Агроекологічні основи створення пасовищного конвеєра для молодняку великої рогатої худоби м’ясного напрямку продуктивності в умовах радіоактивного забруднення Полісся України

Вплив різних способів обробітку ґрунту природних кормових угідь на міграцію цезію у врожай сіяних злакових травостоїв. Система удобрення, її вплив на кормову цінність пасовищного корму. Дія добрив на врожайність кормових культур і вміст цезію у рослинах.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 28.07.2014
Размер файла 72,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПОЛІНКЕВИЧ ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 504:633.2/.3.03:631.51:631.81:546.36(477.41/.42)

АГРОЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ ПАСОВИЩНОГО КОНВЕЄРА ДЛЯ МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ МЯСНОГО НАПРЯМКУ ПРОДУКТИВНОСТІ В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ

03.00.16 екологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ЖИТОМИР 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії кормовиробництва Інституту сільського господарства Полісся Української академії аграрних наук протягом 1998-
2000 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Смаглій Олександр Феодосійович, Державний агроекологічний університет, завідувач кафедри агроекології

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Боговін Анатолій Власович, Інститут землеробства УААН, завідувач лабораторії луківництва

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Борщенко Валерій Володимирович, Державний агроекологічний університет, доцент кафедри годівлі сільськогосподарських тварин

Провідна установа: Інститут захисту рослин УААН, м.Київ

Захист відбудеться “ ___”____________2004 р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.01 при Державному агроекологічному університеті за адресою: 10008, м. Житомир,
Старий бульвар, 7

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного агроекологічного університету

Автореферат розісланий “____” ____________2004 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої
ради, кандидат біологічних наук М.М. Побірський

ЗАГАЛЬНА ХАРЕКТЕРИСТИКА РОБОТИ

цезій злаковий рослина добриво

Вступ. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС значна частина сільськогосподарських угідь Поліської зони України через високу щільність забруднення радіонуклідами виведена та виводиться з використання для вирощування продовольчих культур. Крім цього, великі площі малородючих земель не використовуються через те, що зібрані на них врожаї не окуповують витрати на їх вирощування. Для раціонального використання земель такої категорії дослідники пропонують трансформувати їх під пасовища для мясної худоби (В.О.Пабат, 1996, М.В.Зубець, В.П.Буркат, 1997).

Актуальність теми. Проблемі сільськогосподарського використання радіоактивно забруднених земель в Україні приділена значна увага (М.М.Карпусь, В.П.Славов, 1994). В результаті встановлені допустимі рівні забруднення для різних типів ґрунтів і угідь при виробництві сільськогосподарської продукції, коефіцієнти переходу радіонуклідів в рослини залежно від видової їх належності та екологічних умов місцезростань, сформульовані основні напрямки зниження негативного впливу радіоактивного забруднення на якісні показники рослинної і тваринної продукції. Проте остання, особливо стосовно конкретних технологій виробництва, в тому числі й виробництва якісної яловичини, залишається недостатньо з'ясованою.

В умовах радіоактивного забруднення ґрунтів до останнього часу відсутня модель пасовищного конвеєра з періодом надходження рослинної маси впродовж 210-214 днів, комплексна система прийомів підвищення урожайності та поїдання в ньому кормів, методи управління їх радіологічним станом та добовими раціонами тварин. Все це істотно стримує розробку ефективної технології пасовищного утримання великої рогатої худоби м'ясного напрямку продуктивності та одержання радіологічно безпечної продукції тваринництва. Вирішенню цієї важливої задачі і присвячена дисертаційна робота.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною тематичного плану лабораторії кормовиробництва Інституту сільського господарства Полісся УААН (№ державної реєстрації 0198U004953) і виконувалася у відповідності з державними “Програмою перепрофілювання господарств на розвиток мясного скотарства в забруднених радіонуклідами районах України на 1996-2000 роки” та “Програмою розвитку галузі спеціалізованого мясного скотарства України на 1997-2005 роки”.

Мета та завдання досліджень. Мета досліджень - підібрати економічно вигідні й екологічно безпечні прийоми обробітку ґрунту, види та дози добрив і найбільш урожайні кормові культури при створенні літньої кормової бази для мясної худоби в зоні радіоактивного забруднення.

Для досягнення цієї мети передбачалось вирішити наступні завдання:

визначити вплив різних способів обробітку ґрунту природних кормових угідь на міграцію 137Cs у врожай сіяних злакових травостоїв;

удосконалити систему удобрення та визначити її вплив на кормову цінність пасовищного корму;

з'ясувати дію добрив на врожайність кормових культур і вміст 137Cs у рослинах;

встановити особливості переходу 137Cs з ґрунту в кормові рослини;

визначити особливості поїдання та ступінь споживання кормових культур тваринами мясного напрямку продуктивності;

встановити ступінь накопичення радіоактивних елементів у добовому раціоні тварин і спрогнозувати перехід радіонуклідів у м'ясо.

дати економічну й енергетичну оцінку технологічним прийомам створення пасовищних агрофітоценозів.

Об'єкт дослідження технологічний процес створення пасовищних фітоценозів шляхом підбору способів обробітку ґрунту, систем удобрення багаторічних трав та однорічних кормових культур, принципи їх поєднання в системі конвеєра з метою подовження пасовищного сезону в умовах радіоактивного забруднення.

Предмет дослідження різностиглі багаторічні злакові та бобово-злакові травосумішки, озимі і ярі однорічні кормові культури для створення пасовищних травостоїв на суходільних луках Полісся України, пасовищний конвеєр з безперервним надходженням рослинної маси протягом 210-214 днів, сіяні багаторічні і однорічні кормові культури, як елементи зниження надходження радіонуклідів упродовж пасовищного сезону.

