Розробка реагентів для комплексних технологій очищення води та утилізації відходів

Таблиця 2

Залежність ефективності освітлення стічної води від типу та дози коагулянту

дозах 150 - 400 мг/дм³, для 5/6 ГОХА - 130 - 250 мг/дм³, а для 1/3 ГОХА взагалі - 100 - 200 мг/дм³.

В даному розділі проведено економічну оцінку ефективності застосування розроблених коагулянтів при освітленні природної та стічної води. Економічний ефект при очищенні природної води склав 0,21 грн/м³, а при очищенні стічної води - 2,9 грн/м³. Згідно з проведених аналізом зменшення витрат відбувається за рахунок вищої ефективності розроблених реагентів.

У четвертому розділі приведено результати по розробці нових флокулянтів для процесів очищення води, зневоднення осадів та дезактивації води, що містить цезій-137 та стронцій-90.

В даному розділі для порівняння були використані відомі флокулянти такі, як “Праестол 650 ВС”, “Праестол 611 ВС”, “Праестол 853 ВС”, “Праестол 854 ВС”, “Праестол 644 ВС”, “Праестол 655 ВС”, “Перкол 455”, “Цитаг 7541”, “Цитаг 7547”, “Цитаг 7563”, “Магнофлок 1011”, “Магнофлок 10”, “Магнофлок 919”, ВПК-402, поліетиленімін (ПЕІ), метацид, а також синтезовані нами реагенти.

Полідиетилентриамінпропіонамід (Полімід) (ІV) був отриманий поліконденсацією диетилентриаміну з акриловою кислотою при співвідношенні реагентів 1:1 та при температурі 150 - 160 ⁰С. Поліоксипропіленанілін (Алколін-А) (V), поліоксипропіленморфолінхлоргідрат (Алколін-МХ) (VI), поліоксипропіленетаноламінхлоргідрат (Алколін-ЕХ) (VIІ), поліоксипропіленетаноламін (Алколін-Е) (VIІІ) поліоксипропіленметиламін (Алколін-М) (ІХ), сополімер аніліну, моноетаноламіну та епіхлоргідрину (Алколін-АМ) (Х), поліоксипропілендиетилентриамін (Алколін-ДТ) (ХІ а-в) синтезували поліконденсацією відповідно аніліну, морфоліну, етаноламіну, етаноламіну в присутності лугу, метиламіну в присутності лугу, суміші аніліну з моноетаноламіном та диетилентриаміну з епіхлоргідрином при температурі 60 - 95 ⁰С. Модифіковані поліоксипропілендиетилентриаміни (ХІІ а-є) отримали обробкою Алколіну-ДТ акриловою та оцтовою кислотами. Модифіковані полімери названі відповідно Алколін-ДТА та Алколін-ДТО.

Поліанілінформальдегід (ПАФ) (ХІІІ) синтезували з аніліну та формальдегіду в розведеному розчині в присутності хлористого амонію.

При модифікації поліакриламіду етилендиаміном, аміаком та диметиламіном в присутності формальдегіду отримані відповідно модифіковані полімери - поліметиленетилендиамінакриламід (МПА-Е) (ХІV а-і), поліметиленамінакриламід (МПА-А) (ХV а-в) та поліметилендиметиламінакриламід (МПА-Д) (ХVІ а-г). При обробці останнього полімеру диметилсульфатом було отримано поліметилентриметиламонійхлоридакриламід (МПА-Т) (ХVІІ).

При синтезі флокулянтів були використані доступні аміни, аміак та реагенти для їх конденсації - формальдегід та епіхлоргідрин.

Для оцінки ефективності розроблених флокулянтів були досліджені процеси освітлення та знебарвлення природної та стічної води. Враховуючи те, що природна вода характеризується низькою каламутністю, для більш повної оцінки ефективності розроблених флокулянтів були використані модельні розчини бентоніту в дніпровській воді та стічні води. Кращі результати приведено в табл. 3 та на рис. 2.

Таблиця 3

Вплив флокулянтів на ефективність освітлення та знебарвлення модельної суспензії бентоніту в дніпровській воді (М_п = 100 мг/дм³, К_п =150 град.)

