Характеристика природних заповідників Криму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Введення

Природно-заповідний фонд Криму є найважливішим показником еталонно-наукового та природно-ресурсного потенціалу півострова. Він відіграє велику роль у збереженніландшафтного та біологічного різноманіття регіону.

Заповідна справа в Криму має більш ніж вікову історію. Першою документально заповіданої територією в Криму став "Заказник гірського лісу" в районі Центральної улоговини сучасного Кримського природного заповідника. Він був заснований у 1896 році Управлінням по імператорських полюваннях на місці функціонували з 1870 р. царських мисливських угідь.

Реальні кроки по виявленню і заповідній охороні найбільш цінних природних комплексів на півострові були розпочаті тільки в 1917, 1918 і в 1920-і роки ХХ сторіччя з ініціативи відомих вітчизняних вчених - А.П. Павлова, І.І. Пузанова, Г.Ф. Морозова і Є.В.Вульфа.

На основі досліджень вчених до XXI сторіччя на Кримському півострові сформовано досить репрезентативна система заповідних територій різного таксономічного рангу, що включає унікальні та типові ландшафти і місцевості. Загальна заповідна площа в Криму досягла 1550,8 кв. км, або 5,7% території півострова (з прибережними акваторіями). Тут (включаючи землі Севастополя) знаходиться 155 особливо охоронюваних ландшафтних комплексів, а саме: 6 природних заповідників, 33 заказника, 73 пам'ятки природи, 34 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, ландшафтних та дендрологічних парків та 9 заповідних урочищ.

Найбільша кількість заповідних територій припадає на Кримське субсередземномор'я, проте за площею заповідна насиченість ландшафтів Криму значно вище на Головному Кримському пасмі (Гірський Крим). Значно менше розвинута заповідна мережа в Кримському передгір'ї, Керченській пагорбкуватості й особливо в Рівнинному Криму. В цілому заповідна насиченість ландшафтів Криму набагато вище середніх аналогічних показників по Україні, проте удвічі нижче рівня, що рекомендується Міжнародним Союзом Охорони Природи (IUCN) як оптимальний показник для регіонів планети Земля.



1. Характеристика природних заповідників Криму

Заповідник - ділянка території (акваторії), на якому зберігається в природному стані весь її природний комплекс. Заповідними зазвичай оголошуються місцевості, типові для даної географічної зони (області) або містять цінні в науковому відношенні природні об'єкти (види рослин і тварин, типи ландшафтів, мінерали і т.п.). До заповідникам відносять також музеї-заповідники, які можуть включати ціле місто або будь-яку його частину, садибу, парк, що представляють особливу історичну, історико-художню або меморіальну цінність.

Кримський природний заповідник (створений в 1917-1923 роках, загальна площа разом з філією "Лебедині острови", Сари-Булат - 44175,0 га). Охороняються северосклоновие і частково южносклоновие лісові та нагірні лісо-лучно-степові ландшафти яйлинські центрального ланцюга Головного Кримського пасма, а також низменно-приморсько-степові ландшафтні комплекси рівнинного Криму. Узаповіднику виростає 1165 видів вищих рослин (і 84 на Лебедячих островах), мешкає 39 видів ссавців, 120 видів птахів (на Лебедячих островах - 20 і 230 відповідно). Особливу цінність представляють реліктові букові, грабові, дубові і соснові ліси, що грають велику водозахисну і грунтозахисну роль. Заповідник підпорядкований Управлінню справами адміністрації Президента України.

Ялтинський гірничо-лісовий заповідник (створений в 1973 році, площа 14523 га). Він охоплює в основному лісисті схили західного Південнобережжя і частково лісо-лучно-степові ландшафти західних яйл Гірського Криму. Реліктові ліси займають його території. Тут поширені високостовбурні, головним чином соснові ліси (вони складають 56% всіх лісів заповідника), а також букові і дубові, місцями з вічнозеленим субсередземноморський підліском. Виняткову цінність становлять популяції єдиного аборигенного вічнозеленого дерева Криму суничника дрібноплідного. Всього флора заповідника налічує 1363 виду судинних рослин. Тут мешкає 37 видів ссавців, 113 видів птахів. Заповідник знаходиться під управлінням Держкомітету з лісового господарства України.

Природний заповідник "Мис Мартьян" (створений в 1973 році, охоронний режим встановлений з 1947 року; площа з прилеглою акваторією - 240 га). Розташований на однойменному вапняковому мисі Кримського субсередземномор'я, на схід від Нікітського ботанічного саду. Тут охороняється південнобережний ландшафт субсередземноморського типу: реліктовий сосново-ялівцевим-Суничниковий ліс з більш ніж 600 видами судинних рослин. У прилеглої акваторії Чорного моря живе 71 вид водоростей, а також 50 видів риб, 40 видів молюсків - всього більше 200 видів морських жівотних.Заповеднік підпорядкований Нікітському ботанічному саду - Національному науковому центру Української Академії аграрних наук.

Карадазький природний заповідник (створений в 1979 році, охоронний режим для ділянки масиву встановлено з 1947 року; площа з прилеглою акваторією - 2855,1 га). Розташований на сході Кримського субсередземномор'я. Охороняється унікальний стародавньовулканічний гірничо-лісовий ландшафт. Тут відомо понад 100 мінеральних видів і різновидів; зустрічаються напівкоштовні камені: сердолік, обпав, геліотроп, агат, гірський кришталь, аметист і ін Збереглися атрибути викопного вулкана: скам'янілі лавові потоки і брекчії, дайки, мінеральні жили. Багатюща флора Карадага налічує 1172 виду судинних рослин. Фауна ландшафту включає 28 видів ссавців, 184 види птахів, 1900 - безхребетних. Флора прибережній морській акваторії налічує 454 види рослин, а фауна - 900 видів тварин, у тому числі 80 видів риб. Заповідник підпорядкований Національній Академії наук України.

Казантипський природний заповідник (створений в 1998 р.; площа, включаючи прилеглу акваторію, - 450,1 га). Розташований на півночі Керченської пагорбкуватості, на березі Азовського моря. Остов півострова Казантип утворений антиклінальних підняттям, обрамленим копалиною мшанковими рифом (в рельєфі Казантипський півострів зовні має схожість з кільцевим рифом - атолом). На узбережжі - оригінальне поєднання мисков і бухт. Збереглися ділянки цілинних ковилових і різнотравних степів, фрагменти рослинності скель. Флора судинних рослин нараховує більше 628 видів. Заповідник підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсівУкраїни.

Опукський природний заповідник (створений в 1998 році, охоронний режим встановлений з 1947 року; площа 1592,3 га, включаючи 2 га прилеглих островів Скелі-Кораблі та 60 га акваторії). Приморська гора і однойменний мис Опук (185 м) розташовані на півдні Керченської пагорбкуватості. Об'єкт складний рифовими вапняками, як і що знаходяться в морі чотири острови Скелі-Кораблі (Елькен-Кая). Флора заповідника нараховує 426 видів судинних рослин. Збереглися ділянки цілинних ковилових степів, рослинність кам'янистих відслонень та пляжів. Фауна представлена 24 видами ссавців і 60 видами птахів, серед яких такий рідкісний вид, як рожевий шпак. Заповідник підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України.

