурсом, що відбиває ці функції, які полягають у такому: виробка політики управління радіоспектром і планування/розподіл спектру; присвоєння частот і ліцензування; робота зі стандартами, специфікаціями і видача дозволу на використання обладнання; контроль використання спектру (адміністративні заходи і моніторинг); міжнародне співробітництво; "зворотний зв'язок" і консультації; підтримка технологій використання спектру; комп'ютерна підтримка; адміністративна і правова підтримка. На рис. 2 схематично показані основні задачі національного управління радіочастотним ресурсом.

Виконання всіх цих задач вимагає чималих державних витрат. Досвід різних країн в області управління РЧР показує, що найкращим методом відшкодування цих витрат є аукціонування ліцензій на використання РЧР.

З урахуванням ситуації, що склалася в області використання радіочастотного ресурсу, введення аукціонів по продажу ліцензій на використання радіочастот доцільно рекомендувати й для України.

Введення аукціонування дозволить вирішити багато з існуючих на сьогоднішній день в Україні проблем в області використання обмеженого радіочастотного ресурсу і управління їм, дасть можливість спростити процедуру придбання ліцензій, забезпечити більшу відкритість і "прозорість" цього процесу, знизити адміністративні витрати на проведення процесу ліцензування радіоспектра, водночас підвищивши доходи держави від продажу ліцензій, забезпечити операторам можливість більш швидкого розгортання мережі, збільшити конкуренцію серед операторів, що в кінцевому підсумку призведе до значних соціальних і економічних вигод, дозволить реалізувати цілі державної політики в області використання РЧР (наприклад, заохочення розробки і впровадження технологій, ефективних з точки зору використання спектру), буде сприяти зниженню цін на послуги, і, як наслідок, збільшенню обсягу послуг і, отже, більшим податковим надходженням в державний бюджет.

У Додатку Б дисертаційної роботи наведені рекомендації по ефективному застосуванню аукціонів для продажу ліцензій на використання радіочастот в Україні.

Для оцінки ефективності вдосконалення організаційно-економічного механізму управління радіочастотним ресурсом автор пропонує методику, що застосовується в інноваційному менеджменті, адже вдосконалення системи управління РЧР можна розглядати як інноваційний проект, здійснюваний на державному рівні. Дана методика містить оцінку бюджетної і народногосподарської ефективності вдосконалення організаційно-економічного механізму управління РЧР.

Бюджетна ефективність відбиває фінансові наслідки здійснення проекту для державного або регіонального бюджету.

Народногосподарська економічна ефективність відбиває ефективність проекту з точки зору інтересів народного господарства в цілому, а також для регіонів, галузей, організацій, що беруть участь в здійсненні проекту.

Показники бюджетної ефективності відбивають вплив результатів здійснення проекту на прибутки і витрати відповідного (державного або регіонального) бюджету. Основним показником бюджетної ефективності, який використовується для обгрунтування передбачених в проекті заходів, що вимагають виділення коштів на їхнє здійснення з державного або регіонального бюджету, є бюджетний ефект.

Вt=Dt-Рt, (1)

де Вt - бюджетний ефект (грн.);

Dt - прибутки відповідного бюджету (грн.);

Рt - витрати відповідного бюджету (грн.).

В даному дослідженні прибутками бюджету вважаються прибутки від проведення аукціонів по продажу ліцензій на використання РЧР, а також від адміністративного розподілу ліцензій відповідним службам, податкові надходження від підприємств-операторів, які придбали ліцензії, що надають послуги радіозв'язку, податкові надходження від підприємств-виробників терміналів, ПДВ, митні збори на термінали і т. п., а витратами - витрати державних органів по плануванню використання і розподілу спектру, підготовці ліцензій, організації і проведенню аукціонів, адміністративній видачі ліцензій, по внесенню змін в Національну таблицю розподілу частот і т. ін.

Інтегральний бюджетний ефект В розраховується по формулі (2) (див. далі) як сума дисконтованих річних бюджетних ефектів або як перевищення інтегральних прибутків бюджету (Dінт) над інтегральними бюджетними витратами (Рiнт).

