Орнітофауна як структурний елемент культурбіогеоценозів м. Донецька та прилеглих до нього зелених захисних зон

біогеоценоз орнітофауна урбогенний приміський

У ВСТУПІ обґрунтовується актуальність теми дисертації, формулюються мета і завдання дослідження, розкривається наукова новизна отриманих результатів, визначаються можливості практичного використання результатів.

Історія вивчення орнітофауни урбанізованих територій

У даному розділі в хронологічному порядку розглянуто літературні джерела, присвячені основним напрямкам вивчення орнітофауни урбанізованих територій. Перші дослідження з даної проблеми в Україні належать ще до початку минулого сторіччя (Рудевич, 1901, 1902, 1903; Боровиков, 1902, 1903). Разом з тим було б помилковим стверджувати, що ця тема достатньо досліджена. Слід зазначити різнобічний підхід дослідників до вивчення даної проблеми. Незважаючи на значну кількість робіт, присвячених вивченню птахів урбанізованих територій, деяким важливим питанням належної уваги не приділялося. У переважній більшості проаналізованих робіт не в повній мірі розглянуто вплив конкретних факторів міського середовища на склад і структуру населення птахів, недостатньо уваги приділяється аналізу впливу різних урбогенних процесів на сукцесійну динаміку орнітофауни, дуже мало робіт присвячено аналізу консортивних зв'язків птахів із деревними автотрофами в межах міста.

Урбанізовані біогеоценози як екологічні системи, їх сучасний розвиток та стан (аналіз літератури)

Проаналізовано літературні джерела щодо рельєфу, клімату, гідрологічних умов, ґрунтів, рослинності, тваринного населення досліджуваної території (Рева, 1970; Слюсарев, 1988; Бурда, 1991; Белова, Травлеев, 1999 та ін.). Показано специфіку міських умов середовища. Наведено приклади розподілу території різних міст при проведенні досліджень їхнього тваринного населення. Згідно з проаналізованими літературними джерелами єдиної класифікації міських біотопів не існує. Градація біотопів обумовлена в першу чергу завданнями кожного конкретного дослідження, а також особливостями того чи іншого міста або населеного пункту. При вивченні закономірностей біогеоценотичного розподілу орнітофауни урбанізованих територій м. Донецька було виділено 7 основних типів біогеоценозів: багатоповерхова житлова забудова, одноповерхова житлова забудова, сквери, парки, лісопарки, кладовища, водно-болотні комплекси. При вивченні впливу конкретних факторів міського середовища на орнітофауну застосовувалася більш дрібна градація зазначених біогеоценозів.

Матеріал та методи досліджень

Методологічною основою проведення досліджень були основні принципи вчення про біогеоценоз (Сукачев, 1956, 1964, 1966, 1972), а також учення про консорції (Беклемишев, 1951; Раменский, 1952; Мазинг, 1966, 1976; Дылис, 1973; Работнов, 1973, 1974, 1976; Селиванов, 1976; Голубець, Чорнобай, 1983; Й.В. Царик, І.Й. Царик, 2002).

Матеріал збирався протягом 1997-2003 рр. на території м. Донецька та прилеглих до нього зелених захисних зон. При вивченні циклічної динаміки орнітофауни міста використовувалася періодизація річного циклу, запропонована С.О. Лопарьовим (1997). Вивчення впливу урбогенних факторів на закономірності сукцесійної динаміки орнітофауни, консортивних зв'язків птахів із деревними автотрофами, впливу автотранспортних магістралей на розподіл птахів у межах урбанізованих біогеоценозів, структури орнітофауни приміських зелених захисних зон проводилося в період гніздування (15 квітня - 30 червня), враховуючи велике значення даного періоду в річному циклі птахів. В основу аналізу топічної та трофічної структури покладено часткову участь відповідних груп у загальній структурі орнітофауни. Виділено 5 топічних та 7 трофічних груп. При проведенні обліків птахів використовувались маршрутні методи: метод Є.С. Равкіна, М.Г. Челінцева (1990) та метод обліку птахів у смузі обмеженої ширини - опис методів наведено згідно з роботою А.І. Гузія (1997). При вивченні впливу автомагістралей на розподіл птахів збір матеріалу проводився вздовж автодоріг, розташованих у кварталах багатоповерхової житлової забудови. При вивченні закономірностей розподілу птахів у придорожніх біогеоценозах враховувалися інтенсивність руху автотранспорту та ступінь озеленіння придорожньої смуги. Мірою інтенсивності руху транспорту було середнє значення кількості транспортних засобів, які проходять через поперечний переріз автодороги за 1 годину в світлий час доби в обох напрямках. Одиницею виміру ступеня озеленіння була кількість деревних рослин на прилеглих до дороги тротуарах у зрілій та пізній стадіях генеративного періоду в перерахуванні на 1 км2. Визначення вікового стану дерев проводилося за системою О.В. Смірнової та ін. (1976).

