Радіоекологічна безпека населення, що зазнає тривалої дії радіаційного фактора

Основою для прийняття рішень щодо доцільності впровадження того чи іншого контрзаходу є:

для прямих контрзаходів - оцінка і порівняння загального збитку (економічного, соціального, здоров'ю), завданого цим контрзаходом, з користю для здоров'я за рахунок відвернутої цим контрзаходом дози опромінення;

для непрямих контрзаходів - оцінка і порівняння збитку здоров'ю (вираженого в економічних показниках), завданого радіаційним та супутніми йому факторами з користю, яку отримає держава від попередження захворювання чи повернення здоров'я постраждалому контингенту громадян.

Контрзахід можна вважати виправданим тоді, коли користь від його застосування буде більшою, ніж загальний збиток, завданий його впровадженням. Але це стверження не є настільки очевидним, як здається на перший погляд. Так, стосовно прямих контрзаходів у випадку, коли величина дози опромінення є меншою за таку, що викликає детерміністські ефекти для здоров'я (променева хвороба), можуть бути випадки, коли шкода, яка наноситься втручанням, перевищує шкоду від того, що люди уникнуть опромінення. Крім цього, більшість засобів втручання порушує звичний спосіб життя. Ці зміни викликають занепокоєння, яке може завдати більшої шкоди здоров'ю людей, ніж дія іонізуючої радіації. З іншого боку, якщо не застосовуються ніякі захисні засоби, то і у цьому випадку серед населення може виникати занепокоєння, що призводить до хронічних стресів з усіма їх негативними наслідками. Усе це суттєво ускладнює процес прийняття рішень щодо застосування контрзаходів.

Основними контрзаходами, актуальними на сьогоднішній день на РЗТ, є профілактика захворювань і реабілітація потерпілих (непрямі контрзаходи). Це не виключає можливості застосування прямих контрзаходів (наприклад, впровадження технологій, що призводять до зниження вмісту радіонуклідів у сільськогосподарській продукції) з метою неперевищення визначеного законом ліміту індивідуальної дози додаткового опромінення (понад спонтанний рівень) у 1 мЗв/рік, однак лише у випадку їх низької вартості.

Після визначення переліку можливих контрзаходів вони повинні бути оптимізованими. Контрзахід слід вважати оптимальним тоді, коли чиста користь від його впровадження (різниця між загальною користю і загальним збитком) буде максимальною.

Одним із найпростіших і найдоступніших методів для здійснення оцінок з питань оптимізації втручання при плануванні мінімізації наслідків радіаційних аварій є аналіз “витрати-користь”. Функція “витрати-користь” із урахуванням наведеної на рис. 7 структури має вигляд:

B = (Y₀ - Y₁) + B_c - X - R - A,

де В - чиста користь, яку отримують при впровадженні захисного заходу; Y₀ - вартісний еквівалент радіаційної шкоди, якщо захисний захід не застосовується; Y₁ - вартісний еквівалент радіаційної шкоди, що залишається при застосуванні захисного заходу; B_c - вартісний еквівалент додаткових гарантій, що обумовлені застосуванням захисного заходу; Х - грошові витрати на реалізацію захисного заходу; R - вартісний еквівалент ризиків, що виникають при застосуванні захисного заходу; А - вартісний еквівалент занепокоєності та зміни способу життя, що виникли внаслідок застосування захисного заходу.

Аналізуючи контрзаходи, що є актуальними при аварійному опроміненні населення, основним критерієм для порівняння їх ефективності вважали частку річного валового продукту, яку створює один індивід, виходячи із вікової структури населення. При цьому втрата річного валового національного продукту (ВНП) для України у випадку загибелі людини чи повної втрати нею працездатності, якщо умовно вважати його абсолютне значення рівним 200 млрд. грн, а чисельність населення 50 млн. осіб, становить: ВНП_втр = 8000 грн , де 50/2 враховує, що працездатне населення у сільських районах Українського Полісся складає близько 50% від усього населення.

