Рада по вивченню продуктивних сил України

обґрунтовано теоретико-методологічні принципи організаційно-економічного механізму розвитку малих монофункціональних міст, відмінність яких полягає в тому, що вони спираються на більш повні взаємозв'язки та збалансованість економічних, соціальних і екологічних інтересів;

розроблено рекомендації та пропозиції щодо подальшого економічного та екологобезпечного розвитку малих монофункціональних міст України на основі реорганізації власнісного статусу на засоби виробництва та формування на цій основі багатоукладної системи господарювання;

запропоновано напрями удосконалення механізму регіонального управління розвитком малих монофункціональних міст, які, спираються на результати комплексного аналізу територіальних особливостей розвитку та оцінки соціально-економічної й екологічної ефективності конкретних заходів по їх реалізації;

поглиблено концептуальні основи соціально економічного розвитку малих монофункціональних міст України шляхом запровадження ринкових механізмів регулювання та стимулювання виробництва з урахуванням галузевих особливостей і рівня розвитку продуктивних сил;

обґрунтовано принципи формування механізму сталого розвитку монофункціональних міст України у контексті загальнодержавної соціально-економічної політики через імплементацію елементів ринкового регулювання в систему управління їх діяльністю.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що в роботі визначено напрями подальшого удосконалення соціально-економічного та екологічного розвитку малих монофункціональних міст України, обґрунтовано принципи та головні засади розвитку останніх з урахуванням регіональних пріоритетів. Результати дослідження створюють вагомі передумови для формування та реалізації ефективної політики розвитку малих монофункціональних міст України, розробки дієвих заходів в умовах економічних перетворень.

Одержані результати є основою для подальших теоретичних та практичних досліджень проблем забезпечення еколого-економічного розвитку малих монофункціональних міст України в ринкових умовах господарювання. Окремі результати дисертаційного дослідження використано при розробці стратегії розвитку міста Умань на 2001-2005 роки (довідка уманської міської ради №227-С від 17.04.2003 р.), а також Уманським державним педагогічним університетом при викладанні дисциплін "Політекономія" та "Економічна теорія" (довідка №298 від 24.06.03 р.) і Уманською аграрною академією - при викладанні дисциплін "Економіка та організація охорони навколишнього середовища", "Розміщення продуктивних сил" (довідка №392/03 від 10.06.2003 р.)

Одержані в дисертаційній роботі наукові результати були використані при виконанні науково-дослідних робіт РВПС України НАН України за темою "Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на тривалу перспективу" та "Дослідження природно-ресурсного потенціалу та перспектив економічного і соціального розвитку України (регіональний розріз)" (довідка №25/419-2-4 від 22.06.2004 р.)

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору та є його науковим доробком.

Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій розв'язано важливе наукове завдання - удосконалення методологічних, методичних та практичних підходів до формування економічного механізму функціонування малих монофункціональних міст України в контексті сталого розвитку.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження були апробовані на науково-практичних та міжнародних конференціях, а саме:

"Проблеми сучасної екології" (м. Запоріжжя, 2000 р.);

"Екологічна наука і освіта в педагогічних вузах України" (м. Умань, 2000 р.);

"Наукові записки екологічної лабораторії УДПУ" (м. Умань, 2001 р.);

"Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України " (м. Луганськ, 2002 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені у шести наукових працях, які опубліковані у фахових виданнях, загальним обсягом 2,4 друкованих аркуші (без співавторів).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 254 стор. друк. тексту, який містить 12 таблиць та 5 рисунків, викладених на 10 стор.; список використаних джерел (200 найменувань) - на 17 стор.; 10 додатків - на 57 стор. Із загальної кількості таблиць та рисунків лише два займають всю площу сторінки.

Основний зміст роботи

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи розвитку малих монофункціональних міст у нових умовах господарювання" сформульовано теоретичні та практичні принципи організаційно-економічного механізму розвитку малих монофункціональних міст України та розкрито його сутність в умовах ринкової системи господарювання.

Відродження України та вихід її з глибокої кризи багато в чому залежать від успішного здійснення економічних перетворень на рівні району в містах. Місто - це економіко-географічний феномен, пов'язаний як з природою, так і діяльністю людини. Наявність різноманітних ресурсів і природних умов разом з економічними чинниками сприяють утворенню міст і їхніх систем з вузькопрофільним виробництвом і сферою зайнятості людей. Міста у складі району є первинним і тому найважливішим рівнем концентрації і відтворення всіх визначальних ресурсів розвитку: культурних, кадрових, інтелектуальних, фінансових, виробничих, та осередками соціально-економічних перетворень. Тому в нових умовах господарювання виникає необхідність територіальної організації виробництва у взаємозв'язку з комплексним розвитком регіонів, що розглядалися б як самовідтворюючі соціально-економічні та екологічні системи.