2. Характеристика заказників Криму

ДЕРЖАВНІ ПРИРОДНІ ЗАКАЗНИКИ - території (акваторії), що мають особливе значення для збереження або відновлення природних комплексів чи їх компонентів та підтримки екологічного балансу.

На півострові створено 33 державних заказника. У їх числі - 16 заказників загальнодержавного значення.

Ландшафтними (комплексними) заказниками є:

Мис Айя на заході Південного берега Криму з мальовничими вапняковими скелями, покритими реліктовим лісом з сосни Станкевича, ялівцю високого і суничника дрібноплідного; заповідний об'єкт, пам'ятник природи республіканського значення в Балаклавському районі Севастополя.

Склад заказника: Заповідник був створений у 1982 році як ландшафтний заказник республіканського значення з площею території 1132 га. З організацією заказника до його складу увійшли раніше створені об'єкти природно-заповідного фонду України - Пам'ятник природи місцевого значення «Гай піцундської сосни і ялівця високого на мисі Айя» (створений в 1947), «Урочище Батіліман» (1964) і заповідне урочище «Гай сосни Станкевича »(1980). Акваторія шириною 300 метрів уздовж берега (208 га) охороняється з 1972 року як частина Ласпі-Саричським аквальному комплексу («Прибережний аквальний комплекс біля мису Айя»).

Зелений світ мису Айя нараховує до 500 видів рослин. У ландшафтному заказнику водяться кримський благородний олень, гірничокримська лисиця, дикий кабан, козуля, заєць-русак, кам'яна куниця, білка, лісова миша, кримський гекон, ласка, великий підковоніс і малий підковоніс, леопардовий полоз і чотирьохсмугий полоз. Тут гніздяться чорний дрізд, велика синиця, гірська вівсянка, сойка, в небі можна побачити сапсанів, орлів. В акваторії водяться всі три види чорноморських дельфінів: афаліна, білобочка, азовка, а також катран, краб, рапан, чорноморська мідія, кефаль, ставрида чорноморська, морський їжак, скорпена, морський окунь, собачка морська.

· Байдарський заказник на північному схилі Головної гряди з каньйонами і реліктовими ялівцевими лісами; Аюдаг на Південному березі - гірський вулканічний масив з реліктовим субсередземноморський лісом;

· Великий каньйон Криму на заході Головної гряди - найглибше в Криму тектоніки-ерозійні ущелині (до 320 м) зі змішаними лісами;

· Плаче скеля - мальовниче предгорное урочище в долині Західного Булганак.

Геологічні заказники розташовуються в гірському Криму:

· Чорна річка на заході Головної гряди - ущелина-каньйон;

Орлинівська заказник - Паркове, Крим. Заказник дикорослих і лікарських рослин організований в 1979 р. на території Орлинівської лісництва поблизу від Чорноріченського каньйону. Тут на лісових галявинах ростуть звіробій, чебрець, материнка, деревій і інші лікувальні трави. Поєднання мальовничих лісів і трав з напрочуд гарними ущелинами - каньйонами Чорної річки і сусідніми - Сухореченскім, Айтодорська і Узунджинский.

· Качинський каньйон на місці долини прориву річки Качи через Внутрішню гряду;

· Гірський карст Криму, що займає частину закарстованної плато Карабі-яйли.

· Хапхальський гідрологічний заказник розташований на південному схилі Головної гряди в ущелину з водоспадом Джур-Джур.

До ботанічним заказникам відносяться:

· Кубалач - гора на сході Кримського передгір `я з чагарниками ендемічного цикламена Кузнєцова;

· Карабі-яйла - ділянка нагірного плато, місце зростання лікарських рослин;

Гірський карст Криму - державний геологічний заказник (1989). Розташований в межах нагірного плато Карабі-яйли. Все видимепростір плато усіяний воронками різних розмірів і форм, нагромадженнями кам'яних глиб і витягнутих невисоких гряд. Справжнє кам'яне море! На плато заповідної яйли тисячі карстових печер і шахт, прикрашених сталактитами, сталагмітами, ажурними натічними утвореннями. Багато хто з підземних унікумів носять імена відомих учених - дослідників карсту: Гвоздецького, Дублянського, Крубера, Кастере, Маміна. Заказник грає найважливішу роль в накопиченні і збереженні в чистоті підземних вод гірського Криму.

· Канака - долина в східній частині Южнобережья з реліктовим гаєм ялівцю високого; Новий Світ - гірський прибережний масив на Південно-східному узбережжі, зайнятий рідколіссям пицундской сосни і ялівцю високого;

· Арабатська заказник - ділянка степу біля основи Ара6атской стрілки з цілинного приморсько-степовою рослинністю. У Криму є дваорнітологічних заказника, де охороняються співтовариства рідкісних птахів;

· Каркінітська біля північно-західних берегів півострова з великою кількістю водоплавних птахів;

· Астанінські плавні - озерне мілководдя на півночі Керченського півострова, місцепроживання огарів, сірого журавля і інших птахів. У Криму 87 державних пам'ятників природи (займають 2,4% всієї заповідної площі). 13 з них мають статус загальнодержавних пам'ятників, 6 пам'ятників є комплексними (ландшафтними);

· Кішка-гора - вапняковий отторженец на заході Южнобережья з субсередземноморський рідколіссям; Караул-Оба - гірський вапняковий мис на сході Южнобережья з ялівцевим рідколіссям;

· Агармишський ліс - яйлинський масив біля міста Старий Крим, на схилах якого охороняється буковий ліс;

· Ак-Кая - скельна вершина Внутрішньої гряди передгір `я з чагарниковими заростями;

· Бельбекський каньйон - долина прориву річки Бельбек через Внутрішню гряду передгір'я;

· Мангуп-Кале - гора-останець на заході Кримського передгір'я, зайнята змішаним лісом.

Повний перелік заповідних територій наведено у додатку.

