Економіко-екологічні передумови та механізми запобігання негативних наслідків зміни клімату

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 330.15:504.03

ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА МЕХАНІЗМИ ЗАПОБІГАННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ЗМІНИ КЛІМАТУ

Спеціальність: 08.08.01 - Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

ВОЛОШИН ДЕНИС ВАЛЕНТИНОВИЧ

Одеса - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

Степанов В`ячеслав Миколайович, доктор економічних наук, професор, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти:

Данілішин Богдан Михайлович, доктор економічних наук, професор, Рада з вивчення продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу методології сталого розвитку та екологічної безпеки;

Ковальов Володимир Георгійович, доктор економічних наук, професор, Одеський державний екологічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту природоохоронної діяльності.

Провідна установа: Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра екології, розміщення продуктивних сил та технологій, м. Одеса.

Захист відбудеться "29" травня 2003 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий "24" квітня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Тараканов М.Л.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з найважливіших умов сталого розвитку економіки є економіко-екологічна оптимізація в системі взаємодії суспільства, виробництва і природного навколишнього середовища. Сучасні світові дані гідрометеорологічних та екологічних служб свідчать про тенденції збільшення економіко-екологічних дисгармоній у результаті глобальної зміни клімату (ГЗК). В даний час ГЗК, яка викликана постійним зростанням викидів в атмосферу двоокису вуглецю (СО ₂) та інших газів, що створюють "парниковий ефект", є однією з важливіших світових екологічних та економічних проблем. ГЗК для всіх країн світу, у тому числі й для України, означає зростання кількості природних катастроф у вигляді паводків, посух, ураганів і т. ін., що призводить до розширення масштабів економічних втрат, які обчислюються щорічно сотнями мільярдів доларів (для України - порядку одного мільярда).

Україна відноситься до числа країн з високим рівнем забруднення навколишнього середовища парниковими газами і, незважаючи на промислово-економічний спад, залишається на 10-му місці у світі за цим показником. Відповідно до постанов Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (1992 р.) і до умов Кіотського протоколу (1997 р.) Україна повинна до 2012р. не перевищувати рівня викиду парникових газів 1990 року.

За останні п'ять років в Україні відзначається активізація роботи з організації наукових і прикладних досліджень у рамках "Кліматичної програми України" (Постанова Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р № 650), основними напрямками якої є розширення гідрометеорологічних досліджень, організація кліматологічного моніторингу, використання інформації про клімат та ін. На підставі аналітичної оцінки проблемних ситуацій установлено, що ця Програма має потребу в серйозній економізації, екологізації та соціологізації в контексті економічної та національної безпеки.

У цьому плані в Україні має бути вирішений великий комплекс науково-технічних, організаційно-економічних, правових, етичних і інших проблем. Особливої уваги заслуговують питання організації комплексних економіко-екологічних досліджень та розробки механізмів запобігання небезпечних змін клімату та їхніх наслідків для регіонів і України в цілому.

Багатовекторність, складність і недостатність розробки теоретико-методологічних, методичних і прикладних проблем запобігання небезпечних змін клімату та їхніх економіко-екологічних наслідків для України визначили вибір теми дисертаційної роботи, її мету та побудову структури досліджень.

Взаємозв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати дисертаційної роботи одержані при виконанні науково-дослідних робіт Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (1999-2003 рр.) за темами: "Науково-методичні основи формування комплексного економіко-екологічного механізму управління господарською прибережною діяльністю в Чорноморсько-Азовському басейні" (номер держреєстрація 0198U001373) - автором розроблено методологічні підходи до прогнозування економіко-екологічних наслідків підвищення рівня морів у контексті глобального потепління; "Наукові основи економіко-екологічного прогнозування ресурсно-екологічних трансформацій у приморських регіонах України" (номер держреєстрація 0101U000708) - розроблено методологічні підходи та методичні рекомендації з прогностичної економіко-екологічної оцінки наслідків зміни клімату; Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (1999-2002 рр.) за темою "Дослідження процесу формування ринкових структур в перехідній економіці: теорія, методологія, економічна політика" (номер держреєстрація 0101U001590) - сформульовані методичні підходи до розробки ринкових рішень проблем мобілізації ресурсів на основі індустріальної організації розвитку.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних основ і практичних рекомендацій з формування економіко-екологічних механізмів запобігання негативних наслідків глобальної зміни клімату. Мета дослідження обумовила необхідність постановки і вирішення таких задач:

