Орнітофауна як структурний елемент культурбіогеоценозів м. Донецька та прилеглих до нього зелених захисних зон

Виявлення закономірностей циклічної динаміки орнітофауни біогеоценозів міста, оцінка впливу низки урбогенних процесів на неї. Встановлення ступеня схожості складу орнітофауни приміських зелених захисних зон та насаджень міста, рекомендації по формуванню.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 28.07.2014
Размер файла 41,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Орнітофауна як структурний елемент культурбіогеоценозів м. Донецька та прилеглих до нього зелених захисних зон

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Птахи є невід'ємним складовим компонентом міських біогеоценозів. Завдяки інтенсивному обміну речовин і великій кількості споживаного корму, високій рухливості та здатності концентруватися в місцях з високою щільністю своїх жертв, вони регулюють чисельність безхребетних і дрібних ссавців (Воробейчик и др., 1994). Різноманітність видового складу та висока щільність населення комахоїдних птахів сприяють збереженню зелених насаджень (Бельгард, 1960; Губкин, 1971; Иноземцев, 1978; Ильичев и др., 1987; Кошелев, Пересадько, 1997; Гузій, 2001 та ін.); насінньоїдні птахи виконують роль регулятора кількості рудеральної рослинності (Храбрый, 1991; Кошелев, Пересадько, 1997 та ін.). Важлива також участь птахів у поширенні насіння деяких рослин (Воробейчик и др., 1994; Чаплыгина, 2000 та ін.). Птахи є найважливішим джерелом надходження органічних речовин у системі у вигляді екскреторного опаду (Булахов и др., 1996, 1997, 2001, 2002). Населення птахів здатне виконувати індикаційну роль при дослідженні змін середовища внаслідок перетворення його людиною (Ильичёв и др., 1987; Булахов и др., 1996; Чаплыгина, 2003 та ін.). Треба також відзначити існування деяких негативних сторін перебування птахів у місті. Збільшення чисельності деяких синантропних видів може призвести до зростання числа ушкоджень з їхнього боку різних споруд і повітряно-транспортних засобів (Ильичёв и др., 1987; Соколов и др., 1990; Храбрый, 1991 та ін.). Відома участь птахів у перенесенні орнітозів (Львов, 1977; Вишев и др., 1984; Ильичёв, Фомин, 1988; Благосклонов, 1991 та ін). З кожним сезоном міграцій з'являються нові штами вірусу грипу, що є результатом їхнього латентного перебування та модифікації в тілі птахів (Серебряков, 2002). Таким чином, вивчення орнітофауни урбанізованих територій та закономірностей її формування - надзвичайно актуальна задача.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи входила до складу держбюджетної теми кафедри зоології Донецького національного університету «Вивчення фауни наземних хребетних Донецької області» Г-91/36 (номер державної реєстрації 01920003968), в якій Штірц Ю.О. була виконавцем. Внесок здобувача у виконання зазначеної держбюджетної теми полягав у зборі та обробці матеріалу зі структури орнітофауни м. Донецька та інших міст і населених пунктів Донецької області.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було встановлення складу та структури орнітофауни як елемента культурбіогеоценозів м. Донецька та прилеглих до нього зелених захисних зон.

Для досягнення цієї мети передбачалося вирішення таких завдань:

виявлення закономірностей циклічної динаміки орнітофауни біогеоценозів міста;

оцінка впливу низки урбогенних процесів на сукцесійну динаміку орнітофауни житлової забудови міста;

виявлення закономірностей консортивних зв'язків птахів із деревними автотрофами в умовах великого промислового міста;

оцінка впливу автотранспортних магістралей на розподіл птахів у придорожніх біогеоценозах урбанізованих територій;

встановлення ступеня схожості складу орнітофауни приміських зелених захисних зон та насаджень міста;

розробка рекомендацій до спрямованого формування орнітофауни міста.

Об'єкт дослідження - орнітофауна як структурний елемент культурбіогеоценозів м. Донецька та прилеглих до нього зелених захисних зон.

Предмет дослідження - структурна організація населення птахів, консортивні зв'язки птахів із деревними автотрофами.

Методи дослідження - обліки чисельності птахів проводились маршрутними методами (опис методів наведено в роботі А.І. Гузія (1997)). Для дослідження консортивних зв'язків птахів використовувалась методика хронометрування денного бюджету часу птахів-консортів на один екземпляр автотрофа, запропонована В.Л. Булаховим (цит. за: Пономаренко, 1997, 2000). Для аналізу консортивних зв'язків птахів застосовувався метод розподілу життєвих форм за системою М.П. Акімова (1948, 1955). З метою виявлення схожості в структурі орнітофауни різних біогеоценозів, а також подібних систем консортивних зв'язків, які формуються в консорціях деревних автротрофів, використовувався метод кластерного аналізу (Песенко, 1982). Для оцінки залежності значення загального денного бюджету часу птахів-консортів на один екземпляр автотрофа від виду автотрофа - детермінанта консорції було використано однофакторний дисперсійний аналіз (Лакин, 1990). Для встановлення ступеня впливу урбогенних процесів на сукцесійну динаміку орнітофауни, а також характеристик автомагістралей на розподіл птахів у придорожніх біогеоценозах використовувався інформаційний аналіз за методом Орлоці (Нешатаев, 1987).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше виявлено основні закономірності циклічної динаміки структури орнітофауни урбанізованих біогеоценозів в умовах Донбасу. Установлено, що на хід сукцесійної динаміки орнітофауни житлової забудови міста більш вагоме значення справляє біогеоценотичне оточення ділянки житлового масиву, ніж вік забудови та ступінь її озеленіння. Вперше виявлено закономірності консортивних зв'язків птахів із деревними рослинами в умовах великого міста Донбасу. Виявлено частку внеску біоморф птахів у формування системи консортивних зв'язків із деревними автотрофами в умовах урбанізованих біогеоценозів. Установлено, що в умовах міста інтенсивність руху автотранспорту справляє більш вагоме значення на розподіл птахів у придорожніх біогеоценозах, ніж ступінь озеленіння придорожньої смуги.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено рекомендації до спрямованого формування орнітофауни культурбіогеоценозів м. Донецька, які прийняті Головним управлінням містобудування й архітектури м. Донецька та Державним лісогосподарським об'єднанням «Донецькліс». Ці рекомендації можуть використовуватися при плануванні забудови території міста, підборі деревних рослин при озеленюванні житлових районів, плануванні біотехнічних заходів у межах зелених насаджень з метою спрямованого формування орнітофауни урбанізованих територій. Отримані дані використовуються в навчальному процесі на кафедрі зоології Донецького національного університету в курсах «Зоологія хребетних», «Екологія тварин» і на кафедрі прикладної екології та охорони навколишнього середовища Донецького національного технічного університету в курсах «Основи екології», «Урбоекологія».

