Агроекологічна оцінка стану темно-сірих лісових ґрунтів Західного Лісостепу України та обґрунтування заходів їх покращення
Методика оцінки агроекологічного стану темно-сірих лісових грунтів, трансформація показників їх родючості. Аналіз метеорологічних, біологічних, агрофізичних та агрохімічних показники врожайності. Способи підтримання бездефіцитного балансу гумусу.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.07.2014 |
| Размер файла | 151,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
„ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Агроекологінчна оцінка стану темно-сірих лісових грунтів західного лісостепу України та обгрунтування заходів їх покращення
03.00.16 - екологія
Шевчук Ірина Володимирівна
Житомир - 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національному університеті водного господарства та природокористування
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор,
Клименко Микола Олександрович,
Національний університет водного господарства та природокористування, завідувач кафедри екології
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,
Тараріко Юрій Олександрович,
Інституту гідротехніки і меліорації УААН, завідувач відділом „Агроресурси”
кандидат сільськогосподарських наук,
Довбиш Лариса Леонідівна, доцент кафедри ґрунтознавства та землеробства Державного вищого навчального закладу „Державний агроекологічний університет”, м. Житомир
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Основним завданням аграрної та екологічної науки на сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва є створення стійкої агроекосистеми. Обумовлюється це тим, що в останні десятиріччя, внаслідок різкого скорочення застосування органічних та мінеральних добрив, недотримання сівозмін, зниження культури землеробства у Лісостеповій зоні склався від'ємний баланс гумусу та макроелементів. Має місце також декальцинація та підкислення ґрунтів, що посилює процеси їх механічної та біохімічної деградації. Унаслідок забруднення ґрунтів цієї зони радіонуклідами та важкими металами суттєво погіршується їх агроекологічний стан і вони подекуди стають не придатними для отримання продукції, яка відповідає державним стандартам.
У зв'язку з цим важливого значення набуває проблема пошуку резервів підвищення родючості темно-сірих лісових ґрунтів та поліпшення їх агроекологічного стану.
Особливої уваги при цьому заслуговує застосування системного підходу до оцінки сучасного агроекологічного стану цих грунтів, як основи для розробки рекомендацій щодо раціонального, екологічно безпечного їх використання. гумус ґрунт родючість добриво
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною бюджетної науково-дослідної роботи, яку виконують на кафедрах екології, агрохімії, ґрунтознавства та землеробства Національного університету водного господарства та природокористування за темою “Екологічно оптимальні режими меліорованих ґрунтів гумідної зони України” (номер державної реєстрації 01014005460) і виконувалася в контексті “Порядку денного на ХХІ століття” і “Концепції сталого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 року”. Дослідження пов'язані з державною науково-технічною програмою “Родючість і охорона ґрунтів на 2000-2005 рр.”
Мета і завдання досліджень. Метою роботи була розробка методики агроекологічної оцінки стану темно-сірих лісових ґрунтів і встановлення особливостей змін показників їх родючості під впливом внесення органічних та мінеральних добрив.
Досягнення поставленої мети передбачало вирішення наступних завдань:
- оцінити вплив територіального поширення та інтенсивності прояву деградаційних процесів у темно-сірих лісових грунтах;
- виявити ступінь порушення екологічної рівноваги у балансі гумусу, та встановити кількісні і якісні зміни гумусового стану темно-сірих лісових грунтів;
- обґрунтувати теоретично і розробити алгоритм та математичну модель прогнозування гумусового стану темно-сірих лісових ґрунтів;
- провести екотоксикологічну оцінку органічних та мінеральних добрив при їх застосуванні на темно-сірих лісових ґрунтах;
- розробити методику агроекологічної оцінки стану темно-сірих лісових ґрунтів;
- визначити економічну та енергетичну ефективність технологій, які забезпечують екологічно безпечне землеробство.
Об'єкт досліджень - процеси, що протікають в агроценозах темно - сірих лісових ґрунтів.
Предмет досліджень - показники, які характеризують агроекологічний стан темно - сірих лісових ґрунтів: вміст та баланс гумусу; фракційний склад; уміст важких металів; врожайність сільськогосподарських культур; енергетична та економічна ефективність.
Методи досліджень - аналіз та узагальнення фондових матеріалів агрохімічних обстежень; математичне моделювання; статистичний метод (встановлення на основі дисперсійного й регресійного, кореляційного аналізів достовірності результатів і функціональних залежностей); польового досліду вивчення впливу агрофонів на показники агроекологічного стану темно-сірих лісових ґрунтів); лабораторних досліджень (визначення фізико-хімічних, агрохімічних показників родючості ґрунтів).
Наукова новизна одержаних результатів.
Уперше запропоновані методичні підходи і розроблена методика агроекологічної оцінки стану темно-сірих лісових ґрунтів, яка базується на врахуванні метеорологічних, біологічних, агрофізичних, агрохімічних показниках, встановленні особливості гумусового стану темно-сірих лісових ґрунтів при застосуванні органічних та мінеральних добрив, розроблена математична модель оцінки гумусного стану цих ґрунтів;
- удосконалено методику розрахунку балансу гумусу.
- подальшого розвитку зазнали питання закономірностей міграції важких металів в системі: добриво - ґрунт - рослина та розрахунку й аналізу показників економічної та енергетичної ефективності, які забезпечують екологічно безпечне землеробство.
Практичне значення одержаних результатів - на основі одержаних результатів досліджень встановлені кількісні та якісні показники, які характеризують агроекологічний стан темно-сірих лісових грунтів. Рекомендовано виробництву норми внесення органічних та мінеральних добрив, які забезпечують підтримання або розширене відтворення родючості темно - сірих лісових ґрунтів.
Розроблено програмний продукт „ Агроеко”, який дозволяє визначити і оцінити агроекологічний стан темно-сірих лісових грунтів.
Методику оцінки агроекологічного стану темно - сірих лісових ґрунтів, математичну модель прогнозу змін вмісту гумусу в темно - сірих лісових ґрунтах використовують на кафедрі екології, агрохімії, ґрунтознавства та землеробства Національного університету водного господарства та природокористування при вивченні розділу „Родючість ґрунтів” курсів „Ґрунтознавство”, „Охорона земельних ресурсів” та при виконанні курсових і дипломних робіт.
Особистий внесок здобувача полягає: в аналізі та узагальненні фондових матеріалів, безпосередній участі у розробці програми досліджень, узагальненні та аналізі літературних даних, виконанні польових досліджень, лабораторних аналізів та їх опрацюванні, розробці методики, математичної моделі та програмного продукту „Агроеко.”
