Формування і використання платежів за недеревні рослинні ресурси для реалізації лісової політики

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МАЛИК ЛЮБОВ ОМЕЛЯНІВНА

УДК 630*95:630*892

ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ПЛАТЕЖІВ ЗА НЕДЕРЕВНІ РОСЛИННІ РЕСУРСИ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЛІСОВОЇ ПОЛІТИКИ

08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЛЬВІВ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському державному лісотехнічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Синякевич Ігор Макарович,

Український державний лісотехнічний університет,

завідувач кафедри економіки та менеджменту

лісових підприємств

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Михасюк Іван Романович,

Львівський національний університет ім. І.Франка,

завідувач кафедри економіки підприємств

кандидат економічних наук, доцент

Шинкарук Олексій Іванович,

Тернопільська Академія народного господарства,

доцент кафедри економіки підприємств і

корпорацій

Провідна установа: Інститут регіональних досліджень Національної

академії наук України, відділ регіональної

екологічної політики, м. Львів

Захист відбувся "17" жовтня " 2001 р. о 11.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.072.01 в Українському державному лісотехнічному університеті за адресою: 79057, Львів-57, вул. Ген. Чупринки, 103, зал засідань

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Українського державного лісотехнічного університету за адресою: 79057, Львів-57, вул. Ген. Чупринки, 101

Автореферат розісланий "14" вересня" 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Кіндрат Р.Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Лісове господарство України, незважаючи на певні спроби реформування, залишається малоефективним. На теперішній час маємо вкрай недостатнє фінансування лісогосподарських підприємств, зменшення обсягів заготівлі деревини та побічних користувань, збільшення кількості лісопорушень, що призводить до погіршення стану лісів, їх відтворення та охорони. Оскільки державне фінансування не в змозі в повному обсязі покрити витрати на ведення лісового господарства, гостро постала необхідність справляння плати за спеціальне використання лісових ресурсів. Не дивлячись на те, що Лісовий кодекс України передбачає платне користування всіма компонентами лісу, до цього часу не вироблено ефективного механізму формування та використання цих платежів. Практично безоплатна та неконтрольована заготівля дикорослих плодів і ягід, випас худоби на території лісового фонду, сінокосіння завдає шкоди лісам, часто призводить до надмірного споживання цих ресурсів, втрачається біорізноманіття, погіршується стан лісів.

Реформуванню лісового господарства на засадах платності присвячені праці вітчизняних та зарубіжних авторів, зокрема Воєводи І.Н., Грегерсена Г., Гринів Л.С., Коваля Я.В., Кожухова М.І., Лазарева А.С., Морозова Ф.Н., Мішеніна Є.В., Міщенка В.О., Петрова А.П., Сенька Є.І., Синякевича І.М., Телішевського Д.А., Туниці Ю.Ю., Туркевича І.В., Шинкарука О.І. Однак, зважаючи на складність і багатогранність проблеми, методологічні аспекти платного використання природних ресурсів вимагають подальших досліджень. Зокрема актуальною залишається проблема обгрунтування рівня платежів за недеревні лісові ресурси.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною наукових досліджень, що виконувалася кафедрою економіки та менеджменту лісових підприємств Українського державного лісотехнічного університету “Концептуальні основи розвитку лісотехнічної освіти і науки в контексті вирішення глобальних економічних проблем на рубежі ХХІ століття” (№ держ. реєстрації 0197U017650), а також темою “Концепція формування інструментів екополітики” (№ держ. реєстрації 0100U000952).

Мета та завдання дослідження. Метою роботи є - розроблення нормативів плати за спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів як економічного інструменту реалізації лісової політики.

Для досягнення поставленої мети було передбачено вирішити такі завдання:

обґрунтувати використання платежів за недеревні рослинні ресурси лісу в контексті реформування лісового господарства;

розробити еколого-економічну класифікацію лісових недеревних ресурсів рослинного походження;

удосконалити методику визначення нормативів плати за спеціальне використання недеревних лісових ресурсів;

розрахувати нормативи плати за спеціальне використання лісових недеревних рослинних ресурсів;

запропонувати економічний механізм використання платежів за спеціальне використання недеревних лісових рослинних ресурсів;

обґрунтувати основні напрямки національної лісової політики щодо раціонального використання недеревних рослинних ресурсів лісу .

Успішне вирішення поставлених в дисертаційній роботі завдань дозволить запропонувати економічний механізм справляння плати за спеціальне використання недеревних лісових ресурсів, який забезпечить збільшення коштів на ефективне відтворення і охорону лісів і буде інструментом реалізації національної лісової політики щодо ефективного використання ресурсів лісу.

Об'єктом дослідження є процес спеціального використання недеревних ресурсів лісу.

Предметом дослідження є економічні відносини при формуванні та використанні платежів за недеревні рослинні ресурси для реалізації лісової політики.

Методи дослідження. Під час написання дисертаційної роботи використані такі методи: статистичного аналізу для обробки результатів дослідження; соціологічного опитування для визначення оптимальних розмірів плати за розміщення пасік на території лісового фонду.