З економіко-географічної точки зору міста визначають як насамперед місця осередку промислового виробництва і циркуляції значного обсягу товару, що і визначає розвиток у них транспортних функцій. Виникнення і розвиток міст невіддільні від прояву територіального поділу праці, що і визначає виробничі функції міста.

З соціально-економічного погляду місто - це населений пункт, жителі якого зайняті головним чином у промисловості і торгівлі, а також у сферах обслуговування, управління, науки, культури. Основними критеріями віднесення населених пунктів до категорії міста є: кількість населення і функції, що воно виконує (одну або декілька - у різноманітних сполученнях): промислового виробництво, організаційно-господарська, культурно-політична й адміністративна, функції організації відпочинку і лікування. Для міста характерна висока щільність населення і компактність забудови (часто багатоповерхові).

Найпоширенішими в Україні є малі міста, загальною чисельністю до 50 тис. осіб, які за характером господарської діяльності є організаційно-господарськими та культурно-побутовими центрами місцевого значення. Вони становлять близько 50% від загальної кількості малих міст.

Для таких міст характерні: невелика людність, незначна зайнятість у промисловості, висока чисельність працюючих у сільському господарстві, значна кількість зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю.

Визначальним принципом розвитку цих міст повинно бути забезпечення належних комфортних умов і необхідного рівня життя населення.

Основні напрями розвитку малих міст визначаються за наступними критеріями:

- провідної ідеї економіки малого міста залежно від його положення в системі розселення;

- регіональних особливостей і місцевих умов.

Виходячи з цього, можна визначити наступні типи малих міст з певним комплексом особливостей у стратегіях розвитку.

По-перше, малі міста розміщені в приміській зоні великих міст. Головними напрямками їх розвитку можуть бути розширення мережі комунальних підприємств, збільшення кількості цехів виробництв, пов'язаних з великим містом, що є центром системи розселення, розвиток малого перспективного підприємництва, пов'язаного із забезпеченням міста продуктами зокрема, овочами, фруктами, іншою сільгосппродукцією, формування осередків житла, дачних районів.

По-друге, малі міста, що є центрами районної системи розселення за межами приміської зони великих міст. Стратегічним напрямом для таких міст може бути розвиток функції регіонального центру, яка полягає в наданні соціальних послуг, в тому числі торговельних, культурних, медичних, побутових, комунальних, управлінських, консультаційних, навчальних, маркетингу та менеджменту по збиранню, переробці і збуту сільгосппродукції.

Враховуючи, що основними забруднювачами навколишнього середовища в малих містах України є хімічна, металургійна, гірничодобувна галузі промисловості, цукрові заводи, автотранспорт, сільськогосподарське виробництво, надмірне використання добрив, стає зрозумілим, що економічна диференціація цих міст відбиває їх економічну спеціалізацію.

Спеціалізація виробництва є одним з головних чинників формування регіональних відмінностей за видами і концентраціями забруднюючих речовин та ступенем антропогенної перетвореності ландшафту. Тобто, природні ресурси території є матеріальною базою для формування життєдіяльних, а також еколого-економічних систем і комплексів.

Важливе значення в економічному і соціальному розвитку району має формування господарського комплексу, структура якого значною мірою залежить від розвитку промислового комплексу міста. Навколо малих міст виникають окремі цехи по переробці сільськогосподарської сировини, продовольчі й торгові бази, які мають тісні виробничі і територіальні зв'язки з підприємствами міста і формують свою функціональну структуру виробництва й обслуговування.

Взагалі міста відрізняються між собою не тільки розмірами і підпорядкованістю, але й також і своїми функціями, які вони виконують в системі суспільного виробництва, його організації. За останньою ознакою міста перерозподіляються з певними умовностями на дві групи: поліфункціональні та монофункціональні.

До поліфункціональних відносяться великі міста та майже всі середні міські населені пункти. Виділити в них одну сферу діяльності, що визначає спеціалізацію міста в територіальному поділі праці, неможливо оскільки вони (міста) - поліфункціональні.