Найбільш ефективне освітлення суспензії відстоюванням забезпечували флокулянти Алколін-ДТ (XI а) та МПА-А (XV б). Вони були більш ефективними навіть в порівнянні з флокулянтом “Праестол 644 ВС”. Повне очищення суспензії забезпечували дані флокулянти при фільтруванні. В цілому суттєвого зниження кольоровості було досягнуто лише при фільтруванні води. Відстоювання було малоефективним, за винятком флокулянту Алколін-ДТ (ХІ а).

Суттєво підвищувалась ефективність процесу освітлення води при переході від відстоювання до фільтрування і в разі очищення стічної води (рис. 2). В цьому випадку ефективність процесу зростала на 10 - 16 %.

Значно більш ефективними розроблені флокулянти є в процесах зневоднення гідрофільних осадів. Для порівняння були використані флокулянти фірм “Сіба” типу “Магнофлок 10”, “Цитаг 7563”, “Перкол 455”. Кращі результати наведено в табл. 4. У роботі використовували скоп з Київського картонно-паперового комбінату з концентрацією твердої фази 16,2 г/дм³. Дози флокулянтів 1 - 10 мг на 1 г сухої речовини.

Застосування флокулянтів дозволило суттєво знизити питомий опір фільтруванню осаду. Їх ефективність зростала з підвищенням ступеню катіонування. Особливо ефективна форма МПА-А (XV а), яка переважала по своїй ефективності кращій імпортний флокулянт “Перкол 455”.

Одною з переваг імпортних флокулянтів фірм “Сіба” і “Штокгаузен” є значна молекулярна маса (2 · 10⁶ - 30 · 10⁶), що істотно вище молекулярної маси поліакриламіду, що використовувався

Таблиця 4

Основні параметри процесу зневоднення скопу при застосуванні флокулянтів

нами (~ 1 · 10⁶). Тому навіть слабкий аніонний флокулянт типу “Магнофлок 10” забезпечував ефективне зневоднення скопу. У цьому зв'язку для оцінки впливу амінної складової на ефективність флокулянтів нами були отримані продукти амінування з використанням диметиламіну МПА-Д (ХVI а-в). Флокулянти, отримані при використанні аміаку та етилендиаміну, мало відрізнялися по своїй ефективності при зневодненні скопу від диметиламінних похідних МПА-Д (ХVI а-в).

Розроблені флокулянти були застосовані для електрофлотаційного очищення води від ізотопів цезію та стронцію (табл. 5). Дана технологія базується на застосуванні фероціанідно-полікатіонітних комплексів, які ефективно сорбують цезій та стронцій з води. Отримані комплекси видаляються з води методом електрофлотації.

Таблиця 5

Результати дезактивації розчинів, що містять ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr, при застосуванні флокулянтів

В даній роботі використовували електроди із нержавіючої сталі 12Х18Н10Т. Напруга - 20 В, густина струму - 0,02 - 0,04 А/см², час флотації - 20 хв. Розчини ізотопів цезію та стронцію готували на дистильованій воді, активність по ізотопах ¹³⁷Cs складала від 167 до 22000 Бк/дм³, по ізотопах ⁹⁰Sr - 310 Бк/дм³. Були використані реагенти: відомі полікатіоніти - ВПК-402, метацид, поліетиленімін, “Праестол 644 ВС”, синтезовані нами флокулянти, а також K₄[Fe(CN)₆].

Не дивлячись на те, що згадані флокулянти в певній мірі відрізняються за своєю ефективністю при зв'язуванні фероціаніду калію, в цілому всі вони забезпечують високий ступінь видалення останнього з водних розчинів при використанні їх у низьких концентраціях.

В даному розділі проведено економічну оцінку ефективності застосування модифікованих флокулянтів при зневодненні скопу. Економічний ефект при цьому складає 48,32 грн/т. Зменшення витрат відбувається за рахунок нижчої собівартості реагенту.

У п'ятому розділі приводяться технології одержання коагулянтів та флокулянтів.

В даному розділі розроблено принципові технологічні схеми синтезу 5/6 гідроксохлоридів алюмінію та поліконденсації амінів з епіхлоргідрином, а також модифікацію поліакриламіду аміаком.