Розглядали втрати держави при відсутності будь-яких контрзаходів на радіаційно забруднених територіях, витрати при проведенні реабілітаційних і профілактичних заходів, якщо аварійне опромінення населення уже відбулися та витрати при проведенні деяких прямих контрзаходів, що запобігають опроміненню. Розрахунки виконані для лікарських дільниць №1 та №2, а також для гіпотетичної лікарської дільниці, де усі діти, підлітки і молодь до 20 років

включно отримали дозу опромінення ЩЗ 2 Гр (за нашими даними ризик реалізації радіогенних захворювань при цьому дорівнює 1).

На наш погляд, найкращим варіантом витрати коштів, призначених для протирадіаційного захисту населення, на сьогоднішній день може бути надання адресних компенсацій за реалізовані ризики і потенційну реалізацію реальних ризиків, визначених за допомогою засобів ранньої (доклінічної) діагностики захворювань. Пояснимо цю позицію, проаналізувавши можливі захисні заходи, використовуючи елементи процедури оптимізації і виходячи із розрахованих нами значень ризиків виникнення радіогенних захворювань серед мешканців РЗТ.

Наведемо усі можливі варіанти застосування захисних контрзаходів.

Компенсації, спрямовані на поліпшення якості життя. Маються на увазі щомісячні грошові виплати опроміненому населенню (довічно), покликані компенсувати придбання чистих у радіаційному відношенні продуктів харчування. На даний час вони частково надаються мешканцям ІІІ та ІІ зон (класифікація за Законом України “Про статус та соціальний захист громадян … ”, 1991). Очевидно, максимальна сума, яку може витратити держава на ці компенсації, виходячи із суто економічних міркувань, не повинна перевищувати суми втрати ВНП внаслідок смерті громадян, викликаної опроміненням, чи повної втрати ними працездатності.

Компенсації потерпілим за реалізовані ризики (п. 3 табл. 8): у випадку смерті, викликаної опроміненням - грошові виплати родині за втрату годувальника; при повній втраті працездатності - лікування і реабілітація потерпілих за рахунок держави, виплата пенсій і надання пільг.

Компенсації потерпілим за потенційні і реалізовані ризики. Передбачають ранню (доклінічну) діагностику серед населення, під якою мається на увазі застосування новітніх методів [Мукалов та ін., 2001], що дозволяють виявляти захворювання на стадії, коли явні клінічні ознаки ще відсутні. Це дає можливість попереджувати захворювання за допомогою профілактичних заходів. Слід зазначити, що при цьому частина потерпілих все-таки захворіє і їх потрібно буде лікувати. На них поширюються компенсації, передбачені в п. 2.

Йодна профілактика серед населення в аварійний період (ранній профілактичний захід). При цьому, з огляду на те, що хоча доза на ЩЗ буде зменшена приблизно у 5 разів, частина людей все-таки може захворіти. Чисельність їх можна визначити, використовуючи виявлену нами залежність імовірності реалізації патологій від дози опромінення ЩЗ. Евакуація дітей і підлітків віком до 18 років у незабруднену зону відразу ж після аварії, терміном на 80 діб (ранній профілактичний захід) . При цьому, якщо вчасно, від моменту аварії до початку евакуації максимально обмежити контакт з радіаційно забрудненим середовищем, то можна майже уникнути опромінення ЩЗ, тобто усунути фактор, який є основною причиною виникнення радіаційно індукованих захворювань.

Витрати держави на впровадження усіх можливих варіантів захисних контрзаходів і втрати від недоотриманого валового національного продукту при їх відсутності.

При оцінці суми потенційного збитку внаслідок відсутності контрзаходів вважали, що будь-яке радіаційно індуковане хронічне захворювання через 3 роки призведе до повної втрати працездатності.

Аналіз показує, що ефективність компенсаційних виплат населенню (які частково здійснюються на сьогоднішній день) є вкрай низькою, а витрати держави - максимальними. Крім цього, кошти, розподілені на все населення, не дають можливості особам, які втратили здоров'я, лікуватися і здійснювати ефективну профілактику. При цьому слід пам'ятати, що максимально можлива чисельність осіб, у яких можуть реалізуватися ризики, становить 20-25% від

Найефективнішими ранніми контрзаходами варто вважати евакуацію дітей і підлітків на “йодний” період і проведення йодної профілактики.