Монофункціональні міста, на відміну від поліфункціональних, сформувалися й існують переважно на базі однієї містоутворюючої галузі, сфери діяльності. Зокрема, сьогодні в Україні нараховується 448 міст, у яких проживає 3017,4 тис. чоловік, що становить 67,9% всього населення країни. Саме вони обумовлюють, а можливо, і стримують, розвиток міста, соціальну ситуацію в конкретному населеному пункті.

Виходячи з соціально-економічних особливостей, монофункціональні міста, можна визначити як такі, що являють собою відкриту, складну, цілісну територіальну суспільно-економічну систему, яка розвивається на базі однієї домінуючої галузі спеціалізації підприємств, організацій, установ, а також населення міста.

Отже, монофункціональними є малі міста, спеціалізацію праці економічно-активного населення в якому визначають підприємства здебільшого однієї-двох профілюючих галузей економіки, що формують дохідну частину бюджету міста, забезпечують функціонування соціальної інфраструктури та інших об'єктів життєзабезпечення населення.

Важливим фактором розвитку монофункціональних міст є місцевий природно-ресурсний потенціал. Орієнтація виробничо-технологічного комплексу на місцевий ресурс повинна враховувати не тільки повноту використання всіх його компонентів та економічну безпеку, але й інтенсивність виснаження цих ресурсів, ефективне застосування створеної виробничої і соціальної інфраструктури, трудового потенціалу та інше. Також важлива роль у вдосконаленні регіональної політики належить вартісній оцінці місцевих ресурсів, розвитку місцевих джерел наповнення бюджету - податкової системи та інших форм економічного регулювання.

З метою обґрунтування напрямів розвитку монофункціональних міст України здійснено аналіз зарубіжного досвіду територіального розвитку з урахуванням соціально-економічних, суспільно-політичних та культурних особливостей розвитку тієї чи іншої держави. Так, у розвинутих країнах світу, з метою забезпечення сталого розвитку малих міст, використовують нетрадиційні підходи, зокрема щодо запровадження альтернативних форм зайнятості.

Непослідовність впровадження ринкових реформ призвело до перекручення економічних відносин у містах України. Деформована структура промисловості обумовила економічну безвідповідальність за збитки і борги, стимулювала крадіжки та корупцію, стримувала розвиток підприємницької ініціативи.

Питома вага малих підприємств у виробничих галузях економіки залишається практично незмінною впродовж останніх років, привабливість промислового виробництва в малому бізнесі не зростає. Як і в минулі роки, більшість малих підприємств функціонує у сфері громадського харчування, торгівлі. В першу чергу це пов'язано з відносно незначними витратами на створення таких підприємств та швидким обігом вкладеного капіталу.

В Україні криза зайнятості в монофункціональних містах полягає в різкій розбалансованості попиту і пропозиції робочої сили. Політика держави має бути направлена на створення нових робочих місць. Завдання полягає в тому, щоб не лише зберегти чи примножити на новій технологічній основі робочі місця, але також продуктивно використовувати трудовий потенціал моно-функціональних міст, які особливо чутливо реагують на структурні зрушення в економіці.

Відповідно політика, що проводиться з урахуванням особливостей малих монофункціональних міст, це ефективний засіб економічного, соціального та культурного розвитку для кожного з регіонів України.

У другому розділі "Регіональні особливості соціально-економічного розвитку малих міст" визначено, що економічна база обумовлює виникнення малих монофункціональних міст, визначає характер його розвитку, а також забезпечує місто необхідними ресурсами для його функціонування. Ступінь розвитку економічної бази є джерелом доходів і ресурсів міста. ЇЇ вивчення буде сприяти вдосконаленню галузевої структури розвитку і розміщення промисловості, раціонального використання трудових та природних ресурсів. І хоча на сучасному етапі розвиток малих монофункціональних міст відбувається повільними темпами, більшість з них мають резерви для розвитку промислового виробництва. Разом з тим, при визначенні подальших напрямів розвитку цієї категорії міст, потрібно враховувати їх положення в системі розселення, поєднувати перспективні завдання розвитку малих монофункціональних міст та продуктивних сил, встановлювати можливі об'єкти та шляхи фінансування на перспективу.

Спад виробництва в монопромислових містах України відбувається на фоні загальної економічної кризи в Україні та послаблення управлінських функцій з боку міської влади. Для подолання негативних тенденцій необхідно прийняти нагальні неординарні економічні та управлінські рішення, зокрема щодо організації кооперації між підприємствами, перш за все для виконання державних та міських замовлень.

