Твердокрилі (Coleoptera) як показник відновлення екологічного потенціалу біогеоценозів степу України при зменшенні пестицидних навантажень

При аналізі реакції жуків, що мешкають у балках, на зменшення пестицидного пресу встановлено, що вона проявилася у збільшенні щільності твердокрилих в умовах другого періоду в порівнянні з першим (табл. 11).

Таблиця 11. Динамічна щільність твердокрилих у різнотравних балочних біогеоценозах у різні періоди досліджень

Дані табл. свідчать, що в другому періоді досліджень щільність жуків - зоофагів достовірно збільшилася, у порівнянні з першим періодом, у 9,5 рази, а фітофагів - у 3,9 рази. Одержані дані є недостовірними для сапрофагів.

Установлено, що серед зоофагів, які мешкають у різнотравних балочних біогеоценозах, за щільністю домінували жужелиці, частка яких у різні роки досліджень складала від 30,3 до 89,1% (у середньому 62,6%) усієї кількості жуків даної трофічної групи. Серед них у різний час за кількістю переважали Harpalus rufipes, Poecilus сupreus, Hister quadrimaculatus, Margarinotus bipustulatus та інші види хижих твердокрилих.

Таким чином, одержані дані свідчать про адекватність реакції твердокрилих у балочних екосистемах на загальне зниження рівня пестицидного навантаження з аналогічною реакцією, що спостерігалася в агроценозах. Вона проявилась в істотному збільшенні динамічної щільності жуків і кількості видів твердокрилих, що свідчить про позитивні зміни екологічного потенціалу степових балочних біогеоценозів.

Зміни екологічної структури і щільності твердокрилих в полезахисних лісосмугах в умовах зменшення пестицидного навантаження

Екологічна характеристика твердокрилих, що мешкають у біогеоценозах лісосмуг. В умовах полезахисних лісосмуг за весь період досліджень зафіксовано 676 видів твердокрилих із 49 родин. З них 451 вид уперше відмічено для даних місць мешкань у досліджуваному регіоні. Найбільшою кількістю видів відрізнялися туруни (Carabidae) - 175 видів, потім довгоносики (Curculionidae) - 80, стафілініди (Staphylinidae) і листоїди (Chrysomelidae) - по 71 виду, пластинчатовусі (Scarabaeidae) - 41, ковалики (Elateridae) - 26, корівки (Coccinellidae) - 21, чорниші (Tenebrionidae) - 20, карапузики (Histeridae) і вусачі (Cerambycidae) - по 19, мертвоїди (Silphidae) - 15, короїди (Ipidae) - 10, потайники (Lathridiidae) - 9, трубковерти (Attelabidae) і зернівки (Bruchidae) - по 8, грибовики (Erotylidae) і плавунці (Dytiscidae) - по 6, златки (Buprestidae), шкіроїди (Dermestidae) і наривники (Meloidae) - по 5 видів. До решти родин входило 1-4 види.

Установлено, що ядро фауністичних комплексів твердокрилих, що мешкають у лісосмугах, складають 80 видів з 13 родин. Серед масових і звичайних за щільністю видів за біотопічною пристосованістю до умов місцепроживань домінували жуки, що належать до степової і політопної груп, частка яких від загальної кількості видів жуків складала 66,3%. Відносно гігропреферендуму основною групою за кількістю видів були мезофіли - 68,8%. При цьому різко зменшилася частка мезоксерофілів (7,7%). Це свідчить про специфіку умов проживання, що склалися в лісосмугах, на відміну від агробіоценозів і балочних біоценозів. У трофічному відношенні група зоофагів за кількістю видів була найчисленнішою і складала 57,5% від усіх видів твердокрилих, що перевершує аналогічні показники в усіх попередніх біоценозах.

Оцінка якісних і кількісних змін твердокрилих в умовах лісопосадок при зменшенні пестицидного навантаження. На фоні значних зменшень обсягів застосування пестицидів також були відмічені зміни числа видів і динамічної щільності жуків, що мешкають у лісосмугах. На основі аналізу одержаних даних установлено, що, як і в попередніх біоценозах, у лісопосадках у другому періоді відбулося збільшення кількості видів жуків, у порівнянні з першим, в 1,5 рази, у тому числі зоофагів - в 1,5 рази, фітофагів - в 1,4, а сапрофагів - в 1,8 рази. Одержані дані є достовірними для зоофагів при Р_0,5 (t_ф=2,61 >t_st=2,18) і недостовірними - для фітофагів і сапрофагів (t_ф=1,94 < t_st=2,18 і t_ф=1,92 < t_st=2,18 відповідно при Р_0,5).