Щодо пізніх заходів, перевагу, очевидно, слід надавати компенсаціям за потенційні і реалізовані ризики (із застосуванням методів ранньої діагностики захворювань). При цьому діагностувати потрібно усе населення, що мешкає на РЗТ. Оскільки неможливо диференціювати захворювання, викликані дією радіаційного фактора від аналогічних захворювань іншого походження, необхідно визначити критерій, за яким надавати адресні компенсації. Це можуть бути, наприклад, безпосередньо виміряні чи розраховані значення доз опромінення щитоподібної залози у аварійний період. На наш погляд, нижня межа доз має становити для осіб, які перебували під час аварії у дитячому і юнацькому віці, 0,1 Гр, а для дорослих - 0,3 Гр. Виходячи з термінів реалізації усіх радіаційно індукованих захворювань, компенсації за реалізовані ризики необхідно надавати усім, хто у зазначений термін захворів на відповідну хворобу і хто задовольняє встановленому дозовому критерію опромінення щитоподібної залози.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукової проблеми в галузі екологічної безпеки, що полягає у виявленні негативних дозозалежних ефектів антропогенного походження серед населення, яке мешкає на радіаційно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС територіях, визначенні їх генезу та оптимальних методів управління радіоекологічними ризиками. Проблему вирішено завдяки розробці та застосуванню спеціальної методики, яка дає можливість із суми негативних ефектів, що спостерігаються у когорті потерпілих, виокремлювати радіогенну складову. Її вирішення дозволяє оптимізувати протирадіаційний захист населення та персоналу у випадках масштабних ядерних та радіаційних інцидентів з надходженням радіоактивних речовин у навколишнє середовище.

Серед різних вікових груп населення, що мешкає на радіаційно забруднених територіях, виявлено достовірне післяаварійне зростання основного показника, який відображає рівень екологічної небезпеки - щорічної захворюваності за окремими класами хвороб та їх нозологічними формами. При цьому виявлено, що радіогенними можна вважати: для дитячого контингенту - загальну захворюваність, хвороби крові (анемії), патологічні стани ендокринної системи (гіперплазія щитоподібної залози); для дорослих та підлітків - хвороби системи кровообігу (гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, стенокардія, інфаркт міокарда), хвороби ендокринної системи (цукровий діабет) та хвороби системи травлення (жовчно-кам'яна хвороба, холецистит, холангіт).

Розроблено нову методику, яка не має аналогів та дозволяє виокремлювати радіаційно індуковану складову із суми негативних ефектів, викликаних дією різних шкідливих факторів, що спостерігаються серед різних груп потерпілих. За її допомогою доведено, що усі захворювання, для яких виявлено зростання у післяаварійний період, мають радіаційний генез. Для кожної вікової групи населення визначено перелік радіоіндукованих захворювань та за кожною нозологічною формою їх кількість і аналітичний вигляд функцій, що описують динаміку їх реалізації.

Установлено, що основним екологічним фактором антропогенного походження, який є головною причиною виникнення негативних ефектів у населення, що мешкає на радіаційно забруднених територіях, є опромінення щитоподібної залози (у першу чергу дітей і підлітків) ізотопами йоду в аварійний період.

Установлено, що хронічне низькоінтенсивне опромінення довгоіснуючими радіонуклідами чорнобильського викиду (цезій, стронцій), яке продовжується дотепер, не є значимою причиною виникнення негативних ефектів у населення, що мешкає на радіаційно забруднених територіях.

Виконано розрахунки і порівняльний аналіз середньозважених референтних і ефективних доз опромінення населення, що мешкає на територіях з різними рівнями забруднення ґрунтів радіонуклідами, які вказують на те, що особливості місцевих раціонів істотно не впливають на динаміку формування доз внутрішнього опромінення, а основна складова частина ефективної дози сформована у аварійний період і зумовлена радіоактивними ізотопами йоду.