Методи дослідження польовий, при якому кількісно оцінюється агротехнічний та економічний ефект досліджуваних заходів; вимірювально-ваговий для встановлення фенологічної змінності рослин, їх ботанічного складу, продуктивності; електрофотометричний з використанням комп'ютерів для зоотехнічної оцінки корму, а також для отримання вихідних даних для енергетичної характеристики корму; лабораторно-аналітичний для визначення агрохімічних властивостей ґрунту та хімічного складу урожаю; математико-статистичний для оцінки вірогідності отриманих результатів досліджень; розрахунково-порівняльний для економічної й енергетичної оцінки технології створення пасовищних травостоїв.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено закономірність формування та параметри кормової цінності різночасно дозріваючих багаторічних травосумішок і однорічних кормових агрофітоценозів різної видової структури і строків сівби. Досліджено динаміку надходження рослинної маси впродовж сезону та удосконалено модель пасовищного конвеєра для великої рогатої худоби м'ясного напрямку продуктивності в умовах радіоактивного забруднення земель Полісся України. З'ясована роль та ефективність окремої і комплексної дії різних агроекологічних факторів (способів обробітку ґрунту, строків сівби, органічних добрив, різних поєднань та доз мінеральних добрив, вапнування) на продуктивність багаторічних і однорічних агрофітоценозів і накопичення ними радіонуклідів, що відкриває можливості цілеспрямованого управління екологічним станом угідь, продукційним процесом ценозів і якістю корму. Встановлена охочість та особливості поїдання капустяних культур залежно від їх фенотипічного стану, а також об'єми добового споживання тваринами на пасовищах рослинної маси різних типів агрофітоценозів, що істотно розширює уявлення про кормову цінність і господарську їх придатність для використання в системі пасовищного конвеєра. Запропоновані ефективні види та дози добрив для отримання доброякісного і радіаційно безпечного пасовищного корму.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі отриманих експериментальних даних створено модель пасовищного конвеєра з однорічних і багаторічних кормових культур, придатних для вирощування в зоні радіоактивного забруднення Полісся України, при застосуванні найбільш ефективних та екологічно безпечних прийомів обробітку ґрунту в поєднанні з удобренням, яка забезпечує одержання з 1 га площі різностиглих травосумішок багаторічних трав по 59,45-66,56 і однорічних кормових культур - по 11,61-15,97 ц кормових одиниць, при зниженні коефіцієнтів надходження радіонуклідів з ґрунту в рослини відповідно на 16-19 та 30-32 % і при цьому забезпечувати худобу високоякісним і найдешевшим кормом впродовж 210-214 днів (з ІІ декади квітня до ІІІ декади листопада) та отримувати радіологічно безпечну тваринницьку продукцію.

У 2000-2002 рр. основні результати досліджень були впроваджені в СТОВ “Перемога” Коростенського району Житомирської області на площі 70 га.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем проведені польові і лабораторні дослідження, здійснено аналіз літературних і фондових матеріалів, узагальнено експериментальні дані та сформульовано основні наукові положення, висновки й рекомендації виробництву. Безпосередня участь у проведенні статистично-математичного аналізу результатів досліджень і наданні методичної допомоги під час впровадження наукових розробок у виробничу практику. Публікації виконано як самостійно, так і в співавторстві.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на наукових конференціях студентів і аспірантів агрономічного факультету ДААУ (Житомир, 1998-1999), Всеукраїнській конференції молодих вчених-аграрників “Агроекологія як основа стабільності сільського господарства” (Харків, 2000), Міжнародній науково-практичній конференції ДААУ (Житомир, 2000), науково-практичній конференції молодих вчених ”Проблеми сучасного землекористування” (Київ-Чабани, 2002), IV Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми сільськогосподарської радіології: 17 років після аварії на Чорнобильській АЕС” (Житомир, 2003)

Публікації. Матеріали досліджень за темою дисертації опубліковані в 6 наукових працях, з них 4 статті у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Матеріали дисертації викладені на 194 сторінках друкованого тексту і складаються з вступу, 7 розділів, висновків, 25 таблиць, 26 рисунків, 15 додатків, списку використаних джерел з 229 найменувань, з яких 8 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Агроекологічний моніторинг та перспективи ведення сільського господарства в Поліссі (огляд літератури). Проаналізовані дані літературних джерел з питань ефективного використання сільськогосподарських угідь та пріоритети створення культурних пасовищ для великої рогатої худоби м'ясного напрямку продуктивності. Обґрунтовано необхідність створення галузі м'ясного скотарства на Україні і, зокрема, в Поліському регіоні, який підданий радіоактивному забрудненню. Проаналізовано ефективність застосування способів обробітку ґрунту та системи удобрення, які використовуються при вирощуванні основних кормових культур та при створенні сіножатей і пасовищ. Розглянуто питання створення пасовищного конвеєра на основі підбору різностиглих травосумішок та однорічних кормових культур з метою подовження випасного періоду. Показано проблеми цього напрямку досліджень та обґрунтовано вибір теми дисертаційної роботи.

Програма, методика та умови проведення досліджень. Дослідження проведені в стаціонарному досліді лабораторії кормовиробництва Інституту сільського господарства Полісся УААН в Коростенському районі Житомирської області в 19982000 рр. Дослід закладено на типовому для зони Полісся України дерновому глейовому середньосуглинковому ґрунті, 0-20 - сантиметровий шар якого має наступні агрохімічні властивості: вміст гумусу 0,78-0,82 %, рН-4,6-4,8 , гідролітична кислотність - 2,9-3,2 мекв. на 100 г ґрунту, сума ввібраних основ 2,0-2,5 мекв. на 100 г ґрунту, низьку забезпеченість фосфором - 8,0 і калієм - 7,1 мг на 100 г ґрунту. Щільність забруднення ґрунту радіонуклідами в межах 8-12 Кі/км2.