Наукова новизна одержаних результатів виконаного дослідження полягає у наступному:

обґрунтувано використання платежів за недеревні рослинні ресурси лісу в контексті реформування лісового господарства;

вперше розроблено еколого-економічну класифікацію лісових недеревних рослинних ресурсів, яка служитиме основою визначення рівня платежів;

удосконалено методику визначення нормативів плати за спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів лісу;

запропоновано економічний механізм використання платежів за спеціальне використання недеревних рослинних лісових ресурсів;

визначено та обґрунтовано основні напрямки реалізації національної лісової політики щодо використання недеревних рослинних ресурсів лісу.

Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність роботи полягає в удосконаленні методики розрахунку нормативів плати за спеціальне використання рослинних лісових ресурсів, які можуть використовуватися на лісогосподарських підприємствах та органами влади. Встановлено, що запровадження платного лісокористування недеревними продуктами забезпечить покращання ведення лісового господарства, збільшить надходження коштів на відтворення і охорону лісів.

Наукові дослідження роботи використовуються в навчальному процесі УкрДЛТУ (дисципліни: “Економіка природокористування” і “Політика (галузева)”, які читаються студентам за спеціальністю “Менеджмент організації”; “Економіка лісокористування”, що читається на магістерському курсі університету студентам спеціальності “Економіка довкілля і природних ресурсів”), (акт від 24.05.2001 р.).

Особистий внесок автора. Здобувачем проведено аналіз стану проблеми, обґрунтування мети, постановка та вирішення завдань дисертаційної роботи. У праці, яка написана у співавторстві [2], автором розраховані максимально допустимі нормативи плати за 1 га медоносних угідь.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження доповідались і обговорювались на науково-технічних конференціях Українського державного лісотехнічного університету (1996-2001 роки), міжнародному науковому семінарі “Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства” (Львів, 1999), обласній конференції пасічників Львівщини (Львів, 1999).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано чотири статті у фахових журналах, одна стаття депонована.

Структура і обсяги роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, шести розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, який включає 134 найменування та додатків. Робота викладена на 188 сторінках машинописного тексту, має 23 таблиці, 9 рисунків, 5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання дослідження, викладено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

В першому розділі дисертаційної роботи “Теоретичні засади формування платного користування недеревними рослинними лісовими ресурсами” визначені економічні, правові та соціальні засади формування платного користування недеревними рослинними лісовими ресурсами. Плата за лісові ресурси та інші компоненти природи - це специфічний економічний інструмент, який виник і застосовується в умовах власності на природні ресурси. В Україні природні ресурси є власністю держави. За відсутністю державної монополії на природні ресурси правильніше було б говорити, як на нашу думку, не про плату за лісові ресурси, а про ціну лісових ресурсів. В умовах державної власності ціна на лісові ресурси трансформується в один із видів екологічного податку. В зв'язку з цим, виникає потреба в чіткому визначенні функцій, які виконує плата за лісові ресурси.

На нашу думку, платежі за лісові ресурси повинні виконувати такі функції: фіскальну, стимулюючу, інформаційну. Плата за лісові ресурси в умовах України є інструментом вилучення коштів на користь державного бюджету, тобто є елементом податкової системи. Стимулююча функція плати за природні ресурси передбачає проведення такої екологічної політики щодо встановлення нормативів плати за спеціальне використання природних ресурсів, яка забезпечує комплексне використання екологічно доступних природних ресурсів. На нашу думку, в умовах ринкових економічних відносин, що складаються в Україні, нормативи плати за лісові ресурси будуть встановлюватися під впливом зовнішнього і внутрішнього ринків на лісові товари. В зв'язку з цим, інформаційна функція плати за лісові ресурси буде проявлятися в тому, що вона орієнтуватиме виробника і споживача про ситуацію, що складається на ринках лісових товарів. Вона може також виконувати планово-облікову функцію. Для посилення дієвості планово-облікової функції плати за лісові ресурси необхідно, щоб нормативи плати за окремі компоненти і їх еколого-економічні оцінки були близькими між собою.

Світовий досвід свідчить про те, що плата за спеціальне використання недеревних лісових ресурсів може здійснюватися такими методами: справляння плати за обсяг заготовлених в лісі грибів, ягід, лікарських рослин та інших недеревних продуктів лісу (при цьому обсяги і строки можуть обмежуватися); справляння плати за оренду лісових територій з метою заготівлі на ній недеревних продуктів лісу.

Правові основи платного користування лісовими ресурсами закладені в Лісовому кодексі України. Верховною Радою України прийнятий Лісовий кодекс України (1994), який передбачає справляння плати за спеціальне використання деревини від рубок головного користування, живиці, другорядних лісових матеріалів, випасу, розміщення пасік, заготівлю сіна, деревних соків, збирання і заготівлю дикорослих ягід, горіхів, грибів, інших плодів, лікарських рослин і технічної сировини, лісової підстилки і очерету. Незважаючи на те, що з часу затвердження цього Кодексу пройшло більш як шість років, Кабінет Міністрів України не затвердив нормативних актів, які б встановлювали нормативи плати за спеціальне використання недеревних продуктів лісу та їх використання. Підприємствам лісового господарства України необхідно спільними зусиллями домогтися покращення реклами недеревної рослинної продукції, що заготовляється в лісі. Реклама якісних характеристик лісової недеревної рослинної продукції сприятиме підвищенню ефективності лісокористування.