При розрахунках показників економічної ефективності на рівні народного господарства в склад результатів проекту включаються (в вартісному вираженні):

- кінцеві виробничі результати (виручка від реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринку послуг, окрім послуг, що споживаються вітчизняними організаціями-учасниками). Сюди ж відноситься і виручка від продажу майна і інтелектуальної власності (ліцензій на право використання винаходу, ноу-хау, програм для ЕОМ і т. п.), створюваних учасниками в ході здійснення проекту;

- соціальні і екологічні результати, які розраховані виходячи зі спільного впливу всіх учасників проекту на здоров'я населення, соціальну і екологічну обстановку;

- прямі фінансові результати;

- кредити і позики іноземних держав і міжнародних організацій, надходження від імпортних мит і т. п.

Необхідно враховувати також побічні фінансові результати, наприклад, які зумовлені здійсненням проекту зміни прибутків сторонніх організацій і громадян і т. д.

Соціальні, екологічні, політичні і інші результати, які не піддаються вартісній оцінці, розглядаються як додаткові показники народногосподарської ефективності і враховуються при прийнятті рішення про реалізацію проекту.

В склад витрат включаються передбачені в проекті і необхідні для його реалізації поточні і одноразові витрати всіх його учасників, які обчислені без повторного рахунку однакових витрат одних учасників в складі результатів інших учасників.

У випадку різночасності фінансування етапів проекту робиться врахування фактора часу. Коефіцієнт, за допомогою якого робиться перерахунок вхідних даних з урахуванням їх різночасності

Інтегральний ефект або чистий дисконтований прибуток (ЧДП) визначається як сума поточних ефектів за весь розрахунковий період, яка приведена до початкового етапу, або як перевищення інтегральних результатів над інтегральними витратами. Якщо на протязі розрахункового періоду не відбувається інфляційної зміни цін або розрахунок робиться за базовими цінами, то величина ЧДП для постійної норми дисконту обчислюється по формулі:

, (2)

де R - результати, що досягаються на t-ом кроку розрахунку;

S - витрати, здійснювані на тому ж кроку;

Т - горизонт розрахунку.

При розрахунку ефективності використовується також індекс прибутковості (ІП), що являє собою відношення суми приведених ефектів до величини приведеного капіталовкладення:

, (3)

де К' - сума дисконтованих капіталовкладень.

Термін окупності рекомендується визначати з використанням дисконтування. Термін окупності в даному випадку - це мінімальний часовий інтервал (від початку здійснення проекту), за межами якого інтегральний ефект стає і в подальшому залишається позитивним. Іншими словами, це період (що вимірюється в місяцях, кварталах або роках), починаючи з якого первісні вкладення та інші витрати, які пов'язані з проектом, покриваються сумарними результатами його здійснення.

При реалізації проекту слід також враховувати фактори невизначеності і ризику.

Під невизначеністю розуміється неповнота або неточність інформації про умови реалізації проекту, в тому числі супутні витрати і результати. При аукціонуванні ліцензій на використання радіочастот заздалегідь точно визначити прибуток від проведення аукціону практично неможливо. Крім того, важким вбачається складання прогнозів поведінки покупців на аукціоні (і побудова відповідних прогнозних кривих попиту на ліцензії). Отже, в цьому випадку є деяка невизначеність.

За наявності невизначеності визначення показників ефективності проекту з урахуванням невизначеності умов його реалізації здійснюється за допомогою показників очікуваної ефективності, основними з яких є показники інтегрального економічного ефекту (у нашому випадку економічного ефекту на рівні народного господарства).

Якщо імовірності різних умов реалізації проекту відомі точно, очікуваний інтегральний ефект розраховується по формулі математичного очікування:

, (4)

де Еоч - очікуваний інтегральний ефект проекту;

Еi - інтегральний ефект при і-тій умові реалізації;

рI - імовірність реалізації цього проекту.

В загальному випадку розрахунок очікуваного інтегрального ефекту рекомендується проводити по формулі:

Еоч=hЧEmax+(1-h)ЧEmin, (5)

де Етах і Еmіп - найбільше і найменше з математичних очікувань інтегрального ефекту за допустимими імовірнісними розподілами;

h - спеціальний норматив для врахування невизначеності ефекту. При знаходженні очікуваного інтегрального економічного ефекту його рекомендується приймати на рівні 0,3.

Методика, що пропонується, дозволяє обгрунтувати ефективність вдосконалення організаційно-економічного механізму управління радіочастотним ресурсом і оцінити роль такого вдосконалення для галузі зв'язку, всіх суб'єктів ринку послуг зв'язку і держави в цілому.

