Науково-методичні основи екотоксикологічного моніторингу і ремедіації забруднених органічними ксенобіотиками ґрунтів

Ґрунти едафотопів складів агрохімікатів можуть бути забруднені не лише залишками хлорорганічних пестицидів, але й іншими не менш токсичними сполуками (важкими металами, фтором, залишками пестицидів інших класів тощо), тому стверджувати, що саме хлорорганічні пестициди спричиняють зменшення ферментативної активності ґрунту неможливо. З огляду на це проведено лабораторний дослід з вивчення дії хлорорганічних пестицидів на ферментативну активність ґрунту. Для проведення досліду ґрунт (чорнозем опідзолений), відібраний з перелогу біля складу агрохімікатів (с. Самчики Хмельницької обл.) вносили надлишок ДДТ у дозі, що перевищує встановлені гігієнічні нормативи у 10 раз. Отримані результати досліджень наведено в табл. 5.

Таблиця 5. Вплив хлорорганічних пестицидів на ферментативну активність чорнозему опідзоленого, 2003-2004 рр.

Ґрунт	Активність ферментів, нкат/кг (пурпурогалін)	К, коефіцієнт накопичення гумусу
	EC 1.10.3.1 (поліфенолоксидаза)	EC1.11.1.7 (пероксидаза)
З перелогу	6,311,24	3,09 0,49	2,0
З перелогу + 10ГДК ДДТ	3,650,66	2,14±0,31	1,7

Як видно з табл. 5 відбувається значне зменшення ферментативної активності ґрунту: поліфенолоксидази - в 1,7 рази, пероксидази - в 1,4 рази, що корелює з результатами досліджень ферментативної активності в забрудненому ґрунті санітарної зони цього складу. Отже, забруднення ґрунту хлорорганічними пестицидами негативно впливає на санітарний стан навколишнього природного середовища, призводить до зменшення активності ґрунтової біоти, яка відповідає за продукування ферментів класу оксидоредуктаз (пероксидази і поліфенолоксидази). Коефіцієнт накопичення гумусу у забрудненому ґрунті зменшується на 15%.

Внесення карбонатних меліорантів у ґрунтове середовище підвищує рН ґрунту та створює умови для деградації стійких пестицидів мікроорганізмами, підвищуючи біодоступність їхніх залишків. Проведено дослідження зміни активності ґрунтових ферментів класу оксиредуктаз (поліфенолоксидази та пероксидази) під дією СаСО₃ (табл. 6).

Таблиця 6. Ферментативна активність чорнозему опідзоленого після очищення від хлорорганічних пестицидів 2003-2004 рр.

Умови експерименту	Активність ферментів, нкат/кг (пурпурогалін)	К, коефіцієнт накопичення гумусу
	EC 1.10.3.1 (поліфенолоксидази)	EC1.11.1.7 (пероксидази)
6 ГДК ДДТ	2,520,30	1,930,27	1,30
6 ГДК ДДТ + 1%СаСО3	4,930,96	4,291,09	1,15
6 ГДК ДДТ + 2%СаСО3	5,150,77	4,290,64	1,20

При зменшенні пестицидного навантаження в результаті обробки ґрунту вапном у кількостях 1 та 2% від маси ґрунту, відбувається підвищення активності як поліфенолоксидази, так і пероксидази приблизно у 2 рази. При цьому коефіцієнт накопичення гумусу залишається приблизно на рівні ґрунту санітарної зони складу агрохімікатів, тобто процеси гумусоутворення під впливом хімічної ремедіації забруднених хлорорганічними пестицидами ґрунтів не зазнають значних змін.

Реакція мікроорганізмів на забруднення ґрунту і процеси його ремедіації. Спільно зі співробітниками лабораторії екології ґрунтових мікроорганізмів проведено дослідження мікробного ценозу у зразках чорнозему опідзоленого слабозмитого середньосуглинкового з давнім забрудненням органічними ксенобіотиками, вміст ДДТ у якому становив 603,3 мкг/кг (6 ГДК), вміст ГХЦГ -17,1±1,5 (0,2 ГДК). Контролем слугував ґрунт перелогу. Встановлено, що загальна кількість мікроорганізмів у забрудненому і незабрудненому ґрунті є величинами одного порядку, але забруднення ґрунту органічними ксенобіотиками впливає на кількість мікроорганізмів деяких таксономічних груп (табл. 7).

Таблиця 7. Чисельні таксономічних груп мікроорганізмів за ремедіації чорнозему опідзоленого, КУО/г абсолютно сухого ґрунту, 2004 р.

Вид мікроорганізмів	Ґрунт
	незабруднений (контроль)	забруднений
		Без СаСО3	+1% СаСО3	+2% СаСО3
Бактерії, млн. (МПА)	8,44±0,60	8,39±0,41	6,92±0,40	6,71±0,40
Стрептоміцети, тис. (КАА)	117,62±6,90	147,44±9,50	101,93±4,20	71,25±2,81
Мікроміцети, тис. (сер. Чапека)	12,00±1,20	8,21±0,20	7,11±0,39	4,92±0,70

Так, за ремедіації ґрунту СаСО₃ кількість бактерій змінюється неістотно, тоді як чисельність стрептоміцетів у забрудненому ґрунті перевищує аналогічний показник для перелогу, а у варіанті, де внесено 20 г вапна на 1 кг ґрунту вапна зменшується у 2 рази, порівняно з ґрунтом санітарної зони складу. Це можна пояснити тим, що у стрептоміцетів яскраво виражена адаптація до живильного субстрату. Таку фізіологічну перебудову можна викликати in vitro в організмів відносно багатьох джерел живлення. Послідовним культивуванням мікроорганізмів у тому чи іншому субстраті, або індивідуальній речовині, можна одержати так звані залежні мутанти. Ці мутанти вже не ростуть без речовин, до яких пристосувалися. Зменшення кількості мікроміцетів можна пояснити зростанням рН після обробки забрудненого ДДТ ґрунту меліорантом, який може сприяти підвищенню конкурентоздатності бактеріальної мікрофлори.

Відомо, що серед неспорових мікроорганізмів найстійкішими до дії багатьох пестицидів є бактерії роду Pseudomonas, що зумовлюється їхньою ферментативною лабільністю. Певні види бактерій роду Pseudomonas розкладають ДДТ з утворенням фенілоцтової кислоти - продукту дехлорування і деструкції ароматичного ядра і гідролізом трихлорметильної групи до карбоксильної.

Отже, у ґрунті з давнім забрудненням пестицидами сформувався мікробний ценоз, стійкий до дії пестицидів, навіть хлорорганічних. Після закінчення процесу ремедіації забрудненого ДДТ ґрунту за допомогою карбонатних меліорантів знижується концентрація ДДТ, при цьому загальна чисельність мікроорганізмів майже не змінюється. Дещо збільшується кількість бактерій роду Pseudomonas, але зменшується чисельність мікроміцетів і стрептоміцетів. Тобто реакція мікроорганізмів різних таксономічних груп ґрунтового біоценозу під впливом забруднення і ремедіаційних заходів різноманітна, що і забезпечує лабільність такої складної системи як ґрунтовий мікробіоценоз до дії різних антропогенних факторів.