Вивчення консортивних зв'язків птахів із деревними автотрофами проводилося в межах кварталів багатоповерхової житлової забудови. Як основний метод дослідження консортивних зв'язків птахів використовувалась методика хронометрування денного бюджету часу на один екземпляр автотрофа, запропонована В.Л. Булаховим (цит. за: Пономаренко, 1997, 2000). Для вивчення обрано екземпляри автотрофів у зрілій та пізній стадіях генеративного періоду. У ході збору матеріалу досліджено 16 видів автотрофів - детермінантів консорцій. Досліджено не менше 30 екземплярів кожного виду деревного автотрофа. Для аналізу консортивних зв'язків птахів застосовувався метод розподілу життєвих форм за системою М.П. Акімова (1948, 1955).

Для оцінки видової різноманітності орнітофауни використовувався індекс Шеннона. Оцінку вірогідності різниці значень індексу Шеннона проведено відповідно до методу Хатченсона (Мэгарран, 1992). Для оцінки схожості видового складу орнітофауни біогеоценозів застосовувалась формула Жаккара. Розрахунок середньої арифметичної, помилки середньої, показника точності середньої здійснювався за формулами, наведеними в роботі Г.Ф. Лакіна (1990). Оцінка вірогідності різниці часткової участі топічних і трофічних груп у структурі орнітофауни проводилася відповідно до методу ц-перетворень Фішера (Лакин, 1990).

З метою виявлення схожості в структурі орнітофауни різних біогеоценозів, а також подібних систем консортивних зв'язків птахів, які формуються в консорціях деревних автотрофів, застосовувався метод кластерного аналізу з використанням середніх арифметичних незважених значень евклідової відстані. Побудова дендрограм схожості проводилась з використанням пакета Statistica 5.0 for Windows. Для оцінки залежності значення загального денного бюджету часу птахів-консортів від виду автотрофа - детермінанта консорції використовувався однофакторний дисперсійний аналіз (Лакин, 1990). При попарних порівняннях значень денного бюджету часу застосовувався метод Шеффе (Лакин, 1990).

Для встановлення ступеня впливу урбогенних процесів на сукцесійну динаміку орнітофауни, а також характеристик автомагістралей на розподіл птахів у придорожніх біогеоценозах використовувався інформаційний аналіз за методом Орлоці (Нешатаев, 1987).

Циклічна динаміка біогеоценотичного розподілу орнітофауни урбанізованих територій

У процесі вивчення циклічної динаміки орнітофауни м. Донецька зареєстровано 118 видів птахів. Протягом року максимальна кількість зареєстрованих видів характерна для водно-болотних комплексів у пізньовесняний період (58 видів), мінімальна - для тієї ж категорії біогеоценозів у передвесняний період (26 видів). Найбільшою варіабельністю кількості видів протягом року характеризується орнітофауна водно-болотних комплексів (26-58 видів), найменшою - орнітофауна скверів (29-34 види). В основу порівняння орнітофауни культурбіогеоценозів міста покладено видовий склад птахів, зареєстрованих у різні періоди року, тобто при цілорічних дослідженнях.

Найбільш подібним в умовах міста є склад орнітофауни біогеоценозів багатоповерхової житлової забудови та скверів (Іj=0,98); лісопарків та кладовищ (Іj=0,97). Найменший ступень схожості встановлено між складом орнітофауни водно-болотних комплексів та інших біогеоценозів міста - значення індексу Жаккара варіює від 0,18 до 0,21.

У топічній структурі орнітофауни найбільш динамічною є дольова частка групи синантропів (82,5% порівнянь між суміжними періодами виявили статистично вірогідну різницю), у трофічній - дольова частка групи фітофагів (88,5% проведених порівнянь виявили статистично вірогідну різницю). Виявлено асинхронність циклічної динаміки структури орнітофауни біогеоценозів міста, яка пояснюється нетотожними змінами абіотичних і біотичних характеристик біогеоценозів у досліджувані періоди року та варіюванням потреб птахів у певних ресурсах, обумовленим зміною фаз сезонного циклу.