При аналізі впливу зменшення пестицидного пресу на кількість твердокрилих, що мешкають у лісосмугах, установлено значні зміни динамічної щільності жуків з різних трофічних груп (табл. 12).

Таблиця 12. Динамічна щільність твердокрилих в лісосмугах у різні періоди досліджень

Аналіз даних табл. 12 показує, що в другому періоді, у порівнянні з першим, у лісосмугах відбулося збільшення щільності жуків з усіх трофічних груп у 9,4 рази. Зокрема, кількість зоофагів збільшилася в 10,9 рази, фітофагів - в 5,7, а сапрофагів - в 6,0 рази. Одержані дані є достовірними щодо жуків із всіх трофічних груп. Установлено, що збільшення щільності жуків-фітофагів відбулося не за рахунок видів, здатних завдати відчутної шкоди посівам агрокультур, на основі чого відзначено, що лісосмуги не є місцем накопичення шкідливих видів жуків фітофагів.

Таким чином, при зменшенні рівня пестицидного навантаження на всі біогеоценози у лісосмугах відбулося збільшення кількості видів зоофагів і достовірне збільшення динамічної щільності жуків з усіх трофічних угруповань. Ці дані свідчить про те, що в умовах суттєвого зменшення кількості застосування пестицидів у біогеоценозах лісосмуг, які входять до складу спільного комплексу біогеоценозів досліджуваного регіону, також відбулося відновлення екологічного потенціалу.

Висновки

1. Результати власних досліджень і аналіз літературних даних дозволяє констатувати, що форсована інтенсифікація сільськогосподарського рослинництва, що базується на необґрунтованому нарощуванні застосування пестицидів, є основним чинником згубної дії на всі біогеоценози і призводить до корінних негативних змін їх екологічного потенціалу.

2. На основі результатів багаторічних досліджень установлено, що загальне зменшення пестицидних навантажень у 10-12 разів, що відбулося в Україні в останнє десятиліття, позитивно позначилося на відновленні екологічного потенціалу біогеоценозів, про що свідчить збільшення числа видів і динамічної щільності твердокрилих, що мешкають у досліджуваних біогеоценозах.

3. Установлено, що в умовах тестових агрофітоценозів досліджуваного регіону при зменшенні рівня пестицидного пресу відбулося збільшення кількості видів жуків в 1,5-3 рази і динамічної щільності твердокрилих із усіх трофічних груп у 9,6 рази, в тому числі, щільність жуків-зоофагів, які мають велике значення в регуляції чисельності шкідливої ентомофауни, зросла в середньому в 10,7 разів. У умовах, що склалися, не відмічено помітного збільшення чисельності основних небезпечних для польових агрокультур видів фітофагів. Загальне збільшення щільності рослиноїдних жуків відбулося за рахунок видів, що харчуються бур'янами, на підставі чого їх доречно віднести до відносно корисних видів.

4. На основі даних математичного аналізу, установлено, що зменшення пестицидних навантажень приводить до відновлення екологічного потенціалу агробіогеоценозу, який формується на сільськогосподарських угіддях. Показником цього служить збільшення потенціалу екологічної ємкості зоофагів і сапрофагів, з одночасним суттєвим зменшенням аналогічних показників для фітофагів. На цій підставі можна стверджувати, що надмірне застосування пестицидів є могутнім чинником дії, що призводить до порушення природних механізмів біоценотичного контролю за динамікою трофічної структури угруповань твердокрилих в агробіогеоценозі. Найбільш чутливими до пестицидної дії є зоофаги і сапрофаги. Тому при значному зниженні регулюючого впливу чисельності рослиноїдних комах з боку природних популяцій ентомофагів в умовах інтенсивних пестицидних навантажень потенціал зростання фітофагів збільшується у багато разів.

5. Установлено, що в умовах значного зниження пестицидних навантажень у результаті обмеження чисельності шкідливої ентомофауни природними популяціями хижих твердокрилих в агробіоценозах не відбулося зменшення врожаю основних продовольчих культур.