Область застосування способу - ґрунти забруднені ДДТ та ГХЦГ у концентраціях нижчих за 50 мг/кг.

Науково-методичні підходи до фіторемедіації забруднених пестицидами ґрунтів. Одним із напрямів досліджень було розроблення методики оцінювання перспективи впровадження фітотехнологій для ремедіації забруднених пестицидами ґрунтів, яку проводять у три етапи. Апробацію методики проведено на прикладі зразків ґрунту відібраних з ділянки із забрудненням ДДТ 937,7±39,5 мкг/кг (9,4 ГДК), розташованої поблизу с. Зубівщина Житомирської обл.

Етап 1. Початкову оцінку проводили на основі переліків небезпечних і безпечних відходів. Забруднені хлорорганічними пестицидами ґрунти є потенційно небезпечними тому, що хлорорганічні пестициди ДДТ та ГХЦГ внесено до переліків небезпечних відходів згідно з VIII додатком до Базельської конвенції.

Етап 2. Оцінка на основі вмісту токсичних речовин. Основне забруднення ґрунту становлять хлорорганічні пестициди: 4,4'-ДДТ; 4,4'-ДДЕ; і 4,4'-ДДД, 2,4'-ДДТ, вміст -, - і -ізомерів гексахлорциклогексану незначний і не перевищує ГДК (100 мкг/кг). Пестицидів: альдрину, дильдрину, ендрину, хлордану, мірексу, токсафену та гептахлору у зразках ґрунту не виявлено. Основним забруднювачем є ДДТ. Відповідно до VIII додатку до Базельської конвенції, ґрунт досліджуваної ділянки із забрудненням ДДТ 937,7±39,5 мкг/кг можна відновити за допомогою екологічно безпечних технологій.

Етап 3. З метою оцінки перспективи фітотехнологій проводили біологічне тестування ґрунту з використанням вищих рослин відповідно до ДСТУ ISO 11269-1,2:2004. Для експериментів було відібрано односім'ядольні і двосім'ядольні рослини. Рослини зібрали у терміни, що перевищують рекомендовані ISO (14-21 день) з ознаками периферійного хлорозу - типового ушкодження, спричиненого ксенобіотиком, що закінчується руйнацією хлорофілу. Довжина стебла тестових рослин у деяких випадках (Cucurbita pepо) перевищила аналогічний показник контролю, але їхня маса була менша маси рослин контролю. Зменшення довжини кореня спостерігалося для всіх тестових рослин, і змінювалося від 15 % для Glycine max L до 54 % Cucurbita pepо (табл. 8).

Отже, для дерново-підзолистого супіщаного ґрунту з тривалим забрудненням пестицидами спостерігається уповільнений токсичний ефект, що проявляється в терміни, що перевищують рекомендовані ISO, ймовірно в результаті адсорбції залишків токсикантів на частинках ґрунту, що значно зменшує їх біодоступність.

Таблиця 8. Вплив фітотоксичності ґрунту на вегетацію рослин, 2005-2006 рр.

Рослини	Довжина кореня	Довжина стебла	Поява симптомів хлорозу, день	Час вегетації рослин, днів
	см	% від контролю	см	% від контролю
Односім'ядольні рослини
Ячмінь Hordeum vulgare L.	7,841.26	80	23,282,35	100	28	35
Пшениця Triticum vulgare L.	4,691,44	78	25,382,43	83	28	35
Двосім'ядольні рослини
Гарбузи Cucurbita pepo	4,661,47	46	16,543,66	123	29	32
Кабачки Cucurbita pepo	5,601,40	74	25,601,40	131	29	32
Квасоля Phaseolus vulgaris	7,981,57	81	32,711,36	93	28	31
Соя Glycine max L	8,001,61	85	18,942,27	71	27	30

Отже, для дерново-підзолистого супіщаного ґрунту з тривалим забрудненням пестицидами спостерігається уповільнений токсичний ефект, що проявляється в терміни, що перевищують рекомендовані ISO, ймовірно в результаті адсорбції залишків токсикантів на частинках ґрунту, що значно зменшує їх біодоступність.

З огляду на те, що основною причиною фітотоксичності ґрунту є залишки стійких гербіцидів, для підтвердження результатів біотестування проведено визначення концентрації гербіцидів - похідних сим-триазину у досліджуваному ґрунті (табл. 9).

Таблиця 9. Ступінь забруднення ґрунту гербіцидами 2005 р.

Гербіцид	Концентрація, мг/кг	ГДК у ґрунті, мг/кг
	у дерново-підзолистому ґрунті	у рослинах (Cucurbita pepo)	за фітотоксичним показником	за транслокаційним показником
Прометрин	0,512±0,011	0,020±0,005	-	0,5
Симазин	0,135±0,005	0,350±0,021	0,1	0,2
Атразин	0,208±0,015	0,020±0,007	0,01	0,5

Сумарна концентрація похідних сим-триазину становила 0,855 мг/кг повітряно-сухого ґрунту. Дослідження рослин гарбузів з ознаками хлорозу, показало, що вміст симазину в них у 3,3 рази, а вміст атразину - у 2 рази перевищував рівень фітотоксичності. Отже, ґрунт цієї ділянки є фітотоксичним для рослин родини Сucurbitacease. Про це свідчить також зміна біометричних параметрів рослин. Ймовірно, такі зміни у біометричних показниках є “захисними”, коли зменшується вбирна поверхня кореня і водночас збільшується вегетативна маса, в результаті чого відбувається зменшення концентрації токсичних речовин у тканинах рослини.

Пестициди, що не мають гербіцидної активності, у випадках високих концентрацій можуть проявляти фітотоксичні властивості. Для визначення впливу лише високих концентрацій ДДТ у ґрунті на ріст та розвиток однорічних рослин проведено тепличний дослід на дерново-підзолистому супіщаному ґрунті, куди внесли 15 ГДК ДДТ. Результати наведено у табл. 10.

Таблиця 10. Вплив забруднення ґрунту 15 ГДК ДДТ на вегетацію рослин, 2005-2006 рр.

Рослини	Довжина кореня	Довжина стебла	Поява симптомів хлорозу, день	Час вегетації, днів
	см	% від контролю	см	% від контролю
Односім'ядольні рослини
Ячмінь Hordeum vulgare L.	6,74±2,37	99,3	20,0±2,43	100	-	35
Пшениця Triticum vulgare L.	7,33±2,45	136,0	26,5±6,4	106,0	-	35
Двосім'ядольні рослини
Гарбузи Cucurbita pepo	8,75±1,44	89,3	15,0±1,31	120,0	-	32
Кабачки Cucurbita pepo	6,33±1,15	92,0	18,0±1,0	102,1	-	32
Квасоля Phaseolus vulgaris	12,5±2,78	105,0	40,66±2,85	107,2	-	31
Соя Glycine max L	10,19±1,74	158,0	19,6±1,05	121,0	-	30

Параметри тестових рослин у цьому досліді практично не відрізнялись від контрольних.

