Забезпечення екологічного маркетингу на промисловому підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 08.08.01 - Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Забезпечення екологічного маркетингу на промисловому підприємстві

Трофименко Микола Олексійович

Суми-2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Сумському державному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент

Кислий Володимир Миколайович,

Сумський державний університет,/доцент кафедри управління

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

академік Академії економічних наук України

Москаленко Володимир Петрович,

ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче

об'єднання ім. М.В.Фрунзе", начальник відділу економіки ;

кандидат економічних наук, доцент

Дутченко Олег Миколайович

Українська академія банківської справи,

доцент кафедри економічної теорії

Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України

НАН України, відділ сталого розвитку і екологічної безпеки, м. Київ

Захист дисертації відбудеться " 29 " травня 2001р. о 16 год. на

засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.051.01 у Сумському державному університеті за адресою: 40007, м.Суми, вул.Римського-Корсакова, 2, ауд.М-412

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського державного університету за адресою: 40007, м.Суми, вул.Римського-Корсакова,2

Автореферат розісланий " 28 " квітня 2001р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Кислий В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах системної соціально-економічної кризи і наростання деструктивних екологічних процесів проблема оптимізації природокористування набуває особливого значення і гостроти. В останнє десятиріччя в рамках концепції сталого збалансованого соціально-економічного розвитку все більше поширюються підходи, що пов'язані з екологізацією усіх сторін суспільної діяльності.

У відповідності до цих підходів у процесі екологізації економіки особливе місце належить системі екологічного маркетингу. Вона передбачає пошук і реалізацію таких напрямків розвитку, які поряд із задоволенням інтересів конкретних споживачів і виробників дозволили б підтримувати і визначений баланс соціально-економічних і екологічних інтересів суспільства в цілому. Слід зазначити, що формування системи екологічного маркетингу означає насамперед переорієнтацію діяльності підприємств від традиційної спрямованості на еколого-економічні вимоги виробництва до спрямованості на еколого-економічні вимоги ринку.

Питання вивчення і формування попиту і пропозиції, організації та проведення маркетингових досліджень широко подані в роботах закордонних і вітчизняних учених. Разом з тим необхідно визнати, що проблемам екологізації маркетингової діяльності в економічній теорії приділено явно недостатньо уваги. Слід відмітити фрагментарність і несистемність багатьох досліджень в області екологізації маркетингової діяльності. В публікаціях частіше за все висвітлюються лише окремі економічні та організаційні аспекти екологічного маркетингу. Можна констатувати майже повну відсутність у роботах з теорії маркетингу питань, що пов'язані з формуванням критеріальної основи приняття екологічно орієнтованих маркетингових рішень. Нерозглянутими в економічній теорії є і питання екологізації відносин у системі "продавець-покупець". Невирішеними до кінця є загальні проблеми формування дієвого механізму екологізації маркетингової діяльності.

Констатуючи актуальність проведення досліджень в цьому напрямку, насамперед відзначимо необхідність вирішення теоретико-методичних питань,що пов'язані із визначенням цілей, функцій, задач екологічного маркетингу, як особливого виду економічної діяльності, дослідженням ролі і місця маркетингового сектору в процесі екологізації економічних відносин на рівні підприємства.Окремого вирішення потребують питання, що пов'язані з формуванням критеріальної бази для прийняття екологічно обгрунтованих рішень. Мова йде про формування системи еколого-економічних показників, ,що охоплюють всі стадії життєвого циклу продукції. Основою такої системи показників повинні стати показники екологічних витрат підприємства. Водночас на сьогодні ми можемо констатувати відсутність раціональної побудови обліку й аналізу цих витрат на промислових підприємствах. У сучасних умовах необхідна більш гнучка і надійна обліково-аналітична система, що стала б основою управління загальним процесом екологізації промислового виробництва.

Необхідність поглиблення теоретичних і методичних основ формування системи екологічного маркетингу на промисловому підприємстві і обумовила вибір теми, напрям, мету дослідження, сформували структуру дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження входить до складу державних, галузевих і регіональних програм і тем: програми Наукової Ради НАН України "Розробка наукових основ сталого розвитку в Україні"; фундаментальної теми "Методологічні основи економічної оцінки стану та динаміки біоресурсного потенціалу України" (№ ДР 0197U016592); "Основних напрямків державної політики в області охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і ядерної безпеки"; проекту Tacis "Енергозбереження і енергоефективність у хімічній промисловості. Проект ВАТ "Сумихімпром", 1996-1997 рр.

Мета і задачі дослідження. Основною метою дослідження є розробка теоретичних і методичних основ екологізації маркетингової діяльності промислових підприємств.

