Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ІМ. О.М. МАРЗЄЄВА АМН УКРАЇНИ"

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Наукове обґрунтування заходів з оздоровлення верхів'я ріки с. Донець - основного джерела питного водопостачання населення Південно-Східного Регіону України

Щербань Микола Гаврилович

14.02.01 - Гігієна

Київ - 2007

Анотація

Щербань М.Г. Наукове обґрунтування заходів з оздоровлення верхів'я ріки С. Донець - основного джерела питного водопостачання населення південно-східного регіону України - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна (медичні науки). - Державна установа “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України”, Київ, 2007.

Дисертаційна робота присвячена проблемі оздоровлення транскордонного джерела - верхів'я ріки С. Донець, яке використовується для рекреаційного і питного водопостачання населення басейну, та оптимізації умов водокористування на основі наукового обґрунтування та розробки профілактичних гігієнічних заходів.

Дана комплексна еколого-гігієнічна оцінка санітарним проблемам водного джерела в умовах антропогенної взаємодії Бєлгородського (Росія) і Харківського (Україна) регіонів.

Установлено, що пріоритетно значущим чинником для здоров'я населення та санітарного стану водойми є хімічна складова загального антропогенного забруднення водойми. Науково обґрунтовані та розроблені гігієнічні нормативи (ГДК) у воді водойм для 32 пріоритетних хімічних забруднювачів верхів'я ріки С. Донець.

Обґрунтовано гігієнічні заходи з оптимізації умов водокористування населення Харківського регіону. Дано експериментальне обґрунтування гігієнічної ефективності електроімпульсної технології водопідготовки.

На молекулярно-організменному рівні обґрунтовано і розроблено структурно-функціональну модель біохімічних механізмів формування патогенетичних порушень в організмі експериментальних тварин внаслідок впливу хімічних забруднювачів водойми.

Обґрунтовано та визначено моніторингові біохімічні кореляти для гігієнічної донозологічної діагностики шкідливого впливу на організм пріоритетних хімічних забруднювачів водного джерела.

На основі матеріалів досліджень науково обґрунтовано та створено еколого-гігієнічні концепції: санітарної охорони та оздоровлення верхів'я ріки С. Донець і гігієнічної донозологічної діагностики шкідливого впливу на організм хімічних забруднювачів водойми.

Розроблено програму гігієнічного моніторингу стану водойми - верхів'я ріки С. Донець, заходів з його оздоровлення, оптимізації умов водокористування населення та гігієнічної донозологічної діагностики шкідливого впливу на організм пріоритетних хімічних забруднювачів, що рекомендовано для використання в еколого-гігієнічних дослідженнях поверхневих водойм в інших регіонах країни.

Ключові слова: джерело питного водопостачання, хімічне забруднення, гігієнічні нормативи, донозологічна діагностика, профілактичні заходи.

Аннотация

Щербань Н.Г. Научное обоснование мероприятий по оздоровлению верховья реки С. Донец - основного источника питьевого водоснабжения населения юго-восточного региона Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена (медицинские науки). - Государственное учреждение “Институт гигиены и медицинской экологии им. О.М. Марзеева АМН Украины”, Киев, 2007.

Диссертация посвящена решению на основе новых научно обоснованных методических подходов проблемы санитарной охраны поверхностных источников водоснабжения, улучшения качества питьевой воды, оптимизации условий водопользования и охраны здоровья населения.

На примере трансграничного источника водоснабжения - верховья бассейна реки С. Донец в условиях антропогенного взаимодействия Белгородского (Россия) и Харьковского (Украина) регионов определен системокомплекс санитарных, экологических, инженерно-технических, административных и др. факторов, детерминирующих качество речной и питьевой воды, условия водопользования и здоровье населения.

Установлено, что в системокомплексе антропотехногенных факторов ведущее место занимает химическая составляющая. В связи с этим гигиенической регламентации в воде подвергнуто 32 химических соединений - приоритетных загрязнителей верховья реки С. Донец. Результаты гигиенической регламентации использованы, с одной стороны, для обоснования гигиенических нормативов (ПДК), а с другой - для обоснования эколого-гигиенической концепции донозологической диагностики степени вредного воздействия на организм человека приоритетных химических загрязнителей реки С. Донец. Практическую основу концепции составляют мониторинговые биохимические корреляты, которые рекомендованы в качестве скрининг-тестов для выявления ранних признаков вредного воздействия на организм химических загрязнителей воды. Концепция обоснована с позиций синдромного патогенетического подхода, учета дозоэффективных зависимостей, понятия ПДК, максимально недействующих доз, методологии оценки референтных уровней риска, что соответствует профилактическим принципам ВОЗ по проблеме экологии человека. В связи с этим она рекомендована для применения в качестве дополнительного объективного диагностического системокомплекса, позволяющего наряду с другими показателями оценивать уровни корреляции между возможным воздействием водного фактора и заболеваемостью населения

На основе комплексного анализа санитарных и экологических проблем обоснованы методические положения эколого-гигиеничной концепции санитарной охраны верховья бассейна реки С. Донец, мероприятия по ее оздоровлению и оптимизации водоснабжения населения.

Обоснованы гигиенические мероприятия по оптимизации условий водопользования населения Харьковского региона. Дано экспериментальное обоснование гигиенической эффективности электроимпульсной технологии водоподготовки.

Разработана программа гигиеничного мониторинга состояния водоема - верховья реки С. Донец, мероприятий по его оздоровлению, оптимизации условий водопользования населения и гигиеничной донозологической диагностики вредного влияния на организм приоритетных химических загрязнителей, которая рекомендована для использования в эколого-гигиеничных исследованиях поверхностных водоемов в других регионах страны.

Ключевые слова: источник питьевого водоснабжения, химическое загрязнение, гигиенические нормативы, донозологическая диагностика, профилактические мероприятия.

Summary

Scherban M.G. Scientific substantiation of measures on improving sanitary conditions of the upper Siversky Donets, the main source of drinking water supply of the population in the north-west of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for scientific degree of doctor of science (medicine) by specialty 14.02.01 - hygiene. - Institute of Hygiene and Medical Ecology named after O.M. Marzeyev, Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.

The work covers the problems of improving an inter-regional source of recreation and drinking water supply to the population of the drainage-basin of the upper Siversky Donets and optimization of the conditions of water use by the population based on scientific substantiation and development of preventive hygienic measures.

