Екологічна ситуація Поділля

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Екологічна ситуація Поділля

екологічний червоний книга подільський

Древній Кам'янець з давніх-давен був осередком, де згуртовувалися наукові сили для вивчення природи Поділля. Екологічні умови цікавили науковців ще у XVIII столітті. Перші відомості про це зустрічаємо у працях В.М. Севергіна «Начальные основания естественной истории» (1794 р.) та Р. Палласа «Описание растений Российского государства» (1786 р.). Найбільш широке вивчення екології Поділля почалось у XIX столітті вченими Віденського університету та Кременецького ліцею, Після їх закриття природу краю вивчали вчені Київського, Львівського, Краківського і Одеського університетів. На той час у Кам'янці проживав вчений Г. Бельке, який зробив вагомий внесок у вивчення природи краю. Ним написано ряд праць у 1853-1659 pp. Цей період ознаменувався виданням ряду праць про природні явища стосовно Поділля. Ось деякі з них: «Термометричні спостереження в м. Кам'янці» (1838-1839 pp.), «Клімат Поділля» (1838 р.), «О наводнении в г. Могилеве на Днестре» (1839 р.), «О градобитии в Могилевском и Гайсинском уездах» (1840 р.). «Северное сияние, виденное в г. Каменец-Подольском 5 ноября 1848 г.» та ін. На початку XX століття з'являються станції з метеорологічних спостережень та сільськогосподарські дослідні станції, які видають свої праці з питань екології. Видаються «Кліматичні і метеорологічні умови Поділля» (1980 р.) бюлетень Кам'янець-Подільської метеорологічної станції» (1910 p.), «Грунти Поділля» А. Набокіх (1912 p.), «Хімічні дослідження подільських фосфоритів» В. Чернівського (1908 p.). Значну роботу з питань екології Поділля проводило Кам'янець-Подільське товариство природолюбів та дослідників природи, яке було створено 16 вересня 1911 року. Засновником його був професор Одеського університету П.М. Бучинський. Протягом трьох років у «Записках товариства» було видруковано ряд цінних праць з питань екології Поділля, які не втратили своєї актуальності і донині. Це праці Ф. Паскаренка «Водопостачання м. Кам'янця-Подільського», С. Маковецького «Список рослин Подільської губернії», В. Ласкарьова «Два русла леса в Подольской губернии», В. Боголєнова «Птахи Кам'янецького району Подільської губернії», А. Набокіх «Короткі відомості про грунти Подільської губернії», П. Бучинського «Екскурсія по Дністру в 1914 р.». У 1911 році членами товариства був організований археологічний музей, при якому створено природничий відділ. Немало досліджень було присвячено флорі Поділля, Початок цьому поклали ґрунтовні дослідження В. Бессера (1820, 1832 pp.), А. Андржійовського (185, 1869 pp.). В їх працях приводиться не лише видовий перелік рослин, але й опис нових, невідомих ще для науки видів. Завершальним для цього часу є монографія про флору південно-західної Росії І.Ф. Шмальгаузена (1886 p.). Дослідженнями І. Пачоського (1910 р.) ознаменовано новий етап у вивченні флори краю. На основі флористичного порівняльного аналізу списків, а також реліктових видів автор показав, що флора Подільської височини є основним ядром формування флористичних і цінотичних комплексів сусідніх регіонів: Полісся і Причорномор'я (північна частина). У радянський час екологічне вивчення Поділля було поставлено на більш широку планову наукову основу. Після Жовтневої революції науковці Кам'янець-Подільського сільгоспінституту, інституту народної освіти (нині педінститут) грунтовно вивчають екологію Поділля. Цьому сприяють також метеорологічна станція, ботанічний сад - перший на Поділлі і на Україні. Не стоять осторонь цих питань і науковці педагогічних інститутів у м. Вінниці та Тернополі. У 20-х роках з'являються праці В. Хранєвича «Нарис фауни Поділля» (1925-1926 pp.), професора Д. Данилова «Клімат Поділля», О. Савостіянова «Дика рослинність Поділля», професора Л, Красівського «Геологія та мінеральні багатства Поділля», професора Городецького «Сільське господарство на Поділлі» та ін. Відбуваться ряд наукових міжнародних симпозіумів з питань вивчення природи Поділля. У 1927 р. відбувся Міжнародний геологічний конгрес з питань корисних копалин Поділля. В 1968 р. відбувся 3-ій Міжнародний конгрес з геології Поділля. Видається ряд праць видатних вчених: академіка П. Beнюкова «Фауна силурійських відкладень «Поділля» (1929 p.), О. Нікофорової «Статиграфія силурійських відкладів поділля» (1954 р,), академіків Е. Лазаренка і Б. Сребродольського «Мінералогія Поділля» (1960 p.). Значний вклад у вивчення географії та природи краю зроблено подолянином, професором Львівського університету К. Гсренчуком, під керівництвом якого вийшов ґрунтовний опис «Природа Хмельницької області» (1980 p.). Набирають розмаху флористичні дослідження краю М. Кочвара (1930 р.), В. Шафера (1935 p.), Ю. Клеопова (1938 р.), В. Гаєвського (1937 p.). Саме останній автор зробив огляд географічних елементів і флористичного районування. Наступні флористичні дослідження характеризуються цілеспрямованими дослідженнями окремих районів Поділля: Середнього Придністров'я, Товтрового пасма. Це дало змогу дістати велику флористичну інформацію як в межах України, так і Поділля. Надзвичайно цікава і багата історія вивчення екології і охорони природи краю. Прикро, що в епоху науково-технічного прогресу своїми безрозсудними діями ми принесли їй стільки збитків. З року в рік погіршується екологічна ситуація цього унікального регіону. А де гарантія, що незабаром не опинимось перед екологічною катастрофою?

