Еколого-економічні засади використання і відтворення лісових ресурсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Рада по вивченню продуктивних сил України

УДК 630*905.2:504.062 (477.8)

Автореферат

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ І ВІДТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ (НА ПРИКЛАДІ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ)

Спеціальність 08.08.01 - Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

Дворяшина Наталія Станіславівна

Київ-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському державному лісотехнічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор

Римар Микола Васильович,

Український державний лісотехнічний університет,

завідувач кафедри обліку та аудиту

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Коваль Ярослав Васильович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу проблем використання і охорони лісових ресурсів;

кандидат економічних наук Борейко Володимир Іванович ТзОВ "Спеціальне проектно-конструкторське і технологічне бюро високовольтної апаратури", директор (м. Рівне)

Провідна установа:

Тернопільська академія народного господарства Міністерства освіти і науки України, кафедра земельних відносин і технологічних дисциплін, м. Тернопіль.

Захист відбудеться “29” березня 2004 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор Бандур С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

лісовий ресурс екологічний економічний

Актуальність теми. В умовах інтенсифікації природокористування, зростання антропогенного впливу на природне середовище, в тому числі на ліси, які є джерелом одержання деревини, продуктів недеревного походження, соціальних і екологічних функцій лісових насаджень, виникає потреба подальшого удосконалення їх використання, збереження, охорони і відтворення, усунення диспропорції, що склалися між темпами нарощування лісосировинних запасів і розмірами лісоексплуатації. Ці задачі в повній мірі відносяться до Західного регіону України, де стан лісів не відповідає економічним і соціальним вимогам: лісові насадження виснажені надмірними рубками в минулому, їх природно-захисні функції нижчі потенційних можливостей. За останні 500 р. лісів утричі стало менше. Лісистість країни є однією з найнижчих у Європі і становить тільки 15,6 %, проти науково-обгрунтованих нормативів - 20-22 %.

Ситуація, що склалася, потребує посилення уваги до розробки теоретико-методологічних засад з питань організації використання лісових ресурсів, підвищення ефективності їх відтворення, відпрацювання науково-обгрунтованих напрямків переходу всіх сфер лісового сектора економіки на прогресивні ринкові форми розвитку, як основи узгодження інтересів суспільства, лісових підприємств і навколишнього середовища.

Розробка наукової проблематики, пов'язаної з підвищенням ефективності природокористування і охорони навколишнього середовища в останні роки посилилася. В її вирішення внесли вклад:

З питань економіки природокористування і охорони навколишнього середовища: І.К.Бистряков, В.І. Борейко, В.В. Варанкін, П.В. Васильєв, Д.І. Гнаткович, К.Г. Гофман, С.І. Д.С Добряк, . Дорогунцов, Б.М. Данилишин, В.С. Міщенко, А.С. Лисецький, Я. Б. Олійник, М.А. Хвесик та ін.

З питань економіки лісокористування: С.А Генсірук, П.К. Динька, Я.Я. Дьяченко, Я.В. Коваль, Т. А Кислова Є.В. Мішенін, Є.В. Панков, А.П. Петров, М.В. Римар, Є.І. Сенько, І.М. Синякевич, В.В. Стьопін, В.І. Тарасов, Д.А. Телішевський, Ю.Ю. Туниця, О.І. Фурдичко, Є.І. Цурик, М.М. Цвєтков Т.Молєнда, та ін.

Аналіз літературних джерел виявив, що незважаючи на наявні дослідження, питання еколого-економічних засад використання і відтворення лісових ресурсів, особливо Західного регіону України, вивчені недостатньо. Актуальність і значення системного вирішення проблем з еколого-економічної оцінки ефективності використання і відтворення лісових ресурсів обумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили мету, структуру, основні напрямки та зміст дисертаційної роботи.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення і висновки досліджень безпосередньо повязані з тематикою науково-дослідних робіт Українського державного лісотехнічного університету, зокрема з темами: ДБ 27 (44) 10-98 "Відтворення та ефективність використання виробничо-ресурсного потенціалу підприємств лісової та деревообробної галузей" (№ державної реєстрації 01988U002974), в рамках якої автором здійснена оцінка виробничо-ресурсного потенціалу деревообробної промисловості західного регіону, визначена ефективність його використання і відтворення; ДБ 08.27.02 - 04 "Економічний механізм покращання фінансового стану і раціонального використання лісових ресурсів на підприємствах лісопромислового комплексу" в рамках якої автором здійснена оцінка фінансового забезпечення відтворення і використання лісових ресурсів та викладено пропозиції щодо необхідності поліпшення цього питання на підприємствах лісового комплексу.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у поглиблені теоретико-методологічних засад і удосконаленні методичних підходів щодо еколого-економічної оцінки використання і відтворення лісових ресурсів та обґрунтуванні напрямків реформування системи лісогосподарських заходів відповідно до вимог сталого розвитку.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки та розв'язання комплексу задач дисертаційного дослідження:

- здійснити науковий аналіз тенденції зміни структури лісового фонду і рівня лісистості території України у різні історичні періоди;

- розкрити зміст еколого-економічної природи лісу як предмета, продукта та засобу праці, а також визначити роль і сутність лісових ресурсів в соціально-економічній системі;

- оцінити сучасний стан розвитку комплексних лісових підприємств Карпат та особливості їх реформування;

- поглибити методологчні та методичні підходи до економічної оцінки різних компонентів лісових ресурсів;

- удосконалити систему показників оцінки комплексного використання лісових ресурсів в контексті принципових підходів ринкової економіки;

- визначити оптимальні варіанти використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних факторів;

- обґрунтувати раціональні системи організаційно-технічних заходів на підприємствах лісового господарства.

Обєктом дослідження є процес формування лісоресурсних відносин в умовах переходу на ринкові засади господарювання.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні аспекти еколого-економічної оцінки раціонального використання і відтворення лісових ресурсів в період переходу до ринкових умов.