Апробація результатів досліджень - основні положення та результати досліджень оприлюднені та обговорені на наукових семінарах факультету екології та природокористування (2000...2007), м. Рівне; доповідалися на читаннях, присвячених 150 - річчю Тутковського (1999 р.), м. Луцьк; та наукових конференціях професорсько-викладацького складу Національного університету водного господарства та природокористування (1999 ... 2007 р. р.), IV міжнародній конференції студентів, магістрів, аспірантів м. Житомир (2007 р.).
Публікації - за результатами досліджень опубліковано 8 наукових праць, тези , у тому числі 7 у фахових виданнях, 4 з них у співавторстві.
Структура та об'єм роботи - дисертаційна робота складається із вступу, семи розділів, висновків, рекомендацій виробництву, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 155 сторінок, включає 41 таблицю, 21 рисунок та додатки. Список літературних джерел складає 136 праць, у тому числі 6 іноземних авторів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Огляд літератури
У розділі проведено аналіз стану вивчення проблеми у вітчизняних і зарубіжних виданнях. Проаналізовано наукові праці Г.А. Можейко, В.В. Медведєва, Т.Н. Лактіонова, Г.М. Городнього, В.П. Стрельченка, О.Ф. Смаглія, П.П. Надточія, М.О. Клименка, С.І. Веремеєнка, В.М. Польового, Ю.О. Тараріко, Т.О. Грінченка, Л.Л. Довбиш та ін., в яких оцінюється стан ґрунтового покриву та приводяться методичні підходи до оцінки агроекологічного стану грунтів. Встановлено, що об'єктивну оцінку агроекологічного стану темно-сірих лісових грунтів можна отримати лише на основі врахування комплексу позитивних і негативних показників родючості цих грунтів.
Об'єкт, умови і методика проведення досліджень. Дослідження проводилися в період 1996 - 2006 рр. на темно-сірих лісових легкосуглинкових грунтах тривалого польового досліду (з 1960 р.) науково - дослідного стаціонару Рівненської дослідної станції, розміщеній у с. Шубків, Рівненської області, Рівненського району.
Дослідження здійснювалися в 5- та 4 -пільній зерно-траво-просапній сівозміні. Вирощувались культури: конюшина (сорт „Власівська - 4”), пшениця озима (сорт „Поліська - 90”), буряк цукровий (сорт „Уладовський одноростковий”), ячмінь ярий (сорт „Гонор”), картопля (сорт „Бородянський”).
Вивчення впливу удобрення в сівозмінах на урожайність культур, агрохімічні властивості темно-сірого лісового грунту проводились за наступними схемами удобрення: схема 1 (1996-2001роки,5-пільна сівозміна)-конюшина:ділянка 1,2,3,4-без добрив; пшениця озима:ділянка 1-без добрив, 2 - N60P60K60, 3-післядія N60P60K60, 4- післядія N60P60K60; буряки цукрові: 1-без добрив, 2-N120 P120 K120,3-45 т гною+солома,4-сидерати+солома; ячмінь ярий:1-без добрив,2- N60P60K60,3-післядія N60P60K60; 4-гичка; картопля:1-без добрив, 2- N110 P60 K90; 3-40 т гною+солома;4 - сидерати+солома. Схема 2 (2002-2006 роки,4-пільна сівозміна)-конюшина:1-без добрив;2,3,4-P60K60; озима пшениця-1-без добрив;2- N90 P60 K60;3-післядія гною N90 P60 K60+гірчиця;4-N90 P60 K60+гірчиця; буряки цукрові:1-без добрив,2- N120 P120 K120,3-40 т гною+ N120 P120 K120,4- N120 P120 K120+солома+гірчиця; ячмінь ярий:1- без добрив,2- N45 P45 K45, 3-післядія гною N45 P45 K45+гичка,4 - післядія сидератів N45 P45 K45.
Дослідження проводили за наступними методиками: вміст гумусу - за І.В. Тюріним; фракційно - груповий склад гумусу визначали методом Тюріна в модифікації Пономарьової - Плотникової; загальний азот - методом Тюріна в модифікації Кононової (ГОСТ 26207 - 91); рухомий калій - методом О.В.Кірсанова (ГОСТ 26207 - 91); рНсол. потенціометрично (ГОСТ 26483 - 85); рухомі сполуки міді, марганцю, кобальту визначали за Пейве і Рінькісом у модифікації ЦІНАО (ОСТ 10 144 - 88); цинку за Крупським і Александровою у модифікації ЦІНАО (ОСТ 10 147 - 88); баланс гумусу - за С.І Веремеєнком і С.С.Трушевою; математична модель - за І.М Рижовою, В.Д. Василевською, О.А Александровою, С.І. Веремеєнком, Т.М. Івашинютою; важкі метали - методом атомної адсорбції; енергетична оцінка - за О.К. Медведовським.
Результати досліджень
Трансформація показників родючості темно-сірих лісових грунтів в процесі їх освоєння.
Освоєння та сільськогосподарське використання ґрунтового покриву в Україні за умов дотримання сівозмін, внесення органічних і мінеральних добрив у розрахованих нормах для підтримання позитивного балансу в ґрунті гумусу та мікроелементів супроводжується, як правило, підвищенням родючості всіх типів ґрунтів.
Одночасно, що притаманно для останніх десятиріч, має місце і негативна тенденція, зниження родючості ґрунтів, характерними ознаками якої є, насамперед, від'ємний баланс гумусу та мікроелементів при внесенні низьких норм органічних та мінеральних добрив, недотримання сівозмін, призупиненні вапнування кислих ґрунтів.
Інтенсивність процесів дегуміфікації та зниження рівнів забезпеченості темно-сірих лісових грунтів макроелементами прослідковується і у стаціонарних польових дослідженнях, особливо на варіантах, де тривалий час добрива не вносилися, або вони використовувалися у низьких нормах.
Дослідженнями встановлено, що вміст гумусу в темно-сірих лісових ґрунтах упродовж 1960-2001 років, на варіантах без внесення добрив знизився з 1,79% до 1,53%, (15%). Вміст рухомих сполук фосфору, за цей же період, зменшився з 112 до 100 мг/кг ґрунту, (11%), а калію з 87 до 68 мг/ кг ґрунту, (22%). Показник рН змінився з 5,6 до 4,6, а гідрологічна кислотність зросла з 20,5 до 33,9 мг - екв. / кг ґрунту. Впродовж наступних
2001-2006 років направленість деградаційних процесів не змінилася. Втрати гумусу на варіантах без добрив за цей період складали 0,015%, а вмісту рухомих форм фосфору та калію - 1 і 2 мг/кг ґрунту відповідно.