Червона книга України.

Червона книга України - основний державний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних рослин і тварин у країні, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

Мета заснування Червоної книги - поліпшення охорони рідкісних та таких, що знаходяться під загрозою зникнення видів рослинного і тваринного світу; є основою для розробки подальших дій, спрямованих на охорону занесених до неї видів тварин і рослин.

Перший том - «Червона книга України. Тваринний світ» - складається з 11 розділів, що включають статті про 382 види тварин.

Другий том Червоної книги України - «Рослинний світ» вийшов з друку у 1996 році. Він складається з 5 розділів, що включають статті про 541 вид (підвид, різновидність, форма) рослин і грибів. В залежності від стану та ступеня загрози для популяції видів тварин, рослин та грибів, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії:

- зниклі (0) - види, про які після неодноразовий пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їх перебування в дикій природі;

- зникаючі (І) - види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан.

- вразливі (ІІ) - види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія факторів, що виливають на їх стан.

- рідкісні (III) - види, популяції яких невеликі, які у даний час не відносяться до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека.

- невизначені (IV) - види, про які відомо, що вони відносяться до категорії «зникаючих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити до якої із зазначених категорій вони відносяться, - відсутня.

- недостатньо відомі (V) - види, які можна було віднести до однієї з вище перерахованих категорій, однак у зв'язку з відсугністю повної достовірної інформації питання залишається невизначеним.

- відновлені (VI) - види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і вимагають постійного контролю.

Становлення ландшафту Поділля

Регiон Подiлля - неповторна перлина Природи завдяки неординарному її витвору - Товтровiй грядi. Унiкальнiсть цього феномену вiдзначалася дослiдниками рiзних часiв. Ландшафтнi комплекси Товтрової гряди створюють виключну мальовничiсть i складають значнi потенцiальнi рекреацiйнi можливостi. Серед них особливу принаду та ландшафтну пейзажнiсть складає Подільське Придністров'я. Всi iншi частини Подiлля, їх мiсцевостi носять бiльш-менш рiвнинний характер. Подiльське Приднiстров'я пронизане глибокими каньоноподiбними долинами, часто зi скелястими схилами, над якими височать гряди i бастiони скель, якi носять характер гiрської країни, про що засвiдчують дослiдження К.I. Геренчука (3,4).

У фiзико-географiчному вiдношеннi Подiлля входить у склад Подi - льського плато, яке на пiвночi простягається до Волинi, на сходi - Приднiпровської долини, на заходi - Передкарпатського крайового прогину, на пiвднi - до Молдови.