Методи дослідження. Методологічною основою досліджень стали фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові досягнення вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем економіки раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища, основні положення теорії систем, економічної теорії сталого розвитку, теорії управління, наукові дослідження з економіки лісівництва. Для досягнення мети роботи використані такі методи дослідження: системний логічний метод - для дослідження сутності лісових ресурсів як лісогосподарської діяльності і еколого-економічного фактора; порівняльного аналізу - для оцінки системи показників комплексного лісокористування стосовно до умов ринкової економіки; економіко-статистичних групувань - для аналізу сучасного стану комплексних лісових підприємств Карпат та оцінки їх реформування; математичного моделювання - для визначення оптимального варіанту використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних факторів; причинно-наслідкових зв'язків - при розробці і обґрунтуванні структурної трансформації лісоресурсної сфери та адаптації її до ринкової системи господарювання.

Інформаційною базою дисертаційної роботи є законодавчі та нормативні

акти України з питань раціонального лісокористування і охорони навколишнього середовища, матеріали статистичної, бухгалтерської та оперативної звітності держлісгоспів і колишніх лісокомбінатів, а також опубліковані в періодичній пресі дані про діяльність цих підприємств за ряд років.

Наукова новизна одержаних результатів. Принциповою особливістю виконаного дисертаційного дослідження є системний підхід до вивчення всієї сукупності еколого-економічних питань, пов'язаних з лісовими ресурсами регіону, що дозволило виявити тенденції їх відтворення і використання та обґрунтувати основні напрямки реформування лісоресурсної складової природного комплексу регіону. Найбільш суттєвими науковими результатами дисертаційного дослідження, які відзначаються новизною, є такі:

поглиблено економічну сутність природи лісу як предмета, продукта та засобу праці, що на відміну від існуючої враховує як сировинні ресурси, так і несировинні (екологічні, соціальні) властивості, які проявляються в процесі лісовирощування і використовуються за межами лісогосподарського виробництва;

поглиблено теоретико-методологічні засади економічної оцінки лісових ресурсів та організації комплексного лісокористування, які на відміну від відомих раніше, охоплюють якісні показники насаджень, екологічні складові (невагомі корисності лісу), дефіцитність ресурсів лісу, попит і пропозицію на дані ресурси, деструктивні екологічні процеси;

розроблено і обґрунтовано систему інформаційного забезпечення оптимізації комплексного використання лісових ресурсів, яка порівняно з існуючою, враховує інтенсивність лісокористування, несировинні ресурси лісу, деструктивні еколого-економічні зміни, що відбуваються в лісових біоценозах, внаслідок впливу на них господарської діяльності і стихійних природних факторів;

запропоновано і обґрунтовано сутність “екологічність лісокористування”, що представляє собою сукупність індикаторів, показників і чинників, які характеризують інтенсивність користування ресурсами лісу та рівень шкоди, заподіяної лісовому господарству і навколишньому середовищу від надмірної лісоексплуатації, транспортування лісу та переробки деревини;

запропоновано і обґрунтовано модель оптимізації лісокористування, в основу якої покладено критерій максимально-можливого ефекту (доходу) від продажу заготовленої деревини за умови збереження екологічної ситуації (продукування лісовими екосистемами кисню, поглинання ними вуглекислого газу, затримання пилу, сажі тощо);

обґрунтовано напрямки реформування структури лісового комплексу, які в сфері відтворення і використання лісових ресурсів, зорієнтовані на поєднання спеціалізованих машин і механізмів та сучасних прогресивних технологій, що відповідають вимогам екологізації лісогосподарського виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів дисертаційної роботи полягає в розробці методичних підходів до вирішення актуальних питань, повязаних з раціональним використанням лісових ресурсів і охороною навколишнього середовища. Методика оцінки комплексного використання лісових ресурсів та модель оптимальної програми використання деревини з урахуванням екологічних факторів пропонується до впровадження на підприємствах лісогосподарського комплексу.

Результати дисертаційного дослідження використані Науково-дослідним сектором Українського державного лісотехнічного університету при виконанні науково-дослідних робіт (довідка №16-31 від 5.02.2002); Львівським державним лісогосподарським підприємством із питань застосування екологоощадних технологій при використанні і відтворенні лісових ресурсів (довідка № 45-7 від 24.09.2002); Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні науково-дослідних робіт (довідка № 25/185-2-12 від 26.03.2003 р.), професорсько-викладацьким складом кафедри лісівництва Українського державного лісотехнічного університету в навчальному процесі (довідка № 13-484 від 09.07.2003).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору та є його науковим доробком. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій розв'язано важливе наукове завдання - розроблено методологічні, методичні та практичні підходи щодо удосконалення використання і відтворення лісових ресурсів стосовно до Західного регіону України.

Наукові результати дисертаційного дослідження є внеском у розвиток економічної науки з питань природокористування і охорони навколишнього середовища.

Із наукових праць, опублікованих у співавторстві в дисертації використані лише ті положення, які одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень обговорювалися на:

- міжнародній конференції "Еколого-економічні проблеми розвитку лісовиробничого комплексу" (м. Львів, 1999р.);

- науково-практичній конференції „Проблеми та перспективи розвитку лісової освіти” (м. Львів, 1999р.);

- міжнародному науковому семінарі „Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства” (Львів, 1999 р.);

- III-міжнародному симпозіумі „Проблеми інтеграції науково-технічного потенціалу у державотворчому процесі України. (Севастополь, Тернопіль, Івано-Франківськ, Суми, 2001 р.),

- щорічних науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників, докторантів та аспірантів Українського державного лісотехнічного університету (Львів, 1996-2002 рр.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 8 наукових працях, з них 7 - у фахових виданнях, загальним обсягом 2,5 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 174 стор. комп'ютерного тексту, який включає 12 таблиць та 1 рис. Список використаних літературних джерел із 147 найменувань викладено на 11 стор. Із загальної кількості таблиць та рисунків лише 2 займають всю площу сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі "Теоретичні основи економічної оцінки лісових ресурсів" обґрунтовано доцільність економічної оцінки лісових ресурсів, критично проаналізовано існуючі методики оцінок у контексті принципів сталого розвитку.