Висновки

Дослідження сутності організаційно-економічного механізму управління радіочастотним ресурсом, передових методів, що застосовуються західними країнами з розвинутою ринковою економікою, сучасної ситуації в області використання частотного ресурсу на рівні держави, і розподілення частот помеж операторами-користувачами в Україні, розробка практичних рекомендацій по вдосконаленню національної системи управління радіочастотами визначили ціль, задачі та зміст даної дисертаційної роботи.

В дисертації наведено обгрунтування необхідності докорінного реформування організаційно-економічного механізму управління радіочастотним ресурсом України та оптимальні путі вирішення цієї проблеми.

Результати, отримані автором в дисертаційному дослідженні, дозволяють зробити такі висновки:

1. Існуюча в Україні система управління радіочастотним ресурсом і розподілу його поміж користувачами вимагає вдосконалення, бо є вкрай неефективною з економічної точки зору. Найважливішою задачею в цей час є усунення диспропорцій в розподілі радіочастотного ресурсу поміж службами, встановлення і забезпечення пріоритетів розвитку найбільш значущих для соціального і економічного розвитку суспільства видів радіозв'язку, побудова економічного механізму управління радіочастотним ресурсом і ліцензування його використання.

2. Автором було проведене дослідження і порівняльний аналіз систем і методів управління радіочастотним спектром в декількох країнах з розвиненою ринковою економікою. Даний аналіз показав, що найбільш ефективним методом розподілу РЧР між користувачами є аукціонування ліцензій на використання РЧР. Цей висновок підтвердив проведений аналіз статистики проведення аукціонів у Великобританії, США і Австралії.

3. З урахуванням світового досвіду проведення аукціонів для розміщення ліцензій на використання РЧР доцільно рекомендувати і для України.

Аукціони допомагають досягнути декількох найважливіших цілей. Аукціон може сприяти досягненню як ефективного розміщення ліцензій, тобто присвоєння ліцензій фірмам, здатним здійснювати їхнє найкраще використання (більш ефективне і економне використання радіоспектра, швидку розгортку мережі, поліпшення якості послуг і т. д.), так і стати вагомим джерелом прибутку для держави - важливого фактора в період бюджетного дефіциту. Розроблені рекомендації по застосуванню аукціонів для реалізації різних цілей державної політики в області телекомунікацій. Адміністрація зв'язку може також розробляти правила аукціону, які сприяють реалізації різних цілей державної політики, таких як уникнення монополії в використанні спектру, заохочення розробки і впровадження нових технологій, обладнання і введення інших інновацій, які забезпечують більш ефективне і економне використання РЧС, а також тенденція присвоєння ліцензій фірмам, що знаходяться у власності вітчизняних операторів і т. д.

4. Були досліджені сучасні форми аукціонів, що застосовуються для продажу ліцензій на використання радіочастотного ресурсу. Як найбільш ефективну форму такого аукціону для України автор рекомендує одночасний прогресивний багатораундний аукціон. Проведений за допомогою теорії множин математичний аналіз поведінки покупців підтвердив високу ефективність такого аукціону. Одночасний прогресивний багатораундний аукціон сприяє досягненню конкурентної рівноваги, максимально наближає до рівноважних цін на ліцензії, дозволяє задовольнити як інтереси операторів-покупців, даючи їм можливість створювати ефективні агрегації ліцензій для роботи в регіональному або національному масштабі, так і інтереси держави, збільшуючи прибутки від проведення аукціонів. В роботі запропоновані найбільш оптимальні правила аукціону.

5. В роботі дані рекомендації по очистці частотних смуг, займаних в цей час операторами, присвоєння для яких були здійснені раніше адміністративним шляхом або шляхом проведення тендерів (конкурсів), а також рекомендації по виділенню різних частотних смуг для цивільного або спільного використання різними службами, для аукціонування цих частотних смуг. Дано визначення ефективності використання радіочастотного спектру.

6. Для оцінки ефективності вдосконалення системи управління радіочастотним ресурсом запропонована методика оцінки ефективності інноваційних проектів, що застосовується в інноваційному менеджменті.

7. Результати дисертаційного дослідження і розроблені практичні рекомендації дозволяють розробити комплексну програму реформування системи розподілу радіочастотного ресурсу України з урахуванням інтересів держави і користувачів радіоспектра, а також здійснювати сприяння розробці і впровадженню нових, більш ефективних з точки зору використання спектру, телекомунікаційних технологій, а також залученню закордонних інвесторів.