Платежі за спеціальне використання недеревних ресурсів лісу тісно пов'язані з організацією використання недеревної рослинності. Передумовами для зниження собівартості продукції з недеревних продуктів лісу є високоефективні заготівля і переробка їх.

В другому розділі “Еколого-економічні проблеми відтворення й використання недеревних рослинних ресурсів лісу” розглянуто соціально-економічне та екологічне значення недеревної рослинності. Показано динаміку обсягів побічних користувань підприємствами лісового господарства та технології для відтворення та використання лісових недеревних ресурсів.

Народногосподарське значення лісових недеревних ресурсів полягає в тому, що величина доходу від їх заготівлі та реалізації може бути більшою, ніж від використання деревини. Економічна функція лісових недеревних ресурсів проявляється в тому, що вони забезпечують сировиною харчову, фармацевтичну, парфумерну та інші галузі національної економіки. Харчова промисловість сьогодні має тенденцію до якнайширшого використання недеревної лісової рослинності. На сьогоднішньому етапі лісові недеревні продукти є важливим джерелом постачання екологічно чистої їжі. Лісова недеревна рослинність є екологічно чистою, якщо вона не забруднена антропогенною діяльністю. Екологічне значення недеревної рослинності проявляється також у лісорегулюючих властивостях. Недеревна лісова рослинність має велике значення в житті самого лісу. Ягоди, горіхи, гриби та інші плоди є кормом для лісової фауни, розкладають лісову підстилку, сприяють утворенню гумусу та підвищенню родючості ґрунтів, приймають участь у кругообігу речовин у природі. Крім перерахованих властивостей, варто відзначити рекреаційне значення недеревних лісових ресурсів. Адже при збиранні недеревної рослинності людина зосереджується на пошуку ягід чи грибів, знімаючи тим самим емоційне, нервове, фізичне та інші негативні напруження, відновлюючи сили.

Науковими дослідженнями, що представлені в дисертаційні роботі, охоплені підприємства лісового господарства Державного комітету лісового господарства України. На цих об'єктах дослідження нами вивчені структура недеревних продуктів лісу, стан і перспективи їх використання (зокрема вивчені обсяги побічного користування, розміщення пасік на території лісового фонду тощо). Встановлено, що на державних лісогосподарських підприємствах за 1990-1996 роки в усіх областях України зменшилися обсяги заготівлі цих важливих продуктів. Разом із тим, спостерігається зростання заготівлі недеревних рослинних продуктів лісу населенням в процесі загального лісокористування та закупівля цих продуктів іноземними фірмами. Збільшення обсягів заготівлі недеревних рослинних продуктів лісу можна домогтися шляхом застосування інтенсивних технологій відтворення недеревної лісової рослинності на свіжих суцільних вирубках.

В третьому розділі “Платне використання недеревних рослинних ресурсів лісу в контексті вирішення проблем сталого розвитку і реформування лісового гсподарства” розкрита роль платності за недеревні рослинні ресурси лісу в контексті проблем сталого розвитку. Національна лісова політика України, опираючись на теоретичні засади, які визнані більшістю країн світу повинна вирішувати і питання платного лісокористування. Відповідно з цими засадами сталого розвитку лісового господарства національна лісова політика в Україні повинна бути спрямована на комплексне відтворення і використання всіх компонентів лісових ресурсів. Лісову національну політику по відношенню до використання недеревних рослинних ресурсів лісу в Україні необхідно здійснювати з врахуванням стану національної економіки і соціальної сфери. В багатьох промислово розвинутих країнах плата за спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів лісу з фізичних осіб не справляється. Через високий життєвий рівень населення їх вплив є незначний. Україна, яка за життєвим рівнем населення та особливостями економіки відноситься до країн з перехідною економікою, повинна здійснювати лісову політику, яка б відображала її соціальний статус. Лісова національна політика України повинна бути спрямована на розширене відтворення недеревної лісової рослинності, включаючи плантаційне, їх раціональне використання і на розширення експорту лісових плодів і грибів.

Побудувавши дієву систему платежів за лісові ресурси на засадах ринкової економіки, можна втілити в практику лісового господарства України принцип, що передбачає самоокупність підприємств лісового господарства. Підприємства лісового господарства будуть розвиватися успішно лише тоді, коли витрати на відтворення і охорону лісів будуть фінансуватися за рахунок коштів від продажу деревних і недеревних ресурсів лісу.

В системі економічних інструментів, що забезпечують реформування лісового господарства України, важливе місце займають економічна оцінка лісових ресурсів і нормативи плати за спеціальне використання цих ресурсів. Ці економічні інструменти тісно взаємопов'язані між собою, незважаючи на те, що кожен із них виконує сукупність функцій притаманних лише йому.

