Чому природа повинна вибачити людей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Есе на тему:

“Чому природа повинна вибачити людей”

Виконала студентка

Групи КМХ-31

Горохівська Олена

Спочатку Бог створив землю, потім природу, потім людей. Природа старша, а старші завжди розумніші. Не просто так природу називають живою, і в принципі це доказано наукою. Все що народжується і помирає, в проміжку між тим воно живе. В світі все взаємопов'язане, але мені здається що коли людина не зможе існувати повноцінно без природи, то природа зможе, і можливо навіть краще. Людина істота корислива, вона завжди шукає контакту з життям, і зі всім що в ньому є. На перший погляд, природа це дуже банально, просто, не потрібно. Але насправді ця думка через те, що природна безкінченна і безмежна, вона вічна а саме головне її багато. А все чого є багато, воно не цінується. Хоча в природні є винятки, як і в усьому на землі. природа людина екологія повітря

Природа без людини вижити може, людина без природи ні. Наприклад повітря, воно не таке популярне в світі як гроші, тому що гроші потрібно заробити, їх завжди мало, вони появляються важко, а зникають легко, але гроші-цінність, багатство, достаток і ще багато іншого. А от повітря-це всього лиш щось, чого ми не бачимо, те чого для здорової людини ніколи не буде мало в просторі, його не потрібно заробляти працею, не потрібно шукати, не потрібно мріяти про нього чи додавати будь яких зусиль щоб отримати, це річ про яку люди здорові ніколи не задумуються, ніколи не згадують. Але що найважливіше, без цього не цінного і цінуючого повітря, людина не те що не виживе, вона навіть ніколи не народиться.

Мільйони-мільйони дерев, живих зелених червонуватих жовтих, салатових, коричневих рослин і живих природних організмів, які ростуть і появляються не залежно від людської руки, існують в світі для людей, які їх знищують. Ці дані Богом речі, очищують повітря, води, є їжею, є предметами побуту, цінними ліками і навіть просто милують око, що не менш важливо, на мою думку. Вони є для людей радістю, і окрасою, вони очищають не лише повітря, а й погані думки, якщо правильно ними користуватись. Але чомусь, вони теж не є такою річчю про яку переживають, думають чи щось подібне. Чому так? Відповідь знову ж повторюється - його багато і воно не залежне від людей, воно було є і буде, а те чого багато воно не цінується.

Я вважаю, що природа цінна для всесвіту і для розумних людей тим, що вона ніколи, хочу наголосити-ніколи, не буде мститись, не буде на жорстокість, безвідповідальність, зло і не розуміння відповідати тим же самим. Це не тому що в природі є вкладені якісь моменти чи речі милостивості чи безмежної доброти чи чогось подібного, просто вона не може цього зробити., навіть якби захотіла, не зможе. Якщо людина може брати і віддавати, то природа лише давати, а точніше віддавати. Я думаю, що це дар. Тому природа якщо вона змогла б, вона повинна розуміти, що така річ є найдорожчою, і найкращою що взагалі є в цьому світі. Адже вона не може бути ні жорстокою, ні поганою ні жадною ні корисливою, вона існує не для себе, вона допомагає, лікує, пробачає і напевно любить. А це, здається дуже прекрасно, що між всім тим що є в світі в душах і а головах у всьому що оточує є те що насправді безкорисливе, і те що приносить багато-багато добра.

Нам людям, потрібно дуже багато вчитись в природи. І дуже жаль що ми не цінуємо, і так мало піклуємось про неї. Адже без неї не буде нічого. Ми дуже рідко думаємо про екологію, про те що природу треба і дуже легко розмножувати, збільшувати, любити і цінувати. Звичайно є такі люди, але їх страшенно мало. Взагалі люди-егоїсти, вони деколи забувають про близьких любимих і коханих людей, не те що про кущики, дерева і таке подібне. Як би це не було жаль, це факт, який був, є і нажаль, я думаю, буде.

Природа старша, тому, що Бог створив її перед людьми, тому вона є розумнішою, і кращою за нас. В житті є багато абсурдних речей, і одна з них це те що люди не цінують того чого є багато, і то що завжди є, чого не потрібно добиватись, та взагалі навіть думати за це, тому всі інші слова, думаю, зайві.

Але все не так погано, якщо подивитись з іншої сторони. Є природна дика, а є свійська. Є природа, якій дає життя саме людина. Хоча вони використовують її знову ж таки в корисливих шляхах але вони дають шанс тим квіточкам декоративним травичкам, деревам які приносять плоди тай багато чому дають шанс народитись і жити.

Люди милуються природою, беруть з неї все-отже отримують тільки хороше і приємне, а теж, здається, величезне щастя і радість для природи. Тому що робити добро-це приємно, робити когось щасливими і дарувати лише хороші емоції це одне з найкращого що є в світі. Це теж причина, щоб природа розуміла і вибачала дурних людей.