Complex ecological-hygienic evaluation of sanitary problems of the water source in the conditions of anthropogenic interaction of Belgorod (Russia) and Kharkiv (Ukraine) regions was done.

The chemical composition of the reservoir total anthropogenic pollution was established to be a significant factor for the population health and sanitary state of the water reservoir.

The hygienic norms in the water for 32 main chemical pollutants of the upper Siversky Donets were scientifically substantiated and developed.

The hygienic efficacy of electric-pulse technology of water preparation was substantiated experimentally. The hygienic measures aimed at optimization of the conditions of water use by the population of Kharkiv region were validated.

A structural-functional model of biochemical mechanisms of forming pathogenetic disorders in the organism of experimental animals due to the influence of chemical pollutants was worked out and substantiated on a molecular-organism level.

Monitoring biochemical correlations for hygienic pre-nosological diagnosis of harmful influence of chemical pollutants in the water source were determined and substantiated.

The findings of the research were used to substantiate and create an ecological-hygienic concept: the concept of sanitary control of the upper Siversky Donets and that of hygienic pre-nosological diagnosis of the harmful influence of chemical pollutants of the water reservoir on the organism.

A conceptual program of hygienic monitoring of the water reservoir, optimization of the conditions of water use by the population and hygienic pre-nosological diagnosis of the harmful influence of chemical pollutants on the organism was worked out and recommended for use in ecological-hygienic investigations in the other regions of the drainage-basin of the Siversky Donets.

Key words: source of drinking water supply, chemical pollution, hygienic norms, pre-nosological diagnosis.

гігієнічний забруднювач ріка оздоровлення

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В сучасних умовах зростаючого забруднення поверхневих джерел водопостачання проблема наукового обґрунтування та розробки ефективних гігієнічних заходів і рекомендацій з санітарної охорони водойм і оптимізації умов водокористування населення набуває загальнодержавної значущості (Є.І. Гончарук, 1990; А.М. Сердюк, 1998, 2004; В.О. Прокопов, 2001, 2004).

Басейн транскордонного джерела водопостачання ріки С. Донець в еколого-гігієнічному відношенні найбільш напружений регіон не тільки в Україні, але практично на території всієї Європи, що обумовлено його маловодністю, перенаселенням, наявністю великої кількості екологічно небезпечних промислових підприємств та ін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.99 р. № 1024 затверджено розроблення державної програми “Оздоровлення басейну ріки Сіверський Донець”. У 2001 р. у м. Харкові на нараді міністрів закордонних справ та керівників регіонів України і РФ прийнятий меморандум про спільні дії щодо реалізації міжнародної екологічної програми з охорони і використання басейну ріки С. Донець. З цією метою створений координаційний комітет ради прикордонних областей (м. Харків).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 р. № 224-р "Про схвалення концепції екологічного оздоровлення басейну р. Сіверський Донець" затверджені основні напрямки загальнодержавної програми оздоровлення басейну ріки на період 2006-2016 рр.

Викладене обумовило актуальність даної роботи, її головну мету, спрямовану на розробку та наукове обґрунтування профілактичних заходів і рекомендацій щодо санітарної охорони ріки С. Донець та оздоровлення джерела водопостачання, поліпшення якості питної води, оптимізації умов водокористування та охорони здоров'я населення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в Харківському державному медичному університеті в рамках загальнодержавної програми "Оздоровлення басейну ріки Сіверський Донець", наукової проблеми ХДМУ “Гігієна навколишнього середовища, праці, харчування, соціальної медицини та профпатології”; НДР “Медико-екологічна характеристика факторів навколишнього і виробничого середовища та здоров'я населення Харківського регіону у зв'язку з проблемою формування методичних підходів до створення моніторингу здоров'я” (№ державної реєстрації 01940038038); НДР “Гігієнічна оцінка ефективності електроімпульсної технології водопідготовки” (№ державної реєстрації 01860097339); НДР пріоритетного фінансування МОЗ України “Наукове обґрунтування біохімічної моделі структурно-метаболічних зрушень в організмі внаслідок впливу екологічних чинників як прогностичної основи діагностики донозологічних станів” (№ державної реєстрації 0199U001763).

Мета і завдання досліджень. Метою роботи є наукове обґрунтування, розробка та впровадження гігієнічних нормативів та рекомендацій щодо охорони та оздоровлення верхів'я ріки С. Донець - основного джерела питного водопостачання населення південно-східного регіону України.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Вивчити та дати еколого-гігієнічну оцінку санітарним проблемам верхів'я ріки С. Донець в умовах зростаючого антропотехногенного забруднення.

2. Обґрунтувати і розробити еколого-гігієнічну концепцію санітарної охорони верхів'я ріки С. Донець та оптимізації водопостачання населення Харківського промислового регіону.

3. Дати наукове обґрунтування санітарно-технічним рішенням з оптимізації водопостачання населення Харківського промислового регіону.

4. Науково обґрунтувати та розробити гігієнічні нормативи (ГДК) для групи пріоритетних хімічних забруднювачів верхів'я ріки С. Донець.

5. Обґрунтувати на молекулярно-організменному рівні і розробити струк-турно-функціональну модель біохімічних механізмів формування патогенетичних порушень в організмі теплокровних під впливом хімічних речовин.

6. Обґрунтувати та визначити моніторингові біохімічні кореляти для гігієнічної донозологічної діагностики впливу на організм хімічних сполук.

7. Науково обгрунтувати і розробити еколого-гігієнічну концепцію донозологічної діагностики впливу на організм хімічних забруднювачів водойми на основі результатів гігієнічної регламентації у воді цих сполук.

8. Розробити програму гігієнічного моніторингу стану джерела водопостачання - ріки С. Донець, заходів з його оздоровлення, оптимізації умов водокористування населення та гігієнічної донозологічної діагностики впливу на організм хімічних забруднювачів водойми.

Об'єкт дослідження. Формування еколого-гігієнічного стану води верхів'я ріки С. Донець при зростаючому антропотехногенному навантаженні, зміни показників якості води джерела у просторі і часі, якість питної води при традиційній і новій технології водопідготовки, структурно-функціональні порушення в органах і системах експериментальних тварин, гомеостаз організму, механізми метаболізму хімічних сполук в організмі.