В четвертому розділі “Теоретичні основи методики визначення нормативів плати за спеціальне використання лісових недеревних рослинних ресурсів” викладені теоретичні основи розробки методики визначення нормативів плати. Для глибокого вивчення економічних аспектів ефективного використання недеревної лісової рослинності в лісовому господарстві та населенням в дисертаційній роботі розроблена еколого-економічна класифікація лісових недеревних рослинних ресурсів (табл. 1), яка може бути застосована для обґрунтування нормативів плати за їх спеціальне використання.

Визначення еколого-економічної оцінки недеревної лісової рослинності, обґрунтування рівня цін на продукцію, виготовлену з недеревної лісової рослинності, та нормативів плати за спеціальне використання недеревних лісових ресурсів тісно пов'язані між собою. Цей аспект необхідно враховувати при визначенні нормативів плати і порядку справляння плати за спеціальне використання недеревної лісової рослинності.

Таблиця 1

Класифікація лісових ресурсів недеревного рослинного походження

Визначальні класифікаційні ознаки лісової недеревної рослинності	Назви груп лісових ресурсів недеревного рослинного походження в розрізі класифікаційних ознак
1.Доступність використання	1.1. Потенційні 1.2. Екологічно доступні 1.3. Мобільні 1.4. Економічно доступні 1.5. Фактично використані 1.6. Організаційно використані
2.Народногосподарське значення	2.1. Державного значення 2.2. Місцевого значення
3.Порядок використання	3.1. Загального використання 3.2. Спеціального використання
4. Біологічний склад	4.1. Ягоди 4.2. Горіхи 4.3. Інші плоди 4.4. Гриби 4.5. Лікарські рослини 4.6. Живиця 4.7. Соки 4.8. Пилок 4.9. Технічні рослини 4.10 Нелікарські рослини
5.Екологічні особливості вирощування	5.1. Рослини, що входять до складу деревостанів 5.2. Рослини лісових боліт 5.3. Рослини лісових лук 5.4.Рослини захисних лісонасаджень, парків, садів
6.Регіони зосередження	6.1. Карпати (Прикарпаття, Закарпаття) 6.2. Полісся 6.3. Лісостеп 6.4. Степ 6.5. Крим
7. Форма використання	7.1. Заготівля з дерев 7.2. Збирання 7.3. Викошування 7.4. Випас худоби 7.5. Сінокосіння 7.6. Згодовування 7.7. Підсочування 7.8. Медозбір
8. Спосіб відтворення	8.1. Природне поновлення 8.2. Штучне розведення
9. Продуктивність	9.1. Високопродуктивні 9.2. Середньопродуктивні 9.3. Низькопродуктивні

Крім того, необхідно враховувати також те, що більшість ресурсів недеревного рослинного походження можна відтворювати культурним шляхом. Відповідно при визначенні нормативів плати за спеціальне використання недеревної лісової рослинності доцільно враховувати не тільки економічний ефект у споживача кінцевої продукції, але і затрати на відтворення недеревної лісової рослинності. В зв'язку з цим, як на нашу думку, фактичні нормативи плати за спеціальне використання плодів, грибів та лікарських рослин не повинні перевищувати максимально допустимого рівня і бути більшими мінімально допустимого рівня.

При цьому мінімально допустимий рівень плати за спеціальне використання недеревної лісової рослинності пропонується визначати за формулою

Нмін = Св + Пн - (Зпр - Зпл), (1)

де Нмін - мінімально допустимий норматив плати за спеціальне використання лісових плодів, грибів та лікарських рослин, грн. /кг;

Св - собівартість вирощування плодів, грибів та лікарських рослин на плантаціях, грн. /кг;

Пн - нормативний прибуток підприємства, що припадає на один кг вирощених на плантаціях грибів, плодів, лікарських рослин, грн.;

Зпр - затрати на заготівлю одного кг плодів, грибів та лікарських рослин, що відтворені в лісі природнім шляхом, грн.;

Зпл - затрати на заготівлю одного кг плодів, грибів та лікарської сировини, що вирощені на плантаціях (культурним шляхом), грн.

Максимально допустимий рівень плати за спеціальне використання лісових плодів, грибів та лікарських рослин пропонується визначати за формулою

Нмакс = , (2)

де Нмакс - максимально допустимий норматив плати за спеціальне використання лісових плодів, грибів та лікарських рослин, грн. /кг;

Цмакс - максимально допустима гуртова ціна на лісові плоди, гриби та лікарську сировину (без податку на добавлену вартість і акцизного збору), яка визначається платоспроможним попитом споживачів, грн. /кг;

Сз - повна собівартість заготівлі лісових плодів, грибів та лікарської сировини (без плати за спеціальне використання лісових ресурсів), грн. /кг;

Пн - нормативний прибуток збирачів лісових плодів, грибів та лікарської сировини в грн./кг;

М - коефіцієнт втрат ягід, горіхів, інших плодів, грибів та лікарської сировини при заготівлі і перевезенні.