На варіантах з внесенням на 1 га сівозмінної площі 10 т/га гною + N72P64K65 втрати гумусу були несуттєві, тоді як вміст рухомих форм фосфору зріс з 112 до 214, калію з 87 до 89 мг/кг грунту, показник рН змінився з 5,6 до 4,5.
Деградаційні процеси в темно-сірих лісових грунтах можна описати математичними моделями, що мають вигляд:
для оцінки зміни вмісту гумусу
; R2= 0,25
для оцінки зміни показника рН
; R2= 0,69
для оцінки зміни вмісту рухомого фосфору
; R2= 0,57
для оцінки зміни вмісту обмінного калію
; R2= 0,62
де у1, у2, у3, у4 - показники родючості; х - роки спостережень з відліком від 1960 року. Таким чином для темно-сірих лісових грунтів притаманна суперечлива трансформація показників їх родючості, спрямованість якої до покращення визначається нормами внесення органічних, мінеральних добрив і вапна.
Прогноз динаміки змін процесів гумусонакопичення за допомогою методів математичного моделювання.
Прогноз динаміки змін процесів гумусонакопичення за допомогою методів математичного моделювання було здійснено на основі диференціальних рівнянь, які описують процеси гумусонакопичення в часі. Вихідну систему диференціальних рівнянь було перетворено нами до такого вигляду:
(1)
де х1- запас гумусу в 0-20 см шарі ґрунту, т / га; х2 - кількість рослинних решток, т/га; Р0 - продуктивність біоценозу, т/га за рік; к1, к2 - коефіцієнти мінералізації гумусу та свіжої органіки; к21 - коефіцієнт гуміфікації свіжої органіки; с - рівень надходження або втрат органічного вуглецю, т/ га; к0 - частка продукції, що залишається в ґрунті.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1. Динаміка запасів вуглецю гумусу в 0-20 см шарі темно-сірого лісового грунту.
Примітка: де х - запас гумусу в грунті, т/га; t - час відліку від періоду освоєння, роки (з 1960 року).
Встановлено, що після освоєння темно-сірих лісових грунтів в перші 4 роки спостерігається процес турбулентних змін із зниженням запасів гумусу від 39 т/га до 34,5 т/га. У наступні роки, під впливом внесення добрив настає процес рефрактерності, який описується рівняннями (рис. 1.).
При цьому зростання вмісту гумусу за період рефрактерності становить:
для варіанту ІІ від 34,5 до 34,9 т/га;для варіанту ІІІ від 34,9 до 35,5 т/га;
для варіанту IV від 35,5 до 35,9 т/га.
На варіанті І - процес рефрактерності відсутній, а має місце подальше зниження запасів гумусу.
Таким чином, розроблена математична модель гумусонокопичення в процесі освоєння та використання темно-сірих лісових грунтів дозволяє достовірно здійснювати прогноз запасів гумусу у часі в залежності від системи їх удобрення.
Екотоксикологічна оцінка мінеральних добрив за умов їх застосування на темно - сірих лісових грунтах.
Дослідження впливу мінеральних та органічних добрив на накопичення в ґрунті важких металів показали, що внесення добрив протягом тривалого часу супроводжуються незначним зростанням вмісту важких металів у темно - сірих лісових ґрунтах.
Так, вміст свинцю (елементу І класу небезпечності) у темно-сірому лісовому ґрунті, в середньому за 1997-1999 роки, по профілю 0-80 см коливався в межах: на варіанті без добрив від 2,9 мг/кг до 3,9 мг/кг; на варіанті N60 Р60 К60 - від 2,0 мг/кг до 3,9 мг/кг; на варіанті з післядією N60 Р60 К60 - від 2,0 мг/кг до 2,8 мг/кг; з післядією N60 Р60 К60 - від 2 мг/кг до 3,9 мг/кг.
У найбільших кількостях до сільськогосподарських культур сівозміни надходять елементи Mn, Zn, Cu, Pb. При цьому вміст марганцю коливався: у бульбах картоплі - від 1,2 до 6,04 мг/кг; сіні багаторічних трав - від 36,5 до 94,3 мг/кг; соломі озимої пшениці - від 2,02 до 94,3 мг/кг; коренеплодах цукрових буряків від 12,4 до 29,99 мг/кг; соломі ячменю - від 1,07 до 60,6 мг/кг.
Вміст цинку коливався: у бульбах картоплі - від 2,27 до 2,75 мг/кг; сіні багаторічних трав - від 6,66 до 19,55 мг/кг; соломі озимої пшениці - від 4,37 до 6,66 мг/кг; коренеплодах цукрових буряків - від 1,32 до 2,11 мг/кг; соломі ячменя - від 5,09 до 9,4 мг/кг.
Мідь накопичувалася у сільськогосподарських культурах у незначних кількостях. Її вміст не перевищував: у бульбах картоплі 3,44 мг/кг; сіні багаторічних трав - 7,09 мг/кг; соломі озимої пшениці - 1,82 мг/кг; коренеплодах цукрових буряків - 1,29 мг/кг; соломі ячменю - 9,09 мг/кг. З метою агроекологічної оцінки застосування органічних та мінеральних добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур на темно-сірих лісових грунтах нами проведено експертну оцінку можливостей нагромадження важких металів у грунті вище допустимих рівнів при застосуванні добрив на варіантах досліду. Оцінку здійснювали за методикою з використанням показників часу досягнення його критичної концентрації (Тк) за формулою: Тк = А/Ф, роки. При цьому надходження токсичних елементів у ґрунт із добривом визначали за формулою:
,
де Ф - фактичне надходження токсичних елементів з добрив у ґрунт, мг/га; d - норма добрив за діючою речовиною, кг/га; q1 -вміст діючої речовини в добриві, %; q2 - вміст токсичного елементу у добриві, мг/кг.
Результати розрахунків прогнозу ризику здійснювали за Zn - елементом І класу небезпеки та Cu - елементом ІІ класу небезпеки. Названі елементи у найбільших кількостях надходять не лише до сільськогосподарських культур, але і до поверхневих вод, із агроландшафтів.