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота являє собою самостійне завершене дослідження, результати якого одержані здобувачем особисто. Внесок здобувача до наукових праць у співавторстві полягав у самостійному зборі матеріалу, його аналізу, а також у самостійному опису результатів досліджень та висновків. Внесок співавторів д.б.н. М.М. Ярошенка та к.б.н. А.Д. Штірца в спільні наукові публікації полягав у наукових консультаціях при плануванні та проведенні досліджень, редагуванні тексту рукопису публікацій. Матеріал, який було покладено в основу роботи «Структура орнитокомплексов парковой зоны города Донецка в репродуктивный период» (Природничий альманах. Сер. Біол. науки: Зб. наук. праць. - Херсон: Персей, 2002. - Вип. 2 (3). - С. 256-261; співавтор - Штірц А.Д.), збирався особисто дисертанткою. Ю.О. Штірц самостійно зроблено аналіз структури орнітофауни паркової зони м. Донецька в репродуктивний період та сформульовано висновки. Загальний внесок здобувача в роботу становить 80%.

У роботі «Сравнительная характеристика орнитокомплексов населённых пунктов центральной и южной части Донецкой области» (Праці наук. конф. ДонНУ за підсумками наук.-досл. роботи за період 1999-2000 рр. Секція біол. наук (м. Донецьк, 18-20 квітня 2001 р.). - Донецьк: ДонНУ, 2001. - С. 35-39; співавтор - Штірц А.Д.) фактичний матеріал з орнітофауни різних населених пунктів центральної та південної частини Донецької області збирався особисто здобувачем. Ю.О. Штірц самостійно проведено порівняльний аналіз структури досліджуваних орнітокомплексів та сформульовано висновки. Загальний внесок дисертантки в роботу становить 80%.

У роботі «Сезонная динамика структуры орнитокомплексов одноэтажной жилой застройки крупного промышленного города (на примере города Донецка)» (Матеріали Всеукр. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених «Біорізноманіття природних і техногенних біотопів України» (м. Донецьк, 19-22 листопада 2001 р.). - Ч. II. - Донецьк: ДонНУ, 2001. - С. 110-115; співавтор - Ярошенко М.М.) здобувачем особисто збирався фактичний матеріал з сезонної динаміки орнітофауни одноповерхової житлової забудови м. Донецька. Підбір методів дослідження, подальшу обробку зібраного матеріалу та висновки зроблено Ю.О. Штірц самостійно. Загальний внесок дисертантки в роботу становить 80%.

У роботі «Консортивные связи птиц с робинией лжеакацией (Robinia pseudoacacia L.) в условиях урбанизированного ландшафта Донбасса» (Зб. доп. І міжнар. наук. конф. аспірантів та студентів «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів» (м. Донецьк, 16-18 квітня 2002 р.). - Донецьк: ДонНТУ, ДонНУ, 2002. - Т. 2. - С. 90-91; співавтор - Ярошенко М.М.) Ю.О. Штірц особисто досліджено трофічні та топічні консортивні зв'язки птахів із деревним автотрофом - детермінантом консорції в умовах урбанізованих біогеоценозів. Дисертанткою здійснено самостійний підбір методів дослідження, обробку зібраного матеріалу. Загальний внесок здобувача в роботу становить 80%.

Права співавторів колективних публікацій не порушено.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи пройшли апробацію на науковій конференції «Биологические исследования на природоохранных территориях и биологических стационарах» (с. Гайдари Харківської обл., 1999); VI и VII наукових конференціях «Изучение и охрана птиц бассейна Северского Донца» (м. Харків, 1999; м. Донецьк, 2000); І республіканській конференції молодих вчених «Актуальные вопросы современной биологии» (м. Сімферополь, 2000); I міжнародній науковій конференції «Структура та функціональна роль тваринного населення в природних і трансформованих екосистемах» (м. Дніпропетровськ, 2001); XI міжнародній орнітологічній конференції «Актуальные проблемы изучения и охраны птиц Восточной Европы и Северной Азии» (м. Казань, 2001); XI міжнародному симпозіумі «Современные проблемы биоиндикации и биомониторинга» (м. Сиктивкар, 2001); Всеукраїнській зоологічній конференції «Зоологічні дослідження в Україні на межі тисячоліть» (м. Кривий Ріг, 2001); Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Біорізноманіття природних і техногенних біотопів України» (м. Донецьк, 2001); науковій конференції Донецького національного університету за результатами науково-дослідної роботи за період 1999-2000 рр. (м. Донецьк, 2001), І міжнародній науковій конференції аспірантів та студентів «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів» (м. Донецьк, 2002); науковій конференції молодих вчених «Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно-змінених територіях» (м. Кривий Ріг, 2002); II міжнародній науковій конференції «Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах» (м. Дніпропетровськ, 2003), а також на наукових семінарах кафедри зоології ДонНУ.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 22 наукових праці, серед них 8 - статті у наукових фахових журналах та виданнях, затверджених у переліку ВАК України, 2 - статті у збірниках наукових робіт та 12 - матеріали й тези конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, 9 розділів, висновків, списку літератури та 5 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 400 сторінок, з них основного тексту - 160 сторінок. Робота містить 29 таблиць та 47 рисунків (46 сторінок). Список літератури (64 сторінки) нараховує 537 найменувань (з яких 73 - іноземними мовами). Додатки А-Д (130 сторінок) містять таблиці до основного тексту дисертації.

Основний зміст роботи

біогеоценоз орнітофауна урбогенний приміський

У ВСТУПІ обґрунтовується актуальність теми дисертації, формулюються мета і завдання дослідження, розкривається наукова новизна отриманих результатів, визначаються можливості практичного використання результатів.