При розробці нормативів плати за розміщення пасік на території лісового фонду необхідно враховувати специфіку бджолярства, яка полягає в тому, що бджоли з однієї сторони, використовують лісосировинні ресурси (пилок лісової деревної і недеревної рослинності). При цьому необхідно мати на увазі, що цей компонент лісосировинних ресурсів використовують в основному бджоли. Відповідно плата за його спеціальне використання повинна повністю відноситися на продукцію бджільництва (мед, віск, прополіс тощо). З другої сторони, бджолярство пов'язане з позитивними зовнішніми ефектами, які при розміщенні пасік на території лісового фонду проявляються в тому, що бджоли при збиранні меду запилюють квіти лісової деревної і недеревної рослинності. В результаті цього підвищується врожайність ягідників та плодових дерев. В багатьох випадках позитивні зовнішні ефекти можуть перевищувати величину плати за спеціальне використання лісового пилку. В тих випадках, коли величина зовнішніх ефектів перевищує плату за використання пилку, необхідно доплачувати пасічникам за розміщення пасік на території лісового фонду. В тих випадках, коли величини зовнішніх ефектів рівні нормативу плати за використання пилку, розміщення пасік на території лісового фонду повинно здійснюватися безоплатно. Якщо ж плата за використання лісових ресурсів медоносних угідь перевищує зовнішні ефекти, пасічники повинні вносити плату за розміщення пасік на території лісового фонду. Такий підхід до встановлення плати за розміщення пасік на території лісового фонду буде стимулювати утворення позитивних зовнішніх ефектів. Він буде сприяти розміщенню пасік на території лісового фонду. Нормативи плати за розміщення пасік на території лісового фонду пропонується визначати за формулою

Рпс = Мпс П - Спс, (3)

де Рпс - максимально допустимі нормативи плати за розміщення пасік на території лісового фонду, грн. /бджолосім'ю;

Мпс - приріст взятки меду в результаті розміщення пасіки на території лісового фонду, грн. /бджолосім'ю;

П - нормативний прибуток, грн. /бджолосім'ю;

Спс - затрати на переміщення пасіки на території лісового фонду, грн. /бджолосім'ю.

Нормативи плати за сінокосіння на території лісового фонду доцільно визначати на основі економічної оцінки лісових пасовищ та сінокосів. Їх пропонується визначати за формулою

П = , (4)

де П - плата за спеціальне використання лісових пасовищ і сінокосів, грн./га;

Ц - економічна оцінка лісових пасовищ і сінокосів, грн. /га;

Р -ставка дисконту, відсотки.

Запропоновану методику можна застосовувати у випадках, коли є досконалі економічні оцінки лісових сінокосів та пасовищ та урівноважені попит і пропозиції на ринках пасовищ і сінокосів. В умовах підвищеного попиту вона може розглядатися в якості стартової мінімальної плати за оренду пасовищ і сінокосів.

Нормативи плати за випас худоби на території лісового фонду пропонується розраховувати за формулою

Пс = , (5)

де Пс - норматив плати за випас худоби, грн. /на одну тварину;

Нс - норма споживання лісової трави за день однією твариною, кг;

Д - кількість днів випасання худоби, дні;

Кв - коефіцієнт, що враховує вік тварин;

Кя - коефіцієнт, що враховує якість пасовищ;

М - продуктивність пасовищ, кг/га.

В п'ятому розділі “Нормативи плати за спеціальне використання лісових недеревних рослинних ресурсів” на основі методики визначення нормативів плати за спеціальне використання лісових плодів, грибів та лікарських рослин розраховані нормативи плати (табл. 2-3).

З нашої точки зору, на першому етапі введення нормативів плати за спеціальне використання лісових ягід і грибів доцільно передбачати справ-ляння плати лише за спеціальне використання найбільш поширених видів лісових ягід і грибів (табл. 2). У подальшому можна розширити перелік видів лісових ягід і грибів, за які буде справлятися плата у випадках їх спеціального використання. Порядок справляння плати за спеціальне використання недеревної рослинності нами пропонується здійснювати за лісовими квитками. При цьому в лісових квитках вказуються: дати заготівлі, місце і обсяги заготівлі, спосіб вивезення чи встановлення пунктів первинної обробки.

Таблиця 2

Максимально допустимі нормативи плати за спеціальне використання лісових ягід

Види лісових ягід	Максимально допустимі нормативи плати за спеціальне використання лісо-вих ягід при врожайності, грн. / кг
	низькій	середній	високій
Малина	0,70	0,93	1,05
Ожина	0,55	0,76	0,82
Чорниця	1,20	2,11	2,55
Суниця	1,50	2,99	3,61

Крім максимально допустимих нормативів плати, методикою передбачено визначення мінімально допустимих нормативів плати за спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів лісу (табл. 3).