6. На основі аналізу сезонних змін динамічної щільності жуків-зоофагів в тестових агрофітоценозах польових культур установлено, що в посівах пшениці, ячменю і гороху найбільша їх кількість спостерігається в травні і червні, кукурудзи і соняшнику - з кінця липня до середини вересня, а в агроценозах люцерни висока щільність хижих твердокрилих відмічена впродовж практично всього вегетаційного періоду культури. Тому для збереження чисельності природних популяцій ентомофагів в агрофітоценозах слід уникати застосування пестицидів в у казані періоди.

7. У межах тестових біогеоценозів степової зони України зафіксовано 1233 види твердокрилих, що належать до 58 родин. Наведений у роботі список видового складу жуків є найповнішим для досліджуваного регіону на момент написання дисертації.

8. В умовах цілісного агробіогеоценозу зареєстрований 781 вид твердокрилих, які відносяться до 38 родин. З них більше половини вперше вказана для даних умов місцепроживань.

9. Установлено, що основу фауністичних комплексів жуків, що мешкають в окремих агрофітоценозах Степу України і є до певної міри індикатором умов даних місцепроживань, складали від 52 до 124 видів, а в цілісному агробіогеоценозі - 136 видів твердокрилих. На їх частку припадало 95-96% усієї кількості жуків.

10. За біотопічною пристосованістю до умов середовища в агрофітоценозах серед жуків переважали степові (60,1%) і політопні елементи (28,4% від усіх видів). По відношенню до вологості місць існування домінували мезофіли і мезоксерофіли, які складали відповідно 61,7% і 25,0% від усіх видів жуків. У трофічному відношенні переважали зоофаги, які складали 43,2% від усього числа видів жуків. Помітно поступалися зоофагам фітофаги (32,0%) і сапрофаги (24,8%).

11. У балочних біогеоценозах, які є відносним природним еталоном стабільності екологічного потенціалу, відмічена в цілому аналогічна з агрофітоценозами реакція твердокрилих на зменшення рівня пестицидного навантаження. Вона виявилася в істотному збільшенні динамічної щільності зоофагів у 9,5 рази, а також у збільшенні числа видів жуків із усіх трофічних груп в 1,8-2,3 рази, що свідчить про відновлення екологічного потенціалу даних біогеоценозів.

12. У степових різнотравних балках зафіксовано 757 видів жуків, що належать до 41 родини. Фауністичне ядро твердокрилих в умовах степових балочних біогеоценозів складають 111 видів жуків з 15 родин, які за щільністю були звичайними і масовими.

13. За біотопічною пристосованістю до умов середовища серед жуків у балках основними були степова і політопна групи, які складали 97,3% від загальної кількості видів твердокрилих. Серед них на частку степових видів припадало 69,4%. По відношенню до режиму зволоження жуки-мезофіли складали більше половини (52,3%) видів твердокрилих. Частка мезоксерофілів складала 36,0% усієї кількості видів. У трофічному аспекті зоофаги складали 38,7% усіх видів жуків, дещо більше (40,5%) були фітофагами, а інші - сапрофагами.

14. Установлено, що в результаті значного зменшення рівня пестицидного навантаження в другому періоді досліджень, у порівнянні з першим періодом, що характеризується широкомасштабним застосуванням пестицидів, у лісосмугах відбулося достовірне збільшення числа видів зоофагів у 1,5 рази. При цьому відмічене збільшення динамічної щільності жуків із усіх трофічних груп у 9,4 рази, в тому числі зоофагів - у 10,9 рази, фітофагів - в 5,7, сапрофагів - у 6,0 рази, що свідчить про відновлення екологічного потенціалу біогеоценозів лісопосадок.

15. В умовах полезахисних лісосмуг зафіксовано 676 видів твердокрилих із 49 родин. З них 451 вид уперше відмічений для даних місцепроживань у досліджуваному регіоні. Ядро фауністичних комплексів твердокрилих в полезахисних лісосмугах складають 80 видів з 13 родин.

16. Серед масових і звичайних видів жуків за біотопічною пристосованістю до умов місцепроживань основними були степова і політопна групи, частка яких складала 66,3% від загальної кількості видів твердокрилих. Відносно до гігропреферендуму основною групою за кількістю видів жуків були мезофіли - 68,8%. У трофічному відношенні найчисленнішими за кількістю видів були зоофаги, які складали 57,5% від усіх видів твердокрилих. Установлено, що лісосмуги не є місцем накопичення шкідливих для агрокультур видів жуків-фітофагів.

17. На основі результатів багаторічних досліджень стає очевидним, що реально існує невідкладна проблема постійного зменшення пестицидних навантажень на біогеоценози для збереження їх природного екологічного потенціалу, що обґрунтовано в даній роботі.