Історія вивчення орнітофауни урбанізованих територій

У даному розділі в хронологічному порядку розглянуто літературні джерела, присвячені основним напрямкам вивчення орнітофауни урбанізованих територій. Перші дослідження з даної проблеми в Україні належать ще до початку минулого сторіччя (Рудевич, 1901, 1902, 1903; Боровиков, 1902, 1903). Разом з тим було б помилковим стверджувати, що ця тема достатньо досліджена. Слід зазначити різнобічний підхід дослідників до вивчення даної проблеми. Незважаючи на значну кількість робіт, присвячених вивченню птахів урбанізованих територій, деяким важливим питанням належної уваги не приділялося. У переважній більшості проаналізованих робіт не в повній мірі розглянуто вплив конкретних факторів міського середовища на склад і структуру населення птахів, недостатньо уваги приділяється аналізу впливу різних урбогенних процесів на сукцесійну динаміку орнітофауни, дуже мало робіт присвячено аналізу консортивних зв'язків птахів із деревними автотрофами в межах міста.

Урбанізовані біогеоценози як екологічні системи, їх сучасний розвиток та стан (аналіз літератури)

Проаналізовано літературні джерела щодо рельєфу, клімату, гідрологічних умов, ґрунтів, рослинності, тваринного населення досліджуваної території (Рева, 1970; Слюсарев, 1988; Бурда, 1991; Белова, Травлеев, 1999 та ін.). Показано специфіку міських умов середовища. Наведено приклади розподілу території різних міст при проведенні досліджень їхнього тваринного населення. Згідно з проаналізованими літературними джерелами єдиної класифікації міських біотопів не існує. Градація біотопів обумовлена в першу чергу завданнями кожного конкретного дослідження, а також особливостями того чи іншого міста або населеного пункту. При вивченні закономірностей біогеоценотичного розподілу орнітофауни урбанізованих територій м. Донецька було виділено 7 основних типів біогеоценозів: багатоповерхова житлова забудова, одноповерхова житлова забудова, сквери, парки, лісопарки, кладовища, водно-болотні комплекси. При вивченні впливу конкретних факторів міського середовища на орнітофауну застосовувалася більш дрібна градація зазначених біогеоценозів.

Матеріал та методи досліджень

Методологічною основою проведення досліджень були основні принципи вчення про біогеоценоз (Сукачев, 1956, 1964, 1966, 1972), а також учення про консорції (Беклемишев, 1951; Раменский, 1952; Мазинг, 1966, 1976; Дылис, 1973; Работнов, 1973, 1974, 1976; Селиванов, 1976; Голубець, Чорнобай, 1983; Й.В. Царик, І.Й. Царик, 2002).

Матеріал збирався протягом 1997-2003 рр. на території м. Донецька та прилеглих до нього зелених захисних зон. При вивченні циклічної динаміки орнітофауни міста використовувалася періодизація річного циклу, запропонована С.О. Лопарьовим (1997). Вивчення впливу урбогенних факторів на закономірності сукцесійної динаміки орнітофауни, консортивних зв'язків птахів із деревними автотрофами, впливу автотранспортних магістралей на розподіл птахів у межах урбанізованих біогеоценозів, структури орнітофауни приміських зелених захисних зон проводилося в період гніздування (15 квітня - 30 червня), враховуючи велике значення даного періоду в річному циклі птахів. В основу аналізу топічної та трофічної структури покладено часткову участь відповідних груп у загальній структурі орнітофауни. Виділено 5 топічних та 7 трофічних груп. При проведенні обліків птахів використовувались маршрутні методи: метод Є.С. Равкіна, М.Г. Челінцева (1990) та метод обліку птахів у смузі обмеженої ширини - опис методів наведено згідно з роботою А.І. Гузія (1997). При вивченні впливу автомагістралей на розподіл птахів збір матеріалу проводився вздовж автодоріг, розташованих у кварталах багатоповерхової житлової забудови. При вивченні закономірностей розподілу птахів у придорожніх біогеоценозах враховувалися інтенсивність руху автотранспорту та ступінь озеленіння придорожньої смуги. Мірою інтенсивності руху транспорту було середнє значення кількості транспортних засобів, які проходять через поперечний переріз автодороги за 1 годину в світлий час доби в обох напрямках. Одиницею виміру ступеня озеленіння була кількість деревних рослин на прилеглих до дороги тротуарах у зрілій та пізній стадіях генеративного періоду в перерахуванні на 1 км2. Визначення вікового стану дерев проводилося за системою О.В. Смірнової та ін. (1976).

Вивчення консортивних зв'язків птахів із деревними автотрофами проводилося в межах кварталів багатоповерхової житлової забудови. Як основний метод дослідження консортивних зв'язків птахів використовувалась методика хронометрування денного бюджету часу на один екземпляр автотрофа, запропонована В.Л. Булаховим (цит. за: Пономаренко, 1997, 2000). Для вивчення обрано екземпляри автотрофів у зрілій та пізній стадіях генеративного періоду. У ході збору матеріалу досліджено 16 видів автотрофів - детермінантів консорцій. Досліджено не менше 30 екземплярів кожного виду деревного автотрофа. Для аналізу консортивних зв'язків птахів застосовувався метод розподілу життєвих форм за системою М.П. Акімова (1948, 1955).

Для оцінки видової різноманітності орнітофауни використовувався індекс Шеннона. Оцінку вірогідності різниці значень індексу Шеннона проведено відповідно до методу Хатченсона (Мэгарран, 1992). Для оцінки схожості видового складу орнітофауни біогеоценозів застосовувалась формула Жаккара. Розрахунок середньої арифметичної, помилки середньої, показника точності середньої здійснювався за формулами, наведеними в роботі Г.Ф. Лакіна (1990). Оцінка вірогідності різниці часткової участі топічних і трофічних груп у структурі орнітофауни проводилася відповідно до методу ц-перетворень Фішера (Лакин, 1990).

З метою виявлення схожості в структурі орнітофауни різних біогеоценозів, а також подібних систем консортивних зв'язків птахів, які формуються в консорціях деревних автотрофів, застосовувався метод кластерного аналізу з використанням середніх арифметичних незважених значень евклідової відстані. Побудова дендрограм схожості проводилась з використанням пакета Statistica 5.0 for Windows. Для оцінки залежності значення загального денного бюджету часу птахів-консортів від виду автотрофа - детермінанта консорції використовувався однофакторний дисперсійний аналіз (Лакин, 1990). При попарних порівняннях значень денного бюджету часу застосовувався метод Шеффе (Лакин, 1990).