Таблиця 3

Мінімально допустимі нормативи плати за спеціальне використання лісових ягід

Види лісових ягід	Мінімально допустимі нормативи плати за спеціальне використання лісових ягід при врожайності, грн. /кг
	низькій	середній	Високій
Малина	0,57	0,46	0,38
Ожина	0,32	0,32	0,27

З підвищенням врожайності лісових ягід збільшуються обсяги заготівлі ягід і зменшуються нормативи плати. Такі нормативи плати стимулюють підприємства лісового господарства здійснювати спеціальне використання лісових ягід у великих обсягах.

За даними Сенька Є.І. та Фурдичка О.І. експлуатаційні ресурси дикорослих ягід у західних областях України становлять : малини - 4664 т, ожини - 1543 т. Враховуючи те, що організовані заготівельники заготовляють лише 3% експлуатаційного запасу, прогнозні обсяги заготівлі лісових ягід в порядку спеціального використання такі: малини - 140 т, ожини - 46 т. При застосуванні лише мінімальних нормативів плати за спеціальне використання лісових ягід (тільки малини й ожини) збільшення надходжень підприємств на охорону та відтворення лісіву західних областях складе 80 тис. грн. Зважаючи на це, можна зробити висновки, що введення плати за спеціальне використання лісових недеревних рослинних ресурсів дозволить суттєво збільшити фонди на охорону, комплексне використання та застосування ефективних технологій відтворення лісових недеревних рослинних ресурсів.

На основі розробленої методики нами розраховані нормативи плати за розміщення пасік на території лісового фонду (табл. 4). Складовими при розрахунку нормативів плати є приріст взятки меду в результаті розмі-щення пасік на території лісфонду та затрати на переміщення пасіки. Для розрахунку приросту взятки меду нами за основу взято медопродуктивність лісових угідь, диференційовану за групами медоносних угідь.

Для оцінки позитивних зовнішніх і внутрішніх ефектів (вплив розміщення пасік на покращання стану деревних та недеревних ресурсів лісу, а також збільшення виходу меду), які отримуються в результаті розміщення пасік на території лісового фонду нами було проведено соціологічне опитування пасічників. Згідно відповідей пасічників, позитивний зовнішній ефект є значно більший, ніж внутрішній. При переміщеннях пасік на лісові землі пасічники хочуть отримувати доплату в середньому 11,34 грн./бджолосім'ю. Ці висновки підтверджують розраховані нами нормативи плати за розміщення пасік на території лісового фонду першої, другої і третьої групи медоносних угідь.

Таблиця 4

Нормативи плати за розміщення пасік на території лісового фонду

Групи медоносних угідь	Норматив плати, грн. /1 бджолосім'ю
І	-9,91
ІІ	-3,07
ІІІ	9,97
IV	44,09
V	112,49

Згідно методики визначення нормативів плати за спеціальне використання лісових сінокосів та пасовищ, нами проведено розрахунок цих нормативів. Основою такого розрахунку в якості економічної оцінки чи ціни лісових сінокосів та пасовищ нами прийнято грошову оцінку сільськогосподарських сінокосів та пасовищ, яка проведена Держкомземом України в 1995 році та проіндексована станом на 01.01.2001 року. Ставка дисконту для лісового господарства прийнята у розмірі 3 %. Нормативи плати за спеціальне використання лісових сінокосів і пасовищ в розрізі областей України, які наведені в табл. 5, пропонується сплачувати раз на рік перед початком сезону випасу худоби та сінокосіння.

Таблиця 5

Нормативи плати за спеціальне використання сінокосів і пасовищ, грн. /га

Області	Сіножаті	Пасовища
1. Автономна Республіка Крим	66,14	66,39
2. Вінницька	67,08	75,14
3. Волинська	172,79	215,26
4. Дніпропетровська	69,84	46,97
5. Донецька	86,25	87,27
6. Житомирська	125,96	163,20
7. Закарпатська	104,83	136,42
8. Запорізька	66,65	73,40
9. Івано-Франківська	76,01	76,16
10. Київська	102,29	163,57
11. Кіровоградська	69,84	81,60
12. Луганська	65,41	130,46
13. Львівська	88,86	96,05
14. Миколаївська	58,81	59,9
15. Одеська	61,71	89,23
16. Полтавська	79,79	113,76
17. Рівненська	132,28	200,00
18. Сумська	85,96	130,68
19. Тернопільська	88,06	119,86
20. Харківська	65,56	80,66
21. Херсонська	48,64	48,64
22. Хмельницька	82,76	94,82
23. Черкаська	66,43	159,43
24. Чернівецька	67,66	91,19
25. Чернігівська	118,27	152,17
В середньому по Україні	81,31	127,63

Розрахунок нормативів плати за випас худоби та молодняку на території лісового фонду у Львівській області наведений в табл. 6.

Таблиця 6

Нормативи плати за випас худоби на території лісового фонду Львівської області

Види худоби	Продуктивність пасовищ, кг /га
	висока	середня	низька
Велика рогата худоба	67,54	144,08	864,45
Молодняк великої рогатої худоби	33,77	72,04	432,23

Такі нормативи плати дозволять компенсувати шкоду, завдану випасанням худоби, проводити роботи з відтворення лісових пасовищ. Справляти плату пропонується раз на рік перед початком сезону випасу худоби та сінокосіння.