Перелік праць, опублікованих за темою дисертації

1. Кудряшова Н. В. Системы глобальной мобильной спутниковой связи // Наукові праці УДАЗ ім. О. С. Попова. - Одеса, 2000. - № 1. - С. 72-75.

2. Кудряшова Н. В. Економічні фактори, що визначають значимість радіочастотного спектру для користувача // Наукові праці УДАЗ ім. О. С. Попова. - Одеса, 2000. - № 3. - С. 124-126.

3. Кудряшова Н. В. Економічні передумови розробки концепцій використання радіочастотного спектру в Україні // Вісник соціально-економічних досліджень. - Одеса: ОДЕУ, 2000.-Вип.7.-С.314-317.

4. Кудряшова Н. В. Экономические аспекты управления радиочастотным спектром: пример Великобритании // Наукові праці УДАЗ ім. О. С. Попова. - Одеса, 1999. - № 1. - С. 125-128.

5. Кудряшова Н.В. Использование аукционов для распределения лицензий на использование радиочастот // Труды Одесского политехнического университета. - Одесса, 2000. - Вып. 3(12). - С. 283-285.

6. Банкет В. Л., Кудряшова Н. В. Глобальная персональная супутниковая связь: проблемы регламентации // Информкурьер-связь. - 1998. - № 1 (17). - С. 86-96. Особисто автору належать пункти, які стосуються регламентації рухомих супутникових служб та документів СЕРТ по введенню рухомих супутникових служб в Європі.

7. Банкет В. Л., Кудряшова Н. В. Глобальная подвижная персональная спутниковая связь: Материалы к Региональному семинару по ГППСС для Центральной и Восточной Европы, Балтийских государств и Содружества Независимых Государств. - Киев, 1997. - 45 c. Особисто автору належать розділи, які стосуються політики та структури регламентації, документів СЕРТ та стандартів ETSI.

8. Кудряшова Н. В. Экономические методы управления радиочастотным спектром в странах Запада // Труды IV Международной научно-технической конференции по телекоммуникациям НТК Телеком-99. - Одесса, 1999. - С. 384.

9. Кудряшова Н. В. Аукціони по ліцензіях на використання радіочастотного спектра // Тези доповідей науково-методичної конференціі “Конвергенція телекомунікаційних технологій та проблеми підготовки фахівців”. - Одеса, 2000. - С. 69-70.

10. Банкет В. Л., Топорков Ф. В., Кудряшова Н. В. Второе поколение низкоорбитальных спутниковых систем // Труды II Международной научно-практичной конференции "Системы и средства передачи и обработки информации". - Одесса, 1998. - С. 26. Особисто автору належить характеристика систем зв'язку Celestri і SkyBridge.

Анотація

Кудряшова Н.В. Організаційно-економічний механізм управління радіочастотним ресурсом в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.04 - економіка транспорту та зв'язку. Одеська Державна Морська Академія Міністерства освіти і науки України, Одеса, 2001.

Дисертація присвячена вирішенню проблеми підвищення ефективності управління радіочастотним ресурсом. В роботі проведено дослідження та порівняльний аналіз організаційно-економічних механізмів управління радіочастотним ресурсом в країнах з розвиненою ринковою економікою. Дано комплексне визначення ефективності використання радіочастотного ресурсу. Наведені методологічні основи оцінки економічної ефективності управління радіочастотним ресурсом і запропонована методика оцінки ефективності вдосконалення цієї системи, яка застосовується в інноваційному менеджменті. За допомогою теорії множин побудована економіко-математична модель поведінки покупців на аукціоні по продажу ліцензій на використання радіочастот при найбільш ефективній формі такого аукціону - одночасному прогресивному багатораундному аукціоні. Проведений аналіз діючої системи управління радіочастотним ресурсом в Україні, визначені її недоліки. На основі досвіду розвинутих країн в області розподілу радіочастот і ліцензування їх використання запропоновані оптимальні напрямки реформування системи управління радіочастотним ресурсом і ліцензування радіочастот в Україні.

Ключові слова: радіочастотний ресурс, радіоспектр, радіочастота, організаційно-економічний механізм, ефективність, управління, розподіл, виділення, присвоєння, ліцензії, аукціон, оператор.

Аннотация

Кудряшова Н.В. Организационно-экономический механизм управления радиочастотным ресурсом в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.04 - экономика транспорта и связи. Одесская Государственная Морская Академия Министерства образования и науки Украины, Одесса, 2001.