Оцінка природних ресурсів необхідна для визначення витрат які виникають в процесі природокористування і обґрунтування економічної ефективності різних проектів, що мають пряме відношення до природокористування, визначення економічної шкоди від антропогенної діяльності та визначення екологічних санкцій і, нарешті, для складання кадастрів природних ресурсів, в т.ч. лісів. Економічна оцінка будь-якого природного ресурсу не може бути меншою від суми коштів, які витрачається на його відтворення, охорону і збереження. Водночас, в оцінці повинні бути враховані: диференційна рента, а також ефект як теперішній, так і майбутній, можливі негативні наслідки діяльності людини.

Економічна оцінка лісових ресурсів, як складової частини біосфери, повинна базуватися на теоретичній та методологічній основі, яка є спільною для всіх ресурсів. За наявності різноманітних методичних підходів до оцінок, які враховують специфіку окремих об'єктів (видів або компонентів лісових ресурсів) доцільно вибрати такі оцінки, які б базувалися на однаковій теоретичній концепції. Вказане необхідно для того, щоб узагальнити методичні підходи оцінок різних об'єктів природних ресурсів і об'єднати їх в єдину цілісну методику. В зв'язку з цим виникає потреба в уточненні поняття "об'єкт оцінки лісових ресурсів", оскільки ліс, як відомо з теорії лісівництва, є джерелом різноманітних продуктів. Слід підкреслити, що між окремими авторами суттєвих суперечностей стосовно того, що відносити до об'єктів лісокористування, не має, хоча мають місце відмінності у трактуванні даного питання.

В умовах переходу лісового господарства на ринкові засади спостерігається певна трансформація оціночних показників галузі, а деякі форми обліку і звітності - спрощені. В тім, спрощення деяких форм обліку і звітності необгрунтовано, відбувається стихійно, тому не завжди виправдано. На підприємствах лісового господарства мимоволі втратили значення такі показники оцінки використання лісових ресурсів як відсоток виходу ділових сортиментів, відсоток виходу деревини. Серед оціночних показників не знаходить відображення рівень використання ресурсів побічного лісового користування, мисливської фауни, рекреаційних функцій лісу тощо.

Відсутні показники, що характеризують повноту освоєння лісових ресурсів. В діючій системі обліку при відпуску деревини в лісорубних квитках вказується лише обсяги ділової деревини, дров і хмизу. Не враховуються ресурси маломірної деревини, відходи лісозаготівель (гілки, сучки, пні, кора, корені, деревна зелень).

Вивчення практичного досвіду та літературних джерел, а також аналізу наукових праць, що стосуються показників оцінки лісокористування вітчизняних та зарубіжних дослідників, дало змогу розробити систему оціночних показників лісокористування, яка висвітлена у III розділі.

Торкаючись питань оцінки та використання лісових ресурсів, не можна не враховувати принципових положень концепції сталого розвитку, задекларованих на міжнародній конференції ООН в Ріо-де-Жанейро (1992р.) і в подальшому розвинутих на конференціях у Хельсінкі (1995р.) і Лісабоні (1998р.). В концепції сталого розвитку закладена ідея максимального використання економічних можливостей з можливостями природи за рахунок людських, природних і геополітичних ресурсів. Однак, при неефективній економічній системі виникають суперечності в еколого-економічних відносинах тієї чи іншої країни, породжуючи таким чином дисбаланс самого процесу сталого розвитку. Це, зокрема надмірна експлуатація природних ресурсів, в якій ігноруються природоохоронні вимоги, відсутність цілісної екологічної політики держави, низький рівень свідомості суспільства. Не менш важливим є економічний і організаційно-технологічний фактор. Перший з них, як правило, базується на затратному підході розвитку економіки, другий, - не достатньо репрезентує екологічні інструменти лісової політики, а також відповідні технологічні процеси.

В нашій країні, ще не так давно, домінувала, на наш погляд, помилкова стратегія стосовно охорони довкілля, при якій капіталовкладення спрямовувались на подолання наслідків нераціонального ресурсоспоживання і забруднення, а не на усунення їх причин. Внаслідок цього стали наявними негативні екологічні наслідки, які спричинили втрати біля 10% валового внутрішнього продукту через передчасну втрату природних, трудових і матеріальних ресурсів, а ресурсомісткість кінцевого продукту в три рази перевищувала світові стандарти.

Сталий розвиток націлює суспільство на ті заходи, які забезпечували б максимальний еколого-економічний ефект і були б однаково доцільними, як з точки зору економіки, так і охорони природи. Розробка економічного механізму щодо покращання використання природних ресурсів базувалася на критерії ефективності, що забезпечує максимізацію стійкого в часі еколого-економічного ефекту, який одержуватиме суспільство зараз або в майбутньому.

У другому розділі ”Лісові ресурси в умовах трансформації економіки” розкривається сутність лісових ресурсів як складової економічної системи країни, їх особливість, економічна природа і еколого-економічна роль в процесі становлення і розвитку.

Лісові ресурси - невідємна складова частина природних ресурсів, які використовуються разом з іншими ресурсами в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людства. В звязку з величезними обсягами використання природних ресурсів і енергії, проблема раціонального використання ресурсів лісу і їх відтворення є однією з важливих проблем сучасності і носить глобальний характер.

Лісистість окремих регіонів значно відрізняється. Зокрема в Карпатах ліси займають 40,2% території, у гірських районах Криму - 32,0%, на Поліссі -26,1%, в Лісостепу - 12,2%, а у Степу - 3,8%. Лісистість Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей є дуже низькою і не перевищує 3,2-3,6%. Така лісистість, безперечно, є недостатньою. Тому ми підтримуємо думку вітчизняних вчених про те, що в найближчі 15-20 років лісистість території України необхідно довести до 20-22%.