Також важливо провести зміни, пов'язані з ціновою політикою, налагодити систему прямих поставок продукції безпосередньо від виробника (без посередників), що здешевлювало б їх і відповідно позитивно впливало на ціни готової продукції, сприяло економії бюджетних коштів при поставках міським бюджетним організаціям та установам. Отже, посилення ролі міської влади в управлінні економічними та соціальними процесами в містах є важливим фактором їх розвитку.

Також не менш важливим при раціональному розміщенні виробництва в монопромислових містах є трудові ресурси. Можливість більш ефективного їх використання пов'язана з розвитком галузей невиробничої сфери. Крім цього, причина неповного використання трудового потенціалу пов'язана з концентрацією населення в малих містах, нерівномірним розвитком та розміщенням продуктивних сил у регіонах.

Малі монофункціональні міста певною мірою повинні спиратися на особливості регіонального центру охорони здоров'я з обслуговуванням і своєрідним оновленням необхідної матеріальної бази, діючою системою забезпечення кадрами медичного персоналу. Розвиток таких регіональних центрів охорони здоров'я має здійснюватися виходячи з найбільш повного та всебічного задоволення потреб населення в медичній та санаторно-курортній допомозі, в закладах відпочинку та соціального забезпечення, а також туристичних установах, спортивних спорудах з урахуванням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Розвиток мережі лікарень, поліклінік передбачається за рахунок їх нового будівництва. Необхідно в малих монофункціональних містах створювати спеціалізовані лікарні, які могли б забезпечити кваліфікованою медичною допомогою як населення міста, так прилеглих територій. Тобто лікарні, що розміщені в малих монофункціональних містах, повинні стати центрами медичної допомоги сільському населенню, а в селах мають існувати філії міських поліклінік.

Разом з тим проблеми використання трудових ресурсів тісно пов'язані з іншими важливими питаннями розвитку господарства малих монофункціональних міст України. Тобто, необхідно комплексно вирішувати проблеми вдосконалення територіальної організації виробництва і міста в цілому. місто модернізація демографічний виробництво

Виходячи з обмеженості наявних ресурсів на території малих монофункціональних міст України - супутників великих промислових центрів, населення яких має змогу користуватися розвинутою сферою соціальних послуг великого міста - центра цієї міської агломерації, доцільно розвивати об'єкти повсякденного та невідкладного попиту - станцій швидкої допомоги, аптеки, відділення соціального забезпечення, дитячі садки, школи, магазини з продажу товарів першої необхідності.

Отже, ті з них, що розміщені в зоні тяжіння великих міст, на перетині транспортних магістралей, характеризуються більш розвиненою інфраструктурою порівняно з містами у менш розвинених регіонах.

Зокрема, з усієї сукупності малих міст, які є в Україні, близько 35,5% становлять міста, основою соціально-культурного та економічного відродження яких є розвиток промислового виробництва. І криза, що охопила промисловість України, призвела до різкого ускладнення соціально-економічного становища в них. Тому досить важливо здійснити групування малих міст України за їх розмірами і чисельністю, а також розміщенням на території країни. Це дає змогу визначити шляхи і методи розв'язання типових проблем для міст з аналогічними соціально-економічними структурами і виробничим профілем (табл. 1).

Таблиця 1

Групування малих міст України за їх розмірами та кількістю населення в групах, (дані за 2002 р.)*

*Джерело: Складено за даними Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України

В Донецькій і Луганській областях найбільша кількість малих монофункціональних міст порівняно із загальною кількістю в Україні. Зрозуміло, що саме в цих областях склалася найнапруженіша ситуація. Тим більше, що з 1989 по 1999 рр. в Донецькій і Луганській областях кількість населення зменшилася на 141,5 тис. чол. або на 10,8%. Занепад малих монофункціональних міст, їх виробничого потенціалу, матеріальної бази, соціальної інфраструктури, зростання рівня безробіття негативно вплинули на економіку країни загалом.

Стратегічним напрямом розвитку промисловості в малих монофункціональних містах є поступова ліквідація існуючого розриву між рівнями розвитку соціальної виробничої інфраструктури у великих і малих містах України. В результаті спрямованих дій останні можуть стати більш привабливими для інвесторів щодо розміщення нових виробництв, у тому числі і високотехнологічних.

Важливим моментом інвестиційної політики є вироблення механізмів її реалізації, що забезпечують приток грошової маси в монофункціональні міста. Цьому сприяють програми підвищення інвестиційної та інноваційної привабливості.