За розрахунками час досягнення у грунті критичної концентрації Zn при внесенні 40 т/га гною під сільськогосподарські культури в сівозміні, складає більше 20 років, що за методикою дозволяє оцінити цей варіант удобрення як небезпечний. При застосуванні солома + гірчиця час досягнення у грунті критичної концентрації за Zn складає більше 40 років, що дозволяє оцінити цей варіант удобрення як помірний.
За вмістом міді порівняння варіантів удобрення показало, що за часом досягнення у грунті критичної концентрації цього елементу всі варіанти з внесенням мінеральних, органічних добрив належать до небезпечних. Однак слід відмітити, що агроекологічні переваги має варіант удобрення солома + гірчиця, на якому час досягнення критичної концентрації Cu сягає понад 100 років.
Вплив агроекологічних факторів на урожайність, економічну та енергетичну ефективність вирощування сільськогосподарських культур.
Вивчення впливу систем удобрення на урожайність с/г культур показало, що внесення мінеральних добрив окремо і у поєднанні з гноєм та сидератами обумовлює суттєве підвищення врожайності цукрових буряків, озимої пшениці та конюшини. Так при вирощуванні озимої пшениці урожайність зерна на контролі становила в середньому 2,54 т/га при коливанні по роках від 1,63 до 3,01 т/га. При внесенні мінеральних добрив у нормі N90 P60 K60 збір зерна зріс до 5,09 т/га або на 200 % у порівнянні з контролем. Найвища врожайність 5,66 т/га зерна озимої пшениці була отримана на варіанті з післядією гною та N90 P60 K60. Неістотно, судячи з урожайності 5,25 т/га, поступався цьому варіанту варіант з внесенням гірчиці + соломи. Прибавка врожаю на цьому варіанті в порівнянні з контролем становить 2,71 т/га, або 207 %. При вирощуванні цукрових буряків встановлено, що на всіх варіантах удобрення, крім контролю, отримано високі врожаї коренеплодів. Найвищими вони були на варіантах з внесенням мінеральних добрив в нормах N120 P120 K120 у поєднанні з гноєм та сидератами. Урожайність коренеплодів на цих варіантах складає 35,06 і 30,36 т/га, що на 24,98 (248 %) і 20,26 (201 %) т/га більше, ніж на контролі. Внесення лише мінеральних добрив (N120 P120 K120) забезпечувало приріст урожаю коренеплодів на 16,62 т/га, або 165 % відносно контролю.
Врожай зеленої маси конюшини впродовж 2000 - 2006 років коливався від 4,04 до 6,24 т/га, забезпечуючи середню врожайність на рівні 3,94 т/га зернових одиниць. При внесенні мінеральних добрив P60 K60 приріст врожаю конюшини у порівнянні з контролем складав 2,63 т/га зернових одиниць або 167 %. На варіантах P60 K60 і післядії гною та гички врожайність конюшини в порівнянні з контролем зросла на 2,41 і 2,61 т/га зернових одиниць, або 161 %, 166 % відповідно. Одночасно нами виявлено залежність урожаю с/г культур від вмісту в грунті фульво - і гумінових кислот (табл. 1).
Таблиця 1.
Залежність урожаю озимої пшениці від вмісту у темно-сірому лісовому грунті ульво - і гумінових кислот
|
Варіанти досліду |
Вид рівняння |
||||
|
Фульвокислоти |
Коеф. корел. |
Гумінові кислоти |
Коеф. корел. |
||
|
1 |
у= 11,106-18,7х1 |
0,01 |
у=2,81-14,5х2 |
0,01 |
|
|
2 |
у=79,61-118х1 |
0,01 |
у= 26,8-77х2 |
0,01 |
|
|
3 |
у= 9,69-9,5х1 |
0,01 |
у= 33,92-92,64х2 |
0,01 |
|
|
4 |
у=67,91-123,5х1 |
0,01 |
у= 56,82-130х2 |
0,01 |
Примітка: у - урожай зерна озимої пшениці т/га; х1 - вміст в орному шарі грунту фульвокислот %; х2 - вміст в орному шарі грунту гумінових кислот, %.
Встановлено, що врожайність озимої пшениці найбільш тісно корелювала з вмістом у грунті гумінових кислот (коефіцієнти кореляції 0,28 - 0,8) і в меншій мірі з вмістом у грунті фульвокислот (коефіцієнт кореляції 0,39 - 0,77). При цьому, якщо збільшення вмісту гумінових кислот у темно-сірому лісовому грунті від 0,36 до 0,4 % сприяє зростанню урожаю озимої пшениці на всіх варіантах досліду, то збільшення вмісту фульвокислот від 0,49 до 0,52 % навпаки зумовлює зниження врожаю цієї культури.
Економічну оцінку проводили за системою економічних показників, до яких відносили: урожайність сільськогосподарських культур; вартість врожаю та сумарні витрати на вирощування сільськогосподарської продукції.
Внесення органічних та мінеральних добрив зумовило зниження рівня рентабельності, а також збільшення собівартості, що зумовлювалось в основному високою ціною на добрива. Слід відмітити, що більш рентабельним при порівнянні органо - мінеральної системи удобрення, є варіант, де вносили повне мінеральне добриво N90P60К60 і приорювали сидерат.
Рівень рентабельності цього варіанту при вирощуванні озимої пшениці становить 96 грн/га, а при вирощуванні цукрових буряків 90,8 грн/га, тоді як на варіанті з внесенням N90P60К60 та 40 т/га гною, рівень рентабельності складав 86 і 71,3 грн/га відповідно.
При розрахунку енергетичної ефективності нами використовувалися технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур за методикою О.К. Медведовського та ін., Ю.О. Тараріко та ін.
Затрати енергії при застосуванні добрив, приорюванні сидератів збільшувалась при вирощуванні озимої пшениці на 777 МДж, при вирощуванні цукрових буряків на 2455 МДж, конюшини 81033 МДж, або на 106 %, 850 %, і 129 % відповідно.
Обґрунтування методики визначення інтегрального показника агроекологічного стану темно -сірих лісових ґрунтів.
В основу методики визначення інтегрального показника агроекологічного стану (ІПАС) темно - сірих лісових ґрунтів покладена модель взаємозв'язку комплексу показників, які визначають не лише їх стан але і продуктивність сіяного агроценозу, якість сільськогосподарської продукції та стан поверхневих вод. Значення більшості показників встановлена під час власних досліджень кривих толерантності.