Вирішення поставлених задач відповідно до програми досліджень проводилось у двох дослідах, розміщених на суміжних земельних масивах.

В досліді № 1 вивчали вплив способів обробітку ґрунту і мінеральних добрив на продуктивність багаторічних трав та зменшення накопичення радіонуклідів фітомасою кормових культур. Дослід було закладено за схемою: 1) без обробітку ґрунту природного угіддя (контроль); 2) оранка на глибину 35-40 см; 3) оранка на глибину 28-30 см; 4) оранка на глибину 18-20 см; 5) дискування на глибину 8-10 см. На варіантах, де проводився обробіток ґрунту, висівали суміш злакових багаторічних трав, до якої входили грястиця збірна (Dactylis glomerata) - 10 кг/га, костриця лучна (Festuca pratensis) -10 кг/га, стоколос безостий (Bromopsis inermis) -12 кг/га. Поперек ділянок з різними способами обробітку ґрунту і без нього вносили мінеральні добрива та вапно за схемою: 1) без добрив (контроль); 2) вапнування (5 т/га); 3) Р60 K120; 4) N60 P60 K120; 5) N120 P60 K120. Дослід закладений у трикратній повторності. Розміщення варіантів на ділянках систематичне. Посівна площа ділянки складала 80, облікова - 69 м2.

Дослід № 2 був спрямований на створення моделі пасовищного конвеєра для ВРХ мясного напрямку продуктивності на основі посіву підібраних різностиглих травосумішок багаторічних трав і однорічних кормових культур в поєднанні з меліоративними заходами. Агротехніка вирощування кормових культур - прийнята для зони Полісся України.

Різностиглі багаторічні травосумішки включали: 1) ранньостигла грястицю збірну (Dactylis glomerata), 20 кг/га, кострицю тростинну (Festuca arundinacea) - 8 кг/га, кострицю лучну (Festuca pratensis) - 5 кг/га; 2) середньостигла кострицю лучну (Festuca pratensis) - 20 кг/га, кострицю тростинну (Festuca arundinacea) - 8 кг/га, конюшину повзучу (Trifolium repens) - 5 кг/га; 3) пізньостигла тимофіївку лучну (Phleum pratense) - 15 кг/га, кострицю лучну (Festuca pratensis) -10 кг/га, конюшину повзучу (Trifolium repens) - 5 кг/га.

Схема удобрення травосумішок: 1) без добрив (контроль); 2) Р60К120; 3) N60Р60К120..

Посів однорічних кормових культур провели: озимих хрестоцвітих і зернових (ріпак, жито, суміш жита з ріпаком) в другій декаді серпня, ярих зернобобових і капустяних (вико-вівсяна суміш і редька олійна) в різні строки, починаючи з третьої декади квітня і до середини серпня. Схема удобрення однорічних культур: 1) без добрив (контроль); 2) органічні добрива (35 т/га напіврідкого гною); 3) мінеральні добрива (N30Р30К30). Органічні добрива отримували з тваринницького комплексу за допомогою гідрозмиву і вносили за допомогою агрегату МТЗ-80 + РЖТ-4. Дослід був закладений в трикратній повторності. Розміщення ділянок систематичне. Посівна площа ділянки кожної культури складала 60 м2, облікова - 44 м2.

Облік урожаю зеленої маси в дослідах проводили укісним методом за методикою ВІК ім. В.Р.Вільямса (1983) та Інституту кормів УААН (1994) шляхом скошування травостою косаркою КС-2,1 в період пасовищної стиглості і визначенням вмісту сухої речовини ваговим методом. Одержані результати обробляли методом дисперсійного аналізу (Б.О. Доспєхов, 1968).

Ботанічний склад урожаю визначали методом вагового аналізу з розбиранням пробних снопів. Густоту травостою та вміст у ньому компонентів визначали кожен рік весною шляхом підрахунку пагонів на фіксованих площадках розміром 0,5 0,5 м (по дві на кожному варіанті двох несуміжних повторень). Для визначення висоти травостою вимірювали відстань від поверхні ґрунту до кінця суцвіть (листків, колосу тощо) без натягування пагона. Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин проводили впродовж всього вегетаційного періоду (від посіву до використання).

Вміст в урожаї сирих органічних речовин та зольних елементів визначали за наступними методиками: сирого протеїну - за Кьєльдалем, сирої клітковини - за Генденбергом і Штоманом, сирої золи -сухим озоленням, сирого фосфору - за Кірсановим, калію - фотометричним методом.

Вихід кормових одиниць і обмінної енергії розраховували за фактичними даними хімічного складу та перетравності сухої маси корму з використанням коефіцієнтів перетравності і продуктивної дії поживних речовин.

Вміст 137Cs в кормі та ґрунті визначали спектрометричним методом на аналізаторі типу АМА-ОЗФ з детекторами ДГДК-80В.

Розрахунок економічної ефективності створення, догляду і використання пасовищ визначали методом порівняння на основі технологічних карт. Енергетичну ефективність оцінювали за загальноприйнятою методикою (Медведовський О.К., Іваненко П.І., 1988).

Продуктивність фітоценозів культурних пасовищ та їх радіологічний стан залежно від способів обробітку ґрунту та удобрення. Результати проведених досліджень показали, що оптимальним способом обробітку дернового глейового середньо суглинкового ґрунту в зоні Полісся є оранка на глибину 18-20 см, що підтверджується даними попередніх досліджень лабораторії кормовиробництва Інституту сільського господарства Полісся УААН. В середньому за 1998-2000 рр. приріст врожаю злакового травостою від застосування цього агротехнічного прийому складав 11,4 ц/га, або був на 33 % більше порівняно з варіантом, де обробіток ґрунту не проводився (контроль), і врожайність становила 23,5 ц/га сухої маси (табл. 1). Інші системи обробітку ґрунту сприяли збільшенню приростів врожаю сухої маси: дискування на глибину 8-10 см і оранка на глибину 35-40 см на 21 %, оранка на глибину 28-30 см на 28 %.