Структурна перебудова економіки малих монофункціональних міст неможлива без відповідного капіталу, новітніх науково-технічних розробок, чіткої системи управління інвестиціями, тим більше, що капіталовкладення найбільш сприятливі для економічного розвитку, коли вони використовуються для формування виробничих потужностей. Тому пріоритетними у промисловості малих монофункціональних міст можуть бути:

? для вугільної галузі - надання державної підтримки, в тому числі на реструктуризацію вугледобувних і вуглепереробних підприємств;

? для об'єктів електроенергетики - забезпечення модернізації із збереженням інженерних споруд, створення ядерно-паливного циклу із залученням підприємств малих монофункціональних міст;

? удосконалення структури експорту металургійної промисловості шляхом переорієнтації на експорт кінцевої продукції;

? санація підприємств структуроутворюючих галузей малих монофункціональних міст;

? економічне заохочення суб'єктів приватного бізнесу до створення робочих місць.

У третьому розділі "Економічні важелі перспективного розвитку малих монофункціональних міст України" визначено, що у більшості малих міст України ринкові важелі не розвинуті як у фінансовому, так і інвестиційному аспектах. Великі промислові міста концентрують ресурси прилеглих регіонів, не дбаючи про зворотній зв'язок - розвиток малих монофункціональних міст. Тобто, великі міста зосереджують фінансові, матеріальні, трудові, сировинні ресурси, а навколишні території потерпають від нестачі джерел існування.

Соціально-економічний розвиток, забезпечення зайнятості в малих монофункціональних містах значною мірою залежать від дієвості бюджетної політики, зокрема ефективності функціонування місцевих бюджетів.

Рівень соціально-економічного розвитку малих міст є неоднаковий, їх доходи регулюються за допомогою таких інструментів, як диференціація норм відрахувань від загальнодержавних заходів, надання субсидій, субвенцій, розмір яких визначається з урахуванням соціально-економічного стану малих монофункціональних міст України.

Розвиток цієї категорії міст пов'язаний із зменшенням реальних надходжень до місцевих бюджетів, а отже, неспроможністю достатньою мірою профінансувати бюджетні організації. Тобто видатки в малих містах на соціально-культурні заклади досить незначні і відповідно поступаються середньоукраїнському показнику. Кризові явища в промисловості малих монофункціональних міст супроводжуються або припиненням, або недостатнім завантаженням підприємств. Як наслідок, рівень розвитку соціальної інфраструктури більшості малих населених пунктів є досить низьким.

Обмеженість вибору професій, брак робочих місць, нерозвиненість сфери обслуговування призводять до ускладнення ситуації на ринку праці, загострюють демографічні проблеми малих монофункціональних міст України, відповідно спричиняють відтік молоді.

Відсутність сфери прикладання праці спричиняє зниження реальних доходів населення, падіння купівельної спроможності, значне відставання багатьох малих монофункціональних міст за обсягом надання товарів та послуг.

Отже, проблема формування ефективних місцевих бюджетів є однією з найбільш актуальних і складних. Це пов'язано з тим, що існуючий механізм регулювання доходної частини місцевих бюджетів, який визначається Законом України "Про бюджетну систему України", та формування місцевих бюджетів відповідно до повноважень міст, які визначені чинним законодавством і, зокрема, Законом "Про місцеве самоврядування", не дають змоги належним чином вирішувати питання фінансового забезпечення першочергових потреб малих монофункціональних міст у зв'язку:

? низькою податковою спроможністю діючих місцевих податків (частка яких становить лише 1,5-2% від загальної дохідної частини місцевих бюджетів);

? недосконалим механізмом стягнення великої кількості місцевих податків;

? зарахуванням частки надходжень до позабюджетних фондів, що не фіксуються в бюджеті;

? нестабільністю регулюючих податків, частою зміною їх видів та норм відрахувань, відсутністю об'єктивних критеріїв балансування дохідної і видаткової частини бюджету.

Щодо забезпечення регулюючої та стимулюючої функції податків у розвитку економіки монофункціональних міст, необхідно врахувати привалюючий вплив одних і низьку ефективність інших.

Значну кількість проблем монофункціональних міст можна вирішити завдяки об'єднанню зусиль місцевої влади та підприємницьких кіл.

Дуже важливо, щоб органи місцевої влади в малих монофункціональних містах стимулювати залучення інвестицій для реконструкції та переобладнання існуючих потужностей з метою створення на цій основі підприємств малого бізнесу. Органам місцевого самоврядування необхідно широко використовувати надані їм права щодо встановлення розмірів податків та ставок орендної плати, тобто влада повинна стимулювати діяльність тих суб'єктів підприємницької діяльності, які сприяють задоволенню соціальних потреб місцевого населення, розширенню робочих місць у містах з монопромисловою структурою виробництва.