Так значення показників метеорологічних факторів рекомендується встановлювати за залежностями, які мають зони оптимумів і песимумів.
Для суми опадів за рік:
r=0,97 ± 0,02
Зона оптимуму становить від 640 до 660 мм/рік.
Для середньої температури повітря за рік:
r=0,5±0,03
Зона оптимуму становить від 7,5 до 8,0 0С.
де у1, у2 - величина урожаю зерна озимої пшениці, т/га; х1 - сума опадів за рік, мм ; х2 - середньорічна температура повітря ,0C.
Показники вмісту гумусу в темно-сірих лісових грунтах визначалися за рівнянням, яке має вигляд:
r=0,7±0,01
де у - урожай озимої пшениці т/га к. о.; х - вміст в ґрунті гумусу, %
Інші показники встановлені відповідно до “Методичних вказівок групування ґрунтів за кількісними показниками ”.
Інтегральний показник агроекологічного стану темно-сірих лісових ґрунтів рекомендується визначати за формулою:
де лі - вагові коефіцієнти для показників умов і факторів родючості; ві - числові значення індексу для визначення ІПАС.
Розрахунок (ІПАС) рекомендується розпочинати з встановлення наявних показників, які характеризують метеорологічні умови і стан ґрунтового покриву та по їх кількісним показникам визначаємо числові значення індексу. Результати заносимо в таблицю 2 і обчислюємо значення кожного з показників агроекологічного стану з урахуванням впливу вагових коефіцієнтів. Скорегований показник визначаємо як добуток лі * ві. За сумою добутків визначаємо кількісний показник ІПАС, на основі якого встановлено показник за п'ятьма категоріями стану: еталонний; добрий; допустимий; загрозливий; катастрофічний.
Слід зазначити, що кожен з п'яти якісних показників має свої межі кількісних числових значень ІПАС. Еталонний до 10; добрий 11-20; допустимий 21-40; загрозливий 41-60; катастрофічний - більше 61.
Перевірка методики розрахунку ІПАС показала, що варіанти польового досліду оцінюються за агроекологічним станом наступним чином: без добрив - 33 одиниці (допустимий на верхній межі); варіант з внесенням добрив 25-28,8 одиниць (допустимий на нижній межі).
При апробації методики ІПАС на темно-сірих лісових грунтах полів Рогізненської сільської ради (Демидівського району Рівненської області) було встановлено, що ці грунти більш суттєво відрізняються за показниками ІПАС, а саме : від доброго (20) - поле № 3, допустимого (30,6 - 36,3) - поля №1; №2; №4, до загрозливого (45) - поле №5.
Одночасно, як свідчить кореляційний і регресійний аналіз, за кількісними показниками ІПАС можна спрогнозувати рівень продуктивності сільськогосподарських культур які вирощуються на темно-сірих лісових грунтах:
у=233,15-1,3585 ;
R2= 0, 7878
де у- продуктивність сільськогосподарських культур т/га к. о.; х - показник ІПАС (від 10 до 60).
Таблиця 2.
Оцінка інтегрального показника агроекологічного стану (ІПАС) темно - сірих лісових грунтів
|
Умови і фактори родючості грунту |
Показники |
Вагові коефіцієнти, л |
Числове значення індексу ві для визначення ІПАС |
|||||
|
10 |
15 |
30 |
50 |
65 |
||||
|
Метеорологічні |
Опади за рік, мм |
0,1 |
640 |
625 |
600 |
575 |
550 |
|
|
660 |
675 |
700 |
725 |
750 |
||||
|
Середньорічна температура повітря, 0 С |
0,1 |
7,5 |
7,0 |
6,5 |
6,0 |
5,5 |
||
|
8,0 |
8,5 |
9,0 |
9,5 |
10,0 |
||||
|
Біологічні |
Вміст гумусу, % |
0,15 |
>5 |
5,0-4,0 |
3,9-3,5 |
3,4-3,0 |
<3,0 |
|
|
Агрофізичні |
Вміст фізичної глини, % |
0,06 |
>50 |
49-40 |
39-30 |
29-20 |
<20 |
|
|
Еродованість, бали |
0,15 |
до 5 |
6-10 |
11-15 |
16-20 |
>20 |
||
|
Агрохімічні |
Кислотність грунту рН (КСІ) |
0,06 |
6,0-5,6 |
5,5-5,1 |
5,0-4,6 |
4,5-4,1 |
<4 |
|
|
Вміст в мг/кг: легко гідролізуючого азоту |
0,06 |
>250 |
250-201 |
200-151 |
150-101 |
<100 |
||
|
фосфору |
0,06 |
>250 |
250-150 |
150-100 |
100-50 |
<50 |
||
|
калію |
0,06 |
>250 |
250-171 |
170-121 |
120- 81 |
<80 |
||
|
Вміст валових форм важких металів, ГДК |
0,1 |
<1,0 |
1,1-1,5 |
1,6-2,0 |
2,1-2,5 |
>2,5 |
||
|
Щільність забруднення Кі/км2: цезій-137 |
0,05 |
<0,1 |
0,1-0,49 |
0,5-0,99 |
1,0-1,5 |
>1,5 |
||
|
стронцій-90 |
0,05 |
<0,005 |
0,005-0,059 |
0,01-0,014 |
0,015-0,02 |
>0,02 |
||
|
Межі кількісних показників ІПАС |
до 10 |
11-20 |
21-40 |
41-60 |
>60 |
|||
|
Якісна оцінка агроекологічного стану темно - сірих лісових грунтів |
Еталонний |
Добрий |
Допусти-мий |
Загрозли-вий |
Катастрофічний |
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі вирішено одне із завдань концепцій сталого розвитку землеробства в Україні - оцінено вплив тривалого сільськогосподарського використання темно-сірих лісових грунтів на показники їх родючості та запропоновано методику оцінки їх агроекологічного стану. На підставі проведених досліджень встановлено, що:
1.Покращення агроекологічного стану темно-сірих лісових ґрунтів можливе лише за умов поліпшення агрофізичних, біологічних та агрохімічних показників родючості. При цьому інтегральний показник агроекологічного стану темно - сірих лісових ґрунтів повинен базуватися на показниках, які при зростанні покращують їх родючість та таких, що відображають інтенсивність прояву деградаційних процесів і зростання яких знижує їх родючість.
