Предмет екології

Ознайомлення з наслідками катастрофи на Чоронобильській атомній електростанції та прогнозами на майбутнє. Розгляд джерел хімічного (токсичних речовин) і біологічного забруднення (мікроорганізмів, гельмінтів, вірусів) та їх впливу на здоров'я людини.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид курс лекций
Язык украинский
Дата добавления 13.06.2014
Размер файла 60,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Наслідки катастрофи на ЧАЕС та прогнози на майбутнє

Вступ

Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до унікальної багатоаспектної екологічної катастрофи, що за своїм масштабом визначена як планетарна. Винятковість катастрофи виявилась також у численності та багатомірності негативних соціальних явищ, які вона спричинила. Виник великий комплекс екологічних, медичних, інформаційних, соціальних, наукових, правових, управлінських, економічних, виробничо-технічних, а також і повсякденних побутово-практичних проблем, що сформували її еколого-соціальний феномен, який дістав в офіційному, науковому, повсюдному мовному вжитку назву наслідків Чорнобильської катастрофи.

Масштабні екологічні зрушення навколо аварійної станції поставили проблему відповідного переформування життєдіяльності людей. Цій проблемі були підпорядковані зміни соціальної політики та управління: запроваджені нові норми, форми діяльності, скорочені традиційні виробництва тощо. У мешканців уражених територій виникла необхідність пристосування і до дії радіологічного фактора, і до змін у соціумі: до нових управлінських підходів у регулюванні життєдіяльності регіону, до змінених правових норм, до дефіциту медичної допомоги в умовах ризику захворювання. Великою проблемою для людей стала також необхідність адаптування до особистісних змін у самопочутті та здоров'ї.

Задача порятунку життя мешканців регіону навколо ЧАЕС в період після аварії була вирішена шляхом їх евакуації. Отже, цілісна етнічно-поселенська структура зруйнувалася; сформувалися специфічні соціальні групи потерпілих: мешканців забруднених регіонів, ліквідаторів, самоселів, переселених. Кожна з них мала специфічну адаптивну ситуацію. Зокрема, переселені мусили адаптуватися і до наслідків опромінення та стресу, і до нового місця проживання, оточення, пошуків роботи тощо.

Наслідки катастрофи на ЧАЕС та прогнози на майбутнє

26 квітня 1986 року вибух реактора на Чорнобильській АЕС потряс Україну і сколихнув планету. Та у перші хвилини, поки світ не відчув, що сталося, українські пожежники, забувши, що вони тільки смертні люди, а не безсмертні боги, тамували шалений вогонь довкола двох сотень тонн ядерного палива, яке містилось у розірваному череві енергоблока. Воно будь-якої миті могло бути викинуте в довкілля і розпорошене, могло посилити масштаби трагедії. Земля була тільки на один крок від того, щоб катастрофа стала реально вселенською, бо тоді фізично могла б досягти важким ударом десятки мільйонів мешканців північної півкулі Землі. І наші звичайні пожежники, прості прип'ятські хлопці, приборкавши вогонь пекла, пішли у вічність. Їхні імена тепер укарбовані в історію Землі та пам'ять землян. Вічного визнання людства удостоєний технічний персонал атомної станції, який був у ту ніч на вахті і який одразу ж включився у вгамування катастрофи, стримавши її розростання.

Загальна площа території Зони відчуження (ЗВ) і Зони безумовного (обов'язкового) відселення (ЗБВ) в Україні складає 4270 км2, із яких більше тисячі квадратних кілометрів приходиться на колишні сільськогосподарські угіддя.

Зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році; зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Kі/кв. км та вище, або стронцію від 3,0 Kі/кв. км та вище, або плутонію від 0,1 Kі/кв. км та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за pік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;

Зона не є суцільною територією, а являє собою декілька несуміжних ареалів - ділянок території, які не мають спільних кордонів. Деякі її ділянки та населені пункти розташовані поряд з населеними пунктами, що не підлягають виселенню. Тому існують проблеми поширення радіоактивних речовин за межі Зони при проведенні на її території несанкціонованих робіт, використання лісів та угідь, що раніше були у сільськогосподарському використанні, вторинного переносу радіонуклідів при пожежах, в результаті стихійних гідрометеорологічних явищ і, відповідно, погіршення екологічної і радіаційної ситуації на суміжних територіях.

Територіально Зона розміщена в Українському Поліссі у зоні змішаних лісів Східно-Європейської рівнини. Зональні типи ґрунтів - дерново підзолисті і болотні - займають більше 95% площі.

В зв'язку з припиненням традиційної господарської діяльності і ослабленням антропогенного тиску на природне середовище на більшій частині території Зони безумовного відчуження (надалі ЗБВ) почались природні процеси самовідновлення природних біогеоценозів. Ці процеси спрямовані на формування суцільного стійкого перелогового трав'яного покриву на колишніх орних землях. В подальшому, через ряд проміжних стадій - сукцесій, це призведе до формування стійких лугових і лісових ценозів, що потребують мінімального догляду і характеризуються максимальною радіоекологічною ємністю та обмеженим виносом радіонуклідів за межі Зони.

В Зоні розташовані десятки водних об'єктів (озера, ставки, малі водосховища на ріках, заболочені території, меліоративні канали). Відносно розташованих на них споруд повинні бути прийняті рішення про закриття, консервацію або продовження експлуатації в умовах відчуження територій.

Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до радіоактивного забруднення прилеглої території, повітряного середовища, поверхневих та ґрунтових вод.

Радіоактивне забруднення територій, пов'язане з аварією на Чорнобильській АЕС, спричинило вилучення з господарського користування 180 тис. гектарів сільськогосподарських угідь та 157 тис. гектарів лісів. Основним джерелом радіаційної небезпеки на цих територіях є радіонукліди, які містяться в ґрунтах та водах.

Розподіл радіонуклідів по території Зони є нерівномірним за щільністю забруднення, співвідношенням різних фізико-хімічних форм і радіонуклідним складом випадінь. Основними радіологічно вагомими радіонуклідами є 137Cs (цезій-137), 90Sr (стронцій-90), трансуранові елементи. Біля 80-90% активності радіонуклідів розподілено в верхньому 5-10 см горизонті ґрунтового покриття або в орному шарі, істотно більш висока інтенсивність переносу 90Sr відзначена в піщаних ґрунтах. На територіях, представлених паливною компонентою випадінь, спостерігається тенденція до збільшення забруднення рослинності 90Sr.

Поверхневе радіоактивне забруднення території Зони (без урахування місць локалізації РАВ і проммайданчику ЧАЕС) становить 137Cs - 4,07*109 МБк, 90Sr -4,7*109 МБк і 239Pu, 240Pu - 2,96*107 МБк.

Щільність забруднення території в ЗВ довгоживучими радіонуклідами варіює в широких межах: 137Cs - від 3.7 кБк/м2 до 740 МБк/м2 і вище, 90Sr - від одиниць кБк/м2 до 185 МБк/м2 і вище, 239Pu, 240Pu - до 0.5 МБк/м2 і вище.