Пропозиції

1. Враховуючи, що пестициди негативно впливають на всі види живих організмів, у тому числі і на людину, основним пріоритетом у виробництві продовольчих сільськогосподарських культур повинна стати його максимальна екологізація, яка полягає у подальшому поетапному зменшенні застосування отруйних речовин до повної відмови від них.

2. На першому етапі застосування пестицидів повинне носити строго регламентований характер з використанням їх лише в крайніх випадках, за наявністю реальної загрози значних втрат урожаю сільськогосподарських культур і неможливості природних популяцій ентомофагів самостійно стримувати чисельність шкідливої ентомофауни на економічно безпечному рівні без застосування пестицидів.

3. Для кінцевої, повної відмови від використання пестицидів при вирощуванні продовольчих культур основними критеріями повинні стати висока екологічна чистота одержуваної продукції, охорона навколишнього середовища, здоров'я кожної людини. Дані критерії повинні регламентуватися на державному рівні.

4. Як альтернатива хімічному методу захисту рослин для обмеження чисельності й шкідливості комах-фітофагів необхідно максимально використовувати розроблені багатьма поколіннями ентомологів ефективні агротехнічні методи, створювати і використовувати стійкі до шкідливих видів фітофагів сорти культурних рослин, збільшити обсяги застосування біологічного й інших безпечних для навколишнього середовища захисних методів.

Перелік основних наукових публікацій за темою дисертації

1. Сумароков А.М. Эффективность предпосевной обработки семян кукурузы инсектицидами в борьбе с проволочниками // Матеріали 4-й Всесоюз. наук.-техн. конф. молодых ученых. по проблемам. кукурузы. - Днепропетровск, 1985. - Ч. 2. - С. 102-103.

2. Сумароков А.М. Изменение структуры фауны жесткокрылых (Coleoptera) пшеничных полей Степи Украины при снижении уровня применения инсектицидов // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Біологія. Екологія. - 2001. - Вип. 9, т. 1. - С. 153-156.

3. Сумароков А.М. Жужелицы (Coleoptera: Carabidae) посевов озимой пшеницы северной части степной зоны Украины // Изв. Харьк. энтомол. о-ва. - 2001 (2002). - Т. 9, вып. 1-2. - С. 216-233.

4. Сумароков А.М. Туруни (Coleoptera, carabidae) полезахисних лісосмуг степової зони України // Лісівництво і агромеліорація. - Харків: Майдан, 2002, Вип. 102. - С. 136-139.

5. Сумароков А.М. Изменение видового состава и трофической структуры колеоптерофауны при уменьшении пестицидной нагрузки на биоценозы степной зоны Украины // Изв. Харьков. энтомол. об-ва. - 2002 (2003). - Т. Х, вып. 1-2. - С. 160-174.

6. Сумароков А.М. Пути повышения видового разнообразия и численности полезной фауны жесткокрылых (Coleoptera) в биоценозах степи Украины // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Біологія. Екологія. - 2003. - Т. 1, вип. 11. - С. 127-132.

7. Сумароков А.М. Экологическая структура фауны жуков (Coleoptera) полезащитных лесополос Степи Украины // Вестн. зоологии. - Энтомол. исследования в Украине. Тр. УЭО. - Отд. вып, 2003а - №16. - С. 146-149.

8. Сумароков А.М. Видовое разнообразие фауны жесткокрылых (Coleoptera) биоценозов степной зоны Украины // Тр. Рус. энтомол. о-ва. - Т. 74 - СПб, 2003б - С. 95-100.

9. Сумароков О.М. Видове різноманіття і екологічна структура фауни турунів (Coleoptera, Carabidae) в агроценозах соняшнику степової зони України // Захист і карантин рослин: Міжвід. темат. наук. зб. - К, 2003в. - Вип. 49. - С. 179-187.

10. Сумароков А.М. Экологическая структура фауны жесткокрылых (Coleoptera) посевов люцерны северной Степи Украины // Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона: Межвед. сб. науч. работ. Вып. 3. - Донецк: ДонНУ, 2003д. - С. 165-172.

11. Сумароков А.М. Видовой состав и трофическая структура фауны жесткокрылых (Insekta: Coleoptera) агробиоценозов Степи Украины // Изв. Харьк. энтомол. о-ва. - Харьков, 2003е. - Т. 11, вып. 1-2. - С. 188-193.