Вікова структура лісів вкрай нерівномірна (у державних лісах) переважають молодняки і середньо-вікові насадження- 76,1%, пристигаючі 12,7%, стиглі і перестиглі - 11,2%. Таким чином, вікова структура лісів дещо здеформована, оскільки стиглих і перестиглих лісів майже удвічі менше норми, що значно зменшує можливості лісокористування, яке базується на зіставлені обсягів рубання лісу з величиною приросту, обсягами і темпами лісовідновлення. Залишається стабільною тенденція зменшення обсягів використання лісових ресурсів. Обсяги заготівель деревини скоротились з 14.3 млн. куб. м. у 1990 р. до 11.8 в 2002 р., зокрема від рубок головного користування - 36,5 млн. куб. м. до 5.5 млн. куб. м. (таблиця 1.). Розрахункова лісосіка в наслідок неплатоспроможності лісоспоживачів недовикористовується.

Перший етап, початок якого припадає на повоєнні роки, характеризується екстенсивним освоєнням лісових ресурсів ліспромгоспами, що входили до складу лісової промисловості.

Другий етап лісокористування характеризується реорганізацією управління лісовим господарством і лісовою промисловістю в результаті якої ці галузі народного господарства в 1960 р. об'єднались у єдиний адміністративний орган. Було створено два типи комплексних лісових підприємств - лісгоспзаги і лісокомбінати. Комплексна форма організації виробництва показала ряд переваг над спеціалізованими виробництвами. Тут формувалися умови для більш повного використання всіх видів ресурсів, створювалися більші можливості маневрування робочою силою у різних виробництвах.

Стратегічною метою розвитку комплексних лісових підприємств в цей період стає комплексне використання всіх видів лісових ресурсів, в тому числі деревини, недеревних продуктів лісу, продукції мисливства і рекреаційних функцій.

Лісокомбінати Карпат по суті були, перетворені у потужні технічно оснащені підприємства з чисельністю працюючих 2-4 тис.осіб. Така організаційна структура мала можливість концентрувати фінансові ресурси, зміцнювати матеріально-технічну базу виробництва, відновлювати лісосировинні ресурси і примножувати лісові багатства. Лісокультурні заходи, що виконувалися дозволили повністю ліквідувати розрив між площами рубання і садіння, який у 1960р. становив 58 тис.га. За період з 1971 по 1985рр. лісокомбінатами було посаджено лісових культур на площі 72,9 тис.га. Вирішувались питання лісонасіневої бази на селекційній основі. Лісозаготівлі проводились в розмірах, що не перевищували розрахункові лісосіки.

Таблиця 1

Динаміка обсягу відпуску деревини в лісах України млн.куб.м.^*

Види рубок	1990	1995	2000	2002	2002р в % до 1990р.
Головне користуван-ня, всього: у тому числі в держлісфонді	6,5 5,6	5,1 4.06	5,5 4,5	5,5 4,5	84,6 80,4
Проміжне користуван-ня, всьово: у тому числі в держлісфонді	7,8 7,5	5,7 5,2	6,10 5,8	6,3 5,8	80,7 77,0
Разом: У тому числі в держлісфонді	14,5 13,1	10,8 9,3	11,6 10,3	11,8 10,3	82,5 79,0

* Джерело: Звіт Держкомлісгоспу України за 2002р.

На третьому етапі становлення, починаючи з 1971 р. лісгоспзаги стали переробляти на товари народного споживання гілки, сучки від рубок головного користування, а також маломірну і низькоякісну деревину від рубок догляду за лісом. Водночас була налагоджена хіміко-механічна переробка технологічної тріски на деревні плити для виробництва паркету та іншої продукції культурно-побутового призначення. Народними умільцями був виготовлений спеціальний прес для виготовлення із хворосту і хмизу паливних брикетів, які користувалися попитом у населення. Таким чином стало можливим використовувати всю деревну масу від рубок проміжного користування.

В цей період в обласному Управлінні "Волиньліс" працювало 11 лісгоспзагів до складу яких входило 75 лісництв, 37 цехів з переробки маломірної деревини і відходів, 16 цехів з переробки хвойної зелені, 7 - зі смолоскипидарного виробництва, 11-по випуску харчових продуктів лісу. Упродовж 1980-1987 рр. лісгоспзаги ДЛГО "Волиньліс" в середньому за рік досягли таких показників виробничо-господарської діяльності: обєм лісозаготівель - 825 тис.м³, в тому числі від рубок головного користування - 320 тис.м³, обсяг випуску товарної продукції деревообробки і лісохімії-15,6 млн. у.г.о., недеревної продукції лісу-8,4млн.у.г.о.; балансовий прибуток - 4,97 млн.у.г.о. Позитивні зміни відбулися і у мисливському господарстві. З ініціативи працівників лісового господарства на Волині були створені два державних мисливських господарства, один спецлісгосп мисливського напрямку і 22 лісомисливських лісництва. Така реорганізація в значній мірі сприяла збільшенню поголів'я мисливської фауни, зокрема кіз, лосів, кабанів. Були реакліматизовані зубри і благородні олені, акліматизовані плямисті олені. Водночас проводилася значна селекційна робота.

Оцінюючи критично роботу лісгоспзагів Волині слід відмітити, що вони ще у 80-ті роки зробили перші кроки до вирішення еколого-економічних проблем у природокористуванні.

Заслуговує уваги у використанні та відтворенні лісових ресурсів і виробничо-господарська діяльність підприємств інших областей. Це, зокрема, діяльність Сколівського держлісгоспу, лісовий фонд якого розташований у північно-західній частині Карпат, яка відноситься до Сколівських Бескидів. Він межує з держлісгоспами Івано-Франківської і Закарпатської областей і тому його природно-кліматичні умови по суті не відрізняються від умов сусідніх підприємств лісового господарства.