Внесення мінеральних добрив (Р60 К120) при оранці на глибину 18-20 см забезпечило збільшення врожаю на 18 % порівняно з контрольним варіантом. Дози азотних добрив (N60 і N120) на фоні фосфорно-калійних добрив забезпечили збільшення врожаю відповідно на 41 і 70 %. При вапнуванні відмічено зростання врожаю на 13 %.

Таблиця 1

Вплив способів обробітку ґрунту та удобрення на продуктивність злакової багаторічної травосумішки, 1998-2000 рр.

Варіанти

Урожай сухої маси, ц/га

Приріст врожаю від

обробітку

грунту (фактор А)

удобрення

(фактор В)

добрив

обробітку ґрунту

1998

1999

2000

середній за 3 роки

ц/га

%

ц/га

%

Без обробітку

без добрив

29,3

20,4

20,7

23,5

-

-

-

-

вапнування

32,8

23,9

26,8

27,9

4,4

19

-

-

Р60К120

37,1

27,7

31,0

31,9

8,4

36

-

-

N60 Р60К120

40,6

30,6

34,3

35,2

11,7

50

-

-

N120 Р60К120

46,7

35,1

42,0

41,3

17,8

76

-

-

Оранка на глибину 35-40 см

без добрив

37,2

24,9

26,6

29,6

-

-

6,1

21

вапнування

39,6

28,0

30,9

32,9

3,3

11

5,0

15

Р60К120

43,2

32,3

34,7

36,7

7,2

24

4,8

13

N60 Р60К120

48,6

36,8

44,0

43,1

13,6

46

8,0

18

N120 Р60К120

60,6

46,0

50,6

52,4

22,8

77

11,1

21

Оранка на 28-30 см

без добрив

41,9

27,0

29,2

32,7

-

-

9,2

28

вапнування

44,4

30,1

32,5

35,7

3,0

9

7,8

22

Р60К120

47,2

32,6

35,4

38,4

5,7

17

6,5

17

N60 Р60К120

51,7

40,3

46,3

46,1

13,4

41

10,9

24

N120 Р60К120

66,1

48,2

55,1

56,5

23,8

73

15,2

27

Оранка на глибину 18-20 см

без добрив

44,6

28,6

31,5

34,9

-

-

11,4

33

вапнування

47,8

32,5

37,7

39,4

4,5

13

11,5

29

Р60К120

50,3

34,7

38,6

41,2

6,3

18

9,3

23

N60 Р60К120

54,9

42,8

50,1

49,3

14,4

41

14,1

29

N120 Р60К120

69,2

51,4

57,1

59,2

24,3

70

18,0

30

Дискування на глибину 8-10 см

без добрив

34,6

26,6

28,0

29,7

-

-

6,3

21

вапнування

39,5

28,4

33,8

33,9

4,1

14

6,0

18

Р60К120

42,8

32,4

36,7

37,3

7,6

25

5,4

14

N60 Р60К120

46,3

38,5

44,2

43,0

13,3

45

7,8

18

N120 Р60К120

55,2

45,9

49,5

50,2

20,5

69

8,9

18

НІР05, ц/га

фактору А

1,09

2,18

1,37

2,84

фактору В

0,83

1,68

1,17

1,11

Ботанічний аналіз виявив, що в трикомпонентній злаковій травосумішці за три роки користування травостоєм основна роль у формуванні урожаю належала сіяним травам (75-94 %), серед яких домінуюче положення в ній займав найбільш агресивний із видів злакових трав грястиця збірна. При внесенні мінеральних добрив (N120Р60К120) частка грястиці збірної становила 40 %, костриці лучної - 28, стоколосу безостого - 27 і різнотрав'я - 6 %.

Позитивно впливали мінеральні добрива і на висоту рослин, яка в середньому за три цикли використання травостою збільшувалась порівняно з контрольним варіантом: при вапнуванні - на 6 см, при внесенні фосфорно-калійних добрив на 6,9 см, на фоні N60Р60К120 на 9,1 см і при збільшенні азотних добрив до 120 кг/га д.р. на тому ж фоні РК на 11,5 см. Важливу роль відіграли також мінеральні добрива, зокрема, азотні як при формуванні щільності травостою, так і при формуванні врожаю в цілому. В міру підвищення дози азотних добрив до 120 кг/га діючої речовини на фоні фосфорно-калійних, густота травостоїв збільшувалась з 1259 до 1536 шт/м2 або на 22 %. Найбільш ефективними заходами, які формують найщільніший травостій, виявились обробітки ґрунту на глибину 18-20 і 28-30 см у поєднанні з внесенням повного мінерального добрива (N120Р60К120). Кількість рослин на цих варіантах, в середньому за три роки досліджень, коливалась в межах 1745-1850 шт/м2 відповідно.

Отримані дані хімічного аналізу злакових багаторічних травостоїв показали, що збір кормових одиниць і перетравного протеїну в пасовищному кормі злакових травостоїв в середньому за три роки коливався в межах: 20,4-55,0 і 1,09-5,07 ц/га відповідно. Найбільш продуктивними за вмістом поживних речовин виявилися варіанти, де ґрунт оброблявся на глибину 18-20 см при застосуванні повної норми мінеральних добрив з наявністю азоту (N60-120 Р60 К120). Приріст збору кормових одиниць і перетравного протеїну на цих варіантах складав 25,7-34,6 і 2,8-4,0 ц/га відповідно порівняно з контролем, де ці показники становили лише 20,4 і 1,09 ц/га.