Вплив урбогенних процесів на сукцесійну динаміку орнітофауни житлової забудови міста

Специфіка формування міських територій у часі створює спектр біогеоценозів, що знаходяться на різній стадії становлення. Це дає можливість простежити вплив низки урбогенних процесів на сукцесійну динаміку тваринного населення. Одним із завдань наших досліджень було встановлення закономірностей сукцесійної динаміки орнітофауни житлової забудови міста під впливом процесів, які мають місце практично в кожному місті: 1) зміна біогеоценотичного оточення територій внаслідок розширення площі міста; 2) збільшення віку міської забудови; 3) озеленювання житлових кварталів.

Міські території мають тенденції до розширення площі та включення у свої межі приміських земель. Так, зі збільшенням площі, займаної містом, приміські біогеоценози стають його периферією, водночас відбувається розширення площі центральної частини міста. Відповідно змінюється біогеоценотичне оточення цих територій.

На прикладі кварталів одноповерхової житлової забудови вивчався вплив віддаленості біогеоценозу від центра міста на склад і структуру його орнітофауни. Вивчення орнітофауни проводилося в трьох типах градацій одноповерхової житлової забудови: 1) розташована в центральній частині міста; 2) у периферійній частині міста; 3) за межами міста, тобто приміська. Під периферійною частиною малася на увазі екологічна околиця міста. У напрямку від центра до пригорода відбувається послідовне збільшення кількості видів і статистично вірогідне зростання значень індексу видової різноманітності Шеннона орнітофауни одноповерхової житлової забудови. Враховуючи значення коефіцієнта інформаційного зв'язку (KІ = 0,1421), розрахованого при проведенні інформаційного аналізу, було зроблено висновок, що склад орнітофауни одноповерхової житлової забудови на 14,2% визначається положенням зазначеного біогеоценозу в низці градацій: центральна частина міста - периферійна - пригород. Приймаючи до уваги існування великої кількості факторів, що впливають на розподіл птахів в умовах міста, вплив зазначеного фактора слід визнати істотним.

Залежність складу та структури орнітофауни від віку багатоповерхової житлової забудови віддзеркалює спільний вплив двох процесів: з одного боку, сукцесійних змін біогеоценозів, з іншого боку, залежності тенденцій формування орнітофауни від етапів розвитку містобудування. Відповідно до віку забудови виділено 4 градації кварталів багатоповерхової житлової забудови: 1) до 1950 р. (до цієї категорії віднесено переважно післявоєнну забудову, а також довоєнну з реставрацією в післявоєнні роки); 2) забудова 1950-1960-х рр.; 3) забудова 1970-х рр.; 4) забудова 1980 - початку 1990-х рр. Послідовного зростання чи зниження числа видів птахів у складі орнітофауни та значень індексу Шеннона зі збільшенням віку забудови не встановлено. Слід зазначити, що максимальне значення індексу Шеннона характерне для відносно нових забудов (Н'=2,155), що, на наш погляд, є одним із прикладів прояву принципу альтернативної різноманітності, наведеного в роботах І.Г. Ємельянова (1994, 1999 а, б), тому що збільшення віку забудови пов'язане з підвищенням різноманітності у підсистемі абіотичних компонентів (збільшення ступеня заасфальтованості території, збільшення числа будівель сфери обслуговування і т. п.), що викликає протилежно спрямовану зміну в структурі біотичного угруповання. Зміни населення птахів, як складової частини біотичного блоку, виявляються в першу чергу зростанням часткового внеску Passer domesticus (L.) у структурі орнітофауни внаслідок інтенсивного заселення їм місцеперебувань і зростанням з його боку конкуренції за місця гніздування, а також зниженням показників чисельності інших видів птахів під впливом зазначених факторів. Отримане значення коефіцієнта інформаційного зв'язку (K_І = 0,0511) свідчить, що населення птахів багатоповерхової житлової забудови на 5,1% визначається віком цієї забудови.