У зразках рослин родини Cucurbitaceae проаналізовано вміст ізомерів та метаболітів ДДТ. Показано, що рослини активно накопичують всі ізомери та метаболіти ДДТ. На рис. 7 наведено співвідношення між вмістом ДДТ у ґрунті та рослинах у перерахунку на суху речовину.

Отже, рослини родини Cucurbitaceae накопичують ДДТ та його метаболіти у значних кількостях, але перед впровадженням фітотехнологій обов'язково слід проводити перевірку ґрунтів на фітотоксичність до вищих рослин.

З метою виявлення стійких щодо гербіцидів дикорослих рослин, здатних накопичувати СОЗ, проведено дослідження динаміки характеристик природного рослинного фітоценозу ділянки c тривалим забрудненням ДДТ до 6377,0± 45,7 мкг/кг) і прометрином (321 мкг/кг), розташованого на території Київської обл. Визначено, що зі збільшенням відстані від складу видове насичення рослинного покриву зростає в середньому від 10 до 16 видів/м², а його щільність - від 380 до 493 шт. на м². Фітоценоз досліджуваної території поданий 54 видами з 21 ботанічної родини з домінуванням видів рослин родини айстрових і субдомінуванням злакових. Кількість ботанічних родин зростає зі збільшенням відстані від складу. Переважними видами рослин досліджуваної території є деревій звичайний (Achillea millefolium), полин гіркий (Artemisia absinthium), полин звичайний (Artemisia vulgaris), пирій повзучий (Elytrigia repens), підмаренник чіпкий (Gallium aparine), розрив-трава дрібноквіткова (Impafiens parviflora), куничник наземний, (Calamagrostis epigeioes), шпергель звичайний (Spergula arvensis), кульбаба лікарська (Taraxacum officinalis), фіалка польова (Viola arvensis), осот городній (Sonchus oleraceus) і овес персидський (Avena persica).

Проведено дослідження фітоестракційної здатності до ДДТ толерантних до гербіцидів дикорослих рослин. З цією метою відібрано зразки рослин кульбаби лікарської (Taraxacum officinalis), шпергеля звичайного (Spergula arvensis), пирію повзучого (Elytrigia repens), підмареннику чіпкого (Gallium aparine),та полину гіркого (Artemisia absinthium) (табл. 11)

Таблиця 11. Фітоекстракційна здатність дикорослих рослин до ДДТ 2006-2007 рр.

Види рослин	Частина рослини	Концентрація ДДТ та його метаболітів, мкг/кг сухої речовини
		у ризосферному ґрунті	у рослинах
Шпергель звичайний (Spergula arvensis)	Наземна	158,0±5,6	101,3±3,2
	Корінь	158,0±5,6	53,7±3,2
Кульбаба лікарська (Taraxacum officinalis)	Наземна	6377,0± 45,7	729,7±51,5
	Корінь	6377,0± 45,7	1605,6±1,7
Пирій повзучий (Elytrigia repens)	Наземна + корінь	4753,6± 510,2	46,3±1,3
Підмаренник чіпкий (Gallium aparine)	Наземна + корінь	4753,6± 510,2	422,7±9,3
Полин гіркий (Artemisia absinthium)	Наземна + корінь	4753,6± 510,2	30,5±1,0

Отже, стійкі щодо гербіцидів дикорослі рослини є перспективними для використання у фітотехнологіях відновлення забруднених пестицидами ґрунтів.

На основі літературних даних та за результатами наших досліджень сформульовано науково-методичні підходи до фіторемедіації забруднених пестицидами ґрунтів, яку слід проводити за такими етапами:

1. Початкове оцінювання забруднення ґрунту залишковими кількостями пестицидів (мкг/кг). Відбирають 4 зразки ґрунту на відстані 1-5 м від складу. Якщо у зразках ґрунту знайдено залишкові кількості пестицидів, внесених до переліку небезпечних відходів VIII додатку до Базельської конвенції у концентраціях, що перевищують ГДК - ґрунт вважають потенційно небезпечним.

2. Детальне дослідження ступеня забруднення ґрунту хлорорганічними пестицидами, які належать до СОЗ.

3. Оцінювання фітотоксичності ґрунту відповідно до стандартів ДСТУ ISO 11269-1,2:2004. Як тестові використовують одно- та двосім'ядольні рослини. Якщо ґрунт є фітотоксичним до культурних рослин - проводять пошук рослин-фіторемедіаторів серед місцевих толерантних до пестицидів видів.

4. У разі високої фітотоксичності ґрунту, визначають вміст стійких гербіцидів у ґрунті та тестових рослинах.

5. Визначення агрохімічних характеристик ґрунту та активності ґрунтових ферментів пероксидази та поліфенолоксидази.

6. Добір рослин, толерантних до пестицидів за складом фітоценозу та кількісним і якісним співвідношенням видів та родин місцевих рослин та фіторемедіаційною спроможністю рослин до пестицидів.

7. Використання толерантних рослин для фіоторемедіації ґрунтів, забруднених ксенобіотиками.

8. Утилізація забруднених рослин.

ЕКОТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН У ТЕХНОЛОГІЯХ ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

Нині в Україні дозволено до застосування 842 пестициди, що містять 191 діючу речовину. Їхню ефективність підтверджено вітчизняною і світовою практикою землеробства, водночас застосування органічних ксенобіотиків може мати і негативні наслідки: накопичення зв'язаних залишків у ґрунті, надходження у ґрунтові і поверхневі води, ушкодження чутливих культурних рослин у сівозміні. Зазначені проблеми особливо актуальні для персистентних гербіцидів, до яких належать ацетохлор, атразин, прометрин і симазин.

Використовувати ацетохлор, який нині є діючою речовиною 16 дозволених до застосування гербіцидів у т.ч. харнесу, почалось з 1994 р., але з огляду на високу токсичність та слабкі канцерогенні властивості ацетохлору на застосування цього гербіциду у США накладено низку обмежень, зокрема, заборонено застосовувати ацетохлор, коли існує небезпека потрапляння його у підземні і поверхневі води.