Вміст мінеральних поживних речовин у врожаї злакових травостоїв відповідав зоотехнічним нормам. Накопичення фосфору в урожаї сухої речовини усіх варіантів обробітку ґрунту і удобрення знаходилось в межах від 0,27 до 0,34 %, кальцію - від 0,48 до 0,63 %. Мілко- та середньоглибинні обробітки ґрунту в поєднанні з внесенням мінеральних добрив забезпечували оптимальне співвідношення Са:Р (дискування на глибину 8-10 см в середньому 1:1,9-2,0 і оранка на глибину 18-20 см 1:2,0-2,2). В середньому по досліду цей показник становив 1:1,9.

Різні способи обробітку ґрунту та різні види та дози добрив по-різному впливають на накопичення радіонуклідів травостоями багаторічних трав і активність 137Cs в ґрунті. На рисунку 1 показано, як змінювалась питома активність радіоцезію в орному шарі ґрунту при застосуванні різних способів його обробітку.

Бк/кг

Рис. 1. Динаміка питомої активності ґрунту залежно від способів його обробітку, *контрольний варіант.

Оранка на глибину 35-40 см сприяє зниженню вмісту радіонуклідів в ґрунті майже в 2 рази або на 48,4 %, оранка на глибину 28-30 см в 1,7 рази (на 41,0 %), оранка на глибину 18-20 см в 1,5 рази (на 34,4 %), а дискування верхнього шару ґрунту на глибину 8-10 см в 1,4 рази або на 28,1 %.

Аналізуючи досліджувані контрзаходи за всіма характеристиками, можна зробити висновок, що найбільш оптимальним способом обробітку ґрунту у віддалений від аварії на Чорнобильській АЕС період залишається звичайна оранка на глибину 18-20 см, яка зменшує забруднення ґрунту з 394,5 до 258,9 кБк/м2, і на ґрунт не накладаються обмеження у його використанні (за попередніми даними, при закладанні пасовищ вміст цезію-137 в ґрунті не повинен перевищувати 370-555 кБк/м2). Отриманий пасовищний корм при застосуванні такого заходу відповідає допустимим рівням 176 Бк/кг, а помірна доза азотних добрив (N60) на фоні фосфорно-калійних мінеральних добрив сприяє зниженню активності 137Cs в кормі на 9 %; повна норма мінеральних добрив хоча і призводить до підвищеного вмісту радіонуклідів в кормі (на 9 %), однак сприяє отриманню високого врожаю сухої маси до 60 ц/га, збору кормових одиниць 55 ц/га і перетравного протеїну 5,07 ц/га, що свідчить про її високу ефективність порівняно з іншими запобіжними заходами.

Агроекологічна оцінка різностиглих сіяних травосумішок пасовищних фітоценозів. Експериментальні дані показали, що на суходільних луках Полісся продуктивність сіяних бобово-злакових травостоїв при внесенні мінеральних добрив (N60Р60К120) була досить високою. В середньому за 1998-2000 роки досліджень вони забезпечили одержання 204-234 ц/га зеленої або 68,4-73,9 ц/га сухої маси (табл. 2). Найбільш урожайними серед сіяних фітоценозів виявились ті, що були створені на основі посіву три-, чотирикомпонентних ранньо- та середньостиглих травосумішок, до складу яких входили такі види як грястиця збірна, костриця тростинна, костриця лучна, конюшина повзуча. Продуктивність цих рослинних угрупувань в середньому за роки досліджень становила 68,4 ц/га у ранньостиглої і 73,9 ц/га сухої маси у середньостиглої травосумішок, що на 2,5-8,0 ц/га більше, ніж у пізньостиглої.

Таблиця 2

Продуктивність різностиглих багаторічних травосумішок, 1998-2000 рр.

Травосуміш

(фактор А)

Варіанти удобрення

(фактор В)

Урожай сухої маси по роках, ц/га

В середньому за 3 роки,

ц/га

Приріст урожаю

1998

1999

2000

%

ц/га

Ранньостигла

І. Без добрив

50,4

39,9

38,3

42,9

100

-

ІІ. Р60К120

61,3

46,7

45,4

51,2

119

8,3

ІІІ. N60Р60К120

76,2

68,2

60,9

68,4

160

17,3

Середньостигла

І. Без добрив

58,4

47,4

41,1

49,0

100

-

ІІ. Р60К120

69,8

56,6

53,0

59,8

122

10,8

ІІІ. N60Р60К120

84,8

70,0

66,9

73,9

151

24,9

Пізньостигла

І. Без добрив

57,9

39,0

38,9

45,3

100

-

ІІ. Р60К120

68,7

46,7

46,1

53,9

119

8,6

ІІІ. N60Р60К120

82,6

55,6

59,4

65,9

145

20,6

НІР05 (А) - 7,18, НІР05 (В) - 1,90, НІР05 (АВ) - 3,29

В середньому за три роки досліджень відмічена тенденція позитивного впливу фосфорно-калійних добрив, які сприяли збільшенню частки сіяних видів трав різностиглих травосумішок, зокрема: в ранньостиглій злакових трав на 3,4-3,9 %, в середньостиглій злакових на 2,7-3,7 %, бобових на 8,4 %, в пізньостиглій злакових на 4,8-5,7 %, бобових на 7,7 %. Частка різнотрав'я зменшилась відповідно на ранньо- та середньостиглій травосумішках - на 37,9 %, а на пізньостиглій на 32,8 %. Азотні добрива (N60) на фоні фосфорно-калійних сприяли зростанню частки злакових трав: в ранньостиглій травосуміші на 4,6-6,7 %, в середньостиглій на 4,8 %, в пізньостиглій на 6,6-7,9 %. Частка бобових трав середньостиглої травосуміші залишилась на тому ж рівні, а пізньостиглої - зменшилась на 7,8 %. Внесення повного мінерального удобрення (N60Р60К120) знижувало ценотичну активність грястиці збірної, і її частка в ранньостиглому агрофітоценозі зменшувалась з 44 до 34 %, хоча домінуюче положення цієї культури зберігалося порівняно з часткою інших фітокомпонентів. Участь костриці лучної, навпаки, підвищилась з 23 до 32%. Найбільш стабільною в боротьбі за фізичний простір виявилась костриця тростинна, частка якої коливалась в межах 28-31 %. Частка різнотрав'я збільшувалась з 2 % в першому році користування до 5 % в третьому.