Предмет дослідження. Вода ріки С. Донець, джерела забруднення водойми (промислові і побутові стічні води), очисні каналізаційні споруди населених міст та промпідприємств, поверхневий стік з територій населених пунктів, питна вода, водопровідні очисні споруди, технології водопідготовки, хімічні речовини - забруднювачі ріки С. Донець, експериментальні тварини: білі миші, білі щури, морські свинки, кролі.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних, методологічних і практичних питань, спрямованих на комплексне вирішення проблеми охорони і оздоровлення верхів'я ріки С. Донець - основного джерела питного водопостачання населення південно-східного регіону України, поліпшення якості питної води та охорони здоров'я населення.

В результаті проведених досліджень вперше:

- обґрунтована еколого-гігієнічна концепція санітарної охорони верхів'я ріки С. Донець та оптимізації водопостачання населення Харківського регіону;

- науково обґрунтовані та розроблені гігієнічні нормативи у воді водних систем для 32 хімічних речовин - пріоритетних забруднювачів верхів'я ріки С. Донець;

- науково обґрунтована і розроблена структурно-функціональна модель біохімічних механізмів метаболізму в організмі хімічних забруднювачів водойми;

- експериментально обґрунтовані моніторингові біохімічні кореляти для донозологічної діагностики порушень гомеостазу організму під впливом ксенобіотиків;

- теоретично і експериментально обґрунтована концепція донозологічної діагностики впливу на організм хімічних забруднювачів джерела водопостачання;

- розроблена програма гігієнічного моніторингу стану поверхневого джерела водопостачання, заходів з його оздоровлення, оптимізації умов водокористування і охорони здоров'я населення.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано гранично допустимі концентрації у воді 32-х хімічних сполук (СанПіН № 4630-88, ГН 2.1.5.689-98, Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 13.06.2003 № 21 та 12.12.2005 № 15).

Основні положення і висновки роботи використані при реалізації водоохоронної програми басейна ріки С. Донець Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (м. Харків) протягом 1985-2002 р.р., а також включені в “Загальнодержавну програму екологічного оздоровлення басейну р. Сіверський Донець” (довідка про впровадження від 6.05.04 № 359/01-04).

Офіційні гігієнічні нормативи (ГДК), комплекс еколого-гігієнічних водоохоронних рекомендацій для Шебекінського хімзаводу і промпідприємств м. Бєлгорода, положення еколого-гігієнічної концепції санітарної охорони верхів'я ріки С. Донець і оптимізації умов водокористування населення впроваджені в роботу Федеральної державної установи “Центр государственного санэпиднадзора в Белгородской области” (Росія, довідка про впровадження від 25.09.03 № 1.3/1716).

Результати санітарно-токсикологічного вивчення хімічних забруднювачів верхів'я ріки С. Донець впроваджені в практику роботи науково-виробничого ВАТ “Синтез ПАВ” (м. Шебекіно, Бєлгородська область, довідка про впровадження від 25.09.03 № 753/01).

Рівні офіційних гігієнічних нормативів (ГДК) для хімічних забруднювачів верхів'я ріки С. Донець, комплекс еколого-гігієнічних водоохоронних рекомен-дацій з проблем санітарної охорони басейну ріки С. Донець, положення еколого-гігієнічної концепції санітарної охорони джерела водопостачання, медико-біологічне обґрунтування ТЕО для м. Харкова “Екологічне оздоровлення басейну ріки С. Донець і поліпшення якості питної води” впроваджені в практику діяльності Харківської облсанепідстанції (довідка про впровадження від 6.05.04 № 2,0/2418), Харківської горсанепідстанції (довідка про впровадження від 6.05.04 № 1.1./4888), ТВО “Харківкомунпромвод” (довідка про впровадження від 7.05.04 № 1093/1).

Програма гігієнічного моніторингу стану транскордонного поверхневого джерела водопостачання - ріки С. Донець, заходів з його оздоровлення, оптимізації умов водокористування населення та гігієнічної донозологічної діагностики впливу на організм хімічних забруднювачів водойми представлена в якості інноваційного проекту до МОЗ України (Інформаційна карта пропозиції щодо визначення пріоритетних напрямків інноваційної діяльності, 2003 р.), що знайшло відображення у галузевих нововведеннях МОЗ України.

Результати вивчення впливу промислових стічних вод на поверхневі і підземні води впроваджені на Шебекінському хімзаводі (Бєлгородська область, довідка про впровадження від 20.07.84 № 8726) і НВО “Синтез ПАВ” (м. Шебекіно, Бєлгородська обл., довідка про впровадження від 25.09.03 № 753/01).

Результати оцінки гігієнічної ефективності електроімпульсної технології водопідготовки впроваджені в практику роботи НДІ проблем машинобудування (м. Харків, довідка про впровадження від 7.05.04 № 52/225).

Матеріали роботи використано при розробці нормативно-методичних документів: “Методические указания по гигиенической оценке малых рек и санитарному контролю за мероприятиями по их охране в местах водопользования”. - Москва: МЗ СССР, 1984. - № 3180-84.; “Методические указания по осуществлению государственного санитарного надзора за устройством и эксплуатацией земледельческих полей орошения”. - Москва: МЗ СССР, 1986. - № 4099-86.; “Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения”. Москва: МЗ СССР, 1988. - № 4630-88.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес кафедр загальної гігієни з екологією № 1 і № 2, патофізіології, медичної біології, біохімії Харківського державного медичного університету і кафедри гігієни Бєлгородського університету.