3. Інноваційні шляхи розвитку заповідників і заказників Криму

природний заповідний крим гірський

В даний час в Криму, державна охорона природи чисто номінальна і, відповідно, мало ефективна. Природа насправді на півострові ніким не охороняється. Державні природоохоронні структури часто займаються заробітком грошей, громадські організації - показовою прибиранням сміття, Партія Зелених - і тим, і іншим, вчені вишукують нові види рослин і тварин, пускаються в розлогі теоретичні міркування про проблеми біорізноманіття та раціональному природокористуванні. Насправді ж всі перераховані вище суб'єкти навіть при всьому їхньому бажанні не зможуть дієво охороняти природу. Вони можуть тільки допомогти направити в потрібне русло екологічна свідомість народу, який є основним споживачем і сторожем Природи. Масштабним знищенням природи займається не політики, чиновники та вчені, а населення регіону. Отже, і продуктивним охороною природного середовища теж зможе займатися лише саме населення. Поки народні маси не зрозуміють всі цінності природи - вона буде гинути. Тому основним акцентом у роботі всіх прихильників природоохорони має бути розвиток, відновлення і закріплення екологічного мислення людей. Протягом багатьох століть на території Криму, у різних етносів існував цілий пласт культури, пов'язаний з народною охороною природи. Кожен народ мав свої природоохоронні традиції, свої власні охоронювані природні території. В більшості своїй, такі традиції і території були засновані на культово-релігійному шанування природи. Поклоніння "святим" об'єктів природи та пов'язані з ними культурні традиції зіграли головну роль у формуванні екологічного мислення населяли Крим народів. Виключно завдяки релігійно-містичного шанування деяких природних територій, до нашого часу дожили не тільки самі ці місця, але і в значній мірі зберігся їх біоресурсних потенціал. За час радянської влади основна частина традицій і самих шанованих природних об'єктів була загублена. Але поки ще не пізно, поки ще живі деякі носії народної культуриприродокористування, слід активно починати пропаганду цих традицій серед населення. Така пропаганда охорони природи за рахунок культових традицій не буде дієва з боку держави. Але, безумовно, така пропаганда буде підтримана, якщо буде проводитися духовними лідерами кримських етносів. За справедливим думку директора Київського еколого-культурного центру В. Є. Борейко "релігійна мотиваціяможе значно зміцнити екологічні зусилля громадськості. Без лежить в основі цих зусиль почуття священного, всі природоохоронні спроби, засновані тільки на екологічних чинниках і теоріях, не встоять перед натиском потужних сил, налаштованих використовувати природу для своїх меркантильних цілей ".

Звичайно, охорона об'єктів природи повинна мати і державну підтримку. Але чи багато особисто Ви знаєте в Криму об'єктів природи, які заповідані через своїх історико-культурних особливостей, завдяки тому, що вони шанувалися або шануються місцевим населенням? Такі цінності охоронні структури поки не визнають. Дуже складно пояснити чиновникові навіщо потрібно заповісти криниця, який нічим особливим не виділяється, крім того, що він шанобливий у місцевого населення. Важко довести, навіщо потрібно охороняти печеру, де, за повір'ями місцевих жителів, живе якесь божество, якому вони поклоняються вже не одну сотню років. Практично неможливо вирішити питання про надання заповідного статусу віковому дереву, що росте біля культової споруди. На такі пропозиції в більшості випадків можна побачити чиновницьку усмішку, прочитати в його очах питання про відповідність вашої осудності чи почути питання: "А навіщо охороняти? Це дерево, що хтось зрубає? Цей джерело що, хтось закопає? Та їх і так он скільки по регіону, ваших вікових дерев,історичних печер і джерел! ".

Об'єкти природи наказували тільки завдяки їх природоохоронної цінності. Інші критерії не враховуються. А в законі "Про природно-заповідний фонд України" говориться, що ПЗФ Україні становлять об'єкти: "які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність". Склалося так, що природно-заповідні об'єкти засновуються в першу чергу виходячи лише з критерію природоохоронної цінності. Чому ж ми забуваємо, що законно охороняти об'єкт можна і за іншими принципами. Якщо це згадати - то всі культові природні об'єкти ("священні джерела, печери, скелі, дерева, гаї"), яких чимало на території Криму, можна з упевненістю розробляти для включення до ПЗФ АРК. В даний час на території гірського Криму виявлено більше 20 святих джерел, близько 10 святих гір, скель і печер, священний гай і декілька священних дерев. Подальше, більш детальне вивчення культово-природоохоронної культури народів Криму, безумовно, дозволить виявити ще не один десяток священних об'єктів природи. На жаль, не один з цих джерел, жодна скеля не є об'єктом ПЗФ АРК. Лише тільки кілька карстових печер (Красна, Данильча, Басманскіе печери, Іограф) поки ще охороняються як пам'ятки природи.

Зараз серед держструктур спостерігаються не цілком зрозумілі для природоохоронців тенденції. Так, в Республіканському комітеті екології та природних ресурсів АРК з вуст деяких відповідальних працівників вислизають мови про "непотрібності" збільшення ПЗФ регіону в кількісному відношенні. "Ми вважаємо, що абсолютно немає необхідності брати під охорону точкові об'єкти - старі дерева, печери, тим більше джерела", - заявляють там. За словами одного із співробітників комітету в недалекому майбутньому "необхідно переглянути реєстр ПЗФ і виключити деякі об'єкти". У цей перелік повинні потрапити всі охоронювані меморіальні дерева Криму (а їх всього 3 примірника), а так само печери, пов'язані з культової та господарською діяльністю стародавніх жителів Криму.

Особисто мені абсолютно незрозуміло як можна відходити від охорони точених об'єктів. Точений об'єкт: криниця, вікове дерево,печера - конкретно існуюча одиниця. Такий об'єкт важливий не тільки як природної та наукової цінності, він має важливою естетичної та рекреаційної складової. Часто історико-культурна цінність - головний аргумент охорони вікових дерев. Це ж відноситься і до обладнаних джерелам, печер. Ми - всі, кому небайдужа доля кримської природи, зобов'язані встати на шляху антизаконних та антиморального дій деяких чиновників. По-друге, ми зобов'язані відродити серед кримчан культ шанування природи. Як це не прикро чути, але наші старання - лише крапля в морі порівняно з тим, що зможе зробити екологічну самосвідомість народу. І, по-третє, ми повинні перейти від написання теоретичних "творів на задану тему", а почати конкретно діяти.

Також у перспективі на Кримському півострові намічено організувати додатково понад 60 заповідних територій, а головне - створити в гірничо-лісовому Криму великий національний природний парк "Таврида", який дозволить кардинально вирішити проблему століття: поєднання "жорсткої", надійної охорони унікальної природи з "м'якої "цивілізованої рекреацією.

Специфіка Гірського Криму така, що тут постійно стикаються корінні інтереси збереження природних багатств та їх рекреаційного використання. Досвід розвитку заповідної справи показує, що тільки в умовах ефективного вирішення двоєдиного завдання - жорсткої охорони природи і одночасно "м'якого" рекреаційного використання природи Криму - можливо його подальший сталий розвиток. Для збалансованого розвитку охорони природи і рекреації тут вкрай необхідно подальше зміцнення і вдосконалення регіональної системи особливо охоронюваних територій. Однак розвиток заповідної мережі в Криму, особливо на Головній гряді, має супроводжуватися не стільки кількісним зростанням, скільки якісними змінами. У фокусі заповідної справи тут має стати створення великого (250000 га) національного природного парку "Таврида", а також Великий еколого-етнографічної стежки Криму (500 км) по його периферії. Парк "Таврида" міг би охопити практично всю рекреаційно не освоєну територію гірничо-лісового Криму від мису Айя на південно-заході (район Севастополя) до масиву Карадаг на північному сході (район Феодосії), і, перш за все, ландшафти Головної гряди. Це забезпечить не тільки підтримання в гірничо-лісовому Криму екологічної рівноваги і необхідного простору для мікроеволюційних, сукцессіонного і флюктуаційних процесів, збереження унікального біологічного та ландшафтного різноманіття, але й дозволить оптимально організувати курортно-рекреаційне природокористування в умовах ринкової економіки.