ЗБВ представлена територіями з щільністю забруднення 137Cs вище 555 кБк/м2, 90Sr - вище 111 кБк/м2, 239Pu, 240Pu - вище 3,7 кБк/м2, а також територіями з щільністю забруднення ізотопами цезію від 185 до 555 кБк/м2 з ґрунтами, які сприяють високій міграції радіонуклідів у рослини. Щільність забруднення істотної частини вказаної території 137Cs не перевищує регламентовані законодавчими актами рівні.

Радіоактивне забруднення повітряного середовища протягом усього періоду після аварії неухильно знижувалось. Цьому сприяли радіоактивний розпад, природні процеси фіксації активності на поверхні ґрунту та її заглиблення, а також вжиті заходи з дезактивації, пилоподавлення та комплексні протипожежні заходи на всій території Зони відчуження. Порівняння середньорічних показників забруднення повітряного середовища свідчить про стабілізацію його радіаційного стану. Більшість результатів аналізів нижча від допустимих рівнів. Частина аерозолів представлена у вигляді так званих гарячих часток.

Вимірювання концентрацій радіонуклідів у підземних, поверхневих та стічних водах показує, що вони у більшості випадків нижчі від допустимих рівнів.

Аналіз матеріалів за попередні роки показує, що суттєве (1,11-1,85 КБк/л і більше) підвищення концентрації 90Sr у воді р. Прип'ять відбувається лише після затоплення її заплави при рівнях, зумовлених витратами води близькими чи більшими від середніх максимальних її величин, або потужними заторами.

На територіях Зони в багатьох малих водоймищах спостерігаються підвищені рівні забруднення вод 137Cs, особливо це стосується територій, представлених органогенними ґрунтами, де за умовами міграції відсутні умови міцної фіксації радіонукліда ґрунтовим поглинаючим комплексом. Зокрема, це стосується Поліського району Київської області, Народицького і Луганського районів Житомирської області. Рівні забруднення вод в них не перевищують встановлених рівнів безпеки і залишаються достатньо низькими (менше 2 Бк/л), однак забруднення риби в деяких з них може досягати достатньо високих значень (до 300 Бк/кг і вище) [5, с. 206].

Основними потенційними джерелами забруднення підземних вод є запаси активності, розподілені у пунктах тимчасової локалізації радіоактивних відходів, пунктах поховання радіоактивних відходів, у верхніх шарах ґрунтів і донних відкладах Зони.

Загалом наявні дані свідчать, що процеси забруднення ґрунтових вод за фронтом його розповсюдження тривають з відносно невеликою швидкістю на більшій частині території, що контролюється (переважно до 20-30 м/рік). Концентрація радіонуклідів у підземних водах на більшості територій Зони залишається на низькому рівні. Забруднення глибинних горизонтів питного водопостачання вірогідно не зафіксовано.

Можливий винос радіоактивних речовин за межі Зони становить певну потенційну небезпеку для України, що обумовлено її стратегічним географічним положенням у басейні живлення головної водної артерії України - р. Дніпро.

Природно-географічні умови забрудненої території Полісся сприятливі для міграції 137Cs.

Шляхами міграції радіонуклідів за межі Зони є річний стік (що формується за рахунок поверхневого стоку і виносу радіонуклідів підземними водами); повітряний (вітровий) перенос; біогенний перенос; техногенний перенос.

Основним шляхом міграції радіонуклідів за межі Зони є поверхневий стік. Динаміка середньорічного та питомого виносу 137Cs та 90Sr з р. Прип'ять в Київське водосховище свідчить про його значне зменшення у порівнянні з першими роками після аварії на Чорнобильській АЕС та певну його стабілізацію, починаючи з 1989 року. Факти підвищення виносу 90Sr пов'язані з великими паводками і заторними явищами.

Міграція радіонуклідів у підземні води на даний час не призвела до стійкого суттєвого забруднення підземних вод на всій території Зони.

Вітровий перенос радіонуклідів відіграє незначну роль, чому сприяє наявність суцільного рослинного покрову на більшій частині території Зони після припинення традиційної господарської діяльності. (без урахування інтенсивності вітрового переносу радіонуклідів у випадку пожеж) [4, с. 35].

Біогенний перенос і техногенна міграція радіонуклідів за межі Зони в цілому незначні.

Радіаційний вплив викликав руйнування біоценозів на площі, що займає не більш як 0,3% частини Зони, що відноситься до території ЗВ. На 2-3% цієї території здійснюється діяльність у межах міст та промзон, а на решті 97% - зміни біоценозів визначаються не радіонуклідним забрудненням, а припиненням діяльності людини.

Основними радіаційно небезпечними об'єктами у Зоні є: об'єкт Укриття, проммайданчик ЧАЕС, пункти поховання і тимчасової локалізації радіоактивних відходів (РАВ), став - охолоджувач ЧАЕС.

За максимальними оцінками, в об'єкті "Укриття" зосереджено близько 180 тонн ядерного палива, що містить радіоактивні речовини з активністю більше 740·109 МБк. Крім паливовмісних мас, в об'єкті "Укриття" зосереджена велика кількість радіоактивних відходів, що складаються із залишків активної зони зруйнованого реактора, реакторного графіту, забруднених металевих і будівельних конструкцій енергоблоку.

У сховищі відпрацьованого ядерного палива (СВЯП) ЧАЕС на 1 січня 1997 року було 17473 відпрацьованих тепловиділяючих збірок. Обсяг відходів, накопичених на ЧАЕС, оцінюється величинами: твердих РАВ - 34078 м3, рідких РАВ - 10186 м3, щорічно в результаті діяльності ЧАЕС утворюється 1852 м3 твердих РАВ, 1013 м3 рідких РАВ.

У техногенному шарі проммайданчику ЧАЕС навколо об'єкту Укриття знаходиться значна, досі не визначена, кількість радіоактивних матеріалів, у тому числі паливовмісних мас. Місце розташування проммайданчику ЧАЕС характеризується можливістю розвитку підтоплення з ризиком активізації механічної суфозії або пливуноутворення піщано-суглинистих порід на межі з фундаментами споруд.

В устаткованих у ході аварійних та дезактиваційних робіт двох пунктах поховання (ППРВ) та численних пунктах тимчасової локалізації радіоактивних відходів (ПТЛРВ) зосереджені радіоактивні матеріали, загальний запас активності яких оцінюється в 14,06·109 МБк із сумарним обсягом близько 1 млн.м3.

Став-охолоджувач ЧАЕС - водойма площею 22,9 км2, що вміщує 160 млн.м3 води. У 1996 році середня забрудненість води у ставі-охолоджувачі становила: 137Cs - 4,07·103 Бк/л, 90Sr - 2,74·103 Бк/л. Сумарна активність радіонуклідів у донних відкладах досягала: 90Sr до 1,29·108 МБк, 137Cs до 2,96·107 МБк та 238Pu до 1,11·105 МБк. Радіаційне забруднення ґрунтових вод у районі дренажної завіси ставка-охолоджувача досягло свого піку у 1990-1992 рр. В наступні роки на цьому об'єкті спостерігалося покращення радіаційного стану, однак і в даний час залишається дуже небезпечним накопичення радіоактивності у ньому.