Особистий внесок здобувача. Автор обґрунтував еколого-гігієнічну концепцію санітарної охорони та оздоровлення водного джерела, у повному обсязі виконав, систематизував, обробив й узагальнив результати натурних еколого-гігієнічних досліджень в експедиційних умовах, а також експериментів на теплокровних тваринах з проблеми гігієнічної регламентації у воді хімічних забруднювачів верхів'я ріки С. Донець. Особисто сформулював всі положення і висновки роботи. У публікаціях і монографіях, виданих у співавторстві, дисертантові належать всі ідеї, методичні аспекти досліджень, а також узагальнення та висновки. Санітарно-токсикологічні дослідження виконані з участю с.н.с, к.б.н. Т.В. Горбач, с.н.с., к.б.н. Г.О. Логінової, д.м.н., проф. Г.І. Губіної-Вакулік, яким автор щиро вдячний за співпрацю. Автор висловлює подяку за консультативну допомогу д.мед.н., професору В.О. Прокопову; д.б.н., професору В.І. Жукову. Спільні дослідження, що виконані за участю фахівців, не перевищують 15 % загального обсягу роботи.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались та обговорені на наступних форумах: I Республіканській конференції УРСР “Новые физические методы в медицине” (Ворошиловград, 1990); V Всесоюзному симпозіумі “Взаимодействие нервной и иммунной систем” (Оренбург, 1990); Всесоюзній конференції “Состояние и перспективы создания новых готовых лекарственных препаратов” (Харків, 1990); XIII з'їзді гігієністів України (Київ, 1995); Регіональній науково-практичній конференції “Медицинская экология, гигиена окружающей и производственной среды” (Харків, 1996); Міжнародній науково-практичній конференції “Экологические аспекты загрязнения окружающей среды” (Київ, 1996); Українській республіканській науково-практичній конференції “Современные вопросы клинической медицины и экологии” (Полтава, 1998); VII; VIII; IX Міжнародних науково-технічних конференціях “Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов” (Щелкино, АР Крым, 1999; 2000; 2001; 2002); Науково-практичній конференції “Гигиенические проблемы охраны здоровья населения” (Самара, 2000); Регіональній науково-практичній конференції “Региональные проблемы охраны здоровья населения Центрального Черноземья” (Белгород, 2000); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми медицини праці та екології Донбасу” (Донецьк, 2000); Науково-практичній конференції “Сучасний стан та перспективи гігієнічного регламентування потенційно небезпечних факторів виробничого та навколишнього середовища в Україні” (Київ, 2000); III з'їзді Українського біофізичного товариства (Львів, 2002); III Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія” (Харків, 2003); XI Міжнародній науково-практичній конференції “Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов” (Бердянськ, 2003; 2004); Науково-практичній конференції “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Київ, 2003); Науково-практичній конференції “Наукове обґрунтування безпеки для здоров'я населення сучасних полімерних синтетичних матеріалів і препаратів побутової хімії” (Київ, 2003); XIV з'їзді гігієністів (м. Дніпропетровськ, 2004); Науково-технічному семінарі "Проблемы внедрения ДержСанПіН "Вода питна" в практику. Качество, технология и контроль питьевой воды" (Харків, 2005), ХІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Экология и здоровье человека" (Харків, 2005); ХІV Міжнародній науково-практичній конференції "Экология и здоровье человека" (Харків, 2006); 6-ій науково-методичній конференції "Безпека життєдіяльності" (Харків, 2006);Міжнародному Водному Форумі “Аква Україна” (Донецьк, 2007).

Всі матеріали опубліковані в журналах, збірниках і монографіях.

2. Основний зміст роботи

Перший розділ присвячено аналізу наукової літератури. Огляд літератури відтворює розвиток визначальних напрямків гігієнічної науки. Наведений аналіз формування методичних основ проблеми охорони здоров'я населення у зв'язку з забрудненням поверхневих джерел водопостачання та оптимізацією умов водокористування. Огляд літератури завершується узагальненням матеріалу, висвітленням невирішених аспектів проблеми та обґрунтуванням методичних підходів і напрямків дисертаційної роботи, що безпосередньо обумовили мету та задачі досліджень.

У другому розділі наведено обгрунтування вибору напрямків, об'єктів, методів, обсяг та програма досліджень.

Перший напрямок досліджень присвячений вивченню еколого-гігієнічних проблем верхів'я ріки С. Донець.

На підставі застосування методу еколого-гігієнічного моделювання верхів'я ріки С. Донець прийняте в якості натурної моделі транскордонного джерела водопостачання в умовах антропогенної взаємодії Бєлгородського і Харківського регіонів з метою вивчення регіональних специфічних особливостей формування якості води водного джерела, а також оцінки ступеня і рівня антропогенного впливу регіонів на умови водокористування населення.

На основі санітарно-гігієнічних досліджень та комплексної оцінки стану водоохоронних заходів на промислових, комунальних, сільськогосподарських об'єктах обґрунтована і розроблена еколого-гігієнічна концепція санітарної охорони, оздоровлення верхів'я ріки С. Донець і оптимізації умов водокористування населення.

Другий напрямок досліджень присвячений гігієнічній регламентації у воді пріоритетних хімічних забруднювачів верхів'я ріки С. Донець.

Банк обґрунтованих гігієнічних нормативів складає більш 30 сполук. Ця група хімічних речовин включає: епоксидовмісні гліколі, поліоли, детергенти на основі алкілфенолів, фосфоровмісні і азотовмісні ПАР, оксиетильовані алкілфеноли на основі тримерів пропілену, натрієві солі карбоксиметильованого етоксилату на основі ізононілфенолів та ін.

Третій напрямок присвячений проблемі обгрунтування та розробки еколого-гігієнічної концепції донозологічної діагностики впливу хімічних забруднювачів водного джерела на організм теплокровних та визначення біохімічних діагностичних корелят.

Оцінка водоохоронних заходів на об'єктах забруднення верхів'я ріки С. Донець проводилась на основі використання вимог, регламентованих наступними нормативними документами: "Методичними вказівками з розгляду проектів гранично допустимих скидів (ГДС) речовин, що надходять у водні об'єкти зі стічними водами № 2875-83"; СНиП 2.04.03-85 "Канализация, наружные сети и сооружения"; СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий"; ДСТУ 2569-94 "Водопостачання і каналізація. Терміни та визначення"; ДСТУ 3041-95 "Система стандартів у галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання ресурсів. Гідросфера. Терміни та визначення"; Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", затвердженим Постановою Верховної Ради України від 24.02.1994 р. № 4004-ХІІ; Законом України "Про охорону навколишнього середовища (від 25.06.1991 р.); Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" (від 01.01.2002 р. № 2918-ІІІ).

Стан басейну верхів'я ріки С. Донець, якість води водойми, стан водоохоронних заходів, стан водопостачання та ін. оцінювались згідно "Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами" (від 25.03.1999 р. № 465); "Санитарных правил и норм охраны поверхностных вод от загрязнения" (СанПиН 4630-88); "Положения о порядке проектирования и эксплуатации зон санитарной охраны источников водоснабжения и водопроводов хозяйственно-питьевого назначения" (от 18.12.1982 г. № 2640-82); Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 р. № 2024 про "Правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів"; ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством"; ДСанПіН "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання" (№ 136/1940); Норм господарсько-питного водопостачання у населених пунктах (ДБН 360-92); СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения"; ГОСТ 2761-84 "Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора".