За ступенем озеленіння виділено 4 градації багатоповерхової житлової забудови: 1) менше 1 тис.; 2) 1-5 тис.; 3) 5-10 тис.; 4) більше 10 тис. деревних рослин/км². Зі збільшенням ступеня озеленіння зростає кількість видів птахів у складі орнітофауни зазначеного біогеоценозу. Послідовного зниження чи зростання значення індексу видової різноманітності Шеннона зі збільшенням ступеня озеленіння не встановлено. Враховуючи отримане значення коефіцієнта інформаційного зв'язку (KІ = 0,0367), було зроблено висновок, що сила впливу зазначеного фактора на склад орнітофауни багатоповерхової житлової забудови дорівнює 3,7%.

Особливості консортивних зв'язків птахів із деревними автотрофами в умовах урбанізованих культурбіогеоценозів

У період гніздування в межах багатоповерхової житлової забудови в формуванні консортивних зв'язків із деревними автотрофами приймають участь 28 видів птахів. Середні значення загального денного бюджету часу птахів-консортів на 1 екземпляр автотрофа варіюють від 55,5 до 724,2 хвилини та зростають у низці консорцій: Populus simonii Carr. - Populus bolleana Lauche - Gleditsia triacanthos L. - Robinia pseudoacacia L. - Aesculus hippocastanum L. - Populus italica (DuRoi) Moench - Betula pendula Roth - Populus balsamifera L. - Populus canadensis Moench - Picea pungens Engelm. - Acer pseudoplatanus L. - Acer negundo L. - Acer platanoides L. - Ulmus pinnato-ramosa Dieck. ex Koehne - Salix alba L. - Populus nigra L. Вплив виду автотрофа - детермінанта консорції на значення загального денного бюджету часу птахів-консортів установлено статистично вірогідним. Середні значення загального денного бюджету часу птахів-консортів статистично вірогідно відрізняються при Р<0,01 для 109 пар консорцій із 120 проведених попарних порівнянь. У системі консортивних зв'язків птахів основну частину денного бюджету часу складають топічні зв'язки: 58,1% (консорція Gleditsia triacanthos) - 98,6% (консорція Aesculus hippocastanum).

Птахи-консорти представлені трьома групами топоморф: дендрофілами (у розумінні дріміофілів за системою М.П. Акімова (1955)), синантропами й убіквістами. Більша частина видів консортів представлена дендрофілами. Для 15 консорцій з числа досліджуваних характерне переважання в загальному денному бюджеті часу часткового внеску синантропів (53,6-97,5%), для консорції Gleditsia triacanthos більш ніж половину загального денного бюджету часу складають дендрофіли - 54,8%.

Клімоморфи представлені сезонними та річними видами. Переважна частина видів консортів належить до другої групи. Для всіх досліджуваних консорцій характерне домінування в загальному денному бюджеті часу внеску річних видів - 95,3-99,9%.

Трофоморфи I порядку представлені трьома групами: фітофагами, зоофагами й еврифагами. За числом видів превалюють зоофаги. Найбільший внесок до загального денного бюджету часу птахів вносять еврифаги - 45,5-97,4%. Фітофаги представлені насінньоїдами, зоофаги - трьома трофоморфами II порядку - мисливцями, засадниками й обшарщиками, еврифаги - обшарщиками й оглядальниками. Найбільшим числом видів консортів представлена група зоофагів-обшарщиків. Максимальний внесок до загального денного бюджету часу птахів-консортів вносять еврифаги-обшарщики - 44,7-97,4%. Трофоморфи III порядку представлені IV і V ланками системи М.П. Акімова (1948, 1955). Форми IV ланки переважають як за числом видів, так і за частковою участю в загальному денному бюджеті часу (70,8-99,8%).

Індивідуальна консорція має ознаки системи, вона містить ті ж функціональні блоки, що й біогеоценоз (Царик Й.В., Царик І.Й., 2002). Виходячи з цього положення, було проведено порівняння видової різноманітності угруповань птахів-консортів, які формуються в консорціях досліджуваних автотрофів. Розрахунок індексу видової різноманітності Шеннона було засновано на середніх значеннях часу взаємодії видів консортів з видом деревного автотрофа, що виступав у ролі детермінанта консорції. Значення індексу Шеннона угруповань птахів-консортів знаходяться в межах від 0,251 (консорція Populus simonii) до 1,794 (консорція Gleditsia triacanthos). Зі 120 проведених попарних порівнянь значень індексу Шеннона в 117 випадках різниця між ними статистично вірогідна.