Проведено дослідження вертикальної міграції ацетохлору у стаціонарному досліді Інституту кормів УААН. Дослід проводили у три схеми, що різняться за технологічними характеристиками при багаторічному (8 років) і однорічному застосуванні харнесу з різними дозами витрат. Вивчення особливостей розподілення ацетохлору за профілем сірого лісового ґрунту показало, що в досліді з однорічним внесенням харнесу найвищу концентрацію гербіциду спостерігали на глибині 0-20 см: 20 мкг/кг при нормі внесення 3,0 л/га і 15 мкг/кг - при 1,5 л/га. Такі самі концентрації ацетохлору виявлено у схемі за поєднання харнесу (1,5 л/га) зі страховим гербіцидом мілагро. У нижніх шарах ґрунту (60-100см) залишкових концентрацій ацетохлору на рівні чутливості методу не виявлено. При тривалому (8 років) внесенні на дослідних ділянках харнесу 3,0 л/га максимум концентрації препарату виявлено на глибині 60-80 см (68 мкг/кг), така сама закономірність розподілу ацетохлору у профілі ґрунту зберігається і в дослідах із застосуванням 1,5 л/га харнесу та при поєднанні його з мілагро 1,0 л/га.

Дослідження свідчать, що в умовах сірого лісового грубопилуватосередньосуглинкового ґрунту однорічне застосування гербіциду харнес у агротехнологіях з максимальною дозою витрат 3,0 л/га не призводить до забруднення глибоких шарів ґрунту залишковими концентраціями ацетохлору. При багаторічному внесенні як максимальних доз, так і половинних доз (1,5 л/га) харнесу на одних і тих же орних площах відбувається міграція залишків діючої речовини і накопичення гербіциду у в нижніх шарах ґрунтового профілю (60-80 см).

Отже, при беззмінному вирощуванні кукурудзи, багаторічне застосування гербіциду харнесу на одних і тих же площах створює небезпеку накопичення ацетохлору у ґрунтових шарах та надходження його у водні джерела.

Навіть науково обґрунтовані дози внесення пестицидів можуть створювати небезпеку внаслідок їх залишків у сільгосппродукції. Оскільки інтегруючим результатом антропогенної діяльності у землеробстві є одержання рослинницької продукції, то саме біологічні параметри агроценозу та його екотоксикологічні характеристики певним чином відображають екологічний стан агроекосистеми. Метою цього етапу досліджень, які проводили разом з Інститутом землеробства УААН, було визначення екологічно оптимального рівня навантаження агроекосистеми пестицидами за вирощування зернобобових та озимих зернових культур. Для оцінки впливу тривалого застосування добрив і пестицидів у сівозміні на агроценоз при вирощуванні зернобобових культур використали як біологічний тест горох сорту Інтенсивний. На варіанти удобрення накладали дві системи захисту: ощадлива, яка передбачала лише протруювання насіння препаратом фундазол (2 кг/т), та інтегрована, де крім протруювання, вносили гербіциди базагран - (1,5 л/га, 48% в.р.) і фюзілад - (0,8 л/га, 12,5% к.е.) у фазу 3-4 листки гороху та інсектицид фастак - (0,1 л/га, 10% к.е.) у фазу бутонізації. Перед збиранням гороху проведено десикацію посівів препаратом реглон (3 л/га, 20% ). Покращання фітосанітарного стану посівів, забезпечене використанням пестицидів, збільшувало врожай на 7,8- 11,9%, порівняного з варіантами ощадливого захисту, що відповідно становить 2,5-3,6 ц/га зерна гороху.

Як засвідчив аналіз зразків насіння гороху, в них не виявлено діючої речовини гербіцидів базаграну і фюзіладу та інсектициду фастак. Спостерігали лише наявність залишкової кількості основного метаболіту препарату фундазолу - БМК, яка не перевищувала гранично допустимих концентрацій - 0,2 мг/кг. Причому, накопичення залишків БМК у зерні гороху при застосуванні ощадливої системи захисту було 0,0800,016 мг/кг, що дещо нижче, ніж за інтегрованої, 0,0800,016 мг/кг (табл. 12).

Таблиця 12. Вміст залишкових кількостей фундазолу та БМК у ґрунті та зерні гороху при різних системах захисту рослин, мг/кг

Пестицид	Ґрунт	ОДК у ґрунті	Горох (зерно)	МДР у зерні
	5В	9В	12В		5В	9В	12В
Інтегрована система захисту рослин
Фундазол	Н	Н	Н	0,1	Н	Н	Н	0,5
БМК	Н	Н	Н	0,1	0,2000,011	0,0200,001	0,1800,018	0,2
Ощадлива система захисту рослин
Фундазол	Н	Н	Н	0,1	Н	Н	Н	0,5
БМК	Н	Н	Н	0,1	0,0800,015	0,0640,006	0,0940,021	0,2

Н - не виявлено у межах чутливості методу

Отже, в кінцевій продукції рослинництва відбувається накопичення фізіологічно активного ксенобіотика БМК, що теж має фунгіцидні властивості, тому при гігієнічному контролі урожаю необхідно контролювати наявність залишкових кількостей як фундазолу так і БМК. При розробці гігієнічних нормативів для фунгіциду фундазол слід враховувати сумарний вміст його діючої речовини - N-(1-бутилкарбамідобензімідазоліл-2-О-метилкарбамату) та діючої речовини його основного метаболіту фунгіциду БМК - метилового ефіру-2-бензімідазоліл-карбонової кислоти.

Надзвичайно важливим питанням застосування пестицидів є мінімізація їхнього надходження у сільгосппродукцію. Відомо, що детоксикація пестицидів у ґрунті та рослинах відбувається за експоненційною моделлю. Цій моделі відповідає залежність: С_t = C₀e -^kt, де k - константа швидкості розкладу пестициду, t - час, C₀ та С_t - концентрації: початкова та у певний момент часу, відповідно. За експериментальними даними розраховано константу розкладу та період напіврозкладу пестициду у ґрунті за формулами: K = 2,303/t lg C₀/C_t; T₅₀ = 0,693/K при вирощуванні за різноенергонасичених технологій вирощування озимих зернових культур - пшениці, жита, тритікале. Визначено константи швидкості розкладу (k, діб^-1) і період напіврозкладу (Т₅₀) бентазону, д.р. гербіциду базагран, у ґрунті, які відповідно становлять: для пшениці озимої - k = 0,14, Т₅₀ = 4,9; для жита озимого - k = 0,24, Т₅₀ = 2,8; для тритікале озимого - k = 0,26, Т₅₀ = 3,8. На посівах пшениці та жита озимих константи швидкості розкладу максимальні та період напіврозкладу бентазону мінімальний на варіантах з енергонасиченою технологією, а для тритікале озимого - з базовою.

Висновки

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано і розроблено науково-методичні основи екотоксикологічного моніторингу органічних ксенобіотиків, у межах системи агроекологічного моніторингу. Результатом проведеного моніторингу є виявлення забруднених стійкими органічними забруднювачами едафотопів на території природних зон - Лісостепу, Степу, перехідної між Поліссям та Лісостепом та перехідної між лісостеповою та передгірною зонами і розробка еколого безпечних методів ремедіації забруднених ґрунтів.

Розроблено науково-методичні основи та проведено локальний кризовий моніторинг ґрунтів забруднених стійкими пестицидами едафотопів в умовах різних природнокліматичних зон. Встановлено, що у ґрунтах едафотопів складів отрутохімікатів рівні вмісту хлорорганічних пестицидів у 10-17 разів перевищують гігієнічні нормативи, ці едафотопи є джерелом забруднення довкілля органічними ксенобіотиками.