Аварія на Чорнобильській АЕС, увійшла в історію України як одна з найтяжчих трагедій XX століття, наслідки якої будуть позначатись на житті кількох поколінь людей. Чорнобильська катастрофа супроводжувалась викидом великої кількості радіонуклідів в навколишнє середовище, вона призвела до значних людських та матеріальних втрат, погіршення стану здоров'я населення, завдала непоправної шкоди українській культурі. На забруднених територіях зараз проживає 2,6 млн. чоловік.

Населення Зони мешкає у тій частині ЗБВ, що знаходиться під управлінням місцевих Рад. У зв'язку із законодавчою забороною постійного проживання населення в ЗБВ продовжується процес відселення з неї жителів. За роки, що минули після Чорнобильської катастрофи, була проведена велика робота по організації переселення. Проте, на 1 липня 1998 р. у населених пунктах Житомирської області мешкало 6128 осіб, а у Київській - 243 особи.

На повільність темпів відселення впливають економічні, соціально-психологічні, демографічні і адміністративні та правові фактори, а саме:

Глибока економічна криза, що призвела до різкого падіння доходів населення. Все складніше забезпечити мінімально допустимий рівень життя навіть у місцях постійного проживання. Існують реальні побоювання ускладнити матеріальні проблеми і невлаштованість сім'ї в районах нового поселення, втратити передбачені законом пільги для осіб, що проживають в Зоні.

Небажання частини населення покидати рідні місця, оскільки психологічний удар у перший післяаварійний період, почуття побоювання за власне здоров'я та здоров'я дітей поступово притупились і стали фактором повсякденного життя. Також впливовим чинником стає статус потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та передбачені законом компенсації та пільги.

Необхідність надання додаткового житла молодим сім'ям, що утворилися.

Обмежені можливості органів державної влади для впливу як на осіб, що отримали житло у "чистих" районах, але залишились проживати в Зоні, так і по відношенню до осіб, що постійно проживають і прописані у Зоні.

Проблемою залишається відселення громадян, які самочинно повернулися в ЗВ. На 01.07.1998 р. налічувалося 660 таких осіб. Проведені дослідження місць несанкціонованого поселення у ЗВ виявили, що діапазон доз опромінення населення, особливо внутрішнього, залежить від певних режимів поведінки та раціону харчування. Концентрація 137Cs в диких тваринах, рибі, грибах становить десятки КБк/кг, тому при високому рівні споживання вони забезпечують дозу внутрішнього опромінення від декілька десятих до одиниць мЗв/рік. Відповідно до даних дозиметричної паспортизації населених пунктів України, що зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії, в переважному числі населених пунктів на території ЗБВ додаткові дозові навантаження на населення не перевищують допустимі рівні.

Повинна бути вирішена проблема невідповідності реальної радіологічної ситуації на частині території ЗБВ критеріям, що регламентовані в існуючих законодавчих актах. У зв'язку з припиненням активної діяльності на відчужуваних територіях найважливішим завданням стає дотримання прийнятних правил і принципів діяльності на них з метою недопущення негативних економічних і екологічних наслідків для навколишнього середовища і населення України.

У даний час її масштаби усвідомлюються все повніше і виникає необхідність виконання принципово нових системних заходів: завершення переселення людей із забруднених територій, соціальна та медична допомога населенню, що проживає у забруднених районах, вирішення соціально-психологічних проблем, зменшення дози опромінення населення, забезпечення чистими продуктами харчування, проведення дезактиваційних робіт, створення інформаційних технологій, здійснення радіаційного контролю та радіаційного моніторингу, вирішення проблеми зони відчуження та об'єкта "Укриття", наукове забезпечення розв'язання чорнобильських проблем, розвиток культури і освіти в потерпілих районах.

24 квітня з приводу 16-ї річниці аварії на ЧАЕС у Міністерстві охорони здоров'я відбулася прес-конференція, присвячена медичним наслідкам Чорнобильської катастрофи. В роботі прес-конференції взяли участь заступник Державного секретаря МОЗ, Головний державний санітарний лікар України Ольга Бобильова, провідні фахівці Наукового центру радіаційної медицини АМНУ, Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ, Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМНУ.

На прес-конференції було відзначено, що в Україні внаслідок аварії на ЧАЕС радіоактивного забруднення зі щільністю цезію-137 понад 1 Кі/км2 зазнала територія загальною площею майже 38 тис. км2 (5% території), на якій проживало понад 3 млн. осіб (майже 6% населення).

На початок 2002 р. під медичним наглядом перебувало понад 2506,8 тис. осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі 497,8 тис. дітей. Персональний облік і довготривалий автоматизований моніторинг стану здоров'я постраждалих здійснюється завдяки системі Державного реєстру України, який містить інформацію про 1 667 352 особи, офіційні записи про дозу опромінення більш ніж 96 тис. учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА).

Частка дорослого населення, яке визнане хворим за результатами медичних оглядів, з 1987 р. збільшилась з 37,5 до 84,85%, зокрема серед УЛНА (осіб молодого віку відносно здорових на час ліквідації) -- з 21,8 до 92,7%, серед дорослих евакуйованих -- з 42,9 до 89,1%, а серед тих, хто проживає на радіаційно забруднених територіях, -- з 49,3 до 84,6%. Серед дитячого населення, що постраждало, спостерігаються аналогічні тенденції до погіршення стану здоров'я. Показник визнаних хворими в порівнянні з 1987 р. підвищився в 1,9 разу і становить 76,9%.

До найбільш ураженої частини населення належать УЛНА, серед яких 237 -- з гострою променевою хворобою, у 145 -- діагноз був підтверджений ще в 1989 р. Близько у 30% осіб, які перенесли гостру променеву хворобу, спостерігаються пізні радіаційні ураження шкіри різного ступеня важкості -- від легких клінічних форм хронічного променевого дерматиту до важких з пізніми трофічними виразками. В осіб, які перенесли гостру променеву хворобу, протягом післяаварійних років народилось 26 дітей, які знаходяться під постійним медичним наглядом фахівців Наукового центру радіаційної медицини АМН України. Більшість дітей, починаючи з першого року життя, часто хворіють на ГРЗ. Результати оцінки імунного статусу свідчать про більш високу частоту відхилень імунологічних параметрів від фізіологічних.

Рівень захворюваності УЛНА в 1,2-1,5 разу перевищує такий серед дорослого населення, що постраждало від наслідків аварії, та інших груп первинного обліку за рахунок хвороб ендокринної, нервової систем, системи кровообігу, хвороб органів травлення. У структурі захворюваності УЛНА протягом десяти років переважали хвороби органів дихання, системи кровообігу, нервової системи та органів травлення, останнім часом хвороби нервової системи посіли четверте місце.