Загальна площа Сколівського держлісгоспу становить 38,7 тис.га, в тому числі лісова - 36,7 тис.га, покрита лісом -34,7 тис.га. За видовим складом переважають ялинові насадження, які займають 53%, частка букових насаджень становить 36%, ялицевих - 6%, дубових - 3% інших - 2%. Вікова структура насаджень держлісгоспів не зовсім сприятлива для лісозаготівель. За класами віку вони розподіляються: 75% займають молодняки і середньовікові, 19 - достигаючі і лише 6% стиглі і перестиглі. Середній запас на 1 га покритої лісом площі становить 327 м³.

1998-1999рр. характеризується початком докорінних змін і переходом країни на нові економічні відносини. Не маючи досвіду необхідних знань і коштів Україна почала входити в систему ринкових відносин. Ринкова система господарювання проходила в умовах економічної кризи, яка супроводжувалась високими темпами інфляції і безробіттям. Ці негативні процеси не оминули й лісгоспзагів і лісокомбінатів.

У третьому розділі "Формування еколого-економічної системи організації використання лісових ресурсів регіону" викладено особливості удосконалення системи показників оцінки комплексного використання лісових ресурсів, оптимізації використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних факторів та раціоналізації організаційно-технічних заходів на лісових підприємствах. В процесі наукового дослідження встановлено, що показники оцінки використання лісових ресурсів, запропоновані різними авторами, безперечно заслуговують на певну увагу. Однак, сама концепція, використана авторами виконаних досліджень, не може бути застосована в ринкових умовах, оскільки вона базується на затратних принципах.

Не відкидаючи саму ідею використання показників з метою стимулювання раціонального лісокористування, ми пропонуємо систему оціночних показників, яка відповідає вимогам часу і базується на таких засадах:

1. Кожен показник, зокрема, і система загалом, повинні вписуватися у ринкові умови господарювання і відповідати економічним умовам, в яких працюють лісові підприємства.

2. Основою оціночних показників є натуральні і вартісні показники, які мають практичне застосування і використовуються в бухгалтерському обліку, статистичній звітності, а також в обліку лісового фонду.

3. Показники системи повинні характеризувати повноту та інтенсивність лісокористування і водночас враховувати деструктивні еколого-економічні зміни, що відбуваються в лісовому біоценозі.

4. Оцінка системи повинна бути простою і зрозумілою, щоб кожен менеджер міг користуватися нею без спеціальної підготовки. Це дасть можливість спеціалістам держлісгоспів без надмірних зусиль розрахувати оціночні показники використання всіх компонентів лісу, а економічним службам підприємств проводити аналіз і оцінку їх використання як за видами діяльності, так і в цілому по підприємству.

Запропонована система показників комплексного використання лісових ресурсів охоплює всі компоненти системи DMFR і включає в себе такі якості як системність, інформативність, коректність. В систему оцінки включені такі групи показників: І- ресурсні; II - результативні; III - інтенсивності; IV -оцінкові; V - екологічності. В межах кожної групи для всіх компонентів лісу нами запропоновані такі показники оцінки, які найповніше відбивають специфіку використання конкретного компонента (табл. 2).

Система асимілювала в собі комплексний підхід багатьох авторів, але не копіює їх показників. Показники запропонованої системи можна використовувати і як оціночні при розрахунку фондів матеріального заохочення. Важливим аспектом раціонального використання лісових ресурсів є визначення впливу господарської діяльності підприємства на екологічний стан довкілля. Оцінку цього впливу запропоновано здійснити базуючись на методах лінійного програмування. Виробнича діяльність підприємства описується за допомогою математичної моделі, цільова функція (Z), що представляє собою загальну ринкову вартість всіх видів деревини, яка заготовляється підприємством, має вигляд:

, (3.1)

що при системою обмежень

(3.2)

Таблиця 2

Система показників оцінки використання деревних і недеревних ресурсів

Види	Групи показників оцінки
ресурсів	І. Ресурсні	II. Результативні	III. Інтенсивності	IV. Оцінкові	V. Екологічності
	1. Лісова площа - S	4. Обсяг користування	7. Коефіцієнт вико	9. Вихід товарної про	11. Екологічна шкода - Ед:
	2. Обсяг ресурсів, мож	ресурсами - РКд,	ристання ресурсів	дукції- ВТПд,	а) пошкодження дерев і кущів -
	ливих для господарсь	РКд=РВд-Рн-Рнл-Рнр-	за масою - Км;	а) з 1 мЗ деревини	Епд;
	кого освоєння - РОд,	Рнв		ВТПдм=ТПд/РКд;	б) знищення лісових культур-
	РО д=РЛФ+РД+РІ	5. Обсяг товарної	Км=РКд/РВд	б) з 1 га лісової площі-	Елк;
	3. Обсяг відпуску ре-	продукції -ТПд,	8. Коефіцієнт вико	ВТПдS=ТПд/S;	в) знищення сіянців і сад-
Деревні	сурсів-РВд,	одержаної від реалі	ристання ресурсів	10. Одержано прибутку	женців - Ес;
(Д)	РВд=РОд +ДРОд	зації лісоматеріалів	за площею - Кs,	-ОПд:	г) пошкодження грунту - Егр;
\г^/		(ТПгк, ТПлг, ТПі) і	Кs-РКд/S	а) з 1 мЗ деревини-	д) пошкодження інших об'єк-
		продукції переробки		ОПдм=Пд/РКд;	гів - Еі;
		деревини (ТПпд)		б) з 1 га лісової площі-	е) забруднення атмосфери в
		ТПд=ТПгк+ТПлг+Тпі		Опд5=Пд/S;	процесі перероблення дере
		+ТПпд			вини (Едо)
					ЕД=Епд+Елк+Ес+Егр+Еі+Едо
	1. Лісова площа - S	4. Обсяг ресурсів, які	7. Коефіцієнт вико	9. Вихід товарної	11. Екологічна шкода - Ен
	2. Обсяг експлуата	використовують	ристання не дерев	продукції з одиниці	а)пошкодження ягідників -
	ційних ресурсів- РЕн	фактично - РКн	них ресурсів за	ПЛОЩІ- ВТІІНS	Еня;
	РЕн-РПн-ПВн	РКн=Рг+Ря+Рп+Рб.с+	масою- Кнм	ВТПнs-ТПн/S	б) знищення лісових культур
Недеревні	3. Обсяг ресурсів, за	Рін	Кнм=РКн/РВн	10. Одержано прибутку	- Ен.лк;
ресурси	лучених до госпо	5. Обсяг товарної про	8. Коефіцієнт вико	з одиниці площі - ОПнs	в) пошкодження інших
рослинного	дарського використан	дукції одержаної від	ристання недерев	ОПнs=Пн/S	обєктів - Ен.ін
походження	ня- РВн	побічного лісокорис-	них ресурсів за		Ен=Еня+Ен .лк+Ен. ін
(М)	РВн=РЕн-РНн	тування-ТПн	площею Кн5
		ТПн=ТПс+ТПнф+ТПк	Кн5=РКн/S
		6. Обсяг одержаного
		прибутку- Пн
		Пн=Пс+Пнф+Пк