Дані хімічного аналізу різностиглих багаторічних травосумішок показали, що мінеральні добрива (N60Р60К120) забезпечували найбільший збір кормових одиниць та перетравного протеїну відповідно 59,45-66,56 та 5,61-6,17 ц/га. Вміст кормових одиниць в 100 кг сухої маси знаходився в межах 90,1-90,5. За мінеральним складом рослинна маса всіх травосумішок добре забезпечена фосфором (0,29 - 0,31 %), калієм (1,88 -2,23 %) та кальцієм (0,52 -0,64). Відношення кальцію до фосфору знаходилось в межах норми 1,8-2,1.

Результати радіологічного аналізу пасовищного корму показали, що в середньому за період досліджень вміст радіоцезію в одному кілограмі корму сіяних різностиглих злакових і бобово-злакових травосумішок коливався в межах 173-221 Бк (табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка активності 137 Cs в пасовищному кормі різностиглих багаторічних травосумішок, 1998-2000 рр.

Травосумішка

Варіант удобрення

Активність корму, Бк/кг

Середнє за 3

роки

Зниження вмісту 137Cs

1998

1999

2000

Бк/кг

%

Ранньостигла

без добрив

292

189

168

216

-

-

Р60К120

241

148

132

173

43

20

N60 Р60 К120

246

155

152

185

31

15

Середньостигла

без добрив

295

186

180

221

-

-

Р60К120

249

141

133

174

47

21

N60 Р60 К120

263

160

167

197

24

11

Пізньостигла

без добрив

299

182

172

218

-

-

Р60К120

242

136

147

175

43

20

N60 Р60 К120

251

162

164

192

26

12

НІР05 (фактора) - 9,3, НІР05 (фактор В) - 8,9, НІР05 (АВ) - 15,2

Фосфорно-калійні добрива (Р60 К120) сприяли зниженню активності радіоцезію в кормі всіх різностиглих травосумішок на 43-47 Бк/кг або на 20-21 %, а азотні добрива (N60) на фоні цієї ж дози фосфорно-калійних добрив на 24-31 Бк/кг, або на 11-15 %.

Радіоактивність корму залежно від мінеральних добрив по видах травосумішок коливалась в межах: ранньостиглої 173-185 середньостиглої 174-197 і пізньостиглої 175-192 Бк/кг. На не удобрених варіантах цей показник в середньому за період досліджень становив 216, 221 та 218 Бк/кг корму відповідно. Оцінка коефіцієнтів переходу (пропорційності) радіонуклідів з ґрунту в рослини показала, що видовий склад досліджуваних різностиглих травостоїв практично не впливав на зміну цього показника між варіантами, і він коливався в межах 0,61-0,78. Основним істотним фактором зниження коефіцієнтів переходу радіонуклідів в корм виявились мінеральні добрива. Фосфорно-калійні добрива знижували коефіцієнти переходу на 16-19 %, а застосування повної норми мінеральних добрив на 11-16 %. Характеризуючи динаміку показників коефіцієнтів переходу по роках досліджень, можна зробити висновок, що порівняно з 1998 роком у 1999 році вони знизились в 1,5-1,8 рази, а в 2000 році - в 1,7-2,1 рази.

Агроекологічна оцінка однорічних пасовищних агрофітоценозів. Як свідчать дані досліджень, в середньому за 1998-2000 рр. однорічні озимі культури ранньовесняного строку використання (ріпак, суміш жита з ріпаком, жито) при внесенні мінеральних добрив (N30Р30К30) забезпечували найбільший приріст врожаю зеленої маси 13,4-20,5 ц/га або 2,7-3,9 ц/га сухої маси (див. табл. 4). Приріст врожаю від органічних добрив також виявився суттєвим і складав 5,7-10,6 ц/га зеленої та 1,3-2,1 ц/га сухої маси. Вже в другій декаді квітня вони сприяли одержанню близько 90 ц/га зеленого корму, що на 16-20 днів раніше початку випасання тварин на посівах багаторічних трав раннього строку використання.

Для забезпечення худоби кормом у період повільного відростання отави багаторічних трав передбачали посів вико-вівсяної сумішки, яка в середині червня на удобреному фоні забезпечувала 103 ц/га зеленої або 15,2 ц/га сухої маси. Для надходження корму в літній період також висівали редьку олійну і сумішку вико-вівса. В середині літа ці посіви забезпечили надходження 107-69,3 ц/га зеленої маси навіть без внесення добрив. На органічній і мінеральній системах удобрення приріст врожаю складав відповідно 15,6-12,8 і 37,4-23,2 %. В кінці літа посів редьки олійної забезпечив досить високий збір зеленої маси близько 140 ц/га на органічному і 174 ц/га на мінеральному фоні удобрення, що на 15-32 % більше, ніж на контрольному варіанті. На посівах редьки олійної осіннього строку використання також була відчутна дія добрив, і врожай становив: при органічній системі удобрення 149 ц/га зеленої або 17,2 ц/га сухої маси, при мінеральній 175 або 19,8 ц/га відповідно.