Відповідно до поставленої мети були визначені такі задачі:

дослідити особливості формування економічного механізму екологічного управління;

оцінити вплив якості природокористування на економічні показники роботи підприємства;

дослідити роль маркетингового сектору в управлінні природокористуванням на промисловому підприємстві;

сформувати визначення категорії "екологічний маркетинг" і дослідити взаємозв'язок екологічних чинників і маркетингової діяльності;

сформувати методичні підходи до оцінки розміру екологічних витрат ресурсокористування;

сформувати визначення поняття "екологічна продукція" і розробити економічний інструментарій обгрунтування процесу просування її на ринок;

удосконалити основи формування відносин із постачальниками ресурсів у системі екологічного маркетингу;

розробити організаційно-методичні основи формування економічного механізму екологізації маркетингової діяльності промислових підприємств.

Об'єктом дослідження є система економічних відносин, що пов'язані з екологізацією маркетингової діяльності на промислових підприємствах, еколого-економічним регулюванням ефективності постачальницької, виробничої, збутової діяльності.

Предмет дослідження - підприємства промисловості, маркетингова діяльність. екологічний маркетинг витрата ресурсокористування

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є фундаментальні положення сучасного менеджменту, маркетингу, дослідження в галузі економіки природокористування і охорони навколишнього середовища, нормативні матеріали і законодавчі акти державних органів, матеріали і літературні джерела закордонних і вітчизняних авторів, які присвячені аспектам екологізації діяльності промислових підприємств. Для вирішення поставлених задач використовувалися методи: системно-структурний і абстрактно-логічний аналіз при формуванні основ побудови організаційно-економічного механізму екологізації маркетингової діяльності; порівняльний - при оцінці еколого-економічних збитків від виробничої діяльності; статистичний і економіко-математичні - для встановлення взаємозв'язку між екологічними чинниками й ефективністю виробничої діяльності.

Інформаційну базу дослідження склали матеріали статистичної, бухгалтерської звітності окремих підприємств хімічної промисловості і, зокрема, ВАТ"Сумихімпром", а також опубліковані у відкритій пресі дані про екологічну діяльність промислових підприємств.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці теоретичних і методичних основ формування екологічно орієнтованої системи маркетингу на промислових підприємствах.

Найбільш суттєвими результатами, що мають наукову новизну, є такі:

вперше визначений, систематизований і встановлений взаємозв'язок екологічних чинників і маркетингової діяльності промислових підприємств в умовах екологічної орієнтації процесів постачання, виробництва, збуту і споживання;

запропоновано визначення сутності й обгрунтовані структура, задачі, функції категорії "екологічний маркетинг";

поглиблені і розширені теоретичні і методичні підходи до оцінки екологічних витрат промислового підприємства на основі використання концепції еколого-економічного збитку на етапах виробництва, пошуку ринків збуту і реалізації продукції;

удосконалені та конкретизовані методичні підходи до оцінки інтегральних еколого-економічних витрат ресурсокористування на локальному, галузевому, народногосподарському рівнях;

модифіковані до умов екологізації матеріально-технічного забезпечення методичні положення багатокритеріальної оцінки каналів і варіантів постачання ресурсів з урахуванням чинників ризику;

набули подальшого розвитку теоретичні і методичні основи формування організаційно-економічного механізму екологізації маркетингової діяльності підприємств з позицій його комплексної структурно-функціональної побудови на основі повного інформаційного, фінансового й організаційного забезпечення всіх етапів і стадій життєвого циклу екологічної продукції.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення дослідження полягає в тому, що висновки і пропозиції автора, що спрямовані на побудову екологічно орієнтованої системи маркетингу на промисловому підприємстві, можуть сприяти поліпшенню екологічної ситуації в народногосподарському комплексі та в Україні в цілому.

Запропонований механізм урахування екологічних витрат промислового підприємства на основі використання концепції еколого-економічних збитків є найважливішою передумовою, що забезпечує формування системи екологічного маркетингу.

Підходи до еколого-економічної сегментації ринку дозволяють комплексно оцінити і вибрати канали і варіанти постачання продукції з урахуванням екологічного чинника. Практичне значення мають запропоновані в дисертації методичні підходи до пошуку й обгрунтування варіантів розвитку ринкових можливостей у системі екологічного маркетингу на основі методики SWOT-аналізу.

Впровадження розроблених рекомендацій буде сприяти формуванню науково обгрунтованого механізму управління попитом і пропозицією на екологічно орієнтовану продукцію (екологічну продукцію) як на макроекономічному рівні, так і на промислових підприємствах різних форм власності.

Результати дослідження можуть використовуватися в навчальному процесі при викладанні дисципліни "Маркетинг", а також при наданні консалтингових послуг промисловим підприємствам у сфері розробки збутової політики при орієнтації на екологічний маркетинг.