Технологія синтезу ГОХА (рис. 3) базується на двохстадійному отриманні гідроксохлоридів алюмінію. На першій стадії процесу отримували 1/3 ГОХА при взаємодії технічного гідроксиду алюмінію з 35 %-ю соляною кислотою при надлишковому тиску 0,05 МПа та нагріванні при 160 - 180 ⁰С. На другій стадії - 5/6 ГОХА в твердому вигляді або в розчиненому стані. При отриманні твердого коагулянту 1/3 ГОХА направляли на роторний випаровувач, де при залишковому тиску 1,4 · 10³ Па та при температурі 120 ⁰С відганяли надлишок води та хлористого водню. В разі коли немає необхідності транспортувати гідроксохлорид алюмінію на великі відстані, його краще отримувати у вигляді розчину. Для цього 1/3 ГОХА змішували з оксидом магнію і отримували розчин, що містить 5/6 гідроксохлорид алюмінію з концентрацією 160 г/дм³ (по Al₂O₃).

Синтез поліамінів відбувався при конденсації первинних та вторинних амінів з епіхлоргідрином. Були вивчені реакції епіхлоргідрину з диетилентриаміном, аніліном, моноетаноламіном, морфоліном та метиламіном. Реакції легко проходять при змішуванні спиртових розчинів при нагріванні. Розроблена принципова технологічна схема передбачає багаторазове використання розчинника та отримання поліамінів у вигляді 50 %-х розчинів.

Модифікацію поліакриламіду проводили розчином аміаку в присутності формальдегіду при 75 - 85 ⁰С з отриманням 3 %-х розчинів катіонованого поліакриламіду.

Висновки

1. Розроблено новий метод отримання гідроксохлоридів алюмінію із гідроксиду алюмінію та соляної кислоти при використанні надлишкового тиску на першій стадії процесу та вакууму на другій стадії процесу та при взаємодії отриманого на першій стадії 1/3 гідроксохлориду алюмінію з основними реагентами (CaO, MgO, CaCO₃).

2. Вивчено процеси освітлення природної води із застосуванням отриманих новим способом коагулянтів відстоюванням та фільтруванням. Показано, що ефективність процесів підвищується при збільшенні доз коагулянтів і при переході від алюмінату натрію до сульфату алюмінію та до гідроксохлоридів алюмінію. Кращі результати отримано при використанні 1/3 та 5/6 гідроксохлоридів алюмінію.

3. На прикладі модельних розчинів бентоніту та гумату натрію у воді показано, що ефективність видалення завислих речовин та знебарвлення води вища при застосуванні розроблених гідроксохлоридів алюмінію. Ступінь очищення при дозах коагулянтів 2 - 20 мг/дм³ (по Al₂O₃) сягає 66 - 90 %.

4. Встановлено, що ефективність процесу освітлення стоків паперових виробництв росте при переході від сульфату алюмінію до гідроксохлоридів алюмінію, з ростом основності останніх та при збільшенні доз реагентів від 10 до 70 мг/дм³ (по Al₂O₃).

5. Розроблено новий метод отримання флокулянтів при взаємодії амінів, їх сумішей з епіхлоргідрином при співвідношенні реагентів від 1:1 до 1:1,5. Показано, що із збільшенням дози епіхлоргідрину знижується розчинність полімерів. Отримано водорозчинні полімери при взаємодії акрилової кислоти з диетилентриаміном та аніліну із формальдегідом.

6. Вивчено процеси освітлення природної води із використанням нових та відомих флокулянтів. Показано, що дані реагенти ефективні при видаленні завислих речовин і мало впливають на кольоровість води при застосуванні в дозах 1 - 10 мг/дм³.

7. Показано, що ряд нових флокулянтів, отриманих поліконденсацією диетилентриаміну, аніліну, метиламіну з епіхлоргідрином ефективно знижують каламутність стічних вод виробництва картону з концентрацією завислих речовин до 3200 мг/дм³.

8. Розроблено нові методи модифікації поліакриламіду при використанні доступних реагентів - аміаку, формальдегіду. Встановлено, що нові флокулянти та продукти модифікації поліакриламідів ефективно впливають на процеси зневоднення осадів. В окремих випадках опір фільтруванню скопу знижувався в десятки разів в порівнянні з контрольним дослідом.

9. Показано, що розроблені флокулянти при використанні їх разом із гексаціанофератом калію забезпечували ефективну дезактивацію води, що містить радіонукліди цезію-137 та стронцію-90 з активностями від 167 до 22000 Бк/дм³.

10. Розроблено технології отримання гідроксохлоридів алюмінію із гідроксиду алюмінію та соляної кислоти, а також технологію синтезу поліамінів, основану на конденсації амінів з епіхлоргідрином.