В умовах суходільних лук Полісся на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах однорічні кормові культури при внесенні органічних добрив забезпечили збір кормових одиниць 10,08-13,14 ц/га, при внесенні мінеральних добрив 11,61-15,97 ц/га. Загалом, внесення органічних добрив збільшує збір кормових одиниць з 1 га для озимих на 1,4-1,8 ц, для ярих на 2,3-4,1 ц, а мінеральних - відповідно на 2,6-3,6 та 4,0-6,9 ц. Серед озимих культур найбільший збір кормових одиниць відмічено на сумішці жита з ріпаком - 10,1-13,6 ц/га залежно від системи удобрення, а чисті посіви цих культур за збором кормових одиниць суттєво не відрізнялись, і цей показник був в межах 8,5-12,3 ц/га.

Таблиця 4

Урожайність однорічних кормових культур, 1998-2000 рр.

Культура

Строк

викорис-тання

Варіант

удобрення

Урожай, ц/га

Приріст урожаю, ц/га

зеленої маси

сухої маси

зеленої маси

сухої маси

1. Озимий ріпак

НІР05, ц/га

12-15.ІV

І*

65,6

9,6

ІІ

76,2

11,7

10,6

2,1

ІІІ

86,1

13,5

20,5

3,9

4,07

0,76

2. Озимий ріпак

+ озиме жито

15-23.ІV

І

74,3

11,0

ІІ

82,5

12,8

8,3

1,8

ІІІ

93,0

14,6

18,8

3,6

НІР05, ц/га

5,05

0,84

3. Озиме жито

24-30.ІV

І

65,7

9,7

ІІ

71,4

11,1

5,7

1,3

ІІІ

79,1

12,4

13,4

2,7

НІР05, ц/га

2,04

0,34

4. Вико-овес

(1-й строк сівби)

18-24.VІ

І

74,7

10,2

ІІ

89,4

13,2

14,7

3,0

ІІІ

102,8

15,2

28,1

5,0

НІР05, ц/га

15,20

2,54

5. Редька олійна

(1-й строк сівби)

НІР05, ц/га

1-6.VІІ

І

107,3

9,8

ІІ

127,1

14,9

19,8

5,1

ІІІ

171,4

19,1

64,1

9,3

33,64

2,83

6. Вико-овес

(2-й строк сівби)

10-14.VІІ

І

69,3

9,5

ІІ

79,5

11,7

10,1

2,3

ІІІ

90,2

13,3

20,9

3,9

НІР05, ц/га

7,74

1,55

7. Редька олійна

(2-й строк сівби)

5-10.VІІІ

І

119,0

10,8

ІІ

139,8

16,4

20,8

5,6

ІІІ

174,3

19,4

55,3

8,6

НІР05, ц/га

18,06

2,76

8. Редька олійна

(3-й строк сівби)

1-5.IX

І

117,4

10,7

ІІ

148,8

17,2

31,3

6,5

ІІІ

174,9

19,8

57,4

9,1

НІР05, ц/га

24,20

3,25

Примітка. *Фони удобрення: І без добрив (контроль); ІІ органічні добрива (35 т/га напіврідкого гною); ІІІ мінеральні добрива (N30Р30К30).

Вміст протеїну в сухій масі однорічних культур коливався в межах 9,8-16,6 %, що дещо нижче від зоотехнічних норм. Серед озимих найвищим вмістом протеїну при внесенні NРК по 30 кг діючої речовини характеризувались посіви ріпаку (16,4 %), дещо нижчим (14,7-15,8 %) - посіви жита і його сумішки з ріпаком. На органічному фоні спостерігався дещо нижчий вміст протеїну 12,8-15,3 % від сухої речовини. Серед ярих кормових культур найкращі показники відмічені на посівах редьки олійної, дещо нижчі - на вико-вівсяній сумішці. Вміст клітковини коливався в межах 18,4-23,5 %. Вміст мінеральних речовин в середньому по всіх однорічних культурах за всі роки досліджень складав, %: азоту 2,35, фосфору 0,57, калію 2,33 і кальцію 1,26. Відношення Са:Р було на рівні 1:2,2.

Радіоекологічна оцінка однорічних кормових культур за нагромадженням радіонуклідів показала, що вони по-різному реагували на мінеральні й органічні добрива. Найвищим вмістом радіонуклідів у сухій масі пасовищного корму характеризувались ярі однорічні кормові культури (табл. 5). Радіоактивність корму, отриманого з не удобрених посівів вико-вівсяної сумішки, коливалась у межах 367-473, а редьки олійної - 449-485 Бк/кг. Внесення органічних (35 т/га напіврідкого гною) і мінеральних добрив (N30Р30К30) сприяло зменшенню забруднення пасовищного корму в середньому на 30-32 %. Дещо нижчою виявилась ефективність цих заходів на посівах редьки олійної, де забруднення корму радіоцезієм зменшилося лише на 13-18 % порівняно з контрольним варіантом.

Таблиця 5

Вплив різних систем удобрення на накопичення радіоцезію однорічними кормовими культурами (Бк/кг), в середньому за 1998-2000 рр.

Культура,

сумішка

Фаза росту

Варіант удобрення

НІР05

без добрив (контроль)

органічні добрива

(35 т/га)

мінеральні добрива

(N30Р30К30)

Озимий ріпак

стеблування

284

256

253

14,9

Озимий ріпак+ озиме жито

Стеблування* вихід в трубку**

263

230

221

13,6

Озиме жито

вихід в трубку

216

175

162

20,9

Вико-овес1

Стеблування*** вихід в трубку****

473

343

334

49,7

Редька олійна1

стеблування

484

421

417

24,6

Вико-овес2

Стеблування*** вихід в трубку****

367

255

252

25,9

Редька олійна2

стеблування

485

417

401

14,3

Редька олійна3

стеблування

450

384

378

13,8

Примітки: 1, 2, 3 строки посіву. * - ріпак, ** - жито, *** - вика, **** - овес.