При проведенні кластерного аналізу на підставі середніх значень часу взаємодії видів консортів з детермінантами системи консортивних зв'язків птахів розподілено на п'ять груп: 1) які формуються в консорції Populus nigra; 2) у консорціях Acer negundo, Acer platanoides, Acer pseudoplatanus; 3) у консорції Salix alba; 4) у консорції Ulmus pinnato-ramosa; 5) у консорціях Picea pungens, Betula pendula, Populus bolleana, Populus canadensis, Populus italica, Populus simonii, Populus balsamifera, Gleditsia triacanthos, Robinia pseudoacacia, Aesculus hippocastanum (рис. 2). Найбільш подібними між собою є системи консортивних зв'язків птахів у таких консорціях: Populus bolleana і Populus simonii, Populus italica і Aesculus hippocastanum, Gleditsia triacanthos і Robinia pseudoacacia.

Вплив автотранспортних магістралей на орнітофауну урбанізованих біогеоценозів

Одним із значущих факторів, що впливають на чисельність птахів на придорожніх територіях, є шум транспорту, обумовлений інтенсивністю та складом транспортного потоку (Луканин, Трофименко, 2001). У ході проведення інформаційного аналізу розподілу птахів у придорожніх біогеоценозах залежно від інтенсивності руху транспорту було виділено три градації автодоріг, що виступали класами фактора: 1) <700, 2) 700-1200, 3) >1200 авт./годину. Враховуючи значення коефіцієнта інформаційного зв'язку (KІ = 0,3434), було зроблено висновок, що 34,3% реєстрацій птахів на придорожніх територіях обумовлено впливом інтенсивності руху транспорту. З огляду на велику кількість факторів, що впливають на розподіл птахів в умовах великого міста, отримана величина інформаційного зв'язку є досить значною. Залежно від ступеня озеленіння придорожньої смуги було виділено 4 градації автомобільних доріг: 1) 5-10 тис.; 2) 10-15 тис.; 3) 15-20 тис.; 4) 20-25 тис. деревних рослин/км². Значення коефіцієнта інформаційного зв'язку (KІ = 0,0474) вказує, що 4,7% реєстрацій птахів у придорожніх біогеоценозах визначається ступенем озеленіння придорожньої смуги. Отже, сила впливу даного фактора значно нижча, ніж вплив інтенсивності руху транспортного потоку. Спільний вплив зазначених факторів визначає 39,0% реєстрацій. Інші, невраховані, фактори складають 61,0%.

Орнітофауна як структурний елемент культурбіогеоценозів зелених захисних зон, прилеглих до міста Донецька

Основну увагу при вивченні орнітофауни культурбіогеоценозів прилеглих до міста зелених насаджень було зосереджено на двох лісових масивах («Широке» та «Путилівський ліс») та залізничних захисних лісосмугах. У складі орнітофауни зазначених зелених захисних насаджень у період гніздування зареєстровано 61 вид птахів. Значення індексу Шеннона орнітофауни приміських насаджень варіює від 2,300 до 2,595: максимальний показник відзначено для орнітофауни залізничних захисних лісосмуг. У топічній структурі орнітофауни приміських зелених насаджень домінують дендрофіли як за кількістю видів (41-48), так і за частковою участю (57,0-87,7%). Трофічна структура орнітофауни зелених захисних зон характеризується домінуванням ентомофагів, число видів яких варіює від 35 до 39, часткова участь - від 54,6 до 73,3% загальної чисельності всіх видів.

Оцінку схожості видового складу орнітофауни міських і приміських насаджень проведено з використанням індексу Жаккара. Найбільший ступінь схожості відзначено між складом орнітофауни приміських насаджень з міськими лісопарками й кладовищами, найменший - зі скверами.

Установлено зниження числа видів у складі орнітофауни в низці зелених насаджень: приміські насадження - лісопарки міста - міські кладовища - парки - сквери. У межах зелених насаджень, прилеглих до м. Донецька, зареєстровано види птахів, які відсутні в насадженнях міста в період гніздування та складають певний резерв для збільшення видового багатства зелених насаджень міста.

Охорона та спрямоване формування орнітофауни в умовах сучасного міста

У результаті проведення порівняльного аналізу числа видів, які складають населення птахів досліджуваних біогеоценозів, установлено, що культурбіогеоценози парків і лісопарків міста, а також приміських зелених захисних зон є найбільш значущими з позицій збільшення видового багатства орнітофауни урбанізованих територій.