Для виявлення якісних сторін токсичної дії об'єктів досліджень оцінювались інтегральні і специфічні показники на рівні цілісного організму, а також показники, які характеризують стан окремих органів і систем. З цією метою використовувались методики щодо оцінки стану біоенергетики, окислювального фосфорилювання, оксидантної та антиоксидантної систем, окислювально-відновних процесів в організмі, системи біотрансформації ксенобіотиків, стану перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), стану нейротрансмітерних систем та систем гормональної регуляції.

Стан окислювально-відновних процесів в організмі теплокровних оцінювали через визначення активності оксиредуктаз: сукцинатдегідрогенази (М.И. Прохорова, 1982), цитохромоксидази (Г.П. Гудилова, И.Н. Сорокина, 1967), малатдегідрогенази (М.Д. Подильчак, 1967), фосфофруктокінази (Н.П. Мешкова, С.Е. Северин, 1979). Визначення проводили за допомогою уніфікованих клінічних методів на напівавтоматичному аналізаторі FP-901 фірми “Labsystems” (Фінляндія).

Вивчення гормонального статусу білих щурів проведено радіоімунними методами за допомогою наборів реактивів інституту біоорганічної хімії АН Бєларусі (вміст прогестерону, тироксину, трийодтироніну, інсуліну, глюкагону), наборів фірми Oris indusrie USA (пролактину, адренокортикотропного гормону) фірми Malline Kard Diagnostica (тиреоїдного гормону) та фірми Amersham (кальцитоніну). Стан мікросомального окислення вивчали шляхом оцінки вмісту цитохромів Р-450 та в₅, а також ферментативної та дихальної активності. Вміст цитохромів визначали на основі використання двопроменевого спектрофотометра “Specord UV VIS” в суспензії мікросом за методом T. Omura, R. Sato (1964).

Вміст біогенних елементів визначали атомно-абсорбційним методом (М.Э. Брицке, 1982). Стан мембранних рецепторів визначали радіоізотопним методом (D.B. Bylund, S.H. Snyder, 1979; D.U. Richard, D.Greenberg, S.H. Snyder, 1977). Визначення параметрів зв'язування селективних лігандів С₁- та С₂-серотоніновими рецепторами неокортекса тварини проводили за методом (S.J. Peroutka, S.H. Snyder, 1979).

Антиоксидантний статус організму оцінювали за вмістом дієнових кон'югатів та малонового діальдегіду у сироватці крові (Т.Н. Федорова, Т.С. Коршунова, Э.Г. Ларский, 1983; А.Б. Каухин, Б.С. Ахметова, 1987; Б.В. Гаврилов, 1983), а також за інтенсивністю біохемілюмінесценції, фосфоресценції біологічних рідин і визначенням електронегативності ядер клітин букального епітелію (В.Г. Шахбазов, 1982; Я.И. Серкиз и соавт., 1984; Ю.А. Владимиров, А.И. Арчаков, 1972). Ідентифікацію фосфоліпідів визначали хроматографічним методом за допомогою використання еталонних неорганічних фосфатів (E.A. Vashovsky, T.A. Terekkive, 1979; E.G. Bligh, W.D. Dyer, 1959).

Результати досліджень статистично оброблені за допомогою t-критерію Стьюдента, а також використовували параметричні й непараметричні статистичні методи (Славин М.Б., 1989)..

В експериментальній частині роботи використано 2560 білих щурів, 2890 білих мишей, 156 морських свинок, 85 кролів.

У третьому розділі наведено результати комплексної еколого-гігієнічної оцінки санітарного стану верхів'я ріки С. Донець та системи водопостачання Харківського регіону. Дано обгрунтування еколого-гігієнічної концепції санітарної охорони і оздоровлення верхів'я ріки С. Донець, оптимізації умов водокористування населення Харківського регіону та покращання якості питної води.

Ріка С. Донець є однією з численних транскордонних водойм Європи, басейн якої характеризується несприятливою екологічною і санітарною ситуацією. У населених пунктах басейну ріки проживає близько 11 млн. чоловік, у тому числі 85% у містах і селищах міського типу; щільність населення складає близько 200 чол/км². У басейні ріки розташовано близько 500 великих підприємств, у тому числі понад 100 водоємних і небезпечних в екологічному відношенні. Водні об'єкти басейну ріки є головними джерелами водопостачання Харківської, Донецької, Луганської областей України. У Бєлгородській і Ростовській областях Російської Федерації води ріки також використовуються для комунального, промислового, сільськогосподарського водопостачання і рибного господарства.

Найбільш значущим та негативним джерелом забруднення верхів'я ріки С. Донець є Шебекінський промисловий вузол, що включає 20 підприємств, які випускають стічні води на міські очисні каналізаційні споруди. Вони одночасно є локальними каналізаційними очисними спорудами хімічного та біохімічного заводів.

Про значне хімічне навантаження на водне джерело свідчать високі рівні вмісту сульфатів (від 650 до 8010 мг/л); цинку (1,0 - 2,3 мг/л); нафтопродуктів (1,0 - 2,3 мг/л); хлоридів (800 - 1500 мг/л).

Пріоритетне значення в загальному антропогенному навантаженні на водойму займають об'єкти досліджень. У стічних водах вміст неонолів досягає рівнів від 5,0 до 16,0 мг/л; азотовмісних ПАР (3,0 - 12,0 мг/л); фосфоровмісних ПАР (2,0 - 5,0 мг/л); оксиетильованих фенолів (9,5 - 15,0 мг/л); лапроксидів (5,0 - 11,5 мг/л); поліфосів (3,5 - 18,5 мг/л) та ін.

В останні роки у зв'язку зі спадом виробництва, реконструкцією очисних каналізаційних споруд на підприємствах відмічається тенденція до деякого покращання якості води верхів'я ріки С. Донець. Ця тенденція особливо чітко просліджується в межах Харківської області порівняно з якістю води р. С. Донець в районі розміщення Шебекінського промислового вузла, де водне джерело знаходиться в зоні інтенсивного техногенного забруднення.

Аналіз екологічних і санітарних аспектів стану верхів'я ріки С. Донець свідчить, що вони, в основному, ідентичні у межах Бєлгородської і Харківської областей. Екологічне і санітарне благополуччя джерела водопостачання залежить від складного і взаємозалежного у межах двох областей впливу антропогенного комплексу, що включає промислові і сільськогосподарські стічні води; поверхневий стік з території населених пунктів і сільгоспугідь; тверді побутові відходи; підтоплення територій; неефективне функціонування промислових і комунальних очисних каналізаційних споруд; несприятливий гідрогеологічний, технічний, санітарний та екологічний стан Бєлгородського водосховища й ін.