2. Використання темно-сірих лісових грунтів при внесенні низьких норм органічних та мінеральних добрив, порушені сівозмін та призупиненні їх вапнування супроводжується формуванням від'ємного балансу гумусу та мікроелементів, і як наслідок, погіршення всіх агроекологічних показників родючості цих грунтів. Встановлено, що інтенсивне використання впродовж 1960 - 2005 рр. темно-сірих лісових грунтів без внесення добрив супроводжується прискореним розвитком деградаційних процесів з втратою щорічно: гумусу - 0,007 %; фосфору - 0,26 мг/кг; калію 0,58 мг/кг грунту з одночасним зростанням кислотності на 0,22 одиниць рН.
3. Встановлено, що після освоєння темно-сірих лісових грунтів у перші 4 роки спостерігається процес турбулентних змін із зниженням запасів гумусу від 39 т/га до 34,5 т/га. У наступні роки під впливом внесення добрив настає процес рефрактерності. При цьому зростання вмісту гумусу за цей період складає в середньому на варіантах дослідження від 34,5 до 35,9 т/га. На варіанті І - процес рефрактерності відсутній, а має місце подальше зниження запасів гумусу. Розроблена математична модель гумусонакопичення в процесі освоєння та використання темно-сірих лісових грунтів, дозволяє достовірно здійснювати прогноз запасів гумусу у часі в залежності від системи їх удобрення.
4. Вміст валових і рухомих форм важких металів у профілі темно - сірих лісових грунтів збільшується із глибиною. Найвищий вміст валових і рухомих форм важких металів для цих грунтів встановлений для горизонту Hd i He, з вмістом для Pb - 3,9 мг/кг, Cd - 0,15 мг/кг, Zn - 12 мг/кг, Cu - 6,8 мг/кг, що не перевищує ГДК. Встановлено, що тривале використання органічних та мінеральних добрив призводить до збільшення вмісту валових і рухомих форм важких металів у верхніх шарах грунту у 1,2 рази. Найбільш виражені процеси накопичення важких металів відбуваються при внесенні мінеральних (N60 Р60 К60) та органічних добрив (40 т/га гною). Вміст Mn, Zn, Cu у сільськогосподарській продукції на варіантах польового досліду не досягає межі токсичності, які накопичуються в рослинах.
5. Внесення в темно-сірі лісові грунти мінеральних добрив окремо і у поєднанні з гноєм та сидератами обумовлює суттєве підвищення врожаю сільськогосподарських культур у порівнянні з варіантами без добрив у тому числі: озимої пшениці на 2,7 т/га або 107 %; цукрових буряків на 20,26 т/га або 201 %; конюшини на 2,61 т/га к. о., або 166 %.
6. Зерно-траво-просапна польова сівозміна навіть без внесення добрив забезпечує високу енергетичну ефективність вирощування с/г культур на темно-сірих лісових грунтах (Ке = 34,11), а застосування добрив дозволяє збільшити цей показник на 8,4 % . Найвища енергетична ефективність вирощування сільськогосподарських культур досягається за умов застосування мінерально-органічних добрив, а найбільша рентабельність має місце при внесенні мінеральних добрив у поєднанні з органічними добривами та сидератами. Рівень рентабельності варіанту де вносили N90 P60 K60 і приорювали сидерати при вирощуванні озимої пшениці становив 96 грн., а при вирощуванні цукрових буряків 90,8 грн. з 1 га, тоді як на варіанті N90 P60 K 40 і 40 т/га гною рівень рентабельності складав 86 і 71,3 грн. відповідно.
7. Для умов темно-сірих лісових грунтів розроблено методику оцінки їх агроекологічного стану, яка базується на врахуванні метеорологічних, біологічних, агрофізичних та агрохімічних факторів і показниках родючості. Запропонована шкала для оцінки ІПАС в якій кожний з п'яти якісних показників має свої межі кількісних числових значень: еталонний до 10; добрий 10-20; допустимий 21-40; загрозливий 41-60; катастрофічний > 61.
8. Встановлено, що варіанти польового досліду за ІПАС оцінюються наступним чином: без добрив - 33 одиниці (допустимий стан на нижній межі); варіанти з внесенням мінеральних добрив у поєднанні з гноєм і сидератами - 25-25,8 одиниць (допустимий стан на верхній межі). Темно-сірі лісові грунти полів Рогізненської сільської ради більш суттєво відрізняються за показниками ІПАС, а саме: від доброго (20; поле № 3), допустимого (30,6 - 36,3; поля №1; №2; №4), до загрозливого (45; поле №5).
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для поліпшення агроекологічного стану темно-сірих лісових грунтів і призупинення деградаційних процесів рекомендується запроваджувати чотирипільну сівозміну та диференційовану систему удобрення:
- за достатньої кількості гною вносити на 1 га сівозміни 10 т гною у поєднанні з рекомендованими нормами мінеральних добрив;
- в умовах дефіциту гною слід застосовувати систему добрив мінеральні + сидерат.
ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Шевчук І.В. Гумусовий стан і важкі метали в сірих лісових грунтах Лісостепу / Вісник УДАВГ, збірник наукових праць. В.1, ч.1, м. Рівне, 1998 р., с. 96- 99.
2. Клименко М.О., Веремеєнко С.І., Шевчук І.В. Забруднення грунтів Полісся важкими металами./Міжвідомчий тематичний науковий збірник, УДАВГ, м. Рівне, 1998 р. с. 92. (Здобувачем проведено аналіз вмісту важких металів у грунтах та розроблено висновки.)
3. Клименко М.О., Шевчук І.В. Важкі метали в сірих лісових грунтах та їх вплив на якість продукції / Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра. Збірка наукових праць. Луцьк, 1998 р., с. 171-172.(Здобувачем проведено лабораторні дослідження, розроблено висновки.)
4. Шевчук І.В. Органічна речовина в грунтах Лісостепу. / Вісник РДТУ, збірник наукових праць. В.2, ч.1, 1999 р., с.106-108.
5. Клименко М.О., Статник І.І., Шевчук І.В. Характеристика ґрунтового покриву басейну річки Горинь. /Вісник РДТУ, збірник наукових праць. В.1,ч.3, м. Рівне, 2000 р., с. 7-11(Здобувачем виконаний опис ґрунтового покриву та розроблені висновки).
6. Шевчук І.В. Прогноз динаміки процесів гумусонакопичення за допомогою методів математичного моделювання./ Вісник НУВГП, збірник наукових праць. В.2, м. Рівне, 2007 р., с. 137-144.