Особистий внесок здобувача. Особистим внеском здобувача є розроблені і сформовані наукові положення, висновки і рекомендації щодо удосконалення системи маркетингу на основі урахування еколого-економічних чинників у процесі екологізації промислового виробництва. Особистий внесок дисертанта у спільній публікації є таким.

У роботі 7 за списком опублікованих праць особисто дисертантом визначені сутність і задачі екологічного маркетингу. Зроблено висновок про доцільність використання методики SWOT-аналізу при екологізації маркетингової діяльності.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження були апробовані на наукових і науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції "Теорія управління організацією: стан і перспективи" (м. Трускавець, квітень 2000 р.); науково-технічній конференції викладачів, співробітників, аспірантів і студентів Сумського державного університету (м. Суми, квітень 2000 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми і перспективи розвитку підприємництва в Україні" (м. Донецьк, жовтень 2000 р.).

Публікації. Основні наукові положення, висновки і результати дисертаційного дослідження опубліковані в 7 наукових працях загальним обсягом 2,12 друкованих аркуша (з яких особисто автору належить 2,06 друкованих аркуша), у тому числі 4 статті у фахових журналах і збірниках, а також 2 матеріалах наукових і науково-практичних конференцій.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 171 найменування, 3 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 222 сторінки, у тому числі 19 таблиць та 14 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У першому розділі "Загальноекономічні аспекти промислового впливу на навколишнє середовище" проаналізовано особливості використання економічних інструментів природокористування, розглянуто підходи до оцінки впливу процесів природокористування на економічні показники роботи промислового підприємства, визначена роль маркетингового сектору в управлінні цими процесами.

Аналіз показав, що в сучасних умовах процеси природокористування повинні базуватися на широкому використанні економічних інструментів екополітики, основними з яких є такі: екологічні податки; екологічні стандарти; екологічні фонди. Головна функція економічних інструментів екополітики - формування механізмів мотивації оптимального природокористування (стимулювальна функція).

Основним чинником впливу на довкілля є забруднення, які в роботі розглядаються як соціогенні виділення в навколишнє середовище, що не входять у природний кругообіг речовин, а якщо входять, то не в тих кількостях, якостях, сполученнях і місцях. Забруднення навколишнього середовища значно впливає на функціонування окремих економічних суб'єктів, що виявляється в таких формах: втратах уже виробленої вартості; недовикористанні у часі та продуктивності ресурсів: трудових, матеріальних, природних; додаткових витратах на усунення або запобігання негативним наслідкам забруднення. На народногосподарському рівні забруднення навколишнього середовища призводить до втрати валового національного продукту і національного доходу, обумовлює додаткові бюджетні та позабюджетні витрати.

Економічні наслідки забруднення навколишнього середовища найбільш повно характеризуються показниками еколого-економічних збитків (економічних збитків). Встановлено, що основною задачею, що вирішується за їх допомогою, є визначення міри правової та економічної відповідальності за додаткові витрати, яких зазнають окремі економічні суб'єкти. Аналіз показав, що в практиці визначення еколого-економічних збитків найбільш зручним і поширеним є методичний підхід, що базується на непрямій оцінці витрат.

Результати негативного впливу власного забруднення навколишнього середовища на економіку самого підприємства-забруднювача визначаються як внутрішній економічний збиток. Критерієм оцінки внутрішнього економічного збитку є втрати чистої продукції внаслідок недовикористання виробничих ресурсів і додаткові витрати на усунення безпосередньо самих негативних наслідків забруднення. Доведено, що внутрішні еколого-економічні збитки можуть бути виявленими тільки на основі сформованої на підприємстві нормативної бази і тому являють собою сукупність двох складових: понаднормативних витрат і втрат та частини нормативних витрат і втрат, що викликані забрудненням.

Високий рівень забруднення навколишнього середовища і погіршення екологічної ситуації, що продовжується в Україні, ставить на перший план необхідність екологізації соціально-економічного розвитку. У дисертаційній роботі показано, що перехід до нового напряму розвитку в умовах загострення ринкової конкуренції можливий тільки на основі ефективного використання екологічно орієнтованої системи маркетингу - екологічного маркетингу. Головна відмінність екологічного маркетингу від традиційного - орієнтація процесів постачання, виробництва, збуту і споживання на вимоги екологічно сталого соціально-економічного розвитку. Основними задачами екологічного маркетингу є такі: орієнтація технологій виробництва і самих товарів на задоволення екологічно орієнтованих потреб споживачів та суспільства в цілому; формування екологічних потреб споживачів і стимулювання споживання екологічних товарів.