Розроблено метод і за його допомогою відновлено середні індивідуальні і колективні дози опромінення щитоподібної залози ізотопами йоду у потерпілого населення для районів з різними рівнями радіоекологічного впливу із урахуванням вікових особливостей формування дозових навантажень.

Визначено конкретні значення ризиків виникнення радіаційно індукованих захворювань серед потерпілого населення на одиницю дози (1 грей) опромінення щитоподібної залози. Вони становлять: для дітей - загальна захворюваність (1,00), анемії (0,96), гіперплазія щитоподібної залози (0,88); для дорослих і підлітків - хвороби системи кровообігу (0,35), хвороби ендокринної системи (цукровий діабет - 0,095), хвороби системи травлення (жовчно-кам'яна хвороба, холецистит, холангіт - 0,06). Установлено, що виникнення анемій серед дитячого контингенту потерпілих є пороговим явищем. Нижня межа дози, що викликає анемії становить (0,5±0,05) Гр.

Результати аналізу методів управління радіоекологічними ризиками на радіаційно забруднених територіях дозволяють вважати оптимальними наступні контрзаходи щодо протирадіаційного захисту населення:

а) у ранній (аварійний) період:

евакуація дітей і підлітків на “йодний” період (80 діб) у чистий в радіаційному відношенні регіон;

проведення йодної профілактики серед усіх вікових груп населення;

б) у пізній період:

виплата компенсацій за потенційні та реалізовані ризики (із застосуванням методів ранньої діагностики захворювань). При цьому обстежувати потрібно усе населення, що мешкає на радіаційно забруднених територіях. Оскільки неможливо диференціювати захворювання, викликані дією радіаційного фактора від аналогічних захворювань іншого походження, критерієм для адресної компенсації можуть бути безпосередньо виміряні чи розраховані значення доз опромінення щитоподібної залози ізотопами йоду. На наш погляд, нижня межа доз може становити для осіб, що перебували під час аварії в дитячому і підлітковому віці - 0,1 Гр, а для дорослих - 0,3 Гр. При цьому, враховуючи терміни реалізації усіх радіаційно індукованих захворювань, компенсації за реалізовані ризики необхідно надавати усім, хто в зазначений термін захворів на відповідну хворобу і хто задовольняє встановленому дозовому критерію опромінення щитоподібної залози.

Розроблені критерії оцінки стану екологічної безпеки та отримані результати досліджень становлять методичну основу для коректної оцінки екологічних ризиків при аварійних викидах у довкілля радіоактивних або будь-яких інших шкідливих речовин і забрудненні ними навколишніх населених місць, а також при постійному зростанні антропогенних навантажень на різні категорії населення.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Koval G.M., Drozd I.P., Svarychevs'ka O.V. Radioenvironmental Situation on the contaminated Areas in the Pre-Assident Period // Chornobyl Catastrophe.- Kyiv: Ed. House of Annual Issue “Export of Ukraine”, 1997.- P. 40-45. (Наукова інтерпретація радіоекологічних параметрів у доаварійний період; розрахунки доз опромінення населення.)

2. Серкіз Я.І., Лавренчук Г.Й., Індик В.М., Родіонова Н.К., Липська А.І., Дрозд І.П., Гриджук М.Ю. Біологічна дія малих доз іонізуючої радіації. // Шляхи та перспективи розвитку експериментальної онкології в Україні.- Київ: ДІА, 2001.- С. 177-190. (Науково-дозиметричний супровід експериментальних різнопланових досліджень.)

3. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97): Держ. гігієнічні. нормативи. Дрозд І.П. у складі авторського колективу.- К.: Відділ поліграфії Укр. центру держсанепіднагляду МОЗ України, 1997.- 121 с. (Наукове обгрунтування нормативів техногенного опромінення населення (аварійного та неаварійного).

4. Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України (ОСПУ) Державні санітарні правила ДСП 6.074.120-01. Дрозд І.П. у складі авторського колективу. - Київ: Чорнобильінтерінформ, 2001.- 136 с. (Наукові засади санітарно-гігієнічного нормування серед населення, що мешкає на радіаційно забруднених територіях.)

5. Визначення внеску радіаційно індукованої компоненти у захворюваність населення, що мешкає на забруднених радіонуклідами територіях. Гриджук М.Ю., Дрозд І.П., Серкіз Я.І.: Методичні рекомендації.- Київ, 2001.- 18 с. (Концептуальні засади та розробка основних положень методики виокремлення із захворюваності радіаційно зумовленої складової.)

6. Автоматизированная экспресс-методика определения функционального состояния сердечно-сосудистой системы и систем ее регуляции. Мукалов И.О., Масальская С.А., Дрозд И.П., Серкиз Я.И., Гриджук М.Ю., Зазимко Р.Н., Карплюк И.П., Янович И.А., Минчук Г.Я.: Методические рекомендации.- Киев, 2001.- 32 с. (Концепція методу ранньої (доклінічної) діагностики системи кровообігу та систем її регуляції.)

7. Коваль Г.Н., Сваричевская Е.В., Дрозд И.П., Бочманова Т.Д., Близнюкова Л.В. Динамика параметров радиоэкологической ситуации в г. Киеве до и после аварии на ЧАЭС // Доклады АН Украины.-1994.- №1.- С. 114-118. (Аналіз та наукова інтерпретація досліджуваних параметрів.)

8. Пинчук Л.Б., Родионова Н.К., Серкиз Я.И., Коваль Г.Н., Пинчук В.Г., Пухова Г.Г., Бездробная Л.К., Дрозд И.П., Никитченко В.В., Гольдшмидт Б.Я., Липская А.И., Масляный В.Н., Никитина И.В., Тришин В.В., Костюкова Л.В., Телецкая С.В., Малинари С.Т. Изменения гематологических показателей, частоты выявления новообразований и продолжительности жизни у экспериментальных животных на протяжении 6 лет после аварии на ЧАЭС // Доклады АН Украины.- 1993.- №1.- С. 148-153. (Науково-дозиметричний супровід експериментальних досліджень.)

9. Pazukhin E.M., Drozd I.P., Tokarevskij V.V. Chernobyl accident and the problem of ²⁴¹Am // Radiochemistry.- 1994.- Vol.36, N6.- P.590-597. (Наукові засади розрахунку доз опромінення потерпілого населення америцієм. Конкретні розрахунки доз.)

10. Bezdrobnaia L.K., Romanova E.P., Drozd I.P., Fedyuk E.A., Koval G.N. Micronuclear analysis of peripheral blood lymphocytes in Professionals and Self-settilers of the exclusion zone of theChernobyl NPP // Cytology and Genetics.- 1997.- Vol. 31.- P. 40-45. (Науково-дозиметричний супровід цитогенетичних досліджень у потерпілих регіонах.)

11. Гриджук М.Ю., Карачев І.І., Мойсеєнко М.І., Серкіз Я.І., Дрозд І.П. Чи збільшує радіація захворюваність на інфаркт міокарда у дорослого населення? // Галицький лікарський вісник.- 2000.- Т.7, №4.- С. 32-36. (Теоретичні засади та практичне застосування методу виокремлення радіаційної складової із захворювання на інфаркт міокарду у потерпілих від аварії регіонах. Інтерпретація результатів епідеміологічних та факторологічних досліджень.)

12. Гриджук М.Ю., Мойсеєнко М.І., Дрозд І.П., Серкіз Я.І. Аналіз динаміки захворюваності серед дитячого контингенту у Козелецькому районі Чернігівської області в залежності від інтенсивності радіоактивного забруднення населених пунктів // Буковинський медичний вісник.- 2000.- Т.4, №3.- С. 236-241. (Теоретичні засади та практичне застосування методу виокремлення радіаційної складової із захворювань, характерних для дитячого контингенту потерпілих від аварії регіонів. Інтерпретація результатів епідеміологічних та факторологічних досліджень.)