В цілому, захворюваність на злоякісні новоутворення серед УЛНА найвища, постійно підвищується і, починаючи з 1995 р., перевищує аналогічні показники для відповідних вікових груп населення України. Так, у 2001 р. захворюваність на злоякісні новоутворення серед УЛНА становила 37,7 на 10 тис. населення, що постраждало, у відповідних вікових групах населення України -- 34,5-35,8 на 10 тис. Захворюваність на рак щитовидної залози серед УЛНА 1986-1987 pp. у 4-5 разів перевищувала таку у відповідних вікових групах населення.

Кількість дітей, що знаходяться під постійним медичним наглядом, становить понад 497,8 тис. за рахунок народжених після аварії. За час після аварії загальна захворюваність серед дітей зросла у 2,9 разу і у 2001 р. становила 2284,5 на 1000 дітей, що постраждали від наслідків аварії.

Зросла захворюваність на рак щитовидної залози. За період з 1986 по 2001 р. в Україні з приводу раку оперовано 2071 чоловіка (в тому числі у 2001 році -- 195), які на час аварії були у віці від 0 до 18 років; 70% -- діти. Аналіз даних медичної статистики, демографічних і дозиметричних даних свідчить про високу вірогідність того, що пік захворюваності слід очікувати протягом поточного п'ятиріччя.

В останні роки спостерігається стабілізація показника захворюваності на природжені вади розвитку -- 5,2-4,9 на 1000 дітей, які постраждали, що на 30% нижче у порівнянні з 1993 р. Водночас саме природжені вади стали причиною смерті 41 дитини у 2001 р. Для забезпечення надання медичної допомоги постраждалим задіяна практично вся мережа медичних закладів, починаючи з районних поліклінік і закінчуючи клініками науково-дослідних інститутів.

Інвалідність внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлено у понад 98 тис. постраждалих всіх категорій. Найбільшу частку становлять інваліди II групи. Частота первинно визнаних інвалідами на 10 тис. відповідного контингенту має стійку тенденцію до зниження. По групах первинного обліку найчастіше визнаються інвалідами УЛНА. Серед причин інвалідності -- хвороби системи кровообігу, новоутворення (за рахунок злоякісних), хвороби нервової системи. Показники смертності серед постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС за останні роки, зокрема серед УЛНА, дещо підвищились за рахунок усіх груп первинного нагляду. Зважаючи на вікову структуру дорослого населення, яке проживає на забрудненій радіонуклідами території, рівень смертності серед УЛНА найвищий.

Міжнародне співробітництво є однією з основних складових роботи з мінімізації впливу наслідків Чорнобильської катастрофи, яка дає можливість краще вивчити медичні аспекти катастрофи, привернути увагу світового співтовариства до вирішення складних проблем, пов'язаних з аварією. Заклади охорони здоров'я у післяаварійний період беруть участь у багатьох міжнародних проектах щодо вивчення впливу наслідків Чорнобильської катастрофи на здоров'я людей, запропонованих Міжнародною Лігою Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, ЮНЕСКО, Меморіальним фондом Сасакави, Всесвітньою організацією охорони здоров'я, Державним департаментом США.

Зміст

Вступ

1. Хімічні забруднення середовища і здоров'я людини

2. Біологічні забруднення й хвороби людини

3. Вплив звуків на людину

4. Погода і самопочуття людини

5. Харчування і здоров'я людини

6. Ландшафт як фактор здоров'я

7. Проблеми адаптації людини до навколишнього середовища

Список використаної літератури

Вступ

Всі процеси в біосфері взаємозалежні. Людство - лише незначна частина біосфери, а людина є лише одним із видів органічного життя - Homo sapiens (людина розумна). Розум виділив людину з тваринного світу і дав йому величезну могутність. Людина протягом століть прагнула не пристосуватися до природного середовища, а зробити його зручним для свого існування. Тепер ми усвідомили, що будь-яка діяльність людини впливає на навколишнє середовище, а погіршення стану біосфери небезпечно для всіх живих істот, у тому числі і для людини. Всебічне вивчення людини, його взаємин з навколишнім світом призвели до розуміння, що здоров'я - це не тільки відсутність хвороб, але і фізичний, психічний і соціальний добробут людини. Здоров'я - це капітал, даний нам не тільки природою від народження, але і тими умовами, в яких ми живемо.

1. Хімічні забруднення середовища і здоров'я людини

В даний час господарська діяльність людини все частіше стає основним джерелом забруднення біосфери. У природне середовище у все більших кількостях потрапляють газоподібні, рідкі та тверді відходи виробництв. Різні хімічні речовини, що знаходяться у відходах, потрапляючи в грунт, повітря або воду, переходять по екологічних ланках з одного ланцюга в іншу, потрапляючи в кінці кінців в організм людини.

На земній кулі практично неможливо знайти місце, де б не були присутні в тій чи іншій концентрації забруднюючі речовини. Навіть в льодах Антарктиди, де немає жодних промислових виробництв, а люди живуть тільки на невеликих наукових станціях, вчені виявили різні токсичні (отруйні) речовини сучасних виробництв. Вони заносяться сюди потоками атмосфери з інших континентів.

Речовини, що забруднюють природне середовище, дуже різноманітні. У залежності від своєї природи, концентрації, часу дії на організм людини вони можуть викликати різні несприятливі наслідки. Короткочасний вплив невеликих концентрацій таких речовин може викликати запаморочення, нудоту, першіння в горлі, кашель. Попадання в організм людини великих концентрацій токсичних речовин може призвести до втрати свідомості, гострого отруєння і навіть смерті. Прикладом подібної дії можуть бути смоги, які утворюються у великих містах у безвітряну погоду, або аварійні викиди токсичних речовин промисловими підприємствами в атмосферу.

Реакції організму на забруднення залежать від індивідуальних особливостей: віку, статі, стану здоров'я. Як правило, більш вразливі діти, люди похилого віку та особи похилого віку, хворі люди.

При систематичному або періодичному надходженні організм порівняно невеликих кількостей токсичних речовин відбувається хронічне отруєння.

Ознаками хронічного отруєння є порушення нормальної поведінки, звичок, а також нейропсихічного відхилення: швидке стомлення або почуття постійної втоми, сонливість або, навпаки, безсоння, апатія, ослаблення уваги, неуважність, забудькуватість, сильні коливання настрою.

При хронічному отруєнні одні й ті ж речовини у різних людей можуть викликати різні ураження нирок, кровотворних органів, нервової системи, печінки.

Подібні ознаки спостерігаються і при радіоактивному забрудненні навколишнього середовища.

Так, в районах, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, захворюваність серед населення, особливо дітей, збільшилася в багато разів.

Високоактивні в біологічному відношенні хімічні сполуки можуть викликати ефект віддаленого впливу на здоров'я людини: хронічні запальні захворювання різних органів, зміна нервової системи, дія на внутрішньоутробний розвиток плода, що приводить до різних відхилень у новонароджених.

Медики встановили прямий зв'язок між зростанням кількості людей, які хворіють на алергію, бронхіальну астму, рак, і погіршенням екологічної обстановки в даному регіоні. Достовірно встановлено, що такі відходи виробництва, як хром, нікель, берилій, азбест, багато отрутохімікати, є канцерогенами, тобто викликають ракові захворювання. Ще в минулому столітті рак у дітей був майже невідомий, а зараз він зустрічається все частіше й частіше. У результаті забруднення з'являються нові, невідомі раніше хвороби. Причини їх буває дуже важко встановити.