Екологізація маркетингу потребує удосконалення методичних підходів до пошуку, обгрунтування і реалізації варіантів розвитку ринкових можливостей. У роботі запропоновано за основу прийняти методику SWOT-аналізу. Адаптація методики SWOT-аналізу до вимог екологічного маркетингу повинна проводитись шляхом формування відповідної системи характеристик (показників) зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, які б відбивали особливості екологічних товарів (як з точки зору екологізації виробництва, так і з точки зору екологізації споживання). У роботі запропоновано типологію характеристик (показників) за такими ознаками: ринкові можливості та ринкові загрози; сильні та слабкі сторони діяльності підприємства. Зроблено висновок про те, що залежно від конкретної ситуації ринкові можливості можуть перетворюватись на ринкові загрози, а відповідно сильні сторони підприємства - на слабкі.

Специфіка екологічного маркетингу потребує активізації робіт з мотивації і стимулювання виробництва та споживання екологічної продукції. Теоретично обгрунтовано, що орієнтацію на екологічні товари варто розглядати як один з різновидів інноваційного підприємництва, що передбачає не просто пошук місця на ринку для нової продукції, а переважно формування і стимулювання ринку нових екологічно чистих виробів і послуг. А це потребує забезпечення і стимулювання екологічного попиту, екологічно орієнтованого виробництва, екологічно орієнтованих людських чинників і мотивів екологізації.

У другому розділі "Науково-методичні основи розробки системи показників екологічного маркетингу на промисловому підприємстві" розкриті суть, зміст, особливості оцінки економічних витрат ресурсокористування, сформовані методичні підходи до визначення внутрішніх еколого-економічних збитків, розглянуті питання урахування екологічних витрат на стадії пошуку цільових ринків у системі екологічного маркетингу.

Промислове виробництво в сучасних умовах являє собою сукупність складних процесів, які включають стадії одержання вихідних матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів), їх

промисловї переробки і формування кінцевого продукту. Кожна зі стадій виробництва, а також стадія споживання конкретної продукції пов'язана з використанням природних компонентів (ресурсів) і розміщенням відходів у навколишньому середовищі. Отже, кожний конкретний вид продукції є "відповідальним" за негативні екологічні впливи на всіх стадіях свого виробництва і споживання.

Таким чином, найважливішою проблемою економічної науки і практики є вимір інтегральної еколого-економічної ефективності виробництва (з урахуванням стадій видобутку, виробництва, транспортування матеріальних ресурсів, промислового виготовлення і споживання кінцевої продукції) за допомогою системи інтегральних еколого-економічних показників. Роль таких показників можуть виконувати показники економічної оцінки ресурсокористування і показники економічних збитків від порушення природного середовища. Принципові задачі проведення таких оцінок уже вирішені, що уможливлює їх практичне використання у розрахунках.

У дисертації на основі проведеного аналізу було встановлено склад інтегральних (повних) витрат, що повязані з виробництвом та споживанням продукції хімічної галузі (рис. 1).

У якості інтегральної еколого-економічної характеристики процесів ресурсокористування у роботі пропонується використовувати показники екологічної ємності продукції (ресурсу, послуги, роботи). Показники екологічної ємності характеризують інтегративну складову природоємності (ресурсоємності) та збиткоємності продукції, тобто сумарні еколого-економічні витрати суспільства (включаючи і повні еколого-економічні витрати конкретного підприємства), що пов'язані з використанням природного середовища ( або окремих його компонентів) при виробництві та споживанні одиниці даної продукції (ресурсу, послуги, роботи).

У загальному вигляді комплексний наскрізний показник екологоємності продукції ( ресурсу, послуги, роботи) може бути виражена як

, (1)

де Э - комплексний наскрізний показник екологоємності продукції (ресурсу, послуги, роботи) підприємства; Эп - екологічна ємність виготовлення продукції, з урахуванням стадій видобутку, транспортування та переробки сировини, складування готової продукції, утилізації та захоронення відходів виробництва; Эпр - екологічна ємність споживання продукції з урахуванням її транспортування та зберігання; Эу - екологічна ємність утилізації відходів споживання з урахуванням їх транспортування, захоронення або переробки.

У дисертації було визначено найбільш важливі групи оцінок екологічної ємності: екологоємність одиниці матеріальних ресурсів та товарів; екологоємність одиниці енергії; екологоємність одиниці послуги, роботи.

Для практичних розрахунків у дисертації запропоновано визначати середньозважену екологічну ємність окремо за різними стадіями виробництва та споживання:

, (2)

де Эеср - середньозважений наскрізний показник екологічної ємності продукції; Ппi, Ппрj, Пуk - природоємність продукції відповідно на стадіях її виготовлення, споживання та утилізації (захоронення) відходів споживання; Упi, Упрj, Ууk -збиткоємність продукції відповідно на стадіях її виготовлення, споживання та утилізації (захоронення) відходів споживання.