- розробка методологічних підходів до економіко-екологічної оцінки розвитку природно-техногенних трансформацій, які зумовлені антропогенним впливом на навколишнє середовище і зміною клімату;

- формування методичних підходів до модельного системного опису економіко-екологічних колізій в умовах глобальної зміни клімату;

- розвиток методичної бази удосконалювання понятійно-категоріального апарату економіко-екологічних досліджень проблем зміни клімату;

- оцінка можливостей адаптації сценарних методів прогнозування до економіко-екологічних наслідків зміни клімату в регіоні;

- формування організаційно-економічних і нормативно-правових механізмів запобігання негативних економіко-екологічних наслідків зміни клімату;

- розробка програмно-цільового інструментарію комплексного рішення економіко-екологічних проблем глобальної зміни клімату та його негативних наслідків для сталого розвитку економіки країни.

Об'єктом дослідження є економіко-екологічні оцінки тенденцій глобальної зміни клімату та його впливу на економічний розвиток.

Предметом дослідження є методологічні підходи і методичні основи формування економіко-екологічних механізмів запобігання негативних наслідків зміни клімату.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є теоретичні розробки вітчизняних та закордонних фахівців в галузі економіки природокористування і охорони навколишнього середовища, економіки промисловості, економічної і національної безпеки.

При оцінці сучасних тенденцій природно-технічних трансформацій використовуються методи загальної теорії систем, методи експертних оцінок та економіко-екологічного аналізу. В основу розробки методологічних і методичних підходів до формування економіко-екологічних досліджень проблем зміни клімату покладено принципи теорії пізнання природних і суспільних процесів, загальної теорії розвитку, сценарні методи прогнозування для оцінки економіко-екологічних наслідків зміни клімату.

При розробці рекомендацій з формування організаційно-економічних і правових механізмів запобігання небезпечних економіко-екологічних наслідків зміни клімату використано методи теорії управління великими системами, теорії управління проектами і теорії екологічного менеджменту.

Інформаційною базою досліджень є Закони України, Укази Президента України, законодавчі акти Верховної Ради, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи міністерств і відомств, статистичні та інші матеріали, що були опубліковані в монографічній літературі та періодичних наукових виданнях.

Наукова новизна одержаних результатів досліджень полягає в такому:

- на основі методологічних принципів системного аналізу виявлено тенденції і закономірності глобальних і регіональних природно-техногенних трансформацій у контексті зміни клімату і з урахуванням вироблення підходів до забезпечення економіко-екологічної безпеки;

- розроблено методичні підходи до формування системних уявлень економіко-екологічних трансформацій, що враховують мінливість кліматичного фактору в системі планування сталого розвитку;

- на підставі принципів екології розширено і поглиблено основні поняття і категорії економіко-екологічних досліджень проблем зміни клімату;

- розроблено комплексний підхід до використання сценарних методів прогнозування економіко-екологічних наслідків зміни клімату і прикладення їх до умов Українського Причорномор'я;

- обґрунтовано пріоритетні напрямки удосконалювання системи організаційно-економічних і нормативно-правових механізмів адаптації економіки до зміни клімату на підставі концепції запобігання небезпечних економіко-екологічних наслідків для регіонів України;

- розроблено програмно-цільовий інструментарій вирішення економіко-екологічних проблем глобальної зміни клімату на підставі принципів теорії управління великими проектами й антикризової стратегії сталого розвитку регіону.

