Вміст йоду і селену та метаболічний профіль у крові великої рогатої худоби в різних ландшафтних зонах західного регіону України
Дослідження концентрації гормонів щитоподібної залози та зв'язаного з білком йоду в крові молодняку великої рогатої худоби в різних зонах західного регіону України. Вплив різних доз селену при парентеральному введенні його великій рогатій худобі.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.08.2014 |
| Размер файла | 47,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича
УДК 514.4:632.2:591.11:577.118:57.088.6
Вміст йоду і селену та метаболічний профіль у крові великої рогатої худоби в різних ландшафтних зонах західного регіону України
03.00.16 - екологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Янович Денис Олександрович
Чернівці 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Львівській національній академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор, академік УААН, академік АН ВШ України, заслужений діяч науки і техніки України Кравців Роман Йосипович, Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького, завідувач кафедри ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи та екології, ректор.
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Руденко Світлана Степанівна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри загальної та експериментальної екології;
доктор біологічних наук, професор Антоняк Галина Леонідівна, Львівський державний аграрний університет, професор кафедри екології і біології.
Провідна установа: Львівський національний університет імені І.Франка (кафедри зоології і біохімії) Міністерства освіти і науки України.
Захист відбудеться “16” листопада 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.05 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. М.Коцюбинського, 2, аудиторія № 81
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2.
Автореферат розісланий “13” жовтня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради, доцент Копильчук Г.П.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Однією з актуальних проблем сучасної екології є дослідження впливу чинників навколишнього середовища на організм людини і тварин у різних геохімічних зонах з метою розробки науково-практичних основ попередження негативного впливу деяких екологічних факторів на їх життєздатність. До таких чинників відносяться нестача або надлишок окремих мікроелементів у кормах, які використовуються в годівлі сільськогосподарських тварин, зокрема великої рогатої худоби, в різних ландшафтних зонах західного регіону України. Такими мікроелементами є йод і селен, дефіцит яких в раціоні негативно впливає на фізіологічний стан тварин, обмін речовин в їхньому організмі і продуктивність. Це зумовлено важливою роллю йоду в синтезі тиреоїдних гормонів, які характеризуються широким спектром регуляторної дії в організмі тварин і впливають на різні сторони їх продуктивності [Dunn J.T., 1991; Taurog A., 1991; Felig P. et al., 1995; Кравців Р.Й., Романишин В.П., 2001], використанням селену в синтезі дейодиназ, які каталізують перетворення тироксину в трийодтиронін [Arthur J.R. et al., 1997; Kцhrle J., 2000] та синтезі глутатіонпероксидази, яка займає центральне положення в системі антиоксидантного захисту в організмі тварин [Sies K. et al., 1972; Flohй L. et al., 1973]. Дефіцит цих мікроелементів у раціоні великої рогатої худоби призводить до прояву ряду дисфункцій і патологій, які негативно впливають на її продуктивність і якість одержуваної продукції [Осередчук Р.С., 1998; Романюк В.П., 2000; Личук М.Г., 2002]. Він зумовлений низьким вмістом йоду і селену в кормах у зонах, дефіцитних за цими мікроелементами, в тому числі в різних ландшафтних зонах західного регіону України [Палфій Ф.Ю. та ін., 1984; Кравцив Р.И., 1992]. У зв'язку з цим важливим є проведення наукових досліджень з метою визначення вмісту йоду і селену в кормах у різних геохімічних зонах України та його впливу на їх концентрацію в організмі великої рогатої худоби, на гормон-синтезуючу функцію щитоподібної залози, активність антиоксидантної системи та обмін речовин в організмі тварин. Результати таких досліджень мають важливе значення для нормування мікроелементного живлення великої рогатої худоби в окремих геохімічних зонах України та розробки науково-практичних основ екологічного моніторингу.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась в рамках програми (завдання) кафедри ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи та екології Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького та НДІ біоекологічного моніторингу “Екологічний моніторинг біологічно активних речовин у природі і продуктах тваринництва та розробка методів корекції з метою підвищення продуктивності тварин та поліпшення їх продукції”, № державної реєстрації 0102U001331 (2001-2004 рр.).
Мета і завдання роботи. Метою дисертаційної роботи було дослідження гормон-синтезуючої активності щитоподібної залози, активності антиоксидантної системи та метаболічного профілю крові великої рогатої худоби в різних ландшафтних зонах західного регіону України залежно від концентрації йоду і селену в кормах та при парентеральному введенні тваринам різних доз селену.
У завдання роботи входили дослідження:
- вмісту йоду і селену в основних кормах (сіні, сінажі, силосі) в різних ландшафтних зонах західного регіону України - зоні Карпат, Прикарпаття, Лісостепу;
- концентрації гормонів щитоподібної залози та зв'язаного з білком йоду в крові молодняку великої рогатої худоби в різних зонах західного регіону України;
- концентрації селену в плазмі крові, активності глутатіонпероксидази в еритроцитах та вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) у крові досліджуваних тварин;
- загальної концентрації білків і співвідношення окремих їх фракцій, загальної концентрації ліпідів, їх жирнокислотного складу і співвідношення окремих класів ліпідів у крові досліджуваних тварин;
- впливу різних доз селену при парентеральному введенні його великій рогатій худобі на вище перераховані біохімічні показники в крові.
Об'єкт дослідження: обмін тиреоїдних гормонів, стан антиоксидантної системи та метаболічний профіль крові телиць чорно-рябої породи 10-12 і 16-18-місячного віку за різного вмісту йоду і селену в кормах.
Предмет дослідження: корми, кров (йод, селен, йод, зв'язаний з білком, тиреоїдні гормони, глутатіонпероксидаза, загальний білок, білкові фракції, загальні ліпіди, їх жирнокислотний склад, класи ліпідів) тварин у різних ландшафтних зонах західного регіону України.
Методи дослідження: біохімічні (хроматографічні, спектрофотометричні, імуноферментні). худоба йод селен гормон
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше досліджено залежність між вмістом йоду і селену в кормах та окремими біохімічними показниками (вмістом йоду і селену, концентрацією тиреоїдних гормонів, активністю глутатіонпероксидази, вмістом продуктів перекисного окиснення ліпідів, білків і ліпідів) у крові великої рогатої худоби в окремих районах різних ландшафтних зон західного регіону України - Карпат, Прикарпаття, Лісостепу. Одержані результати свідчать про нестачу досліджуваних мікроелементів та значні коливання концентрації йоду в кормах в окремих районах зони Прикарпаття, про зв'язок між вмістом цих мікроелементів та концентрацією тироксину і активністю глутатіонпероксидази в крові великої рогатої худоби. Виявлено значні різниці у відношенні тироксин/трийодтиронін у крові тварин у різних ландшафтних зонах західного регіону України, які не пов'язані з вмістом йоду і селену в кормах.
Встановлено, що парентеральне введення великій рогатій худобі селену у формі селеніту натрію спричиняє підвищення його концентрації, а також концентрації трийодтироніну в сироватці крові та підвищення активності глутатіонпероксидази в еритроцитах. Введення селену досліджуваним тваринам приводить також до зниження концентрації гідроперекисів ліпідів і малонового діальдегіду, до змін складу білків і ліпідів у крові.