У Харківській області централізованим господарсько-питним водопостачанням забезпечується 17 міст, 27 селищ міського типу і 6 сіл з населенням більше 2,5 млн чоловік.

Питне водопостачання м. Харкова здійснюється з двох поверхневих джерел: р. С. Донець - біля 600 тис м³/добу і Краснопавлівського водосховища, що на каналі Дніпро-Донбас - біля 200 тис м³/добу, а також з 4-х артезіанських свердловин - біля 40 тис м³/добу. Крім того, використовуються 66 відомчих водопроводів, водозабір для яких здійснюється із 132 артезіанських свердловин.

Комплексний еколого-гігієнічний аналіз проблем водопостачання м. Харкова й області свідчить, що провідними з них є критичний стан водозабірних і очисних споруд, побудованих у 30-ті роки, що вимагають корінної реконструкції. Ступінь технічного зносу водогінних мереж складає від 30 до 40%. По м. Харкову необхідно замінити біля 40 км, а по області 300 км водоводів і водогінних мереж. Істотної реконструкції і заміни вимагає система реагентного господарства очисних водопровідних споруд.

Згідно даних санепідслужби за 1995-2005 рр. якість питної води, що подавалась населенню Харківської області, в 9,9 % випадків не відповідала гігієнічним нормативам з санітарно-хімічних показників і в 9,8 % - з бактеріологічних показників (рис. 1).

Рис. 1 Частота відхилень від гігієнічних нормативів санітарно-хімічних і бактеріологічних показників питної води населених місць Харківської області (%).

На етапі обгрунтування гігієнічних заходів з оптимізації водопостачання Харківського регіону сумісно з проектними установами та НДІ м. Харкова був проведений пошук альтернативних варіантів впровадження в систему підготовки питної води ефективних безреагентних методів. Зокрема, по замовленню ТВО "Харківкомунпромвод" та НДІ проблем машинобудівництва (м. Харків) були проведені наукові гігієнічні дослідження з оцінки ефективності електроімпульсної технології водопідготовки, яка включала генератор електричних імпульсів, електророзрядні реактори, коагулятори-відстійники, піщані фільтри, фільтри-аератори, контрольно-вимірювальну апаратуру.

На основі досліджень установлено, що в процесі електроімпульсної технології водопідготовки з використанням в реакторах металізованих гранул та алюмінію забезпечується високий ефект коагуляції, покращення фізико-хімічних та органолептичних властивостей води. Досягнення нормативних величин з органолептичних показників можливо при умові фільтрації води. Установлений високий ефект деструкції пестицидів (70-90%). Ступінь деструкції ПАР становила 95-99 % для “біологічно м'яких” і 25% для “біологічно жорстких”. Досліджені системи реакторів з використанням заліза, алюмінію, вугілля не забезпечують необхідного знезаражуючого ефекту. Вода після обробки в реакторах з використанням алюмінію за фізико-хімічними, органолептичними властивостями та біологічному впливу на білих щурів наближалась до якості води місцевих джерел водопостачання, що дало змогу рекомендувати використання електроімпульсної технології в традиційних схемах очисних водопровідних споруд в цілях підвищення ефективності освітлення води, а також для локальних випадків децентралізованого водопостачання.

На основі системної оцінки санітарних проблем верхів'я ріки С. Донець обгрунтовані методичні положення еколого-гігієнічної концепції санітарної охорони, оздоровлення верхів'я водного джерела та оптимізації умов водокористування населення, що визначають стратегічну направленість і послідовність у розробці та реалізації першочергових і довгострокових гігієнічних, екологічних, санітарно-технічних, економічних і організаційних заходів і рішень, спрямованих на ліквідацію джерел забруднення верхів'я ріки С. Донець, а також забезпечення населення питною водою високої якості на основі взаємоузгодженої та комплексної стратегії і тактики у межах Бєлгородського (Росія) і Харківського (Україна) регіонів.

Всі гігієнічні розробки та рекомендації, що передбачені концепцією, включені в техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) “Повышение надежности, устойчивости и безопасности водоснабжения населения г. Харькова”. На основі ТЕО прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2000 р. за №1844 “Про підвищення надійності та ефективності функціонування систем водопостачання м. Харкова та інших населених пунктів Харківської області". Постановою схвалені заходи щодо підвищення надійності, ефективності і безпеки систем водопостачання м. Харкова та області на 2000-2010 роки та передбачено відповідне фінансування.

На виконання вищезазначеної Постанови Кабінету Міністрів України, згідно з завданням Харківського КП ВТП “Вода” виконані сумісні дослідження з фахівцями КП “СПКБ АСУВ” управління “Харківкомунпромвод” та лабораторії санепідконтролю якості води щодо вдосконалення системи контролю якості питної води на етапах водопідготовки, транспортування та розподілу. Згідно проведених досліджень розроблена інформаційна система “Якість води”, яка включає автоматизований програмний контроль якості води, визначення кількісних показників, одержання аналітичних оперативних довідок, таблиць, графіків, діаграм та ін. як в системі очисних водопровідних споруд, так і на міській водопровідній мережі. Вона працює під управлінням операційної системи Windows 9X2000/XP на основі розробок фірми Microsoft.

У четвертому розділі представлені результати досліджень з проблеми гігієнічної регламентації у воді пріоритетних хімічних забруднювачів верхів'я ріки С. Донець: епоксидовмісних гліколей (ЕГ), поліолів (П) та детергентів на основі алкілфенолів, ізононілфенолів і спиртових фракцій С_10-20.

Установлено, що поліоли (П-202, П-564, П-2102, П-3603, П-503) порушують органолептичні властивості води та санітарний режим водоймищ: надають воді гірко-в'яжучий присмак, ароматичний запах, знижують прозорість, викликають піноутворення, змінюють кисневий режим модельних водоймищ, затримують процеси самоочищення, токсичні для дафній. Речовини відносяться до класу малотоксичних, їм не властиві кумуляція та подразнююча дія. Виключення становить поліол 503, який має подразнюючу дію. В механізмі біологічної дії ксенобіотиків переважає вплив на окислювально-відновні процеси, функцію нирок і печінки. Недіючою дозою для поліолів по результатам санітарно-токсикологічних досліджень визначена 1/1000 ДЛ50, що відповідає рівням: для П-2102 - 1,45 мг/кг; П-202 - 3,0 мг/кг; П-503 - 8,5 мг/кг; П-564 - 14,7 мг/кг; П-3603 - 3,3 мг/кг маси білих щурів. В якості ГДК рекомендовані: для П-202, П-503 і П-564 - 0,3 мг/л, а для П-2102 і П-3603 - 0,1 мг/л (лімітуюча ознака шкідливості - піноутворення).