11. Було випущено та випробувано дослідну партію коагулянту на “Київському заводі РІАП”. Натурні випробування флокулянту по зневодненню осадів було проведено на “Київському картонно-паперовому комбінаті”.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Гомеля Н. Д., Крысенко Т. В. Карапетян Ю. А. Утилизация скопа. Разработка реагентов, повышающих эффективность обезвоживания скопа // Экотехнологии и ресурсосбережение. 2003. № 4. С. 32 - 36. Внесок здобувача: отримано продукти модифікації поліакриламіду аміаком та етилендиаміном та досліджена їх ефективність при зневодненні гідрофільних осадів.

Гомеля М. Д., Крисенко Т. В. Розробка коагулянтів для процесів освітлення води // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. 2004. № 2. С. 111 - 116. Внесок здобувача: досліджена ефективність гідроксохлоридів алюмінію при освітленні та знебарвленні природної води та модельних розчинів при відстоюванні та фільтруванні.

Гомеля М. Д., Крисенко Т. В., Шаблий Т. А. Получение гидроксохлоридов алюминия и оценка их эффективности при осветлении воды // Экотехнологии и ресурсосбережение. 2004. № 2. С. 49 - 52. Внесок здобувача: розроблено методи отримання низькота високоосновних гідроксохлоридів алюмінію та досліджено процеси освітлення та знебарвлення природної та стічної води при їх використанні.

М. Д. Гомеля, Т. В. Крисенко, О. М. Терещенко. Розробка флокулянтів для дезактивації води, в якій містяться радіонукліди цезію і стронцію // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. 2004. № 3. С. 107 - 113. Внесок здобувача: експериментально вивчені реакції при взаємодії акрилової кислоти з диетилентриаміном, амінів з епіхлоргідрином та модифікації поліакриламіду аміаком.

Гомеля Н. Д., Крысенко Т. В., Терещенко О. Н. Дезактивация низкоактивных стоков, содержащих изотопы Cs-137, комплексами гексацианоферрата калия с поликатионитами // Экотехнологии и ресурсосбережение. 2004. № 3. С. 56 - 59. Внесок здобувача: проведено дослідження по вивченню комплексоутворення флокулянтів з гексаціанофератом калію та по дезактивації води, що містить ізотопи Cs-137.

Пат. 59048 А Україна, МКИ С 01 F 7/52, С 01 F 7/56 С01 F 7/60. Спосіб отримання коагулянтів на основі високоосновних гідроксохлоридів алюмінію: Пат. 59048 А Україна, МКИ С 01 F 7/52, С 01 F 7/56 С 01 F 7/60/ М. Д. Гомеля, Т. В. Крисенко, Т. О. Шаблій.№ 2002129936; Заявл. 10.12.2002; Опубл. 15.08.2003, Бюл. № 8. Внесок здобувача: вивчено процеси синтезу високоосновних гідроксохлоридів алюмінію при використанні основних реагентів.

Пат. 59047 А Україна, МКИ С 01 F 7/56 С 01 F 7/60. Спосіб отримання гідроксохлоридів алюмінію в твердому вигляді: Пат. 59047 А Україна, МКИ С 01 F 7/56 С 01 F 7/60/ М. Д. Гомеля, Т. В. Крисенко, Т. О. Шаблій.№ 2002129935; Заявл. 10.12.2002; Опубл. 15.08.2003, Бюл. № 8. Внесок здобувача: досліджено процеси утворення низькоосновного гідроксохлориду алюмінію та підвищення його основності при випаровуванні у вакуумі надлишку кислоти та води.

Пат. 59955 А Україна, МКИ С 08 F 8/56, С 08 F 8/32. Спосіб отримання катіонного флокулянту: Пат. 59955 А Україна, МКИ С 08 F 8/56, С 08 F 8/32/ М. Д. Гомеля, Т. В. Крисенко.№ 2002129934; Заявл. 10.12.2002; Опубл. 15.09.2003, Бюл. № 9. Внесок здобувача: розроблено спосіб отримання флокулянту при взаємодії поліакриламіду, формальдегіду та аміаку.

Гомеля Н. Д., Крысенко Т. В. Обезвоживание скопа поликатионитными флокулянтами // Сборник научных статей “Проблемы сбора, переработки и утилизации отходов”. Одесса: ОЦНТЭИ. 2004. С. 152 - 157. Внесок здобувача: досліджена ефективність розроблених катіонних флокулянтів при зневодненні гідрофільних осадів.