Величезної шкоди здоров'ю людини завдає куріння. Курець не тільки сам вдихає шкідливі речовини, а й забруднює атмосферу, наражає на небезпеку інших людей. Встановлено, що люди, що знаходяться в одному приміщенні з курцем, вдихають навіть більше шкідливих речовин, ніж він сам.

2. Біологічні забруднення й хвороби людини

Крім хімічних забруднювачів, у природному середовищі зустрічаються і біологічні, що викликають у людини різні захворювання. Це хвороботворні мікроорганізми, віруси, гельмінти, найпростіші. Вони можуть знаходитися в атмосфері, воді, ґрунті, в тілі інших живих організмів, у тому числі і в самій людині.

Найбільш небезпечні збудники інфекційних захворювань. Вони мають різну стійкість у навколишньому середовищі. Одні здатні жити поза організмом людини всього кілька годин; перебуваючи в повітрі, у воді, на різних предметах, вони швидко гинуть. Інші можуть жити в навколишньому середовищі від декількох днів до декількох років. Для третіх навколишнє середовище є природним місцем проживання. Для четвертих - інші організми, наприклад дикі тварини, є місцем збереження і розмноження.

Часто джерелом інфекції є грунт, в якій постійно мешкають збудники правця, ботулізму, газової гангрени, деяких грибкових захворювань. В організм людини вони можуть потрапити при пошкодженні шкірних покривів, з немитими продуктами харчування, при порушенні правил гігієни.

Хвороботворні мікроорганізми можуть проникнути в грунтові води і стати причиною інфекційних хвороб людини. Тому воду з артезіанських свердловин, колодязів, джерел необхідно перед питтям кип'ятити.

Особливо забрудненими бувають відкриті джерела води: річки, озера, ставки. Відомі численні випадки, коли забруднені джерела води стали причиною епідемій холери, черевного тифу, дизентерії.

У жарких країнах широко поширені такі хвороби, як амебіаз, шистоматоз, ехінококоз та інші, які викликаються різними паразитами, що потрапляють в організм людини з водою.

При повітряно-крапельної інфекції зараження відбувається через дихальні шляхи при вдиханні повітря, яке містить хвороботворні мікроорганізми.

До таких хвороб відноситься грип, коклюш, свинка, дифтерія, кір та інші. Збудники цих хвороб потрапляю в повітря при кашлі, чханні і навіть при розмові хворих людей.

Особливу групу складають інфекційні хвороби, що передаються при тісному контакті з хворим або при користуванні його речами, наприклад, рушником, носовою хусткою, предметами особистої гігієни та іншими, що були у вживанні хворого. До них відносяться венеричні хвороби (СНІД, сифіліс, гонорея), трахома, сибірська виразка, парша. Людина, втручаючись у природу, нерідко порушує природні умови існування хвороботворних організмів і стає сам жертвою хвороб.

Люди і домашні тварини можуть заражатися хворобами, потрапляючи на територію природного вогнища. До таких хвороб відносять чуму, туляремію, висипний тиф, кліщовий енцефаліт, малярію, сонну хворобу.

Особливістю захворювань є те, що їх збудники існують у природі в межах певної території поза зв'язком з людьми або домашніми тваринами. Одні паразитують в організмі диких тварин-господарів. Передача збудників від тварин до тварини і від тварини до людини відбувається переважно через переносників, найчастіше комах і кліщів.

Можливі й інші шляхи зараження. Так, в деяких жарких країнах, а також у ряді районів нашої країни зустрічається інфекційне захворювання лептоспіроз, або водяна лихоманка. У нашій країні збудник цієї хвороби мешкає в організмах полівок звичайних, широко поширених у луках біля річок. Захворювання на лептоспіроз носить сезонний характер, частіше зустрічаються в період сильних дощів і в спекотні місяці (липень - серпень). Людина може заразитися при попаданні в його організм води, забрудненої виділеннями гризунів. Такі хвороби, як чума, орнітоз, передаються повітряно-крапельним шляхом. Перебуваючи в районах захворювань, необхідно дотримуватися спеціальні запобіжні заходи.

3. Вплив звуків на людину

Людина завжди жила в світі звуків і шуму. Звуком називають такі механічні коливання зовнішнього середовища, які сприймаються слуховим апаратом людини (від 16 до 20 000 коливань в секунду). Коливання більшої частоти називають ультразвуком, меншою - інфразвуком. Шум - гучні звуки, що злилися в неструнке звучання.

Для всіх живих організмів, у тому числі і людини, звук є однією з дій навколишнього середовища.

У природі гучні звуки рідкісні, шум відносно слабкий і нетривалий. Поєднання звукових подразників дає час тваринам і людині, необхідне для оцінки їх характеру і формування у відповідь реакції. Звуки і шуми великої потужності вражають слуховий апарат, нервові центри, можуть викликати больові відчуття і шок. Так діє шумовий забруднення.

Тихий шелест листя, дзюрчання струмка, пташині голоси, легкий плескіт води і шум прибою завжди приємні людині. Вони заспокоюють його, знімають стреси. Але природні звучання голосів Природи стають все більш рідкісними, зникають зовсім або заглушаються промисловими транспортними й іншими шумами.

Тривалий шум несприятливо впливає на орган слуху, знижуючи чутливість до звуку. чорнобильський забруднення токсичний

Він призводить до розладу діяльності серця, печінки, до виснаження і перенапруги нервових клітин. Ослаблені клітини нервової системи не можуть досить чітко координувати роботу різних систем організму. Звідси виникають порушення їх діяльності.

Рівень шуму вимірюється в одиницях, що виражають ступінь звукового тиску, - децибелах. Цей тиск сприймається не безмежно. Рівень шуму в 20-30 децибел (дБ) практично нешкідливий для людини, це природний шумовий фон. Що ж стосується голосних звуків, то тут допустима межа становить приблизно 80 децибел. Звук у 130 децибел уже викликає в людини болюче відчуття, а 150 стає для нього нестерпним. Недарма в середні століття існувала страта "під дзвін". Гул дзвона мучив і повільно вбивав засудженого.

Дуже високий рівень і промислових шумів. На багатьох роботах і гучних виробництвах він досягає 90-110 децибелів і більше. Не набагато тихіше й у нас удома, де з'являються все нові джерела шуму - так звана побутова техніка.

Довгий час вплив шуму на організм людини спеціально не вивчалося, хоча вже в давнину знали про його шкоду і, наприклад, в античних містах вводилися правила обмеження шуму.

В даний час учені в багатьох країнах світу ведуть різноманітні дослідження з метою з'ясування впливу шуму на здоров'я людини. Їх дослідження показали, що шум завдає суттєвої шкоди здоров'ю людини, але й абсолютна тиша лякає і пригнічує його. Так, співробітники одного конструкторського бюро, що мав прекрасну звукоізоляцію, уже через тиждень стали скаржитися на неможливість роботи в умовах гнітючої тиші. Вони нервували, втрачали працездатність. І, навпаки, вчені встановили, що звуки певної сили стимулюють процес мислення, особливо процес рахунку.