Для встановлення ступеня впливу урбогенних процесів на сукцесійну динаміку орнітофауни, а також характеристик автомагістралей на розподіл птахів у придорожніх біогеоценозах використовувався інформаційний аналіз за методом Орлоці (Нешатаев, 1987).

Циклічна динаміка біогеоценотичного розподілу орнітофауни урбанізованих територій

У процесі вивчення циклічної динаміки орнітофауни м. Донецька зареєстровано 118 видів птахів. Протягом року максимальна кількість зареєстрованих видів характерна для водно-болотних комплексів у пізньовесняний період (58 видів), мінімальна - для тієї ж категорії біогеоценозів у передвесняний період (26 видів). Найбільшою варіабельністю кількості видів протягом року характеризується орнітофауна водно-болотних комплексів (26-58 видів), найменшою - орнітофауна скверів (29-34 види). В основу порівняння орнітофауни культурбіогеоценозів міста покладено видовий склад птахів, зареєстрованих у різні періоди року, тобто при цілорічних дослідженнях.

Найбільш подібним в умовах міста є склад орнітофауни біогеоценозів багатоповерхової житлової забудови та скверів (Іj=0,98); лісопарків та кладовищ (Іj=0,97). Найменший ступень схожості встановлено між складом орнітофауни водно-болотних комплексів та інших біогеоценозів міста - значення індексу Жаккара варіює від 0,18 до 0,21.

У топічній структурі орнітофауни найбільш динамічною є дольова частка групи синантропів (82,5% порівнянь між суміжними періодами виявили статистично вірогідну різницю), у трофічній - дольова частка групи фітофагів (88,5% проведених порівнянь виявили статистично вірогідну різницю). Виявлено асинхронність циклічної динаміки структури орнітофауни біогеоценозів міста, яка пояснюється нетотожними змінами абіотичних і біотичних характеристик біогеоценозів у досліджувані періоди року та варіюванням потреб птахів у певних ресурсах, обумовленим зміною фаз сезонного циклу.

Вплив урбогенних процесів на сукцесійну динаміку орнітофауни житлової забудови міста

Специфіка формування міських територій у часі створює спектр біогеоценозів, що знаходяться на різній стадії становлення. Це дає можливість простежити вплив низки урбогенних процесів на сукцесійну динаміку тваринного населення. Одним із завдань наших досліджень було встановлення закономірностей сукцесійної динаміки орнітофауни житлової забудови міста під впливом процесів, які мають місце практично в кожному місті: 1) зміна біогеоценотичного оточення територій внаслідок розширення площі міста; 2) збільшення віку міської забудови; 3) озеленювання житлових кварталів.

Міські території мають тенденції до розширення площі та включення у свої межі приміських земель. Так, зі збільшенням площі, займаної містом, приміські біогеоценози стають його периферією, водночас відбувається розширення площі центральної частини міста. Відповідно змінюється біогеоценотичне оточення цих територій.

На прикладі кварталів одноповерхової житлової забудови вивчався вплив віддаленості біогеоценозу від центра міста на склад і структуру його орнітофауни. Вивчення орнітофауни проводилося в трьох типах градацій одноповерхової житлової забудови: 1) розташована в центральній частині міста; 2) у периферійній частині міста; 3) за межами міста, тобто приміська. Під периферійною частиною малася на увазі екологічна околиця міста. У напрямку від центра до пригорода відбувається послідовне збільшення кількості видів і статистично вірогідне зростання значень індексу видової різноманітності Шеннона орнітофауни одноповерхової житлової забудови. Враховуючи значення коефіцієнта інформаційного зв'язку (KІ = 0,1421), розрахованого при проведенні інформаційного аналізу, було зроблено висновок, що склад орнітофауни одноповерхової житлової забудови на 14,2% визначається положенням зазначеного біогеоценозу в низці градацій: центральна частина міста - периферійна - пригород. Приймаючи до уваги існування великої кількості факторів, що впливають на розподіл птахів в умовах міста, вплив зазначеного фактора слід визнати істотним.

Залежність складу та структури орнітофауни від віку багатоповерхової житлової забудови віддзеркалює спільний вплив двох процесів: з одного боку, сукцесійних змін біогеоценозів, з іншого боку, залежності тенденцій формування орнітофауни від етапів розвитку містобудування. Відповідно до віку забудови виділено 4 градації кварталів багатоповерхової житлової забудови: 1) до 1950 р. (до цієї категорії віднесено переважно післявоєнну забудову, а також довоєнну з реставрацією в післявоєнні роки); 2) забудова 1950-1960-х рр.; 3) забудова 1970-х рр.; 4) забудова 1980 - початку 1990-х рр. Послідовного зростання чи зниження числа видів птахів у складі орнітофауни та значень індексу Шеннона зі збільшенням віку забудови не встановлено. Слід зазначити, що максимальне значення індексу Шеннона характерне для відносно нових забудов (Н'=2,155), що, на наш погляд, є одним із прикладів прояву принципу альтернативної різноманітності, наведеного в роботах І.Г. Ємельянова (1994, 1999 а, б), тому що збільшення віку забудови пов'язане з підвищенням різноманітності у підсистемі абіотичних компонентів (збільшення ступеня заасфальтованості території, збільшення числа будівель сфери обслуговування і т. п.), що викликає протилежно спрямовану зміну в структурі біотичного угруповання. Зміни населення птахів, як складової частини біотичного блоку, виявляються в першу чергу зростанням часткового внеску Passer domesticus (L.) у структурі орнітофауни внаслідок інтенсивного заселення їм місцеперебувань і зростанням з його боку конкуренції за місця гніздування, а також зниженням показників чисельності інших видів птахів під впливом зазначених факторів. Отримане значення коефіцієнта інформаційного зв'язку (KІ = 0,0511) свідчить, що населення птахів багатоповерхової житлової забудови на 5,1% визначається віком цієї забудови.