Показники природоємності (ресурсоємності) як складовий елемент екологічної ємності характеризують особливості економіки підприємства, галузі, держави в цілому з позицій раціональності процесів природокористування. Аналіз показав, що для екстенсивного типу економіки типовим є зростання природоємності (ресурсоємності), результатом якого є поступове виснаження і деградація природних ресурсів, що призводять до ще більшого загострення екологічної ситуації. У свою чергу, зниження природоємності (ресурсоємності) продукції є характерним для інтенсивного типу економіки. Теоретично доведено, що перехід окремих галузей та економіки в цілому до сталого інтенсивного етапу розвитку характеризується виконанням умови

, (3)

де П - агрегований показник природоємності; С -вартісна оцінка всіх природних ресурсів,що використовуються у сфері виробництва та споживання природних ресурсів, млн. грн.; ВВП - валовий внутрішній продукт, млн. грн.

,(4)

Де Пп - загальна природоємність підприємства; Ср - вартість природних ресурсів, що використовуються, тис. грн.; Вп - валова продукція підприємства у вартісному вимірі на дату оцінки, тис. грн.

Орієнтація на кінцеві народногосподарські результати, одним із яких є поліпшення якості довкілля, забезпечується запропонованою в роботі системою показників еколого-економічних збитків при виробництві продукції (на всіх стадіях виробничого процесу) та її споживанні (з урахуванням показників внутрішнього еколого-економічного збитку). У роботі була розроблена методика оцінки внутрішніх економічних збитків. Доведено, що основним критерієм впливу внутрішніх економічних збитків на ефективність роботи підприємства є втрати прибутку. До складових внутрішніх економічних збитків у дисертації було віднесено: плату за забруднення як форму компенсації зовнішніх економічних збитків; втрати прибутку, що обумовлені недовикористанням економічних ресурсів; втрати прибутку від додаткових витрат на запобігання, усування та компенсацію негативних наслідків забруднення; зниження ефективності економічних ресурсів; втрати прибутку за рахунок відходів виробництва.

Для практичних розрахунків економічних збитків від забруднення навколишнього середовища рекомендована система питомих збитків, розрахованих за відповідними стадіями виробництва

Розраховані за допомогою показників внутрішнього економічного збитку інтегральні еколого-економічні витрати доцільно використовувати в якості визначальних економічних параметрів для подальшого удосконалювання системи маркетингового планування і управління як на рівні підприємства, так і на галузевому, регіональному і народногосподарському рівнях.

Урахування екологічного чинника на стадіях пошуку ринку збуту і на стадії реалізації продукції стає все більш актуальним. Аналіз повних еколого-економічних витрат підприємства на стадіях придбання ресурсів, промислового виробництва і реалізації продукції дає уявлення про еколого-економічну ефективність виробництва визначеного виду продукції, що дозволяє узгодити екологічні, економічні і технічні параметри виробництва продукції. У роботі сформовані критерії екологічної сегментації ринку. До них віднесені : кількісні і якісні параметри екологічного сегмента; доцільність екологічного сегмента; прибутковість; сумісність сегменту з ринком основних конкурентів.

У третьому розділі "Формування маркетингової стратегії підприємства на основі екологічної складової" сформовано систему екологічних показників при просуванні на ринку екологічної продукції, розглянуто питання удосконалення системи взаємодії з постачальниками ресурсів, охарактеризовано економічний механізм екологізації системи маркетингу.

Встановлено, що при переході на екологічно орієнтований шлях розвитку проблемам мотивації споживання екологічної продукції варто приділяти особливу увагу. Під екологічною продукцією в роботі розуміється продукція, виробництво і споживання якої не призводять до деструктивного впливу на споживача і довкілля (або мінімізують його), сприяють збереженню природного середовища, відповідають принципам екологічно збалансованого сталого розвитку.

На основі проведеного аналізу розроблені підходи до формування інформаційної бази в системі екологічного маркетингу. До джерел формування інформаційної бази для прийняття екологічно орієнтованих маркетингових рішень можуть належати: внутрішньофірмова звітність; регулярно публікована і поновлювана інформація; дані спеціальних ринкових досліджень; експертні висновки. Система управління інформаційною базою повинна містити такі підсистеми: планування, збору даних, переробки і збереження даних, видачі інформації.