Кожна людина сприймає шум по-різному. Багато що залежить від віку, темпераменту, стану здоров'я, оточуючих умов.

Деякі люди втрачають слух навіть після короткого впливу шуму порівняно зменшеної інтенсивності.

Постійний вплив сильного шуму може не тільки негативно вплинути на слух, але й викликати інші шкідливі наслідки - дзвін у вухах, запаморочення, головний біль, підвищення втоми.

Дуже гучна сучасна музика також притупляє слух, викликає нервові захворювання.

Шум має акумулятивним ефектів, тобто акустичні роздратування, накопичуючись в організмі, все сильніше пригнічують нервову систему.

Тому перед втратою слуху від впливу шумів виникає функціональний розлад центральної нервової системи. Особливо шкідливою вплив шум надає на нервово-психічну діяльність організму.

Процес нервово-психічних захворювань вищий серед осіб, що працюють в галасливих умовах, ніж в осіб, що працюють у нормальних звукових умовах.

Шуми викликають функціональні розлади серцево-судинної системи; надають шкідливий вплив на зоровий і вестибулярний аналізатори, знижує рефлекторну діяльність, що часто стає причиною нещасних випадків і травм.

Як показали дослідження, нечутні звуки також можуть надати шкідливої вплив на здоров'я людини. Так, інфразвуки особливий вплив роблять на психічну сферу людини: уражаються всі види інтелектуальної діяльності, погіршуються настрій, іноді з'являється відчуття розгубленості, тривоги, переляку, страху, а при високій інтенсивності - почуття слабкості, як після сильного нервового потрясіння.

Навіть слабкі звуки інфразвуки можуть робити на людину істотний вплив, особливо якщо вони носять тривалий характер. На думку вчених, саме інфразвуками, нечутно проникають крізь найтовщі стіни, викликаються багато нервові хвороби жителів великих міст.

Ультразвуки, що займають помітне місце в гамі виробничих шумів, також небезпечні. Механізми їх дії на живі організми вкрай різноманітні. Особливо сильно їх негативному впливу піддаються клітини нервової системи.

Шум підступний, його шкідливий вплив на організм відбувається незримо, непомітно. Порушення в організмі людини проти шуму практично беззахисний.

В даний час лікарі говорять про шумову хворобу, що розвивається в результаті впливу шуму з переважним ураженням слуху та нервової системи.

4. Погода і самопочуття людини

Кілька десятків років тому практично нікому і в голову не приходило пов'язувати свою працездатність, свій емоційний стан і самопочуття з активністю Сонця, з фазами Місяця, з магнітними бурями та іншими космічними явищами.

У будь-якому явищі навколишнього нас природи існує сувора повторюваність процесів: день і ніч, приплив і відлив, зима і літо. Ритмічність спостерігається не тільки в русі Землі, Сонця, Місяця і зірок, але і є невід'ємним і універсальним властивістю живої матерії, властивістю, що проникає в усі життєві явища - від молекулярного рівня до рівня цілого організму.

У ході історичного розвитку людина пристосувалася до певного ритму життя, обумовленому ритмічними змінами в природному середовищі та енергетичною динамікою обмінних процесів.

В даний час відомо безліч ритмічних процесів в організмі, званих біоритмами. До них відносяться ритми роботи серця, дихання, біоелектричної активності мозку. Все наше життя являє собою постійну зміну спокою та активної діяльності, сну і неспання, стомлення від напруженої праці і відпочинку.

В організмі кожної людини, подібно морським припливи і відпливи, вічно панує великий ритм, що випливає із зв'язку життєвих явищ з ритмом Всесвіту і символізує єдність світу.

Центральне місце серед всіх ритмічних процесів займають добові ритми, що мають найбільше значення для організму. Реакція організму на будь-який вплив залежить від фази добового ритму (тобто від часу доби). Ці знання викликали розвиток нових напрямків у медицині - хронодіагностики, хронотерапії, хронофармакологіі. Основу їх складає положення про те, що один і той же засіб у різні години доби має на організм різне, іноді прямо протилежний вплив. Тому для отримання більшого ефекту важливо вказувати не тільки дозу, а й точний час прийому ліків.

Виявилося, що вивчення змін у добових ритмах дозволяє виявити виникнення деяких захворювань на самих ранніх стадіях.

Клімат також чинить серйозний вплив на самопочуття людини, впливаючи на нього через погодні чинники. Погодні умови включають в себе комплекс фізичних умов: атмосферний тиск, вологість, рух повітря, концентрацію кисню, ступінь збуреності магнітного поля Землі, рівень забруднення атмосфери.

До цих пір ще не вдалося до кінця встановити механізми реакцій організму людини на зміну погодних умов. А вона часто дає себе знати порушеннями серцевої діяльності, нервовими розладами. При різкій зміні погоди знижується фізична і розумова працездатність, загострюються хвороби, збільшується число помилок, нещасних і навіть смертних випадків.

Більшість фізичних факторів зовнішнього середовища, у взаємодії з якими еволюціонував людський організм, мають електромагнітну природу.

Добре відомо, що біля швидко поточної води повітря освіжає й бадьорить. У ньому багато негативних іонів. З цієї ж причини нам представляється чистим і освіжаючим повітрям після грози.

Навпаки, повітря в тісних приміщеннях з великою кількістю різного роду електромагнітних приладів насичений позитивними іонами. Навіть порівняно нетривале знаходження в такому приміщенні приводить до загальмованості, сонливості, запаморочення і головного болю. Аналогічна картина спостерігається у вітряну погоду, у курні й вологі дні. Фахівці в області екологічної медицини вважають, що негативні іони позитивно впливають на здоров'я, а позитивні - негативно.

Зміни погоди не однаково позначаються на самопочутті різних людей. У здорової людини при зміні погоди відбувається своєчасне підстроювання фізіологічних процесів в організмі до умов зовнішнього середовища. У результаті підсилюється захисна реакція й здорові люди практично не відчувають негативного впливу погоди.

У хворої людини пристосувальні реакції ослаблені, тому організм втрачає здатність швидко підлаштовуватися. Вплив погодних умов на самопочуття людини пов'язано також з віком і індивідуальною сприйнятливістю організму.

5. Харчування і здоров'я людини

Кожен з нас знає, що їжа необхідна для нормальної життєдіяльності організму.

Протягом всього життя в організмі людини безперервно відбувається обмін речовин і енергії. Джерелом необхідних організму будівельних матеріалів і енергії є живильні речовини, що надходять із зовнішнього середовища в основному з їжею. Якщо їжа не надходить в організм, людина відчуває голод. Але голод, на жаль, не підкаже, які поживні речовини і в якій кількості необхідні людині. Ми часто вживаємо в їжу те, що смачно, що можна швидко приготувати, і не дуже замислюємося про корисність і доброякісності вживаних продуктів.

Лікарі стверджують, що повноцінне раціональне харчування - важлива умова збереження здоров'я і високої працездатності дорослих, а для дітей ще й необхідна умова зростання і розвитку.