За ступенем озеленіння виділено 4 градації багатоповерхової житлової забудови: 1) менше 1 тис.; 2) 1-5 тис.; 3) 5-10 тис.; 4) більше 10 тис. деревних рослин/км2. Зі збільшенням ступеня озеленіння зростає кількість видів птахів у складі орнітофауни зазначеного біогеоценозу. Послідовного зниження чи зростання значення індексу видової різноманітності Шеннона зі збільшенням ступеня озеленіння не встановлено. Враховуючи отримане значення коефіцієнта інформаційного зв'язку (KІ = 0,0367), було зроблено висновок, що сила впливу зазначеного фактора на склад орнітофауни багатоповерхової житлової забудови дорівнює 3,7%.

Особливості консортивних зв'язків птахів із деревними автотрофами в умовах урбанізованих культурбіогеоценозів

У період гніздування в межах багатоповерхової житлової забудови в формуванні консортивних зв'язків із деревними автотрофами приймають участь 28 видів птахів. Середні значення загального денного бюджету часу птахів-консортів на 1 екземпляр автотрофа варіюють від 55,5 до 724,2 хвилини та зростають у низці консорцій: Populus simonii Carr. - Populus bolleana Lauche - Gleditsia triacanthos L. - Robinia pseudoacacia L. - Aesculus hippocastanum L. - Populus italica (DuRoi) Moench - Betula pendula Roth - Populus balsamifera L. - Populus canadensis Moench - Picea pungens Engelm. - Acer pseudoplatanus L. - Acer negundo L. - Acer platanoides L. - Ulmus pinnato-ramosa Dieck. ex Koehne - Salix alba L. - Populus nigra L. Вплив виду автотрофа - детермінанта консорції на значення загального денного бюджету часу птахів-консортів установлено статистично вірогідним. Середні значення загального денного бюджету часу птахів-консортів статистично вірогідно відрізняються при Р<0,01 для 109 пар консорцій із 120 проведених попарних порівнянь. У системі консортивних зв'язків птахів основну частину денного бюджету часу складають топічні зв'язки: 58,1% (консорція Gleditsia triacanthos) - 98,6% (консорція Aesculus hippocastanum).

Птахи-консорти представлені трьома групами топоморф: дендрофілами (у розумінні дріміофілів за системою М.П. Акімова (1955)), синантропами й убіквістами. Більша частина видів консортів представлена дендрофілами. Для 15 консорцій з числа досліджуваних характерне переважання в загальному денному бюджеті часу часткового внеску синантропів (53,6-97,5%), для консорції Gleditsia triacanthos більш ніж половину загального денного бюджету часу складають дендрофіли - 54,8%.

Клімоморфи представлені сезонними та річними видами. Переважна частина видів консортів належить до другої групи. Для всіх досліджуваних консорцій характерне домінування в загальному денному бюджеті часу внеску річних видів - 95,3-99,9%.

Трофоморфи I порядку представлені трьома групами: фітофагами, зоофагами й еврифагами. За числом видів превалюють зоофаги. Найбільший внесок до загального денного бюджету часу птахів вносять еврифаги - 45,5-97,4%. Фітофаги представлені насінньоїдами, зоофаги - трьома трофоморфами II порядку - мисливцями, засадниками й обшарщиками, еврифаги - обшарщиками й оглядальниками. Найбільшим числом видів консортів представлена група зоофагів-обшарщиків. Максимальний внесок до загального денного бюджету часу птахів-консортів вносять еврифаги-обшарщики - 44,7-97,4%. Трофоморфи III порядку представлені IV і V ланками системи М.П. Акімова (1948, 1955). Форми IV ланки переважають як за числом видів, так і за частковою участю в загальному денному бюджеті часу (70,8-99,8%).

Індивідуальна консорція має ознаки системи, вона містить ті ж функціональні блоки, що й біогеоценоз (Царик Й.В., Царик І.Й., 2002). Виходячи з цього положення, було проведено порівняння видової різноманітності угруповань птахів-консортів, які формуються в консорціях досліджуваних автотрофів. Розрахунок індексу видової різноманітності Шеннона було засновано на середніх значеннях часу взаємодії видів консортів з видом деревного автотрофа, що виступав у ролі детермінанта консорції. Значення індексу Шеннона угруповань птахів-консортів знаходяться в межах від 0,251 (консорція Populus simonii) до 1,794 (консорція Gleditsia triacanthos). Зі 120 проведених попарних порівнянь значень індексу Шеннона в 117 випадках різниця між ними статистично вірогідна.

При проведенні кластерного аналізу на підставі середніх значень часу взаємодії видів консортів з детермінантами системи консортивних зв'язків птахів розподілено на п'ять груп: 1) які формуються в консорції Populus nigra; 2) у консорціях Acer negundo, Acer platanoides, Acer pseudoplatanus; 3) у консорції Salix alba; 4) у консорції Ulmus pinnato-ramosa; 5) у консорціях Picea pungens, Betula pendula, Populus bolleana, Populus canadensis, Populus italica, Populus simonii, Populus balsamifera, Gleditsia triacanthos, Robinia pseudoacacia, Aesculus hippocastanum (рис. 2). Найбільш подібними між собою є системи консортивних зв'язків птахів у таких консорціях: Populus bolleana і Populus simonii, Populus italica і Aesculus hippocastanum, Gleditsia triacanthos і Robinia pseudoacacia.

Вплив автотранспортних магістралей на орнітофауну урбанізованих біогеоценозів

Одним із значущих факторів, що впливають на чисельність птахів на придорожніх територіях, є шум транспорту, обумовлений інтенсивністю та складом транспортного потоку (Луканин, Трофименко, 2001). У ході проведення інформаційного аналізу розподілу птахів у придорожніх біогеоценозах залежно від інтенсивності руху транспорту було виділено три градації автодоріг, що виступали класами фактора: 1) <700, 2) 700-1200, 3) >1200 авт./годину. Враховуючи значення коефіцієнта інформаційного зв'язку (KІ = 0,3434), було зроблено висновок, що 34,3% реєстрацій птахів на придорожніх територіях обумовлено впливом інтенсивності руху транспорту. З огляду на велику кількість факторів, що впливають на розподіл птахів в умовах великого міста, отримана величина інформаційного зв'язку є досить значною. Залежно від ступеня озеленіння придорожньої смуги було виділено 4 градації автомобільних доріг: 1) 5-10 тис.; 2) 10-15 тис.; 3) 15-20 тис.; 4) 20-25 тис. деревних рослин/км2. Значення коефіцієнта інформаційного зв'язку (KІ = 0,0474) вказує, що 4,7% реєстрацій птахів у придорожніх біогеоценозах визначається ступенем озеленіння придорожньої смуги. Отже, сила впливу даного фактора значно нижча, ніж вплив інтенсивності руху транспортного потоку. Спільний вплив зазначених факторів визначає 39,0% реєстрацій. Інші, невраховані, фактори складають 61,0%.