13. Гриджук М.Ю., Мойсеєнко М.І., Дрозд І.П., Серкіз Я.І. Демографічні показники в Чернігівській області України, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС // Галицький лікарський вісник.- 2000.- Т.7, №3.- С. 26-30. (Методичні засади та аналіз основних демографічних показників у потерпілих регіонах.)

14. Гриджук М.Ю., Карачев І.І., Мойсеєнко М.І., Дрозд І.П., Серкіз Я.І. Радіаційно ініційовані стенокардії у дорослого населення на територіях, забруднених радіонуклідами // Буковинський медичний вісник.- 2001.- Т.5, №1.- С. 33-39. (Теоретичні засади та практичне застосування методу виокремлення радіаційної складової із захворювання на стенокардію у потерпілих від аварії регіонах. Інтерпретація результатів епідеміологічних та факторологічних досліджень.)

15. Гриджук М.Ю., Мойсеєнко М.І., Серкіз Я.І., Дрозд І.П. Динаміка захворюваності на цукровий діабет населення, що проживає на забруднених радіонуклідами територіях // Буковинський медичний вісник.- 2001.- Т.5, №2.- С. 63-69. (Теоретичні засади та практичне застосування методу виокремлення радіаційної складової із захворювання на цукровий діабет у потерпілих від аварії регіонах. Інтерпретація результатів епідеміологічних та факторологічних досліджень.)

16. Гриджук М.Ю., Мойсеєнко М.І., Серкіз Я.І., Дрозд І.П. Радіаційно ініційовані гіпертензії у дорослого населення на забруднених радіонуклідами територіях після аварії на Чорнобильській АЕС // Галицький лікарський вісник.- 2001.- Т.8, №1.- С. 32-36. (Теоретичні засади та практичне застосування методу виокремлення радіаційної складової із захворювання на гіпертензію у потерпілих від аварії регіонах. Інтерпретація результатів епідеміологічних та факторологічних досліджень.)

17. Гриджук М.Ю., Дрозд І.П., Мойсеєнко М.І., Серкіз Я.І., Карачев І.І. Аналіз ефективності профілактичних та реабілітаційних заходів при масовому ураженні населення внаслідок аварії ядерного реактора // Галицький лікарський вісник.- 2001.- Т.8, №4.- С. 34-41. (Удосконалення концепції профілактики захворювань та реабілітації населення у потерпілих регіонах. Науковий аналіз заходів.)

18. Романова О.П., Бездробна Л.К., Дрозд І.П. Біоіндикація надфонового опромінення мешканців радіаційно забруднених територій за мікроядерним тестом // Український радіологічний журнал.- 2001.- №9.- С. 63-68. (Науково-дозиметричний супровід цитогенетичних досліджень у потерпілих регіонах.)

19. Дрозд І.П., Серкіз Я.І. Радіаційно уражені регіони: антропоекологічні ризики // Екологічний вісник.- Київ: Чорнобильінтерінформ.- 2003.- Спец. випуск.- С. 153-166. (Концептуальні засади та практичне визначення радіоекологічних ризиків серед населення, що мешкає на радіаційно забруднених територіях.)

20. Дрозд І.П. Ретроспективне відновлення інтегральних доз зовнішнього та внутрішнього опромінення мешканців деяких населених пунктів зони відчуження в післяаварійний період // Віддалені радіобіологічні та радіоекологічні наслідки Чорнобильської катастрофи.- Київ: УкрРНВФ “Медицина-екологія”, 1996.- С. 44-51.

21. Мойсеєнко М.І., Серкіз Я.І., Дрозд І.П., Ліпська А.І., Індик В.М. Динаміка дозових навантажень на органи і тканини тварин при тривалому надходженні до організму радіонуклідів ¹³⁷Cs та 90Sr+90Y // Проблеми Чорнобильської зони відчуження.- К.: Наукова думка, 1998.- №5.- С. 167-173. (Створення моделі розрахунку доз опромінення експериментальних тварин. Конкретні розрахунки доз.)