(3.3)

(3.4)

де: q_ij - числова величина і-го екологічного фактору, що продукується 1 га

лісу групи деревостанів (кількість виділеного кисню, поглинутого вуглекислого газу, пилу чи сажі, кількість затриманої вологи, тощо);

a_j - запас деревини на 1 га лісу j-ї групи;

S_j- площа, зайнята лісами j-ї групи;

k_j - коефіцієнти, що задають допустимий для вирубки процент площі j-ї групи ( 0 k _j 1);

V_i - сукупний максимально можливий обсяг i-го екологічного фактору, що продукується на всій лісовій території суб'єкта господарювання;

V_і < bі = р-Vі - допустимий понижений обсяг продукування i-го

екологічного фактору, де 0 <р < 1;

с_j - вартість одного кубометра заготовленої деревини j-ї групи;

x_j - кількість заготовленої деревини j-ї груп (шукані величини);

м - кількість екологічних факторів, які враховуються в моделі;

п - кількість лісових груп за типами.

Математична модель спробувана на трьох групах екологічних факторів: продукування кисню, поглинання вуглекислого газу, затримання пилу та сажі; та на чотирьох групах: ліс твердолистяних порід, ліс м'яколистяних порід, хвойний ліс, змішаний ліс.

Структурна схема визначення даних які характеризують вплив господарської діяльності на екологічний стан довкілля приведена в табл. 3.

Ефективність роботи лісової галузі і покращання екологічної ситуації в ній неможлива без впровадження прогресивної системи машин, механізмів і резервних технологій. Це сприятиме впровадженню у виробництво сучасних технологічних комплексів для збору та переробки насіння; вирощуванню високопродуктивного селекційного посадкового матеріалу; розробці заходів щодо механізованого збору, пакетування і вивезення лісосічних відходів; розробці прогресивних технологічних, екологоощадних технологій при проведені рубок головного та проміжного користування в рівнинних і особливо в гірських умовах.

Особливу увагу необхідно приділяти пошуку і впровадженню лісових ґрунтозахисних і природоохоронних технологій у гірський частині Карпат. Важливість цього питання підтверджує і прийнятий Закон України "Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах".У цьому плані пропонується впровадження на підприємствах лісового господарства комплексу лісозаготівельних машин, таких як валочно-пакетувальна машина ЛП - 19А, безчокерний трелювальний трактор ТБ-1, сучкорізна машина ЛП-33, щелепний навантажувач ЛП-2.

Таблиця 3

Структурна схема даних для проведення моделювання

Групи деревостанів Екологіч- ні фактори	Твердолистяні породи	М'яколистяні породи	Хвойні Породи	Змішані Породи	Кількісний по-казник дії екологічного фактору
Продукування кисню	x1	x2	x3	x4	V1 - b1
Поглинання вуглекислого газу	x1	x2	x3	x4	V2 - b2
Затримання пилу та сажі	x1	x2	x3	x4	V3 - b3
Допустима для вирубування кількість лісу
Ринкова вартість м3 зрубаної деревини	С1	C2	C3	C4

Успішно проводиться пошук і впровадження нових ґрунтозахисних і природоохоронних технологій у гірській частині Карпат. Так, наприклад, у Славському, Сколівському і Турківському держлісгоспах ДЛГО "Львівліс" працюють канатно-підвісні установки чеського виробництва для спуску деревини з гір, сучкорізні машини SV-6-098, бензопили німецької фірми "STIHL" та інші механізми. Впровадження названих і інших заходів науково-технічного прогресу дали змогу за рахунок механізації трудомістких операцій в процесі заготівлі лісу і перенесення розкряжування на нижні склади довести вихід ділової деревини до 95%, значно покращити екологічний стан на землях лісового фонду і лісових насадженнях.

До природоохоронних заходів в процесі експлуатації гірських лісів, слід віднести збереження надійного підросту, головних лісоутворюючих порід, запобігання ерозії ґрунту, раціональні і перспективні засоби механізації первинного транспортування лісу, застосування підвісних канатних лісотранспортних систем, які успішно конкурують з іншими засобами трелювання лісу.

У зв'язку з цим пропонується поетапне впровадження канатних установок для освоєння важкодоступних гірських лісових масивів з метою збереження екологічної ситуації. При цьому для збереження лісових екосистем потрібно щорічно виготовляти 8-10 канатних установок і поетапно впроваджувати їх для освоєння важкодоступних, екологічно чутливих гірських лісових масивів. Слід відмітити, що в країнах Західної Європи щорічно створюється від 50 до 200 канатних установок. Але використання їх проходить переважно в регіонах з добре розвинутою сіткою автомобільних доріг, де трелювання проводиться на порівняно невеликі відстані в 200-300м.