12. Сумароков А.М. Экологическая структура фауны жесткокрылых (Insekta: Coleoptera) агроценозов ярового ячменя степной зоны Украины // Вісн. Харків. нац. аграр. ун-ту, сер. Ентомологія та фітопатологія. - Харків, 2004. - №5. - С. 110-117.

13. Сумароков А.М. Материалы к видовому составу фауны жесткокрылых (Inseсta: Coleoptera) Днепропетровской области // Пробл. экологии и охраны природы техногенного региона: Межвед. сб. науч. работю Вып. 4. - Донецк: ДонНУ, 2004а. - С. 131-142.

14. Сумароков А.М. Биоценотические аспекты изменения фауны жесткокрылых (Coleoptera) степной зоны Украины при уменьшении пестицидной нагрузки на биоценозы // Экология и ноосферология. - 2004б. - Т. 15, №1-2. С. 77-83.

15. Сумароков А.М. Видовое разнообразие и экологическая структура фауны жесткокрылых (Coleoptera) полезащитных лесополос степной зоны Украины // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель: Міжвуз. зб. наук праць, вип. 8 (33). - Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2004в. - С. 180-193.

16. Сумароков А.М. Влияние пестицидов на популяции жесткокрылых (Coleoptera) биоценозов степной зоны Украины // Науч. ведомости БелГУ - Сер. Экология. - №1 (21), вып. 3. - Белгород, 2005. - С. 26-30.

17. Сумароков А.М. Редкие виды фауны жесткокрылых (Coleoptera) Днепропетровской области и пути сохранения ее видового разнообразия. - Рідкісні та зникаючі види комах і концепції Червоної книги України: Сб. наук. пр. - К., 2005а. - С. 104-108.

18. Сумароков О.М. Екологізація захисту рослин // Карантин і захист рослин. - 2005б. - №8. - С. 10-12.

19. Сумароков А.М. Видовое разнообразие и экологическая характеристика фауны жужелиц (Coleoptera: Carabidae) агроценозов ярового ячменя степной зоны Украины // Вісн. Харк. нац. ун-ту. - Сер. Ентомологія та фітопатологія. - Харків, 2005в. - №4. - С. 52-57.

20. Сумароков А.М. К изучению фауны жесткокрылых (Insecta: Coleoptera) агроценозов кукурузы в степной зоне Украины // Изв. Харьк. энтомол. о-ва. - 2005 (2006). - Т. 13, вып. 1-2. - С. 137-143.

21. Сумароков О.М. Жуки-ентомофаги агроценозу гороху // Карантин і захист рослин. - 2007. - №11. - С. 7-9.

22. Сумароков А.М. - Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України. Захист рослин від шкідників і хвороб /Під ред. М. Є. Зубця, В.П. Ситника, В.О. Крутя. / - К: Аграрна наука, 2004. - С. 427-450. (Особистий внесок - 30%: проведення досліджень, їх аналіз, висновки і пропозиції.)

23. Сумароков А.М. Система ведення сільського господарства Дніпропетровської області. Інтегрований захист від шкідників і хвороб / Під ред. О.А. Любовича, Є. М. Лебідя та ін. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 95-124. (Особистий внесок - 30%: проведення досліджень, їх аналіз, висновки і пропозиції.)

24. Колесников Л.О., Сумароков А.М. Зональные особенности фауны жужелиц (Coleoptera, Carabidae) пшеничных ценозов лесостепной и степной зон Украины // Энтомол. обозрение. - 1993. - Т. 72, №2. - С. 326-332. (Особистий внесок - 50%: планування і проведення досліджень, збір матеріалу, аналіз отриманих даних, підготовка рукопису.)

25. Мірошниченко С.Ф., Сумароков О.М. Дія гербіцидів на фауну жужелиць (Coleoptera, Carabidae) у посівах укісно-кормового гороху і соняшнику // Вісн. с.-г. науки. - К.: Урожай, 1987. - №5 (354). - С. 34-36. (Особистий внесок - 50%: планування і проведення досліджень, збір матеріалу, аналіз отриманих даних, підготовка рукопису.)

26. Писаренко В.Н., Сумароков А.М., Ковалёв А.М. Особенности формирования карабидофауны в агроценозах кукурузы в условиях монокультуры и севооборотов // Экология и таксономия насекомых Украины. - К.: Наук. думка, 1988. - С. 44-47. (Особистий внесок - 80%: планування і проведення досліджень, збір матеріалу, визначення видового складу жуків, аналіз отриманих даних, підготовка рукопису.)