Практичне значення одержаних результатів пов'язано з вирішенням важливих національних проблем економічної та екологічної безпеки і вирішенням задач сталого розвитку народногосподарського комплексу в умовах глобальної зміни клімату. Отримані в роботі наукові положення, висновки і рекомендації при їхньому практичному використанні сприяють вирішенню оптимізаційних задач розміщення і розвитку продуктивних сил України. Результати наукових досліджень використовуються Державною гідрометеорологічною службою Мінекоресурсів України (довідка № 22/18-717 від 4.01.2003 р.), Науковою радою з проблем навколишнього середовища та сталого розвитку НАН України (довідка № 9п/09 від 25.02.2003 р.), Південним науковим центром НАН України та Міносвіти України (довідка №100/134 від 4.03.2003 р.), у навчальних курсах "Управління регіональним розвитком" і "Управління проектами" в Одеському державному екологічному університеті (довідка № 02-96 від 14.01.2003 р.).

Особистий внесок здобувача визначається розробкою методологічних і методичних підходів до обґрунтування рекомендацій з формування системи організаційно-економічних механізмів, пов'язаних з вирішенням задач зниження негативних наслідків зміни клімату. Обґрунтовано програмно-цільові методи запобігання небезпечних змін клімату і їхніх економіко-екологічних наслідків для України. В наукових публікаціях, що видані в співавторстві, у дисертації використано тільки ті положення, які є результатом особистого дослідження автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і одержали позитивну оцінку на II-ій міжнародній науково-практичній конференції "Економічні проблеми виробництва і споживання екологічно чистої продукції" (Суми, 22-25 травня, 2001р.), II-ій міжнародній науково-практичній конференції "Причорномор'я на порозі ХХ сторіччя: тенденції глобалізації і регіоналізації соціально-економічного розвитку" (Феодосія, 18-21 вересня, 2001р.), I-му національному конгресі з питань біоетики (Київ, 17-20 вересня, 2001р.), науково-практичному семінарі "Сучасний бізнес: проблеми, тенденції, перспективи" (Донецьк, 3 березня, 2001р.), Міжнародній нараді "Міжнародні проблеми екологічної безпеки" (Суми, 15-16 травня, 2002 р.), I-й міжвузівській науково-практичній конференції "Соціальній державі - соціальне утворення" (Одеса, 13-15 грудня, 2002 р.).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження опубліковано в 10 друкованих працях, у тому числі 5 статей у наукових спеціалізованих виданнях, 1 розділ в монографії, 1 брошура, 3 публікації в матеріалах конференцій. Загальний обсяг друкованих праць складає 6,4 друкованих аркушів, з них 3,5 друкованих аркушів належить особисто автору.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Результати дисертації викладено на 205 сторінках, у тому числі 23 таблиці на 32 сторінках, 19 рисунків на 19 сторінках, 4 додатки на 4 сторінках. Список використаної літератури включає 185 найменувань на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність тему, сформульовано мета та задачі досліджень, наукову новизну, практична значимість отриманих результатів і положень, що виносяться на захист.

В першому розділі "Сучасні проблеми природно-техногенних трансформацій у контексті системних економіко-екологічних уявлень впливу кліматичного фактору" на підставі ретроспективних і перспективних оцінок представлено систематизовані результати досліджень тенденцій і закономірностей ресурсно-екологічних перетворень, економіко-екологічних проблем кліматичних змін і пов'язаних з ними системною формалізацією досліджуваних процесів.

В роботі розглядається останнє сторіччя розвитку людства як період реалізації багатьох фундаментальних наукових відкриттів і створення індустріальної економіки, перетворення критично небезпечного антропогенного впливу на природу в планетарне явище, кардинальних трансформацій економіко-екологічних процесів, що набувають гостро конфліктний і кризовий характер.