7. Шевчук І.В. Екотоксикологічна оцінка мінеральних добрив при використанні їх на темно-сірих лісових грунтах / Вісник НУВГП, збірник наукових праць. В.3, ч.1.,м. Рівне, 2007 р., с. 165 - 174.
8. Клименко М.О., Шевчук І.В. Екологічні проблеми темно-сірих лісових грунтів Західного Лісостепу / Тези IV міжнародної конференції студентів, магістрів, аспірантів „Сучасні проблеми екології”, м. Житомир, 2007 р., с. 107-108. (Здобувачем проведено обробку експериментальних даних та висновки).
АНОТАЦІЇ
Шевчук І.В. Агроекологічна оцінка стану темно-сірих лісових грунтів Західного Лісостепу України та обґрунтування заходів їх покращення. - Рукопис.
Дисертація на здобуття ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16. - екологія. Державний вищий навчальний заклад „Державний агроекологічний університет.” Житомир, 2008.
Дисертація присвячена вирішенню актуального завдання - розробці методики оцінки агроекологічного стану темно-сірих лісових грунтів. Встановлено, що для цих грунтів притаманна суперечлива трансформація показників їх родючості, направленість яких до покращення обумовлюється нормами внесення органічних, мінеральних добрив і вапна. Отриманні математичні моделі які описують зміну показників родючості в часі на варіантах без добрив.
Результати досліджень показали, що за тривалого використання грунту без застосування добрив відбувається зменшення запасів гумусу гумусового горизонту. Органічна і органо-мінеральна системи застосування добрив навпаки збільшують ступінь гуміфікації органічної речовини.
На основі розробленої математичної моделі динаміки запасів вуглецю гумусу в темно-сірих лісових грунтах отримано залежність для розрахунку норм добрив, які забезпечують підтримання бездефіцитного балансу гумусу.
Доведено, що внесення в ці грунти мінеральних і органічних добрив та приорювання сидератів не супроводжується збільшенням у грунті важких металів, одночасно вони підвищують врожай сільськогосподарських культур при високій їх енергетичній ефективності та додатній рентабельності.
Розроблено методику оцінки агроекологічного стану темно-сірих лісових грунтів, яка базується на врахуванні метеорологічних, біологічних, агрофізичних та агрохімічних показників за шкалою в якій кожній із п'яти якісних показників має свої межі кількісних значень: еталонний до 10; добрий 10-20; допустимий 21-40; загрозливий 41-60; катастрофічний > 61. Проведено апробацію методики оцінки ІПАС. Для поліпшення агроекологічного стану темно-сірих лісових грунтів рекомендовано систему удобрення N60 P60 K60 + сидерати.
Ключові слова: агроекологічний стан, гумусний стан, гумус, важкі метали, система застосування добрив, нетрадиційна система добрив, ІПАС.
Шевчук И.В. Агроэкологическая оценка состояния темно-серых лесных почв Западной Лесостепи Украины и обоснования мероприятий по их улучшению. - Рукопись.
Диссертация на получение степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16. - экология. Государственное высшее учебное заведение „Государственный агроэкологический университет”. Житомир, 2008.
Диссертация посвящена решению актуального задания - разработке методики оценки агроэкологического состояния темно-серых лесных почв. Установлено, что для этих почв присущая противоречива трансформация показателей их плодородия, направленность которых к улучшению обусловливается нормами внесения органических, минеральных удобрений и извести. Полученные математические модели, которые описывают изменение показателей плодородия во времени на вариантах без удобрений.
Результаты исследований показали, что при длительном использовании почвы без применения удобрений происходит уменьшение запасов гумуса гумусового горизонта. Органическая и органо-минеральная системы применения удобрений наоборот увеличивают степень гумификации органического вещества.
На основе разработанной математической модели динамики изменений запасов углерода гумуса в темно-серых лесных почвах получена зависимость для расчета норм удобрений, которые обеспечивают поддержку бездефицитного баланса гумуса.
Доказано, что внесение в эти почвы минеральных удобрений и органических удобрений и пропахивание сидератов не сопровождается увеличением в почве тяжелых металлов, одновременно они повышают урожай сельскохозяйственных культур при высокой их энергетической эффективности и положительной рентабельности.
Разработана методика оценки агроэкологического состояния темно серых лесных почв, которая базируется на учете метеорологических, биологических, агрофизических и агрохимических показателей по шкале в которой каждый из пяти качественных показателей имеет свои границы количественных значений: эталонный до 10; хороший 10-20; допустимый 21-40; угрожающий 41-60; катастрофический > 61. Проведена апробация методики оценки ИПАС. Для улучшения агроэкологического состояния темно-серых лесных почв рекомендуется система удобрения N60 P60 K60 + сидераты.
Ключевые слова: агроэкологическое состояние, гумусное состояние, гумус, тяжелые металлы, система применения удобрений, нетрадиционная система удобрений, ИПАС.
Shevchuk I.V. The Agroekologichna estimation of darkly grey forest soils of Western Forest-steppe and ground of measures on their improvement. it is Manuscript.
Dissertation on the receipt of degree of candidate of agricultural sciences after speciality 03.00.16. is ecology. State higher educational establishment „ State agroekologichniy university.” Zhitomir, 2008.
Dissertation is devoted the decision of task - development of method of estimation of the agroekologichnogo state of darkly grey forest soils. It is set that for these soils inherent protivorichiva transformation of indexes of their fertility, the orientation of which to the improvement is stipulated the norms of bringing of organic, mineral fertilizers and lime. Receipt mathematical models which describe change of indexes of fertility in time on variants without fertilizers.
The results of researches showed that at the protracted use of soil without application of fertilizers took a place diminishing of supplies of gumusu of horizon. Organic and organomineral'na system of application of fertilizers vice versa zbil'shuyut.
On the basis of the developed mathematical model of dynamics of supplies of carbon of gumusu in darkly grey forest soils dependence is got for the calculation of norms of fertilizers which provide support of self-supporting balance of gumusu.
It is proved that bringing in these soils of mineral fertilizers and organic fertilizers and prioryuvannya of siderativ is not accompanied an increase in soil of heavy metals, simultaneously they promote the harvest of agricultural cultures at high their power efficiency and positive profitability.