Поліцентрична модель НП припускає, що на підставі еколого-географічного зонування в парку "Таврида" виділяються: 1) зона абсолютної заповідності - вона займе близько 70% всієї площі НП; 2) зона організованою рекреації (трансекти екологічних та етнографічних туристських стежок, оглядові майданчики, місця регульованого відпочинку) - вона займе близько 20% площі НП; 3) господарська зона (існуючі населені пункти з розташованими і планованими в них туристськими кемпінгами і стоянками автомашин, існуючі транспортнімагістралі і сільгоспугіддя) - займе близько 10% площі НП. Як бачимо, мережа тутешніх заповідних об'єктів, у тому числі Кримський природний заповідник, увійде в межі парку як абсолютно заповідна зона, яка стане центром біосферного моніторингу.

Система управління заповідними територіями Криму не відповідає сучасним вимогам. Межі винесені в натуру лише у 6 об'єктів (з яких 4 - заповідники). Науковий опис з оцінкою сучасного стану виконано лише на 40 - 45% заповідних об'єктів. Не всі об'єкти мають повний комплект кадастрової документації і т.д.

За даними "Республіканського доповіді про стан навколишнього природного середовища Криму", охоронні зобов'язання були відсутні у 25 заповідних об'єктів, а наявні, в більшості своїй, були складені в середині 80-х років і не відображають сучасну ситуацію. У 40% заповідних об'єктів відсутні картографічні матеріали, а наявні не відповідають нинішній ситуації і не оформлені відповідно до вимог.

Цілісна наукова програма вивчення заповідних територій регіону відсутня. В управлінні територіями об'єктів природно-заповідного фонду слабо використовуються еколого-економічні нормативи.

При створенні єдиної природоохоронної мережі необхідно враховувати і використовувати в практиці планування органів регіонального управління підходи, спрямовані на активізацію економічних механізмів природокористування. Одним з таких підходів є розгляд природно-заповідних об'єктів як аналогів виробничих систем, важливою функцією яких є средостабілізірующіе і середовищоохоронне впливу.

Розглядаючи проблему виділення особливо охоронюваних природних територій в історичному плані, ми бачимо еволюцію уявлень про них і закріплюються за ними функції. Спочатку мова йшла про систему святих місць. Згодом, тобто з ХІХ століття, стали створюватисянаціональні парки, заповідники, заказники, пам'ятки природи та ін Ця система була спрямована в основному на збереження особливо цінних територій та об'єктів. У кінці ХХ століття перейшли до системи екологічних каркасів та мереж і до ще більш поліфункціональним системам. У цьому випадку головний зміст полягає в переході до коеволюційній системі суспільство-природа. У цій ситуації необхідно внести корективи у звичну логіку заповідання (взяття під охорону найменш змінених природних територій) та приступити до вилучення з перспективного господарського використання найменш цінних з сьогоднішньої економічної точки зору територій, таких як вирубки і гару, яри і сільськогосподарські неудобья, аж до надмірно забруднених тими чи іншими антропогенними речовинами (наприклад, радіонуклідами або пестицидами) земель. Всі подібні території є місцями процвітання безлічі диких живих істот, деякі з них ніде більше, крім як на таких порушених землях, і жити-то не можуть. Такі території, надані "самі собі", будуть відтворювати справжні природні співтовариства у притаманному природі темпі.

Необхідно організувати охорону всього комплексу багато в чому унікальною, що має державно-республіканське значення природи регіону; зберегти високу еталонно-наукову значущість оригінальних Геоматичні і біотичних компонентів регіону; зберегти регіон, як найбільше в Гірському Криму природне генетичне притулок, тут зосереджені представники рідкісної, реліктової, червонокнижної флори і фауни; захистити від екологічної деструкції важливі гідрологічні регіони; зберегти еталони грунтового покриву Гірського Криму; зберегти систему унікальних природних місцевостей і урочищ, які разом з багатющими історико-археологічними пам'ятками дозволяють віднести

АРК в резерв всесвітньої природної та історичної спадщини.

У різні роки на основі досліджень вчених відбулися державні рішення, що значно збільшили число і площі особливо охоронюваних природних територій та об'єктів у Криму. Протягом ХХ сторіччя такі акти щодо розвитку заповідної справи на півострові державними органами (Радою Міністрів України, Кримським облвиконкомом, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Президентом України) приймалися близько 30 разів. Ці дослідження і документи обгрунтували важливість заповідної справи як складової частини оптимального природокористування в Кримському регіоні, сприяли формуванню системного підходу до охорони природних унікумів, збереженню ландшафтного та біологічного різноманіття на півострові.

Заповідний фонд Криму за 80 років свого розвитку став найважливішим показником еталонно-наукового та природно-ресурсного потенціалу півострова. Це природний средосохраняющій і середовищовідтворне джерело рівнинно-степової, горно-лісової і південнобережно-субсередземноморської природи півострова.

Основними заходами щодо охорони, розширення і поліпшення стану ПЗФ є:

· розробка наукового обгрунтування та оцінка сучасного стану існуючих та перспективних заповідних об'єктів;

· установка типових охоронних знаків та інформаційних аншлагів в природно-заповідних зонах (м. Алушта, Білогірський, Нижньогірський, Ленінський р-ни);

· оснащення охорони заповідників сучасними засобами зв'язку.

· З метою збереження біологічного та ландшафтного різноманіття необхідно:

· оформити та укомплектувати правовстановлюючі документи на об'єкти ПЗФ;

· забезпечити фінансування підготовки матеріалів по організації в межах зарезервованих територій об'єктів ПЗФ;

· визначити та затвердити охоронні зони парків Великої Ялти.

Витрати на всі ці заходи становлять 770,1 тис.грн., В т.ч. за рахунок: бюджету АРК - 93,3 тис. грн.; місцевих бюджетів - 81,3 тис. грн.; коштів підприємств - 95,5 тис. грн. та інших засобів - 500 тис. грн.

Були створені регіональні ландшафтні парки "Калинівський" "Бакальська коса"; Євпаторійський дендропарк; парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення пансіонату "Прибережний" (м. Ялта), санаторіїв: "Сокіл" (м. Судак), "Дюльбер", "Морський прибій", дачі "Місхор". Змінено площа ландшафтного заказника "Цілинний степ у с.Грігорьевка".

Регіональні ландшафтні парки (РЛП) в Криму створено вперше. За своєю суттю вони є національними природними парками місцевого або регіонального значення з тими відмінностями, що РЛП організовуються в основному без вилучення земель, проведення наукових досліджень не є їх основним завданням, і затверджуються вони Постановою Верховної Ради АРК. А найголовніше, РЛП фінансуються з місцевого бюджету. Через відсутність фінансування кримські РЛП фактично не існують - немає адміністрацій парків.

Формування екологічної мережі передбачає зміни в структурі земельного фонду країни шляхом віднесення (на підставі обгрунтування екологічної безпеки та економічної доцільності) частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні з відтворенням притаманного їм різноманіття природних ландшафтів. Відзначається, що зараз стан, близький до властивого природного, мають ландшафти на площі лише 12,7% території України.

Національну екологічну мережу формують природні регіони, природні коридори та буферні зони, які об'єднують ділянки природних ландшафтів у територіально цілісну систему. На території Криму як таких елементів мережі виділені: прибережно-морської природний коридор, що включає внутрішні морські води, морські коси, мілини, пляжі, острови прибережної смуги Чорного та Азовського морів, іКримський гірський природний регіон на основі Кримського, Ялтинського гірничо-лісового, Карадазького і Опукського природних заповідників, НПП Севастопольського і Чатир-Даг.