Відповідний підбір деревних рослин може сприяти збільшенню часткової участі дендрофільної групи птахів у структурі орнітофауни житлових масивів. З числа систем консортивних зв'язків птахів у досліджуваних консорціях деревних автотрофів частка участі дендрофілів у денному бюджеті часу птахів зростає в низці консорцій: Aesculus hippocastanum - Populus simonii - Populus balsamifera - Acer pseudoplatanus - Populus nigra - Populus italica - Populus canadensis - Populus bolleana - Acer negundo - Acer platanoides - Salix alba - Betula pendula - Ulmus pinnato-ramosa - Picea pungens - Robinia pseudoacacia - Gleditsia triacanthos. З позицій збільшення видової різноманітності орнітофауни житлових масивів міста слід враховувати показники видової різноманітності консортивних угруповань птахів. Індекс Шеннона угруповань птахів-консортів статистично вірогідно зростає в низці консорцій: 1) Populus simonii - 2) Aesculus hippocastanum - 3) Populus bolleana - 4) Acer pseudoplatanus - 5) Populus italica - 6) Populus canadensis - 7) Populus nigra, Populus balsamifera - 8) Acer negundo - 9) Acer platanoides - 10) Betula pendula, Salix alba - 11) Picea pungens - 12) Ulmus pinnato-ramosa - 13) Gleditsia triacanthos, Robinia pseudoacacia. Разом з тим необхідно пам'ятати, що індивідуальні консорції не відображають, згідно з правилом емержентності, інтегральних властивостей екосистем (Царик Й.В., Царик І.Й., 2002). З огляду на проблеми, пов'язані з впливом автотранспорту на навколишнє середовище, а також загибель птахів на автодорогах, уздовж автомагістралей доцільно уникати висаджування деревних рослин (Populus nigra, Salix alba, Ulmus pinnato-ramosa, Acer platanoides, Acer negundo, Acer pseudoplatanus, Picea pungens), котрі як детермінанти консорцій обумовлюють порівняно високі показники денного бюджету часу птахів-консортів. Підбір деревних рослин слід погоджувати з рекомендаціями дендрологів і фахівців санітарно-гігієнічних служб.

На склад і структуру орнітофауни кварталів житлової забудови більш вагоме значення справляє віддаленість території від околиці міста, ніж вік забудови та ступінь її озеленіння. Положення біогеоценозу в низці: центральна частина міста - периферія - пригород характеризується перш за все його біогеоценотичним оточенням. У зв'язку з цим ефективними слід вважати заходи зі створення в межах міста ділянок, які наближаються за своїми характеристиками до природних біогеоценозів.

Максимум видового багатства птахів водно-болотних комплексів припадає на час сезонних міграцій. Серед мігрантів відзначено види, що потребують охорони. На наш погляд, доцільним є вживання заходів, спрямованих на зниження фактора занепокоєння з боку людини: обмеження відвідування людьми водойм, на яких формуються скупчення птахів-мігрантів, у відповідні періоди року.

Висновки

У складі орнітофауни культурбіогеоценозів м. Донецька та прилеглих до нього зелених захисних зон виявлено 122 види птахів.

Видовий склад птахів приміських зелених насаджень у репродуктивний період найбільшою мірою подібний до складу орнітофауни міських кладовищ та лісопарків (індекс Жаккара складає 0,84-0,85). Відзначено зниження числа видів у складі орнітофауни в низці зелених насаджень: приміські насадження - лісопарки міста - міські кладовища - парки - сквери.

У межах території міста біогеоценози водно-болотних комплексів характеризуються максимальною варіабельністю кількості видів птахів (26-58) протягом річного циклу, мінімальну варіабельність даного показника виявлено для скверів (29-34 види).

Виявлено асинхронність циклічної динаміки структури орнітофауни в межах різних міських біогеоценозів.

Установлено високий ступінь схожості (індекс Жаккара складає більш 0,95) між видовим складом орнітофауни скверів та багатоповерхової житлової забудови, а також міських лісопарків та кладовищ.

На хід сукцесійної динаміки орнітофауни житлової забудови міста більш вагоме значення справляє біогеоценотичне оточення ділянки житлового масиву, ніж вік забудови та ступінь її озеленіння.