Показано, що збільшений алгоритм формування інформаційної бази повинен охоплювати такі основні етапи: визначення загальної послідовності дій з обгрунтування варіантів розвитку; формулювання цілей, задач; визначення критеріальної бази з оцінки ефективності проведення робіт; виділення видів інформації для кожного з етапів; визначення джерел і методів збору інформації, встановлення кількісних характеристик джерел; визначення часу, термінів, періодичності збору інформації; визначення розміру витрат; визначення джерел фінансування.

Як основні групи еколого-економічних показників, що використовуються при ухваленні рішення щодо просування на ринок екологічної продукції, пропонується використовувати такі (табл.4):

У роботі визначено мотиви споживання екологічної продукції. Зроблено висновок про нерівнозначність мотивів споживання екологічної продукції. Пропонується у міру впливу мотиви споживання екологічної продукції в умовах перехідної економіки розташувати так: раціональні (вигода для споживача); емоційні (пробудження певних почуттів у споживача); моральні (заклик до справедливості, порядності і т.д.). Виявлено особливості стимулювання споживання екологічної продукції для кожної із складових комплексу маркетингових комунікацій (комплексу стимулювання): реклами; пропаганди (пабліситі і "паблик рилейшнз"); особистого продажу; стимулювання.

Встановлено, що в практичній діяльності окремі складові комплексу стимулювання діють не відокремлено, а в різноманітних поєднаннях залежно від поставленої мети, виду продукції, стану споживчої готовності і т.д. Розглянуто підходи до економічної оцінки ризику різноманітних варіантів стимулювання збуту.

У роботі зроблено висновок про те, що в наш час на промислових підприємствах розробці і удосконалюванню системи маркетингу ресурсів не приділяється належної уваги. Відзначено, що стосовно підприємства-виробника маркетинг ресурсів, канали постачання ресурсів відрізняються від маркетингу виробленої продукції, каналів її збуту. Доведено, що неврахування цих особливостей при формуванні маркетингової стратегії знижує ефективність функціонування підприємства в цілому.

Особлива увага в системі взаємовідносин із постачальниками ресурсів приділяється екологічній складовій як основі для прийняття екологічно обгрунтованих рішень про використання тих чи інших каналів постачання ресурсів і взаємодії з тими або іншими постачальниками ресурсів. З огляду на різноманітність критеріїв, що використовуються для оцінки системи постачання і якості ресурсів, у роботі запропонована методика багатокритеріальної оцінки. Ця методика грунтується на використанні методу відстаней і дозволяє звести до єдиного інтегрального критерію як кількісні, так і якісні екологічні показники,а саме: екологічну ємність сировини і матеріалів, екологічність виробництва продукції, її використання, утилізації.

При розробці і вдосконалюванні системи взаємовідносин з постачальниками ресурсів в умовах нестабільності зовнішнього економічного середовища особливого урахування потребують чинники ризику у взаємовідносинах із постачальниками ресурсів. У роботі розглянуто: сутність ризику у взаємовідносинах із постачальниками ресурсів, причини ризику, чинники ризику, способи зниження ризику. Для прийняття рішень про вибір постачальників ресурсів із урахуванням ризику в роботі був запропонований підхід на основі побудови матриці втрат або виграшів.

Економічний механізм екологізації маркетингової діяльності визначено як цілісну структурно-функціональну систему організаційно-економічних форм, методів і важелів, що забезпечують узгодження економічних і екологічних інтересів суб'єктів господарювання та суспільства.

Головна мета формування механізму екологізації маркетингу визначається як створення умов, що забезпечують екологізацію виробництва продукції за допомогою використання економічних важелів і стимулів. У рамках цього механізму пропонується: стимулювати процеси створення екологічної продукції, техніки і технологій та їх реалізації; стимулювати споживання екологічних матеріальних ресурсів; стимулювати дотримання технологічної дисципліни; стимулювати попит на екологічну продукцію; стимулювати екологізацію споживання продукції; стимулювати екологізацію утилізації продукції.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розроблені теоретичні та методичні основи вирішення проблеми формування системи екологічно орієнтованого маркетингу на промисловому підприємстві.

1. Високий рівень забруднення довкілля та наростання екодеструктивних процесів в Україні актуалізують необхідність екологізації соціально-економічної сфери. Перехід до нової парадигми розвитку в умовах загострення ринкової конкуренції можливий тільки на основі формування та ефективного використання системи екологічного маркетингу. Основними задачами екомаркетингу є такі: орієнтація технологій виробництва та товарів на задоволення екологічних потреб; формування екологічних потреб; стимулювання споживання екологічної продукції.

2. Існуючі теоретичні та методичні підходи до пошуку, обгрунтування, та реалізації ринкових можливостей розвинуто через застосування системи критеріальних еколого-економічних параметрів, зокрема шляхом еколого-економічної характеристики наскрізних процесів виробництва, збуту, споживання продукції (інтегральні показники екологічної ємності, природоємності, збиткоємності). Це обумовлює екологічну орієнтацію економіки підприємства,галузі,країни в цілому.