Таблиця 1. Заходи щодо формування національної екологічної мережі в Криму

Назва об'єкта ПЗФ (площа, га)	Код бюджетної класифікації	орієнтовна вартість робіт, тис. грн.	У тому числі за рахунок:	Термін виконання (року)
			державного бюджету	фондів охорони навколишнього природного середовища	грантів міжнародних екологічних організацій
Національні природні парки, які передбачається створити
Кримський, 25 тис.	200600 240600	200	130	70		2010 - 2012
Чатир-Даг, 5 тис.	200600	40	40			2012 - 2014
Саки, 10 тис.	200600 240600	80	50	30		2013 - 2015
Біосферні заповідники, які передбачається створити
Кримський, 40 тис.	200600 240600	320	250	70		2001 - 2003

Для оптимізації мережі територій та об'єктів ПЗФ та розвитку заповідної справи в Криму повинні бути вирішені наступні першочергові завдання щодо:

* Оцінці сучасного стану територій та об'єктів ПЗФ і розробки у відповідності з вимогами чинного законодавства повного комплекту правовстановлюючих документів для кожного об'єкта ПЗФ;

* Створення на базі сучасних інформаційних технологій Регіонального кадастру територій та об'єктів ПЗФ Криму;

* Розширення мережі територій ПЗФ Криму;

* Пріоритетного розвитку груп об'єктів високої категорії заповідності (природних та біосферних заповідників, національних природних парків);

* Удосконалення класифікації територій та об'єктів ПЗФ шляхом введення нових і уточнення статусу існуючих територій;

* Поліпшення фінансового, матеріально-технічного та правового забезпечення розвитку заповідної справи, посилення відповідальності за порушення режиму заповідних територій;

* Запровадження регулярного наукового аналізу стану ПЗФ;

* Поєднанню завдань розвитку заповідної справи з системою освіти, екологічного та патріотичного виховання (Біологічне іландшафтне різноманіття).



Висновок

Кримський півострів на своїй території має заповідники, заказники та інші об'єкти, що охороняються, які були розглянуті мною в даній роботі. Заповідний фонд Криму за 80 років свого розвитку став найважливішим показником еталонно-наукового та природно-ресурсного потенціалу півострова. Це природний средосохраняющій і средовоспроізводящіі джерело рівнинно-степової, горно-лісової і південнобережно-субсередземноморської природи півострова. охоронювані території та об'єкти, відображаючи ступінь унікальності і типовості природи в різних регіонах півострова, нерівномірно розподілені по ландшафтним областям Криму. Найбільшою заповідної насиченістю відрізняється Головна Кримська гряда і Кримське субсередземномор'я. Значно меншою заповідної насиченістю характеризуються ландшафтні області Рівнинного Криму, Керченської пагорбкуватості і Кримського передгір'я. У цілому на частку заповідного фонду в Криму припадає 5,4% території півострова. Це в 1,5 рази перевищує аналогічний середній показник по Україні в цілому, але в 2 рази нижче рекомендованого ООН оптимального рівня заповідної насиченості для регіонів світу.

Основу заповідного природного фонду Криму утворюють 6 державних природних заповідників (з 20 наявних в Україні): Кримський з філіалом "Лебедині острови", Ялтинський, "Мис Мартьян", Карадазький, Казантипський та Опукський. Вони займають 45% загальної площі заповідного фонду півострова.

Крім заповідників, по всьому Криму спорадично розсіяні численні інші, переважно невеликі за площею, особливо охоронювані природні унікуми. На півострові створено 33 державних заказника, на частку яких припадає 50% заповідної території Криму. У їх числі 17 заказників мають загальнодержавне значення.

Необхідно берегти заповідні зони, удосконалити їх, шукати інвесторів, які зможуть вкласти кошти в розвиток заповідників і заказників. Також закликати людей берегти такі місця і домагатися того, щоб уряд віддавало належну увагу і певні ресурси на вдосконалення їх.



Список використаної літератури

1. Коваленко І. М. Сучасна ідея охорони дикої природи і священні об'єкти природи Криму / / Гуманітарний екологічний журнал, Спецвипуск. 2002.

2. Горб К.Н. концепція та загальні методичні принципи створення охоронюваних природних територій залежно від естетичної цінності природних ландшафтів. - Київ: КЕКЦ, 2000. -50 С.

3. Коваленко І. М. Священна природа Криму. Нариси культово-природоохоронних традицій народів Криму. - Київ: КЕКЦ, 2001. - 96 с.

4. Борейко В. Є. "Охорона заповідних територій". - Київ: КЕКЦ, 2002. - 98 с.

5. Слєпокуров А.С. "Геоекологічні і ІННОВАЦІЙНІ АСПЕКТИ

РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В КРИМУ ", Сімферополь .- сонат, 2000р.

6. Http://agroua.net/news/news_14125.html

7. Http: / / www. Ark. Gov. Ua / index. Php? V = 8 & tek = 33 & par = 8 & l = & art = 1152 & date =

8. Http://gostyam.sebastopol.ua/news/09/05/300509004.shtml

9. Http://www.islandcrimea.com/index.php?page=2art

10. Http://crimea.environment.ru/pages/biodiv.html

11. Http: / / www. Mandria. Ua / c / sights / 51. Html

12. Http://www.buvr.crimea.ua/Menu/geo.html



Додаток

Перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду Автономної Республіки Крим загальнодержавного і місцевого значення (без м. Севастополя)