Виявлено, що вміст неметаболізованого 4,4'-ДДТ у високозабруднених ґрунтах сягає 30% від загальної суми ізомерів та метаболітів ДДТ, що свідчить про уповільнений перебіг мікробної деградації пестициду. Залежності ступеня забруднення ґрунтів від географічного положення забруднених едафотопів не спостерігається.

Розроблено спосіб анаеробної біоремедіації ґрунтів з тривалим забрудненням хлорорганічними пестицидами, в основі якого лежить підвищення біодоступності ХОП для мікроорганізмів під дією карбонатних меліорантів (СаО, Са(ОН)₂, СаСО₃).

Встановлено, що для нейтралізації хлорорганічних пестицидів у ґрунті меліоранти необхідно використовувати у кількостях, що забезпечують наявність незв'язаного СаСО₃ (2% від маси ґрунту). Внесення у забруднений хлорорганічними пестицидами ґрунт меліорантів у запропонованих дозах призводить до зниження вмісту даних ксенобіотиків до безпечних рівнів.

Виявлено, що у забруднених зонах відбувається значне пригнічення ферментативної активності ґрунту. У чорноземі опідзоленому активність пероксидази (EC1.11.1.7) щодо контролю зменшується в 1,6 раза, поліфенолоксидази (EC 1.10.3.1) - у 2,5 раза; в дерново-середньопідзолистому ґрунті: пероксидази - в 1,9 раза, поліфенолоксидази - в 3 рази. У процесі біоремедіації ґрунту відбувається підвищення активності як пероксидази так і поліфенолоксидази, які каталізують окисно-відновні процеси деструкції пестицидів майже у 2 рази. Отже показники активності оксидоредуктаз можуть слугувати біоіндикатором забруднення ґрунтів хлорорганічними пестицидами.

Показано, що під впливом тривалого полікомпонентного забруднення ґрунту залишками пестицидів та їх метаболітів формується специфічний мікробіоценоз, пестицидне забруднення ґрунту (6 ГДК ДДТ) не значно впливає на загальну чисельність бактерій, але спричинює збільшення кількості бактерій роду Pseudomonas та стрептоміцетів і зменшення мікроміцетів.

Ремедіація забрудненого ДДТ ґрунту за допомогою карбонатних меліорантів сприяє зниженню концентрації ДДТ, при цьому загальна чисельність мікроорганізмів майже не змінюється, але зменшується чисельність стрептоміцетів та мікроміцетів. Реакція мікроорганізмів різних таксономічних груп ґрунтового біоценозу під впливом ремедіаційних заходів різноманітна, що і забезпечує лабільність такої складної системи як ґрунтовий мікробіоценоз до дії різних антропогенних факторів.

Рослини родини Cucurbitaceae (кабачки, гарбузи) активно накопичують ізомери та метаболіти ДДТ з дерново-підзолистого ґрунту. У перерахунку на суху речовину коефіцієнти переходу ДДТ з ґрунту із забрудненням 1500 мкг/кг (15 ГДК) становлять 4,1 для рослин гарбузів і 5,1 для рослин кабачків.

На прикладі дерново-підзолистого супіщаного ґрунту із давнім забрудненням пестицидами розроблено метод фітотестування, який дає можливість оцінити перспективи впровадження фіторемедіаційних технологій.

Показано, що кількість ботанічних родин дикорослих рослин забрудненої території зростає зі збільшенням відстані від складу. Переважними видами рослин є деревій звичайний (Achillea millefolium), полин гіркий (Artemisia absinthium), полин звичайний (Artemisia vulgaris), пирій повзучий (Elytrigia repens), підмаренник чіпкий (Gallium aparine), розрив-трава дрібноквіткова (Impafiens parviflora), куничник наземний, (Calamagrostis epigeioes), шпергель звичайний (Spergula arvensis), кульбаба лікарська (Taraxacum officinalis), фіалка польова (Viola arvensis), осот городній (Sonchus oleraceus) та овес персидський (Avena persica).

Проведено дослідження з накопичення ДДТ толерантними до гербіцидів видами дикоростучих рослин: підмареннику чіпкого, полину гіркого, шпергелю звичайного, кульбаби лікарської, пирію повзучого. Виявлено, що рослини кульбаби лікарської здатні накопичувати ДДТ до 1605,6±1,7 мкг/кг, у корені і 1605,6±1,7 мкг/кг у наземній частині, при вмісті ДДТ у ризосферному ґрунті - 6377,0± 45,7 мкг/кг. Рослини полину гіркого та пирію повзучого не нагромаджують ДДТ у вегетативних органах.

На прикладі ацетохлору - д.р. 16 гербіцидів, у т.ч. і харнесу показано небезпеку застосування пестицидів за беззмінного вирощування кукурудзи впродовж 8 років. Однорічне застосування гербіциду харнес з нормою витрат 3,0 л/га не призводить до забруднення глибоких горизонтів ґрунту залишковими концентраціями ацетохлору, тоді як при восьмирічному беззмінному застосуванні харнесу у нормах 1,5 і 3,0 л/га відбувається накопичення гербіциду на глибині 60-80 см (68 мкг/кг при нормі внесення 3 л/га) і створюється небезпека надходження гербіциду у водні джерела.

Досліджено накопичення та міграцію стійких гербіцидів симазину, атразину, прометрину, трефлану, 2,4-Д та дикамби у профілі сірого лісового ґрунту. Тривале забруднення високими дозами гербіцидів не лише негативно впливає на ріст рослин, але і становить загрозу забруднення підземних вод внаслідок їхньої вертикальної міграції.

Покращання фітосанітарного стану посівів, забезпечене використанням пестицидів, збільшувало врожай зерна гороху на 7,8-11,9%, порівняного з варіантами ощадливого захисту, що відповідно становить 2,5-3,6 ц/га.

Визначено константи швидкості розкладу (k, діб^-1) та період напіврозкладу (Т₅₀) бентазону, д.р. гербіциду базагран, у ґрунті, при різноенергонасичених технологіях вирощування озимих зернових культур - пшениці, жита, тритікале які відповідно становлять: для пшениці озимої - k = 0,14, Т₅₀ = 4,9; для жита озимого - k = 0,24, Т₅₀ = 2,8; для тритікале озимого - k = 0,26, Т₅₀ = 3,8. Для озимих пшениці та жита константи швидкості розкладу максимальні та періоди напіврозпаду бентазону мінімальні на варіанті з енергонасиченою технологією, а для озимого тритікале - з базовою.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ

1. При проведенні комплексного агроекологічного моніторингу, а також при уведенні в загальне землекористування ґрунтів санітарних зон колишніх складів агрохімікатів, слід здійснювати кризовий моніторинг ґрунтів за забрудненням стійкими хлорорганічними пестицидами, результатом якого є визначення ступеня хімічної деградації ґрунтів згідно з розробленими нами „Методичними рекомендаціями з агроекологічної оцінки забруднених органічними ксенобіотиками ґрунтів”.