Оцінки показують, що важливим фактором трансформації, яка формується сучасної економіко-екологічної системи на регіональному, національному і глобальному рівнях, є стійкі тенденції потепління, клімату, що намітилися, зумовлювані збільшенням обсягів викиду в атмосферу парникових газів, насамперед, вуглекислого газу СО ₂ (рис. 1). Глобальна зміна клімату супроводжується збільшенням кількості та масштабів природних катастроф - злив, ураганів, посух та ін., а також відповідним зростанням щорічних втрат цивілізації, що досягли $ 150 млрд./рік.

П=f(t)10^{(1,23+0,024t)},

де t - дискретна перемінна, яка характеризує розрахунковий момент часу з початку відліку t₀ (t₀=1960 р., t_min=1 рік).

При цьому Україна є одним з найбільших забруднювачів повітряного середовища парниковими газами (ПГ), джерелами яких є енергетика (40 %), промисловість (30 %) і транспорт (8 %).

Оцінка тенденцій наростання та ускладнення кліматологічних та інших ресурсно-екологічних трансформацій, з погляду вироблення управлінських рішень, визначили необхідність формування їх системного економіко-екологічного уявлення. В роботі представлені результати системних економіко-екологічних досліджень конфліктів, пов'язаних зі зміною клімату. Виходячи з загальних принципів теорії системного підходу до дослідження взаємозалежних економічних і екологічних проблем, факторного аналізу їхніх складних взаємозв'язків, побудовано системну модель причинно-наслідкових зв'язків процесу і наслідків глобального потепління клімату (рис. 2).

Виявлено тренд глобальних і регіональних ресурсно-екологічних трансформацій та системне уявлення зумовлюваних ними економіко-екологічних конфліктів, у тому числі пов'язаних зі зміною клімату, дозволив сформулювати основні напрямки досліджень, спрямованих на запобігання катастрофічних кліматичних змін у майбутньому та адаптацію до них.

В другому розділі "Методологічні та методичні аспекти розвитку економіко-екологічних досліджень наслідків зміни клімату" розглядається проблема глобальної і регіональної трансформації клімату як складний предмет комплексних економіко-екологічних досліджень (ЕЕД). Розробка методології ЕЕД проблем зміни клімату висуває потребу формування спеціалізованого понятійно-категоріального апарату (ПКА). Виходячи з основних положень загальної теорії розвитку (ЗТР), доповнене і розширено ЕЕ-зміст системи базових понять і категорій, основу якої складають "клімат" ("кліматичні ресурси"), "зміна клімату" (ЗК), "ЕЕ-наслідки ЗК", "торгівля викидами (квотами)", "борги - на природу" (обмін "заборгованість - екологія"), "передача технології", "екоетика" та ін.

На основі ЗТР сформульовано систему методологічних принципів пізнання (дослідження) ЕЕ-проблем ЗК, що включає принципи об'єктивності, цілісності ЕЕ-систем, невизначеності ЕЕ-процесів, індустріальної організації виробництва "антипарникових" технологій, екоетики, заснованої на новій парадигмі ЕЕ-відносин.

В роботі установлюється, що важливим елементом управління дослідженнями і розробками в сфері зміни клімату є економіко-екологічне прогнозування (ЕЕП), зокрема його сценарні методи. Виходячи з методологічних принципів загальної теорії систем (ЗТС), розробка сценаріїв ЕЕ-процесів розглядається в припущенні сценарію як відкритої системи (відкритість для різних тлумачень), при неминучості суб'єктивізму ЕЕП, базування на численній оцінці ЕЕ-факторів і альтернативних варіантів моделювання ЗК-процесів.

Ґрунтуючись на методологічних принципах ЕЕ-досліджень ЗК і прийнятих обмежувальних умовах і допущеннях у системі ЕЕП, пов'язаних з невизначеністю, автором розглядаються можливості адаптації сценарних методів до прогнозування ЕЕ-наслідків ЗК. В цьому плані як приклад виконано експертну ресурсно-економічну оцінку наслідків потепління клімату і викликаного цим фактором підвищення рівня (h) Чорного та Азовського морів для сценаріїв h₁ і h₂ на період 2050 і 2100 рр. (табл. 1).