The method of estimation of the agroekologichnogo state of darkly grey forest soils, which is based on the account of meteorological, biological, agrofizichnikh and agricultural chemistry indexes on a scale in which to each of 5 of high-quality indexes has the scopes of quantitative values is developed: standard to 10; kind 10-20; possible 21-40; threatening 41-60; catastrophic > 61. Approbation of method of estimation of IPAS is conducted . For the improvement of the agroekologichnogo state of darkly grey forest soils the system of fertilizer is made to order N60 P60 K60 + siderati.
Keywords: agroekologichniy state, gumusniy state, heavy metals, system of application of fertilizers, untraditional system of fertilizers, IPAS.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Лісові ресурси модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся. Система критеріїв еколого-економічного оцінювання лісових ресурсів. Антропогенна трансформація природних умов та лісових ресурсів.
отчет по практике [712,1 K], добавлен 28.12.2012Джерела забруднення ґрунтів сільськогосподарських угідь. Методика відбору проб. Загальна оцінка забруднення ґрунтів України. Заходи щодо охорони ґрунтів сільськогосподарського призначення. Попередження виснаження ґрунтів і підвищення врожайності культур.
курсовая работа [164,7 K], добавлен 31.01.2014Основні види антропогенного впливу на ґрунти, принцип контролю їх забруднення. Санітарні та біологічні показники оцінки стану ґрунтів, їх класифікація за впливом хімічних забруднюючих речовин. Схема оцінки епідемічної небезпеки ґрунтів населених пунктів.
контрольная работа [39,1 K], добавлен 30.11.2011Дослідження екологічної ситуації Одеської області: аналіз стану навколишнього середовища, водних, лісових та земельних ресурсів, скидів стічних вод в системи каналізації населених пунктів. Оцінка ефективності впровадження природоохоронних заходів.
курсовая работа [459,8 K], добавлен 22.02.2015Оцінка стану навколишнього середовища. Аналіз існуючих методів оцінки стану водних ресурсів, ґрунтів, атмосферного повітря та рослинного світу. Вплив підприємства на ґрунтові води. Розробка можливих заходів щодо зменшення його негативного впливу.
дипломная работа [987,9 K], добавлен 17.12.2011Визначення екологічної оцінки стану ропи Куяльницького лиману, що забезпечує якість та безпечність лікувальних процедур. Аналіз фізико-хімічного складу. Рекомендації щодо покращення екологічного стану. Розрахунок коефіцієнтів кореляції між металами.
дипломная работа [685,3 K], добавлен 20.09.2009Розробка методу оцінки екологічного стану ґрунту на основі fuzzy-теорії за виміряними значеннями концентрацій важких металів, що дає змогу вибору місця видобування екологічно чистої води. Забруднення ґрунтів важкими металами. Шкала оцінки стану ґрунтів.
статья [1,3 M], добавлен 05.08.2013Охорона рослинних ресурсів України. Природотворча функція лісів і лісових насаджень. Проблема закислення лісових ґрунтів внаслідок вилужування поживних речовин під впливом кислих опадів і озону. Вид і характер лісової пожежі. Червона книга України.
лекция [37,8 K], добавлен 25.11.2015Оцінка екологічного стану агроландшафтів за рівнем антропогенного навантаження на ґрунти та за співвідношенням типів угідь Старобільської схилово-височинної області. Визначено зміни показників родючості ґрунту, врожайності сільськогосподарських культур.
автореферат [302,6 K], добавлен 28.12.2012Забруднення ґрунту природними та антропогенними чинниками. Шляхи покращення екологічного стану землі. Загальна характеристика і природні умови Вінницької області. Організація моніторингу ґрунтового середовища та аналіз його екологічного стану у районі.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 04.09.2019Фізико-географічні умови Миколаївської області, оцінка структури земельного фонду та ґрунтового покриву. Гідрогеологічні параметри підземних вод, показники забруднення. Проект заходів відтворення родючості ґрунтів фермерського господарства "Радість".
курсовая работа [1,0 M], добавлен 03.01.2014Склад органічної частини ґрунту. Утворення гумусу, його екологічна роль. Географічні закономірності розподілу гумусних речовин. Поняття та види родючості ґрунту, її оцінка та шляхи її поліпшення. Земельні ресурси та принципи їх раціонального використання.
реферат [27,8 K], добавлен 03.03.2011Особливості природних умов Луганської області, її місце в загальному адміністративно-територіальному районуванні. Стан промисловості та сільського господарства, лісові ресурси. Загальна оцінка стану охорони рослинного світу та шляхи для його покращення.
дипломная работа [230,3 K], добавлен 26.10.2010Стан природних ресурсів та екологічна ситуація в Закарпатської області. Раціональне використання земельних ресурсів. Джерела забруднення ґрунтів та проблема відходів. Стан лісових насаджень та місць рекреації у регіоні. Заповідні території регіону.
курсовая работа [98,6 K], добавлен 11.02.2016Екологічні дослідження рельєфу, клімату, грунтів та водних об'єктів як складових формування стану довкілля. Охорона природно-територіальних та антропогенних комплексів, як інтегральних показників екологічного стану рослинної продукції Борівського району.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 22.01.2013Оцінка сучасного стану управління водними ресурсами басейну Західного Бугу в межах Львівської області. Визначення впливу антропогенних факторів на екологічний стан басейну. Рекомендації щодо оптимізації екологічного моніторингу в басейні р. Західний Буг.
дипломная работа [415,1 K], добавлен 13.05.2015Дослідження стану забруднення атмосферного повітря за відсотком зрілого насіння робінії звичайної. Методика оцінки токсичності атмосферного повітря. Методика інтегральної оцінки якості навколишнього природного середовища за токсико-мутагенним фоном.
методичка [119,8 K], добавлен 28.12.2012Підстави для виникнення права спеціального використання лісових ресурсів – лісорубочний квиток (ордер). Припинення права спеціального використання лісу. Ліміти використання лісових ресурсів державного значення. Інструкція про порядок видачі дозволів.
реферат [13,3 K], добавлен 23.01.2009Передумови виникнення в умовах сухо-степового півдня лісових ділянок. Загальна характеристика Архангельського лісопарку Великоолександрівського лісгоспу. Рослини та стан лісових насаджень, розробка нових методик посадки культур сосни на піщаних ґрунтах.
статья [10,4 K], добавлен 31.01.2010Хімічний, бактеріологічний и технологічний аналіз води. Методика визначення показників її якості. Стан і використання водних ресурсів Херсонської області. Екологічна оцінка якості питної води і характеристика стану систем водопостачання та водовідведення.
курсовая работа [430,5 K], добавлен 14.05.2012