2. Для попередження забруднення навколишнього середовища та надходження хлорорганічних сполук у трофічні ланцюги слід виявляти та ізолювати забруднені стійкими пестицидами ділянки, якими є едафотопи складів отрутохімікатів, літовищ сільгоспавіації, полігони поховання токсичних сполук, тощо.

3. Для недопущення міграції хлорорганічних пестицидів у навколишнє природне середовище, пропонується проведення ремедіації ґрунтів за допомогою карбонатних меліорантів відповідно до запатентованих способів.

4. Вищим аграрним закладам освіти III-IV рівня акредитації зі спеціальності 7.070801 - екологія та охорона навколишнього природного середовища рекомендується використовувати результати роботи в курсах „Методи знешкодження засобів хімізації”, „Хімічна екологія” та „Екотоксикологія”.

5. Санітарно-епідеміологічним станціям і науково-дослідним установам Міністерства охорони здоров'я України, ветеринарним, агрохімічним, контрольно-токсикологічним лабораторіям рекомендовано метод визначення залишкових кількостей пендиметаліну в об'єктах довкілля та продукції сільськогосподарського виробництва методами газорідинної та тонкошарової хроматографії.

Список основних публікацій за темою дисертації

1. Агроекологічна оцінка мінеральних добрив та пестицидів. Патика В.П., Макаренко Н.А., Моклячук Л.І. та ін. - К.: Основа, 2005. - 300 с. (написання розділу 2. Пестициди в агроекосистемах).

2. Макарчук Т.Л., Моклячук Л.І., Демченко В.Ф. Успіхи хімії пестицидів //Вісник аграрної науки. - 1996. - № 8. - С. 61-71. (аналіз літературних джерел, участь у формуванні висновків і написанні статті).

3. Прістер Б.С., Саженюк А.Д., Шинкаренко В.К., Моклячук Л.І., Макарчук Т.Л. та ін. Оцінка екотоксикологічної ситуації полігону Богуслав. Стан ґрунтів //Агроекологія і біотехнологія: Зб. наук. пр. - К.: Аграрна наука, 1996. - С. 20-24. (аналіз літературних джерел, наукове обґрунтування та участь у проведенні аналітичних досліджень, аналіз та узагальнення експериментальних даних, формуванні висновків і написання статті).

4. Моклячук Л.І., Макарчук Т.Л. Методологічні аспекти агроекологічного моніторингу пестицидів //Зб. наук. пр. Уманської сільськогосподарської академії УААН. - К.: Нора-прінт, 1997. - С. 233-235. (аналіз літературних джерел, участь у формуванні висновків і написанні статті).

5. Макарчук Т.Л., Моклячук Л.І. Заєць О.Г. Науково-методичні підходи до агроекологічного моніторингу пестицидів //Фізіологія і біохімія культурних рослин. - 1998. - № 2. - С. 124-130. (аналіз літературних джерел, формування висновків і написання статті).

6. Моклячук Л.І., Кавецький В.М., Піскунова Л.Е. Екотоксикологічна оцінка небезпечності вмісту поліхлорованих диоксиноподібних сполук у агроландшафтах України //Агроекологія і біотехнологія. Зб. наук. пр. ІАБ УААН.- К.: Аграрна наука, 1998. - Вип. 2. - С. 91-95. (аналіз літературних джерел, формування висновків і написання статті).

7. Макаренко Н.А., Моклячук Л.І., Кавецький В.М. Методи обстеження території агроландшафту при проведенні екологічної експертизи. //Агроекологія і біотехнологія: Зб. наук. праць ІАБ УААН, 1999. - Вип. 3. - К.: Аграрна наука, 1999. - С. 40-45. (наукове обґрунтування обстеження агроландшафтів за забрудненням пестицидами, участь у формуванні висновків та написанні статті).

8. Моклячук Л.І., Кавецький В.М. Методи знешкодження засобів хімізації сільського господарства - новий курс лекцій для підготовки спеціалістів-екологів у Національному аграрному університеті //Науковий вісник НАУ. - 2000. - Вип. 32. - С. 371-374. (аналіз літературних джерел, розроблення програми курсу лекцій, формування висновків, написання статті).

9. Кавецький В.М., Моклячук Л.І., Піскунова Л.Е., Каленська С.М. Вплив технологій вирощування зернових культур на швидкість деструкції базаграну в умовах Лісостепу України //Зб. наук. пр. ІЗ УААН. - Київ, 2000.- Вип. 3-4. - Ст. 72-76. (наукове обґрунтування хіміко-аналітичних досліджень, аналіз літературних джерел, аналіз та узагальнення результатів досліджень, формування висновків та написанні статті).

10. Моклячук Л.І., Кавецький В.М. Методологічні основи курсу лекцій Методи знешкодження засобів хімізації //Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - 2000. - № 1-2. - С. 112-113. (аналіз літературних джерел, розроблення програми курсу лекцій, формування висновків і написання статті).

11. Моклячук Л.І., Кавецький В.М., Бахмацька І.М. Агроекологічний моніторинг зон негативного антропогенного впливу. //Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2001.- спец. вип. 3(12). Т 2.- С. 254-257. (аналіз літературних джерел, наукове обґрунтування та участь у проведенні аналітичних досліджень, аналіз та узагальненні експериментальних даних, формування висновків і написання статті).

12. Коломієць Н.Д., Матусевич Г.Д., Моклячук Л.І., Кавецький В.М. Дослідження персистентності гербіцидів Півот та Стомп у ґрунті та рослинах // Вісник аграрної науки Причорномор'я. -2001. - Т 2. спец. вип. 3 (12).- С. 89-95. (аналіз літературних джерел, наукове обґрунтування та участь у проведенні аналітичних досліджень, аналіз та узагальненні експериментальних даних, формування висновків і написання статті).

13. Моклячук Л.І. Моніторинг агроландшафтів за вмістом токсичних органічних сполук //Агроекологічний журнал.- 2002. - № 3. - С. 9-13.

14. Патика В.П., Макаренко Н.А., Моклячук Л.І. Агроекологічна оцінка мінеральних добрив та пестицидів //Вісник аграрної науки Причорномор'я.-2003.-Т. 1.- Вип. 3(23).- С. 137-143. (аналіз та узагальнення літературних джерел з агроекологічної оцінки пестицидів, формування висновків, написання статті).

15. Моклячук Л.І. Моніторинг забруднення ґрунтів Степової зони України стійкими органічними забруднювачами - поліхлорованими дифенілами //Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2003. -Т. 1. - Вип. 3(23).- С. 127-133.

16. Моклячук Л.І. Критерії оцінки кумулятивного ризику впливу суми органічних токсикантів на живі організми //Агроекологічний журнал. - 2003.- № 3.- С. 38-42.