Установлено, що група епоксидовмісних гліколей марок 303, 503, 512 і 703 володіє алергенною, мутагенною та ембріотоксичною дією в дозах, які знаходяться на рівні загальнотоксичних. Системна оцінка результатів санітарно-токсикологічних досліджень свідчить, що в основі патогенетичних механізмів біологічної дії поліолів на організм є негативний вплив на систему крові, окислювально-відновні процеси та біоенергетику.

Результати непрямих і прямих методів дослідження показали, що ЕГ відносяться до високо стабільних сполук, що важко піддаються біохімічному окислюванню і гідролітичному розпаду.

ЕГ надають водним розчинам ефірний запах. Практичний поріг сприйняття визначений на рівнях 4,2; 5,0; 6,9; 14,3 мг/л відповідно для ЕГ-703, 503, 303, 512. Речовини надають воді гірко-в'яжучий присмак. Для ЕГ-703, 503, 303, 512 практичний поріг встановлено відповідно на рівнях 38,2; 32,0; 27,8; 14,3 мг/л. Епоксидовмісні гліколі викликають піноутворення у воді. Порогова концентрація за цією ознакою визначена для всіх ЕГ на рівні 0,3 мг/л. У концентраціях до 100 мг/л і більше речовини не впливали на колір, прозорість і мутність водних розчинів.

У концентраціях до 25 мг/л ЕГ не впливають на мінералізацію, нітрифікацію і кисневий режим водойм, а в концентраціях більш 50 мг/л незначно гальмують ці процеси. Вплив на дафній виявлено на порівняно низькому рівні. Пороговими концентраціями з цієї ознаки встановлені для ЕГ-703, 503, 303 - 5 мг/л, а ЕГ-512 - 10 мг/л.

За результатами підгострого експерименту визначено, що недіючою дозою для групи епоксидовмісних гліколей є 1/10000 ДЛ₅₀. Це відповідно складає для: ЕГ-303 - 0,575 мг/кг; ЕГ-503 - 0,850 мг/кг; ЕГ-703 - 0,810 мг/кг; ЕГ-512 - 2,670 мг/кг.

Комплексна оцінка результатів гігієнічних і токсикологічних досліджень дозволяє лімітуючою ознакою шкідливості епоксидовмісних гліколей визначити органолептичну (піноутворення) та рекомендувати гранично допустиму концентрацію для всієї групи гліколей на рівні 0,3 мг/л.

Детергенти на основі алкілфенолів мають високу стабільність у воді, практично не піддаються деструкції і трансформації. В концентраціях від 8 до 30 мг/л відповідно ефосол, АФ 9-12 і АФС 9-6 КМ надають воді гірко-в'яжучий присмак і специфічний ароматичний запах. В концентраціях від 0,1 до 2.5 мг/л у воді викликають піноутворення, а в концентраціях 15-20 мг/л підвищують БСК на 10-20 %, а також незначно затримують процеси амоніфікації і нітрифікації. Речовини АФ 9-12 і АФС 9-6 КМ відносяться до 3-го класу небезпеки, а ефосол до 4-го класу.

Доза 1/1000 ДЛ50 була недіючою, що складає для ефосола, неонолів АФ 9-12 і АФС 9-6 КМ відповідно 6,9; 2,18 і 3,4 мг/кг маси тварин.

Аналіз одержаних результатів досліджень дозволяє визначити в якості лімітуючої ознаки шкідливості для групи детергентів на основі алкілфенолів вплив на органолептичні властивості води (піноутворення), а величини ГДК рекомендувати на рівні: для АФС9-6 КМ - 0.1 мг/л; для АФ 9-12 - 1,0 мг/л; для ефосола - 0,5 мг/л.

Аналіз проведених санітарно-токсикологічних досліджень, що викладені в розділі 4, показав, що найбільшу потенційну небезпеку представляють модифіковані етоксилати алкілфенолів, яким властиві виразна кумуляція, а також лапроксиди, яким притаманні імунотропні та алергенні властивості. Ці групи речовин мали більшу біологічну активність в умовах токсикологічних дослідів.

У п'ятому розділі викладені результати досліджень з вивчення механізмів біологічної дії пріоритетних хімічних забруднювачів верхів'я ріки С. Донець на молекулярному, органному, системному та організменному рівнях з побудовою біохімічної моделі, а також методичні аспекти обгрунтування еколого-гігієнічної концепції донозологічної діагностики впливу на організм ксенобіотиків та визначення діагностичних біохімічних корелят.

Вплив на структурно-функціональний стан мембран клітин. Наявність у досліджуваних речовин гідрофільних груп і гідрофобних радикалів обумовлює імовірність їх першочергового впливу на білкові і ліпідні структури мембран. Дослідження показали, що модифіковані етоксилати алкілфенолів і лапроксиди істотно порушували динаміку відсотку фракцій фосфоліпідів мембран гепатоцитів, еритроцитів, спленоцитів і лімфоцитів. Дія ксенобіотиків на фосфоліпіди мембран була аналогічною для всіх досліджуваних структурно-функціональних одиниць. Речовини знижували вміст ФЕА, СМ, ФІ і підвищували - ФХ, ЛФХ, ЛФЕА і КЛ (табл. 1).