Практичне значення отриманих результатів. Одержані результати можуть бути використані при розробці науково-практичних основ екологічного моніторингу в тваринництві і рекомендацій для покращення мінерального живлення великої рогатої худоби в окремих зонах західного регіону України.
Особистий внесок здобувача. Опрацювання літератури, експериментальні дослідження і статистична обробка одержаних результатів проведені автором самостійно. Аналіз одержаних результатів проведений разом з науковим керівником, доктором біологічних наук, професором, академіком УААН Кравцівим Р.Й.
Апробація результатів досліджень. Результати досліджень доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях: “Перспективність екологічних (органічних) технологій виробництва продукції землеробства і тваринництва” (м. Львів, 20-21 червня 2003 р.); “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 26-27 червня 2003 р.); “Актуальні проблеми розвитку тваринництва” (м. Львів, 23-24 жовтня 2003 р.); “Досягнення молодих вчених у вирішенні проблем тваринництва” (м. Львів, 8 грудня 2003 р.); “Біологічні основи продуктивності та здоров'я тварин” (м. Львів, 10-11 червня 2004 р.); “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 17-18 червня 2004 р.), “Актуальні проблеми та інновації в тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях” (м. Львів, 25-26 листопада 2004 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 статей у фахових наукових журналах.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, методів досліджень, отриманих результатів, аналізу і узагальнення результатів досліджень, списку використаних джерел (336 назв, з них 259 - іноземних). Робота викладена на 146 сторінках основного тексту, містить 22 таблиці, 16 рисунків.
Матеріали і методи досліджень
Дисертаційна робота виконана протягом 2002-2004 рр. у Львівській національній академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. У процесі виконання роботи було проведено три серії досліджень.
Метою 1-ї серії досліджень було визначення вмісту йоду і селену в основних кормах (сіні, сінажі, силосі), які споживає велика рогата худоба, у господарствах різних ландшафтних зон Львівської області: зоні Карпат (Сколівський, Турківський райони), Прикарпаття (Старосамбірський, Самбірський райони), Лісостепу (Радехівський, Сокальський райони). У дослідженнях використовували зразки сіна тимофіївки (Phleum pratense L.) і виготовленого з неї сінажу, а також кукурудзяного силосу, які одержували в двох господарствах у кожному з вказаних районів.
Метою 2-ї серії досліджень було вивчення впливу різного вмісту йоду і селену в кормах на їх вміст у плазмі крові, гормон-синтезуючу функцію щитоподібної залози, активність антиоксидантної системи та метаболічний профіль крові у молодняку великої рогатої худоби. При проведенні 2-ї серії досліджень у тих же господарствах, в яких досліджували корми, використовували зразки крові, одержані з яремної вени телиць чорно-рябої породи, 10-12-місячного віку перед ранковою годівлею у кінці стійлового періоду - у березні 2003 р. Дослідні тварини належали індивідуальним і колективним фермерським господарствам. Загальна кількість тварин у кожному районі становила 4-8 голів. Тварини утримувалися у приміщеннях різного типу і отримували раціон сіно-сінажного або сінажно-силосного типу з добавками концентрованих кормів.
Метою 3-ї серії досліджень було вивчення впливу селену при парентеральному введенні його молодняку великої рогатої худоби на гормон-синтезуючу функцію щитоподібної залози, активність антиоксидантної системи та метаболічний профіль крові. Дослід проведено на 3-х групах телиць чорно-рябої породи, 16-18-місячного віку, по 4 голови в кожній, в колективному господарстві “Опілля” Сокальського району Львівської області. Телиці утримувалися в стандартному приміщенні і одержували раціон сіно-сінажно-силосного типу з добавкою концентрованих кормів. Телиці 1-ї групи правили за контроль. Телицям 2-ї і 3-ї груп парентерально вводили протягом місяця раз у декаду селен у формі селеніту натрію у вигляді 1% водного розчину в дозі відповідно 30 і 60 мг на голову. Через 3 дні після останнього введення тваринам селеніту натрію до ранкової годівлі від них одержували кров з яремної вени для біохімічних досліджень і визначали ті само показники, що і в попередньому досліді.
В ході досліджень в кормах визначали вміст йоду (Аброськина Л.С., Кондратьев Ю.Н., 1985) та селену (Назаренко И.И. и др., 1982). При дослідженні метаболічного профілю крові телиць визначали вміст селену в плазмі крові (Назаренко И.И. и др., 1982), в еритроцитах - активність глутатіонпероксидази (Моин В.М., 1986). У сироватці крові визначали вміст йоду, зв'язаного з білком (Hamilton, Clayton, 1962), концентрацію тироксину і трийодтироніну імуноферментним методом з використанням стандартних наборів фірми “Алкор-Біо” (Росія), вміст загального білка рефрактометричним способом, співвідношення окремих білкових фракцій (Илков А., Никонов Т., 1959). У плазмі крові визначали загальний вміст ліпідів і співвідношення окремих їх класів методом тонкошарової хроматографії на силікагелі (Кейтс М., 1975), жирнокислотний склад загальних ліпідів методом газорідинної хроматографії (Немировський В.И., Терещук О.М., 1982), концентрацію дієнових кон'югатів (Стальная И.Д., 1977), гідроперекисів ліпідів (Мирончик В.В., 1984), малонового діальдегіду (Коробейникова С.Н., 1989), вміст вітамінів А і Е (Скурихин В.Н., Двинская Л.М., 1989).
Результати досліджень
1. Вміст йоду і селену в кормах у різних зонах західного регіону України. У результаті проведених досліджень встановлено, що різниці у вмісті йоду в сіні і сінажі, виготовлених у досліджуваних районах зони Карпат і Лісостепу, невірогідні, на відміну від вмісту його у сіні і сінажі, виготовленому у зоні Прикарпаття (табл.1). Зокрема, вміст йоду в сіні та сінажі у досліджуваних господарствах Старосамбірського району був значно менший, а у господарствах Самбірського району - значно більший (Р0,05-0,001), ніж у господарствах досліджуваних районів у зоні Карпат і Лісостепу. Наведені в таблиці 1 дані свідчать, що вміст йоду та селену у досліджуваних кормах знаходиться нижче норми, яка для великої рогатої худоби складає відповідно 0,3-0,9 та 0,3 мг на 1 кг сухої маси корму. З наведених у таблиці 1 даних видно, що різниці у вмісті селену в усіх кормах у досліджуваних районах різних зон західного регіону України невірогідні. Загалом одержані дані свідчать про дефіцит йоду і селену в основних кормах, вирощуваних у різних зонах західного регіону України, проте окремі райони (Самбірський та Старосамбірський) значно відрізняються за вмістом йоду у кормах.
Таблиця 1
Вміст йоду та селену в досліджуваних кормах різних зон західного регіону України (Мm, n=3-9)
|
Зона, район |
Корми |
||||||
|
Сіно тимофіївки |
Сінаж |
Силос кукурудзяний |
|||||
|
Йод, мкг/кг с.м.к. |
Селен, мг/кг с.м.к. |
Йод, мкг/кг с.м.к. |
Селен, мг/кг с.м.к. |
Йод, мкг/кг с.м.к. |
Селен, мг/кг с.м.к. |
||
|
Карпати |
|||||||
|
Турківський р-н, n = 4 |
162,112,3 |
0,260,021 |
107,79,5 |
0,230,02 |
- |
- |
|
|
Сколівський р-н, n = 3 |
184,510,9 |
0,240,025 |
111,37,1 |
0,250,02 |
- |
- |
|
|
Прикарпаття |
|||||||
|
Старосамбірський р-н, n = 6 |
113,98,2 |
0,280,02 |
82,68,4 |
0,260,03 |
- |
- |
|
|
Самбірський р-н, n = 6 |
226,416,4 |
0,250,02 |
169,411,9 |
0,220,02 |
121,511,8 |
0,200,025 |
|
|
Лісостеп |
|||||||
|
Радехівський р-н, n = 9 |
144,815,1 |
0,300,03 |
127,59,5 |
0,260,015 |
94,97,9 |
0,220,03 |
|
|
Сокальський р-н, n = 9 |
156,212,8 |
0,270,02 |
178,47,3 |
0,280,023 |
80,710,1 |
0,280,024 |
Примітка: с.м.к. - суха маса корму
2. Гормон-синтезуюча функція щитоподібної залози, активність антиоксидантної системи і метаболічний профіль крові у молодняку великої рогатої худоби в різних зонах західного регіону України. Як показали проведені дослідження, вміст зв'язаного з білком йоду в сироватці крові великої рогатої худоби у досліджуваних районах зони Карпат та Лісостепу істотно не відрізняється між собою. Разом з тим, вміст зв'язаного з білком йоду у сироватці крові тварин, вирощуваних у Старосамбірському районі, був значно менший (Р0,05-0,01), а в сироватці крові тварин, вирощуваних у Самбірському районі - більший (Р0,05), ніж у тварин, вирощуваних у зоні Карпат і Лісостепу. Різниці у вмісті тироксину в сироватці крові великої рогатої худоби у різних районах зони Карпат і Лісостепу невірогідні, тоді як різниці у вмісті тироксину в сироватці крові тварин у досліджуваних районах зони Прикарпаття досить істотні (Р<0,001). Зокрема, вміст тироксину у сироватці крові тварин у Старосамбірському районі був у 2,73 рази менший (P<0,001) порівняно до його вмісту в сироватці крові тварин у Самбірському районі, а також значно менший, порівняно до його вмісту в сироватці крові тварин у досліджуваних районах зони Карпат і Лісостепу (Р0,05-0,001). Одержані дані дозволяють зробити висновок про існування зв'язку між вмістом йоду в кормах та концентрацією тироксину і зв'язаного з білком йоду в сироватці крові великої рогатої худоби.
Одержані результати свідчать про відсутність прямої залежності між вмістом зв'язаного з білком йоду і вмістом трийодтироніну в сироватці крові молодняку великої рогатої худоби. Вміст трийодтироніну у сироватці крові тварин, вирощуваних у Турківському районі зони Карпат, був у два з лишнім рази більший, а у тварин у Радехівському районі зони Лісостепу - майже у півтора рази менший, ніж у сироватці крові тварин, вирощуваних в інших районах вказаних зон, а також у сироватці крові тварин, вирощуваних у досліджуваних районах у зоні Прикарпаття. Відношення між вмістом трийодтироніну і вмістом тироксину в сироватці крові досліджуваних тварин становило: у Турківському районі - 0,117, у Сколівському - 0,053, у Старосамбірському - 0,084, у Самбірському - 0,028, у Радехівському - 0,032, у Сокальському - 0,044.
Різниці у вмісті селену в плазмі крові великої рогатої худоби у різних зонах західного регіону України невірогідні, що узгоджується з відсутністю істотних різниць у вмісті його в досліджуваних кормах. З таким результатом узгоджується також відсутність істотної різниці в активності глутатіонпероксидази в еритроцитах великої рогатої худоби, вирощуваної в різних зонах західного регіону України.
Проведені дослідження свідчать про відсутність вірогідних різниць у загальному вмісті білків у сироватці крові великої рогатої худоби в різних ландшафтних зонах західного регіону України. Найменший вміст загального білка виявлено в сироватці крові тварин у Старосамбірському районі в зоні Прикарпаття (6,75 г%), найбільший у Сокальському районі (7,92 г%) в зоні Лісостепу, проте не виявлено зв'язку його з вмістом йоду в кормах і вмістом зв'язаного з білком йоду в сироватці крові тварин. При цьому звертають на себе увагу різниці у відносному вмісті окремих фракцій білків у сироватці крові досліджуваних тварин у різних ландшафтних зонах західного регіону України. Так, у сироватці крові тварин у зоні Лісостепу і тварин у Старосамбірському районі зони Прикарпаття виявлено значно більший відносний вміст б2-глобулінів, а у тварин в Самбірському районі зони Прикарпаття виявлено значно менший відносний вміст б1-глобулінів (Р<0,05) і більший відносний вміст в2-глобулінів в сироватці крові (Р<0,05) порівняно до їх вмісту в сироватці крові тварин, вирощуваних у інших досліджуваних районах. Проте при цьому не виявлено зв'язку між цими різницями і вмістом йоду в кормах та йоду, зв'язаного з білком, у сироватці крові тварин. Звертає на себе увагу також низький вміст альбумінів у сироватці крові досліджуваних тварин у Старосамбірському районі на фоні низького вмісту йоду в кормах та йоду, зв'язаного з білком в сироватці крові, тоді як у інших районах така залежність відсутня.
Таблиця 2
Загальний вміст білків і співвідношення окремих їх фракцій у сироватці крові великої рогатої худоби в різних зонах західного регіону України
|
Фракції білків |
Карпати |
Прикарпаття |
Лісостеп |
||||
|
Сколівський р-н, n=3 |
Турківський р-н, n=6 |
Самбірський р-н, n=6 |
Старосамбір-ський р-н, n=8 |
Радехівський р-н, n=8 |
Сокальський р-н, n=8 |
||
|
Загальний білок, г/100 мл |
7,33±0,30 |
7,22±0,41 |
7,54±0,25 |
6,75±0,31 |
7,78±0,37 |
7,92±0,44 |
|
|
Альбуміни, % |
30,40±1,02 |
28,90±0,55 |
28,94±0,46 |
23,84±0,28 |
25,60±0,48 |
27,43±0,55 |
|
|
б1-глобуліни, % |
14,60±0,30 |
13,58±0,26 |
12,00±0,54 |
13,98±0,55 |
13,50±0,46 |
13,61±0,67 |
|
|
б2-глобуліни, % |
12,13±0,18 |
12,95±0,13 |
12,11±0,60 |
16,54±1,13 |
17,34±0,62 |
17,15±0,46 |
|
|
в1-глобуліни, % |
13,32±0,36 |
12,64±0,40 |
13,18±0,28 |
14,44±0,76 |
13,26±0,35 |
12,97±0,66 |
|
|
в2-глобуліни, % |
15,77±0,94 |
17,95±0,90 |
19,64±0,23 |
16,91±0,41 |
18,18±0,58 |
17,60±0,97 |
|
|
г-глобуліни, % |
13,80±0,15 |
14,47±0,29 |
14,36±0,22 |
14,24±0,84 |
12,09±0,70 |
11,21±0,58 |
|
|
А/Г |
0,437 |
0,404 |
0,406 |
0,313 |
0,344 |
0,378 |
Різниці в загальному вмісті ліпідів у плазмі крові молодняку великої рогатої худоби, вирощуваного в різних зонах західного регіону України, статистично невірогідні. Відсутні також вірогідні різниці у відносному вмісті окремих класів ліпідів у плазмі крові тварин, вирощуваних у зоні Карпат і Лісостепу, тоді як у тварин, вирощуваних у досліджуваних районах у зоні Прикарпаття - Старосамбірському і Самбірському - виявлені значні різниці у відносному вмісті деяких класів ліпідів у плазмі крові. У цьому плані звертає на себе увагу значно менший відносний вміст фосфоліпідів і вільних жирних кислот (Р<0,001) та більший відносний вміст ефірнозв'язаного холестеролу і триацилгліцеролів (Р<0,01-0,001) у плазмі крові досліджуваних тварин у Старосамбірському районі порівняно до їх вмісту в плазмі крові тварин, вирощуваних в зоні Карпат і Лісостепу, а також у Самбірському районі в зоні Прикарпаття. Ці дані дозволяють зробити припущення про існування зв'язку між вмістом деяких класів ліпідів і вмістом тироксину в плазмі крові молодняку великої рогатої худоби. Зокрема, виявлений нами більший вміст етерифікованого холестеролу у плазмі крові досліджуваних тварин у Старосамбірському районі порівняно до Самбірського та інших районів узгоджується з наявними в літературі даними про підвищення рівня етерифікованого холестеролу у плазмі крові щурів (Viswanathan G., Nair C.P., 1996) і корів (Bitman J. et al., 1990) при гіпотиреозі. Деякі автори (Янович В.Г., 1965) пов'язують більш високий рівень етерифікованого холестеролу у плазмі крові молодняку великої рогатої худоби у зимовий період, ніж у літній, з гіпофункцією щитоподібної залози.
Таблиця 3
Загальний вміст ліпідів і співвідношення окремих їх класів у плазмі крові великої рогатої худоби в різних зонах західного регіону України
|
Класи ліпідів |
Карпати |
Прикарпаття |
Лісостеп |
||||
Турківськийр-н, n=3 |
Сколівський р-н, n=6 |
Старосамбір. р-н, n=6 |
Самбірський р-н, n=8 |
Радехівсь-кий р-н, n=8 |
Сокальський р-н, n=11 |
||
|
Загальні ліпіди, мг/100мл |
2007,2 |
1975,5 |
20610,0 |
19810,0 |
22013,0 |
2088,5 |
|
|
Фосфоліпіди, % |
27,640,31 |
27,060,26 |
20,540,27 |
28,320,62 |
26,900,10 |
28,730,38 |
|
|
Моно- і дигліцериди, % |
10,050,61 |
10,780,26 |
9,560,54 |
10,230,62 |
10,340,57 |
9,800,29 |
|
|
Вільний холестерол, % |
5,800,18 |
6,090,15 |
6,560,13 |
6,480,17 |
6,040,22 |
5,590,30 |
|
|
Вільні жирні кислоти, % |
6,020,14 |
7,120,12 |
5,490,35 |
7,510,17 |
6,200,20 |
6,080,23 |
|
|
Триацилгліцероли, % |
6,420,12 |
6,550,15 |
8,610,26 |
5,080,24 |
6,750,36 |
6,360,34 |
|
|
Етерифікований холестерол, % |
44,070,18 |
43,400,19 |
49,460,32 |
42,380,35 |
43,770,24 |
43,440,54 |
Результати проведених досліджень показують, що жирнокислотний склад загальних ліпідів плазми крові великої рогатої худоби, вирощуваної в досліджуваних районах у різних зонах західного регіону України, відрізняється між собою мало, що можна пояснити відсутністю істотних різниць у вмісті окремих класів ліпідів, які характеризуються специфічним жирнокислотним складом, у плазмі крові досліджуваних тварин. Виняток становить жирнокислотний склад загальних ліпідів плазми крові великої рогатої худоби у Старосамбірському районі зони Прикарпаття, в якому, порівняно до тварин в інших районах Прикарпаття, Карпат і Лісостепу, у загальних ліпідах плазми крові виявлено вірогідно менший вміст лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот (Р<0,05). Одержані результати заслуговують на увагу у зв'язку з тим, що у досліджуваної великої рогатої худоби, вирощуваної у Старосамбірському районі, виявлено значно нижчий рівень зв'язаного з білком йоду і тироксину порівняно з їх вмістом у плазмі крові великої рогатої худоби в інших районах різних зон західного регіону України. В основі цього зв'язку, як показали наші дослідження, можуть лежати зміни у вмісті фосфоліпідів, етерифікованого холестеролу і триацилгліцеролів у плазмі крові великої рогатої худоби при дефіциті йоду в їх організмі, оскільки ці класи ліпідів значно відрізняються між собою за вмістом окремих поліненасичених жирних кислот (Christie W., 1980). Найбільший вміст лінолевої кислоти виявлено у загальних
Таблиця 4
Жирнокислотний склад загальних ліпідів плазми крові великої рогатої худоби в різних зонах західного регіону України (M±m, n=3)
|
Код жирної кислоти |
Карпати |
Прикарпаття |
Лісостеп |
||||
|
Турківський р-н |
Сколівський р-н |
Старосамбір. р-н |
Самбірський р-н |
Радехівський р-н |
Сокальський р-н |
||
|
С16:0 |
14,71±0,52 |
15,58±0,73 |
18,20±0,69 |
16,68±0,28 |
18,07±1,83 |
17,38±0,25 |
|
|
С18:0 |
15,89±0,37 |
15,43±0,36 |
20,18±1,34 |
14,82±0,86 |
14,23±0,99 |
16,78±0,46 |
|
|
С18:1 |
23,47±0,09 |
23,62±1,97 |
19,16±0,93 |
19,71±1,39 |
22,50±0,61 |
16,42±0,38 |
|
|
С18:2 |
26,36±0,40 |
25,09±0,61 |
21,46±1,27 |
28,01±0,34 |
24,33±0,52 |
27,60±0,21 |
|
|
С20:4 |
2,31±0,08 |
2,28±0,16 |
1,37±0,09 |
2,87±0,21 |
2,53±0,16 |
2,70±0,13 |
ліпідах плазми крові великої рогатої худоби в Самбірському, найменший - у Старосамбірському районі, а тварини у Радехівському і Сколівському районах займають проміжне положення за вмістом цієї поліненасиченої жирної кислоти у загальних ліпідах плазми крові. Різниці між найбільшим і найменшим вмістом лінолевої кислоти в загальних ліпідах у плазмі крові тварин в цих районах статистично вірогідні (Р<0,05).
3. Вплив селену на вміст тиреоїдних гормонів і метаболічний профіль крові великої рогатої худоби при парентеральному його введенні. У результаті проведених досліджень встановлено, що рівень селену в плазмі крові молодняку великої рогатої худоби підвищується при парентеральному введенні їм селеніту натрію залежно від дози введеного селену (рис.3). Так, вміст селену в плазмі крові тварин 2-ї і 3-ї груп, яким раз у декаду парентерально вводили селен в дозі 30 і 60 мг, був відповідно в 1,52 і 1,92 разів більший (Р<0,001), ніж у плазмі крові тварин 1-ї групи, які правили за контроль. Активність глутатіонпероксидази в еритроцитах крові тварин 2-ї та 3-ї груп при цьому була вищою відповідно в 1,33 і 1,36 разів (Р<0,001), ніж у тварин 1-ї групи.
Вміст гідроперекисів ліпідів та малонового діальдегіду - проміжного та кінцевого продуктів перекисного окиснення ліпідів - у плазмі крові тварин 2-ї і 3-ї груп був менший відповідно в 1,16 і 1,19 (Р<0,05) та в 1,25 і 1,41 рази (Р<0,05; P<0,01), ніж у плазмі крові тварин 1-ї групи (рис. 4). Ці дані свідчать про стимулюючий вплив селену на активність антиоксидантної системи в організмі великої рогатої худоби та її фізіологічний стан, здоров'я і продуктивність (Антоняк Г.Л., 2000; Кравців Р.Й., Янович Д.О., 2003).
Проведені дослідження показали, що вміст трийодтироніну в сироватці крові тварин 2-ї і 3-ї груп був у 1,31 рази більший (Р<0,01; Р<0,05), ніж у сироватці крові тварин 1-ї групи, тоді як різниці у вмісті тироксину при цьому відсутні (рис. 5). Ці дані посередньо свідчать про стимулюючий вплив селену на синтез тироксин-5'-дейодинази, яка каталізує перетворення тироксину в трийодтиронін, в організмі тварин 2-ї і 3-ї груп. Різниці у вмісті зв'язаного з білком йоду в сироватці крові тварин 2-ї і 3-ї груп порівняно до їх вмісту в сироватці крові тварин 1-ї групи при цьому невірогідні.
Фізіологічний стан тварин значною мірою характеризує білковий спектр їх крові, що зумовлено центральним положенням білків у біохімічних процесах, які лежать в основі життєдіяльності тварин. Проведені дослідження показали, що різниці у загальному вмісті білків у сироватці крові тварин 2-ї і 3-ї груп порівняно до їх вмісту в сироватці крові тварин 1-ї групи відсутні, тоді як різниці у відносному вмісті деяких білкових фракцій при цьому досить істотні. Зокрема, вміст альбумінів у сироватці крові тварин 2-ї і 3-ї груп був менший в 1,10 і 1,25 разів (Р<0,05-0,001), а вміст 2-глобулінів в сироватці крові тварин 2-ї і 3-ї групи більший в 1,22 і 1,27 разів (Р<0,01-0,001), ніж у сироватці крові тварин 1-ї групи. Ці дані свідчать про різний вплив селену при підвищенні його вмісту в організмі тварин на синтез окремих фракцій сироваткових білків, який відбувається у печінці, хоч пояснити причинно-наслідкове значення цих змін складно у зв'язку з широким спектром біологічної дії цих білкових фракцій і їх гетерогенністю. Зокрема, до складу -протеїнів входить білок церулоплазмін з антиоксидантними властивостями і ряд транспортних білків, а альбуміни відіграють пластичну і транспортну роль.
Фізіологічний стан тварин характеризує також ліпідний склад їх крові. Це пояснюється широким спектром біологічної дії різних класів ліпідів в організмі тварин, зокрема наявністю в їх складі поліненасичених жирних кислот, які є попередником ейкозаноїдів (простагландинів, лейкотриєнів) - великої групи сполук з регуляторними властивостями. Проведені дослідження показали, що загальний вміст ліпідів у плазмі крові тварин 2-ї групи був менший порівняно до вмісту його у плазмі крові тварин 1-ї групи, що правила за контроль (Р<0,05). Різниці у відносному вмісті майже всіх класів ліпідів були невірогідні, за виключенням триацилгліцеролів, вміст яких у плазмі крові тварин 2-ї і 3-ї груп був відповідно в 1,23 і 1,25 разів більший (Р<0,05; P<0,01), ніж у плазмі крові тварин 1-ї групи. Крім того, в плазмі крові тварин 3-ї групи порівняно до тварин 1-ї групи виявлено значно менший вміст вільних жирних кислот (Р<0,01), тоді як аналогічні різниці у вмісті неетерифікованих жирних кислот у плазмі крові тварин 2-ї групи порівняно до тварин 1-ї групи відсутні. Одержані результати дозволяють зробити висновок про вплив селену при парентеральному введенні його молодняку великої рогатої худоби на синтез білків і ліпідів плазми крові, який відбувається в печінці.
Як показали проведені дослідження, вміст окремих жирних кислот у загальних ліпідах плазми крові тварин контрольної та дослідних груп значно відрізняється між собою. Зокрема, у загальних ліпідах плазми крові тварин 2-ї і 3-ї груп виявлено значно більший вміст лінолевої кислоти (Р<0,05; P<0,01), а у плазмі крові тварини 3-ї групи - менший вміст пальмітинової (P<0,05) і олеїнової (P<0,05) кислот порівняно до їх вмісту у тварин 1-ї групи. Причиною виявлених нами різниць у вмісті лінолевої кислоти в загальних ліпідах плазми крові тварин 2-ї і 3-ї груп порівняно до їх вмісту у плазмі крові тварин 1-ї групи може бути інгібуючий вплив селену на гідрогенізацію цієї поліненасиченої жирної кислоти мікроорганізмами в рубці. При цьому звертає на себе увагу також значно більший відносний вміст арахідонової кислоти (P<0,01; P<0,001) у загальних ліпідах плазми крові тварин 2-ї і 3-ї груп порівняно до їх вмісту в плазмі крові тварин 1-ї групи. Ці дані свідчать про прямий зв'язок між вмістом лінолевої і арахідонової кислот у загальних ліпідах плазми крові великої рогатої худоби.
Висновки
Досліджено вміст йоду і селену в кормах і крові великої рогатої худоби у різних ландшафтних зонах (Карпат, Прикарпаття, Лісостепу) західного регіону України. Вивчено залежність між вмістом вказаних мікроелементів та концентрацією тиреоїдних гормонів, активністю глутатіонпероксидази, вмістом продуктів ПОЛ, білків і ліпідів у крові великої рогатої худоби. Досліджено вплив різних доз селену на вказані біохімічні показники у крові молодняку великої рогатої худоби.
1. Вміст йоду в сіні і сінажі з тимофіївки та кукурудзяному силосі в окремих районах досліджуваних зон значно коливається: у Самбірському районі (зона Прикарпаття) він в два рази більший (Р<0,001), ніж у Старосамбірському, тоді як у двох досліджуваних районах зони Карпат і Лісостепу такі різниці відсутні.
2. Встановлено залежність між вмістом йоду в кормах і концентрацією зв'язаного з білком йоду та рівнем тироксину в сироватці крові молодняку великої рогатої худоби в різних ландшафтних зонах західного регіону України. Зв'язок між вказаними показниками та концентрацією трийодтироніну в сироватці крові досліджуваних тварин відсутній.
3. Встановлено дефіцит селену у кормах в різних ландшафтних зонах західного регіону України. Різниці у вмісті селену в досліджуваних кормах, у плазмі крові та активності глутатіонпероксидази в еритроцитах крові молодняку великої рогатої худоби у зоні Карпат, Прикарпаття і Лісостепу невірогідні.
4. У сироватці крові молодняку великої рогатої худоби, в якого виявлено найнижчу концентрацію зв'язаного з білком йоду і тироксину порівняно до їх концентрації у сироватці крові тварин в інших зонах, виявлено вірогідно менший вміст загального білка і альбумінів (Р<0,001), у плазмі крові - вірогідно менший вміст фосфоліпідів і ефірнозв'язаного холестеролу (Р<0,05-0,01), менший вміст лінолевої і арахідонової кислот (Р<0,05-0,001) у складі загальних ліпідів.
5. Парентеральне введення молодняку великої рогатої худоби селену в дозі 30 і 60 мг у формі селеніту натрію раз у декаду протягом місяця призводить до дозозалежного підвищення концентрації селену в плазмі крові (Р<0,001), та до підвищення концентрації трийодтироніну в сироватці крові (Р<0,01; Р<0,05).
6. Після парентерального введення селену у дозі 30 і 60 мг молодняку великої рогатої худоби в еритроцитах підвищується активність глутатіонпероксидази (Р<0,01), в плазмі крові - зменшується концентрація продуктів перекисного окиснення ліпідів - гідроперекисів ліпідів і малонового діальдегіду (Р<0,05).
7. Під впливом селену у сироватці крові молодняку великої рогатої худоби вірогідно зменшується вміст альбумінів (Р<0,05; Р<0,001) і підвищується концентрація в2-глобулінів (Р<0,01-0,001), у плазмі крові зменшується концентрація ліпідів (Р<0,05), в їх складі збільшується частка триацилгліцеролів (Р<0,05; Р<0,01) і зменшується частка вільних жирних кислот (Р<0,005), у загальних ліпідах збільшується відносний вміст лінолевої кислоти (Р<0,05; Р<0,01), арахідонової (Р<0,01; Р<0,001) і ейкозопентаєнової кислот (Р<0,05; Р<0,01), зменшується відносний вміст докозогексаєнової кислоти (Р<0,05).
Пропозиції виробництву
1. З метою екологічного моніторингу при дослідженні ступеня забезпечення потреби великої рогатої худоби в йоді рекомендується визначати концентрацію зв'язаного з білком йоду і тироксину у сироватці крові, при дослідженні ступеня забезпечення селеном - визначати концентрацію селену і трийодтироніну в сироватці крові, активність глутатіонпероксидази в еритроцитах, вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів в плазмі крові.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Кравців Р.Й., Янович Д.О. Роль селену в життєдіяльності тварин (біологічні, ветеринарно-медичні, екологічні аспекти) // Біологія тварин. 2003. Т.5, №1-2. С. 23-38. (Дисертант узагальнив матеріал щодо ролі селену в життєдіяльності тварин, брав участь у підготовці статті до друку).
2. Кравців Р.Й., Янович Д.О. Вміст йоду в кормах та вміст йодзв'язаного білка і тиреоїдних гормонів у крові великої рогатої худоби в різних зонах західного регіону України // Біологія тварин. 2003. Т.5, № 1-2. С. 311-315. (Дисертант провів відбір матеріалу, виконав дослідження та підготував статтю).
3. Кравців Р.Й., Янович Д.О. Загальний вміст ліпідів і співвідношення окремих їх класів у плазмі крові великої рогатої худоби у різних зонах західного регіону України // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. 2003. Т.5, №4. С. 79-83. (Дисертант провів відбір матеріалу, виконав дослідження та підготував статтю).
4. Кравців Р.Й., Янович Д.О. Вміст селену в кормах і крові молодняку великої рогатої худоби в різних зонах західного регіону України // Біологія тварин. 2004. Т.6, №1-2. С. 365-368. (Дисертант провів відбір матеріалу, виконав дослідження та підготував статтю).
5. Кравців Р.Й., Янович Д.О. Жирнокислотний склад загальних ліпідів плазми крові великої рогатої худоби у різних зонах західного регіону України // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія “Біологія”. 2004. В. 3-4. №24. С. 88-90. (Дисертант провів відбір матеріалу, виконав дослідження та підготував статтю).
6. Кравців Р.Й., Янович Д.О. Вплив селену на активність антиоксидантної системи в організмі молодняку великої рогатої худоби при парентеральному його введенні //Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. 2004. В. 5, №3. С. 38-41. (Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку результатів та підготував статтю).
7. Янович Д.О. Вплив різного рівня селену в раціоні великої рогатої худоби на активність глутатіонпероксидази і вміст тиреоїдних гормонів у крові // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. 2004. В.5, №1-2. С. 97-99.
8. Янович Д.О. Загальний вміст ліпідів, їх жирнокислотний склад і співвідношення окремих класів у плазмі крові молодняку великої рогатої худоби при парентеральному введенні різних доз селену // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. 2004. Т.6, №2, Ч.5. С. 222-225
9. Кравців Р.Й., Янович Д.О. Загальний вміст білків і співвідношення окремих його фракцій у сироватці крові великої рогатої худоби при парентеральному введенні різних доз селену // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. 2004. Т.6, №3, Ч.3. С. 128-130. (Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку результатів і їх узагальнення та підготував статтю).
10. Кравців Р.Й., Янович Д.О. Біологічна роль щитоподібної залози // Біологія тварин. 2004. Т.6, №1-2. С. 19-34. (Дисертант узагальнив матеріал щодо біологічної ролі щитоподібної залози в організмі тварин, брав участь у підготовці статті до друку).
Анотація
Янович Д.О. Вміст йоду і селену та метаболічний профіль у крові великої рогатої худоби в різних ландшафтних зонах західного регіону України.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2005.
У дисертації наведено дані про вміст йоду і селену в основних кормах (сіні, силосі та сінажі), що споживає велика рогата худоба, вирощуваних в окремих районах різних ландшафтних зон (Карпати, Прикарпаття, Лісостеп) західного регіону України. Встановлена нестача досліджуваних мікроелементів та різниці у вмісті їх в кормах залежно від геохімічних особливостей вказаних зон.
Досліджено гормон-синтезуючу функцію щитоподібної залози, активність системи антиоксидантного захисту та метаболічний профіль крові у молодняку великої рогатої худоби, вирощуваної у досліджуваних районах вказаних зон західного регіону України. Встановлено зв'язок між вмістом йоду і селену у кормах та в організмі великої рогатої худоби, вплив різного рівня цих мікроелементів в раціоні на концентрацію йоду, зв'язаного з білком, тироксину та трийодтироніну в сироватці крові, активність глутатіонпероксидази в еритроцитах та на окремі показники білкового і ліпідного обміну в крові тварин.
Вивчено вплив різних доз селену при парентеральному введенні його молодняку великої рогатої худоби у формі селеніту натрію на перераховані вище показники в крові. Встановлено, що введення молодняку великої рогатої худоби різних доз селену призводить до вірогідного підвищення його концентрації в крові, активності глутатіонпероксидази в еритроцитах, концентрації трийодтироніну в сироватці крові, до вірогідного зменшення концентрації продуктів перекисного окиснення ліпідів в плазмі крові. У сироватці крові тварин дослідних груп виявлено також вірогідно менший відносний вміст альбумінів і більший відносний вміст 2-глобулінів, у плазмі крові - вірогідно більший вміст триацилгліцеролів та значно менший вміст вільних жирних кислот (Р<0,01). Крім того, в ліпідах плазми крові тварин під впливом селену дозозалежно збільшується вміст лінолевої (Р<0,05; P<0,01) і зменшується вміст пальмітинової, стеаринової та олеїнової кислот.
Ключові слова: велика рогата худоба, корми, кров, йод, селен, тиреоїдні гормони, глутатіонпероксидаза, білки, ліпіди, жирні кислоти, ландшафтні зони.
Аннотация
Янович Д.О. Содержание йода и селена и метаболический профиль в крови крупного рогатого скота в различных ландшафтных зонах западного региона Украины.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.16. - экология. Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, 2005.
В диссертации представлены данные о содержании микроэлементов йода и селена в основных кормах (сене, сенаже, силосе), которые потребляет крупный рогатый скот, выращиваемых в отдельных районах разных ландшафтных зон (Карпаты, Прикарпатье, Лесостепь) западного региона Украины. Установлено, что содержание йода в исследуемых кормах в целом было ниже нормы, хотя отмечалась зависимость его концентрации от геохимических условий отдельных районов. Так, содержание йода в кормах Старосамборского района Львовской области было значительно ниже, а в кормах Самборского района - значительно выше, чем в кормах исследуемых районов зон Прикарпатья и Лесостепи. Содержание селена в исследуемых кормах также было ниже нормы, а колебания его концентрации в разных районах были недостоверны.
Изучено влияние разного содержания йода и селена в кормах на концентрацию гормонов щитовидной железы, активность антиоксидантной системы и некоторые показатели обмена веществ в организме крупного рогатого скота. Установлено, что концентрация йода, связанного с белком и тироксина в сыворотке крови животных находится в прямой зависимости от содержания данного микроэлемента в кормах. Так, наименьшее содержание йода, связанного с белком и тироксина было обнаружено в сыворотке крови животных Старосамборского, а наибольшее - в сыворотке крови животных Самборского района, которые характеризуются наибольшими отличиями в содержании йода в кормах. При этом не было обнаружено связи между содержанием йода, связанного с белком и концентрацией трийодтиронина в сыворотке крови крупного рогатого скота. Наибольшее содержание трийодтиронина было обнаружено в сыворотке крови животных Турковского района зоны Карпат, а наименьшее - Радехивского района зоны Лесостепи.
Установлено, что разница в концентрации селена в крови и активности глутатионпероксидазы в эритроцитах крови крупного рогатого скота в разных зонах западного региона Украины статистически недостоверна, что согласуется с отсутствием значительных различий в концентрации селена в исследуемых кормах.
Установлено, что содержание общего белка в сыворотке крови молодняка крупного рогатого скота возрастает в ряду Прикарпатье, Карпаты, Лесостепь, однако эти различия недостоверны. Также не установлено связи между концентрацией общего белка и йода, связанного с белком в сыворотке крови исследуемых животных. При этом обращает на себя внимание низкое содержание альбуминов и йода, связанного с белком в сыворотке крови животных, а также низкое содержание йода в кормах Старосамборского района, тогда как в других районах такой связи не обнаружено.
Также не выявлено достоверных различий в содержании общих липидов в плазме крови крупного рогатого скота во всех исследуемых районах, а также в относительном содержании некоторых классов липидов в плазме крови животных в исследуемых районах зон Карпат и Лесостепи, тогда как у животных в Старосамборском районе обнаружено значительно меньшее содержание фосфолипидов и свободных жирных кислот и большее содержание эфирносвязанного холестерола и триацилглицеролов по сравнению с животными, выращиваемыми в других исследуемых районах. В общих липидах плазмы крови у животных в Старосамборском районе выявлено достоверно меньшее содержание линолевой, линоленовой и арахидоновой кислот по сравнению с их содержанием в плазме крови животных, выращиваемых в других исследуемых районах.
В диссертации приведены данные о влиянии селена при парентеральном задавании его молодняку крупного рогатого скота на концентрацию гормонов щитовидной железы, активность антиоксидантной системы и некоторые показатели обмена веществ в крови. Установлено, что концентрация селена в крови и активность глутатионпероксидазы в эритроцитах крупного рогатого скота достоверно повышаются при введении селена. Установлено достоверное повышение концентрации трийодтиронина в сыворотке крови животных опытных групп, что свидетельствует о повышении синтеза селензависимых дейодиназ, которые катализируют превращение тироксина в трийодтиронин в их организме. Концентрация гидроперекисей липидов и малонового диальдегида - продуктов перекисного окисления липидов - в плазме крови животных после введения селена достоверна, что свидетельствует о стимулирующем влиянии его на систему антиоксидантной защиты в их организме.
Под влиянием селена в сыворотке крови крупного рогатого скота статистически достоверно уменьшалось относительное содержание альбуминов и повышалось относительное содержание 2-глобулинов, а также увеличивалось содержание триацилглицеролов и уменьшалось содержание свободных жирных кислот, в общих липидах повышалось относительное количество линолевой (Р<0,05; P<0,01) и уменьшалось количество пальмитиновой (P<0,5; P<0,05), стеариновой (P<0,5) и олеиновой (P<0,5; P<0,05) кислот.
Ключевые слова: крупный рогатый скот, кормы, кровь, йод, селен, тиреоидные гормоны, глутатионпероксидаза, белки, липиды, жирные кислоты, ландшафтные зоны.
Annotation
Yanovych D.O. Iodine and selenium content and metabolic profile in cattle blood in different landscape zones of Ukraine Western region.
Thesis for the scientific degree of the candidate of biological science in speciality 03.00.16 - Ecology. Chernivci National University named after Yuri Fedkovich, Chernivci, 2005.
Data concerning iodine and selenium content in main fodders, feed to cattle (hay, silage) and grown in separate regions of different landscape zones (Carpathian, Subcarpathian, Lisostep) of Western Ukraine are presented in the thesis. Lack of researched trace elements and differences in their content in fodders depending on geochemical particularities of above mentioned zones are revealed.
Thyroid gland and antioxidant system activity as well as metabolic profile in cattle blood in different regions of Western Ukraine was studied. Relationship between iodine and selenium content in fodders and cattle body and influence of different trace elements level in ration on iodine-binded protein, thyroxin and triiodothyronine serum concentration, glutathione peroxidase activity in erythrocytes and separate protein and lipids metabolism index was revealed.
Influence of parenteral administration of different selenium doses in the form of sodium selenite to the cattle body on mentioned above blood indices was studied. As it was revealed, selenium administration in different doses to the cattle body leads to realistically increasing of its blood concentration as well as thyroxin and triiodothyronine serum concentration and glutathione peroxidase activity in erythrocytes and to the realistically decreasing of lipid peroxidation products in blood plasma. In serum of researched animals realistically lower related content of albumins and greater related content of 2-globulins, in blood plasma - realistically greater triacylglycerol and lower free fatty acids content was revealed (Р<0,01). Besides, in blood plasma lipids under selenium influence dose-depending linoleic acid content increasing (Р<0,05; P<0,01) and palmitic, stearic and oleic acid content decreasing was revealed.
Key words: cattle, fodders, blood, iodine, selenium, thyroid hormones, glutathione peroxidase, proteins, lipids, fatty acids, landscape zones.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Суспільно-економічний розвиток Причорноморського регіону України та особливості формування еколого-безпечної політики регіону. Оцінка існуючого стану еколого-економічної системи та порівняння її з майбутнім станом та поставленими цілями розвитку регіону.
реферат [26,1 K], добавлен 08.12.2010Особливості еколого-економічного розвитку Південного регіону України: особливості природокористування і економічна оцінка природних ресурсів. Якісні і кількісні характеристики природних ресурсів регіону, цілі і забезпечення їх функціонального розвитку.
реферат [18,8 K], добавлен 08.12.2010Вплив токсикантів на біохімічні показники крові коропа. Географічна характеристика, геоморфологія, акваторіальний розподіл та клімат Запорізького водосховища. Дослідження показників ниркового та печінкового комплексів у риб Запорізького водосховища.
дипломная работа [419,7 K], добавлен 28.06.2013Розкриття змісту поняття оцінки впливу на довкілля і його практичне вживання в державній екологічній експертизі при проектуванні. Дослідження експертної оцінки матеріалів і впливу планованої діяльності на довкілля на різних стадіях і етапах проектування.
реферат [25,0 K], добавлен 05.04.2011Огляд природних умов території Сумської області. Оцінка екологічного стану різних компонентів навколишнього природного середовища, які зазнають антропогенного впливу. Дослідження ґрунту і рослинної сільськогосподарської продукції на вміст важких металів.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 15.03.2012Оцінка сучасного стану управління водними ресурсами басейну Західного Бугу в межах Львівської області. Визначення впливу антропогенних факторів на екологічний стан басейну. Рекомендації щодо оптимізації екологічного моніторингу в басейні р. Західний Буг.
дипломная работа [415,1 K], добавлен 13.05.2015Вплив різних джерел забруднення на екологічний стан природних компонентів території. Екологічні дослідження геологічної структури та рельєфу як складових стану довкілля. Екологія та охорона природно–територіальних та природно–антропогенних комплексів.
дипломная работа [132,4 K], добавлен 12.12.2011Вплив різних джерел забруднення на екологічний стан природних компонентів території Зміївського району. Екологічні дослідження геологічної структури та рельєфу, клімату, водних об'єктів, ґрунтів, флори та фауни, як складових формування стану довкілля.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 12.12.2011Способи та особливості живлення організмів: автотрофне та гетеротрофне живлення, продукційний процес - продуценти, консументи і редуценти. Генетичні фактори продуктивності та її контроль. Ценотичний контроль продуктивності, біопродукція в різних біомах.
курсовая работа [243,6 K], добавлен 21.09.2010Таксономічний склад "червонокнижних" видів регіону. Їх систематична структура, еколого-ценотичні особливості, тип життєвої форми. Охорона раритетного компоненту флори Буковинських Карпат та його значення. Оцінка природоохоронного статусу даного регіону.
дипломная работа [255,7 K], добавлен 10.01.2015Гідроекологія. Гідробіоценози як біологічні системи гідросфери. Антропогенний вплив на водні екосистеми. Екологічний стан водойм України. Стан гідробіоценозу Кременчуцького водосховища. Моніторинг Кременчуцького водосховища в межах Черкаського регіону.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 16.01.2008Стан тваринного світу Харківської області. Проблема збереження і оновлення цінних природних ресурсів, перелік об'єктів різних категорій охорони. Краснокутський дендропарк як найстаріший дендропарк України, пам'ятник садово-паркового мистецтва XVIII ст.
статья [8,6 K], добавлен 16.02.2010Перелік основних джерел радіоактивного забруднення. Аналіз впливу Чорнобильської катастрофи на екологічну ситуацію в агроекосистемах Білорусі, а також оцінка її наслідків. Особливості акумуляції радіонуклідів грибами в зонах радіоактивного забруднення.
курсовая работа [28,0 K], добавлен 02.12.2010Загальна екологія як наука про взаємодію живої речовини з навколишньою його космічним і планетним середовищем. Характер взаємодії різних форм живої речовини між собою. Специфіка екології людини та її побудова на співвідношенні із загальною екологією.
реферат [27,6 K], добавлен 25.07.2010Вплив різних джерел забруднення на екологічний стан природних компонентів території, що досліджується. Характеристика джерел забруднення Ленінського району м. Харкова. Дослідження щодо накопичення хімічних елементів в ґрунтах, ягодах та фруктах.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 03.03.2011Аналіз екологічної ситуації та стану здоров'я населення Пирятинського району. Опис еколого-економічних, соціальних умов регіону, показників ступеня забрудненості території. Виробничий мікроклімат й умови праці людей. Розрахунок теплового балансу людини.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 14.12.2012Приведення списків ботанічних садів в Європі і Україні. Характеристика українського науково-дослідного інституту тваринництва степових районів "Асканія-Нова". Оцінка стану екологічної ситуації регіону Крівбаса і розробка заходів щодо її поліпшення.
реферат [22,7 K], добавлен 24.01.2012Фізико-географічні умови розташування Харківської області. Господарсько-виробничого комплекс регіону. Потенційні екологічні небезпеки регіону. Прогнозовані наслідки викидів небезпечних речовин. Оцінка екобезпеки за допомогою розрахунку балансу кисню.
курсовая работа [912,4 K], добавлен 03.06.2010Водогосподарська екологія. Джерела забруднення водоймищ. Типи забруднюючих речовин. Методи очищення води. Сучасний стан Чорноморського регіону. Водно-болотні угіддя. Кінбурнська коса. Джарилгацька затока.
курсовая работа [37,7 K], добавлен 11.10.2002Види біоти області, що занесені до Червоної Книги України. Список рідкісних та зникаючих видів тварин і рослин Рівненської області. Березнівський дендрологічний парк загальнодержавного значення. Ступінь антропогенної трансформації ландшафтів регіону.
контрольная работа [775,5 K], добавлен 15.02.2014