3. Екологічне регулювання пошуку ринків збуту та реалізації продукції може бути здійснено повною мірою тільки на базі всебічного аналізу величини інтегральних еколого-економічних витрат на стадіях постачання ресурсів, промислового виробництва, реалізації продукції. З цих позицій узагальнено та конкретизовано критерії та напрями сегментації ринку. Як основні групи еколого-економічних показників запропоновано використовувати: тенденції розвитку ринку з даної групи екологічних товарів; стимули використання екологічних ресурсів, екологізації виробництва, реалізації та споживання екологічної продукції.

4. Рекомендовано здійснювати оцінку системи постачання та якості ресурсів з позицій їх екологічності на основі методики багатокритеріальної оцінки, що базується на методі відстаней і дозволяє зводити до єдиного критерію як якісні, так і кількісні еколого-економічні показники. З метою адаптації взаємовідносин у системі "виробник-постачальник ресурсів" до умов нестабільності зовнішнього економічного середовища запропоновано враховувати при принятті рішень чинник ризику на основі побудови матриці втрат або виграшів.

5. Запропонована структурно-функціональна побудова економічного механізму екологізації маркетингової діяльності визначається комплексним підходом до формування організаційно-економічних форм, методів, важелів екологізації, що забезпечує узгодження економічних інтересів. Визначено, що функціонування економічного механізму екологізації являє собою процес приведення у режим активної динамічної взаємодії підсистем, що його складають: фінансової, податкової, ціноутворення, економічних стимулів та санкцій, інформаційної.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Трофименко Н.А. Экологический маркетинг на предприятии // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. Вип. 3'99.- Суми: Вид-во Сумського держ. ун-ту, 1999.-С.219-222(0,24 друк.а.).

2. Трофименко М.О. Еколого-економічні аспекти функціонування підприємств // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. Вип. 4'99.- Суми: Вид-во Сумського держ. ун-ту, 1999.-С.27-34(0,38 друк.а.).

3. Трофименко Н.А. Экологический фактор в экономической эффективности производства (теоретический аспект) // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. Вип. 1'2000.- Суми: Вид-во Сумського держ. ун-ту, 2000.-С.83-90(0,46 друк.а.).

4. Трофименко М.О. Формування маркетингової стратегії підприємства з урахуванням екологічної складової // Вісник Української академії банківської справи.- 2000.-№1(8).-С.70-73 (0, 4 друк.а.).

5. Трофименко Н.А. Формирование направлений продвижения на рынок экологической продукции // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. Вип. 3'2000.- Суми: Вид-во Сумського держ. ун-ту, 2000.-С.68-74 (0,4 друк.а.).

6. Трофименко Н.А. Экологический маркетинг на предприятии химической промышленности // Тезисы докл. научно-техн. конференции преподавателей, сотрудников, аспирантов и студентов эконом. факультета Сумского гос. ун-та.- Сумы: Изд-во Сумского гос. ун-та, 2000.- С. 107-108 (0,12 друк.а.).

7. Трофименко Н.А., Кислый В.Н. Методические основы формирования системы экологического маркетинга // Труды Всеукраинской научн.-практ. конф. "Проблемы и перспективы развития предпринимательства в Украине".- Донецк: Донецкий ин-т рынка и соц. политики, Бизнес-альянс Донбасса, 2000 (0,12 друк.а. ; 0,06 друк.а. особисто ).

АНОТАЦІЯ

Трофименко М.О. Забезпечення екологічного маркетингу на промисловому підприємстві.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.08.01-економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Сумський державний університет Міністерства освіти і науки України, Суми, 2001.

Дисертацію присвячено теоретико-методологічним та методичним засадам вирішення проблеми формування економічного механізму екологізації маркетингової діяльності промислових підприємств з урахуванням усіх етапів та стадій життєвого циклу продукції.

Запропоновані методичні підходи до оцінки екологічних витрат промислового підприємства на основі використання концепції еколого-економічних збитків на етапах виробництва, пошуку ринків збуту та реалізації продукції, які враховують внутрішні негативні ефекти природокористування.

Сформовані у відповідності до умов екологізації матеріально-технічного забезпечення промислового підприємства методичні положення багатокритеріальної оцінки каналів та варіантів постачання ресурсів з урахуванням чинника ризику.

Розроблені науково-методичні підходи та рекомендації до формування маркетингової стратегії промислового підприємства на основі використання показників екологічних витрат.