Орнітофауна як структурний елемент культурбіогеоценозів зелених захисних зон, прилеглих до міста Донецька

Основну увагу при вивченні орнітофауни культурбіогеоценозів прилеглих до міста зелених насаджень було зосереджено на двох лісових масивах («Широке» та «Путилівський ліс») та залізничних захисних лісосмугах. У складі орнітофауни зазначених зелених захисних насаджень у період гніздування зареєстровано 61 вид птахів. Значення індексу Шеннона орнітофауни приміських насаджень варіює від 2,300 до 2,595: максимальний показник відзначено для орнітофауни залізничних захисних лісосмуг. У топічній структурі орнітофауни приміських зелених насаджень домінують дендрофіли як за кількістю видів (41-48), так і за частковою участю (57,0-87,7%). Трофічна структура орнітофауни зелених захисних зон характеризується домінуванням ентомофагів, число видів яких варіює від 35 до 39, часткова участь - від 54,6 до 73,3% загальної чисельності всіх видів.

Оцінку схожості видового складу орнітофауни міських і приміських насаджень проведено з використанням індексу Жаккара. Найбільший ступінь схожості відзначено між складом орнітофауни приміських насаджень з міськими лісопарками й кладовищами, найменший - зі скверами.

Установлено зниження числа видів у складі орнітофауни в низці зелених насаджень: приміські насадження - лісопарки міста - міські кладовища - парки - сквери. У межах зелених насаджень, прилеглих до м. Донецька, зареєстровано види птахів, які відсутні в насадженнях міста в період гніздування та складають певний резерв для збільшення видового багатства зелених насаджень міста.

Охорона та спрямоване формування орнітофауни в умовах сучасного міста

У результаті проведення порівняльного аналізу числа видів, які складають населення птахів досліджуваних біогеоценозів, установлено, що культурбіогеоценози парків і лісопарків міста, а також приміських зелених захисних зон є найбільш значущими з позицій збільшення видового багатства орнітофауни урбанізованих територій.

Відповідний підбір деревних рослин може сприяти збільшенню часткової участі дендрофільної групи птахів у структурі орнітофауни житлових масивів. З числа систем консортивних зв'язків птахів у досліджуваних консорціях деревних автотрофів частка участі дендрофілів у денному бюджеті часу птахів зростає в низці консорцій: Aesculus hippocastanum - Populus simonii - Populus balsamifera - Acer pseudoplatanus - Populus nigra - Populus italica - Populus canadensis - Populus bolleana - Acer negundo - Acer platanoides - Salix alba - Betula pendula - Ulmus pinnato-ramosa - Picea pungens - Robinia pseudoacacia - Gleditsia triacanthos. З позицій збільшення видової різноманітності орнітофауни житлових масивів міста слід враховувати показники видової різноманітності консортивних угруповань птахів. Індекс Шеннона угруповань птахів-консортів статистично вірогідно зростає в низці консорцій: 1) Populus simonii - 2) Aesculus hippocastanum - 3) Populus bolleana - 4) Acer pseudoplatanus - 5) Populus italica - 6) Populus canadensis - 7) Populus nigra, Populus balsamifera - 8) Acer negundo - 9) Acer platanoides - 10) Betula pendula, Salix alba - 11) Picea pungens - 12) Ulmus pinnato-ramosa - 13) Gleditsia triacanthos, Robinia pseudoacacia. Разом з тим необхідно пам'ятати, що індивідуальні консорції не відображають, згідно з правилом емержентності, інтегральних властивостей екосистем (Царик Й.В., Царик І.Й., 2002). З огляду на проблеми, пов'язані з впливом автотранспорту на навколишнє середовище, а також загибель птахів на автодорогах, уздовж автомагістралей доцільно уникати висаджування деревних рослин (Populus nigra, Salix alba, Ulmus pinnato-ramosa, Acer platanoides, Acer negundo, Acer pseudoplatanus, Picea pungens), котрі як детермінанти консорцій обумовлюють порівняно високі показники денного бюджету часу птахів-консортів. Підбір деревних рослин слід погоджувати з рекомендаціями дендрологів і фахівців санітарно-гігієнічних служб.

На склад і структуру орнітофауни кварталів житлової забудови більш вагоме значення справляє віддаленість території від околиці міста, ніж вік забудови та ступінь її озеленіння. Положення біогеоценозу в низці: центральна частина міста - периферія - пригород характеризується перш за все його біогеоценотичним оточенням. У зв'язку з цим ефективними слід вважати заходи зі створення в межах міста ділянок, які наближаються за своїми характеристиками до природних біогеоценозів.

Максимум видового багатства птахів водно-болотних комплексів припадає на час сезонних міграцій. Серед мігрантів відзначено види, що потребують охорони. На наш погляд, доцільним є вживання заходів, спрямованих на зниження фактора занепокоєння з боку людини: обмеження відвідування людьми водойм, на яких формуються скупчення птахів-мігрантів, у відповідні періоди року.

Висновки

У складі орнітофауни культурбіогеоценозів м. Донецька та прилеглих до нього зелених захисних зон виявлено 122 види птахів.

Видовий склад птахів приміських зелених насаджень у репродуктивний період найбільшою мірою подібний до складу орнітофауни міських кладовищ та лісопарків (індекс Жаккара складає 0,84-0,85). Відзначено зниження числа видів у складі орнітофауни в низці зелених насаджень: приміські насадження - лісопарки міста - міські кладовища - парки - сквери.

У межах території міста біогеоценози водно-болотних комплексів характеризуються максимальною варіабельністю кількості видів птахів (26-58) протягом річного циклу, мінімальну варіабельність даного показника виявлено для скверів (29-34 види).

Виявлено асинхронність циклічної динаміки структури орнітофауни в межах різних міських біогеоценозів.

Установлено високий ступінь схожості (індекс Жаккара складає більш 0,95) між видовим складом орнітофауни скверів та багатоповерхової житлової забудови, а також міських лісопарків та кладовищ.