Середні значення загального денного бюджету часу птахів-консортів на один екземпляр автотрофа - детермінанта консорції в умовах житлової забудови міста варіюють від 55,5 до 724,2 хвилини та послідовно зростають у низці консорцій: Populus simonii - Populus bolleana - Gleditsia triacanthos - Robinia pseudoacacia - Aesculus hippocastanum - Populus italica - Betula pendula - Populus balsamifera - Populus canadensis - Picea pungens - Acer pseudoplatanus - Acer negundo - Acer platanoides - Ulmus pinnato-ramosa - Salix alba - Populus nigra.

Основну частину загального денного бюджету часу птахів у системі консортивних зв'язків із деревними автотрофами складають топічні зв'язки, на частку яких припадає 58,1-98,6%.

Значення індексу видової різноманітності Шеннона угруповань птахів-консортів, які формуються в консорціях деревних автотрофів, знаходяться в межах від 0,251 до 1,794 і статистично вірогідно зростають у низці консорцій: 1) Populus simonii - 2) Aesculus hippocastanum - 3) Populus bolleana - 4) Acer pseudoplatanus - 5) Populus italica - 6) Populus canadensis - 7) Populus nigra, Populus balsamifera - 8) Acer negundo - 9) Acer platanoides - 10) Betula pendula, Salix alba - 11) Picea pungens - 12) Ulmus pinnato-ramosa - 13) Gleditsia triacanthos, Robinia pseudoacacia.

З числа топоморф у системі консортивних зв'язків птахів 15 консорцій максимальну частку загального денного бюджету часу складають синантропи (53,6-97,5%); у системі консортивних зв'язків птахів із Gleditsia triacanthos - дендрофіли (54,8%). З числа клімоморф для всіх досліджуваних консорцій характерне значне переважання часткового внеску річних видів до загального денного бюджету часу птахів (95,3-99,9%). Максимальний частковий внесок до загального денного бюджету часу з трофоморф І порядку відзначено для еврифагів (45,5-97,4%), з трофоморф ІІ порядку - для еврифагів-обшарщиків (44,7-97,4%), з трофоморф ІІІ порядку - форм IV ланки (70,8-99,8% загального денного бюджету часу птахів-консортів).

В умовах міста на розподіл птахів у придорожніх біогеоценозах більш вагоме значення справляє інтенсивність руху автотранспорту, яка визначає 34,3% реєстрацій птахів, ніж ступінь озеленіння придорожньої смуги. Сумарний вплив цих факторів обумовлює 39,0% реєстрацій птахів в умовах даного біогеоценозу.

Запропоновано рекомендації щодо спрямованого формування орнітофауни урбанізованих біогеоценозів, основними з яких є такі:

збереження та розширення площі парків і лісопарків міста, а також приміських зелених зон, які виконують роль рефугіумів міської орнітофауни;

збільшення мозаїчності біогеоценотичного покриття території міста за рахунок створення ділянок, що наближаються за своїми характеристиками до природних біогеоценозів;

відповідний підбір деревних рослин при озеленюванні житлових кварталів міста:

збільшенню часткової участі дендрофільної групи птахів, а також підвищенню видової різноманітності орнітофауни житлових масивів може сприяти більш часте використання в ході озеленювання кварталів житлової забудови міст таких видів дерев: Gleditsia triacanthos, Robinia pseudoacacia, Ulmus pinnato-ramosa, Picea pungens, Betula pendula, Salix alba, Acer platanoides, Acer negundo (при цьому слід уникати створення ділянок суцільних монокультур);

з позицій охорони птахів міст і навколишнього середовища в цілому вздовж автомагістралей доцільно уникати висаджування деревних рослин (Populus nigra, Salix alba, Ulmus pinnato-ramosa, Acer platanoides, Acer negundo, Acer pseudoplatanus, Picea pungens), котрі як детермінанти консорцій обумовлюють порівняно високі показники денного бюджету часу птахів-консортів.

Підбір деревних рослин слід погоджувати з рекомендаціями дендрологів та фахівців санітарно-гігієнічних служб.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

Стрєлкова Ю.О. До екології гніздування чорного стрижа (Apus apus L.) на території Донецької області // Наук. вісн. Укр. держ. лісотехн. ун-ту: Зб. наук.-техн. праць. - Львів, 1999 а. - Вип. 9.7. - С. 176-178.