17. Борона В.П., Задорожний В.С., Моклячук Л.І., Андрієнко Г.Г., Андрієнко В.О. Міграція та накопичення гербіциду Харнес у сірому лісовому ґрунті в умовах Правобережного Лісостепу України //Корми і кормовиробництво. - 2003. - Вип. 51. - С. 97-99. (планування хіміко-аналітичних досліджень, аналіз результатів, участь у формуванні висновків та написанні статті).

18. Моклячук Л.І. Фоновий та кризовий моніторинг органічних полютантів у ґрунтах України // Вісник аграрної науки. - 2004.- № 8.- С. 57-60.

19. Матусевич Г.Г., Моклячук Л.І. Метаболізм фундазолу у рослинах гороху //Агроекологічний журнал. - 2004. -№ 1.- С. 54-57. (постановка задачі, планування дослідів, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

20. Моклячук Л.І, Андрієнко Г.Г., Андрієнко В.О. Агроекологічна оцінка забрудненої гербіцидами ділянки сірого лісового ґрунту в умовах Правобережного Лісостепу України //Вісник ХНАУ. Сер. ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство, екологія. - 2004. - № 6. - С. 333-337. (постановка задачі, планування дослідів, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

21. Тертична О.В., Андрієнко Г.Г., Моклячук Л.І. Агроекологічна оцінка впливу високих концентрацій персистентних пестицидів на мікробний ценоз ґрунту //Наукові праці Полтавської державної академії. - 2005.- Т. 4 (23). - С. 175-178. (постановка задачі, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

22. Moklyachuk L., Patyka V. Determination of soil contaminated with organochlorine pesticides /in the Forum book of the 7^th International HCH and pesticides Forum.- Kyiv, Gopak, 2005.- P. 165-166. (наукове обґрунтування напряму досліджень, проведення експериментів, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

23. Моклячук Л.І., Андрієнко Г.Г., Городиська І.М., Слободенюк О.А. Кризовий моніторинг дерново-підзолистих ґрунтів, забруднених залишковими кількостями пестицидів // Наукові праці Полтавської державної академії. - 2005.- Т. 4(23). - С. 203-207. (постановка задачі, наукове обґрунтування досліджень, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

24. Моклячук Л.І., Городиська І.М., Андрієнко Г.Г., Грибіниченко В.М. Кризовий моніторинг ґрунтів, забруднених стійкими хлорорганічними ксенобіотиками //Агроекологічний журнал. - 2005. - № 4. - С. 29-32. (постановка задачі, наукове обґрунтування досліджень, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

25. Літвінов Д.В., Корсун С.Г., Свидинюк І.М., Моклячук Л.І., Матусевич Г.Д. Агроекологічна оцінка впливу тривалого застосування добрив і пестицидів на агрофітоценоз / Зб. наук. пр. К.: ІЗ УААН, 2005.- Вип. 4. - С. 3-9. (участь у проведенні досліджень, узагальнення матеріалу).

26. Фурдичко О.І., Возняк Р.Р., Моклячук Л.І. та ін. Екологобезпечні методи трансформації та консервації сільськогосподарських неугідь //Агроекологічний журнал. - 2006.- № 1. - С. 7-14. (аналіз літературних джерел з фіторемедіаційного відновлення ґрунтів, формування висновків написання статті).

27. Андрієнко В.О., Моклячук Л.І., Андрієнко Г.Г., Тертична О.В., Городиська І.М. Формування мікробіоценозу чорнозему опідзоленого в зоні забруднення стійкими пестицидами //Агрохімія і ґрунтознавство: Міжвід. темат. наук. зб. Спец. випуск до VII з'їзду УТГА. - К. 3.- Харків, 2006.- С. 172-174. (постановка задачі, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

28. Андрієнко В.О., Моклячук Л.І., Андрієнко Г.Г., Тертична О.В., Городиська І.М. Вплив забруднення ґрунту стійкими пестицидами на формування мікробного ценозу //Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2006. - Вип. 100. С.281-287. (постановка задачі, аналіз результатів, участь у формуванні висновків та написанні статті).

29. Моклячук Л.І., Андрієнко Г.Г., Слободенюк О.А., Недашківська О.Ю. Фітоекстракція та фітодеградація ДДТ рослинами кабачків (Cucurbita pepo) та квасолі (phaseolus vulgaris) //Вісник Державного агроекологічного університету. - 2006.- Вип. №1 (16). С.27-31. (постановка задачі, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

30. Моклячук Л.І., Андрієнко Г.Г., Ліщук А.М. та ін. Моніторинг та екотоксикологічну оцінка ґрунтів з тривалим полікомпонентним забрудненням // Агроекологічний журнал. - 2007. - № 1. - С. 18-24. (постановка задачі, наукове обґрунтування досліджень, аналіз та узагальнення результатів, написання статті).

31. Моклячук Л.І. Оцінка забруднених ґрунтів за критеріями екотоксичності //Агроекологічний журнал. - 2007. - № 3. - С. 67-71.

32. Слободенюк О.А., Моклячук Л.І., Андрієнко Г.Г. Накопичення хлорорганічних пестицидів рослинами родини гарбузових з дерново-підзолистого ґрунту //Зб. наук. пр. К.: ННЦ ІЗ УААН, 2007.- Вип. 1. - С. 66-71. (постановка задачі, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

33. Пат. № № 3415 Україна, МПК⁷ G 01 N 1/10. Спосіб визначення залишкових кількостей гербіциду Стомп в об'єктах довкілля та продукції сільськогосподарського виробництва; Пат. № №3415 Україна МПК⁷ G 01 N 1/10 Моклячук Л.І., Кавецький В.М., Макаренко Н.А. та ін.: заявл. 16.06.1999; опубл. 15 03.2001, Бюл. № 3. - 2005.

34. Пат. № 50678 Україна, МПК⁷ BOG C 1/08. Спосіб очистки ґрунту від залишкових кількостей ДДТ; Пат. № 50678 Україна, МПК⁷ BOG C 1/08; Патика В.П., Моклячук Л.І., Макаренко Н.А., Бахмацька І.М.: заявл. 07.05.2002; опубл. 15.02.2005, Бюл. № 2.

35. Деклараційний патент на винахід № 53530А. Спосіб очистки ґрунту від залишкових кількостей гексахлорциклогексану; Патика В.П., Моклячук Л.І., Макаренко Н.А., Бахмацька І.М.: заявл. 11.07.2002; опубл. 15.01.2003, Бюл. № 1.

36. Патент на корисну модель № 13102. Пробовідбірник ґрунту; Грибіниченко В.М., Моклячук Л.І., Слободенюк О.А.: заявл. 25.11.2004; опубл. 16.05.2005, Бюл. № 5.