Серед рiвнинної поверхнi плато видiляється кряжеподiбна смуга пагорбiв, яка називається Товтри або «Медобори». Тягнеться Товтрова гряда з Львiвщини, через смт. Гусятин, дiагонально проходить через територію Подiлля i прямує далi у Молдову. Наскiсне простягання Товтрової гряди з пiвнiчного заходу на пiвденний схiд зумовлено, як показують геологiчнi та геофiзичнi дослiдження, наявнiстю тектонiчного порушення розломного типу, вздовж якого проходила берегова лiнiя Тортонського та Сарматського морiв, де сформувався бар'єрний риф (7). Риф цей неоднорiдний на територiї свого простягання. Вiн розбитий поперечними дислокацiями на окремi блоки, якi вiдзначалися локальними рухами, що мало своїм наслiдком формування рiзних форм утворення бiогермних сполук: бар'єрних рифiв, атолоподiбних угрупувань iзольованих бiогермних останкiв. Ось чому Товтрове пасмо складає сукупнiсть природних неповторних комплексiв. Це цiлий ландшафтний округ, що включає низку iндивiдуальних ландшафтiв. Товтрове пасмо - це ландшафт-унiкум. У його будовi виразно розрiзняють рiзнi форми природних комплексiв:плосковерхий масив Головного товтрового пасма, який пiднiмається над навколишньою рiвниною на 50-60 м, простягуючись вiд с. Iванкiвцi на Збручi, далi через низку населених пунктiв Чемеровецького та Кам'янець-Подiльського адмiнiстративних районiв i сягає Днiстра в районi Старої Ушицi. Протяжнiсть його складає 90 км. Суцiльнiсть пасма Головного товтрового кряжу переривається долинами рiчок Збруч, Жванчик, Смотрич, Мукша, Тернава, якi утворюють у мiсцях прориву через це пасмо величнi скелястi урвища. Головне пасмо здебiльша вкрите широколистяними лiсами багатого видового складу (дуб звичайний i скельний, граб, зрiдка бук європейський, липа серселиста, берека, черешня тощо). Гостроверхi гряди бiчних товтр переважно збезлiсненi, скелястi, з пiднiжжями, вкритими щебнистим делювiєм i лесовидними суглинками, на яких утворилися звичайнi чорноземи пiд лучним остепненим травостоєм. Невисокi рифовi масиви («могилки») зi звичайними чорноземами на них. Мiжтовтровi рiвнини зайнятi переважно орними землями.

Характерною особливiстю Подiлля є значна кiлькiсть лiвих приток Днiстра, якi течуть з пiвночi на пiвдень.З правої сторони в Днiстер не впадає нi одна рiчка. В її долину на березi вiдкриваються лише яри та балки. Причиною цьому є загальний уклiн на пiвдень i пiвденний схiд поверхнi Подiльського плато в Приднiстров'ї. Чудова паралельнiсть рiчкових долин пояснюється причинами тектонiчного характеру, насамперед з вiдголосками утворення процесiв в епоху росту Карпат. Глибини долин рiчок нерiдко сягають до 50-60 м висоти. Коли ж проходити по водороздiлах, то мiсцевiсть виглядає гладкою або смуго-хвилястою рiвниною. I тiльки з наближенням до долин рiчок вiдкривається їх глибина та виднi крутi схили. Боковi схили цих долин розчленованi ярами i балками, дають великi вiдслонення (до десяткiв метрiв висоти).

Сильнi тактонiчнi рухи, iнтрузiї i виверження магми, якi заложили фундамент Українського кристалiчного масиву, завмерли на данiй територiї у кiнцi протерозойської ери. На всьому протязi долини р. Днiстер на Подiллi i в долинах численних його приток в основi великих вiдслонень виступають силурiйськi вiдклади. Представленi вони сланцями з включенням кулеподiбних твердих стяжень фосфоритiв з шероховатою поверхнею. В даному районi глинястi сланцi починають чередуватися i переходити у вапняки з фауною брахиопод, трилобiтiв (верхньосилурiйська ера). Над силурiйськими вiдкладами залягають вiдклади крейдової системи (сеноманський ярус). Вiд кiнця силуру до крейди дана територiя була сушею. Товща крейдових порiд на Подiллi покривається шаром до 10 м плитчастих i кусковатих кремнiїстих зросткiв та кремнiю, у районi смт. Стара Ушиця по р. Днiстер розвинутi лiтотамнiєвi вапняки i пiски 2-го середземноморського ярусу. В серединi сармата море почало згасати на Подiллi, яке закiнчило свою дiяльнiсть на межi верхнього сармату. До кiнця неогена на Подiллi знову утворилася суша, яка збереглась до нашого часу.