Проблема залучення інвестиційних ресурсів в економіку малих монофункціональних міст залишається все ще не вирішеною. Сприятливий інвестиційний клімат має бути забезпечений розробкою та функціонуванням стабільної законодавчої бази. Дуже важливо визначити механізм захисту та повернення інвестиційних коштів, які є необхідними для підтримки життєдіяльності і подальшого розвитку виробництва. Процес структурного, якісного оновлення виробництва повинен відбуватися за рахунок інвестування. Інвесторів необхідно переконати, що сьогодні малі монофункціональні міста України хоч і повільно, але розвиваються. Інвестиційна стратегія полягає в тому, щоб забезпечити поетапне, постійне покращення ситуації, і в результаті вкладені кошти завжди будуть приносити прибуток. Особливо це пов'язано з розвитком і становленням у малих містах підприємницьких структур, які є більш мобільними і швидко реагують на зміни у виробництві.

Головне завдання місцевих органів влади в малих монофункціональних мстах України полягає в організації ефективної роботи із залучення інвестиційних ресурсів на свою територію, створення сприятливого інвестиційного клімату. Необхідно розробляти відповідні програми інвестиційної привабливості території.

В інвестиційному процесі важливо забезпечити не лише екстенсивне збільшення інвестицій, але й їхнє якісне зростання, що передбачає наукомісткі, високотехнологічні вкладення і нововведення. Зокрема, нововведення становлять основу інвестиційного процесу, відображаються в інвестиційних проектах і пов'язані з реконструкцією, розширенням і технологічним переозброєнням виробництва.

Органи державної та місцевої влади повинні сприяти розвитку всіх видів підприємницької діяльності.

Необхідно виробити нові підходи до організації і регулювання малого підприємництва, зміцнення конкурентоспроможності продукції вітчизняних товаровиробників. Тобто, радикально зміни підходи до підприємництва як на державному, так і регіональному й місцевому рівнях.

Мале підприємництво в монофункціонамьних містах України повинне стати вирішальним чинником покращення соціально-економічного становища. Підприємництво виділилося в самостійний соціально-економічний підрозділ народного господарства, і співпраця з місцевою владою сприяє вирішенню багатьох нагальних проблем. Місцева влада повинна сприяти вирішенню проблеми оренди незайнятих виробничих приміщень, земельних ділянок, приміщень магазинів, торговельних павільйонів, мережі недержавних оптових та дрібнооптових баз тощо.

Крім цього, владі на місцях потрібно приділити велику увагу як проблемі підвищення ефективності виробництва, так й обґрунтуванню раціонального використання ресурсів шляхом зіставлення результатів з витратами, значному покращенню використання фондів, матеріалів, електро- та тепло енергії тощо.

Таблиця 2

Економічні показники розвитку малих міст України (Дані за 2002 р.)*

*Джерело: Складено за даними Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України

В малих монофункціональних містах необхідно приділити більше уваги нестандартним формам зайнятості, які за певних умов можуть стати ефективнішими, ніж наймана праця. Звідси випливає необхідність створення новітньої правової бази, сфери самозайнятості, що дозволить у малих містах значною мірою знизити гостроту проблеми безробіття. Особливо актуальним це питання є для ринку праці міст, де сфера її прикладання обмежена вузькою спеціалізацією виробництва і тому запровадження різних форм зайнятості буде своєрідною диверсифікацією цієї сфери зайнятості малих монофункціональних міст (табл. 2).

За результатами дисертаційного дослідження автором запропоновано рекомендації та пропозиції по вдосконаленню еколого-економічного механізму розвитку малих монофункціональних міст України.

Висновки

Дисертація містить теоретичні узагальнення та нове розв'язання наукового завдання стосовно розробки методологічних засад і методичних положень, поглиблення понятійно-термінологічного апарату щодо вдосконалення системи економічного розвитку малих монофункціональних міст України на засадах сталого розвитку. Основні наукові та практичні результати роботи є такими:

1. Функціонуванням монопромислових міст України включають в себе з одного боку, недостатній розвиток тих чи інших підсистем міста, а з іншого - диспропорції між окремими галузями господарства міста. Проблемами першої групи є: слабкий рівень розвитку виробництва, незначна економічна віддача відносно зайнятих ними територій та продуктивності праці; інфраструктура малих монофункціональних міст характеризується слабкістю і занедбаністю; низький технічний стан та обладнаність технічними засобами проїжджої частини знижують ефективність перевезення вантажів та пасажирів, що у свою чергу, призводить до забруднення територій продуктами згорання бензину, дизельного палива тощо; багато монофункціональних міст не мають достатньо потужної каналізації, очисних споруд, централізованої системи водопостачання, слабко розвинені системи телефонної та поштової мереж. До другої групи проблем належить: відсутність у містах з монопромисловою структурою виробництва об'єктів рекреаційного призначення.