В шостому розділі “Національна лісова політика щодо використання недеревних рослинних ресурсів лісу” розглянуто принципи лісової політики, а також напрямки національної лісової політики та шляхи їх покращання в контексті сталого лісового господарства.

До відомих принципів лісової політики варто додати принципи врахування еколого-економічних умов лісокористування та екологічної безпеки. Принцип врахування еколого-економічних умов лісокористування в лісовій політиці передбачає здійснення регіональної лісової політики з врахуванням стану економіки регіону, забрудненості довкілля, природних умов відтворення лісових ресурсів та суспільного значення корисних функцій лісу. Принцип пріоритетності екологічної безпеки в лісовій політиці означає, що технологічні процеси відтворення й використання лісових ресурсів у лісовому господарстві необхідно здійснювати таким чином, щоб вони не призводили до порушення екологічної стійкості лісових систем і глобальних екологічних змін.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукового завдання, що виявляється в формуванні та використанні платежів за спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів для реалізації лісової політики, яке дозволило зробити такі висновки:

1. Національна лісова політика, в умовах переходу до ринкових економічних відносин повинна сформувати механізм ефективного ведення лісового господарства України. Економічним інструментом реалізації лісової політики є платність спеціального використання лісових ресурсів і, зокрема, недеревних.

2. Плата за спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів лісу в Україні організована незадовільно. Підприємства лісового господарства не мають стимулу щодо справляння платежів за спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів лісу. В зв'язку з цим місцеві бюджети недоотримають кошти, які могли б бути використані на відтворення і охорону лісів та розвиток національної економіки.

3. Методика визначення нормативів плати за спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів лісу базується на рентній концепції економічної оцінки, враховує не лише еколого-економічні умови їх зосередження, але і попит на продукцію, що заготовлюється з недеревної рослинності.

4.На основі проведеного аналізу встановлено, що: на сьогоднішній день заготівля недеревної рослинності підприємствами лісового господарства та заготівельними організаціями має тенденцію до зменшення обсягів, а населенням та іноземними фірмами зростає попит на лісові ягоди і гриби; відтворення, охорона та використання недеревних рослинних лісових ресурсів потребує ефективних організаційно-технологічних підходів, тому що неконтрольована неорганізована заготівля призводить до виснаження ресурсів. Для вирішення цієї проблеми запропонована еколого-економічна класифікація лісових недеревних рослинних ресурсів.

5. Розраховані і запропоновані нами нормативи плати за спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів лісу рекомендуються для використання на території всіх регіонів України. Їх необхідно періодично поновлювати у випадках, коли змінюються еколого-економічні умови відтворення і використання недеревної лісової рослинності.

6. Плата за спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів лісу стане лише тоді ефективним інструментом лісової політики, коли кошти будуть надходити не лише місцевим бюджетам, а на спеціальні рахунки підприємств, що здійснюють відтворення і охорону лісів. Визначено, що при запровадженні платності за спеціальне використання лісових ягід (тільки малини і ожини) на підприємствах лісового господарства західних областей України збільшаться надходження на 80 тис. грн.

7. Проведені розрахунки свідчать, що при розміщенні пасік на медоносних лісових угіддях першої та другої групи слід здійснювати доплату пасічникам в розмірі 3-10 грн./бджолосім'ю, оскільки зовнішній ефект (ефект лісового господарства) переважає над внутрішнім (збільшення медопродукції у пасічників).

8. Лісова політика України повинна бути спрямована на удосконалення реклами продукції, що заготовлюється з недеревної лісової рослинності на екологічно чистих територіях лісового фонду. Така лісова політика буде сприяти мобілізації додаткових коштів на відтворення лісових ресурсів (включаючи недеревні компоненти).

9. При формуванні лісової політики щодо відтворення і використання недеревних рослинних ресурсів лісу варто враховувати еколого-економічні умови лісокористування, тобто врахування стану економіки регіону, забрудненості довкілля, природних умов відтворення лісових ресурсів та суспільного значення корисних функцій лісу.

10. Визнати пріоритетним принципом лісової політики забезпечення екологічної безпеки у вдосконаленні технологій відтворення й використання недеревних рослинних лісових ресурсів на рівні державної політики, громадської думки та екологічної етики населення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Малик Л.О. Еколого-економічна класифікація лісових недеревних рослинних ресурсів. - Львів, 1996.- 10 с. - Укр.- Деп. в ДНТБ України 27.03.1996, №781 - Ук96.

Синякевич И.М., Дудюк В.С., Малык Л.Е. Нормативы платы за использование лесосырьевых ресурсов // Лесной журнал. - 1998. - №2-3.- С. 178-182.

Малик Л.О. Методика визначення нормативів плати за спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів лісу // Наук. вісник: Проблеми ступеневої лісотехнічної освіти.- Львів: Укр.ДЛТУ. - 1998. - Вип.8.3. - С.92-93.