Таблиця 1. Ресурсно-економічна оцінка втрат земель у приморських регіонах України при різних сценаріях підвищення рівня Чорного та Азовського морів (h1 і h2), викликаних глобальним потеплінням клімату

Дослідження економіко-екологічних проблем кліматичних та інших природно-антропогенних трансформацій і їхніх негативних наслідків для соціально-економічного розвитку регіонів України визначило мету, задачі і напрямки обґрунтування перспективних рішень у сфері формування оптимальних організаційно-економічних систем забезпечення зниження негативного впливу на клімат, підвищення ефективності природокористування та охорони навколишнього природного середовища в даній дисертаційній роботі.

В дисертації розроблено теоретичні положення і нові рішення актуальної наукової задачі розвитку і поглиблення методологічних і методичних основ формування організаційно-економічних форм запобігання небезпечних економіко-екологічних наслідків зміни клімату для сталого розвитку регіонів України. Інтегральний науковий і практичний результат роботи полягає в такому:

1. Установлено, що важливою складовою проблем забезпечення економічної і національної безпеки є зниження (запобігання) економіко-екологічних конфліктів і криз, у тому числі пов'язаних із глобальною зміною клімату (ГЗК), причиною якого є зростання обсягів спалювання вуглеводномістких з'єднань (практично усі види палива) і зумовлюване цим формування глобального парникового ефекту. Для України ГЗК в останні роки стає важливою науковою і практичною проблемою. Вплив ГЗК на природно-господарський комплекс і економіку України визначається зміною загальної кліматичної ситуації, що сприяє зростанню стихійних лих і економіко-екологічних збитків. У цьому контексті проблему скорочення викидів парникових газів, зумовлюваних ними небезпечних трансформацій клімату і їхніх наслідків варто розглядати як винятково важливий об'єкт комплексних економіко-екологічних досліджень.

2. Як методологічну основу комплексних економіко-екологічних досліджень проблем глобальної зміни клімату (ГЗК), що дозволяють робити теоретичні і практичні узагальнення і здійснювати пошук управлінських рішень, у роботі приймаються принципи об'єктивності і суб'єктивності економіко-екологічних знань, цілісності (єдності) природно-господарських систем, невизначеності наслідків ГЗК, структурних рівнів організації економіко-екологічних систем, "постіндустріальної" організації "антипарникової" діяльності. Необхідність розширення економіко-екологічного дослідження проблем ГЗК визначають розширення і поглиблення їхнього понятійно-категоріального базису, зокрема, у плані поглиблення економічного й екологічного змісту категорій "зміна клімату", "торгівля викидами (квотами)", "борги - на природу" (обмін "заборгованість-екологія"), "трансфер технологій", "екоетика" та ін.

3. Установлено, що практичні потреби розвитку ефективної системи планування і управління процесами впливу на глобальну зміну клімату (ГЗК) і попередження їхніх небезпечних наслідків, обумовлюють необхідність поглиблення й адаптації методів сценарного прогнозування і програмно-цільового планування дій щодо запобігання негативних економіко-екологічних наслідків для регіонів України. Виконані в роботі на концептуальному рівні пророблення з удосконалювання методичної бази комплексних економіко-екологічних досліджень проблем ГЗК, дозволили розробити пропозиції щодо формування державної програми запобігання небезпечних змін клімату і їх екологічних і економічних наслідків для України.

4. Сформульовані, обґрунтовані і представлені в роботі методологічні підходи, методичні рішення, що конкретизують і деталізують теоретичні і концептуальні результати дослідження, дають можливість їхньої практичної реалізації. Їхній зміст зв'язаний з обґрунтуванням рекомендацій з удосконалювання національної системи організаційно-економічних і правових механізмів управління процесами впливу на клімат, запобіганню економіко-екологічних наслідків його зміни.