Крисенко Т. В. Отримання основних солей алюмінію та використання їх в процесах освітлення та знебарвлення води // Праці наукової конференції молодих учених “Охорона водного басейну та контроль якості води”. Київ. 2004. С. 50 - 52. Внесок здобувача: проведена оцінка ефективності розроблених коагулянтів при очищенні природної води та модельних розчинів бентоніту та гумату натрію.

Крисенко Т. В., Тесля Б. В. Очистка стічних вод виробництва картону з допомогою полікатіонітних флокулянтів // Збірка тез доповідей учасників ІV Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство”. Київ. 2001. С. 143 - 144. Внесок здобувача: експериментально вивчені реакції утворення полікатіонітів при взаємодії диетилентриаміну з епіхлоргідрином та досліджено їх ефективність при очищенні стічних вод картонно-паперового виробництва.

Крисенко Т. В., Корнійчук Є. О. Порівняльна характеристика дії різноманітних флокулянтів в процесах очистки стічних та природних вод // Збірка тез доповідей учасників V Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство”. Київ. 2002. С. 450 - 451. Внесок здобувача: експериментально проведена оцінка ефективності видалення змулених речовин при очищенні стічних та природних вод при застосуванні імпортних флокулянтів та розроблених продуктів модифікації поліакриламіду.

Крисенко Т. В. Освітлення води за допомогою основних солей алюмінію, отриманих з сульфату та гідроксиду алюмінію // Збірка тез доповідей учасників V Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство”. Київ. 2002. С. 452 - 453. Внесок здобувача: досліджена ефективність освітлення природних та стічних вод картонних виробництв при використанні гідроксосульфатів та гідроксохлоридів алюмінію різної основності.

Крысенко Т. В., Шаблий Т. А. Оценка эффективности полученных гидроксохлоридов алюминия при осветлении воды // Збірка тез доповідей учасників VI Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство”. Київ. 2003. С. 149 - 150. Внесок здобувача: експериментально досліджена ефективність 1/3, 2/3 та 5/6 гідроксохлоридів при освітленні та знебарвленні природної та стічної води.

Крысенко Т. В., Корнийчук Е. А. Применение флокулянтов в процессах очистки сточных вод и водоподготовке // Збірка тез доповідей учасників VI Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство”. Київ. 2003. С. 150 - 151. Внесок здобувача: експериментально проведена оцінка ефективності розроблених катіонних флокулянтів в порівнянні з імпортними при очищенні природних та стічних вод.

Крысенко Т. В. Обезвоживание скопа с помощью синтезированных реагентов // Збірка тез доповідей учасників VІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство”. Київ. 2003. С. 148 - 149. Внесок здобувача: вивчено процеси фільтрування осаду та експериментально встановлено, що розроблені флокулянти суттєво зменшують питомий опір фільтруванню при зневодненні осадів.

Анотація

Крисенко Т.В. “Розробка реагентів для комплексних технологій очищення води та утилізації відходів”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 21.06.01 - екологічна безпека. - Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, Київ, 2005.

Вивчено умови отримання гідроксохлоридів алюмінію різної основності при використанні доступних реагентів. Проведена оцінка їх ефективності при освітленні та знебарвленні природної та стічної води при відстоюванні та фільтруванні. Розроблено новий метод отримання флокулянтів при взаємодії амінів з епіхлоргідрином, акрилової кислоти з диетилентриаміном та аніліну з формальдегідом. Створено нові флокулянти, отримані при модифікації поліакриламіду аміаком. Визначено вплив розроблених флокулянтів на процеси зневоднення осадів. Знайдено умови комплексоутворення синтезованих флокулянтів з гексаціанофератом калію та умови ефективної дезактивації води, що містить ізотопи цезію-137 та стронцію-90.

Ключові слова: освітлення, знебавлення, відстоювання, фільтрування, флокулянт, модифікація, зневоднення, комплексоутворення, дезактивація.

Аннотация

Крысенко Т.В. “Разработка реагентов для комплексных технологий очистки воды и утилизации отходов”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 21.06.01 - экологическая безопасность. - Национальный технический университет Украины “Киевский политехнический институт”, Киев, 2005.

Диссертация посвящена разработке эффективных реагентов, полученных из дешевого и доступного сырья, для процессов очистки природных и сточных вод, обезвоживания гидрофильных осадков и дезактивации воды, содержащей изотопы цезия-137 и стронция-90.