Сформовані структурно-функціональні складові економічного механізму екологізації маркетингової діяльності підприємств, у межах якого поглиблені принципи інформаційного, фінансового, організаційного забезпечення всіх етапів та стадій життєвого циклу екологічної продукції.

Ключові слова: маркетингова діяльність, маркетингова стратегія, екологізація, екологічний маркетинг, еколого-економічні збиткі, екологічні витрати, економічні витрати ресурсокористування, екологічна продукція, цільовий ринок.

АННОТАЦИЯ

Трофименко Н.А. Обеспечение экологического маркетинга на промышленном предприятии.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01-экономика природопользования и охраны окружающей среды.- Сумский государственный университет Министерства образования и науки Украины, Сумы, 2001.

Диссертация посвящена теоретико-методологическим и методическим вопросам решения проблемы формирования экономического механизма экологизации маркетинговой деятельности с учетом всех этапов и стадий жизненного цикла продукции.

В результате анализа в работе установлено, что высокий уровень загрязнения окружающей среды и нарастание экодеструктивных процессов актуализируют необходимость экологизации социально-економического развития. Теоретически обосновано, что переход к новой парадигме развития в условиях обострения рыночной конкуренции возможен только на основе формирования и эффективного использования системы экологического маркетинга. Основными задачами экологического маркетинга являются: ориентация технологий производства и самих товаров на удовлетворение экологических потребностей общества; формирование экологических потребностей; стимулирование потребления экологических товаров.

Доказано, что для поиска, обоснования и реализации вариантов развития рыночных возможностей в системе экологического маркетинга в качестве основы может быть принята методика SWOT-анализа. Адаптация методики SWOT-анализа к требованиям экологического маркетинга должна проводиться путем формирования системы эколого-экономических показателей, которые отражают особенности экологизации производства и потребления продукции. В качестве таких показателей в диссертации предлагается использовать интегральные показатели экологической ёмкости, природоемкости, ресурсоемкости, ущербоемкости, рассчитанные на основе учёта экологических затрат промышленного предприятия.

Предложены методические подходы к оценке экологических затрат промышленного предприятия на основе использования концепции эколого-экономического ущерба на этапах производства, поиска рынков сбыта и реализации продукции, которые учитывают и внутренние негативные эффекты природопользования.

Сформированы применительно к условиям экологизации материально-технического обеспечения промышленного предприятия методические положения многокритериальной оценки каналов и вариантов снабжения его материальными ресурсами с учетом фактора риска.

Разработаны научно-методические подходы и рекомендации к формированию маркетинговой стратегии промышленного предприятия на основе использования показателей экологических затрат.

В роботе предложены теоретические и методические основы формирования экономического механизма экологизации маркетинговой деятельности. Экономический механизм экологизации маркетинга определён как целостная структурно-функциональная система организационно-экономических форм, методов и рычагов, обеспечивающих согласование экономических и экологических интересов хозяйствующих субъектов и общества в целом. Сформированы структурно-функциональные составляющие экономического механизма экологизации маркетинговой деятельности предприятия, в границах которого углублены принципы информационного, финансового, организационного обеспечения всех этапов и стадий жизненного цикла экологической продукции.

Ключевые слова: маркетинговая деятельность, маркетинговая стратегия, экологизация, экологический маркетинг, эколого-экономический ущерб, экологические затраты, экономические затраты ресурсопользования, экологическая продукция, целевой рынок.

SUMMARY

Trophimenko M.O. Ecological marketing at the industrial enterprises.-Manuscript.

Thesis for a Candidate degree of speciality 08.08.01 - Nature Use Economics and Protection of the Environment.- The Sumy State University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Sumy, 2001.

The dissertation is dedicated to theoretical-methodological and methodical basis of resolving the problem of formation of the ecologisation economical mechanism of the marketing process of the industrial enterprises accounting all the levels and stages of production "life cycle".

The methodical approaches to the estimation of the ecological expenses of the industrial enterprises on the basis of using the concept of ecological-economic expenses on the stages of production, searching the markets for distribution of the product that take into account external negative effects of nature use.

The methodical basis of multicriteria estimation of channels and variants of providing resources taking into consideration the risk factors are formed according to the conditions of ecologisation of the material and technical provision of the industrial enterprises.

The scientific-methodical approaches and recommendations to formation of marketing strategy of the industrial enterprises on the ground of using the exponents of the economic expenses and worked out.

The structural-functional components of economic mechanism of the ecologisation of the marketing process of enterprises and formed, on the grounds of which the principles of informational, financial, management of providing all the stages of ecological production "life cycle" are developed.

Key words: marketing process, marketing strategy, ecologisation, ecological marketing, ecological-economic loss, ecological expenses, ecological expenses of nature use, ecological production, narrow market.

Размещено на Allbest.ru

...