Таблиця 1 Вплив етоксилатів алкілфенолів і лапроксидів на фосфоліпідний склад біомембран клітин організму білих щурів у підгострому досліді (% від загальної кількості, 1/100 ДЛ50, M±m, n=6)

Фракції фосфоліпідів	Мембрани клітин
	еритроцити	лейкоцити	гепатоцити	спленоцити
Лапроксид-303
ФЕА	14,50,9*	15,30,9*	16,41,3*	17,01,9
ФІ	58,61,7*	61,42,7*	60,22,3*	60,32,6*
СМ	10,30,8*	12,60,7*	12,11,2*	13,40,9
ФС	7,20,6*	8,90,65	9,20,7	8,20,65
ЛФЕА	3,10,4*	4,30,3*	4,00,3*	3,80,6*
ЛФХ	4,40,7*	4,50,2*	4,80,6*	3,50,4*
ФХ	3,90,8*	4,10,4*	3,70,3*	5,10,4*
КЛ	0,750,04*	0,850,09*	0,800,07*	0,900,08*
АФМ 9-10 (0,3)
ФЕА	14,21,5*	14,81,2*	15,41,6*	17,91,7
ФІ	58,32,6*	62,32,7*	61,72,4*	59,42,8*
СМ	10,21,3*	11,51,3*	11,31,7*	13,30,7
ФС	7,40,5*	8,90,7	8,80,7	9,50,9
ЛФЕА	3,60,8*	4,50,4*	4,10,4*	5,00,6*
ЛФХ	4,20,5*	4,30,4*	4,90,7*	3,30,3*
ФХ	3,90,7*	4,10,3*	3,70,3*	2,80,4*
КЛ	0,800,05*	0,800,06*	0,750,09	0,700,08*
Контроль
ФЕА	20,41,8	24,51,8	23,32,1	21,31,6
ФІ	41,31,5	38,91,5	39,91,5	40,32,4
СМ	14,71,3	17,30,6	16,00,9	15,20,8
ФС	11,50,7	9,11,3	9,01,0	9,21,0
ЛФЕА	1,20,4	1,40,3	1,30,6	1,40,4
ЛФХ	1,30,3	1,20,2	1,10,2	0,80,1
ФХ	6,20,7	7,30,8	7,70,9	6,80,6
КЛ	0,500,06	0,550,07	0,500,10	0,450,08

Примітка. Достовірність порівняно з контролем: * - р<0,05.

Установлено, що етоксилати алкілфенолів і лапроксиди на закінчення підгострого досліду знижували рівень коефіцієнту ексимерізації пірену у цитоплазматичних мембранах клітин крові порівняно з рівнем у контрольних груп тварин. В більшій мірі це відмічалось у еритроцитарних мембранах, що мали значні зміни у ліпідному бішарі і у зоні білок - ліпідних контактів. У залежності від дози впливу текучість мембран знижувалася до 50% (рис. 2).

У лімфоцитах зниження текучості спостерігалося переважно у ліпідному бішарі і було максимальним під впливом речовин у дозі 1/10 ДЛ₅₀. Досліджувані групи сполук підвищували заглибленість білків у ліпідний бішар мембран еритроцитів і лімфоцитів.



Рис. 2. Вплив етоксилатів алкілфенолів і епоксидовмісних поліоксипро-піленполіолів на текучість мембран у білих щурів у підгострому досліді (% порівняно з контролем, 1/100 ДЛ₅₀)

В більшій мірі це відносилося до еритроцитів. Установлені порушення структурно-функціонального стану мембран можна екстраполювати на активність мембранозв'язаних ферментів, які виконують важливу транспортну функцію субстратів обміну, а також іонів металів, що є прогностично значущим показником зміни внутрішньоклітинного метаболізму під впливом досліджуваних препаратів.

Ксенобіотики викликали більш сильні зміни текучості мембран і заглибленості білків у ліпідний їхній матрикс в еритроцитах, ніж у лімфоцитах. Інтенсивність флуоресценції 1,8-АНС (флуоресцентний зонд) у лімфоцитах і еритроцитах, що відбиває зміну поверхневого заряду плазматичних мембран, істотно знижувалася в групах дослідних тварин. Падіння рівня флуоресценції указує на те, що досліджувані речовини здатні викликати появу гіперполяризації клітинних мембран. У залежності від дози впливу падіння рівня інтенсивності флуоресценції знаходилося в інтервалі від 32 до 94%.

Вплив хімічних речовин на організм в умовах підгострого досліду супро-воджувався глибокими порушеннями фізико-хімічних властивостей мембран, у тому числі іонної проникливості. Об'єкти досліджень підвищували вільний і індукований валіноміцином вихід іонів К⁺ з еритроцитів, що також свідчило про порушення структурно-функціональної організації мембран (табл. 2).

Таблиця 2 Вплив етоксилатів алкілфенолів і лапроксидів на вільний та індукований валіноміцином вихід іонів К+ з еритроцитів білих щурів у підгострому досліді (млн, 1/100 ДЛ₅₀, M±m, n=6)

Речовини	Показники
	Швидкість спонтанного виходу іонів К+ із еритроцитів	Швидкість індукованого виходу іонів К+ із еритроцитів	Сумарна кількість іонів К+ на 1 млн еритроцитів
Контроль	0,530,26	6,50,27	18,901,62
Л-303	3,640,24*	11,750,16*	89,533,74*
АФМ 9-10(0,3)	6,930,52*	15,801,43*	96,403,57*
АФМ 9-10(0,5)	5,430,36*	12,751,28*	86,352,86*
АФМ 9-10(0,9)	4,860,45*	13,461,65*	84,783,96*
АФ 9-12 СН	5,740,63*	14,521,73*	85,663,74*

Примітка. Достовірність порівняно з контролем: * - р<0,05.

Ксенобіотики інтенсивно стимулювали саме вільний вихід іонів К⁺ з еритроцитів. Потоки виходу іонів К⁺ зростали в порівнянні з контрольною групою спостереження в 5-10 разів, тоді як швидкість індукованого виходу зростала в 2-2,2 рази.

Отримані результати дозволяють зробити висновок, що досліджувані групи ксенобіотиків стимулюють вільнорадикальні процеси, перекисне окислювання ліпідів у дозах 1/10; 1/100 і 1/1000 ДЛ₅₀. У цих дозах вони здатні порушувати фізико-хімічні і структурно-функціональні властивості цитоплазматичних мембран, а саме: полярність, проникливість, в'язкість, заряд, гідрофобність, що неминуче приводе до порушення внутрішньоклітинного метаболізму. Речовини у дозі 1/10000 ДЛ₅₀ не впливали на структурно-функціональні властивості клітинних мембран.

Стан антиоксидантної системи й окислювально-відновних процесів. Зміни в динаміці вмісту антиокислювачів в органах і тканинах показали, що під впливом ксенобіотиків у дозі 1/10 ДЛ50 у крові знижувався вміст SH-груп, глутатіону, гаптоглобіну й активність глутатіонпероксидази (табл. 3).

Таблиця 3. Вплив етоксилатів алкілфенолів і лапроксидів на активність антиоксидантної системи і окислювально-відновні процеси в організмі щурів у підгострому досліді (1/10 ДЛ50, Мm, n=10)

...