№п.п.	Назва заповідного об'єкту	Площа, га	Місцезнаходження	Тип	Підприємство, установа,організація, у віданні якого знаходиться об'єкт	Назва органу, номер і дата рішення про створення заповідного об'єкту
1	2	3	4	5	6	7
ЗАПОВІДНІ ОБ'ЄКТИ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ
Заповідники
I	Кримський ПЗ	44175, 0	м. Алушта		Управління справами Адміністрації Президента України	Пост. РМ УРСР від 29.06.91 р. № 64
II	Ялтинський ДЛПЗ	14521	м. Ялта		ГЛХО Кримлес	Пост. РМ УРСР від 20.02.73 р. № 84
III	ПЗ Мис Мартьян	240, 0	м. Ялта, смт.Микита		ДНБС-Національний науковий центр УААН	Пост. РМ УРСР від 20.02.73 р. № 84
IV	Карадазький ПЗ	2855, 1	м. Феодосія, смт. Курортне		НАМ Україні	Пост. РМ УРСР від 9.08.79 р. № 386
V	Казантипський природний заповідник	450, 1	АРК, Ленінський р-н		Мін-во екології та природних ресурсів України	Указ Президента України від 12.05.98 р. № 458/98
VI	Опукський природний заповідник	1592, 3	АРК, Ленінський р-н		Мін-во екології та природних ресурсів України	Указ Президента України від 12.05.98 р. № 459/98
Разом:	63783, 5
Заказники
1	Арабатській	600, 0	Ленінський р-н, с. Кам'янка	бот.	СГЗ <Семисотка "	Пост. РМ УРСР від 28.10.74 р. № 500
2	Астанінські плавні	50, 0	Ленінський р-н, с. Астаніна	орн.	Ленінська райрада	Пост. РМ УРСР від 28.10.74 р. № 500
3	Аюдаг	527, 0	смт. Партеніт, Запрудненське л-во, кв. 32	ландш.	Алуштинський ДЛГ	Пост. РМ УРСР від 28.10.74 р. № 500
4	Великий каньйон Криму	300, 0	Бахчисарайський р-н, Соколиновське л-во. кв. 9, 16, 17, 23, 24, Соснівське л-во, кв. 37	ландш.	Куйбишевський ДЛГ	Пост. РМ УРСР від 28.10.74 р. № 500
5	Ур. "Карабі-Яйла"	491, 0	Новокленовське Л-во, кв. 74, 75, 84-86	бот.	Білогірський ДЛГ	Пост. РМ УРСР від 03.08.78 р. № 383
6	"Канака"	160, 0	Судакська мiськрада, Привiтненське В, кв. 38-40	бот.	Судакське ДЛМГ	Пост. РМ УРСР від 07.01.87 р. № 2
7	Каркінітська	27646, 0	Акваторія Чорного моря, Роздольненський і Красноперекопський р-они	орн.	Кримський природний заповідник	Пост. РМ УРСР від 11.01.78 р. № 43
8	Качинський каньйон	100, 0	Бахчисарайський р-н, Михайлiвське л-во, долина р..Качи, кв. 55-57, 61	геол.	Бахчисарайський ДЛГ	Пост. РМ УРСР від 28.10.74 р. № 500
9	Ур. "Кубалач"	526, 0	Білогірський р-н, с. Меліхово, пристеповому л-во, кв. 25, 26, 28, 29, 32, 33	бот.	Білогірський ДЛГ	Пост. РМ УРСР від 03.08.78 р. № 383
10	Гірський карст Криму	4316, 0	Білогірський р-н, Новокленовське Привiтненське л-ва	геол.	Білогірський ДЛГ, Алуштинський ДЛГ, Судакське ДЛМГ	Пост. РМ УРСР від 13.02.89 р. № 53
11	Хапхальський	250, 0	м. Алушта, Сонячногорське л-во, кв. 9-11	гідр.	Алуштинський ДЛГ	Пост. РМ УРСР від 28.10.74 р. № 500
12	"Плаче скеля"	21, 7	Сімферопольський р-н, с.Пожарське	ландш.	КХЗ "Янтарний"	Пост. РМ УРСР від 13.02.89 р. № 53
13	"Новий Світ"	470, 0	Судакська мiськрада, Судакське л-во, кв. 42-46, 67	бот.	Судакське ДЛМГ	Пост. РМ УРСР від 28.10.74 р. № 500
Разом:	35457, 7
Пам'ятки природи
1	Агармишський ліс	40, 0	Старокримське л-во, кв. 13, 17	компл.	Старокримське ДЛМГ	Пост. РМ УРСР від 14.10.75 р. № 780-р
2	Бельбекський каньйон	100, 0	Бахчисарайський р-н, долина р..Бельбек, с.Танкове	компл.	КХЗ "Ілліча"	Пост. РМ УРСР від 14.10.75 р. № 780-р
3	Гора Аккая	30, 0	Білогірський р-н, с. Біла Скеля	компл.	КХЗ ім. Суворова	Пост. РМ УРСР від 30.03.81 р. № 145
4	Гора Кішка	50, 0	м. Ялта, смт.Сімеїз	компл.	Сімеїзький селищна рада	Пост. РМ УРСР від 21.03.84 р. № 139
5	Караулоба	100, 0	Судакська мiськрада, Морське л-во, кв. 45	компл.	Судакське ДЛМГ	Пост. РМ УРСР від 14.10.75 р. № 780-р
6	Гора Каратау	100, 0	с.Генеральське, Сонячногорське л-во, кв. 75	бот.	Алуштинське ДЛГ	Пост. РМ УРСР від 30.03.81 р. № 145
7	Карабі-яйлинська улоговина	32, 0	Білогірський р-н, с.Новокленовка, Новокленовське л-во, кв. 75	бот.	Білогірське ДЛГ	Пост. РМ УРСР від 14.10.75 р. № 780-р
8	Кизилкоба	33, 0	Сімферопольський р-н, с.Перевальне, Перевальненське л-во, кв. 4	геол.	Сімферопольське ДЛМГ	Пост. РМ УРСР від 07.08.63 р. № 180-р
9	Сопка Джаутепе	10, 0	Ленінський р-н, с. Вулканівка	геол.	СГЗ <"Східний"	Пост. РМ УРСР від 14.10.75 р. № 780-р
10	Ур."Демерджи"	20, 0	с. Лучисте, Алуштинське л-во, кв. 38	геол.	Алуштинський ДЛГ	Пост. РМ УРСР від 30.03.81 р. № 145
11	Мангупкалє	90, 0	Бахчисарайський р-н, с. Залісне	компл.	Бахчисарайський історико-архітектурний музей	Пост. РМ УРСР від 14.10.75 р. № 780-р
12	Ур."Карасубаши"	24, 0	с. Карасівка, Новокленовське л-во, кв. 14	гідр.	Білогірський ДЛГ	Пост. РМ УРСР від 14.10.75 р. № 780-р
Разом:	629, 0
Ботанічні сади
1	Нікітський (ДНБС-Національний науковий центр УААН)	876, 0	м. Ялта, смт.Микита		УААН	Пост. РМ УРСР від 23.07.83 р. № 311
Разом:	876, 0
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва
1	Алупкинський	40, 0	м. Алупка		Алупкінський палацово-парковий заповідник	Пост. РМ УРСР від 29.01.60 р. № 105
2	Гурзуфський	12, 0	смт. Гурзуф		Гурзуфський Воєн.санаторій	Пост. РМ УРСР від 29.0.1.60 р. № 105
3	Кипарисний	9, 0	смт. Гурзуф		МДЦ Артек	Пост. РМ УРСР від 26.07.72 р. № 22
4	Лівадійський	40, 1	п. Лівадія		Ялтинський Курортзеленбуд	Пост. РМ УРСР від 29.01.60 р. № 105
5	Масандрівський	44, 1	п. Массандра		Ялтинський Курортзеленбуд	Пост. РМ УРСР від 29.01.60 р. № 105