На хід сукцесійної динаміки орнітофауни житлової забудови міста більш вагоме значення справляє біогеоценотичне оточення ділянки житлового масиву, ніж вік забудови та ступінь її озеленіння.

Середні значення загального денного бюджету часу птахів-консортів на один екземпляр автотрофа - детермінанта консорції в умовах житлової забудови міста варіюють від 55,5 до 724,2 хвилини та послідовно зростають у низці консорцій: Populus simonii - Populus bolleana - Gleditsia triacanthos - Robinia pseudoacacia - Aesculus hippocastanum - Populus italica - Betula pendula - Populus balsamifera - Populus canadensis - Picea pungens - Acer pseudoplatanus - Acer negundo - Acer platanoides - Ulmus pinnato-ramosa - Salix alba - Populus nigra.

Основну частину загального денного бюджету часу птахів у системі консортивних зв'язків із деревними автотрофами складають топічні зв'язки, на частку яких припадає 58,1-98,6%.

Значення індексу видової різноманітності Шеннона угруповань птахів-консортів, які формуються в консорціях деревних автотрофів, знаходяться в межах від 0,251 до 1,794 і статистично вірогідно зростають у низці консорцій: 1) Populus simonii - 2) Aesculus hippocastanum - 3) Populus bolleana - 4) Acer pseudoplatanus - 5) Populus italica - 6) Populus canadensis - 7) Populus nigra, Populus balsamifera - 8) Acer negundo - 9) Acer platanoides - 10) Betula pendula, Salix alba - 11) Picea pungens - 12) Ulmus pinnato-ramosa - 13) Gleditsia triacanthos, Robinia pseudoacacia.

З числа топоморф у системі консортивних зв'язків птахів 15 консорцій максимальну частку загального денного бюджету часу складають синантропи (53,6-97,5%); у системі консортивних зв'язків птахів із Gleditsia triacanthos - дендрофіли (54,8%). З числа клімоморф для всіх досліджуваних консорцій характерне значне переважання часткового внеску річних видів до загального денного бюджету часу птахів (95,3-99,9%). Максимальний частковий внесок до загального денного бюджету часу з трофоморф І порядку відзначено для еврифагів (45,5-97,4%), з трофоморф ІІ порядку - для еврифагів-обшарщиків (44,7-97,4%), з трофоморф ІІІ порядку - форм IV ланки (70,8-99,8% загального денного бюджету часу птахів-консортів).

В умовах міста на розподіл птахів у придорожніх біогеоценозах більш вагоме значення справляє інтенсивність руху автотранспорту, яка визначає 34,3% реєстрацій птахів, ніж ступінь озеленіння придорожньої смуги. Сумарний вплив цих факторів обумовлює 39,0% реєстрацій птахів в умовах даного біогеоценозу.

Запропоновано рекомендації щодо спрямованого формування орнітофауни урбанізованих біогеоценозів, основними з яких є такі:

збереження та розширення площі парків і лісопарків міста, а також приміських зелених зон, які виконують роль рефугіумів міської орнітофауни;

збільшення мозаїчності біогеоценотичного покриття території міста за рахунок створення ділянок, що наближаються за своїми характеристиками до природних біогеоценозів;

відповідний підбір деревних рослин при озеленюванні житлових кварталів міста:

збільшенню часткової участі дендрофільної групи птахів, а також підвищенню видової різноманітності орнітофауни житлових масивів може сприяти більш часте використання в ході озеленювання кварталів житлової забудови міст таких видів дерев: Gleditsia triacanthos, Robinia pseudoacacia, Ulmus pinnato-ramosa, Picea pungens, Betula pendula, Salix alba, Acer platanoides, Acer negundo (при цьому слід уникати створення ділянок суцільних монокультур);

з позицій охорони птахів міст і навколишнього середовища в цілому вздовж автомагістралей доцільно уникати висаджування деревних рослин (Populus nigra, Salix alba, Ulmus pinnato-ramosa, Acer platanoides, Acer negundo, Acer pseudoplatanus, Picea pungens), котрі як детермінанти консорцій обумовлюють порівняно високі показники денного бюджету часу птахів-консортів.

Підбір деревних рослин слід погоджувати з рекомендаціями дендрологів та фахівців санітарно-гігієнічних служб.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

Стрєлкова Ю.О. До екології гніздування чорного стрижа (Apus apus L.) на території Донецької області // Наук. вісн. Укр. держ. лісотехн. ун-ту: Зб. наук.-техн. праць. - Львів, 1999 а. - Вип. 9.7. - С. 176-178.

Штирц Ю.А. Гнездовая орнитофауна г. Славянска Донецкой области // Вісн. Дніпропетровського ун-ту. Сер. Біологія. Екологія. - 2000 а. - Вип. 8, т. 2. - С. 105-111.

Штирц Ю.А. Структура орнитокомплексов одноэтажной жилой застройки г. Донецка в репродуктивный период // Вісн. Донецького ун-ту. Сер. А: Природн. науки. - 2001 а. - Вип. 2. - С. 288-293.

Штирц Ю.А. Орнитонаселение зелёных насаждений крупного индустриального города в зимний период (на примере г. Донецка) // Вісн. Дніпропетровського ун-ту. Сер. Біологія. Екологія. - 2002 а. - Вип. 10, т. 1. - С. 51-55.

Штирц Ю.А. Распределение птиц в придорожных биотопах в условиях урбанизированного ландшафта (на примере г. Донецка) // Вісн. Донецького ун-ту. Сер. А: Природн. науки. - 2002 б. - Вип. 1. - С. 316-320.

Штирц Ю.А. Сезонные изменения структуры орнитокомплексов кладбищ крупного города (на примере города Донецка) // Межведомств. сб. науч. работ «Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона». - Донецк: ДонНУ, 2002 в. - Вып. 2. - С. 151-155.

Штирц Ю.А. Сезонная динамика орнитонаселения лесопарков крупного индустриального города (на примере г. Донецка) // Наук. вісн. Укр. держ. лісотехн. ун-ту: Зб. наук.-техн. праць. - Львів, 2002 г. - Вип. 12.4. - С. 77-83.