Слід зазначити, що посіви редьки олійної для літнього використання накопичували радіоцезію приблизно в однакових кількостях, а в посівах осіннього використання загальний вміст 137Cs був на 6-8 % нижчим в середньому по всіх варіантах. Весняний посів вико-вівсяної сумішки накопичував радіонуклідів в 1,3-1,4 раза більше, ніж літній. Серед озимих кормових культур найбільше радіоцезію накопичувалось у фітомасі не удобреного чистого посіву ріпака (284 Бк/кг). В сумішці жита з ріпаком відмічене зниження вмісту радіонуклідів на 7-10 %, а чистий посів озимого жита характеризувався найменшим вмістом 137Cs в кормі 216 Бк/кг, тобто на 24-32 % менше порівняно з посівами ріпаку. Такі ж закономірності зміни показників залежно від системи удобрення відмічені й при визначенні коефіцієнтів переходу радіоцезію з ґрунту в рослини.

Порівняльний аналіз вказує на те, що однорічні кормові культури характеризуються дещо підвищеною здатністю накопичувати радіоактивні елементи фітомасою порівняно з багаторічними травами різних строків достигання. Проте, вміст радіонуклідів у кормі відповідав встановленим Державним гігієнічним нормам. Таким чином, досліджувані кормові культури за рівнем радіонуклідного забруднення фітомаси умовно можна розмістити в наступному зростаючому порядку: багаторічні трави < озиме жито < сумішка озимих жита та ріпаку < озимий ріпак < вико-вівсяна сумішка < редька олійна.

Агроекологічна модель пасовищного конвеєра в радіоактивній зоні Полісся. На основі кращих за продуктивністю, строками надходження врожаю впродовж весняно-літньо-осіннього сезону, поживними властивостями і радіологічними показниками рослинної маси багаторічних і різностроково посівних однорічних агрофітоценозів, виявлених в результаті досліджень для нормального за погодними умовами року, нами складено орієнтовну схему комбінованого пасовищного конвеєра, яка може бути використана при плануванні та організації літнього утримання великої рогатої худоби на найдешевших і високоякісних зелених кормах (табл. 6). Створення зазначеного конвеєра з однорічних і багаторічних кормових культур дозволяє повністю забезпечити худобу м'ясного напрямку продуктивності повноцінним кормом з середини квітня по листопад включно, тобто впродовж 214 днів.

За пасовищний період 60 % зеленої маси та кормових одиниць і 67 % перетравного протеїну надходить від загонів багаторічних трав, решта - за рахунок посівів однорічних культур.

Середньозважені радіаційні показники вказують на те, що середній вміст радіонуклідів у кормах пасовищного конвеєра складав 231 Бк/кг. За дослідними даними вміст 137Cs в добовому раціоні тварин при умові, що на одну голову великої рогатої худоби необхідно 12,5 кг сухої маси на добу, коливався в межах 2026-4856 Бк. В середньому по конвеєру цей показник становив 2891 Бк або в 1,7 рази менше від допустимих рівнів вмісту 137Cs в раціонах тварин, що забезпечує одержання м'яса в межах ДР-97 (200 Бк).

Розрахунки показали, що прогнозоване забруднення яловичини, отриманої від тварин які випасались на дослідних ділянках, з урахуванням даних переходу радіонуклідів з корму в м'ясо (4 % загальної кількості) становило б 116 Бк/кг, що менше допустимого рівня.

Таблиця 6

Орієнтовна модель пасовищного конвеєра для ВРХ мясного напрямку продуктивності в зоні Полісся України

Культура,

сумішка

Строк

посіву

Урожай

ність зеленої маси, ц/га

Строки використання

Термін

використання,

днів

початок

кінець

Озимий ріпак

Озиме жито+озимий ріпак

Озиме жито

15.08.

15.08.

20.08.

86

93

79

14.04.

21.04.

28.04.

20.04

27.04.

4.05.

7

7

7

Травосумішка ( 1-й цикл використання)

Ранньостигла

Середньостигла

Пізньостигла

25.04. *

*

*

102

119

105

5.05.

19.05.

1.06.

18.05.

31.05.

12.06

14

13

12

Вико-овес

15.04.

103

13.06.

23.06.

11

Травосумішка ( 2-й цикл використання)

Ранньостигла

Середньостигла

Пізньостигла

*

*

*

84

95

76

24.06.

3.07.

11.07.

2.07.

10.07.

17.07.

7

8

7

Редька олійна

Вико-овес

Редька олійна

(поукісно)

15.05.

1.06.

18.06.

171

90

174

18.07.

25.07.

4.08

24.07.

3.08.

13.08.

7

10

10

Травосумішка (3-й цикл використання)

Ранньостигла

Середньостигла

Пізньостигла

*

*

*

63

67

62

14.08.

23.08.

2.09.

22.08.

1.09.

9.09.

9

10

8

Редька олійна

15.07.

175

10.09.

21.09.

12

Травосумішка (4-й цикл використання)

Ранньостигла

Середньостигла

Пізньостигла

*

*

*

54

58

45

22.09.

1.10.

11.10.

30.09.

10.10.

18.10.

9

10

8

Отава сіножатей і насінників трав

минулих років

50

19.10

1.11

14

Озиме жито + озимий ріпак

15.08.

50,0

2.11

15.11

14

Примітка. * - багаторічні трави висіваються тільки в рік створення пасовищного конвеєра.

Отже, створення пасовищного конвеєра на основі різностиглих травосумішок багаторічних трав і однорічних культур дозволяє задовольнити худобу пасовищним кормом, який відповідає зоотехнічним і радіологічним вимогам, впродовж 214 днів літньопасовищного сезону, та отримувати яловичину, яка відповідає Державним гігієнічним нормативам.

Енергетична й економічна ефективність створення культурних пасовищ у зоні Полісся України. За однакових витрат сукупної енергії при створенні пасовищних фі...


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.