Наукові дослідження і практичний досвід спеціалістів з питань лісоексплуатації і лісового господарства підтверджують, що серед інших видів наземного трелювання найбільш доцільним, екологічно не шкідливим, ґрунтозахисним і природоохоронним є кінне трелювання деревини. Однак, в попередні роки велике кількість заготівельної деревини та більш ефективне використання механізмів при низькій на той час вартості пального, надавали перевагу тракторному трелюванні. Ерозія ґрунту та інші порушення природоохоронного режиму при цьому не відшкодовувалися.

В цьому плані пропонуємо застосовувати для трелювання деревини парокінні упряжки, що дає можливість зберегти ґрунтовий та рослинний покрив, приріст, звести до мінімуму пошкодження стоячих дерев, сприяти покращанню екологічної ситуації в цілому і отримання економічного ефекту. При цьому, на основі проведених розрахунків встановлено, що експлуатаційні витрати при тракторному трелюванні на машинозміну становить 86,2грн. і на м³ - 3,1 грн. При кінному трелюванні ці витрати становлять відповідно 14,0 і 0,8 грн.

Пріоритетним напрямком розвитку підприємств лісового комплексу, виходячи з їх сучасного стану та впливу на системи природних факторів (рис.1.) є їх вихід на більш ефективні технологічні процеси та ринкові важелі господарювання. Це сприятиме виходу галузей лісового комплексу на екологічно збалансований розвиток.

Раціональне використання лісових ресурсів в значній мірі залежить і від форм власності в лісовій галузі. Тут слід враховувати досвід більшості розвинутих країн світу, де існує державна, приватна, муніципальна, громадсько-колективна і кооперативна власності.

Найбільш оптимальним варіантом приватизації на підприємствах лісової галузі ми вважаємо перетворення існуючих цехів на приватні та колективні, а на базі великих деревообробних цехів, де викуп ускладнено - створення акціонерних товариств.

Успішне функціонування підприємств лісового господарства, відтворення лісоресурсного потенціалу і раціональне використання природних ресурсів в значній мірі залежить і від організації суб'єктів господарської діяльності. В цьому плані заслуговує уваги запропонована нами прогресивна форма організації праці і її оплати, де в основному передбачено створення мобільних, невеликих за чисельністю малих підприємств (бригад) як з числа працівників держлісгоспів, так і найманих зі сторони робітників. Такі бригади можуть виконувати роботи на заготівлі і вивозу лісу, відтворення лісових насаджень і догляду за ними, виконанні робіт по захисту лісу та ін.

Важливим питанням ефективного використання лісових ресурсів є експорт лісу. Ситуація яка склалася навколо експорту лісу і, особливо, круглих матеріалів досить складна і неоднозначна. У 1999 році частка оброблених матеріалів в експорті лісопродукції України становила 2,8%, а круглих необроблених - 6,7%. Як показують дослідження до експорту лісопродукції залучалось біля 50% різних посередницьких структур, що негативно вплинуло як на організацію самого експортного процесу, так і на збереження лісових насаджень. Адже посередницькі структури діяльність яких в більшості випадків базується лише на отримані прибутку різними шляхами, нехтують всіма правилами лісокористування, не дотримуються правил ведення підприємницької діяльності в умовах ринку.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення шляхів реформування лісоресурсної складової природного комплексу регіону та запропоновано модель організації лісозаготівель з урахуванням екологічних факторів.

1. Для ефективного використання лісових ресурсів в ринкових умовах господарювання розроблена оціночна система показників, застосування якої дасть можливість характеризувати не лише повноту та інтенсивність лісокористування, але й врахувати деструктивні еколого-економічні зміни, які відбуваються у лісовому біоценозі держлісгоспів. Основою системи є натуральні і вартісні показники, які практично застосовуються в бухгалтерському обліку, статистичній звітності і обліку лісового фонду. Вона є простою і зрозумілою, що надає можливість спеціалістам різних виробництв застосувати її без надмірних трудовитрат.

2. Розроблена модель організації лісозаготівель об'єктом господарювання з урахуванням впливу екологічних факторів за допомогою якої може бути досягнутий компроміс між грошовою вигодою об'єкта господарювання і природним середовищем, тобто екологічним чинником. Вона базується на методах розв'язування оптимальних задач лінійного програмування і, зокрема симплекс-методу, який як і всі задачі лінійного програмування передбачає створення математичної моделі досліджуваних процесів та її покрокове приведення до оптимального розв'язку.

3. На основі досягнень науково-технічного прогресу запропоновано процес впровадження у виробництво сучасних технологічних комплексів, що поєднують у собі систему машин, механізмів та сучасні прогресивні технології для відновлення лісосировинних ресурсів і підвищення соціально-економічних і екологічних функцій лісових насаджень. Такий підхід до розв'язання проблеми науково-технічного прогресу базується на взаємодії всіх складових господарського механізму, системи управління, важелів ринкової економіки та економічних інтересів у найбільш ефективному використанні прогресивних ресурсо- і екологоощадних технологій.

4. Найкращих результатів у використанні, відтворенні та охороні лісових ресурсів досягли комплексні лісові підприємства. В цих підприємствах упродовж двох десятиріч (1960-1980 роки) створилися передумови для комплексного використання всіх компонентів лісу. Фактично це був новий тип підприємств, в якому завдяки комбінуванню об'єднуються організаційно, технологічно і економічно в одну господарську систему три виробництва -лісогосподарське, добувне і переробне.

5. Несприятлива вікова структура, яка сформувалась через надмірні рубки повоєнних років негативно впливає на запаси деревини, продуктивність лісостанів і на лісосировинний потенціал. Щоб запобігти цьому негативному процесу - виснаженню лісів і підвищити їх продуктивність без додаткових інвестицій, рубки головного користування упродовж 15-20 років необхідно проводити в обсягах на 20-30 % менших від величини розрахункової лісосіки.

6. На основі Закону України "Про мораторій на проведення рубок на гірських схилах в ялицево-букових насадженнях Карпат" та інших законодавчих матеріалів розглянуто питання забезпечення екологічно збалансованого лісокористування, запобігання проявам негативних наслідків природних явищ, посилення захисних, кліматорегулюючих, водоохоронних, санітарно-гігієнічних та інших корисних властивостей лісів.