Штирц Ю.А. Циклическая динамика структуры орнитонаселения многоэтажной жилой застройки города Донецка // Вісн. Дніпропетровського ун-ту. Сер. Біологія. Екологія. - 2003. - Вип. 11, т. 1. - С. 229-232.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Особливості формування флори та фауни міста. Опис урбанізованих біоценозів. Значення фітомеліорації міського середовища. Розгляд комплексних зелених зон міста. Аналіз відомостей щодо переважаючих видів флори на території парку відпочинку міста Чернігів.

    дипломная работа [473,6 K], добавлен 21.09.2010

  • Оцінка санітарно-гігієнічного стану зелених насаджень міста Харкова. Аналіз планування території. Планування діяльності щодо збереження насаджень заказника УкрДНІЛГА ім. Г.М. Висоцького. Агротехнічні роботи з поліпшення їх санітарного і естетичного стану.

    дипломная работа [2,4 M], добавлен 10.09.2011

  • Значення зеленого господарства міста. Функції рослинного покриву в містах. Фітомеліоративні системи і їх класифікація. Принципи створення фітомеліоративних систем у містах і приміських зонах. Властивості рослин у складі міських і приміських насаджень.

    курсовая работа [142,9 K], добавлен 28.10.2010

  • Аналіз еколого-ландшафтних особливостей та природної цінності територій Кордівки. Основні шляхи та особливості формування флори та фауни міста, фітоландшафтні особливості міського середовища, формування та природна цінність комплексних зелених зон міста.

    курсовая работа [406,3 K], добавлен 21.09.2010

  • Характеристика шляхів та особливостей формування флори міста. Вивчення ролі рослинного світу в урбоекосистемі і житті міського населення. Властивості рослин, що використовуються у складі міських і приміських насаджень. Екологічні основи інтродукції.

    курсовая работа [44,9 K], добавлен 21.09.2010

  • Наслідки негативного впливу авіаційного транспорту на навколишнє середовище, світові тенденції щодо їх скорочення. Ключові інструменти запровадження "зелених" технологій на авіаційному транспорті, модель системи екологічного менеджменту авіапідприємства.

    статья [323,2 K], добавлен 19.09.2017

  • Місто як система територій. Основні компоненти міської системи: територія, населення, щільність забудови, озеленення. Інженерна інфраструктура міста. Динаміка простору системи міста. Оцінка впливу антропогенних чинників. Процеси формування якості води.

    курсовая работа [226,4 K], добавлен 07.06.2010

  • Просторово-морфологічні характеристики міста. Стійкість міських ландшафтів до антропогенної трансформації. Оцінка впливу антропогенних чинників на місто. Кількість автотранспорту, районування території міста за ступенем забруднення, шумове забруднення.

    методичка [204,3 K], добавлен 07.06.2010

  • Узагальнення фітомеліоративної ролі в умовах великих міст і міських агломерацій. Функції, властиві складовим аграрного елемента міст. Функціональне призначення, розміщення і структура фітомеліоративних насаджень. Конструкція санітарно-захисних насаджень.

    реферат [502,7 K], добавлен 08.12.2010

  • Значення біоценотичних угруповань рослин в житті міських біоценозів. Етапи розбудови та формування ландшафтно-архітектурних систем Києва, ландшафтна структура територій. Характеристика комплексних зелених зон міста і ландшафтно-архітектурних рис покриву.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 21.09.2010

  • Основні проблеми та наслідки виникнення мегаполісів. Джерела забруднення атмосфери, питної води міста. Наслідки надмірного використання штучного світла. Причини зниження кількості та погіршення якості зелених зон. Екологічна ситуація великих міст України.

    контрольная работа [28,3 K], добавлен 15.05.2019

  • Вивчення міста, як типового зміненого ландшафту. Характерні особливості клімату у містах та причини їх виникнення: радіаційний та температурний режими, вологість повітря та опади, режим блискавок. Рекомендації щодо оптимізації мікроклімату м. Черкаси.

    реферат [28,2 K], добавлен 04.12.2010

  • Теоретико-методологічні основи вивчення несприятливих та небезпечних фізико-географічних процесів, методи їх моніторингу. Антропогенні зміни компонентів природи в межах урбанізованих територій. Характеристика природних умов території міста Чернівці.

    курсовая работа [2,2 M], добавлен 10.04.2014

  • Аналіз закономірностей накопичення важких металів у ґрунтах та рослинній продукції в залежності від стійкості природних компонентів та ступеню забруднення території. Огляд стійкості ґрунтів міста Маріуполя та його околиць, ступеню забруднення території.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 15.03.2012

  • Огляд досліджень хімічного складу атмосферних опадів. Особливості утворення поверхневого стоку міста. Забруднюючі компоненти поверхневого стоку на урбанізованих територіях. Порівняльний аналіз фітотоксичності талих і дощових вод на території м. Черкаси.

    дипломная работа [803,5 K], добавлен 18.07.2014

  • Формування зеленого каркасу міста та характеристика екологічної проблеми. Планувальна структура міста і його функціональне зонування. Аналіз методів та способів вирішення проблеми озеленення міста Суми. Екологічні та економічні проблеми озеленення міст.

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 13.03.2019

  • Морфологічно-просторова характеристика міста, його територія, населення, щільність забудови, озеленення, інженерна інфраструктура. Динаміка простору системи міста, побудова моделі розвитку. Вплив антропогенних чинників, комфортність міського середовища.

    курсовая работа [72,8 K], добавлен 03.06.2010

  • Завдання екологічного законодавства в галузі охорони навколишнього середовища. Шляхи планування та забудови територій, забезпечення в них санітарного режиму, охорони зелених насаджень, природоохоронних заходів. Концепція розвитку населених пунктів.

    реферат [19,5 K], добавлен 24.01.2009

  • Загальне оцінювання природних умов Харківської області. Основні об’єкти антропогенного забруднення. Загальне оцінювання екологічного стану. Земельні ресурси та ґрунти, стан поверхневих вод, зелених насаджень та підземної гідросфери Харківської області.

    курсовая работа [3,1 M], добавлен 14.03.2012

  • Структура земельного фонду міста Хмельницький. Чисельність наявного населення та його прогноз. Інженерна інфраструктура. Стійкість міських ландшафтів до антропогенної трансформації. Загальна оцінка людського потенціалу. Оцінка кількості автотранспорту.

    курсовая работа [999,5 K], добавлен 09.01.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.