Разработаны новые методы получения гидроксохлоридов алюминия из технического гидроксида алюминия и соляной кислоты. Процесс проводили при избыточном давлении 0,05 МПа и температуре 160 - 180 ⁰С, в результате получили 1/3 гидроксохлорид алюминия. Основность последнего повышали испарением в вакууме избытка кислоты и воды. При температуре 80 - 100 ⁰С был получен 2/3 гидроксохлорид, при 120 - 140 ⁰С - 5/6 гидроксохлорид. При этом коагулянты получали в сухом виде. Для получения растворов высокоосновных алюминиевых коагулянтов 1/3 гидроксохлорид алюминия обрабатывали основными реагентами (СаО, СаСО₃, MgO).

Была проведена оценка эффективности разработанных коагулянтов для процессов осветления и обесцвечивания днепровской воды при отстаивании и при фильтровании. Показано, что практически все гидроксохлориды превышали по своей эффективности сульфат алюминия. Наиболее эффективными были 1/3 и 5/6 гидроксохлорид алюминия.

Так как днепровская вода характеризовалась низкой мутностью и цветностью, то для более полной оценки разработанных коагулянтов были использованы модельные растворы бентонита и гумата натрия. Исследования проводили при отстаивании и при фильтровании. Показано, что при использовании гидроксохлоридов эффективность процесса увеличивалась. При фильтровании степень очистки значительно больше чем при отстаивании.

Существенно повышалась эффективность процесса удаления взвешенных веществ из сточных вод Киевского картонно-бумажного комбината при использовании синтезированных коагулянтов.

Разработаны новые методы получения флокулянтов при взаимодействии аминов с эпихлоргидрином, акриловой кислоты с диэтилентриамином и анилина с формальдегидом и методы модификации полиакриламида амиаком разной степени катионирования.

Проведена оценка полученных флокулянтов при обезвоживании гидрофильного скопа Киевского картонно-бумажного комбината. Было показано, что наиболее эффективными являются флокулянты, полученные на основе полиакриламида, по эффективности данные флокулянты превышают лучший импортный флокулянт фирмы “Сиба” “Перкол 455”.

Были определены условия комплексообразования полученных флокулянтов с гексацианоферратом калия. Показано, что низкомолекулярные флокулянты, полученные при взаимодействии аминов с эпихлоргидрином и анилина с формальдегидом, были эффективными при электрофлотационной очистке воды от изотопов цезия-137 и стронция-90. Данная технология основана на применении ферроцианидно-поликатионитных комплексов, которые эффективно сорбируют цезий и стронций из воды. Полученные комплексы удаляются из воды методом электрофлотации.

Проведена оценка эффективности применения разработанных реагентов при очистке природной и сточной води и обезвоживания скопа.

Технология получения коагулянтов была апробирована на ВАТ “Киевский завод РИАП”, а разработанные флокулянты - на ВАТ “Киевский картонно-бумажный комбинат”.

Ключевые слова: дезактивация, обезвоживание, коагулянт, эффективность, осветление, мутность, цветность, флокулянт, отстаивание, сточные воды, катионирование, комплексообразование, электрофлотация.

Summary

Krysenko T.V. “Development of reagents for complex technologies of water treating and recycling of waste products”. - Manuscript.

Dissertation on competition of scientific degree of a candidate of technical science on a speciality 21.06.01 - ecological safety. - National technical university of Ukraine “Kiev polytechnical institute”, Kiev, 2005.

Conditions of reception of hydroxochlorides of aluminium of various basicity are investigated at use of accessible reagents. The estimation of their efficiency is lead at clarification and decolouration of natural and waste water at upholding and filtering. The new method of reception of flocculentes is developed at interaction of amines with epichlorohydrin, acrylic acid with diethylenetriamine and aniline with formaldehyde. Are created new flocculentes, received at updating of polyacrylamide by ammonia. Influence developed of flocculentes on processes of dehydration of deposits is determined. Conditions of formation of complexes of synthesized flocculentes with ferrocyanide of potassium and conditions of effective deactivation of water, which contains isotopes of caesium - 137 and strontium - 90 are found.

Key words: clarification, decolouration, defecation, filtering, flocculent, modification, dehydration, formation of complexes, deactivation.

Размещено на Allbest.ru