Ми лише фрагментарно зупинились на геологiчнiй будiвлi регiону Подiлля, зокрема його неповторного витвору - Товтрового пасма, яка засвiдчує яким непростим був його генезис. Сьогоднi це безцiнна iсторiя та культурна спадщина, якi безпосередньо зв'язанi з формуванням Товтрового кряжу. А хiба цьому не пiдтвердження всесвiтньо вiдомий унiкальний геологiчний Китайгородський розрiз, де наочний лiтопис формування та утворення силурiйських вiдкладiв. Або печера «Атлантида», яка є взiрцем вiдкладiв карстових порiд, чи Бакотський скельний монастир, або Залучанська печера часiв сармату. Нинi цi ландшафтнi утворення є заповiдними об'єктами i оберiгаються державою, як цiннi з навчального та наукового погляду.

Прикро, що вже значна частина Товтрового пасма знiвечена, а дивом ще iснуюча продовжує хаотично знищуватись. «Мiна» злочинного руйнування цього унiкуму Природи регiону започаткована ще в далекi 1929 - 30 роки. Так «планове» руйнування Товтрового пасма набуло визнання тоталiтарного режиму, якому i понинi не має зупинок. Зараз експлуатується понад 20 родовищ. Виникла цiла галузь - гiрничо-видобувна промисловiсть, яка нищiвно спотворює його ландшафнi комплекси, залишаючи пiсля себе мiсячний пейзаж та прилеглi сплюндрованi землi, яких повернути до первозданностi нiкому не вдасться через незнання самого механiзму цих катострофiчних порушень. Не вмiємо вiдновити втомлену плодючу грудочку сплюндрованої землi, як би цього хто не хотiв. Жаль, що Товтрове пасмо збоку посадовцiв, господарникiв i навiть науковцiв i понинi розглядаються як споживацький об'єкт. Усiм «апетитчикам» слiд нагадати, що цей витвiр природи - це не лише сировин - ний придаток наживи, а безцiнна iсторiя землi краю, яка є середовищем проживання бiорiзноманiття, їх угрупуваннь. За багатством флори Товтри поступаються лише Криму та Карпатам, серед якої є багато ендемiкiв i релiктiв. Тут росте 60 видiв рослин червонокнижних. Багатою та специфiчною є i фауна, серед якої 80 видiв в Червонiй книжцi України.

Товтрове пасмо - це гама своєрiдного, неповторного пейзажу Подiлля, яка була i залишається привабливою для вiдвiдувачiв. А нинi цей феномен Природи бiльше 10 пiдприємств рiзного пiдпорядкування хаотично руйнують. Найбiльшими руйнiвниками i марнотратниками були i є Нiгинський (з 1929 р.) та Закупнянський кар'єри асоцiацiї «Укрцукрокамiнь» концерну «Укрцукор», якi використовують найякiснiшi лiтотамнiєвi вапняки для виробництва цукру цукровою промисловiстю, де 40% добутої сировини використовується безпосередньо в цукроварiннi, а 60 з них iдуть у вiдходи, створюючи сплюндрованi техногеннi ланд - шафти.

Багатство i рiзноманiтнiсть природних ресурсiв та рекреацiйнi можливостi нової iнституцiї можуть бути основою для створення розвинутої сiтки мiжнародного туризму. Територiя парку розташована в межах своєрiдного ландшафтного комплексу, який утворюється Товтровою грядою. На даному етапi становлення парку iде формування вiдповiдних зон. Згiдно Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12 травня 1997 року N439 «Про концепцiю збереження бiологiчного рiзноманiття Укра - їни» на парк покладається функцiя екологiчного центру Подiльського регiону.У спiльному Договорi мiж НПП «Подiльськi Товтри» та Мiнеко - безпеки України саме йдеться про створення науково-екологiчного центру, де екологiчнiй освiтi i пропагандi природоохоронної дiяльностi та екомонiторингу вiдводиться прiоритетна роль. Нинi стараннями колективу ведеться робота по завершенню Проекту органiзацiї територiї парку, що дозволить на перспективу не лише зберегти уцiлiлi острiвцi неповторною перлини природи - Товтрове пасмо, але й стабiлiзувати екологiчну обстановку для нинiшнiх людей i передати її у спадок нащадкам, що вiдповiдатиме мiжнародним вимогам концепцiї сталого розвитку.

Размещено на Allbest.ru