Страшенно не приємно і дико, що ми люди, навіть з світлих хороших і щирих речей, які створені для нас, і лише з хорошими намірами, можемо все одно перетворювати це в біди, нещастя, не приємні випадки і моменти. Наведу приклад - пожари, дерев'яна зброя яка небезпечна для здоров'я та життя людини, різні хімічні небезпечні винаходи, та навіть та банальна горівка, яка насамперед виготовляється з води. Взагалі таких речей багато. Люди це істоти яким завжди всього мало, і які завжди хочуть більше, навіть якщо того добра дуже багато, вони шукають в ньому ще щось, а якщо немає, то самі придумують. Але така наша природа.

Є дуже багато не приємного і поганого, але все ж таки, я вже казала що з доброго можна зробити погане. Але ж з доброго можна зробити щось ще кращим. Спочатку я хотіла навести приклади, але коли задумалась, я зрозуміла що абсолютно все що нас оточую, створене завдяки природі, і немає, мабуть, речей де б природа не була присутня. Єдине що не пов'язує людей та природу - це емоції та почуття. І саме це, шкодить природі. Ще відмінність - людина має такі дари як свобода слова, рухів, вчинків, та емоцій але все одно вона ніколи не буде вільною. Це теж причина чому не розумні люди шкодять природі.

Але насправді всі ці відмінності вище сказані це дрібниці порівняно з тим, що природа - вільна! Людина-залежна! Людина ніколи не зможе бути вільною, але завжди буде хотіти цього. Я вважаю що в людей є якась заздрість про яку вони навіть не здогадуються, бо якщо природа вільна, і за нею можна лише спостерігати, то люди дуже передбачувані і просто у своєму існуванні. Ну принаймі, я так думаю. В природи немає принципів, немає поганого настрою, немає депресій, проблем різного виду, немає відчуття вини, бо воно вільне і живе і це здається найбільша радість, яку я можу назвати нездійсненною для людей. Природа зовсім не слабка, вона не захищена, вона не бідна, вона не нещасна а просто сильна та розумна, хоча мабуть, сама цього н розуміє.

Люди в свою чергу користуються цим, вони використовують природу у всьому, точніше природа сама є у всьому. І навіть найбільші цінності в світі започатковані природою, наприклад - золото, дорогоцінні камені, гроші які виготовляються з природних матеріалів з домішками еволюційних винаходів, нафта, газ, будинки-які будуються на природні з природних матеріалів. Але чомусь саму природу людина не навчилась цінувати і любити. Можливо і люблять, але близько не так як би це треба було робити.

Природа дарує нам відчуття та емоції, які інколи навіть не можливо описати, ми заводимо домашніх тваринок, яких любим як себе, які стають рідними, але ми не задумуємось про те що це все природа, а не лише іграшки. Проте, якби не було людей, природи навіть як саме поняття не існувало б. І все таки попри всі критичні слова, є насправді дуже багато приємного і доброго з нашої сторони. Найголовніше що ми любимо природу, нехай не так як би це хотілось теоретично але любимо, і напевно ні одна людина не зможе уявити себе без природи, я не говорю про повітря, воду, чи щось таке, а навіть про дощ, про рослинки, пташки, звірів. Люди піклуються про природу, але нажаль, їх дуже мало, але вони є. Ці люди роблять заповідники, вони придумують речі такі як Червона Книга України, хоть таке є в кожній країні, будуть різні заклади де піклуються і про тваринок і про рослинок.

Я людина, я дуже люблю природу, хоча сама багато раз не свідомо і свідомо приносила їй шкоду, але найгірше і найболючіше що є для мене в житті-це бездомні тваринки. Я ненавиджу людей які хоть трошки їх обіжають. Це дико, і це річ яку не можна зрозуміти і пробачити. Але відштовхуючись від всього, я хочу сказати що люди дичіють до таких речей щоб вбивати один одного, піднімають руку на найближчих і найрідніших людей, а деякі і свого життя не цінують. Я веду до того, що люди різні, і не їх ніколи не можна групувати в одну єдину групу.

Природа повинна вибачати людей тому що так захотів Бог. Думок, теорій може бути дуже багато, але це все прості слова, нічого в світі немає просто так, все є для чогось, і ще все в житті завжди повертається. Я думаю, що природа для людини є найкращим другом, але люди ніколи про це і не думають, тому що вона сприймає нас такими які ми є, вона дає нам все що може, а в замін нічого не просить, вона не просить щоб її любили але все одно ми любимо її, пробачає нам нашу жорстокість і очищає душу своєю енергією. Природа це ми, це все наше. Ми залежні від природи, тому що ми самі складаємось з неї, ми самі-природа.

Без природи люди не зможуть жити, а без людей природі буде скучно і напевно не цікаво. Завжди є хтось розумніший, але переважно для цього потрібно додавати зусилля, якщо пробачати і розуміти-це правильно, і дуже добре. Природу Бог нагородив тим, що вона не може цього зробити, навіть якби захотіла. Я вважаю, що це дар. Природа не повинна розуміти людей, вона зобов'язана, адже вона старша, бо так захотів Бог.

Размещено на Allbest.ru