Для нормального росту, розвитку і підтримки життєдіяльності організму необхідні білки, жири, вуглеводи, вітаміни і мінеральні солі в потрібному йому кількості.

Нераціональне харчування є однією з головних причин виникнення серцево-судинних захворювань, захворювань органів травлення, хвороб, пов'язаних з порушенням обміну речовин.

Регулярне переїдання, споживання надлишкової кількості вуглеводів і жирів - причина розвитку таких хвороб обміну речовин, як ожиріння і цукровий діабет.

Вони викликають ураження серцево-судинної, дихальної, травної та інших систем, різко знижують працездатність і стійкість до захворювань, що скорочує тривалість життя в середньому на 8-10 років.

Раціональне харчування - найважливіше неодмінна умова профілактики не тільки хвороб обміну речовин, але і багатьох інших.

Харчовий фактор відіграє важливу роль не тільки в профілактиці, але і в лікуванні багатьох захворювань. Спеціальним чином організоване харчування, так зване лікувальне харчування - обов'язкова умова лікування багатьох захворювань, в тому числі обмінних і шлунково-кишкових.

Лікарські речовини синтетичного походження на відміну від харчових речовин є для організму чужорідними. Багато хто з них можуть викликати побічні реакції, наприклад, алергію, тому при лікуванні хворих слід віддавати перевагу харчового фактору.

У продуктах багато біологічно активні речовини виявляються у рівних, а іноді і в більш високих концентраціях, ніж в застосовуваних лікарських засобах. Ось чому з найдавніших часів багато продуктів, в першу чергу овочі, фрукти, насіння, зелень, застосовують при лікуванні різних хвороб.

Багато продуктів харчування надають бактерицидні дії, пригнічуючи ріст і розвиток різних мікроорганізмів. Так, яблучний сік затримує розвиток стафілокока, сікграната пригнічує ріст сальмонел, сік журавлини активний відносно різних кишкових, гнильних та інших мікроорганізмів. Всім відомі антимікробні властивості цибулі, часнику та інших продуктів. На жаль, весь цей багатий лікувальний арсенал не часто використовується на практиці.

Раціональне харчування передбачає необхідність при складанні добового раціону враховувати, з одного боку, потреби організму в основних поживних речовинах і енергії, з іншого - вміст цих речовин і їх енергетичну цінність. Необхідно суворо дотримуватися санітарно-гігієнічні правила приготування їжі. Ретельно мити, піддавати термічній обробці продукти харчування. Все це робиться для того, щоб в організм людини не потрапили біологічні забруднювачі - хвороботворні і паразитичні організму.

Але тепер з'явилася нова небезпека - хімічне забруднення продуктів харчування. З'явилося й нове поняття - екологічно чисті продукти.

Очевидно, кожному з нас припадала купувати в магазинах великі, красиві овочі і фрукти, але, на жаль, в більшості випадків, спробувавши їх ми з'ясовували, що вони водянисті і не відповідають нашим вимогам щодо смаку. Така ситуація відбувається, якщо сільськогосподарські культури вирощуються з застосуванням великої кількості добрив і отрутохімікатів. Така сільськогосподарська продукція здатна мати не тільки погані смакові якості, але і бути небезпечною для здоров'я.

Азот - складова частина життєво важливих для рослин, а також для тварин організмів сполук, наприклад білків.

У рослинах азот надходить з ґрунту, а потім через продовольчі та кормові культури потрапляє в організми тварин і людини. Нині сільськогосподарські культури мало не повністю отримують мінеральний азот з хімічних добрив, тому що деяких органічних добрив не вистачає для збіднених азотом ґрунтів. Однак на відміну від органічних добрив у хімічних добривах не відбувається вільного виділення в природних умовах поживних речовин.

Значить, не виходить і "гармонійного" харчування сільськогосподарських культур, що задовольняє вимоги їх зростання. У результаті відбувається надлишкове азотне живлення рослин і внаслідок цього накопичення в ньому нітратів.

Надлишок азотних добрив веде до зниження якості рослинної продукції, погіршення її смакових властивостей, зниження витривалості рослин до хвороб і шкідників, що, у свою чергу, змушує хлібороба збільшувати застосування отрутохімікатів. Вони також накопичуються в рослинах. Підвищений вміст нітратів призводить до утворення нітритів, шкідливих для здоров'я людини. Вживання такої продукції може викликати у людини серйозні отруєння і навіть смерть.

Особливо різко виявляється негативна дія добрив і отрутохімікатів при вирощуванні овочів у закритому ґрунті. Це відбувається тому, що в теплицях шкідливі речовини не можуть безперешкодно випаровуватися й нестися потоками повітря. Після випаровування вони осідають на рослини.

Рослини здатні накопичувати в собі практично всі шкідливі речовини. Ось чому особливо небезпечна сільськогосподарська продукція, що вирощується поблизу промислових підприємств і великих автодоріг.

6. Ландшафт як фактор здоров'я

Людина завжди прагне в ліс, у гори, на берег моря, річки або озера.

Тут він відчуває приплив сил, бадьорості. Недарма кажуть, що найкраще відпочивати на лоні природи. Санаторії, будинки відпочинку будуються в найкрасивіших куточках. Це не випадковість. Виявляється, що навколишній ландшафт може різне вплив на психоемоційний стан. Споглядання краси природи стимулює життєвий тонус і заспокоює нервову систему. Рослинні біоценози, особливо лісу, роблять сильний оздоровчий ефект.

Тяга до природних ландшафтів особливо сильна в жителів міста. Ще в середні століття було відмічено, що тривалість життя городян менше, ніж у сільських жителів. Відсутність зелені, вузькі вулички, маленькі двори-колодязі, куди практично не проникав сонячне світло, створювали несприятливі умови для життя людини. З розвитком промислового виробництва в місті і його околицях з'явилася величезна кількість відходів, що забруднюють навколишнє середовище.

Різноманітні фактори, пов'язані з ростом міст, в тій чи іншій мірі позначаються на формуванні людини, на його здоров'ї. Це змушує вчених усе серйозніше вивчати вплив середовища проживання на жителів міст. Виявляється, від того, в яких умовах живе людина, яка висота стель у його квартирі й настільки звукопроникна її стіни, як людина добирається до місця роботи, з ким він повсякденно звертається, як оточуючі люди ставляться один до одного, залежить настрій людини, її працездатність , активність - все його життя.

У містах людина придумує тисячі хитрувань для зручності свого життя - гарячу воду, телефон, різні види транспорту, автодороги, сферу обслуговування й розваг. Однак у великих містах особливо сильно проявляються й недоліки життя - житлова й транспортна проблеми, підвищення рівня захворюваності. Певною мірою це пояснюється одночасним впливом на організм двох, трьох і більше шкідливих факторів, кожен з яких володіє незначним впливом, але в сукупності призводить до серйозних бід людей.

Так, наприклад, насичення середовища й виробництва швидкісними й швидкодіючими машинами підвищує напруга, вимагає додаткових зусиль від людини, що призводить до перевтоми. Добре відомо, що перевтомлена осіб більше страждає від наслідків забруднення повітря, інфекцій.