27. Федоренко В.П., Сумароков О.М. Методика ентомологічних досліджень // Карантин і захист рослин. - 2006. - №9. - С. 18. (Особистий внесок - 50%: проведення досліджень, збір матеріалу, аналіз отриманих даних.)

28. Сумароков О.М. Колеоптерофауна в посівах озимої пшениці північного степу України // Бюл. Ін-ту зернового господарства - 2001. - №15-16. - С. 49-56.

29. Сумароков А.М. Видовой состав и экологическая структура фауны жужелиц агроценозов люцерны Степи Украины // Вісн. Дніпропетр. держ. аграр. ун-ту. - Дніпропетровськ, 2004 - №1. - С. 23-27.

30. Сумароков А.М. Пути решения проблемы увеличения численности и видового разнообразия энтомофауны агроценозов Степи Украины // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи», Київ, 13-16 листопада 2006 р. - К, 2006. - С. 64-66.

31. Сумароков А.М. Закономерности формирования фауны жужелиц (Coleoptera, Carabidae) в полевых агроценозах степной зоны Украинской ССР // 12 Междунар. симп. по энтомофауне Средней Европы. 1988. - К.: Наук. думка, 1991. - С. 424-426.

32. Сумароков А.М. Закономерности формирования фауны жесткокрылых (Coleoptera) основных биоценозов степной зоны Украины // Тез. допов. 6-го з'їзду Українського ентомол. т-ва. - Біла Церква, 8-11 вересня 2003 р. - Ніжин, 2003. - С. 118.

33. Сумароков А.М. Полезная фауна жесткокрылых (Coleoptera) биоценозов степи Украины и пути увеличения её видового разнообразия и численности // Материалы 2-й междунар. науч. конф. «Биоразнообразие и роль зооценоза в естественных и антропогенных экосистемах», Днепропетровск, 28-31 окт. 2003 г. - Днепропетровск: ДНУ, 2003. - С. 166-169.

34. Сумароков А.М. Ответные реакции популяций насекомых на изменение уровня пестицидного воздействия на биоценозы степной зоны Украины // Материалы 8-й Междунар. эколог. конф. «Актуальные проблемы сохранения устойчивости живых систем», г. Белгород, 27-29 сент. 2004 г. - Белгород, 2004. - С. 213-214.

35. Сумароков А.М. Эколого-функциональная структура фауны жесткокрылых (Insekta: Coleoptera) агробиоценозов степной зоны Украины // Материалы 9-й Междунар. начн.-практ. эколог. конф. «Современные проблемы популяционной экологии», г. Белгород, 2-5 октября 2006 г. - Белгород, 2006. - С. 206-207.

36. Сумароков А.М. К вопросу о ценотическом статусе посевов полевых агрокультур // Тез. доп. VII з'їзду УЕТ, Ніжин, 14-18 серпня 2007 р. - Ніжин, 2007. - С. 127.

37. Сумароков А.М. Ответные реакции популяций жесткокрылых (Coleoptera) на уменьшение уровня пестицидного воздействия на биоценозы степной зоны Украины // Тез. докл. 13-го съезда РЭО «Достижения энтомологии на службе АПК, лесного хозяйства и медицины». - Краснодар, 9-15 сент. 2007 г. - Краснодар, 2007. - С. 203-204.

38. Сумароков А.М. Жуки-зоофаги агробиогеоценозов степной зоны Украины // Материалы 4-й Междунар. науч. конф. «Биоразнообразие и роль животных в экосистемах»: Тез. докл. - Днепропетровск, 9-12 окт. 2007 г. - Днепропетровск, 2007. - С. 299-301.

39. Писаренко В.Н., Сумароков А.М. Жужелицы (Coleoptera, Carabidae) в агроценозах люцерны // Проблемы почвенной зоологи: Материалы 9-го Всесоюз. совещ. - Тбилиси: Мецниереба, 1987. - С. 221-222.

40. Sumarokov A.M. Die Gesetzmдвigkeiten der Bildung der Laufkдfer-Fauna (Coleoptera, Carabidae) auf der Feld-Agrozenjsen der Steppenzone der Ukraine // XII Intern. Symp. Ьber Entomofaunistik in Mitteleuropa, Kiew, 25-30 Sept. 1988, Kurzfass. Der Vortrage. - Kiev, 1988. - S. 160.

Размещено на Allbest.ru