Малик Л.О.. Нормативи плати за спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів лісу // Наук. вісник: Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства.- Львів: Укр.ДЛТУ. - 1999. - Вип.9.7. - С. 300-304.

Малик Л.О. Нормативи плати за спеціальне використання лісових плодів, горіхів і лікарських рослин // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість: Міжвід. наук. - техн. зб. - Львів: УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 26.- С.93-95.

АНОТАЦІЯ

Малик Л.О. Формування і використання платежів за недеревні рослинні ресурси для реалізації лісової політики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Український державний лісотехнічний університет, Львів, 2001.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню нормативів плати за спеціальне використання недеревних рослинних лісових ресурсів як важливої складової реалізації лісової політики. Розкрито значення недеревної рослинності та стан її використання лісогосподарськими підприємствами. В дисертації розроблена еколого-економічна класифікація недеревних рослинних ресурсів, удосконалена методика визначення нормативів плати за спеціальне використання лісових ягід, грибів, інших плодів, лікарських рослин, розміщення пасік на території лісового фонду, випас худоби та сінокосіння, розраховані нормативи плати, а також запропонований механізм справляння цих платежів. Визначені напрямки національної лісової політики щодо використання недеревних рослинних ресурсів лісу.

Ключові слова: недеревні рослині лісові ресурси, спеціальне використання, нормативи плати, лісова політика.

SUMMARY

Malyk L.O. Formаtion Аnd Use Of Charges For Non-Wood Resources For Forest Policy Implementation.- Manuscript.

Thesis is for a candidate of economic sciences degree оn speciality - 08.08.01 - economics of nature use and environmental protection. - Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology, Lviv, 2001.

The thesis is dedicated to solution of the scientific task of payment of forest use, for example, collateral use for realizing of forest policy. The importance of non-wood forest resources and state of use at the forest enterprises has been shown. The ecological-economical classification, normatives of payment for special use of forest berries, mushrooms, other fruits, medicinal herbs, setting of apiaries on the territory of forest stock and hayfield have been worked out. The main ways of national forest policy for use of non-wood forest resources have been suggested.

Key words: non-wood forest resources, special use, normatives of charges, forest policy.

АННОТАЦИЯ

недеревний лісовий використання норматив

Малык Л.Е. Формирование и использование платежей за недревесные растительные ресурсы для реализации лесной политики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Украинский государственный лесотехнический университет, Львов, 2001.

Диссертация посвящена решению научной проблемы внедрения в практику экономических инструментов эффективной лесной политики. Таким инструментом является платность специального использования лесных ресурсов, и в том числе недревесных.

Существующая на сегодняшний день ситуация по заготовке недревесной растительности на лесохозяйственных предприятиях Комитета лесного хозяйства Украины является неудовлетворительной. С каждым годом уменьшаются объемы организованных заготовок лесных ягод, грибов, лекарственных растений, хотя спрос на продукты у населения возрастает. Все больший интерес к заготовке лесной растительной продукции проявляют иностранные фирмы. Значение лесной недревесной растительности для общества, для экономики страны, для лесной системы очень велико. Одним из направлений улучшения этого состояния должна способствовать реклама качественных характеристик лесных продуктов. Такая лесная политика будет способствовать мобилизации дополнительных накоплений на воспроизводство лесных ресурсов (в том числе недревесных).

В диссертации разработана методика определения нормативов платы за специальное использование лесных ягод, грибов, других плодов, лекарственных растений, размещение пасек на территории лесного фонда, сенокосение и выпас скота в лесу. Основой методики является рентая концепция эколого-экономической оценки. При этом при определении нормативов платы учитывается то, что большинство ресурсов недревесного растительного происхождения можно воспроизводить культурно. Соответственно, рекомендуется учитывать не только экономический эффект у потребителей продукции, но и издержки воспроизводства недревесной растительности.

На основании предложенных методик произведены расчеты нормативов платы за специальное использование лесных ягод, размещение пасек в лесу, а также выпас скота и сенокосение на территории лесного фонда. Платежи предлагается взимать с использованием лесных билетов. Эти нормативы платы рекомендуются для внедрения на территории всех регионов Украины. Платежи за специальное использование недревесных растительных ресурсов будут в том случае эффективным инструментом лесной политики, если средства от них будут поступать не только в местные бюджеты, но и на специальные счета предприятий, которые занимаются воспроизводством недревесной растительности.

При формировании лесной политики относительно использования и воспроизводства недревесных растительных ресурсов необходимо учитывать эколого-экономические особенности лесопользования: состояние экономики региона, загрязненность окружающей среды, естественные условия произрастания лесных ресурсов, общественное значение полезных функций леса. Принципы лесной политики должны гарантировать экологическую безопасность при внедрении технологий использования и воспроизводства недревесных растительных лесных ресурсов.

Ключевые слова: недревесные растительные ресурсы леса, специальное использование, нормативы платы, лесная политика.

Размещено на Allbest.ru

...