Установлено, що в розглянутій системі механізмів перспективними для України варто вважати: механізм реструктуризації державних боргів на підставі обміну "борги - на природу" ("заборгованість - екологія"), механізм "передачі технологій", зміст якого пов'язано з організацією створення і впровадження екологічно безпечних "антипарникових" технологій.

5. Виявлено, що існуюча національна нормативно-правова база не повною мірою відповідає вимогам Рамкової конвенції ООН про зміну клімату і довгостроковим інтересам України. В систему особливо важливих заходів щодо удосконалювання організаційно-правової сфери автор відносить: розробку базового закону про національну охорону клімату від негативних антропогенних змін; визначення системи нормативів (правил, положень) установлення національних, регіональних, галузевих і локальних (на рівні підприємства) квот на викиди парникових газів, а також торгівлі цими квотами; кардинальне коректування Кіотського протоколу за участю України в плані справедливого розподілу відповідальності країн за забрудненням атмосфери.

6. Виходячи з концептуальних положень економічної і національної безпеки України, що стосуються ресурсних і екологічних сфер, до числа пріоритетних стратегічних напрямків діяльності держави по запобіганню небезпечних змін клімату і їхніх економіко-екологічних наслідків для регіонів України варто віднести: створення і впровадження екологічно безпечних виробництв; пошук способів практичного використання екологічно чистих джерел енергії; прийняття невідкладних природоохоронних заходів щодо екологічно небезпечних регіонів України; якісне удосконалювання єдиної державної системи попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій, викликаних кліматичними змінами (аномаліями); інтеграцію цієї системи з аналогічними системами іноземних держав і міжнародних організацій; досягнення прогресу в сфері контролю процесів зміни клімату і їхніх наслідків; підтримка сталості економічного розвитку на підставі виконання державами своїх міжнародних зобов'язань відповідно до Рамкової конвенції ООН по зміні клімату, Кіотським протоколом та ін.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

В монографіях та брошурах:

1. Волошин Д.В. Прогнозирование экономико-экологических последствий повышения уровня Черного и Азовского морей в контексте глобального потепления климата //Управление морским природопользованием/Под ред. Б.В. Буркинского, В.Н. Степанова. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2001. - С. 117-121.

2. Степанов В.Н., Рубель О.Е., Волошин Д.В. Формирование государственной программы предотвращения опасных изменений климата и их экономико-экологических исследований для Украины (концептуальные основы). - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2002. - 42 с. (Особистий внесок здобувача - надано оцінку економічних, соціальних та екологічних передумов формування нової державної політики у сфері зміни клімату).

В наукових фахових виданнях:

3. Доленко Л.Х., Волошин Д.В. Теорія індустріальної організації як методологічна база поліпшення регулювання економічними процесами // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ, 2000, №1. - С. 197-201.(Особистий внесок здобувача - індустріальна організація як фактор підвищення ефективності галузевих об`єднань сталих економічних процесів, рентабельності використання ресурсів).

4. Волошин Д.В. Экономико-экологические предпосылки использования лизинга в системе реализации конвенции ООН об изменении климата // Экономические инновации. Вып. 9. Современные проблемы развития экологического лизинга в Украине. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2001. - С. 84-88.

5. Волошин Д.В. Формирование понятийно-категориального аппарата экономико-экологических исследований (применительно проблем изменения климата) // Вісник Сумського Державного аграрного університету. Серія "Економіка та менеджмент". Випуск 2, 2001. - С. 155-157.

6. Волошин Д.В. Экономико-экологические проблемы изменения климата и последствия для Черноморского региона // Экономические инновации. Выпуск 10. Тенденции глобализации и регионализации социально-экономического развития (экономические трансформации, экономика и экология). - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2001. - С. 251-256.

7. Степанов В.Н., Рубель О.Е., Волошин Д.В. Изменения климата и его экономико-экологические последствия для Украины: необходимость программно-целевых решений // Механізм регулювання економіки. Міжнародний науковий журнал, 2002, № 1-2. - С. 34-45. (Особистий внесок здобувача - передумови та механізми формування економіко-екологічної політики у сфері контролю наслідків зміни клімату).