22. Індик В.М., Серкіз Я.І., Дрозд І.П., Липська А.І., Нікітіна І.Ю. Вплив іонізуючого випромінювання у малих дозах на показники відтворення та фізіологічний розвиток експериментальних тварин у ряді поколінь // Зб. наукових праць Інституту ядерних досліджень.- Київ: ІЯД, 2000.- №1.- С. 125-135. (Науково-дозиметричний супровід експериментальних популяційних досліджень.)

23. Гриджук М.Ю., Дрозд І.П. До питання про профілактику захворювань та реабілітацію населення, що мешкає на забруднених радіонуклідами територіях // Гигиена населенных мест.- Киев: Полимер, 2000.- Вып.36, Ч. 2.- С. 39-47. (Концептуальні засади профілактики захворювань та реабілітації населення у потерпілих регіонах.)

24. Гриджук М.Ю., Дрозд І.П., Серкіз Я.І. Радіаційно-гігієнічні аспекти впровадження протирадіонуклідних заходів у господарствах Чернігівської області // Гигиена населенных мест.- Киев: Полимер, 2000.- Вып.37.- С. 381-385. (Аналіз ефективності прямих протирадіаційних контрзаходів, що застосовуються в агропромисловому комплексі потерпілих від аварії регіонів.)

25. Гриджук М.Ю., Карачев И.И., Дрозд И.П., Серкиз Я.И. Заболеваемость взрослого населения Козелецкого района Черниговской области // Гигиена населенных мест.- Киев: Полимер, 2001.- Вып. 38, Т.2.- С. 452-457. (Теоретичні засади та практичне застосування методу виокремлення радіаційної складової із захворювань, характерних для дорослого контингенту потерпілих від аварії регіонів. Інтерпретація результатів епідеміологічних та факторологічних досліджень.)

26. Гриджук М.Ю., Серкіз Я.І., Дрозд І.П. Методика виявлення радіоіндукованих захворювань у населення // Чорнобиль. Зона відчуження.- Київ: Наукова думка, 2001.- С. 292-298. (Концептуальні засади методики виокремлення радіогенної складової із захворюваності населення потерпілих від аварії регіонів. Конкретні розрахунки прогнозованої кількості радіаційно зумовлених захворювань за різними нозологічними формами.)

27. Гриджук М.Ю., Дрозд І.П. Ретроспективне відновлення доз опромінення щитоподібної залози за даними прямих тиреодозиметричних вимірів // Гигиена населенных мест.-Киев: Полимер, 2002.- Вып. 39.- С. 214-218. (Концепція та розробка методики ретроспективного відновлення доз аварійного опромінення щитоподібної залози ізотопами йоду у потерпілого населення. Конкретні розрахунки доз за розробленою методикою.)

28. Дрозд І.П., Гриджук М.Ю., Серкіз Я.І. Наслідки опромінення щитоподібної залози у мешканців територій, забруднених радіонуклідами // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.- Київ: ІВЦ “Алкон”, 2003.- Вип. 9.- С. 33-38. (Метод виявлення фактора, відповідального за зростання захворюваності серед населення потерпілих регіонів. Розрахунок радіоекологічних ризиків.)

29. Дрозд І.П., Липська А.І., Мінчук Г.Я. Дослідження кінетики стронцію та формування поглинених доз при одноразовому надходженні ізотопу до організму щурів у модельному експерименті // Зб. наукових праць Інституту ядерних досліджень.- Київ: ІЯД, 2003.- №1(9).- С. 97-104. (Теоретичне дослідження можливості застосування теорії камерних моделей для розрахунків доз внутрішнього опромінення ссавців. Експериментальне визначення біокінетичних констант).

30. Дрозд І.П., Коваль Г.М. Радіоекологічні ризики на забруднених радіонуклідами територіях // Екологія і ресурси.- Київ: УІДНСіР РНБОУ, 2003.- Вип.6.- С. 48-56.