6	Місхорський	23, 0	смт. Кореїз		Ялтинський Курортзеленбуд	Пост. РМ УРСР від 29.01.60 р. № 105
7	Карасанський	18, 0	п. Скеля		Санаторій "Карасан"	Пост. РМ УРСР від 29.01.60 р. № 105
8	Фороський	70, 0	смт. Форос		Санаторій "Форос"	Пост. РМ УРСР від 29.01.60 р. № 105
9	Харакський	15, 0	смт. Гаспра		Санаторій "Дніпро"	Пост. РМ УРСР від 29.01.60 р. № 105
10	Скеля	5, 0	п. Скеля		Санаторій "Утьос"	Пост. РМ УРСР від 29.01.60 р. № 105
Разом:	276, 2
ЗАПОВІДНІ ОБ'ЄКТИ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ
Заказники
1	Зелене кільце	172, 0	смт. Леніне	лісовий.	Ленінський ДЛГ	Реш. Облвиконк. від 20.05.80 р. № 353
2	Урочище Тирке	1500, 0	с. Перевальне, Перевальненське л-во, кв. 6-12, 14, 27, 28 с.	бот.	Сімферопольське ДЛМГ	Реш. Облвиконк. від 11.11.79 р. № 617
3	Ур.Парагильмен	225, 0	с. Малий Маяк, Запрудненське л-во, кв. 8, 10, 11.	бот.	Алуштинський ДЛГ	Реш. Облвиконк. від 11.11.79 р. № 617
4	Кастель	150, 0	с. Малий Маяк, Запрудненське л-во, кв. 70, 71	бот.	Алуштинський ДЛГ	Реш. Облвиконк. від 11.11.79 р. № 617
5	Михайлівський	145, 0	с. Долинне, Михайлiвське л-во, кв. 7, 8, 13, 16, 24-30	бот.	Бахчисарайський ДЛГ	Реш. Облвиконк. від 11.11.79 р. № 617
6	Бельбекський тисовий гай	20, 0	смт.Куйбишеве, Куйбишевське л-во, кв. 12	бот.	Куйбишевський ДЛГ	Реш. Облвиконк. від 20.05.80 р. № 353
7	Дiлянка степу на Тарханкутському півострові	100, 0	с.Красносільське, Чорноморський р-н	бот.	КХЗ "Шлях Леніна"	Реш. Облвиконк. від 20.05.80 р. № 353
8	Пожарський	20, 0	с. Пожарське, Сімферопольський р-н	бот.	СГЗ <Янтарний "	Реш. Облвиконк. від 11.11.79 р. № 617
9	Присивашський	1000, 0	с. Ізобільне, Нижньогірський р-н	бот.	СГЗ <Примор'я ", СГЗ <Іскра"	Реш. Облвиконк. від 11.11.79 р. № 617
10	Джангульський	100, 0	с. Оленівка, Чорноморський р-н	ланд.	КХЗ "Маяк"	Реш. Облвиконк. від 20.05.80 р. № 353
11	Північно-східна окраїна оз. Донузлав	800, 0	с.Красноярське, Чорноморський р-н	ланд.	п.ф. Донузлавська	Реш. Облвиконк. від 20.05.80 р. № 353
12	Ділянка степу в с. Клепініно	3, 0	с. Клепініно, Красногвардійський р-н	ланд.	НВО "Еліта"	Реш. Облвиконк. від 15.04.86 р. № 156
13	Ділянка степу в с. Сонячне	5, 0	с. Сонячне, Сімферопольський р-н	ланд.	Учхоз "Комунар"	Реш. Облвиконк. від 15.04.86 р. № 156
14	Цілинний степ у с.Григорівка	208	с. Григорівка, Красногвардійський р-н	ланд.	ЗПХ "Світ"	Реш. Облвиконк, від 20.12.88 р. № 366
15	Караларський	5900, 0	смт. Берегове, Ленінський р-н	ланд.	Берегівський гарнізон	Реш. Облвиконк. від 20.12.88 р. № 366
16	Південнобережні діброви	20, 4	смт. Ореанда	бот.	Пансіонат "Гліцинія"	Пост. ВР АРК від 21.05.97 р. № 1170-1
Разом:	10368, 4
Пам'ятки природи
1	Горажотторженец Парагильмен	5, 0	с. Малий Маяк, Запрудненське л-во, кв. 12	компл.	Алуштинський ДЛГ	Реш. Облвиконк. від 15.02.64 р. № 92
2	Гай ялівцю високого в р-ні Семидворья	5, 0	п. Семидвір'я	компл.	Алуштинський ДЛГ	Реш. Облвиконк. від 15.02.64 р. № 92
3	Ділянки дубових гаїв ("Дубки")	14, 0	с. Партизани	компл.	Сімферопольське ДЛМГ	Реш. Облвиконк. від 15.02.64 р. № 92
4	Ділянка узбережжя у с. Миколаївки	5, 0	с. Миколаївка, Сімферопольський р-н	компл.	КХЗ "Шлях Леніна"	Реш. Облвиконк. від 15.02.64г. № 92
5	Столова гора-останець Тепекермен	5, 0	с. Кудріно, Бахчисарайський р-н	компл.	Бахчисарайський історико-архітектурний музей	Реш. Облвиконк. від 15.02.64 р. № 92
6	Ур. Бакла	5, 0	с. Скелясте, Бахчисарайський р-н	компл.	КХЗ ім. Чапаєва	Реш. Облвиконк. від 15.02.64 р. № 92
7	Гора-останець шолудива	5, 0	смт. Науковий	компл.	КХЗ ім. Чапаєва	Реш. Облвиконк. від 15.02.64 р. № 92
8	Мис Ай-Тодор	8, 0	смт. Гаспра	компл.	Санаторії "Перлина", "Парус", "Дніпро", Ай-Тодорський маяк	Реш. Облвиконк. від 15.02.64 р. № 92
9	Скелі-острівці Адалари	1, 0	смт. Гурзуф	компл.	Гурзуфський селищна рада	Реш. Облвиконк. від 15.02.64 р. № 92
10	Мис Плака	5, 0	п. Скеля	компл.	Санаторій "Утьос"	Реш. Облвиконк. від 15.02.64 р. № 92
11	Гора Жаба	5, 0	п. Дачне, Судакська міськрада	компл.	СГЗ <-завод "Судак"	Реш. Облвиконк. від 30.01.69 р. № 1918-67
12	Ур. Айсерез	5, 0	с. Межиріччя, Морське л-во, кв. 14, 15	компл.	Судакський ДЛГ	Реш. Облвиконк. від 22.09.65 р. № 634
13	Гора Хрестова	7, 0	смт. Ореанда	компл.	Санаторій "Нижня Ореанда"	Реш. Облвиконк. від 22.09.65 р. № 634
14	Печера-грот Данільчакоба	1, 0	с. Соколине, Соколиновське л-во, кв. 20	геол.	Куйбишевський ДЛГ	Реш. Облвиконк. від 15.02.64 р. № 92
15	Природні "сфінкси" в долині річки Чуруксу	5, 0	Михайлівське л-во, кв. 43	геол.	Бахчисарайський ДЛГ	Реш. Облвиконк від 15.02.64 р. № 92
16	Печера-грот Кііккоба	1, 0	с. Баланове, Красногорське л-во, кв. 21	геол.	Сімферопольське ДЛМГ	Реш. Облвиконк. від 15.02.64 р. № 92
17	Печера-грот Чокурча	1, 0	с. Лугове, Сімферопольський р-н	геол.	Автоколона № 14354	Реш. Облвиконк. від 15.02.64 р. № 92
18	Острівець-брила пермських вапняків на Сімферопольському водосховищі	1, 0	Сімферопольське водосховище	геол.	Салгiрське управлiння зрошувальних систем	Реш. Облвиконк. від 15.02.64 р. № 92
19	Природні "сфінкси"> Каралезської долини	5, 0	с. Залісне, Бахчисарайський р-н	геол.	КХЗ "Україні"	Реш. Облвиконк. від 15.02.64 р. № 92
20	Печера-грот Сюрень	1.0