2. Наявність різноманітних ресурсів і природних умов у сполученні з економічними чинниками сприяють утворенню міст і їхніх систем з вузькопрофільним виробництвом і сферою зайнятості людей. Ступінь розвитку економічної бази є джерелом доходів і ресурсів міста. Місто - це економіко-географічний феномен, пов'язаний як з природою так і діяльністю людини. Фізико-географічні умови є основою для його розвитку. Особливо це стосується малих міст з монопромисловою структурою виробництва.

3. Реструктуризація економіки міст України не може обмежуватися лише зміною форм власності й форм господарювання. Це складний, тривалий процес глибоких і якісних змін на всіх рівнях. Так, на рівні первинної ланки вона означає технічну реконструкцію діючих підприємств з метою кардинального підвищення продуктивності праці, зниження витрат на виробництво одиниці продукції, підвищення її якості та конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках. На рівні економіки України, тобто макрорівні, реструктуризація передбачає докорінні зміни у співвідношенні між виробництвом знарядь праці і предметів праці, засобів виробництва і продукції народного споживання, між продуктом кінцевого виробництва і проміжним продуктом. Ці співвідношення потрібно змінити на користь знарядь праці, продукції особистого споживання, товарів кінцевого виробництва.

4. Уряд має формувати і здійснювати активну еколого-економічну політику стосовно монофункціональних міст регіонів із різними рівнями соціально-економічними розвитку. Державну підтримку регіонів, а в їх складі й монофункціональних міст, необхідно здійснювати на основі програмно-цільового підходу, спрямованого насамперед на зберігання територіальної цілісності держави, вирішення міжрегіональних і загальнодержавних завдань, на прискорення виходу країни з кризи і підвищення ефективності її господарської системи. Метою державної екополітики повинно бути усунення негативного впливу екологічних податків на конкурентоспроможність продукції.

5. Основними напрямами стабілізації і розвитку малих монофункціональних міст є наступні:

розробка програм підтримки і санації структуроформуючих галузей малих міст оскільки питома вага галузевої спеціалізації в матеріальному виробництві міста перевищує 70% завдяки створенню спеціальних режимів інвестиційної діяльності;

сприяння екологічно- та ресурсно-збалансованому розвитку підприємств; забезпечення інтеграції та координації політики органів місцевого самоврядування з державними і приватними підприємствами;

застосування екологічних принципів управління і землекористування;

розвиток індивідуальної участі громадян у політичній, соціальній, культурній, економічній і технічній діяльності;

розвиток міського планування на основі принципу участі громадян;

впровадження еколого- і ресурсозберігаючих конструктивних рішень житлової забудови, інженерного забезпечення та устрою, а саме: малоповерхової садибної забудови з земельними ділянками, автономного інженерного забезпечення житлових будинків;

відтворення практики надання фінансової допомоги підприємствам, установам, організаціям для створення нових робочих місць з державного фонду допомоги зайнятості населення;

прийняття законопроекту про надання пільг підприємствам, установам, організаціям, які несуть витрати, пов'язані з працевлаштуванням на роботу випускників навчальних закладів різних рівнів акредитації (особливо ПНВЗ, ВНЗ), що забезпечить процес нормального відтворення робочої сили та працевлаштування.

Список публікацій за темою дисертації

Мельник В.В. Проблеми інвестицій в монофункціональних містах України // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. пр. - К.: НДЕІ Міністерства економіки України. - 2000. - Вип. 11. - С. 245-247.

Мельник В.В. Малі (монофункціональні) міста та подальші шляхи їх розвитку // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. пр. - К.: НДЕІ Міністерства економіки України. - 2001. - Вип. 13. - С. 205-211.

Мельник В.В.. Малі міста в системі соціально-економічного розвитку України: Зб. наук. пр. Уманської державної аграрної академії. - Умань: УДАА. - 2001. - Вип. 53. - С. 295-299.

Мельник В.В. Сучасний стан та проблеми соціальної сфери монофункціональних міст України // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. пр. - К.: НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. - 2002. - Вип. 18. - С. 116-118.