Інші:

8. Полнарев С.Я., Волошин Д.В. Квотирование как форма социальной, экологической и этической ответственности бизнеса // Сучасний бізнес: проблеми, тенденції, перспективи. - Донецьк: Бизнес альянс Донбасса, 2001. - С. 69-71. (Особистий внесок здобувача - представлення квотування як категорії економіко-екологічних відношень та квоти як форми соціальної та правової відповідальності).

9. Степанов В.Н., Волошин Д.В. Этика в системе экономико-экологических отношений (методологические аспекты исследования) // Первый национальный конгресс по биоэтике. Тезисы докладов. - К., 2001. - С. 65-66. (Особистий внесок здобувача - запропоновано урахування етичних принципів у рішенні економіко-екологічних задач).

10. Волошин Д.В. Экологическая этика в современной экономике и бизнесе // Міжвузівський збірник наукових праць "Соціальні технології: Актуальні проблеми теорії та практики." Випуск 20: Соціальній державі - соціальну освіту. - Одесса: Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова, 2003. - С. 138-141.

АНОТАЦІЇ

Волошин Д.В. Економіко-екологічні передумови та механізми запобігання негативних наслідків зміни клімату. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, 2003.

Дисертаційна робота присвячена питанням формування теоретичних і прикладних основ розробки економіко-екологічної стратегії рішення проблем запобігання небезпечних змін клімату.

В основу головних концептуальних посилок рішення проблем сталого розвитку регіонів України в умовах глобальних природно-технологічних, у тому числі кліматичних, трансформацій покладено державну концепцію економічної і національної безпеки, а також теоретичні положення економіко-екологічної ефективності рішень, що здійснюються (вживаються).

На основі методології загальної теорії систем і методів експертних оцінок виявлені основні тенденції та закономірності сучасних кліматичних і інших природно-техногенних трансформацій, сформульовано системне уявлення економіко-екологічних конфліктів, пов'язаних зі зміною клімату. Виходячи з основних принципів теорії пізнання природних і суспільних процесів, визначено методологічні і методичні підходи до формування системи економіко-екологічних досліджень проблем глобального потепління клімату. Базуючись на принципах теорії управління великими системами, визначено напрямки і шляхи удосконалення організаційно-економічних і правових механізмів у системі управління процесами запобігання небезпечних змін клімату та їхніх економіко-екологічних наслідків для України.

Ключові слова: глобальна зміна клімату, економіко-екологічні передумови, механізми регулювання, прогнозування, квотування, реструктуризація боргів, трансфер технологій, економіко-екологічна ефективність.

Волошин Д.В. Экономико-экологические предпосылки и механизмы предотвращения отрицательных последствий изменения климата. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 - Экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. Одесса, 2003.

Диссертационная работа посвящена исследованию методологических и прикладных основ разработки системы экономико-экологических механизмов решения проблем предотвращения отрицательных последствий глобального потепления климата.

В работе проанализированы современные проблемы изменения климата в контексте системных экономико-экологических представлений. Всемерно нарастающие антропогенные нагрузки на окружающую среду привели не только к локальным и региональным, но и глобальным природно-техногенным трансформациям, в том числе и изменению климата. Новая климатическая тенденция, выражающаяся в увеличении количества природно-техногенных катастроф в виде паводков, засух, ураганов и др. наносит огромный долговременный ущерб экономике Украины. Промышленность Украины является существенным фактором влияния на изменение климата вследствие продуцирования значительных объемов парниковых газов (окись углерода, метан, закись азота).

Исходя из аналитической оценки обсуждаемой проблемы климата, автором утверждается, что многовекторность и недостаточность разработки теоретико-методологических, методических и прикладных проблем предотвращения опасных изменений климата и их экономико-экологических последствий для Украины определили направление диссертационной работы, ее цели и построение структуры исследований.