Диссертация посвящена решению проблемы повышения эффективности управления радиочастотным ресурсом. В работе проведено исследование и сравнительный анализ организационно-экономических механизмов управления радиочастотным ресурсом в странах с развитой рыночной экономикой. Дано комплексное определение эффективности использования радиочастотного ресурса. Представлены методологические основы оценки экономической эффективности системы управления радиочастотным ресурсом и предложена методика оценки эффективности совершенствования этой системы, применяемая в инновационном менеджменте. С помощью теории множеств построена экономико-математическая модель поведения покупателей на аукционе по продаже лицензий на использование радиочастот при наиболее эффективной форме такого аукционе - одновременном прогрессивном многораундном аукционе. Проведен анализ действующей системы управления радиочастотным ресурсом в Украине, выявлены ее недостатки. На основе опыта развитых стран в области распределения радиочастот и лицензирования их использования предложены оптимальные направления реформирования системы управления радиочастотным ресурсом и лицензирования радиочастот в Украине.

Ключевые слова: радиочастотный ресурс, радиоспектр, радиочастота, организационно-экономический механизм, эффективность, управление, распределение, выделение, присвоение, лицензий, аукцион, оператор.

Annotation

Kudryashova N.V. The economic-organizing mechanism of radiofrequency resource management in Ukraine. - A manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a specialty 08.07.04 - economics of transport and communications. Odessa State Maritime Academy, Ministry of education and science of Ukraine, Odessa, 2001.

The dissertation contains results of research on a problem of radiofrequency resource management efficiency. The analysis of systems and methods of radiofrequency resource allocation, allotment and assignment of radiofrequencies in the countries with the advanced market economy, which was carried out, has shown that the most effective and widely used method of radiofrequency resource allocation are the auctions. The basic advantages of auctions are given.

The research of radiofrequency resource allocation between the users, radiofrequency resource load by radioelectronic means of civil purpose, and also analysis of radiofrequencies licensing in the Ukraine and analysis of correspondence of Ukrainian radiofrequency resource management system to the recommendations of the International Telecommunication Union and other European and international organizations are carried out. The given researches have shown, that the situation in the field of radiofrequency resource management in our country is almost critical and requires immediate acceptance of measures on reforming system of national radiofrequency resource management. In the work the concept of perfection of national radiospectrum management supposing auctioning of the licenses for radiofrequencies use is offered. With the help of the mathematical apparatus of the game theory, in particular, the theory of auctions, and also the theory of sets the optimum form of auction - simultaneous progressive multiround auction - is offered and the economic-mathematical model of the operators - buyers behaviour on such auction, opportunities for the licenses aggregation and increase of the income of the state from realization of the auction is constructed. The model includes different cases of operator's preferences, namely cases of mutual subsidiarity and mutual substitutability of the licenses for operators. These cases are described by several theorems, which are proved in the dissertation work. Main advantages of the auctions for the Ukraine are shown, including effective allocation of licenses, more effective and economy use of radiofrequency spectrum, raising services quality, faster network deployment, and raising revenues for the state. The recommendations concerning use of auctions for implementation of different purposes of the state policy are also provided in the dissertation. The complex definition of efficiency of radiofrequency resource use, which include both economical and technical aspects of the efficient radiofrequency use, is given. The criteria of estimation of an economic efficiency of a radiofrequency resource management system, including such criteria as applied to national conditions, and a technique of an estimation of efficiency of perfection of this system used in the innovation management are offered. This technique provides estimation of budget and national economy efficiency of improvement of radiofrequency resource management system. The basic functions of a state body of radiofrequency resource management are revealed and the general scheme of national radiofrequency resource management is offered. The practical recommendations for an effective use of auctions for sale of the licenses on radiofrequencies use in Ukraine, recommendation for clearing frequency bands occupied now by the operators the assignments for which were carried out earlier are submitted, and also recommendations for allocation of various frequency bands for use by radioservices of civil purpose, for auctioning these frequency bands are presented.

The results of dissertation work and developed practical recommendations enable to develop the complex program of reforming of radiofrequency resource management system of the Ukraine in view of interests of the state and of radiospectrum users, and also to carry out promotion of development and introduction new telecommunication technologies, which are more effective from the point of view of spectrum use, and attraction of the foreign investors.

Key words: radiofrequency resource, radiospectrum, radiofrequency, economic-organizing mechanism, efficiency, management, allocation, allotment, assignment, licenses, auction, operator.

Размещено на Allbest.ru

...