7. Відсутність екологоощадних технологій, неякісна розробка лісосік, безсистемні трелювальні роботи завдають значних економічних та екологічних втрат. Тому пропонується заміна трелювальних тракторів і тягачів загальногосподарського призначення парокінними упряжками, що дасть можливість зберегти ґрунтовий та рослинний покрив, підріст, звести до мінімуму витрати пов'язані з утриманням механізмів, сприяти покращанню екологічної ситуації в цілому і отриманні екологічного ефекту.

8. Ефективне функціонування підприємств лісового господарства, відтворення лісоресурсного потенціалу, раціональне використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища в певній мірі залежить від організації праці суб'єктів господарської діяльності. В цьому плані заслуговує уваги створення мобільних, не великих за чисельністю малих підприємств (бригад) з числа працівників держлісгоспів, або з найманих зі сторони робітників, які працюють на основі договорів з держлісгоспами на виконання тієї чи іншої роботи на протязі визначеного часу.

9. В ефективності використання лісових ресурсів важливе місце відводиться експорту лісу, який не повинен наносити шкоди лісовому господарству і навколишньому середовищу. Експорт лісу і всієї лісопродукції повинен базуватись на сертифікації лісу, на реальній законодавчій базі з цього питання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Римар М.В., Бець М.Т., Дворяшина Н.С., Кисіль Н.М., Огородник М.М., Савчук О.Я., Шевченко Г.С. Економічний аналіз виробничої діяльності лісогосподарських і деревообробних підприємств. - Львів: УкрДЛТУ. - 1999. -238 с. Особистий внесок: параграф 5. Аналіз витрат на виробництво продукції. - С. - 94-110; параграф 6. Аналіз фінансових результатів діяльності промислових підприємств. - С. - 124-137.

2. Дворяшина Н.С. Збереження лісопродукції на залізничному транспорті // Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ. - 1995. - Вип. 3.3. - С. 147-148.

3. Дворяшина Н.С.Аналіз збереження цінностей на транспорті Львівська залізниця // Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ. - 1995. - Вип. 3.3. - С. 98

4. Дворяшина Н.С. До питання економічної оцінки лісових ресурсів //Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.4. - С. 280-283.

5. Римар М.В., Дворяшина Н.С. Стан і шляхи розвитку лісоресурсного потенціалу України. //Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ. - 1998. Вип. 9.4. -С.234-238. Особистий внесок: пропозиції щодо забезпечення виробництва лісопродукції лісокомбінатів сировиною та рекомендації з питань підвищення ефективності лісокористування.

6. Дворяшина Н.С. Еволюційний розвиток організаційної форми галузей лісового комплексу Карпат // Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ. - 1999 -Вип. 9.8. - С. 151-155.

7. Сенько Є.І., Дворяшина Н.С. Система показників оцінки комплексного використання лісових ресурсів //Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.3. - С. 46-53. Особистий внесок: розроблено систему показників використання деревних і рекреаційних ресурсів.

8. Дворяшина Н.С. Еколого-економічні природні лісові ресурси // Лісове господарство. Лісова, паперова і деревообробна промисловість. - Львів: УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 28. - С. 87-92.

АНОТАЦІЯ

Дворяшина Н.С. Еколого-економічні засади використання і відтворення лісових ресурсів ( на прикладі Західного регіону України).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена питанням вивчення сукупності еколого-економічних питань, пов'язаних з лісовими ресурсами регіону, виявленню тенденції їх відтворення і використання та обґрунтування основних напрямків реформування лісоресурсної складової природного комплексну регіону. В ній поглиблено теоретико-методологічні засади організації комплексного лісокористування, удосконалено систему еколого-економічних показників комплексного лісокористування, запропоновано новий методичний підхід до оцінки впливу екологічних факторів на навколишнє середовище в процесі діяльності лісогосподарських підприємств. На основі досягнень науково-технічного прогресу обґрунтовано напрямки удосконалення системи управління підприємствами лісового комплексу, що поєднують у собі систему машин і механізмів на сучасні прогресивні технології для відновлення лісосировинних ресурсів і підвищення соціально-економічних функцій лісових насаджень.

Ключові слова: еколого-економічна оцінка, економічний механізм, відтворення лісових ресурсів, оціночні показники, інтенсивність лісокористування.

АННОТАЦИЯ

Дворяшина Н.С. Эколого-экономические аспекты использования и воспроизведения лесных ресурсов ( на примере Западного региона Украины).- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 - экономика природопользования и охраны окружающей среды.- Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена вопросам изучения совокупности эколого-экономических вопросов, связанных с лесными ресурсами региона, выявлению тенденций их воспроизводства и использования, обоснованию основных направлений реформирования лесоресурсной составной природного комплекса региона. В работе обоснован эколого-экономический механизм использования и воспроизведения лесных ресурсов, реализация которого позволит достичь согласованности интересов общества, лесных предприятий и окружающей среды.

Принципиально новой особенностью выполненного исследования есть изучению всей совокупности эколого-экономических вопросов, связанных с лесными ресурсами региона, которое позволило выявить тенденции их воспроизводства и использования и обосновать основные направления реформирования лесоресурсной составной природного комплексного региона. Детализированы теоретико-методологические основы организации комплексного лесоиспользования, которые базируются на социально-экономических показателях и учитывают деструктивные экологические изменения, что происходят в лесных биоценозах в результате их интенсивного хозяйственного использования. Предложен новый методический подход к оценке влияния экологических факторов на окружающую среду в процессе деятельности лесохозяйственных предприятий, что базируется на математическом моделировании. На основе обобщения литературных источников и собственных материалов исследования конкретизированы понятия экономического эффекта, что представляется как элемент изменения в пространстве и времени условий окружающей среды и природоресурсного потенциала в результате влияния различных факторов лесных экосистем на экономические результаты производства.

...