31. Буравльов Є П., Дрозд І.П., Коваль Г.М. Класифікація і управління техногенними ризиками // Екологія і ресурси.- Київ: УІДНСіР РНБОУ, 2003.- Вип 7.- С. 17-25. . (Створення концептуальної схеми (“дерева”) техногенних ризиків. Аналітичне дослідження радіоекологічних ризиків.)

32. Гриневич Ю.П., Дрозд І.П., Серкіз Я.І., Телецька С.В., Ісаєнко В.І. Особливості пероксидазної активності крові щурів за різних доз та режимів опромінення // Зб. наукових праць Інституту ядерних досліджень.- Київ: ІЯД, 2003.- №3(11).- С. 140-146. (Науково-дозиметричний супровід радіобіологічних досліджень.)

33. Дрозд І.П. Аварійне опромінення населення: дози, наслідки, захисні заходи (аналіз проблеми) // Бюлетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення.- Київ: Чорнобильінтерінформ.- 2003.- №1 (21).- С. 75-86.

34. Drozd I.P., Bezdrobnaia L.K., Romanova E.P., Shovkun S.A. Limphocyte genome indicators and independet settlers in the Chernobyl NPP exclusion zone // Proc. Int. Conf. “One decade after Chernobyl: summing up the consequences of the assident” Poster presentations, Austria, Vienna, 8-10 April 1996.- Vienna: IAEA, 1997.- Vol. 1.- P. 265-270. (Науково-дозиметричний супровід цитогенетичних досліджень у потерпілих регіонах.)

35. Serkiz Ya.I., Drozd I.P., Grеdghuk M.Yu. The long term effect risks caused by the Chernobyl accident for men and animals // Proceedings 9th Annual Conference “Risk analysis: Facing the New Millenium”, Rotterdam - The Netherlands, October 10-13, 1999. - Delft: University Press, 1999.- P.816-819. (Концептуальні засади щодо методу виокремлення із захворюваності радіаційно зумовленої складової. Розрахунки радіоекологічних ризиків.)

36. Indyk V.M., Drozd I.P., Serkiz Ya.I., Lipska A.I., Chupov A. Reproduction of generations of permanently irradiated animals // Proceedings of ESREL 2000, SARS and SRA-EUROPE annual Conference “Foresight and Precaution”. Edinburg, Scotland, United Kingdom, 15-17 May 2000.- Rotterdam: Balkema, 2000.- P. 819-824. (Науково-дозиметричний супровід експериментальних популяційних досліджень. Розрахунки радіаційних ризиків.)

37. Дрозд И.П., Кузнецов Г.П., Мукалов И.О., Пилинская М.А., Сенюк О.Ф. Изучение воздействия вредных факторов зоны отчуждения на персонал // Тез. докл. ІІІ съезда по радиац. исследованиям, Москва, 14-17 окт. 1997 г.- Пущино: РАН.- 1997.- Т. 1.- С. 309-310.

38. Grydjuk M.Yu., Drozd I.P., Serkiz Ya.I. Working out of method for estimation of radiation deposit in morbidity and analysis of population living on the territories contaminated with radionuclides // Int. J. Rad. Med..- 2001.- Special Issue.- Vol.3, No. 1-2.- P. 48-49.

39. Гриджук М.Ю., Дрозд І.П., Серкіз Я.І. Розробка та застосування методу визначення кількості та термінів реалізації радіоіндукованих захворювань у населення // Тези доповідей Міжнар. конф. “15 років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання”, Київ, 18-20 квітня 2001 р.- Київ: Чорнобильінтерінформ.- 2001.- С. 3-44.

40. Гриджук М.Ю., Дрозд И.П., Серкиз Я.И., Гриневич Ю.П. Чернобыль и здоровье: новые аспекты проблемы // Тезисы докладов IV съезда по радиационным исследованиям (радиобиология, радиоэкология, радиационная безопасность), Москва, 20-24 ноября 2001 г.- М: Изд. Рос. унив. др. народов.- 2001.- С. 179-180.

Размещено на Allbest.ru