Мельник В.В. Проблеми проведення інвестиційної політики в малофункціональних містах України // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. пр. (Спеціальний випуск). - К.: НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. - 2002. - Вип. 17. - Ч ІІ. - С. 38-41.

Мельник В.В. Проблеми та подальші шляхи розвитку малих монофункціональних міст України // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. - К.: НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. - 2004. - Вип. 1(32). - С. 130-132.

Анотація

Мельник В.В. Еколого-економічні проблеми монофункціональних міст України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01. - Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2004.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню питань соціально-економічного та екологічного розвитку малих монофункціональних міст України. В роботі проведено комплексне дослідження сукупності теоретичних і практичних проблем забезпечення сталого розвитку малих монофункціональних міст України, державної підтримки цих міст, залучення інвестицій, здійснення виваженої соціальної політики тощо.

В результаті проведених досліджень вироблені шляхи вдосконалення заходів щодо розвитку малих монофункціональних міст України. Зокрема, до них можна віднести пошук альтернативних шляхів розвитку господарського комплексу, передачу об'єктів соціальної інфраструктури з балансу підприємств на баланс органів місцевого самоврядування, стабілізацію екологічної ситуації.

Ключові слова: малі монофункціональні міста, сталий розвиток, економічний механізм, економічна безпека.

Аннотация

Мельник В.В. Эколого-экономические проблемы монофункциональных городов Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01. - Размещение производительных сил и региональная экономика. Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2004.

Диссертационная работа посвящена вопросам социально-экономического и экологического развития малых монофункциональных городов Украины. В работе проведено комплексное исследование совокупности теоретических и практических проблем обеспечения постоянного развития малых монофункциональных городов Украины, привлечения инвестиций, осуществления взвешенной социальной политики.

Раскрыта сущность экономического механизма регулирования экологических проблем как объекта эколого-экономических исследований, рассмотрены теоретические основы политики государства в сфере экономического и экологического развития малых монофункциональных городов.

В результате проведенных исследований выработаны пути совершенствования мероприятий по дальнейшему развитию малых монофункциональных городов, среди которых предполагается поиск альтернативных путей развития хозяйственного комплекса, передача объектов социальной инфраструктуры из баланса предприятий на баланс органов местного самоуправления, использование экологических принципов управления и землепользования, стабилизация экологической ситуации.

Для внедрения этих мероприятий необходимо осуществление определенных мер, среди которых:

реформирование предприятий (смена форм собственности и хозяйствования, совершенствование системы управления и повышение уровня менеджмента) - разработка стратегий экономического развития при проведении маркетинговых исследований, мобилизация внутренних и привлечение внешних источников финансирования капитальных вложений;

совершенствование механизма привлечения иностранных инвестиций;

совершенствование амортизационной политики с целью создания наиболее благоприятных условий формирования внутренних источников финансирования;

стимулирование лизинговых отношений;

передача полномочий по управлению и использованию местных ресурсов от государственных и региональных властей на баланс местного самоуправления.

Ключевые слова: малые монофункциональные города, экономическое развитие, экономические проблемы, экономический механизм, промышленное производство, социальная инфраструктура.

Annotation

Melnic. V.V. Ecological and economical problems of monofunctional cities of Ukraine. - The Manuscript.

Thesis for obtaining of scientific candidate's degree of economical science of speciality 08.10.01. - The placing of productive forces and the regional economic. Council of learning productive forces of Ukraine NAS of Ukraine, Kyiv, 2003.

Candidate's thesis is dedicated to question of solving the problem of social-economical and ecological development of monofunctional cities of Ukraine. We conducted the complex research into totality of theoretical and practical problems of ensuring the permanent development of monofunctional cities of Ukraine, state support of these cities, enlisting of investments and realizing the foreseeing social policy.

As a result of scientific investigation the ways of perfections of measures relative to the development of monofunctional cities of Ukraine were found.

They are: the searching of alternative ways of industrial complex development, the transference of the objects of social infrastructure from the enterprise's balance to the balance of local self-government organs, the stabilizations of ecological situation.

Key-words: monofunctional cities, stable development, economical mechanism, economical security.

Підписано до друку 15 листопада 2004 р.

Формат 6090/16

Ум. друк. акр. 1,16. Обл.-вид. арк. 0,9.

Наклад 100. Зам. №88

Національна академія наук України

Рада по вивченню продуктивних сил України

01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60

Дільниця оперативного друку РВПС України НАН України

01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60

Размещено на Allbest.ru