Подобные документы

• Кримський природний заповідник

  Кримський природний заповідник, найбільший у Криму й один з найстарших на Україні, був створений у 1923 р. на місці колишнього Заказника імператорських полювань і прилягаючих до нього землях. Загальна площа заповідника в даний час складає 44175 га.
  
  реферат [127,0 K], добавлен 18.05.2006
  

• Природоохоронні території

  Характеристика форм природоохоронних територій: природних національних, регіональних ландшафтних і дендрологічних парків, заповідників, заказників пам'яток садово-паркового мистецтва і природи, ботанічних садів, зоопарків та мисливських господарств.
  
  курсовая работа [45,5 K], добавлен 09.11.2013
  

• Екологічна безпека Приморських територій Криму

  Проблеми екологічної безпеки Приморських територій Криму при експлуатації вуглеводних родовищ. Стратегія ПР-заходу. Акції ПР-програми. Введення нових родовищ на основі детального моніторингу впливу негативних екологічних явищ на середовище Криму.
  
  дипломная работа [22,7 K], добавлен 07.12.2008
  

• Природо-заповідний фонд лісової зони України, його структура та зонально-регіональні властивості

  Ознайомлення із природними умовами Поліської низовини. Характеристика та особливості природно-заповідних територій лісової зони України: Черемського та Рівненського заповідників, Швацького, Мезинського та Деснянсько-Старогутського національних парків.
  
  курсовая работа [53,6 K], добавлен 21.09.2010
  

• Природно-заповідний фонд України

  Території природно-заповідного фонду: природні заповідники, заказники, біосферні заповідники, пам’ятники природи. Основні завдання природних заповідників. Аналіз природного заповіднику "Єланецький степ". Результати створення природно-заповідного фонду.
  
  реферат [42,9 K], добавлен 01.02.2012
  

• Біорізноманіття, природозаповідання, категорії заповідних об єктів

  Біорізноманіття як міра відносного різноманіття серед сукупності організмів, що входять до деякої екосистеми. Характеристика природно-заповідного фонду України. Статус та завдання природних заповідників України, розгляд національних природних парків.
  
  презентация [3,4 M], добавлен 28.10.2012
  

• Розробка методологічних засад інтегрованого управління лісовими ресурсами

  Лісові ресурси модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся. Система критеріїв еколого-економічного оцінювання лісових ресурсів. Антропогенна трансформація природних умов та лісових ресурсів.
  
  отчет по практике [712,1 K], добавлен 28.12.2012
  

• Заказники як форма збереження біорозмаїття

  Характеристика заказників в структурі природно-заповідних територій. Сутність, види біологічної різноманітності та необхідність її збереження. Заказники місцевого та державного рівня на Рівненщині. Перспективи збереження заказника "Чолгинський".
  
  курсовая работа [190,4 K], добавлен 13.01.2010
  

• Природно-заповідний фонд Харківської області

  Формування екологічних ціннісних орієнтацій і стосунків з навколишнім природним середовищем, розуміння екологічних проблем. Характеристика головних об'єктів природно-заповідного фонду, їх важлива екологічне, освітнє, виховне, природно-охоронне значення.
  
  реферат [49,3 K], добавлен 01.04.2010
  

• Кримський природний заповідник

  Характеристика кримського природного заповідника, який веде широку природоохоронну роботу. Ознайомлення з типовими та унікальними гірсько-лісовими комплексами, рідкісними видами флори і фауни, а також з основами природоохоронного законодавства України.
  
  реферат [18,5 K], добавлен 30.11.2010
  

• Альтернативні джерела енергії

  Зберігання вітрової енергії, перспективи і умови розвитку вітроенергетики в Криму. Використання теплової енергії океану, енергії приливів і відливів, морських течій. Перетворювачі сонячної енергії. Сучасні і перспективні методи виробництва водню.
  
  курсовая работа [326,7 K], добавлен 14.12.2010
  

• Екологічний стан курортних та рекреаційних зон Херсонської області

  Фізико-географічна характеристика Херсонської області. Вивчення погодних умов та стану атмосферного повітря. Історія створення та дослідження природних заповідників області. Спеціальні методи спостереження за рівнем забруднення природного середовища.
  
  дипломная работа [701,4 K], добавлен 25.02.2014
  

• Природно-заповідні території та Червоні книги в системі збереження ландшафтного і біологічного різноманіття

  Поняття про заповідну справу та природно-заповідний фонд України як пріоритет сучасної природоохоронної політики держави. Національна екомережа, класифікація природно-заповідних територій. Червоні книги в системі охорони біологічного різноманіття.
  
  реферат [31,9 K], добавлен 12.11.2010
  

• Екологічні коридори: екологія та економіка

  Природно-заповідний фонд. Національні і регіональні екологічні коридори: загальна характеристика, типи та територіальне розповсюдження. Екологічна мережа як шлях до відтворення екологічної стабільності. Закон України "Про екологічну мережу України".
  
  курсовая работа [53,9 K], добавлен 13.05.2013
  

• Регіональні особливості природно-заповідного фонду Корюківського району

  Природно-географічна характеристика Корюківського району Чернігівської області. Характеристика окремих категорій природно-заповідних об`єктів. Особливості охоплення охороною біорізноманіття на територіях природно-заповідного фонду Корюківського району.
  
  реферат [785,4 K], добавлен 21.09.2010
  

• Природно-заповідний фонд України

  Законодавчі засади природно-заповідного фонду України. Огляд географічних і кліматичних особливостей Черкаської області. Аналіз системи природоохоронних об’єктів Черкащини. Опис Канівського природного заповідника, дендрологічного та ландшафтного парків.
  
  реферат [37,4 K], добавлен 27.12.2015
  

• Екологія Сумської області

  Перелік основних джерел забруднення. Природно-заповідний фонд Сумщини. Підприємства хімічної промисловості як найбільші споживачі природних ресурсів в області. Аналіз показників техногенного навантаження на навколишнє середовище у Сумській області.
  
  научная работа [20,8 K], добавлен 28.02.2010
  

• Природні заповідники України

  Найбільші заповідники в Україні. Історія створення Дніпровсько-Орільського заповідника. Рослини та тварини даної території, занесені до Червоної книги. Особливості флори та фауни Ялтинського гірсько-лісового й Опукського природного заповідників.
  
  презентация [1,7 M], добавлен 16.12.2014
  

• Правова охорона природно-заповідного фонду України

  Визначення та сутність природно-заповідного фонду. Юридичні джерела, механізми, принципи і особливості фінансування заходів по охороні природно-заповідного фонду України. Склад і повноваження служб охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
  
  реферат [17,9 K], добавлен 24.01.2010
  

• Поняття природних ресурсів

  Поняття та класифікація природний ресурсів. Природні компоненти та сили природи, що використовуються як засоби виробництва та предмети споживання. Залучені в господарський обіг природні ресурси. Методика визначення рентної оцінки природний ресурсів.
  
  реферат [60,9 K], добавлен 30.10.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам