Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИИ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ТОКСИКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ГУМАТУ АМОНІЮ ЯК ЗАБРУДНЮВАЧА АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ

14.02.01 - гігієна

САДЕКОВ ДМИТРО РИФАТОВИЧ

Донецьк - 2006



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького

МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Єрмаченко Олександр Борисович,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,

завідувач кафедри гігієни факультету післядипломної освіти.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Волощенко Олег Ігнатович, Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, завідувач лабораторії гігієни нових хімічних матеріалів, препаратів та біомоніторингу;

доктор медичних наук, професор Талакін Юрій Миколайович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри гігієни та екології.

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедра

гігієни та екології людини МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться “21” червня 2006 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

3 дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького державного медичного університету ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча,16.

Автореферат розісланий “19” травня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради д.мед.н. професор Солдак І.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Технічні досягнення останнього сторіччя обумовили розширення кола природних речовин і сировини, що використовуються у виробничій і господарській діяльності. Перелік таких матеріалів продовжує збільшуватись, однак відсутність надійних методик прогнозування їх впливу на людину й навколишнє середовище унеможливлює попередження багатьох гострих і хронічних захворювань як серед робітників промисловості, так і серед населення в цілому. Необхідність вивчення хімічних чинників і їх впливу на організм людини неодноразово підкреслювалась у доповідях, публікаціях, рішеннях наукових конференцій тощо (Оніщенко Г.Г., 2003, Сердюк А.М.,1998, 2001).

гумінові кислоти належать до кола природних матеріалів, що вже знайшли виробниче застосування і перспективні в плані збільшення їх використання. Це речовини, які містяться в ґрунтах, торфах, бурому і кам'яному вугіллі (Апраксіна С.М., та співавт., 1988).

В природних покладах України є значні запаси бурого вугілля, цінність якого як енергетичної сировини не є високою, проте вміст гумінових кислот в ньому сягає 80% (Думбай І.М., та співавт., 1996), чим і обумовлена його сировинна цінність для технологічного використання в різних виробництвах.

Поліфункціональність гумінових кислот дозволила сьогодні використовувати їх у різних галузях народного господарства: електрохімічному виробництві, деревообробній, нафтовій промисловості, при виготовленні керамічних виробів, як звязуючих при окусковуванні вугільного дріб'язку й агломерації руд, у якості розріджувачів цементних сировинних шламів та сповільнювачів процесу твердіння бетону й ряді інших галузей. Найбільш широко використовуються вони у вигляді багатотоннажної продукції у сільському господарстві, буровій техніці і цементній промисловості (Забрамний Д.Т. та співавт., 1980).

Широке використання гуматів у різних галузях господарства і зростання попиту на них сприяє збільшенню обсягу їх виробництва. Технологічні процеси одержання, наприклад, гумату амонію (ГА) пов'язані з інтенсивним газо- та пилоутворенням, чим обумовлена різноманітність шляхів надходження його в навколишнє середовище і вплив на здоров'я населення (Воліков А.Н. та співавт., 1982).

Через брак інформації про кількість викидів ГА промисловими об'єктами на сьогодні маємо недостатню кількість розробок і застосування оздоровчих заходів на стадії запобіжного і поточного санітарного нагляду.

Як відомо, пріоритет у рішенні цієї проблеми належить медико-біологічним дослідженням з профілактики можливих несприятливих впливів умов життєдіяльності людини як найважливішому системоутворюючому фактору у здійсненні загальнодержавних заходів щодо охорони навколишнього середовища (Курлядський Б.А., 2002, Присяжнюк В.Є., 2004, Качинський А.Б., 2001).

З метою попередження наслідків забруднення повітряного басейну населених пунктів потрібне проведення досліджень, спрямованих на вивчення фактичного забруднення атмосферного повітря, оцінку біологічної дії й обґрунтування гігієнічних нормативів, регламентів, розробку санітарних правил, що є науковою основою проведення оздоровчих і профілактичних заходів щодо санітарної охорони атмосферного повітря. (Проданчук М.Г., Спину Е.І., 2000, Гринь М.В. та співав., 2004).

Існуючі можливості гігієнічного регламентування ГА в атмосферному повітрі відстають від запитів практики, тому що на сьогоднішній день бракує будь-яких даних про токсичну дію ГА на організм людини і тварин.

Особливої уваги вимагає вивчення закономірностей просторово-часового поширення аміаковмісних сполук в умовах населених місць. Поза полем вивчення залишається дія гумату амонію на здоров'я населення, отже не розроблено і гігієнічні критерії оцінки ступеня його небезпеки. У рішенні проблем санітарної охорони атмосферного повітря населених місць дедалі актуальнішим стає питання про кількісну залежність між рівнями забруднення повітряного басейну і неспецифічною захворюваністю міського населення (Звіняцьковський Я.Й., Бердник О.В., 1996, Пінігін М.А., 1993, Кіреєва І.С., 1996, Буштуєва К. А., Случанко І. С., 1986)

З огляду на вищевикладене і на перспективи розширення використання гуматів у господарській діяльності, очевидно, що назріла необхідність проведення комплексного токсиколого-гігієнічного дослідження ГА, гігієнічної оцінки впливу гумату амонію на захворюваність населення та розробки санітарно-гігієнічних заходів для профілактики забруднення повітряного басейну в районах розміщення підприємств по їх виробництву.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри гігієни ФПО Донецького державного медичного університету ім. М. Горького, „Експериментальне обґрунтування сполук, що містять аміак в атмосферному повітрі населених місць", номер державної реєстрації теми № 0102U006778. Автор був співвиконавцем НДР і безпосередньо вивчав стан здоров'я населення, що мешкає в зоні впливу атмосферних викидів підприємства по виробництву ГА.

Мета дослідження: Дати гігієнічну оцінку ГА як забруднювача атмосферного повітря і розробити заходи профілактики з попередження його негативного впливу на здоров'я населення.

Для досягнення зазначеної мети необхідно було вирішити такі задачі:

1. Провести гігієнічну оцінку технологічного процесу одержання ГА, визначити умови утворення, надходження та встановити закономірності поширення його в повітряному басейні населених місць;

2. Вивчити характер біологічної дії ГА при гострому й хронічному інгаляційному впливі на організм тварин та науково обґрунтувати гігієнічні регламенти ГА в атмосферному повітрі населених місць;

3. Дати оцінку здоров'я населення, що мешкає в зоні впливу атмосферних викидів підприємства по виробництву ГА;

4. Розробити основні напрямки профілактичних заходів щодо оздоровлення виробничого середовища та повітряного басейну.

Об'єкт дослідження - ГА як забруднювач атмосферного повітря, здоров'я населення в районах розташування підприємств з виробництва даної речовини. забруднювач оздоровлення середовище

Предмет дослідження - експериментальні тварини (дія ГА на організм теплокровних тварин); стан якості атмосферного повітря в районах розміщення підприємств по виробництву даної речовини; здоров'я населення в зоні впливу атмосферних викидів підприємства по виробництву ГА.

Методи дослідження: гігієнічні - для оцінки екологічних факторів; біохімічні - для вивчення дії ГА на організм експериментальних тварин; соціологічні - для оцінки самопочуття людей і санітарно-гігієнічних умов їх життя; медико-статистичні - для обробки результатів дослідження і оцінки рівня захворюваності.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі проведених досліджень вперше: виявлено умови утворення і поширення ГА як забруднювача атмосферного повітря; надано гігієнічну оцінку технології виробництва кінцевого продукту; надана санітарно-гігієнічна оцінка досліджуваної речовини як забруднювача атмосферного повітря.

Вивчено особливості просторово - часового розподілу атмосферних забруднень в районі розташування заводу по виробництву ГА.

З'ясовано якісні та кількісні залежності формування рівня, динаміки і структури захворюваності населення, яке мешкає в умовах впливу атмосферних викидів, що містять аерозоль ГА.

Вперше отримано нові дані про токсикометричні параметри ГА за різних шляхів надходження в організм експериментальних тварин. При внутрішньошлунковому введені встановлено його ЛД₅₀. Дана речовина при пероральному введенні чинить загальнотоксичну дію, виражену місцево-подразливу і шкірно-резорбтивну дію, ступінь якої зростає зі збільшенням дози речовини. Досліджувана речовина позбавлена кумулятивної здатності.

Хронічний інгаляційний вплив ГА викликає зміни показників функціонального стану, активності ферментативних систем, порушення показників репродуктивної функції тварин.

Науково обґрунтовано гранично допустиму концентрацію ГА в атмосферному повітрі населених місць.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено основні напрямки профілактичних заходів щодо оздоровлення виробничого середовища і повітряного басейну.

Результати дослідження покладено в основу наукового розрахунку орієнтовно безпечних рівнів впливу ГА та обґрунтування гранично допустимих концентрацій даної сполуки в атмосферному повітрі населених місць.

Органам практичної охорони здоров'я, проектним і природоохоронним організаціям рекомендовано науково обґрунтований регламент ГА в атмосферному повітрі населених місць. На підставі отриманих результатів дослідження розроблено комплекс санітарно-гігієнічних і профілактичних заходів, спрямованих на поліпшення стану навколишнього середовища та здоров'я населення в районах розміщення підприємств по виробництву ГА.

ці рекомендації впроваджено: в ТОВ Агрофірма „Гермес” м. Краматорськ, в Краматорській міській санітарно-епідеміологічній станції, в проектній організації ТОВ “Проект-Маркет” м. Донецьк, в Донецькій обласній санітарно-епідеміологічній станції, що підтверджується актами впровадження від 19.12.03, 19.12.03, 15.12.04, 22.12.04.

Особистий внесок здобувача. Автором здійснено аналітичний огляд даних літератури, патентно-інформаційний пошук, сформульовані мета та задачі роботи, зібрано й оброблено первинний матеріал, проведено дослідження та аналіз даних забруднення атмосферного повітря, а також - вивчення захворюваності населення в районі виробництва ГА. Вибір і обґрунтування методів математично-статистичної обробки первинних матеріалів, статистична обробка, аналіз і оформлення результатів роботи виконано автором особисто.

Здобувачем не були використані наукові результати та ідеї, що належать співавторам опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднено й обговорено на міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю НДІ медико-екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості “Актуальні проблеми медицини праці й екології Донбасу” (Донецьк, 2000); на регіональній науково-практичній конференції “Екологія і безпека життєдіяльності: інноваційні процеси в науці, технологіях і освіті” (м. Макіївка, 2001); на міжнародній науково-практичній конференції "Бізнес, екологія, здоров'я" (Донецьк, 2001); на VIII науково-методичній конференції "Людина та навколишнє середовище-проблеми безперервної екологічної освіти у вузах" (Одеса, 2002); на науковій конференції Донецького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи за період 2002-2003 р. (Донецьк, 2003); на XIV з'їзді гігієністів України "Гігієнічна наука та практика на рубежі століть" (Дніпропетровськ, 2004); на Х Конгресі світової федерації українських лікарських товариств (Чернівці, 2004); на науково-практичній конференції “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Київ, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, з яких 4 статті в наукових журналах (з них 3 статті у наукових фахових виданнях), 5 статей ? у збірках наукових праць і 5 тез конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 5 розділів, заключення, висновків, списку використаних джерел, додатків, викладена на 175 сторінках комп'ютерного тексту. Робота містить 48 таблиці на 42 сторінках, 32 рисунка на 24 сторінках, 2 додатки на 10 сторінках. Список використаних джерел включає 189 джерел вітчизняної та іноземної літератури на 18 сторінках.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та основні методи дослідження. Гумат амонію (ГА) - тверда речовина бурого кольору з молекулярною масою 300-100000 а.о.м., є продуктом взаємодії аміаку і гумінових кислот. Вибір об'єкта дослідження в даній роботі значною мірою обумовлений необхідністю одержання комплексної токсиколого-гігієнічної характеристики досліджуваної речовини, обґрунтування ГДК гумату амонію в атмосферному повітрі та розробки заходів профілактики щодо попередження його негативного впливу на здоров'я населення (табл. 1).

Таблиця 1. Види та обсяг проведених досліджень

№ п.п.	Види досліджень	обсяг проведених досліджень
1. 1.1	Натурні дослідження Метеорологічні фактори (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, атмосферний тиск)	1200
1.2	Визначення концентрації хімічних речовин в атмосферному повітрі: - пил NH3, SO2, NO2, CO	600 620
2. 2.1	Експериментальні дослідження Показники функціонального стану тварин	4800
2.2	Визначення показників периферичної крові	9900
2.3	Визначення показників лейкоцитарної формули	24800
2.4	Вимір показників ЕКГ, СПП	6800
2.5	Визначення біохімічних показників у сироватці крові	31740
2.6	Визначення показників реактивності морських свинок при шкірно-резорбтивній дії	16960
2.7	Визначення показників репродуктивної функції	18100
3.	Патоморфологічні дослідження органів тварин	1384
4.	Вивчення захворюваності населення (за медичною документацією)	33452

Оцінка стану повітряного середовища в районі розміщення заводу по виробництву гумату амонію проводилася за кількісним вмістом компонентів викидів. З метою вивчення ступеня й дальності поширення промислових забруднень відбиралися максимальні разові проби з підвітряного боку від підприємства на відстані 1000 й 2000 м. При нестійкому напрямку вітру місця відбору проб мінялися. Відбір проб проводився за допомогою електроаспіратора „Тайфун - Мс”. Проби на вміст газів та пилу в атмосферному повітрі досліджувалися відповідно до “Руководства по контролю загрязнения атмосферы”, РД 52.04.186-89 (М., 1991). Дослідження проб повітря виконано лабораторіями кафедри гігієни ДонДМУ, Донецької обласної санітарно-епідеміологічної станції, Краматорської та Краснолиманської СЕС. Паралельно з вивченням забруднення атмосферного повітря проводилися спостереження за ме-теорологічними умовами: температурою, вологістю, барометричним тиском. Дані дослідження забруднення повітряного басейну населених пунктів у роботі наведені у вигляді: максимальних і мінімальних концентрацій забруднювача повітря; середніх величин (з похибками); кількості проб, що перевищують разові ГДК у відсотках; кратність перевищення позитивних проб разових ГДК.

Аналіз даних щодо характеру біологічної дії гумату амонію при гострому і хронічному інгаляційному впливі на організм тварин і наукове обґрунтування гігієнічних регламентів даної речовини в атмосферному повітрі населених місць проведено відповідно з методичними вказівками “Временные методические указания по обоснованию предельно допустимых концентраций (ПДК) загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест“, № 4681 - 88 (М., 1989); “Обґрунтування гігієнічних нормативів шкідливих хімічних речовин у різних середовищах на основі системного підходу”, МВ 1.1.5 - 088-02 (К., 2002).

Гостру токсичність ГА вивчено на білих безпорідних щурах з масою тіла 200-220 г, мишах - 20-24 г, при дрібному, внутрішньошлунковому введенні даної речовини (Гадаскіна І.Д., 1971). Розрахунок середньої смертельної дози (ЛД₅₀) здійснено за методом В.Б. Прозоровського (1962). Вивчено кумулятивні властивості ГА (Трахтенберг І.М., 2001), обчислено індекс кумуляції (Штабський Б.М., 1975).

Шкірно-подразливу та шкірно-резорбтивну дію ГА вивчено відповідно „Методичні вказівки до постановки досліджень по вивчанню подразливих властивостей та обґрунтуванню ГДК вибірково діючих подразливих речовин у повітрі робочої зони”, № 2196-80 (М., 1980), а також „Методичні вказівки до оцінки впливу шкідливих хімічних сполук на шкіряні покриви та обґрунтування гранично допустимих рівнів забруднень”, №2102-79 (М., 1979).

Обґрунтування орієнтувальних безпечних рівнів дії ГА здійснено відповідно до рекомендацій "Методические указания по установлению ориентировочно безопасных уровней воздействия (ОБУВ)” (М., 1982).

Вивчення загальнотоксичної дії ГА при хронічному інгаляційному впливі проведено на білих безпорідних щурах вагою 140 г. Цілодобове затруєння тварин здійснювалось в 200-літрових камерах, встановленими в ізольованому приміщенні, протягом 4-х місяців аерозолем ГА в концентраціях: 1,50 мг/м³ (I група), 0,45 мг/м³ (II група), 0,055 (III група) та IV група ? контрольна. Обстеження тварин (3 групи по 8 особин у кожній) здійснювалося щомісяця через 1, 2, 3 і 4 місяці від початку досліду, а також по завершенні 30 - денного відновного періоду. Для створення заданих концентрацій гумату амонію використовували мікродозатор пилу (Гільденскіольд та співавт., 1970). Реєструюча апаратура була складовою системи затруюючого комплексу.

Біологічна дія ГА вивчалася за такими показниками: поведінка тварин; динаміка їх ваги; сумаційно-пороговий показник (СПП) (Сперанський С.В., 1965); електрокардіографія (ЕКГ) (Шіцкова А.П., 1984); кількість еритроцитів (Бессонова О.М., 1959); лейкоцитів (підрахунок у камері обчислення Горяєва); гемоглобіну (гемоглобінціанідним методом), лейкоцитарної формули крові; гістаміну та серотоніну в крові (Прошина Л.Я., 1988); сіалові кислоти у сироватці крові (Скорняков В.І., 1982); SН - груп у крові (Гурова А.І.,1988); вміст нуклеїнових кислот у сім'яниках щурів (Королюк М.А., 1988); активність ферментів - каталази крові (Королюк М.А. зі співавт., 1988), аспартатамінотрансферази (АСТ) і аланінамінотрансферази (АЛТ) у сироватці крові (за допомогою наборів Біо-тест “Хемапол”), лактатдегідрогенази (ЛДГ) (Зернов М.Г., 1969), лужної фосфатази (за методом Боданського з використанням субстрату -гліцерофосфату по Колб В.Г., 1982), кислої фосфатази (Сидоренко Г.І.,1986).*

Паралельно із загальнотоксичною вивчено гонадотропну дію ГА, відповідно до методичних вказівок „Методы изучения отдаленных последствий действия химических загрязнений атмосферного воздуха”(В.,1978).

Вивчення ембріональної дії ГА здійснювалось за комплексною схемою, запропонованою В.О. Гофмеклером (1973). Дослідження виконано на трьох групах вагітних щурів по 15 особин у кожній, котрі піддавалися цілодобовому інгаляційному впливу гумату амонію в концентраціях 1,51 мг/м³, 0,48 мг/м³, 0,052 мг/м³. Четверта група тварин була контрольною. Вплив на тварин чинився протягом усього терміну вагітності (21 день). морфологічне дослідження внутрішніх органів тварин виконували на парафінових зрізах, виготовлених за загальноприйнятими методами (Елисеева В.Г., 1967). Гістологічні зрізи фарбували гематоксилін-еозином за Ван-Гізоном. Для морфометричного аналізу виявлених структур у гістологічних зрізах методом прямих вимірів вимірювали на бінокулярному мікроскопі “Биолам” за допомогою окуляра мікрометра і спеціальних планіметричних решіток**.

* Дослідження біологічної дії гумату амонію виконано в Центральній науково-дослідній лабораторії ДонДМУ під керівництвом с.н.с. О.Д. Якубенко.

** Морфологічні та морфометричні дослідження проведено на кафедрі гістології ДонДМУ під керівництвом професора Е.Ф. Баринова.

Вивчення стану здоров'я населення проводилося відповідно до “Методических указаний по вопросам сбора, обработки и порядка представления данных об изменениях в состоянии здоровья населения, связанных с загрязнением окружающей среды” №3861-85 (М., 1985) и “Инструкции по проведению сбора, обработки и порядка представления данных об изменениях в состоянии здоровья населения, связанных с загрязнением окружающей природной среды” (М., 1985).

Були проаналізовані матеріали, що характеризують рівень і характер захворюваності населення, яке мешкає в районі розміщення підприємства з виробництва гуматів у населеному пункті Ясногорівка („Я”).

Як контрольний пункт було взято місто Красний Лиман („К”), що належить до курортної зони Донбасу, і розташоване у тій самій природно-кліматичній зоні та має подібні особливості водопостачання, каналізації, культурно-побутового й медичного обслуговування тощо, однак, практично позбавлене джерел забруднення атмосферного повітря.

У даній роботі підлягали оцінці матеріали про поширеність і первинну захворюваність населення за даними звернення по медичну допомогу. Обліковим документом для одержання вихідних відомостей став “Статистичний талон для реєстрації заключного (уточненого) діагнозу (ф.025-2/о). Період вивчення склав три роки, що дозволило одержати так звану “накопичену захворюваність”. Шифровка, угруповання й кодування лікарських діагнозів здійснювались відповідно до МКБ - десятого перегляду (1995).

Вивчення можливого впливу атмосферних викидів підприємства по виробництву ГА на стан здоров'я населення навколишньої території здійснювалось у двох зонах: І - в безпосередній близькості до заводу - на відстані до 1000 м, ІІ - у діапазоні від 1000 до 2000 м. Для порівняння вивчено захворюваність контрольного населення міста „К”.

Паралельно з вивченням захворюваності в населеному пункті „Я” проведено анкетне опитування дорослого населення з метою виявлення несприятливого впливу викидів підприємства по випуску ГА на самопочуття людей і санітарно-гігієнічні умови їх життя. Опитуванням були охоплені жителі, починаючи з 18-літнього віку, котрі мешкали на різних відстанях від заводу, який випускає ГА (до 1000 м - І зона й до 2000 м - ІІ зона). У кожній зоні опитано не менше 500 людей, усього 1204 мешканця населеного пункту.

Обробку результатів проведено з використанням ліцензійного пакету “Medstat”, що забезпечує накопичення первинного масиву даних з подальшим розрахунком середніх і відносних величин, їх похибок.

Результати дослідження та їх обговорення.

Гігієнічна характеристика стану повітря робочої зони й атмосферного повітря.

Як основна сировина для промислового отримання гуматів використовується буре вугілля із змістом вільного діоксиду кремнію від 5% до 10 %, гуматів 89,5 %.

Одержання гуматів з вихідної сировини ? багатоетапний процес, який передбачає ланцюг технологічних операцій, що включають попередню фізичну підготовку сировини й ряд фізико-хімічних процесів з метою одержання солей гумінових кислот.

Гігієнічна оцінка всього технологічного циклу - від первинної переробки сировини до одержання готового продукту в рідкому чи порошкоподібному стані свідчить про те, що на кожну тонну сировини втрата у вигляді проміжних, побічних продуктів сягає 5-7% на тонну сировини, в основному вони представлені пилом та аміаком. Процес добування гуматів здійснюється за єдиною технологічною схемою як при великотоннажному промисловому виробництві, так і при випуску продукту малими партіями.

Аналіз підфакельних досліджень забруднення повітряного басейну показав, що на відстані 1000 м від підприємства кількість проб з перевищенням ГДК _м.р. складала для аміаку та завислих речовин, відповідно, 33,3% та 29,8%, на відстані 2000 м - 11,5% та 8,8%. Максимум забруднення повітря припадає на першу зону (1000 м), причому, на такій відстані межі коливань разових концентрацій перебували в інтервалі для аміаку 0,3-1,0 мг/м³ та для завислих речовин 0,3-1,3 мг/м³. Кратність перевищення ГДК максимальної з разових концентрацій склала 5,0 (аміак) та 2,6 (пил), в той час як у другій зоні (2000 м) вона дорівнювала 3,0 та 1,8.

Максимальні середньодобові, середньомісячні і середньорічні концентрації зазначених речовин також знижувалися, залежно від відстані до підприємства по виробництву ГА.

При розподілі аміаку і завислих речовин у часі і по території можна відзначити те, що максимальні разові концентрації визначалися в I зоні, причому, на такій відстані від підприємства кратність перевищення максимально разової концентрації зменшувалася при віддаленні від заводу по виробництву ГА і зі збільшенням періоду усереднювань концентрацій.

Ступень забруднення атмосферного повітря в зонах спостереження за ступенем небезпечності в першій зоні характезується як небезпечний (кратність перевищення ?ГДЗ - 5,1), а у другій - як помірно небезпечний (кратність перевищення ?ГДЗ - 3,2).

Оцінка біологічної дії гумату амонію. В умовах гострого експерименту встановлено, що ГА є малотоксичною сполукою (4-й клас небезпеки), його ЛД₅₀ становить 7580,0102,0 мг/кг. Дія ГА на рівні ЛД₅₀ при пероральному введенні чинить загальнотоксичну дію, ступінь якої зростає зі збільшенням дози речовини. Проявом цього є розвиток токсичного міокардиту, гострої токсичної дистрофії печінки, токсичної тубулоінтерстиціальної нефропатії, дистрофії вегетативних інтрамуральних гангліїв, ушкодження стінок судин з підвищенням їх проникності, периваскулярний набряк і плазморагія, дезорганізація сполучної тканини. Досліджувана речовина позбавлена кумулятивної здатності, індекс кумуляції дорівнює нулю.

Встановлено виражену місцево-подразливу і шкірно-резорбтивну дію ГА. Про шкірно-резорбтивну дію ГА свідчать гематологічні та біохімічні зміни. Токсичний вплив ГА на периферичну кров виявилася в підвищенні кількості еозинофілів, що свідчить про можливе сенсибілізування в організмі піддослідних щурів. Виявлено збільшення вмісту молодих форм нейтрофілів, що вказує на пригнічення лейкопоезу.

Вміст SН-груп, що відіграють важливу роль у регуляції активності структурних білків, ферментів, гормонів, вірогідно знижувався (р<0,05). Відзначено також пригнічення активності деяких ферментів - лужної фосфатази, аспартатамінотрансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ), що може свідчити про певну спрямованість дії ГА на серцево-судинну систему та печінку. Встановлено тенденцію до зниження активності кислої фосфатази.

Результати морфологічних досліджень внутрішніх органів і шкіри експериментальних тварин також свідчать про місцево-подразливу і шкірно-резорбтивну дію ГА, виявлено слабко виражені дистрофічні зміни в клітинах паренхіматозних органів (міокарді, печінці, нирках), у шкірі - рогова і гідропічна дистрофія в епідермісі, середній гіпер- і паракератоз, помірний акантоз, запальна інфільтрація власне дерми, наявність периваскуліту, що може вказувати на місцево-подразливу й токсичну дії ГА в експериментальних тварин.

В основу вибору концентрацій для хронічного експерименту покладено результати визначення гострої токсичності досліджуваної сполуки при пероральному введенні й розрахований відповідно до них орієнтовно безпечний рівень впливу.

Хронічний інгаляційний вплив ГА у концентраціях 1,50 мг/м³ (І група); 0,45 мг/м³ (ІІ група) супроводжувався статистично значущим відставанням (р<0,05) приросту ваги піддослідних щурів, порівняно з контролем, достовірним збільшенням сумаційно порогового показника до кінця експерименту (р<0,05).

Вплив ГА супроводжувався порушенням ритму серцевої діяльності, що проявилося тахікардією протягом усіх періодів дослідження, а також у відновному періоді. Аналіз показників дозволив виявити достовірне (р<0,05) збільшення вольтажу зубців Р і Т у тварин I і II груп. Дані зміни супроводжувалися порушеннями внутрішньосерцевої провідності, про що свідчить зменшення часу пробігу імпульсу від передсердь до шлуночків (інтервал Р-Q), укорочення шлуночкового комплексу (інтервал Q-Т), зменшення часу між двома періодами поширення зсувів шлуночками серця (інтервал Р-Р). Усі встановлені зміни простежуються на всіх етапах дослідження і в усіх піддослідних групах тварин, однак найбільш виражені вони у тварин I і II груп.

В організмі щурів протягом чотирьох місяців відбувалися виражені зміни з боку метаболічних систем. Хронічний інгаляційний вплив на тварин ГА в концентрації 1,50 мг/м³ призвів до патологічних зрушень в організмі щурів, про що свідчить стійка дезорганізація ферментних систем, пов'язаних з функціями серцевого м'яза і печінки (достовірне підвищення активності амінотрансфераз в досліді для АСТ в 1,4 рази і АЛТ в 1,5 рази відповідно контролю), ЛДГ і її фракцій відзначався зсув активності ізоферментів у напрямку фракцій ЛДГ₁ і ЛДГ₂, вірогідне підвищення лужної фосфатази в 1,6 рази відповідно контролю, підвищена проникність мембран лізосом (зросла активність в сироватці крові кислої фосфатази в півтора рази, надмірно інтенсифікувалося перекисне окислювання ліпідів (підвищення рівня дієнових конюгатів в 1,8 раза і МДА - в 2,1 рази відповідно контролю).

Виявлені зміни в активності амінотрансфераз, лужної фосфатази і лактатдегідрогенази (ЛДГ₅) можуть бути пов'язані з порушенням антитоксичної, білоксинтетичної та вуглеводної функції печінки, а також з можливим порушенням цілісності мембран гепатоцитів, що обумовлено дистрофічними і некробіотичними змінами в печінкових клітинах. Ймовірно підвищилась активность кислої фосфатази в 1,5 рази, порівняно з контролем, що може зумовлюватись порушенням цілісності мембран лізисом, також спостерігались істотні порушення системи перекисного окислювання ліпідів (ПОЛ), що супроводжувалось підвищенням дієнових конюгатів у плазмі крові і малонового діальдегіду (МДА) в еритроцитах. Вплив ГА в концентрації 0,45 мг/м³ спричинив порушення в організмі білих щурів, однак ці зміни були менш виражені, чим у першій групі тварин, надходження ГА на рівні 0,055 мг/м³ не викликав в організмі тварин достовірних змін.

При інгаляційному впливі на експериментальних тварин ГА з різним рівнем концентрації у внутрішніх органах піддослідних щурів I групи помітними були патоморфологічні зміни місцево-подразливої дії в слизових оболонках органів дихання та шлунково-кишкового тракту, які проявляються у вигляді катарально-десквамативного бронхіту, гастриту й ентероколіту, а також підвищеною проникністю мікроциркуляторного русла, дистрофічних змін у міокарді, печінці, нирках, наявності лімфоплазмоцитарних інфільтратів у стромі цих органів. Дія концентрації 0,45 мг/м³ (ІІ група) на органи тварин була менш вираженою. У ІІІ групі (концентрація 0,055 мг/м³) стан внутрішніх органів відповідав контролю.

Проведені нами дослідження свідчать про можливу гонадотоксичну та ембріотропну дію ГА при хронічному інгаляційному надходженні в організм тварин, які залежать від концентрації речовини та часу впливу. Так, досліджувана сполука на заключному етапі експерименту в концентрації 1,50 мг/м³ призводить до вірогідних змін процесів сперматогенезу: збільшення кількості каналець зі злущеним епітелієм (на 19,3%), кількості патологічних форм сперматозоїдів (на 58%), зниження їх осмотичної резистентності (на 11%), порівняно з контролем. При дії ГА на рівні 0,45 мг/м³ ступінь виразності змін був меншим відносно І групи. У ІІІ групі надходження хімічного агента не викликало відхилень від контролю протягом усього досліду, що дозволило вважати концентрацію 0,055 мг/м³ недіючою.

Ембріотропна дія на рівні 1,51 мг/м³ проявилася у вигляді однотипних неспецифічних зрушень в організмі вагітної самки та ембріона (зміна репродуктивної функції тварин, порушення розвитку ембріонів, зрушення балансу біохімічних процесів, патологічні та гістохімічні зміни органів самки і плоду). Вдихання гумату амонію на рівні 0,48 мг/м³ також мало вплив на досліджуваних тварин, але меншою мірою, ніж концентрація I групи. Оцінюючи дані по вивченню функціонального стану білих щурів і їх потомства, інгальованих ГА на рівні 0,052 мг/м³, можна відзначити, що дана концентрація не викликала достовірних змін у показниках функціонального стану тварин і може вважатися недіючою.

Порівняльний аналіз одержаних результатів загальнотоксичної, гонадотропної та ембріотропної дії ГА дозволив встановити як діючу концентрацію для даної речовини величину 1,50 мг/м³, порогову, відповідно, 0,45 мг/м³, недіючу - 0,05 мг/м³.

Гігієнічна оцінка впливу гумату амонію на захворюваність. Проведені дослідження продемонстрували, що між рівнем забруднення атмосферного повітря ГА та показниками здоров'я населення, що мешкає на різній відстані від заводу, існує прямий позитивний зв'язок. Рівні захворюваності населення в І зоні (15240), що в 1,4 рази вище, ніж в ІІ зоні (10250) і в 1,5 рази вище за показники контрольної групи (9860 на 10000 населення). На відстані до 1000 м від підприємства частота захворювання чоловіків складала 16585, для жінок - 15025 на 10000 населення відповідної статі, у ІІ зоні (до 2000 м) - 14260 та 13025, а в контрольному місті - 10375 та 9580 на 10000 населення відповідно.

Динаміка вікової патології в обох районах не має істотних розбіжностей, хоча рівень загальної захворюваності населення, що мешкає навколо заводу, вищий, ніж у контролі. Разом з тим відзначено виражену кореляційну залежність між рівнями ГА в атмосферному повітрі й рівнем захворюваності населення міста „Я” (r=0,87).

У структурі захворюваності населення найбільшу питому вагу складають хвороби органів дихання (40,7%), органів травлення (11,4%), шкіри й підшкірної клітковини (6,9%), кістково-м'язової системи й сполучної тканини (6,3%), нервової системи й органів чуття (4,9%), системи кровообігу (4,7%). Наступними в структурі хвороб є інфекційні й паразитарні хвороби, ендокринної системи, порушення обміну речовин й імунітету, новоутворення.

У місті „Я” кількість захворювань органів дихання серед населення в 1,2 рази перевищила таку в контрольному місті „К”. Захворюваність чоловіків була в 1,3 рази вище, ніж у жінок. В окремих вікових групах найбільший рівень патології відзначено серед дитячого населення до 6 років, в І зоні міста „Я” він перевищував контроль в 1,4 рази, а у ІІ зоні - в 1,1 рази. У структурі захворюваності населення на хвороби органів дихання перше місце займають гострі респіраторні захворювання та грип (75%). Рівень захворювання органів травлення серед населення був вищим в 1,4 рази, порівняно з контролем.

У структурі захворюваності мешканців населеного пункту „Я” на хвороби органів травлення найбільшу питому вагу склали: хронічний гастрит (26,3%), виразка шлунку і дванадцятипалої кишки (25,1%), захворювання печінки й жовчовивідних шляхів (19,3%), гострий гастрит (7,2%) та інші хвороби (22,1%). Частота хронічних захворювань органів травлення збільшується з віком, пік яких припадає на вікові групи 40-49 й 50-59 років.

Серед населення, залежно від відстані до джерела забруднення атмосферного повітря, найбільш високі показники загальної захворюваності на хронічні хвороби органів травлення відзначалися в І зоні (до 1000 м). Зі збільшенням відстані від джерела забруднення повітряного басейну вони зменшувалися, й найнижчий рівень захворюваності виявлено в ІІ зоні, у віковій групі 20-29 років. Зниження захворюваності відбувалося паралельно зі зменшенням концентрацій атмосферних забруднень.

Встановлено кореляційний зв'язок між показниками сумарного забруднення повітря (?ПЗ) і рівнем загальної захворюваності населення та окремих класів хвороб (г=0,4-0,86).

Шляхом розрахунку коефіцієнта еластичності було визначено відсоток зниження захворюваності на різні класи хвороб населення, що мешкає в районі розміщення заводу, за умови зменшення концентрації пилу в атмосферному повітрі на певну величину. При умові зменшення концентрації завислих речовин у повітряному басейні на 10% прогнозоване зниження рівня захворювань для хвороб органів дихання - 8,1%, хвороб органів травлення - 4,2%, хвороби шкіри й підшкірної клітковини - 7,3%, хвороб ендокринної системи, порушення обміну речовин і імунітету - 12,2%, загальної захворюваності - 7,2%.

Результати анкетного опитування дозволили дати порівняльну оцінку впливу забруднень атмосферного повітря на самопочуття й умови життя населення. Найбільша кількість скарг населення (більше 87%) зареєстрована в І зоні, де рівень забруднення повітряного басейну найвищий. Зі зниженням концентрацій забруднень в атмосферному повітрі зменшувалася й кількість людей, які відзначали їхній шкідливий вплив в ІІ зоні (36%).

Зниження викидів у повітряний басейн може бути досягнуто за рахунок основних напрямків профілактичних заходів щодо оздоровлення виробничого середовища і повітряного басейну.

Таким чином, зниження та, в перспективі, повне припинення викидів у повітряний басейн ГА є головним і найбільш ефективним кроком щодо оптимізації навколишнього середовища в районі розташування підприємств по виробництву даної речовини, що, в свою чергу, буде вирішальним фактором у справі поліпшення здоров'я населення. Зниження викидів ГА у повітряний басейн може бути досягнуто за рахунок санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних заходів у комплексному поєднанні із заходами по оптимізації технології виробництва шляхом зниження пилоутворення на всіх стадіях технологічного циклу, утворенню мало- та безвідхідних технологій, підвищенню ефективності пило- та газоочищення, підсиленню контролю за точним додержанням виробничого режиму з можливим скороченням випуску продукції у періоди несприятливих метеорологічних умов.



ВИСНОВКИ

У дисертації подано гігієнічну оцінку технологічного процесу одержання гумату амонію, визначено умови утворення, надходження і поширення його в повітряному басейні населених місць, вивчено характер біологічної дії гумату амонію при гострому і хронічному інгаляційному впливі на організм тварин, дано оцінку здоров'я населення, що мешкає в зоні впливу атмосферних викидів підприємства по виробництву гумату амонію, науково обґрунтовано гігієнічні регламенти гумату амонію в атмосферному повітрі населених місць та розроблено основні напрямки профілактичних заходів щодо оздоровлення навколишнього середовища.

1. Підприємства по виробництву ГА, технологічні процеси яких пов'язані з переробкою великого обсягу бурого вугілля з подальшою обробкою розчинами аміаку, через недостатньо ефективне очищення є джерелами надходження шкідливих викидів в атмосферу, кількість яких може сягати 5-7% від обсягу сировини.

2. В атмосферному повітрі навколо підприємства по виробництву ГА зі збільшенням відстані максимально разові концентрації зменшувалися. При цьому відсоток разових проб з концентраціями вище ГДК на відстані до 1000 м для завислих речовин склав 29,8%, для аміаку - 33,3%, на відстані 2000 м - 8,8% і 11,5%, відповідно.

Максимальні середньодобові, середньомісячні і середньорічні концентрації зазначених речовин також знижувалися, залежно від відстані до підприємства по виробництву ГА. Ступень забруднення атмосферного повітря в зонах спостереження за ступенем небезпечності в першій зоні характезується як небезпечний (кратність перевіщення ?ГДЗ ? 5,1), а у другій - як помірно небезпечний (кратність перевіщення ?ГДЗ ? 3,2).

3. Встановлено ЛД₅₀ гумату амонію при внутрішньошлунковому введенні - 7580±102,0 мг/кг (4 клас небезпеки). Провідними ознаками гострого отруєння є однотипні зміни, що проявилися як порушення функціонального стану дихальної, нервової, серцево-судинної системи і слабко вираженою сенсибілізуючою дією. Дана речовина чинить виражену місцево-подразливую і шкірно-резорбтивну дію, ступінь якої зростає зі збільшенням дози речовини. Досліджувана речовина позбавлена кумулятивної здатності.

4. При хронічному інгаляційному впливі в концентраціях 1,50 і 0,45 мг/м³ гумату амонію властива політропна дія, він здатний викликати функціональні зміни з боку ЦНС, крові, ферментативних систем, паренхіматозних органів; зі збільшенням терміну впливу даної речовини зазначені зміни в організмі тварин істотно зростали.

5. Дія гумату амонію в концентрації 1,50 мг/м³ призводить до порушень процесів сперматогенезу, що проявилися збільшенням каналець зі злущуваним епітелієм (на 9,3%), кількості патологічних форм сперматозоїдів (на 58%), зниженням їх осмотичної резистентності. Вплив аерозолю ГА на цьому рівні проявився змінами репродуктивної функції тварин, відхиленнями в розвитку ембріонів, балансі біохімічних процесів морфологічних і морфометричних порушень в організмі тварин.

6. Поріг хронічної інгаляційної дії ГА (0,45 мг/м³), встановлений відносно загальнотоксичного, ембріотоксичного, гонадотоксичного та алергенного ефектів практично збігається, тому можна рекомендовати середньодобову гранично допустиму концентрацію (ГДК_с.д.) в атмосферному повітрі населених місць для ГА на рівні 0,05 мг/м³.

7. Рівні захворюваності населення в І зоні (15240), у 1,4 рази вище, ніж в ІІ зоні (10250) і в 1,5 рази вище показників контрольної групи (9860,0 на 10000 населення). У структурі захворюваності населення найбільшу питому вагу складають хвороби органів дихання (40,7%), органів травлення (11,4%), шкіри й підшкірної клітковини (6,9%), кістково-м'язової системи й сполучної тканини (6,3%), нервової системи й органів чуття (4,9%), системи кровообігу (4,7%). Наступними в структурі хвороб є інфекційні й паразитарні хвороби, ендокринної системи, порушення обміну речовин й імунітету, новоутворення.

Захворювання серед населення міста „Я” має чітко виражену залежність: чим вище концентрація забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, тим частіше хворіють люди, що підтверджується коефіцієнтом еластичності.

Встановлено кореляційний зв'язок між показниками забруднення повітря (?ПЗ) і рівнем загальної захворюваності населення й окремих класів хвороб (r=0,4-0,86).

8. Розроблено основні напрямки профілактичних заходів щодо оздоровлення виробничого середовища і повітряного басейну в районі розташування заводу по виробництву ГА, які впроваджено органами практичної охорони здоров'я (Краматорська міська санітарно-епідеміологічна станція, Донецька обласна санітарно - епідеміологічна станція), проектною організацією (ТОВ „Проект-Маркет”), на підприємстві по виробництву гумату амонію (ТОВ Агрофірма „Гермес”, м. Краматорськ).



Список праць, опублікованих за темою дисертаціїї

1. Садеков Д.Р. Биологическое действие гумата аммония на организм экспериментальных животных // Вопросы экспериментальной и клинической медицины. - Вып. 2, Т. 2. - Донецк, 1998. - С. 134-137.

2. Морфофункциональная оценка влияния регулятора роста растений гумисола на организм экспериментальных животных / Ермаченко Т.П., Садеков Д.Р., Котов В.С., Ермаченко А.Б., Пономарёва И.Б. // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2002. - Т. 6, № 2 (Приложение). - С. 90-92. Здобувачем проаналізовано матеріал патоморфологічних досліджень, зроблено та обґрунтовано висновки.

3. Садеков Д.Р. Оценка иммунологического состояния организма экспериментальных животных при хроническом ингаляционном воздействии гумата аммония // Питання експериментальної та клінічної медицини. - Вип. 7, Т. 1. - Донецьк, 2003. - С. 134-138.

4. Ермаченко А.Б., Садеков д.Р. Гигиеническое регламентирование гумата аммония в атмосферном воздухе населенных мест // Гігієна населених місць. - Вип. 44. - К., 2004. - С. 66-70. Здобувачем проведено аналіз даних щодо обґрунтування ГДК _с.д. гумату амонію в атмосферному повітрі населених місць, зроблено та обґрунтовано висновки.

5. Гигиеническое нормирование гумата аммония в атмосферном воздухе населенных мест / Данилик М.М., Ермаченко А.А., Йорк Э.В., Садеков Д.Р. // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1998. - Т. 2, № 1. (3) (Приложение). - С. 25.

6. Ермаченко А.Б., Ермаченко Т.П., Садеков Д.Р. Гигиеническая оценка гонадотоксического действия гумата аммония при воздействии на организм // Вопросы здравоохранения Донбасса. - Вып. 2, Т. 2. - Донецк, 1998. - С. 36-40.

7. Садеков Д.Р., Йорк Э.В. Токсикологическая характеристика и гигиеническое регламентирование аммиаксодержащих соединений в атмосферном воздухе населенных мест // Вопросы здравоохранения Донбасса. - Вып. 2, Т. 2. - Донецк, 1998. - С. 115-117.

8. Садеков Д.Р. Общетоксическое действие гумата аммония при хроническом ингаляционном поступлении в организм белых крыс // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999.-Т. 3, № 2. (Приложение). - С. 33.

9. Садеков Д.Р. Гигиеническое нормирование аммиаксодержащих соединений в атмосферном воздухе населенных мест // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2000. -Т.4, №1 (Приложение). - С. 23-24.

10. Садеков Д.Р. Вопросы гигиенического регламентирования аммиаксодержащих соединений в атмосферном воздухе населенных мест. “Экология и безопасность жизнедеятельности: инновационные процессы в науке, технологиях и образовании”: Материалы регион. науч-практ. конф. г. Макеевка, МЭГИ (12-13 апреля 2001 г.). - Макеевка: МЭГИ, 2001. - С. 61-62.

11. Эколого-гигиеническая оценка гуматов как загрязнителей окружающей среды / Д.Р. Садеков, А.Б. Ермаченко, И.Б. Пономарёва, Т.П. Ермаченко // Бизнес, экология, здоровье: Материалы Международ. науч.-практ. конф. (30 ноября 2001 г.). - Донецк, 2001. - С. 84-85.

12. Некоторые особенности биологического действия гумата аммония / А.Б. Ермаченко, Т.П. Ермаченко, И.Б. Пономарёва, Д.Р. Садеков, В.С. Котов // VIII наук-методич. конф.: “Людина та навколишнє середовище - проблеми безперервної екологічної освіти в ВУЗах”: Зб. наук. праць (17-19 вересня 2002 р.). - Одеса, 2002. - С. 53-55.

13. Садеков д.Р. Возможные отдаленные последствия рострегулирующих соединений на организм животных и окружающую среду // Праці наукової конференції Донецького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи за період 2002-2003 рр.: Зб. наук. праць - Донецьк: ДонНУ, 2003. - С. 59-60.

14. Гігієнічна характеристика стану навколишнього середовища у районах розміщення виробництва гумату амонію / д.Р. Садеков, О.Б. Єрмаченко, В.С. Котов, О.А. Дмітренко // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Матер. наук -практ. конф. (21-22 квітня 2005 р.). - Київ, 2005. - С. 27-28.



АНОТАЦІЇ

Садеков Д.Р. Токсиколого-гігієнічна оцінка гумату амонію як забруднювача атмосферного повітря населених місць. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. - Донецький державний медичний університет

ім. М. Горького, Донецьк, 2006.

Дисертація присвячена токсиколого-гігієнічній оцінці гумату амонію як забруднювача атмосферного повітря населених місць.

Дано гігієнічну оцінку технологічного процесу одержання гумату амонію, виявлено умови утворення і поширення гумату амонію як забруднювача атмосферного повітря.

Встановлено характер біологічної дії гумату амонію при гострому та інгаляційному надходженні, інтенсивність і спрямованість змін показників функціонального стану організму тварин при хронічному інгаляційному надходженні даної речовини в організм теплокровних тварин.

Вивчено стан здоров'я населення, що проживає в районі впливу викидів заводу по виробництву гумату амонію.

Науково обґрунтовано гранично допустиму концентрацію гумату амонію в атмосферному повітрі населених місць.

На підставі отриманих результатів досліджень розроблено основні напрямки профілактичних заходів щодо оздоровлення виробничого середовища і повітряного басейну в районі розташування заводу по виробництву гумату амонію.

Ключові слова: гумат амонію, біологічна дія, профілактичні заходи, захворюваність, населення, атмосферне повітря.

Садеков Д.Р. Токсиколого-гигиеническая оценка гумата аммония как загрязнителя атмосферного воздуха населенных мест. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена. - Донецкий государственный медицинский университет им. М. Горького, Донецк, 2006.

Диссертация посвящена токсиколого-гигиенической оценке гумата аммония как загрязнителя атмосферного воздуха населенных мест.

Гумат аммония представляет собой твёрдое вещество бурого цвета с молекулярной массой 300-100000 а.е.м. и является продуктом взаимодействия аммиака и гуминовых кислот.

Предприятия по производству ГА вследствие недостаточно эффективной очистки являются источниками поступления вредных выбросов в атмосферу (количество которых может достигать 5-7% общего объема используемого сырья) и в основном представленными пылью и аммиаком.

В атмосферном воздухе вокруг предприятия по производству ГА с увеличением расстояния максимально разовые концентрации уменьшались. При этом в зоне наблюдения до 1000 м (І зона) процент разовых проб с концентрациями выше ПДК для взвешенных веществ составил 29,8%, для аммиака - 33,3%, а на расстоянии 2000 м (ІІ зона) - 8,8% и 11,5%, соответственно.

Максимальные среднесуточные, среднемесячные и среднегодовые концентрации отмеченных веществ также снижались с удалением расстояния от источников выбросов. Степень загрязнения атмосферного воздуха в зонах наблюдения по степени опасности характеризуется в первой зоне как опасная, а во второй - как умеренно опасная.

Установлена ЛД₅₀ для гумата аммония при внутрижелудочном введении на уровне 7580±102,0 мг/кг (4 класс опасности). Действие указанной дозы сопровождается выраженным кожно-раздражающим и кожно-резорбтивным, а также слабо выраженным сенсибилизирующим действием. Острое отравление ГА характеризуется однотипными изменениями, которые проявились в нарушении показателей функционального состояния дыхательной, нервной, сердечно-сосудистой систем. Кумулятивными свойствами данное вещество не обладает.

...