С целью повышения эффективности исследования и поиска путей решения проблем предотвращения опасных изменений климата в работе обосновываются модели системных представлений, обусловливаемых экономико-экологическими трансформациями, которые формируются в форме типизации и классификации экономико-экологических конфликтов, факторных влияний, причинно-следственных связей.

Основываясь на принципах теории познания, теории управления большими системами, теории управления проектами, сформулированы методологические и методические подходы к комплексному развитию экономико-экологических исследований (ЭЭИ) проблем изменения климата (ИК), в том числе по направлениям: формирования специализированного понятийно-категориального аппарата ЕЕД ЗК; адаптации сценарных методов прогнозирования экономико-экологических исследований изменения климата, программно-целевых методов исследования и выработки управленческих решений. В этом контексте рассмотрены с одной стороны, укрупненные сценарные ресурсно-экономические оценки последствий глобального потепления для Украинского Причерноморья, показывающие, что общий ущерб для района может достигать порядка 1 млрд. долл. в год; с другой стороны - подходы к разработке государственной программы по предотвращению опасных изменений климата и их экономико-экологических последствий для Украины, в основу которых положены принципы теории управления проектами.

В современных условиях рыночных трансформаций и усиления конкуренции в качестве важнейшего фактора эффективного решения проблем глобального климата в диссертации рассматриваются вопросы формирования системы организационно-экономических механизмов в контексте реализации Конвенции ООН об изменении климата (1992г.) и Киотского протокола (1997г.). Обосновываются направления и пути совершенствования: механизмов квотирования эмиссии парниковых газов как экономически выгодной формы бизнеса и формы социальной, экологической и этнической ответственности его участников (покупателей, продавцов, контрактеров); механизм реструктуризации межгосударственной задолженности, в основу которой положена концепция обмена "долги - на природу" и которая способствует снижению долгового бремени страны; механизм обмена, передачи экологически безопасной технологии в целях ограничения выбросов парниковых газов и изменения климата (в данном случае в процесс передачи технологий вкладывается содержание потоков "ноу-хау", опыта и оборудования); механизм лизинговых отношений, рассматриваемый как одна из эффективных форм внедрения инновационных процессов в исследуемой сфере. В работе обосновываются направления и пути совершенствования нормативно-правовой системы регулирования отношений в сфере решения проблем изменения климата.

Ключевые слова: глобальное изменение климата, экономико-экологические предпосылки, механизмы регулирования, прогнозирование, квотирование, реструктуризация долгов, трансфер технологий, экономико-экологическая эффективность.

Voloshyn D.V. The economic and ecological preconditions and mechanisms prevention of the negative consequences of the climatic change. - The manuscript.

The dissertation is written on specialty 08.08.01 - The economy of the natural resources' use and nature protection. The Institute of the market problems and economic and ecologic research of the NAS of Ukraine, 2003.

The dissertation is devoted to the problems of forming of the theoretical and applied basis of the development of the economic and ecological strategy of solving the problems of prevention of dangerous climatic changes.

The state conception of the economic and national safety and the theoretical thesis of the economic and ecological effect of the decisions which have been undertook are laid into the basis of the conceptual premises of solving the problems of the stable development of the regions of Ukraine under the conditions of global natural, technological and climatic transformations.

On the basis of the methodology of the general theory of systems and methods of the experts' evaluation the essential tendencies of modern climatic and other natural and technological transformations are revealed and the notion of the economic and ecological conflicts connected with climatic changes are formulated. Proceeding from the essential principles of the theory of studying the natural and social processes, the methodological and methodical approaches to the forming of the systems of economic and ecological studying of the problems of global increasing of the temperature were defined. Basing on the principles of the theory of controlling large systems, the directions and ways of improving the organizational, economic and lawful mechanism in the system of controlling the processes of preventing the dangerous climatic changes and their economic and ecological consequences for Ukraine were worked out.

Key words: global climate change, economic and ecologic preconditions, regulatory mechanisms, forecast, quota allowance, debts restructuring, transfer, economic and ecologic efficiency.

Размещено на Allbest.ru