37. Патент на корисну модель № 2245. Установка для автоматизованого нанесення екстрактів пестицидів на хроматографічні пластини; Грибіниченко В.М., Моклячук Л.І., Андрієнко Г.Г. та ін.: заявл. 16.11.2006; опубл. 24.04.2007, Бюл. № 5.

38. Кавецький В.М., Моклячук Л.І., Макаренко Н.А., Піскунова Л.Е. Методичні вказівки по визначенню пендиметаліну у насінні та волокні бавовни методами тонкошарової та газорідинної хроматографії. Затверджено Укрдержхімкомісією13.01.2000. № 186-2000.

39. Патика В.П., Моклячук Л.І., Грибіниченко В.М., Городиська І.М. Методичні рекомендації з агроекологічної оцінки хімічно деградованих ґрунтів. / за науковою ред. академіка УААН В.П. Патики. затв. Міністерством агрополітики України (пр. №4 від 14.04.05)

40. Moklyachuk T.L., Makarchuk T.L., Rudenko V.O. Аgroecological monitoring of pesticides // Sustainable development: System Analysis in Ecology: 2^nd International Conference, 9-13 September, Sevastopol, Ukraine. - 1996.- - Part 2.- P. 101-102.

41. Moklyachuk L.I., Makarchuk T.L., Sazhenyuk A.D., Shinkarenko V.K., Analytical control on pollution of agricultural production and agrolandscape by radionucleades, pesticides and heavy metals // International Congress on Analytical Chemistry, 15-21 June, Moscow, Russia, - 1997.- Part 2, R-9.

42. Моклячук Л.І., Кавецький В.М. Моніторинг диоксиноподібних сполук у системі агроекологічного моніторингу України //Сталий розвиток агроекологічних систем в умовах обмеженого ресурсного забезпечення: Матеріали науково-методичної конференції, 26-29 жовтня, 1998. - Київ, Україна. - С. 208.

43. Моклячук Л.І., Піскунова Л.Е., Кавецький В.М. Удосконалення методики визначення гербіциду Стомп //Там же С. 210.

44. Моклячук Л.І., Піскунова Л.Е., Кавецький В.М., Каленська С.М., Екологічна оцінка небезпечності застосування пестицидів у сучасних технологіях вирощування зернових культур. //Землеробство ХХІ століття - проблеми та шляхи вирішення: Матеріали науково-практичної конференції, 8-10 червня 1999.- Київ, Чабани. - С. 117.

45. Моклячук Л.І., Городиська І.М. Моніторинг ґрунту зони негативного антропогенного впливу на території біосферного заповідника „Асканія Нова” // Сталий розвиток агроекосистем: Міжнар. наук. конф., 17-20 вересня, 2002. - Вінниця, Україна. - С. 38-40.

46. Моклячук Л.І. Застосування методів хроматографічного аналізу при проведенні моніторингу токсичних органічних сполук в агро ландшафтах України // Матеріали 3-го Західноукраїнського симпозіуму з адсорбції та хроматографії, 25-28 травня, 2003. - Львів, Україна. - С. 195-196.

47. Моклячук Л.І., Городиська І.М. Застосування методів хроматографічного аналізу для виявлення зон забруднення стійкими хлорорганічними пестицидами //Матеріали 3-го Західноукраїнського симпозіуму з адсорбції та хроматографії, 25-28 травня, 2003. - Львів, Україна. - С. 204-205.

48. Moklyachuk L., Gorodiska I. Method of remediation soils contaminated with organochlorine pesticides //7^th International HCH and pesticides Forum, 5-7 June, 2003. - Kyiv, Ukraine. - P. 92.

49. Patyka V., Moklyachuk L. Decrease of the risk of pollution of ecosystem of Askaniya-Nova preserve by HCH and pops // 7^th International HCH and pesticides Forum, 5-7 June, 2003. - Kyiv, Ukraine. - p. 97.

50. Тертичная О.В., Андриенко Г.Г., Моклячук Л.И. Влияние высоких концентраций персистентных гербицидов на микрофлору почвы в зоне расположения склада ядохимикатов //Современное состояние и перспективы развития микробиологии и биотехнологии: Международная конференция, 26 -28 мая, 2004. - Минск, Беларусь.- С. 377-378.

51. Моклячук Л.И., Андриенко Г.Г., Слободенюк Е.А. Фиторемедиационные технологии - метод восстановления загрязненных пестицидами почв //Сотрудничество для решения проблемы отходов: 2-я Международная конференция. - 9-10 февраля, 2005. - Харьков, Украина, (www. Waste.com.ua/ cooperation/2005/theses/moklyachuk.html).

52. Моклячук Л.И., Андриенко Г.Г., Городиская И.Н., Слободенюк Е.А., Недашкивская Агроэкологическая оценка степени химической деградации почв территорий санитарно-защитных зон складов ядохимикатов //Планета без стійких органічних забруднювачів (СОЗ): Збірник наукових матеріалів науково-практичного семінару в рамках Всесвітнього дня дій проти СОЗ. - 20 травня 2005. - Київ, Україна. - С. 147-152.

53. Moklyachuk L.I., Patyka V.P., Kulakow P.A., Sorochinsky B.V., Phytotechnologies for management of radionuclide and obsolete pesticide contaminated soil in Ukraine // 3^rd International Phytotechnologies Conference, 19-22 April, 2005.- Atlanta, Georgia, USA.- P. 31-32.

54. Moklyachuk L. Preliminary assessment potential for phytoremediation in Ukraine //Phytotechnologies to promote sustainable land use and improve food safety: 1^st Scientific Workshop COST Action 859. - 14-16 June, 2005. - Pisa, Italy. - P. 180-181.

55. Moklyachuk L., Andrienko G., Gorodiska I., Slobodenyuk O. Field research of sites polluted with pesticides //Phytotechnologies lessons from pilot and field scale: WG4 meeting of COST Action 859, 27-29 April, 2006. - Sintra, Portugal. - P. 16.

56. Moklyachuk L., Andrienko G., Slobodenyuk O., Petryshyna V. Using plants for biotesting of soil polluted with pesticides //Fate of pollutants in the plant/rhizosphere system: Fundamental aspects and their significance for field applications - Prospects and research needs: Scientific Workshop COST Action 859, 30 May - 1 June, 2007. - Vilnius, Lithuania. - p. 129.

57. Moklyachuk L., Slobodenyuk O., Petryshyna V. The problem of the locally polluted sites in a context of a sustainable development of agroecosystems //Application of the phytotechnologies for cleanup of industrial, agricultural and wasterwater contamination: NATO advanced research workshop, 4-7 June, 2007. - Kamenetz-Podilsky, Ukraine. - p. 16.

58. Moklyachuk L., Slobodenyuk O., Petryshyna V., Nedashkivska O. The ecotoxicological estimation of the sites polluted with obsolete pesticides // Obsolete pesticides in Central and Eastern European, Caucasus and Central Asia Region: Start of clean up: 20-22 September 2007, Chisinau, Republic of Moldova. - p. 76.

Размещено на Allbest.ru

...