Забруднене повітря в місті, отруюючи кров окисом вуглецю, наносить некурящому людині такої ж шкоди, як і викурювання курцем пачки сигарет на день. Серйозним негативним фактором у сучасних містах є так зване шумове забруднення.

З огляду на здатність зелених насаджень сприятливо впливати на стан навколишнього середовища, їх необхідно максимально наближати до місця життя, роботи, навчання й відпочинку людей.

Дуже важливо, щоб місто було біогеоценозом, нехай не абсолютно сприятливим, але хоча б що не шкодить здоров'ю людей. Нехай тут буде зона життя. Для цього необхідно вирішити масу міських проблем. Всі підприємства, несприятливі в санітарному відношенні, повинні бути виведені за межі міст.

...

Подобные документы

  • Вивчення залежності здоров’я населення від навколишніх чинників. Розгляд стану антропогенного забруднення природи, впливу енергетичних забруднювачів. Електромагнітна екологія та її види. Дія хімічних речовин на навколишнє середовище та організм людини.

    презентация [4,0 M], добавлен 02.11.2014

  • Досвід протирадіаційного захисту військовослужбовців під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Попередження внутрішнього опромінення, контроль над станом здоров’я ліквідаторів. Головні природні джерела радіації.

    курсовая работа [26,2 K], добавлен 30.09.2013

  • Характеристика стану навколишнього середовища України. Аналіз негативних та позитивних наслідків атомної енергетики для екології та їх вплив на здоров’я людини. Оцінка радіаційного забруднення населених пунктів Чернівецької та Тернопільської областей.

    реферат [66,4 K], добавлен 23.11.2010

  • Предмет, завдання і види сучасної екології. Загальні закономірності впливу екологічних факторів на живі організми. Біосфера як глобальна екосистема. Забруднення навколишнього природного середовища та його охорона. Проблеми відходів людської діяльності.

    курс лекций [2,9 M], добавлен 14.12.2011

  • Перелік основних джерел радіоактивного забруднення. Аналіз впливу Чорнобильської катастрофи на екологічну ситуацію в агроекосистемах Білорусі, а також оцінка її наслідків. Особливості акумуляції радіонуклідів грибами в зонах радіоактивного забруднення.

    курсовая работа [28,0 K], добавлен 02.12.2010

  • Рівні циркуляції інформації усередині антропоекосистеми. Забруднення навколишнього середовища. Безпека в екології людини. Вплив якості питної води на населення міста Пенза. Чинники, що впливають на здоров'ї городян. Екологічно небезпечні речовини.

    реферат [37,5 K], добавлен 19.06.2010

  • Перетворення хімічної енергії палива послідовно в теплову, механічну і електричну. Технологічна схема теплової електростанції. Характеристика забруднюючих речовин та плата за забруднення. Розрахунок категорії небезпечності теплової електростанції.

    курсовая работа [731,1 K], добавлен 02.01.2011

  • Джерела і речовини хімічного забруднення атмосфери. Контроль за викидами в атмосферу. Забруднення від автотранспорта, літаків. Вплив оксидів вуглецю, азоту, діоксида сірки, сірчаного ангідрида, радіоактивних речовин на людину, рослинний і тваринний світ.

    реферат [43,1 K], добавлен 23.09.2009

  • Характеристика забруднювачів повітря: класифікація та вплив на здоров’я людини. Атмосфера: її склад, роль та функції. Вплив шкідливих домішок в повітрі на здоров’я людини. Дослідження забруднення повітря міста Боярки методом спостереження за лишайниками.

    курсовая работа [61,5 K], добавлен 12.03.2011

  • Людина як система, феномен людини, принципи її організації, свідомість і несвідомість. Біологічне поле людини. Здоров'я та його механізми з позиції системного підходу. Аварія на Чорнобильській атомній станції. Розширення природно-заповідних територій.

    реферат [27,8 K], добавлен 27.04.2011

  • Значення води в природі й житті людини, чинники забруднення. Хвороби, до яких призводить споживання забрудненої води. Джерела забруднення атмосфери. Ліс як складова біосфери. Вплив виробництва на здоров'я людини. Найбільш актуальні екологічні проблеми.

    презентация [1,3 M], добавлен 27.02.2011

  • Поняття, причини та наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Дослідження поширення радіації, евакуації населення, впливу аварії на здоров'я людей. Визначення проблеми недбалого ставлення до природи, загрозливого стану довкілля України.

    реферат [27,1 K], добавлен 11.05.2015

  • Особливості антропогенних екосистем та мікроклімату урбоекосистем. Створення штучних геохімічних провінцій та забруднення довкілля, їх вплив на здоров’я людини. Закон "шагреневої шкіри" і закон неможливості усунення відходів, чотири закони Б. Коммонера.

    реферат [22,8 K], добавлен 21.06.2010

  • Взаємозв'язок навколишнього середовища та життєдіяльності організму людини, екологічні аспекти її здоров'я. Вплив генотипу та середовища на фенотип людини. Поширення онкологічних та багатьох інших захворювань внаслідок екологічної ситуації в Україні.

    курсовая работа [601,0 K], добавлен 09.12.2012

  • Водні ресурси. Атмосферне повітря. Ґрунт і надра. Відходи. Енергетика. Вплив забруднення навколишнього середовища на здоров’я людини. Найнебезпечніші джерела канцерогенних речовин. Каракурти. Екологічні організації та ЗМІ.

    реферат [16,1 K], добавлен 19.03.2007

  • Моніторинг стану повітряного басейну. Вплив наслідків забруднення атмосферного повітря на стан здоров'я населення. Розрахунок максимального значення приземної концентрації шкідливих речовин. Механічні, фізичні, хімічні методи очистки газопилового потоку.

    курсовая работа [135,0 K], добавлен 26.06.2014

  • Антропогенний вплив – вплив на природне навколишнє середовище господарської діяльності людини. Основні сполуки довкілля. Чинники забруднення води і атмосфери, міської території. Найбільш актуальні екологічні проблеми, що можуть впливати на здоров`я дітей.

    презентация [504,4 K], добавлен 04.11.2013

  • Риси сучасного гірничого виробництва в Україні з боку екології. Гравітаційні процеси, викликані гірничою діяльністю людини. Забруднення довкілля: вина мінерально–промислового комплексу України. Екологічно виправдані шляхи ведення гірничих робіт.

    реферат [55,6 K], добавлен 14.12.2007

  • Предмет та завдання екології. Вивчення історії становлення екології як науки. Роботи Ч. Дарвіна та їх значення у підготовці наукового співтовариства до сприйняття подальших екологічних ідей. Вплив людини на навколишнє середовище. Нові напрямки екології.

    реферат [28,4 K], добавлен 24.03.2015

  • Екологія людини, її предмет і задачі. Зв'язок людини і природи. Залежність здоров'я людини від природного середовища. Демографія ресурсів і життєвого простору. Вплив радіоактивного й інших забруднень навколишнього середовища на захворюваність населення.

    курсовая работа [29,2 K], добавлен 01.07.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.